Жорж Брак

Пабло Пікасо

КОЛАЖ В РОБОТІ З ДОШКІЛЬНИКАМИ

Колаж – втілення тани. Ніколи не знаєш яким буде результат.

Базовий компонент дошкільної освіти передбачає формування у дошкільників почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці.

Очевидним є той факт, що традиційних підходів у вирішенні проблеми розвитку творчих здібностей дітей недостатньо. Необхідно наповнити сучасний освітній процес новим змістом, принципами, методичними ідеями, орієнтованими на розвиток творчої спрямованості, ініціативи, інтересу, натхнення. В даний час йде пошук нових ефективних технологій розвитку дошкільників з метою максимального розкриття творчого потенціалу.

Одним із прийомів, спрямованих на створення умов для творчого самовираження дитини, є організація роботи з дітьми в нетрадиційній техніці зображувальної діяльності – колаж.

Якщо придивитися, все навкруги складається з шматочків, часток, кольорових плям. А в цілому, ми бачимо прекрасну картину.

«Колаж» походить від французького слова, буквально означає «наклеювання». Колаж – це технічний прийом в образотворчому мистецтві, коли на будь-яку основу наклеюються самі різні за кольором і фактурою шматочки матеріалів. У графічних колажах зазвичай використовуються вирізані картинки, папір різного кольору і фактури, а також тканина, фольга та інше – залежить лише від буйності фантазії творця. До того ж техніка колажу дозволяє змішувати наклеювання і безпосередньо «роботу руками» - тобто ліплення, малювання пензлем, олівцем та інше. 

До речі, може здатися, що колаж це відносно новомодне віяння. Аж ніяк! Ще в древньому Китаї

були поширені композиції з кольорового паперу і сухого листя і квітів.Батьком колажу вважають Жоржа Брака, але у той самий час у цьому стилі почав працювати і П.Пікассо. У 20-ті роки минулого століття техніка колажу стала дуже популярною і досягла свого розквіту. Багато художників (починаючи з Пікассо) використовували газетні листи, етикетки та інші матеріали для більшої виразності і достовірності. 

Колаж можна поділити на три основні види:

Колаж – вирізані різноманітні зображення, наклеєні на папір чи холст. Аплікація – використання різноманітних матеріалів і структур – газети,

тканини, фанера або жесть для підсилення виразності. Асамбляж – використовуються різні предмети та їх фрагменти, зібрані й

скомпоновані на одній площині.

Також, колаж можна ще поділити на так звані підвиди:

фотоколаж об’ємний колаж флористичний колажпредметний колажтематичний колажколажний портрет

Використання колажів може бути різним:

формальне – коли художній образ створюється розташуванням або нашаруванням один на інший відповідних матеріалів різної форми, кольору;

ілюстративне – коли зображувальний матеріал на певну тему вирізується з книг, журналів і, завдяки перенесенню із звичайного контексту в незвичне оточення отримує нову інтерпретацію.

Для педагога колаж – це творчість, новизна, відхід від буденності. Для дітей – це діяльність, в результаті якої вони створюють нове, оригінальне, виявляють самостійність, вчаться співпрацювати. Спільний творчий досвід вберігає від розчарувань у власних силах, сприяє підвищенню авторитету серед однолітків. Саме тому ми включили в розвивально-освітній процес своїх вихованців цей вид художньо-продуктивної діяльності.

Для досягнення мети своєї роботи ми намітили завдання, спрямовані на розвиток творчих здібностей, комунікативних навичок, уяви, фантазії; на вдосконалення образотворчих здібностей та вміння працювати з різноманітними матеріалами:

1) вчити дітей різним технікам виготовлення колажів, самостійно визначати задум, поєднуючи різноманітний матеріал і способи і форми його втілення, технічно грамотно поєднувати і застосовувати матеріали;

2) розвивати естетичне сприйняття світу, природи, художньої творчості дорослих і дітей;

3) розвивати уяву дітей, підтримуючи прояви їх фантазії, сміливості у викладі власних задумів;

4) створювати в групі сприятливі психолого-педагогічні умови для творчої самореалізації кожної дитини.

Практична значимість даної роботи полягає: у розвитку здатності дошкільників до пізнання властивостей матеріалу, бажанню експериментувати з ними; у розвитку вміння дітей створювати художні образи; у розвитку окоміру, спритності рухів рук, пальців, вміння володіти інструментами і матеріалами; у розвитку вміння працювати з різними матеріалами, в різних художніх техніках, що розширює можливості дитини, розвиває почуття кольору, гармонії, простору уяви, образного мислення, творчих здібностей.

Розвиток творчих здібностей дошкільників вимагає реалізації певних принципів.

Перше – від простого до складного. Навички дітей в художньо-продуктивній діяльності складаються в результаті систематичних занять, враховуючи вікові особливості, від простого і поступово переходячи до більш складного. Робота над колажем ведеться поетапно, з постійною зміною образотворчого матеріалу і технік, щоб у дитини була зацікавленість у продовженні занять. Всі теми змінюються за принципом наростання складності. Це відбувається поступово, що дає можливість дитині розподілити свої сили рівномірно і отримати бажаний результат.

Друге – принцип наочності. Наочність забезпечує розуміння, міцність, запам'ятовування. Наочність навчання – це створення у дитини зорових образів, забезпечення сприйняття навколишнього, включення безпосередньо в практичну діяльність, встановлення зв'язку навчання з життям. Наочність в педагогічному процесі заснована на закономірностях пізнання навколишньої дійсності і розвитку мислення, яке розвивається від конкретного до абстрактного.

Третє – з принципом наочності тісно пов'язаний принцип естетизації дитячого життя, перш за все навчання і виховання. Формування у

вихованців естетичного ставлення до дійсності дозволяє розвинути у них високий художньо-естетичний смак, дати їм можливість пізнати справжню красу суспільних естетичних ідеалів.

Четверте – принцип індивідуалізації, який забезпечує розвиток дитини відповідно до його схильностей, інтересів і можливостей. Здійснюється цей принцип через створення умов для виховання і навчання кожної дитини з урахуванням індивідуальних особливостей його розвитку.

П’яте – зв'язок навчання з життям. Зображення повинно спиратися на враження, отримане дитиною від дійсності. Діти зображують те, що їм добре знайоме, з чим зустрічалися в повсякденному житті, що привертає їх увагу. Чим більш цікавішим, насиченішим, багатшим за змістом є життя дітей, тим більший відгук воно приносить в їх творчість.

Успіх навчання нетрадиційній техніці – колажу багато в чому залежить від того, які методи і прийоми використовує педагог, щоб донести до дітей певний зміст, сформувати у них знання, вміння, навички. У сучасній дидактиці існують різноманітні класифікації методів навчання. Віковим особливостям і можливостям дошкільнят відповідає класифікація, за якою методи поділяються за джерелами передачі і характером сприйняття інформації (Е. Я. Голант, Є. І. Петровський):

1) наочні – спостереження, демонстрація, використання ТЗН. Використання цих методів відповідає принципу наочності і пов'язано з особливостями дитячого мислення;

2) словесні – пояснення, розповідь, читання, бесіда. Їх ефективність значною мірою залежить від культури мовлення самого вихователя, від її образності, від емоційної виразності, доступності для дитячого розуміння;

3) практичні – вправа, ігрові методи, елементарні досліди, моделювання, створення проблемних ситуацій, проекти. Ці методи засновані на практичній діяльності дошкільника. Практичний метод краще за інших сприяє приученню дітей до сумлінного виконання завдання, сприяє формуванню таких якостей, як відповідальність, вміння доводити розпочату справу до кінця і т.д. 

Пташки, за вікном зроблені в техніці колаж

Також слід створити умови для прояву і розвитку дитячої творчості: організація дорослими цікавого, змістовного, багатого яскравими враженнями проведення часу дітей; створення невимушеної і естетично сприятливої обстановки, випереджаючої розвиток дітей, відсутність заорганізованості;

наявність матеріалів для творчості і можливість у будь-яку хвилину діяти з ними; свобода вибору дітьми теми, образотворчих матеріалів, колірного і композиційного рішення. Все це допомагає зацікавити дитину, налаштувати його на творчу діяльність.

Для забезпечення органічної єдності навчання і творчості дітей всі заняття включають в себе наступні частини:

1) входження в проблему (організаційний момент);

2) пізнавальна частина – виклад нового матеріалу (у формі гри, бесіди, перегляду відео та слайдів), введення нових способів художньої діяльності, нових матеріалів та інструментів через творчі завдання, які діти вирішують спільно з педагогом і індивідуально, що сприяє вирішенню навчальних завдань;

3) фізхвилинка (для зняття м'язового напруження, поліпшення кровообігу, відновлення розумової працездатності);

4) самостійна практична робота дітей, яка є основною в навчальному процесі, мета її – творчість. Створення художніх образів розвиває у дітей вміння узагальнювати їх, приводити до єдності, цілісності;

5) обговорення та підбиття підсумків. Обговорення творчих робіт дітьми та педагогом допомагає дитині бачити світ не тільки зі своєї власної точки зору, але і з точки зору інших людей, приймати і розуміти інтереси іншої людини. Оскільки роботи дошкільнят не оцінюються, педагог може аналізувати дитячу творчість за ступенем активності дітей у процесі викладу матеріалу або з рівнем освоєння тих чи інших художніх прийомів у творчій роботі.

Робота над колажем – є проектна робота.

Пригоди Даші-слідопита (середня група)

Дитині необхідно допомогти освоїти різні види колажу, дати поняття про різноманітність матеріалу, використовуваного для створення колажів. Для успішної роботи в цьому напрямку, ми у своєму закладі почали створювати певне розвиваюче середовище, яке поповнюється на протязі року.

Тепер власне про те, як і з якого віку можна робити колаж зробити колаж. Традиційно вважається, що на другому році життя починати роботу з аплікацією рано. Якщо розглядати класичний варіант подібної діяльності, це, безсумнівно, вірно. Проте, саме цей вид діяльності може передувати аплікації в роботі дітьми раннього віку.

Для перших колажів у роботі з дітьми молодшого дошкільного віку можна використовувати прості і доступні матеріали: кольорові ватяні (косметичні) кульки, вирізані з кольорового поролону форми, каштани, жолуді, Основна вимога: дитині повинно бути зручно брати предмет в щіпку усіма (або трьома) пальцями. У міру розвитку спритності пальців можна запропонувати малюкові ватяні диски, паперові розетки, великі квасолини, коктейльні трубочки, макаронні вироби різної форми і кольору. Як матеріал для колажу можна використовувати незавершені малюнки дітей. З окремих образів створюється колективна робота. 

Для дітей старшого дошкільного віку можна використовувати більш різноманітний матеріал: мішковину, фольгу, пінопласт, глину, пластмасу, дріт, нитки, природний матеріал, тканина тощо. 

Педагог повинен якомога краще знати особливості образотворчих матеріалів, щоб правильно підбирати і раціонально використовувати їх, знайомити дітей з доступними способами, з кожним матеріалом окремо.

Такими діти зобразили своїх мам

Основа, на якій створюється колаж, може бути з будь-якого матеріалу: клаптя тканини, закріпленого на дерев'яній планці, шматка керамічної плитки або картону, пінопласту, старої сумочки, паперової тарілки, старого чобота, вінілової платівки. Закріплення деталей на основі можна здійснювати шляхом приклеювання, пришивання, прикріплення за допомогою дроту. Для дітей молодшого віку за основу, на якій створюється колаж, досить взяти планшет з липкою поверхнею (малярський скотч), можна використовувати фланелеграф, магнітну дошку з набором магнітів, планшет.

Використання технік різних видів колажу (предметний колаж, тематичний, колажний портрет, колаж-аплікація, малюнок з використанням колажу, фотоколаж ) дозволяє розширити творчу діяльність педагога з дітьми, урізноманітнити розвиваюче середовище. А головне – дає дитині повну свободу для самовираження, можливість відображення власних почуттів і думок, можливість реалізації своїх уподобань, інтересів, потреб.

Отже, можливість використання колажу в роботі з дошкільниками дозволить наповнити їх життя цікавим змістом та дасть дітям змогу пройти «шлях творця» від художнього сприйняття дійсності, народження художнього задуму, пошуку засобів і шляхів втілення до створення художнього образу в матеріалі.

Як висновок пропоную ряд правил роботи над колажем:

1. Колаж – це не хаотичне наклеювання предметів. Основою будь-якого успішного колажу є продумана гармонічна композиція.

2. Визначте головну тему і головний образ композиції. Зазвичай він розташовується по центру, але якщо його перемістити в один з кутів роботи, загальна увага буде сконцентрована на основному образі.

3. Приділяйте увагу кольоровій гамі, вона допоможе виділити центральний образ.

4. Не бійтесь використовувати неочікувані предмети, бо колаж зовсім не повинен бути пласким.

5. Використовуйте символи, знаки, які можуть надати більшій змістовності вашій роботі.

6. Щоб не було сумнівів, можна зробити попередній ескіз на папері олівцем (він покаже орієнтовне розташування предметів).

Рідне місто (старша група)