Vlada menshosti fin

Моніторинг виборчого процесу Львівське представництво ГМ ОПОРА №1, листопад 2010

Моніторинг виборчого процесу

Влада меншості, або скільки львів’ян проголосувало за «переможців»?

Богдан Сольчаник Поки міська ТВК досі мовчить, а громадськість не має доступу до офіційної інформації про явку та перші результати голосування у Львові, ми спробуємо коротко підсумувати існуючі на сьогодні дані про хід голосування та результати виборів у місті. Одна з найважливіших цифр, яка прозвучала у ЗМІ, – це, звісно, явка виборців у Львові, яка станом на 22:00 31 жовтня склала 49,8%. Оприлюднення цих даних, а також результатів екзит-полів унеможливлює будь-які брудні маніпуляції з боку виборчих комісій. Таким чином, тепер, якщо раптом міська ТВК спробує поставити під сумнів дані опитувань, зіславшись, для прикладу, на сплеск виборчої активності після 17-18 години, коли інтерв’юери покинули дільниці, громадськість та представники політичних сил, зацікавлені в об’єктивності підрахунку голосів, зможуть апелювати до оприлюдненої явки та «прив’язати» до неї результати, які кандидати в мери і політичні партії отримали відповідно до даних екзит-полів. Загалом у неділю, 31 жовтня, у Львові проводилось п’ять екзит-полів. Однак, ми не включаємо до свого аналізу екзит-пол компанії GFK-Ukraine, проведений на замовлення «Єдиного Центру», оскільки Львівщина (і Львів) не була віднесена до пріоритетних регіонів у цьому опитуванні. Наслідком цього стало суттєве зменшення кількість дільниць, на яких проводилось опитування, що робить дані щодо Львова і Львівщини радше ілюстративними, ніж репрезентативними. Опитування у Львові проводили Соціоінформ (Рейтинг) (Львів-Київ) 1, Research&Branding Group (Київ)2, агентство «Макро Консалтинг» (Львів) 3 та Український Фонд «Громадська думка» (Львів) 4. На нашу думку, найбільш надійними є дані оприлюднені Соціоніформом (похибка не перевищує 1,7% при довірчій ймовірності 95%) та Research&Branding Group (похибка не більше 3,5 % при такій же довірчій ймовірності). Дані представлені «Макро Консалтингом» та «Української Думкою» викликають дещо меншу довіру, як через їх неповноту, так і через відсутність оприлюдненого опису наукового апарату. Однак, вони також залучені до аналізу, результати якого представлені у Таблицях 1 і 2. Перш ніж перейти безпосередньо до аналізу, варто підкреслити практично повне співпадіння даних усіх екзит-полів. Відмінності між результатами перебувають у межах соціологічної похибки, що дозволяє говорити про репрезентативність та надійність отриманого результату, тобто – довіряти даним соціологів.

1 http://ratinggroup.com.ua/products/politic/data/entry/13935/ востаннє відвідано 01.11.10 2 http://www.rb.com.ua/rus/politics/research/2010/6908.html востаннє відвідано 02.11.10 3 http://vgolos.com.ua/events/393.html востаннє відвідано 01.11.10 4 http://vgolos.com.ua/events/393.html востаннє відвідано 01.11.10


Таблиця 1. Зведені дані екзит-полів щодо виборів міського голови Львова, у %: № пп. Кандидат Соціоінформ-

Рейтинг Research&

Branding Group Макро

Консалтинг Зведені

результати 1 Садовий Андрій 44,7 44,6 43,7 44,3 2 Писарчук Петро 20,1 21 21,1 20,7 3 Михальчишин

Юрій 10,9 9,8 9,5 10

4 Гірняк Володимир 7,0 8,8 8,5 8,1 5 Кубів Степан 4,5 4,2 4,2 4,3 6 Всі інші 5,6 6 ----- 5,8 7 Проти всіх 5,0 5,2 ----- 5

Лідером боротьби за крісло мера є чинний голова міста Андрій Садовий (РХП), якого підтримали, відповідно до зведеного результату екзит-полів, 44,3% виборців. Його найближчий конкурент – Петро Писарчук (ПР) – відстав більше ніж на половину. За нього віддали голоси 20,7% львів’ян. Про завершення боротьби та визнання результатів Петро Писарчук заявив ще вчора (1 листопада), привітавши А. Садового з перемогою. Замикає трійку лідерів виборчих перегонів Юрій Михальчишин (ВО «Свобода»), за якого проголосувало 10% громадян. Діаграма 1. Електоральна підтримка кандидатів на посаду міського голови Львова (за даними екзит-полів), у %:

44,3

20,7

10

8,1

4,35,8

5Андрій Садовий

Петро Писарчук

Юрій Михальчишин

Володимир Гірняк

Степан Кубів

Всі інші

Проти всіх

Відповідно до зведених даних екзит-полів, представлених у таблиці 2, до складу нової міської ради у багатомандатних округах потрапляють 9 політичних партій.

Таблиця 2. Зведені дані екзит-полів щодо виборів до Львівської міської ради. Партії, які долають 3% бар’єр , у %:

№ пп Партія Соціонформ

- Рейтинг

Research& Branding

Group

Макро Консалтинг

УФ «Громадська

думка»

Зведені результати

1 ВО «Свобода»

34,0 34,2 36,4 33 34,4

2 «Фронт Змін» 9,2 10,9 11,1 10,5 10,4 3 Партія

Регіонів 7,6 7,4 6,8 8 7,4


4 «Наша Україна»

5,1 6,6 4,5 5,3 5,3

5 РХП 5,3 5,3 4,4 6 5,2 6 «Пора» 4,4 3,9 5,3 4,7 4,5 7 НРУ 4,0 3,5 3,8 3,8 3,8 8 «УДАР» 3,4 4 3,4 4,3 3,8 9 «Україна

Соборна» 3,0 2,9 3,5 4,2 3,4

10 Всі інші 15,1 16,3 ____ ____ 15,7 11 Проти всіх 5,7 4,8 4 ____ 4,8 З великим відривом лідирує ВО «Свобода» – 34,4%. Спокійно можуть себе почувати прихильники Партії Регіонів, РХП та «Нашої України», які набирають від 5% до 7% голосів. Питання про входження до складу нової міської ради «Пори», НРУ, «Удару» та «України Соборної» залишається відкритим через те, що отримані ними результати перебувають у межах статистичної похибки. Діаграма 2. Представництво депутатів обраних за партійними списками у Львівській міській раді (за результатами екзит-полів), кількість отриманих мандатів:

20

64

3

3

3

22 2 ВО "Свобода"

"Фронт Змін

Партія Регіонів

РХП

"Наша Україна

"Пора"

НРУ

"Удар"

"Україна Соборна"

Однак, це лише частина історії, розповівши яку, ми радше намагаємось ще раз обмежити можливість «маневру» для міської ТВК. Про справжній розклад політичних сил у новій міській раді можна буде говорити лише тоді, коли стануть відомими результати голосування у одномандатних мажоритарних округах. Але з цим ще потрібно зачекати. Зараз слід зосередити увагу на іншому аспекті – у Львові зафіксовано рекордно низьку явку виборців - лише 49,8 %, або 296 тисяч (296491, якщо бути точним) громадян, які проголосували. Нагадаємо, що загальна кількість виборців у Львові за даними обласної ТВК складає 594956. То що в такому разі означає підтримка чинного і майбутнього мера Львова на рівні 44,3% чи 34,4% для «Свободи»? Таблиця 3 містить результати нескладних підрахунків. У першому стовпчику цифр подано відсоток, набраний кандидатами на посаду мера (узагальнення даних екзит-полів), у


другому – числове значення цього відсотка, тобто кількість голосів отриманих кандидатом. Третій стовпчик демонструє скільки ж виборців, відносно до їх загальної кількості у Львові, підтримало того чи іншого кандидата. Таблиця 3. Реальна підтримка виборцями кандидатів на посаду міського голови Львова:

№ пп Кандидат Зведені результати

екзит-полів, % Кількість голосів виборців, у тис

% відносно загальної кількості

виборців 1 Садовий Андрій 44,3 131 345 22 2 Писарчук Петро 20,7 61 373 10,3 3 Михальчишин

Юрій 10 29 649 4,9

4 Гірняк Володимир

8,1 24 015 4

5 Кубів Степан 4,3 12 749 2,1 6 Всі інші 5,8 17 196 2,9 7 Проти всіх 5 14 824 2,4

Цифри говорять самі за себе: 44% підтримки Андрія Садового (131 тисяча голосів) – це лише 22% від загальної кількості виборців у Львові. 20,7 % Петра Писарчука (61 тисяча голосів) – це 10,3 % від загального електорату. 10 % Михальчишина і 8,1 % Гірняка (29 і 24 тисячі голосів) – це 4,9 і 4% відповідно. Ще більш промовистими є дані про динаміку підтримки двох лідерів цьогорічних змагань за крісло мера. У таблиці 4 показано дані про абсолютну підтримку А. Садового і П. Писарчука на виборах у 2006 і 2010 роках. Таблиця 4. Динаміка підтримки Садового і Писарчука на виборах 2006 і 2010 рр, у тис.5

№ пп

Кандидат 2006 2010 Динаміка

1 А. Садовий 169 650

131 345 - 38 305

2 П. Писарчук

63 310

61 373 - 1 937

Аналіз абсолютної підтримки А. Садового та П. Писарчука, які єдині з кандидатів змагалися за крісло мера на попередніх виборах у 2006 році показує негативну тенденцію для обох кандидатів. Цього року Садового підтримало на 38 тисяч львів’ян менше, ніж чотири роки тому. Петро Писарчук чотири роки тому отримав майже на дві тисячі голосів більше ніж тепер. До речі у 2006 році він зайняв третє місце у передвиборчих перегонах. Сказане про реальну, а не відносну, підтримку, якою заручились кандидати на посаду міського голови актуальне і для партійних списків. Дані у таблиці 5, розміщені аналогічно до даних у таблиці 4, демонструють реальну підтримку політичних партій, отриману ними на виборах у неділю. 5 http://postua.info/an_zvit_2006/monitoring-lviv_04_06.htm


Таблиця 5. Реальна підтримка виборцями політичних партій, які балотувалися до ЛМР:

№ пп Партія

Зведені результати

екзит-полів, %

Кількість голосів виборців, у тис

% відносно загальної кількості

виборців 1 ВО «Свобода» 34,4 101 992 17,14 2 «Фронт Змін» 10,4 30 627 5,14 3 Партія Регіонів 7,4 21 940 3,7 4 «Наша Україна» 5,3 15 714 2,6 5 РХП 5,2 15 417 2,6 6 «Пора» 4,5 13 342 2,2 7 НРУ 3,8 11 266 1,9 8 «УДАР» 3,8 11 266 1,9 9 «Україна

Соборна» 3,1 9 191 1,5

10 Всі інші 15,7 46 235 7,7 11 Проти всіх 4,8 14 231 2,4 Зверніть увагу на третій стовпчик цифр, в якому показано, скільки львів’ян де факто підтримало ту чи іншу політичну силу. Якщо коротко, то партії мають ще меншу реальну підтримку, аніж мери. Так, «Свобода» представляє інтереси 101 тисячі львів’ян, тобто лише 17-ти % від виборців міста. «Фронт змін» та Партія Регіонів заручилися підтримкою 30-ти та майже 22-х тисяч виборців, що складає відповідно 5 і 3,7% від загальної кількості громадян, які мають право голосу. 15 % з тих хто проголосував, або майже 8% електорату не будуть представлені у новій міській раді. Зараз ще рано робити висновки чому так сталось: чи через велику кількість політичних партій у списках, чи через незадовільну організацію процесу голосування міською ТВК. Зрозуміло одне – це друга за чисельністю після виборців ВО «Свобода» група, яку можна виділити в результаті аналізу даних екзит-полів щодо виборів у багатомандатному виборчому окрузі. Підсумовуючи, потрібно наголосити на одному факті, який вже можна сприймати як данність, і який, незважаючи на причини, які зумовили такий розвиток подій (апатія виборців, незадовільна організація самих виборів у Львові тощо) визначатиме характер наступної каденції місцевої влади у Львові. Це влада виразної меншості, яка, однак, постійно представлятиме себе, як влада більшості. Це матиме для неї самої (влади), і для мешканців Львова конкретні наслідки. По перше, зважаючи на розподіл політичних сил у Львові, і особливо на зростаючі амбіції Партії Регіонів і Петра Писарчука щодо впливу у місті з одного боку, та, швидше за все, нелегку співпрацю з новою міською радою з іншого, а також через необхідність тісної співпраці з центральною владою у справі організації Євро-2012Ю, Андрій Садовий не зможе опертись на підтримку львів’ян. Вірніше, він говоритиме про те, що ця підтримка у нього є, але і сам мер, і його опоненти розумітимуть наскільки малим кредитом довіри громади міста користується А. Садовий. А це, безумовно, не зможе не ослабити його позицій у будь-яких принципових переговорах та в справі представництва інтересів мешканців Львова. По друге, умовне, як видно з таблиць, лідерство «Свободи» у міській раді в сучасних політичних реаліях України безумовно вплине на імідж та роль міста (і регіону) у державі.


Але і «Свободі», і її опонентам потрібно усвідомлювати, що жорстка націоналістична позиція «Свободи» віддзеркалює погляди лише 17 % виборців Львова. По-третє, інтереси 2/3 населення Львова у новій владі представляти буде нікому. І про це нам усім потрібно пам’ятати. Що ж, поживемо-побачимо. А поки «більшість», як такий собі колективний Йозеф К. розводить руками, подекуди нервово, подекуди безнадійно, нова влада, обрана «меншістю» готується до поділу шкури ще живого, проте паралізованого лева. Богдан Сольчаник – експерт з виборчих питань Львівського представництва ГМ ОПОРА, довготерміновий спостерігач. e-mail: [email protected] тел.: (032) 254-61-63 www.opora.lviv.ua

Technology

Vlada menshosti fin