Кодеїн викликає звикання. З часом потяг до нього стає настільки сильним,що нар-козалежні часто скоюють злочини.

Соціально-аналітичний тижневик Броварщини

НА ВСІ ПОДІЇ – ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД

№ 28

У наступному номері На нашому сайті

Сьогодні у номері:

Актуально

Наша адреса: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2. Тел.: 7-27-28. Рекламний відділ 7-25-01. www.oldcenter.info

24 серпня 2012 р.

на стор. 3

на стор. 8

89964 передплатний індекс

Никто не скроется от кредиторовВ августе вступил в силу закон «О вне-

сении изменений в некоторые законы относительно места жительства и места пребывания физических лиц в Украине». Те-перь самовольная, т.е. не контролируемая государством, отлучка гражданина из род-ного села или города на срок более одного месяца повлечет за собой наложение штра-фа в административном порядке. Зачем такие строгости? Конечно, ради удобства работы банков – а вдруг понадобится срочно взыскать опрометчиво полученный вами кредит на потребительские цели?..

Алло, вас не чутно!

Ой, цей ринок на Пекарні!

Школа для Біма

В Україні продаж ліків, які містять кодеїн (речовину з групи опіатів), від-пускатимуть виключ-но за рецептами. У  маковому молочку він міститься в кіль-кості 0,3-2% і давно в и к о р и с то в у є т ь с я в медицині як за-сіб для боротьби з кашлем та знеболю-юче (Пенталгін–Н, Коделак,Солпадеїн, Нурофен Плюс та ін.).

П’ятниця

+ ТБпрограма

на стор. 3

Увага!

+2 конкурси

стор. 4

Ч е р г о в и й номер газети, відеоінтерв’ю із цікавими людь-ми, останні но-вини в країні, дискусії, опиту-вання, гороскоп, погода в Брова-рах, конкурси, ф о т о г а л е р е я , реклама та бага-то іншого.

с. Світильня

смт Велика Димерка

м. Бровари

Рекомендована ціна

2 грн

Секти: небезпечно,

як наркотики

2 24 серпня 2012 р.

Навіщо потрібні медичні огляди?Чи треба йти до лікаря, коли нічого

не болить? Тоді про медиків ми й не згадуємо. А даремно. Лю-дина може прекрасно почу-ватися і вважати, що абсо-лютно здорова. Та тільки лікар зможе визначити, чи справді це так.

Яких хвороб мож-на уникнути завдя-ки медогляду?

Серцево-су-динних – медо-гляд може вчасно виявити гіпер-тонію, що надалі допоможе уникнути таких ускладнень, як інсульт, інфаркт чи ішемічна хвороба серця.

Онкологічних – життєво необхідні обстеження для ранньо-

го діагностування раку молочної залози, мат-ки чи шлунку. Тільки від раку грудей що-річно помирає по-над 600 жінок. У 98,

1% випадків причина – пізнє виявлення хво-

роби. Ендокринних –

здав ши необхідні аналізи, можна

уникнути цукрово-го діабету, патології

щитоподібної залози. Розладів зору – окуліст може

вчасно помітити початкові зміни та дати безцінні поради, які зупинять втрату зору.

Неврологічні – невропатолог вчас-но помітить зміни в нервовій системі й зможе виявити, наприклад, розсіяний склероз, про який 90% населення нашої країни навіть не здогадується.

Найелементарніші, на перший по-гляд, зміни є тривожним сигналом серйозних захворювань. Тому не по-лінуйтеся звернутися за допомогою до спеціалістів, коли помітили шкірні ви-сипи чи пухирі, погіршення слуху чи зору, неприємний запах із рота, зайву пітливість, різке випадіння волосся, постійну нудоту й відсутність апе-титу, почервоніння очей чи набряки повік, апатію, в’ялість чи сонливість, емоційні перепади, збудження чи дра-тівливість.

Подбайте про себе й будьте здоро-вими!

Інф. СЦ

Ото б рвонуло!

За повідомленням служби цивіль-ного захисту в Броварському районі, 20 серпня о 15 год. 25 хв. диспетчеру 10-ПДПЧ м. Бровари від громадянина А. Г. Ткаченка надійшло повідомлення про виявлення біля залізничної колії в с. Скибин невідомого предмету, зовні схожого на авіабомбу. Виїздом на місце було встановлено: це радянська міно-метна міна часів Великої Вітчизняної війни діаметром 120 мм, яка пройшла канал ствола (тобто була стріляна), але з невідомих причин не вибухнула. Хтось із мешканців уже встиг приклас-ти до неї руки: детонатор був викруче-ний. Вибухова речовина знаходилася всередині міни, отже, існувала загроза вибуху.

Наступного дня о 09 год. 25 хв. на диспетчерську знову надійшла заявка із насосної станції 1-го підйому с. Пу-хівка: виявлено артилерійський снаряд діаметром 76 мм. Детонатор у ньому також був видалений, а вибухова ре-човина знаходилася всередині. Зі слів очевидців, кілька днів тому рибалки сіткою витягнули цей «улов» з води та залишили на березі, не сказавши про

це нікому. Через деякий час про снаряд повідомили голову сільської ради.

21 серпня групою піротехнічних робіт І-го спеціального регіонального центру швидкого реагування опера-тивно-рятувальної служби ЦЗ МНС України під керівництвом начальника групи капітана В. В. Сергєєва виявлені предмети в Скибині та Пухівці було ви-лучено, перевезено до підривного май-данчика та знищено.

На щастя, знайдені боєприпаси ніко-му не завдали горя, проте невідомо, де наступного разу причаїлася небезпека. Пам’ятайте: якщо ви знайшли підозрі-лий металевий предмет, ні в якому разі не торкайтеся та не підпускайте до нього інших людей. Припиніть будь-які робо-ти в цьому районі, позначте та огородіть місце знахідки й негайно повідомте ор-гани надзвичайних ситуацій за телефо-ном 101 або міліцію за телефоном 102.

Усього з початку року на території м. Бровари та району виявлено 88 ви-бухонебезпечних предметів, з них – 13 артилерійських снарядів, 5 ручних гра-нат, 5 мінометних мін, 2 протитанкові міни, 63 набої.

Інф. СЦ

Кожна заява буде розслідуватися

Як передає канал UBR, з листопа-да кожна заява до міліції розслідува-тиметься і за нею порушуватиметься справа. Такі норми містяться в новому Кримінально-процесуальному кодексі, який запрацює з осені. Нині ж прак-тика інша. Скажімо, за минулий рік до міліції надійшло більше трьох мільйо-нів звернень, а з них лише 12% дійшли до кримінального впровадження. Ре-шті відмовили в порушенні справи. Щоб новації можна було реалізувати, нинішніх 15 тисяч слідчих – недостат-ньо. Їхню кількість хочуть збільшити щонайменше до 20 тисяч осіб.

Будемо з хлібом і олією!За даними Мін-

агрополітики, у засі-ки вже засипано 24,2 млн тонн зерна. Із

них пшениці – 14 млн тонн, у тому числі

85% (12 млн тонн) – високоякісної продов ольчої .

Це третій результат продпшениці за роки незалежності. «На хліб» україн-цям потрібно 6 млн т. продпшениці на рік. «Хвилюватися нема підстав: хліба вистачить, – говорить директор ін-формкомпанії «ПроАгро» Микола Вер-ницький. – Соняшник на півдні дуже постраждав, але його сіють у 7-8 разів більше, ніж потрібно українцям олії на рік. У центральних і північно-західних регіонах соняшник нормальний. Уро-жай очікується до 8 млн тонн. Тож бу-демо з хлібом і олією».

Введуть нові паспорти?Під час заміни українцям паспор-

тів може виникнути ризик посилення контролю за громадянами з боку ор-ганів державної податкової служби, – заявив адвокат С. Боярчуков в ефі-рі каналу UBR. «Це тому, що в реєстр вносяться якісь незрозумілі дані – при-ватизаційні сертифікати, а завтра там з’являться рахунки в цінних паперах». Нагадаємо: законопроект про ство-рення єдиного внутрішнього реєстру громадян України передбачає заміну внутрішніх українських паспортів на пластикові ідентифікаційні картки. У  нові закордонні паспорти українців буде вмонтовано електронний чіп з біо-метричними даними.

Чи люблять українці свій пра-пор? Ні. Так само, як і Україну. Вони його знімають на-віть із державних установ, щоб за-явити про владу окремої (правлячої) партії. У США за

таке зухвальство своїх просто прибили б на місці. В Америці вивішують націо-нальний стяг на приватних будинках, парканах, автомобілях… всюди, щоб нагадати всім, що «понаїхали», у якій країні вони перебувають. В Україні тіль-ки спортивні протистояння на ЄВРО об’єднали українців навколо свого си-ньо-жовтого: тільки тоді й бачили ми на автівках рідні прапорці.

…Синьо-жовтий чи жовто-блакит-ний? Українці досі сперечаються, де має бути на державному прапорі синій ко-лір: знизу – як символ морів, річок та озер (а зверху жовтий – колір сонця), чи зверху – як символ чистого неба, під яким колоситься хлібний лан – уосо-блення мирної праці й достатку. І хоча в національному прапорі синій колір зверху, традиційно ми називаємо пра-пор «жовто-блакитним», адже саме ці кольори символізували Київську дер-жаву ще до християнізації Русі. Єдиний раз, після погрому ордами Батия, на ки-ївській землі завмерла будь-яка націо-нальна й державна діяльність. Але зго-дом відродилася в церковних оздобах, творах мистецтва, масовому виготов-ленні жовто-блакитних тканин, гербах українських земель…

24 липня 1990 року перед будівлею київської мерії був піднятий синьо-жов-тий прапор. Відтоді й майорить він над Україною, даруючи їй надію та освячу-ючи любов’ю. А ще – засвідчуючи, що незалежність не була нам подарована. Синьо-жовтий був і залишається не-безпечним своєю свободою, за що його неодноразово шматували в усі часи. І  сьогодні продовжують це робити. Си-ньо-жовтий – символ нашої держави від Донецька до Ужгорода, від Харкова до Севастополя. Його кольори – важливіші й гарніші за всі партійні символи й ко-льори, бо це барви мирного неба й бага-товодних рік, барви сонця та золотого колосу, це – барви життя.

23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. Не забуваймо, яко-го ми роду.

Ірина Ющенко

Колонка головного редактора

Важливо

Калейдоскоп новин:

Вилучення снаряду в с. Пухівка

Мінометна міна 120 мм, знайдена в с. Скибин

3№28Соціум

Гість номера

Не знаю жод-ної жінки, котра б із задоволенням ходила на огля-ди до гінекологів. Особливо чолові-ків. Як стверджує завідувач жіночої консультації, го-

ловний акушер-гінеколог Броварського району Володимир Ткаченко, це не через те, що жінки їх бояться. Вони гінекологів просто соромляться. А ще сучасна жінка надто завантажена: до 75% вагітних, які перебувають на обліку в Броварській ЦЛ, вчаться чи працюють у столиці. Тож зо-всім нема часу, щоб відвідувати лікарів. Це неправильно, стверджує фахівець, адже гінекологи – перша ланка, що про-сіює жінок, ніби через сито, для того, щоб виявити патологію, взяти на облік та вчас-но пролікувати хвору. І чим більше про-йде через консультацію жінок, тим краще буде для них самих. «Краще годину по-сидіти в черзі в жіночій консультації, ніж потім сидіти в черзі в онкодиспансері», – залишає останні аргументи для найбільш незговірливих Володимир Миколайович.

Те, що за рік до жіночої консульта-ції звертається 15-17 вагітних неповно-літніх, Володимира Миколайовича не дивує. Каже, що діти сьогодні швидко дорослішають. Та все ж повнолітньою дівчину можна вважати тільки з 18-ти: тоді організм готовий до вагітності. Од-нак все частіше пацієнтками пологового відділення стають дівчатка 15-16 років.

У Броварах майже 80% породіль на-роджують із партнерами. Вибрати парт-нером чоловіка, сестру, матір чи свекруху – вирішує сама жінка. А от що це дає са-мій породіллі та лікарям; що потрібно для того, щоб народити з партнером; чому так важливо жінкам двічі на рік відвідувати кабінет патології шийки матки та які ме-тоди доступні в Броварах для лікування передракового стану шийки матки; яким сучасним обладнанням найближчим ча-сом поповниться жіноча консультація та пологове відділення лікарні, – відповіді на ці та інші запитання знайдете на сайті oldcenter.info у відеоінтерв’ю із завідува-чем жіночої консультації, головним аку-шером-гінекологом Броварського району Володимиром Ткаченком.

Ірина Ющенко

Володимир Ткаченко: «Жінки гінекологів

не бояться. Вони їх соромляться»

«Колізей» – школа для БімаСобака тоді буде справжнім другом

людині, коли господар для нього – без-заперечний авторитет. Лише за таких умов пес виконуватиме всі команди. Звичайно, таку відповідальну справу, як виховання тварини, краще довіри-ти фахівцям.

Знайомтеся: Юрій Микиша – керів-ник дресирувального комплексу, що у Великій Димерці. Він знає про собак практично все.

– Я довго ви-прошував у бать-ків собаку, але вони були про-ти, – розповідає Юрій Борисович. – Тоді я знайшов вихід: пішов із друзями до лісу й витяг із нори вовченя. Чим це нам загрожувало, ми, десятилітні хлопчаки, тоді не усвідомлюва ли: м а м а - в о в ч и ц я могла нас просто розірвати. Такий «аргумент» поді-яв – мені придба-ли собаку. Не породистого, правда, але ж собаку! Назвав я його Бімом. Пес був не тільки найкращим моїм другом, а й охоронцем і тягловою силою. Напри-клад, возив мене на санчатах через ліс до бабусі. Служив мені довго й вірно, навіть в армію проводжав. Рідні писа-ли, що дуже сумує за мною. Окрім Біма, були в мене й інші собаки, не породисті: не міг пройти повз безпорадне цуценя. Поранених, хворих виходжував, а потім прилаштовував добрим людям. Інколи збиралося у дворі до двох десятків со-бак. Професійно займатися дресурою почав не відразу: пробував себе в кіль-кох іпостасях. Згодом зрозумів: захо-плення може стати для мене й родини конкретною справою.

Які головні риси повинен мати дресирувальник?– Насамперед – любити своїх підопіч-

них, навіть тоді, коли вони кусають тебе. Сліди такої «любові» у мене на руках, но-гах і навіть животі. Слід вивчати харак-тери собак, знати методи дресури.

Юрію Борисовичу, дреси-рувальний комплекс «Колі-зей» – молода організація, але ви вже здобули авторитет в Україні…

– Один у полі не воїн, і цю складну справу самотужки не підняти. В очолю-ваному мною колективі – досвідчені кінологи: Ста-ніслав Шевельов, Микола Качуляк та Юрій Грицен-ко. Всі вони служили со-баківниками в прикордон-них військах, тривалий час займалися вишколом со-

бак, тому є справжніми професіоналами. Підтвердженням наших здобутків є чис-ленні перемоги на різноманітних пре-стижних змаганнях, кубки та грамоти. Окремо хочу подякувати своїй дружині Тетяні, котра, окрім роботи із собаками, шиє різноманітне спорядження для ви-гулу та дресирування собак.

Ми надаємо послуги як на своїй тре-нувальній базі у Великій Димерці, так і за місцем утримання тварин – практич-но по всій Україні. Своїх улюбленців нам довіряють не тільки «прості» громадяни, а й посадовці державного рівня, пред-ставники шоу-бізнесу. Предметом нашої гордості є вишкіл бойових собак Київ-ського полку «Беркут». Словом, робота дуже відповідальна.

І в чому полягає її специфі-ка?– Не секрет, чим займаються ці муж-

ні хлопці: затримання злочинців, пошук вибухівки та наркотиків. Їхніми незамін-ними помічниками є собаки. Але тварин необхідно натренувати, і цю справу дові-ряють нам.

Останнім часом користу-ються популярністю готелі для собак. Як живеться чоти-рилапим у вашому «Колізеї»?

– Звичайно, потрапляючи в незна-йому обстановку, тварина лякається,

нервує. Як до неї підступитися? В пер-шу чергу – упевненість, а згодом і ласка. Просимо привезти з дому один чи кілька її предметів – килимок, улюблену іграш-ку. Домашній запах додасть рівноваги, впевненості, а за день-два собака при-звичаїться до нового помешкання, лю-дей. Ця послуга дуже популярна, бо наші постійні клієнти знають: у «Колізеї» для тварин створено комфортні умови. Гос-подарі, забираючи своїх підопічних на-зад, щиро нам дякують.

А що ви порадите тим, хто мріє про домашнього улюбленця?

– Насамперед – порадитися із фахів-цем. Визначитися з породою, адже тільки в малому атласі їх нараховується понад 400. Як правило, собаки спеціалізують-ся в окремому виді діяльності – пошук, мисливство, захист території чи люди-ни. А бувають і декоративні – для дива-на. Якщо помилитеся, важко буде і вам, і тварині. Собака сприймає оточуючих людей як зграю із своїм очільником. Ста-тус чотирилапого в домі повинен бути на останньому місці, навіть після най-меншої дитини. Тоді пес слухатиметься. І ще одна порада: собаку не потрібно «олюднювати». Смішно й страшно стає, коли хазяїн просить: «Ну пішли додому! Йди до мене!». Собака керований тільки в тому випадку, коли сприймає коман-ди на рівні підсвідомості. Як би цікаво йому не було з іншими тваринами, як би не хотілося повертатися в квартиру, але команду «До ноги!» пес повинен ви-конати максимально швидко. Якщо у вас є запитання чи проблеми, звертайтеся до фахівців «Колізею» за контактними телефонами 067-937-63-43 та 067-786-11-21. І, звичайно, заходьте на сайт www.dogshome.com.ua.

Микола Тополюк

Юрій Микиша зі своєю дружиною й помічником Тетяною

Під час тренувань

Поза зоною…Станом на 1 січня 2012 року в селі

Світильня проживає 1113 чол., з них 360, тобто третина, – пенсіонери. Чи не для кожного з них стаціонарний телефон залишається єдиним засобом зв’язку із зовнішнім світом (адже не всі пенсіонери можуть дозволити собі мобільний). А що, коли й він не пра-цює?

Ольга Петрен-ко в 71 рік, як і ба-гато людей поваж-ного віку, живе самотньо. Діти й онуки – у місті. Уявіть, як воно: за-лишитися самій у будинку – цілодо-бова тиша. Та ще й

телефон не працює. А як, боронь Боже, треба швидку викликати чи пожежа? Щомісяця за теле-

фон бабуся Оля віддає свої законні 12 грн. Отак потрошку – і за рік виходить близько 224 грн. Погодьтеся, для пенсі-

онера сума не маленька. «Працює – не працює, а ти – плати! – жаліється старенька. – Не сплатиш вчасно – прийдуть, ште-кер витягнуть і – до по-бачення!».

Більшість людей ще у вісімдесятих «фарширу-вали» свої будинки ново-модними на той час при-строями –«телехвонами». Це було справді дороге задоволення – при зар-платі в 62 грн. віддати «сот ку» за встановлення, а ще хлопцям за роботу могорича виставити, щоб

усе було «як положено». «Через негоду, яка була нещодавно, в

багатьох жителів справді зламалися теле-

фони, але після припинення дощів ці про-блеми було вирішено, – каже монтер Ми-кола Ковтун, який опікується телефонами в с. Світильня, Кулаженці, Гребельки, Ру-санів. – Інколи природа додає роботи, а треба ж скрізь встигати. Взагалі люди не часто скаржаться на телефони. Якщо й буває, то це переважно пенсіонери».

Ольга Романівна каже, що в неї теле-фон не працював два тижні. Монтер не відгукувався на її настирливі дзвінки від сусідів, тож жінка вирішила відразу «йти до головного» – зателефонувала голові РДА. Наступного дня телефон запрацю-вав. В інших світильнянців – не працю-ють і до сьогодні. «Не тому, що я погано виконую свої обов’язки, а тому, що не звертаються», – каже монтер. Правда це чи ні, та начальник цеху телекомуніка-ційних послуг №1 «Укртелеком» Сергій Акулін стверджує: «Звернень про не-справність телефонів і справді не надхо-дило».

Ліля Світлична

Будинок Ольги Романівни вже «в зоні»

4 24 серпня 2012 р.

В університеті Юрій був відмінником й душею компанії. Та його мама знайшла Бога в одній із численних релігійних органі-зацій. З часом до неї долучилася вся родина. Юрій перестав спілкуватися з друзями, сміятися, навчається абияк і весь час цитує Біблію. Юрин Бог забороняє святкувати великі християнські свята (хоча ця секта начебто має за основу християнство), займа-тися спортом, грати в шахи, рибалити. Юриній 12-річній сестрі заборонено читати художні книжки, гратися із однолітками, а також спілкуватися з сусідами. Релігійна спільнота, до якої потрапили Юрій та його родина, – одна з наймасовіших. Вона офіційно діє і активно розростається. А разом із нею – 34 тисячі інших релігійних громад в Україні.

За словами дослідників, в Україні секти не місцевого походження. Вони поширювалися з Росії, Польщі й Західної Європи ще в 19 ст. Як стверджують сек-тознавці, в Україні офіційно діє чимало церков, заборонених у багатьох країнах. А все тому, що сучасне українське зако-нодавство є одним із найліберальніших у Європі – у нас релігійні організації можуть існувати навіть без реєстрації. Тільки в Броварах модерних релігійних спільнот налічується понад 30. «Сіячі» Божого слова множаться, як гриби після дощу. Їхнє засилля в Україні одні екс-перти називають проявом демократії, інші – раковою пухлиною суспільства. Вербувальники «полюють» на україн-ців, обіцяючи найбільш бажане: хворим – зцілення, самотнім – шлюб, бідним – підтримку, наркоманам – новий «кайф». Проте людям не кажуть, якою буде справжня ціна отриманого.

«Полювання» на молодь

Агітатори сучасних богів не сидять склавши руки, а проповідують «від дому до дому». Останнім часом релігій-ні спільноти активно взялися за юних українців: молодь схильна до макси-малізму й має занижений критичний бар’єр сприйняття інформації.

У Доктрині Аллена Даллеса, директо-ра ЦРУ США, говорилося: «Ми кинемо все, що маємо… на обдурен-ня людей... Ми непомітно підмінимо їхні цінності на фальшиві... Епізод за епі-зодом буде розігруватися грандіозна трагедія заги-белі найнепокірнішого народу на землі, оста-точне згасання його самосвідомості. Ми всіляко буде-мо... втовкмачу-вати у свідомість культ сексу, на-сильства, садизму, зради… всякої амо-ральності... Хамство й зухвалість, брехню й обман, п’янство й наркоманію, тварин-ний страх... і ворожне-чу народів... Ми будемо розхитувати таким чи-ном покоління за поко-лінням... Будемо битися за людей з дитячого, юнацького віку. Але головну ставку роби-тимемо на молодь...». Для реалізації сво-єї мети США нагло нав’язують нам спе-ціально вирощені на їхній території секти – «Біле братство», «Церква саєн-тологів», «Свідки Ієгови», «Церква Ісуса Христа святих останніх днів» (мормо-ни), секта Рейки, Адвентисти 7-го дня, Чінмоя, «Живий потік» та інші. У всіх є одне спільне – авторитарний режим. Потрапили туди – вирватися на волю шансів дуже мало. Адже сучасні релігій-ні спільноти вигадують все витонченіші

способи затягування в свої тенета: ор-ганізовують різноманітні музичні фес-тивалі, нетрадиційні свята. Дослідники вважають, наприклад, свято Хеллоуін пропагандою сатанізма, яке створює ат-мосферу екзотичного драйву в Україні. Але це не безневинна забава. Помічено, що в окремих регіонах України саме в ніч на 1 листопада сатаністи проводять свої варварські акції з осквернення могил.

«Секти ці-лес прямов ано підривають ба-гатовікові тра-диції нашого народу, – каже настоятель хра-му святого Іо-анна Богослова УПЦ МП прото-ієрей Іоанн Ми-

сів. – На Броварщині з’явилися свої лжепророки, астрологи, теософські й спіритичні товариства, відродилося язичництво. Розраховуючи на недо-свідченість у питаннях віри наших сучасників, лжепророки відкрито ви-ступають у засобах масової інфор-мації, концертних залах; організову-ють свої видавництва; відкривають школи й курси; фінансують навчання молодих людей за кордоном; надають населенню гуманітарну допомогу, яка супроводжується пропагандою їхніх поглядів... І все це за сприяння влад-них структур».

Способи обману Колись засновник саєнтології Лафа-

йєт Рональд Хаббард сказав: «Якщо хо-чеш розбагатіти – вигадай нову релігію». Ця думка стала пророчою. Є 4 сюжети цього бізнесу: продаж якогось конкрет-ного продукту чи духовних послуг; ви-користання релігії для захоплення влади в бізнесі; побори із завербованих адеп-

тів; створення структур у вигляді фінансових пірамід. Най-

п о ш и р е н і ш и й вид «бізнесу» – пропозиції вкла-дання грошей в «небесний банк», адже місце в раю важливіше заоща-джень та майна.

В 70-ті роки була популярною секта «Народний храм», яку очолив

Джим Джонсон. Адепти продали

св о є житло на його користь, а самі пішли за своїм «Богом» у джунглі Гайани. «Бог» заробив де-сятки мільйонів доларів, а

його адепти жили надго-лодь, безкоштовно пра-

цювали, спали в бараках. Закінчилося все в 1978 році трагічно: в газетах з’явилися фотографії мертвих 912 членів секти.

У кожної секти свій спосіб «заро-бітку». Члени організації свідомості Кришни і Свідки Ієгови розсилають по-відомлення про гуманітарну допомогу. Навмання вибирають із телефонного до-

відника адресу отримувача й відправляють листа: вам пода-рунок від солідного міжнарод-ного фонду вартістю 1,5 тис. євро. Для отримання необ-хідно заплатити за доставку. В такий спосіб за рік сек-танти «зароблять» тисячі. А ще вони д а р у ю т ь випа дко-вому пере-хожому ве-лику книгу з картинками, а потім просять пожертву-вати стражденному 200-500 грн.

Можете смія-тися над фраза-ми «я впевне-ний у собі, мої плечі роз-правлені, я несу людям добро», але саме курси «для покра-щення емоційного стану людини» за 40 доларів, що про- даються за до-помогою інтернет-маркетингу, користу-ються попитом.

Смерті – випадковість?

Тих, кого затягли в секти, перетво-рюють фактично на рабів. Особливо небезпечні псевдоорганізації, які ство-рюють свої колонії. Нещодавно в Татар-стані виявили секту, члени якої 10 років жили в підземному 8-поверховому бун-кері. Там, у крихітних камерах-келіях, де на квадратному метрі було по 3 людини, тулилося 60 дорослих та 15 дітей. Деякі з них безвилазно знаходилися в бункері всі 10 років – без сонячного світла і вен-тиляції. Під землею навіть народилося кілька дітей.

За даними соціологічного дослі-дження Інституту соціальної та по-літичної психології, третині українців відомо про випадки негативного впли-ву «нетрадиційних» церков на інших людей. Нерідко релігійний фанатизм призводить і до трагічних випадків. У  Запоріжжі релігійний фанатик під час 40–денного посту заморив голодом трьох дітей та тещу... У Дніпропетров-ську мама з молодшим сином молотком та гантеллю по-звірячому забили до смерті старшого сина за те, що він не хотів із ними відвідувати секту... У Киє-ві…Львові…Миколаєві… Сумних при-кладів достатньо.

Формально держава має право при-зупинити діяльність релігійної органі-зації. Та рівень правової самосвідомості українців низький, тож закони існують лише на паперах. В Україні досі відсут-ній закон про захист громадян від пси-хологічного насильства. Проте свобода віросповідання зовсім не означає все-дозволеність. Засоби психотехнічного впливу на маси доступні для всіх. Це страшна й дуже ефективна зброя, – ка-жуть дослідники, – і разом із неокульта-ми в її безкарному використанні зацікав-лені ті політики, які лобіюють інтереси

неокультів. Зрозуміло, чому держава нас не захищає.

Броварська «Троянда духовна»

6 років поспіль у Броварах про-водиться фестиваль християнської

творчості «Троянда духовна». Насто-ятелі церков та лідери майже 30 за-

реєстрованих у місті релігійних громад представляють творчі

колективи, які демонструють свої таланти. Як каже настоя-

тель Святопокровської па-рафії УПЦ КП протоієрей Михаїл Лесюк, останнім часом все більше релігій-них громад різноманіт-них напрямків хочуть взяти участь у фестива-лі, але Духовна рада дає дозвіл не всім, адже у Броварах діє з десяток

тоталітарних сект та не менше їхніх «метастазів».

– «Троянда духовна» – це співпраця православних цер-ков, римо-католиків, греко-католиків, протестантів (які визнають правдиве вчен-ня про Святу Трійцю), з пред-ставників яких і складається

Духовна рада. Раз на квартал збираємося у міській раді, яку очо-

лює заступник міського голови Лариса Виноградова. Ми обговорюємо болючі соціальні питання, але найбільшу ува-гу приділяємо вихованню дітей, моло-ді. Наприклад, на базі нашої Святопо-кровської парафії діють дві недільні школи: для дітей 6-11 та 11-16 років. У  школах, що п р а ц ю ю т ь що суботи та щонеділі, не обмежуються читанням За-кону Божого. Там обгово-рюються пи-тання реалі-зації людини в суспільстві, організовуються різно-манітні поїздки для підняття куль-турного рівня дітей. З Божою поміч-чю завершуємо будівництво недільної школи. Там не тільки проводити-муться заняття, а й демонструвати-муться фільми, що виховуватимуть молодь. Цьогоріч втілиться в жит-тя моя заповітна мрія: у початкових класах усіх міських шкіл запровадить-ся курс «Християнська етика». Для цього проведено підготовчі курси для вчителів. У вересні матимемо й необ-хідні підручники, що мають гриф Мі-ністерства освіти».

Та витончене маскування (чи й справді зміна переконань?) дозволило пригрітися в Духовній раді й тим релі-гійним організаціям, які належать до числа тоталітарних сект.

P. S. Звичайно, не всі релігійні ор-ганізації пропагують насильство та агресію. Традиційні для України церк-ви чимало роблять для суспільства. Та, як кажуть фахівці, велика залежність людини від організації нагадує нарко-тичну. Тож чим раніше рідні помітять зміни в близькій людині, яка була захо-плена неокультом, тим більше шансів повернути її в сім’ю.

Марта Ляльківська

Соціум

Секти: небезпечні, як наркотики

5№28Соціум

28 серпня минає 100 років від дня народження Івана Михайловича Ковбасинського (1912 – 2001), корінного требухівця, який понад 30 років очолював у рідному селі колгосп «Жовтень», об’єднаний кол-госп із такою ж назвою, колгосп імені М. С. Хрущова, радгосп «Требухівський». Під його керівництвом за сільськогосподарськими та соціально-економічними показниками Требухів вийшов у лідери не лише Бро-варського району й Київської області, а й України.

І. М. Ковбасинський походить із роду, який налі-чує в Требухові близько 300 років. Це прізвище у ва-ріанті Ковбаса згадується в 1784 р. у графі «Військові» (козацькі роди) у сповідних відомостях требухівської церкви Покрови Пресвятої Богородиці. У 30-літньо-го Зеновія Данилова Ковбаси був 29-літній брат Ми-хайло, якого в 1787 р. записано як 32-річного корнета Михайла Ковбасинського, одруженого з Марфою, Йо-сиповою дочкою. Усі решта даних збігаються. Отже,

у Требухові з 1787 р. поряд із давнім пріз-вищем Ковбаса фік-сується його варіант Ковбасинський.

Як згадує жи-телька требухів-ського селища Пе-реможець Ганна Семенівна Козак, до війни І. М. Ковбасин-ський переселився «на посьолок». Він був уже одружений із Мар’єю, дочкою розкуркуленого гос-подаря Семена Куця. У Переможці працю-вав ветлікарем. Тут побудував хату, тут народилися доньки

Софія, Рая, Люба. (Броварці знають його дочку Софію Іванівну як кваліфікованого лікаря-офтальмолога).

Зірка І. М. Ковбасинсько-го сходить у 1944 р., коли він очолює требухівський колгосп «Жовтень», крім якого в селі було ще три: «Переможець», ім. Леніна, ім. Сталіна.

Цікаво простежити зрос-тання колгоспу за сторінка-ми тодішньої районної газе-ти «Стахановець». У ч. 5 від 25.01.1945 р. зазначається: «Багато є чому повчитись у голови Требухівського колгос-пу «Жовтень» І. М. Ковбасин-ського. Під його вмілим керів-ництвом колгоспники успішно закінчили сільськогосподар-ський 1944 рік і наполегливо готуються до весняної сівби». На той час умілому керівнико-ві йшов 32-й рік.

У січні 1945 р., коли газети рясніли закликами працювати

для фронту, для перемоги, требухівська артіль «Жов-тень» відправляє для бійців Червоної Армії городину, вирощену в теплиці (№ 9, 08.02.1945). Тепер це звучить як фантастика.

Про що б не писала газета, требухівська артіль «Жовтень» або перша, або в числі перших.

У № 18 від 15 березня на всю газетну сторінку як зразок для керівників надруковано «Робочий план весняної сівби колгоспу «Жовтень» с. Требухів…» за підписами: голова колгоспу Ковбасинський І. М., агро-технік Солодка П., бригадири Жеребець, Дем’яненко, Дяченко, Каленченко, Голець.

У № 94 за 14 грудня 1945 р. І. М. Ковбасинський хва-лить за роботу ковалів Гната Сома та Кіндрата Зінченка, агронома Ольгу Микитівну Холод, теслярів Євдокима та Олексу Мельниченків, підлітків Василя Мельниченка й Івана Прудкого, які відзначилися на заготівлі курячо-го помету.

20 лютого 1946 р. І. М. Ковбасинський у виступі на нараді передовиків сільського господарства згадує до-воєнний колгосп-мільйонер «Жовтень». Тепер госпо-дарство зруйноване. У 1944 – 1945 рр. артіль освоїла довоєнну площу посівів і перевиконала план розви-тку тваринництва. Іван Михайлович висловлює впев-неність, що в 1946 р. артіль матиме більше мільйона карбованців прибутку, й викликає на змагання гого-лівську артіль «Червона Україна». І це в той час, коли чоловіки або загинули на фронті, або ще воювали, а молодь перебувала на підневільних роботах у Німеч-чині; коли в оранці та сівбі використовували корів, а важку колгоспну роботу часто виконували підлітки.

У 1950 р. всі чотири требухівські колгоспи об’єдналися в один, головою якого обрано І. М. Ков-басинського. Тоді було електрифіковано село, зведено зразкові приміщення ферм, закуплено сільськогоспо-дарську техніку.

Із 1950-х років у Требухові інтенсивно розвивається садівництво. Требухівські фрукти продавали по всьому Радянському Союзу. Безпосередньо цією галуззю опі-кувався «требухівський Мічурін» Василь Ничипорович Рогач.

Недарма з 24 кіноматеріалів про Броварський район 1945 – 1955 рр. (Центральний державний кінофотоар-хів України) Требухову присвячено половину. Є там і кіноматеріали про І. М. Ковбасинського.

У 1960-х роках збудовано правління колгоспу, гараж, зерносховище, водонапірну башту, лікарню, амбулато-рію, дитячий садок, лазню, прокладено шосейну доро-гу від Броварів, зведено школу на 450 місць, закладено будинок культури. Зріс добробут колгоспників. Понад тисячу сімей требухівців переселилися в нові будинки. У селі з’явилися телевізори, велосипеди, машини тощо.

У 1963 р. колгосп «Жовтень» реорганізовано в рад-госп «Требухівський». І. М. Ковбасинського призначили

його директором. Поряд із ним багато років працювали головний агроном Ольга Микитівна Холод, головний зоотехнік Василь Павлович Шикула та інші фахівці ви-сокої проби. Радгосп спеціалізувався на виробництві овочево-молочної продукції. Невпинно зростала його матеріально-технічна база. З 1967 р. на требухівські поля прийшли води Бортницької зрошувальної систе-ми, що дало змогу вирощувати високі врожаї навіть у посушливі роки.

У 1973 р. змінено виробничий напрям радгоспу – він спеціалізується на вирощуванні високопродуктив-них нетелів. Тут збудовано тваринницький комплекс на 11 тисяч голів великої рогатої худоби. У Требухові продовжують вирощувати городину та садовину, від-кривають переробні підприємства – винзавод та кон-сервний цех.

За внесок у розвиток сільського господарства села та за багатолітню самовіддану працю І. М. Ковбасинського

нагороджено багатьма орденами й ме-далями, поміж яких тодішня найвища нагорода – орден Леніна, а також ор-ден Трудового Червоного Прапора.

Скажете, він був радянським ке-рівником? Так. Він був людиною свого часу. У світовій історії лише поодино-кі люди зуміли вийти за межі епохи. І.  М.  Ковбасинський належав до лю-дей, які своєю працею змінюють епоху.

У нього були друзі й недруги. Є вони й досі. І це не дивно. Нерядо-вих людей міряють високою міркою.

У 100-літній ювілей І. М. Ковба-синського не поскупімося на добре слово про земляка, який підніс гос-подарство й соціальну сферу Требу-хова на небачену висоту. У час ниніш-ньої безгосподарності такі керівники Україні не завадили б.

Старший науковий працівник Броварського краєзнавчого музею

Марія Овдієнко

Україна живе в стані гіркого похмілля після ш а х р а й с ь ког о мовного зако-ну «КаКа». Вона перетворилася на поле ідеоло-гічної битви, спровокованої владою. Нади-вившись по теле-баченню кадрів

протистояння під стінами Харківської чи ще якоїсь обласної ради, мимоволі хочеш переконатися, чи в тебе дах не поїхав. Здається, ані влада, ні опозиція не уявляли наслідків чужих ідейно-по-літичних ігор на українському полі. А

вони на підході. З’ясувалося, що втілення мовно-

го закону в життя влетить українцям у добрі гроші – і все за народний кошт. Міністерство освіти імені Табачника спішно друкує шкільні підручники ро-сійською мовою. Україномовні батьки в паніці: на міських горизонтах замаячи-ла проблема пошуку школи для украї-номовних дітей.

Стрімко наближається осінь ви-борчої гарячки. За твердженням Пре-зидента, Верховна Рада щось там пере-глядатиме в мовному законі. А закон «КаКа» тим часом набуває ознак сніго-вої лавини.

У Криму на заваді регіональному статусу російської мови стоять татари – це ж тепер і їм подавай регіональну та-тарську мову! Російськомовна влада не хотіла вивчати української, а за новим

законом доведеться вчити татарську? А на Одещині, може, ще й гагаузьку? Вла-да сама себе перехитрила.

Закарпатці сердяться. Навіщо їм цей незрозумілий закон? Вони добре давали собі раду й без нього.

Геннадій Москаль на-писав послання Ми-колі Азарову мовою ідиш. Може, й нам усім засипати вла-ду листами, на-писаними мова-ми всіх народів, які живуть в Україні? Нехай влада потіє.

А якщо серйозно, свідо-ма частина суспільства мусить знайти спосіб згуртуватися і відшукати україн-ську нитку Аріадни. Іншої ради немає.

Думаймо й удосконалюймо своє мов-лення й свою країну.

Інколи плутають слова адрес і адре-са, адресат і адресант.

Адрес – це пи-сане привітання з якоїсь нагоди (ві-тальний адрес).

Адреса: а) напис на поштовому відправ-

ленні (на мою адресу прийшов лист); б) адресація

в чийсь бік (на адресу голови пролунала лайка).

Адресант  – особа, яка адресує

комусь поштове від-правлення. Адресат  –

особа, якій адресують поштове від-правлення.

Марія Овдієнко

На сторожі української мови

І. М. Ковбасинський

І. М. Ковбасинський (у центрі) серед требухівських колгоспників. 1960-і роки.

Він змінював епоху

8 24 серпня 2012 р.

Ми не винні, винні – не ми

У редакцію зателефонувала бро-варчанка, яка мешкає по вул. Фрунзе (район Пекарні):

– У нашому районі розташований один із найстаріших ринків Броварів, – розповідає Наталя Миколаївна. – А мати ринок за сусіда – це постійно боротися із сміттям та безпритульними тваринами. Нещодавно наш мікрорайон потерпав від потопу. Усі двори та ринкова площа були затоплені. І все це через забитий водостік. Ми неодноразово зверталися до місцевої влади, щоб нам розчистили водовідвід та зробили для нього накрит-тя, але, як кажуть, «віз і нині там».

Хто ж засмічує водостік?– Продавці з ринку, перехожі.

На жаль, не всі громадяни свідомі, – жаліється жінка. – Коли торговці роз’їжджаються (а це близько 14-ї годи-ни), на площі залишаються купи сміття, які вітер та бродячі тварини розносять по всій вулиці. А прибирають ринок та прилеглу територію лише ввечері. От і потрапляють базарні відходи до горе-стоку. А ще постійно дошкуляють без-притульні собаки. Цілі зграї (особливо ввечері) часто нападають на дітей та ви-падкових перехожих. Цих собак, аби не ринок, тут не було б…. Продавчині згля-нуться над голодним цуциком, кинуть йому шматок ковбаски, а той приведе із собою наступного разу ще кількох «же-браків».

– Це неправда, – заперечує дирек-тор ринку «Самшит» Любов Берлін-ська. – Ринок та прилегла територія прибираються одразу ж, як тільки за-кінчується торгівля. Можливо, були поодинокі випадки (прибиральниця за сімейними обставинами особисто у мене відпрошувалася), тоді територія була прибрана дещо пізніше. Але це було лише раз чи двічі. У нас чотири прибиральниці, й вони завжди вчас-но та добросовісно виконують свої обов’язки. Більше того, вони неодно-разово «ловили на гарячому» мешкан-ців сусідніх дворів, що підкидали своє

сміття на ринкову територію. А ще майже всі місцеві виливають помиї під ринковим парканом. Тому я не диву-юся, коли бачу у водостоці «домашні» відходи. Кожному продавцю була ви-сунута вимога, щоб біля свого торго-вого місця поставили хоча б картонні ящики для сміття. А от чи всі дотриму-ються цих вимог, не можу сказати.

А безпритульні собаки – болюче питання не тільки для жителів, а й для нас, – продовжує далі Любов Василів-на. – Ви знаєте наш народ: усі несуть на ринок кошенят, цуценят, знаючи, що тут вони не пропадуть. Ми ж нічого з цим зробити не можемо. Вбивати їх не маємо права. Та й рука не підніметься. Єдине, що ми можемо, – стерилізувати. Але на це в нас немає коштів. Тим біль-ше, цією справою повинна займатися спеціальна служба. Ми писали листи міському голові з проханням виділити кошти на стерилізацію безпритульних собак, та отримали факсом відповідь, що цьогорічним бюджетом кошти на це не передбачені. 3-4 роки тому найняли приватну фірму з відлову собак. Тоді мешканці зателефонували в міськви-конком і звинуватили мене в жорсто-кому поводженні з тваринами. Після цього ринок пережив не одну перевірку захисників тварин. Тепер єдине, що ми можемо, – виганяти собак за межі рин-ку. До речі, якби одна із жалісливих жі-ночок, що мешкає на Фрунзе, не підго-довувала безпритульних собак із всього міста, їх би тут збиралося менше.

Як вирішується питан-ня паркування автомобілів біля ринку? У базарні дні тут важко пройти, не те, щоб проїхати.

– Ми не повинні цим займатися. Для цього потрібна відповідна ліцензія, а ринок її не має. Про паркування по-винна дбати місцева влада. Ми неодно-разово зверталися до продавців, щоб не загороджували проїжджу частину, але кожен по-своєму розуміє і дотримуєть-ся наших прохань.

…Отак роками жителі скаржать-ся на ринок, ринок – на жителів, а всі разом – на владу. А та просто мовчить. І поки шукають винуватців, водовід-відна яма перетворюється на вигрібну – нове, створене «своїми руками» сміт-тєзвалище…

Марія Кондратюк

В Україні ринок – місце не лише торгівлі, а й спілкування. Часто туди йдуть, щоб «на людей подивитися і себе показати». І мало хто здогадується про велику роботу, яку проводять пра-цівники центральної лабораторії та її філій на ринках міста, щоб попередити виготовлення та реалізацію небезпеч-ної для споживачів продукції.

– Жартома нас називають «очима й вухами ветеринарної служби», – каже за-відувач Центральної лабораторії ветери-нарно-санітарної експертизи Володимир Прудкий. – Адже результатами числен-них досліджень реалізуються тактика й стратегія дотримання ветеринарно-сані-тарного благополуччя ферм, переробних підприємств та й самих місць реалізації – магазинів і ринків. Для цього у нас є необхідне оснащення, яке постійно онов-люється (без цього ми не зможемо атес-туватися). Та найголовніший наш капітал – висококваліфіковані працівники, стаж практичної роботи котрих становить 15-50 (!) років. Чи не найбільше роботи влітку, коли необхідно перевіряти, окрім м’ясо-молочної та рибної продукції, ще й забрудненість свіжих фруктів та овочів нітратами, нітритами, а також радіаційне забруднення. Хоча після чорнобильських подій минуло багато часу, але краще все-таки перестрахуватися.

До розмови п риє д н ує т ь с я завідувач лабо-раторії, що на ринку «Нива», Валентина Піс-ковець.

– Упродовж останніх років чи не найбіль-шим клопотом працівників ла-бораторій були завезені з півдня України кавуни та дині: виробники «перегодовували» баштанні мінеральними добривами, що дуже шкодило споживачам. Така про-дукція вибраковувалася. Поступово ми привчили продавців до того, що в Брова-ри для реалізації можна привозити тіль-ки доброякісні товари.

Григорій Прудкий, завідувач лабо-раторії ринку, що на вулиці Короленка, стверджує: всі відібрані ними зразки відповідають ветеринарно-санітарним нормам.

– Щоправда, безпечність кавунів і динь, що реалізуються вздовж автомо-більних трас, ветеринарні працівники гарантувати не можуть, – пояснює фа-хівець. – Навіть враховуючи загальні тенденції підвищення якості баштанних,

є небезпека підвищеного вмісту ток-сичних речовин, зокрема свинцю, який міститься в автомобільних вихлопах. Зрештою, ветеринарно-санітарна екс-пертиза не гарантує безпечності м’ясних продуктів, зокрема кров’янок самороб-ного виготовлення. Їх навіть не беруть на аналізи. Тому любителі цієї продукції ризикують, як і покупці лісових грибів, які на ринках продавати заборонено. Тож не варто вірити продавцям, котрі стверджують, що якість їхньої продукції перевірено в лабораторії.

– Небезпеку перенесення захворю-вань становлять і бродячі тварини, яких достатньо на міських ринках, – каже Григорій Прудкий. – Хоча деякі з них живуть на ринках місяцями, а іноді й роками, але це тварини без господаря, отже, нещеплені. Ми просимо продавців м’ясних продуктів не підгодовувати со-бак. Так у них зникне інтерес до цього місця. Але багато продавців вважають за благе діло кинути кісточку «бідній тва-ринці». Служби ж відлову в місті фак-тично немає.

– У місті та районі діє 17 підприємств із переробки м’яса, молока та риби, – роз-повідає начальник управління ветери-нарної медицини в Броварському районі Володимир Косенко. – Увага до них під-вищена – проводяться планові й поза-

планові перевірки. В  обов’язок фахівців входить перевірка тварин перед забоєм: за станом внутрішніх органів, результата-ми лабораторних до-сліджень ветеринари мають визначати до-броякісність сиро-вини для подальшої переробки. У разі найменших сумнівів у якості туша пере-

дається на зберігання в холодильник, а зразки направляються для проведення необхідних досліджень до нашої лабо-раторії. Постукаю по дереву: впродовж останніх років у нас не було неординар-них випадків. Хоча багато проблем нам завдають «гастролери», тобто виробники з інших регіонів, які намагаються омину-ти будь-який контроль. Як правило, вони продають свої вироби із транспортних за-собів, у невстановлених місцях. Такі про-дукти харчування вилучаємо і знищуємо. Але ми не в змозі побувати всюди, тому звертаюся до броварчан: оминайте сти-хійні ринки, особливо влітку, коли ризик купити зіпсовані продукти харчування суттєво зростає.

Микола Тополюк

Соціум

Очі й вуха ветеринарної служби

Базарний день на ринку в районі Пекарні

Світлана Корнієвська та Тетяна Чебан відбирають зразки м’яса для досліджень на ринку, що на Пекарні

Броварська лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи. На передньому плані – провідний лікар, ветеран Ганна Песляк

Що можна знайти у водостоці

9№28

Вода и деньги любят счетВы установили у себя в кварти-

ре счетчик воды? И как, много де-нег сэкономили? Надеюсь, что да. Но преду преждаю: скоро вашему счастью придет конец! Ведь вместе со сниже-нием потребления растет и себестои-мость каждого кубометра жидкости непонятного цвета и неизвестного ка-чества, текущей из крана. И потому ни-какая экономия от роста тарифов вас не спасет!

Человек – грязное животное

Об этом знали еще древние римля-не! А потому наряду с общественными уборными строили в Риме акведуки и прочие водопроводы, которые в I веке н.э. обеспечивали каждого жителя столицы империи бытовой нормой по-требления (БНП) в 88 ведер или в 700 литров воды в сутки.

В сравнении с цивилизованной Евро-пой эти рабовладельцы роскошно жили! В ХIХ веке БНП в крупных городах Франции, Германии или России состав-ляла всего 40-50 л. Да и сегодня ситуа-ция не многим лучше: к услугам город-ского населения мира (1,1 млрд. человек) предлагается 280 л; еще 0,8 млрд., про-живающих в поселках городского типа, имеют 110 л. А остальное человечество по-прежнему живет в условиях неразви-того капитализма и потребляет 50-60 л/сутки.

Но это «средние значения». Напри-мер, в Москве еще недавно была одна из самых высоких в мире БНП – до 500 л на человека. В США для городских жите-лей – 330 л, для сельских жителей – 250 л/сутки.

В Украине все сложнее. Во-первых, до недавнего времени у нас воду считали не литрами, а кубометрами. Так, в 2010 г. в Симферополе БНТ составляла 12,17; во Львове – 11,6; в Запорожье – 11,55 куб. метров. В среднем этот показатель для всей страны был равен значению 8,68; а меньше всего воды использовали киев-ляне – 5,5 куб. метров.

Во-вторых, единицей измерения в Украине, по советской традиции, были не потребности отдельного граждани-на (в литрах), а расход воды на каждую отдельную квартиру (в куб. метрах). Это позволяло работникам ЖКХ не тра-тить лишних усилий на учет жильцов, а брать деньги за услуги, так сказать, по усредненным показателям. Установил местный совет БНП в размере 5,5 куб. метров/сутки – так извольте, граждане, платить!

И тут украинцы задумались. А за что именно платить? За нормы, установленные чиновниками или за реальные литры использованной воды?

Да, кстати, на что именно использо-ванной?

Статистики и специалисты водо-проводного дела давно подсчитали, что оптимальная БНП для развитых стран, в число которых Украина стре-мится попасть вот уже двадцать лет, составляет 220-320 л/сутки на челове-ка. И эта вода утекает в сточные трубы в следующей пропорции: 43% – из туа-лета, 34% – из ванны или душа, 6% тра-тится на мытье посуды, 4% – на стирку, 3% – уборку помещения, а на прочие нужды, в т.ч. приготовление пищи, – всего 10%.

Поразительная цифра: 43% потре-бляемой очищенной и отфильтрованной

пресной воды человечество тратит на смыв собственного дерьма!

Первыми забили тревогу американцы и призвали всех, кто ест и естественно извергает из себя отходы пищеварения, заменить 13-литровые туалетные бачки на 5-литровые.

Что это дало? Если информация Управления по охране окружающей среды (США) достоверна, то средний американец в течение своей средней 70-летней жизни спускал воду в унита-зе 140 000 раз, извергая в канализацию 1 820 000 литров воды. Замена старо-го бачка на новый дала США экономию воды, равную 20-ти минутам «слива» Ниагарского водопада!

А чем украинцы хуже?Мы тоже начали покупать унитазы с

расходом в 3-6 литров и экономить. То есть менять ванны на душевые кабины, покупать посудомоечные машины, реже стирать, меньше пачкать посуду и уста-

навливать в квартирах счетчики. Мы на-чали считать воду и деньги!

Мнимая экономия«Купи! Установи! Плати по счетчику!

Плати меньше!» Помните эту навязчивую рекламу?

Помните, как на каждом углу, на каждой обочине стояли люди и продавали всем желающим газовые счетчики?

Потом началась кампания замены приборов учета электроэнергии на более точные, потом государство в лице ми-нистерства ЖКХ уговорило нас купить устройства для измерения количества использованной горячей и холодной воды…. За наш же собственный счет, кстати.

Сначала украинцы радовались и сравнивали цифры в квитанциях на коммунальные услуги: сколько было уплачено в прошлом месяце, а сколь-ко сегодня? И пребывали в восторге от своих экономических талантов: в июне расход воды составил, например, 350 литров, а в июле – всего 170! И думали: надо бы еще сэкономить, т.е. мыться раз в неделю, постельное белье менять раз в две недели, мыть посуду только по-сле третьего ужина, а в туалет не ходить до тех пор, пока окончательно не при-жмет…

Некоторые граждане решили даже не смывать за собой всякий раз, а делать это только тогда, когда запах фекалий можно будет намазывать на хлеб вместо масла!

Не смейтесь. Лучше плачьте: прави-тельство Украины готово резко умень-шить БНП именно до такого мизерного уровня. Об этом недавно заявил испол-

няющий обязанности министра реги-онального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины Александр Алипов:

- Для одного человека [в сутки] до-статочно 3 л питьевой воды для внутрен-них потребностей и 33 литра для того, чтобы помыть овощи-фрукты.

Представляете, сколько денег сэкономит каждая семья, если будет мыться и стирать один раз в год?!

А сейчас я вас, читатели, сильно огорчу. Рост тарифов на водоснабжение будет всегда опережать любые ваши же-лания сберечь лишнюю гривню/копейку. Таковы законы экономики.

Экономика против экономии

Зададимся простым вопросом. Ког-да, для каких целей, под какие условия

и мощности были построены в Украине системы водоснабже-ния и канализации?

Правильно, во времена СССР. По принятым тогда ГОС-Там, нормам и прави-лам. А в Советском Союзе счетчики в каждой квартире и на каждой трубе ни-какими стандартами предусмотрены не были!

И что же у нас получается? Реальная производительность водопроводного хозяйства сегодня определяется не его мощностью, запроектированной когда-то давно, но реальным расходом воды потребителями, т.е. по счетчику.

В советские времена расчет был на подготовку и прокачку, условно, 350 л/сутки на человека, а сегодня мы имеем всего лишь 170 л/сутки, т.е. снижение производительности в 2 раза. И что в этом случае происходит с себестоимос-тью подачи 1 куб. метра воды от источ-ника водоснабжения к потребителю?

Эта самая себестоимость опреде-ляется отношением суммы годовых эксплуатационных затрат по всей сис-теме (водозабор, насосная станция 1-го подъёма, водоочистная станция, резервуары чистой воды, насосная стан-ция 2-го подъёма, зоны санитарной охраны, разводящая сеть труб с арма-турой на территории и в жилых домах) к годовой производительности (объему подаваемой потребителям воды).

Затраты – это заработная плата об-служивающего персонала, реагенты для очистки и обеззараживания, электроэнергия, амортизационные

отчисления, расходы на текущий ремонт и пр.

Итого: зарплата растет, амор ти-за ционные отчисления не снижают-ся, расходы на ремонт в связи с изно-сом труб и запорной арматуры только повышаются, а производительность системы падает, поскольку и мы с вами, и правительство решили экономить воду и деньги…

Значит, себестоимость каждого ли-тра/кубометра воды и тарифы будут расти в полном соответствии с законами экономики! Например, при падении БНП в 2 раза для сохранения безубыточности работы водоканала тариф должен быть поднят в 1,69 раза.

Сегодня в Броварах, например, 1 куб. метр холодной воды стоит 2,89, а в Дымерке – 5,45, Калиновке – 4,87, Све-тильне – 4,50 грн. А сколько вы платили раньше?

Мнение экспертов и последствия

Опрошенные мной украинские и рос-сийские специалисты почти единогласно утверждают:

- Особого внимания заслуживает реакция водоводов и разводящих се-тей на резкое снижение расходов воды в трубах «благодаря» счётчикам. Во-первых, скорость движения воды в трубах становится меньше проектных экономически выгодных скоростей, что ухудшает экономические показатели во-

дораспределения. Во-вторых, пони-жение скоростей движения ускоряет коррозию внутрен-ней поверхности труб и образование твёрдых отложений в них, делает не эф-фек тивными хи-мические методы борьбы с коррози-ей. В-третьих, по-нижение скоростей приводит к образо-ванию застойных зон, благоприятных для размножения

микроорганизмов в трубах, и вызывает ухудшение качества питьевой воды по главному показателю – бактериологи-ческому…

А в подтверждение этих экспертных оценок я приведу мнение санитарных врачей:

- По статистике Госсанэпидемслужбы Украины, из общего числа водопроводов страны 5,1% не отвечают санитарным нормам, а 32% проб питьевой воды не соответствуют принятым санитарно-химическим показателям…. Пить воду из-под крана нельзя, так как у каждого украинца после этого есть вероятность оказаться на больничной койке (цит. «Главред», 06.12.2011)…

***Ну вот, хотели как лучше, а получи-

лось как всегда! Никакой экономии – одни расходы: на покупку и установку счетчика, на фильтры, на лекарства…

Поэтому я призываю граждан и чи-новников не экономить, а рационально использовать воду, без вреда для ко-шелька и с пользой для здоровья.

Александр Матюшенко

Соціум

10 24 серпня 2012 р. Машина часу

Бомбардували не лише Київ, а й Бровари. Щоправда, на три дні піз-ніше. В оперативно-розвідувально-му зведенні штабу зони протипові-тряної оборони Південно-Західного фронту, підписаному начальником штабу майором Пеньковським, ска-зано: «Дев’ятьма літаками («Хейн-кель-111» і «Юнкерс-88») з висоти 100 м бомбардовано аеродром Бровари. Згоріло дев’ять літаків». На бровар-ському аеродромі була розміщена і школа Цивільного Повітряного Фло-ту. Колишній курсант школи Ігор Ганапольський згадував: «Наша 2-га рота перебувала в їдальні, коли зне-нацька налетіли «Юнкерси». Бомби впали на приміщення їдальні... під ними загинула уся 2-га рота – близько 200 курсантів».

У іншому повідомленні про події 25 червня сказано, що на аеропорт Брова-рів, де стояли не лише винищувачі І-16 із 254-го винищувального авіаполку, але й безліч цивільних літаків, німці здій-снили три нальоти. Спочатку силами 21-го «Юнкерса», потім 13-ти і нарешті дев’ятьма «Хейнкелями». Було знищено шість І-16. Зав’язався повітряний бій, під час якого льотчики Григорович, Би-сьєв, Сухоновський і Білоус збили три «Юнкерси». У цьому бою лейтенант Су-хоновський загинув. Осколком німець-

кої бомби важко поранено командира 254-го полку майора В. Валуйцева.

Того ж дня зазнав бомбового удару і аеродром у Гоголеві, де базувалася більша частина 14-го полку важких бомбарду-вальників ТБ-3. Під час двох нападів на ае-родром німецькі екіпажі скинули на нього 36 бомб з висоти 200-300 м, в результаті чого один бомбардувальник згорів.

Зовсім інакше прокоментовано ці події в журналах бойових дій 1-ї та 2-ї авіагруп 4-ї повітряного флоту люфт-ваффе: «Дев’ятьма «Юнкерсами» 1-ї

авіагрупи на аеродромі Гоголів бомбами і наступним обстрілом бортовою збро-єю з малої висоти знищено 12 радян-ських літаків і 15 пошкоджено.

П’ять «Юнкерсів» 2-го авіазагону ски-нули бомбовий вантаж на стоянки чо-тирьохмоторних ТБ-3 (у Броварах). Із 50 машин приблизно 30 було знищено. З’явилася група радянських винищувачів, які намагалися атакувати «Юнкерси», але німецькі екіпажі відбили напад, знищив-ши п’ятеро росіян. На зворотному шляху три наших Ю-88 атакували кулеметним вогнем аеродром у Семиполках; два росій-ських літаки отримали пошкодження».

Складається враження, що і радян-ські, й німецькі документальні джерела тих часів, м’яко кажучи, не дотриму-ються істини, применшуючи свої втра-ти та одночасно десятками знищуючи літаки противника.

Німецький історик З. Радтке наво-дить і такий епізод нальоту на аеродром Гоголева: «Протягом деякого часу екі-паж унтер-офіцера Герінга із 1-го заго-ну вважався таким, що пропав безвісти. Потім з’ясувалося, що він зумів дотяг-ти підбиту російськими винищувачами машину до позицій своїх військ. Усі чле-ни екіпажу цілими й неушкодженими повернулися в свою частину».

Бомбардування німцями різних об’єктів на території Броварщини від-бувалося і в липні та серпні 1941 року.

У записах від 9 липня в журналі бо-йових дій групи німецьких армій «Пів-

день» сказано: « В результаті ударів, які здійснив 4-й повітряний флот по заліз-ничній мережі ворога, вдалося перерва-ти зв’язок на ділянці Київ–Ніжин. Вели-ка кількість паротягів і вагонів стоять покинутими. Сьогодні, наскільки до-зволяла погода, продовжувалися удари по транспортних спорудах і поїздах».

Радянські військові зведення за сер-пень наводять такі факти: «2.08.1941 року один (неймовірно!) «Юнкерс-88» бомбардував Бровари, де знаходив-ся штаб Південно-Західного фронту». А також: «4 серпня зранку 20 «Хейн-кель-111», 15 «Юнкерс-87» і 12 «Мес-сершмітт-109» здійснили наліт на Бро-вари, під час чого збито 13 німецьких літаків при втраті трьох І-16, одного МіГа та одного І-153».

Впадає в око, що німецькі льот-чики добре знали нашу місцевість та розміщення військових і промислових об’єктів, які підлягали бомбардуван-ню. Самі німці визнавали, що велику допомогу в цьому надавала агентура, яка перебувала на радянській терито-рії, а також екіпажі висотних літаків Верховного командування люфтваф-фе із загону підполковника Т. Рове-ля, які неодноразово здійснювали розвіду вальні польоти над аеродро-мами поблизу Києва починаючи з 2-ї половини 1940 року.

Чим займалися в цей час «сталінські соколи» та люди з гарячими серцями і хо-лодним розумом – одному Богу відомо...

Сьогодні, мабуть, мало кому відо-мо ім’я Івана Матвійовича Стешенка (1873-1918) – педагога, письменника та літературознавця, одного з організато-рів Української Центральної ради. В іс-торію ж він увійшов як перший міністр народної освіти України (червень 1917 – січень 1918). Саме завдяки цій людині з червня 1917 року почалася українізація шкіл, видання українських підручників і навчальних програм, організація україн-ських гімназій та курсів українознавства. Іван Стешенко – ініціатор заснування Українського народного університету, Української педагогічної академії, Укра-їнської академії мистецтв, польських і єврейських навчальних закладів. Керу-вав він також діяльністю Товариства по-ширення шкільної освіти в Україні.

Після закінчення історико-філо-логічного факультету Університету Святого Володимира Стешенко вла-штувався в Фундуклеївську жіночу гімназію в Києві, проте невдовзі був за-арештований поліцією за участь у сту-дентських заворушеннях. Після п’яти місяців увязнення в Лук’янівській тюрмі Івана Стешенка вислали за межі Києва, заборонивши займатися викла-дацькою діяльністю. Він поселився в Жердові у маєтку відомих театральних діячів Миколи Садовського та Марії Заньковецької, відомому як «Марусин курінь». Вибір місця проживання був не випадковим – свого часу Стешенко жив на квартирі письменника Михай-ла Старицького, де, вірогідно, й позна-йомився із Садовським. Є відомості,

що майбутній міністр освіти працював управляючим маєтку.

Три роки перебування у Жердові (1897-1900) позначені плідною літера-турною, перекладацькою і науковою ді-яльністю Івана Матвійовича. Досліджу-ючи творчість Котляревського упродовж 1898-1900 років, Стешенко підготував і видав низку праць, а також детально вивчив усі варіанти перекладів «Енеї-ди» поета Древнього Риму Вергілія. На-укова розвідка Івана Стешенка «Поэзия И. П. Котляревского» (1898) здобула по-чесну нагороду Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук.

Іван Стешенко не полишав і полі-тичної діяльності – у 1898 році він узяв участь у роботі нелегального з’їзду Това-риства «Молода Україна».

Івана Стешенка 30 червня 1918 року в Полтаві підступно вбив один із членів більшовицької організації. Похований перший міністр освіти України в Києві, на Новобайковому цвинтарі.

«Киев бомбили...»

Сторінку підготував Володимир Мельник

Бомбардування аеропорту у Броварах 23 липня 1941 року

Іван Стешенко

Збитий Ю-88

Міністр у Жердові

«22 июня, ровно в четыре часа, Киев бомбили, нам объявили, что началася война».

11№28

«Доле, де ми? Доле, хто ми?»

Ми – українці, і в цьому наша сила і слабкість.

Сила – якщо усвідомлюємо себе на-цією, а не населенням, що проживає на певній території. Якщо відчуваємо себе

народом, здатним боротися за свої права і свободи, пишатися минулим і мріяти про майбутнє для дітей і онуків. «Українська правда», посилаючись на останнє дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», стверджує, що за два роки кількість людей, які вважають себе патріотами України, збільшилася з 77% до 82%. Зокрема, 40% опитаних однозначно впевнені в своїх патріотич-них почуттях, ще 42% – швидше так, ніж ні. Проте 10% не помі-чають за собою палкої любові до Батьківщини, а 8% – не визна-чилися. (Мабуть, це ті, кого Остап Вишня у відомому фейлетоні назвав чухраїнцями: на запитання, якої вони нації, співрозмов-ники, почухавшись, відповідали: «Та хто й зна… Живемо в Шен-геріївці. Православні». Ці люди загубилися в просторі й часі, на-завжди залишившись у країні Чукрен).

Автори дослідження відзначають зростання патріотизму на-самперед у регіонах, де проходили матчі ЄВРО 2012. Пам’ятаєте, яка хвиля національного піднесення охопила країну під час фут-больного свята? Ми влаштовували салюти й масові братання з нагоди вдалого старту, разом переживали невдачі й суддівське свавілля… Відчували себе єдиним цілим, об’єднані найбажа-нішою спортивною метою. А потім, незважаючи на гіркоту по-разки, ще довго згадували, що українець – це звучить гордо. (Російські вболівальники після передчасного повернення їхньої збірної додому влаштували футболістам справжню обструкцію: «Московський комсомолець» навіть відзначився скандальним заголовком «Виродки!» на першій шпальті. Своєрідне розуміння патріотизму?).

Але ж не футболом єдиним живемо! Розумні люди кажуть, що в нації повинна бути національна ідея, інакше вона ризикує зник-нути, мов легендарна Атлантида… Національна ідея – розуміння народом сенсу свого існування, концепція, що об’єднує народ на всіх етапах його історії. Скажімо, наших батьків колись перекону-вали: наступне покоління радянських людей житиме при комуніз-мі. Тобто було якесь «світло в кінці тунелю», заради якого героїчно боролися з труднощами, часто не жаліючи ближнього. А що зараз? Заради чого ми зараз, у незалежній Україні, живемо від виборів до виборів і, зрештою, «маємо те, що маємо»?..

Українських заробітчан за межами Батьківщини уже від 3 до 5 мільйонів. Їдуть за кращим життям, а через деякий час звика-ють до закордонних реалій і не поспішають повертатися. І якщо раніше за кордоном користувалися попитом українські робочі руки й спини, то зараз усе частіше тікають із країни «мізки», осо-бливо молоді й перспективні: наприклад, у США радо прийма-ють наших айтішників. Молодь робить свій вибір, шукає новий спосіб національного самовираження. Це вже не «шароварщи-на» і не байдужість до сьогодення з архетипічним українським «моя хата скраю». Тим, хто розбудовуватиме країну завтра, нема часу на складні національні рефлексії. Молодь обов’язково зна-йде цей народ, «загублений у часі», й визначиться з його майбут-нім. Залишається зробити всього одне зусилля. Не лінуймося ж, українці, адже ми варті своїх скарбів!

Людмила Сотник

Колонка редактора

Літературна вітальня

Скарб віриОстаннім часом все

більше зустрічаю зневірених лю-дей. Чи то о с о б и с т о мені так «щастить», чи справ-ді більшає серед нас тих, хто нікому не довіряє і в свої сили вже зовсім не вірить. У розмовах наводжу такий приклад: багато чого, що є нашою реальністю, колись здавалося нездійсненним, фантастикою. Фантастикою і залишалося б, якби не було того, хто одного дня вирішив втілити мрію в реальність. Без

цього ми зупинилися б десь у кам’яному

віці. Зневіра не лише не до-

зволяє йти вперед, а й тягне назад. Воно нам

треба?З г а д а л а

одну картинку, що «гуляє» Інтерне-

том: на ній зображено чоло-віка, який затято шукав скарб. Дуже довго копав яму, яка пе-ретворилася на підземний ту-нель… Та скарбу все не було. Знесилився і кинув роботу тоді, коли до скарбу залишало-ся копнути всього один раз...

Лідія Стрельченко

ОголошенняШукаю народ,загублений у часі:ім’я – український;батько – Бог;мати – Земля;місце проживання –між Росією, Польщею, Литвою,Австро-Угорщиною, Портоюта іншими поневолювачами;населення –катастрофічно зменшується;сімейний стан –розлучений (незалежний);мова щоденного вжитку –суржик (суміш

сусідської і своєї);особливі прикмети:терплячий, як віл,добрий, як дитина,співає – куди тим італійцям,як вип’є – плаче,

на виборах – продається,обирає переважно ворогів.

Хто знайде –прохання повернутина доробку Історії.

ПриродністьОнуки наших онуків

не боротимуться за незалежність,

не ходитимуть у дисидентах,

не рятуватимуть українську мову.

Будуть природньо сущими:як моря – морями,

зорі – зорями,чорнобривці – чорнобривцями,українці – українцями.

Марія Овдієнко

Ані релігійні свята, ані 8 Березня, ані Новий рік ніякого відношення до творення нації не ма-ють. 1–2 травня давно стали полігоном для не-численної купки комуністів, які збираються на демонстрації швидше за звичкою: так робили їхні батьки та діди. Попри всю повагу до 9 Трав-ня, цей день останнім часом розпалює ворож-нечу між націоналістами та комуністами, між Заходом і Сходом України, бо більшість забуває, що щиро пишатися перемогою над нацизмом, на мою думку, мають право лише ветерани, а не кожний другий їхній нащадок, готовий кидати-ся на того, хто не поділяє його поглядів. Є ще 28 червня, але в ро-зумної людини ви-никне запитання: чи може ця дата називатися гордо Днем Конститу-ції України, якщо основи Консти-туції нехтуються як «верхами», так і «низами»? У су-хому залишку ми маємо лише дату 24 серпня – ось до неї і повернемося.

Поряд із  Днем Конституції День Не за лежності – од-не із наймолод ших свят, утверд жене на офіційному рівні, тому логічним виглядає те, що воно передовсім асоціюється з молод-дю та надією на майбутнє держави. Але чомусь святкування Дня Незалежності зводиться до демонстрації або навіть відвертої пропаганди історичних і культурних кліше: «вишиванка–ко-зак– сало–горілка», які намертво осіли у свідо-мості пересічних обивателів. Це все передбачає, що обиватель 24 серпня належним чином вдяг-неться, наїсться і нап’ється, а потім з думками про Україну піде спати. Подібну ідеалізацію Ко-заччини більш прогресивні українці називають «шароварщиною», та натомість не можуть за-пропонувати ніякої альтернативи, бо вони, на жаль, не змогли сформулювати чітку та зрозумі-

лу національну ідею ні для держави, ні для себе, ні для майбутніх поколінь.

Молодь же, яка народилася за часів Перебудо-ви чи Незалежності, а виховувалася вже в суве-ренній державі, має три шляхи, якими може піти: або прийняти давно сформовані соціокультур-ні штампи й наслідувати їх, або абстрагуватися від цього та, пливучи за течією, не перейматися націо нальною ідентифікацією, або шукати новий спосіб національного самовираження не лише для себе, а й для цілого народу. І коли кажуть, що в Україні багато радикально налаштованих юнаків та дівчат, це є зайвим підтвердженням того факту,

що переважна більшість моло-ді обирає третій шлях як єдино можливий. Вона, якщо захоче, ви-рішить левову частку проблем, які виникали протягом сто-літь відсутності власної держави: і національну ідею чітко сфор-мулює, і дасть світові й собі відповідь на за-питання: «Хто ми і для чого ми?», і, розста-

вивши пріоритети, впевнено поведе країну обра-ним курсом. Благо, що для цього в молоді є все необхідне: незалежна держава і, як наслідок, від-сутність комплексу меншовартості.

А в День Незалежності, мабуть, найважливіше відчувати себе маленькою частинкою одного ве-ликого цілого, бо зв’язок із Вітчизною у кожного дуже тісний: саме він ненав’язливо примушує нас під час міжнародних змагань вболівати за україн-ських спортсменів чи за національну збірну. І па-тріотизм – це перш за все відчуття єдності з людь-ми, які в силу історичної справедливості та попри важке життя своїх предків лишилися українцями й зуміли створити власну державу.

Богдан Гайворонський

День, коли треба єднатися

У Дня Незалежності України є одна характерна особливість – це свято покликане об’єднати українців, незалежно від мовних ознак, віросповіда-ння або матеріального достатку. Об’єднати саме українців – не росіян чи будь-яку іншу національну меншину – від Галичини до Донбасу, від Києва до Криму, нехай навіть в автономній республіці «українськістю» ніколи й «не пахло». Інших дат, які могли б нагадати українцю про те, звідки він родом, немає. Судіть самі.

12 24 серпня 2012 р.

Вісімку кращих визначено!Зіграно матчі 13-го туру в обох гру-

пах, а отже, визначено 8 команд, які протягом наступних двох місяців бо-ротимуться за призові місця та вихід до вищої ліги.

Останнім, 4 щасливчиком з гру-пи А став ФК «Факел» (Княжичі), який у звітному турі на власному полі впевнено переміг ФК «Патріот» (в/ч «Семиполки») – 8:0. У гості до Плос-кого завітав ФК «Красилівка». Оби-дві команди  – серед лідерів групи, а гості в останніх 7-ми матчах взагалі не втрачали очок. Матч пройшов ці-каво, обидві команди мали безліч на-год, щоб забити, але більш влучними виявилися господарі – 3:0 (хет-трик на рахунку Віктора Какуна). ФК «Ди-мерка» впевнено (5:1) переміг гостей із Димитрово (за господарів забивали Іван та Микола Половки, Артем Дуд-ник, Андрій Руденок, Андрій Настич). У Броварах на центральному стадіо-ні «Спартак» лідер групи А «Беркут» приймав аутсайдера – ФК «Атлетик» (Гоголів). Господарі не відчули спро-тиву й перемогли з рахунком 8:0 (4 голи забив Володимир Брижак, хет-триком відзначився Ярослав Нечипо-

рук). До речі, «Атлетик» вже 7 матчів поспіль не знає смаку перемог – лише одна нічия і 6-ть поразок.

У 13-му турі дещо прояснилася за-плутана ситуація в групі Б. Як ми й про-гнозували в попередніх стат-тях, після першого кола п’ятим зайвим став багаторазовий призер районних змагань ФК «Полісся» з Тарасівки. Це ста-ло відомо після закінчення ранкових матчів: у напружено-му матчі ФК «Зазим`я» переміг красилівський «Олімпік» – 3:2, а ФК «Бобрик» не приїхав на гру в Світильню (господарям буде зараховано технічну пе-ремогу). Набравши по 24 очки, «Зазим`я» та «Світильня» за тур до фінішу попереднього етапу ввійшли до квартету кращих, а ФК «Полісся» (ще до своєї гри проти лідера ФК «Гоголів», яка відбулася ввечері) втратив будь-які шанси піднятися на очікуване 4-те міс-це. Сама гра пройшла в безкомпромісній боротьбі: на 25-й хвилині, завдяки голам Євгена Москаленка та Віталія Хана, гос-подарі вигравали 2:0. Потім розслаби-

лися і ще до перерви пропустили тричі. Після відпочинку Олександр Жмінька рахунок зрівняв. Але Сергій Бонцарів-ський, забивши 3 голи (автором ще од-ного м`яча став Сергій Крошка), приніс

своїй команді перемогу – 3:4. Перерва явно не пішла на користь гоголівцям (після 11-ти перемог – це вже друга по-спіль поразка). В останньому матчі туру шевченківський «Сокіл» переміг вдома ФК «Заворичі» – 2:1.

Сергій Стасюк

Нагороди знайдуть своїх героївП р е м ’ є р - м і н і с т р

Микола Азаров по-обіцяв нагородити не тільки українських призерів Олімпіади, а й спортсменів, які посіли 4-6-ті місця. «Ми пи-шаємося нашими олім-пійськими чемпіонами. Тих, хто зайняв почес-ні 4-6-і місця, тих, кого несправедливе суддів-ство позбавило наго-род, – усіх уряд відзна-чить. Це моя позиція, я на цьому наполягаю», – сказав він, відкриваю-чи засідання уряду. За словами Азарова, через несправедливе суддів-

ство наша олімпійська збірна не дорахувалася шести медалей. Як відо-мо, олімпійська збірна України зайняла 11-е міс-це за кількістю медалей та 14-е місце – в загальноко-мандному заліку. В акти-ві українських спортсме-нів 6 золотих, 5 срібних і 9 бронзових медалей (всього 20 нагород). Крім того, багато українських олімпійців зайняли з 4-го по 6-те місця на різних змаганнях.

Нагадаємо: бровар-чанки Людмила Йосипен-ко (багатоборство) і На-талія Пигида (естафетний

біг) завоювали 4-ті місця, Тетяна Гамера-Шмирко (біг) – 5 місце.

М. Азаров задоволений резуль-татами української збірної на літніх Олімпійських іграх у Лондоні. Прем’єр вважає, що українські спортсмени ви-ступили гідно, але потенціал України більший, тому потрібно покращити умови підготовки олімпійців, щоб у майбутньому претендувати на найви-щі місця на олімпійському п’єдесталі. Для цього в країні починається реалі-зація 4-річної програми з підготовки олімпійської збірної на літню Олімпіа-ду в Ріо-де-Жанейро. М. Азаров дору-чив Міністерству освіти і науки, молоді та спорту спільно з Мінфіном розроби-ти загальнодержавну програму підго-товки до наступних Олімпійських ігор 2016 року в Бразилії. «Україна може і буде серед олімпійських лідерів світу», – підкреслив він.

Соломія Мальована

21 серпня відбувся виїзний матч київського «Динамо» проти менхен-гладбахської «Борусії», що проходив у рамках 4-ої кваліфікації Ліги чемпіо-нів. Гра із «Динамо» для «Борусії» була принциповою: на редути українців ні-мецькі футболісти йшли з рішучістю і відвагою, як і належить молодим, амбі-ційним і дисциплінованим командам. Та наші земляки не дали «жеребцям» розслабитися. Як результат – 3:1 на ко-ристь українців. Після перемоги шанси «Динамо» на вихід до групового етапу досить високі. Українцям залишилося тільки належно виконати свою роботу в поєдинку-відповіді. А рідна земля і свої вболівальники тільки збільшать шанси на перемогу.

24 серпня у Заворичах – спортивне свято: відкриється відреставрований небайдужими людьми, колишніми ви-пускниками, шкільний стадіон. У про-грамі заходів передбачається про-ведення змагань із підтягування на перекладині, підняття гир та турнір із міні-футболу серед ветеранів – для тих, кому за 35. Позмагатися за головний приз міні-футбольної частини свята збираються команди Великої Димерки, Рудні та Калити. Звісно ж, виставлять свій колектив і господарі.

«Найспортивніше село України» – саме так називається спартакіада, яку проводить спортивне товариство «Ко-лос». 25 серпня на стадіоні Великої Ди-мерки пройдуть змагання між Борис-пільським та Броварським районами. Честь Броварщини захищатимуть ди-лерські спортсмени-аматори. Програма спартакіади налічує кілька видів спор-ту. Зокрема, буде турнір із міні-футбо-лу, волейболу (чоловіки та жінки), зма-гання із шахів, шашок та, можливо, з настільного тенісу.

Зіграні чергові матчі чемпіонату Київської області з футболу в першій лізі, де Броварщину представляють дві команди. ФК «Бровари» у гостях впевнено переграв суперників із Ба-ришівки – 4:1, а команда Броварсько-го району на своєму полі перемогла колектив сусіднього Бориспільського району – 4:2. Лідирує тут команда Бо-рисполя. На другому місці – Бровар-ський район, на третьому – ФК «Бро-вари».

Анатолій Бакум

12 Спорт

«Олімпік» та «Світильня» продовжать боротьбу за призові місця

Квартет легкоатлеток в естафеті 4 х 400 м – Юлія Олішев-ська, Наталя Пигида, Аліна Логвиненко і Ольга Земляк

Чортова дюжинаЧисло 13 в європейській культу-

рі вважається нещасливим. Люди, які бояться цього числа, страждають так званою тріскаідекафобією. На-приклад, у Англії 13 зветься не «чортовою», а «пекарською дю-жиною». У зв`язку з цим у деяких будівлях поверхи нумеруються так, що після 12-го поверху від-разу йде 14-й. В оперних театрах Італії відсутні місця з цим номе-ром, практично на всіх кораблях відразу після 12-ї каюти йде 14-а. Також 13-й ряд відсутній у літа-ках. У чемпіонаті Броварського району беруть участь люди не за-бобонні, тому минулими вихідни-ми провели черговий, 13-й тур у вищій лізі.

Цього року обидві команди з Кра-силівки грають у першій лізі, але це не завадило місцевим глядачам побачити на власні очі гру вищої ліги. Після пере-рви в чемпіонаті броварський «Титан» не отримав дозволу грати на центральному стадіоні «Спартак», тож був змушений звертатися за допомогою до сусідніх сіл. Красилівка виявилася чемною і дозволи-

ла броварцям на своєму полі прийняти ФК «Колос» із Димерки. «Колос» у чемпі-онаті йде на ІІ місці, відстаючи від лідера ФК «Десна» на одне очко. «Титан», про-

гравши останні 3 зустрічі, відкотився на 5-е місце. Номінальні господарі спочатку не поступалися лідеру по грі «Колосу». Вони мали два виходи віч-на-віч із гол-кіпером, «Титан» влучив у поперечину. Але перемогу «Колосу» приніс постріл Євгена Бруцького. Також із рахунком 0:1 закінчилася гра в Калиті, де місцева ко-манда поступилася гостям із Заворичів. Не змогли виявити переможця «Брова-

ри-Молоко» та «Пристань» (Богданівка) – 2:2 (Богданівка перервала серію по-разок, яка налічувала 6 матчів). Зливу голів побачили глядачі в матчі «Оврут» (Семиполки) – «Рудня» – 6:3. Три влучні удари Володимира Корсунського не до-помогли «Рудні» здобути перші очки в

чемпіонаті (сумна серія руднянців продовжується: 13 матчів – 13 по-разок). Ще більше голів побачили глядачі в Шевченковому. Місцевий «Локомотив» поступився діючому чемпіонові ФК «Десна» (Погре-би) з хокейним рахунком 5:7. ФК «Енергодім» (Калинівка) програв требухівському «Фавориту» 1:3 (за гостей двічі відзначився Ігор Шлейченко, ще один гол забив Юрій Медвєдєв).

Тур виявився результативним. У 6 матчах було забито 31 гол.

Якщо в числі 31 переставити місцями цифри, то отримаємо 13 – оту саму «чор-тову дюжину».

Очолює турнірну таблицю «Десна» – 34 очки. На одне менше – в «Колоса», ІІІ місце посідає «Фаворит» з 27-ма очками. «На дні» таблиці – «Енергодім» та «При-стань» – у них по 10 очок. «Рудня» знову не здобула нічого.

Сергій Стасюк

«Фаворит» та «Трубіж» – на різних полюсах турнірної таблиці

13№28

ЗагадкиНевеличка та сі-ренька,В нірці мешкаю тихенько. Уночі по хаті – нир – Я шукаю сало й сир.

Я в ґаздівстві до-помога, Маю вим’я і два

роги. Цілий день траву жую, Молоко смачне даю.

Гладенький бочок,

Р о ж е в и й п’ятачок,

І хвостик- гачок.

В и р і ж т е та надішліть чи принесіть в  редакцію 10 логотипів дитячого

куточка «Гойдалка» (з одного номера

чи кількох) і отримайте в подарунок

від «Старого центру» футболку, а та-

кож різні потрібні дрібнички.

13

ОВЕН (21.03 – 20.04). Не створюйте заплутаних ситуацій у своєму житті. Цей період буде насиче-ний активною виробни-чою діяльністю.

ТІЛЕЦЬ ( 21.04 – 21.05). Якщо у вас немає серйоз-них намірів стосовно якоїсь людини, не поспішайте зу-стрітися з нею знову. Не да-вайте обіцянок – вони можуть вам дорого обійтися.

БЛИЗНЮКИ (22.05 – 21.06). Цей тиждень ви прове-

дете не там, де планували, і зустрінете не того, кого хотіли. Але результат перевер-шить усі сподівання.

РАК (22.06 – 23.07). Якщо потрапите у важ-ку ситуацію, сприймайте все з гумором – настрій одразу покращиться.

ЛЕВ (24.07 – 23.08). Намагайтеся бути більш обачними. Незначний вчинок із вашого боку може мати серйозні на-слідки.

ДІВА (24.08 – 23.09). Увесь час ви будете на ви-соті й чудовому настрої. Ви задоволені усім, що зробили, і маєте амбітні плани.

ТЕРЕЗИ (24.09 – 23.10). Яких би помилок ви не наробили, зможе-те швидко їх виправити. На роботі у вас виник-нуть нові ідеї та плани.

СКОРПІОН (24.10 – 22.11). Не бійтеся проде-монструвати свої творчі здібності та оригіналь-ність мислення – ви змо-жете піднятися на небу-валу висоту.

СТРІЛЕЦЬ (23.11 – 21.12). Ваша активність на роботі може викли-кати негативну реакцію заздрісників. Вас під-тримає лише кохана лю-дина.

КОЗЕРІГ (22.12 – 20.01). Робота, яку ви ви-конуєте, може викликати роздратування. Маєте зберігати спокій і не під-даватися поганому на-строю.

ВОДОЛІЙ (21.01 - 19.02). Тиждень буде на-повнений для вас несподі-ванками, причому різного характеру. Підготуйтеся до них. Головне – побере-жіть себе.

РИБИ (20.02 - 20.03). Зупиніться на досягнутому та перепочиньте. Ваші здо-бутки вагомі і принесуть вам не лише задоволення, а й грошові надходження.

Про все потроху

Гороскоп на 27серпня-2 вересня

2012 року

Радився із зірками Петро Савенок

Прогноз погоди по Броварщині

(27серпня - 2 вересня)

Україна сміється

27 серпня – ніч +13+17, день +24+28, сонячно.

28 серпня – ніч +13+17, день +20+24, дощ.

29 серпня – ніч +7+11, день +17+21, дощ.

30 серпня – ніч +8+12, день +14+18, дощ.

31 серпня – ніч +7+11, день +18+22, сонячно.

1 вересня – ніч +8+12, день +15+18, сонячно.

2 вересня – ніч +7+11, день +16+18, сонячно.

Голуби, наївшись зерна біля хіміч-ного заводу, розплавили пам’ятник на центральному майдані міста.

Ненавиджу вихідні. Тільки захо-чеш посидіти з дружиною за чашеч-кою кави в кріслі біля каміна – і тут з’ясовується, що в тебе немає ні дру-жини, ні каміна, ні крісла, ні навіть чашечки кави.

Алкоголік Сидоров за десять ро-ків пропрацював усього лише три дні двірником, а весь інший час перебу-вав у запої. І все одно він приніс сус-пільству більше користі, ніж усі місь-кі чиновники, разом узяті.

Посадили собаку охороняти авто-мобіль. Уранці прийшли – коліс не-має. На вітровому склі записка: «Пса не лайте, він гавкав».

Так вони й жили! Корову продали, а гроші пропили!

Дитячий куточок

Увага!

конкурсДорогі читачі! Дитячий куточок

«Гойдалка» започатковано на допомогу батькам. Тут ви знайдете матеріали, які розважать вашу малечу, розширять її світогляд та допоможуть у пізнанні сві-ту прекрасного.

Батькам допитливих дітейУ кого тече блакитна кров?Виявляється,

блакитна кров буває не тільки в казкових принців і принцес. Приро-да наділила бла-китною кров’ю павуків, скорпіо-нів і крабів. Зви-чайній червоній крові колір додає гемоглобін - черво-ний «барвник», в основі якого залізо, а ось блакитну кров виробляє не гемоглобін, а гемоцианін - блакитна речовина, основу якої складає мідь. Дослідження по-казали, що без гемоцианіна павуки, наприклад, про-сто не вижили б. Адже у них немає вен і артерій, які в людини розносять кров із киснем по всьому тілу. Цю функцію, завдяки своїй складній будові, і виконує ге-моцианін. Він дуже точно, як надчутливий регулятор, відмірює необхідні порції кисню. Одночасно він вирів-нює температуру тіла відповідно до зовнішніх умов.

***

***

Ребуси

КросвордЗнайдіть 10 відмінностей

ЦЕ

Л

14 24 серпня 2012 р. Країна рад

«Матусині помідорчики»

Усе листя, почищену й розрізану вздовж на 4 частини морквину, очищені зубчики часнику й горошини перцю викласти на дно простерилізо-ваної банки. Помідори помити і скласти в банку. Воду закип’ятити, залити в банку з помідорами, закрити кришкою, дати постояти 5-10 хвилин. Злити, додати в розсіл сіль, цукор, довести до ки-піння. Насамкінець додати оцет і вилити в банку з помідорами. Відразу закатати, перевернути й щільно закутати до охолодження.

На дно 3-літрової банки скласти кріп, листя смородини, хрін, щільно вкласти помідори. Залити банку доверху окро-пом і залишити на 10 хв. Злити воду в каструлю, прокип’ятити, знову залити в банки і залишити на 10 хв. Знову злити і прокип’ятити. На 3-й раз у розсіл додати спеції: 2,5 ст. ложки солі, 2 ст. ложки цукру, 6-8 лаврових листків, 10 шт. перцю, 2 шт. гвоздики. Розлити в простерилізовані банки й закрити.

Із розрахунку на 10 літрових банок.На дно кожної банки викласти кріп, цибулю кільцями, часник – 2-3 зубчики, 3 ст. л.

кип’яченої олії. Маринад: 3 літри води, 4 ст. л. солі, 9 ст. л. цукру, 15 лаврових листків, 30 шт. перцю

горошком, 20 мг оцту. Закип’ятити й охолодити. Помідори розрізати на половинки й на-кладати в банки різаним донизу. Заливаємо охолодженим маринадом і стерилізуємо 15 хв.

Помідори із прянощами

Помідори половинками

Сторінку підготувала Марія Кондратюк

Інгредієнти: • кріп – 2-3 гілочки; • листя чорної смородини – 2-3 шт.; • листя хрону – 3-4 шт.; • помідори – 1 кг; • сіль – 2,5 ст. ложки; • цукор – 2 ст. ложки; • лавровий лист – 6-8 шт.; • чорний перець – 10 горошин; • гвоздика – 2 горошини.

Інгредієнти на трилітрову банку: • помідори – 2 кг; • морква – 1 шт; • часник – 4 зуб.; • оцет сто-ловий – 50 г; • листя (лаврове – 4 шт., • смороди-ни – 4 шт., • лист хрону – 1 шт., • 1 парасолька й стебло кропу, • горошини перцю); • цукор-пісок – 4 ст. л.; • сіль – 2 ст. л.; • вода – 1,5 л.

Кул і нар і я

Андрій Дяченко із Світильні – по-томствений пасічник: бджільництвом захоплюється його батько Валентин, за-ймалися дід Костянтин та прадід Андрій.

– У Світильні навіть виникла нефор-мальна гільдія бджолярів та медоварів, – каже Андрій. – До неї входять і мої друзі Дмитро Чуприна та Костянтин Лабага.

Родина Васюків із Великої Димер-ки також добре знана на Броварщині. Спілкування із покупцями батько до-вірив синові Богдану, а сам залишився наглядати за пасікою. На людей поди-витися та себе показати в Бровари при-їхав і настоятель церкви села Кирдани, що в Таращанському районі, протоієрей Сергій.

– Віддавна в монастирях розвивалися садівництво та бджільництво. Пасіка да-рує спокій душі, допомагає у вихованні дітей. Мій син – шестикласник Ілля – та-кож долучається до цікавої справи.

Окрім меду, па-січники пропону-вали гостям свята й медовуху.

– У кожного па-січника свій рецепт цього напою, – роз-повідає один із найдосвідченіших бджолярів Бро-варщини Гри горій Педора. – Правиль-но виготовлена ме-довуха – цілющий напій, що додає сили й здоров’я. Адже його міц-ність усього 10-12 градусів, а процес бродіння відбува-ється без додавання дріжджів.

– Ми звикли ді-литися продукцією з тими, хто її по-требує. Минулого сезону до дитячої лікарні та дитбудинку передали по-над 300 кілограмів меду, – розпові-дає голова міськрайонної організації бджолярів Ніна Труанська. – Із влас-ного досвіду знаю, як впливає на ді-тей робота на пасіці. Мій онук Дани-ло – досвідчений пасічник: має кілька власних вуликів і майже не боїться бджолиних укусів…

На Спаса броварчани могли посма-кувати всіма видами меду: квітковим, липовим, акацієвим, гречаним... І яр-маркові ціни «не кусалися». Якщо літро-ва банка на ринку коштує 80 грн., то на святі меду в бджолярів можна було стор-гуватися на 10 грн. дешевше.

На Спас припадає завершення основ-них робіт із медозбору. Пасічники роз-починають підготовку до відповідальної пори – зимівлі.

Микола Тополюк

…Давно влюбился в полосатую подругу –

Забыл о доме, жизнь останови-лась…

Ці рядки Анатолій Лисенко, житель с. Княжичі, присвятив коханій. Але не жінці, а улюбленій бджілці-трудівниці.

Вже майже 20 років Анатолій Ва-сильович закоханий у свою пасіку. Бджільництво для нього не просто захоплення – спосіб життя. Сьогод-ні чоловік навіть не уявляє, як колись міг жити без своїх смугастих подруг. Любов до бджільництва прийшла не-очікувано. Одного разу друг попросив допомогти йому вивезти пасіку в поле. Того дня майбутнього пасічника бджо-ли так покусали, що обличчя й руки були схожі на рожеві повітряні кульки. Незважаючи на страждання від укусів, чоловік закохався у бджільництво.

Після цього випадку Анатолій влас-норуч зробив два вулики й купив бджо-лині сім’ї. Сьогодні він має їх 25. Цьо-

горіч свої вулики пасічник вивіз на Чернігівщину, за 200 км від дому. До 1 вересня пла-нує повернути, щоб підготувати бджіл до зими.

– Сезон ме-дозбору майже завершено, тому потрібно скоро-чувати гнізда: слід залишити стільки рамок, скільки обсиджу-ють бджоли, на-віть на 1-2 менше, радить Анатолій Васильович. – Щоб забезпечити здорове потомство трудів-ниць, необхідно перевірити бджіл і ву-лики на наявність кліща варроа.

– Часто буває: купуєш мед, а він без запаху. З чим це пов’язано?

– Запах меду залежить від квітів, із яких він зібраний. Зазвичай не має яскраво вираженого запаху мед із рі-паку та білої акації. Завдяки великому вмісту фруктози цей мед, на відміну від інших, не так швидко кристалізується.

Якщо ж солодкий продукт зацукру-вався, його можна розтопити на водя-ній бані, причому температура води не повинна перевищувати 60 градусів за Цельсієм, інакше мед втратить свої властивості.

– Які продукти бджільництва най-більш корисні?

– Корисно все. Вважаю, що в кож-ному домі на столі (незалежно від того, є своя пасіка чи ні) повинна бути хоч маленька баночка меду. І ранок раджу розпочати з розведеної в півсклянки води ложці меду. Чоловікам рекомен-дую вживати маточне молочко, яке по-трібно зберігати тільки в морозилці, а жінкам – відпочиваючи в сауні чи лазні, прихопити з собою мед. Перш ніж зайти в сауну, нанесіть його на все тіло. Смачним і корисним є стіль-никовий мед, але щоб його зібрати, вибирайте найсвіт-лішу рам-ку (вона

має бути нова, а стільник – сві-жим).

Також варто придбати про-поліс. Він має а нтибіо ти чні , протипу хлин-ні властивості, сприяє загою-ванню ран, вира-зок. Його вико-ристовують для профілактики та лікування хво-роб дихальних шляхів, шлун-ково-кишкового

тракту, різноманітних шкірних захво-рювань, у тому числі опіків і ран, що важко загоюються. Єдиний випадок, коли не рекомендується споживання меду, – це алергія на бджолині продукти.

Для мене бджільництво – це стиль життя, а не спосіб заробити гроші. Тому на ринку я не торгую: усю бджо-лину продукцію забирають постійні клієнти, які дякують не лише мені, а й моїм смугастим подругам.

Марія Кондратюк

Пісня, мед і медовуха

На Медовий Спас пасічники справляють свої обжинки. Минулої неділі на майдані Свободи відбулося обласне свято пісні, меду та медовухи. У колорит-них ятках з тинами й соняхами пасічники чи не з усіх регіонів Київщини про-понували броварчанам мед та інші продукти бджолярства.

Анатолій Лисенко: «Вони мене покусали, а я їх полюбив…»

Потомствені пасічники Андрій і Лариса Дяченки

15№28Оголошення

Інформаційно-аналітичний тижневик «Старий центр». Виходить щоп’ятниці. Наклад 7000Видавець ТОВ «Комунікаційна група «Контакт»Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№ 1435 Р, від 27.01.2012 р.Адреса редакції: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2Зам. № 54/28. Ціна договірна.Передплатний індекс 89964

Шеф-редактор: Олена СлизюкГоловний редактор: Ірина ЮщенкоВерстальник: Антон СтрочкінЛітредактор: Людмила СотникТел. редакції: 7-27-28Відділ реклами: тел. 7-25-01, e-mail: pr-kompania@ukr.netРедакція може не поділяти думку та позицію автора.За точність фактів, викладених в опублікованих

матеріалах, відповідальність несе автор.Листування з читачами тільки на сторінках газети.За зміст та достовірність реклами відповідальність несе рекламодавець.Рукописи не рецензуються і не повертаються.Віддруковано: ПСК газети «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України»

ВІТАЄМО!Настоятеля храму Успіння Божої Матері села

Погреби священика Ігоря Баглея та парафіян храму вітаємо із святом Успіння Пресвятої Богородиці

та храмовим святом вашого села. Шануючи цей день, ми сповідуємо віру у

воскресіння і вічне життя. Бо віримо й знаємо, що Божа Матір не померла, а спочила, ніби заснула, від чого це свято й називається Успінням.

Висловлюємо надію, що цього світлого дня у кожного з нас буде справжній святковий настрій і нас переповнюватимуть думки лише про те, що в Бога немає мертвих – у Бога всі живі.

Від щирого серця бажаємо усім радості, добра, сімейного затишку, довгих і щасливих років життя.

Колектив редакції «Старого центру»

Пропоную роботу

ПродаєтьсяКоляска дитяча

ROAN світло-коричнева,ідеальний стан, зима-літо,

дешево! 067-369-76-02Велосипед дитячий

3-колісний, від 1-4 роківручка керування,

парасолька від сонця

Продам ГАЗ-53 бортовий, на ходу. Нові КПП, кардан, фередо та ін. комлектуючі до ГАЗ-53.

тел. 093-520-76-05

Продам двигун Д-245, відпрацював 159 мотогодин.098-275-85-08. Ігор

«Запорожець» 1962 року, на ходу. Рідні запчастини (все працююче). 098-275-85-08. Ігор

Безкоштовно віддамо відходи пилорами на дрова: дуб, осика, сосна, тополя. 067-922-24-53

Монолітні фундаменти та перекриття, під’їзні дороги, відмостки. 096-29-87-888

Новий пеленатор та круг для купання немовлят, дешево. 067-369-76-02

Причіп легковий ПВ-01Б

б/в, рік випус-ку 2010, тент,

посилена рама, Ірина

067-748-34-84

Нерухомість

Продаю землю 16 соток під забудову, с. Красилівка. Комунікації поруч. Власник 097-494-29-32.

097-277-34-89. Ціна договірна

Продаю земельну ділянку під забудову 25, 8 соток, Калита. Ціна договірна

тел.: 68-4-36; моб.: 097-10-85-831Ніна Тимофіївна

Продам ділянку в Гоголеві 20 соток. Початок села.

Зручний під’їзд. Ціна договірна

тел. 093-520-76-05. Юрій

Здається в оренду перукарня

смт. Калинівкавул. Північна, 6-ател. 067-580-11-37

Продається земельна ділянка під забудову, 18 соток. Електричні лінії поруч, газифікація, зручний під’їзд.

СМТ Калита, по вулиці Гоголя. Ціна договірнател. 067-725-86-32

Продам будинокс. Гоголів, світло, газ,

вода, під’їзд асфальто-вано, поруч магазин

тел. 067-291-51-09

Продам ділянку з недобудованим будинком в Бобровиці, 7 соток. Центр міста, зручний під’їзд.

Газ, вода по вулиці. Літня кухня добудована.Ціна договірна. 067-793-14-15. Інна

Продаю в с. Краси-лівка ділянку під

забудову, 16 соток. Комунікації

поруч. Ціна договірна.097-494-29-32. Ніна

Продаю будинок. 70 м2, газове опалення, є сарай, 2 погреби, свердловина, все

разом - 9 соток. 098-776-32-00. Микола

Броварським МВ (з обслуговування м. Бровари та Броварсько-го р-ну) ГУ МВС України в Київській області надаються довідки про наявність (відсутність) судимості.

Для отримання довідки при собі мати:1. Паспорт або свідоцтво про народження (ксерокопії обов’язково)2. Для довіреної особи – нотаріально завірена письмова згода-до-

ручення громадянина, якого ця інформація стосується.Прийом здійснюють: начальник сектору інформаційних технологій

Ігор Олексійович Тіптін та старший інспектор сектору інформацій-них технологій Леся Борисівна Теплюк

у кабінеті №100 (перший поверх)щовівторка та щочетверга з 10.00 до 13.00

АГЕНТ ІЗ НЕРУХОМОСТІ. ТОВ «ПЛЕЙС ІН ЮА» потрібен для проведення переговорів та укладання договорів на території міста та області. Графік роботи – вільний. Зарп-лата – 1102 грн. Тел.: (044) 3322474.

АГРОНОМ. Потрібен ТОВ «Цеоліт». Необхідне знання ме-тодів застосування мінеральних добрив, будови та прин-ципу дії механізмів, що використовуються для захисту рослин. Зарплата – 1200 грн. Тел.: (045) 9449999.

АСФАЛЬТОБЕТОННИК-ВАРИЛЬНИК. Потрібен Бро-варському шляхобудівельному управлінню №50, котрий знає характеристики та способи виготовлення асфальто-вих сумішей. Зарплата – 3000 грн. Тел.: (045) 9454120.

БУХГАЛТЕРА. Запрошує на роботу Броварська СЕС, який знає програму 1С Бухгалтерії v7. Бюджетна організація, спецкошти, ведення договорів. Бажано мати базову вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит», досвід роботи – від 3-х років. Зарплата – 1302 грн. Тел.: (045)9444118.

БУХГАЛТЕРА. Запрошує на роботу ДП «Зеєландія». Тран-спорт, каса, імпорт, експорт, виробництво, авансові звіти, ПДВ. Офіційна зарплата – 5000 грн. Тел.: (044)5922883.

БУХГАЛТЕРА З ДИПЛОМОМ СПЕЦІАЛІСТА. Запрошує на роботу ТОВ «Моньє». Робота з середини вересня. Зна-ння програми 1с версія 8, місце проживання – м. Вишне-ве. Зарплата – 4200 грн. Тел.: (044) 4942452.

ВЕРСТАТНИКА ДЕРЕВООБРОБНИХ ВЕРСТАТІВ. Запро-шує ТОВ «Агропак». Графік роботи: 8.30 – 17.30. Потрібно 25 осіб. Зарплата – 2500 грн. Тел.: (045) 9479175.

ВЕРСТАТНИК ДЕРЕВООБРОБНИХ ВЕРСТАТІВ. Потрі-бен Державній організації «Резиденція Залісся». Зарплата – 1137 грн. Тел.: (045) 9433373.

ВИКЛАДАЧА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ. Запрошує на роботу Броварський професійний ліцей. Режим роботи: 8:00-17:00. Зарплата – 2000 грн. Тел.: (045) 9454473.

ВИХОВАТЕЛЬ. Потрібен на роботу ДНЗ «Олександра». 6-годинний робочий день. Ставка залежить від розряду + стаж + категорія. Зарплата – 1500 грн. Тел.: (045)94 51167.

ВИХОВАТЕЛІ. Потрібні Управлінню освіти Броварської міської ради в дитсадки «Ромашка», «Віночок», «Коло-сок», «Червоні вітрила», «Катюша», «Теремок». Зарплата – 1346 грн. Тел.: 0459472382.

ВОДІЙ АВТОБУСА, КАТЕГОРІЯ «Д». Потрібен ТОВ «Со-юз-авто». Графік позмінний. Виїзди о 5 год. Зарплата – 1500 грн. Тел.: (045) 9451190.

ВОДІЙ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ. Потрібен Бровар-ській філії ТОВ з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс». Зарплата – 2100 грн. Надається гуртожиток. Тел.: (045)9465559.

ВОДІЯ КАТЕГОРІЙ «В», «С», «Д». Запрошує на роботу Військова частина А 0525. Зарплата – 2000 грн. Тел.: (045) 9440103.

ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА ЗІ ЗНАННЯМ ТУРЕЦЬ-КОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ. Запрошує на роботу ТОВ «Маядо». Зарплата – 5000 грн. Тел.: 0675470869.

ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР. Потрібен ТОВ «ІКГ». Зарплата – 4000 грн. Тел.: 0687077347.

ГОЛОВНОГО БУХГАЛТЕРА. Запрошує на роботу Плос-ківська сільська рада Броварського району. Необхідні знання програми 1С, бухгалтерського обліку, звітності. Зарплата – 1281 грн. Тел.: 0459432219.

ГОЛОВНОГО БУХГАЛТЕРА. Запрошує на роботу КП «Плосківське». Необхідні знання бухгалтерського обліку, програми 1 С. Зарплата – 1500 грн. Тел.: (045) 9432249.

ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР. Потрібен ТОВ «Підряд». Необ-хідне знання звітності, програми 1С, досвід роботи в га-лузі будівництва. Зарплата – 2500 грн. Тел.: 0459446515.

ГОЛОВНОГО ПОДАТКОВОГО РЕВІЗОРА-ІНСПЕКТОРА ЗІ ЗНАННЯМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ВІЛЬ-НИМ ВОЛОДІННЯМ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ, СТАЖЕМ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ. Запрошує на роботу Броварська об’єднана державна податкова інспекція. Оклад + над-бавка за спеціальне звання. Робота тимчасова. Зарплата – 1102 грн. Тел.: (045) 944-06-22.

ГОЛОВНИЙ ІНЖЕНЕР. Потрібен ДП «ЖИТЛО». Необхідні навички: 4 група з електробезпеки. Зарплата – 3800 грн. Тел. (04594) 346-52

ДВІРНИКА. ТЕРМІНОВО запрошує на роботу ТОВ «СПМК-2 ТЕПЛИЦЯТЕХМОНТАЖ». Перевага надається соціально не-захищеним категоріям громадян, працювати 2 години на день. Зарплата – 1400 грн. Тел. 0459467251

ДВІРНИК. Потрібен ПАТ «КРАНОБУДІВНІЙ ФІРМІ «СТРІ-ЛА». Безкоштовні обіди. Зарплата – 1500 грн. Тел. (093) 8112295, (044) 5946804

ДИЗАЙНЕРА ГРАФІЧНИХ РОБІТ. Запрошує до співпраці ТОВ «ФОНБРЕНД». Необхідні знання програми Photoshop, Corel Draw. Перевага надається випускникам вищих на-вчальних закладів, можливе навчання на підприємстві. Зарплата – 1800 грн. Тел. (097) 333-05-62 грн.

ДИРЕКТОР ПІДПРИЄМСТВА. Потрібен ДП «САН КЕМІ-КАЛ УКРАЇНА ЛІМІТЕД». Необхідні навички: вільне воло-діння українською, російською, англійською, німецькою мовами, досвід роботи з іноземними партнерами та за-мовниками, впевнений користувач комп’ютерною техні-кою та програмним забезпеченням. Зарплата – 6500 грн. Тел. 445865331

ДИРЕКТОРА З МАРКЕТИНГУ. Запрошує ТОВ «ДЕЛЬТА ФРУКТ». Спеціальні навички: вільне володіння араб-ською, англійською мовами, досконале володіння МS Office (Word, Excel, Power Point), Adobe Potoshop, Corel Draw, PRO 100 та ін. Зарплата – 4100 грн. Тел. 0968083711

КОМЕРЦІЙНИЙ ДИРЕКТОР З ВІЛЬНИМ ВОЛОДІН-НЯМ АНГЛІЙСЬКОЮ, АРАБСЬКОЮ, ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВАМИ. Потрібен ТОВ «ДЕЛЬТА ФРУКТ». Зарплата – 4500 грн. Тел. 968083711

ЕКОНОМІСТА. Запрошує БРОВАРСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИ-СТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС». Перевага надається соціально незахищеним категоріям громадян. Претендент повинен уміти реє-струвати фінансові операції, складати облікові реєстри, розраховувати фонди заробітної плати та чисельність працівників. Надається гуртожиток. Зарплата – 3000. Тел. 0459465559

РОЗПОВСЮДЖУВАЧІВ-ПРОДАВЦІВ ГАЗЕТИ. Запро-шує до співпраці редакція газети «Старий центр». Тел. 097-627-10-49

РАСКЛЕЙЩИК ОБЪЯВЛЕНИЙ. Работа в Броварах. Требуется – мужчина от 35 лет! Александр. Телефон: 0971234999

ПЕРУКАР. Потрібен в смт Калинівка, в’їзд - вул. Північна, 6-а. тел. 067-580-11-37

ЗДАМ В ОРЕНДУ РОБОЧЕ МІСЦЕ МАЙСТРА МАНІКЮ-РУ-ПЕДИКЮРУ. 80 грн/день. Гагаріна, 1А. 067-367-16-81

ОХОРОНЕЦЬ. Вік – до 30 років, зріст – від 170 см, серед-ня чи середньоспеціальна технічна освіта, без судимості, можливість проживання в Києві та області. Військова служба не обов’язкова. Умови роботи: охорона об’єктів. Заробітна плата від 2000 грн. Зручний графік роботи. Ви-слуга років – рік за півтора. Безкоштовне медичне обслу-говування. Повний соцпакет. тел. (097) 501-54-64

ІНЖЕНЕРА З ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНОЇ РОБОТИ. Запрошує до співпраці ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІД-ПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬТЄВРОБУД» (знання програми АВК-5, ДБН (будівельні норми). Зарплата – 2500 грн. Тел. 0677383879

ІНЖЕНЕРА З ТЕХНІЧНОГО НАГЛЯДУ. Шукає БРОВАР-СЬКИЙ ДОМОБУДІВНИЙ КОМБІНАТ «МЕРКУРІЙ». Обов’язки: промислове й цивільне будівництво, технагляд за будів-ництвом. Зарплата – 2500 грн. Тел. 0459477245

ІНЖЕНЕРА-ЕНЕРГЕТИКА. Запрошує БРОВАРСЬКИЙ ДО-МОБУДІВНИЙ КОМБІНАТ «МЕРКУРІЙ». ТЕРМІНОВО! Зарпла-та – 4000 грн. Тел. 0459477245

ІНЖЕНЕР-ЕНЕРГЕТИК ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІ-ЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА. Потрібен ПАТ БРОВАРСЬКОМУ ШЛЯХОБУДІВЕЛЬНОМУ УПРАВЛІННЮ №50. Знання технічних характеристик, конструктивних особли-востей, режиму роботи та правил технічної експлуатації енергетичного обладнання. Зарплата – 3300 грн. Тел. 0459454120.

ІНЖЕНЕРА-КОНСТРУКТОРА ДЛЯ ЗНЯТТЯ ЗАМІРІВ. Запрошує ТОВ «ТАЛСІ ФК». Знання Автокаду, досвід роботи з алюмінієвими системами різних виробників. Зарплата – 3000 грн. Тел. (04594)65805

ІНЖЕНЕРА-КОНСТРУКТОРА. Шукає ТОВ «ФАСАД». Пере-вага надається соціально незахищеним категоріям гро-мадян. Зарплата – 1300 грн. Тел. 0443916191.

ІНЖЕНЕР-ТЕХНОЛОГ З ДОСВІДОМ РОБОТИ АБО МО-ЛОДИЙ СПЕЦІАЛІСТ. Потрібен ПАТ «БРОВАРСЬКОМУ ЗА-ВОДУ ПЛАСТМАС». Спеціалізація – переробка пластмас. Зарплата – 1700 грн. Тел. (04594)9-25-76

ІНКАСАТОРА ДЛЯ ОХОРОНИ ТА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВА-ЛЮТНИХ ЦІННОСТЕЙ. Запрошує на роботу БРОВАР-СЬКИЙ ВІДДІЛ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ ГУМВС УКРАЇНИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. Обов’язкова служба в армії, відсутність судимості в кандидата та його родичів, вік до 37 років. Навчання за рахунок підприєм-ства. Зарплата – 2500 грн. Тел. 0459440676

ІНСПЕКТОРА З КАДРІВ ЗІ ЗНАННЯМ ПК. Запрошує ТОВ «УКРПРОМІНВЕСТГРУП». Зарплата – 2000 грн. Тел. (044)5923425.

КОМІРНИК-ВАНТАЖНИК (ТАРА – ПІДДОНИ). Протрі-бен ПП «АЛОК». Можливе навчання на підприємстві. Ро-бочий день – з 08.00 до 18.00, сб, нд – вихідні, соцпакет. Зарплата – 2200 грн. Тел. 0459441233.

16 24 серпня 2012 р. Реклама