.

ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ.

ПСИХОЛОГІЯ ВІДЧУТТЯ І СПРИЙМАННЯ.

ПСИХОЛОГІЯ – ОДНА З НАУК ПРО ЛЮДИНУ, ЇЇ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ. ПРЕДМЕТ ЇЇ – ПСИХІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ, ЇЇ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ, СТАНИ І ВЛАСТИВОСТІ.

Загальна психологія – це наука, яка вивчає сутність і загальні закономірності виникнення, функціонування і розвиток психіки.

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ВИВЧАЄ: • - структуру психічної діяльності людини й основні

закономірності перебігу психічних процесів (відчуття і сприймання, пам’яті, уваги, мислення та інтелекту, емоцій та вольової діяльності, свідомості, самосвідомості, підсвідомих та несвідомих процесів).

• - Одним із основних завдань загальної психології є вивчення особистості, її структури та основних проявів. У ХIХ – ХХ столітті сформувалось безліч окремих галузей психологічної науки, які взаємозв’язані з іншими науками, в т.ч. і медична психологія.

ФОРМИ ПРОЯВУ ПСИХІКИ І ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК

ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ:

1).Психологія праці – вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, наукової організації праці (НОП).

Задачі – дослідження професійних особливостей людини:• закономірності розвитку трудових навичок;• вплив на людину виробничої обстановки, розміщення

станків.

Психологія праці має ряд розділів:• інженерна психологія – проблема розпорядження і

узгодження функцій між людьми і машиною;• авіаційна психологія, космічна психологія.

2).ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ: ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ. Її розділи:

• - психологія навчання (основи дидактики, програмованого навчання, формування розумових дій).

• -психологія виховання (психологія виховання учнівського колективу).

3).МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ, ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИКІВ, ХВОРОГО:

• нейропсихологія: співвідношення психологічних явищ із фізіологічними мозковими структурами;

• психофармакологія;

• психотерапія: засоби психічного впливу для лікування хворого;

• психопрофілактика і психогігієна – заходи для забезпечення психічного здоров’я людей.

4). ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА

• судова: психологічні особливості поведінки учасників кримінального процесу;

• психологія показань свідків, поведінка звинувачуваних, вимоги до допиту;

• кримінальна: поведінка і формування особистості злочинця, мотиви злочину;

• виправно-трудова психологія.

5). ВІЙСЬКОВА ПСИХОЛОГІЯ.

6). ПСИХОЛОГІЯ СПОРТУ.

7) ПСИХОЛОГІЯ ТОРГІВЛІ (В Т.Ч. ВПЛИВ РЕКЛАМИ).

8). ПСИХОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ.

9) ПСИХОЛОГІЯ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ (В ЛІТЕРАТУРІ, МИСТЕЦТВІ) І ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ.

10). ЯКЩО ВЗЯТИ ЗА ОСНОВУ ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ, ТО РОЗРІЗНЯЮТЬ:

• вікову психологію: (дитяча, психологія підлітка, дорослої, геронтопсихології);

• психологію аномального розвитку;

• олігофренопсихологію;

• сурдопсихологію (дефект слуху);

• тифлопсихологію (слабозрячі і сліпі).

11) ПОРІВНЯЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНОЇ ФОРМИ ПСИХІЧНОГО ЖИТТЯ, СПІВСТАВЛЕННЯ ПСИХІКИ ТВАРИН І ЛЮДИНИ;12) ЗООПСИХОЛОГІЯ.

13). Соціальна психологія: взаємовідносини людей з різних організованих і неорганізованих громадських групах:

• макро середовища;• мікро середовища.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ

В психології розрізняють:

• основні методи: спостереження і експерименту;

• допоміжні: метод експертних оцінок, аналіз продуктів діяльності, методи опитування (бесіда, анкетування, інтерв’ю;

• метод спостереження;

• метод тестів і інші.

1).СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

Переваги – проводяться в природній звичайній ситуації

• не змінює поведінки спостережуваних осіб;

• можна спостерігати одну особу чи групу осіб;

• дуже зручний в групі дитячого садка чи в шкільному класі, студентській групі;

• спостереження і фіксація поодиноких проявів психічних властивостей недостатня для надійних висновків.

2).Експеримент: лабораторний і природний.Переваги: - можна спеціально викликати певний психічний процес

можна простежити залежність психічного явища від змінюваних зовнішніх умов.

3).Методи опитування:

Метод бесіди: використання на різних стадіях дослідження як для первинного орієнтування, так і для уточнення висновків, одержаних іншими методами (спостереження).

4).Метод інтер’ю. Анкетування. Різниця: Метод інтерв’ю передбачає більшу свободу опитуваного у формуванні відповіді, їх розгорнутість.

5).Метод експертних оцінок: широко використовують в психології особистості. Як експерти можуть виступати компетентні особи, що добре знають досліджуваних: вихователі дитячих садків, шкіл-інтернатів, класні керівники, майстри-виробничо-технічних училищ, майстри на виробництві, керівники наукових колективів, спортивні тренери і ін.

6).Метод самоспостереження: широко використовується в емпіричній психології 18-19 ст.

7).Метод тестів: тести, тобто більш-менш стандартизовані короткочасні вивчення властивостей особистості

• Чи вмієте Ви володіти своїми емоціями?• Чи вмієте Ви впливати на інших?• Чи розумієтесь Ви в косметиці?• Чи вмієте Ви одягатись? і т.д.

8).Конкретні методики психологічного обстеження: їх дуже багато і залежить від цілі. Наприклад, вивчення вікових змін уваги (стійкості), нормальних і дебільних дітей.

ВІДЧУТТЯ І СПРИЙМАННЯ

Відчуття – це психічний процес відображення в нашій свідомості окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу, що виникають при їх безпосередньому впливі на органи чуття.

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЦЕПТОРІВ1.Екстерорецептори (зовнішні).1.Екстерорецептори (зовнішні).

Дистанційні:

• а) орган зору – око;

• б) орган слуху – зовнішнє і середнє вуха та завиток;

• в) орган нюху – ніс.

ІІ.Контактні:ІІ.Контактні:

• а) рецептори дотику і тиснення; • б) рецептори тепла;• в) рецептори холоду;• г) рецептори болю.

ІІІ. Інтерорецептори (вісцерорецептори).ІІІ. Інтерорецептори (вісцерорецептори).

Рецептори травної системи:

• а) рецептори нюху – носоглотка;

• б) рецептори смаку – язик і глотка;

• в) сенсорні клітини спраги – слизова глотки;

• г) сенсорні клітини голоду – шлунок;

• д) сенсорні клітини нудоти – шлунок.Рецептори системи кровообігу

Рецептори дихальної системи.

Рецептори системи розмноження.

Рецептори болю всіх внутрішніх органів.

ВЛАСТИВОСТІ ВІДЧУТТЯ:

• Абсолютна чутливість органів чуття – здатність людини відчувати незначні величини подразнення.

• Поріг відчуття – мінімальна величина подразника, при якій виникає відчуття (16-20 т.герц.для слуху).

• Адаптація – зміна чутливості аналізаторів в результаті пристосування органів чуття до діючого подразника (світло, тепло).

• Сенсибілізація – підвищення чутливості в результаті взаємодії (звук-світло-дискотека).

• Габітуація – це звикання, коли певні подразники стають настільки звичними, що перестають впливати на активність вищих відділів мозку (міський житель не чує шуму машин, медики – запах ліків

СПРИЙМАННЯ – ЦЕ ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ЦІЛІСНОМУ ВІДОБРАЖЕННІ ПРЕДМЕТІВ І ЯВИЩ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ ПІД БЕЗПОСЕРЕДНІМ ВПЛИВОМ ФІЗИЧНИХ ПОДРАЗНИКІВ НА РЕЦЕПТОРИ ОРГАНІВ ЧУТТЯ (СЛУХОВИХ, ЗОРОВИХ І Т.Д.).

• Цілісність сприймання – завжди цілісне відображення.• Вибірковість – виявляється в наданні переваги одним об’єктам,

явищам або їх властивостям перед іншими (медсестра звертає увагу на ознаки хвороби).

• Константність сприймання – менш-більш відносна стійкість окремих властивостей предметів незалежно від умов сприймання (сонячне освітлення і електричне).

• Осмисленість сприймання пов’язана з розумінням сутності об’єкта, що сприймається.

• Аперцепція – залежність від попереднього досвіду (художник дивиться і сюжет і техніку виконання) та її індивідуальних особливостей і професії.

• Спостереження – умисно сплановане і цілісно спрямоване сприймання, обумовлене конкретним завданням.

Сприймання кольорів та їх вплив на психіку людини

Сірий – нейтральний – відчуженість від оточуючого

Зелений – заспокійливий – стабільність, самоствердження

Червоний – збуджуючий – енергійність, нестримність

Жовтий – стимулюючий – життєва сила

Синій – заспокійливий - спокій та пасивність

Чорний – пригнічуючий – відгородження, підвищена самоповага, в деяких випадках свідчить про депресію

Сприйняття залежить від:

- стану рецепторів- провідних шляхів- коркового (мозкового) кінця аналізаторів- свідомості- уваги- емоцій- життєвого досвіду

ПОРУШЕННЯ ВІДЧУТТЯ: - ГІПЕРСТЕЗІЯ - ГІПЕСТЕЗІЯ - АНЕСТЕЗІЯ

Порушення сприймання:

Ілюзії: помилкове сприйняття або помилкове трактування реальних зовнішніх подразників (фізичні, фізіологічні, психічні).

Галюцинації: помилкове сприйняття неіснуючих сенсорних стимулів, при

цьому може мати місце (але не обов’язково) маячне трактування галюцинаторних переживань. Галюцинації вказують на наявність психозу лише в тому випадку, коли вони пов’язані з порушенням оцінки реальної дійсності.

Дякую за

увагу!