ФІЗІОЛОГІЯ ФІЗІОЛОГІЯ КРОВООБІГУКРОВООБІГУ

Схема серцево-судинної системиСхема серцево-судинної системисудини голови

судини верхніх кінцівок

судини нижніх кінцівок

серце

судини черевної порожнини

сонні артерії

судини легень

Структурно-функціональна схемаСтруктурно-функціональна схемаСистема органів кровообігу

серцесудини

артерії вени капіляри

ЗНАЧЕННЯ

Транспортна функція

Терморегуляторнафункція

Захисна функція

Гуморальна функція

Транспорт крові з поживними речовинами

Транспорт О2 до органів, СО2 – до легенів

Транспорт продуктів розпаду до органів виділення

Перерозподіл тепла в організмі

Забезпечується функціями крові

Транспорт гормонів та інших БАР

Система органів кровообігуСистема органів кровообігу

Серце

Артерії

Капіляри

Вени

Положення серця і легеньПоложення серця і легень

діафрагма

серцева сумка

аорта

сонна артерія

щитовидна залоза

щитовидний хрящ

трахея

підключична вена

плевра

верхня порожниста

вена

легені

Розміри і фізіологічні Розміри і фізіологічні властивості серцявластивості серця

Серце людини має форму конуса, стиснутого у Серце людини має форму конуса, стиснутого у передньо – задньому напрямі. Довжина його 14 – 16 передньо – задньому напрямі. Довжина його 14 – 16 см, товщина 12 – 15 см.см, товщина 12 – 15 см.

Особливості роботи серця забезпечуються Особливості роботи серця забезпечуються специфікою його будови і фізіологічними специфікою його будови і фізіологічними властивостями серцевого м’яза. властивостями серцевого м’яза.

Стінка серця складається з трьох шарів: внутрішнього Стінка серця складається з трьох шарів: внутрішнього – – ендокардуендокарду (епітеліального і сполучно-тканинного); (епітеліального і сполучно-тканинного); середнього – середнього – міокарду міокарду (м’язового); зовнішнього – (м’язового); зовнішнього – епікардуепікарду, який біля основи серця переходить у , який біля основи серця переходить у серцеву сумку – серцеву сумку – перикардперикард. .

Будова серця Будова серця (вид спереду)(вид спереду)

епікард

міокард

правий шлуночок

лівий шлуночок

праве передсердя

ліве передсердя

стулкові клапани

отвір верхньої порожнистої вени аорта

отвір легеневої вени

міжшлуночкова перегородка

міжпередсердна перегородка

Будова серцяБудова серця

аортаверхня порожниста

вена

лівий шлуночокправий

шлуночок

праве передсердя

ліве передсердя

легенева артерія

стулкові клапани

півмісяцеві клапани

Вена Вена

Артерія Артерія

Праве передсердя

Ліве передсердя

Лівийшлуночок

Правийшлуночок

ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯ Серцевий м’яз складається із поперечно – смугастої Серцевий м’яз складається із поперечно – смугастої м ’язової тканини, особливістю якої є те, що її волокна м ’язової тканини, особливістю якої є те, що її волокна

зв’язані між собою цитоплазматичними сітками. Це зв’язані між собою цитоплазматичними сітками. Це зумовлює одну із властивостей м’яза –зумовлює одну із властивостей м’яза – скорочення та скорочення та збудження.збудження.

Чудова властивість серцевого м’яза – це нездатність Чудова властивість серцевого м’яза – це нездатність його тривалий час перебувати у скороченому стані, його тривалий час перебувати у скороченому стані, чим і відрізняється від скелетних м’язів. Серцевий чим і відрізняється від скелетних м’язів. Серцевий м’яз скорочується повільно і працює в режимі м’яз скорочується повільно і працює в режимі поодиноких скорочень, а не тетанічних. Скорочення поодиноких скорочень, а не тетанічних. Скорочення серцевого м’яза відбувається в чіткій послідовності й серцевого м’яза відбувається в чіткій послідовності й із закономірним ритмом. Скорочення серця –із закономірним ритмом. Скорочення серця – систоласистола. . Розслаблення серця –Розслаблення серця – діастоладіастола..

СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛСЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ У серцевому циклі виділяють три періоди:У серцевому циклі виділяють три періоди:

– Систола передсердь;Систола передсердь;– Систола шлуночків;Систола шлуночків;– Загальна діастола.Загальна діастола.

Серцевий цикл починається спочатку ізСерцевий цикл починається спочатку із систоли правогосистоли правого, , а через 0.01 секундиа через 0.01 секунди лівого передсердялівого передсердя. . Шлуночки в цей час Шлуночки в цей час розслаблені, тому венозна кров з правого передсердя розслаблені, тому венозна кров з правого передсердя переходить в правий шлуночок, а артеріальна з лівого переходить в правий шлуночок, а артеріальна з лівого передсердя в лівий шлуночок. передсердя в лівий шлуночок.

Систола шлуночківСистола шлуночків починається з їх деполяризації. починається з їх деполяризації. В структурі скорочення шлуночків виділяють такі періоди:В структурі скорочення шлуночків виділяють такі періоди:

– напруги шлуночків напруги шлуночків – виштовхування крові із шлуночківвиштовхування крові із шлуночків

У підперіоді напруги шлуночків виділяють дві фази:У підперіоді напруги шлуночків виділяють дві фази:- асинхронного скорочення;асинхронного скорочення;- ізометричного скорочення.ізометричного скорочення.

В першій фазі відбувається скорочення одних м’язових В першій фазі відбувається скорочення одних м’язових волокон і розслаблення інших. Тиск при цьому волокон і розслаблення інших. Тиск при цьому залишається постійним. залишається постійним.

У другій фазі напруги шлуночків ті м’язові волокна, які вже У другій фазі напруги шлуночків ті м’язові волокна, які вже скоротилися, розтягують ще не збуджені, що змінює скоротилися, розтягують ще не збуджені, що змінює форму шлуночка. Тиск залишається сталим. форму шлуночка. Тиск залишається сталим.

Початок підперіоду виштовхування супроводжується Початок підперіоду виштовхування супроводжується швидким підвищенням тиску в шлуночках (швидке швидким підвищенням тиску в шлуночках (швидке виштовхування). В періоді повільного виштовхування - виштовхування). В періоді повільного виштовхування - тиск знижується, але залишається більше ніж в аорті, далі тиск знижується, але залишається більше ніж в аорті, далі відбувається вирівнювання тиску у шлуночках і судинах. відбувається вирівнювання тиску у шлуночках і судинах.

А потім настає період –А потім настає період – загальна діастолазагальна діастола, яка , яка супроводжується падінням тиску до нуля. Це призводить супроводжується падінням тиску до нуля. Це призводить до відкриття клапанів серця, і кров із передсердь знову до відкриття клапанів серця, і кров із передсердь знову заповнює шлуночки.заповнює шлуночки.

Серцевий циклСерцевий цикл

3) діастола серця (триває 0,4 секунди)

2) систола шлуночків (триває 0,3 секунди)

1) систола передсердь (триває 0,1 секунди)

шлуночки наповнюються

кров'ю

Схема серцевого циклу при частоті серцебиття 75 поштовхів за хвилину

Систола (площа з крапками) і діастола (біла площа) передсердь (А) та шлуночків (Б).

1 – асинхронна фаза скорочення; 2 – ізометричне скорочення; 3 – фаза виштовхування; 4 – протодіастолічний період; 5 – ізометричне

розслаблення; 6 – фаза наповнення шлуночків.

ЗБУДЛИВІСТЬ СЕРЦЯЗБУДЛИВІСТЬ СЕРЦЯ

Якщо серце подразнювати частими електричними Якщо серце подразнювати частими електричними імпульсами, то воно, на відміну від скелетних м’язів, не імпульсами, то воно, на відміну від скелетних м’язів, не приходить в стан тетанусу, а продовжуватиме давати приходить в стан тетанусу, а продовжуватиме давати окремі більш-менш ритмічні скорочення. Це пояснюється окремі більш-менш ритмічні скорочення. Це пояснюється тривалою тривалою рефрактерною фазоюрефрактерною фазою..

Рефрактерна фаза – це період незбудливості, тобто стан Рефрактерна фаза – це період незбудливості, тобто стан живої тканини, коли вона тільки відповіла на подразнення живої тканини, коли вона тільки відповіла на подразнення і на деякий час втрачає здатність вдруге збуджуватись і на деякий час втрачає здатність вдруге збуджуватись Триває весь період систоли шлуночка і початок діастоли. Триває весь період систоли шлуночка і початок діастоли. Її називають Її називають абсолютна рефрактерна фаза.абсолютна рефрактерна фаза.

В початковому періоді розслаблення збудливість В початковому періоді розслаблення збудливість серцевого м ’яза відновлюється, але не досягає вихідної серцевого м ’яза відновлюється, але не досягає вихідної величини – це величини – це фаза відносної рефрактерностіфаза відносної рефрактерності. Через . Через деякий час вона стає вище початкової – фаза деякий час вона стає вище початкової – фаза супернормальної збудливостісупернормальної збудливості. У фазі відносної . У фазі відносної рефрактерності, серцевий м’яз скорочується на дуже рефрактерності, серцевий м’яз скорочується на дуже сильні подразнення, а в супернормальній фазі навіть на сильні подразнення, а в супернормальній фазі навіть на підпорогові.підпорогові.

Електричний потенціал (а), механічна реакція серцевого Електричний потенціал (а), механічна реакція серцевого м’яза (б) і зміни її збудливості: м’яза (б) і зміни її збудливості:

1 – період абсолютної рефрактерності; 2 – період відносної 1 – період абсолютної рефрактерності; 2 – період відносної рефрактерності; 3 – період супернормальної збудливості; 4 – рефрактерності; 3 – період супернормальної збудливості; 4 –

період повного відновлення нормальної збудливостіперіод повного відновлення нормальної збудливості

ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯ АвтоматіяАвтоматія – це здатність збуджуватись і проявляти – це здатність збуджуватись і проявляти

діяльність незалежно від зовнішнього подразника і впливу діяльність незалежно від зовнішнього подразника і впливу нервової системи.нервової системи.

Провідність.Провідність. Провідна система серця складається із Провідна система серця складається із видозмінених м’язових волокон з тонкими міофібрилами, видозмінених м’язових волокон з тонкими міофібрилами, багатими на цитоплазму. Розповсюдження збудження по багатими на цитоплазму. Розповсюдження збудження по міокарду здійснюється за допомогою м ’язових волокон - міокарду здійснюється за допомогою м ’язових волокон - Пуркін’є, що проводять імпульси з більшою швидкістю, Пуркін’є, що проводять імпульси з більшою швидкістю, ніж посмуговані м ’язові волокна серця.ніж посмуговані м ’язові волокна серця.

Швидкість поширення імпульсів у різних відділах Швидкість поширення імпульсів у різних відділах провідної системи серця – неоднакова. Особливістю провідної системи серця – неоднакова. Особливістю провідної системи є те, що її клітини тісно контактують провідної системи є те, що її клітини тісно контактують між волокнами і серцевими міоцитами, завдяки чому між волокнами і серцевими міоцитами, завдяки чому міокард функціонує, як єдине ціле. Наявність великої міокард функціонує, як єдине ціле. Наявність великої кількості контактів підвищує надійність проведення кількості контактів підвищує надійність проведення збудження в міокарді.збудження в міокарді.

ПРОВІДНПРОВІДНАА

СИСТЕМАСИСТЕМАСЕРЦЯСЕРЦЯ

Систолічний та хвилинний Систолічний та хвилинний об’єм серцяоб’єм серця

При кожній систолі, шлуночки серця людини в стані спокою При кожній систолі, шлуночки серця людини в стані спокою виштовхують в кровоносні судини 50 – 75 мл. крові. виштовхують в кровоносні судини 50 – 75 мл. крові.

Кількість крові, яка надходить у судини при кожному Кількість крові, яка надходить у судини при кожному скороченні називається – скороченні називається – систолічним об’ємом.систолічним об’ємом. Він Він однаковий для правого і лівого шлуночків. При фізичній однаковий для правого і лівого шлуночків. При фізичній роботі СО збільшується, досягаючи у тренованих людей 200 роботі СО збільшується, досягаючи у тренованих людей 200 мл і більше.мл і більше.

Хвилинний об’ємХвилинний об’єм дорівнює добутку систолічного об’єму на дорівнює добутку систолічного об’єму на кількість скорочень серця за 1 хвилину. Це кількість крові, що кількість скорочень серця за 1 хвилину. Це кількість крові, що виштовхується серцем за 1 хвилину. В стані спокою він виштовхується серцем за 1 хвилину. В стані спокою він дорівнює 4.5-5 л. З початком фізичної роботи спостерігається дорівнює 4.5-5 л. З початком фізичної роботи спостерігається збільшення хвилинного об’єму до 8 – 10 л. При збільшення хвилинного об’єму до 8 – 10 л. При навантаженнях максимальної і субмаксимальної міцності, навантаженнях максимальної і субмаксимальної міцності, хвилинний об’єм серця збільшується за рахунок прискорення хвилинний об’єм серця збільшується за рахунок прискорення роботи серця. Це погіршує умови його роботи, бо при частих роботи серця. Це погіршує умови його роботи, бо при частих серцевих скороченнях дуже вкорочується діастола і серце серцевих скороченнях дуже вкорочується діастола і серце мало відпочиває.мало відпочиває.

Фактори, які Фактори, які забезпечують рух крові забезпечують рух крові

в судинах . в судинах . Наука, яка вивчає особливість руху крові по судинам Наука, яка вивчає особливість руху крові по судинам

називається – називається – гемодинаміка.гемодинаміка.Швидкість, з якою рухається рідина по трубках залежить від Швидкість, з якою рухається рідина по трубках залежить від

двох основних факторів:двох основних факторів:– Від різниці тиску рідини на початку і в кінці трубки. (Тиск Від різниці тиску рідини на початку і в кінці трубки. (Тиск

– це величина, яка дорівнює відношенню сили, що діє – це величина, яка дорівнює відношенню сили, що діє перпендикулярно площі поверхні (р= Р/ S , де р – тиск; Р – перпендикулярно площі поверхні (р= Р/ S , де р – тиск; Р – сила; S – площа). Кров у судинах зазнає тиску, який сила; S – площа). Кров у судинах зазнає тиску, який залежить від сили, з якою кров викидається при залежить від сили, з якою кров викидається при скороченні.скороченні.

– Від опору при терті в кровоносних судинах. Різниця тиску Від опору при терті в кровоносних судинах. Різниця тиску сприяє руху рідини, і чим вона більша, тим інтенсивніше сприяє руху рідини, і чим вона більша, тим інтенсивніше рух. рух.

В аорті тиск 120 – 150 мм рт.ст.В аорті тиск 120 – 150 мм рт.ст. В артеріях 80 – 100 мм рт.ст. В артеріях 80 – 100 мм рт.ст. В кінці великого кола кровообігу в полих В кінці великого кола кровообігу в полих

венах 2 – 5 мм рт.ст. Під час вдиху може бути венах 2 – 5 мм рт.ст. Під час вдиху може бути навіть негативним – 2 - (-4). навіть негативним – 2 - (-4).

Ця різниця забезпечує швидкий рух крові по Ця різниця забезпечує швидкий рух крові по судинам. Опір, який зменшує швидкість руху судинам. Опір, який зменшує швидкість руху крові залежить від таких факторів: крові залежить від таких факторів:

- довжини судин і радіусу (чим більша довжина і - довжини судин і радіусу (чим більша довжина і менше радіус, тим більший опір);менше радіус, тим більший опір);

- від в’язкості крові; вона в 5 разів більша від - від в’язкості крові; вона в 5 разів більша від в’язкості води;в’язкості води;

- від тертя часток крові об стінки судин і між - від тертя часток крові об стінки судин і між собою.собою.

Швидкість руху кровіШвидкість руху крові Розрізняють лінійну і об’ємну швидкість руху Розрізняють лінійну і об’ємну швидкість руху

крові. крові. Лінійна швидкістьЛінійна швидкість залежить від швидкості у залежить від швидкості у

даній частині серцево – судинної системи і від даній частині серцево – судинної системи і від сумарного діаметру судин. Чим більший сумарного діаметру судин. Чим більший сумарний діаметр, тим повільніше рухається сумарний діаметр, тим повільніше рухається кров. Діаметр аорти у 500 разів менше за кров. Діаметр аорти у 500 разів менше за загальний діаметр капілярів. Тому швидкість загальний діаметр капілярів. Тому швидкість руху крові в аорті під час систоли 500 – 600 руху крові в аорті під час систоли 500 – 600 мм/с, а в капілярах 0.5 мм/с.мм/с, а в капілярах 0.5 мм/с.

ЛІНІЙНА ШВИДКІСТЬ ЛІНІЙНА ШВИДКІСТЬ КРОВОТОКУКРОВОТОКУ

І – аорті; ІІ – артеріях; ІІІ – артеріолах; ІV – капілярах; V – венах.

Об’ємна швидкість Об’ємна швидкість кровотокукровотоку

Це об’єм крові, що протікає за певний проміжок часу Це об’єм крові, що протікає за певний проміжок часу через судину або групу паралельних судин. через судину або групу паралельних судин.

Через аорту, легеневі артерії, полі вени і капіляри за Через аорту, легеневі артерії, полі вени і капіляри за 1 хв. проходить однаковий об’єм крові. Тому до серця 1 хв. проходить однаковий об’єм крові. Тому до серця завжди повертається така ж кількість крові, яка була завжди повертається така ж кількість крові, яка була виштовхнута під час систоли. виштовхнута під час систоли.

Об’ємна швидкість окремого органу може Об’ємна швидкість окремого органу може змінюватись і залежить від роботи органу і величини змінюватись і залежить від роботи органу і величини його судинної сітки. В працюючому органі може його судинної сітки. В працюючому органі може збільшуватися просвіт судин, а разом з тим і об’ємна збільшуватися просвіт судин, а разом з тим і об’ємна швидкість руху крові.швидкість руху крові.

Артеріальний тиск кровіАртеріальний тиск крові Це один із найважливіших показників Це один із найважливіших показників

гемодинаміки. гемодинаміки. В нормальних умовах життєдіяльності В нормальних умовах життєдіяльності

він обумовлений: він обумовлений: – силою серцевого виштовхування силою серцевого виштовхування – об’ємом кровотокуоб’ємом кровотоку– еластичним опором судинних стінокеластичним опором судинних стінок

Під час систолиПід час систоли, тиск в артеріальних судинах , тиск в артеріальних судинах максимально максимально підвищуєтьсяпідвищується, а , а під час діастоли - падаєпід час діастоли - падає..

Різниця між діастолічним і систолічним тиском 35 – 40 мм Різниця між діастолічним і систолічним тиском 35 – 40 мм рт.ст., називається рт.ст., називається пульсовим тискомпульсовим тиском. .

В нормальних умовах у дорослої людини систолічний В нормальних умовах у дорослої людини систолічний тиск дорівнює 110 – 125 мм рт.ст. Протягом доби тиск тиск дорівнює 110 – 125 мм рт.ст. Протягом доби тиск може коливатися: вдень систолічний тиск коливається від може коливатися: вдень систолічний тиск коливається від 60 до 150 мм рт.ст., іноді бувають піки до 240 мм рт.ст., а 60 до 150 мм рт.ст., іноді бувають піки до 240 мм рт.ст., а діастоличний від 30 – 100 мм рт.ст., іноді до 200 мм рт.ст. діастоличний від 30 – 100 мм рт.ст., іноді до 200 мм рт.ст. У хворих гіпертонією ці коливання складають від 95 – 310 У хворих гіпертонією ці коливання складають від 95 – 310 мм рт.ст (систолічний) і від 55 – 210 мм рт.ст мм рт.ст (систолічний) і від 55 – 210 мм рт.ст (діастоличний). (діастоличний).

Енергія безперервного руху крові по артеріям Енергія безперервного руху крові по артеріям відбивається і на величині так званого відбивається і на величині так званого середнього тискусереднього тиску (середня між максимальним і мінімальним тиском (середня між максимальним і мінімальним тиском величина). величина).

Артеріальний тиск у дрібних артеріях складає 70-90 мм Артеріальний тиск у дрібних артеріях складає 70-90 мм рт. ст., в артеріолах – 40-60 мм рт. ст., а в капілярах – 20-рт. ст., в артеріолах – 40-60 мм рт. ст., а в капілярах – 20-40 мм рт. ст. 40 мм рт. ст.

Кров’яний тиск в різних Кров’яний тиск в різних частинах судинної системичастинах судинної системи

Коливання тиску під час систоли і діастоли заштриховані. 1 – в аорті; 2 – в крупних артеріях; 3 – в дрібних артеріях; 4 – в артеріолах; 5 – в капілярах; 6 – у венулах, 7 – у венах; 8 – у полих венах

У чоловіків систолічний і діастоличний тиск з віком У чоловіків систолічний і діастоличний тиск з віком зростає рівномірно, а у жінок від 20 до 40 р. тиск зростає рівномірно, а у жінок від 20 до 40 р. тиск збільшується мало, і він менший, ніж у чоловіків. Після 40 збільшується мало, і він менший, ніж у чоловіків. Після 40 років показник тиску швидко зростає і стає вищим, ніж у років показник тиску швидко зростає і стає вищим, ніж у чоловіків. чоловіків.

Фізична робота також впливає на артеріальний тиск. Під Фізична робота також впливає на артеріальний тиск. Під час м’язової роботи систолічний і середній тиск час м’язової роботи систолічний і середній тиск підвищується, що забезпечує нормальне кровопостачання підвищується, що забезпечує нормальне кровопостачання м’язів. На початку роботи тиск швидко піднімається, м’язів. На початку роботи тиск швидко піднімається, потім підтримується на більш низькому рівні й потім підтримується на більш низькому рівні й повертається до рівня спокою через деякий час після повертається до рівня спокою через деякий час після закінчення роботи. При великих фізичних навантаженнях закінчення роботи. При великих фізичних навантаженнях у спортсменів тиск підвищується до 200 – 240 мм рт.ст., а у спортсменів тиск підвищується до 200 – 240 мм рт.ст., а при легкій фізичній роботі діастоличний тиск майже не при легкій фізичній роботі діастоличний тиск майже не змінюється, а при тривалій і важкій знижується, внаслідок змінюється, а при тривалій і важкій знижується, внаслідок розширення судин скелетних м’язів.розширення судин скелетних м’язів.

ПУЛЬСПУЛЬС У людини кількість серцевих скорочень за хвилину У людини кількість серцевих скорочень за хвилину

коливається в значних межах і залежить від багатьох коливається в значних межах і залежить від багатьох факторів, одним із яких є м’язова робота факторів, одним із яких є м’язова робота

Збільшення частоти серцевих скорочень називається Збільшення частоти серцевих скорочень називається тахікардієютахікардією, а зменшення - , а зменшення - брадикардієюбрадикардією. .

Зменшення ЧСС може спостерігатися під час сну і Зменшення ЧСС може спостерігатися під час сну і кількість серцевих скорочень складає 40 – 60 разів за кількість серцевих скорочень складає 40 – 60 разів за хвилину. При цьому тривалість одного серцевого циклу хвилину. При цьому тривалість одного серцевого циклу дорівнює 1.5 сек. дорівнює 1.5 сек.

Із зміною ЧСС змінюється і ритм. Ритм визначається Із зміною ЧСС змінюється і ритм. Ритм визначається співвідношенням тривалості фаз одного циклу.співвідношенням тривалості фаз одного циклу.

ПульсПульс – це ритмічні коливання стінок судин, – це ритмічні коливання стінок судин, викликані підвищенням тиску в них в момент викликані підвищенням тиску в них в момент систоли, що розповсюджується по артеріям.систоли, що розповсюджується по артеріям.

У розповсюдженні пульсової хвилі, велике У розповсюдженні пульсової хвилі, велике значення має еластичність судин. Вона забезпечує значення має еластичність судин. Вона забезпечує розтягування аорти при підвищенні в ній тиску. розтягування аорти при підвищенні в ній тиску. Коливання стінок аорти, що виникло при цьому, Коливання стінок аорти, що виникло при цьому, розповсюджується по всім артеріям до капілярів, розповсюджується по всім артеріям до капілярів, де пульсова хвиля згасає. де пульсова хвиля згасає.

Розповсюдження пульсової хвилі не пов ’язане із Розповсюдження пульсової хвилі не пов ’язане із швидкістю руху крові, бо швидкість руху крові в швидкістю руху крові, бо швидкість руху крові в артеріях дорівнює лише 0.3 – 0.5 м за сек., а артеріях дорівнює лише 0.3 – 0.5 м за сек., а швидкість пульсової хвилі в цих же артеріях швидкість пульсової хвилі в цих же артеріях дорівнює 7 – 9 м/с.дорівнює 7 – 9 м/с.

Підняття хвиліПідняття хвилі – – анакротаанакрота, , зумовлена розширенням стінок зумовлена розширенням стінок артерії під час систоли;артерії під час систоли;

СпадСпад – – катакротакатакрота, відповідає , відповідає закінченню систоли і зменшенню закінченню систоли і зменшенню тиску в судинах;тиску в судинах;

2 невеликий підйом2 невеликий підйом - - дикротадикрота, , зумовлена тим, що при зниженні зумовлена тим, що при зниженні тиску крові в серці в момент тиску крові в серці в момент діастоли, кров з аорти діастоли, кров з аорти направляється у серце і направляється у серце і відштовхується від закритих відштовхується від закритих клапанів. Тиск в аорті в цей час клапанів. Тиск в аорті в цей час підвищується і нова хвиля підвищується і нова хвиля поширюється по всіх артеріяхпоширюється по всіх артеріях

Крива пульсу: 1- анакрота2- дикрота3- катакрота

Криву пульсу можна записати за допомогою приладу Криву пульсу можна записати за допомогою приладу сфігмографа. В ній розрізняють:сфігмографа. В ній розрізняють:

Рух крові по капілярахРух крові по капілярах В капілярах кров віддає кисень, поживні речовини, В капілярах кров віддає кисень, поживні речовини,

гормони – тканинам, а від них виносять воду та інші гормони – тканинам, а від них виносять воду та інші продукти обміну.продукти обміну.

Завдяки тому, що кров у капілярах знаходиться під Завдяки тому, що кров у капілярах знаходиться під тиском, в артеріальній частині капіляра, вода і розчинені в тиском, в артеріальній частині капіляра, вода і розчинені в ній речовини, фільтруються в міжклітинну рідину.ній речовини, фільтруються в міжклітинну рідину.

У кінці венозних капілярів, де тиск крові зменшується, У кінці венозних капілярів, де тиск крові зменшується, осмотичний тиск білків плазми всмоктує міжклітинну осмотичний тиск білків плазми всмоктує міжклітинну рідину назад в капіляри. рідину назад в капіляри.

Таким чином, потік води і речовин, розчинених в Таким чином, потік води і речовин, розчинених в тканинній рідині, на початку капіляра йде назовні, а в тканинній рідині, на початку капіляра йде назовні, а в кінці – всередину. Стінка капіляра – жива напівпроникна кінці – всередину. Стінка капіляра – жива напівпроникна мембрана. Рух часток через неї здійснюється завдяки мембрана. Рух часток через неї здійснюється завдяки дифузії, фільтрації, осмосу.дифузії, фільтрації, осмосу.

РУХ КРОВІ ПО ВЕНАХРУХ КРОВІ ПО ВЕНАХ

Вени, на відміну від артерій, мають тонкі стінки із слабо Вени, на відміну від артерій, мають тонкі стінки із слабо розвиненою м’язовою оболонкою та малою кількістю розвиненою м’язовою оболонкою та малою кількістю еластичної тканини. Внаслідок цього, вони легко еластичної тканини. Внаслідок цього, вони легко розтягуються та здавлюються. Завдяки розтягування, в розтягуються та здавлюються. Завдяки розтягування, в них може кров депонуватися, застоюватись.них може кров депонуватися, застоюватись.

По венах кров переміщується до серця завдяки трьом По венах кров переміщується до серця завдяки трьом головним факторам:головним факторам:– роботі серця, яка підтримує позитивний тиск у роботі серця, яка підтримує позитивний тиск у

венозній частині кровоносної системи на рівні 50 мм венозній частині кровоносної системи на рівні 50 мм рт. ст.рт. ст.

– негативного тиску у грудній порожнині (дихальний негативного тиску у грудній порожнині (дихальний насос)насос)

– скороченню м’язів (м’язовий насос)скороченню м’язів (м’язовий насос)

Механізм функціонування Механізм функціонування дихального дихального насосанасоса полягає в тому, що під час вдиху полягає в тому, що під час вдиху в грудній порожнині тиск падає на 5 – 8 в грудній порожнині тиск падає на 5 – 8 мм рт.ст. нижче атмосферного, і тому мм рт.ст. нижче атмосферного, і тому кров «присмоктується» у порожнисті кров «присмоктується» у порожнисті вени. вени.

Крім того, під час видиху діафрагма Крім того, під час видиху діафрагма опускається, що підвищує тиск у опускається, що підвищує тиск у черевній порожнині і підсилює відтік черевній порожнині і підсилює відтік крові з черевних вен. Під час систоли крові з черевних вен. Під час систоли допоміжну силу створює також серце.допоміжну силу створює також серце.

У переміщенні крові має значення У переміщенні крові має значення скорочення і скорочення і розслаблення м’язів та м’язи клапаніврозслаблення м’язів та м’язи клапанів. .

Клапани є переважно у венах кінцівок. Вони розташовані Клапани є переважно у венах кінцівок. Вони розташовані так, що пропускають кров до серця і запобігають руху у так, що пропускають кров до серця і запобігають руху у зворотньому напрямку. зворотньому напрямку.

Під час м’язової роботи, полегшується рух крові по венах, Під час м’язової роботи, полегшується рух крові по венах, так як, скорочуючись, м’язи тиснуть на податливі стінки так як, скорочуючись, м’язи тиснуть на податливі стінки вен і вижимають кров у напрямі до серця, а вен і вижимають кров у напрямі до серця, а розслаблюючись, засмоктують її з більш дрібних вен. розслаблюючись, засмоктують її з більш дрібних вен.

Таким чином м’язова діяльність – постійна і дуже суттєва Таким чином м’язова діяльність – постійна і дуже суттєва допоміжна сила, яка полегшує рух крові по венах. При допоміжна сила, яка полегшує рух крові по венах. При малорухливому сидячому способі життя, а також при малорухливому сидячому способі життя, а також при нерухомому положенні тіла під час роботи створюються нерухомому положенні тіла під час роботи створюються умови для відтоку венозної крові. І в цих випадках часто умови для відтоку венозної крові. І в цих випадках часто розвивається застій крові, що відображається на розвивається застій крові, що відображається на загальному стані здоров’я.загальному стані здоров’я.

РУХ КРОВІ ПО ВЕНАХРУХ КРОВІ ПО ВЕНАХ

Робота венозних клапанів

ВЕНОЗНИЙ ПУЛЬС І ВЕНОЗНИЙ ПУЛЬС І ТИСКТИСК

У великих венах під час скорочень серця тиск У великих венах під час скорочень серця тиск крові коливається. Це явище називається крові коливається. Це явище називається венозним пульсомвенозним пульсом. Коливання обумовлене тим, . Коливання обумовлене тим, що при систолі передсердь кров з вен не що при систолі передсердь кров з вен не потрапляє у серце, і тиск у них зростає.потрапляє у серце, і тиск у них зростає.

Під час діастоли передсердь, кров’яний тиск у Під час діастоли передсердь, кров’яний тиск у венах швидко знижується, що і є причиною венах швидко знижується, що і є причиною венозних пульсових хвиль. Час кровообігу, тобто венозних пульсових хвиль. Час кровообігу, тобто час, необхідний крові для її переміщення по час, необхідний крові для її переміщення по великому і малому колам, дорівнює у людини в великому і малому колам, дорівнює у людини в середньому 27 систолам серця, тобто 20 – 23 сек.середньому 27 систолам серця, тобто 20 – 23 сек.

Кола Кола кровообігукровообігу

капілярна сітка верхньої частини тіла

аорта

капілярна сітка легень

капілярна сітка печінки капілярна сітка

шлунка

капілярна сітка нижньої частини тіла

капіляри кишок

праве передсердя

ліве передсердялівий

шлуночок

нижня порожниста вена

правий шлуночок

легенева артеріяверхня порожниста вена

Велике коло кровообігуВелике коло кровообігу

Артеріальна кров

АртеріяВена

Усі органи

П.П.

П.Ш.

Л.П.

Л.Ш.

Мале коло кровообігуМале коло кровообігу

ВенаАртерія ЛЕГЕНІВЕНОЗНА

кров

АРТЕРІАЛЬНА

кров