Журналістика для громадяських активістів - Блок 1

«Журналістика для громадських активістів»

Літня дистанційна експрес-школа USC, серпень 2013 року

Сергій Штурхецький

Вебінар перший“Базові стандарти

журналістики”

16 серпня 2013 року, USC

Сергій Штурхецький

16 серпня 2013 року, USC"Журналістика для громадських активістів" С.Штурхецький3

Порядок денний

Для чого існують стандарти журналістики?

Як відрізнити «погану» новину від хорошої?

Де різниця між «поганою» і неправдивою» новиною?

Чому, зрештою, деякі ЗМІ «грішать» неправдивою інформацією?


Наші очікування

Візьміть у свого колеги інтерв’ю

Розпитайте у колеги про інтереси, очікування

Презентуйте думки свого колеги загалу


Що таке “хороша новина”?

Що таке “погана новина”?


Чому навколо нас так багато “поганих” новин? For most folks, no news is

good news; for the press, good news is not news

Чому люди так влаштовані, що говориш їм одне, а вони чують зовсім інше, та ще й переконані у власній правоті?

А тепер уявіть собі світ, в якому ніхто нікому не бреше ... Уявили? Так, мені теж стало страшно ...


Як відрізнити «погану» новину від “хорошої”?


Як відрізнити «погану» (неправдиву) новину від “хорошої” (правдивої)?


Якою повинна бути “хороша” новина? «Спотворення та приховування

інформації є злочином проти особи, проти суспільства і проти природи. Ці явища творять або ховають інші злочини.

Я б навіть назвав це збоченням, що ставить на меті унеможливити свідомий вибір людини. Так зменшуються знання про світ, а головне - знищується довіра людини до будь-якої інформації.

Спотворена інфа - це інтелектуальне рабовласництво»

Осман Пашаєв, журналіст, голова профспілки МЕДІАФРОНТ


Стандарти новин

Для чого існують стандарти журналістики?

Безпека

Бізнес

Особистість і суспільство


Стандарти новин

1. Баланс думок і точок зору

2. Оперативність 3. Достовірність

(посилання) 4. Відокремлення фактів

від коментарів 5. Точність подачі

інформації 6. Повнота представленої

інформації

Останній номер британської газети News of the World,

закритої у результаті низки скандалів, розійшовся рекордним тиражем у

4,5 млн. примірників


1.Баланс думок і точок зору

Стандарт балансу думок вимагає від нас представляти в нашому матеріалі думку всіх, без винятку, сторін конфлікту.

Лише тоді аудиторія отримує повну картину і має досить інформації для власних висновків.


2.Оперативність

Стандарт вимагає від журналістів-інформаційників подавати будь-яку інформацію, не відкладаючи її «на потім».

При цьому подавати інформацію слід максимально повно і в найбільш якісному (з досяжних) вигляді.


3.Достовірність (посилання на джерела) Достовірність інформації

означає якісну перевіреність кожного факту в компетентних щодо цього факту джерелах.

Журналіст повинен завжди перевіряти будь-який факт у кількох компетентних джерелах.

Журналіст також повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він взяв у матеріал той чи інший факт або думку.


4.Відокремлення фактів від коментарів Достовірність інформації

означає якісну перевіреність кожного факту в компетентних щодо цього факту джерелах.

Журналіст повинен завжди перевіряти будь-який факт у кількох компетентних джерелах.

Журналіст також повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він взяв у матеріал той чи інший факт або думку.


5. Точність подачі інформації

Під цим стандартом мається на увазі те, що будь-який повідомлений факт відповідає реальному факту, а будь-яка думка цитується точно і без відриву від контексту.

Точність цитат досягається їх ретельним дослівним відтворенням в друкованому тексті і прямою записаною мовою.

Точність фактів досягається їх ретельною перевіркою в компетентних джерелах.


6. Повнота представленої інформації

Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок.

Тому завдання журналіста все це знайти в компетентних джерелах.


Метод експертних оцінок

Для вимірювання якісних характеристик часто використовується

Метод експертних оцінок ВПРАВА “МЕДІА-ЕКСПЕРТ” Методом експертних

оцінок встановіть, будь ласка, відповідність поданої новини журналістським стандартам



Експертний висновок групи “____”

Досліджувана стаття “___________”

Досліджується 6 стандартів за 6-ти бальною системою (0-повне ігнорування стандарту, 6- абсолютне дотримання стандарту)

Окрім 6 оцінок за кожен стандарт, Висновок містить і узагальнену оцінку – середнє арифметичне



Працівницю їдальні Верховної Ради звільнили за те, що вона плювала

в суп



Працівницю їдальні Верховної ради України Юлію Борщенко звільнили з роботи після того, як народний депутат Валентин Матвєєв (фракція КПУ) у своєму супі виявив наслідки плювка. Офіціантку було звільнено за статтею 41 КЗпП України (звільнення особи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу), повідомляє “Газета киевская”.

“Ви думаєте, в Їдальні Верховної ради гарно платять? Зовсім ні: 3200 грн. для Столиці – це зовсім не гроші! – обурюється екс-офіціантка найпрестижнішого закладу харчування України, – Все, що мене мотивувало працювати там довгих 4 роки – це можливість відімстити депутатам за те, що вони роблять з країною та народом. І якщо хтось думає, що я шкодую про свої вчинки, він глибоко помиляється – це моя політична позиція.”

За словами звільненої працівниці, вона плювала в суп народним обранцям вже не раз.

Крім того Борщенко повідомила, що найближчим часом вона не збирається шукати роботу в галузі громадського харчування. Побачивши цікавість до її історії з боку ЗМІ, вона вирішила взятись за написання книги.

“У книзі я детально розповім про те, що робиться на кухні їдальні Верховної ради, хто і за які закони отримував “сюрпризи” у їжу, і що ж насправді їдять народні депутати. Книга під робочою назвою “Як я плювала в суп” повинна вийти вже навесні.” – розповіла Юлія Борщенко.

Нагадаємо, в кошторисі Верховної Ради на 2012 рік на їдальню депутатів закладено, – як і три останніх роки, – 1,6 мільйона гривень.

UaReview






Як це “працює”?

У лютому 2013 року Інститут масової інформації провів моніторинг шести загальнонаціональних друкованих видань («Комсомольская правда в Украине», «Факты», «Корреспондент», «Коментарі», «Сегодня» і «Український тиждень») та чотирьох інтернет –виданнях (Ліга, Обозреватель, УНІАН і Лівий берег) на предмет дотримання ними журналістських стандартів.

Експерти проаналізували 92 матеріали у друкованих та 84 — в інтернет-виданнях у період з 4 по 10 лютого (друковані ) та з 11 до 18 лютого 2013 р. (інтернет).

http://imi.org.ua/

http://imi.org.ua/

http://imi.org.ua/

http://imi.org.ua/

http://imi.org.ua/

http://imi.org.ua/



У лютому рівень дотримання ЗМІ журналістських стандартів зріс в порівнянні з попереднім місяцем. Так, друковані видання в середньому отримали 5,05, а інтернет — 5,46 балів з 6 можливих. Для порівняння, у січні ці показники становили 4,95 і 5,06 відповідно.

Зростання рівня дотримання стандартів в інтерент-виданнях пояснюється зростанням показників УНІАНу після бунту журналістів цієї агенції. Наші дослідження проводилися тиждень по тому, як на сайті була розміщена «джинса» про Сергія Власенка, ведмедів та Олександру Кужель, та якраз під час з’ясування питання, хто саме поставив на сайт вигадані новини.



«Професійна совість має перемагати страх»

Мирослав Откович,

журналіст, «1+1»


Чому журналісти не дотримуються стандартів журналістики?

Відсутність знань і вмінь “Загнаність” на роботі Бажання “заробити”…

Education

Журналістика для громадяських активістів - Блок 1