8
Стаття в інформаційно-методичному журналі «ШКОЛА» № 12(24), грудень, 2007р. Видавництво «Шкільний світ» Розділ ІІ Педагогічні Технології. «Електронні засоби навчання. Міфи та реальність» Технічні можливості надання якісних освітніх послуг глобальній аудиторії, включаючи найвіддаленіші регіони, входять у суперечність з бажанням тривалого безпосереднього спілкування «учитель - учень». Свій внесок роблять ЗМІ, Інтернет: їхній інформаційний пресинг повністю змінив характер, глибину і швидкість сприйняття новими поколіннями зовнішніх подразників. Нехтувати можливостями нових засобів передавання інформації в III тисячолітті стає неприпустимим. Постійна полеміка навколо думок, що «наша» (ще «та», радянська) освіта — найкраща у світі, не треба нічого змінювати, треба тільки дати грошей вчителеві, що педагог — кращий за комп'ютер (не підпустимо бездушну машину до дитини), вже втомлює. Дітей у наш час не відірвати від комп'ютера: цю «хворобу», як вважають деякі дорослі, потрібно не лікувати, а використовувати. Природніше не бігти від того, від чого вже не втекти, а використовувати позитивні сторони нових можливостей і нейтралізувати негативні. Потрібно вчити грамотного, ввічливого і змістовного мережевого спілкування, переконувати у фантастичній красі фізичних моделей, математичних формул, хімічних перетворень, біологічних закономірностей, заохочувати будь-які спроби самостійних аналітичних досліджень комп'ютерних освітніх ресурсів. Електронний посібник — це комплекс інформаційних, графічних, методичних і програмних засобів автоматизованого навчання з якогось курсу. Інформаційне забезпечення включає гіпертекєт (текст, окремі слова або уривки якого служать для зв'язку і переходу до іншого тексту або зображення), автоматизовану навчальну систему як набір навчальних,

Електронні засоби навчання. Міфи та реальність

  • Upload
    natali

  • View
    46

  • Download
    6

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Стаття в інформаційно-методичному журналі "Школа"/Шкільний світ № 12(24)2007 рік

Citation preview

Page 1: Електронні засоби навчання. Міфи та реальність

Стаття в інформаційно-методичному журналі «ШКОЛА» № 12(24), грудень, 2007р.

Видавництво «Шкільний світ»

Розділ ІІ Педагогічні Технології.

«Електронні засоби навчання. Міфи та реальність»

Технічні можливості надання якісних освітніх послуг глобальній аудиторії, включаючи найвіддаленіші регіони, входять у суперечність з бажанням тривалого безпосереднього спілкування «учитель - учень». Свій внесок роблять ЗМІ, Інтернет: їхній інформаційний пресинг повністю змінив характер, глибину і швидкість сприйняття новими поколіннями зовнішніх подразників. Нехтувати можливостями нових засобів передавання інформації в III тисячолітті стає неприпустимим.

Постійна полеміка навколо думок, що «наша» (ще «та», радянська) освіта — найкраща у світі, не треба нічого змінювати, треба тільки дати грошей вчителеві, що педагог — кращий за комп'ютер (не підпустимо бездушну машину до дитини), вже втомлює.

Дітей у наш час не відірвати від комп'ютера: цю «хворобу», як вважають деякі дорослі, потрібно не лікувати, а використовувати. Природніше не бігти від того, від чого вже не втекти, а використовувати позитивні сторони нових можливостей і нейтралізувати негативні.

Потрібно вчити грамотного, ввічливого і змістовного мережевого спілкування, переконувати у фантастичній красі фізичних моделей, математичних формул, хімічних перетворень, біологічних закономірностей, заохочувати будь-які спроби самостійних аналітичних

досліджень комп'ютерних освітніх ресурсів.

Електронний посібник — це комплекс інформаційних, графічних, методичних і програмних засобів автоматизованого навчання з якогось курсу. Інформаційне забезпечення включає гіпертекєт (текст, окремі слова або уривки якого служать для зв'язку і переходу до іншого тексту або зображення), автоматизовану навчальну систему як набір навчальних, контрольних та інших діалогових програм, методичні вказівки для роботи з електронним посібником і для організації практичних занять з використанням комп'ютера або без нього. Очевидно, що компонентний склад електронного посібника має відповідати змісту програмно-методичного комплексу і може цілком замінити не тільки різні методичні рекомендації для вчителя (надрукованій основі), а й підручник у традиційному його розумінні.

Електронні книги сьогодні мають такі форми:• текстова книга;• статична ілюстрована книга («книга в малюнках»);• книга з анімованим зображенням;• розмовна книга (зі звуковим супроводом);• мультимедіа-книга, що об'єднує текст, звук, зображення;• гіпермедіа-книга, що використовує гіпертекст для нелінійного представлення знань;• інтелектуальна електронна книга (як правило, це експертно-навчальна система або система, що використовує методи штучного інтелекту);• книга-макросвіт (віртуальна дійсність) — моделювання, що дає високий ступінь реалізму, породжуваного ситуативним сценарієм (воно може

Page 2: Електронні засоби навчання. Міфи та реальність

давати відчуття руху в модельованому просторі, дозволяє змінювати сценарій безпосередньо під час перегляду і т. ін.);• телемедіа-книга, що використовується при телекомунікації.Термін «мультимедіа» означає багатосередовищні системи (поєднання різноманітних засобів — тексту, графічних зображень, звуку, відео, анімації) і застосовується як до навчання з використанням тільки комп'ютера, так і до систем, що включають різні прилади, пристрої, що працюють в одній системі з комп'ютером. Мультимедіа означає суму технологій.

Існує думка, що вчитель має слабку комп'ютерну підготовку і тому яку б техніку не ставили в клас, які б чудові програми не розроблялися, все це в школі не приживеться. З цим дуже важко погодитися. Сьогодні можна сказати прямо: в українській школі для дітей віком від 6 до 10 років немає програмних продуктів (за винятком декількох, які можна перелічити на пальцях однієї руки), які необхідні вчителеві. Як тільки такі продукти з'являться, як тільки вчитель побачить реальний шлях у застосуванні нових технологій у навчанні, він сам без усяких курсів підвищення кваліфікації і «навчання для майбутнього», додаткових стимулів розбереться в цих технологіях і стане їх використовувати! А вже потім йому будуть потрібні вищезгадані курси, обмін досвідом з колегами й таке інше.

Як переконливий доказ цього — використання електронного засобу з курсу «Я і Україна» («Я і природа») для 4-го класу, створеного мною три роки тому. А на сьогодні ще й 3 клас має мультимедійний супровід до всього курсу «Я і Україна. Природознавство» (34 уроки) з методичними рекомендаціями, затвердженими КОІПОПК. Його успішно використовують учителі початкових класів нашої школи. Електронний засіб навчального призначення містить всі уроки відповідно до програми пропедевтичного курсу «Я і Україна» («Я і природа») для учнів 3-го і 4-го класів.

Курс охоплює такі теми: «Земля — наш космічний дім», «Наша Батьківщина — Україна», «Твій рідний край». Мета створення електронного посібника — тісніше пов'язати викладання природознавства з уявленням про навколишнє середовище, пробудити в учнів живий інтерес до природи, бажання охороняти й примножувати її багатства. Наведені теоретичні відомості частково дублюють, доповнюють підручник «Я і Україна. 3 і 4 клас» (Байбара Т., Бібік Н. — К.: Освіта, 2004), але найважливіше — ілюструють його і забезпечують опанування учнем програмового змісту в результаті навчальної діяльності під керівництвом учителя. Ілюстрований матеріал подано в строгій відповідності до викладу матеріалу в підручнику.Дотримана відповідність змісту посібника навчальній програмі щодо структури, обсягу й розгляду матеріалу, співвідношення його структурних частин з визначеними навчальним планом та одиницями навчального часу на його вивчення.

Кожен урок має вигляд презентації програми МS РоwerРоіnt, додатків (додаткова інформація) у вигляді публікацій МS Publisher відеофрагментів до 15 уроків (що знаходяться на окремих дисках), тести до окремих уроків МSЕхcеl. Усі програмні продукти містять теоретичні відомості, співвіднесені з предметним змістом, відповідають вимогам програми курсу «Я і природа».

У текстах посібника наявні елементи пояснення, роздумів; доведення; висновки. У посібнику є завдання основного рівня, творчі завдання та засоби самоконтролю й самооцінки засвоєння матеріалу. У них стисло висвітлено найважливішу інформацію, яку потрібно було б черпати з різних джерел.

Кожне слово вчителя на уроці «Я і природа» має викликати в уяві дитини образи. Якщо ж вона не уявляє, наприклад, який Сатурн чи яка вона, костриця, то повідомлення вчителя про об'єкт живої чи неживої природи і зображення відповідного об'єкта на

Page 3: Електронні засоби навчання. Міфи та реальність

екрані монітора зможуть сформувати в дитини уявлення про навколишній світ. Презентації як продукт програми МS РоwerРоіnt до уроку з цього предмета не можуть бути на єдиному фоні просто з текстом, бо кожне слово — це образ, це крок у природу, бо акценти не на змісті текстів, а на сприйманні навколишнього середовища. Тому кожен слайд має вигляд автономної сторінки (із зображенням виучуваного об'єкта на весь екран), на якій може з'являтися текст або супровідний напис, а може взагалі бути відсутній (теоретичні відомості вчитель подає усно).

Супровідні написи на окремих слайдах, здебільшого із зображенням рослин і тварин, з'являтимуться після появи ілюстрації за допомогою клацання лівою клавішею миші для розвитку пізнавальної активності. Тобто учень мимоволі впізнає об'єкт, можливо, називає, а потім перевіряє, чи правильно він його назвав.

Звичайно, можна вивчити лісостеп і вийшовши на вулицю. Але чи зможуть діти за одну екскурсію побачити 24 тварини? Звичайно ж, ні. Побачити їх зображення на екрані монітора можливо. Сумнівно, що вчитель, готуючись до уроку без ПК, відшукає і встигне показати дітям на уроці таку кількість зображень тварин на паперових носіях. Сприйняття великої кількості тварин з екрана не обтяжить уяву дітей, бо багато з них впізнавані, знайомі їм. Незнайомі ж при вмілому закріпленні залишаться у свідомості учнів.

Перевірку знань учнів пропонується проводити у вигляді тестів у програмі МSЕхcеl. Тести розраховані на 5—7 хвилин, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, які встановлено для учнів3-х і 4-х класів. Завдання для виконання тестів складені відповідно до програми, стосуються тільки тих теоретичних відомостей, що викладені в підручнику «Я і природа».

Щоб кожен урок був успішним, потрібно заздалегідь підготуватися до нього: ознайомитися з теоретичними відомостями, спланувати поділ учнів на

групи для виконання кожного виду роботи (якщо урок заплановано в комп'ютерному класі), підібрати додатковий (крім підручника) матеріал для опрацювання учнями, підготувати необхідне обладнання для дослідів, експериментів.

Головною метою створення уроків «Материки, океани Землі», «Природні зони і природні угруповання» є ілюстрування підручника «Я і природа». Кожна презентація насичена ілюстрованим матеріалом (іноді здається, що й перенасичена). Наприклад, презентація до теми «Мішані ліси» містить 100 слайдів і повністю охоплює матеріал підручника. Є всі зображення рослин і тварин — лише тих, назви яких подаються в підручнику (жодного зайвого), з дотриманням послідовності переліку. Учителі початкових класів, оцінюючи нову програму (діти 4-х класів тільки третій рік працюють за нею) з курсу «Я і природа» і підручник з цього курсу «Я і Україна. 4 клас» (Байбара Т., Бібік Н. — К.: Освіта, 2004), зауважують, що вони перенасичені матеріалом. Іноді зустрічаються назви тих рослин і тварин, що є рідкісними в певній місцевості, а характерні, навпаки, пропущено. Це дасть можливість кожному вчителеві вибрати необхідні для показу слайди із зображенням, відео чи анімаціями рослин і тварин.

Кожну презентацію до уроку можна умовно поділити на частини, що відповідають певному етапові уроку. Наприклад, у деяких презентаціях 3-й слайд, а іноді останній — повідомлення теми і мети у вигляді поетичної сторінки, казкової подорожі. Наступний етап — сприймання та усвідомлення навчального матеріалу. Для цього етапу, звичайно, — найбільша кількість слайдів інформаційного характеру. Останні слайди — тести, що можуть використовуватися для письмової перевірки знань. Є слайди для закріплення знань, умінь і навичок. У кінці уроку учні, опрацювавши матеріал електронного посібника, отримали знання з підручника «Я і Україна»,

Page 4: Електронні засоби навчання. Міфи та реальність

збагатили їх додатковою літературою, перевіряють свої знання, користуючись тестами, завданнями, й отримують бали. Деякі уроки містять тести МSЕхcеl. Вони розраховані на роботу в комп'ютерному класі, де учень працює в умовах «один ПК— один учень», або надаються учням для домашньої самоперевірки. Зміст запитань стосується тільки теми уроку і лише того матеріалу, що міститься в підручнику. Тести мають один, іноді два варіанти по 12 запитань. Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом. Таким чином, вибравши всі правильні відповіді на запитання, учень отримає оцінку 12 балів, яка з'явиться в нижніх комірках під таблицею.

Матеріал до уроку «Охорона природи в рідному краї» з теми «Твій рідний край» має особливості, мета яких — викликати не тільки позитивні емоції. Проблеми довкілля, занепокоєння станом флори і фауни в рідному краї передбачають ілюстрації, які не суть протилежне емоційне навантаження. З одного боку — відчуття жахливого ставлення людини до природи, ігнорування людьми (а можливо, і незнання) законів природи, і як наслідок — неприпустимі факти руйнування довкілля, що створює загрозу для життя й здоров'я самої людини. Тому слайди до уроку — на чорному, сірому, «брудному» (як кажуть діти) фоні. Викликати відразу, негативні почуття — ось мета існування деяких слайдів.

А з іншого боку, цей урок має викликати захоплення красою природи, і як наслідок — бажання охороняти й примножувати її багатства. Тому неперевершені ілюстрації, існування яких стало можливим завдяки розвитку комп'ютерної графіки, повинні закарбуватися в пам'яті дитини і формувати уявлення про навколишній світ разом з відчуттями краси, радості, захоплення.

Створювати електронні засоби навчального призначення (ЕЗНП) мають фахівці, які досконало володіють не тільки засобами сучасних технологій, а й широко ерудовані в галузі художньої

композиції графічних зображень, знають основи створення якісної мультиплікації, відео, є гарними режисерами і постановниками, а також володіють знаннями з психології сприйняття людини, вікових особливостей сприймання.

Особливо швидкими темпами в технологіях комп'ютерної анімації і синтезу тривимірних зображень просуваються виробники ігор. Але, на жаль, поки що такі розробки коштують дуже дорого. Більшість фірм-розробників тримають свої технології в секреті, незважаючи на те що освоїти такі технології можуть тільки дуже висококваліфіковані фахівці, які до того ж володіють ще й дорогим устаткуванням.

Розробники електронних засобів базуються на глибоких знаннях вікової психології, психологічних особливостей сприймання. Наприклад, різні люди сприймають і запам'ятовують інформацію, а також думають по-різному. Ці відмінності значною мірою визначаються тим, яка сенсорна система є провідною в даної конкретної людини. Процес сприймання базується на зоровій, слуховій і кінестетичній сенсорних системах. У кожної людини є всі три види пам'яті, але одна з трьох систем сприймання інформації зазвичай розвинена більше за інші. Для врахування індивідуальних особливостей пам'яті в електронних посібниках і навчальних програмах бажана можливість різної послідовності викладу одного й того самого матеріалу залежно від типу провідної системи пам'яті. За наявності засобів мультимедіа виклад матеріалу краще чергувати: текст, голосове пояснення, графічне представлення матеріалу.

Основні переваги електронних засобів перед друкованими:• використання образотворчих можливостей;• можливість забезпечити навчальний матеріал анімаційними малюнками;• можливість моделювати;

Page 5: Електронні засоби навчання. Міфи та реальність

• можливість швидко й ефективно тестувати або в інший спосіб перевіряти знання учнів;• можливість організовувати самостійну роботу учнів;• використання гіпертекстових посилань;• можливість організувати віртуальну лабораторну роботу.

Основні причини, з яких електронні засоби навчання поки що належно не оцінені:• Відсутність у більшості випадків концепції, яка лежить в основі видання електронного засобу навчання.• Більшість електронних посібників є спрощеними популяризованими довідниками, які не можуть стати джерелом системного, поглибленого, постійного використання в навчально-виховному процесі. Насиченість зайвою, не передбаченою програмою (яка, до речі, і так перенасичена) інформацією.• Непродуманість зв'язку санітарно-гігієнічних вимог у кабінетах інформатики і класах ІКТ з особливостями створення ЕЗНП, які передбачають умови «один ПК — один користувач» або наявність мультимедійного проектора. (В умовах відсутності проектора ЕЗНП стають видом домашньої роботи або засобом, який вчитель мусить сам редагувати, підпорядковувати існуючим умовам.)• Методично не продумане подання навчального матеріалу, при якому учень змушений діяти за певною достатньо жорсткою схемою, що не дає розвитку творчій уяві і унеможливлює дослідницьку діяльність дитини.• Неякісні графічні зображення, звук.• Різноманіття інтерфейсу програм. (Часто навіть один виробник може пропонувати видання з різним інтерфейсом і різними форматами зберігання інформації на диску. Користувач, купивши чергову програму, змушений освоювати нові прийоми роботи з нею.)І зовсім неприпустимо, коли мультимедійний посібник зводиться до

сухої демонстрації текстів і реєстрації правильності відповідей на запропоновані запитання. Навчання має розглядатися як діяльність, що включає пізнавальні, емоційно-мотиваційні і вольові процеси. Тому електронні засоби навчання не повинні дублювати паперові носії інформації: текст плюс ілюстрація.• Вони мають бути багаторівневими, такими, щоб у змісті були представлені аналітико-логічна, візуальна, практична й алгоритмічна форми навчального матеріалу.• їхня конструкція повинна включати елементи самостійного дослідження, моделювання, елементи інтелектуальної гри у вигляді уявного експерименту.• У них мають використовуватися не просто завдання, а пізнавальні завдання з багатоваріантністю початкових даних і контрольних запитань, що припускають можливість аналізу отримуваних рішень.• У них також повинні бути передбачені певні пропорції між аудіомовною, візуальною і чуттєво-сенсорною модальністю при засвоєнні матеріалу.• Структура навчального матеріалу має спонукати до самостійної роботи, прищеплювати навички творчого мислення.

Матеріал можна будувати так, щоб він був для учня серією маленьких відкриттів, через які він може піднятися до вищих узагальнень. З будь-якого програмного курсу можна сконструювати таку синтетичну вправу, завдання, виконання б яких містило різні елементи творчості. Введення таких синтетичних вправ слід починати з елементарних форм. Учні можуть і повинні брати участь як у складанні завдань нового вигляду, так і в їх колективному виконанні. Під час такої роботи учні спочатку спостерігають процес синтезу, а потім — аналізу, обидва шляхи мислення розвиватимуться у взаємозв'язку.

Декілька риторичних запитань• Коли в Україні з'явиться вітчизняна енциклопедія — аналог

Page 6: Електронні засоби навчання. Міфи та реальність

«Кирила і Мефодія»; вітчизняний дитячий освітній портал, схожий, знову ж таки на «КиМ», де вже сьогодні — справжній «клондайк» захопливих, розвивальних навчальних ігор, безкоштовний доступ до яких російським школам відкритий через один-єдиний крок — договір з адміністрацією школи?• Хто мусить фінансувати такі проекти?• На чиїй совісті страшенне відставання української школи?!