Дата:Тема: Вольвокс — колоніальний організм. Губка та ульва (зелений морський салат) — багатоклітинні організми

Мета: 1. Сформувати поняття про колоніальні (на прикладі вольвоксу) та примітивні (на прикладі губки та ульви) багатоклітинні організми; установити ознаки відмінності між колоніальними і багатоклітинними організмами; 2. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати та робити узагальнюючі висновки; формувати вміння працювати в групах; 3. Формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Обладнання та матеріали: ТЗН (за наявності), малюнки та ілюстрації до темиТерміни та поняття: ульва, губка, двошаровість, вольвокс, колоніальні організми, співпрацяТип уроку: урок засвоєння нових знань.

1. Організаційний моментПривітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

Індивідуальна робота учнів за картками.Юні кросвордисти». Відгадати кросворд «Бактерії» і визначити зашифроване слово.

1

23

45

1. Шар слизу, який покриває клітинну стінку бактерії ззовні. 2. Органела, яка відсутня у бактеріальній клітині.3. Компонент клітини, який відсутній у бактерії. 4. Організми, клітини яких не мають ядра. 5. Організми, клітини яких мають ядро. Відповіді: 1 — капсула, 2 — хлоропласт, 3 — ядро, 4 — прокаріоти, 5 — еукаріоти. Зашифроване слово: спора.Упізнай організм за трьома ознаками.

1. ......................... (Дріжджі.) • одноклітинний організм, який здатний утворювати колонії;• розмножується вегетативно, інколи спорами;•використовується у пивоварінні. 2. ......................... (Бактерії.)• можуть мешкати в організмі інших істот; • одноклітинні організми;• здатні розмножуватися кожні 20–30 хв. 3. ......................... (Хламідомонада.) • клітина має грушоподібну

форму; • розмножується статево і нестатево; •має вічко. 4. ......................... (Інфузорія.) • має травні вакуолі;• форма тіла постійна; • має клітинний рот.

«Мозковий штурм». — Чому квашені овочі зберігаються значно довше, ніж свіжі? (В основі квашення овочів лежить молочнокисле бродіння, яке спричиняється діяльністю молочнокислих бактерій. У результаті накопичується молочна кислота, яка створює кисле середовище, що запобігає розмноженню гнилісних бактерій.)

Мотивація навчальної діяльності Постановка проблемного питання: — У чому полягає головна відмінність багатоклітинних організмів від одноклітинних? (У кількості клітин.) Відповідь, що багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних за кількістю клітин, є неточною. Оскільки і в деяких одноклітинних із безлічі клітин утворюються колонії, проте всі клітини в їхньому складі однакові. Кожна з них забезпечена всіма пристосуваннями для самостійного існування. Запитання до учнів: — Чи може клітина багатоклітинного організму існувати самостійно?

(Обговорення відповідей учнів.) Організми навіть нескладних багатоклітинних рослин чи тварин містять спеціалізовані клітини, що пристосовані до виконання певних функцій і різняться своєю будовою. Кожна із  цих клітин не може існувати окремо, її життя залежить від інших клітин. Тож у багатоклітинному організмі спеціалізовані клітини взаємодіють між собою. Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати будову та особливості життєдіяльності багатоклітинних організмів. Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань урок, висловлення учнями своїх очікувань та думок стосовно можливості використання отриманих на уроці знань у майбутньому.4. Вивчення нового матеріалу Які ж переваги одержують найпростіші, об’єднані в колонію, порівняно з одноклітинними?1. Можливо, разом їм буде легше знайти собі їжу? 2. Легше захищатися від хижаків? Може й легше, хижаки поїдають маленьких жертв. 3. Можна розподілити функції: одні виступають у ролі мотора, інші спрямовують до світла або їжі. Клітини одноклітинних організмів можуть об’єднуватися в колонії для спільного виконання життєвих функцій. Але при цьому кожна клітина колонії, як і раніше, може сама виконувати всі функції живого і є окремим самостійним організмом. Одноклітинні колоніальні організми були проміжною ланкою в процесі виникнення багатоклітинних організмів.Одними з представників колоніальних організмів є колоніальні зелені водорості, наприклад вольвокс. Дуже поширені колоніальні форми й серед інших груп водоростей. Колонія вольвоксу виглядає як невелика рухлива зелена куля (до 2–3 мм у діаметрі). Кожна колонія об’єднує від сотень до десятків тисяч клітин вольвоксу, розташованих на поверхні кулі. Між собою клітини з’єднані особливими цитоплазматичними містками. Внутрішня порожнина сфери заповнена рідкою слизовою речовиною. Клітини вольвоксу за будовою подібні до хламідомонади. Парні джгутики кожної клітини звернені назовні.Самостійна робота учнів з підручником Завдання для учнів: — Які особливості розмноження вольвоксу? Ульва (зелений морський салат) — багатоклітинна рослина, особливості її будови та життєдіяльності. (Розповідь учителя, повідомлення учнів, бесіда.) Існують нижчі рослини, тіло яких, на відміну від вищих рослин, не поділене на корінь, стебло і листки, має просту будову, розміри від кількох нанометрів до 40 м. До цієї групи рослин належать водорості. Їхнє тіло називається талом, або слань. Розглянемо будову й особливості життєдіяльності водоростей на прикладі ульви. Ульва, або зелений морський салат,— це багатоклітинна зелена водорість, яка живе в морській воді. Вона має пластинчасту слань завдовжки 0,5–1,5 м, яка може бути цільною, розсіченою або розгалуженою. Це найбільша зелена водорість.

Повідомлення учня У багатьох країнах, зокрема в Японії та Кореї, ульва, або морський салат, вживається в їжу, наприклад, такий вид, як ульва салатна. Слані водоростей використовуються у свіжому (для приготування салату) або у вареному вигляді (при готуванні супу), іноді їх додають у гарніри до риби або м’яса. Часто ульву після відповідної обробки використовують як добавку до тіста при випіканні здобних виробів, завдяки чому вони тривалий час не черствіють, набувають своєрідного смаку і збагачуються вітамінами. Слані ульви багаті на Ферум, Манган, Йод, інші мікроелементи, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах зі зниження ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.Губки — примітивні багатоклітинні тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя. Перші представники губок з’явилися в протерозойську еру. На сьогодні відомо понад 3000 видів губок. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами. У верхній частині розташований отвір — устя, через яке центральна порожнина губки сполучається із зовнішнім середовищем. Стінка губки складається з двох шарів. У зовнішньому шарі містяться плоскі клітини, які виконують захисну функцію. Внутрішній шар складається з комірцевих клітин, які мають джгутик. Стінка тіла пронизана численними наскрізними порами, утвореними великими клітинами циліндричної форми. Крізь пори вода надходить до губки, а через устя виходить. Запитання до учнів: — Що змушує воду заходити через пори до центральної по рожнини? Це цікаво! Одна губка заввишки 10 см і завширшки 4 см за добу перекачує через себе майже 80 л води! «Коло ідей» — Запропонуйте дослід, за допомогою якого м ожна довести, що вода потрапляє в тіло губки через пори, а виходить через устя. (Зафарбувати воду навколо губки і спостерігати за її рухом.)Щоб забезпечити постійний потік води, губка повинна бути достатньо жорсткою. Між зовнішнім та внутрішнім шарами клітин міститься речовина — мезоглея. У неї занурені подібні до голок спікули або волокна. Вони складаються з речовин, які виробляються клітинами губок: спікули із солей Кальцію, силіцій оксиду, а волокна — з органічної речовини спонгіну. Ці опорні елементи губок зростаються, утворюючи як скелет окремої особини, так і скелет усієї колонії.— Як відбуваються основні процеси життєдіяльності губок?Робота в группах Завдання для груп: — Опрацювати матеріал підручника та визначити особливості процесу: I група — живлення; II група — дихання; III група — виділення; IV група — розмноження.Виступи учасників груп та обговорення питань, які виникли в учнів.Запитання до учнів: — Чому не відбувається масового поширення губок, адже вони можуть розмножуватися кількома способами і мають високий рівень регенерації?— Пригадайте, що таке регенерація. Як ви гадаєте, чи здатні губки до регенерації? (Обговорення відповідей учнів.) Це цікаво! Губки можуть відновлювати втрачені частини тіла. Наприклад, якщо протерти шматочки губки через дрібне сито, клітини, які утворяться через деякий час, зберуться у групи, а через 6–7 днів сформують мініатюрну губку.Заповнення таблиці

Клітини тіла губки Функції

Складання опорного конспекту Загальні ознаки представників типу Губки: • група одних з найбільш примітивних багатоклітинних тварин; • більшість із них не мають характерної симетрії тіла; • складаються з різних типів клітин, які Вик онують різноманітні функції; • функціонально клітини губок мало пов’язані між собою; • розміри — від 1,5 мм до 2 м; • прикріплений спосіб життя; • тривалість життя — від кількох тижнів до двох років; кінська губка може жити до 50 років; • здатність до регенерації; • розмноження: статеве і нестатеве. Запитання до учнів: — Як ви вважаєте, яку роль губки виконують у природі та житті людини? Бесіда з учнями та складання опорної схеми Це цікаво! — Вилучених з води купальних (грецьких) губок Середземного моря віджимають і залишають на сонці гнити, при цьому м’які частини руйнуються, а роговий шар зберігається, його використовують для обтирання тіла під час миття і купання. — Свердлильні губки проробляють ходи у твердому вапняковому субстраті. Своєю життєдіяльністю ці губки руйнують гірські породи, зокрема скелясті узбережжя, завдають шкоди господарствам, які розводять устриць. Скласти сенкани на теми «Губки», «Вольвокс», «Ульва». Губкинайпримітивніші, бокалоподібніфільтрують, живляться, озмножуються ведуть прикріплений спосіб життя

бодяга «Мозковий штурм».— Визначте, які спільні риси властиві живленню губок та одноклітинних тварин.— Губки ведуть прикріплений спосіб життя. Поясніть, навіщо їм потрібний скелет.— Чому водорості відносять до

нижчих рослин?Підбиття підсумків уроку і – ний метод «Ланцюжок»

Оцінювання та його мотивація.Домашнє завдання . Опрацювати § підручника (всім) Індивідуальні та творчі завдання.Підготуватися до

контрольної роботи з теми «Одноклітинні організми».

Значення губок

У природі

ганічніБіологічні очищувачі водойм

Їжа для морських зірок

Житло для деяких тварин

У житті людини

Деяких вапняних губок використовують як миючий засіб

Деяких скляних губок використовують як прикраси

Використовують у народній медицині (присипка, тампони для зупинки кровотеч, засіб від ревматизму та при травмах)

Губки завдають шкоди береговим спорудженням (свердлильна губка кліона)

Вольвокс Вольвокс (збільшено)

Ульва губки

Тема: Лабораторне дослідження інфузоріїМета: 1.Повторити будову інфузорії, вміння виготовляти тимчасові міікропрепарати; 2.

Розвивати вміння аналізувати, порівнювати та робити узагальнюючі висновки; навичички використання отриманих знань на практиці; 3. Формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Обладнання та матеріали: ТЗН (за наявності), малюнки та ілюстрації до теми, мікроскопи, настій сіна на калюжній воді.

Терміни та поняття: війки, інфузорія туфелька, ядро, оболонкаТип уроку: урок засвоєння нових знань.Тип уроку: формування практичних умінь та навичок

1. Організаційний момент Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

Індивідуальна робота учнів за картками. Мотивація навчальної діяльності. Ми з вами уже багато знаємо про інфузорію туфельку, а

сьогодні ми розглянемо її за допомогою світлового мікроскопа. Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань урок, висловлення учнями своїх очікувань та думок стосовно можливості використання отриманих на уроці знань у майбутньому.

4. Вивчення нового матеріалу Які ж переваги одержують найпростіші, об’єднані в колонію, порівняно з одноклітинними?

5. Після нагадування правил ТБ приступаємо до вивконання лабораторного дослідження.Після розгляду мікропрепаратів учні оформляють лабораторні конспекти з поясненням та

допомогою вчителя. Складання опорного конспекту Складання с инканів «інфузорія», та кіл Вена на тему «інфузорія та амеба протей». Підбиття підсумків уроку і – ний метод «Ланцюжок»

Оцінювання та його мотивація.Домашнє завдання . Опрацювати § підручника (всім) Індивідуальні та творчі завдання.

Підготуватися до контрольної роботи з теми «Одноклітинні організми».

5.3. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. До колоніальних організмів належить:

А вольвокс В губка

Б ульва Г хламідомонада

2. Укажіть, зі скількох шарів клітин складається тіло губок.

А із трьох В із чотирьох

Б із двох Г з одного

3. Вода потрапляє в губку через:

А устя В мезоглею

Б пори Г амебоцити

4. У губок спікули виконують функцію:

А захисну В опорну

Б рухову Г видільну

5. Клітини вольвоксу за будовою подібні до:

А хламідомонади В амеби

Б хлорели Г евглени

Відповіді: 1 — А, 2 — Б, 3 — Б, 4 — В, 5 — А.

5.4. «Логічні пари».

Установіть відповідність між поняттями лівого і правого стовпчиків:

1 джгутик А зовнішній шар

2 мезоглея Б комірцеві клітини

3 центральна порожнина В устя

4 плоскі клітини Г спікули

Відповіді: 1 — Б, 2 — Г, 3 — В, 4 — А.

5.5. «Творча лабораторія».

— Деякі біологи та екологи, вказуючи на кришталево чисту воду в озері Байкал,

стверджують, що це заслуга особливих прісноводних губок, які там мешкають. Наведіть

аргументи на підтвердження чи спростування цієї гіпотези.

(На дні озера Байкал справді живуть незвичайні губки, які, можливо, раніше були

поширені і в інших водоймах, та у зв’язку із забрудненням води поступово вимерли. Губки

озера Байкал профільтровують воду, очищають її, а ще вбивають шкідливі

мікроорганізми, виділяючи специфічні речовини.)

Дата: Тема: Модифікаційна мінливість

Мета уроку: 1.

Терміни та поняття: Обладнання: Ілюстрації та ТЗН (за наявності) Тип уроку: Хід уроку: Розминка. Використання психологічної вправи для налаштування на активну роботу на уроці т а

створення сприятливого психологічного настрою на уроці. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.

Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів Мотивація навчальної діяльності Напевно, ви вже здогадалися, якою буде тема нашого уроку?

Учні формулюють тему, мету, завдання уроку, з допомогою вчителя, формул. Свої очікування від уроку та висловлюють свої думки стосовно застосування у майбутньому здобутих на уроці знань.

Засвоєння нового матеріалу РефлексіяПідбиття підсумків уроку, узагальнення Фронтальна бесіда 1. 1. Ми на уроці вивчили, ми

навчилися, нас зацікавило… Оцінювання та його мотивація.

Д/З 1 Опрацювати § (всім) . (3, 4 рівень)Урок Дата:

Дата:

Тема: Контрольна робота з теми «Одноклітинні організми»

Мета: 1. Виявити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Одноклітинні організми»; здійснити конт-

роль і корекцію їх знань; перевірити вміння учнів оперувати біологічними термінами, застосовувати знання в стандартних і змінених умовах; 2. Розвивати навички письмово висловлювати думку; удосконалювати вміння творчо вирішувати поставлені завдання, відповідати на різнорівневі запитання; 3. Виховувати почуття відповідальності, охайність, самостійність.

Обладнання та матеріали: роздатковий матеріалТип уроку: урок контролю знань.

1. Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку Повідомлення змісту уроку. Визначення основної мети й завдань уроку.

3. Контроль знань Роздача індивідуальних карток із завданнями. Інструктаж щодо виконання завдань, пояснення шкали оцінювання завдань різних рівнів складності. Виконання завдань учнями.

4. Підбиття підсумків уроку Підбиття підсумків роботи.

I варіантІ рівень (по 0,5 бала за кожне завдання) Позначте одну правильну відповідь:1. До одноклітинних рослин належить: А хлорела В вольвокс Б дріжджі Г амеба2. До прокаріотів належать: А бактерії В губки Б дріжджіГ хламідомонади3. Хламідомонада розмножується: А брунькуванням В статево Бнестатево Г статево і

нестатево4. Міксотрофний (змішаний) тип живлення характерний для: А дріжджів В губки Б евглени

зеленої Г ульви5. Спікули в губок виконують функцію: А захисну В опорну Б рухову Г видільну6. До бактеріальних захворювань не належить: А тиф В холера Бдифтерія Г грипІІ рівень (по 1 балу за кожне завдання) 7. Із запропонованих відповідей виберіть дві або більше

правильних. Виберіть ознаки інфузорії: А має одну скоротливу вакуолюБ форма тіла постійнаВ рухається за допомогою джгутикаГ рухається за допомогою війокД має два ядраЕ має клітинний рот 8. Установіть відповідність між назвами одноклітинних організмів та їхніми зображеннями.

А Б В Г Д

1 евглена3 хламідомонада2 амеба 4 хлорела9. Установіть відповідність між частинами губки та їхніми позначеннями.

А устяБ комірцеві клітиниВ мезоглеяГ пори ІІІ рівень (по 1,5 бала за кожне завдання) 10. Чому губок називають живими фільтраторами?11. Чому багато видів бактерій можуть жити в умовах, у яких не можуть існувати інші організми?IV рівень (3 бали) 12. Дайте порівняльну характеристику одноклітинних і колоніальних

організмів.II варіант

І рівень (по 0,5 бала за кожне завдання)Позначте одну правильну відповідь1. До одноклітинних тварин належить:А хламідомонада В вольвоксБ інфузорія Г губка2. Брунькуванням розмножуються:А хлорели В дріжджі Б інфузорії Г амеби3. Слизоподібний шар, яким вкрита поверхня багатьох бактерій, називається:А капсулою В спороюБ цистою Г панциром4. Регуляторами внутрішньоклітинного тиску в одноклітинних тварин є:А травна вакуоля В скоротлива вакуоля Б мітохондрії Г хлоропласти5. Центральна порожнина губки сполучається із зовнішнім середовищем через:А устя В ротовий отвір Б клітинний рот Г пори6. До бактеріальних захворювань належить:А віспа В гепатит Б кір Г туберкульозІІ рівень (по 1 балу за кожне завдання)7. Із запропонованих відповідей виберіть дві або більше правильних.Виберіть ознаки хламідомонади:А рухається за допомогою двох джгутиків Б має вічкоВ має один хлоропласт чашоподібної форми Г має декілька хлоропластів Д має скоротливі вакуоліЕ не має скоротливих вакуоль

8. Установити відповідність між назвами одноклітинних організмів та їхніми зображеннями.А Б В Г Д

1 дріжджі 2 хлорела 3 бактерія 4 інфузорія9. Установити відповідність між органелами одноклітинної тварини та їхніми позначеннями.

А травна вакуоляБ ядроВ цитоплазмаГ скоротлива вакуоля

ІІІ рівень (по 1,5 бала за кожне завдання) 10. Як запобігти бактеріальним захворюванням? 11. Як відомо, у клітинах тварин немає твердої клітинної стінки. За рахунок чого тіло одноклітинних тварин має постійну форму?IV рівень (3 бали) Дайте порівняльну характеристику губок і одноклітинних тварин.

I варіант Контрольна робота з теми «Одноклітинні організми» І рівень (по 0,5 бала за кожне

завдання) Позначте одну правильну відповідь: 1. До одноклітинних рослин належить: Ахлорела В вольвокс Б дріжджі Г амеба

2. До прокаріотів належать: А бактерії В губки Б дріжджі Г хламідомонади

3. Хламідомонада розмножується: А брунькуванням В статево Бнестатево Г статево і нестатево

4. Міксотрофний тип живлення характерн. для: А дріжджів В губки Б евглени зеленоїГ ульви

5. Спікули в губок виконують функцію: А захисну В опорну Б рухову Г видільну6. До бактеріальних захворювань не належить: А тиф В холера Бдифтерія Г грипІІ рівень (по 1 балу за кожне завдання) 7. Із запропонованих відповідей виберіть дві або

більше правильних. Виберіть ознаки інфузорії: Амає одну скоротливу вакуолюБформа тіла постійнаВ рухається за допомогою джгутика Г рухається за допомогою війок Д має два ядра Е має клітинний рот

8. Установіть відповідність між назвами одноклітинних організмів та їхніми зображеннями.А Б В Г Д

1евглена 3хламідомонада 2амеба 4хлорела

9.Установіть відповідність між частинами губки та їхніми позначеннями.А устяБ комірцеві клітиниВ мезоглеяГ пори

ІІІ рівень (по 1,5 бала за кожне завдання) 10. Чому губок називають живими фільтраторами?

11. Чому багато видів бактерій можуть жити в умовах, у яких не можуть існувати інші організми?

IV рівень (3 бали) 12. Дайте порівняльну характеристику одноклітинних і колоніальних організмів.II варіант Контрольна робота з теми «Одноклітинні організми» І рівень (по 0,5 бала за кожне завдання)Позначте одну правильну відповідь1. До одноклітинних тварин належить:А хламідомонада В вольвоксБ інфузорія Г губка2. Брунькуванням розмножуються:А хлорели В дріжджі Б інфузорії Г амеби3. Слизоподібний шар, яким вкрита поверхня багатьох бактерій, це:А капсулоюВ спороюБ цистою Г панциром4. Регулятори внутрішньоклітинного тиску в одноклітинних тварин є:А травна вакуоля В скоротлива вакуоля Б мітохондрії Г хлоропласти5. Центральна порожнина губки сполучається із зовн. Серед. А устя В ротовий отвір Б клітинний ротГ пори6. До бактеріальних захворювань належить:А віспа В гепатит Б кір Г туберкульозІІ рівень (по 1 балу за кожне завдання)7. Із запропонованих відповідей виберіть дві або більше правильних.Виберіть ознаки хламідомонади:А рухається за допомогою двох джгутиків Б має вічкоВ має один хлоропласт чашоподібної форми Г має декілька хлоропластів Д має скоротливі вакуоліЕ не має скоротливих вакуоль 8. Установити відповідність між назвами одноклітинних організмів та їхніми зображеннями.А Б В Г Д

1дріжджі 2хлорела 3бактерія 4інфузорія

. Установити відповідність між органелами одноклітинної тварини та їхніми позначеннями.

А травна вакуоляБ ядроВ цитоплазмаГ скоротлива вакуоляІІІ рівень (по 1,5 бала за кожне завдання) 10. Як запобігти бактеріальним захворюванням? 11. Як відомо, у клітинах тварин немає твердої клітинної стінки. За рахунок чого тіло одноклітинних тварин має постійну форму?IV рівень (3 бали) Дайте порівняльну характеристику губок і одноклітинних тварин.ДатаТема: Рослина — живий організм

Мета:1. Сформувати знання учнів про основні процеси життєдіяльності рослин (ріст, живлення, дихання, фотосинтез, транспорт речовин); Розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; удосконалювати вміння встановлювати взаємозв’язки; 3. Формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Поняття і терміни: ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин), умови, необхідні для життєдіяльності рослин, автотрофний тип живлення.

Обладнання та матеріали: ілюстрації, ТЗН (за наявності)Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Хід уроку: 1. Створення сприятливого психологічного настрою на уроці за допомогою психологічної вправи,

налаштування на активну роботу на уроці.Актуалізація знань учнів. Складання асоціативного куща «Рослини» — Що таке рослини? Які асоціації у вас

викликає це слово? Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «рослини». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці. Можливі варіанти відповідей учнів: живі, зелені, квіти, дерева, ростуть, цвітуть, нерухомі тощо.Узагальнення результатів.3. Мотивація навчальної діяльності І – ний метод «Зацікав» Ми живемо серед рослин, вони — наші сусіди, а із сусідами потрібно жити у злагоді. Хочеш, щоб тобі було добре,— роби добро для всіх — для людей, тварин, рослин. А щоб допомагати рослинам, необхідно знати їхню будову та процеси життєдіяльності. А чи замислювалися ви, як живуть рослини? Як вони живляться, дихають, розмножуються? Чи рухаються? Напевно, ви вже здогадалися, якою буде тема нашого уроку, учні формул. Тему, мету, завдання уроку з допом. Вчителя. Висловлюються, де можна у майбутньому використати отримані на уроці знання, та висловлюють свої очікування від уроку.4. Вивчення нового матеріалу 1. Характерні ознаки рослин Бесіда — Із чого складається тіло рослин?У багатоклітинних рослин існують групи клітин, які здійснюють ті чи інші процеси життєдіяльності: одні з них забезпечують ріст, інші — живлення тощо. Групи клітин, які мають спільне походження, подібну будову й виконують однакові функції, називають тканинами. Із тканин побудовані органи.Запитання до учнів: — Який тип живлення характерний для рослин? (Автотрофний.) Більшість рослинних організмів за типом живлення є автотрофами, тобто вони здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію Сонця. Як і будь-який організм, рослина дихає. Іншою не менш важливою ознакою рослинних організмів є те, що вони ведуть прикріплений спосіб життя. До того ж рослини мають необмежений ріст, тобто вони ростуть протягом усього життя. Отже, найзагальнішими ознаками рослин є клітинна будова, автотрофний тип живлення, дихання, прикріплений спосіб життя та необмежений ріст.2. Основні процеси життєдіяльності рослин— Який процес є найважливішим у життєдіяльності організмів? (Обмін речовин і перетворення енергії.)Одним з найважливіших процесів життєдіяльності рослин є обмін речовин і перетворення енергії. Це дуже складні й до цього часу недостатньо вивчені процеси. Добре відома лише послідовність цих процесів. Спочатку — надходження до рослини речовин із довкілля. Далі — їхнє перетворення в організмі, що забезпечує його життєдіяльність. Нарешті — виведення з організму кінцевих продуктів життєдіяльності.— Які неорганічні речовини надходять до організму рослини?Рослина може їх використати тільки в розчиненому або газоподібному стані. У клітинах рослин з неорганічних сполук утворюються органічні — вуглеводи, білки, жири тощо. Саме органічні речовини витрачаються на процеси життєдіяльності й забезпечують рослинам ріст, розвиток, розмноження, дихання тощо. При цьому органічні речовини зазнають перетворень, унаслідок яких утворюються вода, вуглекислий газ, деякі інші речовини, що виділяються в довкілля.— Пригадайте, під час якого процесу відбувається утворення органічних речовин з неорганічних. (Під час фотосинтезу.)

Для цього, як вам уже відомо, рослини використовують енергію Сонця. Саме фотосинтез і забезпечує автотрофне живлення. Розпад складних органічних речовин до простіших відбувається в клітині під час дихання. При цьому вивільнюється енергія, яку клітина використовує для забезпечення інших процесів життєдіяльності. Для рослин характерне повітряне та мінеральне живлення. Повітряне живлення здійснюється шляхом надходження до листків вуглекислого газу, а мінеральне — забезпечується надходженням води й мінеральних речовин через корінь.Завдяки росту рослини реагують на зміну умов довкілля, формують значну листкову поверхню для фотосинтезу та розгалужену кореневу систему для поглинання води й мінеральних речовин. Транспорт речовин по рослині здійснюється за допомогою провідних тканин.Одного разу зібралися гетеротрофи й почали міркувати, як стати незалежними від автотрофів, тобто зелених рослин, і як самим навчитися виробляти органічні речовини. Відправили гетеротрофи посильного на «зелену кухню» автотрофів. Він довго спостерігав, розпитував і врешті-решт приніс рецепт: «Візьміть скільки завгодно повітря, сонячного світла і цілу річку чистої води. Трішки попрацюйте — і органічні речовини готові». Гетеротрофи подумали, що зелені рослини глузують з них, і бажання самостійно створювати органічні речовини зникло.Запитання до учнів:— Чи глузували зелені рослини, чи все-таки це правда?Після обговорення учні за допомогою вчителя складають схему фотосинтезу і записують її в зошит.

енергія Сонця, хлорофілВуглекислий газ + вода

органічні сполуки + кисень

(вуглеводи)

Рослини відрізняються одна від одної за кількістю клітин, особливостями будови й життєвих функцій, тривалістю життя тощо.— Пригадайте, які групи організмів виділяють за кількістю клітин? (Одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні.)За кількістю клітин рослинні організми бувають одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні.— Пригадайте, які одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні рослини ви вивчали на уроках біології. (Одноклітинні — хлорела, хламідомонада; колоніальні — вольвокс; багатоклітинні — ульва.)За зовнішнім виглядом виокремлюють дерева (з одним здерев’янілим стеблом), кущі (з кількома здерев’янілими стеблами) і трави (з м’якими соковитими стеблами).За тривалістю життя рослини поділяють на одно-, дво- і багаторічні. Дерева й кущі — багаторічні рослини (деякі дуби живуть понад тисячу років). Серед трав є: багаторічні (конвалія, кульбаба, кропива тощо), однорічні (просо, овес, чорнобривці тощо) та дворічні (морква, капуста, буряк тощо).Запитання до учнів:— Пригадайте, до якої групи рослин відносили ульву. (До нижчих рослин.)— Чому? (Вона має епочленоване на органи тіло.)— Які ще є рослини крім нижчих? (Вищі.)— Як ви вважаєте, які особливості їхньої будови? (Тіло почленоване на органи.)Запитання до учнів:— Чим зумовлена велика різноманітність рослин?5. Узагальнення та систематизація знань5.1. «Закінчи речення».1. До основних процесів життєдіяльності рослин належать ріст, дихання, фотосинтез, живлення, транспорт речовин).2. За типом живлення рослини належать до (автотрофів).3. За типом живлення тварини належать до (гетеротрофів).4. Пігмент, який забезпечує процес фотосинтезу,— це  (хлорофіл).5. До вищих рослин належать . (вищі спорові та насінні рослини).6. До нижчих рослин належать (водорості).7. Залежно від особливостей будови надземної частини серед вищих рослин виділяють такі життєві форми: (трави, кущі, дерева).8. Рослини, які розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кількох місяців, називаються (однорічними).9. Рослини, які живуть три і більше років, називаються (багаторічними).

«Мозковий штурм».— Поясніть, чому сонячного світла і води недостатньо для того, щоб верба могла нормально рости і розвиватись.6. Підбиття підсумків уроку Техн.. «Незакінчені речення» — На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було… — Урок важливий, тому що…Мені сподобалося… — Мені не сподобалося… — Від наступного уроку я чекаю…Оцінювання та його мотивація.Д/З Опрацювати§ (всім) Скласти п’ять тестових завдань формату А (на вибір однієї правильної відповіді) за матеріалом уроку (3, 4 рівень).

Основні процеси життєдіяльності рослин

Ріст

Дихання

Фотосинтез

Живлення

Транспорт речовин

Загальні ознаки рослин

Клітинна будова

Автотрофний тип живлення

Дихання Необмежений ріст

Прикріплений спосіб життя

Життєві форми рослин

Дерева ТравиКущі

Багаторічні, стебло дерев’янисте

Одно- і багаторічні трави, стебло трав’янисте

Багаторічні, стебла здерев’янілі

Клен, липа, груша Чорнобривці, кріпТроянда, ожина, малина

За складністю будови тіла

Нижчі Вищі

Тіло розділено на корінь і пагін

Водорості (слань або талом)

Вищі спорові та насінні рослини

Тіло не почленоване на органи

Проектування зображення на екран

Проектування зображення на екран

Однорічні Дворічні Багаторічні

■ 5. Узагальнення та систематизація знань5.2. Сформулювати запитання до слів у заповненому кросворді.

4 Г

Е2 В Т 7 Т 9 Д

О 3 А Е 5 К К Е

Д В Р И 6 В А Р1 Ф О Т О С И Н 8 Т Е З

Л Р О Т Е Щ И Р В

О О Т Р Н І Н А А

Р С Р О Ь А В

А Т О Ф И

І Ф И

И

5.4. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. Наука, яка вивчає процеси життєдіяльності рослин,— це:

А ботаніка В мікологія

Б фізіологія Г морфологія

2. Поглинання вуглекислого газу та виділення кисню відбувається у процесі:

А фотосинтезу В дихання

Б руху Г подразнення

3. Поглинання кисню та виділення вуглекислого газу відбувається у процесі:

А фотосинтезу В дихання

Б руху Г подразнення

4. Найменша жива система, яка може здійснювати життєві функції:

А тканина В клітина

Б орган Г організм

5. Наука, яка вивчає будову клітини,— це:

А анатомія В гістологія

Б фізіологія Г цитологія

6. Однорічні та багаторічні рослини з трав’янистим стеблом — це:

А трави В дерева

Б кущі Г трави і кущі

Повітряне живлення рослин. Фотосинтез як характерна особливість рослин. Дихання рослин

Мета: розширити знання учнів про повітряне живлення рослин; сформувати знання про фотосинтез як характерну особливість рослин; розкрити значення фотосинтезу в

природі і житті людини; розвивати вміння порівнювати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати вміння працювати в групах; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Очікувані результати: учні називають функції листка: фотосинтез, дихання, транспірація, умови, за яких відбувається фотосинтез; описують досліди з вивчення процесів фотосинтезу, дихання, випаровування; порівнюють за вказаними ознаками процеси фотосинтезу та дихання; пояснюють значення фотосинтезу, дихання, випаровування води в житті рослин.

Обладнання та матеріали:..................................................................................................................Тип уроку: комбінований.

1. Організаційний моментПривітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів2.1. «Термінологічний бій».

Учні «атакують» один одного термінами, що були вивчені на попередньому уроці.2.2. «Розумний куб».

Запитання на гранях куба:1. З яких тканин складається листок?2. Що таке шкірка листка? Яка її будова і функції?3. Яка будова і функції продихів?4. Які особливості будови і функції стовпчастої тканини?5. Які особливості будови і функції губчастої тканини?6. Які особливості будови і функції судинно-волокнистого пучка?

2.3. «Мозковий штурм».— Рано-вранці у літню спекотну пору на кінчиках листків деяких рослин висять, як

перлинки, краплини води. Поясніть це явище.

3. Мотивація навчальної діяльностіОбговорення вислову«Дайте найкращому кухарю скільки завгодно свіжого повітря, скільки завгодно

сонячного світла й річку чистої води та попросіть, щоб з усього цього він приготував вам цукор, крохмаль, жири та зерно — він вирішить, що ви насміхаєтеся з нього. Але те, що людині здається надзвичайно фантастичним, безперешкодно здійснюється в зелених рослинах».

К. А. Тимірязєв— Що мав на увазі К. А. Тимірязєв?Повідомлення теми уроку, формулювання мети та завдань уроку.

4. Вивчення нового матеріалуПлан пояснення нового матеріалу1. Повітряне живлення рослин. (Розповідь учителя, «Творча лабораторія».)2. Функції листка: транспірація, фотосинтез, дихання. (Бесіда, робота в групах,

демонстрування досліду вбирання листками вуглекислого газу й виділення кисню на світлі, випаровування води листками; складання опорної схеми, повідомлення учня.)

Робота в групахЗавдання для опрацювання:I група— Яке значення має фотосинтез?— Які умови потрібні для здійснення процесу фотосинтезу?II група— Як відбувається дихання в рослин?— Як умови довкілля впливають на процес дихання?III група— Яке значення має транспірація в житті рослин?— Як умови довкілля впливають на процес транспірації?Після самостійної роботи в групах провести обговорення питань та демонстрацію

дослідів (індивідуальне домашнє завдання).

5. Узагальнення та систематизація знань5.1. «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.5.2. «Мозковий штурм».

— Картоплю вирощують заради підземних запасаючих бульб. Чому ж треба боротися з колорадським жуком, який з’їдає листки?

(Колорадський жук з’їдає листки і стебла картоплі, отже, зменшується фотосинтезуюча поверхня. При цьому бульби не утворяться або будуть дрібні, бо поживні речовини з надземних зелених частин рослини надходитимуть до них у недостатній кількості або ж не надходитимуть узагалі.)5.3. Заповнити таблицю «Порівняльна характеристика дихання і фотосинтезу».

6. Підбиття підсумків урокуУчні самостійно підбивають підсумки уроку.

7. Домашнє завдання7.1. Завдання для всього класу.

Підручник...............................................................................Зошит......................................................................................

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.Підготувати повідомлення на тему «Рухи рослин».

Дата:Тема: Фотосинтез як характерна особливість рослинМета: 1. Розглянути фотосинтез як основний процес у життєдіяльності рослин, його значення та перебіг, як відбувається фотосинтез. 2. Розвивати мислення, увагу, спосте-режливість, пізнавальну активність, вміння використовувати здобуті знання на практиці. 3. Виховувати уважне ставлення до рослин та екологічну культуру.Тип уроку: засвоєння нового матеріалуТерміни та поняття: фотосинтез, вуглеводи, вода, сонячна енергія, квант світла, вуглекислий газ, мінеральні солі.Обладнання: ілюстрації, ТЗН (за наявності)

ХІД УРОКУI. Організаційний етап уроку. – 2 хв. (Психологічна вправа. Створення сприятливого психологічного клімату на уроці).II. Актуалізація опорних знань і вмінь –– 5 хв. тестова перевірка знань (збірник завдань). Індивідуальні завдання.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку – 3 хв. Інтерактивний метод «Зацікав».Рослини – це одні з тих не багатьох організмів , які можуть самостійно виробляти поживні речовини самостійно. Це вони роблять за рахунок процесу фотосинтезу. Учні, де ви зможете використати здобуті на уроці знання у майбутньому? Учні висловлюються та з допомогою вчителя формулюють тему , мету та завдання уроку. Саме про це ми з вами і поговоримо на нашому уроці, а зараз, в и вже здогадалися. Якою є тема нашого уроку, учні формул. Тему, мету завдання року з допомогою вчителя та висловлюються стосовно очікувань від уроку .Вивчення навчального нового матеріалу – 20 хв. Пояснення вчителя з елементами бесіди і демонструванням наочностей. Робота з підручником.Повідомлення учня

Внесок К. А. Тимірязєва в дослідження фотосинтезуВидатний російський учений Климент Аркадійович Тимірязєв не перший, хто зацікавився роллю зеленого листка. Але він першим узагальнив усі дані про фотосинтез, які були відомі науці, та сформулював наукове поняття цього процесу. Фотосинтезом називається складний процес утворення органічної речовини (крохмалю) у листку під дією сонячного променя за наявності хлорофілу та вуглекислого газу і води. Хлорофіл — це особливий зелений пігмент, який міститься в хлоропластах (зелених пластидах листка). Крохмаль — складна речовина, і складається він з цукру. Крохмаль можна порівняти з намистом, а цукор — намистинками. Коли із цукру утворюється крохмаль — намисто збирається з намистинок. Отже, з ґрунту в листок надходить вода та розчинені в ній мінеральні солі. На листок потрапляє світло. З повітря в листок надходить вуглекислий газ. У хлорофілових зернах під впливом сонячного світла утворюється крохмаль, а в повітря виділяється кисень. За визначенням К. А. Тимірязєва, зерно хлорофілу — вихідна точка всього того, що ми розуміємо під словом «життя».Підсумки і узагальнення – і – ний метод «Прес»Ми вивчили… Ми навчилися… Нас зацікавило… Отже…Оцінювання та його мотивація – 1 хв. Домашнє завдання – диференційоване із поясненням – 1 хв.1. Опрацювати § 21 (всім) 2. 1 або 2 ст. 95 у підручнику (3, 4 рівень).

Повітряне живлення рослин. Фотосинтез як характерна особливість рослин. Дихання рослин

■ 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів2.3. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. Зверху та знизу листок укритий:

А шкіркою В корою

Б корком Г волосками

2. Газообмін у листках відбувається через:

А сочевички В судинно-волокнисті пучки

Б пори Г продихи

3. Газ, який виділяється в процесі фотосинтезу,— це:

А азот В кисень

Б вуглекислий газ Г водень

4. Газ, який поглинається в процесі фотосинтезу,— це:

А азот В кисень

Б вуглекислий газ Г водень

5. У якій тканині листка найактивніше відбувається процес фотосинтезу?

А у покривній В у стовпчастій

Б у губчастій Г у провідній

6. У якій тканині листка розташовуються міжклітинники?

А у покривній В у стовпчастій

Б у губчастій Г у провідній

Відповіді: 1 — А, 2 — Г, 3 — В, 4 — Б, 5 — В, 6 — Б.

4. Вивчення нового матеріалу

1. Повітряне живлення рослин

«Творча лабораторія» (робота у творчих групах)

— Розгляньте зображення та поясніть досліди Джозефа Прістлі, які він проводив у 1771 р.

Проектування зображення на екран

(Творчі групи висловлюють свої припущення щодо результатів дослідів.)

Розповідь учителя

Дослідами багатьох учених було доведено, що рослини не можуть рости й розвиватися

лише завдяки поживним речовинам ґрунту. Ще у XVIII ст. видатний російський учений

М. В. Ломоносов висловив думку про повітряне живлення рослин, а англійський хімік Дж.

Прістлі довів, що рослини виділяють газ, необхідний для дихання. У 1771 р. він провів

свій знаменитий дослід, який доводив, що рослини виділяють кисень. Він поставив

запалену свічку під скляний герметичний ковпак. Через деякий час свічка гасла, що

засвідчувало непридатність для горіння повітря під ковпаком. Прістлі вміщував під

ковпак і мишу, яка швидко гинула. Проте, коли дослідник вміщував під ковпак рослину і

мишу, миша залишалася живою, тобто повітря було придатним для дихання.

Пізніше було встановлено, що таке явище можливе лише за наявності сонячного світла та

вуглекислого газу. Мова йде про фотосинтез — основу повітряного живлення. Саме

Карбон вуглекислого газу є основою для утворення молекул органічних речовин.

Вуглекислий газ у клітини рослин потрапляє з атмосферного повітря, яке надходить через

продихи.

2. Функції листка: транспірація, фотосинтез, дихання

Робота в групах

Завдання для опрацювання:

I група — Яке значення має фотосинтез?

— Які умови потрібні для здійснення процесу фотосинтезу?

II група — Як відбувається дихання у рослин?

— Як умови довкілля впливають на процес дихання?

III група — Яке значення має транспірація в житті рослин?

— Як умови довкілля впливають на процес транспірації?

Після самостійної роботи в групах провести обговорення питань та демонстрацію

дослідів (індивідуальне домашнє завдання).

Дослід 1

Тема. Утворення крохмалю на світлі в листках рослин.

Кімнатну рослину витримали 3–4 доби в темному місці, щоб вичерпалися запаси

крохмалю в її листках. Потім закрили листок з обох боків смужкою непроникного для

світла паперу з вирізаними літерами. Виставили рослину на світло на кілька годин.

Зрізали дослідний листок, опустили його на 2–3 хв в окріп, а потім — у гарячий спирт.

Промили його водою й обробили слабким розчином йоду. Забарвленою виявилася лише

частина листка проти вирізів на папері, а затінена частина листка залишилася безбарвною.

Таке забарвлення зумовлює появу в листку органічної речовини — крохмалю, що

утворився в освітленому листку: від йоду ця сполука синіє.

Дослід 2

Тема. Випаровування води листками.

На пагін пеларгонії з листками наділи скляну колбу із широкою шийкою. Отвір колби

закрили ватою. Рослину полили теплою водою й поставили на освітлене місце. Через

деякий час на стінках колби побачили крапельки води.

Дослід 3

Тема. Дихання рослин.

Для виявлення дихання у рослин взяли дві склянки. В одну з них налили чисту воду, а в

другу — вапняну воду. У кожну склянку помістили гілочку елодеї. Накрили склянки

ковпаками та поставили в темне місце. Через три дні побачили, що вапняна вода стала

каламутною. Це свідчить про те, що рослина під час дихання виділяє вуглекислий газ,

який реагує з вапняною водою.

Додатковий матеріал

Транспірація — це фізіологічний процес випаровування рослиною води. Ще на початку

ХVІІІ ст. англійський лікар С. Хейлс помітив, що рослини споживають значно більше

води, ніж тварини. Пояснюється це тим, що близько 90 % поглинутої коренями води

потрапляє в атмосферу у вигляді водяної пари. Так, за один вегетаційний період рослина

картоплі випаровує до 95 л води, а кукурудзи — понад 200 л. Найбільша кількість води

(близько 90 %) випаровується під час транспірації через продихи.

Рухи продихів залежать від ряду факторів:

• втрати рослиною води (коли тургор листка знижується до певного критичного

рівня, ширина продихової щілини зменшується);

• концентрації вуглекислого газу (у більшості видів рослин підвищення концентрації

вуглекислого газу призводить до закривання продихів);

• світла (звичайно продихи на світлі відкриваються, а в темряві закриваються);

• температури (підвищення температури понад +30…+35 °С може спричинити

закривання продихів).

Часткове випаровування води може здійснюватись і через кутикулу листків та сочевички

кори, однак воно відбувається у 10–20 разів повільніше, ніж через продихи.

■ 5. Узагальнення та систематизація знань5.2. «Мозковий штурм».

— За 300 років рослини суші і Світового океану можуть використати для фотосинтезу

весь вуглекислий газ, що є в атмосфері. Чому цього не відбувається?

5.3. Заповнити таблицю.

Порівняльна характеристика дихання і фотосинтезу

Ознаки для порівняння Дихання Фотосинтез

Де відбувається у клітині У мітохондріях У хлоропластах

Вихідні речовини Органічні сполуки, кисень Вуглекислий газ, вода

Кінцеві речовини Вуглекислий газ, вода Органічні сполуки, кисень

Потреба у світлі Не поглинається Поглинається

Значення Забезпечення організму енергією

Утворення кисню та органічних речовин

Для яких організмів

характерне(ий)

Для всіх живих істот Для зелених рослин

Дата: Тема: Будова рослин. Клітини рослин. Тканини рослин

Мета: 1. Сформувати загальні уявлення про будову рослини; розглянути особливості будови і функції тканин, їх розміщення в організмі рослини; установити взаємозв’язки між будовою та функціями тканин; 2. Удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; 3. Формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Обладнання та матеріали: ілюстрації, ТЗН (За наявності).Терміни та поняття: вакуоля, ядро, клітинна стінка, цитоплазма, целюлоза, мітохондрії, комплекс

Гольджі, ендоплазматична сітка, тканини рослин: покривні (корок, епідерма, шкірка,), провідні (судини, трахеї, ситподібні трубки). Твірна (мерисемачина, апес, основна (запасаюча, повітроносна), механічні (моменлубяні волокна, потовщені клітини, склероції)

Тип уроку: засвоєння нових знаньХІД УРОКУ

I. Організаційний етап уроку. – 2 хв. (Психологічна вправа. Створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

II. Актуалізація опорних знань і вмінь –– 5 хв. Усім відомо, що більшість рослин мають зелений колір. Таке забарвлення рослин зумовлене особливим пігментом — ........................................ . Саме цей пігмент забезпечує процес .................................................. . Під час цього процесу відбувається ....................................................................... . За типом живлення рослини належать до ....................................................., а тварини і гриби — до ................................... Серед рослин є багатоклітинні, одноклітинні та .................................. організми. Одноклітинними рослинами є .................................. . У багатоклітинних організмів рослин клітини можуть утворювати групи, які подібні за своєю будовою та виконують спільні функції. Такі групи називаються .................................. .

Слова для довідки: тканина, хлорофіл, гетеротрофи, автотрофи, колоніальні, водорості, перетворення сонячної енергії на хімічну енергію створених ними органічних сполук, фотосинтез.Запропонувати для розв’язання парті тестові завдання Відкоригований текст:Усім відомо, що більшість рослин мають зелений колір. Таке забарвлення рослин зумовлене особливим пігментом — хлорофілом. Саме цей пігмент забезпечує процес фотосинтезу. Під час цього процесу відбувається перетворення сонячної енергії на хімічну енергію створених ними органічних сполук. За типом живлення рослини належать до автотрофів, а тварини і гриби — до гетеротрофів. Серед рослин є багатоклітинні, одноклітинні та колоніальні організми. Одноклітинними рослинами є водорості. У багатоклітинних організмів рослин клітини можуть утворювати групи, які подібні за своєю будовою та виконують спільні функції. Такі групи називаються тканинами.«Вірю — не вірю».Чи вірите ви, що:1) фізіологія — це наука, яка вивчає процеси життєдіяльності організмів? 2) рослини мають необмежений ріст?3) однорічними рослинами можуть бути дерева? 4) трав’янисті рослини можуть бути однорічними, дворічними та багаторічними? 5) організми не бувають одноклітинними? 6) під час фотосинтезу поглинається кисень?7) верба належить до вищих рослин? 8) рослини дихають вуглекислим газом? 9) у зелених рослин живлення автотрофне? 10) під час фотосинтезу в листках утворюються жири? 11) морква — дворічна рослина? 12) водорості належать до нижчих рослин?

Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку – 3 хв. Інтерактивний метод «Зацікав».. З попередніх уроків вам відомо, що всі живі організми на Землі (окрім вірусів) мають клітинну будову. Виникає запитання: а чому ж тоді частини організму так відрізняються між собою за будовою та функціями? Давайте подумаємо над цим.

Очевидно, у процесі еволюції кожна група клітин багатоклітинного організму пристосовувалася до виконання певної функції, у результаті чого змінювалися форма, поєднання клітин між собою, виникали тканини й органи.

Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, які тканини утворились у рослин, якою є їхня будова та які функції вони виконують.Учні, де ви зможете використати здобуті на уроці знання у майбутньому? Учні висловлюються та з допомогою вчителя формулюють тему , мету та завдання уроку. Саме про це ми з вами і поговоримо на нашому уроці, а зараз, в и вже здогадалися. Якою є тема нашого уроку, учні формул. Тему, мету завдання року з допомогою вчителя та висловлюються стосовно очікувань від уроку .. Вивчення нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

Тканини рослинного організму

твірні покривні провідні основнімеханічні

1. Поняття про тканини. (Бесіда, робота із зошитом.) — Пригадайте, що таке клітина. — Назвіть ознаки рослинної клітини. — Пригадайте, що таке тканини. Для яких організмів вони характерні?— Які функції вони повинні виконувати, щоб забезпечити повноцінне функціонування рослинного організму?

2. Типи тканин рослинного організму. (Робота в групах (пошуковий метод), складання схем, презентація результатів роботи.)Робота в групах

Кожній групі пропонується розглянути один тип рослинної тканини за планом:1. Будова тканини.2. Функції.3. Розташування в організмі.

Крім того учні повинні скласти опорну схему та зобразити її на аркуші ватману. Після закінчення відведеного часу кожній групі необхідно у зрозумілій формі донести інформацію про свою тканину однокласникам, використовуючи опорну схему, та відповісти на запитання, які в них виникли.

I група — твірна тканина; II група — механічна тканина; III група — покривна тканина; IV група — основна тканина; V група — провідна тканина.

Тканини рослинного організмуТканини — стійкі комплекси клітин, схожі за походженням, будовою та пристосовані до виконання однієї або декількох однакових функцій.Твірні тканини (меристеми) складаються з дрібних молодих клітин, здатних до багаторазового поділу. У результаті диференціації клітин меристем утворюються інші тканини.Покривні тканини забезпечують захист від негативного впливу навколишнього середовища і регуляцію процесів обміну із зовнішнім середовищем. Епідерма — покривна тканина, що складається з одного шару живих клітин, головна функція якої — регуляція газообміну і транспірація. Вона часто вкрита щільним нальотом — кутикулою, яка залежно від вологості змінює свою проникність для рідин і газів. Перидерма — багатошарова покривна тканина, що складається з клітин із потовщеними восковими стінками, які перешкоджають проникненню або втраті води. Кірка — тканина, що захищає рослини від механічних ушкоджень, різкої зміни температур, поїдання тваринами.Механічні тканини виконують функцію скелета. Особливістю будови клітин є міцна потовщена оболонка. Механічні тканини поділяються на два типи — коленхіму і склеренхіму.Провідні тканини забезпечують обмін продуктами метаболізму між надземними і підземними частинами рослини, а також здійснюють взаємозв’язок між усіма частинами рослини. Флоема забезпечує низхідний потік речовин від листків до коріння. Ксилема здійснює транспорт води і розчинених у ній речовин від коренів до надземних частин рослини.Основні тканини:• Асиміляційні тканини здійснюють фотосинтез. Вони складаються з однорідних паренхімних клітин, іноді мають назву хлоренхіма.• Запасаючі тканини накопичують запасні речовини.• Всисні тканини забезпечують споживання води рослинним організмом. Найважливіша — ризодерма, покривна поверхня молодого коріння.

Видільні тканини виділяють різні речовини. Це можуть бути продукти життєдіяльності, отрути для захисту від поїдання, ферменти, речовини-приманки.. Узагальнення та систематизація знань«Закінчи речення».

1. Тканини — це…2. У рослин їх налічується… типів3. Потовщення стебла забезпечує… тканина.4. Фотосинтез відбувається у клітинах… тканини.5. Судино-волокнисті пучки утворені… тканинами.6. Міцності рослинам надають… тканини.

«Коло ідей». — Поміркуйте, чи могли б існувати рослини без якоїсь тканини. Відповідь обґрунтуйте. Втрата якої тканини є найменш важливою для рослини? Чому? «Четвертий зайвий».Вибрати зайвий термін з переліку та пояснити свій вибір:1. Cитоподібні трубки, судини, кутикула, судинно-волокнисті пучки. (Кутикула.)

2. Cкірка, корок, кутикула, міжклітинники. (Міжклітинники.) «Мозковий штурм».— Чому рослини називають «геніальними інженерами» природи?

Оцінювання та його мотивація.. Домашнє завданняОпрацювати §Індивідуальні та творчі завдання.

1. Підготувати «шпаргалку» (короткий конспект уроку) з помилками.2. Скласти ребуси або загадки до теми «Тканини».3. Підготувати повідомлення про комахоїдні рослини.

Заповнення таблиці «Тканини рослинного організму».

Назва тканини Будова Функції

Дата: Тема: Органи рослин

Мета: 1. Поглибити знання учнів про вегетативні та генеративні органи вищих рослин, їхні функції; сформувати поняття про регенерацію та її значення для вегетативного розмноження рослин. 2. Розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; порівнювати та робити узагальнюючі висновки. 3. Формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Терміни та поняття: вегетативні (корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та генеративні (квітка, плід, насінина) органи рослини регенерація, вегетативне розмноження рослин.

Обладнання та матеріали: ТЗН (за наявності), ілюстративеі матеріали.ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап уроку. – 2 хв. (Психологічна вправа. Створення сприятливого психологічного клімату на уроці).II. Актуалізація опорних знань і вмінь –– 5 хв. «Розумний куб».

Запитання на гранях куба:1. Що таке тканина?2. З яких тканин складається організм рослини?3. Які тканини забезпечують опору рослині?4. Які тканини захищають рослину від несприятливих зовнішніх впливів: механічних, температурних

коливань, інтенсивного сонячного освітлення?5. Що зумовлює ріст рослини упродовж усього життя?6. Які тканини забезпечують транспорт речовин в організмі рослини?

Конкурс ребусів та загадок на тему «Тканини» (індивідуальне домашнє завдання).«Шпаргалка з помилками». Учні обмінюються «шпаргалками», знаходять і виправляють у них помилки.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку – 3 хв. Інтерактивний метод

«Анаграма». Розгадайте анаграми:нікорь — корінь; колтис — листок;толбес — стебло; ткіква — квітка.Яким терміном ми можемо об’єднати ці слова? (Органи.)

. Учні, де ви зможете використати здобуті на уроці знання у майбутньому? Учні висловлюються та з допомогою вчителя формулюють тему , мету та завдання уроку. Саме про це ми з вами і поговоримо на нашому уроці, а зараз, в и вже здогадалися. Якою є тема нашого уроку, учні формул. Тему, мету завдання року з допомогою вчителя та висловлюються стосовно очікувань від уроку .

4. Вивчення нового матеріалу – 20 – 25 хв.План пояснення нового матеріалу

1. Вегетативні органи рослин, їхні функції. (Розповідь учителя, бесіда, демонстрування гербарних матеріалів, повідомлення учня, складання опорної схеми.) Вегетативні органи — частини тіла вищих рослин, які виконують основні функції живлення та обміну речовин із зовнішнім середовищем. Не беруть безпосередньої участі в спороутворенні та статевому розмноженні, але можуть виконувати функцію вегетативного розмноження. Основними вегетативними органами рослин є пагін (забезпечує фотосинтез) та корінь (забезпечує всмоктування води та мінеральне живлення). При зміні функцій вегетативні органи зазнають метаморфозів. Ці органи виникли в результаті ускладнення тіла рослин під час виходу на сушу та освоєння повітряного і ґрунтового середовищ. Історично органи рослин виникли пізніше, ніж тканини. Якщо тканини стали результатом пристосування рослин до життя на суші, тобто у двох середовищах — повітряному та ґрунтовому, то органи сформувалися внаслідок диференціації тіла рослини залежно від виконуваної функції. Крім основних функцій вегетативні органи виконують і додаткові функції, пов’язані з пристосуванням видів рослин до певних умов життя. Наприклад, на болотах поширена комахоїдна рослина росичка.Повідомлення учня

Рід росичка налічує близько 160 видів. Назва рослини пов’язана з крапельками липкої рідини, які з’являються на листках. Росичка — ця невелика комахоїдна рослина із зібраними в розетку листками. Листя найбільшої рослини росички королівської може досягати в довжину до 60 см, а найменшої — росички карликової — близько 1 см. Квітки на довгих квітконіжках, зібрані в колосоподібні суцвіття, невеликі (близько 1 см), рожеві або білі. Живе росичка від двох до десяти років. Крапельки утворюються за рахунок роботи залозистих клітин і містять різні ферменти, які приваблюють комах і беруть участь у травному процесі. Одним з компонентів крапель є речовина, що паралізує пійманих комах,— кониїн. Комаха прилипає до крапельок росички, починає вириватися, і до неї тягнуться сусідні волоски листка, листок починає поступово скручуватися. Перетравлювання жертви середнього розміру відбувається кілька днів. Після того, як цей процес закінчився, листок розгортається і на ньому можна побачити рештки жертви — один лише хітиновий покрив. Поверхня листка стає на деякий час сухою, та, коли в рослини «розпалюється апетит», вона знову вкривається липкою росою і чатує на нову жертву. Багато крапельок на листках росички свідчать про її гарне самопочуття.

Генеративні органи рослин, їхні функції. (Розповідь учителя, демонстрування таблиць, гербарних матеріалів, фотографій.)

Узагальнення та систематизація знань Уставити пропущені слова в тексті. (Текст роздається вчителем на кожну парту або проектується на екран.)Органи вищих рослин залежно від їх функцій поділяють на ______________ та _________________ . Корінь та пагін належать до ___________________ органів. Основними функціями кореня є _______________, ___________________ та проведення їх до надземної частини. Пагін складається із __________, _________ та _____________. Статеве розмноження здійснюють _____________ органи. До них належать ___________, _____________ та _______________ .Відповіді: вегетативні, генеративні, вегетативних, закріплення рослин у ґрунті, усмоктування розчинів мінеральних солей, стебла, листків, бруньок, генеративні, квітка, насінина, плід.Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.1. Укажіть частину організму, яка має певну будову та виконує певні функції.А клітина В тканинаБ орган Г органела2. Укажіть, який орган рослини є генеративним.А стебло В листокБ насінина Г корінь3. Укажіть, який орган рослини є вегетативним.А листок В плідБ квітка Г насінина4. Укажіть орган, який забезпечує мінеральне живлення рослини.А стебло В листокБ плід Г корінь5. Укажіть орган рослини, який забезпечує зв’язок між усіма частинами рослини.А стебло В листокБ квітка Г брунька6. Укажіть орган рослини, який є зачатком нового пагона.А стебло В листокБ квітка Г брунька7. Процес відновлення втрачених або ушкоджених частин тіла називається:А пристосуваннямВ подразненнямБ регенерацією Г розвиткомВідповіді: 1 — Б, 2 — Б, 3 — А, 4 — Г, 5 — А, 6 — Г, 7 — Б.

Фронтальна бесіда.1. Які вегетативні органи характерні для рослин?2. Назвіть функції вегетативних органів.3. Що таке генеративні органи рослин?4. Які функції виконують генеративні органи?5. Що таке регенерація?

6. Для яких органів рослини характерний процес регенерації? Кожна група готує по декілька запитань творчого характеру за темою уроку. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.

Підбиття підсумків урокуУчні повертаються до мети уроку і завдань, які вони визначили для досягнення цієї мети, та

обговорюють їх (визначають рівень досягнення мети та виконання завдань).Домашнє завданняОпрацювати § (всім)

Індивідуальні та творчі завдання.1. Скласти до вивченої теми два запитання репродуктивного характеру та одне творче завдання.2. Скласти сенкан на тему «Орган».

Органи рослин

■ 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів2.4. «Упізнай тканину» (роздавальні картки).

Учитель роздає учням на кожну парту зображення (фотографії) рослинних тканин або

проектує на екран, а учні повинні їх назвати.

2.5. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну або декілька правильних відповідей.

1. Видовження кореня відбувається за рахунок поділу клітин тканини:

А твірної В покривної

Б провідної Г механічної

2. Судинно-волокнисті пучки утворюються внаслідок об’єднання тканин:

А твірної та провідної В механічної та провідної

Б провідної та основної Г механічної та основної

3. Фотосинтез відбувається в клітинах тканини:

А провідної В механічної

Б основної Г покривної

4. Тканина, що надає рослині пружності та міцності,— це:

А твірна В провідна

Б покривна Г механічна

5. Рух органічних речовин переважно здійснюється по:

А міжклітинниках В судинах

Б ситоподібних трубках Г шкірці

6. Шкірка — це різновид тканини:

А твірної В покривної

Б механічної Г основної

Відповіді: 1 — А, 2 — В, 3 — Б, 4 — Г, 5 — Б, 6 — В.

Вегетативні органи

Корінь Пагін

Листок БрунькаСтебло

■ 4. Вивчення нового матеріалу1. Вегетативні органи рослин, їхні функції

На початку вивчення теми вчитель пропонує учням пригадати, які органи розрізняють у

рослин. (Поняття про вегетативні та генеративні органи учні вперше розглядали в курсі

природознавства.)

Розповідь учителя

Проектування зображення на екран

Вегетативні органи

Стебло Листок Корінь

Складання схеми «Вегетативні органи»

(Обговорення функцій вегетативних органів.)

Проектування зображення на екран

(квітки) (плоди)(насіння)

Генеративні органи

Росичка

2. Генеративні органи рослин, їхні функції

Розповідь учителя

Генеративні органи — органи рослин, призначені для розмноження та поширення рослин.

Учитель пропонує учням, використовуючи знання з природознавства, закінчити схему:

Проектування зображення на екран

Генеративні органи

Квітка Насіння Плід

Органи рослини

■ 5. Узагальнення та систематизація знань5.3. Скласти узагальнюючу схему за темою уроку. (Залежно від рівня підготовки

класу, учитель може запропонувати учням скласти схему самостійно або надати

шаблон.)

Приклад шаблону для заповнення:

5.4.