МІКРОЕКОНОМІКАdspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/5927/1... · 2015. 3. 13. · 5 МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ РИНКОВОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТОВИЙ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

О. М. Носик

МІКРОЕКОНОМІКА

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Харків НФаУ

2014

УДК 330.1

Н 84

Рекомендовано ЦМК Національного фармацевтичного

університету (протокол № 2 від 19.04.2010 р.)

Рецензенти: В. В. Лантух, доктор історичних наук, професор кафедри фінансів Міжнародного слов’янського університету;

Р. В. Сагайдак-Нікітюк, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри управління та економіки підприємства Національного

фармацевтичного університету

Носик О. М. Н 84 Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. –

Х. : НФаУ, 2014. – 176 с. У виданні викладено короткий конспект лекцій, питання для

самоконтролю, тести та практичні завдання, методичні рекоменда-ції до виконання курсової роботи, контрольні питання з мікроеко-номіки та рекомендований список літератури.

Призначено для студентів спеціальностей «Економіка підпри-ємства» і «Маркетинг» денної та заочної форм навчання.

УДК 330.1

Носик О. М., 2014

НФаУ, 2014

3

ЗМІСТ

Вступ .......................................................................................................................4 Модуль 1. Основи ринкової структури..........................................................5

Змістовий модуль 1. Попит і пропозиція ............................................5 Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки...................................5 Тема 2. Ринкова рівновага: попит і пропозиція .......................8 Тема 3. Еластичність попиту і пропозиції................................21

Змістовий модуль 2. Теорія споживчої поведінки..........................33 Тема 4. Теорія споживчої поведінки .........................................33

Модуль 2. Визначення ціни і обсягу виробництва ...................................53

Змістовий модуль 1. Виробництво і витрати ...................................53 Тема 5. Виробництво і витрати ...................................................53

Змістовий модуль 2. Поведінка фірми у різних ринкових структурах ..........................................................................................78 Тема 6. Визначення ціни і обсягу виробництва:

досконала конкуренція ...................................................78 Тема 7. Визначення ціни і обсягу виробництва:

монополістична конкуренція, олігополія..................94 Тема 8. Визначення ціни і обсягу виробництва:

чиста монополія..............................................................110 Тема 9. Ціноутворення і використання ресурсів:

визначення заробітної плати .....................................121 Тема 10. Ціноутворення і використання ресурсів:

рента, позиковий відсоток і прибуток......................142 Методичні рекомендації до виконання курсової роботи .....................153 Контрольні питання з мікроекономіки .....................................................169 Список літератури ...........................................................................................171

4

ВСТУП Мікроекономіка досліджує поведінку і механізм прийняття рі-

шень окремими економічними суб'єктами, а саме індивідами, домаш-німи господарствами, підприємствами, громадськими організаціями і державними агентствами, тобто мікросистемами. Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, що вивчає обґрунтування вибору, що здійснюється невеликими економічними одиницями. Проблематика завдань курсу охоплює основи теорії попиту і пропозиції, поведінки споживача, питання, пов'язані з вибором у разі невизначеності ре-зультату. Особлива увага надається виробництву та його витратам, принципам ціноутворення у ринкових умовах, ринкам факторів ви-робництва, ринкам капіталу і капіталовкладення.

Навчальний посібник упорядковано відповідно до програми ку-рсу «Мікроекономіка» з метою залучення студентів до самостійної роботи, щоб вона була більш продуктивною. Самостійна робота сту-дентів проходить за такими напрямками: вивчення навчальної, нау-кової та періодичної літератури згідно з програмою курсу та планами семінарських занять; опанування термінологією та основними засо-бами мікроекономічного аналізу; перевірка якості засвоєння матеріа-лу за допомогою питань для самоперевірки; виконання практичних завдань, розв’язання задач і тестів, що допомагають систематизувати і закріплювати теоретичні положення; написання і захист курсової роботи за тематикою курсу.

Матеріал, викладений у навчальному посібнику, потрібен для формування у майбутніх фахівців знань закономірностей поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах, озброєння універсальним інструментарієм для прийняття обґрунтованих рішень за умов обме-женості засобів і наявності альтернативних можливостей, виявлення та перевірки знань, умінь і навичок студентів. Посібник призначений для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей «Еко-номіка підприємства», «Маркетинг», «Менеджмент організацій» і «Ме-неджмент».

5

МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ РИНКОВОЇ СТРУКТУРИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД МІКРОЕКОНОМІКИ Предмет мікроекономіки Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає дія-

льність окремих економічних суб'єктів. Предметом мікроекономіки є діяльність індивідуальних еконо-

мічних суб'єктів: процес розробки, прийняття і реалізації ними рі-шень для досягнення власних економічних цілей.

Мікроекономіка розкриває основні закономірності функціону-вання ринкової економіки на рівні товаровиробника і споживача, по-казує механізм ухвалення рішень господарюючих суб'єктів, які праг-нуть досягти максимального задоволення потреб в умовах викорис-тання обмежених ресурсів.

Суб'єкти мікроекономіки: домашнє господарство, фірма, держава. Домашнє господарство (домогосподарство) – самостійна еконо-

мічна одиниця, до складу якої входять одна або декілька осіб. На рин-ку товарів і послуг домашнє господарство виступає як покупець, а на ринку ресурсів – як продавець власних чинників виробництва.

Фірма – економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення щодо використання чинників виробництва (праця, земля, капітал, під-приємницькі здібності, інформація) для виробництва продукції з ме-тою максимізації прибутку або мінімізації збитків. На ринку товарів і послуг фірма виступає як продавець, на ринку ресурсів – як поку-пець чинників виробництва.

Держава – самостійний суб'єкт ринку, до складу якого входять урядові установи, які здійснюють економічне, юридичне, політичне управління для забезпечення умов господарювання всім суб'єктам мік-роекономіки, а у разі потреби – і контроль господарських суб'єктів на ринку з метою досягнення загальних цілей.

6

Суб'єкти мікроекономіки взаємодіють між собою і створюють економічний кругообіг. Суб'єктами економічних відносин є економіч-ні агенти в економічному кругообігу (моделі), які беруть участь у ви-робництві, розподілі, обміні і споживанні економічних благ (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Модель функціонування ринкової системи Тобто економічна система – це сукупність взаємопов'язаних

економічних елементів, які утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства, єдність відносин, що складаються у виробниц-тві, розподілі, обміні і споживанні економічних благ.

Об'єктом мікроекономіки є мікросистема, тобто система еконо-мічних (господарських) відносин між суб'єктами.

Методологія мікроекономіки Метод – це сукупність способів і прийомів пізнання суті еконо-

мічних процесів на рівні окремих господарюючих суб'єктів. Існують загальнонаукові і специфічні методи мікроекономіки.

Методи мікроекономіки розподіляються на: 1. Загальнонаукові: порівняльний аналіз, синтез, індукція, дедук-

ція, наукова абстракція, аналогія, графічне зображення, моделювання. 2. Специфічні: позитивний, нормативний, граничний аналіз, функ-

ціональний аналіз, графічний аналіз, статичний, динамічний.

7

Позитивний метод описує причинно-наслідкові зв'язки і фак-тичне положення справ. Наприклад: «Якщо збільшуються податки, то це призведе до підвищення цін».

Нормативний метод виробляє цільові настанови і відповідає на питання: «Як має бути?». Наприклад: «Розподіл благ у суспільстві має бути соціально справедливим».

Граничний аналіз – це метод, що досліджує, як додаткова опера-ція, виконана за окремий період, впливає на мету, яку хоче досягти суб'єкт мікроекономіки.

Функціональний аналіз – це коли в досліджуваному явищі виді-ляється характерна риса, яка становить інтерес, потім досліджуються чинники, що впливають на неї.

Графічний аналіз – це моделювання економічних станів і дій за допомогою графіків, схем та інших форм графічного подання.

Статичний метод – порівняння різних рівноважних станів. Динамічний метод – вивчає перехід з одного рівноважного стану

в інший.

Питання для самоконтролю

1. Три етапи розвитку мікроекономіки. 2. Обмеженість ресурсів і проблема вибору (крива виробничих

можливостей). 3. Що вивчає мікроекономіка як галузь економічної теорії (на

відміну від політичної економії та макроекономіки)? 4. Чи є проблема вибору за умов рідкісності ресурсів такою, що

розглядається тільки мікроекономікою? 5. Назвіть сфери господарювання, які є об’єктами мікроеконо-

мічного аналізу. Чи є серед них найважливіша? 6. У чому полягають подібність і розбіжність позитивного та

нормативного підходів до економіки? В яких випадках треба віддати перевагу першому, а в яких – другому?

7. Чи можливо створити єдиний, універсальний метод дослі-дження? Якщо «так», то якими мають бути його риси, якщо «ні», то чому?

8. Які види економічних моделей вам відомі?

8

ТЕМА 2. РИНКОВА РІВНОВАГА: ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ

Попит Попит – це сукупність товарів і послуг, які споживач бажає при-

дбати за одиницю часу за певних економічних умов. Зворотна залежність між ціною і величиною попиту називається

законом попиту. Крива попиту – крива, що показує, яку кількість економічного

блага готові придбати покупці за різними цінами у певний момент ча-су (рис. 2.1). Р 3 1

D 1 3 Q

Рис. 2.1. Крива попиту: P – ціна товарів і послуг; Q – обсяг виробництва товарів і послуг; D – попит

Функція попиту – це функція, що визначає попит залежно від

різних чинників, що впливають на нього. (Цінові і нецінові детермі-нанти).

QD = f (P, I, Z, W, PSUB, PCOM, N, B),

де P – ціна; I – доходи споживачів; Z – смаки споживачів; W – очіку-

вання споживачів (цінові, дефіцитні); PSUB – ціна субститутів (взає-мозамінних товарів); PCOM – ціна компліментів (взаємодоповнюю-чих товарів); N – кількість покупців; B – інші чинники.

9

Пропозиція Пропозиція – максимальна можлива кількість товарів і послуг,

яку продавці готові постачати на ринок в одиницю часу за певних умов.

Прямий зв'язок між ціною і кількістю пропонованого продукту називається законом пропозиції.

Крива пропозиції – крива, що показує, яку кількість економіч-ного блага готові продати виробники за різними цінами у певний мо-мент часу (рис. 2.2). Р S

50 20 -

10 3 8 15 Q

Рис. 2.2. Крива пропозиції: P – ціна товарів і послуг; Q – обсяг виробництва товарів і послуг; S – пропозиція

Функція пропозиції визначає пропозицію залежно від різних

чинників, що впливають на нього. (Цінові і нецінові детермінанти).

QS = f (P, PR, K, T, W, N, B), де P – ціна товару; PR – ціна ресурсу; K – техніка і технологія; Т – по-

датки і субсидії; W – очікування виробника (цінові та інфляційні); N – кількість продавців; B – інші чинники.

Рівновага попиту і пропозиції Рівноважна ціна – ціна, що врівноважує попит і пропозицію

в результаті дії конкурентних сил (на рис. 2.3 точка Е). Методи досягнення рівноважної ціни показано на рис. 2.4-2.6.

10

P D S витрати E PE

дефіцит QE Q

Рис. 2.3. Рівновага попиту і пропозиції

Р D S P1

P3

Q Qe

Рис. 2.4. Стійка рівновага

P D S

P1 E Pe P2

Q

Qe

Рис. 2.5. Регулярні коливання

11

P D S P3 P1

E Pe

P2

P4 Q Qe

Рис. 2.6. Нестійка рівновага Павутиноподібна модель – це модель, що показує формування

ринкової рівноваги з фіксованим циклом виробництва. Така модель є динамічною. Існує статична модель формування ринкової рівнова-ги: модель Вальраса, де ціна регулює дисбаланс обсягів попиту і про-позиції; модель Маршалла, де зміною обсягів врівноважуються ціни покупця і продавця.

Питання до самопідготовки: методологія мікроекономіки; мо-

делі М. Маршалла, М. Вальраса; графік: надлишок споживача, вироб-ника, витрачання виробництва; 3 види рівноваги: абсолютно стійка, локальна, глобальна рівновага; 3 види циклічних коливань: затухаючі, рівномірні, вибухові.


1. Що таке «попит», «обсяг попиту», «функція попиту»? Що таке

«пропозиція», «обсяг пропозиції», «функція пропозиції»? Який харак-тер мають криві попиту та пропозиції? Чому?

2. Сформулюйте закони попиту і пропозиції, обґрунтуйте їх дію. 3. Які чинники визначають попит і пропозицію? Поясніть особ-

ливості впливу на попит і пропозицію основних нецінових чинників.

12

4. Чим відрізняються явища, позначені термінами «зміни обся-гу» і «зміни у попиті»? Наведіть приклади причинно-наслідкових зв’язків.

5. Для збільшення надходжень до держбюджету пропонується ввести податок на продаж. Його можна брати або з покупців, або з продавців. Який варіант більш вигідний для населення?

ТЕСТИ 1. Закон попиту припускає, що:

а) перевищення пропозиції над попитом викликає зниження ціни; б) якщо доходи у споживачів ростуть, вони звичайно купують бі-

льше товарів; в) крива попиту звичайно має позитивний нахил; г) коли ціна товару падає, обсяг планованих покупок зростає.

2. Чим можна пояснити зсув кривої попиту на товар X: а) пропозиція товару Х з якоїсь причини зменшилася; б) ціна товару Х виросла, як наслідок, споживачі вирішили менше

купувати цього товару; в) смаки споживачів викликали інтерес до товару X, тому вони хо-

чуть купувати його за будь-якої даної ціни більше, ніж раніше; г) ціна товару Х упала, тому споживачі вирішили купувати його бі-

льше, ніж раніше.

3. Ріст цін на матеріали, необхідні для виробництва товару X, ви-

кликає: а) зсув кривої попиту вгору (чи вправо); б) зсув кривої пропозиції вгору (чи вліво); в) зсув кривої попиту і кривої пропозиції вгору; г) зсув кривої пропозиції вниз (чи вправо).

4. Який термін відбиває здатність і бажання людей платити за що-

небудь: а) потреба; б) попит; в) необхідність; г) бажання.

13

5. Ринковий попит не зазнає впливу: а) доходів споживачів; б) цін на взаємозалежні товари; в) цін на ресурси; г) кількості покупців.

6. Якщо попит падає, крива попиту зсувається: а) вниз і вліво; б) за годинниковою стрілкою; в) вгору і вправо; г) проти годинникової стрілки.

7. Зміна якого фактора не викликає зсуву кривої попиту: а) смаків і переваг споживачів. б) розміру чи розподілу національного доходу; в) ціни товару; г) кількості чи віку споживачів.

8. Удосконалення технології зсовує: а) криву попиту вгору і вправо; б) криву попиту вниз і вправо; в) криву пропозиції вниз і вправо; г) криву пропозиції вгору і вліво.

9. Готовність купувати додаткові одиниці виробленого товару лише

за більш низькою ціною найкраще пояснює: а) ефект заміщення; б) принцип спадної граничної корисності; в) ефект доходу; г) закон пропозиції.

10. Ринок товарів і послуг знаходиться в рівноважному стані, якщо: а) попит дорівнює пропозиції; б) ціна дорівнює витратам плюс прибуток; в) рівень технології змінюється поступово; г) обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.

11. Якщо ринкова ціна нижче рівноважної, то: а) з'являються залишки товарів; б) виникає дефіцит товарів;

14

в) формується ринок покупця; г) падає ціна ресурсів.

12. Якщо пропозиція та попит на товар зростають, то: а) ціна підвищиться; б) збільшиться загальна кількість товару; в) ціна залишиться стабільною; г) добробут суспільства зросте.

13. Якщо ціна товару нижче точки перетину кривої попиту і кривої

пропозиції, то виникне: а) надлишок; б) дефіцит; в) ріст безробіття; г) усі варіанти правильні.

14. Купівля товарів за низькою ціною на одному ринку і продаж його за

високою ціною на іншому не є: а) операцією з метою одержання прибутку; б) засобом підвищення пропозиції на ринку з високим рівнем цін; в) причиною цінових розбіжностей на конкретних ринках; г) засобом підвищення попиту на ринку з високим рівнем цін.

15. Діяльність спекулянтів: а) збільшує ризик для законного підприємництва; б) підсилює тенденцію до нестабільності цін; в) викликає економічні буми і рецесії; г) завжди приносить прибуток.

16. Закон пропозиції, якщо ціни ростуть, а інші умови незмінні, вияв-

ляється: а) у зростанні пропозиції; б) у зниженні пропозиції; в) у зростанні обсягу пропозиції; г) у падінні обсягу пропозиції.

17. Попит і пропозиція можуть бути використані для пояснення ко-

ординаційної ролі ціни: а) на товарному ринку; б) на ринку ресурсів;

15

в) на валютному ринку; г) на будь-якому ринку.

18. Цілком імовірно, що причиною падіння ціни на продукт є:

а) зростання податків на приватне підприємництво; б) зростання споживчих доходів; в) падіння цін на виробничі ресурси; г) падіння ціни на взаємодоповнювальний товар.

19. Що може викликати падіння попиту на товар X:

а) зменшення доходів споживачів; б) збільшення цін на товари-субститути товару X; в) чекання зростання ціни на товар X; г) падіння пропозиції товару X.

20. Якщо два товари взаємозамінні, то зростання ціни на перший ви-

кликає:

а) падіння попиту на другий товар; б) зростання попиту на другий товар; в) збільшення обсягу попиту на другий товар; г) падіння величини попиту на другий товар.

Правильно/неправильно 1. Крива попиту показує, що при зниженні ціни зростає обсяг

попиту. 2. Збільшення попиту означає рух уздовж кривої попиту в на-

прямку, що показує ріст загальної кількості товару, який купується. 3. Закон спадної продуктивності факторів виробництва означає,

що зниження ціни товару приводить до зростання обсягу попиту на цей товар.

4. Зсув кривої пропозиції вправо означає, що виробники пропо-нують більшу кількість продукту при кожному рівні цін.

5. Якщо уряд установлює верхню межу для росту цін, то обсяги попиту та пропозиції даного товару завжди рівні.

6. Зміна споживчих переваг приводить до руху попиту уздовж його кривої, а зростання доходів – до її зсуву.

16

7. Ринковий механізм використовує ціни як інструмент, що ре-гулює розподіл.

8. Якщо ціна на якийсь товар стійка, то вона встановилася на рів-ні перетинання кривої попиту та пропозиції.

9. Зростання попиту, що супроводжується розширенням пропо-зиції, приводить до збільшення рівноважного обсягу виробництва, але не до росту рівноважної ціни.

10. Закон спадної продуктивності факторів виробництва дозво-ляє зрозуміти, чому криві попиту на готовий продукт мають негатив-ний нахил.

11. Будь-яка зміна цін на ресурси призведе до зсуву точки рівно-ваги попиту та пропозиції вгору або вниз по кривій попиту.

12. Зростання споживчих доходів викликає розширення попиту на всі товари.

13. За інших рівних умов поганий врожай картоплі призведе до зростання цін на чіпси.

14. Погано вироблений товар належить до товарів нижчої кате-горії (до неповноцінного).

15. Якщо (за інших рівних умов) попит на товар зростає в ре-зультаті зростання споживчих доходів, то цей товар належить до ка-тегорії нормальних товарів.

16. У звичайному розумінні два товари Х та V називаються взає-модоповнювальними, якщо зростання ціни товару V викликає (за ін-ших рівних умов) до падіння попиту на товар X.

17. Падіння ціни на товар приведе до зростання попиту на його товар-субститут.

18. Розподільна функція ціни виражається в ліквідації товарних залишків і дефіциту.

19. Якщо ринкова ціна нижче рівноважної, то вона буде знижу-ватися, оскільки в таких умовах попит буде спадати, а пропозиція зростати.

20. Якщо одночасно зростуть пропозиція товару і споживчі до-ходи, можливо, ціна на нього не зміниться.

17

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. а) зобразіть криві попиту та пропозиції на ринку електродри-

лів, використовуючи для цього дані таблиці:

Ціна (грн) Обсяг (тис. шт.) 10 20 30 40 50 60 70

Попиту 32 28 24 20 16 12 8 Пропозиції 4 24 10 13 16 19 22

б) яка рівноважна ціна на ринку електродрилів? в) який рівноважний обсяг купівлі/продажу електродрилів? г) якщо ціна електродриля складе 30 грн, яка величина дефіциту на

цьому ринку? д) якщо ціна електродриля підвищиться до 60 грн, яка величина над-

лишку на цьому ринку?

2. Є такі дані про ціну і кількість яблук, що купуються на одному ринку:

Ціна за 1 кг (грн) Загальна кількість, на яку є попит (кг)

5 2 000

4 3 000

3 5 000

2 9 000

Побудуйте криву попиту і дайте відповідь на такі запитання: а) що відбудеться з кривою попиту, якщо оцінка корисності яблук

покупцями знизиться? б) припустимо, що ціна 1 кг яблук дорівнює 4 грн. Як зміниться по-

пит, якщо ціна знизиться на 1 грн? Чи буде відповідь іншою, якщо ціна будь-якого іншого товару знизиться на 1 грн?

в) чи зміниться положення кривої попиту на яблука, якщо на ринку з'явиться багато дешевих груш і слив ?

г) якою буде крива попиту, якщо ринкова ціна яблук установиться на рівні 8 грн за 1 кг?

18

3. На графіку зображена крива попиту D. Що показує заштрихо-ваний прямокутник:

P

D

4

0 6 Q

а) величину попиту; б) обсяг продажів; в) можливий виторг при ціні, що дорівнює 4 грн; г) незадоволений попит, рівний 10.

4. Попит на які два блага зображують дані криві:

P

D2 D1

0 Q

а) картопля і яблука сорту «Джонатан»; б) хліб і туристичні путівки в Прагу; в) бензин і автомобілі; г) атмосферне повітря і красу опалого листя у міському парку.

5. Зсув кривої пропозиції вправо з положення S1 у положення S2 може бути викликаний:

Р S1

S2

0 Q

а) зростанням витрат на одиницю продукції;

19

б) зниженням пропозиції при зменшенні ціни; в) зменшенням перемінних витрат; г) дотаціями споживачам; д) збільшенням попиту.

6. На якому з графіків зображені такі криві попиту (D) і пропо-зиції (S), що характерні для типового економічного блага (P – ціна, Q – кількість блага):

P P S P P

S D D S S

D D

0 Q 0 Q 0 Q 0 Q а) б) в) г)

7. На якому з графіків відбита найбільш низька еластичність по-питу:

P P Р P

0 Q 0 Q 0 Q 0 Q

а) б) в) г)

8. Попит та пропозиція на обіди у студентській їдальні описують-ся рівняннями:

QD = 2400 – 100P, QS = 1000 + 250P,

де Q – кількість обідів на день; P – ціна обіду (грн). а) обчисліть рівноважну ціну і кількість проданих обідів за такою

ціною; б) піклуючись про студентів, адміністрація встановила ціну 3 грн за

обід. Охарактеризуйте наслідки такого рішення.

20

9. Попит і пропозиція на якийсь товар описуються рівняннями:

QD = 2500 – 200Р, QS = 1000 + 100Р,

де Q – кількість товару; Р – його ціна. а) обчисліть параметри рівноваги на ринку даного товару; б) держава встановила на цей товар фіксовану ціну 3 грн за одиницю

товару. Охарактеризуйте наслідки такого рішення.

10. Попит деякого товару описується рівняннями:

QD = 600 – 25Р, QS = 100 + 100Р.

а) знайдіть параметри рівноваги на ринку даного товару; б) держава встановила податок з продажу на одиницю даного товару

в розмірі 2,5 грн. Знайдіть, скільки втратять при цьому покупці, а скільки продавці даного товару.

11. Попит та пропозиція на якийсь товар описуються рівняннями:

QD = 1000 – 40Р, QS = 300 + 30Р,

де Q – кількість товару; Р – його ціна. а) обчисліть параметри рівноваги на ринку даного товару; б) держава встановила на даний товар фіксовану ціну 8 грн за одини-

цю товару. Охарактеризуйте наслідки такого рішення.

12. Попит та пропозиція деякого товару описуються рівняннями:

QD = 600 – 100Р, QS = 150 + 50Р.

а) знайдіть параметри рівноваги на ринку даного товару; б) держава встановила податок з продажу на одиницю даного товару

в розмірі 1,5 грн. Знайдіть, скільки втратять при цьому покупці, а скільки продавці даного товару.

13. На ринку товару Х встановилися такі рівноважні величини:

Ре = 50 тис. грн, Qe =100 штук. Під впливом ринкового механізму че-

21

рез якийсь час рівноважні величини стали рівними Ре’ = 55 тис. грн, Qe’ = 110 штук. Подібні зміни обумовлені: а) збільшенням попиту на товар Х; б) падінням пропозиції товару Х; в) зниженням попиту на товар Х; г) ростом пропозиції товару Х; д) ні попит, ні пропозиція не змінилися, а відбулося переміщення по

кривій D.

14. Унаслідок розширення попиту ціна товару Х зростає на 20%. Як зміниться відносна ціна Х, якщо в країні спостерігається 10% ін-фляція: а) збільшиться на 32%; б) збільшиться на 30%; в) збільшиться на 22%; г) знизиться на 10%; д) збільшиться на 10%.

ТЕМА 3. ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ Еластичність попиту Еластичність – це швидкість зміни однієї категорії внаслідок

зміни іншої. Еластичність попиту за ціною показує, наскільки змінюється об-

сяг попиту залежно від зміни ціни:

ЕDР = [(∆Q/Q)/(∆P/P)] = [(Q2 – Q1)/((Q2 + Q1)/2) : (P2 – P1)/((P2 + P1)/2)] =

= [(Q2 – Q1)/(P2 – P1) • (P2 + P1) (Q2 + Q1)].

Чинники, що впливають на еластичність попиту: 1. Наявність товарів-субститутів (чим більше товарів-субститу-

тів, тим еластичніше попит на даний товар). 2. Наявність товарів-компліментів (попит на компліменти менш

еластичний). 3. Попит на увесь товар однієї фірми еластичніший, ніж на товар

взагалі. 4. Часовий чинник. Попит на коротких тимчасових відрізках

менш еластичний, ніж на тривалих.

22

Таблиця 3.1

Практичні результати коефіцієнта еластичності попиту за ціною

Попит Коефі-цієнт

Характер товару

Графік

Ела

сти

чни

й

ЕDР > 1 Товари

розкоші Р Д (Е0

р > 1) Q

Нее

ласт

ичн

ий

ЕDР< 1 Товари

першої необхідності

Р Д(Е0

р< 1)

Q

Поо

дин

оки

й

ЕDР= 1 Нормальне

благо Р Д (Е0

р= 1) Q

Абс

олю

тно

ел

асти

чни

й

ЕDР = ∞ Святкові дні

Р Д(Е0

Р = ∞)

Q

23

Попит Коефі-цієнт

Характер товару

Графік А

бсол

ютн

о

не

елас

тичн

ий

ЕD

Р = 0 Товар унікальний

Р Д (Е0

Р = 0) Q

Р Абсолютно еластичний

Еластичний попит Точка одиничної еластичності

Нееластичний попит

Абсолютно не еластичний

Q

Рис. 3.1. Еластичність попиту

Разом з еластичністю попиту за ціною існує еластичність попиту за доходом – це відношення відсоткової зміни величини попиту на товари і послуги до відсоткової зміни доходів споживачів:

,IIII

:QQQQ

E21

12

21

12І

Д

+−

+−=

EДI < 0 – низькоякісні товари.

ЕДI > 0 – нормальні товари.

0< ЕДІ < 1 – товари першої необхідності.

EДI > 1- товари розкоші.

24

Перехресна еластичність попиту показує ступінь залежності по-питу на один товар від зміни ціни іншого товару:

,РР

РР:

QQ

QQE

22

12

12

12

УУ

УУ

ХХ

ХХXУ

Д

+−

+−

=

EДХУ > 0 – взаємозамінні товари (субститути).

EДХУ < 0 – взаємодоповнювальні товари (компліменти).

EДХУ > 1 – ступінь залежності товарів істотна.

EДХУ = 0 – товари незалежні.

Еластичність пропозиції Еластичність пропозиції за ціною – це відношення відсоткової

зміни величини пропонованого товару до відсоткової зміни ціни на даний товар:

,РР

РР:

QQQQ

E21

12

21

12SP +

−+−=

P Абс. не Од. еластичності

елас- тична

Абс. еластична

Q

Рис. 3.2. Еластичність пропозиції

На еластичність пропозиції впливає часовий чинник. У коротко-строковому періоді пропозиція менш еластична, в довгостроковому – більш еластична.


1. Чому для виміру чутливості попиту споживачів використову-

ються відсотки, а не абсолютні величини? Чи може набувати від’єм-ного значення коефіцієнт цінової еластичності попиту?

2. Яка залежність спостерігається між ціновою еластичністю по-питу та сукупною виручкою? Як це впливає на поведінку товарови-робника?

25

ТЕСТИ

1. Цінова еластичність попиту буде вище: а) на товари першої необхідності, ніж на товари розкоші; б) тоді, коли споживачі використовують даний товар з найбіль-

шою користю для себе; в) чим більш альтернативні витрати виробництва товарів; г) чим менше необхідний товар споживачу; д) у жодному з перерахованих випадків.

2. Скорочення пропозиції товару приводить до збільшення: а) попиту на взаємодоповнювальні товари; б) загального виторгу продавця, якщо попит на товар є еластич-

ним за ціною; в) загального виторгу продавця, якщо попит на товар є нееластич-

ним за доходом; г) попиту на цей товар; д) попиту на взаємозамінні товари.

3. У міру того, як ціна товару знижується, а величина попиту зрос-

тає при лінійній функції попиту: а) загальний виторг збільшується до точки, в якій еластичність до-

рівнює одиниці, після чого виторг зменшується; б) еластичність попиту за доходом скорочується; в) відбувається порушення закону попиту; г) стимулюється споживання товарів-замінників; д) коефіцієнт еластичності не змінюється.

4. Якщо одновідсоткове скорочення ціни на товар приводить до дво-

відсоткового збільшення попиту на нього, то цей попит: а) нееластичний; б) еластичний; в) одиничної еластичності; г) абсолютно не еластичний; д) абсолютно еластичний.

5. Якщо ціна товару зросла з 1,5 грн до 2 грн, а обсяг попиту скоротився

з 1000 до 900 одиниць, то коефіцієнт цінової еластичності дорівнює: а) 3,00; б) 2,71;

26

в) 0,37; г) 0,33; д) 1,5.

6. Яке із тверджень не стосується характеристики еластичного по-

питу на товар: а) коефіцієнт цінової еластичності менше одиниці; б) загальний виторг продавця скорочується, якщо ціна зростає; в) покупці відносно відчутно реагують на зміни ціни; г) відносна зміна обсягу попиту більша, ніж відносна зміна ціни; д) загальний виторг продавця зростає, якщо ціна зменшується.

7. Яке із тверджень не стосується характеристики нееластичного

попиту на товар: а) є велика кількість товарів-замінників; б) покупці витрачають на нього незначну частку свого доходу; в) даний товар є для споживачів товаром першої необхідності; г) період часу, протягом якого виникає попит, є дуже коротким; д) відносна зміна обсягу попиту менше, ніж відносна зміна ціни.

8. Якщо зменшення ціни на 5% приводить до зниження обсягу пропо-

зиції на 8%, то ця пропозиція: а) нееластична; б) одиничної еластичності; в) еластична; г) абсолютно еластична; д) абсолютно не еластична.

9. Якщо пропозиція товару нееластична, а попит на нього скорочу-

ється, то загальний виторг продавця: а) зростає; б) скорочується; в) скорочується в тому випадку, якщо попит є еластичним; г) скорочується в тому випадку, якщо попит є нееластичним; д) залишається незмінною.

10. Еластичність пропозиції залежить переважно від: а) кількості товарів-замінників даного продукту; б) періоду часу, протягом якого продавці можуть пристосуватися

до змін ціни;

27

в) того, чи є даний товар предметом першої необхідності або роз-коші;

г) того, чи належить даний товар до предметів тривалого користу-вання або поточного споживання;

д) частки доходу споживача, що спрямовується на придбання да-ного товару.

11. Коефіцієнт цінової еластичності попиту дорівнює: а) зменшенню ціни, діленому на збільшення обсягу попиту; б) зміні загального виторгу (%), діленому на збільшення обсягу

попиту (%); в) зменшенню загального виторгу (%), діленому на збільшення ці-

ни (%); г) зміні обсягу попиту (%), діленому на зміну ціни (%); д) жодному з наведених показників.

12. Крива абсолютно нееластичного попиту являє собою: а) вертикальну лінію; б) горизонтальну лінію; в) криву лінію; г) пряму лінію з негативним нахилом; д) криву лінію з позитивним нахилом.

13. Якщо, незважаючи на зміни ціни товару, загальний виторг не змі-

нюється, то коефіцієнт цінової еластичності: а) більше 1; б) менше 1; в) дорівнює 0; г) дорівнює 1; д) дорівнює нескінченності.

14. Нееластичний попит означає, що: а) зростання ціни на 1% приводить до скорочення величини попи-

ту менш ніж на 1%; б) зростання ціни на 1% приводить до скорочення величини попи-

ту більш ніж на 1%; в) будь-яка зміна ціни не приводить до зміни загального виторгу; г) зростання ціни на 1% не впливає на величину попиту; д) жодне з тверджень не є правильним.

28

15. Якщо будь-яка кількість товару продається за однаковою ціною, то попит на цей товар є: а) абсолютно не еластичним; б) абсолютно еластичним; в) еластичним; г) нееластичним; д) попитом одиничної еластичності.

16. Яке із зазначених нижче значень коефіцієнта еластичності за до-ходом належить до товарів першої необхідності: а) менше 0; б) більше 0, але менше 1; в) більше 1; г) 1; д) жодне з наведених значень.

17. Яка із зазначених у завданні 16 відповідей стосується предметів розкоші?

18. Якщо ціна товару нееластичного попиту зросла з 7 до 8 грн, то виторг: а) скоротився; б) зріс; в) залишився незмінним; г) абсолютно не еластичний; д) абсолютно еластичний.

19. Фірма виробляє і продає два товари – А і Б. А має багато замінни-ків; Б займає значну частку у витратах споживачів. Збільшення ціни на кожен товар викличе: а) збільшення виторгу від продажу товару А і скорочення виторгу

від продажу товару Б; б) збільшення виторгу від продажу товару А і товару Б; в) скорочення виторгу, від продажу товару А і збільшення виторгу

від продажу товару Б; г) скорочення виторгу від продажу товару А та товару Б; д) виторг від продажу товару А і товару Б залишиться незмінним.

20. Цінова еластичність попиту буде зростати зі збільшенням три-валості періоду, протягом якого виникає попит, оскільки: а) доходи споживачів збільшаться;

29

б) відбудеться зсув вправо кривої попиту; в) зросте загальний рівень цін; г) споживачі зможуть придбати товари-замінники; д) усі відповіді правильні.

21. Якщо попит на сільськогосподарську продукцію нееластичний, то

при доброму врожаї доходи фермерів: а) зростуть, бо збільшиться обсяг продукції, що продається; б) скоротяться, бо відносне зниження цін виявиться більшим, ніж

відносне збільшення обсягу продажів; в) зростуть, бо відбудеться збільшення цін на продукцію, виклика-

не підвищенням попиту; г) залишаться незмінними, бо відносне збільшення обсягу прода-

жів буде дорівнювати відносному зниженню цін; д) замало даних для відповіді.

22. Припустимо, що пропозиція товару Х абсолютно не еластична.

Якщо попит на цей товар зросте, то рівноважна ціна: а) зменшиться, а рівноважна кількість зросте; б) і рівноважна кількість зменшаться; в) збільшиться, а рівноважна кількість зменшиться; г) збільшиться, а рівноважна кількість залишиться незмінною; д) і рівноважна кількість зростуть.

23. Виробник товару Х знизив ціну на свій товар на 5%, у результаті

чого обсяг продажів виріс на 4%. Попит на товар Х є: а) еластичним; б) нееластичним; в) попитом одиничної еластичності; г) абсолютно еластичним; д) замало даних для відповіді.

24. Товар можна віднести до недоброякісних, якщо: а) еластичність його попиту за доходом дорівнює -0,5; б) цінова еластичність його попиту дорівнює 1,3; в) перехресна еластичність його попиту дорівнює -0,7; г) еластичність його попиту за доходом дорівнює 1,3; д) перехресна еластичність його попиту дорівнює 0,1.

30

Правильно/неправильно 1. Точка одиничної еластичності попиту знаходиться посередині

лінії попиту. 2. Розмір виторгу змінюється залежно від величини коефіцієнта

цінової еластичності реалізованого товару. 3. Взаємозамінні товари характеризуються прямим співвідно-

шенням між ціною на один з них і попитом на інший. 4. Коефіцієнт цінової еластичності попиту визначається шляхом

розподілу зміни величини попиту на товар (%) на зміну ціни (%). 5. Якщо при зміні ціни на 1% обсяг попиту змінюється на 5%, то

попит є нееластичним. 6. Якщо при зниженні ціни на підручники з 10 грн до 5 грн обсяг

продажів не зміниться, то попит на підручники є абсолютно не елас-тичним.

7. Чим менше замінників має продукт, тим більш еластичний попит на нього.

8. Чим меншу частку свого бюджету споживач витрачає на при-дбання якого-небудь продукту, тим більш еластичний попит на цей продукт.

9. Крива абсолютно не еластичного попиту являє собою верти-кальну лінію.

10. Попит на предмети розкоші більш еластичний, ніж попит на товари першої необхідності.

11. Якщо зі збільшенням ціни товару зменшується виторг, то попит на цей товар є еластичним.

12. Якщо коефіцієнт цінової еластичності попиту на товар дорів-нює 0,75, то такий попит є еластичним.

13. Позитивне значення коефіцієнта перехресної еластичності двох товарів означає, що ці товари взаємозамінні.

14. Обсяг продажу товарів першої необхідності різко зростає, якщо ціни на них знижуються.

15. Цінова еластичність протягом усієї кривої попиту не зміню-ється.

16. Коефіцієнт цінової еластичності попиту виміряється шляхом розподілу величини змін у ціні товару на величину змін у виторзі продавця.

31

17. Еластичність попиту за доходом на золотий годинник висока. 18. Попит на вугілля більш еластичний, ніж попит на паливо. 19. Цінова еластичність попиту залежить від попиту покупців на

інші товари. 20. Якщо доходи покупців зростуть, то споживання хліба збіль-

шиться.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Існують такі співвідношення між ціною товару А і величиною

попиту на нього:

Ціна 3 4 5 6 Попит 6 5 4 3

В якому інтервалі цін еластичність попиту на товар А буде дорів-нювати одиниці?

2. Принцип раціональності в неокласичній теорії означає, що людина має піклуватися тільки про задоволення своїх потреб. Чи правильне це твердження?

3. Обмеженість яких ресурсів стримує можливості економічного розвитку України? Як, на вашу думку, варто вирішувати проблему рід-кісності цих ресурсів?

4. Припустимо, що попит на продукт Х абсолютно еластичний. Що відбудеться, якщо зросте пропозиція товару Х: а) рівноважні Р і Q не зміняться; б) ціна товару не зміниться, а Q зросте; в) рівноважне Q не зміниться, а Р зросте; г) збільшиться попит на товар Х, у результаті Р і Q зростуть; д) усі твердження неправильні.

5. Ціна товару Х підвищилася з 200 до 220 тис. грн, у результаті чого QD знизилося з 88 до 80 тонн. Це свідчить, що попит на товар Х у таких цінових межах: а) абсолютно не еластичний; б) абсолютно еластичний; в) має еластичність εd = 1;

32

г) нееластичний; д) еластичний; е) упав і QDx знизився.

6. Якщо попит на товар Х нееластичний, то 5% падіння його ціни викличе такі зміни QD: а) QD скоротиться на 5%; б) QD збільшиться більш ніж на 5%; в) QD збільшиться на 5%; г) QD збільшиться менш ніж на 5%; д) QD скоротиться менш ніж на 5%.

7. Фірма продавала 10 тис. одиниць товару за ціною 100 тис. грн. Коли ціна знизилася до 90 тис. грн, вона змогла реалізувати 12 тис. одиниць. Такі цифри свідчать, що: а) попит за ціною нееластичний; б) фірма зазнала збитків; в) сумарний виторг фірми збільшився на 100 млн грн; г) сумарний виторг фірми збільшився на 80 млн грн; д) усі відповіді неправильні.

8. Попит задається рівнянням Q = 120 – 4Р. Якщо ціна товару падає, то до якого рівня зниження ціни буде вигідно виробникам то-вару: а) 30 тис. грн; б) 25 тис. грн; в) 15 тис. грн; г) 10 тис. грн.

9. Пропозиція товару описується рівнянням Q = 0,4Р. Чи відріз-няється еластичність пропозиції εs1 при Р1 = 50 тис. грн і εs2 при Р2 = 100 тис. грн: а) так і εs1 > εs2; б) так і εs1 < εs2; в) ні і εs1 = εs2 = 2; г) ні і εs1 = εs2 = 1; д) не можна дати однозначну відповідь.

33

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ТЕОРІЯ СПОЖИВЧОЇ

ПОВЕДІНКИ

ТЕМА 4. ТЕОРІЯ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ Корисність Теорія споживчої поведінки показує, як споживачі використо-

вують свої доходи з метою досягнення найкращого задоволення своїх потреб.

Корисність – це здатність блага задовольняти людські потреби. Існує загальна і гранична корисність.

Загальна корисність – це корисність, яка збільшується зі збіль-шенням споживання блага.

Гранична корисність – це корисність, яка виникає у процесі споживання останньою додатковою одиницею товару і послуг.

Одиниця продукції, Q

Гранична корисність, МU

Загальна корисність, ТU

0 – 0 1 10 10 2 6 16 3 2 18 4 0 18 5 -5 13

Отже, з певного моменту гранична корисність додаткових оди-

ниць продукції буде зменшуватися в міру збільшення кількості спо-живаного товару – це закон спадної граничної корисності.

МU = ТU/ΔQ

34

U ТU 10 5

МU Q 1 2 3 4 5

Рис. 4.1. Загальна і гранична корисність Криві байдужості Крива байдужості – це крива, яка показує різні комбінації двох

економічних благ, що мають однакову корисність (здатність задово-льняти потреби) для споживача.

Qx

А В U Qy

Рис. 4.2. Крива байдужості Карта кривих байдужості – це спосіб віддзеркалення переваг

споживача, які відповідають різному рівню задоволення його потреб.

35

Qx

А Д С U3 В U2 U1

Qy

Рис. 4.3. Карта кривих байдужості Властивості кривих байдужості: − криві байдужості не перетинаються; − чим далі знаходиться точка від початку координат, тим більшу

корисність дає певний набір товарів x, y; − криві байдужості мають спадний характер (зворотна залеж-

ність); − усі точки, які лежать на одній кривій байдужості, дають одна-

кову корисність. Гранична норма заміщення

Qx 6 А ∆ x 2 В U 2 ∆ y 4 Qy

Рис. 4.4. Гранична норма заміщення

36

)QQ(

)QQ(

Q

QMRS

xx

yy

x

yxy

12

12

−−

−=∆∆

−=

214262

24//

)(

)(MRSxy ==

−−−=

Гранична норма заміщення (МRS) – кількість, на яку споживан-ня одного з двох благ має бути збільшено (зменшено), щоб повністю компенсувати споживачеві зменшення (збільшення) споживання ін-шого блага на одну додаткову (граничну) одиницю.

Щоб збільшити товар y на 1 одиницю, треба відмовитися від 2 одиниць товару х.

Бюджетна лінія Бюджетна лінія показує, які споживчі набори можна придбати

за даний прибуток.

I = Px • Qx + Py • Qy ,

де I – доход; Px, Py – ціна товарів; Qx, Qy – обсяг товару.

Qx

I Qy

Рис. 4.5. Бюджетна лінія Чинники, що впливають на бюджетну лінію: доход (зсув кривої);

ціна на товар х, y (зміна нахилу). Рівновага споживача Рівновага споживача настає при такій комбінації товарів, яка

максимізує корисність при даних бюджетних обмеженнях.

37

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач роз-поділяє свій доход на всі товари так, щоб вирівняти граничну корис-ність, що припадає на одну грошову одиницю (грн), яка витрачається на кожен товар.

Qx

А U3

U1

U2

І Qy

Рис. 4.6. Рівновага споживача

Правило максимізації прибутку: МUа/Ра = МUв/Рв. Криві байдужості для товарів субститутів і компліментів

Рис. 4.7. Криві байдужості для товарів субститутів

38

Рис. 4.8. Криві байдужості для товарів компліментів

У т. А дотримується рівновага MRSXY = PX/PY. т. А – оптималь-ний споживчий вибір; т. А – настає максимальна корисність; т. А – бюджет повністю витрачений.

Використовуючи методологію знаходження споживчого опти-муму, можна проаналізувати його реакцію на зміну доходів і цін, що дозволяє побудувати криву індивідуального попиту.

Розглянемо поведінку споживача при зміні цін і доходу.

QY G I1 I2 I3

X1 X2 X3 QX

Рис. 4.9. Лінія «доход – споживання» (G)

39

QY M Px1 Px2 Px3 X1 X2 X3 QX

Рис. 4.10. Лінія «ціна – споживання» I I3 H

I2 I1

X1 X2 X3 QX

Рис. 4.11. Крива Енгеля

40

Px Px1

Px2 Px1

X1 X2 X3 QX

Рис. 4.12. Лінія попиту

Бюджетні лінії побудовані для різних рівнів доходів I1 < I2 < I3. Якщо крива «доход – споживання» зростає, то товари X і Y на-

зиваються нормальними. Товар, споживання якого зі зростанням доходу знижується, на-

зивається неякісним. Високоякісним називається товар, на який витрачається весь

додатковий прибуток споживача. Крива Енгеля – це крива, яка показує залежність між обсягом

споживання і доходом. Лінія М – це лінія «ціна – споживання», яка показує залежність

споживаного обсягу від зміни ціни даного блага. На рисунку змінюється ціна блага х, причому Рх1 > Рх2 > Рх3. У мі-

ру зниження ціни зменшується нахил бюджетної лінії до осі х, а оп-тимальне споживання даного блага зростає.

Лінія індивідуального попиту – це лінія, яка показує взаємоза-лежність між ціною і обсягом споживання.

Ефект доходу і ефект заміщення Ефект доходу – це коли зниження ціни одного блага дозволяє

без зміни корисності звільнити частину бюджету для додаткового придбання обох благ.

41

Qу U1 U2 E1 E2

X1 X2 Qх

Ціна блага Х знизилася. Тоді загальний рівень корисності зрос-тає з U1 до U2, а споживання блага Х збільшиться з X1 до X2.

Ефект заміщення – це коли зниження ціни може призвести до того, що споживач буде схильний змінити структуру споживання, від-мовляючись від покупки блага, що подорожчало, і купуючи на засоби, які вивільнилися, благо, що відносно подешевшало.

Qу U1 U2 E1 Е2

Е3 х1 х3 х2 Qх

Проведемо допоміжну бюджетну лінію, нахил якої відповідає новому співвідношенню цін, а оптимальний рівень корисності дося-гається на колишньому рівні. Рух з оптимальної точки у точку Е3 ви-кликаний тим, що споживач відмовляється від споживання інших то-варів та збільшує споживання того товару, що подешевшав, не змі-нюючи корисність.

Отже, ефект заміщення представлений відрізком х1 – х3. Ефект заміщення завжди негативний, коли крива байдужості має негатив-ний нахил.

Ефект доходу представлений відрізком х3 – х2, коли за рахунок засобів, що вивільняються, споживач збільшує загальну корисність, переходячи до підсумкового оптимуму Е2. При зниженні ціни блага ефект доходу завжди позитивний і навпаки.

42

Питання до самоконтролю 1. Дайте визначення сутності понять «потреба», «благо», «анти-

благо», «економічне благо», «корисність». 2. Які фактори визначають вибір споживача в ринковій системі? 3. На якому припущенні ґрунтується кількісна теорія корисності? 4. Яку корисність максимізує споживач? Чим відрізняються по-

няття «гранична корисність» і «сукупна корисність»? 5. У чому полягає суть закону спадної граничної корисності? Як

споживачі збалансовують свій вибір благ у межах обмеженого бю-джету згідно з другим законом Госсена?

6. Яку інформацію містить у собі крива байдужості? Які характе-рні властивості кривих байдужості ви знаєте?

7. У чому суть поняття «гранична норма заміщення одного това-ру іншим» (з їх наявного набору)? Як змінюється її значення в міру руху вздовж кривої байдужості?

8. Яку точку на бюджетній лінії, яка нанесена на карту кривих байдужості, вибере споживач, що поводиться раціонально?

9. Що показує бюджетна лінія? Як зміниться положення бюджет-ної лінії, якщо грошовий доход споживача: а) збільшиться; б) змен-шиться?

10. Яким чином зміна ціни товару і доходу споживача впливає на кількість і структуру набору благ, які він придбає?

11. Охарактеризуйте стан рівноваги споживача, використовую-чи основні положення концепції кривих байдужості.

12. Яку інформацію несе лінія «доход – споживання»? Яким є її нахил для повноцінних і неповноцінних благ?

13. Як будується крива Е. Енгеля? Які висновки випливають з аналізу її нахилу?

14. Яким чином зміна доходу споживача впливає на його добро-бут у ринковій системі?

15. Утворення лінії «ціна – споживання». Її нахил для взаємоза-мінних і взаємодоповнювальних благ.

16. Яким чином зміна ціни блага впливає на добробут спожива-ча в ринковій системі?

17. Як будується лінія індивідуального попиту, виходячи з орди-налістської теорії поведінки споживача?

43

18. Поясніть різницю між ефектом доходу та ефектом заміщення при зміні ціни на благо і чому ці два ефекти не можна легко розділити.

19. З’ясуйте обставини виникнення надлишку споживача. В якій точці, на ваш погляд, спостерігається максимальне перевищення су-купної вигоди споживача над його витратами?

ТЕСТИ

1. Серед таких тверджень одне є неправильним. Укажіть його:

а) кожна точка на кривій байдужності означає різну комбінацію двох товарів;

б) кожна точка на бюджетній лінії означає різну комбінацію двох товарів;

в) усі точки на кривій байдужності означають однаковий рівень задоволення потреб;

г) усі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень гро-шового доходу;

д) усі точки на кривій байдужності означають однаковий рівень грошового доходу.

2. Збільшення доходу споживача графічно виражається в: а) зміні нахилу бюджетної лінії; б) рівнобіжному зсуві бюджетної лінії вправо; в) рівнобіжному зсуві бюджетної лінії вліво; г) зменшенні нахилу бюджетної лінії; д) збільшенні нахилу бюджетної лінії.

3. Ефект доходу має місце тоді, коли: а) доходи людей падають, вони купують менше даного продукту; б) здешевлення товарів приводить до того, що споживач може ку-

пити більше даного товару, не скорочуючи обсягу придбання інших товарів;

в) обсяг придбання деяких товарів скорочується в міру збільшення доходів людей;

г) у міру того, як доходи людей ростуть, вони зберігають частину доходу, що збільшується;

д) у всіх перерахованих випадках.

44

4. Який з наведених переліків значень загальної корисності ілюструє

закон спадної граничної корисності: а) 200, 300, 400, 500; б) 200, 450, 750, 1100; в) 200, 400, 1600, 9600; г) 200, 250, 270, 280; д) 200, 350, 450, 600.

5. Який з наведених переліків значень граничної корисності ілюструє

закон спадної граничної корисності: а) 200, 150, 100, 50; б) 200, 300, 400, 500; в) 200, 200, 200, 200; г) 200, 250, 270, 280; д) 200, 150, 150, 150.

6. Ціна товару Х становить 1,5 грн, ціна товару Y становить 1 грн.

Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y у 30 ютилях

і бажає максимізувати задоволення від покупки товарів Х та Y,

тоді він мусить прийняти граничну корисність товару Х за: а) 15 ютилів; б) 20 ютилів; в) 30 ютилів; г) 45 ютилів; д) в умові не міститься достатньої інформації для відповіді на за-

питання.

7. У завданні 6 величина в 30 ютилях належить до загальної корисно-

сті товару Y. Яка буде загальна корисність товару Х при максимі-

зації задоволення від покупки товарів Х та Y?

8. Положення і нахил кривої байдужності для окремого споживача уз-

годжується: а) його перевагами і розмірами доходу; б) тільки цінами товарів, що купуються; в) перевагами, розмірами доходу і цінами товарів, що купуються; г) тільки його перевагами; д) цінами товарів, що купуються, і розмірами доходу.

45

9. Припустимо, що споживач має прибуток у 8 грн. Ціна товару А

дорівнює 1 грн, а ціна товару В – 0,5 грн. Яка з наведених комбіна-

цій товарів знаходиться на бюджетній лінії: а) 8А та 1В; б) 7А та 1В; в) 6А та 6В; г) 5А та 6В; д) 4А та 4В.

10. Закон спадної граничної корисності означає, що: а) відношення граничних корисностей до цін на предмети розкоші

менше, ніж на товари першої необхідності; б) корисність, принесена кожною наступною одиницею товару,

спадає в міру збільшення кількості товарів, що купуються; в) відношення граничних корисностей до цін однакове для всіх

товарів; г) корисність товарів, що купуються, спадає в міру збільшення до-

ходу споживача; д) правильної відповіді немає.

11. Ефект заміни – це ріст попиту на товар, викликаний: а) зміною загального рівня цін на всі товари; б) зміною в смаках споживача, який віддав перевагу товарам-за-

мінникам; в) зміною в реальному доході, викликаному зниженням цін на то-

вари, що купуються; г) пропозицією нових замінників товару; д) правильної відповіді немає.

12. Загальна корисність зростає, коли гранична корисність: а) зменшується; б) збільшується; в) збільшується, але повільно; г) збільшується чи зменшується, але є величиною позитивною; д) є величиною негативною.

13. Споживча рівновага на карті байдужості – це: а) будь-яке перетинання бюджетної лінії і кривої байдужості; б) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;

46

в) та точка, в якій нахил бюджетної лінії дорівнює нахилу дотичної кривої байдужності;

г) будь-яка точка, розташована на бюджетній лінії; д) будь-яка точка, розташована на просторі, обмеженому бюджет-

ною лінією.

14. Яке із тверджень є неправильним: а) кожна точка на кривій байдужості означає комбінацію двох то-

варів; б) кожна точка на бюджетній лінії означає комбінацію двох товарів; в) усі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень ко-

рисності; г) усі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень кори-

сності; д) нахил кривої байдужості характеризує норму, відповідно до якої

одне благо може бути заміщено іншим благом без зміни рівня корисності для споживача.

15. Гранична норма заміщення товару А товаром В означає: а) скільки одиниць товару А споживач одержує, коли ціна товару

В зменшується на 1 грн; б) якою мірою збільшується гранична корисність, якщо спожи-

вання товарів А та В збільшується на одиницю; в) скільки одиниць товару В споживач купує, коли його доход зро-

стає, а споживання товару А залишається на попередньому рівні; г) від якої кількості одиниць товару А споживач готовий відмови-

тися в обмін на одержання одиниці товару В, щоб загальна ко-рисність залишилася незмінною;

д) жодна з відповідей не є правильною.

16. Теорія споживчої поведінки припускає, що споживач прагне макси-мізувати: а) різницю між загальною і граничною корисністю; б) загальну корисність; в) середню корисність; г) граничну корисність; д) кожну з перерахованих величин.

17. Щоб опинитися в положенні рівноваги (тобто максимізувати ко-рисність) споживач повинен: а) не купувати недоброякісних товарів;

47

б) бути упевненим, що ціни всіх товарів, що купуються ним, про-порційні загальними корисностями;

в) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються;

г) бути упевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

д) розподіляти доход таким чином, щоб остання грн, витрачена на покупку якого-небудь товару, давала такий же приріст корисно-сті, як і грн, витрачена на покупку іншого товару.

18. Якщо споживач обирає комбінацію, представлену точкою, що ле-

жить на площині, обмеженою бюджетною лінією, то він: а) максимізує корисність; б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет; в) не повністю використовує свій бюджет; г) знаходиться в положенні споживчої рівноваги; д) жодна з відповідей не є правильною.

Правильно/неправильно

1. Криві байдужості ніколи не перетинаються. 2. Нахил бюджетної лінії залежить від співвідношення цін двох

товарів. 3. Споживач максимізує корисність, коли його бюджетна лінія

перетинає криву байдужості. 4. Зміна у величині доходу приводить до зміни в нахилі бюджет-

ної лінії. 5. Лінія «доход – споживання» нахилена вправо, якщо обидва

товари є нормальними. 6. Ефект заміни при збільшенні ціни на товар призводить до

зниження попиту на цей товар. 7. Загальна корисність зростає при збільшенні рівня споживання. 8. Умова споживчої рівноваги полягає в тому, що загальна кори-

сність товару А дорівнює загальній корисності товару В. 9. У положенні споживчої рівноваги гранична корисність товару

А дорівнює граничній корисності товару В. 10. Якщо ви одержуєте більше одиниць якого-небудь товару, то

ваша гранична корисність зростає.

48

11. Коли дотримується умова mua/pa = mub/pb, крива байдужості є дотичною до бюджетної лінії.

12. Нахил кривої байдужості вимірює порівняльну граничну ко-рисність двох товарів.

13. Бюджетна лінія зсувається вліво і займає положення, рівно-біжне початковому, якщо доход споживача збільшується.

14. Чим менше доход споживача, тим вище розташовується його бюджетна лінія.

15. Якщо гранична корисність зменшується, то загальна корис-ність також зменшується.

16. Зсув бюджетної лінії відбувається внаслідок змін у рівні за-доволення потреб.

17. Крива «ціна – споживання» лежить в основі побудови кривої попиту.

18. Аналіз споживчої рівноваги з погляду кривих байдужності припускає, що корисність можна виміряти.

19. Кожна точка, що лежить на кривій байдужності, відбиває од-наковий доход споживача.

20. Гранична корисність – це зміна в загальній корисності, ви-кликана споживанням додаткової одиниці блага.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Студент читає журнали і слухає музику, записану на касети.

Таблиця показує корисність, що він одержує від споживання різної кількості журналів і касет. Ціна журналу – 1,5 грн, а ціна касети – 7,5 грн. Припустимо, що звичайно студент купує 2 касети і 10 журналів: а) скільки грошей витрачає студент на придбання цієї кількості касет

і журналів? б) яку корисність він одержує від споживання такої комбінації то-

варів? в) розрахуйте граничну корисність, що він одержує від споживання

касет і журналів. г) зобразіть на рисунку криву граничної корисності касет. д) можете ви встановити, чи максимізує студент корисність? е) яку корисність він одержить, якщо весь свій бюджет буде витрача-

ти на придбання касет?

49

ж) розрахуйте відношення граничної корисності до ціни для кожного з товарів.

з) при якій комбінації двох товарів корисність виявиться максима-льною?

Журнали Касети Кіль-кість

корисність (ютиль)

гранична корисність

mu р

корисність (ютиль)

гранична корисність

mu р

1 60 360 2 111 630 3 156 810 4 196 945 5 232 1050 6 265 1140 7 295 1215 8 322 1275 9 347 1320

10 371 1350

2. Споживач витрачає 20 грн на тиждень на придбання товарів А і В:

А В Ціна, грн 0,7 0,5 Кількість одиниць товару, що купуються 20 12 Загальна корисність, од. 500 1000 Гранична корисність, од. 30 20

Щоб одержати максимальне задоволення, споживач повинен: а) купувати менше товару А і більше товару В; б) купувати попередню кількість товару А і більше товару В; в) купувати більше товару А і менше товару В; г) купувати більше товару А і попередню кількість товару В; д) не змінювати структуру покупок, оскільки він вже одержує макси-

мальне задоволення.

3. Іванов з'їдає за місяць 1,5 кг свинини по 15 грн за кілограм і 1 кг яловичини по 20 грн за кілограм, вважаючи це цілком достатнім. В якому співвідношенні він оцінює граничну корисність від спожи-вання свинини до яловичини?

50

4. Шалимов випиває протягом тижня 15 чашок чаю, витрачаючи на кожну чашку 50 коп., і 10 чашок кави, витрачаючи на кожну чашку 2 грн. У якому співвідношенні він оцінює граничну корисність від споживання кави до чаю?

5. До набору споживача входять два товари: пиво і раки. Загаль-

на корисність характеризується такими даними:

Кількість кухлів пива 1 2 3 4 5 6 Загальна корисність 10 18 24 28 31 33 Кількість раків 10 20 30 40 50 60 Загальна корисність 5 12 18 22 25 27

Ціна одного кухля пива становить 10 грн, ціна одного рака – 50 коп. Загальний доход споживача, який він витрачає на пиво і раків, становить 25 грн. Яку кількість кухлів пива і раків купує раціональ-ний споживач у стані рівноваги?

6. Гранична корисність олії залежить від її кількості:

MUM = 40 – 5Q,

де QM – кількість олії, кг; MUM – гранична корисність олії. Гранична корисність хліба дорівнює:

MUx= 20-3Q,

де Qx – кількість батонів хліба; MUx – гранична корисність хліба. Ціна кілограма олії становить 5 грн, ціна батона хліба – 1 грн. За-

гальний доход споживача становить 20 грн на тиждень. Яка кількість хліба й олії споживається?

7. Функція корисності споживача описується формулою

U = XY/2,

де Х – обсяг споживання бананів; Y – обсяг споживання пепсі-коли. Ціна 1 кг бананів – 3 грн, 1 л пепсі-коли – 2 грн. Влітку споживач

витрачає на ці товари 20 грн на тиждень. Взимку ціна бананів підня-лася до 5 грн за кілограм, ціна пепсі-коли не змінилася. Визначте: а) обсяг оптимального споживання бананів і пепсі-коли влітку;

51

б) величину витрат, необхідну взимку для досягнення того ж рівня корисності, що і влітку;

в) кількісне значення ефекту доходу й ефекту заміщення.

8. Якщо ми бачимо, що споживач обирає набір (х1, х2) і одно-часно йому доступний набір (у1, у2), чи можемо ми зробити висно-вок, що (х1, х2) > (у1, у2)?

9. Розглянете для групи людей А, В, С відношення «щонайменше такий же високий, як», наприклад, «А щонайменше такий же висо-кий, як і В». Чи є це відношення транзитивним? Чи характеризується воно повною упорядкованістю (порівнянністю)?

10. Розглянете відношення «суворо вище, ніж» для тієї ж групи людей. Чи транзитивне це відношення? Чи рефлексивне воно? Чи ха-рактеризується воно повною упорядкованістю?

11. Тренер коледжу з футболу заявляє, що з двох суддів на лінії (А і В) він завжди віддає перевагу тому, хто більший за комплекцією і швидше бігає. Чи є це відношення переваги транзитивним? Чи харак-теризується воно повною упорядкованістю?

12. Якщо і стручковий перець, і анчоуси – «антиблага», то яким буде нахил кривої байдужості – позитивним чи негативним?

13. Поясніть, чому випуклі переваги означають, що «середні на-бори переважають крайні».

14. Яка ваша гранична норма заміщення 1-гривневих купюр 5-гривневими?

15. Якщо товар 1 – «байдуже благо», то яка гранична норма його заміщення товаром 2?

16. Зведення у непарний ступінь являє собою монотонне пере-творення. А що можна сказати про зведення в парний ступінь? Чи є воно монотонним перетворенням? Розглянете випадок f(u) = u2.

17. Які із зазначених перетворень є монотонними: 1) u = 2v – 13; 2) u = -1/v2; 3) u = 1/v2; 4) і = 1пv; 5) і = -е-v; 6) і = v2; 7) і = v2 для v > 0; 8) і = v2 для v < 0?

18. Якого роду переваги представлені функцією корисності виду ( )

2121xxxxu = . Що можна сказати в цьому випадку про функції ко-

рисності v(x1,х2) = 13х1 + 13х2? 19. Якого роду переваги представлені функцією корисності виду

і(х1,х2) = х1+ 2x ? Чи є функція корисності v( х1, х2)= х1

2+ 2х1 2x + х2

монотонним перетворенням функції і(х1, х2)?

52

20. Розглянемо функцію корисності і(х1, х2) = 21xx + . Переваги

якого роду вона представляє? Чи є функція v(х1, х2) =х12х2 монотон-

ним перетворенням функції і(х1, х2)? Чи є функція w(х1, х2) = х12х2

2 мо-нотонним перетворенням функції і(х1, х2)?

21. Яка функція попиту на товар 2 у випадку, коли два товари є досконалими субститутами?

22. Припустимо, що криві байдужості являють собою прямі лінії з нахилом, рівним –b. Як буде виглядати оптимальний вибір спожи-вача при заданих довільних цінах р1, р2 і грошовому доході m?

23. Припустимо, що споживач завжди випиває одну чашку кави з двома ложками цукру. Скільки кави і цукру захоче купити спожи-вач, якщо ціна ложки цукру становить р1 і споживач може витратити на ці товари m гривень?

24. Припустимо, що ваші переваги щодо морозива й оливок описуються увігнутими кривими байдужності, ви можете витратити на ці товари m гривень, а їх ціни становлять відповідно р1 і р2. Пере-лічіть варіанти вибору оптимальних споживчих наборів.

25. Якщо функція корисності для певного споживача має вигляд u(x1, x2)= x1,x2

4, то яку частку свого доходу він буде витрачати на товар 2?

53

МОДУЛЬ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ І ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ВИРОБНИЦТВО І ВИТРАТИ

ТЕМА 5. ВИРОБНИЦТВО І ВИТРАТИ

Виробництво, доход, класифікація витрат фірми Одним з найважливіших елементів мікроекономіки є процес ви-

робництва. Виробництво – це діяльність людей з перетворення при-родних виробничих чинників на корисний результат (блага і послу-ги), придатний для споживання людиною. У ринковій економіці ви-робництво товарів і послуг, призначених для реалізації на ринку, здійснюється фірмами. Фірма – це економічний суб'єкт, який висту-пає як організаційно-правова форма процесу виробництва і реалізації блага і послуг. З одного боку, фірма – це виробниче підприємство, тобто сукупність технологічно зв'язаних чинників виробництва, а з іншого – це ринковий інститут, що виконує певні суспільні функції для економічної системи. Тому однією з основних функцій фірми є виробництво і реалізація товарів і послуг. У такому процесі фірма ке-рується одним з найважливіших правил: «Максимізація прибутку при мінімізації витрат».

Зупинимося на цьому принципі і покажемо структуру доходів підприємця:

54

Зовнішні (явні, прямі) витрати – це витрати на ті ресурси, які залучають іззовні: наймання працівників, купівля сировини, палива, енергії, транспортні витрати, страховка.

Внутрішні (неявні, непрямі) – це витрати власних ресурсів фір-ми або витрати її власників (фірма використовує власне, вона не пла-тить орендну плату, але втрачає орендну плату, здаючи цю будівлю).

Зовнішні і внутрішні витрати є відмовою від альтернативних можливостей використання засобів, але для внутрішніх вони не набу-вають форми фактичних платежів, відбитих у балансі. Тобто існують альтернативні витрати – це витрати упущених можливостей, вони ви-значаються оцінною вартістю тих благ, які отримала б фірма при най-кращому альтернативному використанні наявних ресурсів.

Сума зовнішніх і внутрішніх витрат дає економічні (повні) ви-трати виробництва. Вони містять повну оплату фірмою всіх фактор-них послуг, необхідних для виробництва.

Бухгалтерський прибуток – це прибуток, що утворюється за ра-хунок відрахування із загального доходу фірми зовнішніх (явних, прямих) витрат.

Економічний прибуток – це прибуток, що утворюється за раху-нок відрахування із загального доходу фірми зовнішніх і внутрішніх (тобто економічних) витрат.

Нормальний прибуток – це альтернативна вартість вкладеного капіталу, тобто це мінімальний доход для існування певної фірми.

Аналіз економічної діяльності фірми Витрати виробництва – це процес витрачання чинників вироб-

ництва (економічних ресурсів) при створенні якого-небудь товару або послуги.

Прибуток визначається як різниця між загальним доходом і за-гальними витратами: П = TR – TC.

Доход: Загальний (сукупний, сумарний) доход – це сума доходу, що

отримує фірма від продажу певної кількості блага: TR = P • Q. Середній доход – це доход, що доводиться на одиницю блага:

AR = (TR/Q) = ((P • Q) / Q) = P – лише для досконалої конкуренції. Граничний доход – це доход, який виникає в процесі реалізації

останньої додаткової одиниці продукції.

55

Або граничний доход – приріст доходу, який виникає за рахунок нескінченно малого збільшення випуску продукції: MR = (∆TR/∆Q) = = (TR2 – TR1) / (Q2 – Q1).

R TR AR MR Q

Рис. 5.1. Загальний, середній, граничний доход

Витрати: Загальні витрати – це витрати фірми на всі економічні ресурси,

тобто це сума постійних і змінних витрат: TC = FC + VC. Постійні витрати – це витрати, які не залежать від обсягу про-

дукції, що виробляється. FC – використання будівель, машин, устаткування, комунальні

платежі, оренда, капітальний ремонт, адміністративні витрати. Змінні витрати – це витрати, які прямо залежать від зміни обся-

гу продукції, що виробляється. VC – сировина, електроенергія, допоміжні матеріали, оплата праці.

Рис. 5.2. Загальні, середні, граничні витрати

56

Середні витрати – це витрати, що припадають на одиницю блага: АТС = АFC + АVC.

АFC – середні постійні витрати – це постійні витрати, що при-падають на одну одиницю блага: АFC = FC/Q.

АVC – середні змінні витрати – це змінні витрати з розрахунку на одну одиницю: АVC = VC/Q, тобто АТС = АFC + АVC = FC/Q + + VC/Q = (FC + VC)/Q.

С АТС

АVC АFC Q

Рис. 5.3. Середні постійні, середні змінні, середні загальні витрати Граничні витрати – це витрати, які виникають у процесі вироб-

ництва останньої додаткової одиниці блага: МС = (∆TС/∆Q) = (TС2 – TС1) / (Q2 – Q1).

С

МС Q

Рис. 5.4. Граничні витрати

57

P – ціна; Q – обсяг продукції; TR – загальний (сумарний, сукупний) доход (виручка); AR – середній доход (виручка); МR – граничний доход; ТС – загальні (сумарні, сукупні) витрати; FC – постійні витрати; VC – змінні витрати; АТС – середні загальні (сумарні, сукупні) витрати; АFC – середні постійні витрати; АVC – середні змінні витрати.


1. Що показує виробнича функція? Чим відрізняються парамет-ри виробничої функції з одним змінним фактором виробництва від параметрів виробничої функції з двома змінними факторами?

2. Сформулюйте закон спадної віддачі змінного фактора вироб-ництва. Чому він виконується тільки для короткострокового періоду?

3. Розкрийте сутність понять «ізокванта» і «карта ізоквант». Які властивості ізоквант вам відомі? Що показує і як розраховується гра-нична норма технологічного заміщення (MRTS)?

4. Розкрийте сутність поняття «ізокоста», як вона зображується і як визначають кут її нахилу?

5. Розкрийте економічний зміст граничних витрат. Побудуйте криву граничних витрат у короткостроковому періоді. Дайте пояс-нення.

6. Опишіть витрати підприємства у короткостроковому періоді. Як можна визначити оптимальний обсяг виробництва?

7. Що зумовлює витрати фірми у довгостроковому періоді? На-ведіть графічні приклади виробничої функції з постійною, спадною та зростаючою віддачею від масштабів виробництва. Як обґрунтовують-ся управлінські рішення щодо розширення масштабів виробництва?

ТЕСТИ

1. За яких умов діє закон спадної виробничості фактора виробництва: 1) інші фактори виробництва залишаються постійними;

58

2) рівень технології не змінюється; 3) усі одиниці перемінного фактора є однорідними. Виберіть один з таких варіантів відповіді: а) 1, 2 і 3 правильні; б) лише 1 і 2 правильні. в) лише 2 і 3 правильні; г) лише 1 правильний; д) лише 3 правильний.

2. Яке з наведених тверджень, що стосуються кривої короткостро-кових граничних витрат, є неправильним: а) граничні витрати дорівнюють середнім витратам, коли середні

витрати набувають мінімального значення; а) коли середні витрати скорочуються, граничні витрати виявля-

ються менше середніх витрат; в) граничні витрати більше середніх витрат тоді, коли обсяг про-

дукції, що випускається, більше оптимального; г) на величину граничних витрат не впливає зміна цін на фактори

виробництва; д) граничні витрати не залежать від постійних витрат.

3. У короткостроковому періоді фірма, яка максимізує прибуток, припинить виробництво, якщо виявиться, що: а) ціна менше мінімальних середніх загальних витрат; б) нормальний прибуток нижче середньогалузевого; в) загальний доход менше загальних витрат; г) загальних доход менше загальних перемінних витрат; д) середні перемінні витрати менше, ніж ціна.

4. Будь-яка точка, що знаходиться або на ізокванті, або на ізокості, означає: а) кількість виробленого продукту; б) обсяг продукту в грошовому вираженні; в) комбінацію фізичних обсягів ресурсів; г) суму витрат; д) суму перемінних витрат.

5. Ізокванта ілюструє: а) криву загального обсягу продукту, б) виробничу функцію;

59

в) різні обсяги продукту, які можна зробити при заданих кількос-тях ресурсів;

г) криву середнього продукту; д) криву граничного продукту.

6. Середні загальні витрати виробництва продукції досягають міні-

мальної величини при обсязі продукції, коли: а) АVС = ТFС; б) прибуток буде максимальним; в) МС = АVС; г) МС = АТС; д) жодна з відповідей не є правильною.

7. Постійні витрати фірми – це: а) витрати на ресурси за цінами, що діяли в момент їхнього при-

дбання; б) мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції

при найбільш сприятливих умовах виробництва; в) витрати, що несе фірма навіть тоді, коли продукція не виробля-

ється; г) неявні витрати; д) жодна з відповідей не є правильною.

8. Взаємозв'язок між усіма можливими варіантами комбінації фак-

торів виробництва й обсягом продукції, що випускається, виража-

ється за допомогою: а) кривої виробничих можливостей; б) кривої загального обсягу випуску продукту; в) виробничої функції; г) еластичності пропозиції; д) кривої загальних витрат.

9. Які з наведених видів витрат не беруться до уваги при прийнятті

рішення про оптимальний обсяг виробництва фірми: а) середні перемінні витрати; б) бухгалтерські витрати; в) середні постійні витрати; г) граничні витрати; д) неявні витрати.

60

10. Яка з наведених кривих ніколи не набуває U-подібної форми: а) АVС; б) МС; в) АFС; г) АТС; д) LATC.

11. Якщо АVС скорочуються в міру зростання обсягу виробництва, то: а) МС також мають скорочуватися; б) ТFС також мають скорочуватися; в) ТС також мають скорочуватися: г) АТС мають бути нижче, ніж АVС; д) МС мають бути нижче, ніж АVС.

12. Витрати в економічному значенні слова (економічні витрати): а) містять у собі явні і неявні витрати, зокрема і нормальний при-

буток; б) містять у собі явні витрати, але не містять неявні; в) містять у собі неявні витрати, але не містять явні; г) не містять у собі ні явні, ні неявні витрати; д) перевищують явні і неявні витрати на величину нормального

прибутку.

13. Яке з таких тверджень є правильним: а) бухгалтерські витрати + економічні витрати = нормальний при-

буток; б) економічний прибуток – бухгалтерський прибуток = явні витрати; в) бухгалтерський прибуток – неявні витрати = економічний при-

буток; г) економічний прибуток – неявні витрати = бухгалтерський при-

буток; д) явні витрати + неявні витрати = бухгалтерські витрати.

14. У довгостроковому періоді: а) усі витрати є перемінними; б) усі витрати є постійними; в) перемінні витрати ростуть швидше, ніж постійні; г) постійні витрати ростуть швидше, ніж перемінні; д) усі витрати виступають як неявні.

61

15. Яке з наведених тверджень, що характеризують зв'язок між ТR,

АR і МR, є неправильним: а) АR продовжує рости доти, доки збільшується МR; б) АR досягає максимального рівня до того, як ТR стає максимальним; в) ТR досягає максимального рівня, коли МR = 0; г) МR = АR при максимальному рівні АR; д) ТR знижується, якщо МR < 0.

16. Яке з наведених виражень являє собою граничні витрати: а) TVC/Q; б) ΔTVC/ΔQ; в) ТFС/Q; г) (P×Q)/ΔQ; д) TFC/?Q.

17. Який з наведених виражень являє собою загальні витрати: а) ΔMC; б) TVC – TFC; в) TVC + TFC; г) TVC + TFC + МС; д) (TVC + TFC) / Q; е) МС + АС; ж) AFC + АVС; з) АМС + AVC.

18. У короткостроковому періоді фірма виробляє 500 одиниць продук-

ції. Середні перемінні витрати складають 2 грн, середні постійні

витрати – 0,5 грн. Загальні витрати складуть: а) 2,5 грн; б) 1250 грн; в) 750 грн; г) 1100 грн; д) неможливо визначити на основі наявних даних.

19. Якщо фірма збільшує витрати на ресурси на 10%, а обсяг вироб-

ництва зростає при цьому на 15%, то: а) спостерігається негативний ефект масштабу; б) спостерігається позитивний ефект масштабу; в) діє закон спадної продуктивності;

62

г) крива LАТС зсувається вгору; д) фірма одержує максимальний прибуток.

20. Конкурентний ринковий механізм – це спосіб: а) узгодження рішень споживачів, виробників і власників факто-

рів виробництва; б) синхронізації цих рішень; в) узгодження і синхронізації цих рішень; г) ні синхронізації, ні узгодження цих рішень.

21. Яке з наведених визначень стосується поняття «економічні ви-трати»: а) платежі працівникам, власникам землі, власникам капіталу і під-

приємцям; б) тільки ті платежі працівникам, земельним власникам, власни-

кам капіталу і підприємцям, що оплачують послуги їхніх вироб-ничих ресурсів;

в) усі платежі працівникам, землевласникам, власникам капіталу і підприємцям мінус нормальний прибуток;

г) усі платежі працівникам, землевласникам, власникам капіталу і підприємцям плюс нормальний прибуток.

22. Яка з наведених ознак свідчить про відсутність конкуренції в пев-ній галузі: а) рівень прибутку нижче нормального для цієї економіки; б) нездатність фірм цієї галузі до розширення виробництва; в) неможливість іншим фірмам «увійти» у цю галузь; г) більш низький галузевий рівень оплати праці, ніж у середньому

по країні.

23. Яке з наведених явищ не може бути наслідком зниження споживчо-го попиту на продукт: а) падіння прибутку в галузі, яка виробляє цей продукт; б) скорочення пропозиції продукту; в) скорочення виробництва в галузі; г) зростання цін на ресурси, що зайняті в цій галузі.

24. При наявності безлічі недоліків у цінового механізму є одна незапе-речна перевага. Вона виражається: а) у наданні особистої свободи всім агентам ринку;

63

б) в ефективному розподілі ресурсів; в) у зрівняльному розподілі доходу; г) у стабільному розвитку економіки.

25. Проблема «як виробляти» у ринковій економіці вирішується: а) на основі динаміки й обсягу споживчого попиту, що визнача-

ються через ціни на кінцеві продукти; б) через прагнення виробників до одержання прибутку, а отже, до

мінімізації витрат виробництва; в) на основі широкого використання в економіці засобів вироб-

ництва; г) на основі спеціалізації, що використовується при застосуванні

різних технологічних способів виробництва.

26. Вирішення проблеми «що виробляти» у ринковій економіці пов'я-

зано з: а) визначенням рівня спеціалізації економіки; б) вибором між виробництвом засобів виробництва і виробницт-

вом предметів споживача; в) формуванням такої системи, розвиток якої знаходиться в ком-

петенції уряду; г) розвитком ринку зробленої конкуренції.

27. Які з наведених соціальних явищ пов'язані із суспільним поділом

праці: а) поява грошей, необхідних для обміну; б) поява капіталу; в) взаємозв'язок і взаємозамінність людей у виробництві; г) жодне з цих явищ не пов'язано з даною тенденцією.

28. Термін «недосконалий конкурент» у ринковій економіці стосуєть-

ся продавця, що: а) діє поза системою спеціалізації і цін; б) пропонує достатній обсяг товарів, щоб впливати на ціни; в) намагається зруйнувати існуючий стандарт споживчих переваг; г) свідомо чи несвідомо використовує неефективні способи вироб-

ництва.

64

29. У ринковій економіці проблема «для кого виробляти» виважується

в такий спосіб: а) споживачі пропонують ціни на товари, які більше за все хочуть

купити, і відмовляються купувати (чи погоджуються придбати за низькими цінами) менш привабливі для них товари;

б) виробники встановлюють ціни на виробничі ресурси (відповід-но до їх корисності), визначаючи в такий спосіб грошовий до-ход власника конкретного ресурсу, що потім може бути викори-станий для придбання товарів і послуг;

в) на основі розподілу доходів відповідно до потреб споживачів; г) на основі конкуренції, що стримує зростання прибутку, зберіга-

ючи ціни на рівні, доступному для споживача.

30. Якщо справедливо, що велика частина споживаних суспільством

товарів створена в минулі роки, а вироблені сьогодні товари при-

значені для майбутнього, то чи випливає з цього, що суспільство в

широких масштабах використовує: а) спеціалізацію і поділ праці; б) гроші; в) капітал; г) рекламу.

31. Земля, капітал, праця – базова класифікація факторів виробниц-

тва. Чи можна віднести до капіталу: а) гроші, акції, облігації; б) тільки акції й облігації; в) гроші й акції, але не облігації; г) ні гроші, ні акції, ні облігації не належать до капіталу.

32. Якими проблемами в ринковій економіці повинна займатися дер-

жава: а) розподілом грошових доходів у суспільстві; б) наданням допомоги конкретному споживачу з обмеженими до-

ходами, визначаючи способи їхнього раціонального викорис-тання;

в) визначати, що і скільки потрібно зробити з наявних ресурсів; г) визначати коло товарів і послуг, яких не вистачає суспільству,

незалежно від смаків і переваг якоїсь групи чи всього населення.

65

33. Роль держави у вирішенні проблеми «для кого виробляти» значна, якщо вона: а) сприяє посиленню рівності в суспільстві; б) стимулює ріст ефективності економіки; в) сприяє економічній стабілізації; г) правильно а), б), в).

34. Яка з названих характеристик не стосується ринкової економіки: а) конкуренція; б) централізоване планування; в) приватна власність; г) свобода підприємницького вибору.

35. Чиїм інтересам відповідає максимізація прибутку: а) приватних фірм; б) земельних власників; в) працівників; г) споживачів.

36. У змішаній економіці роль держави: а) ніяк не виявляється; б) обмежена; в) значна; г) виявляється в багатьох секторах господарства.

37. Які два типи ринку залучені до моделі кругообігу: а) реальний і грошовий; б) реальний і ринок продуктів і послуг; в) грошовий ринок і ринок ресурсів; г) ринок продуктів і послуг і ринок ресурсів.

38. В економіці, що функціонує в умовах повної зайнятості і повного використання інших ресурсів на постійній технологічній основі: а) для збільшення виробництва засобів виробництва необхідно

розширити виробництво предметів споживання; б) для скорочення виробництва засобів виробництва необхідно

зменшити виробництво предметів споживання; в) збільшення виробництва засобів виробництва неможливе; г) для збільшення виробництва засобів виробництва потрібно ско-

ротити виробництво предметів споживання.

66

39. Яка з наведених характеристик суперечить поняттю «конкурент-

ний ринок»: а) дифузія економічної влади; б) велика кількість продавців; в) наявність деяких покупців, що пред'являють попит на всі товари; г) відносно легке входження виробників у певний ринок.

40. До цілей підприємця не належить: а) забезпечення життєздатності свого підприємства; б) створення додаткових робочих місць у суспільстві; в) нарощування масштабів виробництва; г) підвищення ефективності функціонування підприємства.

41. Безоплатне вилучення у власника його майна у встановленому дер-

жавою порядку – це: а) монополізація; б) приватизація; в) націоналізація; г) конфіскація.

42. Цільова функція підприємства містить у собі зростання прибут-

ку і розширення масштабів бізнесу. Таке положення характерне

для: а) усіх підприємств; б) тільки для підприємств малого бізнесу; в) тільки для великих підприємств; г) ні для яких підприємств.

43. Реклама підприємства характерна для: а) періоду початку його діяльності; б) етапу структурної перебудови підприємства; в) етапу розширення підприємства; г) усіх названих вище етапів.

44. Які торгові союзи не є союзами економічними: а) компанія; б) товариство; в) гільдія; г) акціонерне товариство.

67

45. Документ, в якому пойменовані усі власники акцій компаній, нази-

вається: а) сертифікатом; б) статутом; в) реєстром; г) алонжем.

46. Вищим органом управління в акціонерному товаристві є: а) рада директорів; б) збори уповноважених; в) загальні збори акціонерів; г) збори власників привілейованих акцій.

47. Власник облігації – це: а) співвласник компанії; б) кредитор, що одержує дивіденди; в) кредитор, що одержує фіксований відсоток; г) усі відповіді неправильні.

48. У таблиці наведені дані про структуру промисловості за формами власності. Яка з цих форм власності більш ефективна з погляду

продуктивності праці:

Вага у % до підсумку Форма власності у загальному обсязі

виробництва у загальній чисельності виробничого персоналу

Державна 19,2 25,7 Муніципальна 1,6 2,1 Приватна 15,4 22,5 Змішана 60,1 47,3

а) державна; б) муніципальна; в) приватна; г) змішана.

49. Фірма має намір взяти банківську позику на будівництво нового

підприємства. Річна ставка становить 18%. Очікувана норма

прибутку визначена на рівні 20%. За таких умов фірма: а) не буде будувати нове підприємство; б) буде будувати нове підприємство;

68

в) незважаючи на збиток, вирішить будувати підприємство; г) не можна прийняти рішення на основі наявної інформації.

50. Позитивне рішення про будівництво моста, що має служити 200

років і давати щорічно прибуток у розмірі 10%, буде ухвалено за

умови, що відсоткова ставка складає: а) не більше 2%; б) 10% чи менше; в) не більше 20%; г) 10% чи більше.

51. Щоб підвищити продуктивність праці на підприємствах, підпри-

ємцю доцільніше за все: а) зайнятися поглибленням спеціалізації і поділом праці; б) здійснити інвестиції у виробничі фонди; в) здійснити інвестиції в людський капітал; г) усі відповіді правильні.

52. Спеціалізація має місце тоді, коли: а) господарська одиниця виробляє набір товарів і послуг більший,

ніж той, котрий вона споживає; б) господарська одиниця виробляє набір товарів менший, ніж той,

що вона споживає; в) співвідношення вироблених і споживаних товарів однакове; г) товарів і послуг одного виду виробляється більше, ніж інших.

53. Для якої форми підприємницької діяльності справедливе твер-

дження про те, що майнова відповідальність поширюється як на

власне капітал, так і на майно, яке використовується підприємцем

для особистих потреб: а) індивідуальне підприємництво; б) товариства; в) повні товариства; г) змішані товариства; д) акціонерні товариства.

54. Що з нижчепереліченого не є розділом бізнес-плану фірми: а) резюме; б) прогноз цін і витрат; в) товар (послуги);

69

г) ринок збуту; д) конкуренція; е) стратегія маркетингу; ж) план виробництва; з) організаційний план; к) юридичний план; л) оцінка ризику і страхування; м) фінансовий план; н) стратегія фінансування.

55. Який з показників роботи фірми розрахований неправильно: а) рентабельність продажів = прибуток/обсяг продажів • 100%; б) рентабельність основного капіталу = прибуток / обсяг капіта-

лу • 100 %; в) рентабельність власного капіталу = прибуток / власний капі-

тал • 100%; г) коефіцієнт загальної ліквідності = оборотні кошти в грошах / ко-

роткострокові зобов'язання.

56. Яка з наведених цілей фірми є найбільш важливою: а) одержання прибутку; б) максимізація продажів; в) підвищення якості продукції; г) збільшення заробітної плати працівників; д) розширення ринку збуту товарів і послуг.

57. Яке з визначень фірми є найбільш повним: а) фірма – це організація під єдиним керуванням з метою одер-

жання прибутку її власниками за допомогою пропозиції на ри-нку одного чи декількох товарів і послуг;

б) фірма – це господарська одиниця колективного характеру, що володіє всією повнотою прав для укладання контрактів, що за-безпечують усі аспекти її діяльності;

в) фірма – це організаційно-економічна система, за допомогою якої здійснюються виробничі процеси зі створення товарів і по-слуг з метою подальшого їхнього продажу.

58. При якій формі організації підприємницької діяльності легше здій-снити виробництво складної техніки: а) індивідуальне підприємство;

70

б) господарське товариство; в) хазяйське товариство; г) акціонерне товариство відкритого типу; д) унітарне підприємство.

59. Яка форма організації підприємницької діяльності робить для фі-

зичної особи ризик капіталу мінімальним: а) індивідуальне підприємництво; б) товариство; в) акціонерне товариство; г) державне підприємство.

Правильно/неправильно 1. Тільки капітал і праця є тими факторами, які варто враховува-

ти при ухваленні рішень. 2. Спеціалізація (поділ праці) може привести до позитивного

ефекту масштабу. 3. Невеликі фірми завжди менш ефективні, ніж великі. 4. Фірми, що несуть збитки, мусять припиняти виробництво

продукції. 5. Зростання обсягу застосованого капіталу при фіксованому рі-

вні використаної праці призводить до спадної віддачі капіталу. 6. LАС знижуються, коли LМС менше, ніж LАС; LАС є мінімаль-

ними при такому рівні випуску продукції, при якому LАС = LМС. 7. Економічні витрати фірми являють собою платежі власникам

ресурсів, достатні для того, щоб відтягнути ці ресурси від альтернати-вних можливостей використання.

8. Економічний прибуток являє собою неявні витрати. 9. Закон спадної продуктивності полягає в тому, що в міру збі-

льшення обсягу перемінного ресурсу, який приєднується до фіксова-ного ресурсу, починаючи з певного рівня, загальний обсяг виробленої продукції скорочується.

10. Коли граничний продукт стає величиною негативною, зага-льний обсяг виробництва скорочується.

11. Чим більший обсяг виробництва у фірмі, тим менші загальні постійні витрати.

71

12. Граничні витрати дорівнюють середнім перемінним витра-там при тому обсязі виробництва, при якому середні перемінні ви-трати сягають мінімуму.

13. Коли загальний обсяг продукту зростає спадними темпами, граничний продукт є зростаючою позитивною величиною.

14. Якщо фірма збільшує обсяг використовуваних ресурсів на 30%, а обсяг виробництва при цьому зростає на 20%, то виникає по-зитивний ефект масштабу виробництва.

15. Якщо ціна перемінного ресурсу зросла, то криві АТС, АVС і МС повинні зсунутися вгору, а положення кривої АFС залишиться колишнім.

16. Середні постійні витрати скорочуються в міру зростання об-сягу виробництва.

17. Економічний прибуток звичайно перевищує бухгалтерський прибуток.

18. Коли граничний продукт перемінного ресурсу скорочується, то загальний обсяг продукту також скорочується.

19. Граничний продукт досягає максимуму, коли граничні ви-трати виявляються мінімальними.

20. Середні постійні витрати зростають, коли збільшується зага-льний обсяг виробленого продукту.

21. У ринковій економіці більше товарів може купити той, у кого більше грошей.

22. Змішана економіка розвивається на основі як приватних, так і державних рішень.

23. У змішаній економіці існує і досконала, і недосконала конку-ренція.

24. Недосконалий конкурент не може впливати на ціни товарів, що він купує чи продає.

25. Ціни на виробничі ресурси визначають спосіб виробництва товарів.

26. Уводячи в оборот вислів «невидима рука», англійський еко-номіст А. Сміт мав на увазі, що економікою керує держава, але суспі-льство цього не усвідомлює.

27. Під «невидимою рукою» А. Сміт мав на увазі вплив групових інтересів на економічний розвиток.

28. Проблема «для кого виробляти» не може бути вирішена без державної участі.

72

29. Для збільшення запасу капіталу може знадобитися тимчасове зниження поточного споживання.

30. Найважливіша функція держави в ринковій економіці – створення зводу законів, що регулюють поведінку економічних су-б'єктів.

31. У сучасній ринковій економіці працівники, незважаючи на постійне зростання доходів, можуть бути, як і раніше, відчужені від засобів виробництва.

32. Політика, орієнтована на зростання ефективності і рівність, легкодосяжна і не вимагає великих фінансових витрат.

33. Збіг бажань на ринку означає, що дві людини бажають купи-ти один і той самий товар чи послугу.

34. У конкурентній економіці окремий продавець, скорочуючи виробництво і продажі товару, не здатен змінити його ціну.

35. У ринковій економіці питання про те, які товари і послуги мають вироблятися, в остаточному підсумку вирішують споживачі.

36. В економічній моделі кругообігу товарів (послуг) і ресурсів сімейні господарства пред'являють попит на ресурси.

37. Якщо підприємці враховують усі витрати, пов'язані з вироб-ництвом, в принципі можна досягти ефективного розподілу вироб-ничих ресурсів.

38. Спеціалізація бажана навіть при наявності істотних розбіж-ностей в індивідуальних здібностях працівників.

39. Бензозаправна станція – це приклад ринку. 40. А. Сміт вважав, що поведінка підприємців і споживачів ви-

значається альтруїстичними мотивами.


1. Фірма, що робить цукерки, вибирає одну з трьох виробничих технологій, кожна з яких відрізняється різним сполученням ресурсів, що використовуються (праця і капітал). Дані про застосовувані тех-нології наводяться в таблиці:

Технології А Б В

Обсяг виробництва

L K L K L K 1 9 2 6 4 4 6 2 19 3 10 8 8 10

73

Технології А Б В

Обсяг виробництва

L K L K L K 3 29 4 14 12 12 14 4 41 5 18 16 16 19 5 59 6 24 22 20 25 6 85 7 33 29 24 32 7 120 8 45 38 29 40

Примітка. L – праця; K – капітал; усі показники вимірюються в одиницях за тиждень.

Припустимо, що ціна одиниці праці складає 200 грн, а ціна оди-ниці капіталу – 400 грн. а) встановіть, яку виробничу технологію обере фірма при кожному

рівні випуску продукції. б) визначте загальні витрати при кожному рівні випуску продукції; в) припустимо, що ціна одиниці праці збільшилася до 300 грн, а ціна

капіталу залишилася колишньою. Чи вплине ця зміна в ціні на ви-бір технології фірмою?

г) встановіть, яка технологія буде обрана для кожного обсягу вироб-ництва при новому рівні витрат на оплату праці.

2. У таблиці наведені дані про загальні витрати фірми в довго-

строковому періоді:

Витрати Обсяг виробництва загальні середні граничні

0 0 – – 1 32 2 48 3 82 4 140 5 228 6 352

а) визначте величину середніх витрат і довгострокових граничних витрат;

б) побудуйте криві довгострокових середніх витрат і довгострокових граничних;

74

в) при якому обсязі виробництва довгострокові середні витрати ви-являться мінімальними?

г) при якому обсязі виробництва довгострокові граничні витрати бу-дуть дорівнювати довгостроковим середнім витратам?

3. Витрати виробництва ТС 100 шт. деякого товару становлять 300 тис. грн, а 500 шт. – 600 тис. грн. Вважаючи функцію витрат ліній-ною, визначте величину витрат для випуску 400 шт. (тис. грн): а) 400; б) 475; в) 525; г) 575.

4. Взуттєве підприємство при місячному обсязі випуску Q 1000 пар несе постійні витрати FC у розмірі 200 тис. грн на місяць. Якщо праця є єдиним перемінним фактором, а його витрати становлять 1250 грн/рік, при обсязі випуску 5 пар/рік середні витрати АС і серед-ні перемінні витрати АVC становитимуть відповідно (грн): а) 200 і 250; б) 450 і 250; в) 200 і 450; г) 250 і 200.

5. Витрати випуску товару наведені в таблиці:

ТР 0 1 2 3 4 5 6 ТС 80 140 190 233 280 340 420

Чому дорівнює значення мінімальних AVC: а) 60; б) 55; в) 30; г) 50?

6. У наведеній нижче таблиці відбита залежність витрат фірми «Вега» від обсягу випуску:

Обсяг випуску Q Сумарні витрати ТС (тис. грн) 0 18 1 28 2 36 3 42 4 50 5 60 6 71 7 85

1) мінімальне значення середніх перемінних витрат дорівнює: а) 10 тис. грн; б) 9 тис. грн; в) 8 тис. грн; г) 7 тис. грн.

2) постійні витрати виробництва п'яти одиниць товару станов-лять: а) 20 тис. грн; б) 60 тис. грн; в) 18 тис. грн; г) 10 тис. грн.

75

3) граничні витрати мають найменше значення при випуску: а) другої одиниці товару; б) третьої одиниці товару; в) четвертої оди-ниці товару; г) п'ятої одиниці товару.

4) при якому обсязі виробництва фірма максимізує прибуток: а) коли середні перемінні витрати мінімальні; б) при випуску 5 оди-ниць товару; в) коли обсяг випуску складе 6 одиниць; г) на підставі наявних даних однозначну відповідь дати неможливо; д) коли грани-чні витрати мінімальні.

7. Підприємець володіє невеликою фірмою з виробництва кера-мічних виробів. Він наймає одного помічника за 12 тис. грн на рік, сплачує 5 тис. грн річної орендної плати за виробниче приміщення, а сировина обходиться йому в 20 тис. грн на рік. У виробниче устатку-вання підприємець уклав 40 тис. грн власних засобів, що могли б при іншому розміщенні давати йому 4 тис. грн річного доходу. Конкурент запропонував йому робоче місце гончаря з оплатою 15 тис. грн на рік. Свій підприємницький талант він оцінює у 3 тис. грн річних. Сумар-ний річний доход від продажу кераміки складає 72 тис. грн. Підрахуй-те бухгалтерський і економічний прибуток фірми підприємця.

8. Припустимо, що постійні витрати фірми становлять 60 грн, а перемінні показані в наведеній нижче таблиці. Заповніть всю таблицю.

Зага

льн

ий

обс

яг

виро

бни

цтв

а (о

д.)

Сум

а п

ості

йн

их

витр

ат (

грн

)

Сум

а п

ерем

інн

их

витр

ат (

грн

)

Сум

а за

галь

ни

х ви

трат

(гр

н)

Сер

едн

і пос

тій

ні

витр

ати

(гр

н)

Сер

едн

і пер

емін

ні

витр

ати

(гр

н)

Сер

едн

і заг

альн

і ви

трат

и (

грн

)

Гран

ичн

і ви

трат

и

(грн

)

0 0 1 45 2 85 3 120 4 150 5 185 6 225 7 270 8 325 9 390

10 465

76

а) накресліть криві постійних, перемінних і загальних витрат. По-ясніть, яким чином закон спадної віддачі впливає на форму кривих перемінних і загальних витрат;

б) накресліть криві AFC, AVC, ATC, MC. Поясніть спосіб обчис-лення і форму кожної з чотирьох кривих, а також характер їхньої вза-ємодії. Зокрема поясніть без допомоги математичних формул, чому крива МС перетинає криві AVC і ATC у точках їх мінімуму;

в) поясніть, як зміниться розташування кожної з цих чотирьох кривих, якщо: 1) сума постійних витрат складе не 60, а 100 грн; 2) як-що сума перемінних витрат буде на 10 грн менше при кожному пев-ному обсязі виробництва.

9. Дайте відповідь, яким чином такі події: а) зниження податків на майно; б) збільшення номінальної заробітної плати працівників даного ви-

робництва; в) зниження тарифів на електроенергію; г) подорожчання страхування виробничого устаткування; д) збільшення транспортних витрат;

впливають на: а) криву граничних витрат; б) криву середніх перемінних витрат; в) криву середніх постійних витрат; г) криву середніх загальних витрат.

У кожному випадку вкажіть напрямок переміщення на графіку.

10. У точці мінімальних середніх витрат граничні витрати мають бути: а) більше, ніж середні; б) менше, ніж середні; в) дорівнювати середнім; г) мінімальними.

11. Статутний капітал компанії – 250 млн грн. Обумовлений прибуток, що підлягає розподілу між акціонерами, становить 29 млн грн. Випущено 4 млн акцій. Сформована ставка банківського відсотка – 12%: а) яка номінальна вартість акцій? б) який очікуваний розмір дивіденду?

77

в) який приблизний курс акції? г) яка величина установчого прибутку при продажу 85% акцій?

12. Вартість основних виробничих фондів – 100 тис. грн, чисель-ність працюючих – 600 чоловік, обсяг чистої продукції – 1200 тис. грн. Визначте: а) рівень продуктивності праці; б) коефіцієнт фондовіддачі (Фо); в) коефіцієнт фондоємкості (Фе).

13. Якщо фірма функціонує в умовах досконалої конкуренції, де ціна одиниці продукції дорівнює 10 грн, чому буде дорівнювати гра-ничний доход фірми, якщо вона продає 5, 10, 20 одиниць продукції?

14. Припустимо, у галузі функціонує 1000 фірм. Ринкова ціна одиниці продукції складає 3 грн. Граничні витрати при зміні обсягу виробництва будуть змінюватися (для кожної фірми) у такий спосіб:

Q млн шт. МС грн

100 2

200 4 300 5

Чому буде дорівнювати галузевий випуск продукції?

15. Фірма-монополіст установлює ціну 10 грн при продажу оди-ниці продукції. При кожному зниженні ціни на 2 грн реалізація алма-зів збільшиться на одиницю продукції, тобто при ціні 8 грн продані 2 одиниці продукції. При ціні 6 грн продані 3 одиниці продукції і т.д. При якому обсязі продажів і при якій ціні доход фірми буде найбіль-шим?

78

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПОВЕДІНКА ФІРМИ У РІЗНИХ РИНКОВИХ СТРУКТУРАХ

ТЕМА 6. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ І ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА:

ДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ Ринкова структура: сутність, типи Ринкова структура – це форма організації ринку, що характери-

зує певним способом взаємодію між ринковими агентами (фірма, до-машнє господарство, виробник, споживач, інвестор, власник чинни-ків виробництва – землі, капіталу, робочої сили, інформації).

Виділяють чотири основні типи ринкової структури: 1. Досконала (вільна, чиста) конкуренція. 2. Монополістична конкуренція. 3. Олігополія. 4. Чиста монополія. Також існують інші ринкові структури: 5. Цінова дискримінація (однакові товари фірма продає різним

покупцям за різними цінами залежно від їх платоспроможності). 6. Дуополія (на ринку два виробники і безліч покупців). 7. Монопсонія (на ринку безліч виробників і єдиний покупець). 8. Двостороння монополія (на ринку єдиний виробник і єдиний

покупець). Зупинимося детально на ринку досконалої конкуренції і виділи-

мо його істотні ознаки. По-перше, при досконалій конкуренції кількість фірм і покупців

дуже велика, що зводить до мінімуму вплив їх на загальну кон'юнкту-ру (на попит, пропозицію або ціну). Тобто фірми і покупці окремо не можуть впливати на ціни і вступати в змову щодо спільної стратегії.

По-друге, всі фірми галузі виробляють однорідний, стандарти-зований (недиференційований) продукт. Це означає, що всі екземп-ляри вироблюваного всіма фірмами продукту не відрізняються один від одного нічим – ні кількістю, ні передпродажним або післяпродаж-

79

ним обслуговуванням, ні рекламою, ні навіть торговельними марками і торговельними знаками.

По-третє, існує свобода підприємництва, тобто відсутні бар'єри для входу і виходу з галузі. Бар'єри можуть бути економічними, юри-дичними, політичними та іншими.

По-четверте, спостерігається мінімальне державне втручання в економіку.

По-п'яте, при досконалій економіці існує мобільність, однорід-ність, доступність виробничих ресурсів, зокрема й інформації.

Досконала конкуренція і чиста монополія – це ідеальні ринкові структури, які в реальних ситуаціях практично не зустрічаються. Зате монополістична конкуренція і олігополія – структури, що часто зу-стрічаються на практиці.

Знаючи основну характеристику досконалої конкуренції, можна передбачити, що порушення однієї з її ознак спричинить зміну рин-кової структури на так звану незавершену конкуренцію, а саме на мо-нополістичну конкуренцію, олігополію або чисту монополію.

Побудуємо таблицю порівняльної характеристики основних ти-пів ринкової структури.

Таблиця 6.1

Порівняльна характеристика основних типів ринкової структури

Незавершена конкуренція Характе-ристика

Досконала конкуренція

монополістична конкуренція

олігополія чиста

монополія Кількість фірм

Багато лега-льних фірм

Багато невели-ких фірм

Декілька ве-ликих фірм

Одна велика фірма

Типи продукту

Стандартизо-ваний

Диференційова-ний

Стандартизо-ваний або диференційо-ваний

Унікальний, немає бли-зьких замін-ників

Контроль над ціною

Відсутній У вузьких межах Обмежений взаємною за-лежністю, значною при таємній змові

Значний

Вхід у галузь

Легкий Порівняно легкий

Істотні пере-шкоди

Блокований

80

Незавершена конкуренція Характе-ристика

Досконала конкуренція

монополістична конкуренція

олігополія чиста

монополія Нецінова конкуренція

Відсутня Є реклама, торго-вельні знаки, тор-говельні марки

Є Немає

Приклад Сільське гос-подарство

Роздрібна торгів-ля, виробництво одягу, взуття

Виробництво автомобілів, с/г техніки, побутових, електропри-ладів

Місцеві під-приємства суспільного користу-вання

Рівновага на ринку досконалої конкуренції

Необхідна кількість товару, Q

Ціни, Р Загальний доход, TR

Граничний доход, MR

Середній доход, AR

0 131 0 — ∞ 1 131 131 131 131 2 131 262 131 131 3 131 393 131 131 4 131 524 131 131

P

524 – TR

393 – 262– 131– 1 2 3 4 Q

Рис. 6.1. Загальний доход

81

P

131 Р=АR=MR=D Q

Рис. 6.2. Попит на продукт конкурентного продавця у чистій конкуренції

Алгоритм побудови попиту на продукт конкурентного продавця: 1. Побудуємо таблицю. 2. Позначимо координати. 3. Побудуємо ТR (рис. 6.1). 4. Побудуємо MR, AR (рис. 6.2). 5. Побудуємо Р (збіжиться MR = P). 6. Побудуємо D. 7. З'єднаємо рис. 6.1 і рис. 6.2.

P

524 TR 393 262 131 D= MR= AR=P

0 1 2 3 4 Q

Рис. 6.3. Рівновага на ринку досконалої конкуренції Тобто перетин кривої граничного доходу показує рівноважний

обсяг виробництва при даній ціні.

82

Максимізація прибутку в короткостроковому періоді: два підходи

Q P TR MR TC МС П 0 131 0 ∞ 100 ∞ -100 1 131 131 131 190 90 -59 2 131 262 131 270 80 -8 3 131 393 131 340 70 53 4 131 524 131 400 60 124 5 131 655 131 470 70 185 6 131 786 131 550 80 236 7 131 917 131 640 90 277 8 131 1048 131 750 110 298 9 131 1179 131 880 130 299

10 131 1310 131 1030 150 280

1 підхід

Порівняння TC і TR

TC, TR

ТС TR

QE Q

Рис. 6.4. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді на ринку досконалої конкуренції

83

TC, TR ТС TR мin збитки Q

Рис. 6.5. Мінімізація збитків у короткостроковому періоді на ринку досконалої конкуренції

Якщо збитки зростають зі зростанням обсягу виробництва, то

виробництво треба закривати. Фірма максимізувала прибуток у ко-роткостроковому періоді при TR > ТС.

2 підхід

Порівняння МС і MR. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді настане

при MC = MR: а) для всіх типів ринків; б) для досконалої конкуренції MC = P; Якщо МС = Р – виробництво необхідно продовжити; МС < Р – виробництво можна збільшити; МС > Р – виробництво необхідно закрити.

84

Рис. 6.6. Сукупний доход, сукупні витрати, прибуток в коротко-строковому періоді на ринку досконалої конкуренції

OP1KQ1 – це TR OP2SQ1 – це TC П = TR – TC П – це P1KSP2

Рис. 6.7. Ціноутворення в короткостроковому періоді на ринку досконалої конкуренції

Ділянка МС > AVC є кривою пропозиції фірми в короткостро-ковому періоді.

85

Максимізація прибутку в довгостроковому періоді на ринку досконалої конкуренції

Р S0

D SL

P0

PL

Q0 PL Q

Рис. 6.8. Рівновага галузі у довгостроковому періоді на ринку до-сконалої конкуренції

Р S LMC ATC ATC ATC LAC PL P = D Q

Рис. 6.9. Рівновага фірми у довгостроковому періоді на ринку до-сконалої конкуренції

Якщо АТС < Р – фірма і галузь отримують економічний прибу-ток, то в галузь спрямовуються конкуренти, а крива галузевої пропо-зиції зсувається вправо, знижуючи ринкову ціну.

Якщо АТС > Р, то фірма і галузь зазнають збитків, внаслідок чо-го відбувається відплив конкурентів, а крива галузевої пропозиції зсувається вліво, підвищуючи ринкову ціну.

86

У результаті довгострокова рівновага фірми досягається за умо-ви LHC = LAC = PL. При цьому кожна фірма прагне до максимізації економічного прибутку, а ефективна галузева рівновага настає, коли шуканий прибуток дорівнює нулю і фірма відшкодовує вартість усіх чинників у формі зарплати, позикового відсотка, орендної плати, рен-ти підприємницького доходу, дивідендів. У цьому виявляється «пара-докс прибутку».


1. Який вигляд має крива попиту для фірми досконалого конку-

рента? 2. Як виглядає крива її пропозиції та крива пропозиції галузі? 3. Які особливості формування граничного та середнього доходу

конкурентної фірми ви знаєте? 4. Вкажіть ознаки, за якими можна визначити, що конкурентна

галузь знаходиться в стані рівноваги. 5. За яких умов конкурентна фірма продовжує функціонувати,

навіть якщо несе збитки? 6. Наскільки ефективно функціонують ринки в умовах доскона-

лої конкуренції? 7. Розгляньте додаткові типи ринкових структур (цінову дис-

кримінацію, монополію, двосторонню монополію). 8. Досконала конкуренція і ефективність.

ТЕСТИ 1. Яке з наведених тверджень означає, що умови досконалої конкурен-

ції не виконуються: а) фірма знаходиться в рівновазі, коли її граничний доход дорів-

нює граничним витратам; б) крива граничних витрат перетинає криву середніх витрат у точ-

ці, що відповідає мінімальному значенню АТС; в) крива попиту на продукт фірми має негативний нахил; г) криві середніх і граничних витрат мають U-подібну форму. д) крива попиту на продукт фірми – горизонтальна лінія.

87

2. У короткостроковому періоді конкурентна фірма, яка максимізує

прибуток і/або мінімізує збитки, не буде продовжувати вироб-

ництво, якщо: а) ціна продукту нижче мінімальних середніх витрат; б) середні постійні витрати вище ціни продукту; в) ціна продукту нижче мінімуму середніх перемінних витрат; г) ціна продукту нижче граничних витрат; д) загальний доход не покриває загальних витрат фірми.

3. Якщо граничні витрати перевищують середні витрати при обсязі

виробництва, який максимізує прибуток, то фірма: а) одержує позитивний прибуток; б) обирає обсяг виробництва, що відповідає точці, розташованій

справа від мінімуму кривої середніх витрат; в) не припинить виробництво; г) усі попередні відповіді правильні; д) усі попередні відповіді неправильні.

4. Крива пропозиції конкурентної фірми на короткострокових тим-

часових інтервалах – це: а) крива граничних витрат; б) лінія ціни товару; в) частина кривої, що знижується, середніх витрат; г) зростаюча частина кривої середніх витрат; д) частина кривої граничних витрат, розташована вище кривої се-

редніх перемінних витрат.

5. Який з наведених ринків більше за все відповідає умовам досконалої

конкуренції: а) сталий; б) послуг перукарень; в) автомобілів; г) акцій і облігацій фірм; д) бензину.

6. Крива попиту на продукцію конкурентної фірми: а) має негативний нахил; б) горизонтальна лінія при певному рівні ціни; в) вертикальна лінія при певному обсязі пропозиції;

88

г) має нахил 1/n, де n – кількість фірм у галузі; д) має позитивний нахил.

7. Зростання економічного прибутку на конкурентному ринку не сприяє: а) розширенню виробництва в діючих фірмах; б) припливу в галузь нових фірм; в) підвищенню ринкової ціни продукту; г) підвищенню цін на використовувані ресурси; д) виникненню сил, що поступово зведуть цей прибуток до нуля.

8. Якщо ціна продукту недостатня, щоб покрити середні витрати на його виробництво, то фірма мусить: а) зупинити виробництво якомога швидше; б) продовжувати виробництво товарів на рівні, де P = MC, якщо

Р > АVС; в) обрати нову технологію; г) скоротити накладні витрати; д) продовжувати виробництво доти, доки ціна покриває всі по-

стійні витрати.

9. Економічний прибуток: а) не може мати місце на конкурентному ринку в довгостроковому

періоді; б) еквівалентна нормального бухгалтерського прибутку; в) має місце кожного разу, коли загальні витрати перевищують за-

гальний доход фірми; г) існує завжди, коли граничний доход перевищує граничні витрати; д) усі попередні відповіді неправильні.

10. У галузі функціонують 1000 фірм. У кожної фірми граничні ви-трати при виробництві 5 одиниць продукту на місяць складають 2 грн, 6 одиниць – 3 грн, 7 одиниць – 5 грн. Якщо ринкова ціна оди-ниці продукту дорівнює 3 грн, то галузевий випуск на місяць ста-новитиме: а) не більше 5000 одиниць; б) 5000 одиниць; в) 6000 одиниць; г) 7000 одиниць; д) більше 7000 одиниць.

89

11. Якщо ринкова ціна в попередньому прикладі підніметься до 6 грн, то галузевий випуск на місяць становитиме: а) не більше 5000 одиниць; б) 5000 одиниць; в) 6000 одиниць; г) 7000 одиниць; д) не менше 7000 одиниць.

12. Яке з наведених визначень найбільш точно відповідає поняттю «нормальний прибуток»: а) прибуток, що одержує фірма при МС = МR; б) прибуток, що одержує типова фірма в галузі; в) прибуток, що фірма одержала б при нормальному стані справ; г) мінімальний прибуток, необхідний для того, щоб фірма залиша-

лася в межах певного напрямку діяльності; д) прибуток, що забезпечує підприємцю комфортний рівень життя.

13. Поняття досконалої конкуренції припускає, що: а) значна кількість фірм, що оперують у галузі, випускає стандартні

товари; б) є багато покупців, що купують цей товар за поточною ціною; в) усі продавці і покупці мають повну інформацію про ринок; г) має місце вільний вхід і вихід на цей ринок; д) усі попередні відповіді правильні.

14. Крива пропозиції на довгострокових тимчасових інтервалах для: а) галузі зі зростаючими витратами – вертикальна лінія; б) галузі з постійними витратами – має негативний нахил; в) галузі зі спадними витратами – горизонтальна лінія; г) галузі з постійними витратами – вертикальна лінія; д) усі попередні відповіді неправильні.

15. На нижченаведеному рисунку показана динаміка загального доходу і загальних витрат фірми. Очевидно, що: а) фірма функціонує в умовах досконалої конкуренції; б) постійні витрати фірми дорівнюють 2000 грн на місяць; в) фірма максимізує свій прибуток, якщо буде випускати близько

4 одиниць продукції на місяць; г) усі попередні відповіді правильні; д) правильні тільки а) і б).

90

16. За рисунком можна стверджувати, що: а) граничні витрати нижче граничного доходу, коли випуск проду-

кції менше 3 одиниць на місяць; б) граничні витрати вище граничного доходу, коли випуск продук-

ції більше 5 одиниць на місяць; в) середні витрати дорівнюють середньому доходу тільки при од-

ному конкретному обсязі випуску; г) усі попередні відповіді правильні; д) правильні тільки а) і б).

Р TC TR

6000

4000

2000

0 2 4 6 Q

Правильно/неправильно

1. Якщо ринкова ціна товару постійна, то збільшення обсягу ви-пуску продукції не вплине на розмір прибутку фірми.

2. Якщо крива загального доходу фірми лежить нижче кривої загальних витрат, то при будь-яких обсягах випуску продукції прибу-ток фірми має негативне значення.

3. «Золоте» правило для фірми, що оперує на конкурентному ринку: «Обирайте такий обсяг виробництва, при якому граничні ви-трати дорівнюють ринковій ціні продукту».

4. Фірма максимізує прибуток, скорочуючи виробництво до ну-ля, якщо ціна продукту нижче середніх перемінних витрат.

5. У реальній економіці не було і немає ринків, що задовольня-ють усі умови досконалої конкуренції.

6. Коли фірма одержує економічний прибуток, то говорять, що вона має тільки нормальний прибуток.

7. Крива попиту для конкурентної фірми має негативний нахил. 8. Попит на продукцію конкурентної галузі абсолютно еластич-

ний за ціною.

91

9. Конкурентна фірма в довгостроковій рівновазі одержує нор-мальний прибуток.

10. Якщо крива граничних витрат фірми перетинає криву її се-редніх перемінних витрат у точці, що відповідає 400 грн, то фірма зу-пинить виробництво при поточній ціні продукту менше 400 грн.

11. Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді визначається зростаючою частиною кривої середніх перемін-них витрат.

12. Для конкурентної фірми ціна продукту дорівнює граничному доходу.

13. Фірма одержує нульовий економічний прибуток, коли її за-гальний доход дорівнює загальним витратам при даному обсязі випу-ску продукції.

14. На конкурентному ринку в довгостроковому періоді норма-льний прибуток дорівнює нулю.

15. Фірми, що оперують в умовах досконалої конкуренції на дов-гострокових тимчасових інтервалах, обирають обсяг випуску продук-ції, при якому Р = мінімум LАС.

16. Реакція галузі на зміни в ринковому попиті залежить, зокре-ма, від тривалості розглянутого періоду.


1. Підприємство продає свій товар в умовах досконалої конку-

ренції. На наступний період постійні витрати заплановані в розмірі 50 тис. грн, а перемінні витрати залежно від обсягу виробництва скла-дуть:

Обсяг реалізації Q, тис. шт. Перемінні витрати VC, тис. грн 1 75 2 138 3 180 4 230 5 305 6 390 7 500 8 625

92

Ринкова ціна 100 грн./шт. Визначте найбільш вигідний для під-приємства обсяг реалізації Q, використовуючи для цього: а) метод зі-ставлення валових показників; б) метод зіставлення граничних показ-ників.

2. Якщо на цілком конкурентному ринку ціна товару Х складе 25 тис. грн, то це означає, що окремо взята фірма: а) буде розширювати обсяг виробництва доти, доки AR не зрівняєть-

ся з 25 тис. грн; б) досягне рівноваги, коли ціна Р зрівняється з граничним виторгом; в) прагне збільшити випуск товару до рівня, коли сумарний виторг

TR зрівняється із сумарними витратами TC; г) буде випускати qЕ одиниць товару, при якому Р зрівняється з гра-

ничними витратами МС.

3. Чи можливо, щоб в умовах досконалої конкуренції ціна това-ру перевищувала величину граничного виторгу: а) це є однією з умов цілком конкурентного ринку і завжди Р > MR; б) можливо, але тільки для товарів, що володіють високою перехрес-

ною еластичністю; в) це буде спостерігатися для всіх обсягів випуску, що перевищують

рівноважний; г) ні, оскільки при досконалій конкуренції величини Р і МR рівні для

будь-якого q.

4. В якому випадку величина сумарного виторгу TR перевищує сумарні витрати ТС: а) це спостерігається, коли фірма має економічний прибуток; б) для цього необхідно, щоб граничні витрати МС були нижче ціни

товару Р; в) ТR > TC, МR > МС; г) ТR>ТС, коли ціна товару нижче середніх сумарних витрат.

5. Верстатобудівна фірма «Оріон» вирішила випустити ще один верстат. Сумарні витрати виробництва верстата становлять 15 млн грн, з яких 10 млн грн – постійні витрати. Фірма очікує виторг від продажу цього верстата в сумі 6 млн грн. Чи потрібно фірмі робити цей верстат: а) не потрібно, оскільки одержуваний від його продажу виторг 6 млн

грн не покриває витрати на його виробництво в 15 млн грн;

93

б) не потрібно, оскільки виторг від продажу не перевищує сумарні постійні витрати;

в) потрібно, оскільки граничний виторг перевищує граничні витрати; г) не потрібно, оскільки, роблячи цей верстат, фірма знижує свій при-

буток.

6. У конкурентної фірми в положенні рівноваги: а) МС = МR = Р; б) АR = МR > Р; в) Р = АС – МС; г) МR = Р – А.

7. Візьмемо такі дані про витрати на одиницю продукції для ви-робника в умовах чистої конкуренції:

Загальна кількість продукту

Середні постійні

витрати, грн

Середні перемінні


Середні валові


Граничні витрати,

грн 0 1 60,00 45,00 105,00 45 2 30,00 45,50 72,50 40 3 20,00 40,00 60,00 35 4 15,00 37,50 52,50 30 5 12,00 37,00 49,00 35 6 10,00 37,50 47,50 40 7 8,57 38,57 47,14 45 8 7,50 40,63 48,13 55 9 6,67 43,33 50,00 65

10 6,00 46,50 52,50 75

а) при ціні продукту в 35 грн чи буде дана фірма працювати в корот-костроковому періоді? Чому так або чому ні? Якщо вона працює, який буде обсяг виробництва, що максимізує прибуток або мінімі-зує збитки? Поясніть. Визначте величину економічного прибутку або збитку на одиницю продукції.

б) дайте відповідь на запитання а) за умови, що ціна продукту – 41 грн; в) дайте відповідь на запитання а) за умови, що ціна продукту – 56 грн.

8. Цілком конкурентна фірма випускає 50 тис. пар кросівок на рік при середніх перемінних витратах 650 грн і середніх витратах

94

780 грн. При ринковій ціні однієї пари взуття 840 грн фірма отримує прибуток, який дорівнює (млн грн): а) 7; б) 9; в) 3; г) 2,7.

9. У таблицю вписуються дані про витрати і доходи фірми, що оперує на ринку досконалої конкуренції. Використовуючи цю інфор-мацію, виконайте такі завдання: а) розрахуйте відповідні показники і заповніть таблицю:

Перемінний ресурс Q

РN

PQ

TR

AR

MR

TC

TFC

TV

C

AT

C

AV

C

AFC

MC

одиниці грн 0 0 20 2 150 1 5 2 15 3 30 4 50 5 75 6 95 7 110 8 120 9 125

10 125

б) при якому обсязі випуску фірма максимізує прибуток або мінімізує збитки?

в) побудуйте криві AR, MR, ATC, AVC, AFC, МС. Покажіть оптима-льний обсяг виробництва. Поясніть свій вибір.

ТЕМА 7. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ І ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА:

МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ, ОЛІГОПОЛІЯ Ознаки монополістичної конкуренції 1. Відносно велика кількість невеликих фірм:

1.1. Кожна фірма володіє відносно невеликою часткою всього ринку, тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною.

1.2. Наявність великої кількості фірм робить таємну змову практично неможливою.

1.3. Немає взаємозалежності між фірмами, тобто кожна фірма визна-чає власну політику, не враховуючи можливу реакцію з боку кон-курентів.

95

2. Продукт диференційований: 2.1. За якістю. 2.2. За послугами і умовами, пов'язаними з продажем продукту (упа-

ковка). 2.3. За розміщенням і доступністю продукту (близькість магазину до

будинку). 2.4. За уявними відмінностями (торговельні знаки, марки). 2.5. Виробники мають обмежений контроль над ціною.

3. Нецінова конкуренція виявляється: 3.1. Якістю. 3.2. Рекламою. 3.3. Послугами, пов'язаними з продажем.

4. Легкий вхід і вихід з галузі. Максимізація прибутку в короткостроковому і довгостроковому періодах в умовах монополістичної конкуренції Фірма в короткостроковому періоді обиратиме ціну і обсяг ви-

робництва, які будуть максимізувати прибуток, виходячи з принципу рівності граничного доходу і граничних витрат MR = MC.

P

MC ATC F P0

P1 K D MR Q0 Q

Рис. 7.1. Економічний прибуток у короткостроковому періоді в умовах монополістичної конкуренції

На графіку D ≠ MR, оскільки D не є абсолютно еластичним уна-слідок диференціації продукту і кількості конкурентів. Якщо Р0 > АТС,

96

то прямокутник P0FKP1 – економічний прибуток (надприбуток) у ко-роткостроковому періоді в умовах монополістичної конкуренції. Р MC ATC F Р1 Р0 K D MR Q Q0

Рис. 7.2. Збитки у короткостроковому періоді в умовах монопо-лістичної конкуренції

Якщо Р0 < АТС, то прямокутник P1FKP0 – збитки в короткостро-

ковому періоді в умовах монополістичної конкуренції.

Р MC Р0 ATC Р1

D MR Q0 Q1 Q

Рис. 7.3. Рівновага у довгостроковому періоді в умовах монопо-лістичної конкуренції

97

Якщо Р0 = АТС, то відбулися всі короткострокові зміни і настає положення рівноваги в довгостроковому періоді в умовах монополіс-тичної конкуренції.

Фірма максимізує свої прибутки або мінімізує свої збитки в ко-роткостроковому періоді, виробляючи такий обсяг продукції, який відповідає перетину кривих граничних витрат і граничного доходу. Реакція на прибутки і збитки аналогічна галузі досконалої конкурен-ції – на ринку змінюється кількість фірм, що приводить його до стану нормальної довгострокової рівноваги, тобто робить його беззбитковим.

Особливості монополістичної конкуренції: переваги і недоліки Ринковий механізм монополістичної конкуренції недостатньо

ефективний, оскільки виробництво продукції Q0 не досягає величини Q1, де середні загальні витрати мінімальні, фірма не повністю викори-стовує свої виробничі потужності. Рівноважна ціна перевищує грани-чні витрати (Р > МС), це означає, що ціна додаткової одиниці проду-кції перевищує витрати на її виробництво, тобто фірма нераціональ-но використовує ресурси. Проте неефективність ринкового механізму монополістичної конкуренції компенсується широким асортиментом продукції, який відображає індивідуальні потреби покупців.

Особливістю поведінки фірми в умовах монополістичної конку-ренції є вплив на попит не через ціни, а методами нецінової конкуре-нції. Нецінова конкуренція – це спосіб формування споживчого по-питу і способи боротьби за покупця. Нецінова конкуренція прово-диться, як правило, на основі технічної переваги, ефективних методів реалізації продукції, поліпшення споживчих властивостей і надійнос-ті, розширення кола послуг, що надаються, і гарантій покупцям, включаючи і післягарантійне обслуговування.

Важливу роль у неціновій конкуренції відіграє реклама, що до-зволяє фірмі завоювати споживача і закріпити його споживчі перева-ги за продукцією фірми.

Аргументи на користь реклами: 1. Надає інформацію, що допомагає споживачеві зробити вибір. 2. Підтримує національну систему зв'язку. 3. Стимулює зміну продукту (поліпшення). 4. Дозволяє розширити виробництво і збільшити прибуток. 5. Підтримує конкуренцію. 6. Забезпечує велику зайнятість, стимулюючи високі рівні спо-

живчих витрат.

98

Аргументи проти реклами: 1. Її основна мета – переконувати, а не інформувати. 2. Витрати на рекламу є відносно невиробничими і закладаються

в ціну продукції. 3. Виникають зовнішні витрати (погіршується вигляд через рек-

ламні щити, збільшується вживання алкоголю, тютюну). 4. Велика частина реклами має тенденцію до самонейтралізації

(збільшується реклама і збільшується обсяг виробництва, як наслідок, зменшується обсяг виробництва в довгостроковому періоді).

5. Сприяє зростанню монополії. 6. Економісти не хочуть визнавати рекламу важливим чинни-

ком, що визначає рівні виробництва і зайнятості. У цілому нецінова конкуренція стимулює прискорення техноло-

гічних нововведень і поліпшення споживчих якостей товарів. Характеристика олігополії 1. Декілька великих фірм.

1.1. Кожна фірма самостійно може впливати на ринкову ціну, оскіль-ки володіє відносно великою часткою ринку.

1.2. Між фірмами може виникнути таємна змова, оскільки фірм декілька. 1.3. Між фірмами існує взаємозалежність, тобто приймаючи рішення,

фірма вимушена враховувати реакцію своїх конкурентів, оскільки ця реакція впливає на рівновагу олігополії.

2. Продукт і диференційований, і стандартизований. 3. Існує нецінова конкуренція. 4. Високі бар'єри для входу в галузь і виходу з неї.

4.1. Ефект масштабу (при якому фірма мінімізує довгострокові серед-ні витрати, лише досягаючи ефективного розміру фірм – фірми-гіганти) зобов'язує фірму входити в галузь з великими інвестиці-ями (млрд грн).

4.2. Високі фінансові витрати на нецінову конкуренцію, яка виступає однією з форм конкурентної боротьби в умовах олігополії.

4.3. Патенти контролюють організацію і технологію виробництва, об-межуючи появу конкурентів (Жилет).

4.4. Володіння стратегічними ресурсами дає перевагу вже існуючим фірмам над новими.

4.5. Фірми постійно прагнуть поглинути конкурентів для власного роз-ширення і реалізації ефекту масштабу з метою збільшення ринко-вої влади.

99

Ціноутворення при олігополії: ламана крива попиту, таємна змова, цінове лідерство, принцип «витрачання плюс» Монопольна влада і прибуток в олігопольних галузях залежать

від того, як взаємодіють фірми. Якщо фірми співпрацюють, то мо-жуть призначити ціни істотно вище за граничні витрати і отримувати великий прибуток. Фірми в умовах олігополії прагнуть до максиміза-ції економічного прибутку і, володіючи ринковою владою, поводять-ся стратегічно, це означає, що, вибираючи ту чи іншу цінову або ви-робничу політику, фірми мусять враховувати можливу реакцію кон-курентів і прагнуть до своєї кінцевої мети з урахуванням цієї реакції.

Розрізняють 4 моделі організації олігопольного ринку: 1. Ламана крива попиту. 2. Таємна змова. 3. Цінове лідерство. 4. Принцип «витрачання плюс».

1. Ламана крива попиту.

При такій моделі фірми-виробники виключають контакти між собою для встановлення загальної ціни і квот (обмежень) виробництва.

P1 Д1 МС2

MC1 MR1 MR1 МС1

Д К P0 Д2,3 L F MR2,3

Q0

Рис. 7.4. Ламана крива попиту

100

На ринку 3 фірми I, II, III. Розглянемо реакцію фірм II і III на зміни фірми I. Якщо фірма I встановить ціну вище за ціну Р0, то фір-ми II, III можуть не підняти цін, тоді крива попиту буде на Д2,3 вище за точку К, а фірма I втратить частину доходу.

І навпаки, якщо фірма I встановила ціну нижче за ціну Р0, то фір-ма II, III теж знизять ціну, тоді крива попиту буде на Д1 нижче за точ-ку К, а фірма I втратить частину бажаного доходу.

Відповідно до цього обираємо MR. Отже, у разі, якщо фірми, що діють в умовах олігополії, не змов-

ляються відносно цін і обсягу виробництва, то максимальний прибу-ток фірма отримає коли MR = MC на відрізку LF при ціні Р0 і обсязі виробництва Q0, де ламана крива попиту має злам (у точці К).

2. Таємна змова

Для завищення ціни, одержання надприбутку, збільшення про-дажів продукції і т. д. кожна фірма-олігополіст прагне до об'єднання (змови) з іншими фірмами-олігополістами.

Існує змова явна і неявна. Явна змова (картель) – це об'єднання фірм, що погоджують свої

рішення з приводу цін і обсягів продукції так, щоб максимізувати прибуток всієї галузі в цілому.

Картелі бувають різні: квотний, експортний, субмісійний, кар-тель мінімальних цін, погоджених розмірів знижок, єдиної ціни, єди-них умов продажів, структурних криз, синдикат. Синдикат – це най-жорсткіша форма карателя. Реалізація продукції всіх учасників син-дикату здійснюється за єдиними цінами виключно через центр з про-дажів, що належить синдикату. Сьогодні явні угоди картельного типу зустрічаються рідко.

Таємна змова – це негласна угода щодо цін, розділення ринків та інших способів обмеження конкуренції, що переслідується законом.

При таємній змові олігополія вироджується в монополію, всі криві попиту зливаються в одну.

101

P MC

P0 L ATC P1 F MR D Q0

Рис. 7.5. Максимізація прибутку при таємної змові Прямокутник P0LFP1 – це економічний прибуток (надприбуток)

для фірми при таємній змові, що діє в умовах олігополії при обсязі Q0, де MR = MC, і ціні Р0 – монопольна ціна.

Таємна змова завжди пов'язана зі злочинами. Перешкоди для таємної змови: 1. Відмінності між Д і витратами (чим більші відмінності, тим

важче домовитися). 2. Кількість фірм (чим більша, тим важче). 3. Шахрайство (таємні умови знижки). 4. Спад виробництва (вижити за рахунок іншого). 5. Можливий вступ нових виробників. 6. Правові перешкоди (антитрестове законодавство). 3. Цінове лідерство

Це модель ціноутворення, в якій фірма-лідер встановлює ціну, а інші фірми її успадковують.

102

МС MC Р0

D1

MR D Q0 Q1 Q

Рис. 7.6. Ціноутворення при ціновому лідерстві

D1 – ринковий попит. Фірма-лідер визначає MR для свого D і виробляє Q0, де MC = MR. Р0, Q0 – максимізація прибутку для фірми без обмеження вироб-

ництва для останніх з Q0 до Q1 або Р1, Q0 – максимізація загального прибутку, але з обмеженням виробництва з Q1 до Q0 для останніх фірм.

4. Принцип «витрачання плюс»

P = AVC + (% • AVC) = AVC + AFC + П = АТС + П. Ціноутворення «витрачання плюс» – це модель цінової поведін-

ки олігополії, заснована на тому, що олігополіст використовує мето-дику для визначення ціни продукту за принципом додавання деякого нормального прибутку до величини своїх власних витрат. Для цього фірма повинна володіти монопольною владою і виробляти багато продуктів.


1. На ринках яких товарів домінує монополістична конкуренція? 2. Чому цінова конкуренція є малоефективною в умовах ринків

із диференціацією продукту? 3. Чи можна стверджувати, що високі витрати на рекламу галь-

мують розвиток виробництва?

103

4. Чи завжди дуополія призводить до змови між фірмами? В яких випадках угода буде сталою і тривалою, а в яких ні?

5. Чому олігополісти уникають «цінових війн»? Яку модель по-ведінки вони обирають найчастіше і чому?

6. Які моделі олігополістичного ціноутворення вам відомі? 7. Яким чином можна оцінити ефективність монополістичної

конкуренції та олігополії?

ТЕСТИ

1. Рисунок ілюструє положення фірми на монополістично конкурен-

тному ринку.

Р, С МС

D AC

MR

0

Q

Фірма припуститься помилки, якщо встановить ціну, рівну ОР,

оскільки: а) при такій ціні граничний доход вище граничних витрат; б) така ціна вище рівня ціни, при якій фірма може одержати мак-

симум прибутку; в) обсяг випуску, що відповідає такій ціні, менше того обсягу, при

якому прибуток максимальний; г) усі попередні відповіді правильні; д) правильні тільки відповіді а) і б).

2. Якщо фірма, представлена на рисунку, обере обсяг випуску ОQ, то: а) на ринку з’являться нові виробники; б) фірма буде одержувати економічний прибуток; в) фірма встановить ціну ОР; г) усі попередні відповіді правильні; д) правильні тільки відповіді а) і б).

104

3. У 2002 р. галузь А функціонувала в умовах досконалої конкуренції і

знаходилася в довгостроковій рівновазі. У 2003 р. фірми, що оперу-

ють у галузі, утворили картель. У результаті всі учасники галузе-

вого картеля одержали в 2003 р. економічний прибуток на 10 млн

грн більше, ніж у 2002 р. Економічний прибуток картеля в 2003 р.

становив: а) 0; б) менше 10 млн грн; в) 10 млн грн; г) більше 10 млн грн; д) для відповіді недостатньо інформації.

4. Ринки досконалої і монополістичної конкуренції мають загальну

рису: а) випускаються диференційовані товари; б) на ринку оперує безліч покупців і продавців; в) кожна фірма стикається з горизонтальною кривою попиту на

свій продукт; г) випускаються однорідні товари; д) ринкове поводження кожної фірми залежить від реакції її кон-

курентів.

5. На довгостроковому тимчасовому інтервалі: а) фірми, що оперують в умовах досконалої конкуренції, одержу-

ють нульовий економічний прибуток; б) фірми, що оперують в умовах монополістичної конкуренції,

одержують нульовий економічний прибуток; в) високі вхідні бар'єри до вступу на ринок уможливлюють одер-

жання функціонуючими фірмами позитивного економічного прибутку;

г) олігополісти і монополісти, що оперують на неконкурентних ринках, можуть одержувати економічний прибуток;

д) усі попередні твердження правильні.

6. Граничний доход не нижче ринкової ціни у: а) монополістичних конкурентів; б) монополістів; в) учасників картеля;

105

г) олігополістів, що не беруть участь у картелі; д) досконалих конкурентів.

7. Ви виходите з припущення, що якщо ваша фірма знизить свою ці-

ну, конкуренти, відповідно, знизять свої ціни, але якщо ви підви-

щите її, жодна фірма не візьме з вас приклад. Це означає, що ваша

фірма: а) стикається з конкуренцією «не на життя, а на смерть»; б) має «ламану» криву попиту; в) є ціновим лідером на олігополістичному ринку; г) найбільш ефективна в галузі; д) одна з конкурентних фірм у галузі.

8. Першим економістом, який спробував створити теорію олігополії,

був: а) Едвард Чемберлін; б) Огюстен Курно; в) Джоан Робінсон; г) Джон Гелбрейт; д) Карл Маркс.

9. Який з перерахованих продуктів ніколи не вироблявся у межах

картельної угоди виробників: а) нафта; б) банани; в) цукор; г) пшениця; д) кава.

10. Найбільш імовірно, що учасник картеля міг би збільшити свій

прибуток: а) продаючи свої товари за більш низькою ціною, ніж інші учас-

ники картеля; б) установлюючи більш високу ціну, ніж інші учасники картеля; в) проводячи активну нецінову конкуренцію; г) обмежуючи випуск своєї продукції нижче встановленої квоти,

щоб підвищити ціну; д) наполягаючи на тому, щоб картель постійно підвищував пого-

джену ціну.

106

11. Прихильники погляду, що монополістична конкуренція досить

ефективна і вигідна споживачам, стверджують, що: а) диференціація продукту сприяє кращій реалізації різноманітних

смаків споживачів; б) в умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють ефек-

тивний, з погляду ринку, обсяг продукції; в) досконала конкуренція призводить до запеклої цінової війни

між фірмами; г) в умовах монополістичної конкуренції досягається ефективне, з

погляду суспільства, використання ресурсів; д) усі попередні твердження правильні.

12. Олігополія – це ринкова структура, де оперує: а) велика кількість конкуруючих фірм, що виробляють однорідний

продукт; б) велика кількість конкуруючих фірм, що виробляють диферен-

ційований продукт; в) невелика кількість конкуруючих фірм; г) тільки одна велика фірма; д) тільки один великий покупець.

13. «Ламана» крива попиту для олігополіста обов'язково припускає: а) розриви в кривій граничного доходу; б) розриви в кривій граничних витрат; в) що ціна товару не має бути вище граничного доходу; г) що поведінка фірми не оптимальна; д) таємну угоду з фірмами-конкурентами для підтримки погодже-

ної ціни.

Правильно/неправильно 1. На ринку досконалої конкуренції фірми пропонують більш різ-

номанітні товари, ніж при монополістичній конкуренції. 2. Якщо на олігополістичному ринку фірма підвищить чи зни-

зить ціну або обсяг випуску продукції, то це вплине на продаж і при-буток фірм-конкурентів.

3. На олігополістичному ринку ціни менш стійкі, ніж в умовах досконалої конкуренції.

107

4. Ринкова поведінка галузевого картеля, який максимізує при-буток, аналогічна поведінці чистої монополії.

5. На практиці картелі і подібні їм таємні угоди важко створюва-ти і підтримувати протягом тривалого часу.

6. При монополістичній конкуренції галузевий випуск товарної групи забезпечується досить великою кількістю фірм.

7. На ринках з монополістичною конкуренцією не досягається ефективне використання ресурсів.

8. Суперництво олігополістів супроводжується здебільшого ці-новою, ніж неціновою конкуренцією.

9. У монополістично конкурентних і олігополістичних галузях обсяги випуску продукції нижче, а ціни вище, ніж в умовах доскона-лої конкуренції.

10. При недосконалій конкуренції виробники можуть впливати на ринкову ціну, що обумовлено кривою попиту, яка знижується, на їхні товари.

11. Найбільш точною моделлю ринкової поведінки фірми в умо-вах олігополії вважається модель «ламаної» кривої попиту.

12. В умовах монополістичної конкуренції фірма завжди одер-жує позитивний економічний прибуток.

13. Гравець, що реалізує домінантну стратегію, завжди виграє. 14. Модель «ламаної» кривої попиту пояснює, чому олігополіст

не буде змінювати ціни й обсяг випуску при невеликих чи середніх змінах у витратах.


1. На олігополістичному ринку оперують дві фірми, що випус-

кають однорідний товар. Обидві фірми мають рівні частки ринку і встановлюють однакові ціни на товар. Нижче наведена інформація про попит на товар і витрати кожної фірми:

Ціна (грн) Обсяг попиту (од.) Обсяг випуску (од.) Загальні витрати (грн) 10 5 5 45 9 6 6 47 8 7 7 50 7 8 8 55 6 9 9 65

108

а) яка ціна буде встановлена на ринку, якщо припустити, що кожна фірма, визначаючи ціну на свій товар, упевнена, що її конкурент вибере таку саму ціну?

б) якщо зберігається таке припущення, то який обсяг випуску обере кожна фірма?

в) чи з'являться на ринку в довгостроковій перспективі нові фірми? г) чи є в кожній з цих двох фірм стимул призначати ціну на свій товар

нижче ціни конкурента? Якщо так, то який він?

2. Для монополістичної конкуренції характерні такі ознаки: а) виробництво диференційованого продукту, наявність у галузі ве-

ликих фірм, що реагують на дії конкурентів; б) наявність у галузі великої кількості фірм і значні бар'єри для входу

нових фірм у галузь; в) абсолютна еластичність кривої попиту внаслідок виробництва ди-

ференційованого продукту; г) виробництво диференційованого продукту і низькі бар'єри для

входу нових фірм у галузь; д) немає правильних відповідей.

3. Знайдіть правильне твердження: а) надлишкова виробнича потужність в умовах монополістичної кон-

куренції характеризується тим, що фірми випускають продукцію при мінімальних граничних витратах;

б) надлишкова виробнича потужність тим вище, чим більш еластична крива попиту;

в) надлишкова виробнича потужність зменшується зі зменшенням кількості фірм у галузі;

г) надлишкова виробнича потужність тим вище, чим більше дифе-ренційований продукт;

д) надлишкова виробнича потужність падає з підвищенням диферен-ційованості продукту.

4. Фірма-олігополіст «Оріон» використовує у виробництві това-ру Х 16 верстатів продуктивністю 100 одиниць товару на місяць. Ко-жен верстат обслуговують 4 робітники. Нехай місячний попит на то-вар Х у січні склав 1200 одиниць, а в лютому –1400 одиниць. Як пово-дитиметься фірма «Оріон»: а) у січні задіє 12 верстатів і 48 робітників, а в лютому – 14 верстатів

і 48 робітників;

109

б) у січні задіє 16 верстатів і 48 робітників, а в лютому – 16 верстатів і 56 робітників;

в) у січні буде використано 12 верстатів і 48 робітників, а в лютому – 14 верстатів і 56 робітників;

г) в обох випадках фірма використає 16 верстатів і 64 робітника, а нереалізовану частину продукції відправить на склад;

д) немає правильних відповідей.

5. Імовірність виникнення картеля при олігополії вища в галузі: а) з невеликою кількістю фірм, ніж у галузі з відносно великою кіль-

кістю фірм; б) у галузі, що переживає економічний підйом, ніж у галузі, де скоро-

чується виробництво; в) де є фірма-лідер; г) що випускає однорідний, а не диференційований продукт; д) усі відповіді правильні.

6. Природні бар'єри для входу інших фірм в олігополістичну га-лузь виникають унаслідок: а) можливості великих фірм знижувати АТС у довгостроковому пе-

ріоді через позитивний ефект масштабу; б) неможливості передбачати реакцію фірм-конкурентів; в) виробництва фірмами-олігополістами диференційованого про-

дукту; г) здатності олігополістів утримувати «тверді» ціни на певному ін-

тервалі випуску продукції; д) немає правильних відповідей.

7. Які з перерахованих нижче властивостей характерні для мо-нополістичної конкуренції: а) вхід нових фірм у галузь важчий, ніж при досконалій конкуренції,

але не такою мірою, як в умовах монополії; б) у галузі присутні кілька десятків фірм, що випускають однорідний

продукт; в) кожна фірма галузі приймає рішення без урахування реакції своїх

конкурентів у разі відсутності нецінової конкуренції; г) у короткостроковому періоді фірма виробляє продукцію при міні-

мальних середніх сумарних витратах; д) усі твердження правильні.

110

8. Еластичність кривої попиту окремої фірми може знизитися, якщо: а) збільшується диференційованість товару; б) збільшується кількість фірм у галузі; в) стають більш твердими бар'єри для входу фірми у галузь; г) зменшується диференційованість товару; д) зменшуються середні сумарні витрати.

9. Як уплине на криву попиту збільшення витрат на рекламу і на інші нецінові форми конкуренції: а) крива попиту зсунеться вліво і стане менш еластичною; б) крива попиту не зсунеться, але стане більш еластичною; в) крива попиту зсунеться вправо і стане більш еластичною; г) крива попиту зсунеться вправо і стане менш еластичною; д) крива попиту зсунеться вліво і стане більш еластичною.

10. Коли фірма знаходиться в рівновазі у довгостроковому періо-ді, то: а) Р = МС і Р > мінімуму ATC; б) MR = МС і Р < мінімуму АТС; в) MR = МС і Р = мінімуму АТС; г) MR = МС і P > мінімуму АТС; д) MR > MC і P > мінімуму АТС.

ТЕМА 8. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ І ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА: ЧИСТА МОНОПОЛІЯ

Характеристика чистої монополії 1. Галузь складається з однієї фірми.

1.1. Фірма має необмежений контроль над ціною. 1.2. Поняття «фірма» і «галузь» тотожні і збігаються.

2. Продукт унікальний. 2.1. Вироблюваний продукт не має близьких замінників, тобто това-

рів-субститутів. 2.2. Частина випуску монопольного ринку відповідає ринковій про-

позиції. 3. Нецінова конкуренція не доцільна. 4. Існують високі бар'єри для входу в галузь: • природні (географічне місце розташування; масштаби вироб-

ництва; обмеженість попиту);

111

• економічні (торговельні марки, реклама, цінові і кредитні війни); • правові (виняткове право, патенти, ліцензії, атестації); • соціальні (право власності на ресурси, традиції, моральні уста-

новки, життєвий устрій населення); • зовнішньоекономічні (співвідношення валютних курсів, націо-

нальні конкурентні переваги). Монополія (не ринкова структура) – це переважне або винятко-

ве право на здійснення якого-небудь виду економічної діяльності, властиве економічному суб'єкту, тобто фірмі, споживачеві, державі.

Види монополій Для ринкової економіки: 1. Чиста економічна монополія – це монополія, коли на ринку

існує єдиний продавець товару, в якого немає близьких замінників. 2 Природна монополія – це монополія, що виникає внаслідок

об'єктивних причин; фірма володіє або унікальною технологією ви-робництва продукції і її середні витрати мінімальні, або унікальними природними ресурсами.

3. Проста монополія – це монополія, яка встановлює однакові ціни на один і той же товар для всіх покупців.

4. Монополія цінової дискримінації – це монополія, яка встано-влює різні ціни на один і той же товар для різних покупців.

5. Закрита монополія – це монополія, яка захищена від конкурен-ції юридичними обмеженнями (тобто законами).

6. Відкрита монополія – це монополія, коли одна фірма на пев-ний час стає єдиним виробником продукції, не має спеціального за-хисту.

Для командно-адміністративної системи: 1. Адміністративна монополія – це монополія, де існує державна

власність на засоби виробництва, значно обмежений ринок, розподіл ресурсів, товарний дефіцит.

Попит, сукупний і граничний доход в умовах простої монополії Для визначення максимального прибутку фірма-монополіст має

визначити: – ринковий попит; – витрати на виробництво своєї продукції;

112

– обсяг виробництва і продажів; – ціну одиниці продукції.

P 30 Эл.

16 MR Неэл. D

8 16 Q

TR

128 (8х16) QхР

TR

8 16 Q

Рис. 8.1. Попит, сукупний і граничний доход в умовах простої монополії

MR = 0, TR = max. MR > 0, TR збільшується. MR < 0, TR зменшується. Фірмі необхідно виробляти 8 одиниць за ціною 16 грн для мак-

симізації загального доходу. Отже, особливістю поведінки фірми монополіста є одночасний

вибір такої ціни, при якій буде вироблена і реалізована оптимальна кількість продукції.

113

Максимізація прибутку в короткостроковому і довгостроковому періодах в умовах чистої монополії Мета діяльності монопольної фірми в короткостроковому пе-

ріоді – максимізація прибутку (мах TR-TC – це мах прибуток). Метод порівняння загальних показників.

P TC TR ТR TC

Q Рис. 8.2. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді в

умовах чистої монополії методом порівняння загальних показників Метод порівняння граничних показників.

P MC P1 A ATC P2 B MR D Q Q1

Рис. 8.3. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді в умовах чистої монополії методом порівняння граничних показників: P1, Q1 – монопольна ціна і монопольний обсяг; P1ABP2 – фірма мак-симізувала економічний прибуток (надприбуток) у короткостроково-му періоді

114

Особливість: АТС ≠ min при MC = MR – рівновазі, тобто вини-кає недовикористання ресурсів.

У довгостроковому періоді: MR = LMC.

P LMC Р1

MC LAC AC

Р2

D MR Q1 Q

Рис. 8.4. Максимізація прибутку в довгостроковому періоді в умовах чистої монополії

У довгостроковому періоді фірма в стані рівноваги отримувати-

ме економічний прибуток P1, Q1.

Питання для самоконтролю 1. Чим є монополія для суспільства – «злом» чи «благом»? Хто

виграє і хто програє внаслідок встановлення монополії? 2. Чому монополіст не може призначити будь-яку ціну та виро-

бити будь-яку кількість товару, яку забажає? 3. Які джерела монопольної влади ви знаєте? Чи існує зв’язок

між поведінкою монополіста та ціновою еластичністю попиту на його продукт? Які види монополій ви знаєте?

4. Чим характеризується беззбиткове виробництво монополії в довгостроковому періоді? Накресліть графік, дайте пояснення.

ТЕСТИ

1. На відміну від конкурентної фірми монополіст:

а) може призначати будь-як ціну на свій продукт;

115

б) максимізує прибуток при рівності граничного доходу і гранич-них витрат;

в) може зробити будь-який обсяг продукції і продати його за будь-якою ціною;

г) при даній кривій ринкового попиту може вибрати комбінацію ціни й обсягу випуску, що дає максимум прибутку;

д) стикається з еластичною кривою попиту.

2. Припустимо, що монополіст може продати 10 одиниць товару за

ціною 100 грн за одиницю, але продаж 11 одиниць викликає знижен-

ня ціни до 99,5 грн. Граничний доход при збільшенні обсягу продажів

з 10 до 11 одиниць дорівнює: а) 100 грн; б) 99,5 грн; в) 94,5 грн; г) 94,0 грн; д) 199,5 грн.

3. Прикладом природної монополії є: а) ОПЕК – міжнародний нафтовий картель; б) Компанія IВМ; в) московський банк «Гермес»; г) Видавництво «Вісті». д) міський метрополітен.

4. Цінова дискримінація – це: а) продаж за різними цінами однієї і тієї ж продукції різним по-

купцям; б) різниця в оплаті праці за національністю чи за статтю; в) експлуатація трудящих шляхом установлення високих цін на

споживчі товари; г) підвищення ціни на товар більш високої якості; д) усі попередні відповіді неправильні.

5. На відміну від конкурентної фірми проста монополія прагне: а) виробляти продукції менше, а ціну встановлювати вище; б) максимізувати прибуток; в) встановлювати ціну, що відповідає нееластичній ділянці кривої

попиту;

116

г) обирати такий обсяг випуску, при якому МR = Р; д) виробляти продукції більше і ціну установлювати вище.

6. Більшість ринків в економіці України являють собою: а) досконалу конкуренцію; б) нерегульовані монополії; в) сукупність конкурентних і монополістичних елементів; г) регульовані монополії; д) природні монополії.

7. Обсяг продукції, вироблений простою монополією, називають «не-

ефективним», оскільки: а) монополія може збільшувати свій доход, знизивши трохи ціну; б) монополія привласнює весь споживчий надлишок; в) Р > АТС. г) середні витрати знижуються; д) Р > МR = МС, тому МSВ > МSС при МR = МС.

8. Увесь споживчий надлишок привласнює фірма, що: а) монополізує ринок; б) здійснює досконалу цінову дискримінацію; в) максимізує різницю між граничним доходом і граничними ви-

тратами; г) сегментує ринок; д) максимізує валовий прибуток.

9. Монополіст-виробник електронного устаткування випускає і про-

дає такий обсяг продукції, при якому: МR = 180 грн; МС = 100 грн;

АТС = 200 грн. Щоб одержати максимум прибутку, фірма мусить: а) підвищити ціну і збільшити обсяг випуску; б) підвищити ціну і зменшити обсяг випуску; в) підвищити ціну і зберегти колишній обсяг випуску; г) знизити ціну і збільшити обсяг випуску; д) знизити ціну і зменшити обсяг випуску.

10. Функція загальних витрат монополіста: ТС = 100 + 3Q, де Q – кі-лькість одиниць продукту, вироблена за місяць; функція попиту на продукцію монополіста; Р = 200 – Q, де Р – ціна продукту в грн.

117

Якщо монополіст випускає 20 одиниць продукту на місяць, то його загальний доход становить: а) 4000 грн; б) 3600 грн; в) 400 грн; г) 180 грн; д) усі попередні відповіді неправильні.

11. У попередньому тесті граничний доход від виробництва 20-ї оди-ниці продукту дорівнює: а) 3600 грн; б) 3439 грн; в) 180 грн; г) 400 грн; д) усі попередні відповіді неправильні.

12. Поверніться до тесту 10. Якщо монополіст виробляє 19 одиниць продукту на місяць, то при збільшенні обсягу випуску на одну оди-ницю прибуток: а) зросте на 158 грн; б) зросте на 3 грн; в) зменшиться на 3 грн; г) зменшиться на 158 грн; д) усі попередні відповіді неправильні.

13. Монополіст, який максимізує прибуток, буде знижувати ціну на свій продукт, якщо: а) середні витрати падають; б) витрати на рекламу зростають; в) граничний доход вище граничних витрат; г) граничний доход дорівнює перемінним витратам; д) усі попередні відповіді неправильні.

14. Щоб одержати максимум прибутку, монополіст повинен обрати такий обсяг випуску, при якому: а) граничні витрати дорівнюють ціні продукту; б) граничні витрати дорівнюють загальним витратам; в) граничний доход дорівнює граничним витратам; г) граничний доход дорівнює загальним витратам; д) середні витрати дорівнюють ціні продукту.

118

15. У монополіста граничні витрати звичайно менше ціни продукту,

оскільки: а) ціна менше граничного доходу; б) ціна більше граничного доходу; в) граничні витрати менше середніх витрат; г) граничні витрати більше середніх витрат; д) усі попередні відповіді неправильні.

Правильно/неправильно 1. Монополія завжди обирає обсяг випуску, що відповідає не-

еластичній кривій попиту. 2. Монополія одержує надприбуток унаслідок більш високої

ефективності в порівнянні з конкурентною галуззю. 3. Монополія може збільшити загальний прибуток, встановлю-

ючи на свій продукт різні ціни на різних ринках. 4. Якщо монополіст не максимізує прибуток на одиницю випус-

ку, він не забезпечує рівності граничного доходу і граничних витрат. 5. Крива попиту для монополії завжди горизонтальна. 6. Монополія, як і ринок досконалої конкуренції, рідко зустріча-

ється в сучасній економіці. 7. Монополія і конкурентна фірма максимізують прибуток, оби-

раючи обсяг випуску відповідно до правила МС = Р. 8. Монополіст буде робити і продавати додатковий обсяг проду-

кції, якщо МR > МС. 9. Монополія забезпечує рівність МSС = МSВ. 10. У довгостроковій рівновазі монополія одержує максимум

прибутку, коли граничний доход максимальний. 11. Будь-яка цінова дискримінація незаконна. 12. Коли галузь є природною монополією, суспільство вимага-

тиме її регулювання з боку уряду. 13. Чисті втрати суспільства від природної монополії зникають,

коли регульована ціна при заданому рівні попиту встановлюється рі-вною середнім витратам виробництва.

119


1. Фірма монополіст випускає 25 одиниць товару за ціною 400 грн. Двадцять шосту одиницю товару вона продає тільки при зниженні ціни до 350 грн. Який граничний виторг від реалізації 26-ої одиниці товару: а) 350 грн; б) 50 грн (400 грн –350 грн); в) 900 грн (25 • 400 грн – 26 • 350 грн); г) –900 грн (26 • 350 грн – 25 • 400 грн); д) 400 грн (26 • 400 грн – 25 • 400 грн).

2. Припустимо, що фірма-монополіст виробляє 100 одиниць то-вару за ціною 250 тис. грн, при цьому величина граничного виторгу дорівнює 280 тис. грн. На підставі цих даних ми можемо зробити ви-сновок, що: а) фірма максимізує прибуток, якщо величина граничних витрат

складе також 280 тис. грн; б) максимальний прибуток фірми становить 3 млн грн (280 • 100 –

250 • 100); в) фірма діє на еластичній ділянці кривої попиту; г) сумарний виторг фірми зростає; д) усі відповіді неправильні.

3. Умовою максимізації прибутку фірмою-монополістом є випуск такої кількості товару, при якому: а) ціна Р > ATC; б) MR = MC; в) Р = МС; г) Р > AVC; д) Р > MR.

4. Якщо фірма-монополіст виробляє такий обсяг продукції, при якому MR = MC, то ціна товару при цьому: а) завжди перевищує величини АТС; б) дорівнює значенню АТС; в) завжди нижче АТС; г) нижче АТС при МR > MC і вище АТС при MR < MC; д) може бути вище, нижче або дорівнювати величині АТС.

120

5. Чи може фірма-монополіст максимізувати прибуток, якщо вона випускає такий обсяг продукції, при якому MR = 0: а) може, якщо при цьому ціна буде перевищувати середні сумарні ви-

трати; б) ні, оскільки в такому випадку еластичність попиту ed = 1; в) може, але тоді, коли і МС = 0; г) ні, бо сумарний виторг при цьому не перевершує сумарних витрат; д) може, якщо вона встановить будь-як ціну товару вище 0.

6. Припустимо, що фірма цілком монополізувала виробництво верстатів. Наступна інформація відбиває положення фірми:

Граничний доход = 1000 – 20Q; Загальний доход = 1000Q – 10Q2; Граничні витрати = 100 + 10Q, де Q – обсяг випуску верстатів, Р – ціна одного верстата (грн). Скільки верстатів буде продано і за якою ціною, якщо фірма фун-

кціонує як проста монополія?

7. Припустимо, що монополіст може продати 10 одиниць товару за ціною 100 грн/од. Продаж 11 одиниць викликає зниження ціни до 99,5 грн/од. Граничний доход при збільшенні обсягу продажів з 10 до 11 одиниць становить, грн: а) 100; б) 99,5; в) 94,5; г) 94,0; д) 109,5.

8. Продаючи устаткування за ціною 120 тис. грн за одиницю, фір-ма-монополіст максимізує свій прибуток. Якщо цінова еластичність попиту при зазначеній ціні дорівнює –1,5, то яку величину при цьому становлять граничні витрати МС і граничний виторг MR відповідно, тис. грн: а) 40 і 40; б) 40 і 80; в) 80 і 80; г) 80 і 60.

9. Фірма-монополіст визначила, що при існуючому попиті на її продукцію функція залежності середнього виторгу від обсягу пропо-

121

зиції описується формулою AR = 10 – Q. Якщо фірма несе середні ви-трати по виробництву, виражені функцією AC = (16 + Q2)/Q, то який прибуток (+) або збиток (–) одержує фірма, оптимізуючи випуск у ко-роткостроковому періоді, млн грн: а) –2,5; б) –3,5; в) +2,5; г) +3,0.

10. Здійснюючи виробництво в умовах монополії, фірма визначи-ла функцію загальних витрат виробництва як ТС = 20 + 2Q2. У межах довгострокового періоду фірма вважає оптимальним обсяг випуску, рівний 2,5 тис. од. Реалізуючи свою продукцію за ціною 13 грн за оди-ницю, фірма розраховує одержати такий економічний прибуток, грн: а) 0; б) 0,5; в) 1,0; г) 1,5.

ТЕМА 9. ЦІНОУТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Ринок чинників виробництва Вважається, що поведінка ринкових суб'єктів (тобто фірм, до-

машніх господарств, держав) аналізується у сфері ринку товарів і по-слуг, а ринок ресурсів (або чинників виробництва) часто не береться до уваги.

Рис. 9.1. Механізм функціонування ринкової системи

122

Ринок чинників виробництва – це сфера ринкових стосунків, де продаються і купуються ресурси, необхідні для здійснення виробни-чої діяльності. Ресурси: праця, капітал, земля, підприємницькі здібно-сті, інформація. Цей ринок виконує дві функції.

По-перше, визначає, яким чином виробляються товари. Припу-стимо, помідори можна вирощувати на великій території із застосу-ванням великої кількості техніки і невеликої кількості праці. З іншого боку, помідори можна вирощувати на невеликій території з невели-кою кількістю техніки і значними трудовими затратами.

Вибір методу виробництва залежить від ціни чинника. Чим ни-жче ціна чинника, тим більше використовується чинник і навпаки.

По-друге, визначає, для кого виробляються товари. Більшість людей заробляють саме продажем чинників виробни-

цтва, що належать ним. Оскільки ринок встановлює ціни, він визна-чає і частку продукту, що дістається власникам робочої сили, капіталу і природних ресурсів.

Попит і пропозиція на чинники виробництва

MRP = МР • МR,

де MRP – гранична прибутковість продукту; МР – граничний продукт; МRC – граничні витрати від використання ресурсів.

Фірма мінімізує витрати, якщо MPx / Рk = МРL / РL, де Pk, PL – ці-на одиниці капіталу і праці.

Відношення граничного продукту до ціни всіх чинників будуть рівні:

МRPk / Рк = MPRL / Рl

де МRPk – гранична прибутковість капіталу. Правило: Оптимальне використання ресурсів настане, коли

MRP = МRC. Якщо MRP > МRC, то фірма збільшуватиме попит на чинники

виробництва, MRP < МRC – знижувати.

123

P S=MRC P1

D=MRP

Q1 Q

Рис. 9.2. Попит на чинники виробництва: Q – кількість ресурсів; Р – ціна ресурсів;

Попит на чинники виробництва в умовах

досконалої конкуренції

Попит на чинники виробництва показує зміну обсягу чинників виробництва, необхідних фірмі при зміні цін на ці чинники.

Чинники (детермінанти), що впливають на еластичність попиту на чинники виробництва:

• еластичність попиту за ціною на кінцеву продукцію галузі (чим більш еластичний попит на конкретну пропозицію, тим менш еласти-чний попит на чинники виробництва);

• технологічна можливість заміщення одного вигляду ресурсів іншим (пряма залежність);

• частина чинника виробництва певного вигляду в загальних ви-тратах фірми;

• період використання чинника виробництва (у довгостроково-му періоді попит еластичніший, ніж в короткостроковому).

124

Пропозиція чинників виробництва в умовах

недосконалої конкуренції

Р MRC S Q

P MRC A S P1 E MRP Q Q1

Рис. 9.3. Пропозиція чинників виробництва в умовах недоскона-лої конкуренції

Особливістю пропозиції чинників виробництва є їх обмеже-

ність, але не фіксація. Оскільки MRC = MRP, то Е – це точка максима-льної прибуткової рівноваги.

Ринок праці і механізм його функціонування Ринок праці – це специфічна соціально-економічна форма руху

робочої сили, властива ринковій системі. Головною особливістю такої форми руху є залучення робочої сили до процесу виробництва шля-хом її купівлі-продажу.

Основними суб'єктами ринку праці є найняті працівники, пра-цедавці (власники, фірми), профспілки і держава. Економічні стосун-

125

ки між ними характеризуються складною взаємодією, тобто на ринку праці визначаються взаємоприйнятні умови праці і заробітна плата за допомогою узгодження інтересів продавців робочої сили і її покупців.

Механізм функціонування ринку праці складають попит і про-позиція робочої сили, ціна праці (заробітна плата), державна система регулювання зайнятості і безробіття. Індивідуальний попит на робочу силу представляють окремі фірми, а всі фірми і держава в сукупності – ринковий попит; тут також діє загальний закон попиту: чим нижче реальна заробітна плата, тим вище попит на робочу силу і навпаки. Реальна заробітна плата – це кількість товарів і послуг, які можна придбати на номінальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – сума грошей, отримана за використання праці за певний часовий від-різок. Заробітна плата (або ставка заробітної плати) – це ціна, що ви-плачується за використання праці.

Головним чинником попиту фірми є фонд заробітної плати, а межею найму робочої сили виступає рівність МР = МС (граничний продукт праці в грошовому вираженні = граничні витрати). Пропо-зицію праці представляють найняті працівники (домашні господарст-ва). Мотивом пропозиції є реальна заробітна плата (пряма залеж-ність).

W C

B

E WE ADL

ACL

QE Q

Рис. 9.4. Попит та пропозиція на працю: Е – точка рівноваги; QE – кількість праці; WE – рівноважна ставка заробітної плати.

126

На відрізку СВ пропозиція зменшується і настає ефект доходу. Це пов'язано з домінуванням потреб вищого порядку (потреб вільно-го часу) – розваги, дозвілля.

Чинники, що визначають пропозицію: чисельність працездатно-го населення, законодавчо встановлена тривалість робочого дня або тижня, кваліфікація працівників, якість праці.

Існують 3 чинники, які заважають настанню рівноваги: • великі корпорації (встановлюють стабільну заробітну плату); • профспілки (встановлюють максимальні межі нормативного

робочого часу); • держава (встановлює мінімум заробітної плати). Існують 4 моделі ринку праці: • досконала конкуренція; • монопсонія; • профспілкова монополія; • двостороння монополія. Змістовний аспект ринку праці становлять зайнятість і безробіт-

тя. Зайнятість населення – це діяльність людей, що спрямована на за-доволення їх особистих і суспільних потреб і служить джерелом до-ходу.

Робоча сила = Зайнятість + Безробітні.

Роль профспілок. Мета – підвищення заробітної плати. Шляхи досягнення мети профспілки:

1. Підвищення попиту на працю. – профспілка може спробувати збільшити попит на вироблю-

вані продукти або послуги; – підвищення продуктивності праці; – замінити ціни ресурсів замінниками. 2. Обмеження пропозиції праці: – кваліфікаційне ліцензування професій; – скорочення робочого тижня; – зменшення надстрокової роботи; – обмеження жіночої, дитячої праці; – обмеження імміграції іноземців.

127


1. Що розуміється під граничним продуктом чинника вироб-ництва, як розраховується цей показник?

2. За якої умови фірма буде максимізувати прибуток при купівлі будь-якого ресурсу?

3. Який характер має попит на чинники виробництва і чому? Чому крива індивідуальної пропозиції праці на графіку може вигина-тися назад?

4. Порівняйте можливості наймання працівників монополіста та конкурентного роботодавця. Хто з них найме більше працівників і хто платитиме більшу зарплату? Дайте пояснення.

5. Розкрийте поняття економічної ренти, яка пов’язана з най-манням робочої сили.

6. Чи доцільно профспілці проводити політику обмеження про-позиції праці? Дайте пояснення.

ТЕСТИ 1. Граничний продукт чинника виробництва у грошовому вираженні:

а) являє собою продажну ціну останньої одиниці продукту; б) дорівнює зміні загального розміру виторгу при використанні

додаткової одиниці чинника виробництва; в) дорівнює зміні обсягу виробництва при використанні додатко-

вої одиниці виробничого чинника; г) неможливо визначити в умовах досконалої конкуренції; д) неможливо визначити в умовах недосконалої конкуренції.

2. Фірма досягає мінімального рівня витрат, коли: а) ціни усіх чинників виробництва однакові; б) граничні продукти усіх чинників виробництва однакові; в) граничні продукти чинників виробництва рівні їх цінам; г) граничні продукти чинників виробництва дорівнюють нулю; д) немає правильної відповіді.

3. Конкурентна фірма, прагнучи максимізувати прибуток, мусить

наймати додаткових працівників тільки тоді, коли: а) загальний виторг менше загальних витрат;

128

б) граничний продукт праці в грошовому вираженні менше, ніж ставка заробітної плати;

в) величина граничного продукту в грошовому вираженні знижу-ється;

г) величина граничного продукту в грошовому вираженні зростає; д) граничний продукт праці в грошовому вираженні перевищує

ставку заробітної плати.

4. Коли конкурентна фірма досягає рівня виробництва, при якому

грошове вираження граничного продукту кожного ресурсу дорівнює

ціні цього ресурсу, то вона: а) виробляє продукт при мінімальних витратах, але не обов'язково

одержує максимальний прибуток; б) одержує максимальний прибуток, але не обов'язково виробляє

продукцію при мінімальних витратах; в) одержує максимальний прибуток при мінімальних витратах ви-

робництва; г) не обов'язково одержує максимальний прибуток або досягає мі-

німального рівня витрат; д) немає правильної відповіді.

5. Припустимо, що у виробництві продукту використовуються пра-

ця (L) і капітал (ДО), МР = 2; МРK = 5; PL, = 1 грн; PK = 20 грн;

МR = 3 грн. Щоб одержати максимальний прибуток, фірма мусить

використовувати: а) більше як праці, так і капіталу; б) менше як праці, так і капіталу; в) більше праці, але менше капіталу; г) більше капіталу, але менше праці; д) кількість праці і капіталу незмінна.

6. Попит на ресурс залежить від: а) ціни продукту, виробленого за допомогою даного ресурсу; б) цін ресурсів-замінників; в) цін взаємодоповнювальних ресурсів; г) ціни даного ресурсу; д) усі перераховані відповіді правильні.

129

7. Фірма-монополіст буде наймати додаткових працівників доти,

доки не буде дотримуватися рівність: а) Р • МР = W; б) Р / W = МР; в) MR • МР = W; г) MR / МР = W; д) W / MR = MC.

8. Якщо конкурентна фірма максимізує прибуток, продаючи продук-

цію за ціною 2 грн за одиницю і купуючи ресурс за ціною 10 грн, то

грошове вираження граничного продукту даного ресурсу дорівнює: а) 2 грн; б) 5 грн; в) 10 грн; г) 20 грн; д) не можна визначити на основі наявних даних.

9. Зміни в рівні реальної заробітної плати можна визначити, зістав-

ляючи зміни в рівні номінальної зарплати зі змінами в: а) рівні цін на товари і послуги; б) нормі прибутку; в) ставках оподатковування; г) тривалості робочого часу; д) немає правильної відповіді.

10. При збільшенні ставок заробітної плати: а) відбудеться скорочення зайнятості, якщо попит на працю елас-

тичний; б) відбудеться скорочення зайнятості, якщо попит на працю абсо-

лютно не еластичний; в) відбудеться збільшення зайнятості, якщо попит на працю елас-

тичний; г) відбудеться збільшення зайнятості, якщо попит на працю неела-

стичний; д) відбудеться скорочення зайнятості, якщо попит на працю неела-

стичний.

130

11. Для фірми, яка максимізує прибуток, ставка заробітної плати працівників не буде дорівнювати грошовому вираженню граничного продукту праці, якщо: а) фірма займає монополістичне положення на ринку продуктів; б) фірма є монопсоністом на ринку праці; в) працівники організовані в профспілку; г) працівники не організовані в профспілку; д) використовується дешева праця іммігрантів.

12. Що з перерахованого нижче не впливає на попит на працю: а) попит на кінцеві продукти; б) відношення граничного продукту праці до граничних продуктів

інших ресурсів; в) технологія виробництва; г) зміни в номінальній заробітній платі, викликані інфляційними

явищами; д) усе перераховане впливає на попит на працю.

13. Граничні витрати на оплату праці: а) являють собою збільшення перемінних витрат при збільшенні

обсягу продукції, що випускається, на одиницю; б) являють собою збільшення постійних витрат при збільшенні об-

сягу продукції, що випускається, на одиницю; в) абсолютно не еластичні для монополіста; г) являють собою збільшення загальних витрат на працю при най-

мі додаткового працівника; д) абсолютно еластичні для монополіста.

14. Відповідно до теорії граничної продуктивності крива попиту на працю на конкурентному ринку: а) збігається з кривою граничних витрат на оплату праці; б) збігається з кривою граничного продукту праці; в) збігається з кривою граничного продукту праці в грошовому

вираженні; г) не залежить від вартості виробленого продукту; д) збігається з кривою граничних витрат на вироблений продукт.

15. За інших рівних умов попит на працю буде менш еластичним, як-що попит на продукт даного виду праці: а) є еластичним;

131

б) є нееластичним; в) характеризується одиничною еластичністю; г) є абсолютно еластичним; д) відсутній зв'язок між попитом на працю і попитом на продукт.

16. Припустимо, що два працівника одержують разом заробітну пла-

ту 46 грн на день. Коли конкурентна фірма наймає третього пра-

цівника, то їх загальна заробітна плата збільшується до 60 грн на

день. Можна стверджувати, що: а) граничний продукт кожного з перших двох працівників дорів-

нює 23; б) грошове вираження граничного продукту праці кожного з пер-

ших двох працівників дорівнює 23; в) грошове вираження граничного продукту праці третього пра-

цівника дорівнює 14; г) фірма не повинна наймати третього працівника; д) немає правильної відповіді.

17. У порівнянні з конкурентною фірмою монопсоніст буде платити: а) велику ставку заробітної плати і наймати менше працівників; б) меншу ставку заробітної плати, але наймати більше працівників; в) меншу ставку заробітної плати, наймаючи ту саму кількість пра-

цівників; г) меншу ставку заробітної плати і наймати менше працівників; д) велику ставку заробітної плати і наймати більше працівників.

18. Праця і капітал є ресурсами-субститутами. Ціна капіталу зрос-

тає. Якщо ефект обсягу перевищує ефект заміщення, то: а) кількість капіталу, що здобувається фірмою, буде збільшуватися,

а кількість праці зменшуватися; б) кількість як капіталу, так і праці буде зменшуватися; в) кількість як капіталу, так і праці буде збільшуватися; г) кількість капіталу буде зменшуватися, а кількість праці збільшу-

ватися; д) кількість капіталу залишиться колишньою, а кількість праці бу-

де збільшуватися.

19. Крива пропозиції праці для фірми: а) не перетинається з кривою попиту на працю;

132

б) має позитивний нахил; в) виражає абсолютно не еластичну пропозицію; г) виражає абсолютно еластичну пропозицію; д) має негативний нахил.

20. Якщо фірма є монопсоністом на ринку праці, то: а) її крива МRС буде знаходитися нижче кривої попиту на працю; б) її криві пропозиції праці і МRС будуть збігатися і бути абсолют-

но еластичними; в) вона має бути монополістом на ринку праці; г) її крива пропозиції праці має позитивний нахил, а крива МRС

розташована вище цієї кривої.

Правильно/неправильно 1. Ринок праці забезпечує таке положення, при якому шахтарі

одержують однакову заробітну плату незалежно від того, у шахтах якого вугільного басейну вони працюють.

2. Фірма, що функціонує на конкурентних ринках продукту і праці, максимізує прибуток тоді, коли вона наймає працівників у та-кій кількості, при якій граничний продукт праці в грошовому вира-женні дорівнює ставці заробітної плати.

3. Фірма-монопсоніст є «прайс-тейкером» на ринку праці. 4. Коли фірма максимізує прибуток, він одночасно мінімізує ви-

трати. 5. Попит на товари є похідною від попиту на ресурси. 6. Нееластичний попит на кінцеві продукти обумовлює високу

еластичність попиту на ресурси. 7. У конкурентній галузі попит фірми на працю заданий кривою

граничного продукту праці в грошовому вираженні. 8. Зміни в технології можуть привести до збільшення гранично-

го продукту праці. 9. Якщо два ресурси є взаємодоповнювальними, то скорочення

ціни на один з них призводить до зменшення попиту на інший. 10. За інших рівних умов чим менш конкурентним є ринок, на

якому фірма продає свій продукт, тим менш еластичним буде попит даної фірми на працю.

133

11. Граничні витрати на оплату праці завжди перевищують ве-личину ставки заробітної плати, якщо фірма реалізує продукт на не-конкурентному ринку.

12. Пропозиція праці для конкурентної фірми є абсолютно не еластичною.

13. Якщо роздрібні ціни на товари і послуги зростають швидше, ніж ставки номінальної заробітної плати, то реальна заробітна плата знижується.

14. Ринковий попит на окремий ресурс являє собою суму індиві-дуальних опитувань усіх фірм, що одержують цей ресурс.

15. Фірма досягає мінімального рівня витрат тоді, коли гранич-ний продукт праці кожного фактора дорівнює його ціні.

16. Крива ринкової пропозиції праці завжди має позитивний нахил.

17. Зі збільшенням рівня оплати праці працівника зростає ціна його вільного часу.

18. Крива пропозиції праці для окремої конкурентної фірми має позитивний нахил.

19. Фірма-монопсоніст на ринку праці встановлює ставку заро-бітної плати.

20. Крива попиту на працю з боку фірми-монопсоніста не збіга-ється з кривою МRР.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Заповніть наступну таблицю попиту на працю для фірми, що

наймає працівників в умовах конкуренції і реалізує свою продукцію на конкурентному ринку:

Одиниця праці

Сукупний продукт

Граничний продукт

Ціна на продукт

(грн)

Сукупний дохід (грн)

Граничний продукт у грошовому

вираженні (грн) 1 17 2 2 31 2 3 43 2 4 53 2 5 60 2 6 65 2

134

а) скільки працівників буде наймати фірма, якщо існуюча ставка за-робітної плати дорівнює 27,95 грн? 19,95 грн? Поясніть, чому фірма не буде наймати ні більше, ні менше працівників при кожній з цих ставок заробітної плати?

б) відобразіть числовими значеннями і представте графічно криву попиту на працю даної фірми;

в) тепер знову побудуйте криву попиту фірми на працю, якщо вона продає продукцію на ринку в умовах недосконалої конкуренції і, хоча може реалізувати 17 одиниць по 2,2 грн за кожну, але му-сить знизити ціну на 5 коп., щоб реалізувати граничний продукт кожного наступного працівника. Порівняйте отриману криву по-питу з кривою, яка побудована при відповіді на питання б). Пояс-ніть різницю.

2. Які фактори визначають еластичність попиту на ресурс? Який вплив чинять наведені нижче моменти на еластичність ресурсу З, ви-користаного для виробництва товару Х? Там, де є невизначеність ре-зультату, вкажіть причини такої невизначеності: а) розширення попиту на продукт Х; б) зростання цін на ресурсозамінники Д; в) збільшення кількості ресурсів, здатних захищати З при виробниц-

тві Х; г) викликано технічним прогресом відновлення основного капіталу,

з яким взаємозалежний З у виробництві; д) зниження ціни на взаємодоповнювальний ресурс Е; е) зниження еластичності попиту на продукт Х через падіння конку-

ренції на ринку продукту.

3. Припустимо, що продуктивність праці і капіталу дорівнює значенням, наведеним нижче. Продукція, зроблена за допомогою цих ресурсів, реалізується на ринку в умовах чистої конкуренції по одній гривні за одиницю. І праця, і капітал одержуються в умовах чистої конкуренції відповідно по 1 грн і 3 грн:

Одиниця капіталу МР капіталу Одиниця праці МР праці 1 24 1 11 2 21 2 9 3 18 3 8 4 15 4 7

135

Одиниця капіталу МР капіталу Одиниця праці МР праці 5 9 5 6 6 6 6 4 7 3 7 1 8 1 8 1/2

а) яке буде співвідношення праці і капіталу, що забезпечує найменші витрати при виробництві 80 одиниць продукції? Поясніть.

б) яке співвідношення праці і капіталу, що забезпечує максимальний прибуток фірми? Поясніть. Який обсяг продукції, виробленої в ре-зультаті цього? Який економічний прибуток?

в) якщо фірма застосовує співвідношення, що забезпечує максималь-ний прибуток праці і капіталу, як зазначено в пункті б), чи гаран-тує таке співвідношення ресурсів одночасно і найменші витрати? Поясніть.

4. В усіх нижченаведених прикладах MRPL і MRPC показують ве-личини граничних продуктів у грошовому вираженні, відповідно праці і капіталу, а PL і PC – ціни на них. Доведіть, чи відповідають умо-ви в кожному випадку для одержання фірмою максимального прибу-тку. Якщо ні, то вкажіть, який/і ресурс/и варто використовувати у ве-ликих кількостях і який/і ресурс/и варто використовувати в менших кількостях: а) МRР = 8 грн; РL = 4 грн; МRРС = 8 грн; РС = 4 грн; б) МRР = 10 грн; РL = 12 грн; МRРС = 14 грн; РС = 9 грн; в) МRР = 6 грн; РL = 6 грн; МRРС = 12 грн; РС = 12 грн; г) МRР = 22 грн; РL = 26 грн; МRРС = 16 грн; РС= 19 грн.

5. У таблиці наведені дані про величину граничного продукту (МР) праці (L) і капіталу (ДО) та їх грошове вираження. Обидва ре-сурси є перемінними і здобуваються на конкурентному ринку. Ціна праці становить 2 грн, ціна капіталу – 3 грн.

Обсяг застосовуваної праці

МРL MRPL

(грн) Обсяг застосовуваного

капіталу МРК

MRPK

(грн) 1 10 5,0 1 21 10,5 2 8 4,0 2 18 9,0 3 6 3,0 3 15 7,5 4 5 2,5 4 12 6,0 5 4 2,0 5 9 4,5

136

Обсяг застосовуваної праці

МРL MRPL

(грн) Обсяг застосовуваного

капіталу МРК

MRPK

(грн) 6 3 1,5 6 6 3,0 7 2 1,0 7 3 1,5

а) скільки одиниць праці і капіталу повинна використовувати фірма, щоб зробити з мінімальними витратами 64 одиниці продукту? 99 одиниць продукту?

б) скільки одиниць праці і капіталу повинна використовувати фірма, щоб одержати максимальний прибуток?

в) чому фірма, одержуючи максимальний прибуток, одночасно за-безпечує мінімальні витрати?

г) чи є ринок, на якому фірма продає свій продукт, конкурентним? За якою ціною фірма продає продукт?

д) за умови, що фірма одержує максимальний прибуток, визначте її загальний обсяг продукту (ТР), загальний виторг (ТR), загальні ви-трати(ТС) і величину прибутку.

6. Фірма «Бета» використовує 10 одиниць ресурсу А і виробляє 150 одиниць товару Х, а коли наймає 11 одиницю ресурсу, обсяг ви-робництва зростає до 160 одиниць. Ціна одиниці ресурсу дорівнює 100 грн. Чому дорівнює граничний продукт у грошовому вираженні МRР 11 одиниці ресурсу А? а) МRР = МР • 100 = 10 • 100 = 1 тис. грн; б) МRР = 150 • 100 = 15 тис. грн; в) МRР = (150 + 160) • 100 = 31 тис. грн; г) на підставі наявних даних МRР не обчислюється. д) МRР = 160 • 100 = 16 тис. грн.

7. Визначте значення МRР ресурсу В, що фірма «Гамма» викори-стовує для виробництва товару Х, і внесіть відповідні дані в таблицю. Одиниця товару Х реалізується за ціною 30 тис. грн:

Кількість найманих одиниць ресурсу В

Сумарний продукт ТР (шт.)

МRР

1 15 2 26 3 33 4 38 5 41 6 43

137

1) за даними таблиці побудуйте криву попиту на ресурс В; 2) якщо ресурсом У служить праця, то скільки працівників найме

фірма при ставці заробітної плати 300 тис. грн: а) 3 працівників; б) 2 працівників; в) будь-яку кількість більше 2; г) 1 працівника; д) жодного працівника.

8. Нехай фірма «Дельта» робить товар Х с використанням пере-

мінного ресурсу С. Ресурсний і товарний ринки є досконало конку-рентні. Заповніть таблицю нижче і дайте відповідь на питання:

Кількість одиниць

ресурсу З Сумарний

продукт ТР Граничний продукт МР

Сумарний виторг (тис. грн)

1 30 30 150 2 22 3 16 4 80 400 5 8 6 460

1) якщо ціна ресурсу З складе 35 тис. грн, то фірма «Дельта» мак-

симізує прибуток при наймі: а) 1 одиниці ресурсу; б) 2 одиниць ресурсу; в) 3 одиниць ресурсу; г) 4 одиниць ресурсу; д) 5 одиниць ресурсу.

2) якщо у виробництві товару Х, крім перемінного ресурсу З, за-йнятий ще постійний ресурс D, витрати на найм якого становлять 115 тис. грн, то фірма, найнявши обчислену вище кількість ресурсу З, має прибуток у розмірі: а) 100 тис. грн; б) 150 тис. грн; в) 80 тис. грн; г) 170 тис. грн; д) 130 тис. грн.

138

9. У таблиці 1 наведено дані про величину граничного продукту в грошовому вираженні (MRPL) для окремої фірми. а) припустимо, що є 100 фірм з такою ж величиною MRPL даної кон-

кретної праці. Визначте величину обсягу загального ринкового по-питу на цей вид праці. Отримані дані занесіть у таблицю 2;

б) на основі даних таблиці 2 визначте рівноважну ставку заробітної плати;

в) визначте загальну кількість найнятих працівників; г) визначте для окремої фірми граничні витрати на оплату праці, кі-

лькість найнятих працівників, величину заробітної плати; д) визначте, як змінилася загальна кількість найнятих працівників,

якщо встановлено мінімальний розмір оплати праці на рівні 12 грн.

Таблиця 1

Кількість одиниць праці MRPL (грн)

1 15 2 14 3 13 4 12 5 11 6 10 7 9 8 8

Таблиця 2

Обсяг попиту на працю

(осіб) Ставка заробітної плати

(грн) Обсяг пропозиції праці

(осіб) 15 850 14 800 13 750 12 700 11 650 10 600 9 550 8 500

139

10. Заповніть таблицю пропозиції праці для фірми, що наймає правників в умовах конкуренції:

Одиниці праці

Ставка заробітної плати (грн)

Загальні витрати (фонд заробітної

плати, грн)

Граничні витрати на ресурс (праця, грн)

0 14 1 14 2 14 3 14 4 14 5 14 6 14

Представте графічно криві пропозиції праці і граничних витрат на ресурс (праця) для даної фірми. Пояснить взаємозв'язок цих кривих.

11. Якщо фірма наймає працівників на досконало конкурентно-му ринку праці, то: а) крива пропозиції праці для фірми має висхідний характер; б) попит фірми на працю абсолютно еластичний; в) криві пропозиції праці і граничних витрат на працю збігаються

і є горизонтальними; г) криві попиту на працю і граничний продукт праці в грошовому

вираженні не збігаються; д) крива МRCL лежить вище кривої пропозиції праці.

12. Використовуючи наведені в таблиці дані, дайте відповідь на запитання:

В одиниць праці Сумарний

продукт праці Ціна одиниці

товару Ставка заробітної

плати 1 25 20 150 2 45 20 150 3 60 20 150 4 71 20 150 5 79 20 150 6 85 20 150 7 90 20 150

140

1) яку кількість працівників треба найняти фірмі, щоб максимізу-вати прибуток (мінімізувати витрати): а) 2 працівників; б) 3 працівників; в) 4 працівників; г) 5 працівників; д) припинити випуск товару.

2) при ставці заробітної плати W = 550 грн фірма максимізує прибуток (мінімізує витрати), найнявши: а) 1 працівника; б) припинивши випуск товару; в) 2 працівників; г) 4 працівників; д) 7 працівників.

13. Нижче в таблиці наведені дані, що свідчать про попит на працю (таблиця 1) і пропозицію праці (таблиця 2). Використовуючи ці дані, дайте відповідь на запитання:

Таблиця 1

Кількість одиниць праці L

Сумарний продукт ТР

Ціна одиниці товару Рх

1 25 20 2 45 19 3 60 18 4 71 17 5 79 16 6 85 15 7 90 14 8 94 13

Таблиця 2

L W 1 72 2 96 3 139 4 168 5 200

141

L W 6 225 7 250 8 275

1) дані таблиці свідчать, що:

а) фірма наймає працю на досконалому конкурентному ринку в умо-вах діяльності галузевої профспілки;

б) фірма є монопсоністом і реалізує товар на досконалому конкурент-ному ринку;

в) фірма наймає працю і реалізує продукцію на досконало конкурент-них ринках;

г) фірма наймає працівників на конкурентному ринку, а реалізує то-вар на досконало конкурентному;

д) і ринок праці, і товарний ринок є досконало конкурентними. 2) скільки працівників найме фірма:

а) 1 працівника; б) 3 працівників; в) 4 працівників; г) 5 працівників; д) 7 працівників.

14. Кафе потрібні різнороби. Попит на працю описується рів-нянням L = 10 – 0/2w, де L – кількість найнятих, w – погодинна заро-бітна плата. На оголошення про найм відгукнулися 7 осіб. Двоє з них готові працювати при оплаті не менше ніж 40 грн/год; двоє – не мен-ше ніж 25 грн/год; двоє – не менше ніж 20 грн/год; один готовий на оплату від 15 грн/год: а) скільки різноробів буде найнято і при якому рівні оплати? б) держава законодавчо встановлює мінімальний рівень погодинної

оплати 40 грн/год. Скільки працівників найме кафе в цьому разі?

15. Нехай виробнича функція фірми в короткостроковому періо-ді має вигляд Q = 5000 L1/2, де L – обсяг використання праці на годину. Фірма діє на конкурентному ринку, ціна одиниці продукції – 2 грн: а) скільки праці буде використовувати фірма при рівні заробітної

плати 10 грн на годину? 5 грн на годину? 2 грн на годину? Складіть функцію попиту на працю;

142

б) припустимо, що годинна заробітна плата – 10 грн. Скільки про-дукції фірма буде робити при ринковій ціні 1 грн, 2 грн, 5 грн? Складіть функцію пропозиції фірми.

16. Комбінації обсягу використання праці і випуску фірми, що

діє на конкурентному ринку, наведені в таблиці:

Обсяг використання праці, тис. осіб 10 15 20 25 30 35 Випуск, тис. шт. 800 1600 2600 3350 3850 4100

Фірма продає готову продукцію за ціною 2 грн за штуку. Побу-дуйте галузеву функцію попиту на працю, якщо в галузі діють 10 фірм з однаковою виробничою функцією.

ТЕМА 10. ЦІНОУТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ: РЕНТА, ПОЗИКОВИЙ ВІДСОТОК І ПРИБУТОК

Ринок капіталів. Відсоток Капітал – це засоби, застосування яких дозволяє збільшити ефек-

тивність людської праці. Застосування капіталу вимагає попередніх витрат, джерелом

яких стають невикористані доходи. Якщо одержувачі доходів не ви-користовують їх повністю, а частину зберігають, то ці заощадження можуть стати джерелом позикових засобів, що надаються в тимчасове користування, або для купівлі споживчих благ (споживчий кредит), або для інвестування виробництва (інвестиційний кредит). Заоща-дження стають об'єктом купівлі-продажу на ринку чинників вироб-ництва, де складається їх ціна – плата за право скористатися цими за-собами – відсоток.

Ціна (норма %) складається під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Пропозиція визначається схильністю одержувачів дохо-дів до заощадження, а попит – прагненням до придбання великої кі-лькості споживчого блага і збільшення випуску продукції за рахунок додаткових капіталовкладень.

143

Застосування капіталу Попередні витрати (10 грн) – невикористані доходи

споживання (7 грн) заощадження (3 грн)

джерело позикових засобів

тимчасове використання

споживання блага (1 грн) інвестування виробництва (2 грн) (споживчий кредит) (інвестиційний кредит)

об'єкт купівлі-продажу

плата за користування

10 коп (відсотком) 20 коп.

доход від споживання капіталу 30 коп.

Рис. 10.1. Кругообіг капіталу

Норма відсотка S

D Позичкові засоби Рис. 10.2. Попит та пропозиція на гроші

144

Діапазон ставок відсотка: 1. Ризик (чим більша небезпека, що позичальник не виплатить

позику, тим більший позичковий відсоток буде стягувати кредитор). 2. Терміновість (довгострокові позики зазвичай видаються за

вищими ставками відсотка, ніж короткострокові). 3. Розмір позики (для двох позичок з рівною терміновістю і ри-

зиком ставка позичкового відсотка зазвичай вища на меншу з двох. Це відбувається тому, що адміністративні витрати великої і дрібної позики приблизно одні й ті самі в абсолютному вираженні).

4. Оподаткування (на певний вид облігацій (ОВДП)) позичковий відсоток не оподатковується податком з доходу. Це дозволяє зменши-ти позиковий відсоток).

5. Обмеження умов конкуренції на ринку (у невеликому місті банк-монополіст завищує відсоток і він приймається як еталон).

Роль відсоткової ставки: – збільшує інвестиції і стимулює виробництво; – розподіляє капітал між тими галузями, де він виявиться най-

більш продуктивним і прибутковим. Ринок природних ресурсів. Рента Особливістю цього ринку є обмеженість ресурсів (землі). Тому

крива пропозиції землі є абсолютно не еластична.

R S Не повністю використовується земля

RE E

Немає конкуренції на землю D

QE Q (кількість землі)

Рис. 10.3. Попит і пропозиція на землю Чиста економічна рента – це доход від економічної діяльності

із землі, пропозиція якої нееластична в довгостроковому періоді: P1 = R/r • 100%.

145

Підприємницький доход. Прибуток За трудовою теорією вартості, прибуток – це праця найнятих

працівників, здатних створювати вартість більшу, ніж та, яка випла-чується їм у вигляді зарплати.

За теорією чинників виробництва, прибуток – це винагорода від підприємницької діяльності як особливої здібності до організації економічної діяльності.

У широкому сенсі прибуток – це економічна категорія, яка є платою за ризик, за уміння краще за інших передбачати невизначене майбутнє.


1. Яким чином попит на інвестиції пов’язаний із попитом на го-

тову продукцію? 2. Який зв’язок існує між концепцією поточної вартості і прин-

ципом урахування альтернативних витрат? 3. Як співвідносяться поняття «поточна вартість», «ставка дис-

контування», «внутрішня норма окупності інвестицій» і «строк окуп-ності інвестицій»?

4. Яким чином амортизаційна стратегія, обрана фірмою, впливає на її попит на капітал?

5. Яка різниця між реальною та номінальною ставками дискон-ту? Коли для підрахунку чистої поточної вартості слід користуватися реальною, а коли номінальною ставкою дисконту?

ТЕСТИ

1. Ставка відсотка за облігаціями буде тим нижче, чим:

а) коротший термін, на який вони випущені; б) більший можливий ризик; в) нижча ліквідність; г) більша очікувана інфляція; д) більша номінальна ціна стосовно ринкової.

2. Яке з наведених понять являє собою продуктивний економічний ре-сурс: а) грошовий капітал; б) засоби виробництва;

146

в) відсоток; г) прибуток; д) споживчі товари.

3. Земельна рента буде зростати за інших рівних умов, якщо: а) знижується ціна землі; б) зростає попит на землю; в) скорочується попит на землю; г) пропозиція землі зростає; д) при жодній з цих умов.

4. Пропозиція землі: а) абсолютно не еластична; б) характеризується одиничною еластичністю; в) абсолютно еластична; г) еластична; д) нееластична.

5. Якщо номінальна відсоткова ставка становить 10%, а темп ін-фляції визначений у 4% на рік, то реальна відсоткова ставка складе: а) 14%; б) 6%; в) 2,5%; г) -6%; д) 4%.

6. Фірма планує взяти банківську позику на будівництво нового під-приємства. Річна ставка відсотка становить 18%. Очікувана нор-ма прибутку визначена в 20%. За цих умов фірма: а) не буде будувати нове підприємство; б) буде будувати нове підприємство; в) незважаючи на збиток, вирішить будувати підприємство; г) не зможе прийняти рішення на основі наявної інформації; д) така ситуація не може мати місця.

7. Суб'єкт, що тримає гроші на банківському рахунку при 8% річній ставці, вирішив зробити передплату на журнал. Річна передплата коштує 12 грн, а дворічна – 22 грн. У яку суму обійшлася йому пе-редплата на другий рік? а) 10 грн;

147

б) 10,8 грн; в) 9,6 грн; г) 11 грн; д) 11,4 грн.

8. Ставка відсотка зросла з 8% до 10%. Власник безстрокових цінних

паперів, що приносять йому річний доход у 100 грн, постійно буде

мати: а) втрати капіталу в 40 грн; б) втрати капіталу в 50 грн; в) доход від приросту капіталу в 50 грн; г) втрати капіталу в 250 грн; д) доход від приросту капіталу в 250 грн.

9. Позитивне рішення про будівництво моста, що буде служити

200 років і приносити щорічно прибуток у розмірі 10%, буде при-

йнято за умови, що відсоткова ставка складає: а) не більше 2%; б) не більше 20%; в) 10% чи менше; г) 10% чи більше; д) для ухвалення рішення недостатньо інформації.

10. Суб'єкт спрямовує свої гроші на придбання державних цінних па-

перів тоді, коли: а) відсоткові ставки незабаром значно виростуть у порівнянні з іс-

нуючими; б) відсоткові ставки значно скоротяться в порівнянні з існуючими; в) відсоткові ставки спочатку виростуть, а потім знизяться; г) відсоткові ставки не зміняться; д) не буде спостерігатися інфляційного росту цін.

11. Ріст відсоткової ставки приведе до: а) зростання попиту на позикові засоби; б) зростання пропозиції позикових засобів; в) скорочення пропозиції позикових засобів; г) зростання обсягу пропозиції позикових засобів; д) зростання обсягу попиту на позикові засоби.

148

12. Фірма бажає взяти позику на придбання нового обладнання, що

буде коштувати 20 тис. грн і служити один рік. Очікується, що

завдяки цьому додатковий річний доход складе 1,5 тис. грн. Фірма

здійснить інвестиції в устаткування за умови, що відсоткова

ставка становитиме: а) 6%; б) 8%; в) 10%; г) 12%; д) 15%.

13. При існуючому попиті на інвестиції їх величина: а) не залежить від відсоткової ставки; б) може або зростати, або скорочуватися при зростанні відсоткової

ставки; в) буде скорочуватися, якщо буде зростати відсоткова ставка; г) буде зростати, якщо буде збільшуватися відсоткова ставка; д) буде скорочуватися, якщо буде зменшуватися відсоткова ставка.

14. Рівноважна відсоткова ставка вирівнює: а) номінальну і реальну відсоткові ставки; б) обсяг попиту та пропозиції позикових засобів; в) споживання і заощадження; г) усі зазначені величини; д) нічого з наведеного.

15. За інших рівних умов збільшення продуктивності засобів вироб-

ництва приведе до: а) зростання попиту на позикові засоби і скорочення рівноважної

ставки відсотка; б) зростання попиту на позикові засоби і зростання рівноважної

ставки відсотка; в) зростання пропозиції позикових засобів і зниження рівноваж-

ної відсоткової ставки; г) зростання пропозиції позикових засобів і збільшення рівноваж-

ної відсоткової ставки; д) не вплине на зазначені процеси.

149

Тести 16 і 17 засновані на таких даних:

Очікувана норма чистого прибутку (%) 19 17 15 13 11 9 Обсяг інвестицій в устаткування (млрд грн) 220 250 300 360 430 500

16. Якщо ставка відсотка складе 13%, то інвестиції будуть рівні: а) 300 млрд грн; б) 360 млрд грн; в) 430 млрд грн; г) 500 млрд грн; д) понад 500 млрд грн.

17. Збільшення відсоткової ставки з 15% до 17% приведе до: а) зростання інвестицій на 40 млрд грн; б) зростання інвестицій на 50 млрд грн; в) скорочення інвестицій на 50 млрд грн; г) скорочення інвестицій на 40 млрд грн; д) зростання інвестицій більш ніж на 50 млрд грн.

18. Земельні власники взагалі не одержать ренту, якщо: а) існує податок на землю; б) криві попиту та пропозиції земельних ділянок перетинаються; в) крива пропозиції землі абсолютно не еластична; г) крива пропозиції знаходиться праворуч від кривої попиту; д) родючість землі різко погіршиться.

19. У рік 1 рівень цін не змінюється, номінальна ставка відсотка скла-дає 6%, У рік 2 темп інфляції склав 3%. Якщо реальна ставка від-сотка в році 2 залишається на тому ж рівні, що й у році 1, то но-мінальна ставка відсотка в році 2 повинна: а) вирости на 9%; б) вирости на 3%; в) знизитися на 3%; г) вирости на 6%; д) залишитися незмінною на рівні 6%.

20. При прийнятті рішень про інвестиції фірми беруть до уваги: а) номінальну відсоткову ставку; б) реальну відсоткову ставку; в) номінальну відсоткову ставку за винятком реальної ставки від-

сотка;

150

г) інші, не зазначені вище фактори; д) реальну ставку відсотка за винятком номінальної.

Правильно/неправильно 1. Реальна ставка відсотка може бути негативною. 2. Рівновага на ринку землі виявляється в тому, що величина рен-

ти однакова для всіх ділянок землі однакової якості. 3. Реальна відсоткова ставка плюс ріст цін, виражений у відсот-

ках, становить номінальну відсоткову ставку. 4. При будь-якому рівні відсоткової ставки не реалізуються ті

інвестиційні проекти, за якими норма прибутку вище ставки відсотка. 5. Реальні відсоткові ставки можуть бути рівні 0. 6. Різні розміри земельної ренти відбивають розбіжність у гра-

ничній продуктивності земельних ділянок. 7. Економічна рента є платежем за ресурси, що характеризують-

ся абсолютно не еластичною кривою попиту. 8. Ріст пропозиції грошей призводить до збільшення ставки від-

сотка. 9. Фірма буде здійснювати інвестиції тоді, коли очікувана норма

прибутку буде менше, ніж відсоткова ставка. 10. Найбільший попит на позикові засоби виявляється у фірм,

що мають намір спрямувати їх на придбання засобів виробництва. 11. Чим нижче відсоткова ставка, тим менше попит на гроші. 12. Ситуація, при якій люди утримуються від споживання зараз,

щоб збільшити його в майбутньому, називається заощадженням. 13. Ціна капітального блага зростає, коли збільшується відсот-

кова ставка. 14. Для окремого виробника рента являє реальні витрати вироб-

ництва, а не економічний надлишок. 15. Технологічні зміни, що приводять до збільшення норми при-

бутку на здійснювані інвестиційні проекти, викликають збільшення попиту на позиковий капітал.

16. Рівноважна ставка відсотка встановлюється тоді, коли про-позиція капіталу перевищує попит на нього.

17. Величина земельної ренти зменшиться, якщо крива попиту на землю зсунеться вправо.

151

18. Пропозиція позикових засобів не залежить від ставки відсотка. 19. Обмеженість природних ресурсів не дозволяє знайти опти-

мальний спосіб їх використання.


1. Розмежуйте номінальну і реальну ставки відсотка. Яка з них більшою мірою враховується при ухваленні інвестиційних рішень? Якщо номінальна відсоткова ставка дорівнює 12%, а рівень інфляції – 8%, то яка буде реальна ставка відсотка? У різний час у 70-ті роки ХХ ст. вкладники «заробили» на своїх рахунках номінальні відсоткові ставки, що були нижче рівня інфляції, тому їхні заощадження мали негативний реальний відсоток. Чому тоді в них були заощадження?

2. Якщо грошовий капітал як такий не є економічним ресурсом, то чому платять і одержують відсоток за його використання? Наведіть доречні міркування для доказу того, що відсоткові ставки істотно від-різняються залежно від виду кредиту? Використайте ці міркування для пояснення відносного розміру відсоткових ставок, встановлених на: а) державні облігації в 1 тис. грн терміном на 10 років; б) позичку в 20 грн під заставу; в) позичку Федерального управління житлового будівництва на бу-

динок вартістю в 97 тис. грн на 30 років; г) кредит комерційного банку на 12 тис. грн на 24 місяці для фінансу-

вання придбання автомобіля; д) позичку в 100 грн на 60 днів, отриману від фінансової компанії з

надання дрібних позичок приватним особам.

3. Передбачається, що верстат буде служити 3 роки, даючи що-річний доход 20 тис. грн. Його залишкова вартість до кінця третього року складе 60 тис. грн. Визначте ціну верстата, що спрямовується повністю на покриття витрат, якщо: а) ставка відсотка дорівнює 8; б) ставка відсотка дорівнює 10; в) ставка відсотка дорівнює 8, але очікуваний темп інфляції становить

7% на рік.

4. Номінальна вартість акції компанії Z становить 1 тис. грн, її поточна ринкова ціна – 6 тис. грн. Компанія виплачує квартальний

152

дивіденд 200 грн на акцію. Який поточний прибуток на акцію компа-нії в річному обчисленні?

5. Банки А і Б пропонують вкладникам 50% річних з нарахуван-ням доходу один раз у півріччя. При цьому банк А нараховує доход за простою відсотковою ставкою, а банк Б – за складною. Який з банків пропонує вкладникам більш вигідні умови вкладу засобів на шість мі-сяців?

6. Родина Іванових мусить вирішити таку проблему: купити пральну машину або користуватися пральнею. Пральня обходиться їй у 20 грн на тиждень. Пральна машина коштує 3 тис. грн. Відсоткова ставка в комерційному банку становить 10%. Інші витрати з викорис-тання пральної машини (амортизація, електроенергія) становлять 10 грн. Визначте, чи варто родині Іванових купувати пральну машину?

7. Такий собі Петров завжди мріяв мати власну кав’ярню. Відо-мо, що витрати, пов'язані з утриманням кав’ярні, такі:

на придбання устаткування (зношується за 15 років ) – 850 тис. грн; на зарплату персоналу – 160 тис. грн на рік; на сировину – 120 тис. грн на рік. Наразі річна зарплата пана N складає 25 тис. грн. На придбання устаткування він збирається використовувати

свої заощадження, що приносять йому 8% річних. Петров очікує що-річно одержувати виторг, рівний 900 тис. грн. Чи є придбання кав’ярні вигідною угодою? Зробіть розрахунок.

153

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ЗНАЧЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ У ВИВЧЕННІ МІКРОЕКОНОМІКИ

Курсова робота є однією з форм підготовки фахівців вищої ква-ліфікації. Її написання має велике значення:

• по-перше, вона прилучає студентів до самостійної творчої ро-боти з економічною літературою, привчає знаходити в ній основні положення, що стосуються обраної проблеми, підбирати, обробляти й аналізувати конкретний матеріал, складати таблиці та діаграми і на їхній основі робити правильні висновки;

• по-друге, студент звикає чітко, послідовно й економічно гра-мотно викладати свої думки при аналізі теоретичних проблем і вчи-тися творчо застосовувати мікроекономіку, пов'язуючи її з практикою;

• по-третє, робота закріплює і поглиблює знання студентів з мі-кроекономіки;

• по-четверте, прищеплює навички роботи на комп'ютері. Курсова робота – це перша проба пера, підготовчий ступінь до

написання дипломної роботи. Вона привчає студента до науково-дослідної роботи і сприяє набуттю досвіду і навичок її ведення. Кур-сова робота є також підсумком самостійного вивчення студентом од-нієї з найважливіших проблем мікроекономіки.

Для того щоб підготувати курсову роботу, що відповідає пропо-нованим вимогам, студент повинен використовувати не тільки отри-мані теоретичні знання з мікроекономіки, але і фактичні дані, що ха-рактеризують діяльність суб'єктів, що хазяйнують.

Курсова робота виконується відповідно до навчального плану. Вона є обов'язковою формою звіту студента перед кафедрою економі-чної теорії.

Студенти виконують курсову роботу під керівництвом виклада-ча. Виконана робота здається для перевірки. Після позитивної оцінки її викладачем вона має бути захищена.

Якщо робота відповідає всім вимогам, викладач оцінює її пози-тивно й у письмовій формі у вигляді рецензії повідомляє про це сту-дентові. Незадовільно виконана робота підлягає переробці відповідно до зауважень викладача, що містяться в рецензії.

154

Повторно виконана робота здається разом з першим варіантом курсової роботи і рецензією на неї.

До складання іспмту з мікроекономіки допускаються лише ті студенти, які мають позитивні оцінки за курсову роботу. Курсова ро-бота студентові не повертається і зберігається на кафедрі.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота з мікроекономіки повинна складатися з таких

частин: титульного аркуша, змісту (плану), вступу, основного тексту – теоретичної і практичної частини, висновку (висновків), списку ви-користаної літератури, додатка (за необхідності). Структура курсової роботи може видозмінюватися залежно від теми і складності.

Титульний аркуш курсової роботи містить найменування мініс-терства і вищого навчального закладу, а також кафедри, де викону-ється курсова робота; назву дисципліни, теми, а також реквізити сту-дента: факультет, спеціальність, групу, прізвище, ім'я, по батькові ав-тора; науковий ступінь, учене звання і прізвище, ім'я, по батькові нау-кового керівника; місто і рік.

У змісті (плані) містяться найменування і номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголо-вок), зокрема вступу, висновку, додатка, списку використаної літера-тури та ін.

У вступі автор повинен розкрити сутність і стан наукової про-блеми (завдання) і її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі по-дається загальна характеристика курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу і порівняння з відомими рішеннями проблеми (наукового завдання) визначається актуальність і доцільність роботи для розвитку економіки. Висвітлен-ня актуальності не має бути складним. Досить кількома пропозиціями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і за-вдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Об'єкт до-

155

слідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обрано для вивчення. Предмет дослідження обмежується об'єктом. Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, спів-відносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється і його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямова-на головна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи. Методи дослідження – подається перелік вико-ристаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети.

Практичне значення отриманих результатів. У курсовій роботі треба подати відомості про практичне застосування отриманих теоре-тичних результатів або рекомендації щодо їх використання.

Вступ має бути стислим (3-4 сторінки). В основній частині викладається зміст теми. Основна частина

складається з розділів, підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати пе-редмова з коротким описом обраного напрямку й обґрунтуванням за-стосованих методів досліджень. Основну частину рекомендується розділити на 3-4 питання, що розкривають сутність проблеми. Збіль-шувати кількість питань не варто, тому що це призведе до їх поверх-невої розробки або значного підвищення обсягу курсової роботи. Ви-клад кожного питання треба чітко обмежувати для того, щоб можна було чітко бачити, де починається і де закінчується їхнє висвітлення. Основна частина роботи може бути викладена на 35-40 сторінках ста-ндартного аркуша.

Висновок (висновки) випливає з матеріалів курсової роботи і мі-стить важливі наукові і практичні результати їх використання, а та-кож висновки щодо методів вирішення поставлених завдань, їх прак-тичний аналіз, порівняння з відомими рішеннями. Висновок потріб-но писати коротко на 2-3 сторінках.

Список використаної літератури розміщається за абеткою прі-звищ перших авторів або заголовків у хронологічному порядку. Спи-сок повинен складатися не менш ніж з 20 джерел.

Доцільно до додатка включити допоміжний матеріал, необхід-ний для повноти сприйняття курсової роботи:

– проміжні математичні формули і розрахунки; – таблиці допоміжних цифрових даних;

156

– графічні, схематичні, діаграмні та інші об'єкти; – розрахунки економічного характеру; – ілюстрації допоміжного характеру.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Кожен студент, який виконує курсову роботу, повинен знати вимоги до письмових робіт з мікроекономіки.

Основну увагу студенту необхідно приділяти всебічному і гли-бокому теоретичному висвітленню досліджуваної проблеми як у ці-лому, так і окремих її частин.

Написання курсової роботи необхідно починати з постанови і ви-кладення змісту основного питання кожного розділу. Розкриття зміс-ту має бути доказовим, науково аргументованим, а не декларативним. Теоретичні положення і висновки повинні ґрунтуватися на конкрет-них матеріалах реальної дійсності. Причому факти і приклади мають бути не випадковими, а типовими. Для того щоб мати правильні уяв-лення про ті чи інші економічні явища і закони, бажано розглядати їх в історичному аспекті. Але цю вимогу не слід розуміти як необхід-ність всебічного опису історії виникнення і форм прояву певних еко-номічних явищ і законів. Дуже важливо, щоб матеріал курсової робо-ти викладався логічно, послідовно і чітко.

Тому при написанні курсової роботи для повного і правильного розкриття змісту обраної теми студентові необхідно:

• вивчити наукові праці з даної проблеми українських і закор-донних відомих учених (див. список літератури, що рекомендується);

• проаналізувати чинну нормативно-законодавчу базу України; • ознайомитися зі статистичними даними, що друкуються в пе-

ріодичній пресі і статистичних збірниках; • вивчити статті з обраної теми, що друкуються в періодичних

економічних виданнях (див. список періодичних видань, що реко-мендуються).

Практика ставить проблеми і питання, до яких теорія не завжди готова. Звідси щодо багатьох проблем мікроекономіки фахівці мають різні погляди, ведуться дискусії, що знаходять висвітлення в літерату-рі. У курсовій роботі студент на основі вивченої економічної літера-тури повинен визначити свою думку стосовно дискусійного питання,

157

аргументувати її, а потім викласти наявні в літературі дані з досліджу-ваної проблеми і дати їх критичний аналіз. Це додає роботі творчого і самостійного характеру.

Однією з найважливіших вимог до студентів, що працюють над курсовою роботою, є самостійне і творче її виконання. На жаль, деякі студенти замість самостійної і сумлінної праці над обраною темою за-ймаються механічним списуванням текстів з опублікованих, часто за-старілих статей, брошур, книг. Різновидом такого недоліку є зловжи-вання цитатами, що іноді з'єднуються окремими фразами або союза-ми й утворюють часто велику частину тексту письмової роботи. Таке виконання курсової роботи неприпустимо, оскільки це призводить до того, що в роботі з'являються неправильні положення і застарілі ма-теріали, що не відбивають дійсної картини економічного розвитку. Подібні роботи не приносять студентам користі й оцінюються неза-довільно.

Теоретично грамотно викласти матеріал у письмовій формі – це новий важливий етап у виконанні курсової роботи, що характеризує ступінь формування знань, їх систематизації і свідомого засвоєння. Опанувавши прийоми самостійного отримання інформації, студент повинен організувати самоконтроль знань – логічно, послідовно, сти-сло в письмовій формі розкрити питання плану обраної теми. Само-стійний, творчий характер викладу виявляється в тому, що студент кожне питання плану висвітлює згідно з продуманою ним схемою, правильно використовує і коментує цитати, не перевантажуючи ними текст, не допускає сторонніх, уривчастих положень, логічно між со-бою не зв'язаних, наводить самостійно обраний фактичний матеріал для ілюстрації найважливіших положень теми, погоджує аналізовані теоретичні положення з практичною дійсністю.

Курсова робота має бути написана гарною літературною мовою. Мова, стиль викладу, уміння будувати короткі пропозиції, виражати свої думки в зрозумілій, доступній формі, що не допускає різночи-тань, відіграють велику роль. Слід дотримуватися однаковості в за-стосуванні термінів, умовних позначок і скорочень слів, мір ваги і до-вжини. Інші скорочення не допускаються. Як показує практика, час-тина курсових робіт оцінюється незадовільно, тому що в них виявля-ються серйозні літературні погрішності, які нерідко призводять до перекручування змісту питань і значеннєвих помилок. Щоб уникнути

158

стилістичних та інших помилок, рекомендується використовувати су-часні видання словників В. Даля, С. Ожегова, іноземні словники, по-літико-економічні і філософські енциклопедії.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи доцільно розділити на 6 етапів: – вибір теми; – добір і вивчення літератури; – складання плану роботи; – збір та обробка фактичного і статистичного матеріалу; – написання курсової роботи; – захист курсової роботи. Тема курсової роботи студентом вибирається з тих, що рекомен-

дуються кафедрою економічної теорії. Від правильного вибору теми часто залежить не тільки якість письмової роботи, але і взагалі мож-ливість її виконання. Вибір теми з рекомендованих кафедрою еконо-мічної теорії тем рятує студента від розпливчастого або, навпаки, над-звичайно вузького висвітлення того чи іншого кола питань, від імові-рності виконати курсову роботу взагалі не за курсом мікроекономіки, а за іншими близькими їй навчальними дисциплінами.

Тему курсової роботи варто вибирати з тих розділів мікроеко-номіки, що є найбільш складними для розуміння або викликають у студента науковий інтерес. Написання роботи з таких тем допоможе студентам більш глибоко розібратися в складних і важких проблемах курсу, ліквідувати пропуски, поглибити знання наукової проблеми, що їх зацікавила, написати курсову роботу творчо, висловивши свою думку.

Доцільно вибирати тему курсової роботи, що була б пов'язана з виробничою роботою студента або близькою до профілю майбутньої спеціальності. Виконання тем, пов'язаних із практичною роботою сту-дента, має низку переваг. З одного боку, це полегшує виконання ро-боти, оскільки автор зможе для підтвердження теоретичних поло-жень широко використовувати фактичний матеріал своєї установи або підприємства, де він працював до вступу в університет або пра-цює зараз. Це дозволить підвищити якість курсової роботи. З іншого боку, на основі конкретних даних студент зможе зробити корисні ви-

159

сновки і сформулювати пропозиції, упровадження яких поліпшить роботу підприємства або установи і, відповідно, підвищить їхні еко-номічні показники.

Можна рекомендувати студентові вибирати тему з тих розділів мікроекономіки, що вже вивчені, бо отримані знання допоможуть йому краще представити зміст і основні питання теми, що обираєть-ся, і вдало написати всю письмову роботу.

Після вибору теми потрібно самостійно, користуючись катало-гом, скласти список необхідної літератури, підібрати її і вивчити. По-чинати цю роботу варто з дослідження переліку літератури, рекомен-дованої кафедрою економічної теорії. При складанні списку викори-стовуваної літератури рекомендується користуватися бібліографіч-ними каталогами, тематичними бібліографіями, переліками статей, опублікованих в економічних журналах за рік, в останньому номері того або іншого журналу. При цьому головне завдання студента – з величезної маси української і закордонної економічної літератури ві-дібрати тільки ті книги, журнали і статті, в яких висвітлюються пи-тання, що стосуються обраної теми курсової роботи.

Бібліографічні каталоги є в кожній бібліотеці. Вони поділяються на систематичні, предметні і алфавітні. Рекомендується більше корис-туватися систематичними каталогами, тому що в них картки з назва-ми книг і статей розташовані за галузями знань. Студент при доборі літератури повинен знайти в систематичному каталозі зазначений розділ, а в ньому – тему, що відповідає його курсовій роботі, і виписа-ти на картки потрібні йому книги і статті.

Вивчення періодичної літератури слід починати з праць, опублі-кованих останнім часом і які найбільш повно розкривають питання курсової роботи, а потім уже переходити і до більш ранніх видань. Така послідовність вивчення літератури обумовлена не тільки глибо-ким реформуванням усіх аспектів нашого життя в останнє десятиліт-тя, але і тим, що економічна наука – наука творча і, як будь-яка інша наука, не може стояти на місці, постійно розвивається і збагачується новими теоретичними положеннями, висновками, концепціями.

При вивченні літератури рекомендується робити виписки з книг і статей основних положень, теоретичних висновків, визначень, дока-зів, статистичних даних тощо. Записи краще вести не в загальному зошиті, а на окремих аркушах. Зміст записів на кожному аркуші по-

160

винен стосуватися тільки одного питання роботи. Далі ці записи вар-то згрупувати і розташувати таким чином, щоб вийшло послідовне висвітлення досліджуваних питань. Добре складені виписки допомо-жуть студентові засвоїти зміст проблеми.

Після підбору і вивчення літератури студент повинен скласти ретельно продуманий план курсової роботи, покликаний сприяти більш повному висвітленню її основних питань. План – це основа ро-боти і від того, як він складений, буде залежати рівень усієї письмової роботи. План роботи тісно пов'язаний з її структурою, а завдання сту-дента полягає в тому, щоб дотримувався їх взаємозв’язок і послідов-ність викладу.

Складений план роботи може подаватися на узгодження викла-дачеві, що консультує студента.

Для написання курсової роботи, практичної частини, потрібні як літературні джерела, так і фактичні матеріали, на основі яких мож-на зробити обґрунтовані висновки стосовно процесів, що відбувають-ся, явищ в економічному житті суспільства, закономірностей розвит-ку. До збору фактичного матеріалу слід підходити уважно. Виписува-ти потрібно тільки ті дані, що мають прямий стосунок до теми, най-більш важливі, типові і допомагають розкриттю теми. Джерелами одержання статистичних і фактичних даних можуть бути статистичні збірники і довідники, журнали і газети, додатки до них, різні інфор-маційні бюлетені з економічних питань; книги, брошури, статті, звітні дані підприємств і установ та ін.

Після того як підібрана і вивчена література, складений план, відповідним чином оброблений конкретний (цифровий) матеріал, можна братися за написання курсової роботи. Це досить трудоміст-кий і відповідальний етап, оскільки тут студент повинен виявити уміння самостійно мислити, аналізувати дані, робити узагальнення, висновки і конкретні пропозиції для практики господарювання.

При використанні фактичного матеріалу необхідно дотримува-тися відомих правил, а саме:

– дані слід приводити до абсолютних (млн грн, т, м, шт.) або відносних (%) показників і порівнювати їх обов'язково в однакових вимірах;

– для доведення визначеної закономірності, тенденції потрібно навести не одну, а низку цифр, які розкрили б сутність економічного процесу;

161

– для наочності цифрові дані можуть бути зведені в таблиці, ді-аграми і графіки, тобто піддані обробці. Це залежить від самих мате-ріалів і змісту того питання, яке вони виражають.

Слід однак пам'ятати, що використання фактичного матеріалу в курсовій роботі не має призводити до перенасичення її великою кіль-кістю цифр. Необхідно прагнути до того, щоб даних було небагато, але новітніх і переконливих.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота має бути відповідним чином оформлена. Її дру-

кують за допомогою комп'ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) шрифтом Times New Roman, розміром 14, через 1,5 міжрядкового інтервалу, до тридцяти рядків на сторінці або пишуть від руки чорнилом з дотриманням правил оформлення. Обсяг курсової роботи повинен складати близько 50 сторінок. Текст курсо-вої роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє, нижнє – 20 мм. Граматичні і стилісти-чні помилки виключаються.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновок, список ви-користаних джерел не мають порядкового номера. Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На ти-тульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

Заголовки структурних частин курсової роботи друкуються ве-ликими буквами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друку-ють маленькими буквами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

У роботі мають бути цитати, причому текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він представлений у джерелі, зі збереженням особливостей авторсь-кого написання; цитування має бути повним, без довільного скоро-чення авторського тесту і без перекручень думок автора.

162

При написанні курсової роботи студент повинен давати поси-лання на джерела і матеріали. Такі посилання дають можливість від-шукати документи і перевірити вірогідність зведень про цитування документа, дають необхідну інформацію про нього, допомагають з'я-сувати його зміст, мову тексту, обсяг. Наприклад, [4, с. 89], де на 89 сторінці в книзі, що знаходиться під 4 номером у списку використаної літератури, знаходиться наведена цитата.

Список використаної літератури оформляється по-різному за-лежно від характеристики джерела.

Після написання й оформлення роботи студент повинен підпи-сати її, поставити дату і зареєстровану здати в термін (за місяць до дати захисту) на кафедру економічної теорії.

163

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1. ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічної теорії

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Мікроекономіка»

на тему «Теорія споживчої поведінки.

Раціональний споживчий вибір»

Виконав:

студент __ курсу

факультету економіки

і менеджменту

спеціальності «Економіка

підприємства»

Групи ___

ПІБ

Перевірила:

доц. ПІБ

Харків-20___

164

1.2. ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ПЛАНУ

План

Вступ ...................................................................................................................... I. Споживчий вибір і його особливості ........................................................ 1.1. Споживання і корисність ......................................................................... 1.2. Функції корисності ..................................................................................... 1.3. Основні постулати теорії поводження споживача ............................ 1.4. Умови рівноваги споживача .................................................................... 1.5. Особливості споживчого попиту............................................................ II. Світ споживчих переваг .............................................................................. 2.1. Крива байдужності ..................................................................................... 2.2. Гранична норма заміщення...................................................................... 2.3. Бюджетні обмеження................................................................................. 2.4. Криві «доход – споживання», «ціна – споживання» ........................ 2.5. Ефект доходу й ефект заміщення............................................................ III. Особливості теорії споживчого поводження залежно від різних видів благ................................................................................................. 3.1 Неякісні блага. Парадокс Гіффена........................................................... 3.2 Взаємодоповнюючі блага........................................................................... 3.3 Взаємозамінні блага..................................................................................... IV. Практичне застосування теорії споживчого поводження ............... Висновок............................................................................................................... Список використаної літератури ................................................................... Додаток..................................................................................................................

165

РОБОТА З РЕЦЕНЗІЄЮ І ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Написана студентом курсова робота здається на кафедру еконо-

мічної теорії в зазначеній термін для рецензування. Це необхідна умова для того, щоб відповідно до рецензії організувати перероблен-ня теми і підготуватися до захисту курсової роботи. Студент захищає курсову роботу до іспиту перед викладачем-рецензентом. Без захисту курсової роботи студент до іспиту не допускається.

Головне призначення рецензії – посприяти студентові в само-стійній роботі над курсом мікроекономіки, дати конкретні методичні поради до усунення недоліків і подальшого поглиблення знань. Сту-денту слід уважно прочитати рецензію, щоб подивитися на свою ро-боту критичним поглядом фахівця, обміркувати всі зауваження до змісту й оформлення роботи, стилю, грамотності викладу.

Щоб студент отримав повну характеристику своєї курсової ро-боти, у рецензії, крім загальної оцінки (відмінно, незадовільно і т.д.), мають бути:

• загальна характеристика роботи та її позитивні боки; • вказівки на ступінь самостійності роботи; • аналіз недоліків і пропусків у знанні структури, змісту, висвіт-

ленні тих чи інших положень, використанні статистичних і фактич-них даних, оформленні;

• конкретні рекомендації щодо усунення зауважень і підготовки до захисту курсової роботи студентом.

Отже, аргументом у підготовці до захисту курсової роботи є ре-цензія наукового керівника, а також посторінкові зауваження (якщо вони є в тексті роботи). У рецензії на курсову роботу може не бути ос-таточної оцінки. У ній може бути попередня оцінка у формі висновку: «Робота допускається до захисту» або «Робота не допускається до за-хисту». Остаточна ж оцінка дається після захисту. Якщо робота не до-пущена до захисту, то вона має бути перероблена студентом відповід-но до рецензії і знову представлена на кафедру.

Змінювати тему курсової роботи після цього не дозволяється, оскільки це недоцільно. Адже нову тему доведеться писати вже без методичних порад викладача і без рецензії. Тобто не виключена мож-ливість, що курсова робота з нової теми буде виконана погано і знову не допущена (уже за новою темою) до захисту.

166

Робота не допускається до захисту, якщо вона не носить само-стійного характеру, списана з літературних джерел або в інших авто-рів, якщо основні питання не розкриті, викладені схематично, фраг-ментарно, у тексті є помилки, науковий апарат оформлений неправи-льно, текст написаний недбало.

Якщо в рецензії є зауваження, не зрозумілі студенту або, на його погляд, неправомірні, необхідно за допомогою рецензента усвідомити суть зауважень і в ході захисту курсової роботи навести додаткові до-кази для обґрунтування своєї позиції. За наявності помилок у роботі студенту варто усвідомити суть своїх помилок, а потім виправити їх. Дуже важливо звернути увагу на побажання і рекомендації рецензен-та, вивчити додаткові джерела, зазначені рецензентом.

Отже, підготовка до захисту курсової роботи полягає в усуненні помилок і недоліків, вивченні додаткових джерел, зазначених у реце-нзії, осмисленні написаного в роботі, готовності пояснити будь-які наведені в роботі положення.

У ході захисту курсової роботи завдання студента – показати глибоке розуміння питань конкретної теми, добре володіння матеріа-лом теми.

Оцінку «відмінно» отримують ті роботи, в яких наявні елементи наукової творчості, самостійні висновки, аргументована критика і са-мостійний аналіз фактичного матеріалу на основі глибоких знань економічної літератури з даної теми.

Оцінка «добре» ставиться тоді, коли в роботі повно і всебічно висвітлюються питання теми, але немає належного ступеня творчості.

Захист і оцінка курсової роботи – це підведення підсумків само-стійної роботи студента й одержання права допуску до іспиту з еко-номічної теорії.

Кращі курсові роботи можуть бути рекомендовані на конкурс студентських наукових праць, використані для виступу на студентсь-ких конференціях.

167

ЗРАЗОК РЕЦЕНЗІЇ НА КУРСОВУ РОБОТУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічної теорії

РЕЦЕНЗІЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Студента __________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)

Який навчається в групі ___________________ на ___________ курсі факультету ________________________________________________ Курсова робота з ___________________________________________ __________________________________________________________

(назва навчальної дисципліни)

Тема _____________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ Оцінка ___________________ Дата захисту ___________________ р. Рецензенти ________________________________________________

(вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові)

Зміст рецензії: __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ Підпис рецензентів _________________________________________

168

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

№ Тема 1 Ринкова економічна система 2 Мікроекономічний аналіз попиту 3 Мікроекономічний аналіз пропозиції 4 Теорія споживчої поведінки. Раціональний споживчий вибір 5 Теорія граничної корисності 6 Попит і конкурентна поведінка споживача: аналіз кривої

байдужності 7 Пропозиція і конкурентна поведінка виробника: витрати

виробництва 8 Поведінка фірми в умовах досконалої конкуренції 9 Поведінка фірми в умовах монополістичної конкуренції

10 Поведінка фірми в умовах монополії 11 Поведінка фірми в умовах олігополії 12 Еластичність попиту та пропозиції. Властивості еластичності 13 Фірма як основа ринкової системи 14 Мікроекономічний аналіз ренти 15 Мікроекономічний аналіз заробітної плати 16 Виробництво і попит на економічні ресурси 17 Теорія прибутку. Розподіл результатів виробництва, економіч-

ний прибуток, підприємницький доход, заробітна плата 18 Ціноутворення і використання ресурсів: позичковий відсоток

і прибуток

169

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З МІКРОЕКОНОМІКИ 1. Проблема обмеженості ресурсів і необхідність вибору. 2. Основні етапи розвитку методології мікроекономічного аналізу. 3. Предмет, суб'єкти та об'єкти мікроекономіки. 4. Методологія мікроекономіки. 5. Попит. Закон попиту. Крива попиту. 6. Нецінові детермінанти попиту. 7. Пропозиція. Крива пропозиції. Закон пропозиції. 8. Нецінові детермінанти пропозиції. 9. Взаємодія попиту та пропозиції. 10. Модель Маршалла, модель Вальраса. 11. Павутиноподібна модель. 12. Еластичність попиту. 13. Чинники, що впливають на еластичність попиту. 14. Еластичність пропозиції. 15. Перехресна еластичність попиту. 16. Зв'язок між еластичністю попиту, зміною ціни і виторгом продавця. 17. Споживчі переваги. 18. Бюджетна лінія. 19. Криві байдужості. 20. Криві байдужості для товарів субститутів та компліментів. 21. Гранична норма заміщення. 22. Корисність. Гранична та загальна корисність. 23. Функції корисності. 24. Правило максимізації корисності. 25. Оптимальний вибір. 26. Поведінка споживача. Реакція споживача на зміну доходу та ціни. 27. Ринок. Визначення та суть. 28. Кругообіг в ринковій економіці. 29. Функції ринку. 30. Види ринку. 31. Порівняльна характеристика ринкової та планової системи. 32. Переваги та недоліки ринкової системи. 33. Постійні перемінні та середні витрати. 34. Граничні витати. 35. Альтернативні витрати.

170

36. Економічний прибуток. 37. Нормальний прибуток. З8. Сукупна, середня та гранична виручка. 39. Характеристика (досконалої) чистої конкуренції. 40. Попит на продукт конкурентного продавця у чистій конкуренції. 41. Максимізація прибутку в умовах чистої (досконалої) конкуренції

у короткостроковому періоді. 42. Максимізація прибутку в умовах чистої (досконалої) конкуренції

у довгостроковому періоді. 43. Монополістична конкуренція. Основні ознаки й характеристики. 44. Максимізація прибутку в умовах монополістичної конкуренції

у короткостроковому періоді. 45. Максимізація прибутку в умовах монополістичної конкуренції

у довгостроковому періоді. 46. Олігополія. Основні ознаки та характеристики. 47. Моделі визначення ціни й обсягу виробництва в умовах олігополії. 48. Модель ламаної кривої попиту в умовах олігополії. 49. Реклама в умовах олігополії. 50. Чиста монополія. Характерні риси. 51. Типи монополії. 52. Бар'єри для входу в галузь в умовах чистої монополії. 53. Максимізація прибутку в умовах чистої монополії у короткостро-

ковому періоді. 54. Максимізація прибутку в умовах чистої монополії у довгостроко-

вому періоді. 55. Цінова дискримінація в умовах чистої монополії. 56. Сутність заробітної плати. 57. Заробітна плата на конкурентному ринку. 58. Особливість попиту та пропозиції на ринку труда. 59. Роль профспілок у встановленні рівня заробітної плати. 60. Економічна рента. 61. Позичковий відсоток. 62. Підприємницький доход і економічний прибуток.

171

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Базелінська О. В., Мініна О. Я. Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. вищих

навч. закл. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 350 с. 2. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Ігнатюк А. І., Слухай С. В. Мікроекономіка :

підручник / В. Д. Базилевич (ред.). – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 679 с.

3. Базілінська О. Я. Мікроекономіка: теорія та практика / Національний ун-т «Києво-Могилянська академія». – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – 272 с.

4. Ватаманюк О. З. Мікроекономіка : навч. посіб. – Л. : Інтелект-Захід, 2004. – 176 с.

5. Веріан Гел Р. Мікроекономіка: проміжний рівень. Сучасний підхід : підруч-ник / С. Слухай ; пер. з англ. – 6-те вид. – К. : Вид-во «Лібра», 2006. – 632 с.

6. Вечканов Г. С., Вечканова Г. Р. Микроэкономика : пособие для подгот. к эк-замену – 2-е изд., испр. – СПб. ; М. ; Х. ; Минск : Питер, 2001. – 255 с.

7. Демкина С. А. Микроэкономика : учеб. пособие / НОУ «Липецкий эколого-гуманитарный ин-т». – Липецк : ЛЭГИ, 2001. – 107 с.

8. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій : навч. посібник. – К. : Знання, 2000. – 176 с.

9. Колесніченко І. М., Філатов В. М. Мікроекономіка : практикум / Харківський національний економічний ун-т. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. – 232 c.

10. Корниенко О. В. Микроэкономика : учеб. пособие. – Ростов н/Д. : Феникс, 2005. – 347 с.

11. Косік А. Ф., Гронтковська Г. Е. Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Український держ. ун-т водного господарства та природокористування. – Рівне : УДУВГП, 2004. – 402 с.

12. Лісовий А. В. Мікроекономіка : курс лекцій / Державна податкова адмініст-рація України; Академія держ. податкової служби України. – Ірпінь : Ака-демія ДПС України, 2002. – 199 с.

13. Мартиненко Т. С., Нарижна Л. Д. Мікроекономіка : курс лекцій для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Донбаська держ. машинобудівна академія. – Краматорськ : ДДМА, 2008. – 92 c.

14. Мельниченко О. А. Мікроекономіка : навч. посібник / Харківський держ. аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Х., 2000. – 166 с.

15. Микроэкономика : учеб. пособие / В. Д. Жидченко, Т. Л. Иванова, П. Ф. Чу-бенко и др. / Донецкая гос. академия управления / Т.Л. Иванова (ред.). – До-нецк : ООО «АЛАН», 2002. – 283 с.

16. Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Н. О. Гончарова, А. І. Ігнатюк, Н. А. Малиш та ін. / Міжрегіональна академія управління пер-соналом. – К. : МАУП, 2005. – 304 с.

172

17. Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. екон. спец. / С. І. Архієреєв, М. М. Деркач, Д. А. Козуб та ін. / Національний технічний ун-т «Харківсь-кий політехнічний ін-т». – Х. : НТУ «ХПІ», 2003. – 176 с.

18. Мікроекономіка = Mikrookonomie : навч. посібник / Дрезденський техніч-ний ун-т; Тернопільський держ. економічний ун-т / Удо Броль (укл.). – Т. : Економічна думка, 2006. – 92 с.

19. Міхов Л. І., Кірова Л. Л. Мікроекономіка : навч. посібник. – Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2006. – 310 с.

20. Нарижна Л. Д., Пономарьова Л. Н. Мікроекономіка в схемах: для студ. еко-номічних спец. вищ. навч. закладів / Донбаська держ. машинобудівна ака-демія. – Краматорськ : ДДМА, 2006. – 164 с.

21. Петров А. М. Микроэкономика : учеб. пособие / Южно-Уральский гос. ун-т. – Челябинск : Издательство ЮУрГУ, 2000. – 173 с.

22. Пилипенко В. В. Мікроекономіка. Курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Суми : ВВП «Мрія» ТОВ, 2007. – 284 с.

23. Пиндайк Роберт С., Рабинфельд Даниэль Л. Микроэкономика / С. Жильцов (пер. с англ.), А. Железниченко (пер. с англ.). – 5-е междунар. изд. – СПб. : Питер, 2002. – 606 с.

24. Приходченко Т. А. Микроэкономика : учеб.-метод. пособ. для самост. изу-чения дисциплины / Европейский ун-т. – К. : Изд-во Европейского ун-та, 2005. – 336 с.

25. Рудий М. М., Жебка В. В. Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – 360 с.

26. Селищев А. С. Микроэкономика: Анализ рынка. Теория цены. Рынок и об-щество : учебник. – 2-е изд. – СПб.; М.; Нижний Новгород; Воронеж; Ростов н/Д : Питер, 2003. – 447 с.

27. Сотников В. И., Сотникова Ю. В. Микроэкономика в структурно-логических схемах : учеб. пособие / Харьковский гос. экономический ун-т. – Х. : ИНЖЕК, 2008. – 251 с.

28. Стасюк І. В. Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. екон. спец. – Л. : Афіша, 2004. – 230 с.

29. Стеблій Г. Я. Мікроекономіка : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / На-ціональний банк України ; Львівський банківський ін-т. – К. : Інкос, 2007. – 221 с.

30. Тигова Т. Н. Микроэкономика : краткий курс лекций / Межрегиональная академия управления персоналом. – 2-е изд., испр. – К. : МАУП, 2000. – 65 с.

31. Тюшев В. А., Мурадян Л. В. Микроэкономика. Теоретический курс : книга академического авторизованного изложения / Московский экстерный гу-манитарный ун-т. – М. : Акад. изд-во МЭГУ, 2000. – 168 с.

32. Фомина М. В. Микроэкономика: основы теории и практикум : учеб. посо-бие. – Х. : ИД «ИНЖЭК», 2005. – 278 с.

173

33. Чеканский А. Н., Фролова Н. Л. Микроэкономика: Промежуточный уровень : учебник для студ. вузов, обуч. по направлению 080100(521600) «Экономика» / Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Экономический факультет. – М. : Инфра-М, 2005. – 684 с.

34. Шаповал С. Н. Микроэкономика : учеб. пособ. для студ. экон. спец. / Донец-кий гос. технический ун-т. – Донецк : РИА ДонГТУ, 2000. – 332 с.

35. Экономическая теория. Микроэкономика-1, 2. Мезоэкономика : учебник для студ. вузов, обучающихся по экон. спец. и направлениям / Г. П. Журав-лева, В. В. Громыко, М. И. Забелина и др. / Российская экономическая ака-демия им. Г. В. Плеханова / Г. П. Журавлева (общ. ред.). – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006. – 933 с.

Навчальне видання

Носик Олена Миколаївна

МІКРОЕКОНОМІКА

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Відповідальний за випуск О.М. Котенко

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 11. Тираж 50 пр. Зам. № 0425-14.

Національний фармацевтичний університет

вул. Пушкінська, 53, м. Харків, 61002 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серії ДК № 3420 від 11.03.2009.

Надруковано з готових оригінал-макетів у друкарні ФОП Петров В.В. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Запис № 24800000000106167 від 08.01.2009 р. 61144, м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 79в, к. 137, тел. (057) 778-60-34.

e-mail: [email protected]

Documents

МІКРОЕКОНОМІКАdspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/5927/1... · 2015. 3. 13. · 5 МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ РИНКОВОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТОВИЙ