Розвиток зв'язного монологічного мовлення в учнів з мовленнєвими порушеннями

Автор: Малярчик Наталія

Мовлення – основний засіб спілкування

СсСистема навчання мови

Система розвитку мовлення

Система навчання грамоти

Система збагачення

мовлення учнів лексичними

засобами

Система збагачення

мовлення учнів граматичними

засобами

Система попередження та

подолання помилок у

вимові

Система розвитку зв'язного мовлення

Система навичок зв'язного усного

мовлення

Система навичок зв'язного

писемного мовлення

Одиницями зв'язного мовлення вважаються розповіді, розгорнуті відповіді на запитання, перекази, письмові твори та перекази.

Основною формою розгорнутого зовнішнього мовлення є усне мовлення, яке поділяється на діалогічне та монологічне. Іншою формою розгорнутого зовнішнього мовлення є писемне мовлення.

Зв'язне мовлення – це єдине ціле, організоване за законами логіки та граматики.

Основні завдання діалогічного мовлення:

1) уточнення, поповнення, систематизація знань, уявлень, понять про навколишнє середовище;

2) розвиток розуміння розмовного мовлення;

3) розвиток активного мовлення.

Методи навчання розмовному мовленню: вправи, бесіди; спостереження; екскурсії; показ і пояснення; робота з книгою.

Види робіт: відтворення готових зразків бесіди ( читання); побудова фраз та діалогів за аналогією з раніше засвоєним; побудова питань та відповіді на них; виконання доручень.

Розмовне діалогічне мовлення – складна форма мовленнєвої діяльності

Типи монологів: перекази ( усні та письмові) прочитаного; розповіді; твори; доповіді; описи; пояснення; міркування.

Формування зв'язного монологічного мовлення повинно протікати у взаємозв'язку з роботою над розмовним мовленням.

Задачі по формуванню зв’язного монологічного мовлення:

1) Формування уміння точно і повно передавати зміст творів, послідовно і зв'язно будувати висловлювання , не допускаючи пропусків епізодів.

2) Розвиток у дітей зорового та слухового контролю ( і самоконтролю ) за процесом розповідання, змістом розповіді, його побудовою та мовленнєвим оформленням.

3) Навчання дітей навичкам планування переказу.

4) Навчання дітей навичкам колективного складання переказу.

5) Розвиток у дітей уміння відображати у малюнку епізоди прочитаної розповіді з послідуючим відтворенням зображеного моменту у формі короткої розповіді.

Монолог – значне за обсягом висловлювання, яке має тему, мету, композицію, головну думку.

Робота над текстом здійснюється на уроках читання: відповіді на запитання за текстом; аналіз мови твору; робота над планом та переказом прочитаного тексту; робота над деформованим текстом.

Види текстів:

1) описові;

2) розповідні;

3) пояснювальні.

Текстами для переказу можуть бути:

1) повідомлення побутового характеру, які вчитель переказує дітям у процесі вільного спілкування і які діти переказують один одному;

2) твори художньої літератури.

Робота над текстом

Переказ має кілька видів, в залежності від характеру текстів та від тих завдань, які ми пропонуємо дітям :

1) Літературних творів, казок з використанням ілюстрацій;

2) За картиною-панно;

3) За наглядною схемою-планом ( декодування описових висловлювань);

4) За картиною з проблемним сюжетом;

5) Тексти описового характеру з опорою на картини;

6) Послідовний переказ текстів описово-оповідального характеру;

7) Докладний переказ;

8) Вибірковий переказ;

9) Близький до тексту переказ;

10) Творчий переказ.

Переказ - достатньо складна форма роботи з усного або писемного мовлення дітей, вид роботи на основі зразку, передача дітям змісту прочитаного або прослуханого.

Смисловий розбір теми опису складається з двох частин: перша частина орієнтує учнів у матеріалі для послідуючого аналізу змісту теми, розуміння основних елементів матеріалу; в другій частині з'ясовується те, що повинно увійти в розповідь чи опис, встановлюються логічні зв'язки.

Форми роботи:

1) Словесні звіти дітей про виконання складних доручень;

2) Опис предмета за запитаннями вчителя;

3) Порівняння предметів;

4) Колективна побудова речень за спостереженням малюнком в серії картин;

5) Розповідь про послідовність дій при виконання завдань.

Описи

Види мовленнєвих вправ:

1) Скласти розповідь за серією сюжетних малюнків з опорою на план;

2) Переказ прочитаного тексту по частинах з опорою на план;

3) Додавання в переказ тексту окремих речень;

4) Самостійний переказ з опорою на подані слова та без них;

5) Складання плану, словника для розповіді;

6) Робота з деформованим текстом;

7) Описи предметів з опорою на наочність, питання, подані слова та без цього;

8) Складання розповіді на задану тему.

Робота над твором

Таким чином, робота по розвитку зв’язного мовлення вимагає від педагога систематичної та послідовної роботи, спрямованої на розвиток як діалогічного, так і монологічного мовлення.