Золочівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 ім М. Шашкевича

Маркіян Шашкевич -

Будитель Галичини

Класний керівник 7-Г класу Банах Ю.О.

Тема: Маркіян Шашкевич – Будитель Галичини

Мета:- сприяти пробудженню національноїсвідомості в учнів;- закріпити та поглибити здобуті учнями знання про життєвий та творчий шлях відомого українського культурно-громадського діяча, письменника-демократа, зачинателя нової української літератури на західноукраїнських землях М. С. Шашкевича;- виховувати любов до своєї Батьківщини та до рідного слова.

Обладнання: портрет М. С. Шашкевича, авторські вірші учнів класу про письменника, пісні, вишивки,збірки творів М. С. Шашкевича.

Ведуча 1: Сьогодні ми святкуємо день народження Маркіяна Шашкевича. Ми гордимося тим, що його ім'я носить наша школа. І сьогодні ці хвилини ми присвячуємо Маркіяну Семеновичу Шашкевичу.

Учень 1: Де шумлять ліси соснові, Де живицю п'є кора, Де долини трав шовкових, - Край села стоїть гора. Хрест на ній тут вічно буде,А навкруг така краса,Із любовю кажуть люди:Маркіянова гора.

Ведучий 1: ... Маркіян Шашкевич... Який талант зійшов на твою землю Україно! Талант, дарований тільки Богом. Але чому Ти, Боже так щедро подарувавши його людям, так поспішно забрав його від них?

Ведуча 2: Може тому, що вдрівши високу благодать його, ти захотів мати біля себе на одну праведну душу більше. А може ти себе згадав, коли 33-літнім був тяжко замучений грішними, і зійшов на Голгофу, щоб вони у твоїх муках зменшили свій гріх.

Ведучий 2: 6 листопада ми відзначаємо 200 річницю з дня народження Маркіяна Шашкевича. Доля дарувала йому 32 роки життя... Життя, що досвітньою, яскравою зірницею, мов спалахом, освітило Галичину і передчасно згасло. Життя, яке промайнуло, як змах лелечих крил у боротьбі, коли на західноукраїнських землях не було жодної української школи, театру, установи, книги і газети, а українських народ Галичини був поневолений і експлуатований австрійськими німцями і польськими магнатами, коли його прагнули ополячити і онімечити.

Учень 2: Маркіяне, добре нам з тобою На землі великого Франка З думою «Русалки Дністрової», З Букварем в напружених руках.

Йдеш між нами... Гордість мого краю, Біль і радість, Усміх і сльоза... Вже котра з тих пір Гримить гроза- Слово Маркіяна не вмирає. Іван Гущак

Ведуча 1: Він був першим і тому йому було важко...Кволий тілом, але титан духом, Маркіян Шашкевич першим виступив за вільну українську культуру, за воз'єднання свого народу, і його шляхом пішли інші. Він був першим народним поетом-прозаїком, публіцистом і перекладачем, просвітником волі.

Ведуча 2: Давайте пригадаємо біографію Маркіяна Шашкевича. Народився Маркіян 6 листопада 1811 року в селі Підлисся на Золочівщині, в сім'ї священника. Його дитинство пройшло серед мальовничої природи лісів і гір.

Учень 3: Вірш «Підлисє»Шуми, вітре, шуми, буйний, На ліси, на гори,Мою журну неси думку На підлиські двори.

Там спочинеш, моя думко, В зеленій соснині, Журбу збудеш, потішишся У лихій годині, Там ти скаже дуб старенький і єден, і другий, Як там живєм ще маленький Без журби, без туги.

М. Шашкевич Підлисє.

Ведучий 2:Моє Підлися...Це у твоїх вранішніх росах я купав своє босоноге дитинство, це твоїми водами я був омитий і твоїми вітрами ніжно розчесаний. І це тільки твоє сонце могло мене так щиро пестити своїми променями.

Пісня про рідний край

Ведуча 1: Ази освіти Маркіян здобув у дяка з Білого Каменя десятирічним хлопцем закінчив окружну школу у Золочеві. Для продовження навчання батьки віддають його у Львівську Домініканську гімназію.

Ведучий 1: Продовжував навчання Шашкевич у шестикласній гімназії в Бережанах. Порядки тут були суворі. За будь-який непослух учнів саджали у карцер, а відстаючих на «ослячу лаву». Навчання велося німецькою та латинською мовами.

Ведуча 2: У 1829 році Маркіян Шашкевич почав відвідувати філософські студії Львівського університету і одночасно став слухачем Львівської духовної семінарії.

Ведучий 2:Саме в цей час на долю юнака випало чимало життєвих труднощів; відбулося перше серйозне випробування його мети - служити на благо народу,на благо відродження української народної словесності.

Ведуча 1:Маркіян Шашкевич належав до числа тих діячів, хто насмілився на публічні виступи рідною мовою, хто підготував перші українські літературні збірки «Син Русі» та «Зоря», перший шкільний підручник народною мовою «Читанка для діточок»

Учень 4:Дайте руки, юні други,Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде.

Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мраки тьмаві;Зависть най нас не спиняє,- Разом к світлу, други жваві!

Ведучий 1: Ще в семінарії Маркіян Шашкевич організував гурток «Руська трійця», ядром якого був сам Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.

Учень 5: Руська мати нас родила, Руська мати нас сповила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чому ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?..

Ведуча 2: У 1837 році виходить альманах «Русалка Дністровая», перша книга українською мовою в Галичині. Її вихід у світ став значною подією у слов'янському світі.

Ведучий 2: У лютому 1833 року Маркіян Шашкевич одружився з Юлією Крушинською. Ця вродлива жінка розділила гірку долю свого чоловіка, смерть першої дитини і турботи про сина Володимира. Саме їй він присвятив один з найліричніших віршів.

Учень 6: Чи знаєш,люба,чим твій погляд сяє – Чарівним блиском щастя неземного. І перед ним гризота відступає, Життя вогнем займається від нього... Чи знаєш, серце, чим є твій цілунок?- То крапелина для грудей стражденних, Для бджілки - цвіту запахущий трунок, Солодка розкіш неба - для блаженних!

Ведуча 1: Короткі, як спалах, останні роки життя Маркіяна Шашкевича. Проблиск щастя, убогість та постійна боротьба з недугою... Втрачаючи зір і слух він не перестає працювати.

Пісня

Ведучий 1: 7 червня 1843 року перестало битися серце Маркіяна Шашкевича. Його було поховано у чужій гробниці у селі Новосілках. Лише з нагоди 50-ти річчя з дня смерті поета останки були перенесенні з села Новосілки у місто Львів на Личаківське кладовище.

Учень 7: Село, як галицькі всі села У маках – польова межа Над нею пісня невесела І горем змучена душа.

До міста Золочева – близько А до свободи - далина. А за селом гора Підлиська Блищить, безлиста і сумна.

Та це усе - весь світ просторий Для хлопця мудрого в селі, Що в нього очі - з неба зорі І зблиски сонця на чолі.

Ще дуб, що тягне із криниці Води джерельної відро, І батько й мати у світлиці,Молитва, книжка і перо.

Ще птича пісня для хлопчиниЗ вершин осонцевих дібровЦе все для нього - Україна, Це щастя, радість і любов.

Ведуча 2: Минають віки, творитимуть культуру інші покоління, з'являються нові таланти - між ними і геніальні. Але ніколи не забудуть тих, хто перший на сторожі свого народу поставив українське рідне слово. Кличе і сьогодні нас пристрасне Маркіянове слово.

Учень 8: Відкинь той камінь, Що ти серце тисне! Дозволь - в той сумний тин Най свободоньки сонечко заблисне: Ти не неволі син!

Ведучий 2: 3буваються його пророчі слова. Ми маємо свою державу, свою Конституцію. А наш славний земляк постав перед нами у бронзі і немов запитує: «Що ж ви, земляки мої дорогі, робите для неньки - України? » І ми приходимо до нього щоб порадитись, прозвітувати про свої діла, просто подумати. Він з нами. Його присутність відчуваємо завжди і скрізь.

Пісня

Ведуча 1: Ми завжди в думках звертаємось до нього за порадою, просимо його благословення. І найкраще про наші почуття, про наші розмови з Маркіяном Шашкевичем сказав наш славний земляк, поет, священик Роман Дурбак.

Учень 9: Благослови нас, Маркіяне, Там, на Личакові старім, Де муза обійма руками Твій, отче, хрест, твій вічний дім.

Благослови нам Україну, Дрібненьку квітку з - над Дніпра, Що виросла із - під руїни, На цвіт свободи і добра.

Як жаль, що доля неласкава Була для тебе у журбі – Твій вік - мов день, та вічна слава В народі нашому тобі!

Ведуча 1: Поклін тобі, Бояне, Пробудиику Русі! Звіщав ти - воля встане, Як сонце по росі.

Ведучий 1: Твій край підгірський,співче, З неволі повстає, Це ж він тобі сьогодні Данину віддає.

Учень 10: Данину шани й слави, Яку ти заслужив В тобі, наш Маркіяне, Нащадок твій ожив.

Учень 11: Твоє Підлисся нині, Мов в казці, розцвіло Гора й поля в долині,\ І хата, і село.

Учень 12: В Бережанах і Гумниськах, В Нестаничах дзвоном, УЛьвові і в Новосілках Став, як світоч, знову.

Учень ІЗ: У камені та бронзі Живим ти постаєш, І нам, золочів'янам, Наснаги додаєш.

Ведуча 2: Над Дніпром гора Чернеча Сонцем засвітила, А над Бугом в Прикарпатті Світить гора Біла.

Ведучий 2: Як Шевченко, так Шашкевич, Світять не від нині Ясним сонцем і зорею По всій Україні!

А зараз виконаємо «Пісню про Маркіяна»

Явір на зрубі лежить, Листя чорніє і в'янеВ серці народному жить і жить

Будеш повік, Маркіяне!

Ти заповів нам любов До материнського слова.В сяйві новітніх будов, будов Встала «Русалка Дністрова»

Ліс явориний шумить, Пісня дзвенить солов'їна. Будеш, будителю, жить і жить Доки живе Україна.

Я Українка 1. Я українка вірою і кров'ю

Моє коріння тут у цій землі Вона моєю живиться любов'ю А я страждаю болями її.

2. Я українка, я дочка народу Що виростає нині із ярма Я не корюся, я молюся Богу І вірю в те, що все це недарма.

3. Я українка, смутком оповита Моє кохання як п'янке вино.

Моя рідня розкидана по світу, як буйним вітром золоте зерно.

4. Я українка, цього не відняти В моїй душі співають солов'ї. Були такими мої мама й тато Такими будуть правнуки мої.

Маркіянова Гора

1. Ой мене ще років з 300-а Як зберуться бандуристи Задзвенять на дій горі Маркіянові пісні. Приспів: України давня слава Тут від слова починалась І злетіла мов на крила Рідна мова наша мила.2. Хмари різні налетіли Гору знищити хотіли Божі сили помогли Гору й мову зберегли.3. Підлисецька гора біла Лиш тепер загомоніла Стала нам усім святаУ народі на устах.

Україна –Дивосвіт

1. Ти подивись, яка краса, У річку впали небеса. І верби по коліна у воді, Вітають ранок соняхи руді.

Приспів: ПрокидаєтьсяУкраїна, Посміхається мов дитина. Сонце котиться золоте Починається день.2. Який чудовий дивосвіт, Кидає мак червоний цвіт. Тополю юну бавить осокир. І молоком туман стікає з гір.Приспів.3. Там терпко пахнуть полини, Голос старої давнини. Шепоче казку степові про ліс, І чується скрипить Чумацький віз. Приспів.

УКРАЇНО МОЯ

\1. Сонячно мріями квітне, Небо високе блакитне. Знов одягнула калина, В пишне намисто гілля. Щедро добром колоситься В золоті-хвилях пшениця. Все це-моя Батьківщина! Це українська земля! Приспів:Україна моя - це пісні солов’їні,Україна моя - щастя в кожній родині. Обереги святі, подаровані дітям... Україно моя! Ти найкраща у світі. Україно! Ти найкраща у світі!

2. Пісню-любов материнську, Славу квітучу батьківську, Що по козацьких могилах В диво-волошках зійшла. Я , наче зоряну мрію, На рушники перешию. Щоб для дітей України Щастям земля розцвіла! Приспів. Програш. Приспів. Україно! Ти найкраща у світі!