КОМФОРТНІСТЬ НАВЧАННЯ

психолого-педагогічний семінар

2. Вправа « Галявина»

Уявіть собі галявину й себе на ній. У що або в кого ви перетворилися б на цій галявині? Що робите на ній?

3. Вправа « Три кольори» Для проведення вправи необхідні картки з

написами на них кольорів: «червоний», «жовтий», «зелений». Учасники

одержують картки. Психолог повідомляє, що зараз кожен на деякий час набуває такого кольору, який позначений на картці. За командою психолога підніматимуться ті, хто має стосунок до цього кольору.

4. Вправа «Фото»

Перед вами лежать фото, ваше завдання – назвати особистісні якості людини, зображеної на фотографії ( добра, зла, розумна,

дружелюбна, брехлива, щедра, скупа ).

5. Вправа « Важкий учень» Перед вами лежать аркуші. Подумайте, хто з ваших

учнів для вас є найбільш проблемним. Напишіть його ім’я.

Тепер впишіть тільки позитивні якості цього учня. У своїй подальшій роботі з ним використовуйте тільки позитивний потенціал.

Чи справді ваш учень такий проблемний? Нехай аналіз ситуації допоможе розв’язати свою професійну проблему.

Далі напишіть своє ім’я і свої якості, як позитивні, так і негативні. Яких виявилося більше? Підкресліть позитивні, нехай вони вам допоможуть.

6. Тест «Стилі спілкування»

Опитувальник для аналізу вчителем особливостей індивідуального стилю

своєї педагогічної діяльності.

Емоційно-імпровізаційний стиль

7. Вправа «Фактор комфортності

навчання»

Учасники групи отримують стікери, на яких вони повинні записати два фактори комфортності навчання, один із яких позитивний, а другий – негативний. Психолог на ватмані, поділивши його на дві частини (позитивну і негативну), записує відповіді учасників.

8. Вправа « Мій світ»

Кожному учасникові пропонується намалювати картину, назвавши своє місце в намальованому світі. Потім кожен учасник розповідає про те, що він зобразив: уявлення про світ, своє місце в ньому, про свої відносини з цим світом.

Загальні правила ефективного спілкування дорослого й дитини.

1. Спілкуйтеся з дитиною доброзичливо, з повагою. Для того, щоб вплинути на дитину, ви повинні навчитися стримувати свій критицизм і бачити позитивний бік спілкування з дитиною. Тон, із яким ви звертаєтеся до дитини, повинен виражати до неї повагу.

2. Будьте одночасно суворими і добрими. Він не повинен сумніватися . Будьте одночасно суворим і добрим. Ви не повинні сумніватися. Будьте дружелюбними і не виступайте в ролі судді.

3. Не прагніть усе контролювати. Надмірний контроль над дітьми зазвичай потребує особливої уваги дорослих і рідко сприяє успіху. Більш ефективним є виважене планування способу дії, адекватного обставинам.

4. Підтримуйте дитину. Дорослий може допомогти дитині, визнаючи цінність її зусиль і досягнень, а також демонструючи, що розуміє її переживання, коли справи йдуть не дуже добре. На відміну від винагороди підтримка потрібна навіть тоді, коли дитина не досягає успіху.

5. Будьте мужніми. Зміна поведінки потребує практики й витривалості. 6. Якщо якийсь підхід виявиться невдалим, не потрібно впадати в розпач,

потрібно зупинитися і проаналізувати переживання і вчинки як дитини, так і свої. У результаті дорослий буде краще знати наступного разу, як вчинити в подібній ситуації.

7. Демонструйте взаємну повагу. Педагоги й батьки повинні показувати, що вони довіряють дитині й поважають її.

10. Рефлексія

Кожен учасник групи по черзі висловлюється про

свої почуття в процесі роботи і наприкінці.

Підготувалапрактичний психолог

Катеринопільської ЗОШІ-ІІІ ступенів №2

Трюхан Людмила Валентинівна