№3 (13) Березень

2014

Казав чоловік: мені не бачити сонця, І дітей зустріну лиш біля могили. У тілі моєму – свинець і стронцій¸

Але смерть мене не зупинила. Його питали: якого чорта?!

Чому тобі не сиділось вдома? Ти ж ніби людина другого сорту,

Тебе ж роками борола втома?

А він на це: страх пече і душить, І від безсилля мене все боліло. Крім зброї, у нас є мрії і душі.

Людина складається не тільки з тіла. Режим стріляє в потилиці й спини,

Убивають людейф мисливські гвинтівки. А все, що ми можем – палити шини.

Україна бере початок з бруківки.

Цвітуть на Майдані смерті тюльпани, Тріпочуть на вітрі криваві знамена,

Вогонь облизує трупи і рани. Україна бере початок із мене.

І знов питали: як снайпер поцілив, Як куля знайшла тебе в тьмі вечоровій?

Він відповідав: Я приїхав із Сміли. В мене серце світиться від любові.

Я не був героєм і хотів лише жити,

Але пульс зупинився від пострілу ката. Навіть мертвим я не покину битву,

Я й з неба вам буду допомагати.

Лиш не зупиняйтесь, вставайте, боріться, Не може тривати вічно облога! Нас не зупинить жодна міліція,

Єдиний наш вихід – це перемога!

Андрій Любка (20.02.14)

Стр. 2

ELSA Uzhhorod

Будьте законослухняні AND BE ALWAYS IN “Order”!

У цьому номері ви прочитаєте про:

Правовий режим воєнного стану (ст.5);

Стокгольмський синдром (ст. 6);

Сепарацію у сімейному праві (ст.7);

Передумови вчинення злочинів жінками (ст.8-9);

Першу американську Феміду (ст.10-11);

Гральний бізнес в Україні (ст12-13.);

Та інші цікаві речі.

Головний редактор: ВІКТОР Грігаш

Так багато всього сталось за останні місці в Україні. Усе відбува-лось стрімко і абсолютно несподі-вано. Події, які зараз розгортаються за нашими вікнами увійдуть у підру-чники історії. Але для нас це біль-ше ніж історія. Ми живемо в цей час, переживаємо усі ці негаразди. Для нас загиблі – це не просто ци-фра. Це імена і обличчя. Це душі і серця. Це герої.

Темні хмари знову зависли над Україною. Здається, що гірше уже й не може бути. Але потрібно шукати тріщини. Саме через них в темряву потрапляє світло.

Не дивлячись ні на що, не мож-на втрачати надію. І потрібно зна-ходити її усюди. Потрібно сподіва-тись на краще і вірити в те, що навіть в найчорнішу ніч можна знайти світло. А тільки один промін-чик світла здатен розігнати темряву.

Не варто забувати, що наступив березень. Як-не-як, але зовсім скоро настане Міжнародний жіно-

чий день. Тому, любі жінки, уся чоловіча частина ELSA Ужгороду вітає вас з цим святом. Бажаємо вам безмежного щастя і добробуту. Нехай Феміда ніколи не буде сліпою до ваших проблем і хай вона ставиться до вас трішки поблажливіше, жіноча солідарність, все-таки.

Ніколи не втрачайте надії і не забувайте, що ми вас дуже цінуємо, хоча, можливо, й не показуємо цього у всі інші 364 дні року.

Вітаємо!

Не можна втрачати надію.

Стр. 3

№3 (13)

Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава І воля святая!

(Т.Шевченко , «Кавказ») Шановні громадяни! Сьогодні Україна переживає надскладні часи. На фоні подій, що відбуваються у нашій державі,

доля майбутнього України та доля багатьох людей залежить від свідомості окремих громадян та їх об’єднань. ELSA Ужгород не може стояти осторонь, коли порушуються права людини та громадя-нина, відбувається посягання на державну цілісність, недоторканість та суверенітет.

ELSA Ужгород хоче висловити співчуття сім’ям загиблих героїв, які віддали своє життя під час сутичок на Майдані Незалежності чи в інших містах. Їхній життєвий шлях був пов'язаний з бажан-ням розбудувати демократичний лад в нашій країні. Українці можуть пишатися мужністю, відвагою та високим рівнем національної свідомості своїх співвітчизників. Гідним прикладом є герої «Небесної сотні Майдану», які поклали своє життя за світле та оновлене майбутнє нашої країни. Ве-лика пошана батькам, які виховали гідних синів – героїв своєї Батьківщини.

Хочемо висловити сердечну подяку тим героям, які не задумуючись, жертвували своїм життям та здоров’ям, йдучи під кулі та приймали активну участь у протистояннях на Майдані. Велика пошана медикам, координаторам, волонтерам, журналістам, всім свідомим та небайдужим громадянам до долі України.

Героїзм, відвага та мужність наших співвітчизників викликало велику пошану в міжнародній спі-льноті. Громадяни нашої держави можуть з гідністю сказати: «Я – українець!».

Вічна пам'ять та слава героям України!

ELSA Ужгород

Стр. 4

ELSA Uzhhorod

Фотоконкурс «Твої права че-рез об’єктив»

Кожній людині гаранто-вана низка прав, які передба-чені Конституцією України, Європейською конвенцією з прав людини та іншими но-рмативно-правовими актами.

Тому ELSA Ужгород ви-

рішила організувати захід, де кожен бажаючий зможе зо-бразити передбачені права через об’єктив свого фотоа-парату.

Захід проходитиме на базі Ужгородської міської ради у період з 18 по 25 березня 2014 року.

Всеукраїнський семінар з медіа права. Захист прав журналістів в контексті забезпечення права на свобо-ду слова.

На сьогодні проблема захисту прав журналіста стає все більш актуальною, особливо в контексті минулих подій в Україні. Порушення прав журналістів є непоо-диноким явищем, а тому вимагає підвищеної уваги прак-тикуючих юристів та науковців з метою підвищення якості надання ефективної правової допомоги потерпі-лим та інформування населення про найбільш дієві спо-соби захисту у відповідній ситуації.

Дата проведення – 28-29 березня 2014р. Місце проведення - ЛНУ імені Івана Франка, 14

Січових Стрільців вул., Львів Дедлайн подачі заявок: 23 березня 2014р. За додатковою інформацією звертайтеся: president.elsalviv@gmail.com

Стр. 5

№3 (13)

Правовий режим воєнного стану, або законне обме-ження прав громадян. Історія показує, що завжди потрібно сподіватись на краще, але готуватись до гіршого. Саме через це в законодавстві майже кожної держави, в тому числі і України, є акти, які встановлюють спеціальні правові режими в державі у разі ви-никнення особливих надзвичайних обставин.

Ми не можемо знати, чого очікувати від майбу-тнього: стихійного лиха, катастрофи, війни. Усе це може раптово насту-пити. І в таких випадках ми повинні бути готові до введення особливих правових режимів на те-риторії України.

Надзвичайні режими – це спеціальні правові режими життєдіяльності населення, здійснення господарської діяльності та функціонування органів влади на території, де виникла надзви-чайна ситуація. Головним у їх змісті є те, що вони суттєво змі-нюють правовий статус суб'єктів цієї території, у деяких випадках – систему органів виконавчої влади й органів місцевого самов-рядування, встановлюють захо-ди, які застосовуються для врегу-лювання ситуації.

Законодавство України пе-редбачає три основні різновиди надзвичайних режимів: 1) над-звичайний стан; 2) надзвичайна екологічна ситуація; 3) воєнний стан.

Правовий режим воєнного стану в Україні регулюється За-коном України “Про правовий режим воєнного стану”.

Відповідно до ст. 1 цього за-кону, воєнний стан - це особ-ливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози на-

паду, небезпеки державній не-залежності України, її територі-альній цілісності та передба-чає надання відповідним орга-нам державної влади, військо-вому командуванню та органам місцевого самоврядування пов-новажень, необхідних для відве-рнення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Воєнний стан може бути вве-дений як на всій території Украї-ни, так і на окремих її територіях указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України.

Під час режиму воєнного ста-ну деякі права громадян можуть обмежуватись. Так, наприклад, на території де введений право-вий режим може бути встановле-

на комендантська година. Також працездат-ні громадяни за-лучаються до трудової повин-ності. Тобто на-селення, яке не залучене до ро-боти в оборонній сфері та сфері з а б е з п е ч е н н я життєдіяльності населення залу-чаються до обо-

в'язкового виконання робіт, що мають оборонний характер, а також з метою ліквідації надзви-чайних ситуацій.

Можна сказати, що під час воєнного стану усе майно в дер-жаві стає державною власністю. За необхідності держава може вилучати майно підприємств, установ і організацій.

На території може бути за-проваджений обов'язковий об-шук громадян, обмеження їх пе-ресування, в'їзду і виїзду.

Встановлюється військово-квартирна повинність юридич-них і фізичних осіб.

Законом передбачено ще ряд заходів, які хоч і обмежують пра-ва громадян, але сприяють нор-малізації ситуації у країні, тому такі обмеження безумовно є не-обхідними.

Автор: ВІКТОР Грігаш

Стр. 6

ELSA Uzhhorod

Стокгольмський синдром - психологічний феномен, який виражається в тому, що жертва спочатку відчуває до агресора страх і антипатію, згодом перей-мається до нього симпатією. На-приклад, заручники з часом по-чинають співчувати своїм загар-бникам і добровільно прагнуть їм сприяти, навіть перешкоджа-ючи операції з їх звільнення. Також між колишніми заручни-ками і загарбниками можуть збе-рігатися тривалі дружні стосун-ки.

Авторство терміна «стокго- льмський синдром» приписують криміналісту Нільсу Беєроту, який ввів його під час аналізу ситуації, що виникла в Стокголь-мі під час захоплення заручників у серпні 1973 року. Механізм психологічного захисту, що ле-жить в основі стокгольмського синдрому, був вперше описаний Ганною Фрейд в 1936 році, коли і отримав назву «ідентифікація з агресором».

Стокгольмський синдром може отримати розвиток при:

- політичних і кримінальних терактах (захоплення заручни-ків );

- військових каральних опе-раціях (наприклад, при взятті військовополонених);

- позбавленні волі в концент-раційних таборах і в'язницях;

- відправленні судових про-цедур;

- розвитку авторитарних мі-

жособистісних відносин всере-дині політичних груп і релігій-них сект;

- реалізації деяких національ-них обрядів ( наприклад при ви-краденні нареченої);

- викраденні людей з метою звернення в рабство, шантажу або отримання викупу.

Механізм синдрому полягає в тому, що довгий час проведений жертвою зі злочинцем призво-дить до того, що вони зближу-ються під час невимушеного спі-лкування «по душах», встанов-люють теплий контакт, краще пізнають один одного і у них може виникнути симпатія і друж-ні почуття. Бранець дізнається точку зору загарбника, його про-блеми, сподівання і прагнення, «справедливі» образи на владу. Жертва починає з розумінням ставитися до дій злочинця і мо-же думати, що його позиція – вірна.

У підсумку жертва знаходить виправдання поведінки злочин-ця і може пробачити йому навіть те, що він піддавав її життя небе-зпеці. Найчастіше бранці почи-нають добровільно сприяти за-гарбникам.

Також жертва може противи-тися спробам звільнення, тому що розуміє, що при цьому збіль-шується ймовірність заробити кулю якщо не від загарбника, то від визволителів. Тому жертва, відчуваючи себе в одній упряжці зі злочинцем, починає діяти з

ним, як спільник. Ці поведінкові ознаки прояв-

ляються у разі захоплення заруч-ників терористами за умови, що злочинці після захоплення тіль-ки шантажують владу, а з поло-неними обходяться коректно. Якщо ж бранців тероризують, б'ють і катують , то у них вини-кає страх і ненависть до мучите-ля.

Якщо ніякої шкоди жертві не завдавати, деякі люди, будучи менш схильні до синдрому в процесі адаптації до даної ситуа-ції і відчувши потенційну незда-тність загарбників заподіяти їм шкоду, починають їх провокува-ти.

Після звільнення заручники можуть активно підтримувати ідеї загарбників, клопотати про пом'якшення вироку, відвідувати їх у місцях ув'язнення.

Автор: МАР'ЯНА Лозан

Стокгольмський синдром, або чи можливо закохатись у свого викрадача. Вам ніколи не було цікаво, який зв'язок виникає між терористами і заручни-ками, викрадачами і їхніми жертвами? У це важко віриться, але вони можуть і не ненавидіти один одного. Заручники можуть відчувати і теплі почуття до своїх викрадачів.

Стр. 7

№3 (13)

Сепарація: перший крок на шляху до розлучення чи можливість зберегти сім’ю? Не варто бачити у всьому тільки чорне і біле. Це стосується і шлюбів,

які, здається, уже не мають надії на майбутнє. Надія і можливість зберег-ти сім'ю завжди є.

Сепарація («відлучення від стола і ложа») є певним випро-буванням, перед тим як наважи-тись розлучитися остаточно та розірвати шлюб.

Стаття 119 Сімейного кодек-су України зазначає, що за зая-вою подружжя або за позовом одного з них суд може ухвалити рішення про встановлення ре-жиму окремого проживання, як-що дружина і чоловік не можуть чи не бажають проживати спіль-но. Режим окремого проживан-ня припиняють у разі поновлен-ня сімейних відносин або за рі-шенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Встановлення режиму окре-мого проживання не суперечить Конституції України та не пору-шує прав подружжя. Інститут сепарації є юридичним закріп-ленням одного з проявів права кожного з подружжя на особис-ту свободу.

Такий режим відомий під назвою «сепарація» системам права багатьох країн Європи, наприклад: Франції, Швейцарії, Бельгії, Іспанії, Португалії, Данії, Фінляндії, Норвегії, Польщі. За-стосовується він також у деяких країнах Південної Америки та окремих штатах США.

Зарубіжна судова практика застосовує інститут сепарації за наявності таких обставин, як хвороба одного із подружжя (наприклад, психічна, коли пе-ребування з такою особою є не-безпечним, або у випадку без-пліддя), відмова одного із под-

ружжя від співжиття, алкоголізм, наркоманія дружини або чолові-ка, велика різниця між ними у віці та зумовлені цим розбіжнос-ті у поглядах, належність одного із подружжя до різних сект чи субкультур, інших підстав, що призвели до розладу відносин між подружжям.

Інститут сепарації визнається і канонічним правом. Запози-чення цього інституту обумови-ло застосування для тлумачення у судовій практиці зазначеного розладу таких підстав, окресле-них церквою, як чужолозтво (зрада одного з подружжя); реа-льна загроза життю та здоров’ю одного із подружжя (бійки, зну-щання, інші ситуації) тощо.

Згідно з українським законо-давством, інститути окремого проживання та розірвання шлю-бу мають самостійний характер, і рішення про розірвання шлю-бу суд ухвалює, якщо його пода-льше збереження суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, а підставою для окремого проживання є немож-ливість чи небажання дружини або чоловіка мешкати спільно.

Сімейний кодекс України врегульовує можливі правові на-слідки фактичної сепарації. Так, у статті 120 зазначено, що вста-новлення режиму окремого про-живання не припиняє прав та обов’язків подружжя згідно з ко-дексом, що їх дружина та чоло-вік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов’яз-ків, зафіксованих у шлюбному

договорі. Встановлення режиму окре-

мого проживання передбачає, що майно, набуте дружиною та чоловіком на момент перебуван-ня в сепарації, не вважають на-бутим у шлюбі; дитину, наро-джену дружиною після десяти місяців із моменту встановлення сепарації, не вважають дитиною її законного чоловіка. Крім того, дружина або чоловік можуть усиновити дитину без згоди дру-гого з подружжя. Проте режим окремого проживання юридич-но не припиняє шлюбу, а отже, не дає права на реєстрацію шлюбу з іншою особою. А та-кож не скасовує права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте до його встанов-лення.

Сенс інституту окремого проживання полягає в нівелю-ванні дії двох презумпцій: спіль-ної сумісної власності на майно, придбане в шлюбі, та батьківст-ва. Тому майно, набуте чолові-ком чи дружиною після встанов-лення сепарації, розглядають як особисту власність кожного.

Автор: ВАДИМ Пішта

Стр. 8

ELSA Uzhhorod

Передумови вчинення злочинів жінками, як резуль-тат насильства в сім'ї.

Нажаль, у сучасному світі процвітає насильство. Ігнорувати цей факт не можливо. Багато людей звикли вирішувати свої суперечки на га-рячу голову і гарячими руками. І це не може залишитись без наслідків. І іно-ді в кінці-кінців потерпілими стають самі насильники, а не їх жертви.

Насилля набуло широкого розповсюдження у різносторон-ніх сферах життєдіяльності. Останніми роками в Україні до-сить активно почали вивчати проблеми насильства в сім’ї. За-звичай звертають увагу, на такі чинники, як соціально-психологічні аспекти проблеми насильства, вплив насильства на особистий розвиток людини, розробляють рекомендації, які б могли запобігти насильству в сім’ї та допомогти жертвам наси-льства.

Серед насильницьких пося-гань дедалі більше вбивств, зґва-лтувань, нанесення тілесних ушкоджень різного роду тяжкос-ті. Можна впевнено стверджува-ти, що з кожним роком наслідки стають дедалі фатальнішими.

У відповідності до Конститу-ції України та Загальної деклара-ції прав людини – «людина, її життя та здоров’я, честь та гід-ність, недоторканість та безпека визнаються найвищою соціаль-ною цінністю».

Кількість випадків насильства щодо жінок в сім’ї з кожним ро-ком збільшується. За даними до-сліджень, майже в кожній четве-ртій сім’ї присутні ознаки наси-льства. Однак дані офіційної ста-тистики не можна вважати абсо-лютно точними, оскільки фіксу-ються переважно ті випадки, в яких мало місце звернення до відповідних органів. Це зумов-люється переважно тим, що на-

сильство в сім’ї досить яскраво хара-ктеризує така ознака як латентність.

У відпові-дності до ЗУ «Про попе-редження насильства в сім’ї» «Насильство в сім’ї» – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психо-логічного чи економічного спря-мування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо дані дії порушують конституційні права та свободи члена сім’ї, як людини та грома-дянина і наносять йому мораль-ну шкоду, шкоду його фізично-му та психічному здоров’ю.

З даного визначення буде до-цільним звернути увагу на те, що насильство в сім’ї має 4 форми прояву:

- фізичне насильство – умис-не нанесення одним членом сім’ї іншому тілесних ушкоджень, по-боїв, що призводить або може призвести до смерті потерпіло-го, порушення фізичного чи психічного здоров’я тощо.

- сексуальне насильство – не-законне посягання на статеву свободу одного члена сім’ї по відношенню до іншого. Це мо-жуть бути і неправомірні дії по відношенню до неповнолітньої

особи. - психологічне насильство –

влив на психіку одного з членів сім’ї шляхом погроз, образ, пере-слідувань, залякувань тощо, яким вчиняється емоційна нестійкість та невпевненість, нездатність за-хистити себе, та насильство, яким завдається психічна шкода здоров’ю потерпілої особи

- економічне насильство – умисне позбавлення потерпілої особи одягу, майна чи коштів, їжі, житла і ін., на які особа, яку позбавляють цих речей, має за-конне право, та позбавлення яких може призвести до смерті, до фізичного чи психічного роз-ладу здоров’я.

У зв’язку із видозмінами сім’ї на протязі останніх років, зміню-ється і ступінь тяжкості спричи-нення насильства одного з чле-нів сім’ї іншому. При цьому роль відіграють особливості релігій-них систем, культурні та інші особливості, закони, принципи моралі, тощо.

Стр. 9

№3 (13)

Обставини в результаті яких жінки вчиняють злочини наси-льницького спрямування, причи-ни та умови, які стали по-штовхом до цього, спосіб, знаря-ддя вчинення злочину, мотиви, цілі, взаємовідносини винного з потерпілим зазвичай характери-зують певні особливості. Життє-ва ситуація, що складається має особливе значення для визна-чення ступеня небезпечності вчиненого злочину.

Вияв злочинності зазвичай проявляється в побутових при-чинах, таких як пияцтво, загост-рення конфліктних ситуацій, що призводить до виявів жорстокос-ті (за статистикою 90% жінок вчинили злочини саме у стані алкогольного сп’яніння).

Статистичні дані свідчать, що найчастіше потерпілими від на-сильства в сім’ї виявляються дру-жина (співмешканка) (48,1%), діти (15,6%), батьки винного (14,2%).

В свою чергу, при високому ступені віктимності жінок про-стежується спалах підвищення віктимності чоловіків при вчи-ненні насильницьких сімейних злочинів. Якщо звернути увагу на статистику, то можна дійти висновку, що найчастіше жерт-вами вбивств у сім’ї стають чоло-

віки (64,7%). Вчиненню вбивств жінками передують екстремаль-ні, гостро травматич-ні чи стре-сові конф-ліктні ситу-ації, за яких

погроза цінностям злочинців виникає зненацька, раптово і має виражений характер. Дані ситуа-ції, в переважній більшості, но-сять тривалу психотравмуючу дію і супроводжуються станом сильного душевного хвилюван-ня жінки. Джерелом виникнення відповідних ситуацій, є члени сім’ї чоловічої статі (чоловіки, сини, батьки тощо), в діях яких відображається груба провокація насильства, яка може бути вира-жена шляхом застосування фізи-чної сили, погрози, образи, на-сильства та ін.

При вчиненні жінкою злочи-ну, якому передувало насильство, досить чітко простежуються психофізіологічні особливості. Жінкам притаманний таємний спосіб вчинення насильницьких злочинів, в ту чергу, коли для чоловіків притаманним є перева-жно відкритий спосіб. Яскравим прикладом може слугувати те, що чоловік застосовував насиль-ство стосовно жінки, системати-чно принижував її, грубо обра-жав і т.д. А коли чоловік засинає, то жінка вчиняє злочин, під при-водом власної образи та ненави-сті, застосовуючи побутові чи випадкові предмети.

Особливістю, коли суб’єктом вбивства виступає жінка, є те, що

їх спонукання дуже часто переп-літаються з емоційним станом невдоволення, тривоги чи інши-ми емоціями. Жінки, що скоїли вбивство чоловіка, зазвичай від-чувають по відношенню до ньо-го презирство, відразу, нена-висть.

Якщо говорити про мету та мотив, за статистикою, під час судового розгляду справи, 22,5% жінок стверджували, що мали на меті вбити чоловіка і слідували досягненню відповідної мети. В свою чергу, 28,5 % не мали на меті умисного позбавлення жит-тя потерпілого, але свідомо до-пускали подібного результату. І тільки 6,5% жінок заявили, що попередньо обмірковували дета-лі вбивства і готувалися до ско-єння злочину.

Мотиви ж переважно знахо-дять своє відображення у побу-тових причинах: вживання спир-тних напоїв, наркотичних засо-бів, утвердження лідерства у сім’ї тощо.

Отож, висока імпульсивність жінок фактично може послугува-ти фактором визначення специ-фіки агресивності суспільно не-безпечної поведінки жінок.

Автор: НІКА Гецко

Стр. 10

ELSA Uzhhorod

Отже, сьогодні мова піде про чудову жінку, стійку і непохитну у своїх переконаннях, яка витри-мала всі подарунки долі – гарні й не надто гарні. Першою жінкою-членом Верховного Суду США (Supreme Court of the United States) стала Сандра Дей О’Кон-нор. Вона служила американсь-кому народові в якості одного з

восьми членів Верховного Суду США з 1981 року до її відставки в 2006 році. До свого членства в найвищому суді займала чимало високих посад в окремих штатах і цілій федерації в цілому. Якщо захочете дізнатись більше про її біографію – рекомендую автобі-ографічну книгу “Lazy B: Grow-ing up on a Cattle Ranch in the

Видатний юрист: Перша американська Феміда чи “дівчинка з ранчо”, яка піднялася ТАК високо?

Або просто черговий доказ стійкості і мужності прекрасної половини людства

Згідно з дослідженнями, які проводились у різних країнах світу (США, Австралія, Японія, Німеччина), часом батьки забу-вають про свою роль у житті ди-тини, нехтуючи найголовнішим – увагою та спілкуванням. Відсо-ткове відношення часу, який приділяється дитині різниться залежно від місцевості, але зага-лом коливається від 20-50 хви-лин спілкування на день для ма-терів, та 10-35 хвилин для бать-ків. Здавалось, не так вже і мало, якщо враховувати, що більшість свого часу діти проводять в різ-номанітних учбово—виховних закладах, а дорослі, відповідно, на роботі. Але проблема, згідно з думкою психологів, таїться зо-всім не в цьому.

Якість навіть того часу, який батьки виділяють на своїх дітей, суттєво погіршилась з появою загальнодоступних технологіч-них приладів. Зазвичай сам про-цес спілкування обмежується звичними фразами типу «Як справи в школі?». Створюється ілюзія, що усіх все влаштовує. А

чи так воно на справді? Психологи прийшли до ви-

сновку, що дефіцит уваги веде до серйозних психологічних про-блем у дитини, адже саме в сім’ї формуються її перші уявлення про світ та соціальну поведінку. Відсутність якісного проводжен-ня часу та теплої атмосфери в родині призводить до таких про-блем, як замкнутість, безконтро-льна і безпричинна агресія, не-здатність пристосовуватись до соціального оточення за межам будинку, нездатність концентру-вати свою увагу і низька самооці-нка.

Загалом, ні для кого не зали-шається таємницею, що з дітьми необхідно проводити час. Наба-гато важче втілити це в життя, коли батьки працюють повні робочі зміни, аби забезпечити родину усім необхідним, а після важкого дня не хочеться нічого, окрім як полежати на дивані. Си-туація жінок у цьому розумінні ще скрутніша, оскільки на їх пле-чі лягає повний багаж домашніх обов’язків. Тому часто, коли ди-

тина приходить до втомлених батьків, аби поговорити чи пог-ратись, вона чує відмову або ж нескінченні обіцянки зробити це «пізніше».

Майбутнє наших дітей і те, якими вони стануть переважно залежить від сім’ї. За статисти-кою у родинах, де батьки беруть активну участь в житті своїх ді-тей, «проблемні» підлітки з’явля-ються набагато рідше. Також у таких сім’ях коефіцієнт неповно-літніх, притягнутих до криміна-льної відповідальності помітно нижчий. А над цим вже варто замислитись.

Головне, не забувати про го-ловне. Тому наступного разу, коли ваша дитина підійде до вас зі своєю проблемою (нехай на-віть дріб’язковою та несуттєвою), а ви будете занадто зайняті, мию-чи посуд, згадайте одну річ: по-суд може почекати, а ваша дити-на – ні!

Автор: ВАЛЕНТИНА Янковська

Діти потребують уваги!

Стр. 11

№3 (13)

American West”, в якій йдеться про дитячі роки видатної жінки. З цих самих дитячих років, про-ведених на батьківському ранчо, де не було ні електроенергії, ані водопроводу, маленька Сандра звикла до прогулянок верхи, па-лила по пляшках із рушниці 22-го калібру, пасла корів. Загалом, вся пішла у впертого батька, кот-рий не любив не тільки президе-нта Франкліна Рузвельта і його “новий курс”, а й взагалі будь-які нововведення – був жахливим консерватором.

В повній мірі впертість, ро-дом із дитинства, виявилася, ко-ли дівчинка з провінції успішно вступила до одного з найпрести-жніших університетів в Америці – Стенфорду. Незабаром у кміт-ливої й бойової провінціалки з’явились шанувальники. За іро-нією долі, перший з них( Уіл Ренквіст – вони сиділи за однією партою) в майбутньому стане Головним суддею Верховного Суду США, і саме в його адмініс-трації працюватиме Сандра. Проте, справжнє кохання, заліз-на леді американського правосу-ддя зустріла тільки після того, як стосунки з Ренквістом вичерпа-ли себе. Ним став сором’язливий Джон О’Коннор, якому після весілля Сандра народила трьох дітей.

Насправді різка зміна подій в житті Сандри Дей О’Коннор

відбулася навіть без її участі. Ро-нальд Рей-ган, якого ліберали критикували за консерва-тизм у пог-лядах, ще під час передви-борчої кам-панії на пост Президента США дав обіцянку, що призна-чить жінку членом Верховного Суду США. Як пізніше напише сама Феміда американського правосуддя: “…у 1981 році жит-тя всієї моєї сім’ї драматично змі-нилося. Президент Рейган вису-нув мою кандидатуру до Верхов-ного Суду. Я ніколи не могла подумати, що “дівчинка з ран-чо” може піднятися так високо”. Так само, напевно, ніколи не міг би й подумати Рональд Рейган, що його ставлениця не завжди дотримуватиметься його консер-ваторської точки зору. Та саме такими кроками Сандра Дей О’Коннор демонструвала, що її високий покровитель не має змоги впливати на політичні по-гляди судді Верховного Суду США. Зовсім скоро голос Санд-ри став вирішальним: 193 рази рішення суду приймалися з міні-мальною перевагою (п’ять голо-

сів проти чотирьох) і 148 разів кінцеве рішення справи визнача-ла позиція першої жінки амери-канського правосуддя - Сандри Дей О’Коннор.

Сандра ввійшла в історію Аме-рики “легкою ходою”, проте як знаємо ми, представниці жіночої статі, хода здається легкою тіль-ки за умови докладання зусиль. Тож хай наші перемоги не бу-дуть даремними і хай всі наші задуми здійснюються з докла-данням найменших зусиль.

Автор: ЮЛІЯ Плиска

Партенери

Тел: 0505498205

Стр. 12

ELSA Uzhhorod

Азартні ігри – явище складне та неординарне. Ба-жання випробувати фортуну, кинути виклик долі, отримати особливі відчуття і, звичайно ж, швидко і легко збагатитися було і є невід’ємною части-ною людської сутності.

Проте азартні ігри мають властивість ставати згубною звичкою. І це є одвічною проблемою не тільки в Украї-ні, а й в усьому світі в усі ча-си. Люди несуть в казино останні гроші в надії “відігратись”.

Ось уже 5 років як кази-но, гральні автомати та інші різновиди грального бізнесу не повинні б погано вплива-ти на розуми і серця українсь-ких громадян, піддатливих цій спокусі.

П’ять років тому, 25 червня 2009 р., набрав чинності Закон №4268 "Про заборону грально-го бізнесу в Україні". "За" прого-лосували 340 народних депута-тів: 158 від Партії регіонів, 120 - від БЮТ, 42 - від НУ-НС і 20 депутатів від Блоку Литвина. За-борона бізнесу, заснованого на пристрасті людини до азартних ігор, який ще й приносить бага-томільйонні прибутки, вмістила-ся в один рядок статті 2 Закону: "В Україні забороняється граль-ний бізнес та участь в азартних іграх". Однак втілити це поло-ження в життя державі не вдало-ся досі.

У відповідності до Закону, до моменту набрання чинності спе-

ціального законодавства, що ре-гулює здійснення грального біз-несу у спеціально відведених для цього зонах, на азартні ігри має діяти мораторій. На міліцію, по-ряд з Податковою службою, за-кон покладає зобов'язання реагу-вати на проведення заборонених азартних ігор, а саме - подавати позов до суду.

Проте успіхів на цьому терені міліція не показує: за даними прокуратури Києва на 11 травня 2013 року з 439 кримінальних справ, порушених у столиці за заняття гральним бізнесом, пере-важна більшість - 392 справи - порушила саме прокуратура, а не органи МВС. А підпільні клуби продовжують працювати, при-чому часто в безпосередній бли-зькості від місцевих відділень

міліції. Про те, що закон неефектив-

ний, свідчать і регулярні потуги українських законодавців якось додатково відрегулювати сферу, яка заборонена де-юре вже два роки.

У лютому 2012 року до Циві-льного кодексу України були внесені зміни щодо можливості обмежити дієздатність особи, у випадку, якщо така зловживає азартними іграми.

Крім морального аспекту (за статистикою правоохоронців, три чверті відвідувачів гральних закладів становлять студенти і школярі, а в містах з населенням близько 500 тис. людей 5% насе-лення є залежним від азартних ігор), є ще й аспект матеріаль-ний. Якщо один салон ігрових

Гральний бізнес в Україні: де-юре і де-факто. У 2009 році Верховною Радою був прийнятий закон, який повинен звести

кількість тепер уже нелегальних гральних закладів до нуля. Але українсь-кий народ азартний і ласий до можливості швидко заробити гроші. Тому чи має цей закон такий вплив на суспільство, як цього хотілось?

Стр. 13

№3 (13)

автоматів заробляє 200-300 тис. грн. на день, то можна припустити, що якби цей бізнес був ле-галізований і обкладався податками, він суттєво поповнював би державну казну. Спроби "легалайзу" робилися на рівні законопроектів неодноразово: ще в червні 2009 р. Геннадій Москаль, вніс законопроект "Про порядок ор-ганізації і здійснення азартних ігор в Україні", а Андрій Шкіль - законопроект "Про державне регулювання діяльності з проведення азартних ігор та винесення їх у гральні зони".

Ці законопроекти в 2011 році були зняті з розгляду, як такі, що втратили актуальність. А тим часом на вулицях наших міст майже у відк-риту процвітає заборонений гральний бізнес.

Автор: БОГДАН Славич

Всеукраїнський конкурс-есе ELSA Ужгород оголошує Всеукраїнський конкурс-есе "Правове регулювання негласних слідчих дій в Україні та його співвідношення з нормами міжнародного законодавства" Робочі мови заходу: українська/російська Для участі в конкурсі-есе необхідно: 1. Заповнити аплікаційну анкету; 2. Надіслати доповідь; 3. Оплатити вартість участі (30 грн.). Обсяг конкурсної роботи – до 6 сторінок основного тексту, форматом А4. У Конкурсі можуть брати участь студенти вищих навчальних закладів України(бакалаври, магістри, аспіранти), молоді вчені та юристи. Кожен учасник буде нагороджений сертифікатом участі у конкурсі. Переможців конкурсу чекають ди-пломи участі І-ІІІ ступенів та призи. Дедлайн подачі документів - 15 березня 2014 року. Результати конкурсу будуть повідомлені учасникам після 15 квітня 2014 року. За детальною інформацією звертайтесь: Ніка Гецко – Президент ELSA Ужгород, тел. +38(099)73 99 642 e-mail:president.elsauz@gmail.com Славич Богдан – директор з академічної діяльності ELSAУжгород, тел. +38(063)200 87 85 e-mail:aa.dir.elsauz@gmail.com

Стр. 14

ELSA Uzhhorod

Закарпатські правові читання

Шановні колеги! Запрошуємо Вас узяти участь у роботі VІ-ої Міжнародної

науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Закарпатські правові читання», яка відбудеться 25-27 квітня 2014 року в м. Ужгороді на базі Ужгородського національного універ-ситету.

Конференція проводиться відповідно до плану Міністерства освіти і науки України «Про проведення міжнародних, всеукра-їнських науково-практичних конференцій та семінарів молодих учених і студентів у 2014 році» з ініціативи факультету європей-ського права та правознавства Ужгородського національного університету.

Правові школи з медіа право в різних куточках

Європи

За додатковою інформацією звертайтесь president.elsauz@gmail.com

Стр. 15

№3 (13)

Ті, кого зарано скидувати з рахунків.

Звісно, це висловлювання може стосуватись багатьох лю-дей, проте сьогодні мова йде про особливу категорію – жінок у світі юриспруденції. І говори-ти про це можна дуже багато, сперечатись та спиратись на ста-тистку, але хіба візуалізація не найкращий спосіб розібратись у всьому на практиці? Для цього пропоную вашій увазі фільм – «Блондинка в законі».

Можу посперечатись, що на обличчі багатьох, хто прочитав назву цієї кінострічки з’явилась посмішка, можливо, навіть іро-нічна. До подібних фільмів не-часто відносяться серйозно, як і до жінок в юриспруденції, якщо вони звісно не виглядають як жінкоподібні чоловіки. Хіба не так? Здавна повелося, що подіб-ні професії вважаються більше чоловічою прерогативою, оскі-льки саме чоловіки володіють холодним розумом, розсудливіс-тю та вбивчою логікою. Жінки ж, охочі до спа-процедур та оде-ржимі виглядом свого волосся, не можуть конкурувати з подіб-ними якостями. Але як виявля-ється, не завжди. Головна герої-ня фільму (Елл Вудс) кидає ви-клик стереотипам та застарілим поглядам. І хоча, апріорі, моти-ви цієї білявки були аж ніяк не пов’язані з бажанням бути гар-ним юристом, проте вона ще раз довела правдивість приказ-ки: «Терпение и труд все перет-рут».

Елл Вудсон – дівчина у ши-рокому значенні цього слова. Вона весела, кумедна, приємна, але занадто вітряна. Багато хто може впізнати себе в її образі (хоча він і занадто гіперболізо-

ваний). Її надмірна любов до рожевого репрезентує її не в найкращому світлі, але це не увесь список якостей. У фільмі небагато юридичних аспектів, проте неможливо не помітити одну суттє-ву деталь, яка черво-ною лінією проходить через увесь фільм: за-мало знати закони, юриспру-денція – це не тільки поправки та кодекси, це живий розум, гос-тра логіка і творчий підхід. Ма-буть, цим і пояснюєть-ся, чому деякі юристи є на вагу золота, а інші все життя залишаються по-середністю. Закони – для усіх одні, проте користуються ними по різному. Головна героїня фі-льму яскравий тому приклад.

І не суттєво, білявка ви чи брюнетка, чи і поготів – руда, кожна жінка-юрист має у своєму арсеналі неймовірний подару-нок природи – широке бачення ситуації та (закладену ледве не на генетичному рівні) здатність схиляти факти на свій бік, навіть якщо опонент вважає, що це його головний козир. І не вваж-ливо, що багато чоловіків бачать кожну другу жінку-юриста, як Елл Вудсон у початку свого

шляху – не вартими уваги та не-здатними конкурувати з їхніми краватками. Подібне бачення часом грає лише на руку. Як там говорять: бійся недооціненого ворога.

Я щиро сподіваюсь, що жін-ки перестануть вважати своєю головною нішею тільки викла-дання юриспруденції. З появою подібних «блондинок у законі», що здатні бачити не тільки сухі факти, але розуміти їх практич-не застосування, вони складуть достойну конкуренцію чолові-кам. Недарма ж богинею і фак-тичним символом правосуддя вважається саме жінка, чи не так? Велична Феміда з терезами у своїх руках повинна надихати усіх, чиє серце тяжіє до цієї не-легкої справи, навіть якщо вони справжні білявки в законі.

Автор: РОДЕРІК Ем

ELSA Uzhgorod

ELSA (The European Law Students' Association) — це міжнародна, незалежна, неполітична та не-прибуткова організація, що об'єднує студенів-правників та молодих юристів, що зацікавлені в науково-му та особистому вдосконаленні. Організація надає ідеальну базу для розвитку їхніх навиків, здобуття нових знань і спілкування з студентами права та юристами з усієї Європи. Сьогодні вона є однією з

найбільших незалежних студентських організацій і представлена у більш ніж 200 правничих факульте-тах в 42 країнах Європи, членами якої є 30 000 студентів та молодих юристів.

Через своєю діяльність та співпрацю з міжнародною спільнотою ELSA отримала спеціальний

статус в кількох міжнародних організаціях: Спеціальний консультативний статус у Економічній і Соціальній Раді (ООН ЕКОСОР);

Консультативний статус категорії «С» в ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО); Консультативний статус Комісії ООН з міжнародного торгового права (ЮНСІТРАЛ);

Статус учасника у Раді Європі; Статус спостерігача у Всесвітній організації інтелектуальної власності;

Договір про співпрацю з Комісаром ООН з прав біженців; Бенефіціарій грантів Європейської Комісії.