ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАйТЕСЯI

СТЯХЯНОВ[UЬ Орган Броварського районного KQMiTeTY Комуністичної партіl УкраІни та районноl Ради депутатів трудящих

Киlвськоl області

Підвищити удої молока Закінчилось перше півріччя в

тваринництві. З 1-го жовтня: 1954 по 1-ше квітня 1955 року по колгоспах району надоєно в середньому по 453 літри молока на корову. Це на 107 літрів біль­ше, ніж торік за такий же пе­ріод.

Мало, дуже мало! І не тільки, порівнюючи з Києво-Святошин­ським районом, з яким змarавмось, JJe за ці ж 6 місяців надоєно по "4 кілограми ~олока на коро.. .,;, але і порівнюючи з рядом передових колгоспів нашого ра­йону. Як і торік, так і протягом JIершої половини господарського року в тваринництві, першість утримує літківський колгосп іме­ні Калініна-надоєно по 805 літ-рів молока на корову, що складає по 82 центнери на кожні 100 гек-тарів ріллі, луків і пасовищ.

114Фезень, Itвітень-завершаль­ний і найвідповідальніший етап зимівлі худоби. Проходить масо­вий розтел корів, поголів'я збіль­шується, а кормова база в ба­гатьох колгоспах вичерпується. В зв'язку з цим заслуговує на особ­ливу увагу цінний досвід тих кол­госпів, які саме у ці місяці до­билися помітного збільшення удоїв молока. Прикладом може правити плосківський колгосп ім. Леніна.

Завдяки посиленню змагання між працівниками ферм за зразкове утримання худоби, раціонально­му використанню кормів тут у

березні надоєно по 225 літрів мо­лока на корову-вдвічі більше,

ніж в середньому по району. Вклю-

тільки не зростають, а знижують­ся-за 6 місяців на 103 літри? Керівники колгоспу не дбали про створення кормової бази, а ті корми, що були заготовлені не ПО-І'осподарському використову­

валися. Серед чесних доярок вия­вилися і такі, як Ольга Лисенко, що потрапила сюди випадково,

ПОРJбила близько місяця, а потім кинула напризволяще закріплену

за нею групу корів.

Такі ж причини-недостатня кормова база, вкрай низький рі­вень виховної роботи серед доя­рок не дає зійти з останнього м-іс­ця в районі по УДОЯJt молока і богданівському колгоспу імені Андреєва, троєщанському імені Ворошилова, великодимерському ім. Димитрова і деяким іншим. Помітно почав відставати один з найбільших колгоспів в районі «Червона Україна», с. Гоголів.

Прагнучи здійснити завдання Партії і Уряду про круте підне­сення тваринництва і підвищен­ня його продуктивності, трудівни­ки сільського господарства райо­ну, очолювані партійною органі­зацією, поставили перед собою завдання-до 1960 року одер-

жати на кожні 100 гектарів ріл­лі, лук і пасовищ щонайменше по 290 центнерів молока. Мавмо

вже цього року надоїти по 2000 літрів молока на корову.

Завдання цілком реальне, як­що по-справжньому взятися за

створення міцної кормової баЗІІ. Треба звернути особливу увагу на вирощення високого врожаю всіх

чившись упередтравневе соціа- кормових культур, зокрема куку­лістичне змагання, площенці зо- рудзи. Велику увагу слід приді­бов'язуються протягом квітня- лити організації зеленого кон­травня перейти з АРУГОГО місця в вейєру, правильному набору куль­

РІк І'..-ВВІІ ХУІІІ

42 (1180)

П'ЯТНИЦЯ

Самовідданою працею в боротьбі за вирощення високого врожаю всіх

8 сільськогосподарських культур, за

КВІТНЯ

1955 р.

рішуче піднесення продуктивності

Ціна 15 коп.

громадського тваринництва скріПИМО

свої підписи Під Зверненням Всесвітньої Ради Миру.

Зірвати ЗЛОЧШtні наміри

паліїв війни

Трудящі України одностайно ставлять свої підписи

під Зверненням Всесвітньої Ради Миру В містах і селах України про­

ходять багатолюдні збори, при­свячені кампанії по збиранню під­писів під Зверненням Всесвітньої Ради Миру. Трудящі таврують ганьбою імперіалістів, які готую­ться до атомної війни, і заявляють про свою одностайну вимогу без­застережно заборонити атомну і водневу зброю.

Виступаючи в мартенівському

Москва. Манежна площа. Готель «Москва». Фото В. СоБО,lева. (Прескліше РАТАУ).

------* *:-------цеху, один з найстаріших стале- До Вб-рІччя з дня народження В. І. ЛенІна плавильників Дніпропетровського заводу імені Карла Лібкнехта П А М'Я Т " И К В. І. ЛЕ" І " У т. Баранник сказав: 6 квітня у Москві на пероні била з мармуру С. Богаткіна.

- Імперіалісти готують нову Ленінградського вокзалу був уста- Скульптура відтворює дорогі ри­криваву війну, загрожують люд- новлений пам'ятник засновникові си Володимира Ілліча періоду пер­ству І\ТОМНОЮ. і водневою зброєю. І Комуністичної партії і Радян- шої російської революції. В брон­Але радянсьКІ люди не з лякли- ської держави-Володимиру Іллі- зі відливається скульптура «В. І. вих. Паліям війни нас не заляка- чу Леніну. . Ленін в Разліві», виконана Г. Глік­ти. Я вже виплавив з початку На початку березня 1918 року маном. Статуя буде встановлена року 500 тонн иеталу понад план. з Петрограда в Москву переїхав на станції Разлів. До кінця року берусь дати ще Радянський уряд на чолі з Воло- Дійсвий член Академії ХУАО-1000 тонн ДО,il;аткової продукції. димиром Іллічем Леніним. Па цьо- жеств СРСР В. Сєров знову звер­Хай це буде моїм вкладом у благо- му вокзалі трудящі Москви захоп- нувся д) теми, якій присвячена родну !Jправу боротьби радянсько- лено зустрічали свого великого його відоиа картина «В. І. Ленін го народу за мир. вождя. ПРОГОЛОlIУЄ Радянську владу».

Учасники зборів одностайно Бронзова скульптура Володими-ПОС'l'авили свої підписи під Звер- ра Ілліча Леніна встановлена на Друг]! й Всеросійський з'їзд Ра;(. ненн"" ВсеСВІ'ТНЬОІ- Ради Миру. .. . ЗаПОВ!lешй радісним народом зал ..... масивному постамеНТІ ІЗ СІРОГО С 1)-

Так само дружно йшла підписка полірованого граніту. Висота фі- мольного. В президії - н. В. під Зверненням на заводах імені гури 4,5 метра. Сталін, Я. М. Свердлов, Ф. Е. Леніна, імені Дзержинского та ін- Безсмертний образ В. І. Леніна Дзержинський. В центрі - Воло­ших підприємствах і рудниках відображений в численних творах димир Ілліч. Великий вождь уро-Придніпров'я. ленінградських майстрів образо- чисто проголошує перемогу соціа-

Т . . . лістичної революції, владу робіт-РУДlВники колгоспу ІмеНІ творчого мистецтва. До 85-річtJя

М М ників і селян. ікояна, укачівського району, з дня народження геніального

Закарпатської області, обговорили вождя революції живописці і Понад 20 ленінградських ху­Звернення Всесвітньої Ради Миру скульптори створили ряд нових t дожників працює зараз над твора­fIроти підготовки атомної війни. творів. Великий бюст Леніна зро- ми про Леніна. СХВИJIьовану промову виголосила

районі на перше.

57 доярок на чолі з Домахою Мwc.iвною Юрченко з русанівсько-

найкраща доярка сільгоспартілі тур для нього, зі знанням справи Д т. удаш.

визначити с'Троки сівби кожної з - В єдиній сім'ї 3 російськи-Збори агітаторів і пропагандистів м. МОСКВИ

них. ми братами, навіки возз'єднавшись ІІІостого квітня у московсыtмуy

міському комітеті партії віlбули­ся збори агітаторів і пропаган­дистів столиці. З інструктивною доповіддю про 85 роковини з Аня

народження В. І. Леніна виступив заступник завідуючого відділом пропаганди і агітації ЦК КПРС тов. д. М. Кукін.

(ТАРС).

го ltOлгоспу ім. Сталіна, яка на- Не гаючи часу, слід розгорнути з Радянською Україною,-заяви­доїла за півріччя по 1606 літрів будівництво тваринницьких при- ла вона,-МИ пізнали справжнє молока на корову, ведуть сьогод- міщень і капітальних силосв:их щастя мирної праці. Тепер амери­ні перед у змаганні за успішне споруд, спорудження таборів для канські імперіалісти знову погро­?~ретвореиня в життя історичного літнього стійлового утримання І жують війною і брязкають атом-, ,.urеиня партії про .збільшення худоби. У всіх цих роботах, а та- ною зброєю. Але у радянськог~ • Нарада працІвникІв сІльського господарства областей виробництва ПРОДУКТІВ тварин-І кож у механізації трудомістких народу досить сил, щоб у раЗІ І аВТОНОІНlІ1 респуБJllк центраJlЬНОї нечорноземної СМJГИ ннцтва. Могло б бути у нас в робіт на фермах колгосllИ потре- потреби як слід провчити паліїв

• е 5 квітня в Москві, у Ве.ІПОМУ Параду відкрив Голова Ради кілька раз більше передових до- бують дійової допомоги від МТС. В1ИНН. Кремлівському палаці, ві"крилася Міністрів РРФСР тов. О. М. Пу-

Одностайно висловлюються за ро ярок, але заважають серйозні не- З потроєною енергією розгор- заборону атомної зБРБї гірники і скликана за рішенням ЦК КПРС доліки в роботі. немо соціалістичне змагання за нарада працівників сільського

занов.

Па нараді присутні делегації передовиків сільського господар­ства Украіни і Білорусії.

нафтовики, залізничники і енер-Що, наприклад, привело гого- успішне виконання взятих зо- гетики, лісоруби і механізатори- господарства областей і автоном-

лівський колгосп ім. Молотова до бов'язань. Доб'ємося в другому всі трудящі республіки. Ставлячи ІШХ республік центральної нечор­того, що, починаючи зІ-го жовт- півріччі рішучого піднесення свої підписи під Звернення~ Все- ноземної смуги, присвячена пи-ня 1954 року, удої молока не удоїв молока. світньоі Ради Миру, український танням збільшення виробництва

_____ ~ ... народ, як і всі народи радянської і здачі державі сільськогосподар­

3 великим: піднесенням до по­чесної президії наради обираю­ться члени ПреЗИJtії ЦК КПРС.

КРИВОРІЗЬКІ ГІРНИКИ­

КИТ АЙСЬКИМ ДРУЗЯМ 5 квітня виїхала на батьків­

щину велика група гірників Аньшанського иеталургійного комбінату, які протягом року про­ходили практику на руднику імені Дзержинського. З допомогою кра­щих шахтарів й інженерів рудни­ка китайські гірники вивчили щwедові методи буріння, кріп­,wиня гірничих виробок, скрепер­ного прибирання відбитоі руди, транспортування її на-гора, мг­ляJtу і ремонту механізмів.

НапеРЄ.l;О.l;ні в зв'.ІІЗ&У із за:sін­Ч61DL01 СТРОКУ праlТИU &Оlе&-

тив рудника імені Дзержинського влаштував дружні проводи китай-

ським товаришам. Прощальний

вечір вилився в хвилюючу де­

монстрацію нерушимої дружби

радянського і китайського наро­

дів. Від імені китайських гірни-

ків на вечорі виступив керівник

групи Ван Сюе-гун, який висло­

вив радянським гірникам lIаJlRУ

подяку за ПОАану виробничу АО-

ПОІІОГУ.

(РАТАУ).

країни, виражає свою твеРдУ рі. ських продуктів. Бурхливими, тривалими ОПЛ6С- 3 допові~дю про заходи по шимість до кінця відстоювати б' б' ками зустрічають учасники на- з lЛьшенню виро ництва 1 зда-священну справу миру і своєю са- ч' .. -ради появу в урядових ложах 1 держаВІ СlЛьськогосподаРСЬКОІ мовідданою працею зміцнювати економічну могутність Союзу РСР -оплоту ииру в усьому світі.

(РАТАУ).

НАВІГ АЦІЯ

НА нижНІЙ ВОЛЗІ На Нижній Волзі-від Сталін·

града до Астрахані і на Волго· Донському судноплавному каналі імені Леніна пройшли перші ван­тажні і пасажирські судна. 5 квіт­ня з Астрахані у Сталінграl при­були два рефриzeратори 3 ри­

бою.

керівників Комуністичної партії продукції колгоспаии і радгоспами і Радянського уряду товаришів областей і автономНИХ республік М. О. Буnrаніна, N. М. Наrанови. центральної нечорноземної смуги

Г М М А І МІ виступив заСТУПlпm Голови Ради ча, . . аnенкова, •• КОН- М" . С С n ба на, В. М. Мопотова, М. Г. Перву- IНICTPlВ іР Р тов. П. П. о -хіна, М. З. Са6урова, М. С. Хрущо- новп·. . . ва, секретарів ЦК КПРС П. М. по-І ІСЛЯ ДОПОВІДІ почаJIИСЯ дебати. спєnова І М. А. Сусnова. (РАТАУ).

Почався монтаж першої турбіни Каховської ГЕС

Почався монтаж першої турбі­ни Каховсь:&оі гїдроеие:&тростан­ції. Па буJtові одержано втупу vобочоrо 1Ю.l8са IPyroi турбіни,

виготовленої на харltівсыtoуy турбіннои}' заводі іиеніltірова. цик завершено О.l;ержання основ­них leтuel ,ІВОl arperaTЇВ.

2 СТАХАНОВЕЦЬ П'ятниця, 8 квІтня 1955 року

НОВИЙ ПОРЯДОК ПЛАНУВАННЯ В ДІЇ Колгоспники села Калиновка, Хомутовського району, Курської областІ, вирІшили протягом року подв01'ти виробництво зерна

і за два-три роки виконати завдання сІчневого Пленуму ЦК КПРС по виробництву продуктІв тваринництва

Наш колгосп зовсім недавно був вІдстаючим господарством. Досить сказати, що в 1952 році грошовий доход артілі становив тільки 382 тисячі карбованців, надій молока від однієї корови не набагато пе­ревищував тисячу кілограмів. Ни­зькі були і· врожаї сільськогос­подарських культур. Так, зернових культур ми збирали 7-8 центне­рів з гектара, картоплі-75 центне­рів, волокна конопель-тількн пів­тора центнера і т. д. В ЗВ'язку з цим колгоспники мало одержува­

ли на трудодні натуральних І ГРІ}­ШОВИХ доходів.

. ЯК же знайти шляхи для того, щоб подолати відставання, Jlке склалося? З чого треба почати, щоб за короткий строк збілЬOlll­ти виробництво сільськогосподар­ських продуктів, зміцнити громад­~K~· господарство колгоспу? ці пи­тання з усією гостротою постали перед нами в ті дні, коли ми вив­чали рішення вересневого Плену­му ЦК КПРС І намічали заходи до їх здійснення. В кожному колгоспі е щось своє,

що виділяє його серед інших. У од­них-це бавовна, у ДРУГИХ-МІ}­лочне тваринництво, у третіх -цукрові буряки, У четвертих-сади й виноградники і т. д. Такий про­відний напрям повинен бути і у нас, говорили колгоспники.

І ми знайшли культуру, яка при дбайливому стаВJlенні до неї могла за короткий час зміциити колгосп­иу економіку, піднести матеріаль­ниА дОбробут колгоспників. Такою культурою в наших умовах є ко­

ноплі. Ми взялися далі за таку галузь господарства, яка може

принести величезні багатства кол­госпові. Такою галуззю є тварин­ництво, і насамперед свинарство та молочне скотарство.

На боротьбу за високі врожаї конопель були підняті букваJlЬНО всІ колгоспники. На колгоспних зборах, на бригадних зборах було поставлене завдання внести на

кожний гектар землі, призначеlfОЇ під коноплі, не менше 30 ТOIfн гною. Для цього були використа­ні як колгоспні добрива, так і доб­рива, нагромаджені в господар­ствах колгоспників. Нам вдаJlOCЯ ліквідувати знеосібку в догляді за коноплями і ДООИТИСЯ ТОГО. щоб люди відповідали за кожний гек­тар посіву. Звичайно, багато що залежало тут від МТС, вІд того, в які строки вона проведе польовІ роботи. Треба сказати, що колек­тив Хомутовської МТС допоміг нам провести польові роботи в ті строки, в які провадять їх пере­дові колгоспи. Велику конкретну допомогу подає нам райком партії.

Високе трудове напруження да­ло нам можливість протягом ОДНІ}­го року досягти такого результа­

ту, якого ми не мали за п'ять по­

передніх років. разом узятих. як­що в 1952 році урожай насіння хони.';Г-.ь становив 45 кілограмів з гектара, то в 1954 році-6 центне­рів з гектара. Якщо в 1952 році колгосп здав волокна на прядив­

ний завод 115 цеитнерlв, то в 1954 році-774 центнери. Грошовий доход, як я вже гово­

рив, у 1952 році становив 382 ти­сячі карбованців, в 1953 році -687 тисяч карбованців. а в 1954 році-3 мільйони 240 тисяч карБІ}­ванців, тобто майже у п'ять раз більше. Незважаючи на несприят­ливі кліматичні умови, колгоспни­кам і механізаторам вдалося під­нести врожаіінlcть зернових порів­няно з 1953 роком в середньому більш як на 3 центнери з гек­тара.

Без державних кредитів у кол­госпі в 1954 році побудовано сви­нариик вартістю 400 тисяч карБІ}­ванців, дві силосні башти вартістю 120 тисяч каРбованцІв, М'ЯЛЬНІ}­сушильний пункт ДJlЯ первинної обробки конопель, водопровід Jl,ЛЯ тваринницьких приміщень вартістю 240 тисяч карбованців, придбано електростанцію вартістю 75 тисяч карбованцІв. На базі змІцнення і розвитку громадського господар­

ства підвищились доходи колгосп­ників. В минулому році на кож­ний трудодень видано по два з половиною кілограма хліба і БІль­ше 12 карбованців грішми. Однак нам до минулого року не

вдаJlОСЯ добитися скільки-небуJ,Ь значних успіхів у розвитку тварин­ництва. у збільшенні внробвицтва naринвицьпх ородупів.

Нижч,е nубліКуеться виступ агронома цього колгоспу т. Д. ВАН/НА на нараді працівників сільського господарства областей

центрально-ч,орноземної смуги в м. Воронежі

рах вирішено посіяти вико-вівсяну суміш на площі 111 гектарів і ку­курудзу на зелену підгодівлю-на площі 25 гектарів.

Все це дасть змогу нам різке збільшити виробництво зерна і рі",

Не можна сказати, що колгосп· ники не проявляли турботу про

твариниицтво. Нас хвилювала ни­зька продуктивність худоби, ми усвlj(омлювали, що вона є наслід­ком неJ.остачі кормів. Але наші шукання вирішення кормової проб­леми йшли непра8ИЛЬНИМ ШЛJlХОМ. Колгоспники, виконуючи планові за8Дання, РОЗШКРJlЛИ посіви трав, збільшували площі під ячменем та іншими ма.lоврожаЙними культу­рами. В резУJlьтаті посіви кормо­вих КУJlЬТУР зростали, а кІлькість кормів маое не збlЛЬШУ8алась. І це не ·дивно. В наших умовах, на­ПРИКJlад, ячмінь дає ие бlJlьше 7-8 центиерів з гектара. При та­кому врожаї, ко.вн б мн навіть у десять раз збlЛЬШИJlИ ПJlощі під ячменем, концентрованих кормів однаково невистачаJlО б.

Вихід із становища, яке створи­лося, підказав нам січневий ПJlе­нум Центрального Комітету КПРС. Прийнятий у відповідностІ з рІ­шенням Пленуму нови А порядок ПJlанування в КОJlГОСПах відкрив ·нам необмежені можливостІ ДJlЯ збіJlьшення виробництва зерна, що є основою піднесення тваринни­цтва та інших гаяузей сіJlЬСЬКОГО rосподаРства. Ми дістаJlИ можли­вість самі пяанувати посіви, виби­рати ті культури, якІ найбlJ1ЬW ви­гідиі в умовах нашого колгоспу, які дають можливість за короткий

строк збільшити виробництво і здачу державі сільськогосподар­ських продуктів. Обговорюючи постанову січне­

вого Пленуму ЦК КПРС, колгосп­ники нашої артілі почали шукати резервів, які дали б змогу не в 1960, а значно раніше різко збіль­шити виробництво зерна та основ­них продуктів тваринництва. З чого ми почали роботу по ви­

шукуванню можливостей для до­сягнення в більш короткі строки, ніж це намічено Пленумом ЦК КПРС, рІвня сільськогосподарсько­го виробництва? Ми почали, зда­валося б, з простої. але життєво необхідної справи: підрахували, скільки продукції при однаковій затраті праці дає кожна культура, вирощувана в колгоспі. Це привело нас до важливих висновків. Досі вважалося, наприклад, що

найбільш трудомісткою культурою є кукурудза. На доказ наводили­ся факти, що на гектар кукуруд­зи витрачається значно більше лю­дино-диlв або трудоднів, ніж на гектар ячменю та ряду інших культур. Це, дійсно, так. Але ОІ}­стає питання: скільки продукції дають з гектара, скажемо, куку­

рудза та ячмінь, яку віддачу иа витрачений ЛЮДИНІ}-день дає кож­на з культур? Ось таблиця, що розкрила нам

очІ багато на що:

(Дані за 1954 рі к) Урожай а гектара Одержано

кормових

Культура в цент-нерах

Кукурудза:

качани молочно-

воскової стиглості 105 стебла 207

Цукрові БУРJlКИ: корені 160 гичка 80

Картопля 162 Кормові буряки:

корені 220 гичка 70

Ячмlиь: зерно 8 солома 10

З цих даиих видно, що не яч­мінь або яка-небудь інша культу­ра, а саме кукурудза є наllменш тру ... lсткою КУJlЬТУРОЮ, тому що вока дає на одиницю витраченої працІ найбільшу кількІсть продук­ції.

КоJIИ ми порівняJIИ кормові АОС­тоїнства всіх сІльськогосподар­ських культур, то переконались,

.0 колгосп JJ,oBrlli час сі" еконо­мічно невигідні культури, якІ не виправдували себе. Це стадо особ­ливо наочним, КOJIИ ми в минуло­

му році уперше посіяли 49 гекта­рів кукурудзи. Урожай сухого зер­на кукуру.ll.ЗИ в качанах становив

60 центнерів на гектарі, силосної маси-312 центнерів, а сорт куку­рудзи «закарпатська» дав нам з

площі 10 гектарІв по 500 центне­рІв силосної маси (качанів І сте­бе.,).

ПравлІння нашої артілІ разом з колгоспниками всебічно вивчило структуру посівннх площ І достоїи-

В кормо- У процен- одиниць иа

вих оди- тах до затрачений кицях кукурудзи трудодеиь

4.200 3.105

·7.305 100 270

4.000 1.600 5.600 77 74 4.860 66 66

3.080 700

3.780 52 50

960 300

1.260 17 50

ства кожної культури. На основі глибокого вивчення наявних мож­ливостей колгоспники прийшли до висновку, ЩО вони можуть уже в

1955 році подвоїти виробництво зерна і створити, таким чином, пе­редумови для того, щоб У най­ближчі два-три роки рІзко збіJlЬ­шити виробиицтво твариниицьких продуктів. За рахунок яких дже­рел буде досягнуте подвоєння ви­робництва зерна? Поряд з підви­щенням врожайностІ усІх культур, скороченням втрат на збираннІ го-­

ловна роль у зростанні зернового виробництва належить кукурудзі. Тому в 1955 році ми вирішили по­сіяти кукурудзи 225 гектарів, 3 них 200 гектарів для одержання зерна в качанах МОЛОЧИI}-ВОСКОВОЇ

стиглості і стебел для силосуваи­ня і 25 гектарів-на зеJlену під­

годівлю. Ось який вигляд має структура зервових посівів по на­шому колгоспу на 1955 рІк:

1955 рік Збільшения (+) в 1955 р, до 1954 р.

Орної землі всього гектарІв 1.300 ЗерновІ КУ.JIьтури (гектарІв) 820

Жито озиме 200 ПmeНИЦJl озима 130 Гречка 69 Просо 46 Кукурудза 200 Вика ва зерно 19 овес 134

Процент кукурудзи до зернових 24 Валовий зБІр зернових (центнерів) 16.071

в тому числІ кукурудзи (центнерІв) 8.000 Процент зерна кукурудзи ДО зага.JIЬИОГО

валового збору зернових 50

+ 151

+.8.763 +7.454

З цих даних видно, ІЦО протя­гом O,l.llOГO року ІІИ sбі.lьmуємо посіви кукурудзи в загальних посІ­вах зернових КY.lbтyp ДО 24 про­цеlDi8, а ...... і абеРІІ sepвa куку-

РУАЗИ в загальних валових зборах зерна-до 50 процентів. За рахунок якнх юкерел ми

sбіJlЬшуемо посіви кук:урудзll? По­перше, ІІВ виріlИJLIII ва 0.1. В

101 гектар розорати зріджену ко- них кормів. Якщо в минулому РІ} ці валовий збір зерна становив

нюшину другого року користуван- 7.308 центнерів, то в нинішньому ня і зайняти цю площу під куку-рудзу. По-друге, ми визнали не- році, за нашими підрахунками, він обхідним замінити 35 гектарів ярої досягне 16 тисяч центнерів. Такнм пш Н І· О Ш О а чином, поставлене січневим Пле­

е иц, Щ дає в на их ум в х

дуже низькі врожаї, кукурудзою. иумом ЦК КПРС завдання знач­По-третє колгоспники заміняють ио збільшити виробництво зериа, кукурудз~ю 15 гектарів ячмеию, особливо фуражного, ми розв'я.­який також дає в наших умовах І жемо не в 1960, а в 1955. РОЦІ, низькі врожаї. І тобто протягом одного НИНlШНЬО-Досі у нас озимі культури роз- го року. ~a кукурур:за нам одно­

міщувались по чистих парах. Кол- часно розв я~ує не ТІЛЬКИ пробле­госпники перевірили на досвіді і му з~рна, а и пробf1е~у сqковитих перекоиались, що можиа замінити КОРМІВ. В поєднанНІ з ІНШИМИ куль­чисті пари на площі в 142 гектари турами кукурудза дасть нам та­зайнятими парами. Врожай озимих ку кідь.кість кормів, якої ми не при цьому майже не знижується, маJlИ ніКО,1JИ раніше. Ось невели­але зате ми одержуємо додаткову ка табличка про нагромадження кількість кормів. В зайнятих па- кормів в колгоспі:

1954 р. 1955 р. Збільшеинв (~ Зменшення (-)

в 1955 р. до 1954 р-

Концентровані корми (центнерів) в tOMY числі:

947 9.000 +8.053

+7.454 +2.898

зерна КУКУРУДЗИ

Соковиті (тонн) в тому числі: силос із стебел кукурудзи

(тонн)

546 1.417

650

8.000 4.315

3.360 +2.710 картопля, буряки, кабачки,

гарбузи (тонн) 767 4.458

955 5.346

+ 188 + 888/ Сіно (центнерів)

в тому числі: багаторІчнІ трави (центнерів) 3.919 вика-овес (центнерів) 359 суданська трава (центнерів)

Зелені корми (центнерІв) 7.570

2.848 2.220

278 15.550

-1.071 +1.861 + 278 +7.980

Таким чином, колгосп за один рІк розв'язує завдання пl}виого забезпечення кормами всІх видІв худоби. Зерно кукуру.а:зи у вигля­,11.1 силосованих качанів буде ви­користане для відгодівлі свиней, годуваННJI свиноматок І птиці, ко­рІв (концентрований корм) та Ін­шої худоби. В серпнІ ми будемо зривати свіжі качани кукурудзи і вІдгодовувати ними свиней. Збіль­шення виробництва зерна І соко­витих кормів дасть змогу перейти з нинІшнього року на стіЙЛОВl}-та­бірне утримання ху.а:оБИ. В 1955-4956 роках в середиьому на одну корову ми матимемо: грубих кор­мів-22 центнери, в тому числІ 15 центнерІв сіна, силосу із стебел кукурудsи-l0 тонн, картоплl-2 тонии, зеленого корму-70 - 80 центнерів, концентрованих кормів -5-6 центнерів. ПО'ІИнаючи з се­редини травня худоба одержувати­ме зелену підгодівлю-озиме жи­то, потІм конюшииу, вико-вівсяну суміш, кукурудзу, bl�Kl}-вlВСJlНУ су­міш .а:ругого строку посіву, отаву, а пізно восени-гарбузи, відходи городніх культур і кормову ка­пусту.

Для повного забезпечення кор­мами громадської худоби, колгосп виділить силосу для корів по 10 тонн, для нетелей-по 6 тонн, мо­лодняка старше року-по 3 тонни, молодняка у віці до року-по 2 тонии, для биків-плідників - по 6 тонн, ДJlЯ коней-в середньому но 2 тонии і овець-по одній тонні. ,Передбачається, крім того, видати на ТРУ.ll.одні дяя худоби, що пере­буває в особистій власності кол­госпникІв, в середньому на одиу корову 6 тонн силосу і одну тонну консервованих качанів. Багата кормова база дасть змогу

нам забезпечити могутнє'піднесен­ня rpOMaдCbKOfO тваринництва,

збільшити поголІв'я ХУДООИ і рІз­ко підвищити її продуктивність. Тваринництво стане найбільш роз­виненою і найбільш високо.а:оход­ною галуззю колгоспного ГОСПl}­

дарства. З табolllщі. яку буде наве­дено нижче, видно, що колгосп до­

сягне наміченого сІчневим Плену­мом ЦК КПРС рівня виробництва продуктів тваринництва не ~~o році, а значно раніше: по М--:у­В 1955 роцІ і по молоку-в 11156-1957 роках. Ось ця таблиця:

1954 р. 1955 р. \956 р. 1957 р. 1960 р. (звіг)

Поголів'Я корів 47 НадІй молока вІд однієї

корови (кілorpамlв) 1.314 Валове виробництво

молока (центнерІв) 711 Виробництво молока на

100 reKTaplB ориої землі, лук і пасовищ (центнерів)

Вlдгодlвля свиней (голів) Середня жнва вага

одиlєї голови (кілограмів)

Ваяовий вихід свннини (центнерів)

44 25

93

23,4 Валове виробництво м'яса

(свинини і яловичини) (центнерів) 164

Виробництво м'яса на 100 гектарів орної землІ, JlУК І пасовищ (центнерІв) 10,1

В тому числІ свинини на 100 гектарів орної землі (центнерів) 1,8

213 ПоголІв'Я овець Настриг вовни (грубої)

від однієї вІвці (кІлограмІв)

Валовий вихід яєць (тисяч штук)

ВихІд яєць на НЮ reKTa-

3,2

3,1

56

2.200

1.232

79 335

110

368

398

25,7

28 280

3,6

12

94

2.700

2.538

163 400

120

480

542

35

36 350

3,7

100

139

3.050

4.239

273 450

130

585

701

45

45 400

3,8

143

155

5.890

380 600

130

780

988

63

60 500

4,0

312

рів посіву зернових 45 1.463 12.120 17.441 38.040 З цієї таблиці видно, що МИ зо- , тому, щоб різко збільшити в.­

середжуємо свої ГОЛl}Вні зусилля ництво зерна і продуктІв тварян­не ва 1960 році, а на 1955, а та- ництва уже в цьому році, а також кож на наступних двох-трьох ро- в наступні 2-3 роки. ках. Звнчайно, дJlЯ розрахункІв ______ . _______ _ ВUUlИВО брати і 1960 рік. AJIe го-­.ІО8ІІе 3а8АaJIIIJI no.urae аараз 8 (Закінчення на 3-1 стор.).

П'ЯТНИЦJl; 8 квітня 1955 року СТА Х А Н 08· Е Ц Ь

НОВИЙ порядок планування ••• в ДІІ

(З а кін чен ня).

Виходячи З наших реальних можливостей, ми запланували збільшити надій від кожної коро­ви з 1.314 кілограмів у минуло­му 1954 році до 2200 кілограмів у цьому році, тобто на 886 кіло~ ГP.A!liB, ~ до 3.050 кілограмів у Ul8nОЦI. ~ саме можна сказати і по ін­

ших видах продукціі. Так, вироб­ництво свинини на .100 гектарів орної землі ми збі.1JЬШУЄМО з 1,8 центнера в 1954 році до 28 цент­нерів у цьому році і до 45 цент­нерів у 1957 році. Таке веnике зро­стання виробництва тваринниць­ких продуктів -можливе тільки то­му, що кукурудза в нашому кол­

госпі стає основою кормової бази. Навіть в минулому році, коли· ми сія.1И її лише 49 гектарів, було одержано стільки силосної маси, що ми зараз годуємо кукурудзя­

ним силосом не тільки корів, але свиней, овець і навіть коней. Слід при цьому зауважити, що ні один корм тварина не поїдає з такою охотою, як кукурудзяний силос. Ці. Ім зрозуміло тому, що наші КОЛГJIICпникн надають такого зна­

чеиия кукурудзі, як культурі, що розв'язує одночасно два завдання:

збільшення виробннцтва зерна і ом,ржання силосу із зелених сте-

'Паші колгоспники усвідомлю­ють, що для здійснення наміченнх планів потрібна буде напружена робота, чесна, самовіддана праця кожного колгоспника. Без міцної трудової дисциплінн, без глибоко­го розуміння кожНlIМ колгоспни­ком cВIIЁї відповідальності за до­ручену справу не можна рОЗВ'яза­

ти поставлене завдання. Тому пи-

танним зміцнення трудової дисцип­лінн і підвищення трудової актив­ності партійна організація кол­госпу, всі трудівники села нада­ють першорядного значення. На цьому шляху ми добнлнсь істотних успіхів. Якщо в 1953 році кожннй працездатний член артілі внробив в середньому 370 трудоднів, то в минулому році-вже 466 трудо­днів.

. Зростання урожайності зерновнх і технічннх культур, підвищення продуктивності тваринництва да­дуть нам змогу вже в цьому році збільшнтн грошові доходи до 4 мільйонів 655 тисяч карбован­ців. Колгоспннкн намічають збуду­вати ряд капітальиих споруд. В першу чергу ми будуватимемо доб­ротні траншеї для консервування качанів кукурудзи. Крім того, збу­дуємо дві сн.10сні баштн, чотнри­рядннй корівник і свинарник із збірних залізобетонних конструк­цій, телятник, а також ями для замочування конопель. На трудо­день передбачаємо видати не мен­ше 3 кілограмів хліба і 18 карбо­ванців грішми. Варто нагадати в ЗВ'язку з цим, що в 1953 році ми видали на трудодень лише півтора кілограма зерна і 1 карбованець 50 копійок грішми. Здійснюючи рі­шення Пленуму ЦК КПРС, ми, таким чином, не тільки різко збіль­шуємо виробництво і здачу держа­ві сільськогосподарських продук­тів, але і значно підвищуємо мате­ріальний добробут колгоспників.

ню внробництва сільськогосподар­ськнх продуктів, дістали від кол­госпників дуже багато цінних про­позицій. Потім розроблені заходи булн винесені на загальні збори, де їх якнайретельніше обговорилн. Все це дало змогу з найбільшою повнотою врахуватн наявні мож­ливості, розгорнути боротьбу за широке використання резервів колгоспного виробництва. Кол­госпники взяли зобов'язання в цьо­му році довести середню врожай­ність зерновнх до 19,6 центнера з гектара разом з кукур~ою. Ку­курудзи одержати не менше 40 центнерів в зерні з кожного гек­тара, внростити урожай насіння конопель 6 центнерів і волокна 10 центнерів на гектарі, картоплі не менше 180 центнерів на гектарі, одержати не менше 2.200 кілогра­мів молока від кожної корови.

Колгосп достроково виконає зо­бов'язання перед державою по

здачі сільськогосподарськнх про­дуктів, по натуроплаті за роботу МТС, своєчасно і в потрібних роз­мірах створить насінні, фуражні та інші громадські фонди.

Намічені заходи успішно пере­творюються в життя. Колгосп доб­ре підготувався до весняної сівбн, має високоякісне насіння, загото­внв достатню кількість добрив.

Надій молока від кожної корови на 1 квітня вже становив 876 літ­рів проти 300 літрів у 1954 р., або на 576 літрів більше, ніж у мину- , лому році.

Висока трудова активність кол­госпників-надійна гарантія того, що 8зяті нами зобов'язання будуть виконані з честю.

Перспективний план розвитку колгоспу - результат творчої ак­тивності всіх колгоспників. Перше ніж почати його складання, ми об­говорили в кожній ланці, в кожній бригаді можливості по збільшен- (<<П Р а в Д а:. з а 4 к В і тн я).

-----------------~I~.-----------------

ЗАСІЯНІ ПЕРШІ ГЕКТАРИ «Весняний день-рік годує»­

говорить народне прислів'я. Кол­госпники нашої артілі цінять час. Борючись за високий уро­жай, зразу пІдживили озимину на 236 гектарах, провели підпокров­ний посів багаторічних трав на 143 гектарах.

Без зволікання, як бувало рані­ше, приступили до закриття во­

логи. Це почали як тільки місця­ми стужавів і протрях грунт. Пер­шими почаJ1И боронування тракто­ристи Петро Зозуля та Михайло Оснач. На ку.'lьтивацію зябу ви­вели свою машину «НАТІ» Гри­горій Силенко та Іван Андріящен­tro. При нормі 28 гектарів вони роблять що зміни по 30-35 гек­тарів передпосівної культивації.

Трактористи Петро Зозуля та Михайло Оснач, Григорій CKOIt і Михайло Матвієнко зразу присту­пили до сівби. Вони посіяли пер­ші 60 гектарів вівса. Біля тва­ринницьких ферм на зелений кон­вейгр посіяно також 16 гектарів кормових культур. Висіяно в су­міші по 50 кілограмів насіння

безалкалоїдного люпину, по стіль­ки ж вики і по 60 кілограмів вів­са на кожен гектар.

Всі машини працюють добре. Тракторна бригада посіяла вже

74 гектари вівса, закрила на 1 оо гектарах зябу і озимини вологу, зробила 120 гектарів культива­

ції і підготувала. 50 гектарів вес­нооранки.

Наполеглива робота у куку­рудзоводів та картоплеводів. Лан­ки старанно готують насіння цієї цінної культури. Колгоспниці перебирають картоплю, якої са­дитимемо 360 гектарів. На кожен гектар даємо по 20 тонн гною, 30 тонн торфу і по 3 центнери в су­міші азотових, фосфорних та ка­

лійних мінеральних добрив. Городні бригади посіяли перші

3 гектари моркви. Овочеводи пі­кірують розсаду у торфо-перегній­ні горшечки, яку незабаром бу­дуть висаджувать у відкритий грунт.

Н. Птуха, агроном.

Колгосп ім. Сталіна,

с. Калита.

УСУВАТИ НЕДОЛІКИ НА ХОДУ 8 годин ранку. В польовому

стані тракторної бригади, яка об­С2Є пухівський колгосп імені

~a, сніданок. ТраJtтористи йаво обмінюються думками про наслідки нічної зміни.

- Ну й робота була сьогодні -одна нудота: і норми не вико­нав і вкрай втомився, чути в

кінці столу.

цюк, бо не подбали за правильну І правлінню колгоспу, але марно. розстановку машин. Заслуговує уваги й такии

Такі організаційні неполадки, факт. Тільки дві зміни відпрацю­на жа.'lЬ, непоодинокі. За посів- вав на оранці трактор «Універ­ними агрегатами закріплені кол- сал» і зіпсувався. І це після ка­госпники І. Висоцький, М. Микал, пітального ремонту. Сповістили І. Пиндюра, М. Висоцький та про це в Броварську МТС, але І. Щиголь, однак в поле з'явля- дільничний механік т. Хмара не ються вони пізно--о 10 годині, з'явився на виклик. Тоді поїхав поки налаштують сівалки-вже й у МТС старший тракториет

- 'Таке не тільки в тебе,-б . . пів дня. Так було l' в цеиО день. То- А. Барбон, що працює на цій ма-о 13валося одночасно деlt1лька го-лосів,-наслідки в усіх однакові. му-то й не дивно, що з плану 136 шині, однак там з ним і говори~ Де це видно, щоб 5 тракторів, у гектарів посіяно вівса лише 17, ти не захотіли. Тимчасом трак­тому числі і потужних, всю ніч а до сівби ячменю не приступили. тор вже 4 дні стоїть нерухомо. крутити, немов на п'ятачку, на Несвоєчасно підвозиться і вода для В тракторному вагончику .нема невеликій ділянці в 40 гектарів. заправки тракторів. Бувають про- жодної газети, журналу, наочної

Нарікання трактористів спра- стої тракторів ще й тому, що не- агітації. Відсутня дошка показ­ведливі. Винні ж У цьому, насам- І ма постічних причіплювачів, на- ників соціалістичного змагання. перед, агроном Д. Сахно і брига-І приклад, на тракторі ХТЗ М 19. І. Михайленко, дир тракторної бригади А. Гри- Про все це не раз нагадували А. Пономаренко.

ДІЙОВЕ ЗМАГАННЯ МЕХАНІЗАТОРІВ Серед тракторних бригад, що

~слуговують колгосп ім. Леніна,

с. Семиполки, перед у змаганні

вед.ригада В. Гуляницького, яка за два робочі дні закрила вологу на 555 гектарах зябу при плані 400. Посіяно також близько 100 гектарів вівса та багат()річних

трав, підготовлено 163 гектари веснооранки.

О. Борщ.

*** У перший день тракторист Іван Догвиненко з сівачем Іваном Ста­сюком посіяли 20 гектарів Вівса, ! Сіє також ранні .ярі Коетянтин Сущепо.

П'ята і сьома тракторні брига­ди посіяли 120 гектарів ранніх зерно-бобових, підготовили понад 100 гектарів грунту, закривають вологу.

І. Тимко, заступник голови колгоспу

«Червона Україна:..

с. Гоголів.

з З.

Рівняйтесь на кращих доярок Закінчилося перше півріччя нового rOCnOllapCbKoro року в

тваринництві. ПіДВ8l1ено піАСУМКИ соцІалІстичного змагання між

lІоярками колгоспІв району за високий наllій молока віll закрІпле­

них за ними ІІЛЯ IІОГЛЯIlУ корів. За цей "&рIОIІ найкращих показників у робетl lІобилися такі доярки, якІ Оll8ржали за 6 мІсяців на кожну корову літрів молока:

Юрченко Д. М. 1606 колгОСА ім. Сталіна, с. Русанів. Кривенко М. М. 1375 колгосп ім. Хрущова, с. Требухів. Ряба А. А. 1225 колгосп ім. Сталіна, с. Русанів. Юрченко К. Н. 1194 колгосп ім. Калініна, с. Літки. Пильтяй М. 3. 1187 колгосп ім. Сталіна, с. Русанів. Кулик Ф. Ф. 1117 колгосп ім. Хрущова, с. Требухів. Безпала П. Т. 1114 колгосп ім. Сталіна, с. Русанів. Наліс Н. П. 1112 колгосп ім. Калініна, с. Літки. ФІліпович Г. І. 1071 к~госп ім. Хрущова, с. Требухів. Коваль Г. Ф. 1014 колгосп ім. Хрущова, с. Требухів. Соловей М. І. 945 колгосп ім. Сlаліllа, с. Русанів. Донцова М. М. 939 колгосп ім. Калініна, с. Літки. Бабич Г. М. 916 колгосп ім. Хрущова, с. Требухів. Упир Г. І. 900 колгосп ім. Калініна, с. ЛІтки. Костюк Г. Г. 891 колтосп ім. Хрущова, с. Требухів. Какун Г. Т. 888 колгосп ім. Леніна, с. Плоске. Грінченко В. П. 876 колгосп ім. Хрущова, с. Требухів. Дем'яненко І. В. 867 колгосп ім. Хрущова, с. ТребухІв. Майло В. В. вео колгосп ім. Хрущова, с: Требухів. Марченко М. М. 850 колгосп ім. Калініна, с. Літки. Ковбасинська В. П. 848 J(ОЛГОСП ·ім. Хрущова, с. Требухів. Денисенко М. Г. 838 колгосп ім. Калініна, с. Літки. Барланицька М. М. 824 КОJlГОСП ім. Калініна, с. Літки. Пархоменко Г. І. 815 колгосп сБільшовик», с. Рожни. Строкач Н. З. 807 КО.lгосп ім. Леніна, с. Плоске. Фесюк О. М. 806 колгосп ім. Леніна, с. Плоске. Щур Г. А. 804 колгосп ім. Калініна, с. Літки. Гордієнко Н. Ф. 802 колгосп імені Жданова,

Хавро Г. Г. 794 с. Красилівка.

колгосп сБільшовик», с. Рожни. Більська О. І. 783 КОJlГОСП ім. Калініна, с. Літки. Юрченко О. А. 780 КОJlГОСП ім. Калініна, с. Літки. Корнус К. Н. 774 колгосп ім. Будьонного,

с. Мокрець. МеJlькиченко М. Ю. 760 ко.посп ім. Хрущова, с. Требухів. Лукашенко С. О. 751 КО.lгосп ім. Сталіна, с. Бобрик.

Лоха О. Н. 750 колгосп ім. Хрущова, с. Требухів.

Верченко С. А. 747 колгосп сБіЛЬШОВИКJt, С. Рожни.

КаБИDl Г. О. 742 колгосп сБіЛЬШОВИКJt, с. Рожни. Пучок Г. П. 741 колгосп ім. КЗJIініна, с. Літки.

Хавро М. Г. 740 Ко.ІІГОСП сБіЛЬШОВИКJt, с. Рожни.

Бар.БОН 1'. І. 740 ко.ІІГОСН сШлях I"'Jlіча, с. 3азим'Я.

Довгодько М. В. 734 колгосп сБільшовиКJt. с. Рожни.

Духно П. С. 730 колгосп імені Жданова,

Ворона €. С. с. Красилівка.

725 колгосп ім. Калініна, с. Літки. Мельниченко М. О. 718 колгосп ім. Хрущова, с. Требухів.

Сергієнко О. К. 710 колГOCD ім. Кірова, с. Погреби.

Харченко Г. Ф. 707 колгосп сЧервона YKpaїHaJt , с. Гоголів.

Москаленко М. Д. 695 колгосп ім. Хрущова, с. Требухів. Гузь М. Н. 689 КО.lгосп сБіЛЬШОВИКJt, с. Рожни.

Верченко С. С. 685 колrосп сБіЛЬШОВИКJt, с. Рожни. Постол М. М. 684 колгосп імені Леніна,

Бабич Ф. М. 683 с. 8.-Димерка.

колгосп ім. Хрущова, с. Требухів. Шибі ка В. Г. 878 Ко.ІІГОСП ім. Кмініна, с. Літкн. Харченко 8; І. 660 ко.вгосп Ім. Хрущова, с. Требухів. Лнтвинова М. П. 656 колгосп сЧервона Україна»,

с. Гоголів. Скнба П. К. 643 колгосп імені ЛенІна,

Сірик М. О. с; В.-Димерка.

637 ко.lГосп ім. Сталіна, с. Бобрик. Павленко Г. А. 621 КОJlГОСП імені Жданова,

с. Красилівка.

ЗВЕДЕННЯ про надій молока на КOJЮiу корову в колгоспах району

за перше півріччя (3 1 ."тня 1954 року по 1 квітня 1955 року) ,» В порівнянні Одержано 0111 .. о а мннулнм оо. .. » МО.lока ва

X~ роком =111 100 reKTa-

Назва сіл і- КОJ1госпів ",о

і-= 0"'0. рів земеJlЬ-

'" .. ="'0 ННХ угідь .... о. ~

.. 0. .. о .... 3 ~~- в центне-

~.;; = .. .. ..... рах

:Х:"1І1 .:; :І :Х:",=

Літки, ім. Калініна 805 287 199 82 Плnске, ім. Леніна 731 214 225 42,9 Русанів, ім. Сталіна 725 348 163 61,8 Требухів, ім. Хрущова 647 228 141 53,7 Рожни, «Більшовик» 639 128 162 60,3 Мокрець, ім. Будьонного 558 334 186 26,з

Бобрик, ім. Сталіна 530 271 129 38,4 В.-Димерка, ім. Леніна 515 127 110 25,4 Погреби, ім. Кірова 513 35 138 39,8 Гоголів, «Червона Україна:. 472 76 81 28,4 3азим'Я, «Шлях IллічаJt 450 50 103 29 Красилівка, ім. Жданова 411 86 65 22,2 В.-Димерка, ім. Димитрова 408 62 Ш 31,2 Пухівка, ім. Ватутіна 386 73 121 28,5 Троєщина, ім. Ворошнлова 374 109 74 34,9 Гоголів, ім. Молотова 343 103 73 25,1 Жердова, ім. Леніна 321 1 81 18,5 В.-Димерка, ім. Шевченка 308 160 87 14,5 В.-Димерка, ім. Кірова 298 145 85 17,5 Світильне, ім. Маленк.ова 298 102 75 15,7 3аворичі. ім. Кірова 289 66 83 18 СЕ'миполки, ім. Леніна 285 189 102 13,3 Кулаженці, «Зоря» 266 1 105 16,8 . Княжичі, ім. Щорса 257 105 81 11,6 Рудня,. ім. Кагіl.НJ;jвнча 196 10 46 10,5 Калита, ім. Сталіна 186 92 49 11,4 Богдаіliвка, ім-. Андреєва 132 26 37 7,4 Бобрицька МТС 459 170 121 29,5 6ров'чJcыta МТС 445 35 99 29,5 ПО PAROjlY 463 107 112 29,1

4

Атомну енергію-на користь JOOАСТВУ

3 редакцІйноУ пошти

Москва. Б науково-дослідно­

му рентгенорадіологічному ін­

ституті імені Б. М. Молотова

провадяться великі роботн по

застосуванню штучних радіо­

активних ізотопів для лікуван­

ня різних захворювань.

На знімку: медична сестра

М. Ф. Поспєлова за підготов­

кою хворої до опромінювання

з допомогою потужної радіо­

кобальтової установки, яка за­

стосовується для лікування зло­

якісних опухів внутрішніх ор­

ганів.

Фото Л. Портера.

(Прескліше РАТАУ).

Закінчили посадку лісу Працівники броварського ліс­

ництва закінчили на землях держ­лісофОНДУ посадку сосни та мод­рини сибірської на площі 126 гектарів. Одночасно прове,1l;ено ландшафтні посадки са,в;жанців амурського бархату, дуба, грець-

шиии закінчили цю роботу брига­ди відмінної якості, якими &еРУ­ють Антоніна Крилова та Гаша Стукалова.

Тепер лісоводи проводять ре­монт молодих посадок попередніх

років і залісняють піски на зем­кого горіха та інших цінних тех-нічних і декоративних порід де- лях колгоспів ім. Ватутіна, с. Пу-рев. На обочинах доріг біля аль- хівка, та «Шлях Ілліча», с. За­танок створені куточки ВіДПОЧИН-1ЗJlм:'Я' ку, де посаджені каштани, сріб- 11. Носач, лястий клен, яблуні і груші. Пер- лісннчий.

*** На 34 гектарах провели су- тарній ділянці розсаАНИК, Ае по­

цільну посадку ялинки, сосни, ~e- сіяли насіння сосни, ліщини, кле­рези, бузку та інших декоратив- пів різних порід, горобини та жи­lIих дерев, зробили доповнення молості. ~[QЛОДИХ по садок попередніх років Г. Щуревський, на 280 гектарах. Для вирощен- лісничий. ня саджанців замали на півгек- Семиполківське лісництво.

Обід з враженнями 3а столом сидять троє: Степан

Войтенко, Галя ЛіКІПинська, Ма­рій Гданич. Чекають десять хви­лйн, двадцять.

- Скільки ж можна сидіти? Підходить офіціантка. - Ще трішечки, і все буде га­

разд. Принесу, бо на кухні затри­МУЮТЬ,-заспокоює вона.

Обід подано на стіл. - А чого ж борщ без к'яса? Офіціантка біжить на кухню,

щоб вияснити. - Я вам покажу: борщ без

м'яса, - чується ГРОМОПОАібний голос. Потім, підстрибуючи, поко­тилася по пі,l;лозі каструля. Цє­гнівається повар Тимофій Брехун-

цов. Він схватив каструлю і ки­'нув на офіціантку. На щастя, та вчасно відскочила.

Відвідувачі обурюються. Марія Гданич просить книгу скарг, але її відмовляють. Мовляв; книга в конторі. Відвідувач ресторану іде до директора, щоб розповісти йому про цей негідний випаАОК, про­те на дверях контори висить

великий замо1'. Щоправда все таки, як розпо­

відають, про непристойний вчи­нок повара директор ресторану

т. Абольніков узнав. . Та що з того, коп йоиу це ві­

домо? Бровари. А. ГаНІІІа.

СТАХАНОВЕЦЬ

Прийшла весна Вже вище підбилося сонце, Вже білі покрови зійшли­Вода подалася до низу Шукати прив ілля собі.

Усе засміялось навколо, Пробудилося знову від сну. - Поспішаймо! Скоріш

до роботи­У полі зустріне'd: весну!

Ми з »існею йдем на роботу, На борню за майбутній врожай. Покажемо приклад завзяття, Прославимо рідний наш край.

А. Ткаченко. с. Кулаженці. колгоспник.

в ПОЛІ Поля зачорніли на сонці­Озвались, радіють, живуть. І хлопці виспівують вранці, Як полями до стану ідуть.

«Чуєш, земле, як серце співає, Як радіє душа, Яl':. тремтить, Прагне до праці, бо знає: По роботі-врожай зашумить.

Розор аєм широкую ниву, Будем ніжно її ми пестить. Серцем щирим її обігрієм­Для країни врожай зашумить».

У. Котnнр, С. Літки. колгоспник.

-+­Читачі і сількори повідомляють

с. Гогоnів. 3 52 лав, що були в сільськомУ клубі, (територія колгоспу «Червона Україна») за­лишилося тільки 28, та і ці не всі справні. 3атягується чомусь­то і будівниц'гво капітальної кіно­будки в клубі.

Г. Григоренко.

**. с. Ппоске. У спішно проходить

будівництво клубу в колгоспі іме­ні Леніна. Будівельники зобов'я­залися закінчити викладання стін до Першого Травня.

А. Тепnюк.

-о-СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУП/В

Б передовій статті газети «Ста­хановець:. «3а дальший розквіт художньої самодіяльності:. (lб-го березня) зазначено було, що в го­голівському колгоспі «Червона Україна:. духовий оркестр не пра­цює. 3а рішенням правління кол­госпу духові інструменти передані для користування сільській серед­ній школі. До оркестру, крім уч­нів старших класів, залучена і колгоспна молодь.

ЦІКАВО І

ШТУЧНІ ЛУКИ

Однак перші результати не за- ликові сади дають, як правило, Довольнили вченого. І ось чому. більш високі врожаї. Колгосп Кожна трава висівалася окремо. «Вільна праця», Приморського ТОА{У, щоб худоба одержала всі по'- району, 3апорізької області, зби-

Тимофіївка, тонконіг, лисохвіст. трібні їй речовини і вітаміни, рає на гектарі таких дерев. при­вівсяниця лучн:t-ці дикоростучі Винниченко вирішила зробити щеПJIених на карпкових підще­трави відомі добре не лише ДОГ.llя- суміш трав в певних пропорціях пах по 450-500 центнерів дачам худоби, скотарям, а й IIIRО- -тобто створити штучні луки. яблук ранет Семиренка. Найвищі лярам. Торік в десятках колгоспів вже врожаї дають низькорослі сади,

ці трави-цінний корм для ко- закладені такі луки. посаджені в заПJIавах рік, що рів, овець, коней. Однак там, де АРЛИКОВІ САДИ заливаються весняною водою. грунти болотні, торфянисті, ці К Карликові сади мають ще й ту трави ростуть погано. Що треба Jlюдина, висока на зріст, може перевагу, що вони починають зробити, щоб збирати тут хороші ~ірвати в цьоиу саду яблуко на ПJlодоносити ~же на п'ятий рік. врожаї тимофіїВ1>И, вівсяниці, JIИ- самій верхівці дерева, не кори- В звичайних же садах ПJlодоно­сохвосту? На розв'язання цього пи- r,туючись драбиною або піJl;став- шення починається лише через тання кандидат біологічпих наук кою. Плоди ж карликових дерев, 10-12 . Є. Ф. Винниченко потратила 5 ро- за своею величиною і смаковими РОКІВ. lів наполегливої праці. Вона зби- якостями ніскільки не посту- Для одержання низькорослих рала дорідне нз~іння ДИJШX трав, паються перед плодами, вироще- карликових дерев їх пцщеплю­сіяла його і потім ві,l(бирала кож- ними в звичайних садах. ють на карликових підщепах. ного року окремі Ш\іневибагливimi Менша кількість фруктів на Кращими підщепами вважаються до грунтів певної кісцевості ек- кожному низькорослому Jl;epeBi з дусени, параДИ9ька вірменська, зеипляри трав і розмножувала (остатком компенсувться ТИК, щО айва. насіння. Такик чином було o,1l;ep-

1 густота пас3,l;жень в карлико- В багатьох областях України

жане насіння трав, що. ростуть во](у саду в кілька разів пере- зараз вже є сотні гектарів кар-добре на болотних грунтах. вищує звичайну. Через це кар- ликових ca.nв, що шro.~оносять.

П"'тниця, 8 квІтня 1955 року

В народному Китаі

Недавно підрозділи Китайської Народно-визвольної армії при піДТРlІмці авіації і BO€HHO-MOPCbKCГO флоту визволили острів Іцзян­шань.

Острів Іцзяншань був передовою позицією, звідки війська Чан Кай-ші робили свої напади на узбережжя провінції Чжецзян. Бій­ськові кораблі Чан Кай-ші нерідко використовували острів Іцзян­шань як базу для своїх піратських дій.

На знімку: взяті в полон солдати Чан Каіі-ші. Фото агентства Сіньхуа.

------------* *------------ЗРОСТАННЯ РЯДІВ КОМУНІСтичної ПАРТІї КИТАН}

3ростають ряди Комуністичної партії Китаю-натхненника і організатора перемог китайського народу. До Комуністичної партії вступають найкращі люди країни -робітники, селяни, представни­ки трудової інтелігенції.

Китайські газети повідомля­ють про зростання партійних ор­ганізацій на селі. 3а останні два

роки в провінції Шеньсі створе­но 1648 нових сільських партій­них організацUl.

У провінції Хунань з жовтня

1954 по лютий 1955 року в КПК вступило понад 48 тисяч чоловік. Тепер число сільських комуністів

у провінції ~тановить 12.0 тисяч чоловік.

Успіхи мирного будівництва в Німецькій Демократичній Республіці

У здійсненні першого п'ятиріч- електростанцій. Поряд з будівни­ного народно-господарського Пл3- цтвом промислових піДПРJ:ЄМСТВ У ну трудящі Німецької Демокра- республіці інтенсивно провадило­'гичної РеспубліlИ досягли знач- ся житлове будівництво. До кінця них успіхів. цього року трудящі НДР одержать

'3а період виконання п'ятиріч- 9,1 мільйона квадратних метрів ного плану були збудовані такі нової жилої площі. великі промислові підприємства, Вперше в історії німецького на­як металургійний комбінат імені роду в НДР провадиться широко И. В. Сталіна поблизу Франкфур- організоване житлове, господар­та на О;\ері, коксохімічний завод ське і культурне будівництво в імені Матіаса Ракоші в Лаухам- сільських районах. Тепер у селах мері, металургійний кокбінат республіки є 215 будинків куль­«Вест» В місті Кальбі, а також тури при машинно-тракторних численні рудники. судноБУАівні станціях і більше 400 клубів при верфі, підприєкства важкого ма-І народних маєтках. шинобудування і ряд великих (ТАРС).

Початок збирання оіАоисів у Франції оіА Зверненням 8сесвітньоїРаАИ Миру

Відповідно 1.0 рішення наЦіО-IЗбирання підписів під 3в~енням нальної асамблеї ииролюбних сил Всесвітньої Ради Миру проти .під­Франції по всій KpaiH~ почалося готовки атомної війни.

Відставка прем'єр-міністра Англіі УІнстона ЧерчlJLIIЯ

Лондонське радіо пові)l;ОМИJlО, що 5 квітня в другій половині дня Уінстон Черчілль відвідав Букін­гемський палац і вручив короле­ві Єлизаветі просьбу про відстав-

ку з поста прем'Єр fial а,.

Англії. В офіціальному повідом­

ленні говориться, що його відстав­

ку прийнято.

Іден призначениі прем'ВР-lіНіСТром Ангпії 3а повідомленняк агентства

Рейтер, офіціал:ьно оголошено про призначення Ідена прем'єр-мініс­тром. У заяві, опублікованій піс­ля того, як королева прийняла

Ідена в Букінгемському палаці, говоригься, що королева запропо­

нувала Ідену пост прем'єр-мініст­ра і перrпого лорда казначейства. Іден прийняв пропозицію.

Антитурецька демонстрацІя в БейрутІ

Цими днями в Бейруті (Сірія) незалежності!», «Ми не будемо відбулась демонстрація протесту воювати проти Радянського Сою­проти турець&о-іракського згово- зу----еправжнього друга арабів! ». ру і втягнення арабських країн 3а повідомленнями преси, учас-у воєнні імперіалістичні пакти. ники демонстрації зазнали напа-У часники демонстрації проголо- ду поліцаїв. В результаті сута

шували лозунги: «Хай живе бо- ки з поліцією було поранено кі. ротьба проти імперіалізму і Вій-І ка чоловік. Серед демонстрантІВ ни!» «Вимагаємо миру, свободи і проведені арешти. (ТАрт. -

Редактор С. ПОГРЕБІНСЬКИП.

A.QeCa pe.uцil: .. ВPOUР8,I(Jrl8cial обаеті. ауА. I(Jrlвcьu НІ 142

ВИ 01488 ВlOUрао8І раlОВВ' .. руорп bJвcьв:oro обласвоro упрauiвu КУЛЬтурll. З,ІІ. 1141 2500.