Спеціальнийвипуск

Цьогорічні конкурсантки «Міс ФСП-2009» сяють розмаїттям зірок, планет, комет в небесному просторі. Кожна з них відрізняється від інших неординарністю, своїм власним сяйвом, блиском, талантом, думками та взагалі своїм життям. Тож, поспілкувавшись з дівчатами, кореспонденти «Слогу» спробували донести до вас неповторну історію кожної з них такою, якою вони її бачать…

Лук’яненко Оксана з группи СР-82, учасниця під номером один, народилася чудового квітневого дня 1991 року. Щоранку вона бачить у дзеркалі загадкову брюнетку з оксамитовою шкірою, чуттєвим поглядом, спокусливими губками і світлою відкритою душею, яку видно у великих таємничих очах. Оксану приваблюють часи великих звершень — правління єгипетських фараонів, коли жіноча краса та розум мали непохитну владу. Тому дівчина хотіла б потрапити саме в часи царювання Клеопатри — жінки-легенди. Остання книга, яку Оксана із задоволенням прочитала, — «Людина для себе» Еріха Фромма. Дівчина порівнює себе із саксофоном — це один з улюблених її інструментів. Неповторність, загадковість мелодії, яку народжує саксофон, неначе лунають з глибин оксаниної душі. Поєднання краси та непередбачуваності звучання викликають хвилювання. Оксана щиро шкодує, що створення сильної половини людства залежало не від неї. Дівчина бажала б створити їх справжніми джентельменами, мудрими і розсудливими, істинними цінителями жіночої краси і розуму. Оксана задається питанням, що необхідно жінці для успіху. І сама відповідає на нього так: для успіху необхідне відчуття впевненості у собі, прагнення перемог, зірка з неба і коханий чоловік. Тоді весь світ буде у її ніг. Щиро сподіваємося, що усі ці компоненти успіху Оксана вже має, адже попереду її, як учасницю конкурсу, чекає ще багато випробувань.

Victoria_mora

Планета-покровитель:Марс

№ 1

Космос — безмежний зоряний простір. А як народжуються зірки? З величезної хмари пилу та газу, частина якої стискається, зменшується і, якщо в середині неї відбуваються ядерні реакції, то у Всесвіті з’являється ще одна зірочка.Та на планеті Земля зірками вважаються люди, що досягли такого успіху і популярності, що їх знають, шанують та величають усі, хто не гідний такого звання. Але мало хто знає, що справжні зірки, занесені на планету Земля, це далеко не популярні персони…Прикладом може бути Талда Марина Олександрівна, яка вважає, що популярність — це лавровий вінок, дарований світом низькопробному мистецтву.

В перший день весни 1991 року порадувала своїм народженням Всесвіт нова маленька зірка— Марина. Та час минав, і зараз земна дівчина бачить у дзеркалі людину з душею, відкритою всьому новому.Марина дуже допитлива, вона бажає пізнати весь світ. Тому багато читає, і останнім, що вона прочитала була робота Ф. Енгельса «Происхождение семьи, частной собственности и государства». І єдине, про що Марина жалкує— те, що світ був створений не нею.Ядерні реакції, завдяки яким зірки з’являються на світ, наче присутні і в самій Марині. Тому вона і хотіла б побути близько біля динозаврів— нехай не надовго, зате екстремально.Цю зірку можна було б порівняти з ударними музичними інструментами: іноді її захоплюють ідеї, кидаючи у різні світи, а часом чутно їх ехо…Земній зірці, як і будь-якій дівчині, не чужі людські почуття. Її захоплює епоха Середньовіччя, тому що вважає, що там могла б зустріти справжнього чоловіка — лицаря.А сяятиме серед 8 зірочок на конкурсі Місс ФСП-2009 Марина Талда під номером 2.

Москаленко Крістіна

В прекрасній країні, де збираються і здійснюються мрії всіх людей на планеті Земля, в наймилозвучнішій державі світу — Україні — 5 червня 1991 року народилась ніжна і мила дівчинка Гаврилова Дарія. Зростаючи, вона дуже полюбляла дивитися в дзеркало. Одного разу, дивлячись в нього, Дарія вирішила, що хоче змінити світ, але почне з себе. Дуже часто порівнювала вона себе з музичним інструментом саксофоном, тому що саме цей інструмент повністю збігався з її сутністю, адже він мелодійний, сильний та водночас слабкий, мрійливий та захоплюючий, він може повністю передати душевний стан, як і вона сама. Люди часто мріяли про «машину часу», бажали повернути час вперед або назад, потрапити в якусь іншу епоху. Та Дарії подобався час, в якому вона жила. Вона захоплювалася своїм життям, а до «машини часу» відносилась з гумором, тому якби така залізяка існувала, єдине для чого вона б її використала — щоб не стояти у пробках кожного дня. Іноді вона замислювалася: «Хто створив цих чоловіків?».Вона вважала, що в них можна було б дещо підкорегувати.Після того, як вона закінчила школу, її життя розділилося на декілька шляхів, та невдовзі вона вирішила і вступила до найкращого вузу України НТУУ «КПІ» на ФСП, відділення соціології, і потрапила в дружню групу АМ-83. Одного разу, прочитавши «Маленьку принцесу» Френсіс Бьорнет,

вона вирішила взяти участь в Міс ФСП-2009. Прийшовши на проби вона показала свої таланти і отримала № 3. Але на цьому все не закінчилось, її запитали: «Хто ти? Опиши себе,» - і вона, гордо піднявши голову, відповіла: «Я… я незнайомка у цьому світі. Я дівчина не з цього життя… В моїй душі вирують емоції, і ці емоції у стані протилежності водночас… Я не вірю у казки, хоча й мрійлива. Я дуже сильна, хоча й слабка. Я вмію кохати та ненавидіти водночас… Я незалежна, хоча й люблю інколи бути чиєюсь. Як багато „Я“?! — запитаєте ви мене… Так! Це ж я!!! Акторка життя…»

Валентина Фокса

Покровитель:Нептун

Покровитель:Меркурій

№ 2

№ 3

Міф про народження Аліни Швець – студентки групи АМ-83, конкурсантки №6, літопис.Першого червня 1991 року в небесній канцелярії міста Бровари відбулось термінове позачергове засідання адміністрації…- Та зрозумійте ви, це – душа метелика! Вона народжена принести в це життя красу! Істинну красу!!!- А ми з колегою вважаємо, що ця душа належить музичному інструменту.- Така тендітна, ніжна, чутлива… Ви маєте на увазі скрипку?- Та ні, орган. Стільки настроїв, емоцій і мелодій, енергія, лірика, сенс!- Роззуйте очі! Це людина! Л Ю Д И Н А!!! Дівчина.- Гаразд, але в яку добу?- Можливо, Київська Русь? Вона прикрасить юність нашої держави.- А може хай прикладе руку до створення конституції?

Покровитель:Меркурій

- Ні, в наш час – вона навчатиметься в НТУУ КПІ, читатиме де Куантьє і Фрейда, матиме чудове почуття гумору і нестандартні погляди на світ…- А може хай прикрасить XXII сторіччя?- Нічого, буде прикрашати. XXI сторіччя і крапка. Можливо вона щось змінить…- Апокаліпсису не зупинити і не відкласти, це ми знаємо напевно.- Єдине, що ми знаємо напевне – краса врятує світ. Пишіть: 1.06.1991, Аліна Швець.

Літописець – Жанна Варчук

Настя Андріяка з групи АМ-72, №5 у сузір’ї прекрасних конкурсанток, стала найкращим новорічним подарунком своїм батькам, народившись аккурат першого січня 1990 року. Частку батьківської душі Настя носить в собі і зараз, і кожного разу, коли вона дивиться у зеркало, звідти на неї дивиться батьківськими очима і посміхається маминою усмішкою прекрасна дівчина. Але не тільки зовнішня краса відображається у цьому дзеркалі. Ми запропонували Анастасії скористатися машиною часу, на що вона нам відповіла, що те, що залишилось позаду нас, і те, що чекає нас попереду, має дуже мале значення в порівнянні з тим, що знаходиться в середині нас зараз. Настя - тендітна дівчина витонченої душевної організації, – ніби скрипка, на звук якої може вплинути навіть лак, але це робить її королевою оркестру. Або як фіалка з останньої книги, яку вона прочитала- А. Моруа «Фіалки по середам». Ви думаєте, що такі дівчини – як зірки в небі, холодні і недоторканні? Ви помиляєтесь! Настя – весела і життєрадісна, і одна з її небагатьох печалей – те, що це не вона створила КВК, який приносить усмішки людям і не її імя значиться в титрах замість Олександра Маслякова. Вона така, яка вона є, і завжди керується принципом: «Навіть там, де немає людей, намагайся залишитися людиною».

D. Phaeton

Покровитель:Сатурн

Впевнена у собі дівчина, Ядак Ірина з групи СП-84, що виступає під номером 4, знає, чого вона хоче, будьте у цьому певні! В її крові кипить дух Америки п’ятдесятих, її серце б’ється у ритмі рок-н-ролу та брудних танців, а у її розумі все ще лунають відголоски скандальної книги Фредеріка Бегбедера «99 франків». Ірина народилася 10 жовтня 1991 року, і в ній зійшлися водночас спокійний і чуттєвий дух жовтневої осені. Недаремно вона порівнює себе зі скрипкою, яка може заграти дуже гарну мелодію, якщо поводитися, як слід, і добре попсувати нерви, якщо, навпаки, не відчувши коливань буремної душі, вчинити щось не так. Ірина, мов дівчина з двох світів водночас, переймається й земними проблемами, і задумується про вічні філософскі питання, що кожен задає собі і сам знаходить на них відповідь. Її хвилює як те, що це не вона придумала винахід, без якого не уявляє свого життя - вологі серветки (хоча, безумовно, якщо її справжня щира любов до цього предмету особистої гігієни не була б розділена раніше винахідником,

чиє ім’я загубилося у вирі історії, ми впевнені що вона б порадувала людство цим, без сумніву, потрібним винаходом), так і питання із сфери, скоріше, етики чи психології – «Чому люди брешуть?». Сама вона вважає, що це відбувається через страх... страх втратити щось чи когось. Тому побажаємо Ірині, щоб 25 березня, коли всі її фізичні й психічні сили будуть спрямовані на те, щоб якнайкраще виступити, не буде місця страху і виступ вийде феєричним.

Покровитель:Венера

№ 4

№ 5

№ 6

Покровитель:Марс

Також серед учасниць конкурсу «Міс-ФСП 2009» під щасливим номером 7 можемо побачити Саєнко Галину, яка навчається в групі СП-82. Народилася Галина в самому розквіті весни – 16 квітня. Від народження і по сьогоднішній день вона, дивлячись у дзеркало, бачить розумну, гарну, самовпевнену дівчину, яка насолоджується саме тією миттю, в якій живе і ніколи не прагне опинитися в іншому часі (чи місці). Останньою прочитаною книгою для Галини став роман Франца Кафки «Замок». «…но в мире столько препятствий, и чем выше цель, тем препятствия трудне…», - цитує вона. Щодо музики, то ця учасниця могла б порівняти себе зі скрипкою, такою ніжною, емоційною, тендітною, заспокійливою… але тільки в руках справжнього майстра.

В світі було зроблено багато дивовижних речей, про які можна було б шкодувати, що це було створено не нами. Але Галина не засмучується з цього приводу, адже в неї попереду ще багато часу, щоб створити щось нове, неповторне. Вона, мабуть як і всі ми, хотіла б дізнатися, у чому полягає сенс життя, але, на жаль, поки що не може відповісти на це питання. Адже в цієї дівчини попереду ще все життя; відкритий шлях для нових звершень, знахідок, вражень та перемог.

Анна Каталзен

А яка вона, найгарніша казка? Це та, яку розповів осінній дощ, залишаючи вологі потьоки на склі?! Чи та, яку проспівав теплий весняний вітерець? А може та, яка зіткана із сотень літніх промінчиків та прикрашена крапельками-кришталиками ранішньої роси?!«А от яка вона!» - говорила із листям німфа, - «Справжня казка це та, яка написана чорнилами Життя на чистому пергаменті. Це ще одне життя, прожите із усією яскравістю фарб, ще одна доля яскравої та непересічної особистості…Все почалось дуже давно, коли ще крилаті коні пірнали у сонячне проміння й куштували зірки на сніданок. Тоді в тіні лісової галявини народилась маленька дівчинка – Катерина. В теплому серпневому промінні дівчинка Катя осяяла світ своєю посмішкою, та саме тоді почалась її казка. Щоранку, підходячи вмитись до озера, вона бачила там, у дзеркалі водної гладі щасливу людину, яка поки собі не набридла. В своїх мріях Катерина малювала картини, в яких так хотіла опинитись

у майбутньому та побачити хоч на мить те, яким став світ. Вона проводила час за читанням літератури, й останнім, що вона прочитала, було одне із оповідань С. Мінаєва «Часи героїв».Вона мріяла бути віолончеллю, яка в руках майстра могла співати такі ліричні пісні, що на очах в публіки виступали б сльози. До того часу, як вона народилась, було винайдено вже надто багато, але дівчина так жалкувала, що не змогла бути тою, хто придумав маленьку чорну сукню від Coco Chanel, та все одно вірила у те, що колись наступить час, коли вона зможе здійснити і свій вклад у безмежному світі.ЇЇ мрії здійснювались одна за одною, та лише одна із них відбивалась ехом в підсвідомості: вона так хотіла на день перетворитись на чоловіка, і побачити, як це, і як

чоловіки бачать світ. Вона знала, що їй потрібно в житті, і впевнено крокувала до цього…І ось, прийде час, і її казка досягне свого фіналу, і тоді світ засяє тисячами різних відтінків, їй буду сяяти зірки, співати пісні пташки про свої подорожі й розповідати казки вітер…А поки, Катерина Мальчевська, №8 – студента групи АМ-63, живе своїм маленьким казковим життям у великому місті, й свято вірить у свою казку…» - німфа закінчила свою розповідь, посміхнулась сонцю і помандрувала далі, розповідати сотні казок про сотні людських життів…

Духлій Анастасія

Покровитель:Сонце

№ 7

№ 8