УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

МУКАЧІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ СФЕРИ ПОСЛУГ

З ДОСВІДУ РОБОТИ

Виховна годинана тему:

" Хліб - скарб найбільший на землі "

Майстра в/н Туріни Н.І.

Мукачево - 2009

1

Хліб - скарб найбільший на земліМета. Ознайомити учнів з обрядами та звичаями нашого народу, де

окрасою є хліб; виховувати пошану до хліборобської праці, до найдорожчого, що є в людини - хліба; виховувати почуття відповідальності та бережливе ставлення до хліба.

Обладнання. Колосся пшениці, хлібні вироби (виставка), плакати з прислів'ями.

2

Викладач. Добрий день, дорогі наші гості! Добрий день, дорогі наші друзі! Запрошуємо вас до нашої господи на

хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру.

Учень.Візьму я в руки хліб духмяний, Він незвичайний, він святий, Ввібрав і пісню, й працю в себе, Цей хліб рум'яний на столі. Йому до ніг вклонитись треба, Він - скарб найбільший на землі.

(Грає легка музика, виходять хлопець та дівчина в українських костюмах із хлібом і сіллю в руках та промовляють).

Дорогих гостей ми вітаємо щиро,Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром!Для людей відкрита хата наша біла,Тільки б жодна кривда в неї не забігла.Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Учень.Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм.Хай в світі буде більше в нас братів,Хай в кожній хаті будуть короваї.Щоб люд ніколи хліба не просив.

Учениця.Ми - хліба творці,вороги пітьми,І , доки сонцеживить наші мири,На рідній нивібудемо людьми.Ми хліборобськийрід - Івана і Марії.

Викладач. Як важко прожити людині без шматочка хліба! Згадаймо 1933 рік... Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор. Становище в країні було катастрофічним.

Внаслідок повного виснаження організму від голоду померло 20 мільйонів чоловік. Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, земля перевернутися - від того, що це було на Землі. Але світ не

3

розколовся, Земля обертається, і ми ходимо по цій землі, трудимося на землі і вирощуємо хліб. Кожен із вас знає, що головний злак на землі - пшениця. Мабуть, звідси і пішло: хліб - усьому голова. Ніхто сьогодні не може назвати імені тієї великої людини, яка винайшла хлібопечення, того, хто змолов зерно, виготовивши борошно, а потім спік із тіста в гарячій печі запашний, духмяний коровай чи паляницю.

Учень. Довгий і нелегкий шлях від пшеничного колоска до смачного короваю. Ще з давніх-давен наші земляки знають ціну хліба. Він ніколи не діставався легко. Шматок хліба для бідної людини був дорогоцінним скарбом. Різали хлібину ниткою, щоб не кришилась. Недаремно кажуть: «Найсмачніший хліб від свого мозоля».

Учениця. Повага до хліба склалася в народі давно. В урочисті або під час знаменних подій люди клали на почесне місце коровай. У давніх об-рядових піснях хліб звеличували як основу добробуту селянина, виконавці обряду зичили господареві хлібних достатків.

(Учні виконують пісню про хліб).

Учень. Із давніх-давен знали, що давньоруське слово «жито» походить від слова «жити». Є хліб - є й життя. А ось послухайте легенду про виникнення хліба.

Учениця. «Люди почали займатися землеробством ще до того часу, як Адама і Єву Бог вигнав із раю. Вигнані із раю сім днів голосили напроти райських воріт, припавши до землі. Бог послав ангела сказати Адаму і Єві, щоб вони взяли землі, змоченої їх сльозами, і розсіяли її. Там, де посіяв Адам, виросла пшениця, де сіяла Єва - коноплі. Отак люди одержали хліб і одяг.

Учень. У віршах, оповіданнях, казках згадується хліб, і скрізь він названий «золотим». Хліб порівнюється із сонцем, із золотом, і це -справедливо.

Учениця.Осінь брала відра золоті,Пшениці озимі поливалаПотім сіла на людськім путіІ зернятка дітям роздавала.не прості зернятка - золоті.П. Воронько

Учень.У руки беру колосок золотий, Він сповнений слави людської,

4

В нім дівчини чую я голос дзвінкий, Новатора і ланкової. Б. Олійник

Учень.Хто зерно сіє золоте В землю палку, невтомну, Той сам пшеницею зросте На полі вселюдському.М. Рильський

Викладач. А зараз послухайте фрагмент оповідання «Хліб і золото».Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилась дорогою.

Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати й говорити:- Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!..- У нас і калачів досить! - каже пан. Хлібина покотилась далі.

Докотилась вона на край села, до хати бідняка. Надворі бавилися діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо понесли до хижі. Тут же діти почали її краяти ножем і їсти. З'їли майже всю, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина, і так у хаті бідного був хліб, і не було більше голоду.

Одного разу з високої гори відірвалося золото. Покотилося золото й зупинилося перед хатою бідняка. Стукає у двері й просить, щоб його при-йняли. Вийшов бідняк, подивився і каже:

- У нас тепер є що їсти. Нам тебе не треба. Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом багача. Багач із радістю відчинив двері. З того часу діти пана почали погано вчитися в школі, панська земля перестала родити, худобина множитися, а слуга, що не робив - все було погано.

Не стало в пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав половину хлібини панові, половину залишив собі. З окрайця у бідняка виросла нова хлібина. -З окрайця у пана хлібина не виросла...

Учень. Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику - то найвища ознака гостинності народу. Існує в народі повір'я, що хліб потрібно випікати у жіночі дні - середу чи п'ятницю. З давніх-давен батьки навчали дітей своїх традицій - берегти хліб.

Їжею і окрасою був хліб на свята і в обрядах. Та й тепер жодне весілля не обходиться без короваю, а до нього випікають шишки й калачі.

На Великдень обов'язково випікали круглі калачі - паски. Прикрашали їх різними фігурками, виробленими з тіста, - пташками, колосками, ріжками, косичками. З хлібом на вишитому рушнику йшли навесні оглядати поле, сіяти, жати. Найкращу жницю квітчали вінком із колосків, а потім ще сплітали вінок, урочисто несли його в село до двору господарів, клали вінок на хліб, з яким господині вітали женців.

5

Учениця. Хліб у кожній хаті обов'язково лежав на столі, а біля нього клали сіль. З хлібом пов'язано багато традицій, його цінують всі народи. Гарний був у давнину в Україні звичай «хлібувати» - обсипати зерном молодих, новонароджених. Із хлібом проводили до армії. З хлібом зустрічали тих, хто повертався з війни. Хлібом поминали тих, кому не судилося повернутися. Хліб таїть у собі тепло серця і душі, тепло сонця, і ставлення до нього має бути теплим.

Учень. Хлібом могутня наша Україна. З хлібом далеко видно - на всі сторони світу. Хліборобський рік безперервний. Від жниварської осені хлібороб очікує весни, від засівної весни живе до наступної осені. Силу своїх рук, натхнення душі хлібороб віддає землі. Він не знає відпочинку в думах про хліб. Без хліба люди - сироти, а земля -страдниця. І навпаки, земля - наше багатство, наша щедра годувальниця, коли вона в бережливих, добрих руках господаря.

(Звучить пісня «Молитва за Україну»).

Учениця. А зараз послухайте загадки про хліб.* * *Круглий, мов сонечко, Щедрий, мов полечко, На черінь посунеться І стоїть - красується. З печі - та на блюдо: Їжте мене, люди, На здоров'ячко!(Хліб)* * *В землю кидалося,На повітрі розгулялося,В печі гартувалося,Запахом своїм всіх приваблює.(Хліб)* * *Ріжуть мене ножакою, Б'ють мене ломакою; За те мене отак гублять, Що всі мене дуже люблять.(Хліб)* * *Не живу і не гуляю,А сім бід знаюІ від ножа вмираю.(Хліб)

6

* * *Мене б'ють, товчуть, ріжуть,а я все терплюІ всім добром плачу.(Хліб)* * *Прийде до стайні без шкіри, а вертає зі шкірою.(Хліб)* * *Хвалить його кожен, Любить його кожен, І дня прожити Без нього не можем.(Хліб)* * *Всім потрібний, а не кожен зробити вміє.(Хліб)* * *Ріжу, ріжу, а крові нема.(Хліб)* * *І грудкувате, і ніздрювате, і кисле, і крихке, А за все миліше.(Хліб)* * *Сюди бган, туди бган, Та ще зверху й помазан.(Хліб, книш)* * * Повен пень головень.(Галушки)* * *Ми в окропі кипіли, велику муку терпіли, За те нас усі хвалять та не всі варять.(Вареники)* * *Химерний, маленький,бокастий, товстенький,Чимсь смачним напхався, в окропі купався.У нірку впав, і пропав.(Вареники)* * *Круті береги, вода дорога, А риба без кісток.(Млинці на сковороді)* * *Били мене ціпами, Ріжуть мене ножами.

7

За те мене отак рублять, Що мене дуже люблять.(Хліб)* * *Мене ріжуть, мене б'ють, Мучать і порох труть; Безперестанку

гублять. І всі мене щиро люблять.(Хліб)* * *Ріжуть мене, в'яжуть мене, б'ють нещадно, колесують. І кінець мій

- ніж і зуби.(Хліб)* * *Був у воді, був і в маслі,В нірку впав, хоп - і пропав!(Хліб)* * *Хата мною багата. Людям брат я і друг: І коли я вже в хаті Буде щастя навкруг.(Хліб)* * *Такий запашний, Такий жаданий, Политий гарячими слізьми, Обпікає нам, живим, Серця в душі...(Хліб)* * *Виріс у полі, на добрій землі, Місце найкраще знайшов на столі.(Хліб)* * *Ноги на полі, середина надворі. Голова на столі.(Корінь, стебло, зерно)* * *Мене печуть, ріжуть І на стіл кладуть.(Хліб)

Викладач. Хліб... Як багато сказано цими словами. Скільки затрачено сил, щоб на столі був духмяний, святий хліб.

Живи, життя духмяним хлібом! Здоров'я і щастя вам, добрі люди, нехай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

8

9

Використана література

1. Дніпрова хвиля: Хрестоматія нововведених творів до шк. програм/За ред.. П.П. Кононенка. – К., Освіта – СП "УПТК", 1992.

2. Українська Радянська література: Хрестоматія для 10 кл. – К. "Радянська школа", 1996

3. Журнал "Позакласна година". – Київ. 2007

4. http://krashiy.com/main/ukr/nominations2006/? nid=54&id=17411&pid=520

5. http://www.worldharmonyrun.org/ukraine/news/2008/0714

6. http://www.photoclub.com.ua/photo/89784/

10