ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

МІЖКУРСОВА ОЧНО – ЗАОЧНА ШКОЛА – ЛАБОРАТОРІЯ

«ПЕДАГОГІЧНИЙ Х - ФАКТОР»

СЛОВНИК - ДОВІДНИК

труднощів української мови

( вживання архаїзмів та історизмів)

Виконавець Лугова Тетяна Миколаївна,

учитель української мови та літератури

ЗОШ № 53 міста Маріуполя

2012

Передмова

Словник-довідник труднощів української мови( вживання архаїзмів та

історизмів).- Маріуполь, 2012-40 с.

Запропонований словник -довідник знайомить учнів з різновидами архаїзмів та

історизмів.

Кожен, хто звернеться до словника, має змогу навчитися доречно, відповідно до

конкретної життєвої ситуації використати лексичні можливості сучасної

української мови, суттєво збагативши свій словниковий запас і урізноманітнивши

власне мовлення.

Творчі вправи словника можна використовувати на уроках української мови,

додаткових заняттях, а також для самостійного підвищення рівня грамотності та

поповнення лексичного запасу.

Школяр, студент, учитель, загалом кожен, хто опановує глибини української

мови як рідної, або той, хто вивчає її як іноземну мову, знайдуть тут відповіді на

лексичне запитання, розвіють свої мовні сумніви.

Головне - дати дітям поштовх до роздуму, викликати бажання підносити рівень

культури власного мовлення, дбайливо поводитись з найбільшим скарбом народу-

його мовою, самовдосконалюватися, інтелектуально зростати.

2

Зміст

1.Вступ……………………………………………………………………........ 4

2.Словник архаїзмів………………………………………………………….. 5

2.1 Власне лексичні архаїзми

2.2Лексико-словотворчі архаїзми

2.3 Лексико-морфологічні архаїзми

2.4 Лексико-фонетичні архаїзми

2.5 Лексико-семантичні архаїзми

2.6 Стилістичні архаїзми

3. Історизми…………………………………………………………………….. 8

4. Висновок…………………………………………………………………….. 12

5. Архаїзми у словнику О.Івченка…………………………………………… 13

6.Тренувальні вправи………………………………………………………… 14

7. Ключ до вправ……………………………………………………………… 17

8. Список використаної літератури…………………………………………. 19

3

Вступ

Українська мова – одна з найдавніших мов світу. ЇЇ розвиток почався

щонайменше три тисячі років тому.

За той час нашим предкам довелося пережити не одну навалу чужинців. Але

нікому з них не вдалося знищити її. Елементи народної української мови

пробилися крізь церковнослов’янську в звичаях, побуті, культурі.

Минає час, змінюються всі сфери життя, постійно поповнюється й словниковий

склад мови: одні виходять із щоденного ужитку, а інші – з’являються.

Часом виходять з ужитку і з активного словникового складу української мови

слова – окремі назви знарядь праці, одягу, предметів хатнього ужитку, суспільно-

політичні поняття. Наприклад: рало, намітка, каганець. Деякі застарілі слова

замінюються іншими, бо предмети і явища, які вони називають, залишаються.

Наприклад: гелікоптер – вертоліт, лицедій – артист.

Архаїзми не зникають, а залишаються у художніх творах, які розповідають про

минуле нашого народу. Колективна пам’ять народу береже слово, а в ньому – і

своє безсмертя.

4

Словник архаїзмівАрхаїзмами (від грец. άρχαίοζ — старовинний, давній) у загальному визначенні

називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого

пасивного запасу лексики національної мови. У більш точному розумінні до

архаїзмів належать слова, «що називають такі предмети чи поняття, які самі по

собі аж ніяк не застаріли, але для позначення яких тепер користуються іншими

словами».

Усі наявні в мові архаїзми поділяються на окремі типи:

1.Власне лексичні архаїзми — слова, витіснені з мови словами з іншим коренем:

РАТЬ ВІЙСЬКО

УСТА ГУБИ, РОТ

ПЕРСТ ПАЛЕЦЬ

ГРАД МІСТО

ВЕРТОГРАД САД

ГУДЕЦЬ МУЗИКАНТ

ЛАНІТИ ЩОКИ

2. Лексико-словотворчі архаїзми відрізняються від сьогоднішніх відповідників

суфіксами або префіксами:

ВОЇ ВОЇНИ

ШКАТУЛА ШКАТУЛКА

КОЛЯСА КОЛЯСКА

3.Лексико-морфологічні архаїзми характеризуються застарілою граматичною

формою:

РОЛЯ РОЛЬ

ЧИТАЄШИ ЧИТАЄ

МОЛІТЕСЯ МОЛІТЬСЯ

СИНОВЕ СИНИ

4.Лексико-фонетичні архаїзми від сучасних назв різняться однією чи двома

5

фонемами:

ПІЇТ ПОЕТ

ЗЛАТО ЗОЛОТО

РІЖНИЙ РІЗНИЙ

5.Лексико-семантичні архаїзми — застарілі значення слів, які тепер уживаються

з іншими, сучасними значеннями:

ЖИВОТ ЖИТТЯ

ЯЗИК МОВА, НАРОД

МИР ГРОМАДА, СВІТСЬКЕ ЖИТТЯ

6.Стилістичні архаїзми

1. Мають синоніми.

2. Є предмети, що ними називаються.

3. Використовуються і творяться на сучасну тематику.

4. Уживаютья тільки з певною стилістикою.

5. У художніх творах архаїзми можуть використовуватись з метою:

відтворення історичного колориту тієї доби, про яку йдеться у творі,

наприклад: «А паче всього він хоче, — тут сотник обернувся до Замойського, —

він хоче, щоб козацтву реєстровому якнайскорше таки виплатили державне

утримання» (І. Ле);

для мовної характеристики особи, яка говорить, наприклад: «Мир

дому і живущим в ньому, — сказав Балабуха, обнявши отця Степана» (І. Нечуй-

Левицький);

надання мові відтінку урочистості, схвильованої піднесеності над

звичайною, побутовою формою вираження, наприклад: «Світе вольний,

несповитий» (Т. Шевченко); «Що ти за сила єси?» (П. Тичина);

створення комічного враження, наприклад: «Турн тяжку больодоліває,

к Енею руки простягає і мову слезную рече...» (І. Котляревський).

Власне архаїзми поділяють на кілька груп.

6

На основі класифікацій, поданих у сучасних лексикологічних дослідженнях,

формулюємо узагальнювальну типологію й проілюструємо прикладами.

Найпоширенішою є концептуально - семантична група, що охоплює номінації,

пов’язані з людиною, її діяльністю, побутом.

Цю групу поділяють на тематичні підгрупи (на означення самої людини, її

вікових особливостей, різновидів спорідненості, органів і частин людського тіла

та ін.).

При цьому виходимо з корелятивної пари: архаїзм – трансномінатив.

Шар лексики, що виражає родинні стосунки, репрезентовано номенами:

ОТЕЦЬ БАТЬКО

МАТЕР МАТИ

МУЖ ЧОЛОВІК

ЖЕНА ЖІНКА

ЧАДО ДИТИНА

Лексика на позначення частин і органів людського тіла виражають пари:

ДЛАНЬ ДОЛОНЯ

ПЕРСИ ГРУДИ

У групі лексики на позначення діяльності людини та її органів виявлено

синонімічні ряди архаїчної лексики. Найчисельнішим з них є ряд дієслів у

значенні „говорити, висловлювати думку”: благовістити, веліти, воспівати,

восхвалити, глаголити, гласити, ректи, славословити, стенати. Цей ряд також

передбачає відповідні трансномінативи.

Тематична група на позначення назв птахів та тварин реперзентована лексичними

парами на зразок: зигзиця – зозуля, козлище – цап.

Своєрідну групу слів становлять номінації на позначення часових понять.

Оскільки темпоральна лексика дуже давня за походженням і переважна більшість

цих лексем утворилася ще у спільнослов’янський період.

7

Історизми

Історизми - це поняття, які зникли у процесі історичного розвитку: гетьман,

волость, лихвар.

Деякі слова виходять з ужитку, старіють, тому що зникають позначувані ними

предмети, події, явища, поняття. Такі слова називають матеріальними архаїзмами

або історизмами. Це:

а) назви колишніх чинів і посад:

ВОЛОСНИЙ

ГУСАР

СТОЛОНАЧАЛЬНИК

б) назви колишніх професій

ЧУМАК

СПИСНИК

КОЖУМ`ЯКА

в) назви старовинної зброї, старовинних монет, одиниць виміру:

ГАКІВНИЦЯ

МУШКЕТ

РОГАТИНА

КОЛЧАН

ДАМАСЬКА

ГРІШ

ДУКАТ

ШЕЛЯГ

г) імена історичних діячів, зниклих народів:

Іван Самойлович

Северин Наливайко

ПЕЧЕНІГИ

ПОЛОВЦІ

8

ТЕВТОНЦІ

Такі слова не мають синонімів у сучасній мові. Письменники їх використовують,

щоб передати факти чи події минулого, відтворити колорит епохи:

Громада вибрала гетьмана—

Преславного Лободу Івана;

Спасибі вам, панове-молодці,

Преславні запорожці»(Т. Шевченко).

Окремі історизми можуть повертатися до активного вжитку. Так сталося зі

словами, що використовуються у зв'язку з відродженням в Україні козацтва:

ХОРУНЖИЙ

КОЗАК

ГЕТЬМАН

КОШОВИЙ

Інші слова є застарілими синонімами до активних слів сучасної мови:

БРАН ПОЛОН

ДЕСНИЦЯ ПРАВА РУКА

ЧОЛО ЛОБ

Вони використовуються в різних творах зі спеціальною стилістичною метою,

тому й називаються стилістичними архаїзмами.

Ними створюється атмосфера урочистості, піднесеності:«Не на вигнання він нас

запровадив, а в край обітований»(Леся Українка); іронії, сарказму, гніву: «Гак

отакії-то святі. Оті царі»(Т. Шевченко).

Історизми

9

не мають у сучасній мові синонімів

називають предмети, яких уже немає

зображують факти минулих років

уживаються і в нейтральній функції

Історизми класифікують за тематичними групами:

1) суспільно-політична лексика, що включає мовні одиниці на позначення

соціальної організації суспільства, відносин у ньому: вінценосний, вольний,

гетьман, добродій, кесар, краля, лановий, лицар, любомудр, наказний,

одукований, патрицій, хан, цар, штампований та ін. До цієї групи можна віднести

лексико-семантичну підгрупу слів на позначення відношення „людина – релігія”,

репрезентовану такими лексемами: бусурман, лукавий, нехрист, нечестивий,

помазаник, творитель, уніат.

Окрему підгрупу становлять слова на позначення

* національної належності: жид, жидівка, кацап, лях, моголи, русичі, турчин,

хохол, черкес та ін.;

* військова лексика: воєвода, гайдамак, гаківниця, дружина, запорожець, козак,

легіон, ратище, соцький.

Засвідчено також лексеми на позначення

* реалій старовинного військового спорядження: збруя, меч, ратище, спис, шолом

* реалій старого флоту: байдак, галера, чайка;

2) соціально-економічна лексика, що включає слова на позначення

* осіб, пов’язаних з певним родом занять: бурлака, ватажник, ворожка, гречкосій,

знахарка, каламар, карбівничий, книгар, книжник, орандар, орандарка, орарь, піїт,

трубадур, характерник, шинкар, шинкарка та ін.

Сюди долучаємо підгрупу слів на позначення

* одиниць виміру та ваги: аршин, верста, віз, відро, ґрунт, миля, міліон, пуд, фунт,

упруг, а також ряд лексем на означення

* старовинних монет, грошових одиниць: гріш, гривня, дукат, злато, злото,

золотий, золото, копа, півкопи, таляр, червінець, шаг, шажок, шеляг;

4) лексика на означення реалій соціального та індивідуального побуту, зокрема:

10

* назви будівель, споруд: кишло, куща, палата, світлиця, харем, храм, храмина,

чертоги;

* назви громадських закладів: корчма, оранда, шинок;

* назви службових приміщень: острог, хурдиґа;

* назви предметів одягу, взуття: жупан, запаска, кирея, свита, сіряк, онуча,

плахта; * назви страв та напоїв: кав’яр, куліш, мед, оковита, опріснок та ін.

КОНОВКА

ЖУПАН

ЖОРНА

НАМІТКА

КИРЕЯ

ОЧІПОК

СОХА

ТЕРНИЦЯ

ПОСАГ

КОЛЬЧУГА

МУРЗА

ПЛАХТА

11

Висновок

Застарілими слова стають внаслідок постійного процесу старіння, архаїзації

якоїсь частини словникового складу.

Склад застарілої лексики неоднорідний. Насамперед у ньому розрізняють слова за

ступенем їх архаїзації. Одну групу застарілих слів становлять ті, що зовсім

вийшли з мовного вжитку і не побутують у сучасній українській мові: братана –

дочка брата; гудець – музикант… Ці слова незрозумілі носіям мови без

відповідних пояснень і довідок.

До іншої групи застарілої лексики належать слова, що в сучасній українській мові

вживаються рідко, наприклад: боярин, воістину, мушкет… Ці слова здебільшого

зрозумілі носіям української мови.

Одні слова переходять з активної лексики до пасивної у зв’язку з тим, що

зникають з побуту й життя людського суспільства позначувані ними предмети,

події, явища. Тут діють позамовні фактори. Цю групу застарілих слів називають

матеріальними архаїзмами – інша назва, якою ми будемо користуватись –

історизми (чернь, тисячник, осаул, ратище, чинш…).

Інші слова переходять з активного словника у пасивний через витіснення їх

рівнозначними словами, що з тих чи інших причин виявилися більш

прийнятливими для називання тих самих явищ, подій, предметів… Процес цей

зумовлений дією внутрішніх факторів мови. Це є стилістичні архаїзми (або власне

архаїзми: зигзиця – зозуля, ректи – говорити, рать – військо…).

12

Можливість використання архаїчних слів залежить від їх експресивності,

внаслідок рідшої вживаності вони вносять у мову деяку незвичайність, виразність,

дозволяють подати нові тлумачення слова.

Головною причиною звернення авторів до архаїчного значення слів зумовлено

здатністю цих слів набувати у контексті мовленнєвої стилістичної забарвленості,

а також здатність сполучатися у деяких випадках з нейтральними лексемами

різних функціональних стилів.

АРХАЇЗМИ У СЛОВНИКУ О. ІВЧЕНКА

1. ВЕРТОГРАД, -у, ч., книжн., заст. Сад.

2. ГУДЕЦЬ, -дця, ч., заст. Музикант.

3. ГРАД, -а, ч., уроч. Місто.

4. ЛАНІТИ, -іт, мн. (одн. ланіта, -и, ж.), книжн., заст., поет. Щоки.

5. ПЕРСА, рідко ПЕРСИ, -ів, мн. 1. Жіночі груди. 2. рідко. Те саме, що груди 1. //

Передня частина тулуба коня від кінця шиї до початку ніг.

6. ПЕРСТ, -а, ч., уроч., заст. Палець руки.

7. ПРАВИЦЯ1, -і, ж. Права рука; прот. лівиця, ліва рука.

8. ПРЯ, -і, ж., заст., книжн. 1. Спір, змагання. 2. Боротьба, бій, борня.

** Ставати на прю – вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь.

9. РЕТЯЗЬ, -я, ч., заст. Ланцюг. // тільки мн. Кайдани. // діал. Залізний засув.

** Увірвався ретязь – кінчилось терпіння

10. ШАЛ, -у, ч. 1. Стан надмірного збудження, хвилювання. // Стан виявлення

великого і сильного почуття.

** чого і без додатка. Надзвичайна сила вияву чогось (перев. про явища природи,

стихійні явища).

13

Тренувальні вправи

1.Виділіть історизми та архаїзми. З'ясуйте відмінності між ними. Яку роль

виконує застаріла лексика в тексті? Зверніть увагу на значення власних

імен.

1. За седмицю отець Окомир повернувся із Пересічення, від волхва. 2. А тут

захворів кожум'яка Вілокіз. 3. Менші діти Гордослава знали, що Веселина була на

виданні і тепер дбала собі на посаг. 4. Веселина гриміла цебрами і довго спускала

в колодязь журавель. 5. Скоро Превлад і Маломир подалися до тиверців. 6.

Велика небезпека постійно чатувала на переповнені лодії боярина. 7. Очі Гордини

заіскрились цікавістю, на чоло вив'юнились тонкі бровенята. 8. Мечники

обступили витязя (Р Іваненко).

2.Ознайомтесь з архаїзмами, складіть з ними речення.

Варівкий- нерішучий

Виляски-ехо, відлуння

Вікодавній- древній

Гінний- вільний

Добромовний- красномовний

14

Долемзати- доплестись

3.Розподілити в два стовпчики: архаїзми та історизми

Соха, зело, щит, злато, жупан, ланіти, холоп, піїт, боярин, кріпаки, очіпок,

мотика, кирея, кольчуга, спис.

4.Доберіть до застарілих слів сучасні відповідники:

Корогва, палець, крам, уста, рать, Стольний град, перо, ремісник, хорунжий,

червінець.

5.До кожного з даних слів підібрати синонім-архаїзм, що використовується в

художніх творах із стилістичною метою.

Говорити, поет, битва, життя, перемога, рибалка, майбутній , губи, іду, військо.

6.Прочитайте, знайдіть зразки пасивної лексики. Яку стилістичну роль вони

виконують у тексті?

1. Хатина була невеличка.

2. Зліва від дверей – піч, під образами – стіл, за піччю широкий піл для спання.

3. Там, накрившись кожушинкою, хтось лежав.

4. Попід стінами – лави.

5. У челюстях печі горить лучина …

6. На жердині, під стелею, висіла немудра смердівська одяганка.

7. Подорожні примостили сідла й сакви на лаві, біля дверей, почали роздягатися.

8. З-під кожушини вилізла дівчина, накинула на плечі опанчицю, взула чоботи.

9. – Добрий вечір, добрі люди!

7. Гра «Хто більше?» Доберіть якнайбільше застарілих слів, що:

а) стосуються періоду Київської Русі;

б) визвольної війни українського народу проти польської шляхти;

в) характеризують стан сільського господарства до жовтевого перевороту 1917 р.;

г) український національний одяг вашої місцевості тощо.

8.Поясніть значення слів:

Лакей, хорунжий, жорна, рать, гетьманський, гусарський.

9.Спробуйте використати в розповіді на будь-яку тему з сучасного життя

слова:

15

Намітка, жупан, гаківниця, коновка, рогатина, крам, червінці.

10.Гра “Дуель”. Учитель називає першу частину прислів’я, учень знаходить

другу. Підкреслити застарілі слова.

Пока баба спече книші, ... (... у тім діло, щоб у печі кипіло).

Невигода нашій бабці ... (... той, що у стодолі).

Не в тім річ, що у хаті піч, а ... (... не ціпом махати).

Язиком вихати - ... (...у діда не стане душі).

Пішов на комара з дрючком, а ( ні на печі, ні на лавці).

Добре боїться кива, а ... (... ледаче не боїться й кия).

Пішла Настя в поле жати, та ... ... (... на вовка зі швайкою).

Не той хліб, що у полі, а ... (... забула серп узяти).

11.Складіть тлумачний словничок поданих застарілих слів: запишіть їх в

алфавітному порядку, до кожного додайте пояснення. Вкажіть архаїзми й

історизми. Використовуйте тлумачний словник.

Імператор, опричник, віче, зигзиця, колчан, шолом, тевтонець, вікторія, панцир,

чадо, мотика, намітка, перст.

12.Розшифруйте слова за лексичним значенням. Розкажіть, що вам відомо

про призначення названих речей.

1.Жіночий одяг у вигляді шматка тканини, переважно вовняної, що

використовувався замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки.

2.Жіночий одяг типу спідниці з двох переважно вовняних картатих полотнищ,

зшитих до половини.

3.Покривало з тонкого серпанку, яким зав'язували голову поверх очіпка заміжні

жінки.

4.Головний убір заміжньої жінки у вигляді шапочки, який стягував під ним

волосся.

5.Чоловічий верхній одяг, оздоблений хутром і вишитою золотом чи сріблом

тясьмою — галуном.

6.Чоботи або черевики із тонкої м'якої шкіри — сап'яну.

7.Верхній жіночий одяг - кофта, тілогрійка особливого покрою)

16

13. Прочитайте уривок із твору С. Тельнюка «Яром-долиною...». Виділіть

застарілі слова. Що вони означають? Спробуйте замінити їх словами

активної лексики.

Міцна шабля в Кантеміра — дамаська. Така ж шабля і в Дорошенка — теж

дамаська, тільки переяславського кування. І коли рубонув щосили по

Кантеміровій домасі Дорошенко, то прорубав її до половини, до середини

вищербив її крицю! Та все ж і щербатою шаблюкою несамовито б'ється

татарський доводця, бо думає, що й Дорошенкова домаха вищербилася!.. Та от

якось зиркнув — і побачив шаблю ворога: ціла-цілісінька... Штриконув він тоді

шаблюкою щербатою своєю Дорошенка у груди, та тільки ж забув Кантемір, що

на гетьманові — кольчуга з нагрудником! Брязнула шабля, пішла вбік, щербиною

за кольчугу зачепилася, і відмахнув би к бісу ліву руку Кантемірові Дорошенко,

якби на татарському мурзі не було кольчуги, нагрудника й поплічників, та ще й

шолома з сіткою!

14. Складіть твір-опис картини І. Рєпіна “Запорожці”. Використовуйте в

ньому архаїзми та історизми – назви одягу, зброї тощо.

15.Творче завдання

Ви стали гетьманом у той час. Як би ви діяли, яку політику проводили? Озвучте

свою програму щодо устрою, кордонів, станів, судів, зовнішніх відносин,

використовуючи застарілі слова.

Ключ до вправ

3. Архаїзми: зело – дуже, злато – золото, ланіти – щоки, піїт – поет.

– Історизми: боярин, жупан, кріпаки, холоп, очіпок, мотика, соха, кирея, кольчуга,

щит, спис.

4. Корогва – прапор

палець – перст

крам – товар

уста – губи

рать – військо

стольний град – столиця

17

перо – ручка

ремісник – майстер, робітник

хорунжий – прапороносець

червінець – золота монета

5. Говорити (ректи), поет (піїт), битва (брань), життя (живіт), перемога (вікторія),

рибалка (рибар), майбутній (грядущий), губи (уста), іду (гряду), військо (рать).

7. А благо, оратай, стоїтель, списатель, Борисфен, воздвич, чтяше, інок,

пергамент, посадник, черлений, тать, варяги

Б канделябр, гайдук, клейноди, дьоготь, рицар, граф, хлоп, Річ Посполита, чинш,

прядиво, шинкар

В хутір, куркуль, череда, пар, десятина, пуд, казначейство, верста, борона, плуг,

фактор

Г свита, кожух, жупан, запаска, підтичка, очіпок, шапка, чоботи, бриль

10. Пока баба спече книші, ... (...у діда не стане душі).

Невигода нашій бабці ... (... ні на печі, ні на лавці).

Не в тім річ, що у хаті піч, а ... (... у тім діло, щоб у печі кипіло).

Язиком вихати - ... (... не ціпом махати).

Пішов на комара з дрючком, а ... (... на вовка зі швайкою).

Добре боїться кива, а ... (... ледаче не боїться й кия).

Пішла Настя в поле жати, та ... (... забула серп узяти).

Не той хліб, що у полі, а ... (... той, що у стодолі)

12.Запаска — жіночий одяг у вигляді шматка тканини, переважно вовняної, що

використовувався замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки.

Плахта — жіночий одяг типу спідниці, з двох переважно вовняних картатих

полотнищ, зшитих до половини.

Намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав'язували голову поверх очіпка

заміжні жінки.

Очіпок — головний убір заміжньої жінки у вигляді шапочки, який стягував під

ним волосся.

18

Жупан — чоловічий верхній одяг, оздоблений хутром і вишитою золотом чи

сріблом тясьмою — галуном.

Сап'янці — чоботи або черевики із тонкої м'якої шкіри — сап'яну.

Шушун — верхній жіночий одяг - кофта, тілогрійка особливого покрою.

13. Шабля, дамаська, домаха, доводця, гетьман, кольчуга, нагрудник, мурза,

поплічник, шолом.

Використана література

1. Брицина О.І. Сучасна українська літературна мова.- Збірник вправ. – К.: Вища

школа, 1977р.

2. Грищенко А. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: 1997р.

3. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. –

К.: Вища школа, 1972р.

4. Г.Передрій, Т. Карпенко. У світі звуків і слів. Цікаві завдання з фонетики,

лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.

5. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української

мови. –Харків.: Основа, 2007р.

6. Ющук І. Сучасна українська мова. – К.: 2003р.

7. Дзира Я. До питання про джерела архаїзмів у мові творів Тараса Шевченка //

Українська мова і література в школі. — 1961. — № 5.

8. http://www.ukrlit.vn.ua/info/criticism/historical.html

9. http://student.zoomru.ru/lit/funkconuvannya-zastarlo-leksiki-v-tvorah/

47064.365160.s1.html

10. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. - К.: Вища школа,

2001.

19

11. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. – Харків:

Основа, 1993. – 176 с.

12. Сучасна українська мова. Підручник/ за ред. Пономарева О.Д. К: «Либідь»,

1997, – 400 с.

13. Гнатюк М. Бійтесь заглядати у словник: Тенденції і перспективи вітчизняного словникарства //КК+, 2002. – №3.

14. Кочерган М.П. Мовознавство - К.: Видавничий центр "Академія", 2001 - 412 с.

20