Учись любити природу

Вже багато років вивчає природу рідного краю, збирає краєз-

навчий матеріал та реалізує його на уроках і в позаурочний час

В. М. Попруга – ентузіаст краєзнавчої роботи, вчитель Семаківсь-

кої ЗОШ І–ІІ ступенів, голова Ріпкинського районного осередку

Всеукраїнської екологічної ліги, автор цієї збірки.

Серед багатовекторної діяльності краєзнавця особливе місце

посідає робота на організованій ним понад 10 років тому екологіч-

ній стежці «Первоцвіти», маршрутами якої пройшли сотні учнів та

були проведені на її базі районні та обласні семінари. У цих місцях

замріяні ліси, уквітчані лісові галявини, життєдайні джерела,

безкраї простори перегукуються з історичною минувшиною. Тут

збереглися рідкісні рослини і 300-річні дуби, що вражають величи-

ною стовбурів та крони.

Неповторна краса і природне багатство краю не лише збага-

чують уяву і збуджують інтерес шкільної юні, а й виховують любов

до рідного краю, сприяють формуванню нового екологічного мис-

лення та стереотипів сприйняття природи як основного джерела

життя.

Отже, екологічна стежка «Первоцвіти» є навчальною базою

для формування міцних знань з біології та набуття практичних на-

вичок з цього предмета. Всі, хто побував на екологічній стежці, пе-

реймаються любов’ю до природи рідного краю. Тут формуються

нові погляди на природу як цілісну живу систему.

Ця збірка є не лише узагальненням роботи на конкретній еко-

логічній стежці, а й методичним посібником з організації та функ-

ціонування екологічних стежок в інших школах.

Т. В. Савченко, методист відділу освіти

Ріпкинської райдержадміністрації

2

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

Розділ 1. Природні умови Ріпкинського району . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Розділ 2. Організація екологічної стежки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

Розділ 3. Функціонування екологічної стежки . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

а) екскурсія по екологічній стежці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

б) виконання практичних завдань на екологічній стежці . . . . . .

14

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

15

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17

3

ВСТУП

Екологічне виховання є невід’ємною частиною виховного

процесу в школі, основним завданням якого є становлення високо-

морального громадянина України, воно спрямоване на формування

у майбутніх господарів землі дбайливого ставлення до природи як

найбільшого багатства, почуття відповідальності за неї, сприйняття

природи як загальнолюдської цінності та першоджерела життя на

Землі.

Сьогоднішній учень, а завтра – дорослий громадянин України

повинен мати не лише ґрунтовні знання основ наук, а й бути еколо-

гічно грамотною людиною, тобто проявляти у своїх діях і ставленні

до природи екологічну культуру, адже сьогодні повсюдна деграда-

ція природного середовища спонукає до пошуку нових форм і під-

ходів у взаєминах з нею.

Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав: «Пізнання

природи, оволодіння знаннями про неї приховують у собі ще досі

невикористані можливості для того, щоб знання формували позиції

людини».

Основою екологічного виховання є безпосереднє спілкування

людини з природою, а однією з форм такого спілкування є органі-

зація екологічних стежок та проведення на їх маршрутах навчаль-

но-пізнавальних екскурсій, які сприяють комплексному

розв’язанню краєзнавчих підходів.

Створення екологічних стежок, організація на їхніх маршру-

тах екскурсій сприяє широкому використанню краєзнавчого мате-

ріалу, дає можливість побачити живий світ природи, збудити у

шкільної дітвори любов до кожної рослинки, кожної тваринки і в

такий спосіб наблизити дітей до живої природи, щоб вони пройня-

лися проблемами охорони довкілля, виховати у них почуття відпо-

відальності за долю живого, тобто сформувати нове екологічне

мислення. Саме таке призначення має екскурсійна екологічна стеж-

ка «Первоцвіти» Семаківської ЗОШ І–ІІ ступенів, створена багато

років тому, по якій пройшли сотні учнів і відбулись присвячені їй

районні та обласні семінари.

4

Розділ 1 ПРИРОДНІ УМОВИ РІПКИНСЬКОГО РАЙОНУ

Ріпкинщина – північно-

західна частина Чернігівського

Полісся. Територія досить різ-

номанітна у фізико-

географічному відношенні, зна-

чну площу займають заплави рі-

чок, борові тераси Дніпрової до-

лини та Замглаю – хвилястої

Чернігівсько-Любецької вододі-

льної рівнини. Своєрідним, до-

сить цікавим геологічним утво-

ренням є добре виражені пасма,

сформовані у післяльодовико-

вий період дюнними процесами.

Окремі пасмові підвищення тяг-

нуться з північного сходу на пі-

вденний захід, розділяючи

Дніпрову заплаву на північну і

південну частини, інші підно-

сяться серед

боліт, берегів річок.

Карта Ріпкинського району

Абсолютні висоти Ріпкинщини досягають 160–171 м над рівнем моря.

Значні ділянки території заболочені (болотний масив Замглаю, Северин,

Фролове, Паристе та ін.).

Надра Ріпкинського району багаті на строкаті глини, піски, зокрема й

кварцеві (села Олешня, Папірня), болотні руди та торф, запаси яких значно

вичерпалися.

Помірноконтинентальний клімат Ріпкинського району характеризуєть-

ся теплим, помірновологим літом, порівняно несуворою зимою. Чергування

атлан-тичних та арктичних повітряних мас зумовлює поступове їх потеплін-

ня та похолодання. Найтепліший місяць – липень, найхолодніший – січень.

Середньорічна кількість опадів становить 650–690 мм на рік.

Водну мережу Ріпкинщини формують кілька десятків річок, найбіль-

шими з них є Дніпро (протяжність у межах району – 75 км) та Сож (32 км).

На Ріпкинщині у долинах Дніпра та Сожу трапляється чимало озер,

найбільше – озеро Нерадча площею 35 га. Серед лісових озер найцікавішим є

Сріб-не, що знаходиться неподалік с. Убіжичі.

У Ріпкинському районі переважають дерново-підзолисті ґрунти, є та-

кож сірі лісові та лучно-болотні.

5

Значні площі вкриті лісами, переважно хвойними: бори та субори –

78,1 тис. га. Рослинні комплекси характеризуються різним ступенем охорон-

нос-ті, науковою цінністю, інтенсивністю використання та господарським

значенням.

Значної шкоди природі Ріпкинщини завдали в минулому необґрунто-

вана меліорація лучно-болотних угідь та хімізація, нині інтенсивне вирубу-

вання лісів, винищення мисливської фауни, погіршення якості питної води

зумовлюють серйозні екологічні проблеми.

Для збереження унікальної для району флори і фауни, а також цілих

природних комплексів виділено 44 об’єкти природно-заповідного фонду.

Непов-торно велична краса природи, багата історична спадщина – то є милий

серцю рідний Ріпкинський край.

Розділ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТЕЖКИ

…право кожної людини нинішнього і прийдеш-

ніх

поколінь жити в навколишньому середовищі,

сприятливому для її здоров’я та добробуту…

Оргуська конвенція

Ріпкинський район Чернігівщини – чудовий куточок української при-

роди, де поєднуються різнотравні луки розкішної Дніпровської долини, чис-

ленні болота, гаї та діброви, масиви лісів з лікарськими та ягідними росли-

нами. Це розмаїття природи доповнюють своєю красою тихоплинні Сож та

Дніпро, велика кількість прирічкових та лісових озер. Близько тисячі видів

вищих судинних рослин виявлено на Ріпкинщині, в тому числі й бореальних.

Багато з них формують трав’янистий покрив території, серед них – понад

200 видів лікарських, 26 – занесено до Червоної книги України, у числі яких

– 11 видів орхідей. Принагідно зазначимо, що найкрасивіша орхідея Черні-

гівського Полісся – зозулині черевички – представлена єдиною популяцією

на Чернігівщині. На Ріпкинщині росте ще кілька видів рослин, популяції

яких не трапляються на Чернігівщині (осока затінкова, гронянка віргінська,

вужачка звичайна).

А ще – величезне царство комах, 50 видів риб, 11 – земноводних,

7 – плазунів, 282 – птахів та 48 – ссавців складають фауну Ріпкинщини. Про-

те варто відзначити і те, що за останні десятиріччя внаслідок інтенсивної гос-

подарської діяльності людини були значно порушені природні умови. Зміни-

вся гідрологічний режим краю, зникли одні види рослин, стали нечисленни-

ми інші.

Багатство і розмаїття природи краю є тією навчальною базою, особли-

во для вчителя біології, яка допомагає йому виховувати не просто глибоку

повагу і любов до природи, а й формувати екологічну культуру, свідомість

учнів, нове екологічне мислення бережне ставлення до всього живого.

6

Учень вивчає популяцію

конвалії травневої Вивчення та опис злакових рослин

Для сільського вчителя біології, географії природа (ліс, луки, болота,

водойми) є не лише невичерпним джерелом закріплення теоретичного мате-

ріалу, а й місцем становлення особистості, яка б у майбутньому по-іншому

будувала свої відносини з природою. Це – завдання школи і вчителів природ-

ничих дисциплін, і воно полягає не тільки в тому, щоб показати юному поко-

лінню багатство і красу природи, а й сформувати стійкі надійні стереотипи

нового екологічного мислення у відносинах людини з природою.

Серед різних форм організації, способів та видів роботи з учнями еко-

логічні стежки посідають особливе місце. Вони дають можливість проводити

на них навчально-пізнавальні екскурсії, закріплювати теоретичні знання з бі-

ології, виховувати любов до рідного краю, його історії, формувати еколо-

гічні стереотипи мислення. Функціонування екологічної стежки є новою і

ефективною формою спілкування дітей з природним середовищем.

Екскурсії по екологічній стежці можна проводити у різні пори року

(восени, взимку, навесні та влітку), за тематикою з життя лісу, для фенологі-

чних спостережень з відповідних тем географії, біології, природознавства.

Тематику екскурсій визначають залежно від класу, предмета та відповідних

тем предмета. Найчастіше екскурсії по екологічній стежці проводять навесні

та влітку. Саме в цей час росте велика кількість рослин у лісі, в тому числі

ранньоквітучих, рідкісних, чути спів пташок, є багато комах, стоїть чудова

погода. Навесні можна проводити екскурсію для вивчення рослин-

ефемероїдів, рідкісних рослин, дослідження різноманітності дерев, кущів,

трав’янистих рослин та спостереження за певними територіями чи

суб’єктами. Це дає також можливість виконати практичні роботи, зробити

висновки, узагальнення, підготувати повідомлення.

Які види практичних робіт можна виконати під час екскурсії на еколо-

гічній стежці?

Насамперед з біології:

– дослідження рослин – вивчити типи кореневих систем, життєві фор-

ми рослин, форми та види листків і розміщення на стеблі жилкування, будо-

ву квіток та види суцвіть;

– дослідження тварин – вивчити види метеликів та комах, що трап-

ляються на маршруті екологічної стежки, впізнати птахів за почутим співом.

7

Учні вчаться помічати взаємозв’язки між живими організмами та при-

родою, якщо на шляху стежки є мурашники, то всі діти досліджують роль

мурашок у житті лісу, окремих дерев.

На шляху екологічної стежки учні можуть розчистити територію, роз-

вісити шпаківні, годівниці. Вони вчаться любити і охороняти природу, діз-

наються про її таємниці.

На останній зупинці маршруту екологічної стежки учні можуть взяти

участь в екологічній вікторині чи диспуті, вислухати цікаве повідомлення

про красу природи – лісу, тварин чи рослин. Переможці нагороджуються

призами.

Пропонуємо один з варіантів екскурсій по екологічній стежці Семаків-

ської ЗОШ І–ІІ ступенів Ріпкинського району Чернігівської області.

Саме з огляду на актуальність екологічного виховання молоді, насам-

перед учнівської, та розташування школи неподалік лісового урочища і була

організована в нашій сільській малокомплектній школі екологічна стежка

«Первоцвіти» понад 10 років тому, яка успішно функціонує й нині. Сотні

школярів пройшли цим маршрутом, вивчали рослинний світ рідного краю,

проводили практичні роботи, вчились любити та оберігати природу. За роки,

що пройшли з моменту створення екологічної стежки «Первоцвіти» на базі

нашої школи, на її маршрутах відбулося два районні та один обласний семі-

нари вчителів біології. Минулого літа екскурсію на екологічній стежці зніма-

ло обласне телебачення.

План-схема маршруту екологічної стежки

Першим етапом створення екологічної стежки є вибір місцевості. Це

може бути ліс з багатим рослинним травостоєм, у якому тече струмок, б’ють

джерела. Можливо, тут є пам’ятки природи чи історії, дерева-довгожителі,

якісь цікаві об’єкти тощо. Процес вибору місцевості передбачає дослідження

історії цієї місцевості, видів дерев та кущів, виявлення ранньоквітучих, рід-

8

кісних, ягідних, лікарських рослин, орхідей, реліктових видів, а також най-

поширеніших на цій території комах, птахів, звірів. Для одержання інформа-

ції потрібно поспілкуватися з людьми старшого покоління, які розкажуть ці-

каві історії, легенди, пов’язані з певною місцевістю, або про події, що тут ві-

дбувалися.

Вивчення території сприятиме виявленню мальовничих краєвидів, га-

лявин, пам’яток природи та ще багато інших цікавих об’єктів. Обов’язково

слід визначити вік лісу, висоту місцевості над рівнем моря, віддаленість від

школи, населених пунктів.

Наступним етапом має бути підготовка учнів-екскурсоводів для кожної

зупинки, добре обізнаних з місцевістю, маршрутом екологічної стежки. За

учнем-екскурсоводом закріплюється певна зупинка, маршрут для якої готує

екскурсовод. Після ретельного вивчення місцевості слід визначити маршрут

та зупинки. Він має бути недовгим, щоб не стомлювати учнів і охоплювати

на шляху всі цікаві об’єкти. Зупинок може бути не більше п’яти. Зазначимо,

що на кожну екологічну стежку складаються паспорт та карта маршруту. На

зупинках маршруту встановлюють відповідні позначення, впорядковують

місцевість.

Екологічна стежка «Первоцвіти» нашої школи на своєму маршруті має

п’ять зупинок і включає ділянки лісу з первоцвітами, червонокнижними, лі-

карськими та ягідними рослинами, дерева-довгожителі, яри, в яких течуть

струмки, пам’ятки старовини, місця, про які складено легенди. Це сприяє не

лише екологічному вихованню, а й пізнанню історії та природи своєї місце-

вості, вивченню рослин.

На першій зупинці учень-екскурсовод обов’язково проводить інструк-

таж з техніки безпеки під час екскурсії, розповідає екскурсантам про навко-

лишню територію, історію лісу, його вік, види дерев, кущів, ознайомлює із

завданнями екскурсії. На цій зупинці визначають висоту місцевості над рів-

нем моря, її географічне розташування відносно школи, села, районного

центру.

На маршруті зупинки 1 можна побачити ряд цікавих рослин, зокрема

купину багатоквіткову, вороняче око чотирилисте, переліску звичайну, ме-

дунку темну, гравілат річковий, вероніку дібровну, конвалію травневу, бед-

ринець ломикаменевий. Повсюди квітує на початку літа суниця лісова.

Серед кущів найпоширенішими є ліщина, крушина ламка та малина,

серед дерев переважають дуби, берези та осики. Навесні та на початку літа

тут можна почути спів солов’я, зозулю, горлицю, протягом літа – спів вівсян-

ки та дроздів. Тут водяться вуж звичайний, мідянка, десь промайне козуля,

перебіжить дорогу зайчик.

На маршруті другої зупинки у травостої лісу трапляється осока воло-

систа, серед якої росте лілія лісова – рослина, занесена до Червоної книги

України, весняної пори скрізь квітують зірочки лісові. Зростає і гніздівка

звичайна – також червонокнижний вид. У цій місцевості зароджуються гли-

бокі яри з численними джерелами та струмками, вода яких, за легендами, має

9

лікувальні властивості. Екскурсантам пропонують напитися джерельної води

та вмитися нею.

На маршруті третьої зупинки відкриваються неозорі краєвиди розкіш-

ної Дніпрової долини, посередині якої – пасмове піщане підвищення після-

льодовикових відкладів. Серед рослин тут привертають увагу подорожник

середній, смовдь гірська, миколайчики польові, перестріч гайовий та наперс-

тянка великоцвіта. Зачаровує своїм співом весняної та літньої пори численне

птаство. Тут поширені білий гриб, підосиновики, підберезовики, сироїжки.

Про минувшину цього краю зібрано багато спогадів старожилів.

На маршруті четвертої зупинки росте ряд цікавих рослин. Увагу, зок-

рема, привертає рослина, занесена до Червоної книги України, – любка зеле-

ноквіткова. Екскурсанти проходять повз добре збережений протитанковий

рів, який копали жителі прилеглих сіл влітку 1941 р. з наміром зупинити ша-

леного ворога, що наступав на рідну землю. На маршруті є дерева-

довгожителі – чотири сосни віком до 200 років, що добре збереглися.

Найцікавішою і насиченою є територія п’ятої зупинки. Тут ще зберег-

лося понад сорок 300-річних дубів-велетнів. Привертає увагу величезний

дуплястий дуб, біля якого люблять фотографуватись екскурсанти, глибокі

яри та струмки з джерельною водою доповнюють місцевий ландшафт цього

урочища, що є пам’яткою природи. Трапляються види рослин, занесені до

Червоної книги України – любка дволиста, пальчатакорінник травневий та ін.

Всім пропонують напитися цілющої джерельної води. Далі шлях проходить

ялинником штучного походження, посередині якого височить велетенський

мурашник. Помилувавшись його величчю й могутністю, учні закінчують

маршрут екскурсійної екологічної стежки, далі вони мають виконати прак-

тичні завдання за картками, відповісти на запитання екологічної вікторини.

Все побачене й почуте на маршруті екологічної стежки сприятиме ви-

хованню любові до рідного краю, його природи, усвідомленню необхідності

охорони всього живого.

Розділ 3 ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТЕЖКИ

а) Навчально-пізнавальна весняна екскурсія

Зупинка 1. Ліс

Доброго дня. Мене звати Тетяна. Я – екскурсовод цієї зупинки, ро-

зповім вам про історію лісу, місцевості, де ми зараз перебуваємо.

Ми перебуваємо у південно-східній частині Дніпрової долини, на чу-

довій лісовій галявині, довкола – мішаний ліс з домішками дуба, сосни і під-

ліскових кущів. Саме з цієї галявини ми й почнемо нашу навчально-

пізнавальну екскурсію по екологічній стежці.

10

Зазначу, що ми знаходимось

на висоті 161 м над рівнем моря,

сього-ні сонячний день, темпера-

тура +22 ºС, вітер південно-

східного напряму.

Вік цього лісу – 60 років.

Саме тут у нашому краю сконцен-

тровано найхарактерніші лісові,

лучно-болотні та водні угрупован-

ня рослин. На своєму шляху ви по-

бачите багато цікавого, зокрема

глибокі яри й джерела, віковічні

дерева-довгожителі. Я покажу вам з рідкісні види рослин, що траплятимуть-

ся на нашому шляху, і розповім про цікаві з історичного погляду місця. Пе-

ред вами постануть мальовничі краєвиди Дніпрової долини. Ми маємо чудо-

ву нагоду спілкуватися з живим світом Природи, йдучи організованою гру-

пою по заздалегідь визначеному маршруту. Полюбіть цей ліс, природу, адже

ми – її частина. Отож, щасливої подорожі по екологічній стежці.

Пригадаймо правила з техніки безпеки і поведінки людини в природі:

1. Будьте уважними і дивіться під ноги.

2. Не поспішайте, йдучи лісом.

3. Не ламайте гілок, не свистіть, не кричіть, зберігайте спокій,

пам’ятайте, що в цей час птахи готуються до гніздового періоду.

Зупинка 2. Первоцвіти та рідкісні рослини

Екскурсовод на цій зупинці розповідає про рослини лісу, акцентуючи

увагу на тих, що ростуть та квітують саме у цей час. Дає характеристику рос-

лин, демонструє карту, називає причини зменшення їх чисельності та мож-

Екскурсовод першої зупинки

веде розповідь

У зимовому лісі

11

ливі шляхи відтворення. Учням пропонують назвати відомі їм рідкісні, лікар-

ські рослини тощо.

Доброго дня. Мене звати

Юлія. Це моя зупинка.

Шановні друзі! Саме тут я хо-

чу розповісти вам про рослинні ба-

гатства нашого краю і цієї місцевос-

ті. Понад тисячу видів квіткових

рослин виявили науковці на терито-

рії Ріпкинщини. У цьому лісі їх

більше ніж 300. Весняне буйноцвіт-

тя починають рясти, їх у нас три ви-

ди: щільний, порожнистий та мало-

поширений ряст Маршалл. Тут цві-

туть також медунка темна, зірочки жовті. Трохи згодом зацвітає чина весня-

на, зірочки лісові та багато інших. Зверніть увагу на цю вічнозелену рослину.

Це осока волосиста, що тут трапляється повсюдно. Є в цих місцях і досить

цікава напівпаразитична рослина петрів хрест лускатий. А ще в цих лісах

росте і квітує навесні наша улюблена конвалія травнева. Але хіба всі перелі-

чиш? Одні зацвітають навесні, інші – влітку.

Звертаю вашу увагу на рідкі-

сні види рослин, які можна знайти

в цьому лісі. Це насамперед, гніз-

дівка звичайна – орхідея, вже про-

ростає лілія лісова, любка дволис-

та, трапляється осока затінкова.

Трохи згодом тут квітуватимуть

пальчикокорінники: м’ясочервоний

та травневий, неподалік росте ко-

ручка чемерниковидна. А всього на

Ріпкинщині 26 видів рослин, зане-

сених до Червоної книги України.

Шануйте і оберігайте природу рід-

ного краю, його неповторне і багате рослинне царство!

Зупинка 3. Цегельня Тут екскурсовод веде розповідь про історію збудованої на цьому місці

цегельні, її роботу, демонструє присутнім залишки цегли, пропонує оглянути

місцевість, помилуватись краєвидами Дніпрової долини. Увага акцентується

на необхідності виховувати в собі любов до праці, людей праці, історії рідно-

го краю.

Доброго дня. Мене звати Ганна. Я розповім вам про історію цієї

місцевості та колишньої цегельні.

На зупинці 2

Первоцвіт весняний –

регіонально рідкісний вид

12

Крім ошатних лісів, глибоких ярів та джерел, наша місцевість багата на

дуже якісні глини. Не міг не бачити цього природного багатства місцевий

працелюбний чоловік Федот Макарович Ященко.

На початку ХХ століття організував він тут звичайну цегельню, в якій

виробляв цеглу. А чому б і ні? Глина є, вода теж, а в лісі повно дров. Запра-

цювала згодом цегельня, на якій трудився Федот Макарович зі своїми сина-

ми. Цеглу продавали селянам навколишніх сіл. Все було добре. Та після ре-

волюційних подій, особливо в часи створення колгоспів, почалися переслі-

дування роботящих людей, яких називали «ворогами народу».

Лиха доля спіткала і Федота Макаровича. Його відправили на заслання

аж до далекого Челябінська. Додому він вже не повернувся. А що ж цегель-

ня? Нова влада так і не спромоглася налагодити її роботу. Без дбайливого

господаря вона почала руйнуватись і занепадати.

Зверніть увагу на ці цеглинки, які ще подекуди трапляються. Ви бачите

тут і залишки печі, дорогу навколо цегельні. Як і тоді, на цьому місці й нині

ростуть ліси, не вичерпалися запаси глини. Та не знайшлося людини, яка не

шукала б дороги до центру зайнятості, а поглянула на природні багатства

краю, щоб освоїти їх на користь людям і собі.

Минув час. Люди старшого покоління розповіли нам цю історію, а ми

розповідаємо її вам. Як бачите, тут зупинка нашої екологічної стежки. Така

історія цієї місцевості, цього краю.

Зупинка 4. Церква Екскурсанти почують розповідь про історію колись збудованої в лісі

церкви, джерело і струмок з лікувальною водою, що протікав біля церкви, її

трагічну долю, перетворення місцевості. Всім пропонують напитися води зі

струмка, що і тепер тут протікає.

Доброго дня. Мене звати Марія, я розповім вам про історію цієї

місцевості та колишньої церкви.

Отже, ми знаходимося на

тому місці, де понад століття тому

була збудована і діяла церква. Ви

здивуєтеся, чому церква в лісі? А

тому що, як стверджують старожи-

ли, тут колись було багатоводне

джерело, яке мало цілющу воду, за

якою приходили люди з навколи-

шніх сіл. Отож церковна влада ви-

рішила на прохання парафіян збу-

дувати церкву саме тут, біля цілю-

щого джерела та ще й поблизу ве-

личезної сосни.

Місце, де була колись збудована церква

13

Багато років діяла церква. Тут

завжди було людно, особливо в релігійні

свята. Приходили й приїздили люди, мо-

лилися, лікувалися цілющою водою. В

певні дні працювали ярмарки, на які при-

бували люди здалеку, навіть із сусідньої

Білорусі, торгували возами, колесами, кі-

ньми та багатьма іншими товарами. Дітла-

хам пропонували пряники, цукерки. Пра-

цювала навіть карусель. Згодом була збу-

дована каплиця. Але в часи переслідувань

релігії церкву спалили, а територію ро-

зорили.

Посаджено ліс, який ви бачите. Та

не забули люди дорогу вже до іншої роз-

логої сосни, в’язали рушники, ставили

ікони, молились, пили і набирали з собою

джерельну лікувальну воду. З часом стру-

мок став не таким повноводим, та вода в

ньому і дотепер лікувальна. Не оминули

увагою це місце і наші учні. Розчистили

джерело і навколишню місцевість. На міс-

ці колишнього храму встановили хрест,

який ви бачите.

Зупинка 5. Пам’ятка природи На цій зупинці екскурсовод веде мову про дерева-довгожителі –

300-річні дуби, що ще збереглися на території лісового урочища, наголо-

шуючи на необхідності збереження цих велетнів. Звертає увагу на травостій

цієї місцевості, де росте ряд червонокнижних видів рослин, пропонує поми-

луватись дубами, заохочуючи вивчати місцевість, фотографуватись.

Доброго дня. Мене звати Дмитро. Це моя зупинка. Я розповім про

цей величний ліс.

Навколо нас ліс. Таємничий і величний. Ви бачите дуби-велетні, вік

яких досягає 300 років. Це урочище «Ясенське» – пам’ятка природи, яка збе-

рігає від знищення ще кілька десятків таких велетнів, яких рідко побачиш на

Чернігівщині. Скільки всього бачили і пережили ці дуби! Скільки гроз гри-

міло над їхніми величними кронами, скільки бур та вітрів випробували їх

міць, скільки дощів поливало їх. Подивімося уважно, помилуємося величчю,

товщиною стовбура і висотою цих дубів. Це місце багате на різноманітну

рослинність, чимало видів є малопоширеними та рідкісними. З-під коріння

цих велетнів б’ють джерела, несуть свою воду в долину. Це місце люблять

також птахи і звірі. Тут гніздяться дятли та хижі птахи. Навесні подають го-

лос зозулі та горлиці, а восени ростуть гриби. Придивіться, помилуйтесь, по-

дихайте повітрям, настояним на тутешніх духмяних травах, а я прочитаю вам

Екскурсовод веде розповідь

про природу заповідного

урочища «Ясенське»

14

вірш, написаний видатним російським поетом Нікітіним, який дуже любив і

шанував ліси: Шуми, шуми зеленый лес,

Знаком мне шум твой величавый,

И твой покой, и блеск небес

Над головой твоей кудрявой.

Я с детства понимать привык

Твое молчание немое,

И твой таинственный язык,

Как что-то чуткое, родное.

На цій зупинці, як правило, виконують практичні завдання. Після їх за-

кінчення відбувається екологічна вікторина. Підводять підсумки, визначають

і нагороджують переможців.

На маршрутах екологічної стежки можна проводити різні види позак-

ласної роботи з біології, географії, екології, закріплювати теоретичний мате-

ріал, проводячи екскурсії та фенологічні спостереження в різні пори року, а

найчастіше у весняно-літній період – час масового цвітіння квіткових рос-

лин.

Отже, саме екологічна стежка сприяє тіснішому єднанню людини з

живою природою, дає можливість дітям побачити і полюбити природу рідно-

го краю, виховувати покоління молоді з новими екологічними підходами до

відносин людини з природою. У цьому – велика перевага вчителя саме

сільської школи.

б) Виконання практичних завдань на екологічній стежці

Учні Павлівської ЗОШ

на екологічній стежці

Учні виконують практичні завдання

з біології

Шестикласники Ріпкинської гімназії

виконують практичні завдання

Біля лісового джерела

15

Використана та рекомендована література:

1. Андрієнко Т. Л. Завдання та перспективи вивчення та збереження рід-

кісних та корисних рослин на Чернігівщині // Рідкісні та корисні рос-

лини флори Чернігівщини в природі та культурі – при підтримці Зу-

бицьких – К., 1997. – 62 с.

2. Андрієнко Т. Л. Стан та охорона рослинного світу в Україні // Рідкісні

та корисні рослини флори Чернігівщини в природі та культурі – при

підтримці Зубицьких – К., 1997. – 62 с.

3. Бачинський П. П. На шляху створення системи екологічної освіти

школярів та студентів // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 3. –

С. 106.

4. Бегека А. Екологічна освіта: стан і завдання // Рідна школа. – 1998. –

№ 6. – С. 33.

5. Білоус С. Уроки з екологічного виховання // Рідна школа. – 1997. –

№ 6. – С. 70.

6. Волкова І. Г. Экологическое воспитание учащихся. – К.: Знание, 1985.

– № 15. – С. 46.

7. Гнилуша Н. В. Неперервна екологічна освіта як соціально-педагогічна

проблема // Рідна школа. – 1998. – № 4. – С. 55

8. Деробо С. В., Ясвин В. А. Экологическая педагогика и психология.

Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 480 с.

9. Елин Ю. А. Рослини наших лісів. – К.: Радянська школа, 1979. – 238 с.

10. Заверуха Б. В., Андриєнко Т. Л. Охраняемые растения Украины – К.:

Наукова думка, 1983. – 175 с.

11. Заверуха Б. В. Квіти дванадцяти місяців. – К.: Урожай, 1986. – 173 с.

12. Заверуха Б. В. У світі рослин – К.: Урожай, 1991. – 253 с.

13. Ігнатович Є. О. Використання регіонального матеріалу в процесі нав-

чання землезнавства і краєзнавства // Матеріали регіональної науково-

методичної конференції 22–23 жовтня 1996 р. / Редколегія Т. В. Гринь.

– 1996. – 80 с.

14. Король О. В. Екологічна культура школярів // Рідна школа. 1998. –

№ 3. – С. 59.

15. Костицька І. Екологічна освіта: становлення та розвиток // Рідна шко-

ла. – 1995. – № 5 – С. 52.

16. Кучмей О. Вчимо берегти природу // Рідна школа. – № 10–11. – С. 65.

17. Локшина Н. П. Сучасні тенденції екологічної освіти // Шлях освіти. –

1999. – № 2. – С. 79.

18. Мамаєв Л. М. та ін. Значення наскрізної екологічної освіти та вихо-

вання // Проблеми освіти. – Вип. 12.

19. Манорик Л. П. Екологічному вихованню – струнку систему // Радян-

ська школа. – 1990. – № 8 – С. 83.

20. Матвієнко Л. Відчувати і творити прекрасне. – 1995. – № 10–11. –

С. 26.

16

21. Охрана окружающей среды: проблемы просвещения / Под ред. Г. А.

Ольсевич и др. – 1983.

22. Пінчук І. М. Природоохоронна освіта учнів // Радянська школа. – 1981.

– № 7. – С. 36.

23. Природа України та її охорона / За ред. Т. Л. Андрієнко.

24. Природоохоронна освіта в школі: Посібник для вчителів. – К.:

Рад. школа, 1981.

25. Прядко О. та ін. Замглай // Жива Україна. – 2000. – № 3–4. – С. 5, 6, 18.

26. Прядко Е. И. Растительный мир и функциональное зонирование

Дне-провского национального природного парка: Автореф. дис. к. б. н.:

03.00.05: – К., 1982. – 24 с.

27. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Українська енциклопедія

ім. М. П. Бажана, 1996.

28. Шевченко В. Л., Карпенко Ю. О. та ін. Дивосвіт природи Чернігівщи-

ни. Книга 1. Зелений оксамит лісів: Посібник для вчителів. – Чернігів,

2001. – 52 с.

29. Група авторів. Краю Ріпкинський мій: Науково-краєзнавче видання. –

К., 2004. – 147 с.

17

Додатки

Паспорт на екологічну стежку «Первоцвіти»

Семаківської ЗОШ І–ІІ ступенів Ріпкинського району

Розташування: Лісове урочище «Ясенське», Ріпкинський район.

Проїзд: велосипедом, автобусом, пішки.

Землекористувач: Любецьке лісництво (об’єднання «Чернігівліс»).

Рішення про створення екологічної стежки:

Рішення педагогічної ради школи № 44 від 15 лютого 1991 р.

Погоджено: відділ освіти Ріпкинської райдержадміністрації.

Значення екологічної стежки: навчально-пізнавальне, виховне, практичне,

естетичне, рекреаційне.

Короткий опис маршруту: Лісова дорога протяжністю 2 км,

ліс віком 60 років, чагарники, джерело, дерева-довгожителі,

мурашник, рідкісні рослини, місце колишньої цегельні.

Історичні відомості про навколишнє середовище: лівий берег заплави Дніпро-

вої долини, борові тераси, мішаний ліс віком 60 років.

Опис екскурсійних об’єктів на маршрутах:

Зупинка 1 «Ліс», Зупинка 2 «Рідкісні рослини», Зупинка 3 «Цегельня»,

Зупинка 4 «Церква» , Зупинка 5 «Пам’ятка природи».

Стан екологічної стежки – хороший.

Режим користування – вільний.

Охорону маршруту стежки здійснює лісник В. П. Репех

Маршрут розробив вчитель В. М. Попруга

Картосхема маршруту додається.

Консультанти: методист відділу освіти Т. В. Савченко

Науковий керівник В. М. Попруга

18

Додаток 1

Рослини, занесені до Червоної книги України (друге видання, 1996 р.),

які ростуть на території Ріпкинського району

1. Діфазіаструм сплюснутий

2. Плаун річний

3. Гронянка півмісячна

4. Сон чорніючий

5. Береза низька

6. Верба чорнична

7. Верба Старке

8. Росичка середня

9. Водяний горіх плаваючий

10. Любка дволиста

11. Шолудивник королівський

12. Шейхцерія болотна

13. Лілія лісова

14. Булатка червона

15. Зозулині черевички

16. Пальчатокорінник

м’ясочервоний

17. Пальчатокорінник травневий

18. Коручка болотна

19. Коручка темно-червона

20. Коручка чемерниковидна

21. Зозулині сльози яйцевидні

22. Гніздівка звичайна

23. Любка зеленоквіткова

24. Осока затінкова

25. Гудайєра повзуча

26. Сальвінія плаваюча

Додаток 2

Список регіонально рідкісних видів судинних рослин

Чернігівської області, що ростуть на території Ріпкинського району

(прийнятий Чернігівською обласною радою 20 листопада 2000 р.)

1. Анемона дібровна

2. Багно звичайне

3. Верба лапландська

4. Верба мирзинолиста

5. Вужачка звичайна.

6. Гронянка багатороздільна

7. Грушанка мала

8. Журавлина болотна

9. Латаття сніжно-біле

10. Мучниця звичайна

11. Оман високий

12. Перстач білий

13. Півники сибірські

14. Ряст Маршалла

15. Синюха голуба

16. Сон широколистий

17. Суниці мускусні

18. Тирлич звичайний

19. Яловець звичайний

19

Додаток 3

Список вищих судинних рослин, що підлягають охороні

на території Ріпкинського району

1. Авран лікарський

2. Барбарис звичайний

3. Вовчі ягоди звичайні

4. Бобівник трилистий

5. Глечики жовті

6. Гронянка віргінська

7. Гвоздика несправжньорозчепірена

8. Заяча капуста розова

9. Наперстянка великоцвіта

10. Материнка звичайна

11. Плаун булавовидний

12. Первоцвіт весняний

13. Сонцецвіт звичайний

14. Родовик лікарський

15. Терен звичайний

16. Латаття біле

17. Образки болотні

18. Дзвоники персиколисті

19. Дзвоники скупчені

Додаток 4

Список

бореальних видів рослин, що ростуть на Ріпкинщині

1. Береза низька

2. Брусниця звичайна

3. Багно звичайне

4. Верба чорнична

5. Верба лапландська

6. Верба мирзинолиста

7. Вовче тіло болотне

8. Верес звичайний

9. Гудайєра повзуча

10. Грушанка мала

11. Грушанка круглолиста

12. Діфазіаструм сплюснутий

13. Журавлина болотна

14. Зимолюбка зонтична

15. Плаун колючий

16. Плаун булавовидний

17. Чорниця звичайна

18. Мучниця звичайна

19. Ортилія однобока

20

Додаток 5

Природоохоронні території Ріпкинського району

Заказники місцевого значення

а) ботанічні

Володимирська дача, Любецький масив, Олександрійський масив, Олеш-

нянська дача, Срібне озеро, Чудівський масив, Мокрець;

б) гідрологічні

Расттереби, Рублене, Северин, Суховирське болото, Чорне болото, Чу-

макові кар’єри, Вербівський, Гало, Горілий луг, Кички, Криві гряди;

в) лісові

Військові гори, Дубина, Старе.

Пам’ятки природи місцевого значення

а) ботанічні

Дуби Скитокські, урочище «Ясенське», Рашково-Слобідський дуб, сосни

Присторонські, урочище «Суха грядь», Сушнянський дуб, Шкуранська

група дубів;

б) зоологічні

Бабичів острів, Криві гряди, озеро Нерадча, урочище «Чорна річка».

Заповідні урочища

Волноша, Вороб’ївське, Довга Рудня, Дубча, Мороги, Присторонська да-

ча, Борисо-Глібське.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення

«Замглай»

Додаток 6

ПРИРОДА ПРОСИТЬ

1. Стань другом і надійним захисником природи.

2. Пам’ятай, що до природи можна доторкнутися лише серцем.

3. На лоні природи поводься тихо і непомітно, спостерігай і слухай.

4. Використовуй будь-яку нагоду, щоб зробити для природи щось корис-

не.

5. Будь другом для всіх живих істот, не зривай рослин, не кривдь тва-

рин.

6. Слідкуй за чистотою довкілля. Не залишай в ньому слідів свого пере-

бування.

7. Допомагай всім, хто піклується про природу.

21

Додаток 7

Буду я природі другом

(правила поведінки в природі)

1. Дотримуйтесь чистоти в лісі, на полі, біля річки.

2. Бережливо ставтеся до рослин, не ламайте гілок, не рубайте дерев,

не рвіть багато квітів.

3. У лісі, на луці біля річки ми гості, намагайтеся найменше турбувати

птахів, звірів, комах.

4. Якщо знайдете пташенят або маленьких звірят, залишайте їх на міс-

ці, не забирайте додому.

5. Будьте обережні з вогнем у лісі.

6. Не руйнуйте мурашників.

7. В лісі дотримуйтесь тиші.

Додаток 8

Увійди в природу другом

Все живе створили не ви, а Природа. Ліс – не дачна ділянка, річка – не

акваріум. Не вам вирішувати, кому жити, а кому ні. Право на життя

мають всі живі істоти.

Рухайтесь і поводьтеся якомога тихіше. Галасуючи в лісі, ви нічого не

побачите і не почуєте, а з вашим наближенням все живе буде ховатися і ро-

збігатися. Зриваючи квітку – подумай: найкращі квіти – живі.

Дерева виросли не для того, щоб їх хтось калічив. Якби таке робили з

вами, вам би це не сподобалось, їм також це не подобається.

Перед тим, як когось зловити. подумайте, чи буде цій істоті приємним

ваше оточення і товариство.

У природі ми в гостях і права господарів треба поважати.

Перед тим, як куди-небудь стати, подивись – чи немає там когось.

Всі залишки принесеного з собою в природу заберіть.

Жодна тварина не приходить до вас додому, щоб викинути сміття, то

ж поважайте і ви чистоту їхнього дому.

Пам’ятайте, зіпсувати у природі щось дуже легко, але відновити «від-

ремонтувати» ви цього не зможете. Допомагайте природі, але в міру пот-

реби.

22

Додаток 9

Афоризми про природу

1. Ти прийшов у гості до Природи – не роби чогось такого, щоб ти вва-

жав непристойним зробити в гостях.

(Риленков М.)

2. Щоб вміти керувати природою, потрібно вміти їй підпорядковувати-

ся.

(японська мудрість)

3. Природа так про все подбала, що ти всюди знаходиш чому повчитися.

(Леонардо да Вінчі)

4. Раніше природа жахала людину, а тепер людина жахає природу.

(Жак Ів Кусто)

5. Ми – частина природи. Ресурси обмежені і не повинні витрачатися да-

ремно. Земля може прожити без нас, а ми без неї – ні!

(Тайлер Міллер- молодший)

6. Жити щасливо, жити в злагоді з природою – одне й те саме.

(Сенека)

Додаток 10

Екологічна вікторина № 1

1. Слід якого звіра схожий на людський?

2. Куди зайцеві бігти легше: вгору чи з гори?

3. Які лісові птахи будують свої гнізда на землі?

4. Що для птахів небезпечніше взимку: холод чи голод?

5. Що таке фактор неспокою в лісі?

6. Скільки літрів соку може витекти з пораненої берези за добу?

7. Які комахи запилюють сосну та ялину?

8. Назвіть найбільше ознак, за якими можна зорієнтуватись у лісі.

9. Що таке Червона книга України?

10. Хто з лісових звірів найхитріший?

11. Яку роль виконують у лісі мурашки?

12. Скільки входів у дуплі білки?

13. Яку функцію виконує язик гадюки?

14. Які жаби можуть лазити по деревах?

15. Яких птахів, що гніздяться в дуплах, ви знаєте?

16. Чому старих лосів називають сохатими?

17. Зрячими чи сліпими народжуються зайченята?

18. Яких тварин називають шатунами?

19. Який звір є небезпечним для білки?

20. Яка рослина першою починає рости на місці лісових згарищ?

23

Додаток 11

Екологічна вікторина № 2

1. Які ґрунти формуються під листяними лісами:

а) чорноземи, б) дерново-підзолисті, в) сірі лісові.

2. У нашому районі є такі природоохоронні території:

а) заповідники, б) заказники, в) національні парки, г) немає.

3. Найбільшою природно-заповідною територією нашого району є:

а) Нова Зимниця, б) Замглай, в) Присторонська дача.

4. Основні категорії природно-заповідних територій, що переважають у

нашій місцевості:

а) ботанічні, б) ландшафтні, в) гідрологічні, г) зоологічні.

5. У нашому районі ростуть такі рідкісні види рослин:

а) латаття сніжно-біле, б) плаун булавовидний, в) рідкісні види не

трапляються.

6. Які заходи можуть поліпшити стан довкілля у нашому краї:

а) розширення мережі природно-заповідних територій,

б) закриття підприємств,

в) заборона руху транспорту,

г) усвідомлення людиною необхідності збереження та охорони навко-

лишнього середовища.

7. Рідкісні угруповання, які потребують охорони на державному рівні,

занесено до:

а) Червоної книги України, б) Зеленої книги України, в) шкільного під-

ручника.

8. Який дуб має найбільше років:

а) Рашкаво-Слобідський, б) Ясенські дуби, в) Шкуранські дуби.

9. Основні види діяльності людини, які значною мірою змінили при-

родні ландшафти нашої місцевості:

а) добування піску та глини, б) добування торфу, в) осушувальна ме-

ліорація, г) гази від автотранспорту.

10. Які види рослин нашої місцевості занесено до Червоної книги

України:

а) зозулині черевички, б) лілія лісова, в) глечики жовті, г) жодні.

24

Додаток 12

Екологічні завдання учням

1. Хто з цих тварин не рвав ріпку? (мишка, півень, собака).

2. Чи правда, що їжаки їдять яблука?

3. Чи правда, що у разі небезпеки страус ховає голову в пісок?

4. Чи правда, що завивання вовків передує їх нападу на людину?

5. Чи правда, що коли гладити кішку за шерстю, то знижується

кров’яний тиск?

6. Хто з цих тварин не тягнув воза? (лебідь, рак, вуж, щука).

7. Який перелітний птах повертається до наших країв останнім?

8. Чи правда, що білка у своєму гнізді робить два виходи?

9. Чому ведмідь не може пити воду цілу зиму?

10. Хто з цих тварин не трапляється в наших краях? (лисиця, видра,

щука, олень, ласка)

11. Яку рослину, що потрапила до Америки, назвали «слідом білої люди-

ни»?

12. Який орган редиски люди вживають в їжу?

13. Які комахи запилюють сосну та ялину?

14. З назвою якого дерева пов’язаний один з місяців року?

15. Який орган капусти люди вживають в їжу?

16. Яка рослина лікує 99 хвороб?

17. Що таке кора дерев?

18. Пшоно – це рослина чи крупа?

19. Яке явище називають симбіозом?

20. Чому на деревах не буває чіпких плодів?

25

Додаток 13

Завдання на розв’язання екологічних ситуацій

Вдома обговорюється питання випалювання сухої стерні на городі. Що

ви порадите батькам?

Неподалік від вашого будинку на сухому дереві хоче поселитись лелека.

Як ви допоможете йому?

У ваш двір підкинули маленьке кошеня. Що ви зробите з ним?

У вас дома накопичилось багато побутового сміття. Що ви запропо-

нуєте батькам для його ліквідації?

Вам потрібно заготовити дрова. Де і як вибудете їх заготовляти?

Випадково ви натрапили на щойно народжених зайченят під кущем.

Що ви зробите?

На межі вашого городу росте дерево, яке затінює його частин. Бать-

ки пропонують спиляти дерево. Що ви запропонуєте батькам?

Подорожуючи лісом чи яром ви натрапили на кимось поставлену

пастку для звірів. Що ви будете робити?

Літньої пори ви натрапили на гніздо птаха в траві чи кущах. Якими

будуть ваші дії?

У вас вдома накопичилось багато пластикового посуду. Що ви будете

з ним робити?

Подорожуючи лісом чи луками, ви зустріли вужа чи гадюку. Якими бу-

дуть ваші дії?

Літньої пори ви з батьками чи дорослими поїхали на річку чи озеро.

Хтось із дорослих хоче помити машину біля водойми. Що ви порадите?

Після обіду на березі водойми дорослі збираються залишити тут

сміття. Що ви їм запропонуєте?

Ви помітили, що ластівки кружляють над вашим подвір’ям, напевне

хочуть тут оселитися. Як ви допоможете їм?

Ви знайшли у лісі на луці пораненого птаха чи звірятко. Що ви зробите

в такому разі?

26

Додаток 14

Види тварин,

які охороняються на території Ріпкинського району

Безхребетні

Комахи: жук-олень,

жук-носорог,

вусач дубовий,

джміль моховий,

метелик поліксена.

Хребетні

Риби: стерлядь річкова.

Земноводні: кумка червоночерена,

ропуха очеретяна.

Плазуни: вуж-мідянка,

ящірка зелена,

веретільниця ламка,

черепаха болотяна.

Птахи: орлан-білохвіст,

лелека чорний,

скопа,

змієїд,

очеретянка прудка,

глухар,

підорлик малий,

журавель сірий,

пугач,

шуліка рудий.

Ссавці: заєць-біляк,

горностай,

борсук,

видра річкова,

їжак вухатий,

лось,

рись звичайна,

козуля дика.

27

Додаток 15

Завдання за картками з біології для учнів 6 класу,

які виконують під час екскурсії

Картка № 1

1. Зібрати кілька рослин, що мають різні типи кореневої системи.

2. Назвати 5 рослин Червоної книги України, що ростуть у нашій міс-

цевості.

Картка № 2

1. Зібрати кілька рослин, що мають різні форми стебла.

2. Назвати кілька екологічних проблем нашого краю.

Картка № 3

1. Зібрати кілька рослин з різними за будовою квітками.

2. Назвати кілька природоохоронних територій Ріпкинщини.

Картка № 4

1. Зібрати кілька рослин, що мають прості та складні листки.

2. Назвати кілька ранньоквітучих рослин свого краю.

Картка № 5

1. Назвати відомі вам дерева та кущі, що траплялись на екологічній

стежці.

2. Що вивчає наука екологія?