• Бібліотека — не просто приміщення, де зберігаються книжки. Це особливий простір, з особливою енергетикою, настроєм, затишком. Ніщо не може замінити спілкування з книгою. Обмін інформацією та емоціями. Так, саме обмін. Бо той, хто вважає, що книга говорить, а ти лише слухаєш, той помиляється. Це справжнісінький діалог. Голос читача не менш важливий, ніж голос автора. Читач має бути талановитим.

Де синіє туман у ранкову пору,Задивився Дністер на Бакоцин-гору.Там, де з чистих джерел мчить до брата сестра – моє рідне Журавно день новий зустріча.

Це враження особливе, яке не передати ані словами, ані образами, з'являється в мене тільки в двох випадках — коли я потрапляю до театру й коли заходжу до бібліотеки. Насправді це словами не описати. Особливий запах — запах театру і запах бібліотеки — різні, але неповторні кожен по-своєму. А ще тиша, яку не сплутаєш з іншою тишею. Тиша бібліотеки і тиша, наприклад, порожньої кімнати зовсім різні... Здається, що я вигадую? Ні, я просто дуже багато часу проводжу в бібліотеці — і знаю її дуже добре.

У цьому будинку (архітектурній пам’ятці) знаходиться Журавнівська селищна бібліотека

А тепер будемо знайомитися з нашою бібліотекою….

Кожна людина народжується, щоб нести свою місію на землі. Цій скромній, добрій і завжди врівноваженій жінці написано на небесах нести до людей мудрість. Так, саме мудрість. Бо Шкірко Марія Дмитрівна ось уже 25 років працює завідувачем Журавнівської селищної бібліотеки. Вміє вона розрадити і допомогти не тільки книгою, а й ласкавим розважливим словом. Жителі Журавна вдячні за допомогу, за те, що на будь-які питання знайдемо відповіді в розумних книжках з допомогою компетентного бібліотекаря.

Як добра фея із прочитаної казки випромінює навкруги свою любов, доброту, ласку, огортає дітлахів турботою і увагою та допомагає малечі пізнати країну Книги - бібліотекар Оксана Михайлівна Чмелик.

А ось наша робота…

Найстарший читач Наше майбутнє

Конкурс читців

Наші нагороди

Громадські слухання

Бібліотеки втрачають свою популярність.— більше дивляться кіно і телевізор, менше читають або читають з моніторів комп’ютера. Але вони ніколи не зникнуть, бо не йдеться про користь бібліотек (це зрозуміло й так. Хіба ні?), йдеться про те задоволення, що дає перебування в бібліотеці. Задоволення невловиме — спричинене особливою тишею, запахом, утаємниченістю та наповненістю. Чимось незвичайним, проте вічним, повірте мені на слово, насправді вічним.

Ласкаво просимо у царство Книги!