Тема 7. ВИТРАТИ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ НИМИ

1. Сутність витрат. Принципи та функції управління витратами.

2. Організація беззбиткової діяльності підприємства в системі управління витратами директ-костинг.

3. Методичні підходи до розподілу витрат залежно від змін у обсягах виробництва.

4. Порівняльна характеристика калькулювання собівартості продукції у системах „директ-костінг” та „абзорпшн-костінг”.

Витрати - грошовий вираз використання матеріальних і трудових ресурсів.

На розмір витрат впливають різноманітні фактори, зокрема:- величина підприємства (виробнича потужність, диференційована по

видах, кількості тощо);- виробнича програма підприємства, ступінь впливу якої на рівень

витрат визначається кількістю ресурсів, необхідних для її виконання;

- глибина виробництва, яка характеризується кількістю стадій виготовлення в багатостадійному виробництві і тим, настільки потреба в вихідних, проміжних продуктах забезпечується за рахунок власного виробництва і наскільки – за рахунок поставки зі сторони;

- побудова виробництва, тобто форма його здійснення, мається на увазі рівень автоматизації, тип (масове, серійне, одиничне виробництво) і вид виробництва (не поточне, поточне) на підприємстві;

- якість факторів виробництва, тобто їх придатність до використання у виробничому процесі. Зміна якості факторів виробництва може бути поступовою і мутаційною (коли виникають різкі зрушення у величині витрат);

- зайнятість підприємства, під якою розуміють кількість одиниць продукції, виготовлених за певний проміжок часу. Кількісне відношення цього результату до потужності підприємства, відображає ступінь зайнятості;

- ціни факторів виробництва.– структура основного виробництва, склад

інфраструктури;– умови фінансування;– податкова політика держави;– тарифна система, форми оплати праці тощо.

Важливо. Управління витратами – процес цілеспрямованого формування витрат за місцем виникнення й різновидами продукції при постійному контролі їх рівня і стимулюванні зниження. Управління витратами є важливою функцією економічного механізму кожного підприємства.

Функціонально система управління витратами включає нормування, планування, облік, аналіз витрат, стимулювання їх зниження.

Таблиця 2Резерви зниження витрат малих підприємств

Резерви, пов’язані з удосконаленням управління підприємством

Резерви, пов’язані з удосконаленням управління

виробничим процесом Реорганізація організаційної структури

більш ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей підприємства

організація детального обліку витрат за місцями їх виникнення

раціональне та економне використання оборотних фондів підприємства

впровадження на підприємстві системи управлінського обліку витрат

більш ефективне використання оборотних коштів підприємства у сфері обігу

автоматизація управлінських процесів

зниження собівартості продукції підприємства

2. Організація беззбиткової діяльності підприємства в системі управління витратами директ-костинг

Головний факторний ланцюжок, що формує прибуток, може бути представлений схемою:

Витрати – Обсяг виробництва – Прибуток

Рис.1 Взаємозв’язок показників обсягу виробництва, витрат та прибуткуУмовні позначення: К- точка критичного обсягу виробництва;• зона збитку; 3 – маржинальний дохід;• зона прибутку; 4- витрати постійні ;5 – витрати змінні .

Важливо. Точка переходу підприємства від нульового до позитивного значення економічного прибутку називається критичною точкою або обсягом беззбитковості.

Для критичної точки приймаємо, що обсяг реалізації у вартісному вимірі дорівнює витратам. Приставимо це у формалізованому вигляді:

Q = Cconst + Cvea , де (1)

Q - обсяг реалізації;Cconst – витрати постійні;Cvea - витрати змінні.

Якщо обсяг реалізації представити як добуток ціни реалізації одиниці продукції (Р) на кількість проданих одиниць (Оп), то отримаємо розгорнуте рівняння:

Р× Qп = Cconst + Cvea × Qп (2)де, Cconst - загальна сума постійний витрат; Cvea – величина змінних витрат на одиницю

виробу.Рівняння ( 2) є основним для отримання необхідних

оцінок.Далі розраховуємо точку беззбитковості:

Р× Qп - Cvea × Qп = Cconst Qкр. = Cconst : (Р– Cvea) (3)

Різниця між ціною і витратами змінними на одиницю продукції - маржинальний дохід (MD).

Для розрахунку критичного обсягу реалізації за умови зниження ціни і збереження попередньої величини маржинального доходу використаємо наступне співвідношення:

МД0 ×Оо = МД1 × О1,

де через „0” показано значення показника в попередньому періоді, а через „1” – значення показника в звітному періоді. Тоді

О1 = (МД0 ×О0) : МД1

Для розрахунку критичного рівня постійних витрат запишемо таке рівняння:

Оп = Вп + Вз,

звідси маємо, що Вп = Оп – Вз= Ц ×Оп –Вз× Оп = Оп ×(Ц –

Вз) , тобто

Вп = Оп × МД1

Остання формула зручна тим, що дає змогу визначити величину постійних витрат , якщо задано рівень маржинального доходу у відсотках до ціни виробу або у відсотках до обсягу реалізації. Тоді формула для розрахунку матиме такий вигляд:

Вп = Обсяг продажу в натуральних одиницях * { МД у % до виручки)

Співвідношення між маржинальним доходом та виручкою називається коефіцієнтом маржинального доходу, що дає змогу визначити беззбитковий обсяг продажу шляхом ділення суми постійних витрат на цей коефіцієнт.

Система директ -костинг дозволяє визначити критичну ціну реалізації. Вона розраховується з огляду на заданий обсяг реалізації, рівень постійних витрат та величину змінних витрат на одиницю:

Ц = (Вп : О) + Вз ,де, Ц - критична ціна реалізації;Вп - сума постійних витрат ;В3- сума змінних витрат на одиницю ;О - обсяг продажу в натуральних одиницяхЯкщо відомі величина постійних витрат та очікувана

величина виручки, то можна розрахувати мінімальний рівень маржинального доходу у відсотках до виручки:

МД у % до обсягу реалізації =(Вп / ОР) х 100 .

Припустимо, що відомі постійні витрати, ціна одиниці виробу, змінні витрати на одиницю виробу, а також сума бажаного прибутку, На підставі цих величин можна обчислити плановий обсяг продаж :

Оплан=(Вп + Прибуток плановий) /{Ціна - В,)

Остання формула прямо випливає з визначення маржинального доходу, як суми постійних витрат та планового прибутку. Для цього треба ліву та праву частини формули помножити на величину маржинального доходу на одиницю виробу.

В системі управління витратами, що розглядається. можна також розрахувати обсяг продаж, що дає однаковий прибуток за різними варіантами виробництва {різними варіантами технології, цін, структури витрат тощо).

Прибуток плановий = Оплан (Ціна - В3) - Вп

 

 

Прирівнюючи прибуток, отриманий від двох варіантів , маємо таку формулу:

(Ціна1-Вз1) * Обсяг –Вп1=(Ціна2-В32) *Обсяг -Вп2 ,

Де Вп та Вп2 - постійні витрати за різними варіантами ;

(Ціна1 - В3І)= МД 1 та (Ціна2-В32) = МД2 - маржинальний дохід одиниці виробу за різними варіантами виробництва .

На підставі відповідних перетворень отримуємо необхідну формулу :

Обсяг = ( Вп2 - Впі ) : (МД2 – МД1), де

Вп2 та Вп1 - постійні витрати за різними варіантами.

3.Методичні підходи до розподілу витрат залежно від змін у обсягах виробництва

•Для побудови рівняння загальних витрат із розподілом їх на постійну та змінну частини за методом вищої та нижчої точки дотримуємося наступного алгоритму:•Серед даних про обсяги виробництва та витрати за період вибираються мінімальні та максимальні обсяги виробництва та мінімальні й максимальні обсяги витрат;•Знаходимо різницю між рівнями обсягів виробництва та витрат;•Визначаємо ставку змінних витрат на один виріб шляхом діленням різниці між максимальним та мінімальним значенням витрат на різницю між максимальним та мінімальними обсягами виробництва;•Визначаємо загальну величину змінних витрат на максимальні (мінімальні) обсяги виробництва шляхом множення ставки змінних витрат на відповідний обсяг виробництва;•Визначаємо загальну величину постійних витрат як різницю між усіма витратами та величиною змінних витрат;•Складаємо рівняння сукупних витрат, що відображає залежність зміни витрат від зміни обсягів виробництва.

Постійні витрати можна представити як суму корисних та некорисних витрат, не використовуваних у виробничому процесі:

В постійні = В корисні + В некорисні

Величину корисних та некорисних витрат можна обчислити на підставі даних про максимально можливий (О макс) та фактичний обсяг вироблюваної

продукції (О факт.) :

В некорисні = (Омакс. – О факт) х (Впостійні /Омакс.)

Для обчислення корисних витрат застосовуємо наступну формулу :

Вкорисні = О факт. х В постійні / О Макс.

Аналіз та оцінка некорисних витрат доповнюється вивченням усіх невиробничих витрат.

Важливо. Розподіл витрат на постійні та змінні, а постійних — на корисні та некорисні є першою особливістю системи "директ-костинг"

Друга особливість системи "директ-костинг" полягає у сполученні виробничого та фінансового обліку. За системою "директ-костинг" облік та звітність на підприємствах організовані таким чином, що являється можливість регулярного контролю даних за схемою "витрати→обсяг→прибуток".

Маржинальний дохід розраховується як різниця між обсягом реалізації та змінними витратами. А з іншого боку, маржинальний дохід розраховується як сума постійних витрат та економічного прибутку. Приведемо ряд формул :

Маржинальний дохід (МД)=Ціна(Ц)-ЗмІнні витрати (В3):

Сукупний МД = Обсяг*МД=Обсяг*(Ц-В3));

Сукупний МД = ВПОСтійН1 + Прибуток (П).

В зв'язку з тим, що змінні витрати на одиницю продукції й ціна реалізації вважаються постійними, частка маржинального доходу в одиниці продукції теж буде постійною величиною.

Кожна продана одиниця продукції дає маржинальний дохід, який до межі беззбитковості іде на покриття постійних витрат, а після - на збільшення прибутку.