Соціально-аналітичний тижневик Броварщини

НА ВСІ ПОДІЇ – ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД

№ 9

У наступному номері

Сьогодні у номері

Актуально

Реклама

продовження на стор. 9

+ ТБпрограма

Наша адреса: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2. Тел.: 7-27-28. www.oldcenter.info

13 квітня 2012 р.П’ятниця

читайтена стор. 5

читайте на стор. 3

читайтена стор. 6

89964 передплатний індекс

читайте на стор. 12

фот

о: М

икол

и То

полю

ка

Юридична підтримка: Броварська міська організація «Броварська рада ветеранів ОВС» вул. Енгельса, 1б

Поверненнядо храму

Як здоров’я, лікарю?

Нужда государственного

значения

Броварський богатир повертається!

Бо ж для себе...

Чи буде у В. Димерці

районна лікарня?

11. 04. 2012 р. на засіданні уряду прем’єр-міністр України М. Азаров звернувся до селян із проханням залишати в своїх господарствах на відгодівлю нетелів і бичків – уряд підтримає аграріїв фінансами та кормами. Він нагадав, що 10. 04. по-ставив Мінагрополітики та Мініс-терству фінансів вимогу: за тиждень подати до уряду механізм дотації, яка сти-мулює виробництво молока й м’яса.

«Дискусії на цю тему завершені, я вимагаю виконання рішення. Сьо-годні можу звернутися до селян: по-

чинається отелення, сміливо залишайте на відгодівлю не-телів і бичків – уряд підтри-має вас. Буде гідна дотація на голову худоби, підтрим-ка кормами, яка компенсує ваші витрати, зробить утри-мання худоби рентабель-

ним, якщо ваше господарство ведеть-ся правильно», – сказав М. Азаров.

У 19 столітті наші земляки жили скромно. Бідували, часто-густо недо-їдали, але ревно виконували батьків-ську настанову берегти православну віру. Тому практично в кожному селі була церква. Не стали винятком і Рож-ни, де у 1888 році було споруджено один з найкрасивіших храмів тодіш-нього Остерського повіту.

Після встановлення радянської вла-ди почався найважчий період у історії церкви.

Посилився тиск на релігійні грома-ди та духовенство в роки колективіза-ції, бо тодішні можновладці вбачали в останніх реальну силу, яка могла ор-ганізувати народ на боротьбу проти колективізації. Не оминула ця біда і Рожни. Більшість документів, що сто-

сувалися боротьби з так званим «релігій-ним дурманом», в архівах не збереглися, але у справі щодо Церкви Різдва Пресвя-тої Богородиці склалося по-іншому. У Київському облдержархіві мені вдалося відшукати справу, де відображено два-дцятирічний період боротьби рожнівців за церкву, за право жити по вірі батьків.

У керівництва села вистачило глузду не руйнувати церкву – її було перетворе-но на клуб колгоспу «Більшовик». АКТ ОБСТЕЖЕННЯ (орфографію, пунк-туацію та стилістику документа збережено): «Мы, нижеподписавши-еся комиссия в складе техник-стро-итель Пищай Григорий Михайлович,

Когда в Броварах будет «День

открытых туалетов»?

Про вміння требухівців

тримати удар

Чому Ю. Лагутін так і не зустрівся з Арнольдом

Шварценеггером?

Останній раз диверсія в смт Велика Димерка була в липні 1942 року, під час окупації селища німецьки-ми військами. Того року між станціями Велика Димер-ка та Богданівка партизани заклали під залізничну ко-лію п’ять мін сповільненої

дії. Підірвавши колію, на 48 годин паралізували рух фа-шистських ешелонів, що ру-халися на Київ.

Через 70 років, у березні 2012 року, димерці спробува-ли повторити своє «зухваль-ство». Хто «дістав» людей у мирний час та чим усе закін-чилося?..

2

На всій планеті люди п’ють. Кажуть, українці п’ють більше від інших. Коли ми збираємося щось відсвяткувати або десь «посидіти» з дру-зями, нам аж ніяк не

вистачить того, про що в якомусь ро-сійському фільмі сказали «нам по сто п’ятдесят і пончик». І ми не заливаємося пивом під смажені сухарики. І не сиди-мо годинами, «приймаючи», як англійці, один 30-грамовий «дрінк» їхньої само-гонки 42 градусів (смішно) через кожні десять хвилин протягом шести годин із безкоштовними горішками… Ми в усьо-му змістовні та ґрунтовні. Хіба ж то ви-пивка без сала, хліба, солоних огірків та капусти? Бажано, щоб і водичка на столі була холодненька. Так от, не про воду. Великий піст закінчується, і ті, хто не балував себе м’ясом та салом, пив самі узварчики, готуються до Великодня. Що для православних це найбільше свято й так зрозуміло. Але люди не усвідомлю-ють іншого: «празник» – зовсім не при-від дати волю інстинктам, наївшись-на-пившись «од пуза». Звісно, наші традиції за те, щоб після освячення кошика при-йти додому, «поцокатися» крашанками та випить чарку. Питань нема. Але ж згадаймо: «що занадто…» Одне слово, було в мене таке святкування. Та ще й після справжнього посту. Омріяна мить, коли за святковим столом чекали саль-це, м’ясо, холодець та горілочка… Ні, насправді випито було не так щоб бага-то… Але ота «грємучая смєсь» смажених та жирних страв на голодний шлунок… Кайф був іще той. В результаті – три дні бідував на сухариках з чаєм. Свято явно не вдалося. Тому, гадаю, в усьому варто знати міру: до столу робити кілька «під-ходів», налягати на щось легеньке, та й пити не до дна, а «половинити». Не тре-ба крайнощів. Ні в чому. Їжте, пийте на здоров’я, на те воно й свято – посидіти в гарній компанії, в доброму настрої, та й не без чарки! Але нехай поруч з кож-ним із вас на Великдень будуть ті люди, присутність яких робить свято ще те-плішим. І хай задоволення від різнома-нітних страв та покращення настрою від спожитих напоїв не дають кожному з нас забути, що всі ми – люди, що живемо під Богом, а свята, яких так чекаємо, – час-тина вшанування Ісусового Воскресіння.

Тож шануймося та будьмо здорові! Христос Воскрес! Христос воскрес!

Христос Воскрес! Андрій Кисельов

Колонка головного редактора

Важливо

Поет з народу Микола Підстрочний

По-простомуВеликдень! Люди, приготуйте яйця!

Та пофарбуйте їх в яскравий цвіт.В нас владні люди хоч яєць бояться,

Як свідчать хроніки минулих літ.

Бо є ж за що. Знесли вже у столиціАндріївський узвіз (іще не весь).

Обурено кричим: «Куди ж годиться?!»У відповідь: «Нормально всьо, прогрес».

Мовляв, усі ці ваші забобониПро центр історичний – єрунда.

Нам бізнес-центр принесе мільйони.А ви мовчіть. Воно ж не ваше, да?

До речі, про мільйони. Добре крадуть.З розмахом. Ось банкір і депутат

Шістсот мільйонів розтягли. Чи сядуть?Не факт, що визиратимуть з-за грат.

Під слідством – так. Банкір в СІЗО. Дивіться,

Є справедливість, тіштесь. А покаПотрібно Раді скопом навалиться

І прийняти нового УПК.

А там чекать на те, що краще стало...Що ж принесе нам ця щаслива мить?

Багатий, певно, вийде під заставу,А бідний – що з нього, нехай сидить.

Така вона – сумна життєва проза.Про наслідки засвідчив нам Мінстат.

Ми тут всі боремось з туберкульозом,А самогубців більшає. Ось так.

Автошляхи у нас досить криваві,Там гинуть люди. Дійсно. Та між тимП’ять тисяч вісімсот – це від аварій

Загинуло. З туберкульозу – сім.

А дев’ять тисяч не стерпіли муки.Мабуть, життя невдах розбило вщент,

І вихід – на себе накласти руки.Така статистика. Ну, що вам ще?

Солодкого? Не підведу надії.Десертна страва нині в нас така -

На дзвонниці святійшої СофіїПрава виборювали. Голяка.

Як прапором, вимахують цицьками,Кричать безсоромно, аж з рота пар.

Міліції здаються потім самі –Хай заберуть на камеру. ПіаР.

Таке життя. Весна. Похмурі лиця.Щоб розговітись, трусим гаманець.

А на святині – голії блудниці...Самі в цьому винні, хай нам грець!

Край дороги посади тополю…Вздовж вулиці Київської, від Поро-

шинки і до Розвилки, височать півстоліт-ні тополі. Далі, аж до виїзду з Броварів, подорожнього супроводжують свічки каштанів. На жаль, молоденьких наса-джень тополі ніде не видно. Востаннє де-кілька саджанців цього дерева висадили в парку «Перемога» п’ять років тому.

Це дерево завжди живе поруч з лю-диною. Важко уявити український пей-заж без тополі. Багато видів цього дерева виділяють своєрідний духмяний запах, який поширюється (особливо після дощу) на десятки метрів. За деякими по-казниками тополя – чемпіон серед усіх дерев. Більшість із них росте тільки на-весні та на початку літа. Тополя ж – із весни до осені. Понад 190 днів! Посадже-ний навесні пагінець до вересня має ко-ріння і за рік перетворюється на дерево

заввишки 2-3 метри. Перше місце серед зелених братів то-поля займає і за кількістю ви-ділення кисню. За літо одне до-росле дерево затримує до 50 кг пилу, газу та диму, натомість виділяє вдвічі більше кисню, ніж дуб, і майже втричі, ніж липа, до того ж поглинає шум. Одне з перших місць тополя займає і за здатністю очищати повітря від хвороботворних організмів. У порівнянні з ін-шими деревами може активно рости та розвиватись, навіть коли її обрізати повністю, за-лишивши лише один пеньок. І хоча в перші місяці після обрізки тополі виглядають не дуже естетично, обрізка йде їм лише на користь.

Чому ж на вулицях міст і сіл це цін-не дерево останнім часом стало гнаним?

Невже тільки через пух, що в червні вкриває вулиці? Але пух дають тільки жіночі екземпляри тополі. Якщо до мо-

лоденьких стовбурів жіночих екземплярів прищепити живці чоловічих зразків, цю пробле-му можна вирішити. До речі, тополі з кленами – найдешевші дерева.

У сучасних містах, переповне-них автотранспортом та іншими забруднювачами середовища, то-поля просто незамінна.

До теми

М. Бровари, вул. Київська

Із бруньок чорної та пірамідальної тополі готують мазі, відвари та настої, які допома-гають при лікуванні ран, ударів, геморою, опіків та порізів.

Соломія Мальована

«Якщо ви робите добро людям, а люди цього не помічають – все одно робіть людям добро» (Мати Тереза).

Дехто вважає, що «СТАРИЙ ЦЕНТР» – газета політична. Хтось каже, що ми провладні, а хтось – що опозиційні. А чому? Ми помістили фото одного з про-владних політиків, написали кілька слів про керівника району і розказали про добрі справи де-путата бровар-ської міськради Павла Різаненка. Справа не в де-путатах та їхній приналежності до якоїсь із пар-тій – справа у тому, ЩО той чи інший політик зробив для людей. Тим більше, що депу-татів ми самі обираємо. І для того, щоб вони працювали для нас. Та ми не про те, що вони робити ПОВИ-ННІ. Є справи, яких вони могли б і не робити – справи, завдяки яким молода людина отримує в подарунок лижі, їде на міжнародні параолімпійські ігри та при-возить до України «золото». Про ті спра-ви, завдяки яким наша малеча не бере приклад «крутизни» з сусіда, що пере-брав та бився з приїжджими біля кафе, а захоплено грає у футбол чи біжить до тренера з боксу, тому що є такий бровар-чанин, як Нужненко. Їм, обранцям, жити в чомусь легше, ніж нам. Але й відпові-

Від редакціїдальність у них більша – перед людьми і Богом. Дивишся – вчора той політик був «за Юлю», а тепер – «регіонал», той був «тігіпківець» – сьогодні «фронто-зміновець». Є й такі, що залишаються позапартійними. Та справа не в полі-

тичних кольорах – вони всі давно об’єднані двома головними – бла-китним та жовтим – кольорами Дер-жавного Прапора. Чи не так? Шановні політики

й депутати! Ми вас, бува,

критикуємо – ви частенько даєте при-від. Але ми знаємо, як деякі з вас допо-магають людям, як ви використовуєте ті ресурси, що є у вашому розпорядженні, для того, щоб перекрити хату старенькій вдові, допомогти школі фінансами (хай і тій, яку закінчували самі), просто купи-ти іграшки у дитбудинок… За кожним із вас, мабуть, є такі ВЧИНКИ – те справ-жнє добро, про що не соромно розпові-сти читачам «СТАРОГО ЦЕНТРУ»! Тож розкажіть про них. Не бійтеся хорошого – адже і дітям вашим буде приємно зна-ти, що люди згадують вас добрим сло-вом. Боятися треба іншого.

Редакція «СЦ»

Добро - справа сильнихДобро - справа сильних

3Соціум

Як здоров’я, лікарю? закінчення)

І проблем у медичному обслугову-ванні на Броварщині вистачає, і пи-тання є, бо ж далеко не всі знають, що сьогодні робиться в медичній галузі. Спробуємо розібратися.

Отже, слово лікарям.Амбулаторія сімейної медицини

с. Тарасівка, виконуючий обов’язки головного лікаря Пилипенко Микола Іванович:

«У зв’язку з перепідпорядкуванням сільської медицини до районної лікарні питання виникають. Перше – пальне для сільської «швидкої». Сільрада видавала 160 літрів на місяць. Зараз пальне отри-муємо в невеликій кількості. Бачите, за допомогою сільради ми зробили ремонт, за кошти села купили і нове обладнання, і меблі… Допомагали спонсори кошта-ми, робітниками. Будівля, де розташо-

вана амбулаторія, залишилася на балан-сі сільради, тому підтримка сільської влади буде й надалі. Сподіваюся, що спонсорська допомога також не зникне (сміється). Завдяки покійному Миколі Олексійовичу Теплюку, попередньому голові сільради, з апаратурою медично-го напрямку ситуація нормальна. Сіль-рада обіцяла ксерокс, ми чекаємо. Тетя-на Павлівна Зубко, голова Жердівської сільської ради, якій підпорядкована Тарасівка, нам допомагає, коли зверта-ємось. Кажуть, зараз у Броварській ра-йонній лікарні не закладені в бюджет ви-трати на ліки та на пальне для сільських медичних закладів: коли все це планува-лося, ще не розраховували на оце нове підпорядкування. Та безкоштовні ліки на швидку допомогу в нас ще є. Медпра-цівників майже вистачає. Щоправда, лі-каря-терапевта немає, але я справляюсь поки що. Бо тут справа в тому, що лікар потрібен не на 2-3 години прийому, а по-стійно. Буває, влаштовується, але їздить звідкись, та й їхати треба за якийсь кошт, а зарплатня в нас невелика. Житлове пи-тання стоїть гостро. Був проект будівни-цтва п’ятиповерхівки саме для вчителів та лікарів, але поки що це питання від-крите».

Дільнична лікарня та поліклініка с. Літки, виконуюча обов’язки голов-ного лікаря Єфросинія Олександрівна Ткаченко:

«Великих потрясінь у зв’язку з пере-підпорядкуванням не відчуваємо – фі-нансування йде, заробітну платню отри-муємо. Маємо свій стаціонар на 25 ліжок. Щоправда, не вистачає медикаментів для нього. Упевнена: коли система запрацює, ситуація виправиться. Ми лікуємо го-стрі випадки пульмонологічних, кардіо-логічних, неврологічних, гастроентеро-логічних захворювань, проводимо курс лікування при гострих інфарктах, пору-шеннях мозкового кровообігу.

(початок читайте у номері 8)

У нас працюють стоматолог, педіатр і терапевт. Медсестер вистачає, є дві ма-шини «швидкої». Із пальним проблем не маємо, але водій працює до 16.00. Якщо трапляється щось серйозне після

четвертої дня – викликаємо або його, або «швидку» з району. Хворих іншого профілю – гінекологічних, хірургічних – направляємо до району, хоча, скажімо, накладання швів робимо самі. Харчу-ванням нас район забезпечує, а от меди-каменти та кошти хоч і надаються, цього не вистачає. Ця проблема була й раніше. Стаціонар наш майже завжди заповне-ний, але при потребі можемо розмістити 35 хворих. Працює приватна аптека, а от комунальну відкрити тільки обіцяють. І з житлом проблема є, та ми її вирішуємо. Будуємо будинок для лікарів та вчителів на 16 квартир. Плануємо здати в цьому році – на добудову вже виділено майже півтора мільйони гривень. Є нова рент-генустановка, якою ми не користуємося, бо нема штатної одиниці – рентгенолога. Так чи інакше, претензій у людей до нас нема…»

Караїм Валентина Іванівна, лікар-педіатр Великодимерської лікарні:

«Я вважаю, що повернення районної медицини під юрисдикцію центральної районної лікарні – виправданий крок. В першу чергу це стосується взаємин між спеціалістами та медичним керівни-цтвом району та сільських медзакладів. Найголовнішою проблемою у нас зали-шається транспорт. Димерка – село дуже велике. Машини в нас дві, але водій на них один. Він готовий працювати хоч ці-лодобово, але питання ще й у тому, що транспорт треба і заправляти, і ремонту-вати… Пального не вистачає. В резуль-таті «швидка» наша, буває, запізнюється

на виклик. Багато приїжджих не мають тут прописки. Тобто, з одного боку, ці люди є, їх треба лікувати, а з іншого – ми не маємо ані їхніх історій хвороби, ані ліків, які були б розраховані на цю кате-горію… У нас працює гінеколог на пів-ставки, троє сімейних лікарів-терапев-тів, двоє стоматологів та двоє педіатрів,

один терапевт у стаціонарі (25 ліжок). Первинну хірургічну обробку ран роби-мо при потребі самі, а надалі транспор-туємо у Бровари… З житлом проблем немає, бо п’ятеро наших медсестер, як і лікарі, місцеві. Лікарі в нас переважно пенсіонери, але працюватимуть, допоки матимуть сили».

Багнюк Валентин Віталійович, го-ловний лікар Броварської ЦРЛ:

«Протягом останніх п’яти років сіль-ські амбулаторії сімейної медицини пе-ребували у віданні сільських рад, а нині вони передані на баланс районної лікар-ні. Більшість сільських рад вкладали і бюджетні, і позабюджетні кошти у ре-монт та закупівлю устаткування, і справ-ді зробили дуже багато. Це плюс, бо в ме-дичній галузі коштів не вистачає завжди. З точки зору медичної – мінус у тому, що почали виникати деякі непорозуміння і з закупівлею ліків, розподілом коштів, не було відповідного професійного контр-олю з боку держави у наданні медичної допомоги.

Ситуація із «швидкою» справді склад-на – готується новий закон про передачу всієї «швидкої» у централізовану службу і вивід цієї структури з-під нашого під-порядкування. Як буде далі – побачимо. Ситуація з пальним – незадовільна, бо протягом перших 2,5 місяців 2012 року йшли процедури тендерів і щодо бензи-ну, і щодо соціальних безкоштовних лі-ків. Зараз тендери закінчуються, так що ситуація покращиться.

Щодо забезпечення ліками – все за-лежить від фінансування. Так, держава виділяє лікарські засоби на загальнодер-жавні програми – лікування цукрового

діабету та туберкульозу. Є проблеми з онкозахворюваннями, низками дитячих хвороб – тут кількість хворих сьогодні зростає, а фінансування зменшується. Парадокс. Ще така проблема: за статис-тикою, ми маємо близько 165 000 насе-лення, а насправді обслуговуємо 192 000 людей. Як приклад – квартира чи буди-нок за іпотекою чи кредитною угодою має одного власника, а насправді там живе ціла сім’я... Фінансують нас відпо-відно до кількості прописаних людей чи власників об’єктів нерухомості – звідси й невідповідність.

Щодо устаткування. Зараз ситуа-ція покращилася. Нам було виділено 30 мільйонів гривень за 2 роки, ми закупи-ли сім італійських цифрових рентген-апаратів, а в Києві та області їх всього 3-4 штуки. Купили пересувний флюорограф на базі автобуса, щоб їздити по селах та підприємствах задля виявлення хворих на туберкульоз. Придбали ендоскопи, колоноскопи, апарати УЗД, хірургіч-ні лапароскопічні стойки – це для того, щоб можна було деякі операції робити у черевній порожнині без зайвого трав-мування. З’явився в нас літотриптер,

який успішно подрібнює камені у сечо-вому міхурі та сечоводі – вже п’ятеро людей пройшли лікування. Поміняли всі реанімаційні ліжка на сучасні, всі відеосистеми в нас OLIMPUS, замінили реанімаційне обладнання… Поміняли практично всю лабораторію на німецьку, будемо ставити третю в Україні кисневу станцію. Придбали нові операційні лам-пи та операційні столи, рентген-стой-ку у травматологію, щоб коригувати хід операції в процесі її проведення, а не працювати наосліп. А ще – закупи-ли декомпресійний хірургічний апарат, який дозволяє лікарям через невеличкий отвір у черепній коробці контролювати тиск у хворого на інсульт.

Лікарями та персоналом ми, можна сказати, забезпечені. В ЦРЛ працює 488 лікарів та більше 800 медсестер. Не ви-стачає педіатрів. Був період, що їх шість років не випускали – це загальнодержав-на проблема. Отже, працюють пенсіоне-ри. Проблему з лікарями-неонатологами вирішили: було «півтори людини» за-мість шести, але ми домовлялися ще із студентами, підготували власні кадри.

За житло серйозно боремося. Є в нас гуртожиток, який знаходиться на на-шому балансі; тепло, вода йдуть від на-шої лікарні. Ми робимо там ремонти, утримуємо його в пристойному стані. Тепер цей гуртожиток підпадає під при-ватизацію. Справа навіть не в тому, що таким чином ми залишаємо без жит-ла тих працівників, які конче потрібні. Кімнати надавалися спеціалістам з роз-рахунку на те, що вони працюватимуть у нас і надалі. Але був випадок, коли один з лікарів пропрацював після отриман-ня гуртожитку деякий час – і пішов від нас. Ми запросили іншого спеціаліста, але ж і йому треба десь жити. Причому колишній працівник житло звільняти не збирається. Є й інші ситуації. Хтось має нормальне житло, а кімнату, отриману в нашому гуртожитку, тримає саме до при-ватизації, щоб потім її продати. А в мене лікарі чи медсестри без житла. Ситуація непроста, та на ній ще й деякі політики піаряться. А ми судимося…

З приводу Великодимерської лікарні. У Київській області створюються центри сімейної медичної допомоги первинного, вторинного і третинного рівня. Перший рівень – це і є сільські сімейні амбула-торії, районні лікарні первинного рівня, які будуть фінансуватися за рахунок міс-цевих районних адміністрацій. Другий рівень – спецдопомога на базі районних лікарень. Третій рівень – обласні лікар-ні, інститути і таке інше. У зв’язку з тим, що Броварський район дуже великий, тут будуть створені дві первинні лікар-ні першого рівня – одна за адресою Не-залежності, 12 (де раніше була жіноча консультація), «під місто Бровари», а друга на базі Великодимерської діль-ничної лікарні – для потреб району, яка і керуватиме сільськими амбулаторіями. Звичайно, там з’явиться головний лікар, за новим штатним розкладом буде ще кілька посад, але на роботу лікарів та обслуговування пацієнтів це аж ніяк не вплине. А вже на базі Броварської ЦРЛ – вторинний центр, так що нехай Галина Миколаївна не переймається (сміється). Зараз іде інвентаризація лікувальних за-ходів району, готується документація, а це процес не одного місяця. На прийомі у лікарів був Андрій Кисельов

P. S. Перепрошуємо!Редакція газети «Старий центр»

просить вибачення у читачів за при-кру помилку, допущену в попередньому номері. Прізвище лікаря-педіатра Вели-кодимерської лікарні слід читати так: Караїм В. І. Перепрошуємо Валентину Іванівну і зичимо їй міцного здоров’я та успіхів у нелегкій праці.

(частина друга,

Ткаченко Є. О.

Багнюк В. В.

Караїм В. І.

Пилипенко М. І.

4

06.03.2012 р. «Деу – Ланос», н.з. АА 5196 ІВ, сірого кол., 2008 р., кузов SUPTF69YD8W433516

12.03.2012 р. «Тойота – Кемрі», чор-ного кольору, н.з. АІ 9760 ВО, 2008 року виготовлення, кузов JTNBE40K903157023

29.03.2012р. «Ваз – 21104», н.з. АІ 0645 АІ, синього кольору, 2005 року виготов-лення, кузов ХТА21104050867119

Закон є закон

Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення відмітки про пе-рехід права власності на земельну ділянку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05. 2009 № 439 (у редакції постанов Кабінету Міністрів України № 901 від 26.08.2009 та № 835 від 01.08.2011), нотаріус у разі по-свідчення цивільно-правового договору про відчуження зе-мельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на

земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з Поземельної книги проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.

Чи є обов’язковим витребування нотаріусом Витягу з Поземельної книги при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки і видачі свідоцтва

про право на спадщину на земельну ділянку?Катерина Карпівна, м. Бровари

Запитайте в нотаріуса

Детальнішу інформацію ви можете отримати за адресою: м. Бровари, вул. Гагаріна 16, оф. 27,

офісний центр ТОВ «Торговий Дім Ліза» за ТЦ Перекресток.тел. (04594) 3-60-51, 067-974-33-91

Приватний нотаріус ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА БУРБАН

УВАГА: РОЗШУК!Броварським МВ

ГУ МВС України в Київській облас-ті встановлюється місцезнаходження малолітнього Рички Дмитра Геннадійо-вича, 2005 року на-родження. Хлопчика, що мешкає в місті Бровари Київської об-ласті по вул. Бузкова, 7, у грудні 2008 року з останнього місця проживання забрала його бабуся, грома-дянка Озіян Олена Архипівна, 1960 року народження, уродженка та мешканка міс-та Дніпропетровськ, вул. 152 Дивізії, буд. 5, кв.13. Батьки дитини перебувають під вартою.

Озіян О.А. з 10.06.2009 р. розшукується УПМ ДПА в Бабушкінському районі Дніпропетровської області за підозрою у вчиненні зло-чинів, передбачених ст. 205 та ст. 212 КК України.

На даний час місцез-находження Озіян Олени Архипівни та Рички Дми-тра Геннадійовича не вста-новлено. У разі отримання будь-якої інформації щодо малолітнього Рички Дми-тра Геннадійовича просимо повідомити за телефонами:

Юлія Барабаш, Броварський МВ ГУМВС

України в Київській області

(04594) 5-34-04, 4-23-19 або 102

Графік прийому дільничних інспекторів міліції в інших селах району шукайте в наступному номері

ДІМ Марченко Д. Ю.

в приміщеннях сільських рад с. Гоголів1-й та 3-й вівторок – з 10.00 до 12.00; 2-й та 4-й четвер

– з 18.00 до 21.00; 1-а та 3-а субота – з 10.00 до 13.00с. Русанів 2-й та 4-й вівторок – з 10.00 до 12.00; 1-й та 3-й четвер

– з 18.00 до 21.00; 2-а та 4-а субота – з 10.00 до 13.00

ДІМ Проценко Є. В.

в приміщеннях сільських рад с. Плоске1-й та 4-й вівторок – з 10.00 до 12.00; 2-й та 1-й четвер

– з 18.00 до 21.00; 3-а та 4-а субота – з 10.00 до 13.00с. Кулажинці 2-й вівторок – з 10.00 до 12.00; 3-й четвер – з 18.00 до

21.00; 1-а субота – з 10.00 до 13.00с. Світильня3-й вівторок – з 10.00 до 12.00; 4-й четвер – з 18.00 до

21.00; 2-а субота – з 10.00 до 13.00

ДІМ Хамбір О. Г.в Будинку культури смт. Калинівка, с. Скибин, с. Димитрово, с. Перемогавівторок – з 10.00 до 12.00; четвер – з 18.00 до 21.00;

субота – з 10.00 до 13.00

ГРАФІК прийому громадян дільничними інспекторами міліції в населених пунктах

Броварського району на 2 квартал 2012 року

Відчиніть: міліція!У попередньому номері газети ми

попереджали: не поспішайте відчи-няти двері незнайомим особам. Отже, якщо перед вами міліціонер, ви також можете пересвідчитися у його «справ-жності», зателефонувавши на «102». Упізнали свого дільничного – сміливо відчиняйте.

На Київщині з 27 березня стартували профілактичні за-ходи «Візит». Перші результати не заба-рилися.

Заст упник начальника Бро-варського МВ (з об-слуговування міста Бровари та Бровар-ського району) ГУ МВС України в Ки-ївській області, підполковник міліції Рус-лан Хартанович розповів:

Мета цих заходів – домогтися, щоб люди знали свого дільничного в облич-чя. Користь від зустрічей отримують і міліція, і населення. Дільничний пови-нен відчувати атмосферу, якою живуть місцеві мешканці, добре володіти ситуа-цією. Обов’язково маємо перевіряти, як громадяни виконують заходи з «Благо-устрою», виявляти незаконних мігрантів і торговців продуктами харчування, лю-бителів вживати алкоголь у громадських місцях. До таких візитів ставлення різне, та в основному воно позитивне.

Під час «Візиту» дільничний має охопити своєю увагою якнайбільше будинків і квартир на підконтрольній території. Звичайно, зробити це на сто

відсотків неможливо. Тому заходи й трива-ють протягом майже трьох місяців. По кіль-кості напрацьованих матеріалів зрозуміло, як спрацював дільнич-ний. Про його роботу можна почути безпо-середньо від голів сіль-ських та селищних рад та від самих громадян під час виїзних прийомів.

Звичайно. Зараз, наприклад, переві-ряємо інформацію щодо наркопритону в Броварах: ми вийшли на розповсюджу-вача наркотиків. Також сподіваємося на розкриття двох крадіжок. На стадії доку-ментування знаходиться й одне шахрай-ство. Три факти зберігання самогонних апаратів і продукції їх виготовлення.

Не залишайтеся байдужими до того, що коїться навколо. Якщо знаєте щось про злочини чи під-готовку до них, повідомляйте дільничним інспекторам міліції або телефонуйте на «102».

3 квітня. Ніч. Район Торгмашу. Він кудись поспішав. Може, до друзів, може, до коханої. «Швидше, швидше, а то не встигну! Ні, по дорозі не піду, треба на

«зебру». Так, ось і перехід. Один крок, другий… Світло. Машина. Чого не зупи-няєшся?! Я ж іду»…

Вона – молода дівчина. Їхала з чоло-віком. Говорили про те, як зараз важко заробити гроші, як набридла робота… Кричала, махала руками… Вона не помі-тила пішохода…

«Біль. Нога! Не можу ворухнути… Що сталось? Як же боляче! Моя голо-ва… Важка… Не підніму… Чого ж ти не став?! Я ж по «зебрі»!» – від страшенного болю він затулив очі руками.

Так, вона його збила…І знову це кляте перехрестя! Знову

вулиця Кірова. Тут часто щось трапля-ється. Місцеві бідкаються: двічі на мі-сяць. Але чому? З якої причини людей так просто збити навіть на пішохідному! Тут є «зебра»! Та це не допомагає. Водії чомусь її зовсім не помічають. Вони на-

віть не знижують швидкості: «Я не зупинюсь! Хай не лізе!». А по-тім ось такі історії. Старожили кажуть, що тут раніше було кла-довище, бо той, тоді новий цвин-тар, біля мосту у Димитровому, почав «заселятися» з 1937-го. А до того броварчан ховали тут. Може, через це на цьому місці маса без-глуздих аварій. А може, тому, що нема світлофора чи хоча б «лежа-чого поліцейського»! Навіть біля садочка. А скільки життів можна було б врятувати! І не було б тієї моторошної ночі 3 квітня. Вона скинула б швидкість на «ЛЕЖА-

ЧОМУ ПОЛІЦЕЙСЬКОМУ». І перейшов би він спокійно БІЛЯ СВІТЛОФОРА. Посміхнувся і пішов би далі… до дру-зів… до коханої… просто б пішов…

До відома «Швидку» чекали 25 хвилин.ДАІ приїхала вчасно, та, щоб знайти

вимірювальну стрічку, знадобилася ціла година.

Лише місцеві мешканці відразу кину-лися на допомогу і були, аж поки потер-пілого не забрала та ж таки «швидка».

За надану інформацію дякуємо Матейку Дмитру

На жаль...

М. Бровари, вул. Кірова. 21:00

Світлана Литвиненко

фот

о: М

атей

ко Д

мит

ро

До уваги мешканців Броварів та району!За І квартал 2012 р. у м. Бровари та районі скоєно 14 незаконних заволо-

дінь транспортними засобами. Наразі залишаються в розшуку 12 авто, а саме:11.01.2012 р. «Шкода – Октавія», чор-

ного кол., н.з. АІ 9889 СН, 2008 р., кузов ТМВDL41U29B011973

29.01.2012 р. «Нісан – Патрол», чор-ного кольору, н.з. H-BW241 (Німеччина), 1991 р., кузов JM10KYY60U0831753

22.02.2012 р. «Тойота – Прадо», сі-рого кол., н.з. АА 3716 ВТ, 2006 р., кузов JTEBU29J205065497

29.02.2011 р. «Тойота – Ленд-Крузер», чорного кол. н.з. АІ 3311 АА, 2011 р., ку-зов JTMHT05JХ04049629

02.03.2012 р. «Деу – Ланос», н.з. АІ 7675 ВІ, сірого кол., 2008 р., кузов SUPTF69YD8W388465

02.03.2012 р. «Ваз – 21154», н.з. АІ 6371 ВЕ, сірого кол., 2007 р., кузов ХТА21154074464470

Якщо маєте будь-яку інформацію, просимо

повідомляти за телефонами: 6-49-94, 6-71-76, 5-05-26, 4-04-80

або 102, 067 – 703 – 38 - 17

Конфіденційність гарантуємо

Як Ви контролюєте роботу своїх підлеглих під час «Візиту», адже території величезні, а діль-

ничних не вистачає. Одному міліціонеру доводиться обслу-говувати від одного до трьох населених пунктів.

А чи часто завдяки спіл-куванню з місцевим населен-ням розкривають злочини?

5Соціум

Нужда государственного значенияТравка зеленеет, солнышко блес-

тит, ласточка к нам скоро-скоро при-летит… Запахло весной? Нет, это вонь от продуктов жизнедеятельности – на-шей и братьев наших меньших. Кто, как не мы сами, всю зиму «удобря-ли» «ароматными» кучками и ороша-ли желтыми струйками газоны под собственными окнами и подъезды со-седних домов?

Накануне светлых праздников, Пасхи и Дня Победы, я предлагаю поговорить о низменном – об общественных туале-тах. Эта тема становится особенно важ-ной и актуальной накануне Пасхальных богослужений и народных гуляний, когда в общественных местах соберут-ся тысячными толпами православные и атеисты, молодежь и ветераны, мужчины, женщины и дети…

В общем, праздновать в Броварах будут все. Мы будем слушать литургию, святить куличи, красить яйца, ходить в гости, говорить «Христос воскрес!», поздравлять героев последней войны с Победой, выпивать и закусывать и, соо-тветственно, справлять нужду, большую и малую.

Простите за нескромный во-прос: а где же мы будем отправлять естественные надобности? Опять в кус-тиках, подъездах или укромных закоул-ках за мусорными баками?

Особо стыдливые, конечно, покорясь требованиям организма, попытаются «отлить» в кафе или в баре. Но владельцы и официанты не позволят этого сделать! Они давно уже работают по правилу: или сделай заказ, или терпи дальше. Поэтому туалеты в заведениях обще-ственного питания, как правило, всегда закрыты на замок.

Ладно, это частный бизнес и, соответ-ственно, частный туалет. Бежим дальше?

Увы, сортиры коммунальной соб-ственности горожанам, что в праздни-ки, что в будни, одинаково недоступны! Ведь по торжественным дням учреж-дения не работают, а в рабочее время «ведомственные» туалеты защищают от посторонних специально назначенные «ключники»! Более того, особо доверенный сотрудник бережет специ-ально для начальства отдельное отхожее место. Ведь справлять нужду, особенно большую, крупному чиновнику совмест-но с подчиненными как бы… Неудобно. Авторитет пострадать может!

Итак, в Броварах есть туалеты для бизнеса и сортиры для руководства. Что остается людям? Только общественные нужники, каковых в Броварах имеется то ли три, то ли два на почти сто тысяч человек населения…

В языке, на котором говорят по-литики и чиновники, «народ», «люди», «электорат» и «население» – не синонимы.

«Народ» – это торжественно-исто-рическое слово, скажем, «народ-побе-дитель». Очень уместно декламировать в День Победы. «Люди» упоминаются во время произнесения речей на темы, скорее, общественно-политические: ве-рующие люди, образованные люди и пр. «Электорат» вспоминают накануне очередных выборов, местных или парла-

ментских. И, наконец, «население». Так нас называют депутаты и чиновники, издающие законы, инструкции и поста-новления.

Вот, например, действующий Закон Украины «Об обеспечении санитарно-го и эпидемиологического благополу-чия населения» (№4005-XII от 24 фев-раля 1994 г.). Цитирую: «Санитарное и эпидемиологическое благополучие населения – это состояние здоровья на-селения и среды обитания человека, при котором… условия проживания благоприятны для населения». А вот еще: «Благоприятные условия жизнеде-ятельности человека – состояние среды жизнедеятельности, при котором… существует возможность для обеспе-чения нормальных и возобновления нарушенных функций организма».

Особенно приятно, что депутаты упомянули о «нормальных функциях организма», которые должны осущест-вляться в «благоприятных условиях». Вы понимаете, о чем я? Оказывается, мы имеем закрепленное в законе пра-

во справлять нужды наших нормально функционирующих организмов не где попало, на морозе, на ветру, под дождем или в грязи, а хотя бы в тепле и относи-тельной чистоте!

Осознав свои гражданские права, журналисты «Старого центра» отправи-ли мэру Броваров официальное письмо и задали несколько вопросов, касающих-ся городского хозяйства. В частности, редакция, на основании Закона Украины «Об информации», просила Игоря Са-пожко ответить, как скоро в Брова-рах, в местах, где обычно бывает боль-шое количество людей, появятся всем доступные туалеты?

Бумагу городские управители полу-чили и зарегистрировали еще 2 апреля, но до сих пор на нее не ответили. Поче-му? Наверное, по той причине, что никто из многочисленных начальников управ-лений, отделов и пр. канцеляристов не знает, сколько и где именно должно быть в Броварах коммунальных сортиров об-щего пользования.

Половину дня я провел с телефоном в руке, пытаясь получить от чиновни-ков хоть какую-то информацию. Одни очень удивлялись вопросам, которые я задавал, и, несколько смущаясь, говори-ли, что ничего точно сказать не могут.

Другие просто отказывались обсуждать тему общественных нужд, делая вид, что сами они ничем «таким» не занимаются. Третьи не могли ничего сообщить без со-гласования с «главным»… Конечно, им легко жить и работать, имея в кармане ключ от ведомственного туалета!

Поэтому специально для руководи-телей, берегущих свой авторитет и честь казенного унитаза, сообщаю следущее.

Прогрессивное человечество на-копило немалый опыт для решения этой проблемы. Например, в китай-ских источниках, датируемых до Р.Х., об общественных туалетах упоминается как об обязательном для крупного посе-ления или военного лагеря объекте!

А в Риме времен Республики были бесплатные заведения подобного рода, где бедняки могли по-быстрому «опра-виться», а состоятельные граждане, си-денья для которых располагались по кругу, могли просто пообщаться и даже заключить под журчание водички де-ловое соглашение… Отсюда и знамени-тая фраза «Деньги не пахнут», которую

произнес около 70 года нашей эры им-ператор Веспасиан – он обложил такие «коммерческие посиделки» изрядным налогом!

Но вернемся в современность. Ниче-го лучше и практичнее, чем «Санитарные правила устройства и содержания общественных уборных» (утверждены зам. Главного санитарного врача СССР 19 июня 1972 г.) современные специалисты придумать не смогли.

Этот документ говорит о насущных нуждах советских людей просто и пря-мо. Цитирую: «В городах, поселках, районных центрах и населенных пунк-тах в местах массового скопления людей должны устраиваться общественные уборные: на площадях, транспортных магистралях, улицах с большим пешеходным движением, в загородных и внутригородских парках, на больших бульварах, колхозных рынках… Радиус обслуживания общественных уборных в городах не должен превышать 500-700 метров. Места расположения и подходы должны быть отмечены специальными указателями, заметными в дневное и ве-чернее время».

Кроме того, эти «заведения», по со-ветским нормам, должны были отапли-ваться, вентилироваться, освещаться, а также «содержаться в чистоте, для чего иметь обслуживающий персонал в тече-ние всего времени работы»…

Тридцать лет спустя, в 2003 г., прави-тельство Москвы повторило все эти ме-

тодические указания (МосМР 2.1.2.007-03), не придумав ничего нового.

Для сведения броварских мэрии и санэпидстанции – оба документа можно свободно найти в Интернете. И почитать. И подсчитать, что на каждую тысячу че-ловек населения положено по нормати-ву иметь два «посадочных места» или четыре писсуара. А зная территорию, занимаемую городскими кварталами, можно не менее легко вычислить коли-чество собственно уборных, должных «обслуживать» население в радиусе до полутора километров.

Оказывается, все так просто!

Нужды государственного

значенияВ завершение напомню администра-

ции Броваров и района, что в упомяну-том Законе Украины «Об обеспечении санитарного и эпидемиологического благополучия населения» есть ст. 4 сле-дующего содержания. Цитирую: «Граж-дане имеют право в том числе на воз-мещение ущерба, причиненного их здоровью вследствие нарушения пред-приятиями, ведомствами, организаци-ями… санитарного законодательства».

О каком именно ущербе идет речь?Помня о грядущем на наши головы

«Евро 2012» (а как объяснить болель-щику-иностранцу, что отлить он мо-жет только в мэрии – если пустят, или за углом – если не поймают!), приведу примеры из практики страны, которая не так давно организовала и провела чемпионат мира по футболу.

Итак, Германия, Берлин, самый до-рогой в Европе общественный туалет. Внутри чуть ли не больничная стериль-ность, кафель, музыка, свет, приятный запах. Сметная стоимость €750 000. Цена «входного билета» – 50 евроцентов. Ра-зумеется, есть специальное приспосо-бление для посетителей-инвалидов.

Красота? Да. Но случаются и неприятные истории. Например, пас-сажир, который не смог в течение двух часов воспользоваться туалетом в по-езде (не было воды для смыва), получил от железнодорожной компании компен-сацию в размере €300. Почему так мно-го? Согласно приговору суда, который постановил, что мужчина «подвергался моральной пытке в виде непреодолимо-го желания помочиться»!

А медицинские проблемы? Любой врач подтвердит, что вынужденное сдер-живание отправления наших нужд мо-жет со временем спровоцировать целую гамму заболеваний, от энуреза до зло-качественной опухоли. Но ведь есть еще цистит – страдание женщин и аденома – бич мужчин! А у ребенка, который не утерпел и «опозорился», может случить-ся невроз…

Поэтому я буду спорить с любым чиновником с «вещественными доказа-тельствами», рассеянными по улицам Броваров там и сям, что народная нужда, большая и малая, имеет государственное значение.

Александр Матюшенко

P.S.Броварским коммунальным

администраторам всех уров-ней давно пора стать бли-же к народу и устроить в своих учреждениях «День открытых туалетов». Хотя бы один раз, например, во вре-мя наступающих праздников.

Фот

о: А

нтон

Ст

рочк

ин

О нуждах больших и малых

Благоприятные условия для населения

Правила и нормы для функций организма

6 Село та люди

Бо ж для себе...Требухів зустрів мене запахом ско-

паної землі. Саджали... ні, не картоплю – біля обеліска на центральній площі са-джали квіти. Хоча яка там площа? Так, розвилка Дударків та Гоголів. Між тим, і обеліск тут, і Будинок культури... Сло-вом – центр. Жартую з жіночками, що порпаються на клумбі. Мовляв, на горо-ді рачки не настоялися? Кажуть, нічого, не перший рік село навесні прикраша-ють. Бо ж для себе.

Оце «бо ж для себе» можна вважа-ти гаслом требухівців. Сільський голова Володимир Васильєв везе мене на толо-ку – розчищають старі тополі біля фут-больного поля. Тут і депутати сільради з сокирою, і головний інженер комунхоза, як Ленін на суботнику, з дровинякою на плечі. Зрозуміло, двомісячник благо-устрою, але ж толока далеко від головних доріг, сюди навряд чи сунеться районна комісія. Пояснюють: тут малеча в футбол грає, тож навіщо чекати, доки якась суха гілляка комусь на голову впаде? Ми ж не напоказ, а для себе. Тому й не вийшло поспілкуватися з власником невеличко-

го табуна Михайлом Зінченком. Цікава людина, дітей з ДЦП безкоштовно лікує. Проте пан Михайло зайнятий – керує ланкою бензопильщиків.

Толока в Требухові – звичний за-хід благоустрою. Бо ж доки всі тендери проведеш, вулиці в занепад прийдуть – страшно уявити. У нас як звикли? Хтось недопалок кинув, інший пляшку. Потім дивляться – смітник! І починають туди зносити непотріб, щоб зайві метри не тягати. Хоча й людей зрозуміти можна – куди ж його, те сміття, подіти, як не те що контейнерів – сміттєвоз забули вже коли бачили? Навіть після обладнання спеціальних майданчиків непотріб у кущі зносили. Коли ж місцевий депутат сільра-ди суботник організував, може, з десяток мешканців приєдналось, інші зробили

вигляд, що не почули заклику. Але як прибрали – все ж менше смітять, навіть ті, хто не брав участі в заході. Перед су-сідами незручно. Наступного року вже не півтора десятка ентузіастів, а близько со-тні на суботник вийшли. А тепер – майже всі. Зараз ось алейку з фруктових дерев висадити хочуть. Бо ж для себе...

Так і скрізь – спочатку толоку сприй-мають як атавізм старих часів. Мине рік, другий – і вже як на свято виходять. А воно ж і справді свято – щось із дому принесуть, підприємці місцеві крамом поділяться. І ось вже весь куток піднімає чарку за те, що своїми руками собі ж кра-ще зробили. А там і пісню народну затяг-нуть...

До речі, про самодіяльність. У п’ятницю в требухівському Будинку культури районний огляд-конкурс «Тан-цює Броварщина» відбувся. Так-так, вам не здалося – в Требухові дійсно працює Будинок культури. Декілька місяців тому довелося трошки країною поїздити, так не в кожному райцентрі зараз таке зна-йдеш.

Сільський го-лова розповідає: «Плануємо пере-крити покрівлю в клубі, щоб можна було внутрішнім ремонтом зайня-тись. Сцену зро-бимо, дзеркала для хор е огр а фічної кімнати... А там і штат розширимо, запросимо моло-дих спеціалістів. Зараз ми, може, й не виборюємо

призів на якихось фестивалях чи кон-курсах, але все ще попереду. Бо з нашою громадою по-іншому не вийде – всі по-спортивному націлені на результат». Ось так. На результат. Звичайно, можна пускати сльозу з приводу занепаду сіл, втрати коріння... І справді: якщо тільки сльозами обмежитись, то і занепаде, і втратиться. А якщо щось робити... Во-лодимир Васильєв показує мені проект стадіону в Требухові. З трибуною, біго-вими доріжками, майданчиком трена-жерів, душовими. Питаю, де ж громада знайде на це кошти. Каже, що головне – зробити перший крок. А там вже люди побачать і приєднаються. Та й захопи-ти когось своїми мріями значно легше, коли вони не на словах, а «в картинках». У планах сільського голови реконструк-ція торгівельного майданчика (зараз там

«шанхай» з різнокаліберних контейнерів) та створення справжньої площі в центрі села. Бо зараз ця розвилка – місце під-вищеної аварійності, навіть маршрутка в аварію потрапляла. Якщо ж зробити замість перехрестя кільцевий рух, ризик значно зменшиться. А ще – ди-тячий майданчик. Бо молоді є де погуляти (в Требухові аж дві дискотеки), а ось дітям – ні. Та й молодь відтанцює своє і також дітьми обзаведеться...

Знов повертаюся до питан-ня про кошти. Адже актуальне воно не тільки для Требухо-ва. Так от, на сільських землях розташовані склади «Макдо-нальдса» та автотранспортне підприємство мережі супер-маркетів «Сільпо». Фірми ці, звичайно, не требухівські, проте і з них є зиск для місцевої громади. Адже, напри-клад, згідно з ч.3 ст.65 Бюджетного кодек-су України, «…до доходів бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного зна-чення зараховується 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній тери-торії». Ще одне джерело доходів – само-оподаткування мешканців села. Цікавий термін, якого не знайдеш у податковому законодавстві. Ноу-хау, можна сказати. Минулого року на загальних зборах тре-бухівці вирішили «скидатися» на потреби села по 100 грн на рік з кожного двору. І ще по 20 грн – благодійний внесок на утримання пожежного депо. Як завжди, на збори прийшли не всі, а лише ті, хто мав бажання взяти в них участь. Тому за всі 2200 требухівських дворів вирішувало десь зо три сотні людей. Знайшлися, зви-чайно, і незадоволені таким рішенням. З одного боку, – вартість пачки цигарок на місяць, з іншого — освітлення та приби-рання вулиць, пожежна охорона, охайний вигляд сільського центру. Якщо відверто, чи є тут чому заперечувати?

А ще Требухів – своєрідна «спортив-на столиця» району. Лише футбольних команд тут дві: ФК «Требухів» та «Фаво-рит». Перша з них в області друге місце посіла, друга – в районі. В селі кажуть, що два клуби виникли внаслідок різних поглядів на спорт у їхніх президентів. Проте, як би там не було, два клуби кра-ще, ніж жодного? А на кубок села взагалі шість команд між собою змагались. Тре-бухівські кубки – окрема тема для роз-мови. Може, в офіційних звітах вони й не згадуються, проте весь район про них знає. Показово, що кожен турнір органі-зовано на честь односельців, які заслужи-ли поваги в спортивному світі. Турнір із волейболу носить ім’я колишнього завуча школи, тренера Василя Комара. Турнір із

баскетболу – вчителя Петра Анчакова. На День молоді планують організувати фут-больний турнір на честь Віктора Коркі-на – президента ФК «Требухів», який, на жаль, передчасно пішов із життя.

А змагання з боксу, присвячені 10-річ-

чю спортивного клубу «Січ», взагалі мали обласний рівень – 126 боксерів з Києва і Баришівки два дні мірялися силою та майстерністю. Тож наступного року в Требухові планують ще й боксерський турнір на честь колишнього тренера Єв-гена Солодко.

Секрет такої «фізподготовки» не в кількості населення (хоча за цим по-казником Требухів поступається лише Великій Димерці) і не в якихось при-родних умовах. У будь-якій справі голо-вне – люди. Той же Васильєв у минулому – інструктор зі спорту. Серед ентузіастів спортивного руху в Требухові багато хто разом з ним навіть на українській пер-шості в молодіжній команді брав участь. Тепер ось разом фізичною культурою в селі переймаються. За власний кошт і, як кажуть, «на голому ентузіазмі». Неабия-ка рушійна сила, до речі. Повертаючись до теми благоустрою, требухівський го-лова називає основних «підбурювачів» сільських суботників: Тетяна Адамівна Охріменко, Любов Іванівна Колесник, Анатолій Іванович Величенко... «Можна до вас, голово?» – у кабінет зазирає одна з жіночок, що саджали квіти в центрі. Мене знайомлять – Тетяна Адамівна, землевпо-рядник. Це ж треба – така «модна» про-фесія, а вона квіти саджає!

Вертаючись маршруткою, ділюсь по телефону враженнями. Позитивними. Старенька поруч не витримує: «Що воно все спорт та спорт! Мабуть, голова всі гро-ші на той спорт пускає, краще б...» Із су-сіднього сидіння їй заперечують: «Тьоть Оль, ну що ви оце всім недовольні? Краще хай м`яча ганяють, чим пиво п’ють!». Роз-мова охоплює весь салон. Сперечаються, пригадують, планують.

А я собі думаю: мав рацію голова, гар-ні тут люди. Небайдужі. Бо ж для себе.

З Требухова Денис Гнатюк

Юнацька команда села Требухів

Толока в розпалі

У парку «Перемога» спочатку на них ніхто не звертав уваги – відпочиваю-чі, переважно матері з дітьми, тішилися со-нячною дниною, на які цьогорічна весна дещо скупиться. А потім по-чали повертати голови й сторонні перехожі: де-сяток жінок та чоловіків поважного віку за літнім танцювальним майдан-чиком вправненько ко-пали канавки, носили у відрах воду, саджали тен-дітні пагінці… й співали. Звичайно, навесні ніко-го не здивуєш, що люди «гребуться», прибираючись до свят. Та зовсім рідко по-

чуєш, щоб, як раніше, з піснею. Що то радянська «закалка»! Чи ба… козацька.

Адже учасники бро-варського козацького хору вважають себе справжніми доньками й синами українських козаків. Уже півроку на базі міського клу-бу гуртуються всі не-байдужі до козацької пісні. Репетиції про-водять щосереди та щосуботи. За півро-ку навколо народної пісні об’єдналося 26 нащадків козаків та козачок. Дуже раді-

ють чоловічому поповне-нню з Требухова: чоловічих

голосів, як завжди, не вистачає. Та пісня – т і л ь к и

початок, кажуть. Їхня мета – відродити в міс-ті козацтво. Тож продо-вженням стало висаджен-ня в парку «Перемога» 33 пагінців дубків – симво-лу сили та незламності козацького роду. «Щоб Бровари були ще зелені-шими та красивішими. Це наш скромний внесок у розквіт рідного міста», – каже Юлія Савченко, одна з учасниць хору, нащадок козаць-кого роду Дорошенків, що на Полтав-щині. Саме з Полтавщини й приїхали на київську землю пагінці дубків. На Благо-віщення понад сотню дерев висадили в Києві на схилах Дніпра столичні козаки, а 33 – передали в Бровари. Їх і саджали

гуртечком і з любов’ю під пісню «Ой да розвивайся, ой да сухий дубе…» Щоб

дітки та молодь приклад брали та знали своє, українське.

Єдине прохання до відпочиваючих – бути уважними й не зламати тендіт-них дубків.

З Броварів Соломія Мальована

Як козаки дубки саджали

Юлія Савченко та голова козацького

хору Панаїд Вакаренко

Гуртечком саджали, гуртечком співали

8ла продавець місцевого кіоска, а потім зателефонувала волонтерам. «Восени та взимку, раненько, поки ще всі спали, в лікарню приїздила синя вантажна маши-на, – розповідає Тетяна. – З неї виходив чоловік із трубкою в руках, інший – си-дів за кермом. У трубці був шприц із яки-мось смертельним розчином, адже коли дмухали через неї на бездомну собаку, тварина встигала тільки «кавкнути» – і все. Мертвих собак скидали у вантажів-ку та їхали. Звідки ця машина та яке вони мають право вбивати тварин – невідомо.

Минулоріч врятували від знищен-ня чотирьох двомісячних цуценят. Дев’ятьох уберегти не вдалося – їх ті ж чоловіки із синьої вантажівки покидали в мішок і повезли… до корейців. Робіт-ники, котрі працюють на території лі-карні й бачили це, кажуть, що «щенятов-бивцям» гарні гроші платять за цуценят, адже в корейців м’ясо молодняка – делі-

катес. Навесні машина ще не приїж-джала: лікарня заборгувала їм гроші за зимовий відлов тварин – по 300 грн. за кожного «безхатька».

Ірина з чоловіком, що мешкають на вулиці Короленка, вже півтора роки три-мають міні-притулок для котів. Уточ-нювати адреси дівчина також не стала – надто багато стали підкидати твари-нок, а живуть вони в багатоповерхівці. Наразі в Ірини троє котів. Нещодавно прилаштувала в добрі руки дев’ятьох. У питаннях щодо стерилізації, щеплення, лікування, нових господарів для тварин їй дуже допомагає спілкування на Фору-мі та столичні волонтери. «За останній місяць довелося чотири рази обрізати сітку в підвальних приміщеннях багато-поверхівок, щоб врятувати котів від го-лодної смерті, – говорить Ірина. – А от від отрути та «розстрілу» захистити їх не можемо. Взимку сама стала свідком «кривавої розправи» комунальників над котами біля сміттєвих бачків».

За півтора роки дівчина врятувала та прилаштувала 25 котів.

В приватному секторі волонтерством займаються Ірині мама та бабуся. І таких небайдужих у Броварах набереться не менше десятка.

P. S. Подумалося: а якби об’єднати зусилля влади, ветеринарних закладів та волонтерів? Ото б сила була! Тільки ХТОСЬ повинен першим сказати сло-во. Вагоме слово, за яким буде діло. Як ви гадаєте, кому це більше потрібно?

Соціум

Сторінку підготувала Соломія Мальована

До Євро 2012. Їх відстрілюють та труять

Те, що собаки – розумні тварини, які легко адаптуються в умовах міста, переконувати зайве. Для кращого ви-живання вони об’єднуються в зграї й «приватизують» певні території, які досконало вивчають. Вони знають, коли жителі виносять сміття, коли на ринках виставляють «смачні» прилав-ки, коли жалісливі бабусі несуть до контейнерів об’їдки. Любов до тварин – це, звісно, чудово. Та чи приносить вона користь? Собаки все одно зали-шаються холодними й голодними, роз-люченими та агресивними. Через тих, хто свого часу безжально викинув їх на вулицю.

Постраждалі від укусів без-домних собак громадяни в своїх судженнях радикальні – бродя-чих псів, яких за останні роки розвелося занадто багато, по-трібно знищувати. Їх підтримує більшість батьків, котрим дово-диться майже щоденно потерпа-ти за здоров’я своїх дітей. Інша точка зору – створювати для без-домних тварин притулки. І вирі-шення цієї проблеми в масшта-бах міста та району залишається на відповідальності чиновників та комунальників.

Завідуючий протиепізоо-тичним відділом державної лі-карні ветеринарної медицини Броварського району Сергій Наливайко каже, що проблема безпритульних собак існує давно, та, щоб її розв’язати, недостат-ньо фінансування. Хоча держава й виділяє 50 тис. гривень на ор-ганізацію в районі притулку для бездомних псів, ніхто за цю спра-ву братися не ризикне: кошти мі-зерні, а тяганини з документа-ми – по самісіньке горло. Притулками, вважає, повинні займатися комунальні служби та приватні ветлікарні, адже в них для цього є всі умови. У подібних за-кладах на першому місці – діагностичні дослідження та профілактична робота. Перш за все – щеплення. Держава на це кошти виділяє. Щоб прищепити собак та котів від сказу, розвішують оголошення, повідомляють власників чотирилапих через пресу, часто й самі їздять по дво-рах. Останнім часом збільшилося бродя-чих псів, котів та лисиць. Тому районне управління мисливства та рибальства в межах мисливських угідь проводить від-стріл підозрілих «лісових волоцюг». З по-чатку року лисиць поменшало на 53, без-домних собак – на 74, котів – на 24. Адже сказ – смертельне захворювання. Один

укус, подряпина чи навіть слина хворої тварини на рані – і ви носій страшної хвороби. Тоді вже не оминути довгого й складного лікування. А звернетеся за-пізно – лікарі вже нічого не зможуть вді-яти. Захворювання на сказ на Київщині з кожним роком зростає. Якщо в 2010 в

області підтвердився страшний діагноз у 30 випадках (на Броварщині – один у с. Шевченкове), то вже в 2011 на Київщині таких випадків зафіксовано 60. На Бро-варщині сталося три спалахи: в Пухівці (хвора на сказ лисиця), Рожівці (кіт) та Богданівці (собака). Тільки з початку 2012 року в області вже зафіксовано 17 випадків захворювання. Два з них – у нас: у Плоскому скажений кіт покусав жінку та в Броварах по вулиці Симонен-ка таксист збив лисицю, котра кинулася на світло фар. Водій привіз тіло тварини у ветлікарню. Виявилося: лисиця хвора. Провели епізоотичне розслідування, в

районі четвертого мікрорайону встано-вили карантинні обмеження, прищепи-ли в карантинній зоні кожну домашню тварину, провели роз’яснювальну робо-ту. Лише пару тижнів тому двомісячний карантин знято. Тож останнім часом по-силено контроль за профілактичними щепленнями. З початку року в місті вже вакциновано 3228 собак та 1349 котів, у районі – 1423 собаки та 859 котів. Та вак-цинація триває.

Як розповів головний лікар мере-жі ветеринарних клінік «Зоолюкс» Олексій Льодін, для того, щоб кількість «безхатченків» серед тварин не збільшу-валася, з власної ініціативи вони їх сте-

рилізують. Не безкоштовно, а за відчутними знижками для волонтерів. А ще допомагають державі безкоштовно щепити тварин від сказу.

Щодо волонтерів, котрі опікуються безпритульними тваринами. Вони є! Не полі-нуйтеся, зайдіть на сайт UaVet – Форум (Forum.ua-vet.com.), присвячений проблемам без-домних та кинутих тварин в

Україні. Там «живуть», радять-ся, спілкуються однодумці, що

переймаються долею чотирилапих. Вони шукають для «безхатьків» спонсорів для стерилізації та лікування, нових госпо-дарів, допомагають їм вижити в при-тулках, розташованих ближче до Києва: «SOS», що в Пирогово (279-42-95, (050) 358-58-90, директор Наталя Андріївна),

в Гостомелі (241-04-35, (097) 564-59-07, президент Київської міської організації захисту тварин Ася Вільгельмівна), «Сі-ріус» в селі Ясногородка (050) 550-71-39, директор Олександра Мезінова). Також волонтери проводять акції протесту проти геноциду безпритульних тварин, яких комунальні служби країни масово знищують – відстрілюють та труять під приводом Євро 2012.

«Броварське комунальне підпри-ємство «Служба замовника» не має відношення до геноциду безпритульних собак», – повідомили нам по телефону з підприємства. – Ще кілька років тому служба й справді боролася з чотирила-пими «безхатьками» – відловлювала та усипляла. Та Закон від 2006 року «Про захист тварин від жорстокого пово-дження» допускає такі дії щодо тварин тільки в окремих випадках. Усипляння ж тварин класифікується як «жорстокі

методи умертвіння». Тож самосудом не займаємося. Та й повноважень таких не маємо: наразі робота з безпритульними собаками – у віданні управління житло-во-комунального господарства».

Начальник УЖКГ Тетяна Озимай спілкуватися на цю тему з нами відмови-лася: мовляв, говоритиму тільки з пись-мової згоди мера міста.(???)

Зате згодилися поговорити бровар-ські волонтери.

Тетяна з чоловіком утримують міні-притулок для собак.

Почалося все три роки тому. Вони пі-дібрали тварину, яка в страшних муках народжувала прямо на дорозі.

Де саме живе подружжя, Тетяна уточ-нювати не захотіла. Тільки з однієї при-чини: знаючи про їхні наміри, люди все частіше підкидають тварин, які стали за-йвими, збільшивши свою популяцію, чи якими просто награлися. Зараз у Тетяни 17 безпритульних собак та три – власні. Всіх підібрала просто на вулиці. Годує підопічних тільки натуральними харча-ми – варить крупи та курятину. За під-тримки волонтерів із Києва «знайдам» роблять безкоштовну стерилізацію, за власний кошт – щеплення, через Форум та сайти безкоштовних оголошень при-лаштовують їх в добрі руки. Та все рідше люди хочуть забирати собі тварин. Ка-жуть, не породисті.

Останню свою «знахідку» – восьми-дев’ятимісячну суку – Тетяна вирвала з рук смерті на території центральної лі-карні. Деякий час тварину переховува-

Спеціалісти державної лікарні ветеринарної медицини Броварського району Сергій Наливайко та Роман Гуріненко рятують Рудика від укусів кліщів

У центральній лікарні добрі люди підгодовують, навіть лікують за власний кошт цих підкидьків

Коментар головного лікаря Бро-варської центральної лікарні Ва-лентина Багнюка:«Для нас бродячі собаки – про-блема серйозна, адже лікарня працює цілодобово. Були неодно-разові скарги, що зграя кидаєть-ся на лікарів, хворих та відвіду-вачів. Якось лікар-анестезіолог вночі йшов до кисневої станції. Раптом на нього накинулися бродячі пси, яких на території лікарні постійно близько десят-ка. Лікар відбувся чисельними укусами та переляком. Добре, що залишився живим. До речі, собаки на територію лікарні з неба не падають – їх постійно підкидають люди. У нас заклад охорони здоров’я, де щодня, окрім дорослого населення, бу-вають малі діти, вагітні жінки, тому ми не можемо не реагува-ти на безпритульних тварин. Не можна допустити, щоб ті

вільно розгулювали, плодилися та нападали на людей. Тому пишемо заяви в КП «Служба замовника» з проханням допомогти у відлові «безхатченків». Яким чином вони це роблять й куди потім відво-зять тварин – нам невідомо».

9

У Бухенвальді, згідно з оцінками іс-ториків, загинуло близько 50 000 осіб. Ніколи не любила цифр. Вони не розка-жуть про ті страшні речі, що робили з невинними людьми: вбивали камінням, різками, топили в гною, кастрували, мо-рили голодом… Деяких в’язнів навмисне заражали вірусами задля медичних екс-периментів. Цифри, на жаль, не розка-жуть про їхні мрії й думки. Про це ска-жуть ті, хто вижив.

«Я звертаюся до молоді. Ставте цілі, вірте у них і здійснюйте. Ви все може-те», – так почав зустріч в’язнів фашист-ських концтаборів у Калитянській серед-ній школі Станіслав Каунов. За плечима автора багатьох книг (які він, до речі,

підписував та дарував школі) – конц-табір Бухенвальд і два смертні вироки. Двічі перепливав холодний Рейн. Рік у фільтрацій-ному таборі, а після звільнення – чотири роки ви-правних робіт за порушення тру-дового законодав-ства (самовільно поїхав в Україну). Закінчив Київський університет ім. Т.Г. Шевченка. Після вузу – сім років у геофі-зичних експедиціях на Горному Алтаї. А

ще – безліч наукових робіт та авторські свідоцтва на винаходи. Вісімдесятиліт-ній ювілей відзначив книгою «Я там був не з власної волі. Автобіографічний ро-ман для домашнього читання».

Зустріч вийшла справді проникли-вою, оскільки ке-рівництво школи завбачливо подбало про відеосупровід. Було показано доку-ментальний фільм, створений за сцена-рієм Валерія Тете-рятника за книжкою

пана Каунова «Я там був не з власної волі».

Цікавим композиційним рішенням ав-торів стрічки є те, що спогади головно-

го героя подаються на тлі хронікальних кадрів. І саме вони посилюють враження від почутого. Такого тихого залу, вщент забитого дітьми, я ще не бачила. Автор книжок зачитав кілька віршів, а наоста-нок сказав: «Завжди знав, що я украї-нець, незважаючи на те, що розмовляю російською. Завжди відчував за собою ту велику націю, яка називається Украї-ною». Не думаю, що ми можемо до кінця зрозуміти, як жити в страху, коли на тво-їх очах щодня знищують тисячі людей. Але пам’ятати і пишатися такими героя-ми, як пан Станіслав, ми повинні.

На зустрічі були присутні ще двоє в’язнів концтаборів: Турік Юрій Олек-сандрович та Карпенко Юрій Васильо-вич, історії яких вражають не менше. Читайте про них у номері до 9 Травня.

З Калити Галина Шпак

Сільські вісті

Вітаємо!Настоятеля храму Воскресіння

Христового села Зазим’я священика Олександра Генераленка, священика Анатолія Слинька та парафіян хра-му вітаємо з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння та храмовим святом вашого села!

У ці радісні дні бажаємо вам міц-ного здоров’я і благополуччя, духо-вної наснаги і достатку у ваших ро-динах, щастя і нових звершень в ім’я Бога та України.

Нехай Пасхальна радість буде для вас усіх невичерпним джерелом духовних і тілесних сил, збагатить ваші душі і серця твердою вірою у щасливу долю нашого народу.

пожарный инспектор Литовченко Евдоким Сергеевич, санитарный ин-спектор Андрей Данилович Попо-вич, представитель общины Хавро Никита Минович и священник Шев-ченко Михаил Иосифович состави-ли настоящий акт в том, что мы осмотрели занимаемое Рожнов-ским религиозным обществом. Цер-ковь деревянная 24 на 15 метров, высота до потолка 15 метров, пол деревянный – крыша железная, печей нет. Церковь содержится в полном порядке, крыша ремонтированная, в пожарном отношении безопасна, потолки в хорошем состоянии, со стороны санитарии чисто и опрят-но, двор чистый, мусор убирается своевременно. Церковь построена в 1888 году». (1951 р.)

Під час окупації німці дозволили від-новити церкву. Після звільнення Рожнів із сусіднього Вищедубечанського району приходом приїхав опікуватися священик Михайло Шевченко.

Зважаючи на катастрофічну ситуа-цію, що склалася на початку війни, за потепління стосунків між владою і церк-вою виступав і Сталін, котрий вбачав у православ’ї потужного союзника в бо-ротьбі з Німеччиною.

Але це було в далекій Москві. У Рож-нах немовби й не помітили «лінії партії» на примирення з церквою.

Тому місцевий священик, набрав-шись сміливості та за підтримки цер-ковної громади, починає боротьбу за збереження храму. Подаємо деякі витяги з листування священика М. Шевченка з тогочасними урядовцями. (Орфографію, пунктуацію та стилістику документів збережено).

«До голови Ради Народних Комісарів М.С. Хрущову, від священика с. Рожни Броварського р-ну Київської області Шевченка М.Й. та релігійної общини

ЗАЯВА

У 1944 році управа колгоспу совмест-но із сельсоветом села Рожни дали город бувший церковний. Голова до-помогла виорати, де я запахав і поль-зовався этим городом і на цьому го-роді церковна община построила мне небольшую хату та сарай для моих нужд. Но в лютому 1945 році прислан новий голова сельсовета почав роби-ти знущання надо мною Шевченком, а огород весь унічтожили. Жита одну з половиною копи, картошку викопа-ли, хотя она только ще цвела і весь посів уничтожили. Голова сільради т. Куліш угрожає, що ми тебе порубає-мо і посолимо кусками».

Безпардонна поведінка тодішніх керівників села обурювала не лише ві-руючих, а й уповноваженого у справах православної церкви при облвиконкомі Федотова, котрого важко запідозрити у симпатіях до «служителів культу».

ЛИСТ від 9 липня 1945 рокуГолові виконкому Броварської рай-

ради депутатів трудящих.

Вдруге нагадую, що треба припини-ти знущання над священиком села Рожни – М. Шевченко. Рожнівський голова колгоспу лякає і загрожує, дав розпорядження копати на його горо-ді зелену картоплю.Отже, негайно вживіть заходів, створіть нормальні умови священи-ку, а винних притягніть до відпові-дальності».

ЛИСТ до прокурора від уповнова-женого у справах православної церкви при Раді Міністрів:

«Прокурору Броварского района Ки-евской области тов. Клочан.Копия: Секретарю Броварского РК КП Украины Тов. Ратушному НК, 4 мая 1960 года.Сообщаю, что священник церкви с. Рожны Михаил Иосифович Шевченко в апреле 1960 года оставил приход, переехал на постоянное место жи-тельства в Выщедубечанский ра-йон. При переезде Шевченко присвоил принадлежащий церковной общине дом, в котором он проживал в период службы в Рожнянской церкви, разо-брал его и перевез в Высшую Дубечню.По имеющимся у меня данным, дом приобретен за средства общины и

как и все церковные строения, при-надлежат государству.Совсем по непонятным причинам в самоправные действия Шевченко не вмешался Рожнянский сельсовет, чем способствовал ему в присвоении

государственного имущества».Уполномоченный Совета по делам православной церкви при Совете Ми-нистров по Киевской области М. Бибик.

Можна тільки дивуватися силі духу та витримці священика, котрий підда-вався гонінням протягом багатьох років поспіль.

Не маючи змоги відкрито стати на за-хист священика та церковної громади, тодішній голова райвиконкому, вихо-дець з Рожнів Мехед П.П, просто ігнору-вав розпорядження облвиконкому про закриття церкви. І все-таки у 1964 році її було зруйновано.

Повернення до храму Розповідає свідок тих подій, житель-ка Рожнів Наталія Михайлівна Мехед (Шевченко), донька священика.

«Руйнувати не будувати, і зроблено це було швидко. Тросами обв’язали ку-поли, і два трактори за хвилини знесли їх. Потім настала черга стін. Деякі жінки лягали під гусениці, але міліція швидко відтягла їх. Жителі просили віддати хоча б образи, церковне начиння, але їх скла-ли, наче дрова, на вози і відвезли у кол-госпний склад, подальша доля – невідома.

У 1970 році церковна громада Рожнів відродилася, і служба проходила в одній із хат. Аж у 2010 році було споруджено церкву із сучасних матеріалів, яка, без-сумнівно, стала окрасою Рожнів.

«Хочу віддати належне депутатському корпусу, жителям села, благодійникам, котрі підтримали ідею спорудження но-вої церкви на тому ж місці, де була її попе-редниця, – розповідає Рожнівський сіль-ський голова Тетяна Мехед. – Приємно, що до віри батьків священик отець Олек-сандр долучає не лише людей старшого віку, а й молодь, учнів місцевої школи».

Продовження,початок на першій сторінці

Встановлення хреста на головний купол

Настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Михайло Шевченко

з дружиною

З Рожнів Микола Тополюк

Колектив редакції «Старого центру»

«На сьогодні у всіх населених пунктах Броварщини є по церк-ві, а то й більше. Храми розта-шувалися у наново збудованих чи перебудованих спорудах, які свого часу були відібрані у релі-гійних громад», – повідомив Бла-гочинний Броварського району, настоятель храму первовер-ховних апостолів Петра і Павла, протоієрей Олександр Левчук.

Вони пройшли фашистські катівні…11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Станіслав Каунов, Турік Юрій та Карпенко Юрій

1022:25 Т/с «Правила викрадення»

закл.

СТБ 06:30 «Документальний детек-

тив»07:00 Т/с «Комісар Рекс»09:00, 18:10 «Неймовірна правда

про зірок»10:00 «ВусоЛапоХвіст»11:30 Х/ф «Мандрівка у закоха-

ність»13:45 Т/с «Без без строку давни-

ни. Попутник»15:50 «Битва екстрасенсів»18:00, 22:00 «Вікна-Новини»19:05 Т/с «Без строку давності.

Танці зі смертю»20:10, 22:40 «Холостяк - 2»23:55 «Холостяк - 2. Як вийти за-

між»

«УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин07:00, 17:00, 19:00 Події07:15, 18:00 Т/с «Єфросинія. Про-

довження» 08:30, 13:50, 21:00 Т/с «Слід» 09:10, 22:00 Т/с «Подружжя» 11:10, 23:00 Т/с «Мент у законі

- 5» 12:00 Ток-шоу «Нехай говорять»13:00 Т/с «Зрадник» 15:35 Щиросерде зізнання16:00 Федеральний суддя17:15 Критична точка19:20 Ток-шоу «Говорить Україна»20:00 Т/с «Катине кохання» 23:50 Т/с «Травма»

НОВИЙ КАНАЛ 06:40, 07:05, 07:40, 08:40 «Під-

йом»06:45, 15:00 М/с «Губка Боб Ква-

дратні штани»07:30, 08:30, 19:00 Репортер09:00, 16:55 Т/с «Не родись врод-

лива»09:55 Т/с «Татусеві дочки»14:05 М/с «Бетмен»14:35 М/с «Аладдін»15:30, 16:50 Teen Time15:35 Пекельне побачення16:00 Т/с «Заколотний шлях»17:55, 21:00 Т/с «Вороніни»19:15 Спортрепортер19:35 Піраньї20:00 Т/с «Геймери» 22:00 Кухня на двох23:05 Україна чудес

ICTV 06:10, 07:35 Ділові факти06:20, 09:25, 12:55, 19:20 Спорт06:30, 15:25 «Прокурорська пере-

вірка». Т/с07:40 Максимум в Україні08:45 Факти. Ранок09:30, 19:25 Надзвичайні новини10:30, 16:35 «Убивча сила». Т/с12:45 Факти. День13:00 «Бригада». Фінал. Т/с14:05, 20:10 «Чорні вовки». Т/с18:45 Факти. Вечір22:20 Факти. Підсумок22:50 «Бій із тінню». 1-2 с. Т/с

2+2 06:00 М/с «Галактичний футбол» 06:30, 07:00, 07:30 М/с «Бен 10» 08:00 Т/с «Страховики» 09:00, 21:00 «Новини 2+2»09:20, 21:17, 02:20 «Проспорт»09:25 «ДАІ. Дорожні війни»09:40, 10:45, 11:50, 12:55 Т/с

«Кордон. Тайговий роман» 14:00 Т/с «Лісник». Фільм 2. «Вті-

качі» 16:00, 17:00 Т/с «Солдати 10» 18:00 «Злочини часів соціалізму»19:00 Т/с «Лісник». Фільм 3. «По-

лювання» 21:20 «Убойне відео»21:45, 23:55 «Про Лігу Європи»21:55 Ліга Європи УЄФА. «Спортінг

- Атлетік» (пряма трансля-ція)

21:45, 23:55 «Про лігу Європи»00:30 Ліга Європи. «Атлетіко - Ва-

ленсія»

ТОНІС 06:00, 15:00, 18:30, 21:00 Служба

новин «Соціальний пульс»06:30, 13:05 Мультфільми07:00, 16:00 Країна порад08:00 Соціальний статус: ваше

здоров’я08:55, 18:55, 21:30 Економічний

пульс09:00, 19:00 Т/с «Капітанські діти» 10:00, 17:00 Алло, лікарю!11:15 Х/ф «Чотири танкісти і со-

бака» 3 с. 13:55, 21:35 Картинки дикої при-

роди15:15 Ехо та інші слони Амбоселі

17:50 Лінія поведінки 20:00 Соціальний статус: ваше

житло22:40 Х/ф «На початку»

ФУТБОЛ08:00, 14:00, 19:00 Новини08:10, 12:00, 14:15, 16:55, 19:15

Ліга чемпіонів. Півфінал. 1-й матч

10:10 Чемпіонат Італії. «Удінезе» - «Інтер»

16:20 Огляд матчів Чемпіон-ліги Англії

21:30 Ліга Європи. Півфінал. 1-й матч. Пряма трансляція

00:25, 02:20, 04:15, 06:05 Ліга Європи. Півфінал. 1-й матч

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

06:00 «Доброго ранку, Україно!»06:00 Ранкова молитва06:05, 07:00, 08:00 Новини06:10, 07:05, 08:05 Спорт06:40 Заголовки06:45 Невідоме від відомих06:50 Глас народу06:55 Православний календар07:30 Ера бізнесу07:45 Хазяїн у домі08:15 Корисні поради08:30 Скарбничка09:00 Підсумки дня09:30 Прем’єра. Д/ф «Таємниці

київського замку» (ф.1) із циклу «Загублене місто»

09:55 Ток-шоу «Легко бути жін-кою»

10:55 Ток-шоу «Віра. Надія. Лю-бов»

11:45 Офіційна хроніка11:50 Euronews12:00 Новини12:10 Діловий світ12:25 «Надвечір’я» з Т. Щербатюк13:00 Околиця13:40 Х/ф «Батальйони просять

вогню» 1 с.15:00 Новини 15:15 Діловий світ. Агросектор15:20 Euronews16:00 Х/ф «Батальйони просять

вогню» 2, 3 с.18:20 Новини 18:40 Шляхами України19:00 Наша пісня19:45 Зірки гумору. Група

«ЕКС-ББ», С.Єщенко, В.Моїсеєнко, В.Данилець, С.Альтов

20:35 After Live 20:55 Про виплати компенсацій

вкладникам Ощадбанку СРСР

21:00 Підсумки дня21:15 Плюс-мінус21:20 Діловий світ21:25, 22:50 Шустер-Live

1+1 06:05, 07:00, 08:00, 09:00, 19:30

ТСН06:45, 07:10, 07:40, 08:05, 09:10

«Сніданок з 1+1»07:15 М/с «Чорний плащ» 09:55 Т/с «Вісімдесяті»11:35 «Шість кадрів»12:25 «Зніміть це негайно»13:20 «Цілковите перевтілення

- 3»14:15, 15:10 «Давай одружи-

мось»16:10 «Говоримо і показуємо»17:05 «Сімейні мелодрами - 2»18:00 «ТСН. Особливе»18:35 «Не бреши мені - 3»20:15 Х/ф «Провокатор»

ІНТЕР 07:00, 08:00, 08:30, 09:00, 12:00,

18:00 Новини07:10, 07:35, 08:10, 08:35 «З но-

вим ранком»07:30, 20:25 «Спорт у Подроби-

цях»09:10 Т/с «Дихай зі мною. Щастя в

борг» (закл).11:05 Т/с «Маршрут Милосердя»12:15 «Знак якості»12:40 Д/с «Детективів»13:20 «Слідство вели... з Леоні-

дом Каневським»14:15 «Сімейний суд»15:15 «Судові справи»16:05 Т/с «Терміново в номер-3»18:10 Т/с «Кровинка»19:05 Т/с «Одну тебе кохаю»20:00 «Подробиці»20:30 «Вечірній Київ»

22:30 «Велика політика з Євгені-єм Кисельовим»

СТБ 06:15 Х/ф «Валентин і Валентина»07:55 Х/ф «Від тюрми та від суми»10:00 Х/ф «Коли розтанув сніг»18:00, 22:00 «Вiкна-Новини»18:10 Х/ф «Кавказька полонянка,

або Нові пригоди Шурика»20:00, 22:40 «Танцюють всі! По-

вернення героїв»23:55 Х/ф «Мандрівка у закоха-

ність»

«УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин07:00, 17:00, 19:00 Події07:15, 18:00 Т/с «Єфросинія. Про-

довження» 08:30, 13:50 Т/с «Слід» 09:10 Т/с «Подружжя» 10:10 Т/с «Мент у законі - 5» 11:00, 13:00 Т/с «Зрадник» 12:00 Ток-шоу «Нехай говорять»15:35 Щиросерде зізнання16:00 Федеральний суддя17:15 Критична точка19:20 Ток-шоу «Говорить Україна»20:00 Т/с «Катине кохання»» 21:00 Т/с «Охоронець - 4»

НОВИЙ КАНАЛ 06:00 М/с «Джуманджи»06:40, 07:05, 07:40, 08:40 «Під-

йом»06:45, 14:55 М/с «Губка Боб Ква-

дратні штани»07:30, 08:30, 19:00 Репортер09:00, 16:55 Т/с «Не родись врод-

лива»09:55 Т/с «Татусеві дочки»14:00 М/с «Бетмен»14:35 М/с «Аладдін»15:30, 16:50 Teen Time15:35 Пекельне побачення15:55 Т/с «Заколотний шлях»17:55 Т/с «Вороніни»19:15 Спортрепортер19:35 Х/ф «Мишаче полювання»21:40 Пакуй валізи23:25 Україна чудес

ICTV 06:10, 07:35 Ділові факти06:20, 09:25, 12:55, 19:20 Спорт06:30, 15:30 «Прокурорська пере-

вірка». Т/с07:40 Стоп-1008:45 Факти. Ранок09:30, 19:25 Надзвичайні новини10:30, 16:35 «Убивча сила». Т/с12:45 Факти. День13:00, 20:10 «Чорні вовки». Т/с18:45 Факти. Вечір22:20 «Бій із тінню». Фінал. Т/с

2+2 06:00 М/с «Галактичний футбол» 06:30, 07:00, 07:30 М/с «Бен 10» 08:00 «Огляд матчів Ліги Європи

УЄФА»09:00, 21:00 «Новини 2+2»09:20, 21:15, 23:00 «Проспорт»09:25 «ДАІ. Дорожні війни»10:00, 11:00, 12:00, 13:00 Т/с

«Пригоди Мерліна-3» 14:00 Т/с «Лісник». Фільм 3. «По-

лювання» 16:00, 17:00 Т/с «Солдати 10» 18:00 «Злочини часів соціалізму»19:00 Т/с «Лісник». Фільм 4.

«Кров на траві» 21:20 «Ульотне відео по-

російськи»21:55 «Убойне відео»23:05 Х/ф «Екзистенція»

ТОНІС 06:00, 15:00, 18:30, 21:00 Служба

новин «Соціальний пульс»06:30, 13:05 Мультфільми07:00, 16:00 Країна порад08:00 Соціальний статус: ваше

житло08:55, 18:55, 21:30 Економічний

пульс09:00, 19:00 Т/с «Капітанські діти»10:00, 17:00 Алло, лікарю!11:15 Х/ф «Чотири танкісти і со-

бака» 4 с. 13:55 Картинки дикої природи15:15 Ехо та інші слони Амбоселі 17:50 Лінія поведінки 20:00 Соціальний статус: ваші

права21:35 Комета-вбивця 23:45 Х/ф «Перед загибеллю»

ФУТБОЛ08:00, 14:00, 19:00 Новини08:15, 10:10 Ліга Європи. Півфі-

нал. 1-й матч12:00, 14:15 «Топ-10»17:25, 23:30 «Futbol Mundial».

Міжнародний тележурнал17:55 Чемпіонат Франції. Preview

18:25 Чемпіонат Італії. Preview19:20 Чемпіонат Іспанії. Preview20:00 «Футбольний клуб»20:55 Чемпіонат Німеччини.

Preview21:25 Чемпіонат Німеччини.

«Майнц» - «Вольфсбург». Пряма трансляція

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

06:00 Ранкова молитва06:10 Мультфільм06:30 Світ православ’я07:10 Ера здоров’я07:40 Корисні поради08:00 Шустер-Live09:00 Школа юного суперагента09:15 Шустер-Live11:45 After Live 12:05 Соціальне шоу «Адреналін»13:30 Х/ф «Батальйони просять

вогню» 4 с. 14:50 Зелений коридор15:10 В гостях у Д.Гордона16:05 Наше Євро16:40 Футбольний код16:55 Футбол. Чемпіонат України.

Прем’єр-ліга. «Шахтар» (Донецьк) - «Таврія» (Сім-ферополь)

17:45 В ПЕРЕРВІ: Футбольний код18:45 Футбольний код19:00 Золотий гусак19:30 10+10. Україна - Грузія20:50 Мегалот20:55 Зворотний зв’язок21:00 Підсумки дня21:40 Кабмін: подія тижня21:50 Зірки гумору. Г.Вєтров,

К.Новикова, брати Поно-маренки

22:50 Суперлото, Трійка, Кено23:00 Експерт на зв’язку23:25 Ера здоров’я23:50 Док. фільм «Футбольна

легенда»

1+1 06:20 М/ф «Смурфи» 07:15 «Справжні лікарі - 2»08:05 «Світське життя»09:05 «Хто там?»10:10 М/с «Русалонька» 10:35 М/с «Тімон і Пумба» 11:00 «Світ навиворіт - 3»12:00 «Велика різниця по-

українському»12:50 Х/ф «Знайда» 14:50 Х/ф «Знайда - 2» 18:35, 20:00 Х/ф «Знайда - 3» 19:30 ТСН23:00 «Провокатор»

ІНТЕР 08:25 «Городок»09:00 «Чіт і Лишка»10:00 «Україно, вставай!»10:45 «Вирваний з натовпу»11:20 Х/ф «Три плюс два» 13:15 Х/ф «Джентльмени удачі» 15:10 «Міжнародний фестиваль

гумору «Юрмала 2010»»17:00 «Вечірній Київ»19:00 «Розсміши коміка»20:00 «Подробиці»20:30 Д/ф «Кличко»23:00 «Велика різниця»

СТБ 06:10 Х/ф «Садко»07:45 «Караоке на Майдані»08:45 «Сніданок з Юлією Висо-

цькою»09:00 «Їмо вдома»10:05 «Моя правда. Руслана. При-

боркання норовливої»11:10 «Кохана, ми вбиваємо ді-

тей»13:00 «Неймовірна правда про

зірок»14:15 «Холостяк - 2»17:50 «Холостяк - 2. Як вийти за-

між»19:00 «Україна має талант!-4»21:55 «Хата на тата»23:00 «Україна має талант!-4»

Підсумки голосування23:30 Х/ф «Кавказька полонянка,

або Нові пригоди Шурика»

«УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин07:00, 19:00 Події07:15 Х/ф «Коротке замикання

- 2» 09:30 Журнал УЄФА ЄВРО-201210:00 Таємниці зірок11:00 Т/с «Дорожній патруль - 10» 14:00 Т/с «Колір полум’я» 17:00 Т/с «Хто, якщо не я?» 19:20 Т/с «Чотири пори літа»

21:15 Х/ф «Перша спроба»

НОВИЙ КАНАЛ 07:00 Х/ф «Канікули у Вегасі»09:00 М/с «Губка Боб Квадратні

штани»09:35 М/с «Пінгвіни з Мадагас-

кару»10:00 Ревізор11:05 Аферисти12:05 Стороннім В...13:00 Новий погляд14:05 Кухня на двох15:05 Даєш молодь!16:00 Х/ф «Громобой»17:55 Х/ф «Мишаче полювання»19:55 Х/ф «Турист» 22:00 Хто зверху?23:40 Х/ф «Секс дружбі не пере-

шкода»

ICTV 06:15 «Зіткнення з безоднею».

Х/ф08:30 Бережись автомобіля08:55 Зірки YouTube09:20 Люди, коні, кролики..і до-

машні ролики10:00 ЄвроФуд-201210:25 Квартирне питання11:20 Стоп-1012:20 Провокатор13:15, 18:55 Спорт13:20, 21:50 Наша Russia13:55 Максимум в Україні14:55 «Бій із тінню». Фінал. Т/с18:45 Факти. Вечір19:00 «Бій із тінню-2. Реванш».

Х/ф22:45 «На лінії вогню». Х/ф

2+2 08:00 «Мультфільми» 08:40, 09:10, 09:40 М/с «Бен 10.

Інопланетна надсила-2» 10:00 Проспорт10:05 «Убойне відео»11:10 Х/ф «Джек Хантер: Небесна

зірка « 13:10 Х/ф «Шанхайські лицарі» 15:20 Чемпіонат України з фут-

болу. 28 тур. Перегук мат-чів «Дніпро - Оболонь» , «Кривбас - Металург Д» (пряма трансляція)

17:30 Х/ф «Місія на Марс» 19:30, 20:30 Т/с «Втеча» 21:30 Х/ф «Термінатор-2»

ТОНІС 06:00 Країна порад06:45, 08:45, 15:30 Мультфільми06:55 Ф-стиль07:20 Будь в курсі!07:50, 15:10 Цивілізація Incognita08:00 Служба новин «Соціальний

пульс»09:00 Комета-вбивця 11:10 Х/ф «Опудало» 13:50 За сім морів16:10 Щоденник для батьків16:35 Концерт Кристіни Орба-

кайте18:15 Кумири18:30 Соціальний пульс вихідних18:55 Т/с «Служба 21, або Мисли-

ти треба позитивно» 20:00 Ронін. Ток-шоу з Дмитром

Видріним20:30 Софіко Чіаурелі. Життя пре-

красне 21:35 Прощавай! Пробач... XX

століття! 22:50 Х/ф «Бентежна Анна»

ФУТБОЛ08:00, 14:00, 18:45 Новини08:10 «Топ-10»10:45 Чемпіонат Німеччини.

«Майнц» - «Вольфсбург»12:35 «Футбольний клуб»13:30 «Журнал Ліги чемпіонів»14:15 Чемпіонат Франції. Preview14:45 Чемпіонат Німеччини.

Preview15:20 СОГАЗ - Чемпіонат Росії з

футболу сезону 2011/2012 року. «Динамо» - ЦСКА. Пряма трансляція

17:35 Чемпіонат Італії. Preview18:10 Чемпіонат Іспанії. Preview18:55 Чемпіонат Італії. Пряма

трансляція20:55 Чемпіонат Іспанії. Пряма

трансляція22:55 Чемпіонат Іспанії. «Бар-

селона» - «Реал». Пряма трансляція

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

06:00 Ранкова молитва06:10 Мультфільм06:25 Крок до зірок

07:10 7 чудес України07:35 Сільський час08:00 Укравтоконтинент08:20 Корисні поради08:30 Скарбничка09:05 Смішний та ще смішніший09:30 Хто в домі хазяїн?09:50 Крок до зірок. Євробачення10:30 Кумири і кумирчики11:00 Як це?11:25 Ближче до народу.

Д.Колдун11:55 Караоке для дорослих12:50 Атака магії. Мистецтво за

брамою13:30 Королева України14:05 Маю честь запросити15:05 Золотий гусак15:35 Шеф-кухар країни16:25 «Трембітар української

душі». І.Попович18:00 Діловий світ. Тиждень18:40 Ювілейний вечір Клари Но-

викової20:40 Головний аргумент20:50 Офіційна хроніка21:00 Підсумки тижня21:35 Точка зору22:00 Фольк-music23:00 Ера бізнесу. Підсумки23:35 Свої. Родіон Нахапєтов

1+1 06:20 М/ф «Маленький дух» 07:05 «Пекельна кухня - 2»08:00 «Ремонт +»08:40 Мультфільм 09:05 «Лото-забава»10:10 М/с «Русалонька» 10:35 М/с «Тімон і Пумба» 11:00 «Я так живу»11:30 «Принци бажають позна-

йомитися»12:45 Х/ф «Знайда - 3» 16:25 Т/с «Вісімдесяті» 17:30 Х/ф «Іван Васильович змі-

нює професію» 19:30, 23:50 «ТСН-тиждень»20:15 «Голос країни - 2: нова іс-

торія»22:45 «Світське життя»23:15 «Голос країни - 2: нова іс-

торія. Голосування»

ІНТЕР 06:00 Х/ф «Три плюс два» 07:35 «Велика різниця»08:40 «Ранкова Пошта з Пугачо-

вою та Галкіним»09:30 «Школа доктора Комаров-

ського»10:05 «НЕДІЛЯ З «КВАРТАЛОМ»»11:05 «Свати біля плити»11:30 Т/с «Свати 5»15:10 Д/ф «Кличко»17:55 Х/ф «На роздоріжжі» 20:00 «Подробиці тижня»20:55 Х/ф «8 перших побачень»23:00 «Що? Де? Коли?»

СТБ 08:35 «Сніданок з Юлією Висо-

цькою»08:50 «Їмо вдома»10:40 «Неймовірні історії кохан-

ня»11:40 «Караоке на Майдані»12:40 «Моя правда. Світлана

Пермякова. Самотня жінка бажає познайомитися»

13:45 «Куб - 2»15:15 «Україна має талант!-4»19:00 «Битва екстрасенсів. Війна

титанів»21:15 Х/ф «Терміново! Шукаю

чоловіка»23:20 Х/ф «Психопатка»

«УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин06:50 Події07:10 Х/ф «Альпініст» 09:00 Ласкаво просимо10:00 Герої екрану11:10 Т/с «Дорожній патруль - 10» 13:10 Т/с «Дорожній патруль - 11» 14:10 Т/с «Колір полум’я» 16:00 Т/с «Чотири пори літа» 18:00, 19:30 Т/с «Хто, якщо не я?» 19:00 Події тижня20:30 Т/с «Інтерни» 22:30 Футбольний вікенд23:30 Т/с «Час Волкова»

НОВИЙ КАНАЛ 06:15 Х/ф «Громобой»07:45 Церква Христова08:00 Запитайте у лікаря08:25 Даєш молодь!09:00 М/с «Губка Боб Квадратні

штани»09:35 М/с «Пінгвіни з Мадагас-

кару»10:00 ТОП-10011:15 Хто зверху?13:10 Шури-амури

14:05 Пакуй валізи

16:00 Файна Юкрайна

16:35 М/ф «Астерікс завойовує

Америку»

18:05 Х/ф «Турист»

20:10 Х/ф «Кенгуру Джек»

22:00 Піраньї Дайджест

23:00 Х/ф «Чоловік за викли-

ком-2»

ICTV 06:00 Мультфільми

06:20 Квартирне питання

07:15 ЄвроФуд-2012

07:40 Анекдоти по-українськи

08:15 Море по коліно

08:40 «Токійський розклад». Х/ф

10:45 Зірковий тест-драйв

11:30 Козирне життя

11:55 Інший футбол

12:20 Спорт

12:25 «Зіткнення з безоднею».

Х/ф

15:00 «Бій із тінню-2. Реванш».

Х/ф

17:50 Наша Russia

18:45 Факти тижня

19:45 «Бій із тінню-3. Останній

раунд». Х/ф

22:45 «Дочка генерала». Х/ф

2+2 08:00 «Про Лігу чемпіонів. Жур-

нал Ліги чемпіонів»

08:30, 08:55, 09:30, 09:50, 10:25

М/с «Бен 10. Інопланетна

надсила-2»

10:50 Х/ф «Ронін»

13:20 Сильній аргумент: «Девід

Бекхем: стійкість»

14:20 Сильний аргумент: «Кри-

штіану Роналду: порту-

гальський геній»

15:20 Чемпіонат України з футбо-

лу. 28 тур. «Арсенал - Кар-

пати» (пряма трансляція)

17:30 Чемпіонат України з футбо-

лу. 28 тур. «Волинь - Дина-

мо» (пряма трансляція)

19:30, 20:30 Т/с «Втеча»

21:30 «Профутбол»

22:30 Х/ф «Червона спека»

ТОНІС 06:00 Диваки

06:20, 08:45 Мультфільми

07:35, 23:10 Світські хроніки

08:00 Соціальний пульс вихідних

09:00, 23:50 Невідома планета

10:00 Ронін. Ток-шоу з Дмитром

Видріним

10:45 Ф-стиль

11:10 Софіко Чіаурелі. Життя пре-

красне

12:15 Х/ф «Васса»

15:05 За сім морів

15:55, 20:00 Цивілізація Incognita

17:00 Прощавай! Пробач... XX

століття!

17:55, 23:30 Будь в курсі!

18:30 Світ за тиждень

18:55 Т/с «Служба 21, або Мисли-

ти треба позитивно»

20:10 Кумири

20:20 Світ квітів

21:05 Х/ф «Молоко скорботи»

ФУТБОЛ08:00, 18:45 Новини

08:10 Чемпіонат Німеччини. «Бо-

руссія» (Дор.) - «Боруссія»

(Мін.)

09:55 Чемпіонат Іспанії. «Барсе-

лона» - «Реал»

11:40, 06:10 Чемпіонат Італії

13:25 Чемпіонат Італії. Пряма

трансляція. У перерві - Но-

вини

15:25 «Futbol Mundial». Міжна-

родний тележурнал

15:55, 21:40 Чемпіонат Італії.

Пряма трансляція

17:55 «Футбольний клуб»

18:55 Чемпіонат Іспанії. Пряма

трансляція

21:05 «Журнал Ліги чемпіонів»

23:40 Чемпіонат Голландії.

«Аякс» - «Гронінген»

П’ятниця20 квітня

Субота21 квітня

ТБ-програма

Шановні читачі! У програмі телебачення можливі зміни. Слідкуйте за оголошеннями дикторів ТБ.

Неділя22 квітня

11

мається, був він людиною порядною, але його свідомо послали на ймовірну смерть.

Я розумію і жителів Буковини, куди направили на роботу І. Хуторного. Вони сприйняли його за чужинця, руками яко-го насаджується чужа ідея. Адже радян-ська влада на адміністративні посади в Західній Україні направляла або росіян, або «східняків», які знали, що їдуть пра-цювати до «бандерівців». Мовою І. Хутор-ного була російська, що не додавало пози-тиву. Війну за незалежність України вели найвідчайдушніші. Вони не шкодували життів заради ідеї. Найтрагічніше, що по обидва боки барикад стояли українці. І гинули від рук своїх братів сини одного народу. Радянська влада десятиліттями розпалювала вогонь ненависті між «схід-няками» й «західниками», їдучий дим якого ми вдихаємо й досі.

Дай нам, Боже, щоб наступні поколін-ня українців, не ділячись на «східняків» і «західників», усвідомили себе дітьми ве-ликого народу і піднесли його до світових вершин. Заради пам’яті про всіх, хто жив на нашій землі, і щастя всіх, хто на ній житиме віками.

Марія Овдієнко, старший науковий працівник Броварського краєзнавчого музею.

Живиця пам’яті

За що поклав життя Іван Хуторний?Родина корінного броварця Миколи

Хуторного (на світлині 1931 р. праворуч) хоч і мала землю, та, напевне, належала не до хліборобів, а до міщан (кажучи пи-томим українським словом, містян). У родині було четверо дітей: Марія, 1902 р. н. (крайня справа, лікар Броварського тубдиспансеру), Олена, Віра (друга спра-ва) та син Іван, 1904 р. н. (крайній зліва). Їхній будинок стояв на місці нинішньої садиби по вул. Леніна, 114. Голова ро-дини Микола Хуторний помер у 1934 р., його дружина − в 1940 р.

У 1925 р. 21-річний Іван Хуторний одружився з 18-літньою Анною Єрофі-ївною Колесниковою, племінницею по-міщиці Горчакової. Родина нареченої походила з Кучакового (нинішня Борис-пільщина).

У 1932 р. 28-річного Івана Микола-йовича призначили директором Бровар-ського маслозаводу (здається, першим). Отож цьогоріч цьому підприємству ви-повнюється 80 років. За словами його по-кійної дружини, він був розумним, кміт-ливим, відповідальним і… безпартійним. Молодий директор швидко налагодив роботу маслозаводу. На думку його сина Миколи Івановича, який розповів мені про життя батька, завод стояв неподалік Розвилки. Скоріш за все, під нього при-стосували одну з реквізованих будівель поміщика І. Квятковського.

У 1938 чи 1939 р. Іван Хуторний по-будував хату – першу на тому краю Бро-варів, на вулиці Дачній (тепер Челюскіна) біля озера Довгого, центр якого був там, де зараз провулок Полярників (праворуч від нинішнього базару, як їхати на Київ).

Під час його весняного розливу довкола хати плавали човном. Пізніше озеро заси-пали, але його невгамовне серце досі нур-тує під землею джерелами, а на поверхню проступає залишками болота.

У 1940 р. трест «Укрмаслопром» на-правив Івана Миколайовича піднімати маслозавод у с. Глибоке Чернівецької об-ласті. Він продав хату жінчиному братові Андрію Єрофійовичу Колесникову й пе-реїхав на Буковину з дружиною та трьома дітьми: Євдокією (1926 р. н.), Володими-ром (1930 р. н.), Зінаїдою (1936 р. н.). Як тільки почалася війна, Івану Хуторному наказали негайно повертатися в Брова-рі. Він мав броню, тож на фронті не був. Працював на Броварському маслозаводі (імовірно, майстром).

Німці, відступаючи з Броварів, пали-ли хати. Анна Єрофіївна, вагітна Мико-лою, в розпачі металася вулицею і благала у німців пощади. Не змилостивилися − виконали наказ.

Із листопада 1943 р. Іван Хуторний знову стає директором Броварського мас-лозаводу. Довіреністю № 5/17 від 18 грудня 1943 р. за підписом керівника Київського обласного тресту «Укрголовмаслопром» Плотнікова «директор Броварського мас-лозаводу Хуторний Іван Миколайович уповноважується… здійснювати від імені Броварського маслозаводу всі операції в Броварському районному відділі Держав-ного Банку СРСР, в тому числі користу-ватися кредитами, відкривати і закривати розрахункові, поточні та інші рахунки і розпоряджатися ними, підписувати чеки, платіжні доручення і акцептувати рахун-ки-фактури, одержувати гроші і цінності, видавати зобов’язання і укладати догово-ри із послідуючим затвердженням трестом».

Та через дев’ять місяців його знову пе-ревели на Буковину − директором Сторо-жинецького маслозаводу (наказ № 59 по тресту від 01.08.1944 р.). За короткий час він поставив завод на ноги, крім масла, налагодив виробництво твердих сирів.

Директорова сім’я жила бідно. 12 лю-того 1945 р. він пише заяву до голови Сто-рожинецької міськради: «Имею в своей семье двух школьников: Владимир Ху-торной, ученик 5-го класса, и Зина Хутор-ная, ученица 1-го класса, которые из-за отсутствия обуви сейчас не ходят в шко-лу. Прошу Вашего разрешения на выдачу талонов – 2 шт. на поставку в срочном по-рядке указанным ученикам обуви…». Ко-ментарі тут, справді, зайві. Цей документ додає до образу Івана Хуторного ще одну рису − чесність.

25 лютого 1945 р. І.М. Хуторний ра-зом із уповноваженим від району Іваном Білоусовим поїхав у с. Клинівку (Панку)

укладати договір про по-стачання молока. У селі вони зайшли в одну з крайніх хат погрітися й перекусити. Господиня через чорний хід послала семилітнього сина до за-гону УПА, що саме був у селі. Хату оточили. Бі-лоусова застрелили при спробі втечі, а Хуторного спіймали. Він помер від катувань.

Загиблих урочис-то поховали в парку м. Сторожинця, поставили пам’ятник. Ось витяг із наказу № 48а по Чернівецькому тресту «Маслопром» від 27.02.1945 р.:

«1. Расходы, связанные с похорона-ми тов. Хуторного И. Н., принять на счёт Треста. 2. Обязать руководство Сторожи-нецкого маслозавода выдать семейству т. Хуторного И.Н. единовременное по-собие в сумме 3000 руб. Обкомом союза работников молочной промышленности Черновицкой области выделено допо-лнительное единовременное пособие в сумме 2000 руб. 3. Выдать из подсобного хозяйства завода семейству т. Хуторного двое лучших поросят… 4. Обеспечить се-мейство т. Хуторного И.Н. топливом…». Проте далеко не все, обіцяне вдові Хутор-ного, було їй надане.

Родина, яка видала І Хуторного й І. Бі-лоусова, відбула покарання в радянських таборах.

Згодом останки І. Хуторного та І. Біло-усова перенесли в братську могилу. Син Микола часто їздив на могилу батька, а пізніше на братську могилу, брав із собою дітей.

Я тяжко пережила цю родинну істо-рію. Усі, з ким намагалася ділитися своїми роздумами, радили: не здумайте писати про це в газету. Вас ніхто не зрозуміє. Від цієї публікації постраждає ваш імідж борця за незалежність України. Злостивці улюлюкатимуть і втішатимуться.

Та я не змогла відмовитися від цієї пу-блікації, бо розумію, що лише неуперед-жений погляд на свою історію дасть укра-їнцям життєву снагу на майбутнє.

Мені щиро шкода свого земляка І.М. Хуторного, який у 41 рік поклав життя за ідею, що суперечила ідеї його народу. Ду-

1925 р. Броварі. Цього року Іван Хуторний та Анна

Колесникова стали подружжям

М. І. Хуторний, син першого дирек-тора броварського маслозаводу, досі без сліз не може згадувати батька, адже не мав кого назива-ти одним із найтепліших слів, які вимовляють люди планети Зем-ля, − словом «тато». 2005 р., м. Сторожинець. М.І.

Хуторний із племінницею Є. Каспровою біля стели, на якій

поміж іншими іменами висічено: «Хуторной И.Н. 1945 г.».

Таємниці великодньої писанкиЗа українською традицією, Велик-

день – найбільше свято року. Найпо-чесніше місце у святкуванні великодніх свят надається крашанкам та писанкам. Церква мудро присто-сувала язичницький культ писанки як знаку сонця, оновлення жит-тя і ввела його у свято Великодня, зробивши символом Христового Воскресіння.

Таємниця яйця – за-родка життя – тисячо-літтями була одним із найбільших див для ста-родавніх людей. Згодом яйце у наших далеких пращурів, а також у інших народів планети стало символом весняного пробудження, символом пе-

ремоги життя над смертю. Майже в усіх народів яйце вважалося джерелом жит-тя, символом сонця, початком світу.

Залишки яєчних шкаралуп знайде-ні археологами в кургані доби бронзи ІІІ-ІІ тис. до н. е. Най-давнішими вважаються де-коративні яйця із Карфагена 7-6 ст. до н. е. Вони оздоблені геометричними орнамента-ми, квітками лотоса, звірами, людськими головами. Яйця, розписані гарячим воском, знайдені у Польщі і датуються Х-ХІІІ століттями.

Ряд учених припускають, що традиція розпису яєць прийшла

в Україну із Заходу приблизно у Х сто-літті і в такому вигляді дійшла до наших днів. Пов’язують писанку і з культом

сонця, який прийшов до слов’ян зі Схо-ду. Однак багато вчених дотримуються версії про самобут-нє походження пи-санкарства у наших предків.

Розписані яйця – писанки – є справ-жніми шедеврами мініатюрного живо-пису, в яких україн-ський народ виявив свій мистецький ге-ній, свою здатність до творчого мислення, художнього уза-гальнення навколишнього світу. Говоря-чи про писанки, треба згадати, що ще з кам’яного віку людству відомі примітив-ні прикраси з орнаментацією зигзагами, хвильками, колами, спіралями, квадра-

тами, ромбами тощо. Згодом почали ви-готовляти глиняні яйця з різнокольорови-ми оздобами.

Найдавніші українські писанки збе-рігаються в Музеї етнографії та художніх

промислів у Львові. Вони датуються 1882 і 1891 роками. Чи-мало писанок знахо-дяться також в Музеї українського народ-ного декоративного мистецтва (Київ), в Коломийському му-зеї народного мис-тецтва та ін. У місті Коломиї відкрито

перший у світі Музей писанки, колек-ція якого нараховує близько 3000 писа-нок з України, Білорусі, Польщі, Канади, США, інших країн.

(Продовження у наступному номері)Володимир Мельник

Великодня писанка з розкопок

12

відбувалися в два етапи: в перший день – кваліфікація, на 2-й день – власне фінал. Я не дуже викладався, але ввійшов до де-сятки кращих. На другий день ми міряли-ся силами в шести вправах, а саме: «Еста-фета» (пронесення снаряду вагою 180 кг на відстань 20 м; 2 мішки по 100 кг), «Лог-ліфт» (піднімання колоди за системою

важкої атлетики; кожен атлет мав по 3 спроби, початкова вага — 120 кг), «Мерт-ва тяга» (піднімання снаряду на макси-мальну кількість разів; навантаження на руки 330 кг), «Крусифікс» (утримання на витягнутих в сторони руках двох снаря-дів по 17 кг максимальну кількість часу), «Прогулянка фермера» (пронесення двох снарядів-валіз, вагою по 130 кг на від-стань 40 м); «Дамбл» (піднімання однією рукою гантелі, вагою 80 кг максимальну кількість разів, ліміт часу – 75 сек).

Уявіть мій подив, коли перед заключ-ною вправою я побачив, що займаю другу позицію в турнірному заліку!

Вправа проста, але я виконував її вперше. Навіть не знав, як вона робить-ся, в мене й обладнання такого не було – гантелі вагою 80 кг. Зате зараз, коли я по-бачив свої можливості, буду тренуватися більше – і в мене все вийде!

До речі, я давно замислююся над тим, як залучити молодь Броварів до цього виду спорту. Можна, наприклад, організувати в місті всеукраїнський турнір серед школярів – думаю, і Вірас-тюк, і хлопці з Ліги стронгменів допомо-гли б із підготовкою.

Дмитро Лімаренко

Спорт

Броварський богатир повертається!Вся Україна знає Василя Вірастюка і

пишається тим, що нашого співвітчиз-ника двічі визнавали найсильнішою людиною планети. Броварська земля має свого богатиря – Юрія Лагутіна. Відомим широкому загалу Юрій став у 2010 році, після телепроекту «Народний богатир»: тоді він увійшов до шістки найталановитіших молодих стронгме-нів України. Нещодавно ім’я 25-річно-го спортсмена знову прозвучало серед переможців Першого чемпіонату Укра-їни зі стронгмену у вазі до 105 кг, який відбувся у Львові 10-11 березня 2012 р. Причому перед заключною вправою Юрій входив до трійки лідерів, що на-брали однакову кількість балів, і лише за результатами останньої посів 5 місце. Ми запросили Юрія до редакції, щоб розпитати, як усе було.

З дитинства я захоплювався сильни-ми і вольовими людьми, такими як Іван Піддубний, Юрій Власов, Арнольд Швар-ценеггер. У п’ятнадцять років вперше прийшов до тренажерного залу, розпо-чав тренування. Я цікавився можливос-тями людського організму, багато читав на цю тему, хотів пов`язати своє життя зі спортом. У 2004 році вступив до Ін-ституту фізичного виховання при Пе-реяслав-Хмельницькому педагогічному університеті (спеціальність «тренер-ре-абілітолог»). До вступу мав непогані по-казники в спорті, але все змінилося, коли в університеті познайомився з Тарасом Григоровичем Кириченком (кандидатом педагогічних наук, доцентом, заслуженим тренером України) і Віктором Гуценком (майстром спорту України, переможцем Всеукраїнських олімпіад з теорії та мето-

Богатир Юрій Лагутін: «В силовому спорті головне – сила духу!»

дики фізичного виховання, який входив до збірної університету з пауерліфтингу). Ці люди стали моїми наставниками, тре-нерами, друзями. Я почав прогресувати в атлетизмі. Коли досяг відповідного рівня, отримав пропозицію увійти в збірну уні-верситету з пауерліфтингу. Це була нова сторінка мого спортивного шляху. Брав участь у змаганнях – чемпіонатах України серед студентів вишів, чемпіонатах Київ-ської області, відкритих чемпіонатах Ки-єва. Привозив нагороди. Часом стикався з нечесною боротьбою з боку товаришів, з якими тренувався, – так я пропустив чемпіонат України серед юніорів, де за перше місце надавалася путівка на чемпі-онат Європи! Я був готовий до перемоги на 100% і переміг би, якби не підла гра конкурента!

Згодом потрапив на тренувальну базу, де тренувалися всі зірки богатирського спорту, – Василь Вірастюк, Кири-ло Чупринін, Олександр Лашин, Сергій Конюшок, Олександр Пеканов. Не-зважаючи на жорстку кон-куренцію, всі допомагали один одному порадами і ділилися спортивним до-свідом.

У 2008 році ГО «Спорт для всіх» започаткувала Відкритий чемпіонат Ки-єва з богатирських ігор, в якому я вирішив узяти участь. Зайняв друге місце і зрозумів, що це саме той

спорт, в якому хотів би себе реалізувати.

Стронгмен – дуже складний вид спор-ту. Ті, хто ним займається, як правило, прийшли з інших видів: пауерліфтингу, як я, легкої атлетики... Фізичні дані, зви-чайно, мають значення, але головне тут – сила духу і мотивація. На змаганнях в першу чергу звертаю увагу не на найсиль-ніших, а на вмотивованих – це головні конкуренти. Мене часто запитують, наві-що я цим займаюся, в чому сенс, адже це не приносить великих грошей. Для мене спорт – спосіб самовираження, боротьби з недоліками, заняття, що не дає деграду-вати. Коли є якась проблема і треба зна-йти вихід – похід у спортзал все вирішує.

Коли Професійна ліга стронгменів України приймала заявки на участь у телепроекті «Народний Богатир», я ви-

рішив подати свою анкету, і мене запро-сили на відбірковий турнір. Окрім мене, заявки подали ще 30 атлетів з усіх регіонів України. Це були досвідчені спортсмени, які досягли успіхів у своїх видах спорту і вирішили випробувати себе саме в бога-тирському багатоборстві. (Богатирське багатоборство дає чітке уявлення про фі-зичний розвиток атлета, безвідносно до його фізичних даних і попередніх заслуг в інших видах спорту.) Після відбірних вправ нас залишилося 20. Ми вирушили в місто Калуш Івано-Франківської облас-ті, щоб розіграти призові місця, отримати ліцензію професіонала. Я виборов 4-те місце і отримав ліцензію.

Також брав участь у змаганнях «Ко-зацькі забави», які відбуваються кожного року в Чернігові і збирають спортсменів з усієї України.

У 2011 році отримав запрошення від Арнольда Шварценеггера – взяти участь у змаганнях «Арнольд Классік серед ама-торів» (США, Коламбус, Штат Огайо). Був повністю готовий захищати честь нашої держави на найпрестижніших змаганнях, але у зв’язку з деякими обставинами, які хочеться якнайшвидше забути, поїхати не зміг. Прикро, несправедливо, але всьому свій час, адже в кожного з нас своя дорога, мета і місія в цьому житті. Було дуже важ-ко психологічно, опускалися руки. Тільки одна людина вірила і підтримувала мене – моя кохана дружина Інна.

На початку 2011 року мене запросили взяти участь у змаганнях в селі Гатне (не-подалік Києва). Суперники були підго-товлені і не збиралися програвати. На цей раз я зайняв призове місце, увійшовши в десятку найсильніших людей України, але мені потрібен був відпочинок: я дуже ви-снажився на тренуваннях і змаганнях, які продовжувалися вже 10 років.

Коли мені запропонували взяти участь у чемпіонаті України (у вазі до 105 кг), з радістю погодився. До старту зали-шалося всього два тижні, тож доводилося все згадувати, брати волю в кулак, щоб не підвести людей, які в мене вірили і вболівали за мене. Поки я «відпочивав», мої спортивні результати стояли на міс-ці. Тим часом суперники тренувалися, ставали сильнішими, набиралися досві-ду. Такий хід подій мене бентежив, але я не мав права розслаблятися і нарікати. «Якщо не готовий фізично, буду перема-гати характером», – вирішив я. Змагання

Як Ви прийшли у цей незви-чайний вид спорту?

Головне для цього виду спорту – фізичні дані?

А що то за вправа, через яку Ви опустилися на 5 місце?

Розкажіть, будь ласка, де-тальніше про останні Ваші змагання – Перший чемпіо-нат України зі стронгмену у Львові.

А як Ви потрапили на те-лепроект?

Закінчення хокейного сезонуОт і закінчився хокейний сезон 2011–

2012 років. У матчі за перше місце зустрі-лися найкращі хокейні колективи України – ХК «Сокіл» і ХК «Дон-бас». В упертому протистоянні з рахунком 4:2 в серії до чотирьох перемог виграли хокеїсти із До-нецька, які вдруге поспіль стали чемпіонами. ХК «Білий Барс» цього року, як і минулого, фіні-шував на передостанньому місці. Особливістю сезону було те, що чемпіонат України проходив під егідою нещодавно створеної Укра-їнської професійної хокейної ліги.

«Барси» зробили ставку на до-свідчених гравців, які разом із кращими представниками учнів відділення хокею БВУФК відстоювали честь Броварщини на національній арені. Для участі в чем-

піонаті було заявлено білоруських «легіо-нерів» – Євгена Дубкова, Євгена Гуляєва,

Єгора Смоліна, Сергія Троня, Олександра Котова та інших, які повинні були допо-

могти клубу на рівних боротися із фаво-ритами першості. Потім до них приєд-нався росіянин Сергій Афанасьєв. Не всі хокеїсти змогли виправдати покладені на них сподівання, тому з деякими довело-

ся попрощатися. Проте навіть у такому складі, ведені капіта-ном Олексієм Бернацьким, пі-допічні Костянтина Буценка та Раміля Юлдашева гідно бороли-ся в матчах з визнаними фаво-ритами. Були переможені такі колективи, як київський «Ком-паньйон», «Харківські Акули», львівські «Леви». Нічиєю за-кінчилися зустрічі з київським «Соколом», донецьким «Донба-сом-2» та деякі інші матчі.

Часом «барси» демонстру-вали досить високий рівень гри, але під-водила реалізація гольових моментів та промахи захисту й воротарів. Такі грав-ці, як Олег Комарчев, Сергій Кузьмик,

Віталій Духопєлов, Владислав Макоре-вич, Данило Єлісєєв можуть вирости в справжніх майстрів льодових арен. Тому підсумкове сьоме місце клубу дозволяє сподіватися на кращі результати в на-ступному році.

Крім майстрів, у чемпіонатах України брали участь ще дві команди. У віковій групі 1995-1996 років народження ХК «БВУФК Білий Барс» цього року фінішу-вав третім. Недостатність досвіду та не-дооцінка суперника зіграли з хлопцями злий жарт. Утримуючи лідерство про-тягом тривалого часу, вони закінчили чемпіонат лише третіми, поступившись у стикових матчах за вихід до фіналу ки-ївській «Крижинці-95», до речі, майбут-ньому чемпіону. Крім бронзових медалей, ХК «БВУФК Білий Барс» отримав Кубок пам’яті Віталія Анікеєнка – як команда, котра пропустила найменше шайб у регу-лярному чемпіонаті, – 58.

Володимир Тищенко

фот

о ав

тор

а

Атака на ворота «Сокола»

Українські богатирі чотири рази виборювали звання «Найсильніша нація планети». Водночас Україна попереду всього світу з дитячого алкоголізму, посідає перші місця в Європі з туберкульозу та СНІДу…

13

КОЗЕРІГ (22.12-20.01)Везіння у вашому житті

триватиме. Усі ваші почи-нання мають закінчитися успіхом. Ви хочете, щоб вас хвалили і захоплювалися вами.

ВОДОЛІЙ (21.01-19.02)Пам’ятайте: краще сини-

ця в руках, аніж журавель у небі. Утримайтеся від спо-куси вкласти свої гроші в ненадійний проект.

РИБИ (20.02-20.03)Ви всюди встигаєте,

скрізь на вас чекає успіх. Час, корисний для нових знайомств і отримання до-ходів. В особистому житті можливий роман, щоправ-да, короткочасний.

ТЕРЕЗИ (24.09-23.10) У професійній діяль-

ності можливе підвищен-ня по службі або ж зміна роботи. Якщо ви самотні – час подумати про сімейне життя.

СКОРПІОН (24.10-22.11)Вам краще утриматися від

фінансових операцій. Нама-гайтеся не витрачати багато грошей. В особистих стосун-ках на вас чекають взаєморо-зуміння і гармонія.

СТРІЛЕЦЬ (23.11-21.12)Не варто переоцінювати

свої можливості. На бага-тьох Стрільців може чекати новосілля або поповнення в сім’ї.

знайдете вихід із екстремальних ситуа-цій. Оточуючі оцінять ваші можливості.

РАК (22.06-23.07)Період підвищеної працез-

датності і активності. Ви багато чого досягнете, за умови, що у вас міцний сімейний тил.

ЛЕВ (24.07-23.08)Дещо нестабільний для вас

тиждень. Це стосується як ма-теріальних витрат, так і осо-бистих справ. Леви намагаються досягти максимуму, але це не завжди приносить користь.

ДІВА (24.08-23.09)Можливі не зовсім вмотиво-

вані рішення з вашого боку. Не-змінним залишається одне – на роботі ви відповідальний і пунктуаль-ний працівник.

ОВЕН (21.03-20.04) Ви зможете проявити себе

в різноманітних сферах діяль-ності, а тому не варто прихову-вати свої багатогранні таланти. Оточуючі бачать у вас лідера, однак не забувайте, що один у полі не воїн.

ТІЛЕЦЬ( 21.04-21.05) Ви сповнені енергії , маєте у

всьому успіх, особливо якщо це стосується професійної діяльності. В особистих стосунках спостерігається деяке затишшя.

БЛИЗНЮКИ (22.05-21.06) Активно працюйте на себе,

зміцнюйте свій авторитет – і

Про все потроху

Гороскоп на 16-22 квітня

2012 року

Радився із зірками Петро Савенок

Прогноз погоди по Броварщині

(16-22 квітня)

Україна сміється

Свята та прикмети

До друку підготувала Тетяна Бердник

16 квітня - без опадів, уночі +5+9, вдень +18+22

17 квітня - без опадів, уночі +7+11, вдень +19+23

18 квітня - можливий дощ, уночі -1+3, вдень +16+20

19 квітня - можливий дощ, уночі +9+13, вдень +17+21

20 квітня - можливий дощ, уночі +3+7, вдень +10+14

21 квітня - без опадів, уночі 0+4, вдень +14+18

22 квітня - без опадів, уночі +1+5, вдень +17+21

17 квітня – Йосипа. За народними спостереженнями, на Йосипа озива-ються цвіркуни, прилітають журавлі.

18 квітня – Федула Теплого. Цієї пори починає дути теплий вітер. «Прийшов Федул – теплий вітер по-дув».

19 квітня – Євтихія. Якщо цього дня тихо, то це вказує на врожай ран-ніх зернових.

20 квітня – Килини. «Дощ на Кили-ни – добра калина».

21 квітня – Руфа. Що посіяно та посаджено цього дня, піде вгору. Не можна ходити до лісу, бо гадюки дуже небезпечні.

22 квітня – Проводи. Другий тиж-день після Великодня – Поминаль-ний, або Хомин (Радуниця, Радониця, Гробки, Проводи).

Писаночка-цяцяночкаНе знаю, як у кого, а в мене сло-

во «весна» асоціюється зі схожою на сонце пахучою паскою і веселковими писанками.

Адже Великдень буває завжди весною, коли природа починає тільки оживати та оновлюватися. Пригадую, коли ще вчите-лювала в селі, в суботу намагалася до обіду впо-ратися з усіма необхід-ними приготуваннями до всеношної й сідала розписувати писанки. Взагалі на Київщині їх не розписують. Тут у моді крашанки. Особливо цінується «натуральна» фарба – лушпиння цибулі. Щоб зробити крашанку особливою, перед зануренням у каструлю з киплячою «фарбою» на яйця чіпляють засушені листочки різнотрав’я, фіксуючи їх старою панчохою. Мені ж хотілося, щоб яйця, оформлені моїми ру-

ками, були особливими. Тож чоловік, зна-ючи мою запальну натуру та хист до ма-лювання, не сперечався, а йшов у гараж, де зберігалася в банках звичайна фарба, розливав її в коробочки з-під консерви й приносив у хату. Там я вже закінчува-ла підготовку до «чаклування»: обезжи-

рювала яйця в оцті, готувала тонюсінькі кісточки та «полігон» із газет, де сохнути-муть мої шедеври. Які саме візерунки потріб-но малювати та як їх правильно наносити – достеменно і не зна-ла, але жагуче бажан-

ня творити красу робило своє. Ацетон пахтів на всю хату, години наближали свято, а я нічого не помічала – прямі лі-нії змінювали хвилясті, червоні ромбики гармонійно вписувалися в білі кола. Щоб підтримати мої творчі пориви (адже ско-

ро до церкви!), чоловік старанно сушив витвори феном. За п’ять го-дин безперервної праці вимальову-

валося з десяток писанок. Та яких! Сини в захопленні розкривали ротенята, коли поряд із розцяцькованим пасхальним бу-ханцем я вкладала в кошика писаночки-цяцяночки…

Після відправи, вже майже на світан-ку, батюшка починав освячувати паски. Люди навколо церкви відкривали свої святкові кошики. Бабусі, що стояли біля мене, захоплено зазирали до мого кошика й прицмокували язиками. Навіть батюш-ка зупинився, розглядаючи писаночки-цяцяночки. Не втрималася: після посвяти подарувала йому пару своїх витворів. Ще по одній – бабусям, котрі були в захваті, та свекрусі. Зупинив чоловік: «Залиш хоч для синів». З першим промінням сонця вони, як годиться, вмилися та покачали по обличчю святими писанковими обере-гами, щоб бути красивими та щасливими. А потім освятили паску традиційним «у навбитки»: «Христос Воскрес!».

Соломія Мальована

Кропива ти моя, кропива…Коли моя донька стала студенткою, в

неї почалися проблеми зі шкірою, збої у роботі гормональної системи. У лікарні їй зробили аналіз крові, і лікар негайно приписав ін’єкції заліза та гормональні таблетки. Вже через тиждень прийому таблеток почав боліти шлунок. Тоді я умовила доньку відмовитися від препа-ратів і розпочати лікування кропивою. Я давала їй щоранку і щовечора по 1 чайній ложці сухої кропиви, змеленої на порошок, яку вона запивала настоєм з шипшини. Вже через три тижні при-йому фітопрепарату лікар залишився задоволеним її аналізом крові. Шкіра очистилася. Додалися сили, зникла ран-кова втома, налагодився цикл місячних.

Я сама після тяжкої роботи без ви-хідних почала відчувати болі в колінах. З головою занурилася у стародавні видан-ня, знайшовши відповіді на мої численні запитання. Народна мудрість говорить: «Біда не ходить сама». Згадала про це, коли почало боліти плече та дрібні сугло-би. Проштудіювала багато порад і рецеп-

тів, знайшла ті, що прийнятні для наших умов. Головною героїнею цих рецеп-тів була, як ви, мабуть, здогадалися, кропива.

Закінчувалася зима 1998 року, надворі повіяло пер-шим теплом. Біля будинку на дачі тягнулася до сонця розкішна молода кропива. Щось штовхнуло мене при-готувати з неї сік і з апети-том випити 100 г.

Організм потребував вітамінів, і я почала ре-гулярно пити вранці та ввечері по 70-80 мл соку кропиви. Через тиждень засвітилася жов-тими зірочками молода кульбаба. Я до-дала її до свого щоденного меню. А ще я, зціпивши зуби, щодня шмагала свої колі-на віником з кропиви та змащувала кро-пивною олією хворі ділянки суглобів. За 10 днів почувалася новонародженою.

Мій знайомий фітотерапевт Зентрих приділяє кропиві особливу увагу. Він вчив мене, і восени ми разом збирали на-сіння кропиви дводомної для лікування легеневих хвороб (навіть астми).

Дуже часто кропива допомагає в лі-куванні проблемної шкіри. Якось мені пощастило записати унікальний рецепт кропивного бальзаму в одному з далеких українських сіл від місцевої цілительки.

Насамперед слід приготувати гли-няну посудину на 2-3 літри. Ошпарити

окропом і на дно покласти молоду травневу кропиву

(1/3 горщика). Стільки ж покласти листя горіха із сережками (травневого). Усе це залити прованською олією. Горщик за-

мащується густою глиною (або щільно закривається кришкою) і ставиться до темного прохолодного місця до осені (якщо ви живете в селі, можна закопати просто в землю). Восени процідити і розлити до пляшечок. Змащувати проблемну шкіру цим бальзамом.

Олена Світко, лікар-натуропат.

Якщо у вас цукровий діабет

Якщо болять суглоби

В Америці є дороги, які побудува-ли, але забули позначити на карті.

В Україні є дороги, які позначили на карті, але забули побудувати.

Уся історія людства так чи інакше зводиться до того, що розумні хлопці відбирають гроші в дурних. А дівчата пильно за цим процесом спостерігають.

Ніч. Хата в селі. На кухні зі скрипом відкриваються

двері холодильника, з нього вилазить здоровенний жирний пацюк. В одній лапі тримає окіст, у другій – літрову банку сметани. Хвостом відсовує кап-кан з маленьким засохлим шматочком сиру. Дивиться на капкан, чухаючи черево, зітхає й каже:

- Ну, чесне слово, як діти…

Взяти 1 л кукурудзяної олії, близько 1 кг молодої кропиви. Масло вилити до емальованого посуду, заповнити свіжим листям кропиви і варити на водяній бані 3 години. Настоювати у темному місці 12 годин, процідити.

Листки молодої кропиви дводомної вимити, подрібнити, відтиснути сік. Пити по 1 ст. ложці через 2 години після їжі. На зиму сік можна консервувати (1 частина соку на 1 частину 40-процентного спир-ту). Пити по 40 крапель тричі на добу че-рез 2 години після їжі. Такий рецепт осо-бливо корисний.

Препарати з кропиви збільшують кількість еритроцитів і норма-лізують стан крові, зменшують кількість цукру у крові, мають протизапальну дію, підвищують регенерацію (відновлення) слизо-вих оболонок, впливають на гор-мональний баланс організму. Кро-пива здатна лікувати алергію!

Лікар радить

14

До 10 років я мо-лилася за здоров’я сім’ї. У 15 – додалися прохання за нень-ку Україну. Після 16 – сплеску гормонів,

тікань з дому і отримання медалі – я забула свою дитячу молитву. Тож на всіх іспитах вірила в шару і палко молила її про перші білети. Після 20-ти одного разу побачила… Четверта ранку в Сулимівці. Стара козацька церква біля озера. Вітряно і фіолетово від світанку. Щасливий тато снував, шукаючи кращого місця, де мене мо-гли б полити святою водою (мені від цього радісно ще з дитинства). Мама роздивлялася кошики сусідів. Це було СВЯТО. День, коли люди збираються разом і відчувають себе щасливими в колі своєї сім’ї.

Христос Воскрес! З відчуттям глибокої радості і від

щирого серця поздоровляємо вас з Во-скресінням Христовим.

Нехай царюють у ваших серцях радість і душевний спокій!

Країна рад

Колонка редактора Територія Територія красикраси

і здоров’яі здоров’я

Сторінку підготувала Галина Шпак

Про доглянуті ніжкиСпеціальні контрастні ванни допо-

можуть вам зняти втому ніг, повернуть природний тонус, поліпшать кровообіг. Приготувати такі ванночки несклад-но. Принесіть дві глибокі миски. В одну налийте гарячу воду, в іншу – холодну. Занурте ноги спершу в холодну, потім в гарячу – і так чергуйте. Зверніть ува-гу: тримати ноги в гарячій воді можна близько 2-х хвилин, у холодній – біля 10 секунд. Починати і закінчувати слід те-плою водою.

Ванночки проти мозолів. Приготуйте ванночку із гарячої води й соди (дві чай-ні ложки на один літр води). Півгодини пропарте ноги. Після процедури ваші мозолі можна акуратно й безболісно ви-далити спеціальною щіткою. Позбави-тися неприємних мозолів допоможуть також ванночки з додаванням кори дуба, ромашки або череди. Цей засіб допомо-же й тим, хто страждає від підвищеного потовиділення чи грибка.

Ваші помічники від такої напасті, як набряки, – ванночки з настою м’яти. У трилітрову ємність із водою додайте дві столові ложки м’яти, липовий цвіт і сіль. Тримати ноги близько 15 хвилин.

Сильного дискомфорту часом завда-ють нам тріщини на ногах та натоптиші. Тут на допомогу прийдуть ванночки із крохмальним розчином і картопляним лушпинням. Лушпиння добре промий-те. Після прийняття ванни (звичайний час процедури – біля двадцяти хвилин) сполосніть ноги водою, бажано теплою, й змажте живильним кремом, ретельно втираючи його в шкіру.

Найголовніше – це профілактика Не піддавайтесь безтурботності, що властива всім молодим гарним па-нянкам. Подбайте про себе.

Кул і н а р і яКу л і н а р і я

Легенда про крашанки

Кажуть, що писанки і крашанки з’явилися задов-го до розп’яття Христа. А першою їх робити почала Мати Божа. Коли Ісус був маленький, у нього не було ніяких іграшок, бо сім’я жила дуже бідно. Тоді Ма-рія стала розмальовувати звичайні курячі яйця, щоб маленькому синові було чим гратися. Так з’явилася тра-диція фарбувати яйця і да-рувати їх дітям.

Рижієва олія – забута панацея від усіх хвороб

Про цю олію сьогодні знають, на жаль, одиниці: комусь дід розповів, хтось щось читав чи чув про її чудодійні властивості. Колись було так: тихий ве-чір, сім’я за столом, а на вечерю – проста їжа, яка нині може вразити навіть гур-манів. І ніяких тобі ГМО і «єшок». Тепер заправляємо страви соняшниковою чи оливковою олією, а про смачну й таку корисну рижієву вже й забули.

Ще на початку XX століття рижій (культура, що належить до родини ка-пустяних і з якої виготовляється рижієва олія) на невеликих площах вирощу-вався в Полтав-ській, Чернігів-ській, Київській, Херсонській, Єка-теринославській та Курській губер-ніях. Рижій був відомий як куль-турна рослина і в Європі. Його ви-рощували також у Середземномор’ї та Середній Азії. Сьо-годні рижій дуже популярний у Америці, оскільки не вимагає особливого догляду: під нього не треба вносити дорогих мі-неральних добрив, він не боїться комах. Чого ж у нас зникає традиція вирощу-вання та виготовлення рижієвої олії? З цим запитанням (і щоб просто посмаку-вати давнім делікатесом) ми завітали в село Гоголів, до Іваницького Василя Ми-хайловича. Зустрів нас дід Василь з кота-ми, на зелених килимах під цікавим кві-тучим деревом. Поки ми роздивляємося все навкруги, дід Василь розповідає, що виготовляє рижієву олію вже сорок ро-ків. «Ще мати і материна мати сіяли ри-жій та робили. Усі тут сусіди, усі сіяли раньше. Так для себе ото. У пост її їли. Та колись було не так. Колись, як мати купили на базарі чи зробили, так ото лише помочати, а ми думаємо: от хоч би вмочити весь кусок хліба». Завбачливий господар вже наготував забудькуватим журналістам і хліба різного, і мисочку олії. На колір вона трохи темніша соняш-никової, проте різкого запаху не має. Бе-ремо скибочки. Дід Василь припрошує, наказуючи «мочати добре». Сам щедро занурює скибку в олію. Я, пані міська, вирішила спершу скуштувати трош-ки. Дід, дивлячись на мої нерішучі дії, підбадьорює:«Не бійся, поносу не буде». Вірю і занурюю цілий шмат «Українсько-

го». Смак, відверто кажучи, специфіч-ний, але приємний. Незвичні до таких ласощів рецептори розпізнають і трави духмяні, і присмак поля. Одразу захо-тілося бульбочки в мундирках. Василь Михайлович радить справді смакувати з картопелькою: «Вона хороша з деру-нами, гарячі деруни вмочать. Але жари-ти з нею не можна. Вона ж кипить. Тіки їсти. Оце піст, сей час надо обов’язково її з’їдати. Вона дуже полєзна. Її багато купляють, коли помідори та огірки ро-дять, щоб заправляти. Ой вкусно так..»

І нас підохочує дідо-ве прицмокування. Беремося до другої скибки. Занурюючи, розпитую, чи справ-ді рижієва олія така корисна. Зі слів пана Василя, лікуватися треба так: «Вранці столову ложку ви-пить, до того, як страви употреблять. Потім через мінут

п’ять починати їсти вже. І на ніч, як ля-гаєш спать, теж випить. Бистро заліко-вується все. Сахарний діабет – то вже ізвєстно. Печінку харашо лічить. Пори відкриває. З почечок виходить ото вся-ке. Кишечник лікує». Ще до поїздки ми чули, що до діда звідусіль їздять брати олію. «Багато людей бере. В основному лікарі. Бочками. Знайомий з Броварів хі-рург бере».

І трохи про сумне. На жаль, лікуваль-ну і смачну олію (це вже факт, переві-рено на собі) зараз виготовляють рідко. «Сейчас ніхто не робить, олійниця сто-їть. Раньше ж всі люди сіяли, робили, а тепер – нє», – невесело розказує Василь Михайлович. Млин стоїть у центрі села, і нині лише наш гостинний господар навідується до нього. Усіх охочих дід Василь запрошує посмакувати своєю рижієвою олією. Він радо поділиться рецептами лікування різних хвороб, які вже допомогли багатьом.

Рецепти з маминого записника

Щоб приго-тувати бісквіт, відділяємо біл-ки від жовтків. Збиваємо білки з

цукром (можна взяти його менше, якщо не любите дуже солодке тісто) на високій швидкості. Поступово додаємо жовтки і збиваємо далі на малій швидкості. Додаємо воду, бо-

рошно, розрихлювач. Добре все вимішує-мо і виливаємо на підготовлене деко. Ви-пікати при температурі 200º С 5-7 хвилин. За цей час сметану збити з цукром і загу-щувачем. Важливо добре вимішати масу.

Коли спечеться бісквіт, обережно зні-міть його, змастіть виріб кремом. Закру-тіть рулетиком з бананами всередині. При бажанні посипте цукровою пудрою або полийте шоколадом.

Це печиво можна віднести і до торта, і до пирога. У нього хрустка скорин-ка, а серединка – м’яка.

Приготування.Увімкнути ду-

ховку. Горіхи скласти в чистий пакет і по-дрібнити качалкою.

Шоколад поламати на шматочки і по-класти у вогнетривку мисочку. Поставити її в миску з окропом. Масло порізати на

шматочки і додати в миску з шоко-ладом. Вимішувати на водяній бані, поки шоколад і масло не розтануть (не кип’ятити). Вилити все в іншу миску, додати цукор і ваніль.

В окремій посудині збити яйця. Розмішуючи масло з шоколадом, потроху додавати збиті яйця. Про-сіяти в миску борошно і розпушу-вач, додати подрібнені горіхи. До-бре все вимішати. Вилити суміш у форму. Випікати протягом 40 хв при температурі 180º С.

Смачного!

Бісквітний рулет з бананомДля бісквіта: • 4 яйця, • 200 гр (склянка) цукру, • 4 ст. л. води, • 160 гр борошна, • 1 ст. л. розрихлювачаДля крему: • 300 гр сметани, • 150 гр цукру, • 1 пачка (50 гр) загущувачаНачинка: • 2 банани

Потрібно: • 115 г чорного шоколаду, • 175 г вершкового масла, • 175 г волоських горіхів, • 340 г цукру, • 1 ч. л. ванільної есенції, • 3 яйця, • 115 г борошна, • 1 ч. л. розпушувача для тіста

Шоколадне брауні з горіхами

Час приготування Час приготування 15-20 хвилин15-20 хвилин

Іваницький Василь МихайловичІваницький Василь Михайлович

Час приготування Час приготування 1 година1 година

P. S. Додому я рижієву олію від діда Василя не довезла. Запах зібрав біля мого стола всю редакцію «СЦ». Хто окрайчиком хліба, хто м’якушем – усі «мочали», як прика-зував дід. Тож дякуємо вам, Василю Михайловичу, від щирого серця за смачну олію і за продовження укра-їнських традицій!

15Робота, нерухомість

Інформаційно-аналітичний тижневик «Старий центр». Виходить щоп’ятниці. Наклад 7000Видавець ТОВ «Комунікаційна група «Контакт»Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№ 1435 Р, від 27.01.2012 р.Адреса редакції: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2Зам. № 54/9. Ціна договірна.Передплатний індекс 89964

Шеф-редактор: Олена СлизюкГоловний редактор: Андрій КисельовВерстальник: Антон СтрочкінЛітредактор: Людмила СотникТел. редакції: 7-27-28Відділ реклами: тел. 7-25-01, e-mail: pr-kompania@ukr.netРедакція може не поділяти думку та позицію автора.За точність фактів, викладених в опублікованих

матеріалах, відповідальність несе автор.Листування з читачами тільки на сторінках газети.За зміст та достовірність реклами відповідальність несе рекламодавець.Рукописи не рецензуються і не повертаються.Віддруковано: ПСК газети «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України»

Продаю землю 16 соток під забудову, с. Красилівка. Комунікації поруч.

Власник 097-494-29-32. 097-277-34-89. Ціна договірна

Продаю земельну ділянку під забудову 25,8 соток,Калита. Ціна договірна

тел.: 68-4-36моб.: 097-10-85-831

Ніна Тимофіївна

Елітні земельні ділянки під ОСГ і забудову

по 12 соток. На березі озера. с. Русанів.

Ідеальна місцевість для відпочинку та риболовлі.

Ціна договірнател. 098-633-30-85.

Олена Олександрівна

Пропоную роботу

У зв’язку з розширенням ТОВ Оптова аптека «Алтея» запрошує

на постійну роботу фармацевтів/провізорів. (04594) 4-63-58. 7-37-87

Компании по производству мебели требуется на постоянную работу

СТОЛЯР-СТАНОЧНИКТребования:

Стаж работы по профилю не менее 2 лет, опыт работы на деревообрабатывающем оборудовании, умение читать чертежи.

Обязанности:Выполнение заказов (двери, мебель)

из натурального дерева, МДФ.Компания предлагает:

• график работы: 8-17, суббота и воскресенье – выходной

• официальное оформление, соцпакет, стабильная выплата з/п

• современный производственный участок в районе Обухова

(с. Германовка), развозка со станции метро «Выдубичи»

• иногородним предоставляется жильеКонтакты (044) 536-99-47

Стоматологічній клініці на постійну роботу потрібні:

– АСИСТЕНТ СТОМАТОЛОГА з досвідом роботи

– СТАРША МЕДСЕСТРА– ЛІКАР-СТОМАТОЛОГ

(досвід роботи від 3-х років)Тел.: 6-02-20, 4-60-25

097-026-14-06, 063-78-111-71

Перспективна та цікава робота молодим людям. Навчання безкоштовно.

067-169-04-80з 10:00 до 18:00 (по буднях)

Редакція газети «Старий центр»

запрошує до співпраці розповсюджувачів газети.

тел. 097-627-10-49

В міжнародну компанію потрібні менеджери-консультанти.

Безкоштовне навчання!Гнучкий графік!

Тел.: 096-418-53-74з 9:00 до 18:00

Сервісному центру «Басов» на роботу потрібні:

– менеджер з продажу комп’ютерної техніки; – інженер.

Тел. (04594) 6-65-40, 4-62-32

На постоянную работу требуются КАССИР

ОР, обязательное знание 1С-8, работа в Броварах с 7.00

ВОДИТЕЛЬ АВТОПОГРУЗЧИКА(067) 612-45-82

Ищу Домработницу от 35 до 55, без детей, самостоятельную

хозяйственную женщинуГрафик работы с 8:30 до 18:00

Оплата договорная0935844126 Инесса

Спортклубу «Body-Flex» потрібен АДМІНІСТРАТОР

(дівчина до 25 р. з ВО) 097-256-40-26

Стомат. клинике требуется на работу ассистент врача-стоматолога.

Тел. 7-37-33, (067) 263-25-35

Терміново потрібні перукарі, майстри манікюру/педикюру.

тел. 050-648-41-21Металобаза запрошує на роботу

менеджерів віком від 20 до 33 років у відділ заготівлі

(Київ-Київська область)Оплата гідна + бонус.

Тел. 096-767-33-70.

На постійну роботу потрібні СТОЛЯРИ-ВЕРСТАТНИКИ.

З/плата відрядна. \Тел. 067-733-06-59, 050-294-17-06

Продам будівельний вагончик («битовка»), довжина 6 м.

Електроопалення, освітлення з тамбуром, м. Бровари Ціна договірна

тел.моб 050 175 15 75, 6-58-55

Требуется ТОРГОВЫЙ ПРЕДСТАВИТЕЛЬ,

МЕРЧЕНДАЙЗЕРРабота с 7.00, полная занятость,

зарплата достойная. (067) 619-20-93

ТОВ «Наташа-Агро» запрошує на роботу:

– трактористів (робота на імпортній та вітчизняній

техніці, з ДР)– водіїв (робота на КАМАЗах

із причепом, з ДР)Зарплатня – щомісячна. Надається

гуртожиток та харчування. Звертатися за адресою: Чернігівська

обл.; Бобровицький р-н, с. Нова Басань, вул. Циганівка, 27.

Тел.: (067) 460-62-86, факс: (046-32) 25-610

Підприємство шукає на постійну роботу:

ЗВАРЮВАЛЬНИКА-СЛЮСАРЯ від 3 розряду (з/п від 3200 грн)

ЗВАРЮВАЛЬНИКІВ В АРМАТУРНИЙ ЦЕХ

від 3 розряду (з/п від 2700 грн)Переробки оплачуються подвійно!Офіційне працевлаштування, соц.

забезпечення, гуртожиток.(063) 136-61-10

На виробниче підприємство в м. Бровари потрібен головний бухгалтер. Обов’язки: організація

обліку «з нуля», знання 1С-8.Зварювальник-аргонник

5-6 розряду. Досвід роботи з нержавіючою сталлю.

Тел.: (044) 592-90-94, 050-330-67-46

Компанії з реалізації м/п конструкцій потрібні:

– менеджери (ч., ж. 18-40 р., ДР у торгівлі) – замірники вікон (ДР) – монтажники (бригада) – обшивальник

(вагонкою) – майстер з відкосів (пластик, гіпсокартон). З/П –

висока, стабільнаТел. 093-168-17-68

Кафе в м. Бровари шукає охоронця віком 25-50. 067-748-34-84. Ірина

Нерухомість

Продам ділянку в Гоголеві 20 соток.

Початок села. Зручний під’їзд.Ціна договірна

тел. 093-520-76-05. Юрій

Приглашаются на работукоммуникабельные, ответственные

девушки на должность тренера по фитнесу, танцам.

Возраст – 23-38 лет. Опыт работы не обязателен

Тел. 050-380-82-11

Продам картоплю велику та посадкову, сортову, буряк столовий,

капусту білокачанну. Недорого. Тел. 097-606-83-87

Продам/куплю

Вікна, балкони під ключ. Від виробника.

Найнижчі ціни в регіоні. Тел. 72-072. моб. 067-651-

11-23. 063-772-51-54

ТЦ «Форум» по вул. Короленка, 60 запрошує на роботу:

майстра суші, офіціантів,бармена, кухаря, касирів, провізора,

продавців,аніматора (в розваж. комплекс)

Тел. 067-823-08-91067-235-86-50

Продам ДОМ

165 кв. метровг. Бровары, ул. Авиационная

1 этаж: гостиная, кабинет, кухня, санузел, терраса, гараж 2 этаж: 3 комнаты, 2 балкона,

3 гардеробные, санузел Обои, пол c гидроподогревом

В комнатах дощатый пол, потолки покрашены

Крыша – металлочерепица, мансардные окна

Территория ограждена забором Участок ровной формы, 4 сотки

Хорошие соседи. Рядом супермаркет, автобусная

остановка, детская гимназия Продажа от хозяина Тел.: (050) 352-66-32 Юрий Анатольевич

ТОВ «Інстал-Електро» потрібенПОМІЧНИК БУХГАЛТЕРА-

ОПЕРАЦІОНІСТОбов’язки:

прийом заявок, оформлення первинної бухгалтерської

документації. Знання ПК (1С).Проживання бажано в Броварах.

З/п від 3000 грн. Тел. (044) 390-71-81.

Додатковий дохід без продажу та капіталовкладень.Запис на співбесіду з 10:00 до 18:00

(крім неділі)за тел. 067-765-04-53

ТребуетсяМЕНЕДЖЕР ПО ПРОДАЖАМ

АВТОЗАПЧАСТЕЙв г. Бровары

Желателен опыт работы в продаже автозапчастей

и профильное образование.Рассмотрим заявки студентов

последних курсов уч. заведений.(050) 451-75-48

Продається земельна ділянка під забудову, 18 соток. Електрика по-руч, газифікація, зручний під’їзд.

СМТ Калита по вулиці Гоголя. Ціна договірна

тел. 067-725-86-32

Запрошуємо на роботу в аптеку «КОСМО»

ПРОВІЗОРІВ • ФАРМАЦЕВТІВЗа додатковою інформацією звертайтесь в адміністрацію

аптеки або за телефонами: (067) 329-85-19, (044) 206-21-73

Требуются на работу1. Карщик на дизельный огрузчик.2. Слесарь-ремонтник оборудования.

3. Газо-электросварщик.4. Разнорабочие

тел. (067)7000-459

1616 Реклама

Свіжі домашні обідив офіси та на підприємства

всього за 27 грн.

067-858-67-69