ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО ...college.zsmu.edu.ua/upload/distance learning-2/MS/4...Тема 3 «Гостра серцево-судинна недостатність

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Циклова комісія професійної та практичної підготовки відділення

«Сестринська справа»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна «Анестезіологія та реаніматологія»

Тема 3 «Гостра серцево-судинна недостатність.

Шок. Охорона праці в галузі»

Тема практичного заняття № 4 «Гостра судинна недостатність, шоки».

Курс 4

Відділення «Сестринська справа»

Запоріжжя – 2019

Медсестринство в анестезіології та реаніматології. Методичні

рекомендації до практичних занять для підготовки фахівців освітньо-

кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» напряму підготовки 5.1210102

«Сестринська справа». – Запоріжжя: Медичний коледж ЗДМУ, 2018.

Укладач: Аравіцька Марина Олександрівна – викладач-спеціаліст.

Тема № 4. «Гостра судинна недостатність, шоки».

4 год.

ВСТУП

Гостра судинна недостатність властива для таких станів, як непритомність,

колапс, шок. Непритомність-гостра короткочасна втрата свідомості,

зумовлена гострим дефіцитом крові у судинах головного мозку. Колапс

виникає внаслідок гальмування симпатичної частини периферійної нервової

системи, та підвищення тонусу парасимпатичної-блукаючого нерва. Шок-це

клiнiчний синдром, що виникає внаслiдок надмiрного впливу ендо чи

екзогенними чинниками i характеризується рiзким порушенням

гемодинамiки. Геморагiчний шок - виникає внаслiдок гострої крововтрати.

Опiковий шок розвивається при опiках 2-4 ступенiв бiльше нiж 10%

поверхнi тiла. Анафiлактичний шок-це алергiчна реакцiя негайного типу у

вiдповiдь на сполучення а/г з а/т, фiксованими на клiтиннiх мембранах.

Мета: - ознайомитися з основними відомостями про ГСН та шоки ;

- вивчити теоретичний матеріал, який необхідно застосовувати під час

роботи у відділенні;

- перевірити підготовку студентів до заняття;

- відповідальне ставлення до допомоги під час ГСН.

Дидактична:

- сформувати навички в техніці виконання та методики проведення

маніпуляцій при ГСН;

- оволодіти навичками необхідними для нормалізації стану при ГСН;

- відпрацювати навички, прийоми на манекенах;

- засвоїти уміння самостійно використовувати знання, навички під час

проведення необхідних заходів під час шокових станів;

- сформувати чітке уявлення про послідовність дій при допомозі у разі

виникнення шокового стану;

- сформувати уміння застосовувати знання в комплексі;

- набути навички роботи з лабораторним обладнанням, приладами, які

використовуються при проведенні заходів на відновлення стану пацієнта

при ГСН;

Виховна:

- розвивати науковий світогляд, виховувати інтерес до предмету,

бажання пізнавати нове.

- розвивати пізнавальні можливості, самостійність, самовдосконалення,

увагу, пам’ять, здібності для покращення розумових здібностей;

- формувати відповідальне ставлення до предмету та майбутньої роботи;

- завершити формування практичних навичок, вивчення теоретичного

матеріалу, відпрацювання практичних навичок у відділенні;

- формувати відповідальне ставлення до власної роботи та дій;

- виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримати нові

знання самостійно;

- виховувати професійні риси, почуття відповідальності, творче

мислення;

- удосконалювати професійну увагу (зосередженість, активність,

стійкість);

- формувати професійні якості.

План

1. Визначення ознак гострої судинної недостатності. Медсестринське

обстеження та медсестринська діагностика. Надання невідкладної допомоги

пацієнтам у стані колапсу, непритомності.

2. Проведення інтенсивної терапії пацієнтів з різними видами шокових

станів. Визначення шокового індексу Альдговера. Індекс Франка.

3. Розчини, що застосовуються для відновлення об’єму циркулюючої

крові. Визначення групи крові та резус-фактора. Проведення проб групової

та індивідуальної сумісності.

4. Участь у катетеризації магістральних судин. Вимірювання

центрального венозного тиску за допомогою апарата Вальдмана.

5. Дотримання правил техніки безпеки, протипожежної безпеки,

протиепідемічного режиму та охорони праці у відділенні реанімації та

інтенсивної терапії. Засоби захисту персоналу під час роботи з ВІЛ-

інфікованими пацієнтами.

Контроль вхідного рівня знань.

- Визначте ознаки гострої судинної недостатності.

- Надання невідкладної допомоги пацієнтам у стані колапсу, непритомності.

- Правила проведення інтенсивної терапії пацієнтів з різними видами

шокових станів. Визначення шокового індексу Альдговера. Індекс Франка.

- Розчини, що застосовуються для відновлення об’єму циркулюючої крові.

Формування професійних вмінь та навичок.

визначення групи крові та резус-фактора.

проведення проби групової та індивідуальної сумісності.

катетеризації магістральних судин.

вимірювання центрального венозного тиску за допомогою апарата

Вальдмана.

Контроль вихідного рівня знань, умінь, навичок

Питання:

1. Поняття та визначення гострої судинної недостатності.

2. Якими станами проявляється гостра судинна недостатність?

3. Непритомність та колапс: причини, клініка, диференційна діагностика,

4. Невідкладна допомога при непритомності.

5. Невідкладна допомога при колапсі.

Тести:

1. Хворий находиться у непритомному стані. Шкіра і видимі слизові

бліді, вкриті холодним потом. Дихання глибоке, рідке. Пульс – 110/хв,

АТ 50/0 мм рт ст. Як можна охарактеризувати загальний стан хворого?

А. Середньої тяжкості;

В. Тяжкий;

С.Тяжкий, але наближається до задовільного;

D. Вкрай тяжкий.

Е Вкрай тяжкий, коматозний.

2. Що не належить до засобiв невідкладної допомоги у випадку

непритомності?

А. Надання горизонтального положення з пiднятими ногами.

В. Обприскування обличчя хворого холодною водою.

С. Звільнення шиї від тісного одягу.

D. Нюхання нашатирного спирту на ватному тампоні.

Е Введення мезатону.

3.Як правильно провести вимірювання артеріального тиску?

А. На правій та лівій кінцівці в лежачому положенні.

В. На правій руці в положенні сидячи (середні цифри від 3-х замірів).

С. На лівій руці в лежачому положенні.

D. На правій руці в лежачому положенні.

Е. Після фізичного навантаження.

4. Якi лікарські препарати застосовуються для зняття фібриляції

шлуночків серця?

А. Калiй хлорид.

В. Строфантин.

С. Бiкарбонат натрiю.

D. Закис азоту.

Е Кордiамiн.

5.Хворий, 70 років, скаржиться на задишку, сильний біль за грудиною.

Обличчя, шия і верхні кінцівки синюшні, набряклі, вени шиї і рук

набухлі. 6 днів тому назад переніс апендектомію з приводу гострого

гангренозного апендициту. Чим обумовлений стан хворого?

A. Плевритом.

В. Тромбоемболія легеневої артерії.

С. Ателектазом нижньої частки.

D. Тромбозом легеневих вен.

Е Синдромом порожнистої вени.

6. Хворий Е. 65 років із скаргами на стискальний біль у загрудинній

ділянці. Фармацевтичним працівником запідозрено діагноз «інфаркт

міокарда». Який із наведених досліджень у цьому випадку є найбільш

оптимальним?

А. Фізикальне дослідження. .

В. Інструментальне дослідження.

С. Лабораторне дослідження.

D. Торакоцентез.

Е. Електрокардіографія.

ЛІТЕРАТУРА:

Навчальна

Л.Я. Ковальчук, В.В. Гнатів, М.Д. Бех, А.М. Панасюк Анестезіологія,

реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів: навчальний посібник. –

Тернопіль: Укрмедкнига, 2017. – 155-199с.

Додаткова література

Палій Л.В. Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник. — К.:

Медицина. — 2011. —68-79 с.








Тема 3 «Гостра серцево-судинна недостатність.

Шок. Охорона праці в галузі»

Тема практичного заняття № 5

«Гостра серцева недостатність.

Тромбоемболія легеневої артерії. Набряк

легень. Кардіогенний та обструктивний

шоки»

Курс 4








Тема 5. «Гостра серцева недостатність. Тромбоемболія легеневої артерії.

Набряк легень. Кардіогенний та обструктивний шоки»

4 год.

ВСТУП Гостра серцево-судинна недостатність (ГССН) -це патологічний стан.

зумовлений неадекватністю серцевого викиду метаболічним потребам

організму. При цьому стані серце не забезпечує органи і тканини достатньою

кількістю крові, а значить і кисню. Умовно ГССН поділяють на серцеву і

судинну. Виникнення порушень гемодинаміки під час серцевої недостатності

обумовлено патологією серця, а під час судинної недостатності-зниженням

тонусу судин( колапс). Гостра серцева недостатність у свою чергу

поділяється на гостру правошлуночкову та гостру лівошлуночкову. Причини

виникнення серцевої недостатності: гіпертонічна хвороба, вроджені та набуті

вади серця, інфаркт міокарда, міокардіт, міокардіопатія, міокардіодистрофія,

ТЕЛА.

Мета: - ознайомитися з основними відомостями про гостру серцеву

недостатність;

- вивчити теоретичний матеріал, який необхідно застосовувати під час

роботи у відділенні;

- перевірити підготовку студентів до заняття;

- відповідальне ставлення до допомоги під час ГСН.



маніпуляцій при ГСН;

- оволодіти навичками необхідними для нормалізації стану при ГСН;



проведення необхідних заходів під час шокових станів;


виникнення шокового стану;




при ГСН;

Виховна:












мислення;




План

1. Гостра лівошлуночкова та гостра правошлуночкова серцева

недостатність. Клінічні ознаки серцевої астми. Диференційна діагностика з

бронхоспазмом, ларингоспазмом. Набряк легень.

2. Варіанти клінічного перебігу тромбоемболії легеневої артерії,

кардіогенного шоку. Участь медсестри при наданні невідкладної допомоги.

3. Причини виникнення та клінічні ознаки гіпертонічного кризу.

Медикаментозні та немедикаментозні заходи невідкладної допомоги.

4. Порушення серцевого ритму та провідності. Медсестринська

діагностика. Принципи надання невідкладної допомоги.

5. Дотримання правил техніки безпеки працівників, охорони праці в

галузі для персоналу відділення реанімації та інтенсивної терапії. Заходи

безпеки під час експлуатації електроапаратури. Особливі вимоги під час

роботи з балонами, заповненими газом. Засоби захисту персоналу під час

роботи з ВІЛ-інфікованими пацієнтами.


1. Гостра лівошлуночкова та гостра правошлуночкова серцева недостатність.

Клінічні ознаки серцевої астми. Диференційна діагностика з бронхоспазмом,

ларингоспазмом. Набряк легень.

2. Варіанти клінічного перебігу тромбоемболії легеневої артерії,

кардіогенного шоку. Участь медсестри при наданні невідкладної допомоги.

3. Причини виникнення та клінічні ознаки гіпертонічного кризу.

Медикаментозні та немедикаментозні заходи невідкладної допомоги.

4. Порушення серцевого ритму та провідності. Медсестринська діагностика.

Принципи надання невідкладної допомоги.

Основний етап. Формування професійних вмінь та навичок.

3.1. Студенти

Оволодіти навичками невідкладної допомоги в разі:

непритомності та колапсу;

геморагічного шоку;

травматичного шоку;

опікового шоку;

анафілактичного шоку;

токсико-інфекційного шоку;

навчитись визначати за шоковим індексом Альдговера;

Навчитись визначати за індексом Франка;

Оволодіти навичками введення плазмозамінних розчинів.


Питання:

1. Поняття та визначення гострої серцевої недостатності.

2. Якими синдромами маніфестує гостра лівошлуночкова серцева

недостатність?

3. Які причини призводять до набряку легень, вкажіть клінічні симптоми,

невідкладну допомогу?

4. Який синдром ілюструє правошлуночкову серцеву недостатність?

5. Вкажіть причини, клініку, невідкладну допомогу при тромбоемболії

легеневої артерії.

Тести:

1. Вкажіть причини тромбоемболії легеневої артерії:

а. Серцева недостатність;

б. Аортосклероз;

в. Миготлива аритмія;

г. Бронхіальна астма;

д. Тромбофлебіт;

е. Злоякісні пухлини у стадії розпаду;

ж. Операції на органах малого тазу;

з. Гіпертонічна хвороба.

2. Вкажіть послідовність дій фельдшера під час надання невідкладної

допомоги при колапсі

а. Госпіталізувати в реанімаційне відділення

б. Ввести судинозвужуючі препарати

в. Надати хворому положення з піднятим нижніми кінцівками

г. Ввести глюкокортикоїди

д. Налагодити інфузію реополіглюкіну.

3. Вкажіть, якщо препарат використовується першочергово при якому

стані.

1. ТЕЛА. 1. Мезатон.

2. Стенокардія. 2. Стрептокіназа

3. Колапс. 3. Промедол.

4. Серцева астма. 4. Нітрогліцерин.

5. Інфаркт міокарда. 5. Строфантин.


Навчальна






Медицина. — 2011. —68-79 с.








Тема 4 «Гостра дихальна недостатність.

Охорона праці в галузі»

Тема практичного заняття № 6 «Гостра дихальна недостатність.

Охорона праці в галузі.»

Курс 4








Тема 6. «Гостра дихальна недостатність»

4 год.

ВСТУП Гостра дихальна недостатність (ГДН) -це патологічний стан, при якому

легені не здатні забезпечувати нормальний газовий склад крові при диханні

атмосферним повітрям.

Мета:



маніпуляцій при ГДН;

- оволодіти навичками необхідними для нормалізації стану при ГДН;



проведення необхідних заходів під час допомоги пацієнту;


виникнення зупинки дихання;




при ГДН;

Виховна:












мислення;




План

1. Медсестринське обстеження пацієнтів із синдромом гострої

дихальної недостатності.

2. Підготовка обладнання для проведення оксигенотерапії та штучної

вентиляції легень. Способи відновлення прохідності дихальних шляхів.

3. Відпрацювання методики надання невідкладної долікарської

медичної допомоги при астматичному статусі, ларингоспазмі.

4. Клінічні ознаки утоплення в морській і прісній воді. Странгуляційна

асфіксія. Медсестринська діагностика. Особливості надання невідкладної

допомоги.

5. Дотримання правил техніки безпеки, професійної безпеки,

протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму та охорони праці в галузі

під час роботи з колючо-ріжучими інструментами, кисневими балонами,

електроапаратурою тощо.


Теоретичны питання:

- Визначення гострої дихальної недостатності. Класифікація за

ступенями тяжкості. Загальні принципи лікування.

- Механічна асфіксія: причини, клінічні ознаки, прийоми першої

допомоги.

- Странгуляційна асфіксія. Види утоплення. Перша допомога.

- Астматичний статус, ларингоспазм. Диференційна діагностика,

клінічні ознаки, невідкладна допомога. Профілактика

аспіраційного пневмоніту.

- Особливості догляду за пацієнтами з гострою дихальною

недостатністю.


Оволодіти навичками надання невідкладної допомоги при гострій

дихальній недостатності, астматичному статусі, ларингоспазмі,

утопленні в морській і прісній воді, странгуляційній асфіксії;

Навчитись розраховувати дози та введення гепарину;

Навчитись видаленню стороннього тіла з верхніх дихальних шляхів;

виконання всіх видів маніпуляцій;

Вдосконалити навички по підготовці обладнання для проведення

оксигенотерапії та штучної вентиляції легень. Способи відновлення

прохідності дихальних шляхів.

Контроль вихідного рівня знань, умінь, навичок Питання:

1. Дайте визначення ГДН, вкажіть причини виникнення, фізіологічні

механізми компенсації, стадії розвитку.

2. Які ви знаєте види гіпоксії? Дайте стислу характеристику .

3. Вкажіть загальні принципи лікування ГДН, Що таке

антигіпоксичний захист?

4. Що таке стенозувальний ларингит? Вкажіть причини, клініку,

невідкладну допомогу.

5. Що таке странгуляційна асфіксія?Вкажіть клініку, невідкладну

допомогу на догоспітальному етапі.

Тести:

1. Який вид гіпоксії виникає під час аспірації стороннього тіла?

а) аспіраційна;

b) гіпоксична;

c) циркуляторна;

d) гемічна;

е) прогресуюча.

2. Вкажіть клінічні ознаки гіперкапнії:

а) блідість шкірних покривів;

b) гіперемія шкірних покривів;

c) підвищення АТ;

d) зниження АТ;

е) гіперсалівація, бронхорея.

3. До хворої 35 років, викликали «Швидку допомогу». Зі слів хворої,

протягом останніх 3-х діб у неї почастішали напади ядухи з утрудненим

видихом. Інгаляції беротека, які завжди допомагали їй, перестали знімати

напад ядухи, який триває вже більше 12 годин. Яке ускладнення бронхіальної

астми у хворої?

a) Легенева кровотеча;

b) Набряк легенів;

c) Астматичний статус;

d) Легеново-серцева недостатність;

e) Серцева астма .

4. Вкажіть основні причини смерті при утопленні:

а) потрапляння води в дихальні шляхи;

b) рефлекторна зупинка кровообігу;

с) рефлекторний ларингоспазм;

d) синдром Мендельсона;

е) усі відповіді вірні.

5. Які ознаки характерні для синкопального утоплення?

а) звуження зіниць;

b) блідість шкірних покривів;

c) ціаноз шкірних покривів;

d) наявність білої піни;

е) відсутність піни.

ЛІТЕРАТУРА

Навчальна






Медицина. — 2011. — 232 с.








Тема 5

«Гострі екзогенні отруєння. Коматозні

стани. Гостра ниркова та печінкова

недостатність. Судомний синдром.

Гіпертермічний синдром»


«Гострі екзогенні отруєння. Коматозні


недостатність.»

Курс 4








Тема 7. «Гостра ниркова недостатність. Гостра печінкова недостатність.

Різні види ком.»

4 год.

ВСТУП Гостра ниркова недостатність (ГНН) – синдром раптового та прогресивного

ураження нефронів, що проявляється порушенням функції нирок та

супроводжуєтьс розладами гомеостазу організму із загрозою його

життєдіяльності.

Гостра печінкова недостатність – порушення метаболічних процесів у

печінці, що супроводжуються загальною інтоксикацією, неврологічними та

психічними розладами.

Мета:



маніпуляцій при ГНН;

- оволодіти навичками необхідними для нормалізації стану при ГНН;





виникнення приступу ниркової або печінкової кольки;




при ГНН;

- відповідальне ставлення до допомоги під час гострої ниркової

недостатністі та гострої печінкової недостатністі.

Виховна:












мислення;




План

1. Класифікація отруйних речовин. Клінічні фази перебігу гострих

екзогенних отруєнь. Загальні принципи лікування

2. Медсестринське обстеження пацієнтів з гострими екзогенними

отруєннями. Підготовка обладнання для промивання шлунка. Правила

застосування протиотрут відповідно до таблиці антидотів. Виконання етапів

медсестринського процесу за пацієнтами з гострими екзогенними

отруєннями.

3. Оцінювання стану свідомості пацієнтів, що перебувають у

коматозному стані. Особливості невідкладної допомоги при гострій нирковій

і гострій печінковій недостатності.

4. Диференційна діагностика ком. Клінічні ознаки гіперглікемічної та

гіпоглікемічної ком. Дозування та введення інсуліну. Спостереження за

пацієнтом і вирішення його дійсних проблем. Надання невідкладної медичної

допомоги.


- Причини розвитку гострої ниркової недостатності.

- Клінічний перебіг різних видів ниркової недостатності. Показання до

гемодіалізу.

- клінічні ознаки гострої печінкової недостатності.

- Інтенсивна терапія та особливості догляду за пацієнтами з гострою

печінковою недостатністю. Оцінювання показників лабораторних

досліджень за схемою: норма, патологія.

-


Оволодіти навичками надання невідкладної допомоги пацієнтам при

коматозних станах, гострій нирковій та печінковій недостатності,

тепловому і сонячному ударі, гіпертермічному та судомному

синдромах, електротравмі;

Навчитись оцінювати стан свідомості пацієнтів з коматозними

станами;


Питання:

1. Дайте визначення ГНН, вкажіть причини виникнення, фізіологічні

механізми компенсації, стадії розвитку.

2. Які ви знаєте стадії перебігу ГНН? Дайте стислу характеристику .

3. Вкажіть загальні принципи лікування ГНН.

4. Що таке гостра печінкова недостатність?

5. Вкажіть клініку, невідкладну допомогу на догоспітальному етапі при

гострій печінковій недостатності.

Тести:

1. Який об’єм крові протікає через нирки в нормі?

а) 5-10% усієї крові;

b) 500 мл за хвилину;

c) ¼ від серцевого викиду;

d) залежить від функції нирок;

е) 40-50% від серцевого викиду.

2. При першій стадії гострої ниркової недостатності слід:

а) застосувати хворому гемодіалізну терапію;

b) виводити хворого з шоку, нормалізувати цікроциркуляцію та стимулювати

діурез;

c) заборонити інфухійне терапію, оскільки існує загроза гіпергідратації;

d) провести хворому паранефральну блокаду;

е) негайно вводити хворому великі дози фуросеміду.

3. У якому випадку протипоказана гемодіалізна терапія?

a) К+

плазми > 7 ммоль/л;

b) ЦВТ > 130 мм. вод. ст.;

c) рН крові< 7,2;

d) гостра ниркова недостатність ІV;

e) синдром тривалого розчавлення нирки.

4. Вкажіть симптом, не характерний для хворого з анурією:

а) метаболічний алкалоз;

b) гіпергідратація;

с) гіперазотемія;

d) анемія;

е) гіпокальціємія.

5. При лікуванні хворих з третьою стадією гострої ниркової недостатності:

а) слід обов’язково призначити фуросемід;

b) об’єм інфузійної терапії повинен становити 5-10 мл/кг маси;

c) потрібно обов’язково корегувати респіраторний алкалоз;

d) найбільш показана – діалізна терапія;

е) діуретики не показані.

6. Причиною екзогенної печінкової коми є:

а) гостре екзогенне отруєння;

b) екзотоксичний шок;

c) хвороба Боткіна;

d) цироз печінки;

е) гіпербілірубінемія.

7. Ендогенна печінкова кома розвивається внаслідок:

а) кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу;

b) гострого отруєння чадним газом;

c) інфекційно-токсичного шоку;

d) ураження клітин печінки;

е) ендокринологічних захворювань.


Навчальна











Тема 5

«Гострі екзогенні отруєння.Коматозні


недостатність. Судомний синдром.

Гіпертемічний синдром»


«Тепловий і сонячний удар.

Гіпертермічний та судомний синдром.

Електротравма.»

Курс 4








Тема 8. «Отруєння. Судорожний та гіпертермічний синдроми.

Електротравма.» 4 год.

ВСТУП

Гостре екзогенне отруєння-це патологічний процес, що виникає внаслідок

потрапляння в організм отруйних речовин різного походження (хімічних

речовин в побуті, промисловості, мікробних токсинів тощо), які викликають

порушення гомеостазу.

Отрута- чужерідна хімічна сполука, яка порушує протікання нормальних

біохімічних процесів в організмі, внаслідок чого виникає порушення

фізіологічних функцій організму. Отрута-це речовина підвищеної

токсичності.

Гіпертермія (перегрівання організму, тепловий, сонячний удар).

Електротравма - це непередбачена дія на організм електричного струму, що

спричіняє значні функціональні розлади ЦНС, СС та дихальної систем,

спричіняє місцеві ушкодження.

Мета:



маніпуляцій при отруєннях, гіпертермії, електротравмі;

- оволодіти навичками необхідними для нормалізації стану під час

отруєння, гіпертермії, електротравмі;





виникнення гострого отруєння;




при електротравмі;

- відповідальне ставлення до допомоги під час отруєння, гіпертермії,

електротравми.

Виховна:












мислення;




План

1. Тепловий і сонячний удар. Гіпертермічний та судомний синдром.

Електротравма. Невідкладна допомога на догоспітальному етапі, її

особливості. Догляд за пацієнтом, вирішення його дійсних і супутніх

проблем.

2. Особливості невідкладної допомоги пацієнтам, що зловживають

алкоголем, препаратами наркотичної дії.

3. Заповнення добового листка спостереження за пацієнтом

реанімаційного відділення.


Питання:

- Тепловий і сонячний удар. Гіпертермічний та судомний синдром.

- Електротравма. Невідкладна допомога на догоспітальному етапі, її

особливості. Догляд за пацієнтом, вирішення його дійсних і

супутніх проблем.

- Особливості невідкладної допомоги пацієнтам, що зловживають

алкоголем, препаратами наркотичної дії.


- Оволодіти навичками надання невідкладної допомоги пацієнтам при

коматозних станах, гострій нирковій та печінковій недостатності,

тепловому і сонячному ударі, гіпертермічному та судомному

синдромах, електротравмі;

- Оволодіти навичками надання невідкладної допомоги в разі отруєння

фосфорорганічними сполуками, чадним газом, припікаючими

рідинами, кислотами, лугами, грибами;

- Оволодіти навичками надання невідкладної допомоги пацієнтам, що

постраждали від укусів комах, змій і тварин;


Питання:

1. Дайте визначення екзогенного отруєння, отрути.

2. На які основні групи поділяються отруєння?

3. Перерахуйте основні синдроми при гострих отруєннях.

4. Назвіть причини гіпертермії ,клiнiку, невiдкладну допомогу на місці події,

подальшу тактику.

5. Що таке гіпотермія? Вкажіть причини, клiнiку, невiдкладну допомогу,

подальшу тактику/

Тести:

1. Який препарат є антидотом при отруєнні фосфорорганічними сполуками?

а) альбуцид;

b) адреналін;

c) атропін;

d) афлубін;

е) аміназин.

2. Після пожежі в задимленій хаті знайшли жінку без свідомості. Фельдшер

ФАПу встановив, що жінка дихає, пульс на сонній артерії визначається,

шкірні покрови рожеві, опіки відсутні. Виникла підозра на отруєння чадним

газом. При наданні невідкладної допомоги антидотній терапії буде

відповідати:

а) проведення оксигенотерапії;

b) введення серцевих глікозидів;

c) введення лобеліну;

d) введення бемегріду;

е) промивання шлунку содою.

3.Найшвидше клінічні ознаки проявляються при потраплянні отрути через:

а) шлунково-кишковий тракт;

b) шкірні покриви;

c) слизові оболонки;

d) дихальні шляхи;

е) парентерально .

4. У приймальне відділення лікарні доставили хворого, що перебуває в комі.

В кишені у нього знайшли дві пусті упаковки від діазепаму. Потрібно в

першу чергу:

а) забрати кров та сечу для токсикологічного дослідження;

b) провести рентгенологічне дослідження органів черевної порожнини;

c) виконати ендоскопічне дослідження шлунка;

d) провести інфузійну терапію;

е) все вірно.

5. Для промивання шлунка під час гострих отруєнь одноразовий об’єм

введеної рідини не повинен перевищувати

а) 800 – 1000мл;

b) 100-200мл;

c) 400 – 500мл;

d) 1000-1500 мл.

6. При синдромі тривалого стискання проведення інфузійної терапії на

догоспітальному етапі:

a) обов’язково;

b) не має сенсу;

c) проводиться тількі при артеріальної гіпотензії;

d) проводиться тількі після звільнення стисненої кінцівки;

e) протипоказано.

7 . Оцінка плода за шкалою АПГАР не містить:

a) частоту серцевих скорочень;

b) м’язовий тонус та стан рефлексів;

c) характер дихання;

d) колір шкірних покривів;

e) масу та довжину плоду.

8. У новонародженого тіло синюшного відтінку, кінцівки синюшні. У

відповідь на подразнення виникають слабкі рухи та гримаси, згинання

кінцівок. серцебиття меньше 100 за хв., дихання сповільнене, нерегулярне.

Оцінка за шкалою Апгар становить:

a) 0;

b) 2;

c) 4;

d) 6;

e) 8.


Навчальна






Медицина. — 2011. — 232 с.

Documents

ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО ...college.zsmu.edu.ua/upload/distance learning-2/MS/4...Тема 3 «Гостра серцево-судинна недостатність