Тема №1 Слідчий суддя. Тема 1. Слідчий суддя....pdf · Тема №1. Слідчий суддя та судовий контроль за дотриманням

Національна школа

суддів України

Тема №1.

Слідчий суддя та судовий контроль

за дотриманням прав, свобод

та інтересів осіб у

кримінальному провадженні



КПК 2012 року:стадія досудового розслідування

істотне розширення меж

судового контролю

новий суб’єкт – слідчий суддя



Інститут слідчого судді -

ознаки

Слідчий суддя:

носій судової влади;

реалізує свої повноваження на стадії

досудового розслідування.

Мета введення інституту слідчого

судді - виконання функції охорони та

захисту прав, свобод та інтересів особи.



Слідчий суддя - поняття (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК):

суддя суду першої інстанції, до

повноважень якого належить

здійснення у порядку, передбаченому

цим Кодексом, судового контролю за

дотриманням прав, свобод та інтересів

осіб у кримінальному провадженні.



Правовий статус слідчого судді:

система закріплених нормативно-правовими актами засад і норм, які визначають:

його процесуальне становище;

повноваження (права та обов’язки);

гарантії його діяльності;

юридичну відповідальність.



Міжнародні стандарти діяльності

слідчого судді - це:

відповідні мінімальні вимоги (правила, норми,

настанови, тощо);

закріплені у нормах міжнародного права або

сформульовані в рішеннях міжнародних судових

установ;

стосуються обсягу правової регламентації діяльності

слідчого судді;

мають імперативний або рекомендаційний характер;

виконання завдань кримінального судочинства на

національному рівні.



Міжнародні стандарти діяльності

слідчого судді - джерела: Загальна декларація прав людини;

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;

Конвенція про захист прав людини і основоположних

свобод;

Паризькі принципи (Принципи щодо статусу й

функціонування національних установ із захисту і

сприяння реалізації прав людини);

Європейська конвенція про запобігання катуванням чи

нелюдському або такому, що принижує гідність,

поводженню чи покаранню та інші.



До міжнародних стандартів діяльності

слідчого судді належать:

право на свободу і особисту недоторканність;

право особи на повагу до приватного і

сімейного життя;

забезпечення права на захист;

право на справедливий суд у кримінальному

провадженні;

стандарт “рівності перед законом і судом”.



Порядок обрання слідчих суддів Регламентується ч. 7 ст. 21 ЗУ “Про судоустрій і

статус суддів” та п. 18 ст. 3 КПК України.

Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів зі складу суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно.

До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду.

Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.



Автоматизований розподіл матеріалів,

що підлягають розгляду слідчим суддею

Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК визначення слідчого

судді для конкретного судового провадження

здійснюється автоматизованою системою

документообігу суду.

При цьому має забезпечуватись додержання

принципів черговості та однакової кількості

проваджень для кожного судді.



Рішення ЄСПЛ «П’єрсак проти Бельгії»

від 1 жовтня 1982 р.

Щоб суди були в змозі викликати довіру, слід

також враховувати й питання їх внутрішньої

організації.

Якщо суддя за характером своєї попередньої

роботи міг мати справу з конкретним випадком і в

подальшому бере участь у його розгляді,

суспільство вправі побоюватися, що достатніх

гарантій неупередженості може бракувати.



Значення авторозподілу матеріалів:від належного (такого, що відповідає вимогам

закону) порядку обрання, автоматичного

розподілу клопотань та організації діяльності

слідчих суддів залежить якісне здійснення

повноважень з судового контролю за

дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у

кримінальному провадженні.



Порядок функціонування автоматизованої системи

документообігу суду (ч. 2, 6 ст. 35 КПК)

визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.



Автоматизована система документообігу суду

Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду, із змінами і доповненнями.

Рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 Положення про автоматизовану систему документообігу суду викладено в новій редакціїта набрало чинності 15.03.2018.



Особливості функціонування автоматизованої

системи в судах загальної юрисдикції

(пп. 1.4. розділу І Положення в редакції від 15.09.2016)

Згідно з Положенням, кожний суд загальної юрисдикції

повинен мати затверджені зборами суддів відповідного

суду Засади використання автоматизованої системи

документообігу суду.

Положення в новій редакції від 02.03.2018 вже не

передбачає такого терміну, як “засади використання

автоматизованої системи документообігу суду” та

обов’язку зборів суддів відповідного суду щодо

визначення особливостей функціонування

автоматизованої системи в конкретному суді.



Порядок передачі матеріалів на розгляд

слідчому судді

Відповідно до пп. 2.3.45. п. 2.3 Положення в редакції від

15.09.2016, клопотання та скарги по одному

кримінальному провадженню передаються раніше

визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не

визначений зборами суддів.

Згідно з пп. 1 п. 21 розділу VІІІ Положення в редакції від

02.03.2018, передача судової справи (матеріалів

кримінального провадження) раніше визначеному судді

проводиться модулем автоматизованого розподілу

щодо клопотань (подань), які надійшли у межах одного

кримінального провадження (за номером ЄДРДР).



Порядок передачі клопотань/заяв, скарг

раніше визначеному судді в межах одного

кримінального провадження:

сприяє виконанню завдань кримінального

провадження (ст. 2 КПК);

унеможливлює прийняття різними слідчими

суддями в межах одного кримінального

провадження різних, інколи протилежних

процесуальних рішень.



Робота (чергування) слідчих суддів та

працівників апарату суду у неробочий час

(вихідні та святкові дні)

це питання внутрішньої діяльності суду та

роботи конкретних суддів і працівників апарату

суду, тому є компетенцією зборів суддів;

чисельність слідчих суддів та працівників

апарату суду, що залучаються до роботи

(чергування) у неробочий час (вихідні та святкові

дні) має визначатись зборами суддів з

урахуванням вимог щодо розумності строків.



Рішення Ради суддів України № 40 від 02.07.2018

«Про організацію роботи (чергування) слідчих

суддів та працівників апарату суду у неробочий

час (вихідні та святкові дні)»

Рішення зборів суддів щодо організації роботи

чергування) слідчих суддів у неробочий час (вихідні

та святкові дні) не може розглядатись як

втручання в процес об’єктивного та

неупередженого розподілу матеріалів між суддями

чи порушення принципу випадковості (вірогідності).



Повноваження слідчого судді -

взаємопов’язана система прав та обов’язків, що

мають владний характер і спрямовані на

забезпечення реалізації функції судового контролю

в досудовому провадженні, що здійснюються у

формах та порядку, передбачених КПК для

досягнення завдань кримінального провадження.

Функціональна спрямованість кримінально-

процесуальної діяльності слідчого судді -

здійснення ним функції судового контролю.



Повноваження слідчого судді

при застосуванні заходів забезпечення

кримінального провадження під час досудового

розслідування;

при проведенні процесуальних дій, які обмежують

конституційні права людини;

при розгляді скарг на рішення, дії або

бездіяльність органів досудового розслідування чи

прокурора під час досудового розслідування;

при оскарженні рішення до слідчого судді про

видачу особи (екстрадицію).



Слідчий суддя:

розглядає усі відводи під час досудового

розслідування (ст. 81 КПК);

вирішує питання щодо речових доказів (ст. 100 КПК);

встановлює процесуальні строки в межах граничного

строку, передбаченого КПК (ст. 114 КПК);

реалізує обов’язки щодо захисту прав людини в

порядку, передбаченому ст. 206 КПК;

встановлює строк на ознайомлення з урахуванням

обсягу, складності матеріалів досудового

розслідування та умов доступу до них (ч. 10 ст. 290

КПК).



У системі юридичних гарантій захисту

прав особи на досудових стадіях

кримінального провадження

повноваження слідчого судді

набувають особливого значення,

оскільки утворюють самостійну функцію

судової влади, спрямовану на захист

конституційних прав і свобод особи.

Documents

Тема №1 Слідчий суддя. Тема 1. Слідчий суддя....pdf · Тема №1. Слідчий суддя та судовий контроль за дотриманням