ПРОЕКТ ЗАКОН УКРАЇНИ

«ПРО ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ»

Цей Закон визначає правові засади державного управління та регулювання в сфері електронних комунікацій, а також встановлює права, обов'язки та відповідальність суб’єктів ринку електронних комунікацій, зокрема в частині захисту прав споживачів послуг, в тому числі споживачів з обмеженими можливостями.

Закон регулює правові відносини, що пов’язані з електронними комунікаційними мережами та послугами, користуванням обмеженими ресурсами та забезпеченням конкуренції.

Глава IЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:абонент - споживач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах

договору;

абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлюватися оператором електронних комунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї електронної комунікаційної мережі незалежно від обсягу отриманих послуг;

абонентська лінія – фізична лінія, яка з’єднує кінцеве обладнання споживача з пунктом закінчення електронної комунікаційної мережі;

абонентський номер – номер, виділений абоненту для отримання електронних комунікаційних послуг за допомогою кінцевого пристрою;

адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами символьний та/або цифровий ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних імен;

взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж (взаємне підключення, з’єднання) - фізичне та/або логічне з'єднання електронних комунікаційних мереж загального користування, з метою надати можливість споживачам одного оператора електронних комунікацій підтримувати комунікацію із споживачами того самого або іншого оператора електронних комунікацій або мати доступ до послуг, які надаються іншим оператором електронних комунікацій;

визначені вимоги - заявлені потреби чи очікування, які зафіксовані в технічних регламентах, стандартах, технічних специфікаціях або в інший спосіб;

виклик – з‘єднання, яке забезпечує голосову електронну комунікацію.

географічний номер - номер з національного плану нумерації, в якому частина його 1

цифрової структури містить географічний признак, який використовується для маршрутизації викликів до кінцевого пристрою споживача;

голосова телефонія - обмін інформацією голосом у реальному часі з використанням електронних комунікаційних мереж;

дані - інформація представлена у формі, придатній для обробки її засобами обчислювальної техніки;

домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву (доменне ім’я), що її ідентифікує;

доступ до електронної комунікаційної мережі - надання доступу до електронної комунікаційної мережі та/чи послуг одного оператора електронних комунікацій іншому оператору електронних комунікацій, згідно з визначеними умовами з метою забезпечення надання електронних комунікаційних послуг;

доступ до інфраструктури електронних комунікаційних мереж (доступ до технічних засобів) – надання у користування, зокрема, у спільне користування, інфраструктури електронних комунікаційних мереж або її окремих технічних засобів та/або підключення до них, згідно з визначеними умовами;

електронна комунікаційна мережа - комплекс активних і пасивних технічних засобів, ресурсів, споруд призначених для передачі та/або прийому, маршрутизації, комутації електромагнітних сигналів дротовими, радіо, оптичними чи іншими електромагнітними системами та засобами, включаючи супутникові мережі, фіксовані (з комутацією каналів і з комутацією пакетів, в тому числі Інтернет) та мобільні наземні мережі, електричні кабельні мережі в тій мірі, в якій вони використовуються для передачі сигналів, мережі, що використовуються для радіо і телевізійного мовлення, мережі кабельного телебачення, незалежно від типу інформації, що передається;

електронна комунікаційна мережа доступу - частина електронної комунікаційної мережі між вузлом (центром) комутації та пунктом закінчення електронної комунікаційної мережі включно;

електронна комунікаційна мережа загального користування - електронна комунікаційна мережа, яка повністю або частково використовується для надання загальнодоступних електронних комунікаційних послуг і забезпечує передачу інформації між пунктами закінчення електронної комунікаційної мережі;

електронна комунікаційна послуга (послуга) – послуга, що надається, як правило, на платних умовах та полягає повністю або переважно у передачі інформації електронними комунікаційними мережами, включаючи послуги передачі інформації в мережах, які використовується для мовлення, але виключаючи забезпечення або здійснення редакторського контролю змісту інформації, яка передається за допомогою комунікаційних мереж та послуг;

2

електронні комунікації – передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою електронних комунікаційних мереж;

загальний дозвіл – визначений законом загальний правовий режим надання електронних комунікаційних мереж або послуг, до якого додаються певні конкретні зобов’язання відносно всіх або окремих видів електронних комунікаційних мереж та послуг;

загальнодоступна електронна комунікаційна послуга – послуга у сфері електронних комунікацій, що доступна усім споживачам;

загальнодоступна телефонна послуга – послуга, що доступна усім споживачам для здійснення та отримання прямих чи непрямих національних чи міжнародних викликів, зокрема, доступу до служб екстреної допомоги, завдяки використанню номера або номерів національного чи міжнародного плану телефонної нумерації;

Інтернет (мережа Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа загального користування, яка складається з фізично та логічно взаємоз’єднаних окремих електронних комунікаційних мереж та мереж доступу, взаємодія яких базується на інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами, та яка призначена для передачі даних;

інформаційна безпека електронних комунікаційних мереж – такий стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через не забезпечення сталості, надійності, цілісності та зв’язності електронних комунікаційних мереж загального користування, а також через несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення конфіденційності інформації про споживачів;

інформація – це відомості, представлені в будь-якій формі й вигляді, на будь-яких носіях, про події, явища або факти, які мали, мають або можуть мати місце;

інфраструктура електронних комунікаційних мереж – технічні засоби електронних комунікаційних мереж, крім кінцевого обладнання, а також будівлі, вежі, антени, опори та інші інженерні споруди, що забезпечують функціонування електронних комунікаційних мереж;

кабельна каналізація електронних комунікаційних мереж – інженерні споруди, що включають кабелепроводи, оглядові пристрої, станційні кабельні шахти, колектори, обладнання та інше оснащення, що призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів ;

кінцеве обладнання - обладнання, яке призначено для отримання електронних комунікаційних послуг та з'єднується з пунктом закінчення електронної комунікаційної мережі;

3

кодекс усталеної практики - нормативно-технічний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, побудови, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації електронних комунікаційних мереж або її складових;

конкурсна комісія – конкурсна комісія з відбору кандидатів на посади голови та членів національної комісії;

короткі повідомлення - короткі текстові повідомлення, які передаються та приймаються за допомогою спеціальної служби коротких повідомлень мобільних електронних комунікацій;

ліцензія на використання номерів – документ, що засвідчує право оператора електронних комунікацій на використання частки номерного ресурсу;

Національний план нумерації України (План нумерації) – нормативно-правовий акт, який визначає засади побудови номерного ресурсу електронних комунікаційних мереж загального користування, формати національних та міжнародних номерів, що використовуються для надання електронних комунікаційних мереж та послуг, та відповідає рекомендаціям Міжнародного телекомунікаційного союзу, а також іншим міжнародним документам;

негеографічні номери – номери з національного плану нумерації, в яких його цифрова структура не містить географічний признак;

неприпустима радіозавада – електромагнітне випромінювання будь-якого походження, яке ставить під загрозу функціонування радіонавігаційної служби або інших служб безпеки, або в іншому випадку значно погіршують, ускладнюють або постійно переривають функціонування служб радіокомунікацій, що працюють відповідно до законодавства України;.

номер – послідовність десяткових цифр, що відповідає вимогам до структури, довжини та унікальності відповідно до Національного плану нумерації України та який містить інформацію, необхідну для маршрутизації виклику до кінцевого користувача (кінцевих абонентських пристроїв) або доступу до електронних комунікаційних мереж та послуг;

номерний ресурс – повна сукупність номерів, які використовуються в електронній комунікаційній мережі загального користування відповідно до Національного плану нумерації України;

оператор електронних комунікацій – юридичні особи та/або фізичні особи – підприємці, які є громадянами України з постійним місцем проживання на території України, що надають електронні комунікаційні мережі та послуги на умовах загального дозволу;

оператор електронних комунікацій з істотною ринковою перевагою (оператор електронних комунікацій з ІРП, оператор з ІРП) - оператор електронних комунікацій,

4

який займає становище еквівалентне монопольному (домінуючому), але за формальними ознаками не може бути визнаний таким відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

оптовий ринок електронних комунікаційних послуг — ринок електронних комунікаційних послуг, на якому оператором електронних комунікацій надаються послуги іншим операторам електронних комунікацій з метою надання останніми електронних комунікаційних послуг споживачам;

первинний розподіл номерного ресурсу - виділення оператору електронних комунікацій частки номерного ресурсу із зазначенням, у тому числі індексів, ємності номерів, певних кодів мереж, послуг, для надання електронних комунікаційних послуг;

перенесення абонентського номера – телекомунікаційна послуга, що надається абоненту за його заявою, яка полягає у можливості отримувати електронні комунікаційні послуги за абонентським номером, який було надано йому оператором електронних комунікацій, у будь-якого іншого оператора електронних комунікацій;

персональний номер - абонентський номер, що присвоюється абоненту за його заявою у порядку, встановленому національною комісією, централізовано адмініструється і може використовуватися цим абонентом для отримання електронних комунікаційних послуг незалежно від географічного регіону;

попереднє регулювання — регуляторні зобов’язання, які накладаються на оператора електронних комунікацій з ІРП і спрямовані на розвиток економічної конкуренції на ринках надання електронних комунікаційних мереж та послуг;

пункт закінчення електронної комунікаційної мережі - місце стику (з'єднання) електронної комунікаційної мережі та кінцевого обладнання;

регуляторні зобов'язання — зобов'язання, що накладаються національною комісією на оператора електронних комунікацій з ІРП на ринку електронних комунікаційних послуг;

ринок електронних комунікаційних послуг – оптовий або роздрібний ринок, на якому здійснюється обіг електронних комунікаційних послуг, що надаються оператором електронних комунікацій споживачам іншим операторам електронних комунікацій;.

роздрібний ринок електронних комунікаційних послуг - ринок електронних комунікаційних послуг, на якому операторами електронних комунікацій надаються послуги споживачам;

розподіл номерного ресурсу – процес визначання призначення або відкриття частини номерного ресурсу в Національному плані нумерації України з метою його використання для надання конкретних електронних комунікаційних мереж та послуг;

роумінг – телекомунікаційна послуга, яка забезпечує можливість абонентам одного

5

оператора електронних комунікацій, що надає послуги рухомих (мобільних) електронних комунікацій, отримувати такі ж саме послуги у іншого оператора електронних комунікацій без укладання з ним буд-яких договорів;

роумінг національний – роумінг, при якому задіяні виключно оператори електронних комунікацій України;

служба радіокомунікацій (радіослужба) - визначена Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу телекомунікацій служба передавання та/або приймання радіохвиль певними радіоелектронними засобами користувачів радіочастотного ресурсу;

спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж - використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж або її окремих елементів спільно декількома операторами електронних комунікацій на договірних засадах;

споживач електронних комунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує електронні комунікаційні послуги для власних потреб;

споруди електронних комунікаційних мереж - будівлі, вежі, антени, опори та інші інженерні споруди, які відносяться до інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

сталість електронної комунікаційної мережі - властивості електронної комунікаційної мережі зберігати повністю свої функції за умови впливу на неї дестабілізуючих чинників;

стандарт організації (СОУ) — стандарт, прийнятий суб'єктом стандартизації іншого рівня, ніж національний орган стандартизації, на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних та інших спільних інтересів;

суб'єкти ринку електронних комунікацій – оператори електронних комунікацій, споживачі електронних комунікаційних послуг, виробники та/або постачальники технічних засобів електронних комунікацій;

таксофон - телефон доступний усім споживачам, при використанні якого як засоби оплати можуть використовуватися монети та/або кредитні/дебетові картки та/або передплатні картки;

тарифна одиниця (одиниця тарифікації) послуги — одиниця обліку послуги (тривалість часу, обсяг даних, кількість повідомлень, сеансів зв'язку), за якою здійснюється її тарифікація;

тарифний план — сукупність пропозицій, запропонованих споживачеві оператором

6

електронних комунікацій щодо вартості, умов та обсягу надання конкретної послуги або пакету послуг;

телекомунікаційна послуга – послуга, яка забезпечує надання електронної комунікаційної послуги;

технічна специфікація - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні задовольняти електронні комунікаційні мережі або окремі їх складові, або пов’язані з ними процеси та методи проектування, будівництва,реконструкції, модернізації та експлуатації або електронні комунікаційні послуги;

технічне регулювання у сфері електронних комунікацій – встановлення визначень та виконання обов’язкових вимог до технічних характеристик електронних комунікаційних мереж або окремих їх складових, або пов’язаних з ними процесів і методів проектування, будівництва, реконструкції, модернізації та експлуатації, а також електронних комунікаційних послуг;

технічний регламент у сфері електронних комунікацій - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики електронних комунікаційних мереж або окремих їх складових, або пов’язаних з ними процесів і методів проектування, будівництва, реконструкції, модернізації та експлуатації, електронних комунікаційних послуг, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов’язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, маркування в тій мірі, в якій вони застосовуються у сфері електронних комунікацій;

технічні вимоги - нормативно-технічний документ, що встановлює конкретні технічні та технологічні параметри або діапазон таких параметрів, яким повинні відповідати електронна комунікаційна мережа або окремі її складові, або процеси, які в них відбуваються, або електронні комунікаційні послуги та може визначати методики за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі параметри.

технічні засоби електронних комунікацій – комунікаційне обладнання, обладнання, яке забезпечує комутацію та маршрутизацію, станційні та лінійні споруди, які використовуються для утворення електронних комунікаційних мереж;

технічні умови – нормативно-технічний документ, що визначає перелік технічних вимог, яким повинні відповідати електронні комунікаційні мережі або окремі її складові, або процеси, які в них відбуваються;

трафік - сукупність інформаційних сигналів, що передаються за допомогою електронних комунікаційних мереж за визначений інтервал часу;

універсальна послуга - набір електронних комунікаційних послуг та телекомунікаційних послуг визначених цим Законом встановленої якості, які надаються усім споживачам на всій території України за доступною ціною;

фіксовані електронні комунікації – електронні комунікації, що здійснюються із

7

застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.

Стаття 2. Законодавство про електронні комунікаціїЗаконодавство України про електронні комунікації складається з Конституції

України, цього Закону, Закону України «Про радіочастотний ресурс України», міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини сфері електронних комунікацій.

Стаття 3. Призначення електронних комунікацій1. Галузь зв'язку України складається з електронних комунікацій та поштового

зв’язку.2. Електронні комунікації є технологічною складовою інформаційної сфери

України, основою функціонування та розвитку всіх сфер життєдіяльності особистості, суспільства та держави на базі використання інформаційно-комп’ютерних технологій.

Стаття 4. Принципи правового регулювання у сфері електронних комунікацій

1. Основними принципами правового регулювання у сфері електронних комунікацій є:

1) забезпечення конституційного права особи на свободу слова, права вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію;

2) виконання вимог забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та держави, зокрема, гарантування таємниці телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, захисту персональних даних та інформації про особисте і сімейне життя особи;

3) захист та гармонізація прав і законних інтересів споживачів, інших учасників ринка електронних комунікацій та держави;

4) мінімізація регуляторного впливу, який здійснюється лише з метою забезпечення відкритої та доброчесної конкуренції, захисту прав споживачів, захисту прав та інтересів держави;

5) презумпція невинуватості, доброчесності та рівноправності суб’єктів ринку електронних комунікацій;

6) недискримінаційність доступу до електронних комунікаційних мереж та послуг, інфраструктури електронних комунікаційних мереж, обмежених ресурсів;

7) ефективне та раціональне використання обмежених ресурсів;8) забезпечення технологічної нейтральності;9) мінімізації негативних наслідків від порушення умов функціонування

електронних комунікаційних мереж;10) забезпечення повсюдного доступу до різноманітних електронних

комунікаційних послуг, а також сприяння збільшенню їх переліку;11) забезпечення незалежності державного регулювання;12) дотримання органами державного управління та регулювання положень

гарного адміністрування;8

13) забезпечення інформаційної прозорості та відкритості органів державного управління та регулювання, всіх суб’єктів ринку електронних комунікацій;

14) сприяння розширенню міжнародного співробітництва.2. Зазначені в частині 1 цієї статті принципи правового регулювання у сфері

електронних комунікацій повинні бути враховані в інших законах та нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у сфері електронних комунікацій, а також вони повинні застосовуватись органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами ринку електронних комунікацій в правозастосовній діяльності.

Стаття 5. Мова у сфері електронних комунікаційМова у сфері електронних комунікацій визначається статтею 25 Закону України

"Про засади державної мовної політики".

Стаття 6. Обліково-звітний час у сфері електронних комунікацій1. При здійсненні діяльності у сфері електронних комунікацій в Україні

застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.2. При здійсненні міжнародної діяльності у сфері електронних комунікацій

обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України або договорами операторів електронних комунікацій.

Глава II СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 7. Принципи організації державного управління та державного регулювання у сфері електронних комунікацій

Побудова та функціонування системи державного управління та державного регулювання у сфері електронних комунікацій базується на таких принципах:

1) чіткого розподілу та розмежування функцій державного управління та регулювання, а також повноважень органів державної влади щодо визначення, формування та реалізації державної політики;

2) узгодженості, послідовності, взаємодоповнюваності цілей та діяльності різних органів державної влади та місцевого самоврядування;

3) поєднання централізації та децентралізації у повноваженнях органів державної влади та місцевого самоврядування;

4) повноти, максимальної концентрації та сумісності функцій у межах повноважень органу державної влади;

5) застосування механізмів залучення громадськості до підготовки, прийняття та моніторингу виконання загальноважливих рішень;

6) публічності діяльності та підзвітності органів державної влади громадськості.

Стаття 8. Система державного управління та регулювання у сфері електронних комунікацій

Верховна Рада України визначає державну політику у сфері електронних

9

комунікацій шляхом прийняття законів України.

Державне управління у сфері електронних комунікацій здійснюють:

1) Кабінет Міністрів України; 2) центральний орган виконавчої влади у галузі зв’язку; 3) інші органи центральної виконавчої влади;4) органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. Державне регулювання у сфері електронних комунікацій здійснює національна

комісія.

Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері електронних комунікацій

1. Кабінет Міністрів України: 1) забезпечує проведення державної політики у сфері електронних комунікацій

шляхом затвердження нормативно-правових актів;2) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності у сфері електронних

комунікацій;3) здійснює управління об'єктами державної власності у сфері електронних

комунікацій;4) визначає правові та організаційні засади управління та користування

електронними комунікаційними мережами загального користування в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану;

5) спрямовує і координує діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади у сфері електронних комунікацій.

Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку

1. Центральний орган виконавчої влади у галузі зв’язку має наступні повноваження у сфері електронних комунікацій (ЦОВЗ):

1) формує та реалізує державну політику у сфері електронних комунікацій;2) надає пропозиції щодо визначення та проведення державної політики у сфері

електронних комунікацій шляхом розроблення проектів законів та нормативно-правових актів;

3) розробляє та затверджує нормативно-правові та нормативно-технічні акти, які є обов’язковими до виконання органами державної влади і місцевого самоврядування та суб’єктами ринку електронних комунікацій;

4) формує та реалізує технічну політику у сфері електронних комунікацій відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

5) затверджує своїм рішенням порядки щодо реалізації технічної політики з різних питань, зокрема, встановлює порядок маршрутизації трафіка;

6) створює та забезпечує ведення реєстрів, як публічних баз даних, що

10

розміщуються на офіційному веб-сайті ЦОВЗ;7) розробляє за участю національної комісії, Антимонопольного комітету України

та громадськості Перелік ринків надання електронних комунікаційних мереж та послуг та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;

8) розробляє за участю національної комісії та громадськості Правила надання та отримання послуг у сфері електронних комунікацій та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;

9) розробляє за участю національної комісії, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, представників ринку електронних комунікацій та громадськості Концепцію розвитку електронних комунікацій України та інші стратегічні документи щодо розвитку сфери електронних комунікацій;

10) організовує проведення досліджень щодо забезпечення розвитку сфери електронних комунікацій;

11) інформує суб'єктів ринку електронних комунікацій про політику та стратегію розвитку електронних комунікаційних мереж загального користування;

12) вирішує в межах компетенції питання щодо забезпечення надання електронних комунікаційних користування та послуг для потреб держаних органів, зокрема державної системи урядового зв'язку, національної системи конфіденційного зв'язку, органів безпеки, оборони, охорони правопорядку;

13) здійснює керівництво Системою оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану;

14) отримує безоплатно від операторів електронних комунікацій необхідну для виконання своїх повноважень інформацію відповідно до вимог цього Закону;

15) отримує безоплатно від органів державної влади та органів місцевого самоврядування документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначену законодавством;

16) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями та державними органами інших держав;

17) виконує обов'язки Адміністрації зв'язку України;18) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та іншого

законодавства.

Стаття 11. Повноваження органів центральної виконавчої влади у сфері електронних комунікацій

1. Органи центральної виконавчої влади мають повноваження у сфері електронних комунікацій, якщо рішення прийняте на виконання їх загальних повноважень є обов'язковим для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

2. Органи центральної виконавчої влади можуть мати окремі конкретні

11

повноваження у сфері електронних комунікацій виключно на основі положень цього Закону або інших законів Україні.

Стаття 12. Повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у сфері електронних комунікацій

1. Окремі конкретні повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у сфері електронних комунікацій визначаються цим Законом.

2. Загальні повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо забезпечення та сприяння діяльності операторів електронних комунікацій визначаються відповідно до положень Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій» та інших.

Стаття 13. Повноваження національної комісії1. Національна комісія має наступні повноваження у сфері електронних

комунікацій:1) реалізує державну регуляторну політику та політику технічного регулювання;2) розробляє пропозиції щодо визначення та проведення, формування та реалізації

державної політики у сфері електронних комунікацій шляхом розроблення проектів законів та нормативно-правових актів та їх подання або подання пропозицій щодо їх розроблення до ЦОВЗ;

3) затверджує своїм рішенням нормативно-правові акти, які є обов’язковими для виконання суб’єктами ринку електронних комунікацій, та контролює їх виконання;

4) приймає участь у розробленні Переліку ринків надання електронних комунікаційних мереж та послуг, Правил надання та отримання послуг у сфері електронних комунікацій та Концепцію розвитку електронних комунікацій України;

5) самостійно формує кошторис національної комісії, встановлює відповідно до цього Закону внески на регулювання;

6) затверджує Регламент національної комісії; 7) видає офіційний бюлетень (періодичне електронне видання) і публікує в ньому

нормативно-правові акти, відомості, передбачені цим Законом;8) створює та забезпечує ведення реєстрів, як публічних баз даних, що

розміщуються на офіційному веб-сайті національної комісії;9) здійснює регулювання користування обмеженими ресурсами (радіочастотним та

номерним);10) затверджує основні вимоги до договорів у сфері надання електронних

комунікаційних мереж та послуг;11) здійснює в установленому нею порядку визначення оптових та роздрібних

ринків певних електронних комунікаційних послуг, проведення їх аналізу та визначення постачальників з ІРП на ринках таких послуг;

12) накладає, змінює, скасовує або залишає чинними регуляторні зобов'язання для постачальників з ІРП на ринку певних електронних комунікаційних послуг;

12

13) затверджує своїм рішенням порядки здійснення ринкового аналізу, покладання регуляторних зобов’язань, надзору (контролю), надання інформації та інші відповідно до вимог цього Закону;

14) встановлює системи обліку витрат, формат та методологію бухгалтерського обліку для операторів електронних комунікацій;

15) здійснює відповідно до закону регулювання тарифів та цін у сфері електронних комунікацій;

16) здійснює нагляд ( контроль) за ринком електронних комунікацій;17) застосовує в установленому цим Законом порядку санкції та штрафи до

операторів електронних комунікацій за порушення законодавства у сфері електронних комунікацій;

18) отримує безоплатно від операторів електронних комунікацій необхідну для виконання своїх повноважень інформацію відповідно до вимог цього Закону;

19) отримує безоплатно від органів державної влади та органів місцевого самоврядування документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначену законодавством;

20) звертається до суду з відповідними позовними заявами у разі порушення суб'єктами ринку електронних комунікацій законодавства про електронні комунікації,

21) забезпечує досудове вирішення спорів між суб'єктами ринку електронних комунікацій;

22) здійснює співробітництво з відповідними органами регулювання у сфері електронних комунікацій інших держав;

23) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та іншого законодавства.

Стаття 14. Принципи взаємодії суб’єктів владних повноважень з суб’єктами ринку електронних комунікацій

1. До суб’єктів владних повноважень у сфері електронних комунікацій відносяться органи державного управління та регулювання зазначені в статтях 11-14 цього Закону.

2. Суб’єкти владних повноважень при наданні адміністративних послуг, підготовці та прийнятті рішень, розгляді звернень та скарг суб’єктів ринку електронних комунікацій повинні дотримуватись наступних принців:

1) здійснення діяльності виключно у відповідності до закону, наданих повноважень та встановлених процедур;

2) рівності по відношенню до будь-яких суб’єктів ринку електронних комунікацій, які перебувають в одній і тій же ситуації, особливо в умовах надання адміністративних послуг за конкурсними (тендерними) процедурами;

3) неупередженого ставлення до будь-яких суб’єктів ринку електронних комунікацій, відмови від врахування будь-яких чинників, які прямо не передбачені нормативними документами, максимального використання для порівняння та оцінки показників, які мають кількісні характеристики;

4) здійснення заходів державного примусу, обмеження прав виключно на

13

пропорційній основі без надмірності, в тій мірі, в якій це потрібно для досягнення поставленої мети;

5) виконання обов’язків, здійснення повноважень в розумно стислі терміни, які обґрунтовуються лише змістом необхідних для цього процедур;

6) обов’язкового надання процедурної можливості всім суб’єктам ринку електронних комунікацій приймати особисту участь у розгляді всіх питань, що стосуються рішень, які впливають на їх права або інтереси.

3. Центральний орган виконавчої влади у галузі зв’язку, інші органи центральної виконавчої влади, національна комісія, органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації, які здійснюють повноваження у сфері електронних комунікацій відповідно до цього Закону, затверджують нормативно-правовий документ відповідно до конкретних умов діяльності і особливостей внутрішніх адміністративних процедур, яким встановлюються процедури надання адміністративних послуг, підготовки та прийнятті рішень, розгляду звернень та скарг суб’єктів ринку електронних комунікацій, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу владних повноважень.

4. В нормативно-правовому документі, який встановлює процедури надання адміністративних послуг, розгляду звернень та скарг суб’єктів ринку електронних комунікацій, повинно бути юридично закріплено принципи, зазначені в частині другій цієї статті.

Глава IІI ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ

Стаття 15. Правовий статус національної комісії1. Національна комісія є колегіальним органом державної влади, який є

підпорядкованим Президенту України та підзвітним Верховній Раді України.2. Національна комісія здійснює незалежне державне регулювання у сфері

електронних комунікацій відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів.

3. Незалежність діяльності національної комісії забезпечується:1) юридичною та функціональною незалежністю від суб'єктів ринку електронних

комунікацій;

2) неупередженим, прозорим та своєчасним виконанням своїх повноважень, а також наявністю необхідних та достатніх для їх виконання фінансових та людських ресурсів;

3) самостійністю та незалежністю у прийнятті рішень відповідно до наданих повноважень, зокрема з питань попереднього регулювання та розв’язання суперечок між суб'єктами ринку електронних комунікацій;

4) особливим порядком призначення голови і членів національної комісії та їх звільненням лише за вмотивованими обставинами;

5) наявністю щорічного бюджету, достатнього для виконання наданих 14

повноважень, якій доводиться до відома громадськості, та особливого порядку його формування;

6) відповідністю розміру середньої заробітної плати працівників національної комісії відповідної категорії розміру середньої заробітної плати у галузі зв’язку за минулий рік;

7) можливістю оскарження будь-якого рішення національної комісії лише у судовому порядку. Рішення національної комісії може бути перестати чинним лише згідно рішення суду, яке вступило в законну силу.

3. Національна комісія діє на підставі положення, затвердженого Президентом України.

4. Національна комісія є юридичною особою публічного права і має відокремлене майно, що є державною власністю.

5. Національна комісія має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

6. Національна комісія набуває повноважень з моменту призначення більше двох третин її загального кількісного складу.

7. Нормативно-правові акти, затверджені національною комісією відповідно до її повноважень, є обов'язковими до виконання суб’єктами ринку електронних комунікацій.

8. Обговорення, погодження та реєстрація нормативно-правових актів, які затверджені національною комісією, здійснюється відповідно до законодавства.

9. Національна комісія взаємодіє з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування в порядку визначеному цим Законом та іншим законодавством.

10. Втручання органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність національної комісії, що пов’язана із здійсненням повноважень щодо державного регулювання ринку електронних комунікацій, забороняється.

Стаття 16. Склад національної комісії1. Національна комісія утворюється у складі голови, шести членів та апарату

(центральний апарат та, за умови утворення , територіальні органи).

2. Голова та члени національної комісії, працівники його апарата є державними службовцями.

3. Структура, чисельність та штатний розпис національної комісії затверджується її рішенням в межах щорічного кошторису.

4. Національна комісія відповідно до законодавства самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів центрального апарата та територіальних органів.

5. Положення про структурні підрозділи центрального апарата та територіальні

15

органи затверджує голова національної комісії.

6. Апарат забезпечує діяльність національної комісії, в тому числі виконує організаційну, технічну, юридичну, аналітичну, інформаційно-довідкову та іншу роботу, необхідну для ефективного її функціонування.

Стаття 17. Порядок призначення та звільнення голови та членів національної комісії

1. Голова та члени національної комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України.

2. Кандидати на посади голови та членів національної комісії подаються конкурсною комісією Президенту України за результатами проведення конкурсу.

3. Конкурс проводиться відповідно до положення про проведення конкурсу з добору кандидатів на посади голови і членів національної комісії та відповідно до регламенту роботи конкурсної комісії, які затверджуються Президентом України.

4. Створення, відбір членів конкурсної комісії та їх призначення проводиться відповідно до положення про конкурсну комісію, яке затверджується Президентом України

5. До складу конкурсної комісії залучаються особи, які мають повну вищу (профільну, економічну або юридичну) освіту, є визнаними фахівцями у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку, мають високу кваліфікацію і значний досвід роботи на керівних посадах в галузі зв’язку України або закордонної країни, а також бездоганну професійну репутацію.

6. Претенденти до складу конкурсної комісії висуваються органами державної влади, професійними асоціаціями у сфері галузі зв’язку та громадськими організаціями.

7. Кандидати на посади голови і членів національної комісії повинні відповідати вимогам, які викладені у частині 8-9 цієї статі, та представити для публічного обговорення проект власної стратегії розвитку регулювання сфери електронних комунікацій та поштового зв’язку.

Претенденти на посади голови і членів національної комісії висуваються органами державної влади, професійними асоціаціями у сфері галузі зв’язку та громадськими організаціями, а також в порядку самовисування.

8. Головою та членом національної комісії можуть бути громадяни України, які мають повну вищу (профільну, економічну або юридичну) освіту та знання однієї або більше іноземних мов, досвід роботи на керівних посадах у галузі зв’язку не менше чотирьох років упродовж останніх десяти років.

9. Голова та член національної комісії не можуть бути власниками корпоративних

16

прав операторів електронних комунікацій, операторів поштового зв'язку, виробників або постачальників технічних засобів електронних комунікацій, діяльність яких відповідно до цього Закону та інших законів регулюється національною комісією, отримувати від них фінансову або матеріальну винагороду та допомогу чи займати будь-яку посаду, в тому числі на громадських засадах.

10. Голова та члени національної комісії призначаються на посаду терміном на п'ять років. Одна й та ж особа не може бути головою та/або членом національної комісії більше двох термінів підряд.

11. Голова або член національної комісії можуть бути звільнені з посади у разі:

1) подання заяви про відставку;

2) припинення громадянства України;

3) неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я;

4) грубого порушення службових обов'язків,

5) подання Президенту України рішення конкурсної комісії за результатами розгляду петицій операторів електронних комунікацій та операторів поштового зв’язку;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні злочину;

7) наявності інших підстав, передбачених законами.

12. Петиція щодо звільнення голови або члена національної комісії відповідно до пункту 5 частини одинадцятої цієї статті, яку підтримано операторами електронних комунікацій та операторами поштового зв’язку чисельністю більш ніж половина від їх загальної кількості, розглядається на публічному засіданні конкурсної комісії, процедура проведення якого передбачається регламентом її роботи.

Порядок та процедура збору підписів операторів електронних комунікацій та операторів поштового зв’язку під петицією визначається Законом України «Про звернення громадян».

Висновок засідання конкурсної комісії за результатами розгляду петиції щодо доцільності звільнення голови або члена національної комісії подається Президенту України протягом 10 днів після його проведення.

13. Повноваження голови або члена національної комісії припиняються у разі його смерті, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Стаття 18. Організаційні засади роботи національної комісії1. Повноваження Голови національної комісії:

1) здійснює керівництво поточною діяльністю національної комісії та вирішує всі

17

питання діяльності національної комісії, за винятком тих, які належать до компетенції національної комісії як колегіального органу;

2) представляє національну комісію у відносинах з державними органами влади, міжнародними організаціями, державними органами інших держав з питань, визначених повноваженнями національної комісії;

3) скликає, проводить, затверджує порядок денний засідання національної комісії, підписує протоколи засідань та рішення національної комісії;

4) видає накази, розпорядження з питань, що належать до його компетенції;

5) затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату та територіальних органів;

6) приймає на роботу і звільняє з роботи працівників апарату національної комісії, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення;

7) здійснює керівництво діяльністю територіальних органів національної комісії, призначає на посади та звільняє з посад у встановленому законодавством порядку керівників цих органів;

8) підписує документи, які видаються відповідно до рішень національної комісії;

9) має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;

10) подає Президенту України пропозиції щодо звільнення з посад членів національної комісії;

11) подає Бюджетній раді національної комісії проект кошторису національної комісії;

12) затверджує штатний розпис національної комісії;13) виконує інші функції, необхідні для здійснення повноважень національною

комісією (крім віднесених до повноважень національної комісії як колегіального органа).2. У разі своєї тимчасової відсутності голова національної комісії покладає

виконання своїх обов’язків на одного з членів національної комісії.

3. За рішенням національної комісії встановлюється розподіл функцій між членами національної комісії та їх взаємозамінність, а також виконання членом національної комісії обов’язків голови у разі його тимчасової відсутності.

4. Основною формою роботи національної комісії як колегіального органу є засідання, що проводяться під головуванням голови національної комісії.

5. Засідання національної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її загального кількісного складу.

6. Рішення національної комісії приймаються більшістю голосів від її загального 18

кількісного складу. Голова та члени національної комісії мають по одному голосу кожен.

7. Порядок організації діяльності національної комісії, у тому числі проведення її засідань, визначається у Регламенті, який затверджується рішенням національної комісії.

8. Голова та члени національної комісії діють без довіреності від імені національної комісії у межах, встановлених законодавством України та Регламентом національної комісії, зокрема мають право без довіреності представляти національну комісію в суді.

Стаття 19. Відкритість та прозорість діяльності національної комісії 1. Національна комісія забезпечує відкритість своєї діяльності та прозорість

прийняття рішень.

2. Відкритість діяльності національної комісії забезпечується шляхом обов'язкової публікації на офіційному веб-сайті національної комісії наступної інформації про:

1) цілі, повноваження, завдання та функції національної комісії; організаційну структуру та штатний розпис; посадових осіб, їх повноваження із зазначенням їх реквізитів; перспективні та поточні плани діяльності; звіти про засідання національної комісії (поточні та підсумкові); державні закупівлі; результати роботи та фінансові результати, адміністративні послуги, які надаються фізичним і юридичним особам тощо;

2) нормативно-правові акти, в яких визначаються повноваження національної комісії; нормативно-правові акти, що затверджені або готуються до розгляду національною комісією; плани роботи по підготовці нормативно-правових актів із зазначенням їх мети та концепції;

3) результати оскаржень рішень національної комісії; порядок подання та розгляду, результати розгляду інформаційних запитів, скарг та пропозицій суб’єктів ринку електронних комунікацій;

4) види та склад інформації та інформаційних ресурсів, що знаходяться у віданні національної комісії, про порядок їх отримання фізичними та юридичними особами.

5) кошторис на наступний рік, а також не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним, річні звіти про виконання кошторису за попередній рік.

3. Порядок денний засідань національної комісії підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті національної комісії не менше ніж за 3 робочих дні до проведення засідання.

4. Нормативно-правові акти національної комісії підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті національної комісії протягом трьох робочих днів після їх прийняття із зазначенням стислої анотації цього акту та дати набрання їм чинності.

5. Оприлюднення інформації та її оновлення на офіційному веб-сайті

19

національної комісії здійснюється у порядку, встановленому Регламентом національної комісії.

6. Засідання національної комісії можуть проводитись у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, у яких мають право брати участь суб'єкти ринку електронних комунікацій і громадські організації в порядку, встановленому Регламентом національної комісії.

7. Підготовка рішень національної комісії з питань, які мають істотний вплив на ринок електронних комунікацій, а також із затвердження нормативно правових актів проводиться відповідно до процедур громадського та експертного обговорення визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»

Національна комісія також застосовує інші форми проведення публічних консультацій та обговорення з метою забезпечення прозорості прийняття рішень.

Оповіщення про проведення консультацій, громадського та експертного обговорення, умови, процедури та місце їх проведення публікується на офіційному веб-сайті національної комісії не менш чим за 14 робочих днів до їх проведення.

Стаття 20. Фінансове забезпечення діяльності національної комісії1. Фінансування діяльності національної комісії здійснюється за рахунок коштів

спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до кошторису національної комісії.

2. Джерелами наповнення спеціального фонду Державного бюджету України є:

1) 15 відсотків рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначеної і сплаченої платниками цієї плати відповідно до Податкового кодексу України.

2) 100 відсотків рентної плати за користування номерним ресурсом України, визначеної і сплаченої платниками цієї плати відповідно до Податкового кодексу України;

3) адміністративні збори, які покладаються на операторів електронних комунікацій та операторів поштового зв’язку.

3. Частина рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, яка зазначена у пункті першому частини другої цієї статті, спрямовується на фінансування діяльності національної комісії, яке не можуть охоплювати адміністративні збори, зокрема на матеріально-технічне, наукове та експертне забезпечення діяльності національної комісії, що пов’язана з питаннями користування радіочастотним ресурсом України, фінансування проведення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот

20

загального користування тощо.

4. Рентна плата за користування номерним ресурсом, яка зазначена у пункті другому частини другої цієї статті, спрямовується на фінансування діяльності національної комісії, яке не можуть охоплювати адміністративні збори, зокрема на матеріально-технічне, наукове та експертне забезпечення діяльності національної комісії, що пов’язана з питаннями електронних комунікаційних мереж.

5. Адміністративні збори призначені для покриття адміністративних витрат, пов’язаних з:

1) регулюванням і наглядом (контролем) за режимом загального дозволу та виконанням додаткових зобов’язань, що покладаються на операторів електронних комунікацій відповідно до цього закону;

2) наданням прав користування обмеженими ресурсами та наглядом (контролем) за ефективністю їх користування;

3) міжнародною співпрацею, гармонізацією законодавства, аналізом та моніторингом ринків електронних комунікацій;

4) іншою постійною діяльністю, зокрема, підготовкою і застосуванням законодавства та адміністративних рішень, зокрема рішень щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та послуг, а також їх взаємоз’єднання тощо.

6. Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України, рентна плата за користування номерним ресурсом України, адміністративні збори (їх розмір, порядок справляння тощо) накладаються на операторів електронних комунікацій та операторів поштового зв’язку у об’єктивний, прозорий та пропорційний спосіб відповідно до Податкового кодексу України.

7. Рівень адміністративного збору, який накладається на операторів електронних комунікацій та операторів поштового зв’язку, за рік не може бути більше 0,1 відсотка загальних доходів від надання електронних комунікаційних послуг та послуг поштового зв’язку.

Рівень рентної плати за користування номерним ресурсом України, яка накладається на операторів електронних комунікацій, за рік не може бути більше 3 відсотків плати за виділення номерів.

8. Для опрацювання питань, пов’язаних з фінансуванням національної комісії, створюється Бюджетна рада національної комісії, до складу якої входять:

одна особа, визначена Президентом України;одна особа, визначена Верховною Радою України;одна особа, визначена Кабінетом Міністрів України,три особи, визначені Громадською радою національної комісії.

Бюджетна рада національної комісії є постійно діючим органом, засідання якої проходять відповідно до цього Закону та Регламенту національної комісії.

21

Голова Бюджетної ради вибирається її членами на першому її засіданні.

Члени Бюджетної ради національної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Рішення Бюджетної ради національної комісії приймаються двома третинами голосів.

Інформаційне та організаційно-технічне забезпечення роботи Бюджетної ради здійснює апарат національної комісії.

9. Голова національної комісії одночасно з річним звітом про результати виконання кошторису минулого року подає Бюджетній раді проект кошторису національної комісії на наступний рік.

Проект кошторису національної комісії подається кожному члену Бюджетної ради щорічно до кінця першого кварталу.

10.Бюджетна рада при розгляді кошторису повинна протягом місяця надати національній комісії висновки та пропозиції з наступних питань:

1) попередня оцінка ефективності виконання кошторису національної комісії минулого року;

2) доцільність та обґрунтованість призначення та розміру надходжень та видатків, що передбачені у проекті кошторису;

3) доцільність та обґрунтованість призначення та розміру видатків, що планується покривати за рахунок адміністративного збору;

4) достовірність розрахунків щодо розміру адміністративного збору, який покладається на операторів електронних комунікацій та операторів поштового зв’язку, та рівня рентної плати за користування номерним ресурсом України,;

5) визначення ставки адміністративного збору та рівня рентної плати за користування номерним ресурсом України;

6) відповідність розміру середньої заробітної плати робітників національної комісії, що планується, розміру середньої заробітної плати у галузі зв’язку за минулий рік.

10. Бюджетна рада для розгляду проекту кошторису національної комісії може залучати експертів та фахівців галузі зв’язку, органів державної влади, проводити публічні обговорення.

11. Проект кошторису національної комісії разом з висновками та пропозиціями Бюджетної ради розглядається на відкритому спільному засіданні національної комісії та Громадської ради національної комісії під головуванням голови національної комісії.

За підсумками спільного засідання голова національної комісії подає Бюджетній раді

22

скорегований проект кошторису національної комісії на наступний рік.

Після отримання остаточних висновків та пропозицій Бюджетної ради голова національної комісії відповідно до законодавства подає бюджетний запит на фінансування національної комісії разом з висновками та пропозиціями Бюджетної ради національної комісії щодо проекту кошторису, а також пропозиції щодо корегування ставки адміністративного збору та рівня рентної плати за користування номерним ресурсом України у разі необхідності.

12. Проект кошторису національної комісії, висновки та пропозиції Бюджетної ради національної комісії щодо проекту кошторису та бюджетний запит національної комісії розміщуються на офіційному веб-сайті національної комісії.

13. Ставка адміністративного збору та рівень рентної плати за користування номерним ресурсом України визначається щорічно національною комісією за погодженням Бюджетної ради національної комісії.

Розмір ставки адміністративного збору визначається у проекті кошторису національної комісії шляхом ділення планових потреб у фінансуванні лише адміністративних витрат національної комісії на наступний календарний рік, визначених відповідно до частини п’ятої цієї статі, на загальний дохід платників адміністративного збору, отриманий за надання електронних комунікаційних послуг, послуг поштового зв’язку відповідно за попередній календарний рік.

Рівень рентної плати за користування номерним ресурсом України визначається у проекті кошторису національної комісії шляхом ділення планових потреб у фінансуванні витрат національної комісії на наступний календарний рік, визначених відповідно до частини четвертої цієї статі, на загальну умовну суму плати за виділення номерного ресурсу України, який надано у користування суб’єктам ринку електронних комунікацій станом на кінець минулого року за весь минулий період.

При визначенні рівня рентної плати за користування номерним ресурсом України береться до уваги чинний станом на кінець минулого року розмір плати за виділення номерного ресурсу, встановлений Кабінетом Міністрів України.

Методологія визначення ставки адміністративного збору та рівня рентної плати за користування номерним ресурсом України затверджується рішенням національної комісії за погодженням Бюджетної ради національної комісії.

14.Платниками адміністративного збору є:

оператори електронних комунікацій з дня їх включення до Реєстру операторів електронних комунікацій;

оператори поштового зв’язку з дня їх включення до Реєстру операторів поштового зв’язку.

15. Базою адміністративного збору є дохід платників адміністративного збору, 23

отриманий за надання електронних комунікаційних послуг, послуг поштового зв’язку відповідно, за звітний квартал. У разі неможливості визначення окремо доходу оператора електронних комунікацій, оператора поштового зв’язку, отриманого за надання електронних комунікаційних послуг, послуг поштового зв’язку відповідно від іншого отриманого ними доходу, щоквартальний внесок на регулювання розраховується від загального доходу платника.

16. База рентної плати за користування номерним ресурсом України обчислюється як результат перемноження кількості номерів, які надані у користування суб’єкту ринку електронних комунікацій за весь минулий період, та розміру плати за виділення номерного ресурсу.

17.Адміністративний збір та рентна плата за користування номерним ресурсом України відноситься до загально державних податків і зборів та справляється відповідно до умов та вимог Податкового кодексу України.

Стаття 21. Діяльність національної комісії щодо захисту прав споживачів 1. З метою захисту прав споживачів національна комісія співпрацює з

центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та з громадськими організаціями, які представляють інтереси споживачів, забезпечує такі організації, а також самих споживачів необхідною інформацією щодо діяльності операторів електронних комунікаційних послуг, за винятком випадків, коли ця інформація є інформацією з обмеженим доступом.

2. Споживачі мають право звертатися до національної комісії для вирішення будь-яких питань, що належать до її повноважень.

Національна комісія здійснює аналіз та узагальнення звернень і пропозицій споживачів з питань, що належать до її повноважень, за наслідками їх розгляду вживає відповідних заходів реагування.

3. У разі виникнення спору між споживачами та операторами електронних комунікацій або іншими суб’єктами ринку електронних комунікацій національна комісія має право в досудовому порядку на вирішення цього спору відповідно до положення про розгляд спорів між суб’єктами ринку електронних комунікацій, яке затверджується рішенням національної комісії.

4. Суб’єктом звернення до національної комісії може бути будь-яка сторона спору. Інша сторона спору зобов’язана надавати всі необхідні пояснення та документи для з’ясування обставин спору.

5. Рішення національної комісії з вирішення спору є обов’язковими для виконання суб’єктами спору.

6. Рішення національної комісії з вирішення спору може бути оскаржено в

24

судовому порядку.

Стаття 22. Науково-методичне та консультативне забезпечення діяльності національної комісії

1. Національна комісія для виконання покладених на неї повноважень та завдань може утворювати консультативні та інші дорадчі органи. Положення про такі органи затверджуються національною комісією.

2. Національна комісія для науково-методичного забезпечення своєї діяльності, у тому числі для забезпечення гармонізації інтересів суб'єктів ринку електронних комунікацій, може залучати вчених, експертів, консультантів, представників громадськості.

Стаття 23. Оскарження рішень національної комісії1. Суб’єкти ринку електронних комунікацій мають право оскаржити рішення

національної комісії у судовому порядку.

2. Подання адміністративного позову або інших позовів, а також відкриття провадження в судовій справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення національної комісії, за винятком постановлення судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення дії рішення національної комісії.

Стаття 24. Відповідальність посадових осіб національної комісіїЗа порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства, за невиконання або

неналежне виконання своїх посадових обов'язків, внаслідок чого порушені права та інтереси суб'єктів ринку електронних комунікацій, які охороняються законом, голова та члени національної комісії, посадові особи апарату національної комісії несуть відповідальність згідно із законом.

Глава ІV РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ДО РИНКУ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 25. Загальний дозвіл на здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій

1. Загальний дозвіл на здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій розповсюджується на будь-які юридичні особи України та/або фізичні особи – підприємців, які є громадянами України з постійним місцем проживання на території України.

2. Загальний дозвіл надає право здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій за умови лише подання повідомлення про початок такої діяльності до національної комісії за встановленою нею формою.

3. Здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій на умовах загального 25

дозволу не потребує будь-яких рішень національної комісії.

4. Датою початку здійснення діяльності оператором електронних комунікацій є дата подання повідомлення, якщо інше не зазначено у повідомленні.

5. Діяльність, що потребує використання радіочастот та номерів, може здійснюватись оператором електронних комунікацій лише після отримання індивідуальної ліцензії (ліцензій), якщо інше не передбачено законодавством.

6. Подання повідомлення щодо здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій одночасно є підтвердженням юридичного факту виконання оператором електронних комунікацій конкретних зобов’язань, які визначені в частині 2 статті 28, щодо надання електронних комунікаційних мереж та послуг.

7. Національна комісія протягом п’яти робочих днів з дати отримання повідомлення вносить усі данні, які містить це повідомлення, до Реєстру операторів електронних комунікацій.

8. Реєстр операторів електронних комунікацій є публічною базою даних відкритою для загального користування, яка розміщується на офіційному веб-сайті національної комісії. Порядок наповнення, внесення змін, адміністрування та правила користування Реєстром визначаються рішенням національної комісії.

9. В Реєстрі операторів електронних комунікацій може зазначатись інша інформація стосовно операторів електронних комунікацій, якщо вона не відноситься до інформації з обмеженим доступом. Склад такої інформації визначається рішенням національної комісії.

Стаття 26. Повідомлення про початок діяльності у сфері електронних комунікацій

1. Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій подається в електронній або письмовій формі.

В електронній формі повідомлення подається із застосуванням електронного цифрового підпису в порядку, встановленому національною комісією.

2. У повідомленні надається наступна інформація:

1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;

2) код за ЄДРПОУ - для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта - для фізичних осіб - підприємців;

3) юридична та фактична адреса - для юридичної особи або місце проживання - для фізичної особи - підприємця;

4) прізвище, ім’я, по батькові керівника;26

5) перелік контактних осіб та контактні дані: номери телефону, факсу, електронна адреса (е-mail), адреса офіційного веб-сайта;

6) територія здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій;

7) стислий опис електронних комунікаційних мереж та послуг;

8) дата початку діяльності.

3. Повідомлення підписується уповноваженим представником юридичної особи або фізичною особою-підприємцем.

Відповідальність за достовірність інформації зазначеної у повідомленні несе суб’єкт подання повідомлення.

4. Суб’єкт подання повідомлення несе відповідальність за достовірність інформації зазначеної у повідомленні та повинен вжити заходи щодо забезпечення його отримання національною комісією.

Повідомлення не отримане національною комісією вважається не поданим.

5. Оператор електронних комунікацій після набуття змін у інформації, що зазначена у пунктах 1-5 частини 2 цієї статті, зобов’язаний протягом п’яти робочих днів повідомити про це національну комісію у порядку, визначеному частинами першою, третьою та четвертою цієї статті.

Внесення цих змін до Реєстру операторів електронних комунікацій здійснюється у порядку, визначеному частиною сьомою статті 25.

Стаття 27. Правовий режим загального дозволу1) Оператори електронних комунікацій з дати початку діяльності мають право:

1) надавати електронні комунікаційні мережі та послуги;

2) подавати заяви про надання права встановлювати елементи інфраструктури електронних комунікаційних мереж на, над або під державною або приватною власністю;

3) на ведення переговорів щодо взаємоз’єднання та набуття доступу до електронних комунікаційних мереж інших операторів електронних комунікацій на умовах визначених цим Законом;

4) надання різних складових універсальних електронних комунікаційних послуг на всій території України або на будь-яких її частинах.

2) Загальний дозвіл накладає на операторів електронних комунікацій наступні зобов’язання, які є обов’язковими до виконання:

27

1) здійснювати внески у фінансування універсальних електронних комунікаційних послуг у розмірі та відповідно до порядку встановлених Законом;

2) сплачувати адміністративні збори відповідно до цього Закону та Податкового кодексу України;

3) забезпечувати функціональну сумісність електронних комунікаційних послуг та взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж відповідно до цього Закону;

4) забезпечувати кінцевим споживачам доступність номерів з національного плану нумерації та номерів міжнародних безкоштовних викликів;

5) виконувати екологічні вимоги і вимоги щодо містобудівної діяльності та планування території;

6) дотримуватись умов, пов’язаних з розміщенням та спільним користуванням елементами інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

7) виконувати зобов'язання відповідно до цього Закону відносно надання універсальної електронної комунікаційної послуги;

8) виконувати вимоги законодавства щодо захисту персональних даних та інформації про особисте і сімейне життя особи;

9) дотримуватись правил захисту прав споживачів, специфічних для сфери електронних комунікацій, зокрема відносно умов надання універсальної електронної комунікаційної послуги та умов її доступності для користувачів з обмеженими можливостями;

10) виконувати вимоги щодо обмежень стосовно інформації, розповсюдження якої заборонено законами України, виключно за рішенням суду;

11) надавати інформацію споживачам, національній комісії та ЦОВЗ відповідно до цього Закону, а також надавати інформацію за вимогою національної комісії відповідно до її повноважень, визначених цим Законом та законодавством України;

12) забезпечувати можливість для зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України;

13) дотримуватись вимог надання електронних комунікаційних мереж та послуг для оповіщення населення щодо надзвичайних ситуацій;

14) забезпечувати умови надання електронних комунікаційних мереж та послуг під час надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації надзвичайного та воєнного стану;

15) виконувати технічні та експлуатаційні умови, необхідні для уникнення неприпустимих радіозавад та для обмеження впливу на населення електромагнітного випромінювання, зокрема, яке може бути за умови використання радіочастот, що не

28

потребує отримання ліцензії;

16) виконувати зобов’язання щодо доступу до електронних комунікаційних мереж відповідно до цього Закону;

17) забезпечувати збереження цілісності та сталості електронних комунікаційних мереж загального користування відповідно до вимог нормативно-правових та нормативно-технічних актів, а також дотримуватись умов запобігання електромагнітних перешкод між електронними комунікаційними мережами;

18) забезпечувати захист електронних комунікаційних мереж загального користування від несанкціонованого доступу з метою дотримання вимог законодавства щодо захисту персональних даних;

19) дотримуватись умов обмеження введення в експлуатацію та/або використання радіообладнання з причин, пов'язаних з ефективністю і доцільністю використання радіочастотного ресурсу, уникнення шкідливих перешкод та електромагнітного впливу на здоров’я населення;

20) здійснювати заходи щодо забезпечення відповідності стандартам, технічним специфікаціям та іншим нормативно-технічним актам згідно вимог цього Закону;

21) забезпечувати прозорість зобов’язань операторів електронних комунікацій щодо надання послуг електронних комунікацій в частині забезпечення викликів з кінця в кінець, розкриття інформації щодо будь-яких обставин, що обмежують доступ та/або використання послуг, та, у разі необхідності, доступ національної комісії до такої інформації, необхідної для перевірки точності такого розкриття.

Стаття 28. Регламентація зобов’язань щодо загального дозволу1. Для кожного зобов’язання, зазначеного в частині 2 статті 27 цього Закону,

національна комісія та ЦОВЗ затверджують рекомендації з вичерпними умовами, які передбачені законодавством, щодо їх виконання.

2. Національна комісія своїм рішенням затверджує рекомендації щодо підпунктів 1,2,5-13,16,21 частині 2 статті 27 цього Закону.

3. ЦОВЗ затверджує рекомендації щодо підпунктів 4,3,14, 15,17-20 частині 2 статті 27 цього Закону.

4. Положення рекомендацій є обов’язковими до виконання при здійсненні діяльності операторами електронних комунікацій.

Глава V ПОСЛУГИ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 29. Послуги у сфері електронних комунікацій1. Послуги у сфері електронних комунікацій поділяються на електронні

29

комунікаційні послуги та телекомунікаційні послуги.

Електронні комунікаційні та телекомунікаційні послуги складаються відповідно з загальнодоступних та універсальних.

2. До загальнодоступних електронних комунікаційних послуг відносяться:

1) телефонна послуга фіксованих електронних комунікацій;

2) послуга фіксованих електронних комунікацій з передачі факсимільних повідомлень;

3) телефонна послуга рухомих (мобільних) електронних комунікацій;

4) послуга рухомих (мобільних) електронних комунікацій з передачі коротких повідомлень;

5) передача даних, на швидкості передачі даних достатній для функціонального Інтернет доступу;

6) виклик служб екстреної допомоги;

3. До загальнодоступних телекомунікаційних послуг відносяться:

1) перенесення абонентського номеру;

2) користування персональним номером;

3) національний та міжнародний роумінг;

4) послуги довідкових служб, у тому числі з надання інформації про телефонні номери;

5) оприлюднення телефонних довідників в друкованій або електронній формі.

4. Перелік загальнодоступних електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг конкретизується у Правилах надання та отримання послуг у сфері електронних комунікацій, які за поданням ЦОВЗ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5. Розвиток загальнодоступних послуг здійснюється відповідно до Концепції розвитку електронних комунікацій України, яку за поданням ЦОВЗ затверджує Кабінет Міністрів України.

Стаття 30. Універсальні послуги у сфері електронних комунікацій1. Універсальні послуги складаються з універсальних електронних комунікаційних

послуг та телекомунікаційних послуг.

2. До універсальних електронних комунікаційних послуг належить:

1) загальнодоступна телефонна послуга фіксованих електронних комунікацій, яка

30

дозволяє здійснювати та отримувати виклики в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв'язок);

2) виклик служб екстреної допомоги,

3) загальнодоступна телефонна послуга фіксованих електронних комунікацій, яка дозволяє здійснювати виклики за допомогою таксофонів.

3. До універсальних телекомунікаційних послуг належить:

1) підключення кінцевого обладнання споживача до фіксованої телефонної мережі загального користування;

2) послуги довідкових служб.

4. ЦОВЗ спільно з національною комісією із залученням широкої громадськості кожні три роки переглядає вимоги щодо надання універсальних електронних комунікаційних послуг та телекомунікаційних послуг з урахуванням соціального, економічного і технологічного розвитку країни, беручи до уваги попит споживачів на мобільність та швидкість передачі даних.

За результатами перегляду ЦОВЗ робить доповідь Кабінету Міністрів України.

Стаття 31. Послуги телефонної довідки1. Національна комісія своїм рішенням встановлює порядок створення, оновлення

та форму щорічного довідника про всіх абонентів загальнодоступних телефонних послуг у електронній або друкованій чи в обох формах.

2. Національна комісія своїм рішенням визначає оператора електронних комунікацій відповідального за функціонування служби телефонної довідки, яка має бути доступною для всіх споживачів, включаючи користувачів платних таксофонів.

Визначений оператор електронних комунікацій зобов’язаний приймати від інших операторів електронних комунікацій дані щодо їх абонентів для формування загального телефонного довідника.

3. Щорічні телефонні довідники мають включати дані всіх абонентів загальнодоступних телефонних послуг фіксованої телефонної мережі загального користування з урахуванням вимого законодавства щодо захисту персональних даних.

Стаття 32. Загальнодоступна телефонна послуга за допомогою таксофонів1. Національна комісія має право накладати зобов’язання на операторів

електронних комунікацій для забезпечення надання за допомогою таксофонів чи інших загальнодоступних точок доступу до фіксованої телефонної електронної комунікаційної послуги.

2. Рішення національної комісії щодо накладання зобов’язання відповідно до

31

частини 1 цієї статті приймається з урахуванням обґрунтованості потреб споживачів відповідно до показників щільності телефонів для відповідної місцевості, кількості таксофонів чи інших загальнодоступних точок доступу, доступності кінцевим користувачам з обмеженими можливостями та якості послуг.

3. Національна комісія знімає покладені відповідно до частини 1 цієї статті зобов’язання за умови проведення консультацій з представниками споживачів та органів місцевого самоврядування відповідного населеного пункту.

4. Надання загальнодоступної фіксованої телефонної електронної комунікаційної послуга за допомогою таксофонів обов’язково передбачає можливість безкоштовно та безоплатно зробити виклик служб екстреної допомоги використовуючи єдиний номер екстреного виклику „112” та інші національні номери екстреного виклику.

Стаття 33. Надання послуг для споживачів з обмеженими можливостями1. Національна комісія щорічно проводить дослідження щодо стану отримання

споживачами з обмеженими можливостями послуги, зазначеної у пункті 1 частини 2 статті 31, та послугами користування телефонними довідниками.

2. Національна комісія з урахуванням отриманих даних дослідження за необхідності розробляє заходи щодо забезпечення споживачів з обмеженими можливостями послугами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 31.

Стаття 34. Якість надання загальнодоступних електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуги

1. Перелік показників якості надання загальнодоступних електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуги, вимоги щодо їх мінімального рівня та методи їх вимірювання визначаються нормативно-технічним актом відповідно до вимог міжнародних стандартів та рекомендацій, зокрема в частині надання послуг споживачам з обмеженими можливостями, який затверджується наказом ЦОВЗ.

2. Оператори електронних комунікацій, які надають загальнодоступні електронні комунікаційні та телекомунікаційні послуги, повинні за запитом національної комісії надавати порівняну та актуальну інформацію щодо якості надання послуг та прийнятих заходах для забезпечення еквівалентності доступу до послуг споживачам з обмеженими можливостями.

3. За рішенням національної комісії оператори електронних комунікацій, які надають загальнодоступні електронні комунікаційні та телекомунікаційні послуги, зобов’язані оприлюднювати інформацію зазначену в частині 2 цієї статі на власних офіційних веб-сайтах.

4. В рішенні національної комісії встановлюються вимоги до переліку показників якості та їх рівнів, які повинні вимірюватись, змісту, форми та характеру інформації, що має бути опублікована операторами електронних комунікацій щодо якості на власних

32

офіційних веб-сайтах відповідно до частини 3 цієї статті..

Стаття 35. Зобов’язання щодо надання універсальних послуг1. У разі недостатнього задоволення попиту споживачів на універсальні електронні

комунікаційні та телекомунікаційні послуги відповідно до статі 31 цього Закону в окремих регіонах України національна комісія має право прийняти рішення щодо покладання на операторів електронних комунікацій, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність у цих регіонах, зобов’язань щодо розвитку та надання зазначених універсальних послуг.

2. Національна комісія має право прийняти рішення щодо покладання, зміни або скасування зобов’язань на різних операторів електронних комунікацій чи ряд операторів електронних комунікацій відносно надання різних елементів універсальної послуги.

3. Національна комісія при прийняті рішення щодо покладання на зобов’язань відповідно до частині 1 цієї статті застосовує ефективний, об’єктивний, прозорий та недискримінаційний механізм призначення відносно всіх операторів електронних комунікацій.

Основою такого механізму є визнання надання універсальної послуги на засадах рентабельності.

4. Порядок визначення операторів електронних комунікацій щодо покладання, зміни або скасування зобов’язань відповідно до частини 1 цієї статті затверджується рішенням національної комісії.

5. Оператор електронних комунікацій, на якого покладено зобов’язання відповідно до частині 1 цієї статті та який має намір відчужити суттєву частину чи всі засоби доступу до електронної комунікаційної мережі, повинен за 3 місяці до дати відчуження повідомити національну комісію.

Національна комісія за результатами оцінки наслідків впливу такого відчуження на стан надання універсальних послуг у сфері електронних комунікацій відповідно до статті 30 цього Закону за необхідності приймає рішення щодо вжиття відповідних заходів з метою захисту прав споживачів.

Стаття 36. Забезпечення доступності тарифів на універсальну послугу1. Національна комісія за даними операторів електронних комунікацій, що

надаються ними щоквартально за формою та регламентом встановленими рішенням національної комісії, здійснює аналіз змін та рівня роздрібних тарифів на універсальні послуги, зазначені в пункті 1 частини 2 та в пункті 1 частини 3 статті 31, в статті 34 цього Закону.

2. Національна комісія разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах праці, соціальної політики та

33

соціального захисту, встановлює співвідношення рівня роздрібних тарифів на універсальні послуги та національних споживчих цін і рівня доходу населення.

3. Національна комісія на основі аналізу співвідношення рівня роздрібних тарифів на універсальні послуги та національних споживчих цін і рівня доходу населення приймає рішення щодо покладання зобов’язань на операторів електронних комунікацій, визначених відповідно до частини 1 статті 36 цього Закону, щодо встановлення спеціальних тарифів на отримання універсальних послуг, зазначених в пункті 1 частини 2 та в пункті 1 частини 3 статті 31, в статті 34 цього Закону, споживачам з низьким доходом або з особливими соціальними потребами.

4. Порядок визначення розміру спеціальних тарифів затверджується спільним рішенням національної комісії та з центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах праці, соціальної політики та соціального захисту.

5. Перелік категорій споживачів, які мають право на встановлення спеціальних тарифів на отримання універсальних послуг встановлюється спільним рішенням національної комісії та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах праці, соціальної політики та соціального захисту.

6. Компенсація операторам електронних комунікацій збитків у випадку встановлення спеціальних тарифів на отримання універсальних послуги нижче їх собівартості здійснюється з Державного бюджету в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

7. Операторам електронних комунікацій, на яких покладено зобов’язання відповідно до частині 1 статті 36 та частини 3 цієї статті, забороняється вимагати від абонента сплату за технічні засоби або послуги, які не є необхідними чи, які не вимагаються для замовленої універсальної послуги.

Стаття 37. Якість надання універсальних послуг1. Оператори електронних комунікацій, на яких покладено зобов’язання відповідно

до статті 34, частині 1 статті 36 та частини 3 статті 37 цього Закону, повинні щорічно надавати національній комісії інформацію щодо ефективності виконання покладених зобов’язань та якості надання універсальної послуги, яку одночасно оприлюднюють на власних офіційних веб-сайтах.

2. Зміст, форма та характер інформації, що має бути опублікована операторами електронних комунікацій на власних офіційних веб-сайтах повинні задовольняти потреби споживачів у вичерпній, порівнянній та зрозумілій інформації.

3. Порядок, зміст, форма та періодичність надання інформації, зазначеної у частині 1 цієї статті, встановлюється рішенням національної комісії.

34

В рішенні національної комісії надаються рекомендації операторами електронних комунікацій щодо змісту, форми та характеру інформації, що має бути опублікована ними на власних офіційних веб-сайтах.

4. Перелік показників якості надання універсальних послуг, зазначених в пункті 1 частини 2 та в пункті 1 частини 3 статті 31, в статті 34 цього Закону, вимоги щодо їх мінімального рівня та методи їх вимірювання визначаються наказом ЦОВЗ відповідно вимог міжнародних стандартів та рекомендацій, зокрема в частині надання послуг споживачам з обмеженими можливостями.

5. Національна комісія із залученням учасників ринку електронних комунікацій, в тому числі споживачів, зокрема споживачів з обмеженими можливостями, має право своїм рішенням встановити показники ефективності для всіх чи окремих операторів електронних комунікацій, визначених відповідно до частини 1 статті 36 цього Закону.

6. Національна комісія за даними операторів електронних комунікацій, на яких покладені зобов’язання щодо виконання показників ефективності відповідно до частини 5 цієї статті, що надаються ними щоквартально за формою та регламентом встановленими рішенням національної комісії, здійснює аналіз виконання встановлених показників ефективності.

7. За результатами аналізу у випадку невиконання встановлених показників ефективності протягом року національна комісія своїм рішенням призначає проведення незалежної аудиторської перевірки оператора електронних комунікацій за його рахунок.

8. За результатами незалежної аудиторської перевірки у випадку підтвердження невиконання встановлених показників ефективності протягом року рішенням національної комісії на оператора електронних комунікацій може бути накладений штраф.

Стаття 38. Фінансування зобов’язань щодо універсальної послуги1. Оператор електронних комунікацій, на якого покладені зобов’язання відповідно

до частини 1 статті 36 цього Закону, може звернутись до національної комісії щодо компенсації збитків від надання універсальних послуг.

2. Порядок звернення, його розгляду та прийняття рішення щодо компенсації збитків від надання універсальних послуг, а також перелік документів, які надаються оператором електронних комунікацій, визначається Положенням про компенсацію збитків від надання універсальних послуг, яке затверджується рішенням національної комісії.

3. Національна комісія приймає рішення щодо компенсації збитків від надання універсальних послуг із застосуванням механізму компенсації збитків, встановленого Кабінетом Міністрів України.

35

Стаття 39. Загальні умови надання електронних комунікаційних послуг1. Електронні комунікаційні послуги надаються відповідно до Правил надання

послуг у сфері електронних комунікацій, які за поданням ЦОВЗ затверджуються Кабінетом Міністрів України

2. Електронні комунікаційні послуги можуть надаватися споживачам операторами електронних комунікацій на умовах визначених персональным договором з абонентом або публічним договором відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України.

3. Основні вимоги до змісту договору визначаються рішенням національної комісії шляхом затвердження типового договору оператора електронних комунікацій з абонентом на надання електронних комунікаційних послуг та типового публічного договору надання електронних комунікаційних послуг.

4. Оператори електронних комунікацій зобов’язані на своїх офіційних веб-сайтах оприлюднювати повний текст публічного договору надання електронних комунікаційних послуг, а також зразки всіх типів договорів з абонентом на надання електронних комунікаційних послуг.

5. Визначення тарифів на електронні комунікаційні послуги, що встановлюються операторами електронних комунікацій, повинно відповідати наступним вимогам:

1) залежність тарифів від собівартості електронної комунікаційної послуги, що надається;

2) прозорий та відкритий розрахунок собівартості надання кожної електронної комунікаційної послуги на основі роздільного обліку витрат;

3) залежність рівня тарифів від рівня якості електронних комунікаційних послуг;

4) відсутність дискримінації та забезпечення рівноправності для різних споживачів при визначені тарифів за однакову електронну комунікаційну послугу;

5) недопущення встановлення економічно не обґрунтованих тарифів, наслідком чого, зокрема, може бути спотворення конкуренції на ринку електронних комунікацій;

6) недопущення перехресного субсидування надання одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших.

6. Тарифи на електронні комунікаційні послуги операторами електронних комунікацій встановлюються самостійно відповідно до вимог зазначених у частині 5 цієї статті, за виключенням випадків, передбачених статтею 37 цього Закону.

7. Оператори електронних комунікацій під час здійснення розрахунків із споживачами за отримані електронні комунікаційні послуги зобов'язані враховувати лише повні тарифні одиниці. Стягнення плати із споживача здійснюється лише за фактично використані споживачем повні тарифні одиниці.

36

8. Оплата за надані електронні комунікаційні послуги здійснюються на умовах визначених договором з абонентом або публічним договором за фактично надані послуги.

У разі невикористання авансового платежу, який було зроблено абонентом, протягом розрахункового періоду, залишок суми коштів переноситься на наступний розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором. Списання оператором електронних комунікацій залишку суми коштів абонента, в тому числі на свою користь, забороняється.

9. Оплата електронних комунікаційних послуг споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, здійснюється відповідно до законодавства України.

10. Оператори електронних комунікацій не мають права відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг інвалідам I та II груп усіх категорій, поточна заборгованість яких за отримані послуги не перевищує мінімальної пенсії за віком.

11. У разі недостатнього задоволення попиту споживачів на загальнодоступні електронні комунікаційні та телекомунікаційні послуги заяви на надання послуг задовольняються в такій послідовності:

1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та військові установи України;

2) заклади охорони здоров'я, пожежні частини, організації, що надають інформацію про виникнення стихійних явищ (землетруси, повені, урагани тощо), державні дошкільні виховні та навчальні заклади, державні заклади науки і культури;

3) дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав;

4) громадяни, які відповідно до законодавства України мають право на отримання електронних комунікаційних послуг на пільгових умовах, зокрема споживачі з обмеженими можливостями;

5) підприємства, установи та організації, громадяни.

Стаття 40. Оприлюднення інформації 1. Національна комісія своїм рішенням може накладати на операторів електронних

комунікацій зобов’язання публікувати прозору, порівняну та актуальну інформацію, зокрема ту, що стосується цін і тарифів, будь-яких стягнень за розірвання договору, стандартних термінів і умов для доступу та надання послуг споживачам тощо.

2. Підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційних веб-сайтах операторів електронних комунікацій наступна інформація:

1) Реквізити оператора електронних комунікацій:

37

повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;

код за ЄДРПОУ - для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта - для фізичних осіб - підприємців;

юридична та фактична адреса - для юридичної особи або місце проживання - для фізичної особи, зокрема, назви та адреси головних і регіональних офісів;

2) перелік послуг, що надаються оператором електронних комунікацій:

а) перелік та стислий зміст кожної послуги, що надається оператором електронних комунікацій, особливості їх надання (за наявності);

б) перелік та стислий зміст кожного пакету послуг, що надається оператором електронних комунікацій, за наявності особливості їх надання;

в) прозора, адекватна та актуальна порівняльна інформація щодо пакетів послуг;

г) тарифи для кожної послуги та пакету послуг із зазначенням замісту всіх складових тарифу;

д) інформація щодо стандартних знижок, акційних, спеціальних та цільових тарифних планів;

е) вичерпна та актуальна інформація щодо будь-яких додаткових витрат, пов’язаних з отриманням послуг, а також витрат, що стосуються кінцевого обладнання;

ж)правила та умови компенсації/повернення грошей;

з) види технічного обслуговування, що пропонуються споживачам;

и) стандартні умови індивідуального договору та типовий текст такого договору, а також текст публічного договору;

к) механізми врегулювання спорів, в тому числі ті, що застосовуються оператором електронних комунікацій;

л) інформація про права споживачів, зокрема, тих, що стосуються універсальних послуг.

3. Будь-яка зміна інформації, що зазначена у пункті 2 частини 2 цієї статті, повинна бути оприлюднення за місяць до настання фактичних обставин, що обумовлюють зміну інформації, зокрема, це стосується змісту послуги та пакетів послуг, тарифів тощо.

4. Національна комісія своїм рішенням визначає рекомендації щодо форми та змісту публікації такої інформації.

5. Національна комісія сприяє наданню інформації споживачам з метою здійснення можливості мати незалежну оцінку вартості послуг різних операторів електронних

38

комунікацій шляхом або створення власної системи інформування, або із залученням третіх сторін.

При створенні зазначених систем інформування третім сторонам дозволяється безкоштовне використання інформації, опублікованої операторами електронних комунікацій.

6. Національна комісія крім зобов’язань, які зазначені у частині 2 цієї статті, має право своїм рішенням зобов’язати операторів електронних комунікацій доводити до споживачів шляхом індивідуального інформування або оприлюднення на своїх офіційних веб-сайтах наступну інформацію:

1) про тарифи стосовно використання абонентами будь-якого номеру або тематичної послуги, для яких застосовуються особливі умови ціноутворення;

2) про існування можливих обмежень щодо доступу до служб екстреної допомоги;

3) будь-які умови обмеження доступу до та/чи використання електронних комунікаційних і телекомунікаційних послуг та обладнання, коли таке обмеження дозволяється законодавством;

4) про будь-які процедури, методи та засоби встановлені оператором електронних комунікацій для вимірювання та формування трафіку з метою запобігання навантаження чи перевантаження лінії з’єднання та інформацію про те, як такі процедури можуть впливати на якість послуги, що надається;

5) про право споживачів самостійно визначатись щодо включення їх персональних даних в довідники, а також які саме дані включати;

6) для споживачів з обмеженими можливостями про продукти та послуги, розроблених для них з їх загальним описом та особливостями використання;

7. Національна комісія має право своїм рішенням зобов’язати операторів електронних комунікацій надавати споживачам інформацію про тарифи стосовно використання окремих категорій номеру або тематичної послуги, для яких застосовуються особливі умови ціноутворення, безпосередньо перед підключенням виклику.

8. Національна комісія має право при наявності доцільності своїм рішенням застосовувати механізми саморегулювання операторів електронних комунікацій щодо накладання зобов’язань відповідно до частини 6 цієї статі.

Стаття 41. Забезпечення доступу до номерів та послугЦОВЗ при формуванні та реалізації технічної політики, а також національна комісія

при реалізації регуляторної та технічної політики вживають всіх вичерпних заходів щодо забезпечення для всіх національних та міжнародних споживачів наступних можливостей:

39

1) доступу до мереж електронних комунікацій та послуг, з використанням як географічних, так і негеографічних номерів;

2) доступу до всіх номерів, відповідно до Національного плану нумерації, незалежно від технології та пристроїв, що використовуються оператором електронних комунікацій.

Стаття 42. Послуга перенесення абонентського номеру1. Всі споживачі, які користуються номерами з Національного плану номерів,

мають право на збереження свого номера незалежно від оператора електронних комунікацій, що надає послугу електронних комунікацій, шляхом отримання послуги перенесення абонентського номеру.

Оператори електронних комунікацій зобов’язані забезпечити надання послуги перенесення абонентського номеру

2. Право на збереження свого номера може бути реалізовано у випадку:

1) географічних номерів, у визначеному місці;

2) негеографічних номерів, в будь-якому місці.

3. Національна комісія своїм рішенням встановлює порядок перенесення абонентських номерів із врахуванням наступного:

1) перенесення номерів можливе лише за заявою абонента и лише до того оператора електронних комунікацій, якого обрав абонент;

2) перенесення номерів і їх подальша активація повинні проводитись в межах самого короткого часу, який обмежується одним робочим днем;

3) можливості накладання відповідних санкцій щодо оператора електронних комунікацій, в тому числі зобов'язання компенсації абонентові у випадку затримки при перенесенні абонентського номеру;

4) умови й процедури для припинення дії договору з попереднім оператором електронних комунікацій, не можуть виступати в якості перешкоди щодо перенесення абонентського номеру.

4. Ціноутворення між операторами електронних комунікаційних послуг, пов'язаних з перенесенням абонентського номеру, повинно бути економічно обґрунтованим та базуватись на собівартості.

Ціна за послугу перенесення абонентського номеру не може бути перешкодою для споживачів при зміни оператора електронних комунікацій.

5. Національна комісія має право своїм рішенням зобов’язати оператора електронних комунікацій привести ціну за послугу перенесення абонентського номеру до

40

економічно обґрунтованої.

Стаття 43. Надання послуг доступу до служб екстреної допомоги1. Оператори електронних комунікацій, які надають телефонні електронні

комунікаційні послуги, зобов'язані надавати безоплатний доступ споживачам до електронних комунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійних служб газу, а також підрозділів екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112;

2. Національна комісія здійснює заходи щодо забезпечення для споживачів з обмеженими можливостями еквівалентного, як і для інших споживачів, доступу до служб екстреної допомоги.

Оператори електронних комунікацій, які надають телефонні електронні комунікаційні послуги, зобов’язані виконувати заходи, які визначені рішенням національної комісії.

3. Оператори електронних комунікацій зобов'язані подавати до служб екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112:

1) невідкладно після отримання екстреного виклику від абонента оператора електронних комунікацій, який надає телефонну послугу мобільних електронних комунікацій – дані про номер абонента і його місцезнаходження

2) щомісячно - інформацію про абонентські номери, прізвища, імена, по батькові, адреси, що містяться в базі даних оператора електронних комунікацій, який надає телефонну послугу фіксованих електронних комунікацій.

Стаття 44. Надання електронних комунікаційних послуг в особливих умовах1. Особливими умовами надання електронних комунікаційних послуг є

надзвичайна ситуація в електронних комунікаціях, надзвичайна ситуація, надзвичайний та воєнний стан, проведення антитерористичної операції.

2. Оператори електронних комунікацій в особливих умовах зобов'язані забезпечувати якісне надання електронних комунікаційних послуг, зокрема, системі оповіщення населення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також всім споживачам стосовно доступу до служб екстреної допомоги.

3. Оператори електронних комунікацій в особливих умовах зобов’язані надавати ресурси електронних комунікаційних мереж для забезпечення ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, проведення мобілізації та задоволення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку взаємодія при цьому з Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами в питаннях, віднесених до його компетенції.

4. Оператори електронних комунікацій в особливих умовах за погодженням із ЦОВЗ можуть установлювати тимчасові обмеження в наданні електронних

41

комунікаційних послуг з метою забезпечення системи оповіщення населення та учасників ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення відбудовних робіт.

Інформація про терміни та обсяги введених обмежень операторами електронних комунікацій доводиться до споживачів.

5. Органи місцевого самоврядування, міські державні адміністрації в межах своїх повноважень надають операторам електронних комунікацій допомогу в ліквідації надзвичайних ситуацій в електронних комунікаціях, що виникли внаслідок стихійного лиха, в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних матеріальних ресурсів, а також сприяють у наданні для цих цілей робочої сили, транспортних та інших технічних засобів.

Глава VI. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТАМИ ТА НОМЕРАМИ

Стаття 45. Особливості правового режиму користування радіочастотами та номерами

1. Радіочастотний ресурс та номерний ресурс є технічно та технологічно обмеженими ресурсами, право користування яким надається операторам електронних комунікацій для надання електронних комунікаційних мереж та послуг.

2. Операторам електронних комунікацій за їх зверненням можуть надаватись ліцензії на користування радіочастотами та номерами шляхом застосування процедури ліцензування.

3. Процедура ліцензування, яка визначається цим Законом та Законом України «Про радіочастотний ресурс України», повинна відповідати критеріям відкритості, прозорості, пропорційності та недискримінаційності.

4. В окремих випадках та в порядку визначених цим Законом та Законом України «Про радіочастотний ресурс України», ліцензія на користування радіочастотами та номерами може бути передана від одного оператора електронних комунікацій до іншого оператора електронних комунікацій.

5. Рішення національної комісії щодо надання ліцензії на користування радіочастотами та номерами після отримання заявки від оператора електронних комунікацій приймаються, повідомляються заявнику та оприлюднюються протягом:

1)трьох тижнів у випадку номерів, які передбачені для конкретних потреб в національному плані нумерації;

2)шести тижнів у випадку радіочастот у смугах радіочастот, які у Плані використання радіочастотного ресурсу України були виділені для надання електронних комунікаційних послуг, за умови відсутності необхідності

42

проведення заходів щодо міжнародної координації.

6. Тривалість терміну дії ліцензії на користування радіочастотами та номерами залежить від особливостей надання електронних комунікаційних послуг та необхідного періоду часу для повернення інвестицій.

7. На операторів електронних комунікацій при наданні електронних комунікаційних мереж та послуг покладаються конкретні зобов’язання щодо користування номерами та радіочастотами, які визначаються цим Законом та Законом України «Про радіочастотний ресурс України».

Стаття 46. Умови користування радіочастотами для надання електронних комунікаційних послуг

1. Розподіл радіочастотного ресурсу для надання електронних комунікаційних послуг повинен здійснюватись за умови забезпечення ефективного використання радіочастот та застосування принципу технологічної нейтральності, а також на основі довгострокової програми стратегічного планування та гармонізації використання радіочастотного ресурсу, яку за поданням ЦОВЗ затверджує Кабінет Міністрів України.

2. Програма стратегічного планування та гармонізації використання радіочастотного ресурсу повинна враховувати положення відповідних міжнародних угод, в тому числі положення Регламенту радіозв'язку Міжнародного телекомунікаційного союзу.

3. Застосування принципу технологічної нейтральності для радіо технологій, які використовуються для надання електронних комунікаційних послуг, може бути обмежено в певних смугах радіочастот з огляду на необхідність:

1) запобігання створення радіозавад;

2) забезпечення високої якості електронних комунікаційних послуг;

3) гарантування ефективного використання радіочастотного ресурса;

4) захисту здоров`я населення від дії електромагнітного випромінювання;

5) забезпеченні підвищення ефективності спільного використання радіочастот.

Стаття 47. Порядок обмеження права користування радіочастотами1. ЦОВЗ та національна комісія при прийнятті рішення щодо обмеження кількості

ліцензій на користування радіочастотами чи навпаки продовження терміну дії існуючих ліцензій, але за іншими умовами, враховують наступне:

1) забезпечення максимальної ефективності для користувачів і сприяння розвитку конкуренції;

2) врахування думки всіх зацікавлених сторін, зокрема, користувачів радіочастот та

43

споживачів електронних комунікаційних послуг із застосуванням загальнодоступної процедури публічних консультацій відповідно до законодавства;

3) оприлюднення будь-якого рішення щодо обмеження надання кількості ліцензій на користування радіочастотами або оновлення умов надання таких ліцензій, із зазначенням причин прийняття цього рішення;

4) встановлення виключно конкурсних (тендерних) процедур надання ліцензій на користування в умовах обмеження їх кількості;

5) періодично або за обґрунтованим запитом операторів електронних комунікацій переглядати умови та доцільність обмеження кількості ліцензій на користування радіочастотами в певних смугах або певних номіналів радіочастот.

2. Після прийнятті рішення щодо збільшення кількості ліцензій на користування певними смугами або номіналами радіочастот національна комісія обов’язково оприлюднює зазначене рішення та проводить конкурс (тендер) на надання додаткової кількості ліцензій на користування зазначеними радіочастотами.

3. Умови конкурсу (тендеру) на отримання ліцензій на користування радіочастотами, кількість яких обмежена, і процедури його проведення повинні бути об'єктивними, прозорими, недискримінаційними та пропорційними для всіх зацікавлених.

4. Рішення національної комісії щодо надання ліцензій на користування радіочастотами за умови застосування конкурсних (тендерних) процедур приймаються, повідомляються заявнику та оприлюднюються після отримання заявки від оператора електронних комунікацій протягом від шести тижнів до восьми місяців за умови відсутності необхідності проведення заходів щодо міжнародної координації.

5. Ліцензія на користування радіочастотами, яка була надана відповідно до конкурсної (тендерної) процедури, не може бути передана від одного оператора електронних комунікацій до іншого оператора електронних комунікацій.

Глава VII НОМЕРНИЙ РЕСУРС

Стаття 48. Основні засади державного управління та регулювання у сфері номерного ресурсу

1. Формування та реалізацію політики управління та розподілу, а також технічної політики щодо номерного ресурсу України здійснює ЦОВЗ.

2. Регулювання щодо користування номерним ресурсом України для надання електронних комунікаційних мереж та послуг здійснює національна комісія.

3. Основними засадами управління, розподілу та регулювання користування номерним ресурсом є:

44

1) створення універсальної основи для взаємодії різних електронних комунікаційних мереж як на національному, так і на міжнародному рівні;

2) сприяння впровадженню нових технологій електронних комунікаційних мереж та послуг;

3) врахування перспектив розширення масштабів надання електронних комунікаційних мереж та послуг;

4) недискримінаційність та об'єктивність, рівність прав на доступ до номерного ресурсу;

5) впровадження гармонізованих міжнародних номерів;

6) забезпечення раціонального та конкурентного використання номерного ресурсу;

7) користування номерним ресурсом на ліцензійній та платній основі.

Стаття 49. Національний план нумерації України1. Національний план нумерації визначає принципи та порядок побудови системи

телефонної нумерації, розподілу, структуру та функціональне призначення окремих категорій номерів, а також особливості набору номерів для електронних комунікаційних мереж загального користування.

2. Національний план нумерації є єдиною основою для користування номерним ресурсом.

3. Положення Національного плану нумерації є обов’язковими до виконання національною комісією та операторами електронних комунікацій при ліцензуванні користування номерами, обліку номерного ресурсу, контролю за його користуванням.

4. Національний план нумерації є нормативно-технічним документом, що затверджується наказом ЦОВЗ за умови відкритого обговорення з операторами електронних комунікацій та науково-технічною спільнотою.

5. Тлумачення положень Національного плану нумерації та інших документів, що його стосуються, є виключним повноваженням ЦОВЗ.

6. Національний план нумерації складається з урахуванням положень міжнародних стандартів або рекомендацій, ухвалених Міжнародним телекомунікаційним союзом (ITU), Європейською конференцією адміністрацій пошт та телекомунікацій (СЕРТ).

7. Введення в дію змін до Національного плану нумерації, якщо вони стосуються змін у принципах та порядку побудови системи нумерації, розподілу, структури та функціонального призначення окремих категорій номерів, відбувається відповідно до Плану переходу на нову редакцію Національного плану, який є нормативно-правовим документом, затверджується наказом ЦОВЗ та оприлюднюється на його офіційному веб-

45

сайті.

8. План переходу на нову редакцію Національного плану нумерації повинен передбачати необхідні організаційні, організаційно-технічні та технічні заході щодо забезпечення введення в дію змін до Національного плану, виконавців та конкретні терміни виконання зазначених заходів.

9. Національний план нумерації, зміни до нього, План переходу ЦОВЗ доводить до національної комісії, операторів електронних комунікацій та населення не менше ніж за шість місяців до введення їх в дію.

Стаття 50. Ліцензування права користування номерами. 1. Ліцензування права користування номерами здійснює національна комісія.

2. Оператор електронних комунікацій має право на користування номерами відповідно до Національного плану нумерації для надання електронних комунікаційних мереж та послуг лише на підставі ліцензії на користування номерами.

3. Ліцензія на користування номерами за заявою оператора електронних комунікацій видається відповідно до рішення національної комісії терміном на десять років.

4. Рішення про видачу ліцензії на користування номерами приймається національною комісією протягом трьох тижнів з дня реєстрації відповідної заяви оператора.

5. Термін щодо прийняття рішення про видачу ліцензії на користування номерами за рішенням національної комісії може бути подовжено на три тижні у випадку наявності двох або більше операторів електронних комунікацій, які претендують на одні і ті ж номери, або у випадку надання ліцензії на користування номерами виняткової економічної вартості.

6. Надання ліцензії на користування номерами за умовами, що визначені в пункті 5 цієї статті, здійснюється за конкурентними або порівняльними процедурами відповідно до положення, що затверджується рішенням національної комісії.

7. Право на користування номерами або окремим номером не може бути передано іншому оператору електронних комунікацій, крім випадків надання послуги перенесення абонентських номерів.

8. Національна комісія протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення щодо надання ліцензії на користування номерами вносить данні щодо неї до Реєстру ліцензій на використання номерного ресурсу.

9. Реєстр ліцензій на використання номерного ресурсу є публічною базою даних відкритою для загального користування, яка розміщується на офіційному веб-сайті національної комісії. Порядок наповнення, внесення змін, адміністрування та правила

46

користування Реєстром ліцензій на використання номерного ресурсу визначаються рішенням національної комісії.

Стаття 51. Підстави для відмови у видачі ліцензії на користування номерами1. Підставами для відмови у видачі ліцензії на в на користування номерами є:

1) недостовірність або неповнота даних у заяві оператора електронних комунікацій та додатків до неї;

2) відсутність заявника в Реєстрі операторів електронних комунікацій або неподання ним повідомлення щодо здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій;

3) відсутність вільного номерного ресурсу у відповідній географічній зоні нумерації;

4) невідповідність номерів, заявлених на отримання права на користування, Національному плану нумерації.

2. Рішення про відмову у видачі ліцензії на користування номерами приймається національною комісією протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви оператора електронних комунікацій.

Стаття 52. Заява на отримання ліцензії на використання номерів1. Заява на отримання ліцензії на використання номерів подається оператором

електронних комунікацій в електронній або в письмовій формі.

В електронній формі заява подається із застосуванням електронного цифрового підпису в порядку, встановленому національною комісією.

2. В заяві повинні бути зазначені ідентифікаційні данні оператора електронних комунікацій, зокрема, повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, обліковий номер запису в Реєстрі операторів електронних комунікацій, а також визначено електронну комунікаційну послугу для якої планується використовувати номери.

3. Форма заяви щодо отримання ліцензії на користування номерами та додатків до неї визначається національною комісією. До заяви додаються наступні додатки, що підписуються особою, яка підписала заяву:

пояснювальна записка з обґрунтуванням потреби у виділенні заявленого обсягу номерів;

звіт про використання номерів станом на перше число місяця, у якому подається заява, за умови наявності раніше отриманої ліцензії на використання номерів на

47

території, де заявник планує отримати додатковий номерний ресурс.

4. Заява підписується уповноваженим представником оператора електронних комунікацій.

5. Оператор електронних комунікацій повинен вжити заходи щодо забезпечення надходження заяви на отримання ліцензії на використання номерів до національної комісії.

Заява не отримана національною комісією вважається не поданою.

6. Датою подання заяви на отримання ліцензії на використання номерів вважається дата її реєстрації національною комісією.

Стаття 53. Плата за користування номерамиОператор електронних комунікацій за надання права користування номерами

(ліцензію) сплачує разовий платіж у розмірі відповідно до законодавства та сплачує рентну плату за користування номерами відповідно до Податкового кодексу України.

Стаття 54. Зобов’язання, що накладаються на операторів електронних комунікацій при користуванні номерами

1. Ліцензія на користування номерами накладає на операторів електронних комунікацій наступні зобов’язання, які є обов’язковими до виконання:

1) позначення послуги, для якої використовується номер, включаючи будь-які вимоги, пов’язані з наданням такої послуги, дотримання принципів тарифікації та не перевищення максимальних цін, які можуть застосовуватись у конкретному діапазоні номерів з метою забезпечення захисту споживачів;

2) ефективного та раціонального використання номерів відповідно до вимог цього Закону;

3) виконання вимоги щодо забезпечення надання послуги перенесення номерів відповідно до цього Закону;

4) надання загального доступу до телефонних довідників абонентів операторів електронних комунікацій відповідно до вимог цього Закону;

5) передача права на користування номерами з ініціативи оператора електронних комунікацій відповідно до умов такої передачі визначених цим Законом;

6) обов’язок вносити платежі за надання ліцензії на користування номерами та сплачувати суми рентної плати за користування номерами;

7) виконання будь-яких зобов’язань, які були умовою надання ліцензії на користування номерами в процесі конкурентної або порівняльної процедури відбору;

48

8) виконання будь-якіх зобов’язань, які визначаються згідно з Національним планом нумерації, змінами до нього, Планом переходу або відповідними міжнародними угодами стосовно використання номерів.

2. Для кожного зобов’язання, зазначеного в частині 1 цієї статті, рішенням компетентних органів державної влади затверджуються окремі рекомендації щодо їх виконання.

Зміст рекомендацій повинен прозоро та вичерпно викладати умови виконання зобов’язань відповідно до вимог законодавства в сфері електронних комунікацій.

3. Національна комісія своїм рішенням затверджує рекомендації щодо зобов’язань зазначених у підпунктах 1-7 частині 1 цієї статті.

ЦОВЗ своїм рішенням затверджує рекомендації щодо зобов’язання зазначеного у підпункті 8 частині 1 цієї статті.

4. Положення рекомендацій щодо виконання зобов’язань, зазначених в частині 1 цієї статті, є обов’язковими до виконання при здійсненні діяльності операторами електронних комунікацій.

Стаття 55. Переоформлення ліцензії на користування номерами1. Підставами для переоформлення ліцензії на використання номерного ресурсу є:

1) зміна відомостей про юридичну особу – оператора електронних комунікацій або зміна прізвища, імені, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, за умови внесення відповідних змін до Реєстру операторів електронних комунікацій;

2) реорганізація юридичної особи - оператора електронних комунікацій шляхом перетворення, злиття, приєднання, поділу, виділу. У цьому разі ліцензії, отримані оператором електронних комунікацій, переоформляються на його правонаступника або правонаступників, за умови подання ними повідомлень щодо здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.

3) зменшення оператором електронних комунікацій обсягу номерів або зміна ним послуги, для якої використовуються номери;

4) зміни до Національного плану нумерації України, що впливають на умови виданої ліцензії на користування номерами.

2. Оператор електронних комунікацій протягом 30 робочих днів з дня виникнення підстав, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої цієї статті, подає заяву щодо переоформлення ліцензії.

Термін для подання заяви щодо переоформлення ліцензії відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті визначається національною комісією.

49

Заяви на переоформлення ліцензій подаються у порядку визначеному частинами 1, 4-6 статті 53 цього Закону.

3. В заяві повинні бути зазначені ідентифікаційні данні оператора електронних комунікацій, зокрема, повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи та його реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта, обліковий номер запису в Реєстрі операторів електронних комунікацій, а також визначено підстави для переоформлення ліцензії.

4. Форма заяви щодо переоформлення ліцензії на користування номерами та додатків до неї визначається національною комісією. До заяви надаються наступні додатки, що підписуються особою, яка підписала заяву:

1) копія ліцензії, що підлягає переоформленню;

2) документи, що підтверджують виникнення підстав переоформлення ліцензії, зазначених у пунктах 1–2 частини першої цієї статті;

3) пояснювальна записка з обґрунтуванням підстав переоформлення ліцензії, зазначених у пунктах 3 частини першої цієї статті.

5. При переоформленні ліцензії на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, загальний обсяг номерів переоформлених ліцензій та умови їх надання у користування повинні відповідати обсягу номерів та умовам їх надання у користування ліцензії, що переоформлялася.

При переоформленні ліцензії на підставах, зазначених у пункті 1, 3, 4 частини першої цієї статті, дата закінчення дії переоформленої ліцензій повинна співпадати з датою закінчення дії ліцензії, що переоформлялася.

6. Національна комісія має право відмовити у переоформленні ліцензії на використання номерного ресурсу лише на таких підставах:

1) при переоформленні ліцензії на підставах, зазначених у пункті 1, 2,4 частини першої цієї статті, – подання заяви про переоформлення ліцензії здійснено з порушенням установленого строку;

2) недостовірність даних у заяві оператора електронних комунікацій про переоформлення ліцензії та у додатках до неї чи надання неповного комплекту документів;

3) при переоформленні ліцензії на підставах, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, – недостатність обґрунтування щодо переоформлення.

7. Рішення про переоформлення або мотивовану відмову у переоформленні ліцензії на використання номерного ресурсу приймається національною комісією

50

протягом 15 робочих днів з дня реєстрації заяви оператора про переоформлення ліцензії.

8. У разі переоформлення ліцензії на використання номерного ресурсу національна комісія приймає рішення про визнання недійсною ліцензію, що переоформлялась.

9. Не переоформлена в установлений строк ліцензія відповідно до пунктів 1, 2 та 4 частини першої цієї статті є недійсною, про що у Реєстрі ліцензій на користування номерами робиться запис на підставі рішення національної комісії.

Стаття 56. Видача дубліката ліцензії на користування номерами1. Дублікат ліцензії на користування номерами видається у наступних випадках:

1) втрати ліцензії;

2) пошкодження бланку ліцензії.

2. Для отримання дубліката ліцензії на користування номерами оператор електронних комунікацій подає заяву про видачу дубліката до національної комісії.

У разі пошкодження бланку ліцензії до заяви додається пошкоджений бланк ліцензії.

Форма заяви про видачу дубліката ліцензії на користування номерами встановлюється національною комісією.

Заяви на видачу дубліката ліцензій подаються у порядку визначеному пунктами 1, 4-6 статті 53 цього Закону.

3. Дата закінчення дії дублікату ліцензій повинна співпадати з датою закінчення дії втраченої або пошкодженої ліцензії.

4. Оператор електронних комунікацій, який подав заяву про видачу дубліката ліцензії на користування номерами, до одержання дубліката ліцензії може провадити свою діяльність на підставі відповідного запису у Реєстрі ліцензій на користування номерами.

5. Рішення про надання оператору електронних комунікацій дубліката ліцензії на користування номерами та визнання недійсною ліцензії, що була втрачена або пошкоджена, приймається національною комісією протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про видачу дубліката ліцензії.

Стаття 57. Продовження терміну дії ліцензії на користування номерами1. Для продовження терміну дії ліцензії на користування номерами оператор

електронних комунікацій не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну її дії подає заяву за встановленою національною комісією формою.

Заяви на продовження терміну дії ліцензії подаються у порядку визначеному пунктами 1, 4-6 статті 53 цього Закону.

51

У разі продовження термін дії ліцензії на користування номерами становить десять років.

Підставами для відмови у продовженні терміну дії ліцензії на користування номерами є:

1) подання заяви про продовження терміну дії ліцензії з порушенням установленого строку;

2) недостовірність даних у заяві оператора про продовження терміну дії ліцензії.

2. Рішення про продовження терміну або про відмову в продовженні терміну дії ліцензії приймається національною комісією протягом 15 робочих днів від дня реєстрації заяви. У рішенні про відмову в продовженні терміну дії ліцензії зазначаються підстави для відмови.

3. Оператор електронних комунікацій може оскаржити рішення національної комісії про відмову в продовженні терміну дії ліцензії на користування номерами в судовому порядку до закінчення строку її дії.

До завершення судового розгляду виконання цього рішення призупиняється.

Стаття 58. Анулювання права (ліцензії) на користування номерами1. Анулювання ліцензії на користування номерами здійснюється на підставі

рішення національної комісії.

2. Підставами для анулювання ліцензії на користування номерами є:

1) заява про анулювання ліцензії, що подана оператором електронних комунікацій національній комісії за встановленою ним формою та у порядку визначеному пунктами 1, 4-6 статті 53 цього Закону;

2) рішення національної комісії про виключення оператора з Реєстру операторів електронних комунікацій;

3) повторне невиконання оператором електронних комунікацій зобов’язань, що накладаються на них відповідно до статті 54 цього Закону.

4) рішення національної комісії про відмову в переоформленні ліцензії на користування номерами або в продовженні терміну дії ліцензії на підставі статті 55 та статі 57 цього Закону.

3. Рішення про анулювання ліцензії на користування номерами приймається національною комісією протягом 30 робочих днів з дня встановлення підстави для такого анулювання.

4. Рішення про анулювання ліцензії на користування номерами набирає чинності через десять днів з дня його прийняття та підлягає виконанню через три місяці після

52

набрання ним чинності.5. Рішення національної комісії про анулювання ліцензії на користування

номерами до закінчення терміну його виконання може бути оскаржено оператором електронних комунікацій в судовому порядку.

До завершення судового розгляду виконання цього рішення призупиняється.

6. Анулювання ліцензії на користування номерами здійснюються на безоплатній основі.

Стаття 59. Інформування про рішення щодо ліцензій на користування номерами

1. Про прийняте будь-яке рішення щодо ліцензії на користування номерами (видачу, переоформлення, видачу дубліката, продовження терміну дії ліцензій, анулювання ліцензії) національна комісія протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття інформує оператора електронних комунікацій шляхом надсилання повідомлення у спосіб аналогічний способу подання відповідної заяви у порядку визначеному пунктами 1, 4-6 статті 53 цього Закону.

2. У повідомлені про видачу, переоформлення, видачу дубліката, продовження терміну дії ліцензії на користування номерами зазначається розмір плати, яку має сплатити оператор електронних комунікацій.

3. Ліцензія на користування номерами, у тому числі переоформлена, продовжена, дублікат ліцензії видається протягом п’яти робочих днів з дня отримання національною комісією документа, що підтверджує внесення відповідної плати оператором електронних комунікацій.

4. Якщо оператор електронних комунікацій протягом 30 календарних днів від дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, продовження терміну дії ліцензії на користування номерами не надав документа, що підтверджує внесення відповідної плати, національна комісія має право скасувати відповідне рішення.

5. Ліцензії на користування номерами видаються на бланках, зразки та зміст яких затверджуються національною комісією.

6. Рішення про видачу, відмову у видачі, переоформлення, відмову у переоформленні, видачу дубліката, продовження терміну дії, відмову у продовжені терміну дії, анулювання ліцензії на користування номерами оприлюднюється на офіційному веб-сайті національної комісії.

Стаття 60. Плата за видачу, переоформлення, видачу дубліката, продовження терміну дії ліцензій на користування номерами

1. За видачу, переоформлення, видачу дубліката, продовження терміну дії ліцензій на користування номерами справляється плата, розмір якої встановлюється

53

національною комісією.

2. У разі прийняття національною комісією рішення про анулювання ліцензії на користування номерами плата за видачу, переоформлення, видачу дубліката, продовження терміну дії відповідної ліцензії не повертається.

Глава VIІІ. ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 61. Мета державного регулювання Державне регулювання у сфері електронних комунікацій здійснюється з метою

забезпечення розвитку всіх сфер життєдіяльності особистості, суспільства та держави на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій, шляхом максимального задоволення попиту споживачів на електронні комунікаційні послуги, збільшення обсягів послуг та підвищення їх якості за рахунок створення сприятливих умов для конкуренції та діяльності суб’єктів ринку електронних комунікацій.

Стаття 62. Принципи державного регулювання у сфері електронних комунікацій

1. Принципами державного регулювання у сфері електронних комунікацій є:

1) забезпечення конкуренції з метою розвитку ринку електронних комунікацій;

2) регуляторна прогнозованість, неупередженість, не дискримінаційність та прозорість при прийнятті будь-яких загальних або індивідуальних регуляторних рішень щодо суб’єктів ринку електронних комунікацій;

3) сприяння ефективному інвестуванню та інноваціям з врахуванням ризиків, що можуть виникати при накладанні зобов`язань щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та послуг, а також їх взаємоз’єднання;

4) врахування, належним чином, географічних та соціальних факторів, які мають відношення до конкуренції та споживачів;

5) гнучка політика відносно накладання попередніх регуляторних зобов`язань;

6) співпраця та узгодженість застосування законодавства з державними органами, які мають загальні повноваження щодо державного регулювання, зокрема стосовно захисту як конкуренції, так і прав споживача;

2. Зазначені в частині 1 цієї статті принципи повинні бути враховані в інших законах та нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у сфері електронних комунікацій, а також вони повинні застосовуватись органами державної влади та суб’єктами ринку електронних комунікацій в правозастосовній діяльності.

54

Стаття 63. Завдання державного регулювання у сфері електронних комунікацій

Державне регулювання у сфері електронних комунікацій має наступні завдання:

1) забезпечення конституційних прав кожного громадянина на вільне збирання, використання і поширення інформації, а також на забезпечення захисту персональних даних та конфіденційної інформації;

2) забезпечення всім громадянам доступу до універсальних електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг;

3) задоволення потреб спеціальних соціальних груп в електронних комунікаційних та телекомунікаційних послугах, зокрема, користувачів з обмеженими можливостями, користувачів похилого віку та користувачів зі спеціальними соціальними потребами;

4) забезпечення захисту прав споживачів шляхом встановлення простих, доступних, фінансово не обтяжливих процедур вирішення спору органом, який є незалежним від залучених сторін;

5) забезпечення надання операторами електронних комунікацій актуальної та вичерпної інформації щодо електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг, зокрема щодо формування тарифів та умов використання загальнодоступних електронних комунікаційних послуг;

6) створення сприятливих та рівноправних умов діяльності операторів електронних комунікацій;

7) забезпечення ефективного управління користуванням радіочастотами та номерами;

8) забезпечення збереження цілісності, сталості та безпеки електронних комунікаційних мереж загального користування.

Стаття 64. Загальні завдання забезпечення конкуренції у сфері електронних комунікацій

Загальні завдання забезпечення конкуренції у сфері електронних комунікацій полягають у наступному:

1) забезпечення ефективної конкуренції у сфері електронних комунікацій;

2) заохочення ефективного користування обмеженими ресурсами радіочастот і номерів;

3) забезпечення умов для отримання користувачами, у тому числі користувачами з обмеженими можливостями, користувачами похилого віку та користувачами зі спеціальними соціальними потребами, максимальних преваг з точки зору вибору оператора електронних комунікацій або електронних комунікаційних послуг, їх ціни та

55

якості;

4) дотримання принципу технологічної нейтральності при встановленні правил діяльності на ринку електронних комунікацій;

5) усування бар’єрів щодо надання електронних комунікаційних мереж, пов’язаних технічних засобів електронних комунікацій та електронних комунікаційних послуг;

6) підтримка створення та розвитку електронних комунікаційних мереж загального користування, їх сумності та наскрізної зв’язності з метою забезпечення надання електронних комунікаційних послуг.

Стаття 65. Оператори електронних комунікацій з істотною ринковою перевагою

1. Оператор електронних комунікацій може бути визнаний оператором з істотною ринковою перевагою виключно рішенням національної комісії.

2. Визнання операторів електронних комунікацій такими, що мають істотну ринкову перевагу, здійснюється за результатами аналізу відповідного ринку електронних комунікацій за умови наявності основних наступних його характеристик:

1) негармонізоване та негнучке співвідношення попиту та пропозицій на певному ринку електронних комунікацій;

2) невиправдано високі правові, організаційні, технологічні чи економічні бар’єри щодо виходу на певний ринок електронних комунікацій;

3) наявність вертикальної інтеграції серед операторів електронних комунікацій, що обумовлює створення штучних бар’єрів щодо виходу на певний ринок електронних комунікацій;

4) наявність ознак відсутності потенційної конкуренції.

3. Рішенням національної комісії перелік зазначених характеристик може бути доповнено, розширено або змінено.

4. Два або більше операторів електронних комунікацій можуть бути віднесені до операторів з істотною ринковою перевагою, навіть при відсутності структурних чи інших зв’язків між ними, за умови, що вони надають електронні комунікаційні мережі та послуги на ринку, який характеризується відсутністю ефективної конкуренції і на якому немає жодного підприємства із значною ринковою перевагою.

5. Оператора електронних комунікацій, якого визнано оператором з істотною ринковою перевагою на конкретному ринку електронних комунікацій (перший ринок), внаслідок цього може бути за рішенням національної комісії визнано оператором з істотною ринковою перевагою на іншому ринку (другий ринок) за умови наявності тісного взаємозв’язку між першим та другим ринками, завдяки чому ринкова перевага

56

оператора на першому ринку переноситься і на другий ринок.

Стаття 66. Ідентифікація та визначення ринків1. ЦОВЗ організовує і проводить публічні консультації та громадське обговорення

Переліку ринків надання електронних комунікаційних мереж та послуг, розробленого на підставі пропозицій національної комісії та Антимонопольного комітету України та за їх участю.

За результатами публічних консультації та громадського обговорення ЦОВЗ подає Перелік ринків надання електронних комунікаційних мереж та послуг на затвердження Кабінету Міністрів України.

2. Національна комісія за участю Антимонопольного комітету України розробляє та затверджує Рекомендації щодо аналізу ринку та оцінки істотної ринкової переваги на конкретному ринку електронних комунікацій.

Стаття 67. Аналіз ринків електронних комунікацій1. Аналіз ринків надання електронних комунікаційних мереж та послуг

проводиться на підставі рішення національної комісії з метою застосування попереднього регулювання та визначення операторів електронних комунікацій, на яких воно буде спрямоване.

2. У рішенні про проведення аналізу ринку електронних комунікацій зазначаються:

1) назва та визначення ринку;

2) основні споживчі характеристики ринку;

3) перелік операторів електронних комунікацій, які надають електронні комунікаційні мережі та послуги на ринку, на якому проводиться аналіз;

4) перелік фінансово-економічних показників операторів електронних комунікацій, які необхідні для формування інформаційної бази для проведення аналізу ринку;

5) перелік форм звітності, яка будуть використовуватись для проведення аналізу;

6) строки проведення аналізу.

3. З метою аналізу ринку електронних комунікацій національною комісією обов’язково враховуються наступні критерії:

1) дохід операторів електронних комунікацій, отриманий на певному ринку електронних комунікацій;

2) особливості технологічного процесу надання електронних комунікаційних мереж та послуг іншому оператору електронних комунікацій.

4. Порядок визначення конкретних ринків електронних комунікацій для аналізу, 57

проведення їх аналізу, критерії визначення операторів електронних комунікацій з ІРП на ринку надання електронних комунікаційних мереж та послуг, затверджується національною комісією.

5. Національна комісія визначає доцільність застосування попереднього регулювання за результатами аналізу певного ринку надання електронних комунікаційних мереж та послуг на основі Рекомендацій щодо аналізу ринку та на підставі таких критеріїв:

1) визначення рівня концентрації ринку;

2) наявності значних (високих та постійних) бар'єрів для входження на певний ринок надання електронних комунікаційних мереж та послуг інших операторів електронних комунікацій;

3) наявності операторів електронних комунікацій з ІРП на певному ринку надання електронних комунікаційних мереж та послуг.

6. У випадку ознак наявності операторів електронних комунікацій, що зазначені у частині 4 та 5 статті 65, національна комісія визначає доцільність застосування попереднього регулювання за результатами аналізу певного ринку надання електронних комунікаційних мереж та послуг на основі Рекомендації та на підставі таких критеріїв:

1) визначення гнучкості співвідношення попиту та пропозицій;

2) рівень схожості частки ринків;

3) наявності високих правових, організаційних, технологічних чи економічних бар’єрів для виходу на ринок;

4) наявності вертикальної інтеграції серед операторів електронних комунікацій та наявності колективної відмови у постачанні послуг;

5) рівень можливостей споживача щодо конкурентного вибору оператора електронних комунікацій або електронних комунікаційних послуг, їх ціни та якості.

7. За результатами аналізу ринку надання електронних комунікаційних мереж та послуг національна комісія приймає рішення про його результати, у якому зазначаються:

1) висновки щодо рівня концентрації на ринку;

2) проблеми, які не сприяють підвищенню рівня конкуренції на ринку;

3) оператори електронних комунікацій з ІРП на зазначеному ринку надання електронних комунікаційних мереж та послуг.

8. У разі виявлення одного чи декількох з вищенаведених критеріїв, ринок вважається таким, на якому є доцільним застосування попереднього регулювання.

9. Національна комісія своїм рішенням може збільшувати перелік критеріїв, 58

зазначених у пунктах 3, 5, 6 та 7 цієї статті.

10. На ринку, який вважається таким, на якому є доцільним застосування попереднього регулювання, національна комісія визначає операторів електронних комунікацій з ІРП та накладає, змінює чи залишає чинними щодо них регуляторні зобов’язання, передбачені цим Законом.

11. За результатами проведеного первинного або повторного аналізу ринків надання електронних комунікаційних мереж і послуг та встановлення недоцільності застосування попереднього регулювання або відсутності операторів електронних комунікацій з ІРП національна комісія не накладає або скасовує накладені раніше регуляторні зобов'язання.

12. Рішення національної комісії щодо проведення повторного аналізу ринків надання електронних комунікаційних мереж і послуг та перегляд регуляторних зобов'язань може бути прийнято не раніше ніж через три роки після прийняття рішення про результати раніше проведеного аналізу або не раніше ніж через один рік за результатами обґрунтованого звернення операторів електронних комунікацій.

13. Оператори електронних комунікацій можуть в судовому порядку оскаржити рішення національної комісії щодо результатів проведеного аналізу певного ринку надання електронних комунікаційних мереж та послуг.

14. Національна комісія передає до Антимонопольного комітету України результати аналізу та матеріали дослідження певного ринку надання електронних комунікаційних мереж та послуг у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Стаття 68. Особливості регуляторного контролю роздрібних ринків електронних комунікаційних послуг

1. Національна комісія накладає на операторів електронних комунікацій з ІРП на певному роздрібному ринку послуг регуляторні зобов’язання у випадку:

1) визнання зазначеного роздрібного ринку за результатами ринкового аналізу, проведеного у відповідно до статті 67 цього Закону, як такого, що не має ефективної конкуренції;

2) визнання того, що покладені регуляторні зобов’язання щодо забезпечення прозорості питань доступу до електронних комунікаційних мереж та послуг, а також їх взаємоз’єднання, зокрема в частині технічних та цінових умов, а також що покладені регуляторні зобов’язання щодо контролю за цінами цього доступу не призводять до виконання завдань, визначених в статті 63 цього Закону.

2. В рішенні національної комісії щодо покладання регуляторних зобов’язань на оператора електронних комунікацій з ІРП на певному роздрібному ринку послуг може

59

бути зазначені наступні вимоги:

1) не створювати бар’єри щодо входження на ринок чи не обмежувати конкуренцію шляхом встановлення надмірних цін;

2) не надавати надмірних переваг кінцевим споживачам шляхом безпідставно згрупованих пакетів послуг.

3. З метою захисту інтересів кінцевих споживачів та забезпечення ефективної конкуренції національна комісія для оператора електронних комунікацій з ІРП на певному роздрібному ринку послуг має право:

1) встановити відповідний максимальний рівень цін;

2) здійснити заходи щодо контролю за індивідуальними тарифами;

3) здійснити заходи щодо приближення тарифів до собівартості або до ціни на співставних ринках.

4. Оператор електронних комунікацій з ІРП на певному роздрібному ринку послуг, який підпадає під дію частини 3 цієї статті, повинен впровадити системи обліку витрат, формат та методологія бухгалтерського обліку яких визначається національною комісією.

Відповідність ведення обліку витрат оператором електронних комунікацій з ІРП на певному роздрібному ринку послуг, який підпадає під дію частини 3 цієї статті, щорічно перевіряється незалежним аудитом за рахунок оператора електронних комунікацій.

Результати аудита оператором електронних комунікацій з ІРП надаються до національної комісії за формою та в терміни, які визначаються її рішенням.

5. Оскарження рішення національної комісії, проведення повторного аналізу роздрібних ринків послуг, встановлення недоцільності застосування попереднього регулювання здійснюються відповідно до частин 10-13 статті 68 цього Закону.

Стаття 69. Принципи встановлення тарифів та цінВстановлення тарифів та цін на ринку електронних комунікацій України базується на

таких принципах:

1) базування розрахунків тарифів на електронні комунікаційні та телекомунікаційні послуги на собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку;

2) залежність рівня тарифів від рівня якості електронних комунікаційних послуг;

3) недопущення встановлення штучно занижених цін чи тарифів або застосування різних цін чи тарифів до рівнозначних випадків надання послуг;

4) уникнення перехресного субсидування надання одних електронних

60

комунікаційних послуг за рахунок інших;

5) нарахування плати лише за фактичний час отримання споживачем електронних комунікаційних послуг;

6) прозорий та відкритий розрахунок собівартості електронних комунікаційних послуг на основі розподілу витрат за відповідними послугами.

Стаття 70. Прозорість та оприлюднення інформації 1. Національна комісія своїм рішенням може накладати на операторів електронних

комунікацій, що надають електронні комунікаційні мережі загального користування та/або загальнодоступні електронні комунікаційні послуги, регуляторні зобов’язання публікувати прозору, порівняну і актуальну інформацію щодо цін і тарифів, будь-яких стягнень за розірвання договору і щодо стандартних термінів і умов для доступу і надання послуг споживачам.

2. Національна комісія своїм рішенням визначає вимоги щодо форми та змісту опублікування такої інформації.

Глава IX ДОСТУП ДО ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ ТА ЇХ ВЗАЄМОЗ'ЄДНАННЯ

Стаття 71. Принципи забезпечення доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання

1. Основними принципами регулювання забезпечення доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання є наступне:

1) відсутність обмежень щодо укладання договорів на доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання;

2) відсутність будь-якої дискримінації по відношенню до різних операторів електронних комунікацій, які мають бажання отримати доступ до електронних комунікаційних мереж або здійснити їх взаємоз'єднання;

3) однаковість вимог щодо організаційних, технічних та економічних умов договору на доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, які пропонуються для різних операторів електронних комунікацій на один й той же доступ або взаємоз'єднання;

4) передбачуваність, відсутність упередженості при покладенні регуляторних зобов’язань на операторів електронних комунікацій або при вирішенні спору з питань доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання;

5) економічні умови доступу до електронних комунікаційних мереж та/або їх взаємоз'єднання визначаються на основі собівартості, з урахуванням прибутковості

61

відповідних послуг, а також прийнятного терміну повернення інвестицій;

6) покладання регуляторних зобов’язань на операторів з ІРП виключно з метою сприяння ефективності конкуренції;

7) реалізація виваженої регуляторної політики відносно зниження правових, організаційних, технологічних чи економічних бар’єрів при вирішенні питань доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання.

2. Зазначені в частині 1 принципи повинні бути враховані в інших законах та нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у сфері електронних комунікацій в частині доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, крім того, органи державної влади та оператори електронних комунікацій повинні застосовувати їх в правозастосовної діяльності.

Стаття 72. Доступ до електронних комунікаційних мереж 1. Доступ до електронних комунікаційних мереж є однією із базових умов

взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж та надання наскрізних електронних комунікаційних послуг як національними операторами електронних комунікацій, так і операторами електронних комунікацій інших держав.

2. Доступ до електронних комунікаційних мереж має наступні складові:

1) надання у користування технічних засобів електронної комунікаційної мережі та/чи послуг з її використанням згідно з визначеними умовами;

2) доступ до технічних засобів електронної комунікаційної мережі та пов’язаними з ними технічними засобами;

3) доступ до елементів інфраструктури електронної комунікаційної мережі, в тому числі будівлі, кабельну каналізацію та щогли;

4) доступ до відповідних систем програмного забезпечення, в тому числі системи підтримки операційної діяльності;

5) доступ до інформаційних систем або баз даних для попереднього замовлення, резервування, упорядкування, запитів на ремонт, виставлення рахунків;

6) доступ до номерів переходу до послуг чи до систем, які пропонують еквівалентну функціональність;

7) доступ до фіксованих та мобільних електронних комунікаційних мереж, зокрема, роумінгу;

8) доступ до віртуальної електронної комунікаційної мережі.

62

Стаття 73. Права та обов’язки операторів електронних комунікацій1. Оператори електронних комунікацій мають право на ведення переговорів з будь-

яким оператором електронних комунікацій щодо доступу до його електронних комунікаційних мереж та взаємоз’єднання з метою забезпечення надання загальнодоступних електронних комунікаційних послуг.

2. Оператори електронних комунікацій зобов’язані вести переговори у випадку відповідного звернення будь-якого оператора електронних комунікацій щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, надавати всю необхідну для цього інформацію.

3. Оператор електронних комунікацій, який отримав інформацію від іншого оператора електронних комунікацій до, протягом або по закінченні переговорного процесу стосовно доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, зобов’язаний використовувати цю інформацію лише з метою з якою її було надано.

Оператор електронних комунікацій не має права передавати отриману інформація будь-якій третій стороні, якій така інформація може надати конкурентну перевагу.

Якщо оператор електронних комунікацій під час передачі інформації стосовно доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання зазначив правовий режим обмеження доступу до неї, то оператор електронних комунікацій, який отримав таку інформацію, зобов’язаний забезпечити саме такий правовий режим обмеження доступу.

4. Оператори електронних комунікацій повинні пропонувати доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання іншим операторам електронних комунікацій в терміни і на умовах, які визначаються цим Законом та рішеннями національної комісії.

5. Оператори електронних комунікацій під час здійснення доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання зобов'язані:

1) дотримуватися вимог нормативно-технічних актів, які занесені до Реєстру нормативних актів у сфері електронних комунікацій;

2) надавати на вимогу національної комісії інформацію про умови доступу або взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж;

3) своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки відповідно до умов договору;

4) не створювати перешкоди для взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж;

5) не вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг, нести витрати,

63

спрямовані на дообладнання своїх електронних комунікаційних мереж;

6) додержуватися встановленого ЦОВЗ порядку маршрутизації трафіка.

Стаття 74. Повноваження та обов’язки національної комісії стосовно доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання

1. Національна комісія сприяє а там, де доцільно, забезпечує, згідно з цим Законом, відповідний доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання з метою сприяння ефективності конкуренції, інвестування та інновацій, а також створення сприятливих умов для споживачів електронних комунікаційних послуг.

2. Національна комісія з власної ініціативи має право покладати на операторів електронних комунікацій регуляторні зобов’язання в обсязі, необхідному для забезпечення наскрізного надання електронних комунікаційних послуг, а також в обґрунтованих випадках регуляторні зобов’язання щодо взаємоз'єднання їхніх електронних комунікаційних мереж, якщо таке відсутнє.

В рішенні національної комісії щодо покладання регуляторних зобов’язань необхідно вичерпно та докладно зазначити всі заходи, які повинен виконати оператор електронних комунікацій, а також терміни їх виконання та надання національній комісії інформації щодо виконання покладених зобов’язань.

Визначені заходи повинні бути об’єктивними, прозорими, пропорційними та недискримінаційними.

Стаття 75. Покладення, зміна або скасування регуляторних зобов’язань стосовно доступу та взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж

1. Визначені в статтях 76 – 80 цього Закону регуляторні зобов’язання стосовно доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання можуть бути покладені лише на оператора електронних комунікацій з ІРП на відповідному ринку за виключенням випадків, що стосуються:

1) операторів електронних комунікацій, які відповідно до законодавства мають ексклюзивне право встановлювати елементи інфраструктури електронних комунікаційних мереж на, над або під державною або приватною власністю;

2) зобов’язань, що були визначені в процесі проведення будь-якої конкурсної (тендерної) процедури відбору на отримання права користування обмеженими ресурсами;

3) зобов’язань, які спрямовані на забезпечення виконання вимог Національного плану нумерації та перенесення абонентського номеру;

4) зобов’язань, які спрямовані на забезпечення цілісності та сталості системи електронних комунікаційних мереж загального користування, забезпечення їх функціонування в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях,

64

надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану, проведення антитерористичної операції;

5) необхідності виконання міжнародних зобов’язань.

2. Регуляторні зобов’язання стосовно доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання відповідно до зазначених в частині 1 цієї статті можуть бути покладені лише після проведення публічних консультації із заінтересованими сторонами щодо вирішення вичерпно окресленої проблеми та обґрунтованої відповідно до статті 64 цього Закону.

Стаття 76. Забезпечення прозорості інформації щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання

1. Оператори електронних комунікацій з ІРП зобов’язані надавати національній комісії актуальну інформацію щодо доступу до їх електронних комунікаційних мереж та/або взаємоз'єднання з ними.

2. Національна комісія визначає склад інформації, що подається операторами електронних комунікацій з ІРП, яка, зокрема, має містити данні щодо:

1) характеристики електронної комунікаційної мережі, терміни та умови надання доступу, в тому числі будь-які умови, які обмежують доступ до та/або використання послуг та застосувань;

2) перелік та місце розташування точок взаємоз'єднання та доступу;

3) технічні специфікації взаємоз'єднання та доступу;

4) умови використання технічних засобів власних електронних комунікаційних мереж та встановлення технічних засобів іншого оператора електронних комунікацій;

5) правові, організаційні, технологічні та економічні умови доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання;

6) умови, які обмежують доступ до електронних комунікаційних мереж та/або їх взаємоз'єднання, якщо такі обмеження відповідають законодавству.

3. Національна комісія має право встановлювати більш детальний перелік інформації, яку повинні надавати оператори електронних комунікацій з ІРП стосовно яких прийняте рішення національної комісії щодо доступу до інфраструктури їх електронної комунікаційної мережі відповідно до цього Закону.

4. Порядок надання інформації, її актуалізації, форма її представлення визначається рішенням національної комісії.

5. Національна комісія оприлюднює інформацію, що надається операторами електронних комунікацій з ІРП, в Реєстрі доступу до електронних комунікаційних мереж

65

та їх взаємоз'єднання.

6. Реєстр доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання є публічною базою даних відкритою для загального користування, яка розміщується на офіційному веб-сайті національної комісії. Порядок наповнення, внесення змін, адміністрування та правила користування Реєстром визначаються рішенням національної комісії.

7. Оператори електронних комунікацій можуть подавати інформацію до національної комісії для оприлюднення в Реєстрі доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання в добровільному порядку.

Стаття 77. Забезпечення рівних умов щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання

1. Національна комісія має право окремим рішенням покласти регуляторні зобов’язання на операторів електронних комунікацій з ІРП щодо забезпечення рівних умов при наданні доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання.

2. Регуляторні зобов’язання, що покладаються на операторів електронних комунікацій з ІРП щодо забезпечення рівних умов, мають передбачати:

1) застосування рівних умов за однакових обставин до будь-яких операторів електронних комунікацій, які надають еквівалентні електронні комунікаційні послуги;

2) надання послуг та будь-якої інформації щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання іншим операторам електронних комунікацій за таких самих умов та тієї ж самої якості, яку оператор електронних комунікацій з ІРП забезпечує для власних потреб та для філій або партнерів.

Стаття 78. Регуляторні зобов’язання щодо відокремлення бухгалтерського обліку

1. Національна комісія має право окремим рішенням покласти регуляторні зобов’язання на операторів електронних комунікацій з ІРП щодо відокремлення бухгалтерського обліку стосовно визначених видів діяльності, які відносяться до доступу до електронних комунікаційних мереж та/або їх взаємоз'єднання.

2. Регуляторні зобов’язання стосовно відокремлення бухгалтерського обліку можуть включати вимогу для вертикально інтегрованого оператора електронних комунікацій з ІРП щодо забезпечення прозорості його оптових цін та внутрішніх трансфертних цін.

Зазначена вимога може бути застосована, зокрема, при накладанні зобов’язань щодо забезпечення рівних умов відповідно до статті 77 цього Закону або, за необхідності, для запобігання несправедливого перехресного субсидування.

3. Національна комісія має право своїм рішенням визначити формат та

66

методологію бухгалтерського обліку, які мають використовуватись під час виконання вимог частини 2 цієї статті.

4. Національна комісія з метою перевірки дотримання регуляторних зобов’язань щодо прозорості та рівності має право своїм рішенням вимагати від оператора електронних комунікацій з ІРП надання матеріалів бухгалтерського обліку, включаючи дані про доходи, отримані від третіх сторін.

5. Національна комісія з метою сприяння відкритості та конкуренції на ринку електронних комунікацій має право публікувати отриману від оператора електронних комунікацій з ІРП інформацію з дотриманням вимог законодавства щодо захисту комерційної таємниці.

Стаття 79. Регуляторні зобов’язання щодо забезпечення доступу до інфраструктури електронної комунікаційної мережі та використання певних технічних засобів електронної комунікаційної мережі

1. Національна комісія має право своїм рішенням покладати на операторів електронних комунікацій з ІРП регуляторні зобов’язання щодо задоволення прийнятних вимог стосовно доступу до інфраструктури електронної комунікаційної мережі, а також вимог щодо використання певних елементів інфраструктури електронної комунікаційної мережі та пов’язаних технічних засобів.

Зазначене рішення може прийматись за умови наявності обґрунтованого висновку, що відмова оператором електронних комунікацій з ІРП у наданні доступу або визначення ним неприйнятних термінів та умов можуть зашкодити виникненню сталого конкурентного ринку на рівні роздрібного продажу, або буде не в інтересах кінцевих споживачів.

2. В якості вимог, які можуть покладатись національною комісією відповідним регуляторним зобов’язанням, може бути наступне:

1) надавати іншим операторам електронних комунікацій доступ до інфраструктури електронної комунікаційної мережі та/або технічних засобів, в тому числі доступ до елементів інфраструктури електронної комунікаційної мережі, які є неактивними, та/або окремий доступ до абонентської лінії та/або пропозицію щодо перепродажу абонентської лінії;

2) сумлінно проводити переговори з операторами електронних комунікацій, які вимагають доступу;

3) не анулювати доступ до елементів інфраструктури електронної комунікаційної мережі або технічних засобів, який вже надано;

4) надавати визначені послуги за оптовими цінами для перепродажу іншими операторами електронних комунікацій;

5) надавати відкритий доступ до технічних інтерфейсів, протоколів або інших 67

основних технологій, необхідних для забезпечення сумісності послуг або віртуальних послуг електронної комунікаційної мережі;

6) забезпечувати спільне місцезнаходження чи інші форми сумісного використання відповідних технічних засобів електронної комунікаційної мережі;

7) надавати визначені послуги, необхідні для забезпечення можливості сумісності наскрізних послуг для споживачів, в тому числі технічні засоби для послуг віртуальної електронної комунікаційної мережі або роумінгу в мережах мобільної електронної комунікації;

8) надавати доступ до систем підтримки операційної діяльності або подібних систем програмного забезпечення, необхідних для забезпечення справедливої конкуренції у наданні послуг;

9) забезпечувати взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж або доступ до технічних засобів мережі;

10) забезпечувати доступ до певних послуг, таких як послуги ідентифікації та місцезнаходження споживача.

3. Національна комісія у разі розгляду питання щодо покладання регуляторних зобов’язань відповідно до частин 1 та 2 цієї статті враховує, зокрема, наступні фактори:

4. технічну та економічну перспективність використання конкуруючих технічних засобів інших операторів електронних комунікацій з урахуванням характеру та типу взаємоз`єднання та/або доступу до інфраструктури електронної комунікаційної мережі, що використовується, в тому числі перспективність інших засобів доступу, таких як доступ до каналізації;

1) вірогідність надання запропонованого доступу у відношенні до наявної можливості;

2) первісне інвестування в технічні засоби електронних комунікаційних мереж з урахуванням будь-якого зробленого державного інвестування та ризики, що пов’язані з інвестуванням;

3) необхідність довгострокового захисту конкуренції, основаній на економічно ефективній інфраструктурі електронних комунікаційних мереж;

4) наявність права на інтелектуальну власність.

5. Національна комісія у разі покладенні регуляторних зобов’язань щодо забезпечення доступу до інфраструктури електронної комунікаційної мережі може визначати перелік технічних та експлуатаційних умов, які повинні задовольнятись оператором електронних комунікацій з ІРП для забезпечення нормального функціонування електронної комунікаційної мережі.

68

Перелік технічних та експлуатаційних умов повинен відповідати нормативно-технічним актам, які включені до Реєстру нормативних актів у сфері електронних комунікацій.

Стаття 80. Регуляторні зобов’язання щодо цінового контролю та обчислення витрат щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання

1. Національна комісія з метою забезпечення ефективної конкуренції має право своїм рішенням покладати на операторів електронних комунікацій з ІРП регуляторні зобов’язання щодо визначення цін на засадах собівартості та зобов`язання щодо систем обліку витрат.

Зазначені регуляторні зобов’язання можуть покладатися стосовно певного доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання.

При визначенні змісту регуляторних зобов’язання національна комісія повинна брати до уваги інвестиції, що зроблені оператором електронних комунікацій з ІРП, прийнятні терміни повернення інвестицій, прийнятні норми прибутку, ціни, які існують на порівнянних конкуруючих ринках, з метою стимулювання наступних інвестицій в розвиток електронних комунікаційних мереж.

2. На оператора електронних комунікацій з ІРП, який має регуляторні зобов’язання стосовно визначення цін на засадах собівартості, покладається обов’язок щодо доведення того, що видатки випливають з витрат, які включають прийнятні терміни повернення інвестицій.

3. Національна комісія має право вимагати від будь-якого оператора електронних комунікацій з ІРП надати повне обґрунтування встановлених цін на надання доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, а також має право використати методи обчислення вартості інші ніж ті, що їх застосовував оператор електронних комунікацій з ІРП.

4. Національна комісія своїм рішенням за наявності обґрунтованих підстав має право покласти регуляторні зобов’язання на оператора електронних комунікацій з ІР щодо корегування цін з надання доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання.

5. Національна комісія забезпечує оприлюднення опису методу обчислення витрат, яка вводиться її рішенням, з метою підтримки цінового контролю, зокрема, в частині основних категорій, за якими згруповані витрати, правил, що застосовані для розподілу витрат тощо.

6. Оператор електронних комунікацій з ІРП, на якого покладені регуляторні зобов’язання щодо визначення цін на засадах собівартості та зобов`язання щодо систем обліку витрат, повинен щорічно проводити незалежний аудит стосовно дотримання

69

системи обчислення витрат.

Результати аудита оператором електронних комунікацій з ІРП надаються до національної комісії за формою та в терміни, які визначаються її рішенням.

Стаття 81. Особливості укладення, зміни та розірвання договору про доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання

1. Укладення договору про доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання здійснюється операторами електронних комунікацій відповідно до обов'язкових вимог до договору про взаємоз'єднання, які встановлює національна комісія.

2. Оператор електронних комунікацій, який має намір щодо укладення договору про доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання або щодо зміни чи розірвання такого договору, зобов'язаний письмово подати свої пропозиції відповідному оператору електронних комунікацій.

3. Оператор електронних комунікацій, який отримав письмову пропозицію щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання від іншого оператора електронних комунікацій, повинен надати згоду або обґрунтовану відмову протягом 20 календарних днів із дня її одержання.

4. Оператор електронних комунікацій з ІРП не має права відмовити у доступі до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання стосовно пропозицій, яка зазначена у Реєстрі доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, крім випадків, якщо електронна комунікаційна мережа, яку пропонується приєднати, не відповідає вимогам законодавства.

5. Оператори електронних комунікацій, які укладають договори про доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, змінюють їх або розривають, повинні повідомити про це національну комісію протягом 10 календарних днів від дня підписання відповідних документів.

6. Національна комісія протягом 5 календарних днів від дня отримання відповідних документів публікує у Реєстрі доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання інформацію про договори, які укладені між операторами електронних комунікацій або які розірвані.

Стаття 82. Вирішення спорів щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання

1. Будь який оператор електронних комунікацій, зокрема з ІРП, може звернутись до національної комісії з приводу вирішення спору щодо надання доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, зокрема, з питань відсутності відповіді в установлений термін.

70

2. Для вирішення спору оператор електронних комунікацій, який вважає свої права порушеними, надсилає до національної комісії звернення, до якого додається проект договору про доступ до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, пропозиції стосовно умов доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання, з яких сторони не досягли домовленості, а також завірені копії всіх документів та матеріалів, необхідних для розгляду спору.

3. Національна комісія за участю представників зацікавлених сторін, фахівців у сфері електронних комунікацій та експертів розглядає надані матеріали, заслуховує сторони та приймає рішення протягом місяця з дня звернення, яке є обов'язковим для операторів електронних комунікацій.

Рішення національної комісії може бути оскаржено сторонами спору в судовому порядку.

4. Порядок розгляду звернень щодо вирішення спору, дослідження матеріалів, винесення рішення щодо спору між сторонами встановлює національна комісія.

Стаття 83. Взаємоз'єднання з електронними комунікаційними мережами операторів електронних комунікацій та точками обміну трафіком інших держав

1. Взаємоз'єднання з електронними комунікаційними мережами операторів електронних комунікацій та точками обміну трафіком інших держав здійснюється відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. ЦОВЗ розробляє та затверджує технічні специфікації щодо взаємоз'єднання з електронними комунікаційними мережами операторів електронних комунікацій та точками обміну трафіком інших держав, які є обов’язковими для виконання операторами електронних комунікацій та іншими суб’єктами ринку електронних комунікацій.

3. Оператори електронних комунікацій щоквартально надають оновлену інформацію до ЦОВЗ щодо всього переліку взаємоз'єднань з електронними комунікаційними мережами операторів електронних комунікацій та точками обміну трафіком інших держав у порядку та за формою встановленими ЦОВЗ.

Глава X. ПРАВА СПОЖИВАЧІВ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 84. Основні умови договору надання електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг

1. В тексті договору на надання електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг крім іншого повинно бути зазначено таке:

1) уповноважена особа та офіційна юридична адреса оператора електронних

71

комунікацій;

2) перелік електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг, що надаються;

3) інформація щодо надання доступу до служб екстреної допомоги та про передачу місцезнаходження особи, що здійснює виклик, а також інформація про існування можливих обмежень щодо доступу до служб екстреної допомоги;

4) інформація про будь-які інші умови обмеження доступу до та/чи використання електронних комунікаційних і телекомунікаційних послуг та обладнання, відповідно до законодавства;

5) мінімальний рівень якості електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг, що надаються, відповідно до вимог нормативно-правових та нормативно-технічних актів;

6) інформація про будь-які процедури, методи та засоби встановлені оператором електронних комунікацій для вимірювання та формування трафіку з метою запобігання навантаження чи перевантаження лінії з’єднання, інформація про те як такі процедури можуть впливати на якість послуги, що надається;

7) види технічної підтримки, що пропонуються, та послуги з підтримки абонентів, що надаються, а також способи зв’язку з службами обслуговування абонентів;

8) будь-які обмеження, введені оператором електронних комунікацій щодо використання наданого їм кінцевого обладнання;

9) можливість вибору абонента щодо включення чи не включення його персональних даних до загальнодоступних телефонних довідників;

10) детальні данні про ціни і тарифи, про засоби, за допомогою яких може одержуватись актуальна інформацію за всіма тарифами, що застосовуються, і витрати на підтримку такого інформування, способи оплати, що пропонуються, та різниця в витратах залежно від способу оплати;

11) тривалість договору, умови щодо поновлення або припинення отримання послуг і договору, в тому числі будь-який мінімальний термін використання чи тривалість договору, необхідні для отримання вигоди від заохочувальних умов;

12) наявність та розмір або відсутність стягнення за перенесення номерів;

13) наявність будь-яких стягнень за припинення дії договору, включаючи будь-яке відшкодування вартості кінцевого обкладання, яке було надане оператором електронних комунікацій;

14) будь-які заходи компенсації і відшкодування, які застосовуються, якщо не задовольняються договірні рівні якості надання послуг;

72

15) засоби ініціювання процедур для врегулювання спорів;

16) типи дій, які може здійснювати оператор електронних комунікацій під час реагування на інциденти порушення безпеки чи цілісності інформації або на виникнення загроз та вразливості цілісності персональних даних абонента.

2. В договорі повинно бути зазначено попередження щодо наслідків протиправного використання електронних комунікаційних мереж та послуг, а також засоби захисту від загроз недоторканності приватного життя і особистих даних.

3. Інформація про зміни в умовах договору не пізніше ніж за 1 місяць до настання таких змін оператором електронних комунікацій надсилається абоненту особисто у відпадку індивідуального договору або оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора електронних комунікацій та у засобах масової інформації у випадку публічного договору.

Особливості та форма здійснення такого інформування встановлюється рішенням національної комісії.

4. Абоненти мають право припинити договір на надання електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг без застосування штрафних санкцій у випадку змін умов договору оператором електронних комунікацій.

5. Термін дії договору на надання електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг може бути тривалістю більше 12 місяців лише за згодою абонента.

Стаття 85. Права споживачів у сфері електронних комунікацій1. Споживачі під час замовлення та отримання електронних комунікаційних та

телекомунікаційних послуг мають право на:

1) державний захист своїх конституційних прав та прав як споживачів загальнодоступних електронних та телекомунікаційних послуг;

2) вибір оператора електронних комунікацій;

3) вибір виду та кількості електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг;

4) безоплатне отримання від оператора електронних комунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг;

5) своєчасне і якісне отримання електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг;

6) отримання від оператора електронних комунікацій повної та достовірної

73

інформації щодо наданих електронних комунікаційних послуг;

7) повернення оператором електронних комунікацій невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених електронних комунікаційних послуг у випадках і в порядку, визначених Правилами надання послуг у сфері електронних комунікацій;

8) на відмову від отримання електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором;

9) відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання оператором електронних комунікацій обов'язків, передбачених договором на надання електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг чи законодавством;

10) оскарження неправомірних дій оператора електронних комунікацій шляхом звернення до суду та до уповноважених державних органів;

11) відмову від оплати електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг, які вони не замовляли;

12) перенесення абонентського номера, користування персональним номером та отримання послуг національного роумінгу;

13) інші права, визначені законодавством України та договором про надання електронних комунікаційних послуг.

2. Споживачі мають право на безоплатне отримання від оператора електронних комунікацій рахунків за надані електронні комунікаційні послуги.

За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості електронної комунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу електронних комунікацій, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс електронних комунікацій.

Стаття 86. Обов'язки споживачів електронних комунікаційних послуг1. Споживачі електронних комунікаційних послуг мають наступні обов’язки:

1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності;

2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;

3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації електронних комунікаційних мереж, підтримки цілісності та взаємодії електронних комунікаційних мереж, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів,

74

ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам;

4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання електронних комунікаційних послуг третім особам;

5) виконувати умови договору про надання електронних комунікаційних послуг, зокрема, своєчасно оплачувати електронні комунікаційні послуги;

2. Споживачі електронних комунікаційних послуг зобов'язані виконувати інші обов'язки відповідно до цього Закону, Правил надання та отримання послуг у сфері електронних комунікацій та іншого законодавства України.

Стаття 87. Захист інформації про споживача1. Оператори електронних комунікацій повинні забезпечувати і нести

відповідальність за захист персональних даних споживача, отриманих при укладенні договору, за нерозголошення даних щодо наданих електронних комунікаційних послуг, у тому числі про отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

2. Призначені для оприлюднення телефонні довідники, у тому числі електронні версії та бази даних інформаційно-довідкових служб, можуть містити інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, найменування, адресу та номер телефону абонента в разі, якщо в договорі про надання електронних комунікаційних послуг міститься згода споживача на опублікування такої інформації.

Під час автоматизованої обробки інформації про абонентів оператор електронних комунікацій забезпечує її захист відповідно до законодавства про захист персональних даних.

Споживач має право на безоплатне вилучення відомостей про нього повністю або частково з електронних версій баз даних інформаційно-довідкових служб.

3. Оператори електронних комунікацій мають право надавати інформацію про споживача та про електронні комунікаційні послуги, що він отримав, виключно у випадках і в порядку, визначених законом. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності письмової згоди споживача.

Стаття 88. Захист інтересів споживачів у разі припинення діяльності оператора електронних комунікацій з надання електронних комунікаційних послуг

1. Оператор електронних комунікацій протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення про припинення надання електронних комунікаційних послуг зобов’язаний попередити споживачів про це рішення у спосіб, передбачений договором зі споживачем. Таке рішення оператором електронних комунікацій може бути прийнято не пізніше ніж за три місяці до дня припинення надання електронних комунікаційних послуг.

2. У разі виключення оператора електронних комунікацій з Реєстру операторів

75

електронних комунікацій або анулювання ліцензії на користування номерами та/або на користування радіочастотами, набрання законної сили рішення національної комісії щодо припинення або тимчасового припинення надання електронних комунікаційних послуг або постанови суду щодо припинення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг такий оператора електронних комунікацій зобов'язаний відшкодувати абоненту збитки, пов'язані з припиненням надання електронних комунікаційних послуг, у встановленому законом порядку.

3. Національна комісія у разі необхідності повинна здійснити заходи щодо забезпечення безперервності отримання споживачами електронних комунікаційних послуг у випадку припинення діяльності оператора електронних комунікацій з надання електронних комунікаційних послуг.

Глава XI. ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 89. Основні засади технічної політики 1. Мета технічної політики полягає у створенні умов підвищення ефективності

технічної та технологічної інфраструктури електронних комунікацій, використання обмежених ресурсів з метою забезпечення розвитку сфери електронних комунікацій як технологічної складової інформаційної сфери України.

2. Формування технічної політики у сфері електронних комунікацій покладається на ЦОВЗ.

3. Формування технічної політики відбувається шляхом:

1) розроблення та затвердження концепцій та програм розвитку сфери електронних комунікацій як в цілому, та і окремих її сегментів;

2) розробки перспективних планів та умов впровадження інноваційних технологій, зокрема широкосмугового доступу до мережі Інтернет;

3) розробки Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та Плану використання радіочастотного ресурсу Україні;

4) розробки та затвердження Національного плану нумерації України;

5) розробки та затвердження нормативно-технічних актів;

6) розробки та затвердження технічних регламентів;

7) визначення змісту стандартизації у сфері електронних комунікацій відповідно до законодавства;

8) розробки та затвердження технічних специфікацій;

9) визначення засад метрологічного забезпечення у сфері електронних комунікацій;

76

10) розробки та затвердження інших нормативно-правових та нормативно-технічних актів.

4. ЦОВЗ відповідно до законодавства може застосовувати також інші засобі та методи формування технічної політики у сфері електронних комунікацій.

5. Реалізація технічної політики здійснюється через впровадження системи технічного регулювання у сфері електронних комунікацій.

6. Реалізація технічної політики у сфері електронних комунікацій покладається на ЦОВЗ, національну комісію, інші органи державної влади та місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законодавством, а також на суб’єкти ринку електронних комунікацій.

Стаття 90. Система технічного регулювання 1. Мета технічного регулювання у сфері електронних комунікацій полягає у

забезпеченні:

1) надання електронних комунікаційних мереж та послуг за встановленими показниками та рівнями якості;

2) інноваційного розвитку електронних комунікаційних мереж та збільшення переліку електронних комунікаційних послуг;

3) принципу технологічної нейтральності;

4) технічної та технологічної сумісності будь-яких електронних комунікаційних мереж загального користування;

5) технологічних умов спільного використання елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж різними операторами електронних комунікацій;

6) сталості та надійності функціонування електронних комунікаційних мереж загального користування, а також їх цілісності та зв’язності;

7) функціонування електронних комунікаційних мереж загального користування в умовах надзвичайних ситуацій в електронних комунікаціях, надзвичайних ситуацій надзвичайного та воєнного стану;

8) визначення технічних вимог щодо електронних комунікаційних мереж загального користування та надання електронних комунікаційних послуг в інтересах державного управління, оборони та безпеки;

9) технічних та експлуатаційних вимог, необхідних для уникнення неприпустимих радіозавад та для обмеження впливу на населення електромагнітного випромінювання;

10) визначення технічних вимог до радіообладнання та радіотехнологій в інтересах

77

ефективного користування радіочастотним ресурсом.

2. Систему технічного регулювання у сфері електронних комунікацій складають ЦОВЗ, національна комісія, наукові та науково-дослідні установи і організації, оператори електронних комунікацій та інші суб’єкти ринку електронних комунікацій, а також інші органи державної влади та місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи в межах повноважень визначених законодавством, зокрема, законами України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про стандартизацію», «Про метрологію та метрологічну діяльність».

3. Технічне регулювання здійснюється відповідно до системи нормативних актів, що складається з нормативно-правових та нормативно-технічних актів, які мають відношення до об’єктів технічного регулювання у сфері електронних комунікацій.

4. ЦОВЗ здійснює державну реєстрацію нормативно-технічних актів у сфері електронних комунікацій.

5. ЦОВЗ забезпечує ведення Реєстру нормативних актів у сфері електронних комунікацій, який повинен включати повний перелік нормативно-правових та нормативно-технічних актів у сфері електронних комунікацій, прийнятих та зареєстрованих відповідно до законодавства.

6. Реєстр нормативних актів у сфері електронних комунікацій є публічною базою даних відкритою для загального користування, яка розміщується на офіційному веб-сайті ЦОВЗ. Порядок наповнення, внесення змін, адміністрування та правила користування Реєстром визначаються рішенням ЦОВЗ.

Стаття 91. Об'єкти технічного регулювання у сфері електронних комунікацій1. До основних об'єктів технічного регулювання у сфері електронних

комунікацій, не обмежуючись цим переліком, відноситься наступне:

1) електронна комунікаційна мережа загального користування та її складові, зокрема:

а) транспортна електронна комунікаційна мережа;

б) електронна комунікаційна мережа доступу;

в) інфраструктура електронних комунікаційних мереж;

г) технічні засоби електронних комунікацій;

д) споруди електронних комунікаційних мереж;

е) кабельна каналізація електронних комунікаційних мереж;

2) електронна комунікаційна технологія;

3) радіотехнологія;

78

4) радіоелектронний засіб;

5) електронна комунікаційна послуга;

6) телекомунікаційні послуга;

7) загальнодоступні (універсальні) електронні комунікаційні послуги;

8) взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж;

9) спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

10) доступ до електронної комунікаційної мережі;

11) проектування, будівництво, реконструкція, модернізація та експлуатація електронних комунікаційних мереж, радіоелектронних засобів.

2. Об'єктами технічного регулювання у сфері електронних комунікацій може бути будь-яка сукупність об’єктів зазначених у частині 1 цієї статті або будь-яка їх частина.

3. ЦОВЗ має право доповнювати та конкретизувати перелік об’єктів технічного регулювання у сфері електронних комунікацій, зазначений в частині 1цієї статі, що затверджується його наказом.

Стаття 92. Нормативно-технічні акти1. Нормативно-технічні акти у сфері електронних комунікацій це акти, які

затверджені наказом ЦОВЗ та іншими органами державної влади в межах повноважень визначених законодавством, що мають відношення до проектування, побудови, реконструкції, модернізації, експлуатації та надання електронних комунікаційних мереж, а також до надання електронних комунікаційних послуг, та не містять норм права, що регулюють суспільні відносини між суб’єктами ринку електронних комунікацій.

2. До нормативно-технічних актів у сфері електронних комунікацій відносяться:

1) національні стандарти;

2) галузеві стандарти;

3) стандарти організацій (СОУ);

4) керівні нормативні документи;

5) технічні специфікації;

6) технічних вимоги;

7) кодекси усталеної практики.

3. ЦОВЗ організовує розробку або здійснює розробку та затвердження зазначених

79

в частині 2 цієї статті нормативно-технічних актів.

4. Нормативно-технічні акти у сфері електронних комунікацій, які затверджені органами державної влади та місцевого самоврядування, набувають чинності після їх державної реєстрації ЦОВЗ та опублікування.

5. Нормативно-технічні акти у сфері електронних комунікацій, які затверджені операторами електронних комунікацій або іншими суб’єктами ринку електронних комунікацій, подаються на державну реєстрацію у добровільному порядку.

6. Нормативно-технічні акти у сфері електронних комунікацій затверджені наказом ЦОВЗ є обов’язковими до виконання операторами електронних комунікацій та іншими суб’єктами ринку електронних комунікацій, якщо про це зазначається у наказі.

7. Порядок розроблення та внесення змін, а також державної реєстрації та скасування нормативно-технічних актів визначається наказом ЦОВЗ.

Стаття 93. Повноваження ЦОВЗ щодо технічного регулювання у сфері електронних комунікацій

ЦОВЗ в межах своїх повноважень:

1) розробляє та переглядає технічні регламенти і процедури оцінки;

2) розробляє та затверджує нормативно-правові акти та нормативно-технічні акти у сфері технічного регулювання;

3) забезпечує впровадження технічних регламентів;

4) проводить оцінювання претендентів на призначення органів з оцінки відповідності та за його результатами подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності чи відмови в їх призначенні;

5) бере участь у проведенні моніторингу призначених органів і визнаних незалежних організацій;

6) затверджує технічні регламенти, якщо їх не затверджено законами чи актами Кабінету Міністрів України;

7) затверджує методичні рекомендації із застосування технічних регламентів;

8) затверджує переліки національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції, пов’язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об’єктів вимогам технічних регламентів;

9) здійснює інші повноваження у сфері технічного регулювання, визначені цим Законом, Законом України «Про радіочастотний ресурс України» та іншими законами

80

України.

Стаття 94. Загальні вимоги до технічних регламентів у сфері електронних комунікацій

1. Технічні регламенти у сфері електронних комунікацій розроблюються та застосовуються відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», цього Закону та Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

2. Технічні регламенти повинні відповідати меті та основним засадам технічної політики у сфері електронних комунікацій відповідно до статі 85 цього Закону.

3. Технічні регламенти розробляються на основі:

1) міжнародних стандартів у сфері електронних комунікацій, якщо вони вже прийняті або перебувають на завершальній стадії розроблення, чи їх відповідних частин, за винятком випадків, коли такі міжнародні стандарти чи їх відповідні частини є неефективними або невідповідними засобами для досягнення визначених цілей прийняття технічних регламентів, зокрема внаслідок суттєвих кліматичних чи географічних чинників або суттєвих технологічних проблем;

2) регіональних стандартів, національних стандартів України чи інших держав, актів законодавства Європейського Союзу, інших економічних об’єднань або інших держав чи відповідних частин таких стандартів і актів законодавства.

4. Технічні регламенти затверджуються актами Кабінету Міністрів України або наказами ЦОВЗ.

Технічні регламенти, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, затверджуються актами Кабінету Міністрів України.

Стаття 95. Зміст, форма та структура технічних регламентів у сфері електронних комунікацій

1. Технічні регламенти, як правило, містять, не обмежуючись цим переліком:

1) визначення видів та типів електронних комунікаційних мереж або окремих складових інфраструктури електронних комунікаційних мереж, або пов’язаних з ними процесів і методів проектування, побудови, реконструкції, модернізації та експлуатації, електронних комунікаційних послуг, на які поширюється дія технічних регламентів;

2) технічні вимоги, яким повинні відповідати електронні комунікаційні мережі або окремі складові інфраструктури електронних комунікаційних мереж, що надаються на ринку або вводяться в експлуатацію, електронні комунікаційні послуги, що надаються на ринку.

Зазначені технічні вимоги можуть бути визначені як суттєві вимоги, що спрямовані на досягнення мети технічної політики, рівень захисту суспільних інтересів та

81

формулюються з точки зору результатів, яких необхідно досягти;

3) права та обов’язки суб’єктів ринку електронних комунікацій, які стосуються електронних комунікаційних мереж або окремих складових інфраструктури електронних комунікаційних мереж, що надаються на ринку або вводяться в експлуатацію, електронних комунікаційних послуг, що надаються на ринку, а в разі якщо технічними регламентами передбачене залучення до цієї діяльності інших, ніж суб’єкти ринку електронних комунікацій, фізичних чи юридичних осіб, - також їх права та обов’язки;

4) вимоги щодо надання супровідної інформації про електронні комунікаційні мережі або окремі складові інфраструктури електронних комунікаційних мереж, що надаються на ринку або вводяться в експлуатацію, або пов’язаних з ними процесів і методів проектування, побудови, реконструкції, модернізації та експлуатації, електронні комунікаційні послуги, що надаються на ринку, для споживачів (користувачів), зокрема маркування, інструкцій з користування;

5) спеціальні вимоги щодо здійснення державного ринкового нагляду стосовно електронних комунікаційних мереж або окремих складових інфраструктури електронних комунікаційних мереж, що надаються на ринку або вводяться в експлуатацію, електронних комунікаційних послуг, що надаються на ринку.

2. Технічні регламенти, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, також, як правило, містять, не обмежуючись цим переліком:

1) процедури оцінки відповідності, які повинні або можуть застосовуватися для оцінки відповідності окремих складових інфраструктури електронних комунікаційних мереж, що надаються на ринку або вводяться в експлуатацію, технічним вимогам, визначеним у технічних регламентах, а в разі якщо такі процедури затверджені іншими нормативно-правовими або нормативно-технічними актами, - посилання на них;

2) спеціальні вимоги до призначених органів, їх обов’язки (у разі якщо технічними регламентами передбачене застосування процедур оцінки відповідності із залученням призначених органів);

3) вимоги щодо складання, зберігання та надання органам державного ринкового нагляду декларації про відповідність та технічної документації, необхідної для оцінки відповідності окремих складових інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

4) правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам.

3. У разі потреби разом з технічними регламентами затверджуються плани заходів з їх впровадження тим органом державної влади, який затвердив відповідний технічний регламент.

4. Проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, розроблені ЦОВЗ, підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, стосовно відповідності

82

проектів вимогам законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності.

5. ЦОВЗ у разі потреби затверджує методичні рекомендації із застосування технічних регламентів, що були ними розроблені та/або прийняті, з метою роз’яснення їх положень і забезпечення їх узгодженого застосування.

Методичні рекомендації із застосування технічних регламентів не пізніше п’яти робочих днів з дня їх затвердження розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних центральних органів виконавчої влади, що їх затвердили.

Стаття 96. Особливості визначення відповідності вимогам технічних регламентів у сфері електронних комунікацій

1. Відповідність електронної комунікаційної мережі або окремих складових інфраструктури електронних комунікаційних мереж, або пов’язаних з ними процесів і методів проектування, побудови, реконструкції, модернізації та експлуатації, електронних комунікаційних послуг вимогам усіх чинних технічних регламентів, є обов’язковою, за винятком випадків, визначених у зазначених технічних регламентах та цієї статті.

2. Відповідність електронної комунікаційної мережі або окремих складових інфраструктури електронних комунікаційних мереж, або пов’язаних з ними процесів і методів проектування, побудови, реконструкції, модернізації та експлуатації, електронних комунікаційних послуг вимогам технічних регламентів може бути забезпечена шляхом застосування національних стандартів та/або технічних специфікацій, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах.

У технічному регламенті зазначається, чи відповідність продукції таким національним стандартам та/або технічним специфікаціям є єдиним способом, чи одним із способів задоволення відповідних вимог технічного регламенту.

3. Технічним регламентом може бути передбачено, що відповідність окремих складових інфраструктури електронної комунікаційної мережі національним стандартам, перелік яких затверджено ЦОВЗ, або їх частинам надає презумпцію відповідності окремих складових інфраструктури електронної комунікаційної мережі вимогам зазначеного технічного регламенту, які охоплюються цими стандартами або їх частинами та визначені в технічному регламенті.

Крім відповідності стандартам з переліку національних стандартів, технічними регламентами можуть бути передбачені інші випадки надання презумпції відповідності окремих складових електронної комунікаційної мережі.

4. ЦОВЗ розміщує затверджені ним переліки національних стандартів та/або технічних специфікацій на офіційному веб-сайті не пізніше п’яти робочих днів з дня їх затвердження.

83

Стаття 97. Стандарти у сфері електронних комунікацій1. ЦОВЗ складає та публікує на офіційному веб-сайті перелік технічних

специфікацій та необов’язкових стандартів, які слугують основою для підтримки гармонізованих положень електронних комунікаційних мереж, електронних комунікаційних послуг та пов’язаного оснащення та послуг.

2. Умовою обов’язкового застосування стандартів та/або технічних специфікацій, зазначених у частині 1 цієї статті, для електронних комунікаційних мереж або окремих складових інфраструктури електронних комунікаційних мереж, для надання електронних комунікаційних послуг, технічних інтерфейсів та/або функцій електронних комунікаційних мереж є лише необхідність забезпечення єдності та сталості електронних комунікаційних мереж, сумісності електронних комунікаційних послуг та покращення свободи вибору послуг та технологій для користувачів.

3. У випадку відсутності стандартів та технічних специфікацій, необхідних для виконання положень частин 1 та 2 цієї статті, ЦОВЗ вживає заходи щодо розроблення та затвердження технічних специфікацій на основі положень міжнародних стандартів або рекомендацій, ухвалених Міжнародним телекомунікаційним союзом (ITU), Європейською конференцією адміністрацій пошт та телекомунікацій (СЕРТ), Міжнародною організацією з стандартизації (ISO) або Міжнародною електротехнічною Комісією (IEC).

4. У випадку відсутності стандарту, необхідного для виконання положень пункту 2 цієї статті, ЦОВЗ вживає заходи щодо створення такого стандарту відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

5. ЦОВЗ має право стандарти та/або технічні специфікації, що зазначені у частині 1 цієї статті, перенести у перелік обов’язкових стандартів та/або технічних специфікацій якщо їх добровільна імплементація операторами електронних комунікацій або іншими суб’єктами ринку електронних комунікацій не дозволяє забезпечити єдності та сталості електронних комунікаційних мереж, сумісності електронних комунікаційних послуг та покращення свободи вибору послуг та технологій для користувачів.

6. ЦОВЗ виключає стандарти та/або технічні специфікації із переліку, що зазначений у частині 1 цієї статті, якщо вони більше не сприяють наданню гармонізованих електронних комунікаційних послуг, чи вони більше не задовольняють потреб споживачів або перешкоджають технологічному розвитку.

7. Положення цієї статі не застосовуються стосовно будь-яких істотних вимог, технічних специфікацій інтерфейсу або гармонізованих стандартів, що мають відношення до радіообладнання.

Стаття 98. Метрологічне забезпечення у сфері електронних комунікацій1. Метрологічне забезпечення у сфері електронних комунікацій здійснюється

ЦОВЗ з метою забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань відповідно до 84

Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

2. Нормативною основою метрологічного забезпечення у сфері електронних комунікацій є державні стандарти, інші нормативні документи державної системи забезпечення єдності вимірювань, а також нормативно-правові та нормативно-технічні акти, затверджені наказом ЦОВЗ.

3. За рішенням ЦОВЗ може утворюватися метрологічна служба для проведення робіт (надання послуг), пов’язаних із забезпеченням єдності вимірювань у сфері електронних комунікацій.

4. Структура, функції, права та обов’язки метрологічної служби ЦОВЗ визначаються положеннями, яке затверджуються наказом ЦОВЗ.

5. ЦОВЗ має право уповноважувати підприємства та організації, їх відокремлені підрозділи та фізичних осіб - підприємців на проведення певних вимірювань, не пов’язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг.

Стаття 99. Умови застосування технічних засобів електронних комунікацій1. Умовами застосування технічних засобів електронних комунікаційних мереж є

їх відповідність національним стандартам, технічним регламентам та іншим нормативно-технічним актам.

2. Технічні засоби електронних комунікаційних мереж повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів у сфері електронних комунікацій.

Підтвердження відповідності технічних засобів електронних комунікаційних мереж здійснюється згідно Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".

3. ЦОВЗ приймає рішення щодо технічних засобів, які можуть застосовуватися в електронних комунікаційних мережах загального користування, та протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення вносить дані щодо зазначених технічних засобів до Реєстру технічних засобів електронних комунікаційних мереж.

4. Реєстр технічних засобів електронних комунікаційних мереж є публічною базою даних відкритою для загального користування, яка розміщується на офіційному веб-сайті ЦОВЗ. Склад інформації, порядок наповнення, внесення змін, адміністрування та правила користування Реєстром визначаються наказом ЦОВЗ.

5. Застосування технічних засобів, не внесених до Реєстру технічних засобів електронних комунікаційних мереж, погоджується операторами електронних комунікацій з ЦОВЗ у порядку, встановленому законодавством.

6. Критеріями для прийняття рішення про включення технічних засобів до Реєстру

85

технічних засобів електронних комунікаційних мереж є:

1) забезпечення уніфікації і єдності електронних комунікаційних мереж загального користування;

2) забезпечення надійності та безпеки електронних комунікаційних мереж загального користування;

3) можливість автоматизації оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування;

4) забезпечення відповідності чинним нормативно-правовим та нормативно-технічним актам у сфері електронних комунікацій та технічним регламентам;

5) інші техніко-економічні показники, визначені законодавством України.

7. ЦОВЗ протягом 30 календарних днів від дати надходження заявки оператора електронних комунікацій приймає рішення щодо погодження технічних засобів електронних комунікаційних мереж, які можуть бути застосовані на електронних комунікаційних мережах.

У разі прийняття позитивного рішення відповідний технічний засіб протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення повинен бути внесений до Реєстру технічних засобів електронних комунікаційних мереж.

8. Контроль за дотриманням умов застосування технічних засобів у електронних комунікаційних мережах загального користування забезпечує національна комісія.

9. Норми цієї статті поширюються також на кінцеве обладнання.

Стаття 100. Адміністрування доменних імен та адрес українського сегмента мережі Інтернет

1. Адміністрування доменних імен та адрес українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування системи доменних імен та адрес українського сегмента мережі Інтернет.

2. Адміністрування доменних імен та адрес українського сегмента мережі Інтернет здійснюється з метою:

1) створення реєстрів доменних імен і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет;

2) створення реєстрів доменних імен і адрес у доменах верхнього рівня;

3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних імен і адрес українського сегмента мережі Інтернет;

4) забезпечення унікальності, формування та підтримки доменних імен і адрес

86

другого рівня в доменах верхнього рівня;

5) створення умов для використання доменних імен і адрес українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції;

6) представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет.

3. Адміністрування доменних імен та адрес українського сегмента мережі Інтернет у доменах верхнього рівня здійснюється недержавними організаціями, які утворюються самоврядними організаціями операторів електронних комунікацій та зареєстровані відповідно до міжнародних вимог.

4. Утворення системи доменних імен та адрес, розподіл і надання доменних імен та адрес здійснюються відповідно до міжнародних вимог.

Глава ХІІ ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ

Стаття 101. Електронна комунікаційна мережа загального користування1. Розвиток та вдосконалення електронних комунікаційних мереж загального

користування здійснюється відповідно до Концепції розвитку електронних комунікацій України.

Головною метою Концепції розвитку електронних комунікацій України є гармонійний та динамічний розвиток електронних комунікацій на всій території України із застосуванням передових технологій у сфері електронних комунікацій, які відповідають міжнародним стандартам, з забезпеченням технологічної єдності та сумісності електронних комунікаційних мереж та послуг, підвищення ефективності та сталості функціонування.

2. Право власності на електронні комунікаційні мережі може належати будь-якій фізичній особі - підприємцю або юридичній особі, які є резидентами України.

3. Управління електронними комунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами електронних комунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил.

4. Відповідальність за забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж загального користування покладається на операторів електронних комунікацій, які експлуатують ці мережі.

5. При будівництві та обладнанні електронних комунікаційних мереж загального користування повинні враховуватися вимоги щодо сталості та сумісності зазначених мереж.

5. ЦОВЗ, національна комісія, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані створювати сприятливі умови для функціонування розвитку електронних комунікаційних мереж загального

87

користування та послуг.6. Оператори електронних комунікацій в першу чергу надають у користування на

договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, внутрішніх справ України у порядку, встановленому ЦОВЗ.

7. На об'єктах мереж електронних комунікацій, а також в окремих структурних підрозділах операторів електронних комунікацій, де передається, обробляється або зберігається інформація з обмеженим доступом встановлюється спеціальний режим доступу відповідно до законодавства.

8. Несанкціоноване втручання у функціонування та/або несанкціоноване використання фізичними та юридичними особами електронних комунікаційних мереж тягне за собою відповідальність відповідно до закону.

Стаття 102. Спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж

1. Спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж здійснюється на підставі договору, який укладається між операторами електронних комунікацій та визначає технічні, організаційні, економічні та інші умови спільного використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж.

2. Укладення договору про спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до основних вимог, які встановлює національна комісія.

3. Регулювання питань спільного використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до законодавства.

Стаття 103. Використання електронних комунікаційних мереж загального користування для потреб телебачення та радіомовлення

1. Надання послуг електронних комунікаційних послуг для потреб телебачення та радіомовлення здійснюється на договірних засадах відповідно до цього Закону та іншого законодавства.

2. Право користування радіочастотами, що виділені у Плані використання радіочастотного ресурсу України для телебачення та радіомовлення, може надаватись виключно для надання електронних комунікаційних послуг телерадіоорганізаціям.

3. Телерадіоорганізації, якім надаються електронні комунікаційні послуги з використанням радіочастот виділених для потреб телебачення та радіомовлення, зобов’язані мати відповідну ліцензію згідно Закону України "Про телебачення і радіомовлення».

Стаття 104. Оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами загального користування в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану

1. Управління електронними комунікаційними мережами загального користування України та відповідальність за забезпечення їх сталості в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану

88

покладається на ЦОВЗ.2. Для забезпечення функціонування та сталості електронних комунікаційних

мереж загального користування в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану організовується Система оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України.

Керівництво Системою оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України покладається на ЦОВЗ.

3. До Системи оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України відносяться ЦОВЗ, Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, оператори електронних комунікацій, підприємства та організації галузі зв’язку.

4. Положення про Систему оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. В Положенні про Систему оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України зазначаються порядок створення та взаємодії, функціональні повноваження, права та обов’язки її окремих складових, порядок дій всіх її складових в підготовчій період та в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану.

6. ЦОВЗ має право своїм наказом оголошувати надзвичайну ситуацію в електронних комунікаціях в порядку визначеному Положенням про Систему оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України.

7. Безпосереднє оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами загального користування в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану здійснює Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України:

8. З метою забезпечення можливості виконання функцій, покладених на Систему оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України, ЦОВЗ має право вимагати, а оператори зобов'язані надавати інформацію про електронні комунікаційні мережі.

Склад, обсяг та порядок запиту та надання інформації визначається Положенням про Систему оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування України.

8. Держава здійснює фінансування Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України та спеціальних об'єктів електронних комунікацій за рахунок Державного бюджету України.

Перелік спеціальних об'єктів електронних комунікацій затверджується Кабінетом

89

Міністрів України.

Стаття 105. Будівництво, реконструкція, модернізація та експлуатація електронних комунікаційних мереж

1. Будівництво, реконструкція, модернізація та експлуатація електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації.

2. Реконструкція і модернізація електронних комунікаційних мереж не повинні призводити до зниження надійності та якості надання електронних комунікаційних послуг.

3. Нові, реконструйовані або капітально відремонтовані об'єкти житлово-побутового, культурного, лікувального та іншого призначення повинні бути обладнані забудовниками мережами і пристроями для організації електронних комунікаційних мереж загального користування.

4. Замовникам будівництва електронних комунікаційних мереж дозволяється в порядку, встановленому законодавством України, прокладати кабельні підземні, підводні та надземні лінії електронних комунікаційних мереж через мости, тунелі, колектори, вулиці, шляхи, будівлі, ліси і води, а також використовувати для цього опори ліній електропередачі.

5. Замовники реконструкції та будівництва мостів, тунелів, колекторів, вулиць, шляхів, будівель, ліній електропередачі зі спільним використанням опор для підвішування ліній електронних комунікаційних мереж за власні кошти виконують роботи, пов'язані з упорядкуванням і перенесенням електронних комунікаційних мереж, що знаходяться в зоні забудови, відповідно до технічних умов, виданих власниками цих мереж.

6. Оператори електронних комунікацій, які здійснюють будівництво електронних комунікаційних мереж загального користування, можуть установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, технічні засоби електронних комунікаційних мереж на підставі договору з власником цього приміщення, а також, використовувати дахи, фасади будинків, технічні і допоміжні приміщення для встановлення антен та інших технічних засобів на договірних засадах відповідно до законодавства.

7. Введення в експлуатацію закінчених будівництвом електронних комунікаційних мереж, окремих елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж та реєстрація права власності на введені в експлуатацію об’єкти здійснюється у порядку, який затверджується Кабінетом міністрів України.

8. Порядок та умови використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж, її елементів та каналів кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником відповідно до законодавства.

90

Глава ХIIІ ОПЕРАТОРИ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 106. Правові основи регулювання діяльності операторів електронних комунікацій

1. Оператори електронних комунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про електронні комунікації.

2. Правовими принципами регулювання діяльності операторів електронних комунікацій є:

1) презумпція доброчесної поведінки;

2) рівні права операторів електронних комунікацій на ринку електронних комунікаційних послуг;

3) пріоритет інтересів споживачів електронних комунікаційних послуг;

4) розвиток конкуренції на ринку електронних комунікацій;

5) недопущення вчинення дискримінаційних дій з боку операторів електронних комунікацій з ІРП на ринках електронних комунікаційних послуг по відношенню до інших суб'єктів цих ринків.

3. Віднесення операторів електронних комунікацій послуг до операторів електронних комунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку електронних комунікаційних послуг, здійснюється Антимонопольним комітетом України на підставі законодавства про захист економічної конкуренції.

4. Віднесення операторів електронних комунікацій до операторів електронних комунікацій послуг з ІРП на ринку електронних комунікаційних послуг здійснюється за рішенням національної комісії на підставі цього Закону.

Стаття 107. Права операторів електронних комунікацій1. Оператори електронних комунікацій мають право на:

1) здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій відповідно до законодавства;

2) отримання ліцензій відповідно до цього Закону та Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

3) планування та розвиток власних електронних комунікаційних мереж;

4) самостійного установлення тарифів на електронні комунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються національною комісією відповідно до цього Закону;

91

5) присвоєння телефонних номерів споживачам у межах виділеного оператору номерного ресурсу та задіяння персональних номерів у порядку, встановленому національною комісією;

6) з'єднання електронних комунікаційних мереж з електронними комунікаційними мережами інших операторів електронних комунікацій відповідно до цього Закону;

7) скорочення переліку або припинення надання електронних комунікаційних послуг споживачам відповідно до законодавства;

8) відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно аргументовано створює загрозу для безпеки експлуатації електронних комунікаційних мереж, що підтверджується висновками технічної експертизи;

9) відключення на підставі рішення суду кінцевого обладнання, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки;

10) установлення технічних засобів електронних комунікаційних мереж в приміщеннях, що належать їм на правах найму, з дозволу власника приміщення та розміщення на елементах інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту та електроенергетики технічних засобів електронних комунікаційних мереж на договірних засадах в порядку встановленому законодавством;

11) припинення діяльності у сфері електронних комунікацій у порядку, визначеному законодавством;

12) інші права, передбачені цим Законом, законодавством України та договорами про надання електронних комунікаційних послуг.

2. Відключення кінцевого обладнання підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, захисту державного кордону, з'єднувальних ліній служб екстреного виклику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 108. Обов'язки операторів електронних комунікацій1. Оператори електронних комунікацій зобов'язані:

1) здійснювати діяльність у сфері електронних комунікацій відповідно до законодавства;

2) надавати безоплатний доступ споживачам до електронних комунікаційних

92

мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійних служб газу та підрозділів екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112;

3) надавати споживачам безоплатно повну інформацію, необхідну для укладення договору, а також оприлюднювати вичерпну інформацію щодо електронних комунікаційних послуг, які вони надають;

4) надавати загальнодоступні та універсальні електронні комунікаційні та телекомунікаційні послуги з дотриманням вимог цього Закону, зокрема, в частині забезпечення якості та надання послуг споживачам з обмеженими можливостями;

5) забезпечувати правильність застосування тарифів та встановлювати одиницю тарифікації, визначити повну та неповну тарифні одиниці;

6) вести достовірний облік електронних комунікаційних послуг, що надаються споживачеві забезпечив його збереження протягом строку позовної давності, визначеного законом;

7) першочергово надавати електронні комунікаційні послуги підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, захисту державного кордону;

8) забезпечувати сталість функціонування своїх електронних комунікаційних мереж, зокрема готовність до роботи в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі можливість оповіщення населення у цих умовах;

9) виконувати регуляторні зобов’язання, які покладаються національною комісією відповідно до цього Закону та Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

10) не допускати порушень правил добросовісної конкуренції на ринку електронних комунікаційних послуг;

11) надавати інформацію та звітність до ЦОВЗ та національної комісії в обсягах, порядку і строки, визначених відповідно до цього Закону та законодавства, а також на вимогу ЦОВЗ та національної комісії для виконання їх повноважень;

12) надавати до ЦОВЗ інформацію про свої електронні комунікаційні мережі для забезпечення оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування в умовах надзвичайної ситуації в електронних комунікаціях, надзвичайної ситуації надзвичайного та воєнного стану відпрацювання

93

мобілізаційних планів у межах, визначених Кабінетом Міністрів України;

13) вести облікову та іншу, визначену законодавством, документацію щодо своїх електронних комунікаційних мереж та взаємоз'єднання з іншими електронними комунікаційними мережами;

14) забезпечувати вхідні та вихідні з’єднання своїм абонентам із будь-яким абонентським номером розподіленого номерного ресурсу електронної комунікаційної мережі загального користування;

15) попереджувати споживачів про можливе скорочення переліку електронних комунікаційних послуг чи відключення їх кінцевого обладнання у випадках і порядку, передбачених законодавством;

16) вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до електронних комунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами;

17) здійснювати спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж на договірних засадах в порядку, передбаченому законодавством;

18) виконувати інші обов'язки відповідно до цього Закону та законодавства України.

2. Оператори електронних комунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати на своїх електронних комунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів та негласних (слідчих) розшукових дій, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори електронних комунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.

Стаття 109. Персонал операторів електронних комунікацій 1. Персоналом оператора електронних комунікацій є всі працівники, які

перебувають з ним у трудових відносинах.

2. Персонал оператора електронних комунікацій несе відповідальність за порушення вимог законодавства України щодо збереження таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої

3. кореспонденції, що передаються засобами електронних комунікацій, а також інформації з обмеженим доступом щодо організації та функціонування електронних комунікаційних мереж в інтересах національної безпеки, оборони та охорони правопорядку.

4. Персоналу оператора електронних комунікацій забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування електронних

94

комунікаційних мереж чи надання електронних комунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод людини.

Стаття 110. Відповідальність операторів електронних комунікацій1. Оператори електронних комунікацій несе перед споживачами за ненадання або

неналежне надання електронних комунікаційних послуг таку майнову відповідальність:

1) за ненадання оплачених електронних комунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -

у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг;

2) за затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, -

штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги, а також повернення споживачу отриманих за послугу грошей;

3) за безпідставне припинення надання електронних комунікаційних послуг, -

у розмірі абонентної плати за весь період ненадання таких послуг;

4) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг, -

у розмірі абонентної плати за один місяць;

5) в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг;

6) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження електронної комунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості електронної комунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а оператор електронних комунікацій у разі неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.

2. Оператори електронних комунікацій не несуть майнової відповідальності перед споживачами електронних комунікаційних послуг за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з надання електронних комунікаційних послуг унаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, повінь, ураган, тощо), надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, військового стану, проведення операцій в рамках Закону України «Про боротьбу з тероризмом», викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються операторами електронних

95

комунікацій, яке відповідно до законодавства зафіксовано у відповідних органах, або з вини споживача у випадках, передбачених цим Законом.

3. Питання відшкодування завданих споживачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання оператором електронних комунікацій обов'язків за договором про надання електронних комунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку.

4. Оператори електронних комунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх електронними комунікаційними мережами і не можуть мати зобов’язань щодо контролю змісту інформації, яка передається їх електронними комунікаційними мережами, а також не можуть мати зобов’язань щодо припинення надання електронних комунікаційних послуг крім випадків визначених цим Законом або рішенням суду.

Глава ХIV НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 111. Нагляд (контроль) у сфері електронних комунікацій.1. Нагляд (контроль) у сфері електронних комунікацій – діяльність уповноважених

законом органів державної влади щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства суб'єктами ринку електронних комунікацій.

2. Метою нагляду (контролю) у сфері електронних комунікацій є забезпечення:

1) виконання операторами електронних комунікацій зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, ліцензією на користування радіочастотами і номерами відповідно до цього Закону та Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

2) захист прав споживачів, зокрема споживачів с обмеженими можливостями;

3) користування операторами електронних комунікацій радіочастотами та номерами лише за умови наявності передбачених законом ліцензій;

4) виконання операторами електронних комунікацій вимог щодо якості надання електронних комунікаційних послуг;

5) виконання операторами електронних комунікацій та операторами електронних комунікацій з ІРП покладених на них національною комісією регуляторних зобов’язань;

6) додержання суб'єктами ринку електронних комунікацій вимог законодавства, технічних регламентів, національних стандартів та інших нормативно-технічних актів у сфері електронних комунікацій.

Стаття 112. Органи нагляду (контролю)1. Національна комісія здійснює нагляд (контроль) у сфері електронних

96

комунікацій відповідно до порядку його здійснення, який затверджується її рішенням.

2. ЦОВЗ в межах своїх повноважень здійснює нагляд (контроль) за реалізацією технічної політики у сфері електронних комунікацій відповідно до законодавства.

3. Нагляд (контроль) у сфері електронних комунікацій органами центральної виконавчої влади, що зазначені у частині першої статті 11 цього Закону, здійснюється відповідно до законодавства.

4. Нагляд (контроль) у сфері електронних комунікацій здійснюється шляхом проведення заходів передбачених цим Законом та Законом України «Про радіочастотний ресурс України» та іншими законами.

Стаття 113. Надання інформації операторами електронних комунікацій1. Оператори електронних комунікацій щорічно надають національній комісії звіт

щодо виконання зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, ліцензією на користування радіочастотами та номерами, в якому надається інформація щодо:

1) здійснення внесків у фінансування універсальних електронних комунікаційних послуг, якщо таке фінансування встановлено законом;

2) сплачені адміністративні збори відповідно до Податкового кодексу України;

3) використання радіочастот, які отримані у користування, відповідно до умов їх отримання;

4) здійснені платежі за право користування радіочастотами та рентної плати за користування радіочастотами;

5) використання номерів, які отримані у користування, відповідно до умов їх отримання;

6) здійснені платежі за право користування номерами та рентної плати за користування номерами.

Національна комісія має право окремо, за наявності обґрунтованих підстав, вимагати інформацію, зазначену у пунктах 1-6 частини першої цієї статті, з метою проведення вибіркової перевірки виконання відповідних зобов’язань операторами електронних комунікацій.

2. Оператори електронних комунікацій та оператори електронних комунікацій з ІРП надають національній комісії звіт щодо виконання регуляторних зобов’язань, що покладені нею з метою забезпечення надання загальнодоступних та універсальних електронних комунікаційних та телекомунікаційних послуг споживачам, зокрема, споживачам з обмеженими можливостями, доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання.

Оператори електронних комунікацій та оператори електронних комунікацій з ІРП 97

надають національній комісії звіт щодо виконання інших регуляторних зобов’язань, що покладені нею з метою забезпечення конкуренції на ринку електронних комунікацій та забезпечення реалізації технічної політики у сфері електронних комунікацій.

Форма та склад інформації у звіти визначається відповідними рішеннями національної комісії, що стосуються покладення відповідних регуляторних зобов’язань.

Звіти щодо виконання відповідних регуляторних зобов’язань надаються операторами електронних комунікацій та операторами електронних комунікацій з ІРП не частіше ніж раз на рік або у терміни, які визначені національною комісією.

3. Національна комісія має право не частіше ніж раз на рік вимагати від операторів електронних комунікацій надання інформації з метою:

1) публікації порівняльних оглядів якості та ціни електронних комунікаційних послуг на користь споживачів;

2) аналізу ринку для потреб взаємоз’єднання та надання універсальних послуг;

3) забезпечення раціонального користування та ефективного управління користуванням радіочастотами;

4) оцінювання майбутнього розвитку електронних комунікаційних мереж та послуг, що могло би мати вплив на оптові послуги, доступні конкурентам.

4. Національна комісія має право вимагати від операторів електронних комунікацій з ІРП на оптових ринках надання щорічних звітних даних по роздрібних ринках, які пов’язані з звітними даними по оптових ринках.

5. Національна комісія має право в будь-який час вимагати від операторів електронних комунікацій з метою проведення вибіркової перевірки виконання зобов’язань, що накладаються загальним дозволом відповідно до частини 2 статті 28, правом на користування номерами відповідно до статті 55 та правом на користування радіочастотами відповідно Закону України «Про радіочастотний ресурс України» у наступних випадках:

1) отримання скарги щодо невиконання певним оператором електронних комунікацій вимог законодавства у сфері електронних комунікацій;

2) наявності обґрунтованих підстав вважати, що зобов’язання зазначені у частини 2 статті 28 та статті 55, оператором електронних комунікацій не виконано;

3) за власним рішення у разі проведення розслідування з певних питань.

6. Інформація, зазначена у чистинах 1 та 3 цієї статті, не може вимагатись як умова отримання загального доступу на ринок.

7. Національна комісія в запиті до операторів електронних комунікацій на отримання інформації, зазначеної у чистині 1-5 цієї статті, повинна інформувати про

98

конкретну мету, для якої ця інформація буде використовуватися, та підстави для її запиту.

8. Національна комісія своїм рішенням затверджує положення про надання інформації операторами електронних комунікацій відповідно до частин 1 та 3 цієї статті, в якому визначається порядок вимагання інформації та її надання, її зміст та форма представлення, а також підстави щодо її надання.

9. Оператори електронних комунікацій зобов’язані надавати інформацію відповідно до частин 1 - 5 цієї статті на вимогу національної комісії в терміни, обсягах та рівня деталізації, які нею зазначаються.

10. Національна комісія зобов’язана надавати інформацію щодо ринку електронних комунікацій за запитом ЦОВЗ необхідну для виконання його повноважень.

У випадку передачі національною комісією інформації з обмеженим доступом, що стосується суб’єктів ринка електронних комунікацій, ЦОВЗ вживає заходів щодо забезпечення захисту такої інформації відповідно до законодавства.

Стаття 114. Здійснення нагляду (контролю) за виконанням зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, правом користування радіочастотами або номерами, та за виконанням покладених регуляторних зобов’язань

1. Національна комісія зобов’язана здійснювати нагляд (контроль) за виконанням зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, правом користування радіочастотами або номерами, та за виконанням покладених регуляторних зобов’язань.

2. За результатами аналізу інформації, відповідно до частин 1 - 5 статті 113 цього Закону, національна комісія у випадку виявлення ознак того, що оператором електронних комунікацій здійснено порушення вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, правом користування радіочастотами або номерами, або не виконуються покладені національною комісією регуляторні зобов’язання, повідомляє оператора електронних комунікацій про можливе порушення.

3. Оператор електронних комунікацій протягом 14 робочих днів з дати отримання повідомлення щодо можливого порушення зобов’язаний надати національній комісії пояснення щодо інформації, яка була в ньому викладена.

У випадку обґрунтованої необхідності терміни надання оператором електронних комунікацій пояснень може бути подовжені за погодженням з національною комісією.

4. Національна комісія може повторно направити повідомлення до оператора електронних комунікацій з додатковими питаннями у разі отримання пояснень, в яких недостатньо інформації для прийняття рішення про наявність або відсутність порушень вимог законодавства, або виконання чи не виконання покладених національною комісією.

99

Оператор електронних комунікацій зобов’язаний протягом 14 робочих днів надати національній комісії пояснення щодо інформації, яка була викладена в повторному повідомленні.

Стаття 115. Перевірка діяльності оператора електронних комунікацій1. Національна комісія може прийняти рішення про проведення перевірки

оператора електронних комунікацій в наступних випадках:

1) не надання у встановлений строк пояснень оператором електронних комунікацій щодо повідомлення відповідно до частин 3 та 4 статті 114;

2) заперечення оператора електронних комунікацій щодо можливого порушення, зазначених у повідомленні національної комісії відповідно до частині 2 цієї статті, без надання обґрунтованих доказів;

3) недостатності інформації у повторному поясненні оператора електронних комунікації для прийняття рішення про наявність або відсутність порушень, зазначених у повідомленні національної комісії відповідно до частині 2 цієї статті;

4) наявності у розпорядженні щодо припинення порушень вимог законодавства або не виконання зобов’язань положень щодо проведення перевірки відповідно до статей 116 та 118 цього Закону.

2. Проведення перевірок за іншими підставами, ніж які зазначені у частині 1 цієї статті, забороняється.

3. Перевірки проводяться відповідно до положення про перевірки діяльності операторів електронних комунікацій, що затверджується рішенням національної комісії.

4. Під час проведення перевірки можуть проводитись вимірювання відповідно до вимог нормативно-правових та нормативно-технічних актів.

5. За результатами перевірок складається акт у двох примірниках. Один примірник акта надається оператору електронних комунікацій, який перевірявся, другий зберігається у національній комісії.

6. Строк здійснення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

За обґрунтованим рішенням національної комісії строк перевірки може бути продовжено, але не більше ніж на п’ять робочих днів.

7. При проведенні перевірок операторів електронних комунікацій посадові особі національної комісії мають право:

1) доступу у встановленому законодавством порядку на територію і до приміщень

100

оператора електронних комунікацій;

2) перевіряти дотримання вимог законодавства, технічних регламентів, національних стандартів та інших нормативно-технічних актів у сфері електронних комунікацій;

3) отримувати всю необхідну документацію, усні чи письмові пояснення від посадових осіб оператора електронних комунікацій, інші матеріали, у тому числі з обмеженим доступом з урахуванням дотримання вимог законодавства про захист інформації, необхідних для виконання завдань, зазначених у розпорядженні національної комісії щодо проведення перевірки;

4) фіксувати процес здійснення перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

5) проводити вимірювання, якщо це зазначено у розпорядженні щодо проведення перевірки;

6) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню перевірки;

7) інші права, визначені законодавством.

8. У розпорядженні національної комісії щодо проведення перевірки оператора електронних комунікацій передбачається наступне:

1) визначається суб’єкт перевірки та підстава для проведення перевірки відповідно до цього Закону та Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

2) вичерпно та докладно наводиться зміст питань, які підлягають перевірки посадовими особами національної комісії;

3) план проведення перевірки із зазначенням заходів та терміну її проведення;

4) перелік посадових осіб національної комісії, які уповноважені здійснювати перевірку;

5) необхідність проведення вимірювань та мета їх проведення.

9. Розпорядження національної комісії щодо проведення перевірки оператора електронних комунікацій повинно бути доведено до оператора електронних комунікацій протягом 5 робочих днів з дня його прийняття але не пізніше ніж за 10 робочих днів до начала перевірки.

Стаття 116. Припинення порушень вимог законодавства або не виконання зобов’язань

1. Національна комісія у випадку підтвердження порушення вимог законодавства протягом 14 робочих днів з дня отримання пояснення або затвердження акта перевірки приймає розпорядження щодо санкцій відносно оператора електронних комунікацій, які

101

можуть бути наступними :

1) негайне припинення порушення вимог законодавства або не виконання зобов’язань із зазначенням необхідних для цього заходів ;

2) припинення порушення вимог законодавства або не виконання зобов’язань шляхом вжиття оператором електронних комунікацій відповідних та пропорційних заходів протягом встановленого обґрунтованого терміну;

3) припинення або призупинення надання електронних комунікаційних мереж або послуги або пакету електронних комунікаційних послуг за умови, якщо продовження їх надання призведе до погіршення конкуренції.

2. У розпорядженні національної комісії щодо санкцій відносно оператора електронних комунікацій передбачається наступне:

1) вичерпно та докладно наводиться зміст порушення вимог законодавства або не виконання регуляторних зобов’язань оператором електронних комунікацій;

2) надається опис негативних наслідків, які мають або можуть мати місце у випадку не припинення порушення вимог законодавства або не виконання регуляторних зобов’язань;

3) визначається конкретна санкція відповідно до частини 1 цієї статті;

4) визначається перелік конкретних заходів щодо припинення порушення вимог законодавства або не виконання регуляторних зобов’язань із зазначенням терміну їх виконання;

5) умови відновлення надання електронних комунікаційних мереж або послуги чи пакету електронних комунікаційних послуг;

6) встановлюються вимоги щодо форми, змісту та термінів надання доповіді оператора електронних комунікацій про виконання розпорядження національної комісії;

7) за необхідності дата та умови проведення перевірки виконання вимог зазначених у розпорядженні.

3. Розпорядження національної комісії щодо санкцій повинно бути доведено до оператора електронних комунікацій протягом 5 робочих днів з дня його прийняття.

4. Оператор електронних комунікацій зобов’язаний виконати вимоги національної комісії в повному обсязі та у терміни, що зазначені у розпорядженні щодо санкцій.

Стаття 117. Фінансові штрафи за порушення вимог законодавства або не виконання покладених регуляторних зобов’язань

1. Національна комісія має право накладати фінансові штрафи на операторів електронних комунікацій за порушення вимог законодавства або не виконання

102

зобов’язань у наступних випадках:

1) за ненадання або затримку надання інформації відповідно до статті 76 та частин 1-5 статті 113 цього Закону;

2) порушення вимог законодавства щодо виконання одного або декількох зобов’язань, що накладаються загальним дозволом;

3) порушення вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, що накладаються правом користування радіочастотами;

4) порушення вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, що накладаються правом користування номерами;

5) не виконання в повному обсязі чи частково зобов’язань, які покладені національною комісією.

2. Фінансові штрафи повинні бути обґрунтованими і пропорційними здійсненним порушенням та негативним наслідкам від таких порушень.

Фінансові штрафи можуть бути накладені одноразово, або періодично протягом певного періоду, або до моменту виправлення порушення.

3. Розмір фінансових штрафів не може бути більше 1 відсотка від доходу суб’єкта господарювання у сфері електронних комунікаційних послуг обчисленого за період здійснення порушення вимог законодавства або не виконання зобов’язань оператором електронних комунікацій.

4. Накладання фінансового штрафу на оператора електронних комунікацій здійснюється згідно з відповідним розпорядженням національної комісії.

5. У розпорядженні національної комісії щодо накладання фінансового штрафу на оператора електронних комунікацій зазначається наступне:

1) вичерпно та докладно наводиться зміст порушення вимог законодавства або не виконання зобов’язань оператором електронних комунікацій;

2) надається опис негативних наслідків, які мають або можуть мати місце у випадку не припинення порушення вимог законодавства або не виконання зобов’язань;

3) визначаються обставини, які потребують накладання фінансового штрафу;

4) зазначається розмір, терміни та реквізити сплати фінансового штрафу.

6. Розподіл за окремими категоріями порушень вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, правом користування радіочастотами або номерами, та не виконання зобов’язань, які покладені національною комісією, розмір, терміни та умови накладання фінансових штрафів згідно категорій порушень та не виконання зобов’язань визначаються Положенням про фінансові штрафи

103

у сфері електронних комунікацій, яке затверджується рішенням національної комісії.

Стаття 118. Припинення надання електронних комунікаційних мереж та послуг

1. Національна комісія відповідним розпорядженням має право заборонити операторам електронних комунікацій надання електронних комунікаційних мереж та послуг у наступних випадках:

1) наявності значних порушень вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, правом користування радіочастотами або номерами, та значного не виконання регуляторних зобов’язань, що покладені національною комісією;

2) наявності повторних порушень вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, правом користування радіочастотами або номерами, та повторного не виконання регуляторних зобов’язань, що покладені національною комісією.

2. Заборона надання електронних комунікаційних мереж та послуг може стосуватись всієї або частини електронної комунікаційної мережі оператора електронних комунікацій, всіх або частини електронних комунікаційних послуг як на всій території України, так і на її частині.

3. До значних порушень вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, відноситься наступне:

1) не дотримання вимог надання електронних комунікаційних мереж та послуг для оповіщення населення щодо надзвичайних ситуацій;

2) не забезпечення умов надання електронних комунікаційних мереж та послуг під час надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану;

3) не забезпечення функціональної сумісності електронних комунікаційних послуг та взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж відповідно до вимог цього Закону;

4) не виконання зобов’язань щодо надання універсальної електронної комунікаційної послуги в частині забезпечення для споживачів виклику служб екстреної допомоги.

4. До значних порушень вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, пов’язаних з правом користування номерами, відноситься не виконання зобов’язань, які визначаються згідно з Національним планом нумерації, змінами до нього, Планом переходу або відповідними міжнародними угодами стосовно використання номерів.

5. До порушень вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, що накладаються загальним дозволом, повторно здійснення яких тягне за собою

104

відповідальність відповідно до частини 1 цієї статті, відноситься наступне:

1) не сплата адміністративних зборів протягом року;

2) не забезпечення доступності кінцевим споживачам номерів з національного плану нумерації;

3) не дотримування умов, пов’язаних з розміщенням та спільним використанням елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

4) не забезпечення збереження цілісності та сталості електронних комунікаційних мереж загального користування відповідно до вимог до вимог нормативно-правових та нормативно-технічних актів.

6. До порушень вимог законодавства щодо виконання зобов’язань, пов’язаних з правом користування номерами, повторне здійснення яких тягне за собою відповідальність відповідно до частини 1 цієї статті, відноситься наступне:

1) не законна передача права користування номерами;

2) не сплата рентної плати за користування номерами протягом року;

3) не виконання зобов’язань, які були умовою надання ліцензії на користування номерами в процесі конкурентної або порівняльної процедури відбору.

7. До регуляторних зобов’язань, покладених національною комісією, повторне не виконання яких тягне за собою відповідальність згідно частини 1 цієї статті, відноситься наступне:

1) не забезпечення операторами електронних комунікацій з ІРП прозорості інформації щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх взаємоз'єднання;

2) не забезпечення операторами електронних комунікацій з ІРП відокремлення бухгалтерського обліку.

8. Значні порушення, які пов’язаних з правом користування радіочастотами, визначаються Законом України про радіочастотний ресурс України.

9. У розпорядженні національної комісії щодо припинення надання електронних комунікаційних мереж та послуг зазначається наступне:

1) вичерпно та докладно наводиться зміст порушення вимог законодавства або не виконання зобов’язань оператором електронних комунікацій;

2) надається опис негативних наслідків, які мають або можуть мати місце у випадку не припинення надання електронних комунікаційних мереж та послуг;

3) визначається конкретні умови накладання санкції з врахуванням частини 2 цієї статті;

105

4) визначається перелік конкретних заходів щодо припинення надання електронних комунікаційних мереж та послуг із зазначенням терміну їх виконання;

5) умови відновлення надання електронних комунікаційних мереж або послуги ;

6) встановлюються вимоги щодо форми, змісту та термінів надання доповіді оператора електронних комунікацій про виконання розпорядження національної комісії;

7) за необхідності дата та умови проведення перевірки виконання вимог зазначених у розпорядженні.

10. Розпорядження національної комісії щодо припинення надання електронних комунікаційних мереж та послуг повинно бути доведено до оператора електронних комунікацій протягом 5 робочих днів з дня його прийняття.

11. Оператор електронних комунікацій зобов’язаний виконати вимоги національної комісії в повному обсязі та у терміни, що зазначені у розпорядженні щодо припинення надання електронних комунікаційних мереж та послуг.

Глава XV МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 119. Мета і загальні принципи міжнародного співробітництва 1. Метою міжнародного співробітництва у сфері електронних комунікацій є

гармонізоване надання електронних комунікаційних мереж та послуг як суб’єктам національного ринка електронних комунікацій, так і суб’єктам ринка електронних комунікацій інших держав, забезпечення рівноправного взаємоз’єднання з електронними комунікаційними мережами інших держав з урахуванням політичних та економічних інтересів України.

2. Міжнародне співробітництво у сфері електронних комунікацій здійснюється шляхом:

1) укладання міжнародних договорів;

2) участі в роботі міжнародних організацій;

3) участі в реалізації міжнародних проектів, пов'язаних з розвитком світової системи електронних комунікаційних мереж, складовою якої є електронні комунікаційні мережі України;

4) гармонізації стандартів, технічних специфікацій, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються електронних комунікаційних мереж та їх технічних засобів, взаємодії операторів електронних комунікацій, використання обмежених ресурсів, якості і видів електронних комунікаційних послуг;

5) взаємодії операторів електронних комунікацій України з операторами

106

електронних комунікацій інших держав.

3. Виконання функцій України як держави - члена Міжнародного союзу електрозв'язку, відповідальність за виконання зобов'язань України за Статутом Міжнародного союзу електрозв'язку та Конвенцією Міжнародного союзу електрозв'язку і зобов'язань за адміністративними регламентами, а також взаємодія і співробітництво з органами, які виконують функції адміністрацій зв'язку іноземних держав, покладаються на ЦОВЗ, як Адміністрацію зв'язку України, який в установленому порядку також представляє інтереси України в інших всесвітніх, європейських та регіональних організаціях електронних комунікацій та у Світовій організації торгівлі з питань, що стосуються електронних комунікацій.

Стаття 120. Міжнародні договори 1. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому

порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України про електронні комунікації, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 121. Взаємодія операторів електронних комунікацій України з операторами електронних комунікацій інших держав

1. Взаємодія операторів електронних комунікацій України з операторами електронних комунікацій інших держав, розподіл між ними доходів від надання послуг міжнародних електронних комунікацій, взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж загального користування тощо здійснюються відповідно до регламентів та рекомендацій Міжнародного телекомунікаційного союзу, на підставі міжнародних договорів України з відповідними державами та/або договорів операторів електронних комунікацій України з операторами електронних комунікацій інших країн.

Глава XVІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

розробити проекти змін законодавчих актів України, які випливають з цього Закону;

розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, та привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку та затвердження нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, передбачених цим Законом, та приведення центральними органами виконавчої влади власних нормативно-правових актів у відповідність із цим

107

Законом.

4. Національній комісії протягом шести місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, та привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

5. Національній комісії забезпечити формування всіх реєстрів передбачених цим Законом.

Оператори електронних комунікацій повинні протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом направити до національної комісії повідомлення згідно із статтею 27 цього Закону для внесення до Реєстру операторів електронних комунікацій.

6. Оператори електронних комунікацій, яким на підставі закону видано дозволи на використання номерного ресурсу мають право протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом звернутись до національної комісії з метою безоплатного отримання ліцензії на використання номерного ресурсу із зазначенням в ній відомостей, що були зазначені у відповідному дозволі (дозволах) на використання номерного ресурсу, у тому числі строку його (їх) дії.

Право користування номерами, яке було набуто до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність протягом строку їх дії, але не більше шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.

7. До встановлення законом розміру плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, продовження терміну дії ліцензії на використання номерного ресурсу плата справляється в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України для видачі дозволу на використання номерного ресурсу.

8. Національна комісія є правонаступником національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, здійснює повноваження національної комісії до її утворення.

9. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України «Про телекомунікації» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155 із наступними змінами).

Голова

Верховної Ради України

108