№114 (2014)

У Любомлі звучить і

пів ноти с.8

Зустріч на «Бамбетлі» с.6

Стережися, щоб не забути

Господа с.10

Поезія: «Молитва» с.9

Львів — місто надії с.5

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

2 №114 березень 2014 НадіїГолос

Марія Юзьків

На урочистому вечорі перегля-нули історію виникнення бази від-починку і кожен із присутніх мав можливість поділитися своїм досві-дом про керівництво Боже. Адже на кожному етапі реконструкції і служіння на «Барвінку» були свої труднощі і переживання. Та не зва-жаючи ні на що — Божі плани за-вжди здійснюються! Чимало людей були задіяні в цьому процесі, але головним і єдиним засновником цього проекту є тільки Бог.

Сьогодні «Барвінок» — резуль-тат твердої віри, наполегливої праці і щирої молитви багатьох людей.

Мрія одного чоловікаСаме Господь зародив цю мрію

в серці Лестера Бека. Новонавер-нений член Церкви, самотній і нео-дружений фермер, з любов’ю до

Божої справи мріяв про придбання адвентистського санаторію. Але за певних обставин на той час, йому так і не вдалося її здійснити.

Ще в 2003 році база відпочинку «Барвінок», як орендоване примі-щення, використовувалася конфе-ренцією з місіонерською метою та для проведення дитячих таборів, в яких особливу участь приймав Ігор Борух, тогочасний пастор Микола-ївської і Новороздільської громад. Він же виступив з ініціативою при-дбання бази відпочинку.

Для придбання потрібна була певна сума коштів. Виявивши по-требу Церкви в майбутньому са-наторію, Борис Коржос, який на той час був обраний президентом Західної конференції, почав вести переговори з можливими спонсо-рами. Для 82-річного Лестера ця новина стала відповіддю на мо-

литву. Його коштів було достатньо, щоб придбати чотири будівлі та здійснити реконструкцію дахів. 24 вересня 2003 року Західна конфе-ренція придбала базу відпочинку «Барвінок». Хоча виникали певні труднощі, Бог пом’якшив серце Катерини Василівни Ясеницької, представника Фонду державного майна, і вона всіма зусиллями до-помагала в здійсненні цього про-екту.

Тимчасові перешкодиПісля придбання і реконструкції

дахів, взимку 2004 року, через брак коштів, будівництво зупинилося.

У цей час турбота за збережен-ня бази відпочинку лягла на пастора громади Нового Роздолу Олексан-дра Савчука та її членів. Особливі їх зусилля були скеровані на освоєн-

Нещодавно відбулося урочисте служіння присвячене 10-річчю бази відпочинку «Барвінок». На свято прибули представники адміністрації Західної конференції та деякі служителі, хто безпосередньо брав участь у

реконструкції та місіонерській роботі в цьому закладі.

3№114 березень 2014 НадіїГолос

ня земельної ділянки неподалік від бази площею 5 га, яка була переда-на церкві в оренду. Спроба провес-ти електроенергію була невдалою, оскільки місцева новороздільська влада пропонувала підвід електро-енергії та оформлення документів за астрономічні суми, таким чином сподіваючись припинити подальші роботи на базі.

Тяжкі часи2007 рік був критичним в іс-

торії «Барвінку», оскільки об’єм необхідних робіт був настільки ве-ликим, що виникали думки взагалі позбутися зайвих проблем і витрат коштів для реконструкції бази. Кім-нати потребували ремонту, вста-новлення опалення, проведення водопостачання та каналізації. Найбільшою проблемою була від-сутність електропостачання. Про-те, Господь скерував думки адміні-страції у правильне русло і знайшов багатьох охочих підтримати ідею створення санаторію.

Тоді група євангелістів з Німеч-чини на чолі з Гарольдом Грау, Улі Отчовські, подружжям Гайо та Рена-ти, а також В’ячеслав Дем’ян, які не один раз проводили літні євангель-ські програми в Західній конферен-ції, вирішили пожертвувати 10 000 євро для ремонту приміщень, щоб провести там літню євангельську програму. Пропозиція була дуже доречною, оскільки кошти, які ви-трачалися на оренду чужих примі-щень, тепер могли бути вкладені в реконструкцію бази відпочинку.

Друге диханняДля розвитку бази в червні

2007 року Західна конференція пе-ревела пастора Івана Андрейчіна з громади Броди у Новий Розділ, де він виконував пасторське служіння. Але основною його задачею була реконструкція і будівництво бази відпочинку. Його дружина Галина відповідала за організацію медич-но-місіонерського служіння.

Терміново, на початку 2007 року, почалась реконструкція жит-лових кімнат і санвузлів. Приймали участь у роботі всі: адміністрація конференції, пастори, члени церк-ви, студенти ЛТІ. Кожен пастор пра-цював мінімум 7-10 днів, а дехто і більше. Серед них: Володимир Овчаренко, який здійснював ро-боти пов’язані з водопостачанням і каналізацією, а також пресвітер миколаївської громади Олег Гнатів.

Використовуючи ділові зв’язки деяких членів церкви, зокрема Ма-рії Блистів, вдавалося отримувати будівельні матеріали зі значними знижками.

Хоча проблеми з електропоста-чанням були великими, проте Бог допоміг їх вирішити іншим, менш затратним шляхом. Потрібно було змонтувати лінію із сусіднього села протяжністю 1,5 кілометра та під-готувати усю відповідну докумен-тацію. Відповідальним за цей на-прямок в розвитку санаторію був Валентин Шевчук. Встановлення електромережі тривало більше року і в цей же самий час усі буді-вельні роботи проводились з вико-ристанням електрогенераторів.

Хоча приміщення були не зо-всім готовими і була відсутня сис-тема опалення, проте база у літній період 2008 використовувалась на повну потужність. Було проведе-но дві медико-місіонерські школи в одній з яких брав активну участь Олексій Хацинський, як лікар і пра-цівник бази.

Була проведена перша літня Євангельська програма за участю євангелістів з Німеччини, де було охрещено 42 особи. І навіть гучний звук роботи електрогенераторів не міг заглушити Слово проповіді. В тому ж році розпочалося встанов-лення опалення та будівництво ко-тельні.

В березні 2009 року керівни-цтвом Західної конференції для продовження будівельних робіт був направлений пастор Петро Гор-бачевський, який першим із праців-ників санаторію став проживати на «Барвінку».

Велика кількість приміщень була готова до обладнання під са-наторій. Саме тоді на «Барвінок» для медичної праці була запроше-на Лариса Сугай, яка працювала тут деякий час.

За два з половиною роки пере-бування пастора Горбачевського на базі «Барвінку» приміщення пер-шого корпусу були повністю під-готовлені для початку проведення перших санаторних заїздів. Завер-шено опалення, водопостачання, утеплений перший корпус. Для проживання працівників добудова-но 2 поверхи колишнього технічно-го приміщення, де одночасно роз-містились сауна та пральня.

В цей період почалось освоєння другого корпусу до якого був до-будований ганок, який дозволив отримати зал для богослужінь на другому поверсі. Тривали роботи по реконструкції головного корпу-су. Провели Інтернет, упорядкува-ли територію бази, і навіть зібрали незначний врожай з орендованого поля.

Активна діяльністьВ цей час база «Барвінок» ак-

тивно використовувалась для най-різноманітніших духовних заходів. Тут проводились пасторські зустрі-чі, семінар для дружин пасторів за участю Лілії Крупської, польові школи для пасторів, молоді та чле-нів церкви Львівської області. Від-


бувались сесії теологічного інсти-туту, медико-місіонерські школи, а також два музичні заходи: перший молодіжний музичний фестиваль Західної конференції «Я співаю для Ісуса» та музичний семінар за учас-тю гостей з Англії. Велику цікавість до «Барвінку» викликала кулінарна школа під лідерством Роберта із Угорщини. З того часу «Барвінок» став місцем зустрічі молоді і дітей. Тут проводяться новорічні зустрічі, молодіжні та дитячі табори. Мо-лодь може розвивати свої таланти і музичні здібності, а члени Церкви відвідувати семінари і програми по створенню і збереженню сім’ї та ду-ховному відродженню (Улі Отчов-ські, Віктор Гіл, та ін.). Для самотніх молодих людей проводились три-денні зустрічі «Ти не один». А також відбулося три весілля, одне з яких було результатом саме цієї програ-ми.

В грудні 2009 року відбувся пер-ший санаторний заїзд проведений під керівництвом Галини Тиріної. Санаторні заїзди відбувались спо-чатку по одному, а потім-по 2 заїз-ди на місяць.

З приходом в 2011 році в Захід-ну конференцію Олександра Анто-нюка діяльність медико-місіонер-ської роботи набула ще більшого розвитку.

6 вересня 2010 року для під-тримки проведення санаторних заїздів на базу «Барвінок» був на-правлений пастор Андрій Бабєн-цов, який до того звершував слу-жіння у Любомлі і Шацьку. Час його служіння припав на 6-й санаторний заїзд і в співпраці з Петром Горба-чевським тривав півтора роки.

Під керівництвом Андрія Ба-бєнцова сформувалась стабільна команда, а заїзди стали регулярни-

ми і повними. Станом на 21 грудня 2013 року на базі «Барвінку» відбу-лося 63 заїзди.

Благословенне місцеНа сьогоднішній день «Барві-

нок» відомий не лише в Україні, а й за її межами. Сюди прибувають гос-ті з Росії, Білорусії, Польщі, Німеччи-ни, Австрії і навіть з США. Постійно відбувається музичний фестиваль «Я співаю для Ісуса». «Барвінок» — це тихе і затишне місце, де панує сімейна атмосфера і гармонія. Коли побуваєш тут хоча б один раз - хо-четься обов’язково приїхати знову. І це не дивно, адже гості відчувають себе як вдома. Тут знаходять під-тримку абсолютно всі — незалеж-но від віку, посади чи конфесій.

Для кожного на цьому місці по-чинається новий розділ на сторінках його життя, а хтось має можливість переглянути своє минуле і зробити аналіз цінностей. На «Барвінку» ко-жен день, як свято», — кажуть гості бази відпочинку відвідавши їдаль-ню, адже все приготовано з осо-бливою турботою і любов’ю. Щедрі

кухарі не тільки частують гостей смачною і здоровою їжею, а й за-вжди охоче діляться рецептами на кулінарних майстер-класах.

Цілющий вплив чистої прикар-патської природи, молитва і друж-ня підтримка персоналу відкриває серця людей для Великого Цілите-ля, який дарує зцілення не тільки тіла, а й душі.

Аналізуючи весь шлях, яким провів нас Господь, хочеться ще більше Йому довіряти і мріяти, адже для Нього нічого немає не-можливого! Коли бачиш як змі-нюються серця людей, як хтось вперше, зі сльозами на очах стає на коліна, коли хтось, після довгої депресії знову може посміхатися — ще раз переконуєшся, що це місце вибране Богом і Він управляє кож-ним імпульсом його буття.

Велика вдячність Господу, який через молитви і працю багатьох Його дітей зробив можливим від-криття санаторію «Барвінок». Не-хай він служить для слави Божої і звершення служіння для потреб людей.

МАРАФОН ПОСТУ І МОЛИТВИ

Дорогі брати і сестри! З 1 березня 2014 року розпочинається марафон посту та молитви за Євангельську програму, яка буде проходити з 19 червня по 5 липня 2014 року у м. Львові. Ведучий програми — Вадим Бутов.

Впродовж усього часу підготовки до програми, народ Божий Західної конференції, буде схиляти коліна перед величчю нашого Господа та уповати на Його милість, щоб ця програма здійснилась.

День посту за цю програму – середа, час молитви — щодня в 12:45.

Будемо просити Бога, щоб Він, Духом Святим, вплинув на серця людей, яких ми з вами плануємо запросити на цю програму.

Нехай добрий Господь благословить нас у цьому марафоні посту і молитви!

Якщо у вас виникають особисті потреби в молитві, прохання звертатись за телефоном довіри: (097) 450 57 54

МОЛИТОВНЕ СЛУЖІННЯ ЗК


Ольга Ношин

Львів став містом надіїШирокомасштабна євангельська робота охопила місто Лева. Відразу 10 соціальних доброчинних програм стартували у трьох

львівських громадах.

З початку лютого львівські громади включились у проект «Львів — місто надії», який є підготовкою до євангельської програми Вадима Бутова у червні.

У рамках пректу стартували 10 соціальних добро-чинних програм, які проходять у приміщеннях першої, другої та третьої львівських громад. Серед них про-грами оздоровчого харектеру: «Дихайте вільно — як покинути палити», «Школа здоров’я. Програма по відновленню зору», «Школа діабету. Як контролюва-ти свій організм», «Збережіть свої зуби». Навчальні і освітні програми: «Англійська для дошкільнят», «Ні-мецька. Мовний курс», «Підготовка до ЗНО з англій-ської». Відвідування усіх цих програм — безкоштовне.

Паралельно працює «Бібліотека християнської книги», магазин «Здорове харчування» та арт-клуб «Бамбетель».

Відділ адвентистської місії на чолі з Віктором Вла-сюком подбав про рекламну кампанію. Були надруко-вані рекламні флаєри, йде робота над сайтом проекту.

«Львів — місто надії» довготривалий проект. З бе-резня почнуть діяти нові доброчинні програми. Що-місяця, аж до травня включно, кожна із громад буде поповнювати список новими акціями та проектами. Кульмінацією проекту стане євангельська програма австралійського євангеліста Вадима Бутова.

Тетяна Задерецька

Як жити і ні від чого не залежати?

Відділ здоров’я третьої львівської громади провів для підлітків і молоді пізнавальну програму «Два світи — дві паралелі» про

причини і наслідки Інтернет-залежності.

Зустріч відбулася 2 лютого у приміщенні арт-кафе «Бамбетель». Програму вела Ірина Стасюк.

Молодим людям розповідали про актуальність проблеми Інтернет-залежності. У відео матеріалах по-казували про людей, які настільки захопились вірту-альним світом, що почали проводити за комп’ютером до 18 годин в день. Різка відмова від Інтернету у таких людей викликає тривогу, емоційне збудження і стає причиною суїцидальних думок.

У темі розкривались п’ять видів Інтернет-залеж-ності і їх фізичні прояви. Кожен із присутніх міг пройти анонімний тест на виявлення Інтернет-залежності.

На завершення присутні почули практичні поради, як подолати Інтернет-залежність і допомогти це зроби-

ти своїм друзям і знайомим. Кожен отримав пам’ятний подарунок: закладку зі словами із Біблії «Усе мені мож-на, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно» (1Кор.6:12).

Звичайно не обійшлось без традиційного для «Бамбетля» частування.


У Львові з’явилися поліглотиВечір під назвою «П’ять мов любові» зібрав дев’ять сімей у дружньому колі третьої львівської громади для обговорення проблем спілкування у сім’ї та способів його

налагодження.Сімейний вечір повинен був допомогти сім’ям ви-

явити у партнерах особливості розуміння слова «лю-бов» та способів її вираження.

На початку усі пари розповідали історію свого зна-йомства та кохання. Потім перейшли до обговорення теми.

Присутні почули про п’ять способів вираження лю-бові у подружжі — п’ять мов любові. Кожен мав змогу визначити свою мову любові за допомогою тесту. По-


тім коротко обговорили кожну із них. Звучали практич-ні поради, як виявляти свої почуття партнеру врахо-вуючи його «мову любові». Краще зрозуміти сказане допомагали слайди.

Кожен із присутніх отримав подарунок-пам’ятку із зазначенням «мови любові» свого партнера.

Протягом вечора присутні мали змогу почути бага-то пісень про любов та відносини у виконанні дружини місцевого пастора Галини Вільхової. Та найбільше при-пав до вподоби присутнім дует сім’ї Вільхових. Вони виконали пісню «Любой ценой».

Захід відвідали президент Західної конференції Олександр Антонюк з дружиною Тетяною, та скарбник ЗК Микола Михайловський з дружиною Антоніною.

Вечір пройшов 9 лютого в арт-кафе «Бамбетель» у рамках Тижня відродження сім’ї. Організатором ви-ступив Відділ сім’ї місцевої громади на чолі з Галиною Вільховою.

За доброю традицією «Бабмбетля» присутніх час-тували домашньою піцою, випічкою та фруктами.


Молодіжна зустріч відбулась на «Бамбетлі»

Близько сорока молодих людей відвідали 16 лютого молодіжну зустріч у львівському арт-

кафе «Бамбетель».

Тему представила — Каріна Дрозда, ведуча про-грами «Вісті надії» на телеканалі «Надія».

Цього вечора говорили про відносини, тема: «Шлюб — це не для мене». Молоді люди могли за-думатись про те, що сьогодні непокоїть молоде по-коління: чи насправді шлюб вартий того, щоб його укладати? Багато відео, конкурсів, ігор, сценічних по-становок — нудьгувати було ніколи.

Спеціальними гостями вечора стала родина Швай-ковських: Петро, Соломія та їх син Марко подарували присутнім багато чудових музичних творів.

У затишній дружній атмосфері вечір закінчився традиційним частуванням.

Олександр Коропець

Молодь Волині мала змогу духовно відродитись

і підбадьоритисьТиждень відродження закінчився обласним молодіжним вечором для молоді Волинської

області.

Молодь луцьких громад, за пропозицією Олексан-дра Давидюка, організувалась для проведення тижня відродження. Спікером програми запросили пастора Олександра Мещерякова, який виявився саме тим, хто може зацікавити молодь і достукатись Божими істи-нами до молодих сердець. Усі теми були актуальними і торкались гарячих питань. Нестандартні погляди на такі звичні нам історії з Біблії, змушували знову і зно-ву аналізувати власне життя і переглядати цінності на предмет їх вартості. Молодь мала змогу задавати хви-


люючі їх питання, саме з цією метою було організова-не інтерв’ю з ведучими програми і пастором Олексан-дром Мещеряковим

8 лютого слухали фінальні теми, вчились мріяти про добрі, Божі справи, навчалися думати про єван-гельську роботу і шукати способи проповіді Євангелії. На завершення програми до Луцька приїхали музичні виконавці з Рівного і гурт «Пів ноти» з Шацька, які під-креслили урочистість організованого духовного захо-ду.

Останнім часом молодіжні зустрічі на Волині зби-рають повні зали, так було і цього разу, майже усі місця в Домі молитви були зайняті. Усі добре відчули гостин-ність луцької першої громади і її пастора Анатолія Ан-тонюка.

На завершення зустрічі Олександр Мещеряков за-певнив, що незабаром вони знову зустрінуться на те-ренах Волинського краю.

Хай Бог допомагає нам Духом Святим в процесі відродження, хай посилає для нас людей, які допомо-жуть знайти і рухатись Божим шляхом!

Світлана Савіна

Тиждень сім’ї відбувся у Володимирі-Волинському

Протягом цілого тижня сім’ї мали нагоду розглядати свої відносини через призму

небесних принципів.

З 1 по 8 лютого в громаді м. Володимир-Волин-ського пройшов тиждень сім’ї.

Члени церкви мали чудову нагоду слухати семіна-ри, проповіді на теми виховання дітей, зміцнення сто-сунків у шлюбі. Особливо запам’яталася сімейна про-грама «Кришталеві сходинки щастя», яку підготувала керівник сімейного відділу Тетяна Морозова.

Ведучі підготували презентацію про щастя, а спів та вірші додали програмі глибшого значення. В кінці служіння пастор Андрій Савін сконцентрував увагу слу-хачів на тому, що щастя для християнина — це віра в Господа.

Організатором служінь виступив Відділ сім’ї місце-вої громади.

Світлана Романюк

Вчитись ніколи не пізноНа Волині семінар для вчителів дитячої суботньої школи «Об’єднуюча благодать» розкривав особливості ефективного

навчання дітей.

Головна мета семінару, що пройшов у січні у Луць-ку та Володимирі-Волинському, допомогти лідерам та вчителям дитячої суботньої школи району та області у роботі з новим навчальним планом, розробленим відділом дитячого служіння Генеральної конференції АСД.

Керівник відділу дитячого служіння Західної кон-ференції Світлана Савіна, а також вчителі дитячої су-

ботньої школи громади Володимира-Волинського Алла Антонюк, Світлана і Сільвія Романюк провели перший тренінг сертифікованої програми, що складав-ся з трьох теоретичних та двох практичних частин. В ході семінару було розглянуто особливості програми «Об’єднуюча благодать», доцільність та сутність актив-ного навчання дітей на уроках суботньої школи, про-аналізовано психологічні та фізіологічні особливості навчання дітей від 0 до 3 років, а також проілюстрова-но хід уроку суботньої школи для дітей 3-6 років. Для присутніх було проведено майстер клас з рукоділля, яке останнім часом широко практикується вчителями дитячої суботньої школи, а також на заняттях клубу Шукачів пригод міста Володимира-Волинського.

«Об’єднуюча благодать» — програма уроків Субот-ньої школи для дітей віком від 1 до 14 років. Біблійні історії цієї програми написані таким чином, щоб ін-формація в них була зрозумілою для дітей, звернена до їхнього життя і щоб вони могли передати її іншим. Програма використовує освітні методи, які були вивче-ні останнім часом, щоб розуміти, як ми краще за все навчаємось, і цим вона відрізняється від наших по-передніх програм.

Таїса і Ольга Колос

Друзів не буває забагато!Ковельська молодь відгукнулась на запрошення своїх ровесників із Закарпаття і відвідала громади с. Добрянське, Ільниця та

м. Тячів.

10 січня молодь вирушила в с. Добрянське. Ковельську молодь надзвичайно гостинно прийня-

ли у Добрянському. Разом зустріли початок суботнього дня. На ранковому служінні, прославляли Бога в піснях та віршах. Після смачного обіду вирушили в громаду с. Ільниця для участі у молодіжному фестивалі «В мо-єму серці живе Христос». Місцевий духовий оркестр надихав учасників фестивалю та слухачів для спільної хвали Творцю. Спілкування юнаків та дівчат продовжи-лось у дружній атмосфері молодіжного вечора на тему «Мрія».

Наступного дня молодь відвідала м. Тячів, милува-лись чудовою архітектурою міста, покатались на ковза-нах та відвідали аквапарк.


Поїздка була не даремною, адже з членами ко-вельської громади на Закарпаття поїхали теж приятелі церкви.

Слід відмітити, що спільна подорож одночасно згуртувала ковельську молодь. Дякуємо за гостинність нашим новим друзям із с. Добрянське та с. Ільниця. Молодь також висловлює щиру вдячність пастору своєї громади Володимиру Мелисю, молодіжному пастору Геннадію Савчуку та, звичайно, керівнику молодіжно-го відділу 1-ї ковельської громади В’ячеславу Швораку за цікаву, змістовну та чудово організовану поїздку на Закарпаття.

Подорожі дарують не лише приємні враження та цікаві спогади, але й нових друзів. Зустрічі, знайом-ства, спілкування, сподівання…

Людмила Шевчук

Свято для дітей влаштувати просто

Новорічне свято в міському будинку «Просвіти» потішило сотню дітей, які опинились у

складних сімейних обставинах.

Не звертаючи уваги на снігові замети та вітер 19 січня, до будинку «Просвіта», що у центрі Ковеля, з різних сторін підходили діти з батьками, бабусями дідусями на Новорічне свято організоване для дітей, які опинились в складних сімейних обставинах, яки-

ми опікується Ковельський міський центр соціальної служби у справах сім’ї, дітей та молоді (керівник Мед-ведьва Тетяна Юріївна). На свято запросили сто дітей.

Для гостей був підготовлений концерт. На свято за-вітав казковий ведмідь Гоша, який вміло задіяв запро-шених діток до участі у дійстві. Всі разом співали пісні, відгадували загадки, грали ігри.

Особливо позитивні емоції у запрошених дітей викликали подарунки, які приготували члени церкви. Через дві з половиною години свято закінчилось. Діти не спішили залишати зал.

Організаторами свята виступили члени першої і другої громад Церкви адвентистів сьомого дня у Ко-велі.

Олександр Коропець

У Любомлі звучить і «Пів ноти»Новостворений музичний колектив відвідав з

концертом с. Положево.

Назву гурту обирали колективно з багатьох варіан-тів і зупинились на «Пів ноти». Чому саме така назва ще не знаємо, просто гарно звучить і викликає зацікав-лення. Ближчим часом додумаємо логічне обґрунту-вання. Перша робоча версія: пів ноти безкоштовно, а друга половина, відповідно платна (це – жарт, звичай-но).

Розпочали з репетицій і вже 1 грудня – влаштува-ли концерт у с. Положево, Шацького району, де люди не вельми відвідують місцевий клуб. Проте, за 10 хв до початку концерту глядачі заповнили увесь зал. Під час представлення музичних композицій слухачі почу-ли міні-проповіді, які одночасно були представленням кожної пісні.

На завершення концерту усі бажаючі мали змогу придбати Біблії і книги «Велика боротьба», та ознайо-митись з програмою вивчення Біблії. Дякуючи музич-ному гурту за гарну музику, хтось з слухачів запропо-нував виголосити молитву «Отче наш», на що усі радо погодились і разом, вголос, прославили Бога.

Коли в громаді 50% прихожан — музиканти, то легко відгадати якого спрямування буде євангельська робота в регіоні. Колектив планує охопити концертами села Любомльського і Шацького районів, знайти серед слухачів бажаючих вивчати Біблію і посіяти насіння Слова Божого в розуми людей.

Про місіонерський конгрес у Луцьку

Мета місіонерського конгре-су — залучити членів церкви до роботи, яку доручив Сам Господь. Промовляючи слова: «Я посвячую себе», відчуваєш особливу відпо-відальність.

25 січня у Луцькому духовному центрі відбувся місіонерський кон-грес. Зголосилося близько 40 чоло-вік, в тому числі невелика група з м. Горохів на чолі з пастором Євгеном Михайловським.

Підкріпивши фізичні сили обідом, а духовні — палкою мо-литвою, «озброївшись» найголо-внішим у цій справі — газетами «Вічний скарб», книгами «Вели-ка боротьба», «Переможна хода Бога» та «Дорога до Христа»; га-зетами для дітей «Скарбничка» та бюлетенями каналу «Надія», групи вирушили на дільниці. «Місіонер-ське поле» у Луцьку розділене між трьома луцькими громадами і гро-мадою села Підгайці. Після органі-заційних моментів, «вісники надії» мали можливість дістатися своїх ді-лянок, де і приступили до роботи. Бог бачив щире бажання серця, і двері відчиняли люди, які з вели-кою щирістю та теплотою прийма-ли і газети, і книги. Не обійшлося і без прикрощів, але негативний до-

свід — це теж досвід. Тим, хто по-трапив у багатоповерхівки, пощас-тило більше ніж тим, хто працював у приватному секторі. Адже лютий мороз сковував надію і бажання. Та в момент найбільшого відчаю Бог відкривав двері теплих осель, і при-вітне «Заходьте» у ці хвилини було як порятунок.

Через дві години, стомлені і промерзлі, але окрилені, повер-талися у церкву. Вечірнє служіння було особливим, адже усі бажаю-чі могли поділитися своїм досві-дом спілкування з людьми. Кожен отримав саме той досвід, який був необхідний у цей момент для під-тримки власних духовних сил.

Велика кількість духовних книг знайшли свого читача. Сподіває-мось, що інформація, що у них міс-титься, дасть багато відповідей, а також (як це не парадоксально) по-родить і запитання, що стане чудо-вою зачіпкою для розмови при но-вій зустрічі. І можливо тоді буде так, як сказав брат Володимир Кованик з групи міста Горохова: «Не знаю, як зустрічали вас люди, до яких ви сту-кали, а у мене складалося таке вра-ження, що усі, хто мені відкривав, були моїми братами та сестрами». І нехай допоможе в цьому Господь.

Ірина Матвійчук

Петро запитує: Якщо Бог любить людей, то навіщо потрібні покарання за гріх?

Вітаємо вас, Петро! Давайте візьмемо для прикладу материнську лю-

бов. Немає сумнівів у силі такої любові, проте чи зна-йдеться мама, яка жодного разу не покарала дитину?

Подумайте, що повинна зробити мама, якщо один її син робить пакості іншому? Вона не хоче нашкодити комусь із них, та й залишати ситуацію без свого втру-чання вона теж не може.

Програміст знає як поведеться програма в різних ситуаціях, скільки б часу не минуло.

Тим більше Бог-Творець нашого світу, знає що і коли ми будемо робити і на що реагувати. Відповідно, Він знає які заходи необхідно вживати, щоб дати нам руку допомоги.

Як важливо батькам стежити за становленням осо-бистості дитини, так і Бог стежив за становленням лю-дей від створення світу, а згодом за становленням і Божого народу.

А також у Біблії ми бачимо кілька варіантів впли-ву Бога для того, щоб ми усвідомили, що Бог веде нас єдиним шляхом — до нашого спасіння.

З повагою ДмитроЗа матеріалами сайту www.bible.com.ua

Молитва

Дихання душі — молитва, Допомога у житті, У сім’ї, на полі битви, З друзями й на самоті.

Хто в душі своїй плекає Милість і любов, Віру того підкріпляє Досвід молитов.

Бо підносяться молитви У небесний храм, Запашні душевні ритми, Наче фіміам.

Про проблеми Бог подбає: Вір, молись, мій друг, У житті хай не згасає Молитовний дух.

Хай лунає слава Богу Від братів, сестер За постійну допомогу Слав Його тепер!

Зоя Кушнір, Львів–1


Давайте поміркуємо над уривком з книги Повто-рення Закону 8:6-14 «6 І будеш виконувати заповіді Госпо-да, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боя-тися Його, 7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі, 8 до Краю пшениці, й яч-меню, і винограду, і фіґи, і гранату, 9 до Краю оливкового дерева та меду, до Краю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що каміння його за-лізо, а з його гір добуватимеш мідь. 10 І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі. 11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його запові-дей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні нака-зую тобі, 12 щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і до-брі доми будуватимеш, і осядеш у них, 13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмно-житься, 14 то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетсько-го краю, з дому рабства, 15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем’яної скелі…»

Дивне застереженняПерший раз, коли я читав Біблію, мене трохи зди-

вували ці слова: «Бережись, щоб ти не забув Господа, Бога твого». Як можна забути Бога? Як можна забути людину, яка зробила вам багато добра, наприклад, по-дарувала дорогий автомобіль, або допомогла у вашій великій нужді?

Що має на увазі автор, вживаючи фразу «забути Бога»? Навіщо Бог дає нам таке застереження? Слово «забути» вживається в Біблії більше 100 разів. Напри-клад, в Псалмах Давид часто просить Бога не забути його, не забути його народ, але в той же час Бог звер-тається до нас, до людей, щоб ми не забули Його.

Що означає «забути Бога»? Чи проблема ця в на-шій пам’яті, чи справа у чомусь іншому?

Суть проблемиПо-перше, забути Бога — це забути його ставлен-

ня, забути про те, що Він зробив для нас, забути благо-словення, які Він щедро виливає на нас.

Псалом 106:13-14; 21, 22 «13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його, 14 і палали в пустині жадан-ням, і Бога в пустині ізнов випробовували, 21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, 22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...»

Вірш 14 говорить, що вони палали душею своєю, їх бажання стали вище волі Божої. Таким чином, мож-на зробити висновок, що коли ми свою волю ставимо вище волі Бога, то ми забуваємо Його.

По-друге, дуже часто слово «забути Бога» вико-ристовується в контексті поклоніння іншим богам. Суддів 3:7: «І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Ас-тартам».

З цього тексту видно, що забути Бога — це не про-сто стерти Його з пам’яті. Забути Бога — це питання поклоніння. Нам може здатися, що, якщо сьогодні ідо-лам не вклоняються, то це питання нас не стосується. Насправді, місце статуй зайняли духовні ідоли. Все, чому ми приділяємо більше часу, все, що стоїть на пер-шому місці, — місці, яке по праву належить Богові, — є ідолом. Коли таке трапляється, Біблія говорить, що ми забуваємо Бога.

По-третє, Псалом 50:19-22 говорить, що ми забуває-мо Бога, коли лихословимо інших.

«19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману пле-те. 20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголо-ски пускаєш про сина своєї матері... 21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! 22 Зрозумій-те ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!»

Що сприяє тому, що ми забуваємо Бога? Або, кажу-чи більш точними словами, перестаємо довіряти, про-являємо свавілля і поклоняємося духовним ідолам?

Фактор №1: достаток12, 13, 14 вірші з 8 розділу книги Повторення За-

кону, застерігають, що ми можемо забути Бога, коли наше життя рясніє різними благами.

«12 щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них, 13 а худоба твоя ве-лика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та зо-лото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножить-ся, 14 то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства…».

У вірші 13 слово «багато» вживається 3 рази: бага-то їжі, багато матеріальних засобів, багато всього. Як це не парадоксально, але, чомусь, чим краще ми жи-

Стережися, щоб не забув Господа, Бога твого

Андрій Бабенцов

Забути Бога — це не просто стерти Його з

пам’яті. Забути Бога — це питання поклоніння


вемо, тим менше нам потрібен Бог. Мені згадується, як щось подібне сталося і в моєму житті. У дев’яностих роках, коли в Україні була складна фінансова ситуація, зарплату не давали місяцями, а полиці магазинів були порожні, мене направили у відрядження до Югославії.

Я вже тоді читав Біблію, і мені здавалося, що не-можливо забути Бога, коли в житті все добре. Однак, проживши кілька місяців в Югославії, отримуючи зарп-лату в кілька разів більше колишньою і нічого не по-требуючи, я помітив, що перестав читати Біблію і мо-литися. Пізніше, коли я знову перечитував ці вірші, я зрозумів, що Бог знає нас краще, ніж ми знаємо самі себе.

Фактор №2: успіхКрім того, ще одним фактором, що сприяє тому,

що ми забуваємо Бога, є успіх. Повторення закону 8:17-19 «17 щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут. 18 І будеш ти пам’ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, яко-го присягнув Він батькам твоїм, як дня цього. 19 І ста-неться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, ви кон-че погинете!»

Коли у нас успіх, коли все виходить, ми маємо тен-денцію думати про себе високо, сподіватися на власні сили і звеличуватися у власних очах.

А як ви думаєте, що первинне: ми забуваємо Бога, а потім починаємо покладатися на себе, або ж спо-чатку покладаємося на себе, а потім забуваємо Бога? Відповідь на це питання ми знаходимо в книзі Осії 13:6 «Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загор-дилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!»

Тобто, ми бачимо, що достаток, комфорт, відсут-ність потреби приводить нас до звеличування, упован-ням на свої власні сили, і ми забуваємо Бога.

Фактор №3: злидніОднак, Господа можна забути також і в нужді. Про

це говорить мудрець в книзі Притчі 30:7-9 «7 Двох ре-чей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру: 8 від-дали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, 9 щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім’я мого Бога».

Ми бачимо, що автор цих слів розуміє проблему і просить про дві речі — щоб Господь не давав йому ні злиднів, ні багатства. У крайній нужді також можна забути Бога. Коли у мене мало, коли немає успіху, а віра і довіра до Бога слабкі, людина схильна нарікати і запитувати «А де ж Бог?»

Фактор №4: матеріалізмНу, а якщо ми не відносимося ні до категорії бага-

тих і успішних, ні до категорії бідних і нужденних, то, можливо, небезпека забути Бога нам не загрожує? За-звичай у багатьох країнах віруючі люди відносяться до категорії середнього класу. Чи означає це, що вони в безпеці?

Сьогодні кожна людина, віруюча вона чи ні, за-лучена до боротьби за виживання. Матеріалізм - це проблема нашого століття. У гонитві за більш забез-печеним життям, люди занурюються в роботу і суєту, і, врешті-решт, втрачають своє духовне життя. Тому застереження «Бережись, щоб ти не забув Бога свого» актуальне для всіх.

Фактор №5: відносини з БогомЩо ж об’єднує багатьох: бідних і середній клас в

цьому застереженні? Це проблема не в нашій пам’яті або оточуючих обставинах, а проблема в наших від-носинах з Богом, в тому, що часто ми сподіваємося на свої власні сили. Це суть нашої гріховної природи, до цього вона постійно прагне.

Христос, знаючи нашу проблему, також застерігав про це, тільки висловив Він цю ідею іншими словами. Луки 21:34,35 «34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і жит-тєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, 35 немов сітка; бо він прийде на всіх, що жи-вуть на поверхні всієї землі».

Він пов’язує це застереження не тільки з благосло-веннями, а й зі Своїм другим пришестям («щоб день той не прийшов несподівано»).

Вихід існуєЩо ж нам робити, якщо ми відчуваємо, що часом

забуваємо Бога? Повторення закону 4:29-31 «29 Та коли ви будете шукати звідти Господа, Бога свого, то зна-йдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю. 30 Як будеш у біді своїй, і коли спітка-ють тебе в кінці днів усі оці речі, то вернешся ти до Гос-пода, Бога свого, і послухаєш Його голосу. 31 Бо Господь, Бог твій Бог милостивий: Він не залишить тебе й не зни-щить тебе, і не забуде заповіту батьків твоїх, яким їм присягнув був».

Господь дає нам надію, що якщо ми звернемося до Нього, Він згадає заповіт та благословить нас. Навіть якщо ми втратили із виду Бога, перестали Йому дові-ряти, ми завжди можемо звернутися до Нього, споді-ваючись на обітниця, записане в 2 Тимофія 2:13 «А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!»

Це проблема не в нашій пам’яті або оточуючих

обставинах, а проблема в наших відносинах з Богом

Як це не парадоксально, але, чомусь, чим

краще ми живемо, тим менше нам потрібен Бог

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій [email protected] Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників

15.03 День адвентистської молоді.

15–22.03 Молодіжний тиждень адвен-тистської молоді.

23.03 Арт-кафе «Бамбетель». Довідки за тел.: (093)

16–18.05 Практичні семінари для коор-динаторів, наставників, спорт-інструкторів та музичних керівників таборів. (Барвінок, до-даткова інформація та реєстра-ція за тел.: (093) 399 75 70

Місіонерські конгреси:

1.03 Мукачево - 1, Львів – 2; 8.03 В. Волинський, Львів – 1;15.03 Берегово, Дубно.

ственною Особою, інакше Він не міг би проникати в потаєм-ні задуми Бога» (Євангелізм, с. 616-617).

108. Наскільки важлива робота Христа сьогод-ні?

«Заступництво Христа за лю-дину в небесному храмі, така ж невід’ємна частина плану спа-сіння, як і Його смерть на хрес-ті. Саме Своєю смертю Він по-чав цю роботу; для завершення її Він після воскресіння вознісся на небо. Ми повинні вірою про-йти за завісу Храму, «куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус» Євреїв 6:20» (Велика бо-ротьба, с.489).

А ви знаєте, що...

... Син Елен і Джеймса — Уїльям подарував їм семеро онуків: Еллу, Майбел, близнюків Генрі і Герберта, Грейсі, Артура і Френ-сіса.Перед народженням Френсіса, його матір Мей переживала за реакцію бабусі Еллен, адже їй було уже 40. Проте, ці страхи невдовзі розвіялись: як тільки Еллен побачила малюка, зізна-лась у одній таємниці: вона мо-лилась про продовження свого життя, щоб побачити і інших ді-тей своєї невістки.Артур протягом батьох років був секретарем Комітету видання праць Еллен Уайт. Коли померла Еллен, йому було уже сім років.

106. Що відбувається у нашому житті під впли-вом Святого Духа?

«Коли Дух Божий проникає в серце, Він перетворює усе жит-тя. Зникають гріховні думки, людина перестає робити лихі вчинки, і там де панували гнів, заздрість, сварки, — запаную-ють любов, смирення і мир. Сум змінюється на радість, обличчя людини світлішає, відкриваючи небесне світло» (Христос — на-дія світу, с. 173).

107. Дух Святий — осо-ба?

«Дух Святий — є Особою, бо Він свідчить нашому духу, що ми діти Божі. Він також є Боже-

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: [email protected]

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують

значення Слова Божого, але навпаки підносять Його і приваблюють свідомість

людей до Нього...” Елен Уайт

На обкладинці — База відпочинку «Барвінок».

Spiritual

№114 (2014)