4.1.Установчі документи і статутний капітал як необхідні атрибути суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи.

4.2.Процедура державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб і фізичних осіб.

4.3.Необхідність та сутність ліцензування господарської діяльності в Україні.

4.4. Контроль за дотриманням ліцензійних умов підприємцями.

Тема 4. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА

До основних право установчих документів, що підтверджують статус підприємства як юридичної особи відносяться статут та засновницький договір. Установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір, акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю товариства з додатковою відповідальністю, приватного підприємства – статут.

Важливо. Статут - (від лат. statuo — ухвалюю) - положення, в якому визначаються цілі, структура, права і обов’язки певної організації, підприємства тощо.

Важливо.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом № 755-IV, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб – підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб і фізичних осіб підприємців.

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та

громадських формувань»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 31-32, ст.263)

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включає:

1.перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

2. перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

3. внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру;

4. оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Свідоцтво про державну реєстрацію – документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи – підприємця.

Державний реєстратор – посадова особа, яка здійснює державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб – підприємців.

Місце знаходження юридичної особи – місцезнаходження постійно діючого органу юридичної особи, а в разі його відсутності – місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності, за певною адресою, яка вказана засновником (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Місце проживання фізичної особи – житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою – підприємцем.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

1. заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

2. копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

3. два примірники установчих документів; 4. документ, що засвідчує внесення

реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

 Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи;

Фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

1. заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

2. копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;

3. документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов’язковості державної реєстрації в

Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в

Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення;

3) врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом;

4) державної реєстрації за заявницьким принципом;

5) прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України;

6) єдності методології державної реєстрації;

7) об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі;

8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця є:

невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відомостям, які зазначені у документах, що подані для проведення державної реєстрації;

наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем; наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є підприємцем.

Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних вимог.

Ліцензіат - суб'єкт господарювання , який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Ліцензійні умови – установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при проваджені певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Плата за ліцензію - разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії.