ОФІЦІЙНО ПРО ПОДАТКИ

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА

УКРАЇНИvisnyk.ua22 грудня 2018

№ 48/

Тематичний путівник матеріалів журналу «Вісник»

за 2018 рік(додаток до журналу)

ДФСЗ Новим роком та Різдвом Христовим!

3

4

5

onlineПорядок отримання повного доступу до сайту visnyk.ua

(для передплатників як друкованої, так і онлайн-версії журналу «Вісник»)

1 2Зареєструйтесь на сайті visnyk.ua за кнопкою «Зареєструватися».

Заповніть поля форми реєстрації та натисніть кнопку «Зареєструватись».

Після отримання повідомлення перейдіть на свою електронну пошту:

Підтвердіть реєстрацію, натиснувши на посилання. Автоматично відкриється Ваш профіль на сайті. Заповніть його. Натисніть кнопку «Зберегти». Вітаємо, Ви зареєстровані!

Відкрийте у папці «Вхідні» власної електронної пошти лист з темою «Реєстрація на сайті «Вісник».

(якщо не знайшли наш лист у своїй поштовій скриньці, обов’язково перевірте папку «Спам» та перемістіть його у «Вхідні»)

Перейдіть на сайті до розділу «Оформити передплату» та здійсніть передплату зручним для Вас способом.

У разі оплати банківською карткою доступ відкриється автоматично. Якщо оплату за передплату здійснено за згенерованим рахунком чи у поштових відділеннях Укрпошти, у філіях державного підприємства «СВЦ» чи у передплатних агентствах, то необхідно надіслати копію документа, що підтверджує передплату, на e-mail: online.peredplata@visnyk.ua. Через кілька годин на власну електронну пошту Ви отримаєте повідомлення про відкриття повного доступу до всіх розділів сайту visnyk.ua.

І Д Е А Л Ь Н Е М І С Ц Едля проведення конференцій, семінарів,

ділових зустрічей, концертів тощо

м. Київ, Львівська пл., 8 (центр міста)

Зала Конгрес-холу – 460 м2 Ресепшн Гардероб

Малий зал на 60 місць площею 66 м2

Широкий екран (12 м х 8 м)Світлове обладнання

Проектор

Звукове обладнанняМузичний супровід

Мікрофони

Великий зал на 768 глядацьких місць площею 676 м2, сцена — 112 м2

(ширина — 14 м, глибина — 8 м , висота — 12 м)

• Паркування біля цетрального входу • Послуги з проведення кава-брейків, обідів та фуршетів • Гримерна кімната обладнана м’якими меблями (15 м2)

Тел.: 044-501-06-30, 044-247-35-86, 067-406-70-94, www.visnyk.ua, е-mail: n.shokareva@visnyk.ua

1

Редакційному колективу журналу «Вісник. Офіційно про податки»

Дорогі друзі!Від  імені Державної фіскальної служби України щиро вітаю весь

редакційний колектив журналу «Вісник. Офіційно про податки» з ви-ходом 2018 році ювілейного 1000-го номера журналу.

Хочу передусім подякувати вам за  плідну співпрацю, добре сло-во, за підтримку ініціатив та реформаторських зусиль державної фіс-кальної служби, допомогу в  утвердженні її  позитивного іміджу як сервісної служби європейського зразка.

Журнал випускається з липня 1995 року і з перших номерів став справжнім помічником для платників податків. Йшли роки, змінюва-лися назва журналу і його керівництво, але основна ідея залишала-ся незмінною — інформування платників про  зміни податкового, митного законодавства та бухгалтерського обліку.

Дуже приємно, що  у  Державної фіскальної служби України є  такий надійний і  фаховий партнер, який активно співпрацює з  нами у  напрямі реформування, і  ця  взаємодія є  запору-кою успішної реалізації перспективних планів служби. Адже дієва та ефективна фіскальна служ-ба, яка відповідає міжнародним стандартам і стимулює бізнес, є основою сильної держави.

Напрями створення сприятливого інвестиційного та  бізнес-клімату, розвитку чесного під-приємництва, удосконалення податкової та  митної систем України були і  залишаються для ДФС першочерговими.

Нам уже вдалося відпрацювати та вирішити багато актуальних для міжнародного та вітчиз-няного бізнесу питань, запровадити найбільш затребувані ними сервісні послуги.

Наразі у Державної фіскальної служби багато амбітних планів. Пріоритетом для світових державних адміністрацій залишається цифровізація послуг. У цьому напрямі ДФС успішно роз-вивається і  вже досягнуто певних позитивних результатів.

Так, «Електронним кабінетом платника» користуються понад 9 млн  користувачів. Практич-но 90 % декларацій оформлюється за принципом «єдиного вікна». У тестовому режимі запро-ваджено систему E-Receipt, яка є важливим та необхідним сервісом для детінізації економіки.

У найближчих планах ДФС — впровадження електронної акцизної марки в Україні, з поя-вою якої всі спекуляції з підакцизними товарами будуть вичерпані.

У  митній сфері новацією стане впровадження електронного талона, що  дасть змогу при-швидшити проведення митних процедур при  перетині митного кордону. Вже визначаються митниці, на яких проводитиметься пілотний проект.

Хочу зазначити, що  успішна реалізація планів ДФС певною мірою залежить також від  ін-формаційної та  роз̀ яснювальної діяльності колективу «Вісника».

Вітаючи з виходом ювілейного номера, бажаю колективу журналу зберігати і примножу-вати гарні традиції, майстерно, своєчасно і цікаво подавати інформацію, бути справжніми про-фесіоналами своєї справи. Адже професія журналіста передбачає постійне перебування у се-редовищі найактуальніших питань суспільства, здатність фахово і об є̀ктивно доносити інфор-мацію до аудиторії. Саме таких спеціалістів потребує наше суспільство.

Бажаю вам, шановні друзі, міцного здоров’я, добробуту вашим родинам, повної реаліза-ції у  своїй повсякденній праці та  заслужених винагород. Хай ваше слово буде вагомим, а  довіра читачів до  нього — щирою. Хай ваша відповідальність перед суспільством бу-де приємною і  корисною творчістю.

В. о. Голови ДФС України Олександр ВЛАСОВ

2 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Напередодні нового 2019 р. журнал «Вісник. Офіційно про по-датки» святкує надзвичайну подію — вихід тисячного (!) но-мера. Погодьтеся, це солідна цифра для українського інфор-

маційно-аналітичного видання, адже свідчить про його фаховість, важливість тематики, якій він присвячений, а найголовніше — про довіру і авторитет серед читачів. За цей час «Вісник» став надійним помічником та справжнім другом для багатьох.

Відзначаючи таку подію, не зайвим буде озирнутися назад і зга-дати основні віхи розвитку журналу. Перший номер побачив світ у липні 1995 р. Тоді видання називалось «Вісник податкової служби України». Відтоді журнал ще тричі змінював свою назву: з 2013 р. — «Вісник Міністерства доходів і зборів України», з 2015 р. — «Вісник. Право знати все про податки і збори», а з 2018 р. — «Вісник. Офі-ційно про податки».

Закономірно, що одночасно зі змінами в країні «Вісник» теж трансформувався. За 23 роки існування журналу змінювалися керівники, працівники, автори, рубрики. Щоразу привносилося щось нове, оригінальне, цікаве й корисне. Втім незмінною залиша-лася тільки мета журналу — бути лідером у наданні оперативної інформації на податкову, бухгалтерську, юридичну та інші теми.

Коментарі, статті, роз’яснення, огляди поточних законодавчих та роз’яснювальних тенденцій, інформація про податкові перевірки, су-дова й апеляційна практика, відповіді на поставлені запитання стали у пригоді багатьом нашим передплатникам. Тобто «Вісник» завжди дотримується позиції, що його читач має бути всебічно обізнаний що-до змін та новацій у податковій та бухгалтерській сферах.

Не оминає видання і соціальну сферу. Свідченням тому слугу-ють такі рубрики, як: «Соціальний захист населення», «Трудові від-носини», «Оплата праці» та «Пенсійне забезпечення».

А нещодавно — на початку осені 2018 р. — у функціонуванні ви-дання розпочався новий етап. Журнал оновив як свій зовнішній ви-гляд, так і наповнення. Започатковано кілька нових рубрик, як-от: «Актуальний коментар», «Офіційна думка», «Огляд ІПК», «Перевір-ки: сучасні тенденції», «ЗІР: запитання — відповіді», «Репортаж» то-що.

«Вісник» змінюється та бере курс на всебічне інформування чи-тачів про новини ДФС. Відтепер журнал не обмежується лише офі-ційною позицією. Якщо якась податкова норма допускає двояке тлу-мачення, видання охоче надає місце незалежним експертам — знав-цям податкового та бухгалтерського законодавства для висловлення власної точки зору. Це означає, що «Вісник» завжди підтримує свого читача та разом з ним готовий шукати істину.

3Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Як бачимо, рік за роком, крок за кроком, трансформуючись і ви-дозмінюючись, «Вісник» став сучасним, оперативним, практичним професійним виданням, надійним помічником і консультантом керівників підприємств, фінансових директорів та бухгалтерів.

Якщо підсумовувати діяльність «Вісника» у розрізі року, то це не тільки 48 номерів журналу, 12 тематичних додатків і тисячі ек-склюзивних матеріалів. Це ще й 10 податкових форумів і сот-ні дзвінків на «гарячу лінію».

Крім того, «Вісник» постійно оновлює сайт visnyk.ua й активно розширює свою присутність у соціальних мережах. За даними рей-тингу Bigmirnet, сайт видання посідає провідні позиції в категорії «Бізнес і фінанси». За рік до сайту звертаються понад 2 млн кори-стувачів. Щоденна аудиторія складається з 21 тис. зацікавле-них користувачів, які переглядають близько 34 тис. сторінок, причому, як свідчить статистика, їхня кількість постійно збіль-шується.

Значною популярністю користуються також сторінка Facebook журналу та канал Telegram. Тут читачі мають можливість як опе-ративно отримати потрібну інформацію, так і поставити запитан-ня, залишити коментарі та висловити свої пропозиції.

Приємно усвідомлювати, що команда «Вісника» — це команда професіоналів! Вихід ювілейного номера — це показник нашої спільної роботи, самовідданої праці у правильному напрямі. А го-ловне, що ми не плануємо зупинятися на досягнутому, а продов-жуватимемо розвиватися та удосконалюватися. Дякуємо всім, хто увесь цей час разом з нами!

Ваш «Вісник»

4 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

НОВИНИ Законодавство 5Перспективи 5Огляд ІПК 7

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

Державні свята у 2019 р.: Держпраці про вплив свят на робочий графік 11Які свята віднесено до офіційних? На які дати у 2019 р. припадуть «довгі» вихідні?

Оподаткування операцій з криптовалютами: Мінфін у пошуках істини 12Наразі Мінфін працює над розробкою узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування криптовалюти. Про які проблемні питання йшлося на черговому засіданні робочої групи, створеної при Мінфіні?

Фінзвітність на сайті підприємства: Мінфін роз’яснює звітні новації 13Які підприємства мають оприлюднювати фінзвітність разом з аудиторським висновком на власному сайті вже за підсумками 2018 р., а які — 2019 р.?

ОФІЦІЙНА ДУМКА

Штраф на користь нерезидента: коли коригується фінрезультат? 14Коли на суму штрафів/пені/неустойки, нарахованих на користь нерезидента, платник податку — резидент має коригувати фінрезультат до оподаткування, а коли — ні?

Уступка покупцем права вимоги: ПДВ-наслідки для продавця 17Які податкові наслідки виникають у  платника ПДВ — постачальника у разі відступлення покупцем — первинним кредитором права вимоги боргу новому кредитору?

Комунальні послуги: чи є ПДВ у компенсації витрат на їх оплату? 19Чи вважається об’єктом оподаткування ПДВ у попереднього власника нежитлової нерухомості сума компенсації витрат на сплату комунальних платежів, отримана ним від нового власника цієї нерухомості?

Послуги від нерезидента: коли ФОП є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ? 22Чи всі фізичні особи — підприємці при отриманні послуг від нерезидента на митній території України є відповідальними за нарахування та сплату ПДВ?

Єдиний збір при декларуванні товарів: чи є ПДВ у разі його компенсації? 25Якщо вантажовласник відшкодовує декларанту витрати, здійснені ним на сплату єдиного збору, який справляється на митниці, то чи буде сума таких витрат об’єктом оподаткування ПДВ у декларанта?

ЗМІСТ

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Податок на прибуток і членські внески: чи коригується фінрезультат? 28Чи впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток операції з виплати членських внесків на користь «неприбутківців» або нерезидентів?

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Річний перерахунок ПДФО-2018 31Коли провадиться річний перерахунок податку на доходи фізичних осіб? Як результати такого перерахунку відображаються у формі № 1ДФ? Яка відповідальність застосовується до роботодавця у разі  його непроведення?

ЗІР: ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ

Огляд відповідей ДФС 35Підготовлено за поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР), грудень, частина IІІ

ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ

Спрощена система оподаткуванняВключення до складу доходу вартості частки учасників 39Звільнення від сплати за землю 39Винагорода від іноземців 40Адреса не збігається з місцем провадження госпдіяльності 41Включення курсових різниць до доходу 41Податок на прибуток підприємствЗаборгованість ФОП 42Податкові різниці 42

ДФС: РЕГІОНИ

У фокусі — Херсонська область 44

ДОВІДКОВО

Календар бухгалтера на січень 2019 р.Офіційний курс іноземних валют НБУ 47

Додаток до журналу

«Тематичний путівник матеріалів журналу «Вісник»

за 2018 рік»

НОВИНИ 5Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Кабмін реорганізував ДФС, утворивши Державну поДатКову Службу та Державну митну Службу

18.12.2018 р. на засіданні Кабмін схвалив постанову про реорганізацію Державної фіскальної служби (ДФС).

Постанова передбачає поділ ДФС на Державну податкову службу (до складу якої входитимуть, зокрема, підрозділи податкової міліції) і Дер­жавну митну службу — окремі цен­тральні органи виконавчої влади. Каб­мін спрямовуватиме та координува­тиме діяльність цих служб через Мін­фін. Для реорганізації ДФС створять комісію, яку очолить заступник Міні­стра фінансів Сергій Верланов. З його слів: «Поділ ДФС на дві служби є важ­ливим кроком на шляху до побудови якісної системи адміністрування по­датків і зборів. Реформа ДФС ство­рить підґрунтя для демілітаризації по­даткових органів, покращить якість сервісів, які надаються платникам по­датків, підвищить прозорість та під­звітність роботи податкових та мит­них органів».

Конкурс на керівників Державної податкової і Державної митної служби проведуть протягом трьох місяців піс­ля затвердження постанови Кабміну.

ЗаконодавствотимчаСовий поряДоК Для розмитнення авто затверДжено Кабміном

Уряд затвердив Тимчасовий порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на території України. Зазначене оформлення здійснюватиметься, зокрема, з таки­ми особливостями: застосування виключно електронної форми декларування транспортних засобів; визначення переліку документів, які необхідно подава­ти митницям; мінімізація строку фізичного перебування автомобілів на мит­ниці з метою зменшення фінансових витрат громадян на оплату послуг стоян­ки; регламентація дій митниці та декларанта у разі перевірки заявленої фак­турної вартості оцінюваного транспортного засобу.

/Постанова КМУ від 12.12.2018 р. № 1077/

оновлено ДеКларацію з поДатКу на прибутоК

14.12.2018 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 19.10.2018 р. № 842, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підпри­ємств, зокрема:• поле 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки» доповнено новою

категорією «платника єдиного податку»;• додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації доповнено новим рядком 16.5 «Су­

ма сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транс­портних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшен­ня за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибу­ток у наступних податкових (звітних) періодах (п. 15 підрозділу 4 розді­лу XX ПКУ)»;

• додаток РІ до рядка 03 РІ декларації, в якому згруповані всі різниці, на які збільшується (зменшується) фінансовий результат, передбачені ПКУ з поси­ланням на відповідні норми, викладено у новій редакції.

Перспективинове валютне регулювання — вже з 7 лютого

НБУ оприлюднив останній з семи проектів нормативно­правових актів, які з 07.02.2019 р. стануть основою для нової, прозорої та ліберальної системи валютного регулювання, пе­редбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції». Норми опублікованого проекту Положення про застосування заходів захисту спрямовані на протидію кризовим явищам. Документ матиме тимчасовий характер дії — до остаточного переходу до повної свободи проведення валютних операцій. Передбачається, що це Положення не запроваджує нових ва­лютних обмежень, однак розширює можливості проведення

окремих валютних операцій. Зокрема: граничні строки розра­хунків за операціями з експорту та імпорту товарів збільшу­ються вдвічі — до 365 днів; вводиться автоматизована систе­ма е­лімітів на зміну індивідуальним ліцензіям на окремі ва­лютні операції з переказу резидентами коштів за кордон; спрощується валютний нагляд за операціями купівлі та пере­казу іноземної валюти до 150 тис. грн в еквіваленті; розши­рюється перелік доступних валютних операцій клієнтів з бан­ками, зокрема дозволяється проведення валютних свопів та безпоставочних форвардів; уможливлюється онлайн­купівля фізичними особами іноземної валюти та банківських металів

НОВИНИ6 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

у межах 150 тис. грн в еквіваленті на день; дозволяється при­дбання юридичними особами банківських металів без фізич­ної поставки в межах 150 тис. грн в еквіваленті на день; до­зволяються перекази фізичним особам за кордон до 150 тис. грн без відкриття рахунку.

Водночас документ подовжує дію низки обмежень, що вже діють наразі: обмеження репатріації дивідендів за кор­дон в іноземній валюті на суму 7 млн євро на місяць, а ре­патріації інвестицій (продаж нелістингових акцій та корпо­ративних облігацій) — сумою 5 млн євро на місяць; заборо­на надання кредитів (позик) у гривні нерезидентам; отриман­ня зовнішніх запозичень виключно через один банк; купівля валюти на міжбанківському ринку для виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами виключно через один банк і на умовах Т+1; заборона купівлі валюти без зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами чи за кредитні кошти; збереження валютного нагляду за операці­ями взаємозаліку зобов’язань; збереження вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на ко­ристь юридичних осіб у розмірі 50 %.

Кінцевою метою НБУ залишається зняття усіх обмежень на валютному ринку і перехід до режиму вільного руху ка­піталу.

розроблено чітКий поряДоК повернення Коштів аванСових платежів з «єДиного рахунКу»

ДФС України оприлюднила для обговорення проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку по­вернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів».

Документ розроблено з метою визначення чіткого по­рядку повернення коштів авансових платежів (передопла­ти) зарахованих на депозитний рахунок 3734, відкритий у Державній казначейській службі України на ім’я ДФС. У ньому прописано, що для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платникові податку слід пода-ти до ДФС заяву. Така заява може бути подана протя­гом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (перед­оплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.

перенеСення робочих Днів у 2019 році

Мінсоцполітики підготувало проект розпорядження КМУ «Про перенесення робочих днів у 2019 році». Керів­никам підприємств рекомендовано для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома ви­хідними днями в суботу та неділю, перенести у 2019 р. у порядку та на умовах, визначених законодавством, робо­чі дні з:• вівторка — 30 квітня на суботу — 11 травня; • понеділка — 30 грудня на суботу — 21 грудня;• вівторка — 31 грудня на суботу — 28 грудня.

оДноразове обов’язКове ДеКларування ДохоДів: черговий заКонопроеКт

У Верховній Раді зареєстровано проект змін до Подат­кового кодексу України та деяких законодавчих актів Укра­їни (законопроект № 9405).

Документом передбачається запровадження деклару­вання та оподаткування активів (доходів) фізосіб у рамках Програми розкриття інформації, яка діятиме 18 місяців та включатиме дві складові: загальну (проведення станом на 31.12.2020 р. одноразового декларування майнового стану, активів (доходів) фізосіб) та спеціальну частину (запровад­ження з 01.06.2019 р. по 01.10.2020 р. особливостей справ­ляння ПДФО з активів (доходів), які не задекларовано у минулих періодах).

Програма поширюється на активи вартістю понад 150 тис. грн, які знаходяться як на території України, так і за її межами.

Для одноразового декларування активів (доходів) фіз­особи — громадяни України зобов’язані подати (особисто або в електронній формі, або поштою) до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси спеціальну де­кларацію про майновий стан та активи (доходи) станом на 31.12.2020 р. Не потрібно подавати декларацію, якщо су­марна вартість об’єктів декларування не перевищує 2 млн грн. Граничний строк подання декларації — 01.05.2021 р.

Спеціальна частина Програми передбачає, що грома­дяни України мають право застосувати особливості справляння ПДФО з активів (доходів), не задекларова­них у минулих податкових періодах за визначеним ал­горитмом.

за яКих умов пропонують не штраФувати за ввезені «євробляхи»

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти № 9382 та № 9383, якими пропонується звільнити від від­повідальності громадян, які ввезли нерозмитнені автівки на єврономерах для військових потреб, та військових, які отримали такий транспорт.

У документі йдеться про звільнення від майбутніх санк­цій тих власників «євроблях», які до 25.11.2018 р. переда­ли у встановленому порядку свої авто для потреб Зброй­них Сил України, Національної гвардії, Міністерства вну­трішніх справ, СБУ чи інших державних формувань, які бе­руть безпосередню участь в АТО/ООС. Також передбача­ється дозволити державним органам розмитнювати такі автомобілі без будь­яких податків.

Окрім цього, пропонується усі конфісковані «євро­бляхи» (за статтями 470 та 480 МКУ) передавати ЗСУ та іншим підрозділам, які беруть безпосередню участь у ООС.

НОВИНИ 7Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Огляд ІПКПДВ

СпиСання імпортованих товарів

Оскільки платник податків при ввезенні товарів на митну територію України вклю­чає суму ПДВ, сплачену під час митного оформлення таких товарів, до складу по­даткового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації, то при списанні імпортованих товарів такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з митної вар­тості ввезених товарів.

Враховуючи, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум по­датку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, то при нарахуванні подат­кових зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ на товари, що були ввезені на митну терито­рію України, у графі 2 «Номенклатура това­рів/послуг продавця» зведеної податкової накладної зазначаються дати та номери митних декларацій, відповідно до яких на­раховуються податкові зобов’язання.

/ІПК від 06.12.2018 р. № 5129/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

пн з помилКою у КоДі товару згіДно з уКт зеД

Податкова накладна, що містить помил­ки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а  тому не може бути підставою для відне­сення сум ПДВ, зазначених у ній, до подат­кового кредиту.

Якщо при складанні податкової наклад­ної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачаль­ником товарів/послуг розрахунку коригу­вання до цієї податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов’яз­ковій реєстрації в ЄРПН.

/ІПК від 06.12.2018 р. № 5130/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ремонт автомобіля за рахуноК Страхових виплат

З приводу порядку формування зобов’язань з ПДВ у разі здійснення ремонту транспорт­ного засобу за рахунок страхових виплат від страхової компанії, що виплачуються страхо­вою компанією безпосередньо на рахунок виконавця ремонтних робіт, ДФС України зазна­чила, що операція страхової компанії з виплати страхового відшкодування не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому операція з постачання послуг із ремонту автомобіля є об’єктом оподаткуван­ня ПДВ. Отже, платник податку, який виконує такий ремонт, на дату, що сталася раніше (отримання страхового відшкодування в рахунок оплати вартості ремонту транспортного засобу або фактичного надання послуг із ремонту транспортного засобу), визначає подат­кові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості ремонту та зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

/ІПК від 06.12.2018 р. № 5131/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

поСтачання поСлуг з оренДи: наСліДКи віДСтуплення права вимоги оренДарем

Операція з відступлення первісним орендарем права вимоги новому орендарю не спри­чиняє податкових наслідків з ПДВ для орендодавця. Орендодавець на дату заміни оренда­ря у зобов’язанні не коригує податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним суми попередньої оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для тако­го коригування, та не складає податкову накладну на нового орендаря, оскільки податко­ва накладна вже складена на дату першої події за операцією з постачання послуг із орен­ди (отримання суми попередньої оплати від первісного орендаря).

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

зарахування переДоплати за оДним Договором в рахуноК оплати іншого

Якщо постачальником — платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домов­леністю сторін попередня (авансова) оплата за цим замовленням зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2, то постачальник — платник ПДВ має право склас­ти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої по­передньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2.

У графі 2.1 «Код причини» такого розрахунку коригування зазначається умовний код причини коригування, який відповідає причині коригування «Повернення товару або аван­сових платежів».

/ІПК від 06.12.2018 р. № 5132/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

проДаж земельної ДілянКи, на яКій знахоДитьСя об’єКт нерухомоСті Операція банку з постачання земельної ділянки, вартість якої визначена окремо від бу­

дівлі/споруди, що розташована на такій земельній ділянці, звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 197.1.21 ст. 197 ПКУ незалежно від того, в рамках одного або двох до­говорів відбувається така операція з постачання.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5144/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

НОВИНИ8 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

зарахування віД’ємного значення пДв в рахуноК погашення боргу з інших платежів

Сума від’ємного значення податку зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової деклара­ції з ПДВ.

У разі відсутності податкового боргу з ПДВ сума від’ємного значення податку:• підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку (за відпо­

відною заявою платника податку);• та/або зараховується у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податково­

го боргу з інших платежів (у тому числі мита (додаткового імпортного збору)), що спла­чуються до Держбюджету;

• та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5143/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

поСтачання поСлуг з охорони зДоров’я

Операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що ма­ють ліцензію на постачання таких послуг, звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від того, кому такі послуги надаються — юридичним чи фізичним особам, за винятком по­слуг, перерахованих у підпунктах «а» — «о» пп. 197.1.5 ст. 197 ПКУ, які підлягають оподатку­ванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

/ІПК від 06.12.2018 р. № 5128/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

приДбання товарів КоміСіонером у нерезиДента у митному режимі імпорту

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отри­мання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акта нада­них послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст.  188 ПКУ.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5160/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

поСтачання об’єКта житлового ФонДу в рахуноК погашення боргових зобов’язань

У разі якщо замовник самостійно не здійснював будівництва житла (об’єкта житлового фонду), а залучав до його будівництва іншу особу, то операція такої особи з надання за­мовнику послуг із спорудження житла є операцією з першого постачання житла, яка опо­датковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою. Якщо після вве­дення готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) в експлуатацію та отри­мання замовником правовстановлюючих документів на таке житло замовник здійснює операцію з реалізації об’єктів житлового фонду (в тому числі і в рахунок погашення бор­гових зобов’язань, які виникли у зв’язку з виходом учасника — фізичної особи зі складу учасників замовника), то для цілей оподаткування ПДВ така операція є операцією з дру­гого постачання житла, яка підлягає звільненню від оподаткування ПДВ на підставі пп.  197.1.14 ст. 197 ПКУ.

/ІПК від 06.12.2018 р. № 5127/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

виплата ДохоДу за СинДиКованим КреДитним Договором

ДФС України повідомлено, що резидент-позичальник при виплаті доходу за синди­кованим кредитним договором організато­ру синдикованого кредиту застосовує пре­ференції міжнародного чинного договору в частині доходів такого організатора та, вра­ховуючи те, що бенефіціарність інших влас­ників доходу (учасників синдикованого кре­диту) та країни їх резиденції не встановле­но, не застосовує преференції міжнародних договорів з країнами резиденції інших учасників­кредиторів відносно доходів та­ких учасників.

/ІПК від 11.12.2018 р. № 5185/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

поворотна ФінДопомога

ДФС України при розгляді питання щодо податкових наслідків операції з отримання платником податку на прибуток поворотної фіндопомоги, наданої учасником підприєм­ства — фізичною особою — нерезидентом, зазначила таке.

ПКУ не передбачено коригування фінре­зультату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з отримання фін­допомоги на поворотній основі. Такі опера­ції відображаються згідно з правилами бух­галтерського обліку при формуванні фінан­сового результату до оподаткування.

/ІПК від 11.12.2018 р. № 5184/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

різниці при нарахуванні амортизації

ДФС України роз’яснено, що оскільки ма­лоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) не відносяться до основних засо­бів, то різниці за такими активами не вини­кають. У рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до податкової декларації з податку на при­буток підприємств зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних акти­вів без урахування амортизації МНМА.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5158/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

НОВИНИ 9Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

утримання прибуДинКової території оСбб та жбКДФС України повідомлено, що у разі якщо утримання прибудинкової території передба­

чено статутними документами ОСББ та ЖБК як один із напрямів основної діяльності таких організацій, то витрати, понесені на обслуговування будинку та прилеглої до нього прибу­динкової території, відповідно до вимог нормативів та правил згідно із законодавством, мо­жуть здійснюватися ними у статусі неприбуткової організації.

Діяльність ОСББ та ЖБК із прибирання прилеглих до інших будинків територій, фінансу­вання видатків на оплату послуг з обслуговування таких територій, найму працівників для виконання робіт щодо їх обслуговування та сплата податків за власника (землекористува­ча) таких земельних ділянок вважатимуться порушенням вимог, визначених пп. 133.4.2 ст.  133 ПКУ. У разі недотримання неприбутковою установою вимог, встановлених п. 133.4 ст.  133 ПКУ, така установа підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та орга­нізацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

збільшення/зменшення Фінрезультату на Суму ДебіторСьКої заборгованоСті

ГУ ДФС у Донецькій області повідомлено, що у разі списання дебіторської заборгованос­ті, яка відповідає/не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінрезультат до оподаткування підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому зменшення фінрезультату здійснюється лише на суму дебіторської заборго­ваності, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ, чинним на дату її списання, незалеж­но від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5139/ІПК/05-99-12-03-16/

врахування віД’ємного значення минулих поДатКових періоДів

ДФС України пояснила, що фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Платники податку на прибуток застосовують різницю, передбачену пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ, незалежно від обсягу річного доходу за останній річний звітний період та прийнятого рішення щодо некоригування фінрезультату до оподаткування на всі різниці, визначені роз­ділом III Кодексу. Для відображення цієї суми передбачено рядок 3.2.4 додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої за­тверджена наказом МФУ від 20.10.2015 р. № 897.

Крім того, такому платнику необхідно подати Звіт про суми податкових пільг. Оскільки річний дохід платника податку не перевищує 20 млн грн, то для нього встановлений річний податковий (звітний) період відповідно до пп. «в» п. 137.5 ст. 137 ПКУ, і платник визначає су­му пільги з податку на прибуток у Звіті про суми податкових пільг, що подається за рік.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5138/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

наДання платних поСлуг бюДжетною науКовою уСтановою ДФС України зазначено, що державна бюджетна наукова установа, внесена до Реєстру

неприбуткових установ та організацій, не сплачує податок на прибуток підприємств з до­ходів, отриманих від надання платних послуг згідно з нормативно­правовими актами, які регулюють діяльність відповідних організацій, за умови, що кошторисом бюджетної устано­ви передбачено отримання таких надходжень і вони використовуються нею виключно для фінансування діяльності такої неприбуткової організації у встановленому порядку. У разі недотримання неприбутковою установою вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така уста­нова підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

/ІПК від 06.12.2018 р. № 5114/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВвитрати у віДряДженні

ГУ ДФС у Харківській області дотриму­ється думки, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу плат­ника податку не включаються кошти, отримані платником податку від робото­давця на відрядження або під звіт за умо­ви дотримання усіх вимог, встановлених п.  170.9 ст. 170 ПКУ. Цей дохід також не є об’єктом оподаткування ВЗ.

Водночас у разі якщо працівником придбання товарів (робіт, послуг) здійсне­но не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (роботодавцем) ко­штів під звіт, то дохід, виплачений цьому працівнику за реалізовані (продані) това­ри (роботи, послуги), включається до йо­го загального місячного (річного) оподат­ковуваного доходу як інший дохід та опо­датковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.

/ІПК від 10.12.2018 р. № 5166/ІПК/20-40-13-02-11/

віДСтуплення майнових прав

ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що у разі якщо внаслідок відступлення права вимоги за договором про участь у фонді фінансу­вання будівництва виникає позитивна різ­ниця між сумою коштів, отриманих платни­ком податку від такого відступлення та су­мою коштів внесених таким платником до цього фонду, то сума вказаної різниці вклю­чається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника подат­ку та оподатковується ПДФО і ВЗ на загаль­них підставах.

/ІПК від 10.12.2018 р. №  5167/Ц/26-15-13-06-12-ІПК/

опоДатКування ДохоДу ДиреКтора товариСтва

Дохід у вигляді заробітної плати або ви­нагороди, який виплачується учаснику то­вариства (директору) на підставі укладено­го трудового (цивільно­правового) догово­ру, оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах та є базою нарахування ЄСВ.

/ІПК від 10.12.2018 р. № 5168/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

НОВИНИ10 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

КомпенСація на КориСть Споживача

Якщо грошова сума у вигляді компенса­ції за недотримання гарантованих стандар­тів якості електропостачання нараховуєть­ся на користь споживача — фізичної особи оператором системи розподілу, то такий оператор має виконати усі функції податко­вого агента, визначені ПКУ.

/ІПК від 10.12.2018 р. № 5169/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

іноземний ДохіД у вигляДі поДарованих аКцій

ДФС України дійшла висновку, що у разі отримання платником податку — фізичною особою — резидентом іноземного доходу (у вигляді подарованих акцій та від прода­жу інвестиційних активів — цінних паперів іноземної компанії) сума такого доходу включається до загального річного оподат­ковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річ­ну податкову декларацію, та самостійно сплатити ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ 1,5 %.

/ІПК від 10.12.2018 р. № 5170/С/99-99-13-02-03-14/ІПК/

ДохоДи на піДСтаві СуДового рішення

Підприємство як податковий агент зобов’язане нарахувати, утримати та спла­тити ПДФО та ВЗ з доходів, нарахованих на підставі рішення суду, — середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральна шко­да, кошти на оплату правової допомоги.

/ІПК від 10.12.2018 р. № 5180/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОКмарКування імпортованих алКогольних напоїв у ємноСтях понаД 5 л

ДФС України повідомлено, що маркуван­ню підлягають усі алкогольні напої, які реа­лізуються в Україні, як вироблені в Україні, так і ті, що імпортуються в Україну, із вміс­том спирту етилового понад 8,5 % об’ємних одиниць та розлиті у споживчу тару, в тому числі алкогольні напої в інших ємностях місткістю більш як 5 л.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5154/6/99-99-12-02-02-15/ІПК/

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬвалютні Кошти

ГУ ДФС у Харківській області роз’яснило, що враховуючи те, що розподільчі рахунки ви­користовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іно­земній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то до складу доходу платника єди­ного податку включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти пере­раховуються у гривні за офіційним курсом Нацбанку України на дату надходження їх на ва­лютний рахунок ФОП. При цьому розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи — підприємця, та включення такої курсової різниці до до­ходу платника єдиного податку нормами ПКУ не передбачено.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5150/ІПК/20-40-13-02-11/наДання в оренДу ДеКільКох об’єКтів нерухомоСті

ГУ ДФС у Харківській області нагадало, що якщо фізична особа — підприємець — плат­ник єдиного податку здійснює здавання в оренду власного нерухомого майна, то в графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються всі адреси розташування нерухомого майна, яке бу­де здаватися в оренду.

/ІПК від 07.12.2018 р. № 5152/ІПК/20-40-13-02-11/

Страхова ДіяльніСть

ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що якщо суб’єкт господарювання здійснює господарську діяльність страхового агента з виду діяльності «Діяльність страхових агентів і брокерів» (КВЕД 66.22) та не порушує інші вимоги щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то така фізична особа — підприємець може бути платником єдиного податку третьої групи.

/ІПК від 10.12.2018 р. № 5175/ІПК/26-15-13-06-09/наДання нерухомоСті в оренДу

ГУ ДФС у Донецькій області нагадало, що фізична особа — підприємець, яка здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо загальна площа нежитлових приміщень (включаючи тимчасо­ві споруди торговельного призначення), які надаються в оренду, перевищує 300 м2.

/ІПК від 10.12.2018 р. № 5179/ІПК/05-99-13-07/

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮКориСтування землею за Договором емФітевзиСу

ГУ ДФС у Херсонській області вважає, що фізична особа, власник земельної ділянки, який надає цю ділянку платнику єдиного податку четвертої групи на підставі договорів емфітев­зису не має права на звільнення від сплати земельного податку на підставі п. 281.3 ст. 281 ПКУ, оскільки користування земельною ділянкою на підставі укладеного договору емфітев­зису не відноситься до орендних відносин.

/ІПК від 10.12.2018 р. № 5173/ІПК/21-22-12-04-11/

РРОрозрахунКи у безготівКовій Формі

ГУ ДФС у Вінницькій області зазначено, що при здійсненні торгівлі виключно у безготів­ковій формі через установи банку (за умови відсутності оплати із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) та якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, РРО не застосовуються.

/ІПК від 06.12.2018 р. № 5137/ІПК/02-32-14-05/

Повний текст індивідуальних податкових консультацій розміщено на сайті журналу «Вісник. Офіційно про податки». www.visnyk.ua

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР 11Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

На 2019 р. припаде безліч дат, у які українці зможуть відпочити  в  середині  робочого  тижня  або  прихо-пити  зайву  добу  відпочинку  до  вікенду.  У  новому 

календарному році як «червоні дні» виділено офіційні за-гальнодержавні, релігійні та міжнародні свята.

Не  так  давно  до  числа  офіційних  вихідних  днів в  Україні  додалося  католицьке  Різдво,  оскільки  його святкують  у  багатьох  регіонах,  наприклад  у  Львівській, Тернопільській, Закарпатській та Івано-Франківській об-ластях, в яких проживають католики латинського обря-ду, вірмено-католики і греко-католики. До числа офіцій-них свят в Україні також належать:

��� 01.01.2019 р. (вівторок) — Новий рік

��� 07.01.2019 р. (понеділок) — Різдво Христове

��� 08.03.2019 р. (п’ятниця) — Міжнародний жіночий день

��� 28.04.2019 р. (неділя) — Великдень (Пасха)

��� 01.05.2019 р. (середа) — День праці

��� 09.05.2019 р. (четвер) — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

��� 16.06.2019 р. (неділя) — Трійця

��� 28.06.2019 р. (п’ятниця) — День Конституції України

��� 24.08.2019 р. (субота) — День Незалежності України

��� 14.10.2019 р. (понеділок) — День захисника України

��� 25.12.2019 р. (середа) — Різдво Христове (католицьке)

Скорочені робочі дні у 2019 р.Законодавство  України  регламентує  максимальну 

тривалість  робочого  тижня,  кількість  трудових  днів на  місяць,  тривалість  робочої  зміни,  правила  оформ-лення  відпусток  і  лікарняних,  норми  оплати  праці і простоїв, а також тарифікує роботу у вихідні дні, вирі-шує питання індексації окладів і регулює формальності при  розірванні  або  оформленні  трудових  відносин. Є  в  ньому  і  пункт,  який  зазначає,  що  в  передсвяткові дні робота повинна  бути  скорочена  на одну  годину.

Таке правило діє, якщо перед святом не було  іншо-го  вихідного  (суботи  або  неділі).  Зручність  такої  тру-дової  норми  не  викликає  жодних  сумнівів.  У  2019  р. працювати  на  годину  менше  можна  буде  у  такі  дні: 

07.03.2019  р.  (середа);  30.05.2019  р.  (вівторок); 08.05.2019  р.  (середа);  27.06.2019  р.  (четвер);  23.08.2019  р.  (п’ятниця);  24.12.2019  р.  (вівторок); 31.12.2019 р.  (вівторок).

Перед  святковим  вихідним  українці  можуть  попра-цювати на  годину  менше.

Перенесення вихідних днів у 2019 р.Працюючі  українці  знають,  що  в  країні  часто  прак-

тикують перенесення вихідних днів. Зазвичай це відбу-вається  в  таких  випадках:•  якщо  офіційне  свято  припадає  на  будній  день  (напри-

клад,  вівторок  або  четвер)  і  уряд  вирішує  надати  гро-мадянам  «довгі»  вихідні,  додавши  до  відпочинку  по-неділок або п’ятницю відповідно. У цьому випадку від-працьовувати зайвий день доведеться в одну  із субот;

•  якщо  свято  припадає  на  день,  який  є  вихідним  (су-бота  або  неділя).  У  цьому  випадку  додатковим  од-ним  днем  відпочинку буде найближчий  понеділок. Конкретної  інформації  щодо  відпрацювань  ще  не-

має,  а от довгі  вихідні припадуть  на такі дати:•  Пасха  —  на  28.04.2019  р.  (традиційно  —  на  неділю), 

а отже, у понеділок (29.04.2019 р.) українці відпочи-ватимуть;

•  Трійця — на 16.06.2019 р. (зазвичай це також неділя), додатковий  вихідний  —  понеділок  (17.06.2019  р.);

•  День  Незалежності  України,  який  завжди  святкують у  фіксовану  дату  (24  серпня),  в  2019  р.  припадає на  суботу.  Тому  наступний  за  ним  понеділок (26.08.2019 р.) буде вихідним днем.

Скільки буде «довгих» вихідних у 2019 р.?«Довгими» вихідними  в  2019 р. будуть:

��� з 30.12.2018 р. по 01.01.2019 р. включно (новорічні свята — 3 дні)

��� з 05.01.2019 р. по 08.01.2019 р. включно (різдвяні вихідні — 3 дні)

��� з 27.04.2019 р. по 29.04.2019 р. включно (великодні вихідні — 3 дні)

��� з 15.06.2019 р. по 17.06.2019 р. включно (вихідні з нагоди Трійці — 3 дні)

��� з 28.06.2019 р. по 30.06.2019 р. включно (відпочинок з нагоди Дня Конституції України — 3 дні)

��� з 24.08.2019 р. по 26.08.2019 р. включно (відпочинок з нагоди Дня Незалежності України — 3 дні)

��� з 12.10.2019 р. по 14.10.2019 р. включно (відпочинок з нагоди Дня захисника України — 3 дні)

1  За  матеріалами  повідомлення  Держпраці:  vn.dsp.gov.ua/novini-upravlinnya/derzhavni-svyata  (прим. ред).

Державні свята у 2019 р.: Держпраці про вплив свят на робочий графік1

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР12 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Майнінг та операції з криптовалютою отримують в  Україні  дедалі  більше  прихильників.  Тому Мінфін  вирішив  відрегулювати  ринок  крипто-

валюти  шляхом  надання  узагальнюючої  податкової консультації  щодо  оподаткування  криптовалюти в  України.  З  цією  метою  було  створено  робочу  групу при  Мінфіні,  яка  почала  розробку  такої  консультації. До  членів  групи  було  включено  крім  представників Мінфіну  також  адвокатів,  бізнесменів,  власників «Bitcoin-ферм»,  які  мали  можливість  висловити  свою думку  щодо  оподаткування  криптовалюти  в  Україні. Під  час  чергового  засідання  було  обговорено  шляхи розв’язання  проблемних  питань  щодо  оподаткування криптовалюти. 

Представники Мінфіну хотіли почути думку учасни-ків  ринку  щодо  того,  як  правильно  визначити  поняття «криптовалюта», за якою ставкою оподатковувати опе-рації  з  криптовалютою.  Думка  учасників  робочої  гру-пи розділилася поміж «віртуальним активом» та «циф-ровим активом». 

Цікавим питанням став факт визнання криптовалю-ти товаром чи послугою, оскільки положення чинного ПКУ прив’язують оподаткування саме до оподаткуван-ня товарів або послуг. Представники Мінфіну зауважи-ли, що криптовалюту та операції з нею не слід оподат-ковувати ПДВ, оскільки буде складно реєструвати по-даткові  накладні,  ставити  ПДВ  з  операцій  з  криптова-лютами на бюджетне відшкодування. Позиція Мінфіну була чітка щодо того, як оподатковувати криптовалю-ту  і  який  класифікатор  виду  економічної  діяльності слід  зазначати  щодо  операцій  з  криптовалютою.  Най-більш підходящим КВЕД є 64.19 «Інші види грошового посередництва», який найбільше  відображає суть опе-рацій з криптовалютами. Аналогічну позицію висловив Держстат, який в своєму листі від 05.10.2018 р. № 14.4-09/435-18  зазначив:  «Питання щодо класифікації ді-яльності із «майнінгу» криптовалют відповідно до NACE неодноразово порушувалося і було предме-том обговорення експертів Робочої групи статис-тичної організації Європейської Комісії (Євростат) з питань класифікацій. Наразі експерти рекоменду-

ють класифікувати діяльність із «майнінгу» та реа-лізації криптовалют у позиції 64.19 «Інші види грошо-вого посередництва», торгівлі (обміну) криптовалю-тами — у позиції 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пен-сійного забезпечення».

Водночас слід визнати, що КВЕД — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код  виду  діяльності  не  створює  прав  чи  обов’язків для  підприємств  і  організацій,  не  спричинює  жодних правових  наслідків  для  них.  Код  виду  діяльності не є критерієм для виконання умов, передбачених нор-мативними актами, і при застосуванні нормативних ак-тів  чи  контрактів  є  припущенням,  а  не  доказом.  Будь-яке  використання  КВЕД  не  для  статистичних  потреб (адміністративних  або  нормативних)  здійснюють  самі користувачі  за  власними  правилами,  відповідаючи за це та належно  пояснюючи  таке використання.

За  таких  обставин  операції  фізичних  осіб  з  купівлі-продажу  криптовалюти  слід  оподатковувати  за  став-кою  18  %  —  податок  на  доходи  з  фізичних  осіб та 1,5 % — військовий збір. Тому учасники робочої гру-пи щодо оподаткування криптовалюти при Мінфіні ви-словили побоювання, що така ситуація призведе до то-го, що майнери криптовалюти, які на сьогодні зареєст-ровані як фізичні особи — підприємці та сплачують 5 % єдиного податку, змушені будуть піти «в тінь» або змі-нити Україну на більш привабливу юрисдикцію, оскіль-ки  здійснення  «Іншого  грошового  посередництва» на єдиному  податку заборонено чинним  ПКУ. 

Доцільнішим у такому випадку було б прийняти кіль-ка законів, наприклад «Про цифрові активи» або «Про вір-туальні  активи»,  які  б  надали  визначення  поняттю «крипто валюта»  та  одразу  встановили  пільгову  ставку податку для таких операцій, наприклад 0 — 5 %. Тоді б майнери  криптовалюти  були  зацікавлені  у  легалізації своєї діяльності, щоб привело б до того, що більша кіль-кість  майнерів  здійснювала  свою  діяльність  легально. Пізніше можна було б підняти ставку податку, оскільки ринок криптовалюти мав би достатньо впливових грав-ців, які б не захотіли піти знову «в тінь». 

Артем СЕРЕДА, адвокат

Оподаткування операцій з криптовалютами: Мінфін у пошуках істини

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР 13Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Однією  із  ключових  вимог  нової редакції Закону про бухоблік є вимога  щодо  оприлюднення 

фінансової звітності на власному сайті підприємств разом з аудиторським зві-том, що підтверджує її достовірність.

Натомість  донедавна  залишалось непрозорим  запитання,  з  якого  пері-оду  підприємства  вперше  мають  по-чати  виконувати  норму  щодо  опри-люднення  фінансової  звітності  на власному  сайті  —  починаючи  зі  звіт-ності  за  2018  р.  у  2019  р.  чи  почина-ючи зі  звітності  за 2019 р. у 2020 р.? 

Зазначене  запитання  ускладню-ється  ще  й  тим,  що  низка  підпри-ємств,  звітність  яких  підлягає  опри-людненню,  здійснює  перехід  на  за-стосовування  МСФЗ  для  складання фінансової  звітності  і,  відповідно,  їх фінансова звітність за 2018 р. є непо-вноцінною через такий перехід.

І  ось  нарешті  особливості  такого оприлюднення  в  перехідний  період роз’яснено  Мінфіном  у  листі  від 07.12.2018  р.  №  35210-06-5/32299,  в якому  підприємства,  фінансова  звіт-ність  яких  підлягає  оприлюдненню, поділено на дві групи. Адже, як ствер-джується  в  абзаці  першому  частини третьої  ст.  14  Закону  про  бухоблік, підприємства, що становлять сус-пільний інтерес (крім великих під-приємств, які не є емітентами цін-них паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видо-бувних галузях, зобов’язані не пізні-ше  ніж  до  30  квітня  року,  що  настає 

за звітним періодом, оприлюднювати річну  фінансову  звітність  разом  з ауди торським  висновком  на  своїй веб-сторінці  (у  повному  обсязі)  та  в інший  спосіб  у  випадках,  визначених законодавством. Зазначена норма на-брала чинності  з 01.01.2018 р.

Таким  чином,  вищезазначені під-приємства оприлюднюють річну фі-нансову звітність та річну консолі-довану фінансову звітність за під-сумками 2018 р.

А  ось  великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства та інші фінансові уста-нови, що належать до мікропідпри-ємств та малих підприємств, зобов’я-зані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає  за  звітним  періодом,  оприлюд-нювати річну фінансову звітність разом з  аудиторським  висновком  на  своїй веб-сторінці  (у  повному  обсязі)  (абзац другий  частини  третьої  ст.  14  Закону про бухоблік). Зазначені норми наби-рають чинності з 01.01.2019 р.  (п.  1 розділу II Закону № 2164-VIII).

Таким  чином,  вищезазначені під-приємства мають оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність ра-зом з аудиторським висновком почи-наючи з фінансової звітності за 2019 р.

Також  коментований  лист  Мінфіну містить  таке  роз’яснення:  «…  з метою надання впевненості щодо показників фінансової звітності підприємств, на-ведених в абзаці другому частини тре-тьої ст. 14 Закону про бухоблік, які вперше застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності (да-лі — МСФЗ) з датою переходу

01.01.2018 р. та перераховують про-міжну фінансову звітність, річну фі-нансову звітність та консолідовану фі-нансову звітність за 2018 рік, включа-ючи вступний баланс на 01.01.2018 р. за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1 «Пер-ше застосування Міжнародних стан-дартів фінансової звітності», доцільно оприлюднювати річну фінансову звіт-ність та річну консолідовану фінансо-ву звітність разом з аудиторським ви-сновком на веб-сторінці починаючи з фінансової звітності за 2018 р.»

Щодо  особливостей  складання  фі-нансової звітності підприємствами, що переходять на МСФЗ з датою перехо-ду 01.01.2018 р., ситуацію роз’яснено в листі  Мінфіну  від  27.02.2018  р. № 35210-06-5/5570. При цьому Мінфі-ном  зауважено,  що  підприємства,  які мають перейти на застосування МСФЗ з  01.01.2018  р.,  подають  проміжну  фі-нансову звітність, річну фінансова звіт-ність  за  2018  р.  відповідно  до  вимог національних стандартів.

Однак у подальшому — для забезпе-чення  порівнянності  показників  фінан-сової звітності підприємств, які вперше застосовують  МСФЗ  з  01.01.2018  р.,  —  такі підприємства перераховують про-міжну  фінансову  звітність  та  річну  фі-нансову  звітність  за  2018  р.,  включаю-чи вступний  баланс  на  01.01.2018  р.  за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1 «Пер-ше  застосування  Міжнародних  стан-дартів фінансової звітності». 

Починаючи з 01.01.2019 р. зазначе-ні підприємства складають проміжну фінансову  звітність  та  річну  фінансо-ву  звітність  за  2019  р.  за  МСФЗ.  При цьому    як  порівняльну  інформацію  в проміжній фінансовій звітності та річ-ній фінансовій звітності за 2019 р. ви-користовують  показники  фінансової звітності за 2018 р., трансформованої відповідно до вимог МСФЗ.

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИЗакон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». За-кон № 2164 — Закон України від 05.10.2017 р. № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фі-нансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень»

Фінзвітність на сайті підприємства: Мінфін роз’яснює звітні новаціїКатерина ПРОСКУРА, доктор економічних наук, аудитор, судовий експерт, консультант з податкового та бухгалтерського обліку

ОФІЦІЙНА ДУМКА14 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ВІД РЕДАКЦІЇНа перший погляд ситуація, про яку йдеться у коментованому ІПК, здається неоднозначною. Водночас експерти (с. 15) погоджуються, що позиція, викладена в опублікованому листі ДФС, виважена, а зроблений висновок — добре аргументований. Отже, у разі сплати податку з сум нарахованих на користь нерезидента штрафів/пені/неустойки різниця на нараховані на користь нерезидента суми для збільшення фінрезультату до оподаткування у платника податку — резидента не виникає. У разі якщо при виплаті штрафів/пені/неустойки нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування, то платник має збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидента штрафів/пені/неустойки.

Штраф на користь нерезидента:коли коригується фінрезультат?

Штраф на користь нерезидента: коли коригується фінрезультат?ІндивІдуальна податкова консультацІя вІд 08.11.2018 р. № 4738/6/99-99-15-02-02-15/Іпк

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА

УКРАЇНИ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на  суму пені, нарахованої резидентом України нерезиденту за порушення виконання умов зовнішньоекономічного дого-вору, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (да-лі — Кодекс), повідомляє.

Відповідно до  ст. 549 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або  інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі по-рушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від су-ми невиконаного або  неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідно до  пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для  цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, утворені відповідно до  законодавства інших дер-жав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповід-но до законодавства України філії, представництва та інші від-окремлені підрозділи з місцезнаходженням на території Укра-їни; дипломатичні представництва, консульські установи та ін-ші офіційні представництва інших держав і міжнародних орга-нізацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з  підпунктами 133.2.1, 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні при-вілеї або  імунітет згідно з  міжнародними договорами України,

а  також постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агент-ські (представницькі) та  інші функції стосовно таких нерезиден-тів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походжен-ня з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визна-ченими п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Враховуючи те, що  штрафи, пеня, неустойки не  виокрем-лені як  окремий вид доходу, що  отримується нерезидентом з  джерелом походження з  України, то  такі виплати розгляда-ються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або  іншого нерезидента) господарської діяльності на  території України (пп. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до  пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або  постійне представництво нерезидента, що  здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім по-стійного представництва нерезидента на  території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з Укра-їни, отриманого таким нерезидентом від  провадження госпо-дарської діяльності (у  тому числі на  рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в роз-мірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 —

ОФІЦІЙНА ДУМКА 15Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

141.4.6 та  141.4.11 цього пункту) їх  суми та  за  їх  рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не пе-редбачено положеннями міжнародних договорів України з кра-їнами резиденції осіб, на  користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (далі — міжнародний договір).

Згідно з п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою Укра-їни, встановлено інші правила, ніж  ті, що  передбачені Кодек-сом, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, у  разі виплати нерезиденту доходів із  джерелом їх  походження з  України у  вигляді неустойки (штрафів, пені) такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до  поло-жень п. 141.4 ст. 141 Кодексу незалежно від  способу виплати такого доходу, у  тому числі шляхом зарахування згідно з  до-говором уступки вимоги зобов’язання, якщо інше не  перед-бачено положеннями міжнародних договорів.

Відповідно до  пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на  прибуток є  прибуток із  джере-лом походження з  України та  за  її  межами, який визначаєть-ся шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансо-вого результату до оподаткування (прибутку або збитку), ви-значеного у  фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського облі-ку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різни-ці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу платник податку має збільшити фінансовий результат податкового (звітного) пе-ріоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, на-рахованих відповідно до  цивільного законодавства та  цивіль-но-правових договорів на користь осіб, що не є платниками по-датку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які

оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 під-розділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, у  разі якщо нерезидент сплачує податок з сум нарахованих на його користь штрафів, пені, неустойки, то різниця на суму нарахованих на користь нерезидента таких штрафів, пені, неустойки для збільшення фінансо-вого результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у  платника податку  — резидента не  виникає.

У  разі якщо при  виплаті штрафів, пені, неустойки нерези-денту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на при-буток такої виплати, то  платник має збільшити фінансо-вий результат до  оподаткування на  суму нарахованих на  користь нерезидента штрафів, пені, неустойки відпо-відно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо по-даткового обліку конкретних операцій платників податків мо-жуть надаватися за  результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супро-воджувались. Інформації, яка зазначена у  зверненні, не  до-статньо для  надання більш конкретної відповіді щодо кори-гування фінансового результату до оподаткування на суму пе-ні, нарахованої резидентом України нерезиденту за порушен-ня виконання умов зовнішньоекономічного договору, якщо пеня сплачується резиденту України  — платнику податку на прибуток згідно з договором уступки вимоги.

Податкова консультація має індивідуальний характер і мо-же використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Штраф на користь нерезидента:як податок на репатріацію впливає на величину податку на прибуток?Наталія САЛОВА, керуючий партнер, аудитор

ТОЧКА ЗОРУ

Відомо, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пе-ні, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на ко-ристь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб) (пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ).

У такому випадку основне питання: чи можна вважати нерезидента «особою, що не є платником податку на прибуток»?Стаття 133 ПКУ дає чітке визначення, хто не є платником податку на прибуток підприємств, а саме:

• неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п.133.4 цієї статті;• суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені

главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 133.5 ст. 133 Кодексу).Як бачимо, нерезидентів у зазначеному переліку немає. При цьому п. 15.1 ст. 15 Кодексу передбачено,

що платниками податків визнаються, зокрема, юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх від-окремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено

ОФІЦІЙНА ДУМКА16 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

обов’язок зі сплати податків та зборів відповідно до цього Кодексу.

Абзацом «а» пп. 14.1.122 ст. 14 ПКУ визначено, що нере-зиденти — це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстро-вані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законо-давства України філії, представництва та інші відокремле-ні підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Платниками податку — нерезидентами є (п. 133.2 ст. 133 ПКУ):• юридичні особи, які утворені в будь-якій організацій-

но-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та органі-зацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

• постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або вико-нують агентські (представницькі) та інші функції сто-совно таких нерезидентів чи їх засновників.Дохід з джерелом його походження з України — це будь-

який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іно-земними роботодавцями), її континентальному шельфі, у ви-ключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 ст. 14 ПКУ).

Оскільки ПКУ концептуально не пояснює поняття «дохід», на думку автора, слід звернутися до наказу Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73 «Про затвердження На-ціонального положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Пунктом 3 розділу І НПБО 1 передбачено, що дохода-ми є збільшення економічних вигід у вигляді збільшен-ня активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростан-ня капіталу за рахунок внесків власників).

Таким чином, якщо нерезидент отримав суму штра-фів та пені, то зазначена сума вважається доходом, на який поширюється дія п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Перелік таких доходів визначено у пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ. Тобто платниками податку на прибуток (податку з доходів) є нерезиденти, які отримують на терито-рії України, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, викона-них робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, на-даних резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із між-народного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, можемо зробити висновки, що: • якщо підприємство-нерезидент отримує дохід у ви-

гляді виручки за товари, роботи, послуги, то таке під-приємство не є платником податку з точки зору ПКУ;

• якщо підприємство-нерезидент отримує інші види до-ходу (як передбачено переліком, зазначеним у п. 141.4 ст. 141 ПКУ), воно є платником податку на прибуток підприємств, який сплачує у вигляді податку на репа-тріацію резидент при виплаті доходу нерезиденту.Утім ситуація ускладнюється ще й тим, що деякі види

доходів, перераховані у зазначеному вище пункті, звіль-няються від оподаткування на підставі положень конвен-цій про уникнення подвійного оподаткування. Тобто об’єкт оподаткування є, а це означає, що формально плат-ник податку є, але бази оподаткування податком на ре-патріацію немає.

Справді, при виконанні певних умов, установлених кон-венціями та ст. 103 ПКУ, нерезиденти, які отримують до-ходи з джерелом їх походження з України, мають право:• не сплачувати податок на території нашої країни;• сплачувати податок за іншою ставкою, ніж зазначена

у пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ;• повернути суму податку, надміру сплаченого в нашій

державі.Реалізувати таке право нерезиденту на підставі довід-

ки, що підтверджує правомірність застосування норм відповідної конвенції, допомагають податкові агенти — особи, які виплачують йому доходи з джерелом поход-ження з України. Видають такі довідки компетентні ор-гани відповідної держави (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Тому на практиці можуть виникати ситуації, коли за наявності довідки про резидентство бази оподатку-вання податком на репатріацію не виникає, а отже, не-резидент не є платником податку на прибуток підпри-ємств. Як наслідок, суми сплачених на його користь штрафів та пені мають збільшити фінрезультат до опо-даткування на підставі вимог пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ.

З огляду на зазначене виникає логічне питання: якщо не отримувати довідку про резидентство, які наслідки для податкового обліку підприємства? У такому випадку при виплаті штрафів, пені необхідно буде сплати податок на репатріацію за ставкою 15 % на загальних підставах. На-томість нерезидент стане платником податку, а отже, ма-ємо обернену ситуацію: положення пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ не діють.

Тобто для прийняття рішення отримувати чи не отриму-вати довідку слід порівняти суми податку на репатріацію та суми зекономленого податку на прибуток підприємств.

Як вбачається з вищезазначеного, ситуація є неодно-значною, а тому коментована ІПК значно спрощує таку ситуацію, оскільки дає чіткі відповіді на всі запитання.

ОФІЦІЙНА ДУМКА 17Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ВІД РЕДАКЦІЇЯк бути платнику ПДВ — постачальнику у разі відступлення покупцем — первинним кредитором права вимоги боргу новому кредитору? Чи потрібно коригувати податкові зобов’язання на дату заміни кредитора або у разі перерахування новому кредитору авансу, отриманого від первинного кредитора, чи складати податкову накладну на нового кредитора?

ГУ ДФС у м. Києві у висновку до нижченаведеної ІПК зазначило, що податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання постачальником авансової оплати, не коригуються, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування. Податкова накладна на нового кредитора також не складається, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події — отримання постачальником авансової оплати.

Платники податків поділяють такий подхід (с. 18).

Уступка покупцем права вимоги:ПДВ-наслідки для продавця

Уступка покупцем права вимоги: підстави для коригування ПДВ відсутніІндивІдуальна податкова консультацІя вІд 30.11.2018 р. № 5032/Іпк/26-15-12-01-18/Іпк

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС

У М. КИЄВІ

Головне управління ДФС у  м. Києві розглянуло лист що-до особливостей оподаткування ПДВ операцій з  уступки права вимоги та, керуючись статтею 52 Податкового кодек-су України (далі — Кодекс), в  межах своїх повноважень по-відомляє.

Згідно зі  статтею 512 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) кредитор у  зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняєть-ся у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого вини-кло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Згідно з  підпунктами «а» та  «б» пункту 185.1 статті 185 Ко-дексу об’єктом оподаткування ПДВ є  операції платників по-датку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких роз-ташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до  підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Ко-дексу відступлення права вимоги — операція з  переуступки

кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому креди-тору з попередньою або наступною компенсацією вартості та-кого боргу кредитору або без такої компенсації.

Виходячи з обставин, викладених у зверненні, у постачаль-ника при  отриманні попередньої (авансової) оплати виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з  ПДВ, на  суму яких постачальник зобов’язаний скласти та  зареє-струвати в  Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податкову накладну.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після поста-чання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми ком-пенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням пе-регляд цін, перерахунок у  випадках повернення товарів/по-слуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та  податкового кредиту постачальника та  отри-мувача підлягають відповідному коригуванню на підставі роз-рахунку коригування до  податкової накладної, складеному в  порядку, встановленому для  податкових накладних, та  за-реєстрованому в ЄРПН.

ОФІЦІЙНА ДУМКА18 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

При  здійсненні операцій з  уступки права вимоги не  вини-кає жодної з  обставин, перерахованих у  пункті 192 статті 192 Кодексу (зміна суми компенсації їх  вартості, включаючи на-ступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/по-слуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми по-передньої оплати товарів/послуг), отже, відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової наклад-ної, складеної на дату настання першої події операції.

Перерахування постачальником коштів, отриманих від  первинного кредитора як  аванс, новому кредитору не є поверненням постачальником суми попередньої опла-ти товарів/послуг покупцю/отримувачу (первинному кре-дитору), тому підстави для  коригування сум податкових зобов’язань у такого постачальника відсутні.

Таким чином, операція з  уступки покупцем (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору не  спричиняє

податкових наслідків з ПДВ для постачальника. Постачальник (боржник) на  дату заміни кредитора у  зобов’язанні не  ко-ригує податкові зобов’язання з  ПДВ, визначені на  дату отримання ним попередньої (авансової) оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для  такого кори-гування, та не складає податкову накладну на нового креди-тора, оскільки податкова накладна вже складена на дату пер-шої події операції (отримання авансу).

Згідно з  нормами чинного законодавства платники подат-ку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюва-них ними операцій тим, які передбачені Кодексом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова кон-сультація має індивідуальний характер і може використовува-тися виключно платником податків, якому надано таку кон-сультацію.

Уступка покупцем права вимоги:податкові наслідки для продавця відсутніТарас КОВАЛЬ, адвокат

ТОЧКА ЗОРУ

В ІПК від 30.11.2018 р. № 5032/ІПК/26-15-12-01-18 при розгляді звернення платника ПДВ щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з уступки права вимоги податковим органом зроблено висновок: «Операція з уступ-ки покупцем (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для постачальника».

Висновок зроблено для ситуації, коли платник ПДВ — постачальник (боржник) повертає отриманий аванс від по-купця товарів/послуг (первинного кредитора) новому кредитору за договором уступки права вимоги.

Обґрунтовано таку відповідь, зокрема, посиланнями на ст. 192 ПКУ, яка встановлює порядок коригування по-даткових зобов’язань та податкового кредиту в окремих випадках. Так, п. 192.1 цієї статті передбачено, серед ін-ших, випадок коригування податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника та податкового кредиту в отримувача при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг отримувачу на підставі розрахунку ко-ригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареє-строваному в ЄРПН.

Контролюючий орган у наведеній ІПК акцентує увагу, що постачальник (боржник) «на дату заміни кредито-ра у зобов’язанні не коригує податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним попередньої (аван-сової) оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає подат-кову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу)».

ПКУ встановлює можливість коригування постачальником (боржником) податкових зобовязань у разі по-вернення попередньої оплати виключно тому отримувачу (кредитору), від якого така попередня оплата була отримана і якому була складена й зареєстрована у ЄРПН податкова накладна за результатом першої події — дати зарахування коштів від нього як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, тобто первинному кредитору.

Таким чином, операція з уступки покупцем товарів/послуг (первинним кредитором) права вимоги іншо-му (новому) кредитору до продавця/постачальника таких товарів/послуг (боржника) не спричиняє подат-кових наслідків з ПДВ для останнього — не відбувається ані коригування первинних податкових зобов’язань, ані нарахування нових зобов’язань з ПДВ. Тобто розрахунок коригування до податкової накладної таким поста-чальником не складається у разі повернення коштів новому кредитору; податкова накладна ним не виписується у разі постачання товарів/послуг новому кредитору.

ОФІЦІЙНА ДУМКА 19Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ВІД РЕДАКЦІЇНовий власник нежитлової будівлі компенсував витрати, понесені на сплату комунальних платежів (до розірвання договору із постачальником послуг), попередньому власнику. Чи підлягають отримані кошти оподаткуванню ПДВ? ДФС України вважає, що ні, оскільки такі кошти не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування ПДВ.

Поділяють цю думку і незалежні експерти (с. 20).

Комунальні послуги:чи є ПДВ у компенсації витрат на їх оплату?

Компенсація комунальних витрат — не об’єкт оподаткування ПДВІндивІдуальна податкова консультацІя вІд 13.11.2018 р. № 4814/6/99-99-15-03-02-15/Іпк

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА

УКРАЇНИ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ сум отриманої від  нового власника нежитлової будівлі компенсації понесених платни-ком податку — попереднім власником нежитлової будівлі ви-трат з  оплати комунальних послуг (до  розірвання договору із постачальником таких послуг) та, керуючись статтею 52 По-даткового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу встановлено, що об’єк-том оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників по-датку з постачання послуг, місце постачання яких розташо-ване на  митній території України, відповідно до  статті 186 Кодексу.

Постачання послуг — це будь-яка операція, що не є поста-чанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та  інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів пра-ва інтелектуальної власності, а також надання послуг, що спо-живаються в  процесі вчинення певної дії або  провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Ко-дексу).

Згідно з  пунктом 188.1 статті 188 Кодексу база оподатку-вання операцій з постачання товарів/послуг визначається ви-ходячи з  їх  договірної вартості з  урахуванням загальнодер-жавних податків та  зборів (крім акцизного податку на  реалі-

зацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підак-цизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне стра-хування, що справляється з вартості послуг стільникового ру-хомого зв’язку, податку на  додану вартість та  акцизного по-датку на  спирт етиловий, що  використовується виробника-ми  — суб’єктами господарювання для  виробництва лікар-ських засобів, у  тому числі компонентів крові і  вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Враховуючи зазначені положення Кодексу, отримання платником податку — попереднім власником нежитлової бу-дівлі компенсації понесених ним витрат з  оплати комуналь-них послуг від  нового власника нежитлової будівлі (до  дати розірвання договору із  постачальником таких послуг) не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування подат-ком на додану вартість.

Таким чином, отримання платником податку коштів від нового власника нежитлової будівлі як компенсації по-несених витрат з оплати комунальних послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податко-ва консультація має індивідуальний характер і може викорис-товуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

ОФІЦІЙНА ДУМКА20 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Компенсація оплати «комуналки»:операція з поставки послуг відсутняОлександр КОРОП, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

ТОЧКА ЗОРУ

Під час здійснення господарської діяльності у СПД іноді виникають ситуації, коли піс-ля здійснення продажу підприємством «А» торговельного чи виробничого об’єкта підпри-ємству «Б» внаслідок несвоєчасного розірвання та укладення договорів про надання ко-мунальних послуг їх сплату деякий час здійснює продавець, а покупець (новий власник) сплачує йому суму, що дорівнює вартості спожитих комунальних послуг.

У зв’язку з цим у підприємства «А» (платника ПДВ) виникає запитання: чи є отримана ним компенсація витрат на оплату «комуналки», що отримана від підприємства «Б» об’єктом оподаткування ПДВ? З цього приводу ДФС у ІПК від 13.11.2018 р. № 4814/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила, що «отримання платником податку — попереднім влас-ником нежитлової будівлі компенсації понесених ним витрат з оплати комунальних по-слуг від нового власника нежитлової будівлі (до дати розірвання договору із постачаль-ником таких послуг) не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування податком на додану вартість. Таким чином, отримання платником податку коштів від нового власника нежитлової будівлі як компенсації понесених витрат з оплати комунальних послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ».

Логіка цього листа ДФС зрозуміла, проте вважається доцільним зазначити і доповнити таке.По-перше, отримання грошей саме по собі не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки

таким об’єктом не є операції з обігу валютних цінностей (пп. 196.1.4 ст. 196 ПКУ). Тут важ-ливо підтвердити факт відсутності надання послуг підприємством «А» підприємству «Б», і як наслідок, відсутність об’єкта оподаткування ПДВ. Для цього слід уточнити, що таке послуги, споживані в процесі здійснення певної дії або проведення певної діяльності (пп. 14.1.185 ст. 14 ПКУ). Оскільки ця термінологія запозичена з ЦКУ, то в його положен-нях і потрібно шукати відповідь.

Так, частиною першою ст. 901 ЦКУ визначено, що за договором про надання послуг од-на сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається (замовником, — авт.) в процесі вчинення певної дії або здій-снення певної діяльності (виконавцем, — авт.), а замовник зобов’язується оплатити вико-навцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, як встановлено частиною першою ст. 509 ЦКУ, зобов’язанням є правовід-ношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторо-ни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гро-ші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Тобто надання послуги — це здійснення виконавцем (послугонадавачем) певної дії (дій, діяльності), корисної для замовника послуг (послугоотримувача).

Із зазначеного зрозуміло, що в цій ситуації підприємство «А» не зобов’язувалося здій-снювати і не здійснювало якихось дій, що можуть стати предметом споживання для під-приємства «Б», і завдання такого роду від нього не отримувало. Тому між сторонами не бу-ло договору про надання послуг, як і відповідного акта виконання і рахунку на оплату. Таким чином, тут відсутня операція з поставки послуг (підприємством «А» підприєм-ству «Б»), у зв’язку з чим не виникає об’єкт оподаткування ПДВ.

По-друге, оскільки послуги все-таки «у справі» проходять (з боку «комунальника»), не-обхідно розібрати зв’язки в трикутнику «постачальник комунальних послуг — споживач цих послуг — платник по рахунку постачальника». Це допоможе адекватно зрозуміти пра-вові стосунки між підприємствами і переконатися, що в цьому випадку справді має міс-

ОФІЦІЙНА ДУМКА 21Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

це виплата компенсації, а не повернення грошей за договором позики. Адже як би сторо-ни не називали свою домовленість, тут не виключено ознаки договору безвідсоткової по-зики («А» — позикодавець, «Б» — позикоодержувач) з переадресацією виконання: гроші передаються не підприємству «Б», а одразу «комунальнику».

Отже, між підприємством «А» (колишнім власником будівлі) і постачальником кому-нальних послуг є відповідний договір (термін якого ще не закінчився, а безпосередньо до-говір не розірвано). Термін договору про надання послуг встановлюється за домовленіс-тю сторін, якщо інше не встановлене законом (частина перша ст. 905 ЦКУ). Договір про на-дання послуг може бути розірваний, в тому числі шляхом односторонньої відмови від до-говору, в порядку і на підставах, встановлених ЦКУ, іншим законом або за домовленістю сторін (частина перша ст. 907 ЦКУ). На практиці в договори про надання комунальних по-слуг зазвичай включаються умови типу «договір може бути розірваний достроково у ра-зі зміни власника будинку (будівлі, тощо)». Втім це необов’язково. Для розірвання потріб-не письмове волевиявлення замовника послуг — попереднього власника об’єкта. Інакше договір залишається дійсним.

Отже, до написання відповідної заяви «комунальнику» підприємство «А» офіційно про-довжує отримувати комунальні послуги і оплачувати їх. Проте споживаються вони під-приємством «Б» (новим власником будівлі), через що воно відшкодовує підприєм-ству «А» витрати з оплати «комуналки». Виплата такої компенсації здійснюється за при-йнятим підприємством «Б» зобов’язанням сплатити гроші. Оформлення домовленості між сторонами можливе, наприклад, за допомогою обміну листами (оферта і акцепт).

У цьому зобов’язальному правовідношенні підприємство «А» виступає кредитором, тоб-то особою, яка має підтверджені в установленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника (пп. 14.1.95 ст. 14 ПКУ), а підприємство «Б» — дебітором, тобто особою, у якої внаслідок минулих подій утворилася заборгованість перед іншою особою у формі певної суми грошових коштів, їх еквивалента або інших активів (пп. 14.1.43 ст. 14 ПКУ).

На підставі угоди про виплату компенсації підприємство «А» відображає у своєму об-ліку дебіторську заборгованість, якою згідно з п. 4 ПБО 10 «Дебіторська заборгованість» вважається сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

А оскільки в цьому випадку терміни розрахунків швидше за все стислі, то в обліку під-приємства «А» має місце поточна дебіторська заборгованість, тобто сума дебіторської за-боргованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена впро-довж 12 місяців з дати балансу (п. 4 ПБО 10). Відповідно до п. 5 ПБО 10 дебіторська за-боргованість визнається активом, якщо існує вірогідність отримання підприємством май-бутніх економічних вигід і може бути достовірно визначена її сума.

Для підприємства «А» зазначене збільшення «дебіторки» пов’язане з виникненням дохо-ду, оскільки дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що обумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визна-чена (п. 5 ПБО 15 «Дохід»). Оскільки тут має місце нарахування іншого операційного дохо-ду, то сума компенсації витрат з оплати комунальних послуг, що підлягає отриманню від підприємства «Б» в обліку підприємства «А», відображається записом Дт 377 Кт 719.

За фактом отримання грошей від боржника робиться запис Дт 311 Кт 377. Підставою є первинний документ — виписка з банківського рахунку про проведення платіжного до-ручення від підприємства «Б», складеного з посиланням на договір із вказівкою «виплата компенсації витрат з комунальних послуг підприємству «А»; сума без ПДВ».

Записи, які відображають операції підприємства «А» з постачальником комунальних послуг (на підставі нерозірваного договору, рахунку на оплату послуг і податкової наклад-ної), будуть такими: • Дт 91 (92, 93) Кт 631 і Дт 641 Кт 631; • Дт 631 Кт 311.

ОФІЦІЙНА ДУМКА22 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ВІД РЕДАКЦІЇУ разі постачання нерезидентами та  їх представництвами, які не зареєстровані платниками ПДВ, послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, відповідальність за нарахування та сплату ПДВ до бюджету покладається на отримувача таких послуг. При цьому, як свідчить нижченаведена ІПК, така відповідальність покладається на суб’єктів господарювання, у тому числі фізичних осіб — підприємців, як платників так і неплатників ПДВ.

Проте визнаємо, що покладення на фізичних осіб — підприємців, які не зареєстровані платниками ПДВ, функцій «податкового агента» нерезидента з  ПДВ при постачанні останнім послуг на митній території України має дискусійний характер (с. 23).

Послуги від нерезидента:коли ФОП є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ?

Послуги від нерезидента: будь-яка фізична особа — підприємець є відповідальною за нарахування та сплату ПДВІндивІдуальна податкова консультацІя вІд 15.11.2018 р. № 4831/н/99-99-13-01-02-14/Іпк

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА

УКРАЇНИ

Державна фіскальна служба України розглянула звер-нення про  надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з  отримання послуг від  нерезидента та, керую-чись ст.  52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс), повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розді-лом  V та  підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з  підпунктами  «а» і  «б» п.  185.1 ст.  185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з по-стачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на  розпоряджання товарами як  власник, у  тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачан-ня товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що  не  є постачанням товарів, чи  інша операція з  передачі

права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші не-матеріальні активи чи  надання інших майнових прав сто-совно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а  та-кож надання послуг, що  споживаються в  процесі вчинення певної дії або  провадження певної діяльності (пп.  14.1.185 п.  14.1 ст.  14 Кодексу).

Пунктами 186.2  — 186.4 ст.  186 Кодексу встановлено ка-тегорії послуг, місце постачання яких визначається залеж-но від  місця реєстрації постачальника або  отримувача від-повідних послуг або від місця фактичного надання відповід-них послуг.

Зокрема, місцем постачання послуг, перерахованих у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, а саме: рекламних послуг, а також надання посередницьких послуг від  імені та  за  рахунок ін-шої особи або  від свого імені, але за  рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахова-них у цьому підпункті, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як  суб’єкт господарювання або  —

ОФІЦІЙНА ДУМКА 23Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

у разі відсутності такого місця — місце постійного чи пере-важного його проживання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у  пунктах 186.2 і  186.3 ст.  186 Кодексу, є  місце реєстрації пос тачальника (п.  186.4 ст.  186 Кодексу).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з  постачання послуг безпосередньо залежить від  виду послуг та  місця постачання таких послуг.

Відповідно до  п.  180.2 ст.  180 Кодексу особою, відпові-дальною за  нарахування та  сплату податку до  бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх по-стійними представництвами, не  зареєстрованими як  плат-ники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на  митній території України, є  отримувач послуг.

Тобто суб’єкти господарювання, у  тому числі і  фізичні особи  — підприємці, як  платники ПДВ так і  неплатники ПДВ, з  метою нарахування ПДВ є  особами, які відпові-дальні за  нарахування та  сплату ПДВ до  бюджету при  отриманні послуг від  нерезидентів та  їх  представ-ництв, які не  зареєстровані платниками ПДВ.

Правила оподаткування ПДВ послуг, що постачаються не-резидентами, місце постачання яких розташоване на  мит-ній території України, визначено ст.  208 Кодексу.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, міс-це постачання яких розташоване на  митній території Укра-

їни, нараховує ПДВ за  основною ставкою податку на  базу оподаткування, визначену згідно з  п.  190.2 ст.  190 Кодексу (п.  208.2 ст.  208 Кодексу).

При  цьому зазначаємо, що  розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не  зареє-строваним як  платник податку на  додану вартість, які по-стачаються нерезидентами, у  тому числі їх  постійними представництвами, не  зареєстрованими платниками по-датків, на  митній території України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від  28.01.2016 р. №  21 «Про  затвердження форм та  Порядку заповнення і  подан-ня податкової звітності з  податку на  додану вартість» (зі  змінами).

Враховуючи викладене, будь-яка фізична особа  — під-приємець, у  тому числі яка знаходиться на  спрощеній системі оподаткування та  не  зареєстрована як  платник ПДВ, що  отримує послуги від  нерезидента, місце поста-чання яких визначено на  митній території України, є  по-датковим агентом такого нерезидента в  частині нараху-вання та  сплати ПДВ до  бюджету за  такими операціями незалежно від  суми здійснюваних операцій.

Відповідно до  п.  52.2 ст.  52 Кодексу податкова консуль-тація має індивідуальний характер і  може використовува-тися виключно платником податків, якому надано таку кон-сультацію.

Послуги від нерезидента:не всі підприємці є «податковими агентами» з ПДВТарас КОВАЛЬ, адвокат

ТОЧКА ЗОРУ

При розгляді звернення щодо порядку оподаткування ПДВ з отримання послуг від нерезидента ДФС в ІПК від 15.11.2018 р. № 4831/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК зробле-но висновок, що «будь-яка фізична особа — підприємець, у тому числі, яка знахо-диться на спрощеній системі оподаткування та не зареєстрована як платник ПДВ, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахуван-ня та сплати ПДВ до бюджету за такими операціями незалежно від суми здійсню-ваних операцій. <…> При цьому зазначаємо, що розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на дода-ну вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними пред-ставництвами, не зареєстрованими платникам податків, на митній території України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (зі змінами)».

Висновок обґрунтовано, зокрема, посиланнями на п. 180.2 ст. 180, п. 190.2 ст. 190 та ст. 208 ПКУ, які визначають отримувача послуг як особу, відповідальну за нараху-вання та сплату ПДВ у разі постачання послуг нерезидентами на митній території Укра-

ОФІЦІЙНА ДУМКА24 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

їни, базу оподаткування і правила оподаткування ПДВ таких послуг.

З позицією податкового органу при визначенні суб’єктного складу — кола ФОП, на яких покладено обов’язок нараховувати, сплачувати і звітувати з ПДВ у разі постачання послуг нерезидентом на митній те-риторії України, автор не погоджується з огляду на таке:• по-перше, ПКУ не містить визначення податкового

агента для цілей ПДВ. Так, ст. 18 ПКУ містить ви-значення податкового агента щодо податків, які утримуються з доходів та перераховуються до від-повідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Серед окремих визначень по-даткового агента, які містяться у ПКУ стосовно ін-ших податків і зборів, наприклад, пп. 14.1.180 ст. 14 щодо податку на прибуток фізичних осіб, п. 268.5 ст. 268 щодо туристичного збору, відсутнє визна-чення податкового агента щодо ПДВ;

• по-друге, не будь-яка ФОП — отримувач послуг від нерезидента з місцем постачання на території України є особою, відповідальною за сплату ПДВ з сум постачання таких послуг;

• по-третє, якщо на думку податкового органу наяв-на колізійність положень п. 180.2 та п. 208.1 ПКУ, а саме неоднозначного (множинного) трактування прав та обов’язків платників податків щодо визна-чення поняття «отримувач послуг», податковим органом мав бути зроблений висновок на користь п. 208.1 ст. 208 ПКУ.Зрозумілим є бажання податкового органу прирів-

няти податкових агентів, уніфікувавши правила опо-даткування нерезидентів, як податком на репатріа-цію, так і ПДВ. Проте згідно з ПКУ коло осіб — суб’єктів господарювання, зокрема ФОП, які є так званими податковими агентами з ПДВ нерезидентів при постачанні останніми послуг на митній території України, є вужчим, ніж при виплаті доходів нерези-дентам, з яких утримується податок на репатріацію. Пояснимо чому.

Як було зазначено вище, ПКУ не визначає подат-кових агентів для цілей ПДВ у разі постачання послуг нерезидентами на митній території України. З цією метою у ПКУ надано визначення поняття «отримувач послуг». Так, згідно з п. 208.1 ст. 208 ПКУ, який вста-новлює правила оподаткування для таких послуг, під отримувачем послуг розуміють:• особу, яку зареєстровано як платника ПДВ. У під-

пунктах «а» і «б» п. 180.1 ст. 180 ПКУ під особами, які зареєстровані платниками ПДВ, розуміють осіб, які:

добровільно зареєструвались такими платниками;є зареєстрованими платниками ПДВ;підлягають обов’язковій реєстрації платниками ПДВ за критеріями, встановленими у п. 181.1 ст. 181 ПКУ, крім ФОП, які є платником єдиного по-датку першої — третьої групи;

• будь-яку іншу юридичну особу — резидента.Отже, ПКУ обмежено коло суб’єктів, відповідаль-

них за сплату ПДВ з сум постачання таких послуг, виключно: • зареєстрованими платниками ПДВ — ФОП і будь-

якими юридичними особами (резидентами і нере-зидентами, які мають зареєстровані постійні пред-ставництва);

• юридичними особами — резидентами, які не є за-реєстрованими платниками ПДВ, наприклад, бю-джетні установи, благодійні організації тощо. Тобто до цього кола не входять такі платники

податків і зборів — отримувачі послуг від нерези-дентів:• зареєстровані представництва юридичних осіб —

нерезидентів, у тому числі постійні представни-цтва, які не відповідають критеріям п. 181.1 ст. 181 ПКУ;

• ФОП, які не є зареєстрованими платниками ПДВ, наприклад, які не підпадають під критерії п. 181.1 ст. 181 ПКУ, є платниками єдиного податку пер-шої — третьої групи;

• інші фізичні особи.Крім того, слід звернути увагу на наявність колізії

між п. 180.2 ст. 180 та п. 208.1 ст. 208 ПКУ, породже-ну зазначеною ІПК.

Таким чином, керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податків, встановле-ного пп. 4.1.4 ст. 4 ПКУ, на підтвердження тези, що не будь-яка ФОП є «податковим агентом» нерези-дента з ПДВ при постачанні останнім послуг, роби-мо висновок, що виключно і лише та ФОП, яка заре-єстрована як платник ПДВ і отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є особою, відпові-дальною за сплату ПДВ до бюджету за такими опе-раціями незалежно від суми здійснюваних операцій, стягнення податкового боргу в разі несплати ПДВ з таких сум та її притягнення до податкової відпові-дальності.

У разі наявності таких операцій така ФОП зобов’язана також звітувати про суми такого ПДВ з урахуванням вимог п. 208.3 ст. 208 ПКУ, включаю-чи їх до складу податкових зобов’язань декларації ПДВ за відповідний звітний період (місяць/квартал).

ОФІЦІЙНА ДУМКА 25Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ВІД РЕДАКЦІЇБувають випадки, коли особа, яка надає послуги з декларування товарів, отримує на свій рахунок від вантажовласника кошти на сплату єдиного збору, який справляється на митниці при переміщенні транспортних засобів та вантажів через державний кордон України. Чи оподатковуються такі відшкодовані витрати ПДВ? ДФС зазначила, що витрати такої особи на сплату єдиного збору є складовою частиною послуг з декларування товарів та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку. Проте з таким підходом погоджуються не всі (с. 26).

Єдиний збір при декларуванні товарів:чи є ПДВ у разі його компенсації?

Витрати зі  сплати єдиного збору — оподатковуються ПДВ як складова частина послуг з декларуванняІндивІдуальна податкова консультацІя вІд 12.11.2018 р. № 4786/6/99-99-15-03-02-15/Іпк

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА

УКРАЇНИ

Державна фіскальна служба України розглянула звернен-ня щодо порядку оподаткування ПДВ послуг з декларування товарів у разі переміщення транспортних засобів та вантажу через державний кордон України та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі  — Кодекс), повідом ляє.

Як  зазначено у  зверненні, Особа здійснює діяльність з  на-дання послуг на  території України з  декларування товарів та  інших супутніх послуг у  галузі митної справи (далі  — по-слуги з декларування товарів) та має повноваження від влас-ника вантажу (далі  — Контрагента) на  сплату єдиного збору, який справляється на митниці при переміщенні транспортних засобів та  вантажів через державний кордон України. Кошти для  проведення сплати єдиного збору перераховуються Контрагентом на поточний банківський рахунок Особи окре-мо від оплати за послуги з декларування товарів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розді-лом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що  об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території Укра-їни, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі пра-

ва на об’єкти права інтелектуальної власності та  інші немате-ріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно та-ких об’єктів права інтелектуальної власності, а  також надан-ня послуг, що  споживаються в  процесі вчинення певної дії або  провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пунк-ту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподат-кування операцій з  постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодер-жавних податків та  зборів (крім акцизного податку на  реалі-зацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підак-цизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне стра-хування, що справляється з вартості послуг стільникового ру-хомого зв’язку, податку на  додану вартість та  акцизного по-датку на  спирт етиловий, що  використовується виробника-ми  — суб’єктами господарювання для  виробництва лікар-ських засобів, у  тому числі компонентів крові і  вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

До  складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що  передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компен-сацією вартості товарів/послуг. До  складу договірної (конт-

ОФІЦІЙНА ДУМКА26 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

рактної) вартості не  включаються суми неустойки (штра-фів та/або пені), три проценти річних та  інфляційні, що  отри-мані платником податку внаслідок невиконання або неналеж-ного виконання договірних зобов’язань.

Справляння єдиного збору за  здійснення у  пунктах про-пуску через державний кордон України контролю вантажів і  транспортних засобів регулюється окремим Законом Украї-ни від  4 листопада 1999 року №  1212 «Про  запровадження єдиного збору, який справляється у  пунктах пропуску через державний кордон України» (далі — Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що єдиний збір встановлюєть-ся щодо транспортних засобів вітчизняних та  іноземних влас-ників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають дер-жавний кордон України, і  справляється за  здійснення у  пунк-тах пропуску через державний кордон України відповідно до  законодавства України санітарно-епідеміологічного, вете-ринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю товарів (у тому числі у формі попереднього документального контролю) та радіологічного контролю товарів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними доро-гами України та  за  проїзд автомобільних транспортних засо-бів з  перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та  (або) габаритних параметрів.

Відповідно до статті 2 Закону єдиний збір справляється у на-ціональній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Наці-

онального банку України на  день сплати цього збору та  Поря-док його справляння визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 № 1569 «Про затвердження Порядку справлян-ня єдиного збору у пунктах пропуску через державний кор-дон» встановлено, що  єдиний збір може бути сплачений власником транспортного засобу та  вантажу; перевізником вантажу; іншою особою, уповноваженою власником або  пе-ревізником.

Підсумовуючи вищевикладене, чинне законодавство пе-редбачає можливість (а не обов’язок) здійснення сплати єди-ного збору іншою особою, яка уповноважена власником або  перевізником на  здійснення вказаного розрахунку з  бю-джетом та  не  встановлює обов’язок з  його сплати солідарно з декларантом.

Оскільки Контрагент відшкодовує (компенсує) Особі вар-тість витрат зі сплати єдиного збору, такі витрати відповід-но до  пункту 188.1 статті 188 Кодексу є  складовою части-ною послуг з декларування товарів та оподатковуються по-датком на  додану вартість в  загальновстановленому по-рядку.

Відповідно до  пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу по-даткова консультація має індивідуальний характер і може ви-користовуватися виключно платником податків, якому нада-но таку консультацію.

Компенсація сум сплаченого єдиного збору —не компенсація вартості сплаченої послугиОлександр ТРУСОВ, експерт-аналітик з питань зовнішньоекономічної діяльності

ТОЧКА ЗОРУ

На думку автора, досить сумнівним є висновок про кваліфікацію операцій зі спла-ти єдиного збору як складової частини послуг з декларування товарів. Оскільки наяв-ні в коментованому листі висновки про необхідність оподаткування ПДВ сум єдиного збору, що сплачуються, стосуються не тільки декларантів, а й перевізників, а також інших осіб, уповноважених відповідно до законодавства на його сплату, необхідне по-яснення.

Послуги зі сплати єдиного збору можуть бути віднесені радше не до декларування (хоча в окремих випадках вирахування єдиного збору здійснюється при оформленні митних декларацій), а до транспортно-допоміжних послуг, пов’язаних з міжнародними перевезеннями. Згідно з КВЕД клас 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспор-ту» включає серед інших і такі види діяльності, як організація транспортування заліз-ничним, автомобільним, морським або авіаційними видами транспорту, видача й одер-жання транспортної документації, діяльність працівників митниці.

Така класифікація більше відповідає операціям, пов’язаним зі сплатою єдиного збо-ру, який відповідно до Закону України від 04.11.99 р. № 1212-XIV встанавлений щодо

ОФІЦІЙНА ДУМКА 27Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

транспортних засобів, які перетинають державний кордон України, і стягується як за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами, так і за здійснення в пунк-тах пропуску встановлених видів контролю під час ввезення товарів на митну терито-рію України.

Акцентуємо увагу на тому, що в цьому випадку йдеться саме про компенсацію сум сплаченого державі єдиного збору, а не послуги з його сплати, як це намагаєть-ся кваліфікувати ДФС. Послугою можна було б назвати певний відсоток від вартості сплачених зборів, компенсацію вартості банківських витрат тощо, але аж ніяк не сам розмір державного обов’язкового платежу.

Положення п. 188.1 ст. 188 ПКУ, на який у цьому випадку посилаються автори ко-ментованого листа, свідчить протилежне. Так, згідно з нормами цієї статті база опо-датковування послуг не повинна бути нижчою за ціну придбання таких послуг. Однак сплата встановленого державою єдиного збору в жодному разі не може розцінювати-ся як придбана в держави «послуга». Так, у першому абзаці п. 188.1 ПКУ є фраза про те, що база оподаткування операцій з поставки послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків і зборів. Однак у цьо-му випадку йдеться тільки про ті податки й збори, які повинні враховуватися в базі оподатковування щодо кінцевої операції надання послуги. Так само, як суми нарахо-ваного з митної декларації мита входять до баз оподаткування ПДВ при здійсненні ім-портних операцій.

Крім того, норми п. 188.1 ПКУ, які в коментованому листі наведені як аргумент, а саме: «До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які су-ми засобів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, які передаються платникові податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг», фактично є контраргументом, оскільки в цьому випадку закон говорить тільки про компенсацію вартості надава-них послуг.

Таким чином, враховуючи логіку авторів коментованого листа, здійснення уповнова-женою на декларування особою будь-яких платежів з метою забезпечення сплати мит-них зборів, мита і податків є складовою частиною послуг з декларування, а отже, по-винно додатково оподатковуватися ПДВ за ставкою 20 %. Відповідно, дотримуючись цієї логіки, оплачувані декларантом на рахунки митних органів від імені уповноваже-ної особи суми мита і зборів також повинні розцінюватися як база для оподаткування ПДВ, оскільки є не обов’язковими державними платежами, а лише складовою части-ною послуг декларанта.

Нагадуємо, що положення ст. 266 МКУ передбачають, що сплата митних платежів або забезпечення їх сплати, а також сплата інших платежів, контроль за справлян-ням яких покладений на органи доходів і зборів (у тому числі й, відповідно, єди-ного збору), є не правом, а обов’язком декларанта.

Крім того, на практиці основними платниками єдиного збору, пов’язаного з перемі-щенням транспортних засобів через митний кордон, є, як правило, не декларанти, а пе-ревізники, що передбачено також нормами постанови КМУ від 24.10.2002 р. № 1569, згідно з якою єдиний збір можуть сплачувати власник транспортного засобу й ванта-жу, перевізник вантажу, а також інші особи, уповноважені на це власником або перевіз-ником.

Таким чином, висновки, викладені в коментованому листі, на нашу думку, є досить суперечливими, оскільки ставлять під сумнів практику адміністрування ПДВ, яка сьо-годні застосовується під час компенсації сум сплаченого єдиного збору перевізникам, що здійснюють міжнародні перевезення, відповідно до первинної документації яких су-ми єдиного збору виділяються під час їх переставляння замовникам окремим рядком без додаткового обчислення податку на додану вартість.

28 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48 ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Податок на прибуток і членські внески: чи коригується фінрезультат?Ірина НАЗАРБАЄВА, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

Деякі платежі складно класифікувати однозначно, і тоді виникають запитання щодо їх впливу на об’єкт оподаткування, зокрема, податком на прибуток підприємств. Саме до таких платежів належать членські внески.

ПОЗИЦІЯ ДФС: ЗБІЛЬШЕННЯ ФІНРЕЗУЛЬТАТУ І «НЕРЕЗИДЕНТСЬКИЙ» ПОДАТОК

З  огляду  на  положення,  викладені  в  ІПК від 15.11.2018 р. № 4827/6/99-99-15-02-02-15/ІПК  (далі  —  ІПК № 4827)  та  ІПК від 16.11.2018 р. № 4846/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (далі — ІПК № 4846), у  фахівців  ДФС  жодних  сумнівів  немає:  членські внески — це без-поворотна фіндопомога,  особливості  відображення  якої  у  податко-вому  обліку  залежать  лише  від  статусу  особи,  якій  ця  допомога  на-дається. Саме з відмінністю у статусах отримувача членських внесків пов’язано  відмінність  у  відповідях.  При  цьому  в  обох  ІПК  висновки зроблено з посиланням на пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Отже,  у  разі  сплати членських  внесків:•  на  користь  неприбуткової  організації, яку  внесено  до  Реєстру  не-

прибуткових установ та організацій (далі — Реєстр), суб’єкт госпо-дарювання має збільшити фінрезультат до оподаткування на су-му, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попередньо-го звітного року (ІПК № 4827). Аналогічну відповідь надано в ІПК від 08.11.2018 р. № 4730/6/99-99-15-02-02-15/ІПК  та  в  категорії 102.13 ЗІР при роз’ясненні питання «Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму членських внесків, перерахованих неприбутковим організаціям?»;

•  на користь організації, яку не внесено до Реєстру, фінрезультат до оподаткування не збільшується  (ІПК № 4846).На чому потрібно  наголосити:

•  по-перше,  у  висновку  ІПК № 4846  зазначено,  що  фінрезультат не  збільшується відповідно до пп. 140.5.9  ст. 140  ПКУ;

•  по-друге,  отримувачем  членських  внесків  (організацією,  яку не внесено до Реєстру) є представництво міжнародної організа-ції.  Іншої  інформації  про  цю організацію  немає.Проте якщо розглядати членські внески як безповоротну фіндо-

помогу, то не можна оминути увагою пп. 140.5.10 ст. 140 ПКУ, яким передбачено, що вплив суми сплачених членських внесків на фін-результат  залежить  не  тільки  від  того,  чи  є  отримувач  неприбут-ковою  організацією,  а  й  від  того,  чи  є  він  платником  податку 

на  прибуток.  Детальніше  таку  залежність наведено у  таблиці.

Фінрезультат  до  оподаткування  і  за пп. 140.5.9, і за пп. 140.5.10 ст. 140 ПКУ збіль-шується на дату перерахування коштів, а отже, відповідна різниця потрапляє до по-даткової  декларації  з  податку  на  прибуток підприємств  за  той  податковий  період, на  який  припадає  ця  дата.  Тож  якщо  внески сплачуються наперед (наприклад, наприкінці поточного року за весь наступний рік) і в бух-галтерському  обліку  їх  суму  спочатку  відо-бражають на рахунку 39 з подальшим помі-сячним або поквартальним списанням на ви-трати, податкове коригування все одно дове-деться  провести  в  декларації  за  той  рік,  ко-ли  внески  було  фактично  сплачено.  Тобто фінрезультат буде збільшено ще до того, як сума членських внесків потрапить до бух-галтерських витрат й реально вплине на об’єкт оподаткування.

Однак на цьому податкові поневіряння член-ських внесків не закінчуються. Якщо їх сплачу-ють  на  користь  нерезидентів,  з’являється  ще й підозра у необхідності утримання так звано-го податку на репатріацію (п. 141.4 ст. 141 ПКУ). Про таку необхідність йдеться, зокрема, в чин-них  роз’яс неннях ДФС від 06.10.2017 р. № 2164/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 17.07.2017 р. № 1234/6/99-99-15-02-02-15/ІПК,  а  також у лис ті ДФС від 13.10.2016 р. № 22274/6/99-99-15-02-02-15. 

Аргумент  у  всіх  роз’ясненнях  той  самий: оскільки в переліку видів доходів, отриманих нерезидентом  із  джерелом  їх  походження 

29Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48 ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

з  України,  який  наведено  в  пп.  141.4.1  ст.  141  ПКУ,  членські  внески не виокремлено як окремий вид доходу, їх потрібно розглядати й опо-датковувати як інші доходи відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ. А це — 15% під час виплати та за рахунок суми виплати. Зазначе-ну податкову особливість також включено до наведеної таблиці.

Особливості податкового обліку членських внесків залежно від статусу їх отримувача

Статус отримувача членських внесків

Особливості оподаткування

Норма ПКУ

Платник податку на прибуток за звичайною ставкою

Фінрезультат до оподаткування

не коригується

Підпункт 140.5.10*

ст. 140

Неприбуткова організація, внесена до Реєстру

Фінрезультат до оподаткування

збільшується на суму, що перевищує 4 %

оподатковуваного прибутку попереднього звітного року

Підпункт 140.5.9 ст. 140

Платник податку на прибуток за ставкою 0 % Фінрезультат

до оподаткування збільшується

на всю суму сплачених членських внесків

Підпункт 140.5.10*

ст. 140Юридична особа, що не є платником податку на прибуток (крім неприбуткових організацій)

Нерезидент

Платник членських внесків — резидент має утримати

й сплатити до бюджету податок за ставкою 15 % за рахунок

такої виплати, тобто за рахунок суми членських внесків (якщо

інше не перед бачено положен­нями чинних міжнародних

договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких

здійснюють виплати)

Підпункт «й» пп. 141.4.1

ст. 141

* Підпункт 140.5.10 ст. 140 ПКУ діє з 01.01.2017 р.

Цікава ситуація виникає, коли членські внески сплачують нере-зидентові.  Складається  враження,  що  потрібно  і  15  %  утримати, і  фінрезультат  відкоригувати.  Питання,  звісно  ж,  риторичне,  але «відбитися»,  принаймні  від  однієї  прикрості,  здається,  можна  на-віть  за  фіскального  підходу.  А  допоможе  в  цьому  положення пп.  133.2  ст.  133  ПКУ,  відповідно  до  якого  платниками  податку на  прибуток  (серед  інших)  є  нерезиденти,  які  отримують  доходи з джерелом походження з України. Та й справді, якщо отримання членських  внесків  є  доходом  нерезидента  і  з  нього  сплачено  по-даток (не важливо, що податок сплачує резидент), то є всі підста-ви  вважати  отримувача  внесків  платником  податку  на  прибуток. А це  означає, що фінрезультат коригувати не потрібно1. 

 1 Опосередковано підтверджує такий підхід ІПК на с. 14 поточного номера (прим. ред.).

НЕФІСКАЛЬНИЙ ПІДХІД: АРГУМЕНТІВ НЕ БРАКУЄ…

Втім, чи варто беззастережно погоджува-тися  з  тим,  що  операція  з  виплати  член-ських  внесків  потрапляє  під  «нерезидент-ське»  оподаткування?  Аргументів  проти цього  більше  ніж  достатньо.  І  всі  вони  — у  пп.  141.4.1  ст.  141  ПКУ,  який  по  суті  є  пе-реліком  видів  доходів.  Перелік  досить  де-тальний,  адже  до  нього  включено  чимало цілком  конкретних  видів  доходів,  щодо  не-обхідності  оподаткування  яких  не  виникає жодних  сумнівів  (завадити  цьому  може  хі-ба  що  міжнародний  договір).  Тож  відсут-ність  у  переліку  конкретного  виду  доходу (а членських внесків  у ньому немає) можна було  б  розцінити  як  підтвердження  того, що  цей  вид  доходу  при  виплаті  його  рези-дентом  нерезиденту  не  підлягає  оподатку-ванню.  Можна  було  б,  якби  не  останній у переліку підпункт — пп. «й» пп. 141.4.1 за-значеної  статті,  який  відносить  до  оподат-ковуваних  доходів  «інші доходи від прова-дження нерезидентом … господарської ді-яльності на території України, крім дохо-дів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг…»

Таким  чином,  для  того  щоб  зрозуміти, чи  потрібно  утримувати  податок  на  дохо-ди  нерезидентів  у  разі  сплати  на  користь нерезидентів членських внесків, необхідно з’ясувати,  чи  є  вони  «іншими  доходами» у  розумінні  пп.  «й»  пп.  141.4.1  ст.  141  ПКУ.

Судячи  зі  змісту  наведених  вище роз’яснень,  доходу  «у  вигляді  виручки» від  продажу  товарів,  робіт  або  послуг  по-датківці в цій ситуації не вбачають. На цьо-му,  власне,  й  ґрунтуються  їхні  висновки: дохід у вигляді виручки — єдиний виняток із  загального  правила,  тобто  єдиний  вид доходу, який не оподатковується під час ви-плати  нерезидентам,  а  отже,  членські  вне-ски треба оподатковувати. Але якщо це так, то навіщо потрібен сам перелік? Достатньо було  б  написати,  що  не  оподатковуються лише доходи від продажу товарів, робіт, по-слуг, а будь-які інші виплати на користь не-резидентів  мають  бути  оподатковані.  І  все було б зрозуміло. Але ж не можна не помі-

30 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48 ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

 

тити,  що  у  пп.  «й»  пп.  141.4.1  ст.  141  ПКУ йдеться не про будь-які «інші доходи», а про «інші доходи від провадження нерезиден-том господарської діяльності на тери-торії України». 

У  випадку  із  членськими  внесками  взага-лі  не  йдеться  про  діяльність,  а  тим  більше про  господарську  діяльність  нерезидента в Україні. Тож де тут підстави для утриман-ня  15-відсоткового  податку?  Аргументом проти  необхідності  сплачувати  податок на доходи нерезидентів є й той факт, що нор-ми  податкового  законодавства  щодо  аналі-зованого питання не змінювалися багато ро-ків, проблема відома й дискусії щодо неї пе-ріодично поновлюються, тож якби законода-вець вважав за потрібне оподатковувати та-кі  види  доходів,  як  членські  внески,  він  би просто  додав  їх  до  переліку,  наведеного у пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ.

Щодо  віднесення членських внесків до безповоротної фіндопомоги, тут усе зо-всім  неоднозначно.  Звісно  ж,  податківці  по-силаються  на  пп.  14.1.257  ст.  14  ПКУ,  яким визначено, що безповоротна фіндопомога — це,  зокрема,  сума  коштів,  передана  платни-ку  податків  згідно  з  договорами  дарування, іншими подібними договорами або без укла-дення таких договорів.

Навряд чи комусь спаде на думку сплачу-вати  членські  внески  за  договором  даруван-ня. Здебільшого їх сплачують на підставі зая-ви про вступ до організації, інколи укладають договори, які по суті є тими самими вступни-ми заявами. Чи можна такі документи вважа-ти  «іншими  подібними  договорами»,  про  які йдеться  у  визначенні  поняття  «безповоротна фінансова  допомога»?  Можна  припустити (судячи з відповіді), що саме про це запитав платник  податку,  якому  адресовано  ІПК № 4827,  і  отримав  пораду…  звернутися до Мін’юсту. Але навряд чи потрібно залуча-ти  міністерство,  аби  визнати  очевидне:  зая-ва на вступ не подібна договору даруван-ня.  Безповоротна  фіндопомога  може  бути й  без  укладення  договору  —  так  зазначено в  пп.  14.1.257  ст.  14  ПКУ.  Але  в  аналізованій ситуації  договір  або  заява  є,  і  вони  зовсім не про дарування.

Отже,  до визначення поняття «безпо-воротна фінансова допомога» членські

внески не відносяться.  Та  й  економічна,  правова  і  навіть  про-сто  життєва  логіка  підказують:  про  дарування  чи  благодійність тут  не  йдеться,  адже,  сплачуючи  членські  внески,  суб’єкти  гос-подарювання натомість отримують певні можливості, права, пе-реваги  тощо.  Хтось  скаже,  що  це  послуги.  І  одразу  згадає пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ, який передбачає  (за певних умов)  збіль-шення  фінрезультату  до  оподаткування  на  суму  30  %  вартості товарів  та  послуг,  придбаних  у  неприбуткових  організацій,  вне-сених  до  Реєстру.

Слід заперечити, адже це може бути схоже на послуги, але та-кими вона не є в класичному розумінні цього поняття. Не випад-ково поняття «членські внески» визнано на законодавчому рів-ні, про них згадують практично в усіх законах, що регламентують діяльність різного виду організацій та об’єднань. Метою створен-ня таких організацій, як правило, є не господарська діяльність (хо-ча  не  всі  вони  належать  до  неприбуткових),  а  представництво інтере сів, наприклад, підприємств певної галузі, сприяння їх роз-витку,  організація  взаємодії  між  ними,  розробка  та  просування законодавчих  норм,  допомога  у  встановленні  зовнішньо-еконо-мічних  зв’язків  тощо.  І  такі  організації  є  не  лише  в  Україні,  а  й по  всьому світу.

Будьте пильними, адже організації, які відповідно до законодав-ства  мають  право  отримувати  членські  внески,  дуже  різноманітні, та й умови сплати внесків мають певні особливості. Крім членських внесків  існують вступні та цільові внески.  Інколи за назвою «член-ські  внески»  можуть  приховуватися  і  звичайні  послуги,  і  безпово-ротна фіндопомога. Це свідчить про необхідність аналізувати кож-ну  конкретну  ситуацію  окремо,  але  не  спростовує  аргументи,  на-ведені в цій статті.

З огляду на зазначене дивним видається той факт, що загаль-не  визначення  поняття  «членські  внески»  в  українському  зако-нодавстві відсутнє. Є лише галузеве визначення, наведене в За-коні України від 10.07.2003 р. № 1087-IV «Про кооперацію». Втім якщо  в  цьому  визначенні  замінити  «кооперативне  об’єднання» іншим словом чи словосполученням (наприклад, «об’єднання» чи «організація»),  воно  видається  цілком  адекватним  і  не  викликає заперечень  по  суті:  «членський внесок — грошовий неповорот-ний внесок, який періодично сплачується членом кооператив-ного об’єднання для забезпечення поточної діяльності коопера-тивного об’єднання».

Щоправда  це  формулювання  не  вирішує  податкових  проблем. Найкращий  спосіб  їх  позбутися  —  внести  відповідні  зміни  безпо-середньо  до  ПКУ.  А  що  робити  платникам  податку,  які  сплачують членські  внески  на  користь  неприбуткових  організацій  чи  нерези-дентів, сьогодні? Відповідь не буде оригінальною. Позиція ДФС ві-дома. Натомість є чимало аргументів, аби заперечувати таку пози-цію. Тож тим суб’єктам господарювання, для яких сплачувані суми членських  внесків  є  вагомими,  слід  розпочати  із  запиту  на  отри-мання  ІПК,  і  якщо  отримана  відповідь  за  змістом  буде  подібна до ІПК № 4827, платник податку може оскаржити її у суді, як це пе-редбачено ст. 53 ПКУ. 

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ 31Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

 

Річний перерахунок ПДФО-2018Надія ФІЛІПОВСЬКИХ, заступник начальника Управління — начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб Управління адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України

АКЦЕНТИРічний перерахунок доходів працівників і  утриманих з  них сум ПДФО за  2018  р. необхідно провести при нарахуванні заробітної плати за  грудень 2018  р.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на  її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку за  відповідний місяць, а  при недостатності такої суми  — зменшується сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів до  повного повернення суми такої переплати.

У  разі непроведення перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у  вигляді заробітної плати, а  також суми наданої йому ПСП податкові агенти можуть бути притягнуті до  відповідальності.

Обов’язок роботодавця здійснити перерахунок визначено пп. 169.4.2 ст. 169 ПКУ. Оскільки у податкових агентів виникають питання при проведенні перерахунку, розглянемо алгоритм його проведення, наведемо приклад, а також порядок відображення результатів перерахунку в формі № 1ДФ. Крім того, з’ясуємо, чи застосовується відповідальність до роботодавця за непроведення річного перерахунку.

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕРАХУНКУ

Процедуру  річного  перерахунку,  що  полягає  в  уточненні правильності нарахування й сплати ПДФО окремо за кожний місяць звітного  податкового року, проводять для: •  виправлення  помилок,  допущених  при  утриманні  ПДФО 

у  періоді,  що  підлягає  перерахунку  (наприклад,  у  разі  на-явності  перехідних  виплат,  віднесених  до  заробітної  пла-ти,  зокрема  допомоги  по  тимчасовій  непрацездатності, відпускних тощо);

•  перевірки  щодо  правильності  наданих  документів, їх оформлення, підстав для застосування ПСП, а також до-тримання граничного розміру доходу у вигляді  заробітної плати,  який  дає  право  на  застосування  ПСП  для  кожного місяця.

КОЛИ ПРОВОДИТЬСЯ ПЕРЕРАХУНОК

Роботодавець  платника  податку  зобов’язаний  здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням по-ложень  абзацу  другого  п.  167.1  ст.  167  ПКУ  перерахунок  су-ми  доходів,  нарахованих  такому  платнику  податку  у  вигляді заробітної  плати,  а  також суми наданої ПСП:•  за  наслідками  кожного  звітного  податкового  року  під  час 

нарахування  заробітної  плати  за  останній  місяць  звітного року;

•  під  час  проведення  розрахунку  за  останній  місяць  засто-сування  ПСП  у  разі  зміни  місця  її  застосування  за  само-стійним рішенням платника податку або у випадках, визна-чених  пп. 169.2.3  ст. 169  ПКУ; 

•  під  час  проведення  остаточного  розрахунку  з  платником податку, який припиняє трудові відносини з таким робото-давцем  (пп. 169.4.2 ст. 169  ПКУ).Отже,  річний перерахунок доходів  працівників  і  утрима-

них з них сум ПДФО за 2018 р. необхідно провести при на-рахуванні заробітної плати за грудень 2018 р.

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ32 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Водночас роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахова-них  доходів,  утриманого  податку  за  будь-який період  та  у  будь-яких  випадках  для  визначення правильності  оподаткування  незалежно  від  того, чи  має  платник  податку  право  на  застосування ПСП  (пп.  169.4.3  ст.  169  ПКУ).

ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕРАХУНКУ

Підставами  для  проведення  річного  перерахунку ПДФО  є  факт  нарахування  й  виплати  працівникам у  звітному податковому році:•  перехідних виплат, віднесених до заробітної плати, 

наприклад,  допомоги  по  тимчасовій  непрацездат-ності,  відпускних тощо;

•  наявність ПСП.Нагадаємо,  що  ПСП  застосовується  виключно 

до доходу, нарахованого платнику податку протягом звітного  податкового  місяця  у  вигляді  заробітної плати,  і  тільки  за  умови,  що  розмір  такої  зарплати не перевищує суми, яка дорівнює сумі прожитково-го мінімуму, установленого для працездатної особи на  1  січня  звітного  податкового  року,  помноженої на  1,4  та  округленої  до  найближчих  10  грн (у  2018  р.  —  2  470  грн  (1  762  грн × 1,4)).

ПЕРЕРАХУНОК НЕ ПРОВОДИТЬСЯ

Роботодавець  не  проводить  перерахунок  ПДФО у разі  виконання одночасно  таких умов:•  до  заробітної  плати  працівника  протягом  кожного 

звітного  податкового  місяця  не  застосовувалася ПСП;

•  у  всіх  періодах  нарахування  доходу  працівникові у  звітному  році  не  було  перехідних  виплат. 

ПЕРЕХІДНІ ПЕРІОДИ

Алгоритм перерахунку у разі наявності перехідних періодів:•  визначаються суми нарахованого доходу за кожний 

місяць  2018  р.  з  урахуванням  відпускних,  лікарня-них  тощо,  які  було  нараховано  безпосередньо за відповідні місяці;

•  визначається база оподаткування за кожним міся-цем  окремо  шляхом  зменшення  нарахованої  за-робітної  плати  на  суму  ПСП  у  разі  її  наявності;

•  визначається  сума  ПДФО  шляхом  застосування ставки  18 %.

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕРАХУНКУ З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВА НА ПСП

Для початку слід перевірити підстави для застосуван-ня  ПСП,  зокрема  наявність  заяви  працівника  про  засто-сування ПСП та підтвердних документів  (у разі  застосу-вання підвищеного розміру ПСП).

Після  цього  уточнюємо  нараховану  й  виплачену протягом  2018  р.  заробітну  плату  з  урахуванням  пе-рехідних  виплат,  наприклад  відпускних,  лікарняних тощо.

  Слід  зазначити,  що  згідно  з  абзацом  третім пп.  169.4.1  ст.  169  ПКУ  з  метою  визначення  граничної суми  доходу,  що  дає  право  на  отримання  ПСП,  зазна-чені  виплати  відносяться  до  відповідних  податкових періодів  їх нарахування.

Ще раз перевіряємо правильність застосування ПСП за  ті  місяці  звітного  періоду,  у  яких  розмір  заробітної плати  коригувався,  тобто  відкориговану  зарплату порівнюємо з граничним розміром доходу, що дає пра-во на застосування ПСП. Якщо така зарплата не пере-вищує 2 470 грн, працівник має право на ПСП (розмір «загальної»  ПСП  становить 881  грн). 

Визначаємо  базу  оподатковування  за  кожним  міся-цем  окремо  і  здійснюємо  перерахунок  суми  ПДФО (враховуючи набуте або втрачене право на застосуван-ня  ПСП),  яку  порівнюємо  з  сумою  ПДФО,  фактично утриманою  впродовж  року  з  виплачених  доходів, за  якими проводився перерахунок.

НАСЛІДКИ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕРАХУНКУ

Застосування  запропонованих  алгоритмів  прове-дення  річного  перерахунку  ПДФО  дасть  змогу  пра-вильно визначити базу оподатковування й не допусти-ти помилок при обчисленні  ПДФО. 

Якщо  внаслідок  здійсненого  перерахунку  виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недопла-ти  стягується  роботодавцем  за  рахунок  суми  будь-якого  оподатковуваного  доходу  (після  його  оподатку-вання) за відповідний місяць, а в разі недостатності су-ми такого доходу — за рахунок оподатковуваних дохо-дів наступних місяців, до повного погашення суми та-кої  недоплати.

При  цьому  якщо  внаслідок  здійсненого  перерахун-ку  виникає  переплата  податку,  то  на  її  суму  змен-шується  сума  нарахованого  податкового  зобов’язання платника  податку  за  відповідний  місяць,  а  при  недо-статності  такої  суми  —  зменшується  сума  податкових зобов’я зань  наступних  податкових  періодів,  до  повно-го повернення суми такої переплати.

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ 33Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕРАХУНКУ

У  разі непроведення  перерахунку  сум  доходів,  нарахованих  платнику податку  у  ви-гляді  заробітної  плати,  а  також  суми  наданої  йому  ПСП  податкові  агенти  можуть  бу-ти  притягнуті  до  відповідальності.

Якщо  в  результаті  перерахунку  виникає  недоплата  ПДФО,  а  податковий  агент  не  стя-гує  її  з  оподатковуваного  доходу  платника  податку,  то  до  податкового  агента  застосо-вується  штраф,  встановлений  ст.  127  ПКУ.

ДОВІДКОВОПункт  127.1 ст. 127 передбачає, що  ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у  тому числі податковим агентом, до  або під час виплати доходу на  користь іншого платника податків, тягнуть за  собою накладення штрафу в  розмірі 25  % суми податку, що  підлягає нарахуванню та/або сплаті до  бюджету.Ті  самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за  собою накладення штрафу у  розмірі 50  % суми податку, що  підлягає нарахуванню та/або сплаті до  бюджету.Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та  більше, тягнуть за  собою накладення штрафу у  розмірі 75  % суми податку, що  підлягає нарахуванню та/або сплаті до  бюджету.

Крім  того,  передбачена  також  адміністративна  відповідальність  для  винних  посадових осіб  юридичної  особи,  а  також  фізичних  осіб  —  підприємців.

ДОВІДКОВОСтаття  1634 КпАП передбачає, що  неутримання або неперерахування до  бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів, перерахування ПДФО за  рахунок коштів підприємств, установ і  організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за  встановленою формою відомостей про доходи громадян тягне за  собою попередження або накладення штрафу на  посадових осіб підприємств, установ і  організацій, а  також на  громадян  — суб’єктів підприємницької діяльності у  розмірі від  2 до  3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за  те саме порушення, тягнуть за  собою накладення штрафу на  посадових осіб підприємств, установ і  організацій, а  також на  громадян  — суб’єктів підприємницької діяльності у  розмірі від  3 до  5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ПРИКЛАД

У 2018 р. «загальна» ПСП дорівнює 881,00 грн при граничному доході 2 470,00 грн. Водночас пп. 169.1.2 ст. 169 ПКУ встановлено, що для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, ПСП дорівнює 100 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цієї статті, у розрахунку на кожну таку дитину (881,00 грн × кількість дітей).При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 зазначеної статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 цієї статті, та відповідної кількості дітей. Якщо дітей троє, то граничний розмір доходу становитиме 7 410,00 грн (2 470,00 грн × 3 дітей).У таблиці наведено нараховану заробітну плату та утримання ПДФО та ВЗ. У результаті річного перерахунку перевіряємо правильність застосування ПСП та нарахування (утримання) ПДФО із заробітної плати та відпускних за липень, серпень 2018 р. Результати перерахунку наведено у другій частині таблиці.Сума фактично утриманого ПДФО за 2018 р. становить 11 648,01 грн, при цьому за результатами проведеного перерахунку — 13 075,23 грн.Якщо при розподілі сума нарахованих доходів (відпускних до відповідних місяців (липень 2018 р.) не перевищила розмір доходу, до якого має бути застосовано ПСП (7 410,00 грн), то ПСП надається такому платнику податку у відповідних періодах. В наведеному у прикладі випадку за результатами перерахунку сума ПДФО, що підлягає добору з доходів працівника, становить 1 427,22 грн (13 075,23 – 11 648,01).Як бачимо, з наведених даних податковий агент застосував неправомірно ПСП до доходів платника у березні 2018 р. Нарахована заробітна плата працівника підприємства перевищує граничний розмір, до якого застосовується пільга (7 500 грн > 7 410,00 грн). За березень 2018 р. за перерахунками з працівника необхідно доутримати 475,74 грн.Крім цього, при нарахуванні податку у липні 2018 р. з відпускних за серпень була надана пільга, але у сукупності із заробітною

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ34 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

№ з/п

Місяць

2018 рік Результати перерахунку Підлягає

добору/по­верненню

(+; –)

Кількість відпра­

цьо ваних днів

Нарахо­вано

доходу (зарплата)

ПСП (на трьох дітей)

(881 грн × 3)

Сума до оподат­

кування (зарплата – ПСП;

гр. 2 – гр. 3)

Сума нарахо ваного (утриманого)

(грн) ПДФО (18 %)

Нарахо ­вано

доходу (зарплата)

ПСП (на трьох дітей)

(881 грн × 3)

Сума до оподат­

кування (зарплата – ПСП;

гр. 2 – гр. 3)

Сума нарахо ваного (утриманого)

(грн) ПДФО (18 %)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 Січень 21 7 560,00 ПСП не застосовується

7 560 грн > 7 410 грн

7 560,00 1 360,80 7 560,00 ПСП не застосовується

7 560 грн > 7 410 грн

7 560,00 1 360,80 0,00

2 Лютий 20 7 350,00 2 643,00 4 707,00 847,26 7 350,00 2 643,00 4 707,00 847,26 0,003 Березень 21 7 500,00 2 643,00 4 857,00 874,26 7 500,00 ПСП

не застосовується 7 500 грн > 7 410 грн

7 500,00 1 350,00 475,74

4 Квітень 19 7 380,00 2 643,00 4 737,00 852,66 7 380,00 2 643,00 4 737,00 852,66 0,005 Травень 21 7 400,00 2 643,00 4 757,00 856,26 7 400,00 2 643,00 4 757,00 856,26 0,006 Червень 20 8 200,00 ПСП

не застосовується 8 200 грн > 7 410 грн

8 200,00 1 476,00 8 200,00 ПСП не застосовується

8 200 грн > 7 410 грн

8 200,00 1 476,00 0,00

7 Липень у тому числі

11 400,00 0,00

зарплата за липень

14 3 450,00 2 643,00 4 557,00 820,26 7 200,00 2 643,00 4 557,00 820,26 0,00

відпускні за липень

12 3 750,00

відпускні за серпень

15 4 200,00 2 643,00 1 557,00 280,26 8 000,00 8 000,00 1 440,00 951,48

8 Серпень 10 3 800,00 2643,00 1 157,00 208,269 Вересень 20 5 300,00 2 643,00 2 657,00 478,26 5 300,00 2 643,00 2 657,00 478,26 0,00

10 Жовтень 22 7 800,00 ПСП не застосовується

7 800 грн > 7 410 грн

7 800,00 1 404,00 7 800,00 ПСП не застосовується

7 800 грн > 7410 грн

7 800,00 1 404,00 0,00

11 Листопад 22 7 800,00 ПСП не застосовується

7 800 грн > 7 410 грн

7 800,00 1 404,00 7 800,00 ПСП не застосовується

7 800 грн > 7 410 грн

7 800,00 1 404,00 0,00

12 Грудень 20 7 008,18 2 643,00 4 365,18 785,73 7 008,18 2 643,00 4 365,18 785,73 0,00Усього 88 718,18 2 643,00 64 711,18 11 648,01 88 718,18 2 643,00 72 640,18 13 075,23 1 427,22

платою за серпень сума місячного доходу становила 8 000,00 грн, що є більшою за 7 410,00 грн.За серпень 2018 р. за перерахунками необхідно з працівника доутримати податку 951,48 грн.Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сума даних ПСП відображаються роботодавцем у формі № 1ДФ за IV квартал звітного року. У розділі I у рядках 3 та 3а проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період (IV квартал), в нашому прикладі це 22 608,18 грн (7 800,00 грн + 7 800,00 грн + 7 008,18 грн). У рядках 4 та 4а проставляється сума ПДФО з урахуванням суми недоплати 5 020,95 грн (1 404,00 грн + 1 404,00 грн + 785,73 грн та + за результатом перерахунку 1 427,22 грн).У розділі II у рядках 3 та 3а проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період 22 608,18 грн. У рядках 4 та 4а проставляється сума ВЗ 339,12 грн (117,00 грн + 117,00 грн + 105,12 грн).

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X

ПРИЄДНУЙТЕСЬTelegram

ЗІР: ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ 35Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Огляд відповідей ДФС/за поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)/

ГРУДЕНЬ

ЧАСТИНА III

Категорія ЗІР Питання Коротка відповідь

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ101.16 Податкові накладні

Які особливості заповнення податкової накладної при здійсненні операцій, звільнених від оподаткування?

До розділу А табличної частини податкової накладної  (рядки I — X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядку  I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ; у рядку  IX — загальний об-сяг постачання товарів/послуг.Рядки  II —  VIII розділу А  не  заповнюються.До розділу Б табличної частини податкової накладної  вносяться  дані  у  розрізі  номенкла-тури постачання товарів/послуг,  а  саме:1)  у  графі  2  зазначається  опис  (номенклатура)  товарів/послуг продавця;2) у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;3) у  графах  4 та 5 — одиниця  виміру товарів/послуг;4) у  графі  6 —  кількість  (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;5)  у  графі  7 —  ціна постачання одиниці  товару/послуги  без  урахування ПДВ;6)  у  графі  8  —  має  бути зазначено код ставки  903;7)  у  графі  9  —  код відповідної пільги  з Довідниками податкових пільг;8) у  графі  10 —  обсяг  постачання  (база оподаткування)  без  урахування ПДВ;9)  графа  11 —  не  заповнюється  (нулі, прочерки  та  інші  знаки чи символи у  цій  графі не проставляються)

Чи може у графі 4 податкової накладної зазначатися інша одиниця виміру, ніж зазначена у податковій накладній при придбанні товару (наприклад, при при-дбанні зазначена одиниця виміру «кг», а  при постачанні «шт.» з відповідним кодом згідно з КСПОВО)?

Враховуючи те, що постачання товару,  ціну  якого при придбанні було  встановлено, напри-клад  за вагову одиницю  (кілограм,  тонну тощо), може здійснюватися  за ціною за кількісну одиницю  (штуку  тощо) такого  товару,    одиниця  виміру, вказана у  графі  4 податкової на-кладної,  складеної на операцію з  постачання  товару,  може відрізнятися  від одиниці вимі-ру, що вказана у  податковій накладній, отриманій  платником податку при придбанні  тако-го товару

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ102.05 Нарахування амортизації

Як у податковому обліку встановлюється мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що  був у використанні?

У податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного  (безо-платно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприєм-ством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуван-ні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ

102.18 Особливості оподаткування нерезидентівЧи необхідно у разі подання Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-госпо-дарської діяльності підтверджувати, що не-резидент не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво, або не може визначити прибуток шляхом прямого підрахування?

У разі подання Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності законодавчо не передбачено підтверджувати, що нерези-дент не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представни-цтво або не може визначити прибуток шляхом прямого підрахування. Однак для складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності нерезидент подає до контролюючого органу дані про загальні обсяги отриманих доходів та понесених витрат від ведення господар-ської діяльності нерезидента в цілому, загальну чисельність працівників та вартість основних засобів нерезидента, які завірені податковою службою у країні резиденції, належним чином легалізовані та перекладені українською мовою

102.23 ЗвітністьЧи здійснюється виправлення сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, якщо за результатами перевірки за три квартали 2016 р. контролюючим органом збільшено/зменшено податкове зобов’язання з податку на прибуток?

У разі якщо за результатами перевірки контролюючим органом збільшено/зменшено податко-ве зобов’язання, задеклароване платником податку на прибуток за три квартали 2016 р., то платник податку повинен здійснити перерахунок суми щомісячних авансових внесків у розмі-рі 2/9 податку на прибуток, а саме: в уточнюючій податковій декларації з податку на прибу-ток підприємств або у складі декларації  за поточний звітний  (податковий) період з подан-ням додатка ВП. При цьому   залежно від обраного способу виправлення помилок збільшен-ня/зменшення суми податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду по авансовому внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, розрахованого за три квартали 2016 р., відобража-ється у рядку 26 уточнюючої декларації або у рядку 26 таблиці 2 додатка ВП до декларації. При збільшенні суми податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду з авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пеня відповідно до пп. 129.1.3 ст. 129 ПКУ, які відображаються у рядках 29, 30 уточнюючої декларації та 28, 29 таблиці 2 додатка ВП до декларації

ЗІР: ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ36 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Категорія ЗІР Питання Коротка відповідь

102.24 Терміни сплати податкуЧи застосовується відповідальність до платника податку на прибуток, якщо при переказі авансового внеску при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) у полі «Призначення платежу» платіжного доручення замість коду виду сплати 125 зазначено код виду сплати 101 (код бюджет-ної класифікації та розрахунковий рахунок зазначені правильно) та чи потрібно платнику виправляти таку помилку?

У разі переказу  авансового  внеску  при виплаті дивідендів  (частини чистого прибутку) у  полі  «Призначення платежу»  платіжного доручення  платником податку на прибуток помилково замість  коду виду  сплати  125 зазначено код виду  сплати 101, але  водночас код бюджетної класифікації  та розрахунковий  рахунок зазначені правильно,  такий  документ на переказ  органом  ДФС  приймається  до виконання  і  вважається,  що такий платник спла-чує  грошове зобов’язання з податку  на прибуток підприємств. При  цьому відповідальність до такого платника  податку на прибуток не  застосовується

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ103.24 Порядок заповнення та подання податкової декларації фізичними особами

Чи можна подати контролюючому органу в  електронному вигляді копії документів, які підтверджують понесені витрати, дозволені для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року?

ПКУ  не визначено механізму подання  платником податку контролюючому органу в  елек-тронній формі копій документів,  які підтверджують  понесені витрати, дозволені для включення до податкової  знижки у  зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного  податкового  року. У  зв’язку  з цим платник податку може подати належним  чином завірені копії  таких документів  контролюючому органу за місцем  своєї податкової адреси у  загальновстановленому порядку  за власною  ініціативою або на  запит контролюючого органу  (або  особисто платником податків,  або уповноваженою на це осо-бою, або поштою з  повідомленням про вручення  та  з  описом вкладення)

ПОДАТОК НА ДОХОДИ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ104.09 Порядок заповнення та подання податкової декларації

Чи вказує новостворена ФОП в квартальній податковій декларації про майновий стан і доходи інші доходи (заробітну плату тощо), отримані нею як фізичною особою — громадянином, та відомості про рухоме та нерухоме майно?

Новостворена фізична особа — підприємець в квартальній податковій декларації про майно-вий стан  і доходи поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує  інші доходи (заро-бітну плату тощо), отримані нею як фізичною особою — громадянином за період від початку звітного податкового року до дати державної реєстрації підприємницької діяльності, та відо-мості про рухоме та нерухоме майно. Крім того, новостворена фізична особа — підприємець інформацію про  інші доходи та відомості про рухоме  і нерухоме майно вказує  і в річній по-датковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності

ПОДАТОК НА ДОХОДИ САМОЗАЙНЯТИХ ОСІБ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ105.05 Порядок визначення витрат

Чи може приватний нотаріус включити до складу витрат сплачену за свій рахунок суму страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення?

Приватний  нотаріус не має  права включати до складу витрат  спла-чену за свій рахунок суму  страхових  внесків на користь найманих працівників  за договорами недержавного пенсійного забезпечення

105.13 Окремі норми щодо відповідальності самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльністьЧи застосовується відповідальність до нотаріуса, який при оформленні цивільно-правового договору неправильно визначив резидентський статус особи, що призвело до несплати ПДФО та військового збору?

Визначення  нотаріусом  резидентського  статусу  фізичної особи та відповідальність  за неправильне визначення нормами ПКУ не пе-редбачено

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ — ПІДПРИЄМЦІВ (СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)107.03 Обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності

Чи має право ФОП, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку, перейти на спрощену систему оподаткування?

Оскільки діяльність  у  сфері  бухгалтерського  обліку  та діяльність  у сфері  аудиту за своєю сутністю  є  різними  видами  діяльності, фізичні  особи —  підприємці,  які надають  виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку

107.07 Порядок ведення облікуЯким чином скоригувати суму витрат у Книзі обліку доходів і витрат у разі розірвання дого вору (повернення товару) платником єдиного податку?

У разі обрання платником податку ведення Книги  в  паперовому  вигляді внесення виправ-лень  здійснюється шляхом нового запису  (з відображенням від’ємного або позитивного значення),  який засвідчується підписом платника податку

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ112.01 Платники податку

Чи є платником земельного податку ФОП — платник єдиного податку за  земельну ділянку, яка перебуває у власності чи постійному користуванні, якщо будівлі (споруди), їх частини, які знаходяться на такій земельній ділянці, здаються в оренду?

ФОП — платник єдиного  податку  (першої — третьої  груп),  яка набула право власності  або постійного користування земельною  ділянкою  і  є  власником  будівлі  (споруди),  їх частини, розташованих на такій  земельній  ділянці,  та надання  в  оренду нерухомого майна  є  осно-вним або одним  із видів  діяльності,  звільняється  від сплати  земельного  податку за  зе-мельну  ділянку під  таким  майном  за умови  надання  в оренду нерухомого майна  згідно з  укладеною цивільно-правовою угодою, оскільки  така  земельна ділянка цим  платником (орендодавцем) використовується виключно для здійснення  господарської діяльності. ФОП — платник єдиного  податку четвертої  групи — власник  або постійний користувач земельної  ділянки у  разі надання  в оренду будівель  (споруд),  їх частин,  які  знаходяться на такій  земельній  ділянці,  є  платником  земельного  податку на  загальних підставах

ЗІР: ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ 37Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Категорія ЗІР Питання Коротка відповідь112.03 Ставки податку

За якими ставками та з якого періоду юридичною особою сплачується земельний податок за лісові землі у зв’язку з  набранням чинності Законом України від 10.07.2018 р. № 2497-VIII?

Законом  України від 10.07.2018 р.  №  2497-VIII,  який  набрав чинності 15.08.2018 р.,  внесені зміни,  зокрема  до ст. 273  ПКУ,  відповідно до яких  лісові  землі підлягають  оподаткуванню земельним  податком. У  зв’язку  з прийняттям цього Закону в частині  запровадження справляння земельного податку за лісові  землі на  засіданні Експертної ради  з підготовки узагальнюючих податко-вих  консультацій 26.09.2018 р.  було  прийнято рішення  щодо необхідності видачі узагаль-нюючої податкової консультації  з  зазначеного питання.Отже,  питання  справляння  земельного  податку  за  лісові  землі  буде  врегульовано шляхом  видання  узагальнюючої  податкової  консультації,  затвердженої  наказом Мінфіну

112.04 ПільгиХто з  подружжя, яке виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, має право на пільгу щодо сплати земельного податку?

Якщо подружжя виховує трьох  і  більше  дітей  віком до 18  років,  то  кожен  із батьків має право на пільгу  щодо сплати  земельного  податку за  земельні ділянки,  що належать  йому на правах  приватної  власності, при цьому вид  земельних ділянок  і розмір, щодо яких застосовується  пільга,  визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.Водночас  якщо  подружжя володіє  земельною  ділянкою на праві  спільної  часткової  влас-ності,  то платником земельного  податку за  земельну ділянку пропорційно до своєї частки є кожен  з  батьків,  відповідно право  на пільги щодо сплати  земельного  податку має  кожен з  них. Якщо  таке  подружжя  володіє  земельною  ділянкою  на  праві  спільної  сумісної  власності і  поділ  земельної  ділянки  не  проводився,  то  платником  земельного  податку  за  таку ділянку  є  один  з  батьків,  який  і  може  скористатись  пільгою  щодо  сплати  земельного податку

112.07 Окремі норми відповідальності щодо відповідальності платників податкуЧи застосовуються штрафні санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату?

Оскільки положеннями ПКУ  не передбачено норм щодо застосування штрафних  санкцій до орендаря земельної  ділянки державної  та комунальної власності  за передачу  ділянки в  суборенду, якщо  плата  за суборенду є вищою  за орендну  плату,  то  на ДФС не покладе-но  обов’язку щодо виконання  функцій  з  контролю за розміром плати, визначеним  догово-ром суборенди  землі,  а  також  застосування та стягнення сум  штрафних  санкцій  за пере-вищення такої плати  розміру  орендної  плати

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ СПИРТУ ЕТИЛОВОГО, КОНЬЯЧНОГО І ПЛОДОВОГО, АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

115.02 Ліцензування оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробамиЯкі документи необхідно подати суб’єкту господарювання для одержання ліцензії на  право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?

Ліцензія на право оптової  торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими виробами вида-ється  за  заявою  суб’єкта  господарювання, яка може бути подана  особисто  або уповнова-женою особою заявника чи надіслана  рекомендованим  листом

Які розміри та терміни сплати за  ліцензію на оптову торгівлю спиртом?

Річну  плату  за ліцензії на право  оптової  торгівлі  спиртом  етиловим,  спиртом  етиловим ректифікованим виноградним, спиртом  етиловим ректифікованим плодовим  встановлено у  розмірі 500  000  грн. Сплата  чергового  платежу за ліцензії  справляється  за кожний  на-ступний щорічний термін дії ліцензій

В  які терміни необхідно здійснювати чергову сплату за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами?

Сплата чергового платежу за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами здійснюється у розмірах, встановлених Законом України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР,  і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензій

ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ119.13 Інші питання

Чи має право суб’єкт господарювання надіслати поштою документи, які передбачено порядком обліку платників податків (форми № 1-ОПП, 1-РПП, 5-ОПП, 8-ОПП, 17-ОПП, 20-ОПП)?

Заяви  за  формами  №  1-ОПП,  1-РПП,  5-ОПП,  8-ОПП  подаються  до  контролюючих  орга-нів  платниками  податків,  для  яких  законом  установлені  особливості  їх  державної  реє-страції  та  які  не  включаються  до  ЄДР,  та  можуть  бути  направлені  до  контролюючого органу  поштовим  відправленням. При  цьому  копії  документів,  які  подаються  разом  із  такими  заявами,  повинні  бути засвідчені  нотаріально  або  державним  органом,  який  видав  (зареєстрував)  докумен-ти,  здійснив  реєстрацію  незалежної  професійної  діяльності  чи  акредитував  (зареє-стрував,  легалізував)  платника  податків.  Заява  за  формою  №  1-ОПП  або  за  фор-мою  №  1-РПП  з  позначкою  «Відомості  про  особу,  відповідальну  за  ведення  бухгал-терського  та/або  податкового  обліку»,  заява  за  формою  №  17-ОПП  та  повідомлення за  формою  №  20-ОПП  можуть  бути  подані  до  контролюючого  органу  як  поштовим відправленням,  так  і  засобами  електронного  зв’язку  в  електронній  формі  (платники податків,  які  уклали  з  відповідним  контролюючим  органом  договір  про  визнання електронних  документів)

ЗІР: ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ38 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Категорія ЗІР Питання Коротка відповідь

Повний текст відповідей розміщено у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) zir.sfs.gov.ua

ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ134.10 Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків

Чи діють положення пп. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ в частині застосування норм статей 87 — 101 ПКУ щодо погашення податкового боргу платників податків у зв’язку з початком операції Об’єднаних сил?

У зв’язку з прийняттям Закону № 2268 підготовлено проект закону «Про внесення змін до По-даткового кодексу України (щодо відносин, пов’язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі  і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях)», яким пропонується внести зміни, зокрема, до п. 38 під-розділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо поширення особливостей адміністру-вання податків, які застосовувались під час проведення АТО, на період проведення операції Об’єднаних сил. Водночас слід зауважити, що за відсутності у публічному доступі офіційної інформації з приводу вказаного  та відповідних нормативно-правових актів, у ДФС, яка не є розпорядником зазначеної  інформації, відсутні законодавчі підстави для її роз’яснення

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ137.03 Контрольовані операції

Як враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої операції вартість придбаного товару (сума попередньої оплати) та частково повернутого товару (попередньої оплати), якщо повернення здійснювалось в одному/наступному звітному календарному році, та як при цьому заповнюються графи 17, 20 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції?

Якщо придбання та часткове повернення цього самого   товару здійснено протягом одного звітного календарного року, то при визначенні вартісного критерію контрольованої опера-ції в цьому звітному році враховується вартість поставки, зменшена на вартість поверне-ного товару. У разі якщо придбання відбулось в одному звітному календарному році, а часткове повернення відбулось у наступному році, то при визначенні вартісного крите-рію контрольованої операції у календарному році, в якому здійснена поставка, враховуєть-ся вся вартість придбаного товару. При цьому в наступному році вартість частково повер-неного товару не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої опера-ції та не зменшує вартість  інших операцій при визначенні такого критерію. Враховуючи те, що сума попередньої оплати за товар (повернутої попередньої оплати) не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції така операція не враховується  і не відображається у Звіті

137.07 Складання та подання Звіту про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення для податкового контролюВ яких випадках у Звіті про контрольовані операції зазначаються коди сторони операції «Кредитодавець (позикодавець)» (109) та «Кредитор» (110)?

У разі коли у договорі  про надання  кредиту  (позики)  стороною операції  зазначено «Кре-дитодавець  (позикодавець)»,  то у  графі 9 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції  також зазначається код сторони операції 109 «Кредитодавець  (позикодавець)».  У разі коли у договорі  стороною операції  вказано «Кредитор»,  то  у  графі  9 розділу «Відомості про контрольовані  операції»  додатка до Зві-ту також зазначається  код сторони  операції  110  «Кредитор»

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ140.03 Використання сервісу «Електронний кабінет»

Чи має право платник податку направити до органу ДФС підтвердні документи, визначені в запиті про подання інформації, через Електронний кабінет та яка дата є датою їх подання?

За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету платники мають можливість направити до органу ДФС разом із супровідним листом підтвердні доку-менти, визначені в запиті про подання інформації, у форматі pdf (обмеження 2 Мб).Датою подання  підтвердних  документів  разом  із  супровідним листом  є  дата реєстрації супровідного листа  в  органі  ДФС.  Протягом одного  робочого  дня  після  надсилання  тако-го листа  до органу  ДФС  автора  електронного  листа  буде  повідомлено  про вхідний  реє-страційний  номер та дату  реєстрації.  Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в  органі  ДФС  можна  переглянути  у вкладці  «Вхідні документи» меню  «Вхідні/вихідні документи» приватної  частини Електронного кабінету,  відправлені  листи — у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи»

МИТНІ ПЛАТЕЖІ210.04 Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів

На яку адресу суб'єкт господарювання може подати до митниці ДФС заяву про повернення коштів авансових платежів (передоплати) засобами електронного зв’язку в  електронній формі?

Подання суб’єктами господарювання заяви про повернення коштів авансових платежів (передоплати)  засобами  електронного  зв’язку в електронній  формі  здійснюється на по-штову  скриньку митниці  ДФС,  зазначену  на офіційному веб-порталі ДФС

ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПЕРЕД ОРГАНАМИ ДФС УКРАЇНИ211.02 Фінансові санкції

Який порядок сплати та повернення грошової застави, що вноситься громадянином-резидентом при ввезенні транспортного засобу в режимі транзиту?

При виконанні  зобов’язання,  забезпеченого  грошовою заставою, сплачені кошти підляга-ють  поверненню  особі,  яка внесла цю заставу,  або уповноваженій нею особі  не пізніше трьох  банківських  днів. При  цьому повернення  грошової  застави, якщо  вона вносилася у валюті України,  може здійснюватися  у будь-якому органі доходів  і  зборів,  навіть  якщо вона вносилася  на рахунок  іншого органу доходів  і  зборів,  а якщо в  іноземній валюті — виключно тим  органом, на рахунок  якого вона була внесена,  на підставі письмової  заяви громадянина, до якої додаються другий примірник квитанції МД-1, який підтверджує внесення відповідних сум  грошової  застави,  та Акта про підтвердження  вивезення това-рів  та/або  транспортних  засобів 

39Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48 ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ

Спрощена система оподаткуванняВікторія ПОПОВА, заступник начальника відділу методологічного супроводження адміністрування ресурсних, рентних платежів та місцевих податків Управління методологічного супроводження адміністрування податків Департаменту податків і зборів з юридичних осіб Державної фіскальної служби України

ВКЛЮЧЕННЯ ДО СКЛАДУ ДОХОДУ ВАРТОСТІ ЧАСТКИ УЧАСНИКІВ

? Чи включати до складу доходу вартість частки колишніх учасників реорганізованого акціонерного товариства, що не були включені до складу учасників новоствореного то-вариства, у разі зменшення статутного капіталу товариства на частку, яка була закріплена за колишніми учасниками реорганізованого акціонерного товариства?

Об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єди-ний податок, вважається будь-який дохід, отриманий протягом по-даткового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ). При цьому датою отримання доходу, вираженого у грошовій (готівковій або безготів-ковій) формі, вважається дата отримання платником єдиного по-датку коштів (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгал-терського обліку), який здійснюється згідно з НБО та/або іншими нормативно-правовими актами Мінфіну з питань бухгалтерського обліку (п. 292.13 ст. 292 та пп. 296.1.3 ст. 296 ПКУ).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком

зростання капіталу за рахунок внесків учасни-ків підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (ПБО 15).

Оскільки при виключенні учасників това-риства прийнято рішення щодо відповідно-го зменшення розміру статутного капіталу товариства, тобто перерозподілу статутно-го капіталу між іншими учасниками не від-булося, а також не здійснено повернення внесків виключених учасників (колишнім учасникам реорганізованого акціонерного товариства), то розмір внесків учасників, що виключені, після закінчення строку позовної давності включається до складу доходу товариства у повному обсязі.

Зверніть увагу, що зміна розміру статут-ного капіталу або зміна розміру кожного учасника, у тому числі платника єдиного податку має бути відображена у статутних документах з відповідною державною реє-страцією (ст. 143 ЦКУ).

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

? Господарською діяльністю підприємства — платника єдиного податку є передача власного чи орендованого нерухомого майна в оренду та експлуатацію. Чи звільня-ється таке підприємство від сплати земельного податку за земельну ділянку, в тому числі у разі надання в оренду частини будівлі, що розташована на цій земельній ділянці? Як такі площі відобразити у податковій декларації?

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ), у яких обов’язок спла-ти або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнен-ня прав власності або постійного користування земельною ділян-кою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

У пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ зазначено, що платники єдиного по-датку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання

податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім зе-мельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провад-ження господарської діяльності.

У ст. 796 ЦКУ йдеться про те, що одно-часно з правом найму будівлі або іншої ка-пітальної споруди (їх окремої частини) най-мачеві надається право користування зе-мельною ділянкою, на якій вони знаходять-ся, а також яка прилягає до будівлі або спо-руди, у розмірі, необхідному для досягнен-ня мети найму. При цьому плата, яка справ-ляється з наймача будівлі або іншої ка-

ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ40 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

пітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за ко-ристування нею і плати за користування земельною ділянкою (п. 1 ст. 797 ЦКУ).

Отже, для цілей оподаткування, а саме підтвердження підстав для звільнення від сплати земельного податку, у договорі най­му будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) сторони мають визначити розмір земельної ділянки, яка пере­дається наймачеві.

Таким чином, звільнення від сплати земельного податку, перед-бачене пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, поширюється на підприємство за умови використання ним земельної ділянки для провадження го-сподарської діяльності, а беручи до уваги вид господарської діяль-ності підприємства — у разі надання в оренду належного йому не-рухомого майна (або його частини) разом із земельною ділянкою, на якій воно розташовано, — за укладеними та зареєстрованими у визначеному порядку цивільно-правовими угодами.

Що стосується прибудинкової території, то від оподаткування звільняється та площа земельної ділянки, яка вказана у договорі оренди.

Водночас за земельну ділянку (її частину), що не використо-вується в господарській діяльності, земельний податок сплачуєть-ся платником на загальних підставах.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму по-датку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточ-

ного року подають відповідному контро-люючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановле-ною у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджено нака-зом № 560.

При заповненні декларації у колонці 8 зазначається тільки та площа земельної ді-лянки, що не використовується у господар-ській діяльності та оподатковується на за-гальних підставах.

При цьому у доповненні до деклара-ції зазначається інформація щодо части-ни земельної ділянки, на яку поширю-ється дія пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з на-веденням підстав, а у розділі ІІІ декла-рації зазначається кількість аркушів, на яких ця інформація викладена (п. 46.4 ст. 46 ПКУ).

ВИНАГОРОДА ВІД ІНОЗЕМЦІВ

? Як визначається дохід платника єдиного податку третьої групи у разі отримання винагороди згідно з договором доручення, укладеного з іноземними контрагентами, та за яким курсом (на яку дату) здійснюється перерахунок іно-земної валюти?

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручен-ня, комісії, транспортного експедирування або за агентськими до-говорами доходом є сума отриманої винагороди повіренного (аген-та) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у грив-нях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встанов-леним Нацбанком на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата над-ходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Водночас на виконання п. 1 постанови № 65 щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень в іноземній валюті з-за кордону, зокрема на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, та згідно з пп. 5.3 п. 5 Інструкції № 492 кошти, зокрема, перераховані з-за кор-дону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (до-

говорами, угодами), зараховуються на по-точні рахунки в іноземній валюті юридич-них осіб — резидентів через розподільчі ра-хунки.

Враховуючи те, що розподільчі рахун-ки використовуються банківськими уста-новами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні ра-хунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи — платника єдиного по-датку третьої групи від здійснення опера-цій згідно з договором доручення є сума, визначена договором доручення, розра-хована від суми коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку Укра-їни частини надходжень в іноземній ва-люті, та решти суми коштів в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіцій-ним курсом Нацбанку на дату її надход-ження на поточний рахунок в іноземній валюті.

ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ 41Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

АДРЕСА НЕ ЗБІГАЄТЬСЯ З МІСЦЕМ ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПДІЯЛЬНОСТІ

? Місцезнаходження підприємства не збігається з місцем провадження господарської діяльності. Яка інформація має міститися у Реєстрі платників єдиного податку щодо місця провадження господарської діяльності платника?

До Реєстру платників єдиного податку крім податкової адреси вносяться відомості, зокрема, щодо місця провадження господар-ської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підроз-ділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юри-дичних осіб та фізичних осіб — підприємців (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

Водночас місцезнаходженням юридичної особи є фактичне міс-це ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знахо-диться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 ЦКУ).

Місцезнаходження юридичної особи мо-же не збігатися з місцем провадження гос-подарської діяльності.

Отже, у разі якщо місцезнаходження підприємства (його податкова адреса) збі-гається з місцем провадження господар-ської діяльності у Реєстрі платників єди-ного податку, місце провадження госпо-дарської діяльності визначається за подат-ковою адресою.

У разі невідповідності місцезнахо­дження підприємства з місцем провад­ження господарської діяльності у Реєстрі платників єдиного податку зазначається фактична адреса місця провадження та­кої діяльності.

Отже, до доходу платника єдиного податку третьої групи — юридичної особи при надходженні валютної виручки включа­ється:• сума, що надійшла на поточний рахунок платника у гривнях

після обов’язкового продажу 50 % валютної виручки банком на дату зарахування грошей, у грн;

• залишок (50 %) виручки в іноземній валюті, який не підлягає обов’яз­ковому обміну в гривнях за офіцій­ним курсом Нацбанку, що діяв на да­ту надходження грошей на валютний рахунок.

ВКЛЮЧЕННЯ КУРСОВИХ РІЗНИЦЬ ДО ДОХОДУ

? Яким чином включаються до доходу курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті?

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) ви-користовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо дохо-дів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ПКУ (пп. 296.1.3 ст. 296 ПКУ).

Юридичні особи — суб’єкти господарювання, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та застосову-ють спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, з ме-тою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за ПБО 25.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог ПБО 21.

Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількос-ті одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, а мо-нетарні статті — це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплаче-ні у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (п. 4 ПБО 21).

Монетарні статті в іноземній валюті відоб ражаються з використанням валютно-го курсу на кінець дня дати балансу (п. 7 ПБО 21).

Визначення курсових різниць за моне-тарними статтями в іноземній валюті про-водиться:• на дату балансу, тобто на кінець кожно-

го кварталу (баланс складається станом: на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня);

• на дату здійснення господарської опе-рації (при цьому або в межах операції, або за всією статтею — як обрано в на-казі про облікову політику. Дата опера-ції для валюти — це її списання з ра-хунку, для заборгованості — її пога-шення). Для визначення курсових різниць на да-

ту балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.

ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ42 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV. Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. № 85-96-ВР «Про страхування». Постанова № 65 — постанова Правління НБУ від 12.06.2018 р. № 65 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень». Наказ № 560 — наказ Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)». Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іно-земних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492. ПБО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене нака-зом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290. ПБО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. № 193. ПБО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господар-ської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.

Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протя-гом дня здійснювались господарські операції із застосуванням ва-лютного курсу, встановленого на кінець цього дня (п. 8 ПБО 21).

Отже, юридична особа — платник єдиного податку визначає кур-сові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній ва-люті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами ПБО.

У податковій декларації юридичної осо-би — платника єдиного податку зазначаєть-ся лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.

Таким чином, позитивне значення кур­сових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне зна­чення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу опо­даткування єдиним податком.

Податок на прибуток підприємствСвітлана ТИМОЩУК, начальник відділу розгляду звернень Управління вдосконалення методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної та нормотворчої роботи Державної фіскальної служби України

ЗАБОРГОВАНІСТЬ ФОП

? Фізичній особі — підприємцю здійснено передоплату за транспортні послуги. Але у зв’язку зі смертю її підприєм-ницьку діяльність припинено. Чи можна списати заборго-ваність, не чекаючи трьох років? Чи потрібно звертатися до суду для стягнення заборгованості зі спадкоємців? Чи є це товарною заборгованістю (різниці за рахунок резерву сумнівних боргів)?

До безнадійної згідно з ознаками, встановленими пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ, може бути віднесено, зокрема, таку заборгованість фізичних осіб: заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. При цьому щодо такої заборгованості заходи зі стягнення вживати не потрібно; прострочена заборгованість померлої фізичної особи за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звер-нено стягнення; прострочена заборгованість осіб, які у судовому по-рядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; простроче-на понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кре-дитора за якою не перевищує для фізичних осіб 25 % мінімальної за-робітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 р. — 930,75 грн (3 723 грн ×

× 25 %)), у разі відсутності законодавчо за-твердженої процедури банкрутства фізичних осіб; прострочена заборгованість фізичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії що-до примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборго-ваності. Такі дії проводяться зараз відповідно до Закону № 1404; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією об-ставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Платник для визнання заборгованості безнадійною в цілях оподаткування має право обрати одну з ознак, визначених пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ, без перевірки її на відповідність будь­якій іншій з цих ознак.

Якщо у платника є дебіторська заборго­ваність померлої фізичної особи — підпри-

ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ 43Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ємця, строк позовної давності якої не минув, така заборгованість підлягає перевірці на відповідність іншим ознакам, зокрема щодо відсутності у померлої фізичної особи спадкового майна.

Порядок пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадко-ємців передбачено положеннями ст. 1281 ЦКУ. Так, спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщи-ни, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця нале-жить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізна-тися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкрит-тя спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоєм-ців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у зазначені вище строки, позбавляється права вимоги.

Створення резерву сумнівних боргів є обов’язковим, і його ство-рюють, коли дебіторська заборгованість відповідає таким ознакам (п. 7 ПБО 10): є фінансовим активом, не має бути придбаною, не повинна призначатися для продажу.

Резерв сумнівних боргів створюють під «грошову» поточну де-біторську заборгованість, зокрема: за товари, роботи, послуги; за векселями отриманими; іншу дебіторську заборгованість, що від-повідає п. 7 ПБО 10. Податковий облік безнадійної заборгованості залежить від того, чи проводить платник коригування фінрезуль-тату до оподаткування відповідно до пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ.

Підпунктом 139.2.1 ст. 139 ПКУ передба-чено, що платники податку на прибуток, що коригують фінрезультат до оподаткування, збільшують фінрезультат на суму витрат: на формування резерву сумнівних боргів від-повідно до НПБО або МСФЗ; від списання дебіторської заборгованості понад суму ре-зерву сумнівних боргів.

Водночас пп. 139.2.2 зазначеної статті встановлено, що фінрезультат до оподатку-вання зменшується на суму: коригування (зменшення) резерву, на яке збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до НПБО або МСФЗ; списаної дебіторській заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву), яка відповідає озна-кам, визначеним пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ.

Тому платник має право зменшувати об’єкт оподаткування на всю суму спи­саної безнадійної дебіторської заборго­ваності як у межах резерву, так і понад його розмір, навіть якщо резерв не ство­рювався. Але тільки при обов’яз ковому виконанні умови — відповідність такої заборгованості одній із ознак безнадій­ності згідно з вимогами ПКУ.

ПОДАТКОВІ РІЗНИЦІ

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон № 1404 — Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження».ПБО 10 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237

? Підприємство здійснює ведення бухгалтерського обліку та складання фінзвітності за міжнародними стандартами. Згідно з наказом про облікову політику підприємства матеріальні об’єкти, які придбаваються для соціальної сфери, кваліфікують-ся як запаси (незалежно від строку використання та вартості) і списуються при придбанні на витрати звітного періоду. В по-датковому обліку такі об’єкти основними засобами не визнано. Чи потрібно коригувати фінрезультат до оподаткування?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зо-

крема, є прибуток із джерелом походження з України та за її ме жами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних ак-тивів здійснюється відповідно до НПБО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених пп. 14.1.138 ст. 14 ПКУ, підпункта-ми 138.3.2 — 138.3.4 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосо-вуються методи нарахування амортизації, передбачені НПБО, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації визначаєть-ся вартість основних засобів та нематері-альних активів без урахування їх переоцін-ки (уцінки, дооцінки), проведеної відповід-но до положень бухгалтерського обліку.

Отже, якщо актив обліковується плат­ником у складі запасів у бухгалтерсько­му обліку, то незалежно від того, чи від­повідає такий актив вимогам щодо основ­них засобів у податковому обліку, у плат­ника не виникають податкові різниці від-повідно до ст. 138 ПКУ, оскільки витрати на їх придбання не амортизуються.

ДФС: РЕГІОНИ / ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ44 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

Реформування територіальних ор­ганів ДФС України та утворення

п’яти управлінь на правах відокрем­лених підрозділів ГУ ДФС у Херсон­ській області, АР Крим та м. Севасто­полі, яке відбулося торік, а також но­ві форми роботи працівників фіс­кальної служби області дали змогу відновити конструктивний і резуль­тативний діалог підприємців і влади та позитивно вплинули на ставлення суб’єктів господарювання до проце­дури сплати податків. Водночас вда­лося зберегти кадровий потенціал професійної команди податківців об­ласті. Більше того, це додало ознак особливої взаємоповаги, коректності та довіри один до одного. Відтак по­няття «податки» і «прозорість» сьо­годні сприймаються як синоніми. «Курортна» легалізація

Херсонщина — туристична область. Влітку вона приймає тисячі туристів. Разом з притоком курортників активі­зовуються і підприємливі торговці.

Провідні спеціалісти фіскальної служби регіону у складі робочих груп проводили обстеження місць масово­го відпочинку на узбережжях Чорного та Азовського морів та активну роз’яс­нювальну роботу щодо сплати турис­тичного збору, необхідності офіційно­го працевлаштування робітників та на­гадували про великі суми штрафів за порушення цієї норми, повідомляли про застосування касових апаратів та видачу відповідних документів під час проведення розрахунків за реалі­

зовані товари (виконані роботи, надані послуги), а також дотримання соціаль­них гарантій та безпеку праці.

У підсумку за 11 місяців 2018 р. надходження туристичного збору по області майже на 1 млн грн пере­вищили минулорічні показники та становили 3,6 млн грн.

Кошти місцевих громад: нові можливості

Ще на початку минулого року по­датківці області почали роз’яснювати сільським головам нові підходи до по­шуку резервів фінансової спромож­ності місцевих громад завдяки актив­ному залученню платників до сплати місцевих податків та зборів: плати за землю, податку на нерухоме майно, легалізації доходів та трудової зайня­тості в курортних зонах Херсонщини.

Як результат, порівняно з січ­нем — листопадом 2017 р. надход­ження до місцевої скарбниці збіль­шилися на 20 %, або на 620 млн грн, та становили 3,8 млрд грн. Загалом упродовж 11 місяців 2018 р. було зі­брано 3,1 млрд грн ЄСВ. Це на 23 %, або 588 млн грн, перевищує показ­ник відповідного періоду 2017 р.

Легалізація бізнесу шляхом… конфіскації

Під час одного з рейдів податків­ці області натрапили на херсонця, котрий надавав послуги з переве­зення пасажирів власною автівкою без жодних дозвільних документів. Як виявилось, ще у лютому 2017 р. цей «таксист» офіційно припинив

підприємницьку діяльність, однак з травня минулого року продовжив активно «таксувати» на залізнично­му вокзалі — уже як «нелегал». Тому працівники фіскальної служби скла­ли на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який надалі спрямували до суду.

Результати розгляду матеріалів цього правопорушення були безпре­цедентними для регіону і стали по­вчальним уроком для всіх «пірат­ських» перевізників у державі. Адже Херсонський міський суд визнав гро­мадянина винним у вчиненні право­порушення, передбаченого частиною першою ст. 164 КпАП. І не тільки оштрафував його на 17 тис. грн, а ще й… ухвалив конфіскувати його авто на користь держави.

Борг «комунальний», відповідальність — спільна

За накопичення значних боргів зі сплати податків до бюджетів різних рівнів відповідати доведеться своїм майном усім, хто пов’язаний із здій­сненням підприємницької діяльності платника, — і його керівникам, і засно­вникам таких боржників. Про це фа­хівці управління погашення боргу Херсонської ДФС неодноразово нага­дували «комунальним» боржниками. Оскільки дієвої реакції на поперед­ження не було, то дійшло й до суду. Зокрема, Верховний Суд України у хо­ді розгляду справи одного з кому­нальних підприємств підтвердив, що борги підприємства у сумі майже

Ігор КЛИМ:

«Податки» і «Прозорість»сПриймаються на Херсонщині як синоніми»

Напередодні нового року зазвичай підбивають підсумки і будують плани на майбутнє. Про результати діяльності, досягнення у налагодженні взаємо розу­міння із платниками податків, боротьбу з найпоширенішими схемами ухилення від сплати податків, а також про основні напрями роботи у наступному році розповів начальник ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Ігор КЛИМ.

ДФС: РЕГІОНИ / ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ 45Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

2,6 млн грн мають повертати його за­сновники, якщо на це не спро можне саме КП. Відтак суд зобов’язав Кахов­ську міську раду та орган управління майном — виконавчий комітет цього органу місцевого самоврядуван ня, сплатити борги КП у повному обсязі.Бюджетні кошти під замком

На сьогодні контролюючі органи можуть чітко визначити тих платників податків, які маніпулюють державни­ми коштами, вдаються до сумнівних фінансово­майнових операцій та за­стосовують тіньові схеми для розкра­дання бюджетних коштів громад.

Серед найпоширеніших схем роз­крадання цих коштів — постачання товарів та послуг за цінами, вище ринкових (іноді у 2 — 3 рази), залу­чення до їх витрачання фірм — «од­ноденок», недостовірне відображення в податковому обліку використання бюджетних коштів.

Протягом січня — листопада 2018 р. за встановлені порушення освоєння бюджетних коштів до ЄРДР внесено 12 відомостей про вчинені у сфері державних закупівель правопору­шення. Сума встановлених слідством збитків за цими правопорушеннями становить 10,1 млн грн.До платників — із увагою та повагою

Аналізуючи перспективу щодо на­повнення бюджетів усіх рівнів у ново­му 2019 р., важливим напрямом ро­боти спеціалістів ГУ ДФС у Херсон­ській області, АР Крим та м. Севасто­полі залишається цілеспрямована та індивідуальна робота з платниками податків.

Фіскальна служба області у тісній співпраці з підприємцями й громад­ськими організаціями й надалі вирі­шуватиме актуальні проблеми платників податків на рівні держав­них органів влади, вноситиме пропо­зиції до податкового законодавства та фор муватиме податкову культуру. І саме тому професійним гаслом по­датківців області є увага та повага до сумлінного бізнесу.

Геннадій іВаненко: «для розВитку інВестиційної діяльності ХерсонщинистВорюємо максимально комфортні умоВи» Робота сучасної митниці полягає у пошуку нових ефективних методів, спрямованих на захист економічних інтересів України та створення умов для спрощення й прискорення митних процедур. Як із цими завданнями справляється митниця ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, розповів в інтерв’ю «Віснику» її очільник Геннадій ІВАНЕНКО.

Геннадію Михайловичу, розкажіть, яких результатів здобуто митницею ДФС у Херсонській області у 2018 р.

— На сьогодні методи роботи сприяють ефективнішому виконанню моні­торингу переміщення товарів з метою попередження, виявлення та припи­нення фактів порушення митних правил. Це, в свою чергу, дало змогу мит­ниці ДФС у Херсонській області протягом 2018 р. стабільно виконувати інди­кативні показники надходжень податків до загального та спеціального фон­дів держбюджету. Так, виконання індикативного показника надходжень на листопад 2018 р. становить 100,9 %.

За 11 місяців поточного року Херсонській митниці вдалося виконати річ­ний план надходжень до бюджету — 1,3 млрд грн. Тобто все, що буде спря­мовано до держбюджету протягом грудня, стане прямим перевиконанням ін­дикативного показника доходів.

Які основні показники зовнішньоекономічної діяльності митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі наприкінці року?

— Протягом січня — листопада 2018 р. в митниці ДФС у Херсонській об­ласті, АР Крим та м. Севастополі здійснювало зовнішньоекономічну діяльність 933 суб’єктів ЗЕД, з них 380, які зареєстровані в Херсонській митниці.

Протягом січня — листопада 2018 р. оформлено експортних вантажів на загальну фактурну вартість 16,5 млрд грн. Основна номенклатура експор­ту становить шрот та інші відходи — 25 %, висівки пшеничні — 19 %, пшени­ця та суміш пшениці — 7 %, соєві боби — 8 %, кукурудза — 6 %, буряковий жом — 3 %, шрот соєвий — 2 % від загальної кількості експорту.

Також протягом 2018 р. обсяг оформлення імпорту на загальну митну вар­тість становить 7 212,3 млн грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року спостерігається динаміка збільшення вартісних показників на 33 %.

Важливу роль у  розвитку національної економіки відіграють іноземні інвестиції. Скажіть, які галузі розвиває ваш регіон у цьому напрямі?

— Завдяки своєму географічному розташуванню Херсонська область є ду­же привабливою платформою для залучення іноземних інвестиційних проек­тів з будівництва альтернативних джерел енергії. Значна частина обладнання

ДФС: РЕГІОНИ / ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ46 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

для реалізації таких проектів заво­зиться в Україну з­за кордону та ви­пускаються у вільний обіг на митній території України у зоні діяльності нашої митниці.

Загалом, починаючи з 2012 р. іно­земними підприємствами за рахунок митного оформлення імпорту до держ­бюджету сплачено 214 млн грн.

Зазначу, що співробітниками мит­ниці створюються максимально ком­фортні умови для розвитку інвести­ційної діяльності у цій галузі для по­дальшої плідної співпраці.

Херсонська область на  півдні межує з  Кримом. Чи є  особливості ввезення громадянами товарів та  транспорт-них засобів особистого користування у  зв’язку з  переселенням із ВЕЗ «Крим» на іншу митну територію України?

— АР Крим межує з материкової сторони із Херсонською областю, то­му перетин адміністративного кордо­ну вільної економічної зони «Крим» фізичними особами регламентується розділом XII Митного кодексу Украї­ни від 13.03.2012 р. № 4495­VI (далі — МКУ). Особисті речі, які переміщу­ються (пересилаються) громадянами в ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, під­лягають декларуванню шляхом учи­нення дій, усно або за бажанням влас­ника чи на вимогу органу доходів і зборів письмово, не оподатковують­ся митними платежами та звільня­ються від подання документів, що ви­даються державними органами для здійснення митного контролю та мит­ного оформлення товарів, а також від застосування до них видів дер­жавного контролю.

До особистих речей можуть бути віднесені різноманітні товари: від речей особистої гігієни до побу­тової техніки, проте обмеженої кіль­кості, яка регламентується стаття­ми 370, 374 МКУ.

Наприклад, можна ввести фото­апарат, відеокамеру, телевізор, але

у кількості не більше однієї штуки на кожну одиницю товару.

Для перетину адміністративного кордону ВЕЗ «Крим» на власному транспортному засобі, який зареє­стровано в Україні, діють ті самі ви­моги, що і для перетину кордону з ін­шою країною згідно з чинним законо­давством України, а також регламен­туються п. 6 ст. 374 МКУ.

Проте автомобіль з російською реєстрацією не має права прибувати на територію України через ВЕЗ «Крим» або залишати її. Тобто необ­хідно в’їжджати або виїжджати че­рез функціонуючі пункти пропуску на державному кордоні України (ма­терикова частина території України).

Якщо автомобіль, який перетинає ВЕЗ «Крим», має реєстрацію іншої країни, то в такому разі діють норми Закону України від 08.11.2018 р. № 2612­VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та дея­ких інших законодавчих актів Украї­ни щодо ввезення транспортних за­собів на митну територію України».

Чи змінився перелік документів, які по-трібні для митного оформлення автомо-біля, у зв’язку із нещодавно внесеними змі-нами до ст. 381 МКУ?

— Ні, оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на мит­ній території України здійснюється в порядку, передбаченому законо­давством. Як і раніше, для проведен­ня процедури митного оформлення транспортного засобу необхідно по­дати разом з митною декларацією такі документи: реєстраційні (техніч­ні) документи на транспортний засіб з відмітками про зняття транспорт­ного засобу з обліку з перекладом (у разі якщо документ складено іно­земною мовою); документи, що під­тверджують право власності на тран­спортний засіб з перекладом (у разі якщо документ складено іноземною мовою); висновок експертного дослід­ження щодо відповідності номерних

вузлів та агрегатів; рахунок­факту­ру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість транспортного за­собу; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження коліс­ного транспортного засобу або ін­ший документ, що підтверджує від­повідність екологічним нормам.

Відповідно до  цієї статті громадяни-резиденти, перетинаючи кордон тран-спортними засобами особистого корис-тування, що  перебувають на  інозем-ній реєстрації, у  митному режимі транзиту зобов’язані внести грошову заставу. Що входить до цієї застави?

— По­перше, ввізне мито обчислено за ставкою 10 % від вартості тран­спортного засобу. По­друге, акцизний податок за ставками, визначеними ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом України від 08.11.2018 р. № 2611­VIII «Про внесення змін до Податкового ко­дексу України щодо оподаткування ак­цизним податком легкових транспорт­них засобів», та податок на додану вар­тість, обчислений за ставкою 20 % від вартості транспортного засобу з урахуванням сплаченого ввізного мита та акцизного податку.

Скажіть, які, на  вашу думку, є  плюси прийнятих змін?

— Замість жорсткого обмеження, яке діяло раніше (автомобіль, що ім­портується, має відповідати еколо­гічному стандарту Євро­5(6) та бути випущеним не раніше 2010 р.), за­провадживатимуть коригуючі коефі­цієнти акцизу, прив’язані до віку ма­шини. Що новіше авто, то менша ставка, що більший вік транспортно­го засобу, то більше доведеться спла­тити акцизу під час розмитнення.

Серед плюсів нового законодав­ства про розмитнення — цільове спрямування відповідних платежів з власників авто на іноземній реє­страції до Пенсійного фонду. Це знизить дотаційне навантажен­ня на держбюджет.

ДОВІДКОВО 47Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

КАЛЕНДАР БУХГАЛТЕРА НА СІЧЕНЬ 2019 р. 9 СІЧНЯ, СЕРЕДА

Останній день подання � звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту

за грудень (форма № 1-РС)

� звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за  грудень (форма № 2-РС)

� звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за  грудень (форма № 3-РС)

� звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за  грудень (форма № 1-ОА)

� звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за  грудень (форма № 1-ОТ)

15 СІЧНЯ, ВІВТОРОК

Останній день подання � звіту про використання книг обліку розрахункових

операцій (розрахункових книжок) за грудень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за грудень

18 СІЧНЯ, П’ЯТНИЦЯ Останній день сплати

� ЄСВ фізичними особами — підприємцями, в  тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства за  IV квартал

� авансового внеску з єдиного податку на січень платниками, віднесеними до першої та другої груп

21 СІЧНЯ, ПОНЕДІЛОК Останній день подання

� податкової декларації з ПДВ за грудень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю

� декларації акцизного податку за  грудень*

� звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за  грудень

� звіту по  коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у  зв’язку з  тимчасовою втратою працездатності та  витратами, зумовленими похованням (форма Ф4-ФСС з  ТВП) за  2018 р.

� податкової декларації рентної плати за грудень з розрахунком:

рентної плати за  користування надрами при  видобуванні вуглеводневої сировини;рентної плати за  користування радіочастотним ресурсом України;рентної плати за  транспортування нафти і  нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та  нафтопродуктопроводами;рентної плати за  транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України

� податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за  грудень у разі неподання податкової декларації за 2018 р.

Останній день сплати � ЄСВ роботодавцями за грудень

(крім гірничих підприємств)

25 СІЧНЯ, П’ЯТНИЦЯ Останній день подання

� звіту щодо сплати заборгованості зі  сплати страхових коштів до  Фонду соціального страхування від  нещасних випадків на  виробництві та  професійних захворювань України за IV квартал

28 СІЧНЯ, ПОНЕДІЛОК Останній день сплати

� ЄСВ гірничими підприємствами за грудень

29 СІЧНЯ, ВІВТОРОК Останній день сплати

� авансового внеску податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за  IV квартал

� авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за  IV квартал

*Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 ст. 222 ПКУ).

ДОВІДКОВО48 Вісник. Офіційно про податки / 22 грудня 2018 № 48

ПСП у 2019 р.Категорії осіб,

які можуть скористатися ПСПРозмір ПСП,

%Сума ПСП,

грн

Батьки, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років 100 960,50Одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник, які виховують дитину віком до 18 років;утримує дитину-інваліда;«чорнобильці»; учень, студент, аспірант; інвалід I або II групи; учасник бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

150 1 440,75

Інші пільгові категорії осіб, зазначені в пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ 200 1 921,00

ОФІЦІЙНИЙ КУРС ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ НБУ, ГРН за період 17 — 21 грудня 2018 р.*

100 USD 100 EUR 10 RUB

17.12 2 783,7123 3 141,4193 4,1902

18.12 2 788,6082 3 162,5606 4,1858

19.12 2 784,7943 3 168,2605 4,1723

20.12 2 771,7006 3 161,1245 4,1300

21.12 2 757,6874 3 157,8278 4,0933

*У вихідні та святкові дні діє офіційний курс, встановлений на останній робочий день тижня або на передсвятковий день.

30 СІЧНЯ, СЕРЕДА

Останній день сплати � ПДВ за грудень платниками, у яких базовий

податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю

� акцизного податку за грудень

� ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за  грудень

� ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за  грудень на  поточний або депозитний банківський рахунок; на  вклади членів кредитної спілки

� ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень

� рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за грудень

� рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за грудень

� рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за грудень

� рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за  грудень

� плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за  грудень

� єдиного податку платниками четвертої групи за  ІV квартал

31 СІЧНЯ, ЧЕТВЕР Останній день подання

� інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові  гарантії у сприянні працевлаштуванню за 2018 р.

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ: серія КВ № 22548-12358Р від 10.01.2017 р. Виходить з липня 1995 р.Видавець: Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр»Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія ДК № 4991 від 08.10.2015 р.

Головний редактор Ігор СухомлинЗаступник головного редактора Ніна ВасилюкПередплатний індекс: 22599 (укр.)У разi передруку матеріалів «Вiсник. Офіційно про податки» письмовий дозвіл журналу обов’язковий. Рукописи та фотознiмки не повертаються i не рецензуються. Відповідальність за зміст і якість наданих рекламних матеріалів несе рекламодавець. Листування з читачами ведеться лише на сторiнках журналу

Адреса редакції журналу: вул. Хорива, 24, м. Київ 04071 Тел./факс: (044) 501-06-30; (044) 501-06-42E-mail: golovred@visnyk.ua; reklama@visnyk.uaСайт Державної фіскальної служби України: www.sfs.gov.uaСайт журналу: www.visnyk.uaПiдписано до друку 21.12.2018 р. Формат 60х90 1/8. Загальний тираж 30 700. Зам.: № 18-2323Видрукувано ТОВ «Новий друк»: вул. Магнітогорська, 1, м. Київ 02660

Телефони для передплати: у Вінницькій області (0432) 66-01-83у Волинській області (0332) 72-93-50у Дніпропетровській області (056) 722-23-19у Донецькій та Луганській областях (050) 244-00-18• у Житомирській області (0412) 41-31-22у Закарпатській області (0312) 23-43-93у Запорізькій області (061) 224-60-59в Івано-Франківській області (0342) 77-19-29у м. Києві та Київській області (044) 501-06-42у Кіровоградській та Черкаській областях (0522) 35-13-17у Львівській області (032) 270-10-67у Миколаївській області (0512) 50-18-57в Одеській області (048) 237-61-75у Полтавській області (0532) 60-98-71у Сумській області (0542) 77-06-54у Рівненській області (0362) 28-89-20у Тернопільській області (0352) 43-02-85у Харківській області (057) 717-03-69у Херсонській  області (0552) 36-68-87у Хмельницькій області (067) 327-37-93у Чернівецькій області (0372) 51-97-32у Чернігівській області (0462) 67-50-94

№ 48 (1000), 22 грудня 2018 р.

ОФІЦІЙНО ПРО ПОДАТКИ

3

4

5

onlineПорядок отримання повного доступу до сайту visnyk.ua

(для передплатників як друкованої, так і онлайн-версії журналу «Вісник»)

1 2Зареєструйтесь на сайті visnyk.ua за кнопкою «Зареєструватися».

Заповніть поля форми реєстрації та натисніть кнопку «Зареєструватись».

Після отримання повідомлення перейдіть на свою електронну пошту:

Підтвердіть реєстрацію, натиснувши на посилання. Автоматично відкриється Ваш профіль на сайті. Заповніть його. Натисніть кнопку «Зберегти». Вітаємо, Ви зареєстровані!

Відкрийте у папці «Вхідні» власної електронної пошти лист з темою «Реєстрація на сайті «Вісник».

(якщо не знайшли наш лист у своїй поштовій скриньці, обов’язково перевірте папку «Спам» та перемістіть його у «Вхідні»)

Перейдіть на сайті до розділу «Оформити передплату» та здійсніть передплату зручним для Вас способом.

У разі оплати банківською карткою доступ відкриється автоматично. Якщо оплату за передплату здійснено за згенерованим рахунком чи у поштових відділеннях Укрпошти, у філіях державного підприємства «СВЦ» чи у передплатних агентствах, то необхідно надіслати копію документа, що підтверджує передплату, на e-mail: online.peredplata@visnyk.ua. Через кілька годин на власну електронну пошту Ви отримаєте повідомлення про відкриття повного доступу до всіх розділів сайту visnyk.ua.

І Д Е А Л Ь Н Е М І С Ц Едля проведення конференцій, семінарів,

ділових зустрічей, концертів тощо

м. Київ, Львівська пл., 8 (центр міста)

Зала Конгрес-холу – 460 м2 Ресепшн Гардероб

Малий зал на 60 місць площею 66 м2

Широкий екран (12 м х 8 м)Світлове обладнання

Проектор

Звукове обладнанняМузичний супровід

Мікрофони

Великий зал на 768 глядацьких місць площею 676 м2, сцена — 112 м2

(ширина — 14 м, глибина — 8 м , висота — 12 м)

• Паркування біля цетрального входу • Послуги з проведення кава-брейків, обідів та фуршетів • Гримерна кімната обладнана м’якими меблями (15 м2)

Тел.: 044-501-06-30, 044-247-35-86, 067-406-70-94, www.visnyk.ua, е-mail: n.shokareva@visnyk.ua

ФОРУМ м. Київ, вул. Братська, 17/19, Radisson Blu Hotel7 лютого 2019 року

� Огляд валютних новацій � Розрахунки з нерезидентами � Строки розрахунків � Іноземна валюта в Україні � Купівля-продаж іноземної валюти

� Валютний нагляд. Нові підходи � Види відповідальності за порушення

вимог валютного законодавства � Порядок застосування заходів впливу

за порушення цих вимог

З питань участі у Форумі (як слухач або партнер) звертайтеся:(066) 04-22-174, dfsukraina@ukr.net, Оксана Воробйова

ОРГАНІЗАТОР:

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПАРТНЕР:

У ФОКУСІ ФОРУМУ:

ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ:

Форум проводиться за участю керівництва ДФС, НБУ, Нацполіції та Генеральної прокуратури

2019ВАЛЮТНА РЕВОЛЮЦІЯ

Саме у день проведення Форуму — 07.02.2019 р. — буде введений у дію Закон Укра-їни «Про валюту і валютні операції». Разом з ним запрацює низка нормативно-пра-вових актів НБУ. Кінцева мета цього процесу — зняття всіх валютних обмежень та забезпечення режиму вільного руху капіталу.

� Чи означає це, що насправді дозволено все, що не заборонено? � А що саме заборонено? � Хто та як здійснюватиме валютний нагляд у нових умовах? � Яка відповідальність уже загрожуватиме порушникам валютного законодавства?

Форум покликаний відповісти на ці та інші запитання учасників. Адже спікерами Форуму бу-дуть провідні експерти ДФС, НБУ, Нацполіції та Генпрокуратури, відомі спеціалісти валют-ного ринку та фахівці з торгівлі іноземною валютою.

Уже сьогодні поставити свої запитання потенційні слухачі Форуму можуть за посиланням: bit.ly/2EIRzpE.Відповіді будуть озвучені під час Форуму.

керівництво банків та підприємств, фінансових директорів та головних бухгалтерів, бухгалтерів, начальників юридичних підрозділів та юристів, фахівців у сфері валютного регулювання

Асоціація учасників валютного ринку

www.uah.exchange