ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ВІРУСОЛОГІЇ

Тема 1

1.1. Відкриття вірусів, етапирозвитку вірусології

1.2. Природа та походженнявірусів

1.3. Основні гіпотези щодопоходження вірусів

1.4. Практичне використаннявірусів

Луї Пастер, досліджуючи

причини виникнення сказу у 80-х роках

ХІХ століття, не зміг знайти у тілах

померлих ніяких організмів, які могли

б викликати сказ

У 1892 році Дмитро Йосипович

Івановський, вивчаючи тютюнову мозаїку, виявив, що

сік заражених листків, при

нанесенні на листя здорових рослин

здатний передавати їм хворобу

Мартінус Віллем Беєрінку 1897 році повторив

експеримент Івановського, але так і не

зміг виявити збудника тютюнової мозаїки.

Вірусологія – це наука про віруси, тобто мікроскопічні

високомолекулярні частинки, які є своєрідною

паразитарною формою життя

Віруси – це автономні неклітинні генетичні структури, які здатні

функціонувати і розмножуватись лише у

чутливих клітинах

ОзнакаБактерії

ВірусиТипові бактерії

Рикетсії/Хламідії

1 Внутрішньоклітинний паразит Ні Так Так

2 Наявність плазматичної мембрани Так Так Ні

3 Поділ надвоє Так Так Ні

4 Проходження через бактеріальні фільтри Ні Ні/Так Так

5 Здатність до синтезу АТФ Так Так/Ні Ні

6 Наявність рибосом Так Так Ні

7 Чутливість до антибіотиків Так Так Ні

8 Чутливість до інтерферону Ні Ні Так

Відмінності між вірусами та бактеріями

Відсутність клітинної організації

Наявність лише одного типу нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК)

Відсутність самостійного обміну речовин (обмін речовин у вірусів

опосередкований через метаболізм інфікованих ним клітин і організмів)

5 основних відмінностей вірусів від решти мікроорганізмів

Наявність унікального диз’юнктивного способу розмноження (лат. disjunctivis – роздільний, у вірусів

нуклеїнова кислота і білки синтезуються у різних місцях клітини і

в різний час, лише після цього відбувається збірка зрілих віріонів)

Здатність паразитуватина генетичному рівні

У 1898 році Ф. Лефлер і П. Фрош встановили вірусну природу ящуру корів, вони були першими, хто показав,

що віруси можуть вражати не лише рослини, а й тварин.

Ф. Лефлер

Уолтер Рід у 1901 р. встановив вірусну природу тропічної жовтої лихоманки. Було показано, що

віруси можуть передаватися

комахами. Виявлено зовнішній

інкубаційний період жовтої лихоманки.

Фредерік Туорт Фелікс Д’Ерель

У 1915 р. Фредеріком Туортом були відкриті віруси бактерій. У 1917 р. незалежно від нього

віруси бактерій були відкриті Феліксом Д’Ерелем, який ввів термін бактеріофаг.

Перший крок у напрямку вивчення молекулярної структури вірусів був зроблений у 1935 році, коли В. Стенлі одержав кристали

вірусу тютюнової мозаїки.

У 1938 р. М. Тейлер одержав ослабленуживу вакцину проти жовтої лихоманки. Увівта вдосконалив використання чутливихтварин для створення експериментальнихмоделей вірусних інфекцій.

Уеллер Томас ХаклДжон Франклін Ендерс Фредерік Чапмен Роббінс

У 1949 р. Ендерс, Уеллер і Роббінс показали,що культури клітин здатні підтримувати ріст

вірусу поліомієліту.

У 1950 р. А. Львов зі співробітникамивідкрив у культурі клітин Bacillus megateriumлізогенний бактеріофаг і ввів термін профаг.Таким чином було виявлено існуванняпомірних і вірулентних фагів.

У 1967 році Теодор Дінер відкрив віроїди –інфекційні агенти, що представляють собою

"голі" супер-спіралізовані кільцеві

молекули РНК, які викликають

захворювання у рослин.

У 1970 році Темін і Балтімор незалежноодин від одного відкрили у ретровірусівзворотну транскриптазу, здатну здійснюватисинтез ДНК на матриці РНК, що послужилоспростуванням так званої «центральної догми»молекулярної біології.

У 1982 році була виявлена природа вірусівповільних інфекцій, коли Прузинерпродемонстрував, що скрепі викликаєтьсяінфекційними білками, які він назвавпріонами.

На початок ХХІ століття вже були описані 6тисяч вірусів, а також вивчена їх структура,біологія, хімічний склад і механізмирепродукції.

гіпотеза суперпаразита

Основні гіпотези походження вірусів:

гіпотеза оскаженілих генів

гіпотеза протобіонта

Практичне використання вірусів

Медицина

Сільське господарство

Харчова промисловість

Косметологія Генна інженерія