Соціально-аналітичний тижневик Броварщини

НА ВСІ ПОДІЇ – ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД

№ 5

Гість номера

У наступному номері

Сьогодні у номері

Актуально

Реклама

продовження на стор. 3

+ ТБпрограма

Наша адреса: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2. Тел.: 7-27-28. www.oldcenter.info

16 березня 2012 р.П’ятниця

Андрій Гречаний:

Розміщення реклами

за телефоном 7-25-01

«Маю право говорити те, що думаю!»Теплиця, подібна...

до термосаЩоб таке побачити, не їдьте в Африку

читайте на стор. 11

читайтена стор. 6

читайте на стор. 5

читайте на стор. 13

читайтена стор. 9

Просили батько, просили мати

Реалії українського весілля

Земля, люди і злодіїЦіна питання

Один день із життяофіціантки

Як швидко можна втратити роботу

Робота як подвиг

В Рожнах уміли працювати

Міністр регіональ-ного розвитку, будівництва та житлово-комунально-го господарства Анатолій Близнюк повідомив, що більшість очисних споруд та мереж тепло- і водопос-тачання дуже зношені й по-требують модернізації, для чого необхідно близько 700 мільярдів гривень. Але за-раз в держави немає на це грошей.

Яку суму потрібно буде виплатити Україні отру-єним вітчиз-няною водою в б о л і в а л ь -никам ЄВРО 2012, якщо ми чекаємо в цей час приблизно 1 000 000 інозем-них туристів?

89964 передплатний індекс

Спочатку я очолив команду рідного села Погреби, де народився і виріс. Грав, коли вчився в школі… Це були змагання за принципом «хто вище б’є, той кра-ще грає». Згодом почали грати «село на село» із зазимцями, троєщинцями. Що й казати – футбол люблю, і з трибун, і на полі. Років 20 тому в нас відбулася пер-шість району. Тоді було вісім команд, грали на різних полях, і тренер нашої команди Віталій Карпенко зізнався, що навіть м’ячів нормальних немає. Що робити? У мене тоді вже був невеликий бізнес, отже, я спромігся трохи допомог-ти. Перше коло ми закінчили на «почес-

ному» шостому місці з восьми команд. Отак і починали. Я тоді вперше сам по-чав тренувати хлопців, зняв взимку зал, підтягнув бажаючих – і потроху пішло. Головне – нікого не боятися і в кожно-му епізоді «рубатися» до кінця! Виграли один матч, другий… Ну й пішло. Тоді ще Віталій мені казав, що ми оце всіх «рвем», а от приїдуть димерці – «порвуть» нас. Їх команда – «Колос» – вже й тоді вважала-ся дуже сильною. Сім років тому це було, але тоді ми таки виграли у димерців з ра-хунком 5:2. Ця перемога дозволила хлоп-цям повірити в себе.

Ви і футбол – як це почалося?

«Здоров’я народу – то найвищий за-кон!» – цей крилатий вислів відомого римського оратора, письменника Марка Тулія Цицерона (106-43 роки до нашої ери) повинен бути девізом усіх україн-ських медиків, які сьогодні працюють і в Броварах, і в районі. Зусилля місцевих ескулапів направлені на попередження хвороб та усунення причин, що їх ви-

кликають. Головна ставка робиться на профілактику, здоровий спосіб життя. Та чи багато залежить від професійних чи людських якостей лікаря чи медичної се-стри? Проблеми медицини на селі, факти та деталі – читайте про це в наступному номері «СТАРОГО ЦЕНТРУ». Як пра-цюють, як виживають сьогодні лікарі на Броварщині – в матеріалі «Як здоров’я, лікарю?»

до дня народження українського генія у концертному залі міського культурного центру «Прометей» відбувся культурно-мистецький захід «З любов’ю і шаною до Кобзаря». ...Що ви будували, де ви панували! Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали Козацької слави убогих руїн».

Не дає нам Кобзар забувати, хто ми, звідки та якими маємо бути. На жаль, не прислухаємося…

діяльності, що знаходиться сьогодні у неправовому полі, а досить небезпеч-

на розвага. Прикладів трагедій, які ви-явилися прямими наслідками фатальних програшів, чимало. Серед них є і погра-бування, і навіть вбивства. Хочеться на-гадати броварчанам, що безкоштовний сир найчастіше буває в мишоловці. А гральні автомати запрограмовано таким чином, щоб «виграш» становив не більше 10-ї частки від програшу. Професійні дії «прокурорських», можливо, врятують не одну людську долю…

Кожен із нас вважає себе людиною розумною та роз-важливою. Хіба ні? Ніхто ж просто так не зізнається, що в якийсь час чогось елементар-но не второпав. І все-таки нас

дуже легко обдурити, і ми ще довго потім розмірковуємо: як же таке могло статися? Мільйони випадків, тисячі варіантів, море прикладів… А що – з вами або вашими сусідами нічого подібного не трапляло-ся? Не може бути! Старенька в селі віддає чемній жінці «з соцзабезу» останні копій-ки або платить за завезення якогось «без-коштовного» шиферу і сидить голодна, поки не приїде син чи дочка. І боїться роз-казати хоч щось, бо ж «діти будуть лаяти». Дівчина знімає каблучку і віддає ворожці у відчайдушній спробі «повернути» коха-ного, а вдома, рюмсаючи, не може згадати навіть кольору очей аферистки. Серйоз-ний чолов’яга реєструє віртуальний офіс у нікому не відомій соцмережі, де «вже отримав» тисячу доларів при реєстрації і навіть… побачив їх на «власному» інтер-нет-рахунку. От тільки згодом виявля-ється: для того, щоб ті віртуальні тисячі забрати, треба заплатити сто, двісті або й п’ятсот цілком реальних «американських президентів». І платить. І мовчить. Со-лідна домогосподарка брала участь у яко-мусь «опитуванні», про яке давно забула. І раптом поштою приходить поцяцькова-ний лист: «ВИ ВИГРАЛИ АВТО! Можете отримати й грошовий еквівалент – 125 000 грн! Щоправда, перед жеребкуванням треба купити щось із каталогу «всього» на 500 грн.» Увага: ПЕРЕД ЖЕРЕБКУВАН-НЯМ!!! Тобто ваш виграш іще зовсім не ваш… А скільки таких п’ятисоток отри-має «лохотронщик»? І якщо справді наді-шле якийсь непотріб за ваші кровні – вам вже якось і незручно буде протестувати. Все. Крапка. Так і буде. До того часу, коли кожен – кожен (!) не перестане слухати їх. Не перестане вірити кому попало. І, най-головніше – не перестане мовчки пережи-вати все в собі. І хай міліція так нікого й не знайде – ви ж самі винні в тому, що дали можливість вас «кинути». Але чим більше наших заяв буде в міліції, та ще й з описом «лохотронщиків», тим менше буде в них шансів і бажання працювати на терито-рії Броварів і району. І не мовчіть, якщо вас ошукано. Нехай люди знають, як це сталося, бо прийомів хоч і багато, але не так багато «схем». І той, хто вчора сміявся над вами, завтра, напевно, скаже «дякую». Хоча б за те, що на одного потерпілого стало менше.

2Колонка головного

редактора

Важливо

Микола Підстрочний

Андрій Кисельов

По-простому

До теми

ВідсвяткувалиВихідні, якими нас потішили до Між-

народного жіночого дня, за інформа-цією прес-секретаря Броварського МВ ГУМВС України в Київській області, запам’яталися «святковими» інцидента-ми, пов’язаними насамперед із зловжи-ванням оковитою. 8 Березня одразу в трьох броварських сім’ях та в одній сім’ї з Кулажинців чоловіки, мабуть, якось не-адекватно вирішили поздоровити своїх дружин із святом. В результаті – легкі тілесні ушкодження в усіх випадках. У Світильному горілка за-вадила двом молодикам розминутися на сіль-ській стежці – зафіксо-вано факт бійки. Також у святковий день у Брова-рах було зареєстровано 2 хатні крадіжки. 9 бе-резня виявилося ще більш «урожайним» на конфлікти. Мабуть, свою роль зіграв синдром «похмілля» – 9 випадків лег-ких тілесних ушкоджень стали фіналом сімейних сварок, а ще в одному з епізо-дів дівчата не змогли «поділити» хлопця. Зареєстровано 2 хуліганських випадки, затримано одну особу, яка підозрюєть-ся у вживанні наркотиків. 10 березня у Броварах зареєстровано 2 квартирних крадіжки. Невідомий грабіжник, напев-

но, вирішивши, що жіноче свято закін-чилося, вирвав сумочку в жінки і втік. Також зафіксовано один випадок погроз чоловіка на адресу особи жіночої статі та 2 випадки тілесних ушкоджень – чоловік побив жінку та двоє посварилися на ву-лиці…

За інформацією п. Миколи Микола-йовича Семинога, начальника Бровар-ського управління ГУ МНС України в Київській області, свята на Броварщині відгуляли досить спокійно, без особли-вих ексцесів. Зафіксовано лише факт пожежі у Требухові, яка виникла завдя-

ки короткому замиканню електричних дротів. Згоріла господарча будівля.

Як повідомив газеті «СТАРИЙ ЦЕНТР» за-ступник головного лікаря БЦРЛ з медичного обслу-говування Павлін Григорій

Іванович, вихідні пройшли в цілому спо-кійно. «Медики під час святкових днів чергували постійно. Якихось серйозних випадків, слава Богу, ми не зафіксували», – сказав він.

Як свідчить статистика, другий день святкування виявився більш небезпеч-ним, ніж перший. До того ж у місті інци-дентів відбувається набагато більше, ніж у районі. Там, мабуть, люди вихованіші. Або самогонка якісніша.

Як стало відомо редакції «СТАРОГО ЦЕНТРУ, 11 березня, у неділю, відбула-ся позапланова прокурорська перевірка по м. Бровари. Незважаючи на вихідний день, співробітники Броварської між-районної прокуратури на чолі із між-районним прокурором Миколою Васи-льовичем Гарником провели перевірку міста. Під час редйду співробітниками прокуратури вилучено 52 незаконно ді-ючих гральних автомати! Що можна до-дати? Гральний бізнес – не просто вид

Прокуратура «рулить»!

На дорогах з початку року

ВДАІ Броварського МВ повідомляє – з початку 2012 року на території м. Бровари та райо-ну було скоєно 22 ДТП, у яких 4 осо-би загинуло та 32 травмовано. З них – по місту Бровари зафіксовано 9 ДТП, у яких загинула 1, а травмовано – 16 осіб, а по району – у 13 ДТП загинуло 3, травмовано 16 осіб. Для порівняння: за аналогічний період минулого року на території Броварсько-

го району було скоєно 12 ДТП, у яких 3 особи загинуло та 6 отримали тілесні ушкодження.

Основними причинами скоєння дорожньо-транспортних пригод є пору-шення ПДР, а саме: керування транспорт-ним засобом у нетверезому стані, пере-вищення швидкості, виїзд на зустрічну смугу руху, порушення правил проїзду перехресть. ВДАІ Броварського МВ нага-дує про недопущення порушень правил

дорожнього руху, тому що це призводить до загибелі та травмування населення, та наголошує: водії, що ско-їли ДТП, у яких є загиблі або потерпілі особи, при-тягуються до кримінальної відповідальності згідно зі ст. 286 Кримінального кодексу України, яка, в за-

лежності від ступеня тяжкості, передба-чає максимальне покарання у вигляді по-збавлення волі терміном до десяти років.

Увага!За період 2012 року на території м.

Бровари та Броварського району скоєно 9 незаконних заволодінь транспортними засобами. Досі не знайдено 8 автомобі-лів, а саме:

11.01.2012 р. «Шкода – Окта-вія», чорного кольору, н.з. АІ 9889 СН, 2008 року виготовлення, кузов ТМВDL41U29B011973

29.01.2012 р. «Нісан – Патрол», чор-ного кольору, н.з. H-BW241 (Німеч-чина), 1991 року виготовлення, кузов JM10KYY60U0831753

22.02.2012 р. «Тойота – Прадо», сірого кольору, н.з. АА 3716 ВТ, 2006 року виго-товлення, кузов JTEBU29J205065497

29.02.2011 р. «Тойота – Ленд-Крузер»,чорного кольору н.з. АІ 3311 АА, 2011 року виготовлення, кузов JTMHT05JХ04049629

02.03.2012 р. «Деу – Ланос», н.з. АІ 7675 ВІ, сірого кольору, 2008 року виго-

товлення, кузов SUPTF69YD8W38846502.03.2012 р. «Ваз – 21154», н.з. АІ

6371 ВЕ, сірого кольору, 2007 року виго-товлення, кузов ХТА21154074464470

06.03.2012 р. «Деу – Ланос», н.з. АА 5196 ІВ, сірого кольору, 2008 року виго-товлення, кузов SUPTF69YВ8W433516

12.03.2012 р. «Тойота-Камри», АІ 9670 ВО, чорного кольору, 2008 року виготов-лення.

Частіше всього викрадають автомо-білі, не обладнані охоронними засобами і пристроями та надовго залишені влас-никами без нагляду в нічний час біля бу-динків.

Якщо ви маєте будь-яку інформацію про викрадені автівки, просимо повідо-мляти за телефонами:

6-49-94, 6-71-76, 5-05-26, 4-04-80 або 102, 067-703-38-17, конфіденційність га-рантуємо.

Інформація надана за сприяння на-чальника ВДАІ Броварського МВ, під-полковника міліції Віталія Нікітенка.

9 березня Україна відсвят-кувала 198-у річницю від дня народження українського поета-пророка Тараса Григоровича Шевченка. Постать Тараса Шевчен-ка настільки велична, що його творчість, не-вмирущі думки та геніальні ідеї є тим джерелом, з якого черпає сили і наснагу народ України. У Броварах

«Доборолась Україна до самого краю.Гірше ляха свої діти її розпинають...»

інф. «СЦ»

інф. «СЦ»

інф. «СЦ»

Чотири дні відпочивали,Чотири дні не при роботі.

За зиму добре снігу впало –Взувайте гумові чоботи!

В струмках вже сонечко іскритьсяШампанським вихідних «прошедших».

Азаров хоче брати в німцівРосійський газ. Бо так дешевше

Чомусь він вийде. Хоч із транзитом,Та ще й, напевно, що з наваром.

Дешевше. От же ж, паразити!Мабуть, той газ дають їм даром.

Нам, певно, теж дадуть на шаруШматок смачного короваю.

Бо скоро ж вибори як вжарять – електорат тоді згадають.

Крокує і селом, і містом,В мороз і в спеку, в дощ і в зливу,

Додасть нам радісного змістуВід влади ініціатива.

Нам кажуть, що повернуть людямКолишні вклади «Ощадбанку»

І пенсії побільше будуть,І аж од вечора до ранку

Співатиме народ веселийВ своїх нових апартаментах,Бо так здешевшають оселі... Ну що, повірим президенту?

Побачимо. Якщо вам стало Жить краще — він не жартівник.

О. Ще на тижні стартувалоУ нас Ukrainian Fashion Week

І будуть модні й гарні пані«По-вумному» про «тренди» булькать –

Ми це побачим на екраніЙ застигнемо з рукой на пульті.

Як не нагнешся — не піднімеш,Чого не маєш — не зігріє,

Ми знаєм: головне – це імідж.І знов тікаємо у мрії.

розмітки, і сіток на воротах, і навіть пра-порців… Всі грають у бутсах і однаковій формі. В минулому році ми відкрили сайт «Футбольна Броварщина». Стави-мося до наших заходів дуже серйозно. Тому й футбольна реклама, ефективна в усьому світі, у нас працювала б не гірше. А конкретні спонсорські призи, а осо-биста участь представників спонсора в нагородженні – це ж прямий доступ до людей, це всі бачать! І обговорюють.

Наші судді в основному – представ-ники наших же районних футбольних команд. Двічі на рік для них ми прово-димо навчальні семінари, які веде суддя міжнародної категорії Сергій Бойко. Це стосується і польових, і бокових арбітрів. До речі, в Броварському районі найваж-ливіші районні змагання судить якраз саме він! Першість району довірено судді міжнародного класу, арбітру ФІФА! І ні-хто не скаже, що «суддя куплений».

Коли вже є правила та контролюєть-ся їхнє виконання всіма учасниками не важко.

Офіційно – найсильніша команда в районі – із Погребів. Але, на мою дум-ку, це команда Великої Димерки. Вона в минулому сезоні була найсильнішою у районі. І хоч першість вони не виграли, але так буває, на жаль, що перемагає не найсильніший.

Це правда. Тридцятип’ятирічні вже зіграли. А для тих, кому від 45 і більше – гратимуть у цю суботу, 17 березня, в Ка-линівці о десятій ранку.

Безперечно. Це ж футбол!

Вболівав за футбол у районі Андрій Кисельов

ків. До речі, зловмисник вже притягався до адміністративної відповідальності за розпиття спиртних напоїв у забороне-них законом місцях, проте відповідних висновків не зробив.

Зі слів начальни-ка кримінальної мілі-

ції у справах дітей Бро-варського міськвідділу

Олени Косенко, боротьба зі злочинністю неповно-літніх для правоохорон-ців – одна з центральних проблем. Легка нажива або швидкі гроші прива-блюють чимало підлітків. З початку цього року було

зареєстровано 10 крадіжок, скоєних не-повнолітніми особами. Працівники від-ділення кримінальної міліції у справах дітей міськвідділу провели в школах роз’яснювальні бесіди зі старшокласни-ками про шкоду і наслідки подібних пра-вопорушень.

3Гість номера

Неповнолітній крадійУ броварському торговельному цен-

трі «Перехрестя» затримали 17-річно-го юнака, який вкрав пляшку лікеру та пачку сигар на загаль-ну суму 230 гривень. Втім, скуштувати йому нічого не вдалося, бо злочин стався на очах працівника магазину. Останній відразу пі-дійшов до помітно не-рвуючого незнайомця. «Я все віддам, тільки не телефонуйте до мі-ліції», – став благати юнак. Але каятися вже було пізно: до міс-ця злочину прямували правоохоронці.

Нині відносно неповнолітнього пра-цівники міліції порушили кримінальну справу за ч.1 ст.185 Кримінального ко-дексу України, згідно з яким йому загро-жує позбавлення волі терміном до 3 ро-

10 років убивціНа жаль, переважна кількість бійок,

сутичок, суперечок не обходиться без рукоприкладства. Навіть більше – від-бувається з використанням холодної зброї.

Саме такий інцидент стався в селі Княжичі Броварського району. За сло-вами начальника карного розшуку Бро-варського міськвідділу Олександра Шля-ховського, того дня 39-річний Сашко вирішив «випити сто грам», тому купив пляшку оковитої і завітав до свого при-ятеля Андрія. Обидва чоловіки давно товаришували, не мали власних родин і жили самотньо. Як це часто буває, коли друзяки були вже добряче «підігріті» ал-коголем, між ними виник конфлікт, що переріс у бійку. Ситуацію ніби було ви-черпано, проте образа на товариша не да-вала спокою чоловікові. Не тямлячи себе від гніву, Андрій схопив до рук кухонного ножа та встромив у шию Сашкові.

Від отриманої травми товариш помер на місці. Андрій хотів утекти й сховати-ся від правосуддя, але докори сумління не давали спокою. Тому після чотирьох годин душевних мук убивця вирушив до міліції.

Відносно горе-приятеля порушили кримінальну справу за ч. 1 ст.115 Кримі-нального кодексу України (умисне вбив-ство). Санкція статті передбачає пока-рання у вигляді позбавлення волі від 7 до 15 років.

Під час судового процесу, чоловік на-давав правдиві свідчення та щиросердо каявся в скоєному. З його слів, він ніде не працював і майже постійно зловжи-вав алкоголем, через що не було в нього ні дружини, ні дітей, та навіть надійних товаришів. Суд урахував свідчення під-судного і призначив йому покарання у вигляді десяти років позбавлення волі.

Юлія Барабаш, Броварський МВ ГУМВС України

в Київській області

Федерація була на папері. Почесним головою Федерації був Віталій Федянін, який зараз очолює відділ фізкультури і спорту Броварської РДА. Перші серйозні кроки з розвитку футболу були зроблені за його участю, а фактично футболом у районі опікувалися президент ФК «Ко-лос» з Димерки Михайло Юхта та пре-зидент ФК «Требухів» Коркін Віктор Григорович – на жаль, обидва вже пішли з життя. До 2008 року збиралося вісім команд, у 2009-му команд стало тринад-цять, у 2010-му – шістнадцять, а в 2011-му ми дійшли до двадцяти шести! Сло-вом, виникла потреба організації. Мене тоді обрали головою цих зборів. Постало питання про офіційне оформлення Феде-рації, тим більше, що я вважав цю справу важливою для району. Цілу зиму в 2009 році працював над розробкою нашого регламенту, положенням про функціо-нування Федерації як органу. У 2010 році все було готове, ми голосували з кожного питання окремо, і це було непросто! Я на-віть запропонував свою кандидатуру на перший рік роботи, щоб «обкатать» ре-гламент на практиці. За рік ми побачили, що регламент дійсно працює. Одіграли – тоді збираємось і міняємо те, що комусь не подобається. А не в процесі змагань… Рік пройшов – і я зняв свою кандидатуру, як і обіцяв. Але мене попросили лиши-тися ще на чотири роки. Не відмовився. Ото й уся «узурпація влади», як дехто вважає. Для мене головне – футбол.

Пріоритетом є здоровий спосіб жит-тя. Ми не п’ємо, не палимо – тренуємося і граємо в футбол. На вихідних у нас – зма-гання, і щоб виграти, потрібно 2-3 рази на тиждень тренуватися. Без цього не виграєш жодного матчу – такий сьогодні рівень першості. Головне – підняти імідж спорту. Хто сьогодні в селі авторитет? До кого «липнуть» дівчата – до спортсменів, до чемпіонів. Ідеал та зразок – не той, хто може «засмоктати пляшку горілки за раз», а той, хто забиває голи! За цього хлопця вболіває все село, його насправді поважають! Кожна людина хоче, щоб її дитина могла спокійно ходити вулицями, спілкуватися з нормальними ровесника-ми. І все це можна зробити завдяки спор-

ту. Ми пропагуємо здоровий спосіб жит-тя через масовий спорт, зокрема через футбол. Для Федерації не результат голо-вне, не медалі – ми тут не заробляємо. І такий підхід сьогодні реально працює. А престиж? Хто сьогодні здатен бути пре-зидентом сільського футбольного клубу? Це людина, яка може зібрати більше 90% молоді села і слово якої важить не менше, ніж слово якогось голови сільради.

Минулого року було виділено двад-цять тисяч. Вважаю, що на футбол тре-ба виділяти не 20 тисяч зі 100, а в кілька разів більше, бо футбол – спорт масо-вий! Змагання – цілий рік, кожні вихідні.

Бере участь п’ятсот чоловік. До речі, по співвідношенню кількості футбольних команд до кількості сіл – ми ж перший район в Україні!

Зимова першість проводиться зараз. Питання в тому, що її проводить Федера-ція футболу міста Бровари. В минулому році ми проводили її в Погребах, була до-мовленість із головою сільради Миколою Бруєнком. Планували там же проводити і в цьому році. Але потім пішли дурні пліт-ки, що немовби голова сільради на цьому заробляє… То він і сказав: «Якщо хтось так думає, хай заробить замість мене». І відмовився. Можу сказати, що є люди, які намагаються щось зробити, а є ті, хто не може нічого, окрім балачок. Але Бровар-

ська міська федерація зараз проводить першість серед футбольних команд міста та району, тому не бачу ніякої проблеми. Більше 60 відсотків районних команд там заявлені і беруть участь у боротьбі. Якщо буде бажання – після цих змагань теоре-тично можна провести ще й районні – окремо. Словом – побачимо. Під егідою районної Федерації проводяться осінній Кубок, весняний Кубок імені Михайла Юхти, чемпіонат у двох Лігах і зимова першість. В цьому році об’єднану зимову першість проводить міська Федерація – це, між іншим, логічно – і в наступному році я буду просити міську Федерацію зробити це знову. А влітку – ми, районна Федерація, організуємо об’єднану літню першість.

У складі Федерації є виконком, що складається з чотирьох комітетів. Комі-тет арбітрів, мандатний комітет, контр-

ольно-дисциплінарний комітет, який працює виключно за затвердженим ре-гламентом Федерації, та фінансовий ко-мітет, який отримує всі внески і контр-олює розподіл фінансів. Я, як голова, не входжу до складу жодного комітету і, між іншим, не маю права голосу на загальних зборах. Для більш-менш нормального функціонування нам потрібно 100 000 грн. на рік. Половину ми збираємо у ви-гляді внесків, а другу – як прийдеться.

Зі спонсорами у нас важко. Поки що команди самі шукають собі фінансової підтримки, і зазвичай їх підтримують уболівальники... Нам вдається проводи-ти всі змагання за правилами – це сто-сується і безпеки футбольного поля, і

(початок див. на першій сторінці)Продовження

Андрій Гречаний: «Маю право говорити те, що думаю!»

Ви особисто будете грати?

Я чув, що в районі відбу-ваються змагання з футболу серед 35- та 45-річних футбо-лістів…

Які команди в районі най-сильніші?

Наскільки важко бути ке-рівником такої структури?

Багатьох наших читачів цікавить якість підготовки суддів.

Чи є у Федерації спонсори?

Як Ви очолили Федерацію футболу Броварського району?

Яка сума зараз виділяєть-ся на футбол в районі з тих 120 000 грн, що виділені на спорт взагалі?

А як Федерація розпоря-джається фінансами?

Прокоментуйте ситуацію із зимовою першістю району.

Пріоритетність в роботі Федерації...

(командир генерал-майор В. М. Алексє-єв). Слово – підполковнику у відставці Григорію Архиповичу Пироговському: «Восени 1943-го року 10-й танковий кор-пус переправився через Дніпро непода-

лік Ржищева, для створення на правому березі плацдарму, який пізніше увійшов в історію під назвою Букринського...

4 Машина часу

Сторінку підготував Володимир Мельник

Війна прийшла у наш край 22 червня 1941 року, коли на світанку над пухів-ським лугом у повітряному бою німці збили радянського літака. Ним керував Петро Іванович Суханов.

Другого дня фашисти бомбардували гоголівський аеродром. А 25 червня 1941 року вони здійснили масовий наліт на Київський аеропорт, який знаходився у Броварах.

3 або 4 серпня 1941 року Бровари знову зазнали двох нальотів німець-кої авіації. У першому з них, що тривав більше двох годин, брали участь понад 40 бомбардувальників і 20 винищувачів. Під час бою 6 радянських винищувачів лейтенанта Івана Кобилецького збили 11 (за іншими даними – 18) ворожих

машин. Під час цих повітряних боїв від-значився молодший лейтенант Дмитро Зайцев, який одним із перших здійснив

у київському небі повітряний таран. За це 2.08.1941 року він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. А вже 3.08.1941 року хоробрий льотчик збив над Броварами «Мессершмітт-109» та 12.08.1941 року в районі станції Бровари – «Юнкерс-87».

У ті серпневі дні здійснив свій подвиг капітан радянських ВПС Кирило Олек-сандрович Снігуров, який над Гоголевом таранив німецького літака і знищив його. Він був посмертно нагороджений орде-ном Червоного прапора. Сам аеродром у цей час охороняли курсанти Київського піхотного училища імені Робітників Чер-воного Замоскворіччя.

Такі дії німецької авіації були цілком вмотивовані – фашисти заздалегідь на-магалися знищити лінію східної оборони Києва. Прикро, що командування Черво-ної Армії тоді не зрозуміло – німці зби-

раються брати столицю України не з заходу, а зі сходу…

І до сьогодні броварська історія перших днів і місяців війни рясніє «бі-лими плямами». Так, у вересні 1983 року на урочистому мітингу, присвяченому визволенню Броварів, Іван Павлович Са-прикін – один із тих, хто обороняв наше місто у 1941-му році, сказав: «Коли фа-шисти викинули повітряний десант, ми захищали Бровари». Цікаве повідомлен-ня. Ніхто з учасників оборони Броварів ні до, ні після нього не згадував про во-рожих десантників. І не випадково. Адже у 1941 році на Східному фронті узагалі не було жодного німецького повітряно-де-сантного підрозділу… Але ж чекали тих десантів мало не щодня. І ще такий при-клад. До початку липня 1941 року в Києві уже було сформовано 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів, а також комсо-мольський полк народного ополчення загальною чисельністю 32 800 чоловік. Незабаром вони отримали наказ началь-ника гарнізону: «У зв’язку з можливою появою ворожого авіадесанту наказую командуванню винищувальних баталь-йонів м. Києва і в районах Броварів і Пу-хівки з 22.00 7 липня до 10.00 9 липня пе-ревести батальйони на казармений стан. Всім батальйонам виставити пости в ра-йонах своєї дислокації…вести розвідку у своєму секторі». Авіадесант, звісно, не з’явився.

«Білою плямою» є питання підзем-ного зерносховища у Броварах. У перші дні війни сховище було зни-щене енкавеесниками. Де воно знаходилося? Ніхто не пам’ятає.

Тоді ж німецькі бомби вщент рознесли ливарний завод, який знаходився на те-риторії трудколонії №5. Дітей у ній вже не було, і завод опе-ративно переобладнали для виготовлення боєприпасів. Німецькі бомбардувальники налетіли саме тоді, коли від-бувалася перезмінка; загину-ло багато людей. Ось як про це розповідає броварчанка Раїса Щербакова-Кайдан: «Чула розповіді дорослих, як після прямого влучення бомб на тери-торію колишньої трудколонії на огорожі висіли шматки людських тіл. Багато тоді загинуло броварчан та військових, бо там був штаб».

Точно поклали свої бомби в ціль і ті німецькі пілоти, які дотла знищили літ-ній офіцерський табір під Броварами.

Чи не навіює це на припущення, що летіли вони не навмання, а були скори-говані чиєюсь рукою? Рукою людини, яка

У перші дні війни знаходилася в цей час в Броварах і добре знала розміщення важливих стратегіч-них об’єктів і режим їх роботи?

Мешканці Броварів і району брали участь у обороні Києва. Так, серед воїнів 419-го батальйону аеродромного обслу-говування 36-ї авіаційно-винищувальної дивізії відзначилися солдати й сержанти броварці А. Грищенко, П. Христинченко, І. Моць, П. Ващенко, семиполківець В. Гуляницький, шофер із Княжичів Г. Бо-рисенко, димерський водій Т. Пищенко, требухівець С. Житина і багато інших.

Як згадував ветеран війни О.І. Яку-бовський, у липні 1941 року під Бровара-ми був сформований «маршовий баталь-йон», до складу якого увійшли близько 300 осіб. Зброї у них не було. Багато за-

гинуло під час передислокації до Полта-ви. Згодом він увійшов до якогось полку, який німці незабаром розбили. Імена бійців броварського батальйону залиша-ються невідомими. Можливо, одному з його бійців належав срібний портсигар з написом «Лектору Галдовскому А.В. от Облинспекции ПВО», знайдений у райо-ні Білої Дубрави.

На підступах до Києва і в самому Ки-єві було розгорнуто будівництво обо-

ронних споруд, на якому працювали близько 160 тисяч киян і мешканців на-вколишніх населених пунктів. Був серед

них і уродженець села Плоского, майбут-ній повний кавалер ордена Слави Іван Павлович Касян. Оборонні укріплення будувалися і в Броварському районі: протягом червня-серпня 1941 року у лісі біля сіл Зазим’я, Погребів та Пухівки чер-воноармійці влаштовували протитанкові завали, копали рови, які мали зупинити німецькі броньовані чудовиська. У цей час був викопаний і рів на окраїні Бро-варів (нині більша його частина знахо-диться під забудовою житлового масиву міста).

Влітку 1941 року радіостанція РВ-9 у Броварах транслювала передачі для жи-

телів окупованої території України. Розпочалися вони виступом 24 серпня відомого українського поета Миколи Бажана.

У цей час у Броварах зна-ходилася редакція газети «За Радянську Україну», яку М. Бажан редагував разом із Олександром Корнійчуком і Вандою Василевською. Як згадував пізніше М. Бажан, у Броварах вони зазнали першої втрати – осколками німецької бомби було вбито двох шоферів. Поховали їх поряд, на узліссі. Приїхавши

до Броварів через два роки, письменник уже не знайшов цієї могили.

Військовими кореспондентами бро-варської станції радіомовлення працю-вали також такі митці слова, як Іван Ле, Яків Качура, Юхим Мартич, Леонід Пер-вомайський та інші.

Радіостанція РВ-9 діяла до останніх днів оборони Києва. Під час відступу радянських військ її було знищено. Іншу радіостанцію – РВ-87 – евакуювали на схід країни.

«Гремя огнём, сверкая блеском…»

Сьогодні – наша розповідь про тан-кістів.

Свого часу багато було написано про звільнення с. Княжичів сміливцями з

56-ї гвардійської танкової бригади під командуванням полковника Т. Малика. У бою за це село була важко поранена механік-водій танка Т-34 Марія Іванівна Лагунова – вона втратила обидві ноги.

Проте мало хто знає, що під час штур-му Княжичів особливо відзначився ко-мандир батальйону капітан Я. Рабинович зі своїми танкістами.

Але ось диво. Відкриваємо книгу О. В. Мойсеєва «Немеркнуча слава героїв»

і читаємо , що командиром 56-ї танко-вої бригади з весни 1943-го по 1945-й роки був гвардії полковник Захар Кар-пович Слюсаренко. В одній з публіка-цій у броварській міськрайонній газеті «Нове життя» за 1966 рік Марія Лагунова названа… старшим лейтенантом, командиром тан-ка, чия машина першою увірва-лася в місто Бровари. Хоча пер-шим це зробив командир танка Т-34 Павло Семенович Патлін

25 вересня 1943 року. Щоб здій-снити розвідку в межах Броварів, його танк пройшов через усе міс-то, хоробрі танкісти під час цього рейду знищили німецький дзот (у районі старого військкомату) та один ворожий танк на околиці міста. А капітан Рабинович взагалі ніде не згадується.

Дехто з авторів стверджує, що Бро-варський район, зокрема, село Пухівку звільнили бійці 10-го танкового корпусу

Генерал Іван Вовченко

Радянський танк Т-34

Англійський танк «Черчілль», який, можливо, і зараз лежить на дні Десни

(Продовження у наступному номері)

З аеропорту Броварського повзе в село рудий і чорний дим, рудий по-взе ровами, бур’янами, а чорний дим – до вікон і дверей… (Микола Сом. «Війна учора почалася»)

Німці переправляються через Десну. 1941 рік

Лейтенант Дмитро Зайцев після чергового вильоту

Підбитий радянський бронеавтомобіль. Літо 1941 року

истории Украины была применена схе-ма новой «коллективизации».

В 2007 г. президент Виктор Ющенко указом № 847/2007 постановил: «С це-лью обеспечения прав граждан Украины на приватизацию объектов государ-ственной собственности, руководству-ясь ч. 2 ст. 102 Конституции Украины, Кабинету Министров и Государственно-му управлению делами решить вопросы имущественных комплексов госпред-приятия «Чайка» для последующей их приватизации в установленном законом порядке».

Формальным основанием для тако-го Указа послужило собрание бывших и настоящих работников «Чайки» (с. Новый шлях Козелецкого района Чер-ниговской обл.).

И, действительно, люди хотели за свои кровные деньги и на своей зем-ле – 240 га – организовать правильное капиталистическое сельское хозяйство: в экологически безупречных условиях и при абсолютном соблюдении техно-логии растить скотину элитных пород, доить молоко повышенной жирности, сеять пшеницу специальных сортов… И продавать в Чернигове, Броварах, Киеве все самое лучшее и самое вкусное…

Хорошая идея? Прекрасная, тем бо-лее что ее поддержал тогда первый за-меститель начальника Государствен-ного управления делами Президента Владимир Хоменко. Он лично участво-вал в собрании и обещал селянам вся-ческую поддержку. Дескать, инвесторы обеспечат такой приток инвестиций и

налоговых поступлений в бю-джет сельсовета, что каждая бабка будет выпасать козу на персональном мотороллере, а своего деда сможет выдвинуть кандидатом в депутаты райсо-вета…

На самом деле это была та же «коллективизация», хоро-шо, что обошлось без крови и убийств.

Следите за датами. 10 сен-тября 2007 г. государство в лице Управления делами Пре-зидента отказалось от пра-ва пользования землей, 11 сентября Ющенко подписал упомянутый указ, а уже 13 сентября районная админи-страция утвердила проект землеустройства! Еще месяц спустя искомые 240 га были распределены между 120 граж-данами, по 2 га каждому.

Вы думаете, это были ра-ботники «Чайки»? Нет, пре-

имущественно это были жители города Бровары, Броварского района и Киева. И нет в этом ничего удивительного, пото-му что Владимир Николаевич Хоменко – это наш, почти родной, броварчанин. В течение четырнадцати лет (1985-1999) он вырос и состоялся как руководитель и чиновник (старший агроном, главный агроном-агрохимик, инструктор сельхо-зотдела Броварского ГК КПУ, директор совхоза им. Кирова, председатель КСП «Новая Украина», глава Броварской райгосадминистрации) здесь, у нас в ра-йоне…

Поэтому, люди, будьте бдительны!Пока землю дешевле присвоить

путем такой «коллективизации», чем купить, всегда найдутся желающие украсть или подделать документы на ваши паи и участки.

P.S. Кстати, а вы давно смотрели кинофильм «Земля»?

5Закон є закон

Часть 1. Цена вопросаНикогда в Украине не было

проблемы более острой, чем земля. Ибо кто ею владел, тот и решал, какой быть власти, какой быть нации и на каком языке обращаться к народу и Богу. К чему призывать – к покорности или к восстанию? О чем молиться – о мире и согласии или о воздаянии каж-дому по заслугам еще при этой жизни?

В 1930 г. режиссер Александр До-вженко снял кинокартину «Земля», при-знанную позднее одним из десяти луч-ших фильмов всех времен и народов.

Почему именно в 1930 г., не раньше и не позже? Потому что в 1929 г. в Украине началась коллективизация, и год спустя уже 62% всех крестьянских хозяйств было «охвачено» колхозами.

Почему картина именно о «Земле», с большой буквы? Потому что для украин-ца, в каком сословии он бы ни числился и на каком бы языке ни разговаривал, земля всегда была и мечтой, и смыслом жизни. Ради земли можно было предать, можно было убить… Можно было все!

Собственно, и поводом для создания картины послужило убийство одного из крестьян села Яреськи Шишакского района Полтавской области, где в 1928 г. Довженко снимал фильм «Звенигора». Там колхозный активист «переорав кур-кульську межу» – явочным порядком совершил акт революционной справед-ливости…

Всех участников той трагедии можно понять. С незапамятных времен каждый украинец мечтал о своей земле, боролся за нее, убивал, умирал, но без большого толку. Польские паны, казацкая стар-шина, старое русское и новое малорос-сийское дворянство, сахарозаводчики и зернопромышленники – все, но только не крестьянин – владели землей, поль-зовались ею и распоряжались.

Поэтому после Февральской револю-ции и Октябрьского переворота, кто бы и что ни говорил, «визвольна боротьба українського народу» носила не столь-ко национальный, сколько социальный характер. Обещала раздать землю пар-тия социалистов-революционеров – на выборах в органы местного самоуправ-ления летом 1917 г. украинцы голосова-ли за нее. Планировал провести земель-ную реформу и ликвидировать крупные землевладения гетман Скоропадский – его поддержал весной 1918 г. съезд хлеборобов-демократов. И большевики победили, в конце концов, только по-тому, что превратили лозунг «Землю – крестьянам!» в правду жизни…

Увы, через неполных десять лет при-шла беда откуда не ждали! И фильм До-вженко как раз о ней, о коллективиза-ции, о том, как у людей снова отбирали землю:

«Тяжко Архипові Білоконю! Чи ж не він трудився? Ой, аж у горлі пересохло з ненависті! Сьогодні в сотий раз прокляв він владу й лад, і врожаї, і землю, і навіть дощ, якого закляв не поливати колгосп-них нив. Коли б він міг убити сількора Василя, повісити чи задушити… Пустіть мене! Порубаю!»

Сегодня нет уже ни большевиков, ни колхозов. Есть Конституция Украины, которая провозглашает наше государ-ство суверенным, независимым, демо-

кратическим, социальным и правовым. Это ст. 1. А чуть

ниже, в ст. 13 (вот, правда, несчастливое число!) записано: «Земля… есть объект права собственности украинского на-рода», каждый гражданин имеет право, в соответствии с законом, ею пользо-ваться, а государство обязано это право охранять.

Более того, законодатель в ст. 14 осо-бо уточнил, что «Земля есть ОСНО-ВНОЕ НАЦИОНАЛЬНОЕ БОГАТ-СТВО, пребывающее под ОСОБОЙ ОХРАНОЙ государства», которое га-рантирует ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ на землю…

Надо понимать, что всем своим ап-паратом принуждения, всеми органами милиции, юстиции и пенитенциарной системы (т.е. под угрозой заключения в тюрьму – авт.) государство должно охранять наши, народа вообще, а также бабки Марьяны из Рожнов и деда Миха-ила из Заворичей, права собственности на землю.

Увы, Конституция врет с первых слов первой же статьи.

Наше государство никакое не со-циальное и не правовое, ничего оно не охраняет и ничего никому не гаранти-рует.

Вот вам примеры.– Скажите, – обращаются к журна-

листам жители с. Калита, – почему наши акты на землю недействительны? Как нам стало известно, по кадастру наши земельные участки числятся за другими собственниками!

Отвечаю. В конце 2007 г. из архива Броварской районной администрации воры украли 13,5 тысячи, т.е. 90% дел национального архивного фонда. Это

документы предприятий, учреждений и организаций Броварского района за период с 1945 по 2006 годы. А еще они прихватили с собой документы о ходе и результатах внеочередных парламент-ских выборов, состоявшихся в сентябре того же года.

Ладно, Бог с ними, с выборами и де-путатами. Документы о землеотводах и границах земельных участков много важнее!

Год спустя другие, а может, и те же самые воры, переодевшись в форму со-трудников милиции, под предлогом проведения следственных действий изъяли в Броварском районном управ-лении земельных ресурсов и кадастра первичные документы на 1 407 паев КСП «Требуховское»…

В 2010 г. в Броварах 81 участок по 10 соток был выделен жителям Киева, Чер-ниговской, Ивано-Франковской облас-тей и города Обухова, которые в боль-

Земля, люди и воры шинстве своем и понятия не имели, что внезапно стали землевладельцами!

Кстати, об Обухове. Это, как и Бровары, город-спутник Киева, где главным предметом купли/продажи яляется земля. Поэтому тамошние дела от наших мало чем отличаются. Сначала там «по причине реорганизации» про-пали договора аренды земли и книги их регистрации. Потом из электронного кадастра неведомым образом исчезла часть данных. Потом уборщица якобы «по ошибке» сожгла копии актов на зем-лю…

В Бориспольском, Васильковском и Киево-Святошинском районах Киев-ской области ситуация такая же.

А у наших соседей, в Сосницах Чер-ниговской области, в 2008 г. неизвестные преступники похитили компьютеры с данными земельного кадастра за по-следние одиннадцать лет…

Этот список можно продолжать бес-конечно с тем же результатом – Консти-туция Украины лжет, и реального права собственности на землю в нашем госу-дарстве не существует!

Статистика Государственного зе-мельного агентства Украины сообщает нам, что в процессе земельной реформы украинцы получили в собственность 70% всех сельхозугодий страны и офор-мили более 25 млн. актов на земельные участки.

И как они распорядились этим бо-гатством? 4,6 млн. паев или 17,4 млн га – передали в аренду, часть подарили и

передали по наследству, но почти ниче-го не продали.

Почему? А потому что на продажу земли установлен мораторий, который из года в год Верховная Рада продлевает на новый срок.

Какой в этом смысл? Простой. Если земля станет настоящей собственнос-тью, т.е. любой ее владелец будет иметь возможность и, в соответствии с Кон-ституцией и Законом, право ее продать, тогда земля будет иметь реальную цен-ность и будет стоить дорого. Тогда ник-то не будет скупать ее «про запас» или варварски эксплуатировать, уничтожая ее плодородность.

А пока мораторий действует, много дешевле не купить землю, а при помощи различных афер и махинаций присвоить право ею пользоваться и распоряжать-ся. Т.е. отнять у нынешнего владельца!

Кстати, если вы не знаете или забыли, именно в Броварах впервые в новейшей

«Пустіть мене! Порубаю!»

Шестьдесят лет спустя

Возвращение на круги своя

Александр Матюшенко

«Земля у нас – тяжке діло...»«Земля у нас – тяжке діло...»

Помаранчевый «колхоз»

6 Тусовка в центрі

Размишлізми

Сторінку підготували Павло Гудзь та Світлана Зазимко

Не тільки від вірусу можна занеду-жати. Надлишок негативу зриває дах. Інтернет переповнений жахливими подіями, а телебачення постій-но нагадує про різно-манітні прикрощі. Як у «Спліна»: «Новости кормят нас свежими трупами»… Невже у світі не відбувається нічого хорошого? Кому все це потрібно? На-віщо? Високі тарифи,

В пошуках життєдайного

позитиву

скандали, війни, несправедливість… Усе в трагічному світлі без натяку на опти-мізм чи надію. Плюс у кожного особис-ті драми: сварка з дівчиною чи затримка зарплати. І все – пиши пропало. Депре-сивно-маніакальний стан із важким пе-ребігом…

Руки опускаються. Людська душа – субстанція дуже тонка і чутлива. Вона прагне особливого, делікатного ставлен-ня. Ретельного догляду і уваги. Якщо на-вкруги сама печаль – треба просто відшу-

кати позитив, навіть там, де його начебто й нема. Наприклад: дер-жава затримала ви-плату за народження дитини. Негатив? Ні. Позитив? Позитив. Якби виплати були вчасні, то й капітал розійшовся б на дріб-нички. А так сума, яка назбиралась, хоч і

не енна, та назвати можна кругленькою. Або не зупинилася маршрутка, а надво-рі мете, хуртовина колюча! Ех! Ще й іти треба проти вітру. Хоч плач! Від розпачу – падай і лежи собі. Але ні! Перетворю-ємося на чарівника – і бац! – точковий масаж! Люди шалені гроші викидають, а тут маєш безкоштовно, в необмеженій кількості. Скосила застуда? Саме час прочитати той самий пригодницький роман, який взяв півроку тому в друга, проте ніяк до нього не доходили руки.

Прокинувся зранку – позитив! Посміхнувся у відповідь самому собі!

Прийшла весна, хоча поки що тільки календарна. Ще не всі на-солодились сніжною зимою, а вже скоро тепло. Радісно від цього. Справа – у нас самих. В сприйнятті. Чому б не посмі-хатися більше? Байдуже кому: коханій,

Знай нашихВолгоградсько-

броварська художницяЇї роботи екстравагантні, шикарні

й вульгарні одночасно. Але це зухваль-ство нікого не залишить байдужим.

Віолетта Лі – студентка Волгоград-ського державного інституту мистецтв і культури, вчиться на факультеті народ-ної художньої творчості.

Наше знайомство було випадковим. Осінь. Парк «Перемога». Розмова про останні роботи Педро Альмодовара. Ді-вчина з далекого Волгограда кожного року приїздить у Бровари до тітки, аби отримати натхнення. Віолетті подо-бається тинятися районами промзони. Жартома говорить, що це нагадує їй волгоградські пейзажі. Дівчину мож-на побачити й за роботою – на траві з олівцем та аркушем. Вона залюбки пише портрети незнайомих людей.

Окрім фанатичного захоплення арт-хаусом, дівча віртуозно володіє пензлем. І хоча зовнішність у неї «ванільна», сутність – зовсім інша. Закохана в са-мотність, книги і чорну каву з перцем, двадцятирічна Віолетта носить великі хіпстерські окуляри, любить чорний та блакитний кольори, колекціонує чашки. Її колекція нараховує вже сто п’ятдесят екземплярів. Окрім абстракції на полот-ні, захоплюється дизайном одягу. Пере-глянувши її ескізи, стверджую: із задо-воленням носила б це сама. Деякі речі з гардероба Віолетти були спроектовані і втілені в життя маминими руками. Ска-жу вам, не гірше від брендових дизайнерів!

Я творчий нероба + сономан, кошмарофоб, ліжколюб і будиль-никоненависник. Я б порятувала цей світ, але фарби висохли…

Гоп, гоп! Чи не гоп?Покричати «гірко!», погицати під

невмируще «Чоботи, чоботи», викрас-ти наречену чи її черевика та інші атри-бути броварського весілля…

Якщо ви мрієте про шикарне весілля, як мінімум треба знайти наречену-на-реченого. У виборі можете спиратися на власні смаки та досвід або ж на вподо-бання рідні чи друзів. Як стверджує ста-тистика, найбільше порад ми отримуємо при виборі житла, машини і супутника життя. Якщо ви з цим упорались і у вас є партнер, наступний крок – визначаємо дату. Разом з нею і пріоритетні джерела фінансування. Обидві сторони (сім’ї) хочуть, аби чадо запам’ятало цей день на все життя. І щоб не впасти облич-чям в болото, родичі (свати) ідуть на все. Знімають заощаджені гроші з книжки, а з себе – останню сорочку, набирають кредитів під саме «нехо-чу», позичають у півсвіту. З миру по нитці – доні весілля. Плануємо місце проведення. Можна шалаш, з само-робними плакатами типу: «Таня + Рома = любоф». А можна у «кахве» чи ресторації. Кожна господиня, отя-мившись після вибору закладу, пе-реймається наступною «бідою». Що будуть їсти-пити шановні гості? Аби вразити публіку, йдуть на небачені експерименти: а-ля «язик під ребра-ми» чи сало з моцарелою. Весільні кулінарні критики знайдуться усюди, так що експериментуйте з розумом!

Ніби все в порядку. Залишились фото- та відеозйомка. Здуру не ва-лимо. Богів «фотошопу» море. Стан-дартна постановка «я дєржу любімую на ладошкє» – не завжди показник профе-сійності. Довірте закарбувати на плівці свято вашого кохання тому, чиї роботи ви бачили. Не останні люди на весіллі – тамада і музИки. Закони тамади: говори в міру і бажано по суті. Інакше отримаєш на горіхи. Єдине, що лишається незмін-ним, – після другого столу «Бєлиє рози». Для зручного використання, під вітчиз-няне, навіть ТІК зробили кавер-версію.

Головна героїня дійства – наречена. У селі збираються натовпом біля сільради, аби оцінити вбрання. У місті такого ажі-отажу нема. У Броварах, як у прілічному місті, є свої весільні салони. Але, як ка-жуть, – у сусіда і трава зеленіша, і жінка

Просили батько, просили мати…

краща. Своє своїм, а в Хмельницьку де-шевше. Хоча мало хто вам у цьому зізна-ється. Нареченому знадобляться лише брюки, сорочка і веселий свідок.

На відміну від радянських штамповок – біла сукня напрокат і букет гладіолусів у руках – сьогодні є де розгулятися. Була б фантазія і фінанси. Броварська сім’я Тая і Юрко замовили середньовічну церемо-нію у Львові. Це було яскраво і незвично. Справжня казка. Інша пара, Денисенки, замість лімузина облаштували старень-кий «Запорожець». У метро пригощали перехожих шампанським. Крім емоцій, респект за сміливість. Дешево і сердито! Він (танцюрист) + вона (письменниця) = автентичне весілля. З додержанням усіх обрядів.

А ще є романтична історія про бро-варчанку Таню, яка у Франції зіграла українське традиційне весілля.

Якось була на весіллі, стався казус. Після цього почала колекціонувати не-вигадані історії-фейли. Малопомітні оператори та музИки – це народні розпо-всюджувачі весільних цікавинок. Мож-на було б зробити хіт-парад казусів, та щось важкувато визначити переможця: це таки людська поведінка, а не перегони.

«Вибачте, гості дорогії, що без мордо-бою», – так проводжали гостей після пер-

шого дня весілля. А наприкінці другого наречений зламав носа свідку. Подруж-жя після того прожило майже рік, а при-чина бійки так і залишилася секретом. Викрали наречену, здуру можна й біди наробити. Тамада каже: «Не за планом, везіть назад», – та поки везли автомобі-лем «трофей», наречений влаштував су-ворий допит речникам. Слава Богу, всти-гли повернути. А ще на весіллі годиться викрасти черевичка. Веселий викрадач вирішив, що було б цікавіше зробити це без згоди нареченої. Підкравшись із тилу, отримав удар виделкою. Напевно, наре-чений не так зрозумів, і через його захис-ну реакцію по викрадача приїхала швид-ка допомога, руку довелося «латати». А скільки випадків, коли «гарячі молодята» зраджували одне одного! Наприклад, на весілля приїхав з армії товариш моло-дої, стрункий красень південної націо-

нальності. А наречена вже готова тікати, зрозумівши, що може зробити найбіль-шу помилку в своєму житті… У нас не Голлівуд. Бажання втікати відбив далеко не мужній, але переконливий нокаут від гарно поставленого хука нареченого. Як не прикро, та аргументи молодого пере-конали рідню: витрачено кошти, час, та й родичі здалека приїхали.

Не так важливо, в наметі чи в ресто-рані весілля, «на все село» чи тільки для друзів, головне – щоб із душею. Важли-во робити це для себе, а не заради того, що сусіди скажуть. І що б там не ствер-джувала статистика, а весілля – один раз на все життя. І треба відгуляти його так, щоб дітям було що розповісти.

Пацана відно іздалєка

Формат

Весілля як весілля

То так, то етак. Весілля як воно є…

Говорили-балакали…

перехожому, дитині, керівнику. Думати треба позитивно – і життя стане добрі-шим. Обов’язково.

Якось я вирішив більше сміятися і дивитися відповідні фільми. Щось типу «Амелі». Вимкнув телевізор, знизив до-ступ новин. До речі, корисну інфу можна

отримати і з Інтернету. Без телевізійної обгортки. І воно того варте! Настрій, скажу вам, піднесений, здоровля покра-щилось. А ще, кажуть, як багато смієшся – прес підкачується.

го обслуговування електронно-обчислю-вальної техніки. Півсвіту об’їздив. А тепер ось…(показує на роботи).

Онуки не беруться (смутніє й опускає очі). І чужим пропонував, коли заходили на площадку покурить та пива попить. Кажу: «Навчу. Займись цим. Зробиш для себе, сусідам, родичам, на іменини. Ніхто не береться (посміхається. Та сумно так, з досадою). Із боротьбою в онуків також не склалося – не хочуть. І в спортзал запису-вав – не хочуть. В науку пішли.

Років 20 тому мені знайомий-штан-гіст, що їздив на чемпіонат Європи серед спортсменів у віці, пропонував поїхати на змагання. Я спочатку згодився. А тоді роз-думався: 65 – вік не той вже. Хоч і самбо знаю. Мало чого – калікою ще останеш-ся. Останній раз я змагався в Якутії, коли був на заробітках. Років 55 тоді було. Яку-ти тикали на мене пальцями й сміялися:

«Пєньсіонєр, пєньсіонєр…». А я заткнув за пояс молодого – взяв перше місце.

Що? Поїхав би в Мексику, Америку, Канаду, Австралію. Там у мене бага-а-ато родичів живе. Нє, не за поміччю. Я хотів би просто подивиться ці місця. В Універ-ситеті третього віку їздимо на екскурсії по Києву. А ще ходжу на лекції з правознав-ства, землеробства, здорового способу життя. На англійську не ходжу. Я ж умію вітатися: «Хелов! Хав о ю?». Сподіваюся, що колись все ж зустрінусь з двоюрідни-ми, які за кордоном…

Не помітила, як за бесідою час збіг. Прощалися, як добрі друзі. І вже дев’ятий поверх не здавався таким піднебесним. Бігла сходами з переконанням, що з Ада-мом Григоровичем ми ще зустрінемося, адже у 85 життя тільки… починається. А попереду ж – ВЕСНА!

- Як ви ставитеся до студентів, яким далеко за… ну, приміром, 70? – запитую у знайомої.

- А що, й таке буває? – застигає в її руках розмотана цукерка, а очі округлюються.

- Не «буває», а реально є. Понад рік у Броварах діє Університет третього віку.

- І що ж вони там роблять, ці «студен-ти»? - глузливо запитує.

- Спілкуються, діляться досвідом, подо-рожують і … вчаться.

- Вчаться!? Хм… І що ж вони вчать?- Відвідують лекції з права, краєзнав-

ства, здорового способу життя та англій-ської мови.

- І навіщо такий клопіт на старість? – задумано кладе до рота цукерку, – лежали б собі на канапі та тєліка дивилися…

Тупотить мені назустріч у домашніх капцях, розпливаючись у привітній обез-зброюючій посмішці. Адам Григорович живе в родині доньки Наталі. Запрошує у свою кімнату. На півстіни – книжкова шафа. «Люблю читати історичні книж-ки», – каже. На підвіконні – скульптури равликів, їжачків, вазончик для кактусів у вигляді черепашки.

З твердого пінопласту. Вирізаю кон-тур, потім все обмазую спеціальною кле-йовою сумішшю, сушу на батареях чи сонці, шліфую, фарбую білою фарбою, по-тім – розфарбовую й покриваю лаком.

А я після війни на кіностудії Довженка працював помічником декоратора. При-дивлявся, як роблять декорації. Не думав, що через 40 років це буде моїм захоплен-ням.

Лелек. Зробив їх уже штук 20. Черепах люблю і … динозаврів (вимовляє це слово притишено-таємниче й розпливається в по-смішці). На продаж не роблю. Дарую своїм родичам, онукам, щоб дачі прикрашали.

диш голим і ждеш. Всі боялися цієї проце-дури. Пригадую одного солдата, який все доказував, що це не його воша, бо в усіх чорні, а ця – біла.

Липень 1943 року – Курська битва. Посадили нас, запасний стрілецький полк, у вагони, дали сухий пайок на три дні. Ми його за один присіст і згризли. Ко-жен день із полку хлопці втікали в пошу-ках їжі. Запам’ятався мені один хлопець, хвамілія Наглий. Так він три рази втікав. Тільки нічого не було ні йому, ні іншим, бо ми ще не призовного віку були. Я теж дуже хотів їсти, але не втікав. До всього, ще й ложку загубив. А каші давали таріл-ку на трьох-чотирьох. Хто проворний – той довольний. Звичайно, ніхто каші мені не залишав. То я із сучка зробив ложку з довгою ручкою і встигав її зверху поміж головами хлопців вмокнути в кашу, а по-тім облизував… І це пережили.

кий приніс. Мама відпорола свастику й всім трьом сестрам – Тані, Гані й Олі – по-шила плаття. Такі червоні!

Нас, сімнадцятирічних хлопців, зібра-ли й відправили за Волгу на навчання. По дорозі наш поїзд розбомбили. Багатьох побило, багато втекло додому. Повели нас пішки болотами, лісами. Холод страш-ний. А в мене було два мішки. Я в них на-рвав сухої трави й один одягнув на ноги до пояса, другий – на голову. Отак і зігрі-вався, бо спали просто неба на гілках…Потрапив я в запасний стрілецький полк. Не знаю, за якими нормами нас годували, та в тюремних таборах, мабуть, було кра-ще. Голод – і все. Перед вечерею ми ляга-ли навколо кухні, як зграя голодних вов-ченят. Похльобку нам варили із солоної риби. Голови відрізали й викидали. На цю «голову» накидалися відразу троє-чет-веро. Щасливчик, що встиг підібрати її з

8 Соціум

У 85 життя... тільки починається?

Тому що їх вже нема (знову посмішка).А давайте я вам покажу свою майстер-

ню, – підхоплюється і вже шукає ключі. По сходах піднімаємося в саме піднебесся – комірчину, де чекають своєї долі вже по-ґрунтовані гриби, на підлозі стоїть макет здоровенного динозавра, з полиці дивить-ся його величезне око.

З дитинства. Для сестер спочатку ро-бив примітивні іграшки із глини. Її в Лу-ганській області в ярах якої хоч.

Ага, рідкісне. Це тітка мене так назва-ла – Кароліна Калєнська. Взагалі, по бать-ковій лінії ми потомки польської шляхти. Бабуся – із сім’ї багатого фабриканта, що навіть мав свій родинний герб. А родом я із Західної України.

Я на Західній тільки народився. Потім на Житомирщині жили. В 1937-му Ста-лін дав батьку безкоштовну «путівку» в Сибір, адже той був офіцером медичної служби царської армії. Нас, спецпересе-ленців, як скот, везли у вагонах. Поселили в землянках. Через місяць без суду й слід-ства батька розстріляли. А в мами зали-шилося на руках четверо дітей малолітніх:

я і три молодші сестрички. Меншій і року не було. Пізніше нам дозволили жити в Луганській області. Там пройшло моє ди-тинство, там закінчив сім класів, звідти й на війну забрали.

Нагород особливих нема. Все рядові. Був на Південно-Західному фронті: За-поріжжя, Крим, Одеса і далі – до Румунії. Було поранення в ліву руку та ногу. Оско-лок тільки після війни з коліна витягли… Я командував гарматою. Цілився в один німецький танк. Не знаю, чи попав, чи ні, але другий танк підкрався і поцілив прямо в батарею. І все – весь гарматний склад загинув. Телефонів не було, то я сто-яв зверху, слухав накази, щоб знати, куди розвертати гармату, тож і вцілів.

О-о-о, після війни служба була гарна. Я закінчив в Одесі курси радистів, пра-цював при штабі військ протиповітряної оборони. Там я прослужив вісім років. Відчергував – і ходиш собі в теа-три, бібліотеки. Але таке життя за-кінчилося – мене демобілізували. Я не зрадів, адже залишився без казенних харчів, одягу. Ні паспор-та, ні роботи. Ходжу собі по Одесі, думаю: куди податися? Згадав, що служив з грузинами, й вирішив поїхати на Кавказ. Продав шинель на одеському базарі, купив плаща. Думаю: на Кавказі ж тепліше. За-їхав на прохання товариша прові-дати його родичів у Київ. Вони й запропонували залишитися. Там закінчив десять класів вечірньої школи, технікум радіоелектроні-ки, потім – інститут фізкультури й спорту. Мене в спортивних колах знали ще з армії: я гарно виступав на змаганнях із класич-ної боротьби. Дали мені кімнатку при ста-діоні «Динамо», потім «Локомотив». Їздив по всьому Союзу на змагання. В 1954-1959 роках тримав пальму першості в Києві та в Україні. Та в один момент спорт як від-різало. Я його закинув і пішов працюва-ти машиністом електровоза. На той час мені давно перевалило за тридцять. Тоді й познайомили мене друзі з Настею. По-бралися. Народилося у нас дві доньки – Людмила й Наталя. Але дружина рано померла. Дівчаток зовсім крихітних відвіз до сестри в Луганську область, а сам по-їхав на заробітки в Якутію. Потім забрав доньок і стали жити в Києві. Розумниці дівчата в мене. Закінчили технікум радіо-електроніки, мають сім’ї, подарували мені трьох онуків. До самої пенсії я працював інженером у Київському центрі технічно-

В 42-му німці йшли до Волги, до Ста-лінграда. Я разом з 16-річними одноліт-ками копав протитанкові рови, потім пе-реганяв скот на схід – рятував від німців. Мені так хотілося подивиться на фронт, що виходив хворого коня, якого зали-шили наші при відступі, й поїхав туди, де гули гармати. Та не доїхав, вернувся: холодно було і їсти хотілося. Пригадую, як біля річки Айдар німці переправу розбомбили. Ми з хлопцями втікали від страшного кровавого місива ярами та лі-сами. Та не втекли. Німці нас помітили й змусили витягати з багнюки їхні машини, потім – нести амуніцію. Згодом відпусти-ли. Ми ж підлітки. А коли після Сталін-градської битви в 43-му німці втікали, я нишпорив по залишених їхніх машинах. Я ж був єдиним у сім’ї «добитчиком». Усе, що знаходив – сухарі, консерви, одяг, ло-пати, – ніс додому. Навіть прапор німець-

піску, втікаючи, запихав її до рота. Воду в криниці охороняли. То ми ходили пити в рівчачок за пару кілометрів, де стіка-ли помиї. Оцю жижу ми смоктали через сорочку, адже помиї кишіли личинками комарів. Після такого пійла чоловік 100 стояли в черзі до лікаря – дизентерія. Та й це пережили.

Потрапив я в артилерійське учили-ще. Три місяці відучився на молодшого командира «грубій коректировці» гарма-тою. Жили в землянках, топити не було чим. Нас по черзі ставили то командиром гармати, то вартовим, то розводящим. А так замерзали на посту, страх! Я об-гортав димохід шинеллю і так грівся. А хлопці запихали в рукава та холоші різне ганчір’я. Командири слідкували, щоб не було в нас вошей. В строю кожен показу-вав комірець, і якщо знайдуть ту нечисть, то направляли одяг у «прожарку», а ти си-

Воєнні історії

Адаме Григоровичу, ска-жіть, навіщо на старість отой університет? – запи-тую в Адама Косякевича, жвавенького, цікавого дідуся. Адаму Григоровичу – 85. Живе він в одному з броварських «хмарочосів». За звичкою під-нялася пішки аж на дев’ятий поверх. «А як же дідусь доби-рається на хмари?»

А кого ви найбільше любите робити? – розглядаю виставку на підвіконні.

А чому саме динозаврів лю-бите? (дивуюся).

А давно ви захоплюєтеся скульптурою? – обдивляюся скупі апартаменти.

Рідкісне у вас ім’я, Адаме Григоровичу, – повертаємося до кімнати.

А як ви потрапили в Луган-ську область?

Медалей у вас з десяток на жакеті. А де ви воювали?

А що б ви ризикнули в свої 85?

А зараз би дали фору супер-нику?

А як склалося життя після війни?

А своє мистецтво ви пере-даєте онукам?

Звідки ж такий хист до скульптури?

А з чого ви робите свої скульп-тури? – беру до рук лелеку.

Молодий Адам (справа),як завжди, переможець

Хизується улюбленими динозавриками

Сторінку підготувала Соломія Мальована

провів весь комплекс сільськогосподар-ських робіт. Але на зборах колгоспників нами прийнято зобов’язання – добитися цього року на всій площі не менше ніж по 100 пудів зернових, по 200 центнерів картоплі з гектара, надоїти не менше ніж по 2000 літрів молока на фуражну коро-ву. На цьому зосереджена зараз вся наша увага. Інвентар, посівний матеріал до сів-би уже готові.

№ 48, 2 червня,1957 р. За останній час поліпшилася гуртко-

ва робота в клубі. Готуючись до молодіж-ного фестивалю, хоровий і драматичний гуртки розучують нові пісні, декламації, одноактні п’єси. Комсомольці та неспіл-кова молодь зобов’язалися на колгосп-них площах і обабіч шляхів посадити 3 тисячі декоративних і фруктових дерев та 3 гектари саду.

Старше покоління пам’ятає ім’я аме-риканського фермера Росуелла Гарста. Побувавши у його господарстві, Микита Хрущов прийняв рішення про масове ви-рощування кукурудзи. Грунти у нас бідні та наші кукурудзоводи отримували висо-кі врожаї – як на силос, так і зерна.

Гарст побував у Радянському Союзі, а в Україні його привезли у Рожни. Окрім силосу та кукурудзи на зерно ми тоді практикували консервування початків молочно-воскової стиглості, а також не-кондиційної картоплі для годування сви-ней. Американець попросив розкрити одну з ям і, пожувавши кілька зернин, за-явив, що буде практикувати такий спосіб зберігання у себе. Хоча зауважив, що ми

використовуємо багато ручної праці. А де було взяти техніку, коли промисловість її не виготовляла? Та час минав. І все у нас вийшло!..

Про працелюбних та успішних рож-нівців багато писали журналісти ра-йонної газети «Стахановець». Споді-ваємося, що читачам «Старого центру» буде цікаво ознайомитися із публікаці-ями з «біографій» села та колгоспу.

№ 96, 25 листопада, 1948. НОВІ ЛІСОРОЗСАДНИКИЗдійснюючи постанову Ради Міні-

стрів Союзу РСР і ЦК ВКП(б) про план полезахисних смуг, впровадження

травопільних сівозмін та спорудження ставів і водойм для підвищення врожай-ності, колгосп «Більшовик» для створен-ня полезахисних смуг і заліснення пісків заклав лісорозсадник на 20 тисяч сіянців деревних порід.

9Сільські вісті

Сторінку підготував Микола Тополюк

До теми

Згідно з частинами першою – четвертою статті 1254 Цивільного кодексу України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. За-повіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений запо-відачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього запові-ту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Таким чином, заповідач у будь-який час може складати новий запо-віт. При цьому скасування попереднього заповіту здійснюється як на підставі поданої ним заяви про скасування, так і без подання вказаної заяви. Однак у будь-якому випадку при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом перевіряється наявність заповіту за даними Спадкового реєстру.

Якщо складено новий заповіт, старий автоматично втрачає чинність?

Запитайте в нотаріуса

Детальнішу інформацію ви можете отримати за адресою: м. Бровари, вул. Гагаріна 16, оф. 27,

офісний центр ТОВ «Торговий Дім Ліза» за ТЦ Перекресток.тел. (04594) 3-60-51, 067-974-33-91

Приватний нотаріус ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА БУРБАН

Тищенко МиколаЦе покоління відходить від нас. Не-щодавно скінчився земний шлях одно-го з організаторів повоєнної відбудо-ви Рожнів, голови місцевого колгоспу «Більшовик» Василя Івановича Мехеда.

Про село та його людей ми попроси-ли розповісти одну з найшанованіших жительок села Марію Гаврилівну Лисен-ко. Вона працювала агрономом рожнів-ського колгоспу «Більшовик», директо-ром радгоспу «Літківський», очолювала сільську раду Рожнів.

«У село я приїхала по закінченню Бо-брицького сільськогосподарського тех-нікуму в 1947 році. Навіть через чотири роки після визволення Рожни та Свиної-ди являли собою жахливе видовище.

Та рожнівські жінки без чоловіків збу-дували елементарне житло і зберегли ді-тей. Заходилися відновлювати колгоспи та власні господарства.

У повоєнні роки американські аналі-тики пророкували: для відновлення до-воєнного рівня Радянському Союзу по-трібно буде п’ятдесят років. Ми, рожнівці, про цей «прогноз» не знали. Через десять років поновили довоєнний рівень вироб-ництва, відбудували село.

Протягом двох років німецького «гос-подарювання» було повністю знищено тваринницьку галузь колгоспу, розграбо-вано техніку та реманент, поля позароста-ли бур’янами. Більшу частину земель ора-ли кіньми та коровами, скопували вручну, хліб жали серпами і косами, в’язали у сно-пи і складали у скирти. Коли ж минав пік робіт, молотили ціпами.

Робота як подвиг Врожайність у порівнянні з ниніш-ньою була низька – 10-12 центнерів. Роби-ли все можливе і навіть трохи більше, щоб підвищувати родючість бідних на гумус ґрунтів нашого колгоспу. На околиці Рож-нів є великі поклади торфу. Влітку члени спеціальної бригади видобували його, а взимку готували торфоперегнійну су-міш, яку потім вивозили під різноманітні культури. З кожним роком збільшувалася кількість тяглової сили, на фермах – кіль-кість тварин, особливо корів та свиней. Із

1950 року поступово запроваджувалося механічне доїння, запрацювала артезіан-ська свердловина.

Та це не означало, що отримане зерно, овочі, фрукти та продукція тваринництва залишалися у розпорядженні селян: вони повинні були виконати так звану «першу заповідь» і віддати державі левову частку збіжжя у вигляді податку. А ще необхідно було розрахуватися із МТС за виконані роботи, засипати насіннєвий та страхо-вий фонд. Тому на трудодень мало що й залишалося. Правління колгоспу, його голова Василь Іванович Мехед робили все можливе, щоб максимально забезпечити

односельців усім необхід-ним.

У райкомі партії керів-нику неодноразово вказу-вали на неприпустимість «розбазарювання коштів». Але як міцний господар-ник, людина з діловою хваткою, Василь Іванович розумів: якщо не платити людям, вони шукатимуть заробітку в іншому місці. Тому в переліку розра-хунку на трудодні окрім зерна були картопля, сіно,

фрукти із колгоспного саду, торф для опалення помешкань, будівельні ма-теріали…

Віддавна у центральних районах Ки-єва жило багато непростого люду – уря-довці, творча інтелігенція. Тому тодішня влада намагалася забезпечувати їх краще, ніж інших киян. Серед небагатьох гос-подарств Київщини нашому колгоспу в районі Хрещатика дозволили відкрити два магазини. Там цілорічно реалізували м’ясо, молоко, овочі та фрукти.

Сьогодні про це легко розповідати, а добиватися, щоб у березні-травні вирос-тити і продавати тепличну продукцію – огірки, по-мідори, салат, кріп – було досить складно. Рожнівці першими у районі поча-ли закладати промислові сади. Дерева пішли у ріст, затрати досить швидко окупилися.

Головною статтею до-ходу колгоспу були молоко та м’ясо. Якщо велику ро-гату худобу годували сіном із заливних лук, то свині потребували іншого кор-му. Високі врожаї давали кормові та цукрові буряки, гарбузи. Силосували кар-топлю і качани кукурудзи.

Частими у нас були й закордонні гості, і не лише із країн соціалістичного табору, а й капіталістичних. Їм показували відбу-доване після війни село, виробництво.

Як американці помилились

Хліб повоєнної пори

Земля щедро віддячує за труд і турботу

Для київської еліти

Як Росуелла Гарста частували

№ 61, 27 липня 1950 р. З ЦЕГЛИ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВАНещодавно споруджений нашими

майстрами цегельний завод з двох на-пільних печей дав нам перші 30 тисяч штук цегли високої якості. Закінчується друга випалка. Бригада з виготовлення місцевих будівельних матеріалів, якою керує т. Захарченко М., зобов’язалася, що випустить в цьому році 60 тисяч штук цегли.

Всі тваринницькі приміщення, збу-довані з дерева, замінимо цегляними. В. Мехед, голова колгоспу «Більшовик».

№ 23, 18 березня 1951 р.Відмінно засвоюють матеріали за

програмою трирічних курсів майстрів рослинництва при колгоспі «Більшовик» Довгодько А., Пархоменко О., Верченко С. Горбаха Т., Кримець Н.

№ 40, 20 травня 1951 р. Багатий врожай трав буде у цьому

році. За складеним планом всі 1200 гекта-рів сіножатей буде зібрано за 16 робочих днів. Кожен косар, загрібальниця , возій, скиртоправ знає своє місце на сінозби-ранні, ознайомлений з нормами виробіт-ку, додатковою оплатою. Правління кол-госпу придбало необхідну кількість кіс, граблів, вил та іншого дрібного інвента-рю. На сінозбиранні буде працювати 7 сінокосарок, які відремонтовані механі-ками І. Кабишем і М. Кабишем.

В. Мехед, голова колгоспу «Більшовик»

№ 14, 12 лютого 1953 р. Колгосп «Більшовик» с. Рожни, в

якому я працюю агрономом, – заявила у своєму виступі кандидат у депутати Київської обласної Ради депутатів тру-дящих т. Лисенко Марія, – торік краще

За допомогою пересувної кормокухніколгоспниці готують картопляний силос

для зимового зберігання

Марія Гаврилівна і сьогодні не втрачає оптимізму

10 ТБ-програма

Шановні читачі! У програмі телебачення можливі зміни. Слідкуйте за оголошеннями дикторів ТБ.

ства - 10»18:10 Т/с «Кровинка»19:00 Т/с «Свати 4» 20:00 «Подробиці»22:35 Т/с «По гарячих слідах»

СТБ 14:55 «Нез’ясовно, але факт»06:30 «Документальний детектив»07:00 Т/с «Комісар Рекс» 09:00, 18:10 «Неймовірна правда про зірок»10:00 «ВусоЛапоХвіст»11:40 Х/ф «Життя одне» 13:55, 19:10 Т/с «Черговий янгол» 15:55 «Битва екстрасенсів. Боротьба континентів»18:00, 22:00 «Вікна-Новини»20:10, 22:40 «Холостяк - 2»23:55 «Холостяк - 2. Як ви-йти заміж»ТЕЛЕКАНАЛ «УКРАЇНА» 06:00, 05:50 Срібний апельсин07:00, 17:00, 19:00 Події07:10, 17:10, 19:15 Події Спорт07:15, 18:00 Т/с «Єфросинія. Продовження» 08:15, 14:00, 20:15 Т/с «Слід» 10:00, 21:30 Т/с «Подружжя» 12:00 Ток-шоу «Нехай говорять»13:00 Т/с «Ведмежий кут» 15:35 Щиросерде зізнання16:00 Федеральний суддя17:15 Критична точка19:20 Т/с «Катине кохання»23:30 Т/с «Тюдори»

НОВИЙ КАНАЛ 05:10 Т/с «Шина» 05:50, 06:35 Kids’ Time05:55 М/с «Умілець Менні» 06:40, 07:05, 07:40, 08:40 «Підйом»06:45, 14:25 М/с «Губка Боб Квадратні штанці» 07:30, 08:30, 19:00 Репортер09:00 Очевидець09:55 Т/с «Світлофор» 10:35, 19:55 Т/с «Молодята» 11:35, 16:50 Т/с «Татусеві дочки» 12:40, 22:50 Т/с «Ластівчине гніздо» 13:45 М/с «Аладдін» 14:40, 15:45 Teen Time14:45 Т/с «Полювання на монстрів» 15:50 Т/с «Нереальна історія» 17:55, 20:40 Т/с «Вороніни» 19:15 Спортрепортер19:35 Піраньї21:50 Стороннім В...23:55 Т/с «Купідон»

ICTV 05:10, 03:10 Факти05:25, 04:10 Світанок06:20, 07:35 Ділові факти06:35, 09:25, 12:55, 19:20, Спорт06:40, 15:15 Т/с «Прокурор-ська перевірка» 07:40 Максимум в Україні08:45 Факти. Ранок09:30, 19:25 Надзвичайні новини10:35, 16:30 Т/с «Менти» 12:40, 13:00 Анекдоти по-українськи12:45 Факти. День13:15, 20:10 Т/с «Чужий район» 18:45 Факти. Вечір22:10 Факти. Підсумок22:25 «Ікар». Х/ф

ТЕТ 06:00 Дізнайся як06:15 Домашній ресторан07:05, 08:30 Мультик з Лунтіком07:35 Малята-твійнята08:00 Телепузики09:00, 15:10 Т/с «Ранетки» 09:55 Т/с «Всі жінки - відьми» 10:45, 19:30 Т/с «Дєтка» 11:40 Інтуїція12:35, 19:00 Одна за всіх13:05 «Моя прекрасна няня» 14:10 Дом-216:05 У ТЕТа тато!16:35, 20:30 Т/с «Універ» 18:30 БарДак22:30 Щоденники Темного 223:10 Т/с «Притулок»

ТОНІС 06:00, 15:00, 18:30, 21:00 Служба новин «Соціальний пульс»06:30 Ранкова зарядка06:40, 13:25 Мультфільми07:00, 16:00 Країна порад08:00 Соціальний статус: ваше здоров’я08:55, 18:55, 21:30 Економіч-ний пульс09:00, 19:00 Т/с «Ад’ютанти кохання»10:00, 17:00 Алло, лікарю!11:15 Х/ф «Кармелюк»14:00, 21:35 Атлас світу тварин15:15 80 островів навколо світу17:50 Майстер подорожей20:00 Соціальний статус: ваше житло22:30 Х/ф «Лев узимку»

ТРК «КИЇВ» 06:00, 07:00, 08:00, 15:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:00 «Столичні телевізійні новини»

06:30, 19:25 «Столиця»07:25 «Музична програма»08:45, 11:05 «Мультляндія»10:15 «Повнота радості життя»13:20 «Громадська приймальня»15:10, 23:20 «В гостях у Д.Гордона» 16:10 «У центрі уваги»16:50, 19:20, 20:50 «Міська варта»17:45, 22:00 Т/с «Інспектор Деррік»20:00 Т/с «Руда»21:25 «Прогулянки містом»

ТЕЛЕКАНАЛ 1+106:00 М/с «Галактичний футбол» 06:30 Мультфільми 07:00 «Смішне домашнє відео» 08:00 «Таємниці століття»09:00 Новини 2+209:10 Проспорт09:15 Зброя»10:00 «Таємниці світу з Ан-ною Чапман»11:00 Т/с «Молодий Індіана Джонс. Скандал 1920» 13:00 Т/с «Мерлін-3» 15:00 Т/с «Солдати-818:00 «Ударна сила» 18:35 «Зброя»19:00 Х/ф «Робокоп-3» 21:00 Новини 2+221:15, 23:45 Проспорт21:20 Х/ф «Війна» 23:50 Х/ф «Вовкулаки»

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ06:00 «Доброго ранку, Україно!»06:00 Ранкова молитва06:05, 06:30, 07:00, 07:30, 08:00 Новини06:10, 07:05, 08:05 Спорт06:45 Невідоме від відомих06:50 Глас народу06:55 Православний календар07:15 Ера бізнесу07:35 Хазяїн у домі07:50 Заголовки08:15 Корисні поради08:30 Скарбничка09:00 Підсумки дня09:25 Прем’єра. Д/ф «На-спів на крилах метелика» із циклу «Київська старо-вина. Світ мистецтва»10:00 Ток-шоу «Легко бути жінкою»10:55 Ток-шоу «Віра. Надія. Любов»11:45 Офіційна хроніка11:50 Euronews12:00 Новини12:10 Діловий світ12:25 «Надвечір’я»12:55 Околиця13:45 Х/ф «Страховий агент»15:00 Новини 15:15 Euronews15:45 Діловий світ. Агросектор16:00 «Это было недавно, это было давно...»16:40 Х/ф «Живі й мертві» 18:15 221. Екстрений виклик18:20 Новини 18:40 Шляхами України19:05 Наша пісня19:45 Жарт з С.Єщенком20:40 After Live 21:00 Підсумки дня21:15 Плюс-мінус21:20 Діловий світ21:25 Шустер-Live22:50 Шустер-Live

ТЕЛЕКАНАЛ 1+1 06:05, 07:00, 08:00, 09:00, 19:30, 03:15 ТСН06:45, 07:10, 07:40, 08:05, 09:10 «Сніданок з 1+1»07:15 М/с «Чорний плащ»09:55 Т/с «Клон - 2» 10:50, 18:30 Т/с «Щоденник лікаря Зайцевої» 11:45 «Зніміть це негайно»12:45 «Цілковите перевтілення»13:35 «Шість кадрів»13:55 Т/с «Пончик Люся» 14:50 «Давай одружимось»15:45 «Міняю жінку - 4»17:00 «ТСН. Особливе»17:35 «Сімейні мелодрами - 2»20:10 «Добрий вечір»21:40 Х/ф «Конан-варвар» 23:55 Х/ф «Циклоп»

ІНТЕР 05:30 Т/с «Виклик 3»06:15 Д/ф «СМЕРШ»07:00, 08:00, 08:30, 09:00, 12:00, 18:00 Новини07:10, 07:35, 08:10, 08:35 «З новим ранком»07:30, 20:25 «Спорт у По-дробицях»09:10 Т/с «Особисті обставини»11:20 Т/с «Одного разу в міліції»12:15 «Знак якості»12:40 Д/с «Детективи»13:25 «Слідство вели... з Ле-онідом Каневським 2»14:15 «Сімейний суд»

15:15 «Судові справи»16:05 Т/с «Таємниці слідства - 10»18:10 Т/с «Кровинка»19:00 Т/с «Свати 4» 20:00 «Подробиці»20:30 «Київ вечірній»22:30 « Велика політика з Євгенієм Кисельовим»

СТБ 07:20 Х/ф «Американська дочка» 09:25 Х/ф «Сімейний дім» 16:15, 18:10 Х/ф «Службо-вий роман» 18:00, 22:00 «Вiкна-Новини»20:00, 22:40 «Танцюють всі! Повернення героїв»23:55 Х/ф «Життя одне» ТЕЛЕКАНАЛ «УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин07:00, 17:00, 19:00 Події07:10, 17:10, 19:15 Події Спорт07:15, 18:00 Т/с «Єфросинія. Продовження» 08:15, 14:00 Т/с «Слід» 10:00 Т/с «Подружжя» 12:00 Ток-шоу «Нехай говорять»13:00 Т/с «Ведмежий кут» 15:35 Щиросерде зізнання16:00 Федеральний суддя17:15 Критична точка19:20 Т/с «Катине кохання» 20:15 Т/с «Охоронець - 3»

НОВИЙ КАНАЛ 06:40, 07:05, 07:40, 08:40 «Підйом»06:45, 14:20 М/с «Губка Боб Квадратні штанці» 07:30, 08:30, 19:00 Репортер09:00 Очевидець09:55, 19:35 Т/с «Світлофор» 10:35 Т/с «Молодята» 11:35, 16:50 Т/с «Татусеві дочки» 12:40, 23:45 Т/с «Ластівчине гніздо» 13:45 М/с «Аладдін» 14:40, 15:40 Teen Time14:45 Т/с «Полювання на монстрів» 15:45 Т/с «Нереальна історія» 17:55 Т/с «Вороніни» 19:15 Спортрепортер21:50 Пакуй валізи

ICTV 06:20, 07:35 Ділові факти06:35, 09:25, 12:55, 19:20 Спорт06:40, 15:15 Т/с «Прокурор-ська перевірка» 07:40 Стоп-1008:45 Факти. Ранок09:30, 19:25 Надзвичайні новини10:35, 16:30 Т/с «Менти» 12:40, 13:00 Анекдоти по-українськи12:45 Факти. День13:15, 20:10 Т/с «Чужий район» 18:45 Факти. Вечір22:10 Х/ф «Спеціальне завдання»

ТЕТ 06:00 Дізнайся як06:15 Домашній ресторан07:05, 08:30 Мультик з Лунтіком07:35 Малята-твійнята08:00 Телепузики09:00 Т/с «Ранетки» 09:55 Т/с «Всі жінки - відьми» 10:45 Т/с «Дєтка» 11:40 Інтуїція12:35, 19:00 Одна за всіх13:05 «Моя прекрасна няня» 14:05 Дом-215:05 Т/с «Хто у домі господар?» 15:35 Чортиці в спідницях16:00 У ТЕТа тато!16:30, 20:00 Т/с «Універ» 18:30 Дайош молодьож!22:00 Теорія зради23:00 Т/с «Притулок»

ТОНІС 06:00, 15:00, 18:30, 21:00 Служба новин «Соціальний пульс»06:30 Ранкова зарядка06:40, 13:25 Мультфільми07:00, 16:00 Країна порад08:00 Соціальний статус: ваше житло08:55, 18:55, 21:30 Економіч-ний пульс09:00, 19:00 Т/с «Ад’ютанти кохання»10:00, 17:00 Алло, лікарю!11:15 Х/ф «Кармелюк»14:00 Атлас світу тварин15:15 80 островів навколо світу17:50 Магія природи20:00 Соціальний статус: ваші права21:35 Пам’яті Олександра Абдулова22:40 Х/ф «Звичайне диво»

ТРК «КИЇВ» 06:00, 07:00, 08:00, 15:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:00 «Столичні телевізійні новини»06:30, 19:25 «Столиця»07:25 «Музична програма»08:45, 11:05 «Мультляндія»10:15 «Повнота радості життя»13:20 «Громадська приймальня»15:10, 23:20 «В гостях у Д.Гордона»16:10 «У центрі уваги»

16:50, 19:20, 20:50 «Міська варта»17:45 Т/с «Інспектор Деррік»20:00 Т/с «Руда»21:25 «Нова адреса»

ТЕЛЕКАНАЛ 1+106:00 М/с «Галактичний футбол» 06:30 «Мультфільми» 07:00 «Смішне домашнє відео» 08:00 «Таємниці століття «09:00 Новини 2+209:10 Проспорт09:15 «Зброя»10:00 «Таємниці світу з Ан-ною Чапман»11:00 Т/с «Молодий Індіана Джонс. Голлівудська примха»13:00 Т/с «Мерлін-3» 14:50 Т/с «Солдати-8» 17:50 «Ударна сила» 18:25 «Зброя»18:50 Чемпіонат України з футболу. 24 тур. «Волинь» - «Шахтар «. Пряма трансляція21:00 Новини 2+221:10, 23:00 Проспорт21:15 «Ульотне відео по-російськи» 21:55 «Убойне відео»23:05 Х/ф «Робокоп»

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ06:00 Ранкова молитва06:10 Мультфільм06:30 Світ православ’я07:15 Ера здоров’я07:40 Корисні поради08:00 Шустер-Live09:00 Школа юного суперагента09:15 Шустер-Live11:50 After Live 12:10 Ближче до народу. Дмитро Колдун13:10 В гостях у Д. Гордона14:50 Нащадки15:10 Баскетбол. Фінал Чоти-рьох Кубка Суперліги. Півфінал17:10 Золотий гусак17:40 Баскетбол. Фінал Чо-тирьох Кубка Суперліги. Півфінал. В перерві: 18:20 Зелений коридор19:40 А я люблю, люблю, як в юності, люблю. Д.Гнатюк20:50 Кабмін: подія тижня21:00 Підсумки дня21:35 Зворотній зв’язок21:45 Жарт з О.Степаненко23:00 Експерт на зв’язку23:25 Шевченківський вечір

ТЕЛЕКАНАЛ 1+1 06:20 М/ф «Смурфи» 07:15 «Справжні лікарі - 2»08:05 «Світське життя»09:05 «Хто там?»10:10, 10:35 М/с «Тімон і Пумба» 11:00 «Світ навиворіт - 2: Індія»12:00 «Велика різниця по-українському»12:25 «Голос країни - 2: нова історія»15:45, 20:00 Х/ф «Подаруй мені неділю» 19:30 ТСН23:45 Х/ф «Конан-варвар»

ІНТЕР 05:10 «Парк автомобільно-го періоду»05:40 «Велика політика з Євгенієм Кисельовим»08:30 «Городок 2011»09:05 «Орел і Решка»10:00 «Україно, вставай!»10:45 «Вирваний з натовпу»11:40 «Найрозумніший»13:30 Х/ф «Неймовірні пригоди італійців у Росії»15:50 «Велика різниця»17:00 «Київ вечірній»19:00 «Розсміши коміка»20:00 «Подробиці»20:30 Концерт «Вечірній квартал»22:30 Х/ф «Залізна людина 2»

СТБ 06:15 Х/ф «Кохана жінка механіка Гаврилова» 07:40 «Караоке на Майдані»08:40 «Сніданок з Юлією Висоцькою»08:50 «Їмо вдома»10:00 «Зіркове життя. Таєм-ниці самотності зірок»13:10 «Зірковий ринг»15:50 «Холостяк - 2»19:00 «Україна має талант!-4»22:15 Х/ф «Службовий роман» ТЕЛЕКАНАЛ «УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин07:00, 19:00 Події07:15 Події Спорт07:20 Х/ф «Кар’єра Діми Горіна» 09:30 Журнал УЄФА ЄВРО-201210:00 Х/ф «Біла матерія» 12:00 Т/с «Дорожній па-труль - 8» 14:00, 16:00 Т/с «Анжеліка»

18:00, 19:20 Т/с «Цвіт че-ремшини» 21:15 Х/ф «Полин - трава окаянна» 23:15 Т/с «Час Волкова»

НОВИЙ КАНАЛ 05:40 Т/с «Шина» 06:25 Неймовірні історії Ріплі08:55 М/с «Губка Боб Ква-дратні штанці»09:35 М/с «Пінгвіни з Ма-дагаскару» 10:00 Ревізор11:05 Аферисти12:05 Стороннім В...13:15 Новий погляд14:15 Кухня на двох15:15 Даєш молодь!15:55 Х/ф «Джинси-талісман 2» 18:10 Х/ф «Будинок із при-колами» 20:05 М/ф «Іван Царевич і Сірий вовк» 22:00 Хто зверху?23:30 Х/ф «Примари ко-лишніх подружок»

ICTV 08:35 Бережись автомобіля09:15 Козирне життя09:35 Люди, коні, кролики...і домашні ролики10:00 ЄвроФуд-201210:25 Квартирне питання11:20 Стоп-1012:20 Провокатор13:15 Т/с «Чужий район» 15:20 Максимум в Україні16:20 Х/ф «Астерікс і Обе-лікс проти Цезаря» 18:45 Факти. Вечір18:55 Спорт19:00 Х/ф «Діамантові собаки» 20:55 Наша Russia21:50 Х/ф «Мерехтливий». 23:45 «Вікінги проти при-бульців»

ТЕТ 06:00 Дізнайся як06:15 Домашній ресторан07:05, 09:00 Мультик з Лунтіком07:35 Малята-твійнята08:00 Байдиківка08:30 Телепузики09:30 М/с «Білка та Стрілка. Пустотлива сімейка» 09:40, 16:25 Єралаш10:05 Одна за всіх10:35 Т/с «Хто у домі господар?» 11:30 Т/с «Моя прекрасна няня» 12:30 ТЕТ13:25 Х/ф «Великий» 15:30 Лялечка 216:35, 20:05 Т/с «Універ» 18:00 Х/ф «Весільний пере-полох» 22:30 Чортиці в спідницях23:00 Х/ф «Впусти мене»

ТОНІС 06:00 Країна порад06:45, 15:10 Мультфільми07:00 Ф-стиль07:30 Будь в курсі!07:50, 14:50 Цивілізація Incognita08:00 Служба новин «Со-ціальний пульс»08:30 Сильні світу сього09:15 Невідома планета10:20 Пам’яті Олександра Абдулова11:25 Х/ф «Дівчина з гітарою»13:30 За сім морів15:20 Щоденник для батьків15:45, 22:30 Скарби природи16:50 Нові пісні про головне18:15 Кумири18:30 Соціальний пульс ви-хідних19:00 Т/с «Новобранці»20:00 Ронін. Ток-шоу з Дмитром Видріним20:30 Наталя Кустинська. Розплата за любов21:35 Прощавай! Пробач... XX століття!23:35 Х/ф «Кодове ім’я: Чистильник»

ТРК «КИЇВ» 06:00, 07:00 «Столичні теле-візійні новини»06:30 «Столиця»07:25 «В гостях у Д.Гордона»09:10, 11:30, 13:25, 14:50 «Мультляндія»09:30 «Київські історії»10:00 «Зроблено в Києві»10:30 «Прогулянки містом»11:00 «Нова адреса»11:50 «Актуальна тема»12:50 «Повнота радості життя»13:45 «Час відповідей»16:30 «В гостях у Д.Гордона» 19:10, 23:55 Х/ф «Погоня за божеством»21:00, 23:25 «СТН-тижневик»21:30 Х/ф «Таємний сад»

ТЕЛЕКАНАЛ 1+108:00 «Журнал Ліги чемпіо-нів УЕФА»08:40 «Мультфільми» 08:55 М/с «Бен 10: Інопла-

нетна надсила» 10:10 «Смішне домашнє відео» 11:10 «ПрожекторПерісХілтон» 12:00 «Yesterday Live»13:20 Т/с «Страховики» 17:20 Чемпіонат України з футболу. 24 тур. «Кривбас» - «Таврія». Пряма трансляція19:30 Чемпіонат України з футболу. 24 тур. «Карпа-ти» - «Олександрія». Пряма трансляція21:30 «ПРОФУТБОЛ» 22:30 Х/ф «Війна»

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ06:00 Ранкова молитва06:10 Мультфільм06:25 Крок до зірок07:10 7 чудес України07:35 Сільський час08:00 Укравтоконтинент08:20 Корисні поради08:30 Скарбничка09:05 Смішний та ще сміш-ніший09:30 Хто в домі хазяїн?09:50 Крок до зірок10:30 Доки батьки сплять10:55 Кумири і кумирчики11:20 Караоке для дорослих12:00 Шеф-кухар країни12:50 Маю честь запросити13:40 Золотий гусак14:10 Баскетбол. Фінал Чо-тирьох Кубка Суперліги. Суперфінал. 16:10 Діловий світ. Тиждень16:40 «Людина року-2011». Церемонія нагородження20:40 Головний аргумент20:50 Офіційна хроніка21:00 Підсумки тижня21:40 Точка зору22:00 Фольк-music23:00 Ера бізнесу. Підсумки23:35 Свої. Євген Дятлов

ТЕЛЕКАНАЛ 1+1 06:55 «Пекельна кухня - 2»07:55 «Ремонт +»08:40 Мультфільм09:05 «Лото-забава»10:10, 10:35 М/с «Тімон і Пумба» 11:00 «Дикі і смішні»11:25 «Я так живу»12:05 «Велика різниця по-українському»12:30 Х/ф «Каблучка з бі-рюзою» 16:10 «Я люблю Україну»17:45 «Добрий вечір»19:30 «ТСН-тиждень»20:15 «Голос країни - 2: нова історія»22:45 Т/с «Інтерни» 23:10 «Голос країни - 2: нова історія. Голосування»23:40 «Світське життя»

ІНТЕР 06:10 «Найрозумніший»07:45 «Формула любові»08:45 «Ранкова Пошта з Пу-гачовою та Галкіним»09:30 «Школа доктора Ко-маровського»10:05 «Неділя з «Кварталом»11:05 «Свати біля плити»11:30 Т/с «Свати 4» 15:55 «Вечірній квартал»17:55, 20:55 Т/с «Жуков»20:00 «Подробиці тижня»23:05 «Що? Де? Коли?»

СТБ 06:00 «Наші улюблені мультфільми»07:05 Х/ф «Непоправний брехун, або Казка з хоро-шим кінцем» 08:50 «Сніданок з Юлією Висоцькою»09:00 «Їмо вдома»10:50 «Неймовірні історії кохання»11:50 «Караоке на Майдані»12:50 Х/ф «Коханий Раджа» 15:40 «Україна має талант!-4»19:00 «Битва екстрасенсів. Війна титанів»21:15 Х/ф «Наказано одру-жити» 23:15 Х/ф «Звідки беруть-ся діти?» ТЕЛЕКАНАЛ «УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин06:50 Події07:10 Х/ф «Огарьова, 6» 09:00 Ласкаво просимо10:00 Х/ф «Полин - трава окаянна» 12:00 Т/с «Дорожній па-труль - 8» 14:00 Т/с «Анжеліка» 15:00 Т/с «Цвіт черемшини» 18:00, 19:30 Т/с «Слідчий комітет» 19:00 Події тижня22:30 Футбольний вікенд

23:30 Х/ф «Марш-кидок» НОВИЙ КАНАЛ

05:10 Т/с «Шина» 05:50 Кліпси06:05 Неймовірні історії Ріплі07:45 Церква Христа08:00 Запитайте у лікаря08:25 Даєш молодь!09:00 М/с «Губка Боб Ква-дратні штанці» 09:35 М/с «Пінгвіни з Ма-дагаскару» 10:00 ТОП-10011:15 Хто зверху?13:00 Шур-амури14:10 Піраньї Дайджест15:05 Пакуй валізи17:05 Файна Юкрайна18:05 М/ф «Іван Царевич і Сірий вовк» 19:55 Х/ф «Машина часу» 22:00 Люди ХЕ23:00 Х/ф «Романтичний злочин»

ICTV 05:50 Факти06:10 Мультфільми06:20 Квартирне питання07:10 ЄвроФуд-201207:40 Анекдоти по-українськи08:15 Т/с «Рюрики» 08:45 Х/ф «Міський командо» 10:40 Козирне життя11:05 Інший футбол11:45 Спорт11:50 Х/ф «Астерікс і Обе-лікс проти Цезаря» 14:00 Х/ф «Астерікс і Обе-лікс: Місія Клеопатра» 16:15 Х/ф «Астерікс на Олімпійських іграх» 18:45 Факти тижня19:45 Х/ф «Індіана Джонс і королівство кришталево-го черепа» 22:05 Х/ф «Вікінги проти прибульців»

ТЕТ 06:00 Дізнайся як06:15 ТЕТ07:05, 09:00 Мультик з Лунтіком07:35 Малята-твійнята08:00 Байдиківка08:30 Телепузики09:30 М/с «Білка та Стрілка. Пустотлива сімейка» 09:40 М/ф «Долина папороті» 11:05 Х/ф «Великий» 13:05 Єралаш13:40 «Моя прекрасна няня» 14:35 Чортиці в спідницях15:05, 19:55 Т/с «Універ» 16:30 Х/ф «Весільний пере-полох» 18:30 Лялечка 219:25 Одна за всіх22:20 Бабуни & дідуни 222:50 Х/ф «Платон»

ТОНІС 06:00 Диваки06:30, 08:50 Мультфільми07:35, 23:15 Світські хроні-ки08:00 Соціальний пульс ви-хідних09:00 Невідома планета10:00 Ронін. Ток-шоу з Дмитром Видріним10:45 Наталя Кустинська. Розплата за любов11:50 Х/ф «Комедія давно минулих днів»13:50 За сім морів14:40, 18:50 Цивілізація Incognita14:50 Ф-стиль16:00 Нові пісні про голо-вне17:00 Прощавай! Пробач... XX століття!18:10, 23:55 Будь в курсі!18:30 Світ за тиждень19:00 Т/с «Новобранці»20:10 Гладіатори у природі21:15 Х/ф «Загублені в Манхеттені» 23:40 Кумири

ТРК «КИЇВ» 06:00, 07:00, 23:05 «СТН-тижневик»06:30 «Прогулянки містом»07:30 «В гостях у Д.Гордона» 09:10 «Мультляндія»09:40 «Корисна розмова»09:50 «Навчайся з нами»10:00 «Столиця» з Олексан-дром Поповим»11:20 «Музична програма»12:55 «Блага звістка з Р.Реннером»13:30 «Актуально - насущно»16:10 Х/ф «Таємний сад»18:05 «Шевченківський вечір»19:10 Х/ф «Шахрайські витівки»21:00 «СТН-спорт-тижневик»21:25 Х/ф «Переодягнені, або Як важко бути жінкою»23:35 «Громадська при-ймальня»

П’ятниця9 березня

Неділя11 березня

Субота10 березня

11Село та люди

Теплиця, подібна… до термосаБудинок селекціонера Анатолія Па-

тія сполучений із теплицею: зранку про-кинувся, переступив поріг – і вже на роботі. Господар запрошує нас до хати і маленькими східцями веде в підземел-ля з прозорим дахом. На мить сонце засліплює очі, а в голові паморочиться від п’янкого «жасминового» аромату. Перше враження – неначе потрапила до тропічного раю – звідусіль тягнуться до сонця гілки, обліплені квітами та пло-дами. Це – лимонні дерева. Трохи далі квітнуть та плодоносять апельсини й мандарини, а в кінці теплиці виріс бана-новий гай.

Щорічно Анатолій Васильович знімає близько 200 кг плодів з одного лимонного дерева, а про смак справжнього десертно-го банана, вирощеного у власній теплиці, говорить з особливою гордістю. Ви ска-жете – фантастика? Зовсім ні. Справа – в унікальних авторських сортах цих рослин і не менш унікальній теплиці-термосі, яку спроектував і збудував наш герой.

«Ще 20 років тому, – розповідає ви-нахідник, – передбачаючи можливі про-блеми з енергоресурсами, я поставив собі за мету збудувати теплицю, в якій температура не опускалась би нижче +3 градусів Цельсія без будь-якого опалення. Навіть коли надворі термометр показує -30 градусів і сонце сховалося за хмара-ми. Прочитав купу літератури, цікавився розробками українських учених, але так і не придумав нічого путнього. Почав ставити експерименти на власних балконах – і знайшов спосіб зберіга-ти тепло та збільшувати освітленість. Сьогод-ні в моїй теплиці нема хоч якогось серйозного електричного освітлен-ня – всього 5 лампочок на 15 Вт («аби зайти вночі в теплицю і не вда-ритися головою об ли-мон», – жартує Анатолій – авт.), але освітленість у ній у 1,8 разів більша, ніж на вулиці. Якщо над-ворі мороз, але погода сонячна, то температура піднімається до +20 гра-дусів протягом 10 хви-лин і тримається увесь світловий день без застосування активних і пасивних джерел енергії за такого ж морозу на вулиці. Якщо ж погода похмура, то в теплиці передба-чений звичайний обігрівальний котел маленької потужності, який завдяки спе-

ціальному облаштуванню приміщення використовує у 15 разів менше енергії (це може бути електрика, газ, дрова, солярка) порівняно з традиційними теплицями.

У мене стоїть лічильник та регулятор температури (РТ), отже, якщо котел на-брав температуру до потрібного градуса, РТ його вимикає. Температура трима-ється після цього близько 3 годин, і лише коли вона опуститься нижче встановленої позначки, котел вмикається знову. Цієї зими при морозі -30 котел працював у нас максимум 4 години на добу».

За підрахунками автора розробки, така теплиця дуже енергоекономна: теплов-трати становлять не більше 5 відсотків, у звичайній теплиці – близько 70 відсотків. Окрім того, удвічі-втричі знижується со-бівартість 1 кв. метра площі будівлі. Еле-менти, що тримають конструкцію, мають товщину, меншу удвічі, аніж у звичайних спорудах, що, в свою чергу, економить

площу, на якій розташо-вано об’єкт. Транспортні витрати також зменшені удвічі. Експлуатація те-плиць значно полегшу-ється за рахунок простоти та надій-ності конструкцій. Зовнішньо тепли-ця-термос схожа на позапланетну станцію – споруда може бути вкопана в землю, на поверх-ні лише конусопо-дібний прозорий дах – це поліпшує тепловий режим взимку, а влітку ви-рівнює температуру.

Перевага такої теплиці полягає не лише в її малих енерговитратах, але й у легкості збору самої конструкції, – розпо-відає Анатолій Васильович. – Збудувати її можуть троє некваліфікованих робітни-ків протягом трьох тижнів – збирається

вона просто, як конструктор «ЛЕГО». Об-меження лише одне – її ширина не може перевищувати 5 м, а от до-вжина може бути будь-якою, бажано до 50 метрів. Висота –

3 м 60 см, довжина скату – 3 метри, висота вертикальних стін – 2 м 40 см. Теплиця може бути заглиблена в землю на всю висоту стіни, може бути частково заглиблена (якщо є близько розташовані по-верхневі води), у крайньому випадку вона може бути по-вністю надземною (енергоз-береження залишається прак-тично таким самим). Теплиця довговічна, не потребує до-даткових капіталовкладень, матеріал не гниє, не псується від сонця. Урожайність усіх культур у такій теплиці удві-чі-втричі вища, аніж у зви-чайних, за умови дотримання подібної агротехніки. Досяга-ється вона за рахунок збіль-шення сонячного освітлення у денний час та рівномірного поширення світлових потоків і тепла в усьому об’ємі при-міщення без застосування освітлювальної апаратури. Коли на вулиці похмура пого-да, в теплиці – ясний день.

У реалізованому авторському проекті (запатентованому в Німеччині) Анатолій Патій вказує на можливість застосування споруд подібного типу в інших сферах ді-яльності людини: будівництво житлових будинків, складських приміщень, гаражів, кафе і т. д. А мінімальний річний при-буток під час вирощування тропічних та субтропічних плодових рослин у таких

теплицях в умовах середньої широти ста-новить від 300 до 1000 доларів з 1 кв. ме-тра. Слід зазначити, що під час експлуата-ції теплиць типу «термос» не порушується екологічний баланс Землі, оскільки на-грів навколишнього середовища мізерно малий.

Поки що технології Анатолія Патія ак-тивно використовуються у країнах ЄС. Єв-

ропейські фермери переконалися, що ско-рочення витрат на обігрів теплиць дозволяє продавати екологічно чисті продукти за значно нижчою ціною. А нещодавно вина-ходом нашого співвітчизника зацікавилися в Єгипті та Арабських Еміратах – адже те-плиця-термос утримує не лише тепло, але й холод. Після минулорічних холодних зим, коли фермерським господарствам довелося майже вдвічі збільшувати витрати на об-

ігрів теплиць, а також внаслідок різкого підвищення ціни на газ, проект Анатолія Патія почали купувати і українські фер-мери, переважно власники невеличких фермерських господарств, подекуди – господарі кафе та приватних будинків.

Автор винаходу впевнений: альтерна-тиви широкому застосуванню теплиць-термосів, а також будівництву інших об’єктів та споруд, в яких буде використа-на подібна енергозберігаюча технологія, немає. Україна могла б зробити гігант-ський крок уперед у вирішенні проблеми енергозбереження. Адже у країнах ЄС 1

млн. чоловік в середньому споживає за рік 1 млрд. куб. м. газу. В Україні цей показник у 1,5 разів вищий. Тож є над чим замисли-тися… На фото: Анатолій Патій біля своїх рослин у теплиці-термосі.

Із с. Рожни Броварського району Тетяна Вербова

Саджанці плодових тропічних і суб-

тропічних рослин для вирощування у кімнатних і теплич-

них умовах: лимон, апельсин, мандарин, лайм, банан, інжир,

гранат, ананас та ін.0-97-956-51-76

(045) 294 – 254-53Сайт: banan-limon.com.ua

В альбомі, який незабаром вийде, є кілька треків, на які хочеться зняти ві-део. І це обговорювалося при зйомках першої роботи. Вже навіть накреслена ідея зйомок.

Перемогу на фестивалі «Бандерштат» 2009 року, завдяки чому і були можливі зйомки, адже кліп був основним призом фестивалю. Також встигли побувати в ролі хедлайнерів на деяких фестивалях – а це вже успіх.

Бровари – неодмінно. Завжди радий тут зіграти. Запрошуйте :)

Гурт «Веремій» грає важку музику у поєднанні з фольклорними елемента-ми. Цей стиль визначають як melodic-heavy-folk або ж називають «варязьким металом». У піснях знаходять своє місце й стародавні легенди, й епічно-героїчні оповіді, а в поєднанні з прекрасною лі-рикою все це наповнює музику рідним, українським духом.

Віталій Калініченко – вокалОлександр Селюк – ударніПавло Попроцький – флейта/сопілкаДенис Бойко – гітараДмитро Романець – басВеремій – безладний виплеск енергії;

ім`я дракона, що, за легендами, жив на Західній Україні в ХIII-XIV ст.; (зараз це слово поширене як прізвище або ім`я).

Веремій (веремія) – сильний крик, га-лас з метушнею, безладним рухом; вир, вихор, коловорот.

леза»… далі я вже нічого не зрозуміла (бо він не вимовляє: ж, з, р, л, ш, ч, щ), та звучало це страшно.

Його тато полюбляє дивитися різні бойовики й фільми жахів, от і лякає братиків страшними історія-ми. Про піратів, вовків, бетменів… Аж самій страшно (бо потім вони мені це розказують)!

Та й мама завжди зайнята: «Робота… робота». А казочку по-

читати – ніколи! Не до того!А потім ми дивуємось: звідки

вони такі? Я виросла не такою. Це точно. Не пам’ятаю, щоб мене дуже виховували тато і мама. Набиралася я всього від сво-їх старших братів. А вони мене навчали і за себе постояти, і бути справжньою дівчинкою (тобто мазаною). І ставлюся я до всіх хлопців з повагою та довірою, вони ж чоловіки. Хоча також були ко-лись маленькими дітьми.

12 Палітра

Лідер гурту «Веремій» Віталій Калі-ніченко: «Касети писалися в Броварах, а потім ходили по гуртожитках Києва».

Музика гурту «Веремій» відповідає його назві – важка, похмуро-романтич-на, водночас – із лірично-зворушливи-ми вкрапленнями. Презентація кліпу на пісню «Тихий гай» відбулася в Києві у грудні минулого року. Лідер гурту бро-варчанин Віталій Калініченко розповів «Старому центру» про історію створен-ня музичної команди та творчі плани.

Ще в шестирічному віці, коли мене силою відвели в музичну школу грати на скрипці. Це найгірше, що могло тоді зі мною статися, бо музикою займатись я не хотів. Тоді хотілось гратися, бо я був просто дитиною. На перших заняттях вчителі мене навіть били смичком по руках, бо в мене руки криво стояли. Та й в усіх моїх діях прозоро читалась не-любов до цих занять. Хоч я і плакав, але працював. Музичну школу не закінчив. Закинув. А інструмент в руки взяв аж у десятому класі школи. Вчив гру на гітарі з клаптика паперу, на якому звичайною ручкою були написані перші для мене акорди. Цей папірець пройшов через моїх друзів Сергія Василюка та Андрія Безреброго, а згодом оселився у мене. Ось це мій початок.

Писати власні пісні почав одразу. Якось так відчулось. Хотілося чогось свого, власного. Ця самобутність, ви-окремленість в музиці з самого початку окреслила мій шлях у творчості надалі, бо пісні, які творяться й понині, – це пісні конкретного ідеологічного спря-мування та системи образів, що тісно

переплітаються з духом тієї патріотич-но спрямованої української молоді, в середовищі якої я почав творити свого часу, тієї молоді, яка потребувала само-достатності та самовизначеності на ідео-логічному рівні.

Першою піснею була доволі мажор-на «Світ чудес», десь на старих касетах вона ще й досі записана. О так, касети…Це ціла історія, ціла епопея, касети пи-салися в Броварах, а по-тім ходили по гуртожит-ках Києва. Фактично з тієї пісні, яка сподоба-лась моїм друзям у міс-ті, і починається історія гурту. То був далекий 2002 рік. Грали на трьох акустичних гітарах. В одного з друзів збира-лись на квартирі і на магнітофон записували наші треки.

Назву гурту спочатку придумали іншу. Навіть пару разів грали з нею на якихось заходах. Але вона не прижилась. А я хотів, щоб у на-зві був український дух, щоб вона була милозвучною, щоб відкривала перед слухачами світ тієї енергетики, який ми хотіли доне-сти. Я довго гортав словник української мови (цю ідею вкрав у Положинського (лідера музичного гурту «Тартак» – Л.С.), який так шу-кав назву для свого гурту). Знайшов: «ВЕРЕМІЙ». Склад почав змінюватись. Спочатку до гурту прийшов з «Тіні Сон-ця» Андрій Безребрий, який трішки змі-нив свій світогляд щодо музики.

Та через деякий час перед кожним учасником колективу постало питання – займатися цим серйозно чи ні. В ре-зультаті почалися постійні зміни в скла-ді. Ми довго не могли сформувати ядро колективу, працювати повноцінно над записами, робити регулярні концерти і т.д. Наразі все стабілізувалось.

Маю дві освіти: закінчив універси-тет ім. Шевченка. Коло досліджень було

Броварське коріння «Веремія»

дуже широким – від політології до куль-тури. Маю низку наукових публіка-цій, брав участь у міжнародних кон-ференціях. Гли-боко досліджував слов’янську міфоло-гію. Але на останніх курсах університету знайшов підробі-ток завдяки своєму хобі – комп’ютери... Уже понад 5 років саме цим і займа-юсь. Власне, це і є причиною моєї другої освіти. Та й склад розуму в мене матема-тичний. Люблю чіткість, люблю, щоб у всіх питаннях усе було визначено, роз-кладено по поличках, систематизовано. Це в мене ще з ліцею, який був при КПІ, куди я збирався вступати в першу чергу. Тепер я спеціаліст із інформаційної без-пеки в одній відомій компанії.

Гурт складається з киян, також є люди з Центральної України, є з Полісся.

Кліп – то окрема історія. Про склад-ність годі й говорити. Скільки людей було задіяно до роботи над відео,скільки всього залучено – я й досі не зможу пе-рерахувати. Знімали все в дуже жор-стких умовах. Було холодно, ми мали обмаль часу і коштів. Про результат судити глядачам та слухачам, але ми ви-клались максимально. Поєднали в кліпі історію нашої землі в кількох її періодах, підняли тему еміграції.

Здавалося б, як просто створити ди-тину…

Але ж воно плаче й кричить, кричить і плаче…Так ще ж і виховати треба. Та так, щоб з ним якось жити можна було.

А отут уже й проблема.

Сама я не маю дітей, та часто дово-дилось їх бачити. Досить дивні створін-ня. Аж не віриться – сама така була! І всі були. Але одне – тихе, як ягнятко, миле

таке; інше ж – верещить, мов різане, пищить і реве цілісінький день. (І де такі беруться?!)

Ну, добре, де беруться – це ми знаєм, але чого вони такими стають?

Є в мене одна знайома, що має двійнят (Дмитрик і Вова). Іноді мені її шкода (хлопці – маленькі монстрики).

А є ще одна. В неї десятеро дітей( я навіть не знаю всіх поіменно). Ви здивує-тесь: завжди тиша й спокій, і ніяких про-блем з поведінкою. Милі дітки.

Мені стало цікаво: в чому ж секрет? Я почала спостерігати, придивлятись. А виявилось – усе просто.

Ось, наприклад: якось захотілося мені взяти Дмитрика на руки (хоча він вже «дорослий» – 3 роки). Підходжу, а він раптом: «Не тлогай мене, бо, як бу-

дес їзти, то я тебе в кутоцьок відплавлю, сце й по зопі дам!» – грізно відповів, ма-хаючи кулачком.

Я аж злякалась. Все! Більше не хо-четься мені його чіпати, бо ще й по «зопі» отримаю!

А крім цього Діма розповідає, що «плийде стласний бабай і всіх з’їсть!», а, як не слухатися, то «плибізить Коза-де-

Просто про складне

Коли педагога З. Кодая запита-ли, з якого віку треба починати виховання дитини, він відповів: «За дев`ять місяців до її наро-дження».Але потім подумав і уточнив: «Виховання дитини слід почи-нати за дев`ять місяців до на-родження матері дитини».

Діти – це маленькі люстер-ка, що віддзеркалюють сво-їх батьків.

Світлана Литвиненко

Яку першу пісню написав?

Віталію, ти ж дипломо-ваний філософ?

Коли можна чекати на інші кліпи? І взагалі, на які ще пісні хотілося б зняти відео?

Нещодавно «Веремій» пре-зентував свій кліп на пісню «Тихий гай». Чи складно було знімати це відео? Наскільки вдалим його вважаєте?

А звідки родом інші учасни-ки гурту?

Коли виник гурт «Веремій»? Як формувався його склад ?

Що ти вважаєш найбіль-шим успіхом гурту?

Чи плануєте виступити у Броварах?Віталію, коли ти почав за-

йматися музикою?

Про гурт

Склад гурту

Лідія Стрельченко

ОВЕН (21.03-20.04)Будьте дуже уважними у

професійних стосунках. Ніхто краще від вас не знає усіх нюансів і під-водних течій вашого виду діяльності.

ТІЛЕЦЬ (21.04-21.05)Ви маєте вирішити сімейні

проблеми. Ваші позиції стануть успішними лише тоді, коли про-демонструєте залізну волю і по-слідовність намірів.

БЛИЗНЮКИ (22.05-21.06) У ці дні ви отримаєте щось

незвичайне від свого друга.

ситься шепіт: «Та це ж геї!». Збуджений таким видовищем, ресторан ховається за штучними бонсаями, щоб пошпигувати за парочкою.

Я приймаю замовлення.- Солоденька, мені мартіні з лимон-

чиком та якийсь легкий салатик. Ой! – молодик з нафарбованими віями та підведеними бровами помічає нашу за-сідку під бонсаями, яка починає швидко розбігатися хто куди. – Так, я гей! Що тут такого! Половина нашої естради геї! Це зараз модно! – Від такого заклику наш персонал повертається на своє закон-не місце під бонсаєм і дивиться виставу далі. Але більше нічого цікавого не від-бувається.

Потім прийшов парубок у спортивно-му костюмі і замовив половину нашого меню. Таким можна нагодувати шістьох. Ми під бонсаєм робимо ставки, з’їсть він усе чи ні. Та хлопець ум’яв усе і замовив ще! Від суми, що була в рахунку, його ледь не вивернуло, але він усе ж таки роз-рахувався і викотився. Куріння маріхуа-ни ні до чого хорошого не призводить.

19.00. Гості, усі одночасно, набігають у ресторан. Вільних столиків немає. Кухня не встигає та криє матом офіціантів. Бар-мен, якому завжди ні до чого нема діла, жбурляє в нас кубиками льоду. І тут по-чинається найцікавіше – хаос. Мої десять столиків вимагають моєї уваги, до того ж усі одночасно. Менеджер лютує на всіх, хто потрапляє під гарячу руку. Бармен продовжує діставати, але вже не льодом,

а тим, що нібито я йому нічого не замовляла і в нього скінчились геть усі напої. Я забуваю, кому і що повинна віднести, і вже

вкотре виливаю на себе пиво. Люди починають звіріти, тому що їм не несуть замовлення, і вдовольняються пивом та си-

гаретами, від чого швидко п’яніють та зізнаються офіціантам у коханні. Ве-

редлива білявка за десятим столиком об-ражається на подряпану неправильними паличками для суші губу та несолоний салат, погрожуючи подати на ресторан до суду. Я висмикую з натовпу менедже-ра, залишаю її вгамовувати білявку та біжу працювати далі. Знову розливаю га-рячий чай, вдесяте за день звільняюсь та шукаю, що можна розбити і кого вбити. Підходить менеджер Оксана.

- Ти куриш?- Ні.- Все одно іди покури та заспокойся.

Тебе підмінить Ірина.Це були найтепліші слова у світі.23.00. Кінець звичайного шаленого

дня. Зібравши залишки сил, біжу додому, щоб встигнути погуляти с друзями. По-спати завжди можна в транспорті.

КОЗЕРІГ (22.12-20.01) Стабільність вашого спо-

собу життя не буде порушена. Разом з тим на вас можуть че-кати нові знайомства.

ВОДОЛІЙ (21.01-19.02) На вас чекає спілкуван-

ня з офіційною особою, що дасть можливість вирішити якусь проблему. Стосунки з рідними та друзями будуть гармонійними.

РИБИ (20.02-20.03) Ваш проникливий ро-

зум у ці дні матиме сильний вплив на чужу думку. Не пе-реймайтеся дрібними про-блемами і присвятіть вихідні улюбленому заняттю.

13Про все потроху

Прогноз погоди по Броварщині (19 - 25 березня)

Україна сміється

Свята та прикмети

Гороскоп на 19 - 25 березня

2012 року

Петро Савенок

Сюрпризи стануть характерними у спіл-куванні з близькими. Також можливе надходження грошей.

РАК (22.06-23.07)Контролюйте свої емоції,

не впадайте в депресію. Це може позначитися на стосун-ках з родичами, особливо між батьками і дітьми.

ЛЕВ (24.07-23.08) Ваше духовне зростання та

можливість підняти власний рівень знань не залишаться непоміченими. Навіть якщо вам не скажуть про це.

ДІВА (24.08-23.09)Намагайтеся зберігати в

таємниці секрети, особли-во чужі. Не конфліктуйте з колегами та друзями.

ТЕРЕЗИ (24.09-23.10)Ви будете ініціативни-

ми, діяльними. Для цього вам необхідна впевненість у власних силах. Можливо, вам захочеться змінити свій стиль і оточення.

СКОРПІОН (24.10-22.11)Можливо, на вас че-

кають деякі фінансові ви-трати. А тому ви будете чимало працювати. Вам не потрібно відволікатися на дрібні справи, пов’язані з урегулюванням чужих проблем.

СТРІЛЕЦЬ (23.11-21.12)Ви будете аналізувати

минулі події, а не думати про насущні справи. Однак зможете оминути пробле-ми, які на вас очікують.

19 березня – ніч 0+1, хмарно, день +1+6, ясно

20 березня – ніч +2+5, хмарно, день +4+8, хмарно

21 березня – ніч +2+6, хмарно, день +4+8, хмарно

22 березня – ніч +2+7, хмарно, день +6+11, хмарно

23 березня – ніч +3+8, хмарно, день +7+12, малохмарно

24 березня – ніч +3+8, хмарно, день +8+14,малохмарно

25 березня – ніч +4+7, малохмар-но, день +3+9, хмарно

18 березня – день святого Конона. У народі Конон вважався покровите-

лем коней. За легендою, коли святий Ілля їде по небу у своїй колісниці, то кіньми править Конон. Раніше господині зве-чора ставили у запічку трохи їжі для до-мовика, щоб він був добрим для сім’ї та дому. Якщо цей день ясний, граду цього літа може не бути.

22 березня – Сорока святих мучени-ків. За народними уявленнями, попереду можуть бути ще сорок морозів. Сорока у цей день будує гніздо із сорока гілочок, а з вирію прилітають сорок жайворонків. Якщо цей день теплий – наступні сорок днів буде тепло, якщо холодний – холодно.

Мені наснився дивний сон: наче я знову офіціантка в ресторані і з ранку до вечора бігаю поміж столиками, об-слуговуючи людей.

Це було півтора роки тому, коли я ще навчалася на стаціонарі в університеті. Студентство, як відомо, найкраща пора в житті, але, на превеликий жаль, ще й найбідніша. Тому тим, у кого тато не нафтомагнат, до-водиться підробляти. Працювати після за-нять або й замість них. А спати інколи в уні-верситеті на парах. Але студенти – це сила. Ще й по-гуляти встигнуть!

Мій робочий день по-чинався о дев’ятій трид-цять. Прокидалась о сьо-мій тридцять і тряслася в годину пік у маршрутці до Ки-єва. Добре, що ще не встигала про-кинутись: те, що мене притискали до вікна, не дуже засмучувало. Підба-дьорювала фраза водія:

- Заходьте! Заходьте! Там ще купа місця!

- Та ми ж не оселедці! – обурювалися зім’яті пасажири.

- А мені шо? – не вгавав водій, при-мудряючись одночасно гиркати на паса-жирів та розраховувати їх, розмовляти по телефону, курити ще й триматись за кермо. Куди там Юлію Цезарю!

В метро та сама історія. Мене знову засмоктало натовпом. Але я вже про-кинулась і штовхаюсь у відповідь. Хоча мені далеко до сімдесятирічних бабусь.

- Ох ця молодь! Пройти не дають ста-реньким та ще й наглі такі! – прошипі-ла одна мила пенсіонерка, штрикнувши мене ліктем під ребра.

Нарешті я на місці призначення. Ось і рідна вивіска «СушіЯ» – логотип відо-мої мережі японських ресторанів у Токіо. Вже 9.30, і персонал ресторану збираєть-ся біля входу. Чекаємо менеджера.

10.15. З розтріпаною зачіскою та за-лишками вчорашнього макіяжу мене-джер Оксана фінішує свій забіг біля вхо-ду.

- Всю ніч курсову писала. Так голова болить! – пояснює вона своє запізнення на сорок п’ять хвилин.

Табуном забігаємо в ресторан. До від-криття півгодини, а зала схожа на поле бойових дій. Менеджер Оксана зникає з чашкою кави в кабінеті, частина персо-налу намагається приготувати ресторан до відкриття, а інші чепуряться та п’ють каву в підсобці.

Ось і перші відвідувачі. За роботою їх ніхто не помічає, але вони намагають-

ся знайти хоча б когось. Згодом гостей зауважує

офіціантка Катерина. - Ірашай масе! – щосили кричить вона

привітання японською. Гості лякаються. Зрештою фразу «Ірашай масе» підхо-плює весь персонал ресторану. Гості пе-релякано відступають і йдуть геть. Таке буває часто, але правила є правила. Віта-тися треба голосно і дружно. А інакше – штраф. Штрафують нас за все підряд. Так

що, коли в кінці місяця прихо-диш за зарплатою, тобі ласкаво відповідають:

- У вас мінус двадцять п’ять гри-вень. Але ми вам цей мінус прощаємо.

Тому розраховува-ти доводиться лише на

чайові.Зрештою зала таки наповню-

ється людьми і ресторан починає працювати. Я приймаю замовлен-ня у сімейної пари.

- Дівчино, а що входить у рол з огірком? – питає мене жіночка.

- Огірок.- А наш солоний чи якийсь

там японський?- Наш свіжий тепличний.- О-о-о… Навіть так. Приношу замовлення. Та сама жіночка:- Дівчино, а шо оце таке зелене? Я

таке не замовляла!- Це вассабі – японська гірчиця.- І ви її мені в рахунок вліпите?! А я

не замовляла!- Ні, вона входить у вар-

тість страви.- Тобто за рахунок за-

кладу?- Не зовсім, вона вхо-

дить…- Якщо безкоштовно, то

несіть ще!- Та ви ж навіть не куштували!- На дурняк і оцет солодкий!Через три хвилини підлітає ця сама

гостя з пронизливим криком: «Води!». Японська гірчиця дуже гостра, тому ку-штувати її треба обережно. Але нашому народові нічого не страшно.

Час ланчу закінчується, ресторан по-рожніє. Ми розраховуємо відвідувачів, які, як завжди, розходяться усі одночас-но. Врешті-решт і ми самі йдемо обідати в підсобку.

Пройшло дві години, а гостей так і нема. Ми починаємо повільно засинати. Офіціант Роман посипає цукром біля входу, щоб хоча б хтось прийшов. Це по-мічає менеджер і з криком налітає на Ро-мана. Той ображено змітає цукор.

Нарешті! Заходить пара хлопців, ніж-но тримаючись за руки. По залу проно-

Один день із життя офіціантки

Безлюдною вулицею йде дівчина. Чує, що хтось її наздоганяє. Вона різко обертається й питає:

– Навіщо ви мене переслідуєте?– Тепер, коли ви обернулися, я й

сам не знаю.

Дачник через паркан питає в сусідів:– У вас учора було якесь свято? Всі

так хвацько танцювали!– Та ні. То дід вулика перекинув.

Дзвонить телефон. Трубку піднімає батько трьох дочок. Не встиг він від-крити рота, як голос у трубці ласкаво запитав:

– Це ти, моє жабенятко?– Ні, – відповідає він, – це власник

ставка.

Юлія Гомоляко

личке дослідження дало цілісну картину. Так, порадіймо за требухівців: у них на-родилося 67 діток у 2011 і вже 11 у 2012 році. На світ з’являлися переважно Ма-рії, Івани, Максими, Анни та Артеми. Також дуже популярним стало ім’я Да-нііл (прикметно, що не Данило). Більш оригінальними були батьки маленької Златки. Трохи менше малюків народи-лося в Калиті - 56 за 2011 рік. Там тепер проживають більше п’яти Максимів, Да-ринки, Микити, Анни, Єгори, Павли, По-лінки, Дмитрики. З’явилися на світ не-

повторна Меланія, Ілля, Гордій, Тим-офій. Тут також чимало Даніілів (у Калиті, як і в Требухові, бать-ки просили саме так записати їхніх дітей, а не

Данило). У Погребах ви-

рішили, очевидно, взяти не кількістю, а якістю, і в 2011 році жінки подарували світу 17 діток. Тут

можна знайти більш рідкісні імена: Макар, Кіра, Аріна, Єгор. Також малюків називали такими краси-вими іменами, як Софійка, Анастасія, Дарина, Тарас, В’ячеслав. Як розповіли в телефонній розмові секретарі голів сіль-рад, діток переважно називають батьки. Традиції називати дитину іменем свя-того, в день якого він народився, або на честь родичів все менше впливають на вибір імені.

Чому ж таким популярним стало саме ім’я Данііл (а не український відповідник Данило), мені так і не змогли пояснити. Мабуть, така мінлива мода…

Цією порадою користується навіть мій тато – наймужніший з усіх чоловіків.

Тут слід згадати про вранішню чаш-ку кави. Мелена запарена кава – чудовий скраб для усього тіла.

Тож дістаємо залишки вранішньої кави і обтираємо нею руки. Якщо ви не п’єте каву, можна використовувати цукор чи сіль. Для моїх ніжних рук такий скраб занадто жорсткий, тож попередньо я ще намилюю руки дитячим милом чи беру гель для душу. Потерши ручки хвилин зо три, змиваємо. Далі на суху шкіру на-носимо оливкову олію або крем. Одягає-мо тонкі гумові рукавички і йдемо чита-ти улюблену книжку. Знімаємо через 30 сторінок. В таких рукавичках можна за-йматися й прибиранням. Якщо у вас об-маль часу, змішайте каву, сіль чи цукор з олією. До оливкової добре додати трохи олії лляної, соняшникової, гарбузової чи з волоського горіха. Для аромату можна використовувати запашні ефірні олійки. Гарно промасажувавши ручки, змиваємо водою кімнатної температури.

Кавову гущу можна використовува-ти як тонізуючий скраб для всього тіла, а також для боротьби з целюлітом. Цей за-сіб також допомагає позбутися варикозу. Щоб побачити моментальний результат, раджу зробити обгортання. Перші вра-ження змусять вас вдаватися до цієї про-цедури регулярно.

Посмакувавши кавою, збирайте гущу. Або візьміть дві великі столові ложки меленої кави і залийте окропом (зовсім небагато). Залишимо її хвилин на 15 в за-критому посуді. Тим часом шукаємо ко-рицю, блакитну глину та апельсинову чи грейпфрутову ефірну олійку.

До кавової кашки додаємо 1 столову ложку блакитної глини та столову ложку кориці. Потім – ефірні масла з антицелю-літним ефектом: грейпфрута, апельсина, евкаліпта, кипариса, розмарину, ялівцю, бергамоту, кориці. На дану кількість су-міші можна додати 8-10 крапель ефірної олії. І, нарешті, все добре перемішати. Суміш можна зберігати в холодильнику. Застосовувати 2-3 рази на тиждень після гарячої ванни: нанести на вологу розпаре-ну шкіру і масажувати 5-10 хвилин. Змити під сильним струменем води. Добре ви-користовувати контрастний душ (гаряча вода чергується з холодною).

Усі вищезгадані інгредієнти ви зможе-те знайти на етикетці будь-якого косме-тичного засобу для тіла. Однак у вашому скрабі-масці вони будуть в концентрова-ному вигляді і завжди свіжі. Не лінуйтеся і будьте красивими!

Весна прийшла. Тьох-кають пташечки, сонце заглядає у віконце. Стало доволі тепло для весня-ного пальта, довгоочіку-ваних обнов. Тож після затяжних свят було осо-бливо приємно в соняч-

ний день іти на свою роботу. Тим паче, що вчора були французькі фільми, смачна вечеря… Але «нє тут то било таваріщі». Бо, повторююсь: прийшла весна. Банки, пачки, упаковки, пиво, чіпси, мільйони, мі-льярди недопалків повизирали на світ бо-жий, як «ні в чьом не бивало». На них ще з більшим ентузіазмом сипалися ті ж пачки, пиво, недопалки. В такому антуражі най-дорожче і найкраще взуття буде здаватися дешевим лайном. Настрою не стало вмить. А розум намагається отупіти раніше, ніж

прийде обурення. Не хочу нікого повчати, бо сама теж не дівчинка-квіточка, АЛЕ ДА-ВАЙТЕ, ДРУЗІ, ЖИТЬ ЧИСТО! Озирніться, під-німіть серед цього всього бруду, що вас оточує, свій недопалок, цело-фанку, посваріть

себе стиха і знайдіть урну. Давайте менше кидати сміття. Бережіть себе і місто! Щиро ваша, Шпак Галина.

14 Країна рад

Колонка редактора

Кулінарія

Територія краси

і здоров’яДля шовкових рук

Антицелюлітна маскаПісний паштетМама ще з дитинства дотримувалася

Великого посту, тато так виховує силу волі, а я вважаю, що це чудовий спосіб очистити організм. Усі ми працюємо: вже о 7-й розбігаємося по роботах, при-ходимо не раніше 20-ї, а на вихідних – у машину і на присадибну діляночку. З та-ким темпом життя не завжди стає сил і на постування. Проте ми знаємо кілька чудових рецептів від нашої бабусі. Один з них – квасолевий паштет. Ситно і дуже смачно.

Мій «секретний» інгредієнт – чайна ложка приправи карі. Якщо відварити попередньо замочену квасолю, ви ви-тратите всього хвилин п’ятнадцять на приготування. У цей час можна ввімкну-ти хорошу музику: від гарного настрою ваша страва буде смачнішою.

Тож беремо попередньо замочену квасолю, зливаємо воду і заливаємо сві-женькою. Ставимо на плиту. Чистимо цибулину, а хто любить пікантне, мож-на й два зубки часнику. Не бійтеся: такі харизматичні овочі можуть дати цікавий результат. Якщо ви мене послухалися і взяли часник, раджу смажити їх на верш-ковому маслі. Масло забирає різкуватість часнику, а той віддає свій пікантний смак маслу. Тепер час додати цибулю. Смажи-мо на невеликому вогні до золотистого кольору. Ще одне нововведення до бабу-синого рецепта – карі. Приправу можна додати і просто в відварену квасолю. До речі, квасоля на цей час уже готова, тож, зливаючи з неї воду, залиште півсклянки відвару.

Змішуємо в блендері чи розтираємо виделкою відварену квасолю, підсмажені цибулю та часник. Додаємо сіль, перець за смаком. Я вже приготувала, прийшов час куштувати. Смачного і мені, і вам!

«Мінімальна інакшість котується порядним загалом як потворність. Тим не менше, тільки будучи інакшим, ти не просираєш своє життя. Сніжинки ж не повторюються?..», – пише в сво-єму бейб-блозі співачка, письменниця Ірена Карпа. І мушу з нею погодитися. Замучило мене ще в дитинстві на уроках математики: викликають Галю до дошки – встаю разом із п’ятьма своїми тезками. Тоді, в свої вісім, літ я вже гостро відчу-вала, що не одна така, і тихо в душу поліз черв’як комплек-су. Нині Галь по-меншало: дався взнаки наліт «сільпушності» на цьому імені, та й анекдоти допомогли. З іншого боку, і своїм ще тоді живим прабабцям я теж не заздрила: одна Пріська, друга Гликерія. Уявляю себе Пріською у садочку із злими ровесниками – психологічну травму гарантовано. Як не кру-ти, ім’я дитини – це дуже важливо. Своїх діток ще не маю, але вже давно прислуха-юся до жіночих імен – Соломія, Дзвінка, Леся. А яким воно буде, це ім’я – поба-чу. Бо, як стверджує моя співробітниця Алла, ім’я дитини не знатимеш, поки на неї не глянеш. І тоді «буде Данііл» зміню-ється на «ну яке ж воно Данііл, викапа-ний Нікіта». Тому тут кожному своє…

Розмірковуючи про імена, я зателе-фонувала в два села та селище міського типу: Требухів, Погреби, Калиту. Цікаво було дізнатися не лише статистику, а й імена діток. Прикметно, що таке неве-

Я готуватиму для вас підбірку теле-фонних номерів, які можуть знадобити-ся в будь-який момент вашого життя: це служби термінового виклику, різнома-

нітні довідкові служби, номери спортив-них комплексів.

Відрізайте потрібне вам та користуй-теся.

Нагадую, що на номери служби тер-мінового виклику телефонувати безко-штовно, на решту номерів – згідно з чин-ним тарифом вашого оператора.

Служби термінового виклику ТелефонПожежна охорона 101

Міліція 102

Швидка медична допомога 103

Аварійна служба газу 104

Бюро ремонту телефонів 108

Довідкове бюро 109

Бюро ремонту радіо 156

Телефон довіри 66-066

Виклик лікаря додому 003

Аварійні служби Телефон

Управління експлуатації та ремонту житлового фонду 52 089

Управління водопровідно-каналізаційного господарства 53 538

Управління експлуатаційного газового господарства 50 441

Управління комунального господарства 54 075

Обслуговування ліфтів 54 582

Броваритепломережа 52 465

Районні електричні мережі 54 441

Відрізний куточокЯкщо на вас напав водолаз, ви-

смикніть шнур і видавіть скло:)

Якщо у вас немає усіх інгредієн-тів – не біда: головна в цій спра-ві – кава. Її, щоправда, також можна замінити на сіль.

Що в імені тобі моєму...

Сторінку підготувала Галина Шпак

15Реклама

Інформаційно-аналітичний тижневик «Старий центр». Виходить щоп’ятниці. Наклад 7000Видавець ТОВ «Комунікаційна група «Контакт»Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№ 1435 Р, від 27.01.2012р.Адреса редакції: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2Зам. № 54/5. Ціна договірна.Передплатний індекс 89964

Шеф-редактор: Олена СлизюкГоловний редактор: Андрій КисельовВерстальник: Антон СтрочкінЛітредактор: Людмила СотникТел. редакції: 7-27-28Редакція може не поділяти думку та позицію автора.За точність фактів, викладених в опублікованих

матеріалах, відповідальність несе автор.Листування з читачами тільки на сторінках газети.За зміст та достовірність реклами відповідальність несе рекламодавець.Рукописи не рецензуються і не повертаються.Віддруковано: ПСК газети «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України»

Шукаю роботу

Продам/куплю

Нерухомість

Пропоную роботу

Редакція газети «Старий центр» запрошує до співпраці розповсюджувачів газети. тел. 097-627-10-49

Друкуємо приватні оголошення на безоплатній основі(04594) 7-25-01

Охоронець (сторож), чоловік 52 роки тел. 067-451-58-07. Володимир Петрович

Кухар-кондитер21 рік.тел. 067-781-63-73. ВалентинПрибиральниця60 років.тел. 067-595-87-86. Софія Василівна

Будівельний вагончик («битовка»). Довжина 6 м. Електро-опалення. Освітлення з тамбуром. м. Брова-ри. Ціна договірна.тел.моб. 050-175-15-75тел. 6-58-55Картопля оптом. Вирощена в еколо-гічно чистій місце-вості. Смачна. Швид-ко розварюється.тел.моб. 096-259-79-83тел. (044) 574-39-75

Розпродаж офісних меблів та оргтехнікител. 093-624-02-03

Продам ділянку в Гоголеві 20 соток.Початок села. Зручний під’їзд.Ціна договірнател. 093-520-76-05. Юрій

Елітні земельні ділянки під ОСГ і забудову по 12 соток. На березі озера. с. Русанів. Ідеальна місцевість для відпочинку та риболовлі. Ціна договірнател. 098-633-30-85. Олена Олександрівна

Стоматологічній клініці на постійну

роботу потрібні:- асистент стоматоло-га з досвідом роботи- старша медсестра- лікар-стоматолог

(досвід роботи від 3-х років)

6-02-204-60-25

097-026-14-06063-78-111-71

Сниму недорого однокомнатную квартиру в Броварах у хозяина. Мужчина 40 лет. Своевременность оплаты и порядочность гарантирую. Посредников просьба не беспокоить.Звонить с 12:00 до 14:00063-153-39-95

Шановні читачі «Старого центру»!Наша газета розповсюджується у м. Бровари та Бро-варському районі в усіх кіосках «Київоблпреси».Щоп’ятниці ви можете придбати сві-жий номер видання за адресами:

Увага!

До вашої уваги - матеріали на будь-який смак. Це медичні, історичні, культурологічні теми, кримінал, спорт, політика, корисні поради...

Звичайно ж, ми чекаємо зворотного зв’язку. Якщо поруч з вами живе цікава людина або ви стали свідком

неординарної події - вам до нас! І тоді про це будуть знати всі навколо. Пишіть, телефонуйте, заходьте.

У Броварському районі:щотижневик «Старий центр» можна придбати в усіх точ-ках продажу в кожному селі.

У Броварах:вул. Красовського, 4 («Буді-Бум»)вул. Незалежності, 3 (біля «777»)вул. Короленка, 6 (біля «Форума»)вул. Гагаріна, 3 (біля ДТ «Ліза»)вул. Київська, 2 (в районі Розвилки)вул. Дімітрова, 1 (в районі вокзалу)

16 Реклама

Все в наших руках, тому їх не можна опускати. Коко Шанель

7-25-01«Старий центр» - наш бізнес - це бізнес ідей

Схиляйся тільки для того, щоб підняти тих, котрі впали.

Зморшки повинні бути тільки від-битками колиш-ніх посмішок.

Будь собою. Інші ролі вже зайняті.

Завжди говори те, що відчуваєш, і роби, що думаєш.

Якщо твій лікар радить тобі змінити звички, насамперед зміни лікаря.

Після виборів і після одруження рідко отримуєш те, чого прагнув.

Свободу дає тіль-ки влада, але ціна влади найдорожча у світі – це відпо-відальність за всіх, хто не при владі!

Людина, влада-рюючи над ін-шими, втрачає власну свободу.