КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО МОРАЛЬНО ЕТИЧНОГО …osvita-verh.dp.ua/files/2015/Soldatenko.pdf · педагогічне звання «керівник

Відділ освіти Верхньодніпровської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Комунальний заклад «Верхньодніпровський Палац дитячої та юнацької

творчості»

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО МОРАЛЬНО-

ЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ, ЕСТЕТИЧНОГО

ТА ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

АУДІОВІЗУАЛЬНИМИ МЕТОДАМИ З

ЗАСТОСУВАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ

(МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА)

Солдатенко Галина Миколаївна,

керівник дитячої телестудії «Ракурс»,

педагогічне звання «керівник гуртка –

методист»

2015

2

ЗМІСТ

ВСТУП - с.3

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА - с.5

2.ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА РІЗНИХ ЕТАПАХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ - с.7

3.РЕКОМЕНДАЦІЇ - с.15

ВИСНОВОК - с.16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ - с.17

ДОДАТКИ - с.19-44

3

ВСТУП

У наш час проблема впливу засобів масової інформації на формування

свідомості дитини особливо загострилась. Зокрема, екранна продукція

(Інтернет, мобільний зв’язок, комп’ютер, телебачення, кіно) займає провідне

місце в арсеналі захоплень дітей та молоді, дає контекст для спілкування та

героїв для наслідування. Будь-яка інформація, що транслюється теле-, радіо-,

відео-каналами та в Інтернеті, так чи інакше, несе заряд естетичного чи анти-

естетичного впливу.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій сприяє формуванню

«кліпового» мислення, поверхневому сприйняттю світу, приглушує емоційне

забарвлення почуттів, здатність співпереживати. Пропаганда насилля, розпусти,

жахів та популяризація «супергероїв» пробуджує агресивність, цинізм та

жорстокість. Брудні інформаційні війни з використанням медіа-пропаганди та

медіа-маніпуляцій заважають молоді правильно зорієнтуватися в безмежному

інформаційному просторі. Відсутність виховання елементарної екранної

культури може призвести до повного духовного та морального зубожіння

підростаючого покоління.

Завдання педагогів – не ігнорувати очевидні процеси в світовому

медіапросторі, не накладати табу на інформаційний потік, а контролювати ці

процеси, створювати своєрідні захисні кордони щодо антихудожньої

інформаційної продукції. Ці завдання можуть бути виконані шляхом залучення

дітей до вивчення елементарних азів медіа культури, кінопропаганди та кіно-,

теле- творчості.

Останнім часом в Україні на державному рівні звертається увага на

актуальність проблеми та активізується робота з медіаосвіти та аудіо-відео

творчості. Це передбачено і Законом України «Про позашкільну освіту» [1], і,

наприклад, Програмою гуртка «Медіа культура» [2] та Програмою творчого

4

об’єднання «Дитяче телебачення» [3], рекомендованих Міністерством освіти

для впровадження.

Надзвичайно важливо формувати естетичні та моральні критерії орієнтації

дітей в медіапросторі на етапі набуття першого інформаційного досвіду в

якомога молодшому віці з подальшим їх залученням до кіно-, теле-, відео

творчості і кінопропаганди своїх робіт, що передбачає комплексний підхід до

вирішення існуючої проблеми.

Метою методичної розробки є:

Формування естетичних смаків та етичних норм поведінки шляхом

залучення дітей до аудіовізуальної культури, створення умов для виявлення і

творчого розвитку здібностей дітей в галузі відео творчості з застосуванням

інноваційних технологій.

Основними завданнями методичної розробки є:

Правильно зорієнтувати дітей в інформаційному просторі; створити умови

для саморозкриття дитини; стимулювати використання отриманих знань у

створенні власних відео робіт; сприяти самореалізації дитини в соціумі;

виховати дбайливе ставлення та пошану до народних традицій та історичного

минулого рідного краю; залучити до «кінозалу» якомога більше сторонніх

глядачів з метою публічного обговорення проблем, порушених у сценаріях

фільмів; створити сторінку в мережі Інтернет для показу власних відео робіт.

Прогнозований результат:

Вихованці мають навчитися аналізувати і розуміти зміст медіа-продукції;

володіти основними елементами екранної культури та етичних норм

поведінки; набути практичні навички у створенні відео робіт та їх

популяризації. Передбачається створення конкурентно спроможних дитячих

відео робіт, їх участь у престижних фестивалях і конкурсах та публічний

показ на широку аудиторію.

5

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Важко знайти дитину, яку б не приваблював екран - чи то телевізора, чи

комп’ютера, чи глядацької зали, чи мобільного телефону. «Рухома картинка»

приворожує своєю видовищністю, наочністю, простотою сприйняття образів.

Мистецтво кіно (умовно віднесемо до нього і телебачення та відео) – це

цілий світ, що вмістив в себе традиції всіх відомих до нього видів мистецтв і

створив при цьому власну систему виразних засобів. Та, як говорив великий

Ф. Фелліні: «Сприймати твори кіномистецтва – справа така ж нелегка, як і

створювати фільми». Воно (сприйняття) потребує від глядача певної

підготовки, досвіду, вміння аналізувати, наявності аудіовізуального

мислення (вміння бачити, чути, синтезувати елементи художньої реальності).

Цього ще не вистачає маленьким глядачам, у яких ще не сформувалася

система ціннісних уподобань та установок світосприйняття. Процес

засвоєння дитиною моральних норм та їх перехід на внутрішній план

особистості відбувається успішно тільки тоді, коли повноцінно

усвідомлюється побачене на екрані, засвоюється пережита емоція [4].

Знайомство дитини з екранними мистецтвами відбувається вже на перших

роках життя і, як правило, ніким не контролюється – ні сім’єю, ні дитячим

садочком, ні початковою школою. Дитина залишається наодинці зі своїми

першими враженнями, що формують її майбутні вподобання. Якщо батьки і

залучають дитину до мистецтва, то, як правило, до музики, малювання чи

танців. А між тим перед екраном телевізора чи комп’ютера діти проводять

більшу частину свого вільного часу, і саме екран має найбільший вплив на їх

свідомість. Екран володіє величезною переконливою силою, виховні

можливості кіномистецтва (як синтезу всіх відомих мистецтв) універсальні,

їх важко переоцінити.

До гуртка дитячого телебачення (кіно- чи відео студії) позашкільних

навчальних закладів приходять, здебільшого, учні середніх класів, що вже

6

мають певний глядацький досвід (як правило, негативний). В них вже

сформувався образ героя – Шрек, Супермен, Людина-Павук, Черепашки-

ніндзя (людожер, надлюдина, казкові істоти-мутанти). Герої загалом

позитивні, оскільки вони борються зі злом. Але їх боротьба – пропаганда

насильства та агресії. Тому формування уявлення про позитивного доброго

героя слід починати з дитячого садка. І починати з формування навичок

сприйняття екранних образів, розвитку здібностей адекватного розуміння

екранного тексту, виховання вміння емоційно співпереживати героям в

ситуаціях, що відбуваються на екрані. Діти повинні отримати уяву про те, що

екранні твори мають свою виразну мову, свої особливі засоби. Вони повинні

навчитися вирізняти позитивних і негативних героїв, добро і зло, а також

засоби боротьби та перемоги першого над другим.

Пропонована методична розробка передбачає заняття на початковому

рівні з дітьми 5-7 років. Навчання спрямоване на орієнтацію дітей в

інформаційному просторі; визначення себе як особистості, що має власну

точку зору, в сім’ї, колективі, соціумі; розвиток аналітичного та

асоціативного мислення, фантазії та уяви; загальне знайомство з екранними

видами мистецтва; формування критичного ставлення до побаченого на

екрані.

Основний рівень навчання розрахований на дітей 12-14 років і передбачає

безпосереднє знайомство з кіно-, відеотворчістю. Звертається особлива увага

на виявлення і розвиток творчих задатків з використанням різних методів

активізації творчого процесу (МАТП). Відбувається знайомство з історією

розвитку кіно та телебачення, вводяться поняття професійної етики та норм

поведінки. Набувається практичний досвід створення відеопродукції на

основі теоретичних викладок по написанню сценарію, режисерській та

операторській роботі. Ретельно підбираються теми для майбутніх фільмів,

проводиться пошукова робота. Фільмам, створеним дітьми на місцевому

матеріалі, надається перевага, оскільки вони більш цікаві і зрозумілі

7

майбутньому глядачеві. Навчити дітей бачити незвичайне у звичайному і

донести це до глядача під своїм власним кутом зору – важлива задача для

педагога. «Дивовижне - поруч» - лейтмотив розповідей про цікавих людей та

історію рідного краю. При написанні оригінальних сценаріїв обов’язково

вводиться виявлення конфлікту (або, навіть, штучне його підсилення).

Процес подолання конфлікту (або протиріч) і є рушійною силою при

написанні сценарію. Для цього використовуються евристичні прийоми –

Принципи усунення конфліктних ситуацій (ПУКС), запозичені у

винахідництві та адаптовані для роботи з дітьми в кіно творчості [5].

Талановиті діти (після 14 років), що виявили особливі здібності,

переходять до вищого рівня навчання, що передбачає, здебільшого,

індивідуальну роботу по створенню конкретних відео робіт. На цьому етапі

надається перевага самостійній роботі та поглибленому вивченню попередніх

розділів програми; відбувається знайомство з елементами монтажу та

звукорежисури; проводиться робота в Інтернеті (в тому числі і по

популяризації власних робіт); відбувається профорієнтація.

Заключним етапом роботи дитячої кіно-, відео студії являється створення

«кінозалу», «кінолекторію» або «кіноклубу», де систематично відбувається

перегляд відео робіт (кінофільмів) та їх обговорення у вигляді бесід,

диспутів, творчих зустрічей з авторами та акторами, презентацій тощо. Тут

же можуть демонструватися і кращі зразки вітчизняної та зарубіжної

кінематографії та може бути організовано «кінолікбез» з наданням

елементарний знань екранної культури.

2. ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА

РІЗНИХ ЕТАПАХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Навчальний процес в дитячій теле-, кіно-, відео студії включає кілька

етапів. Не зосереджуючись на розділах навчальної програми, зупинимось

8

лише на моментах, що носять ознаки новизни в порівнянні з загально

відомими.

І етап – формування естетичних смаків у дітей дошкільного віку шляхом

залучення їх до аудіовізуальної медіа культури; розвиток уваги,

спостережливості, зосередженості, фантазії, аналітичного мислення, вміння

вирізняти позитивних і негативних героїв, вміння визначити місця дитини в

соціумі, створення умов для творчого розвитку дітей; перше знайомство з

елементами кіно-, відео творчості. Цей етап відповідає початковому рівню за

учбовою програмою першого та другого року навчання. Тематичний учбовий

план додається (додаток 1).

Дитина найкраще може розкритися тільки в умовах неформального

спілкування, в вільній невимушеній обстановці, в якій вона почуває себе

нарівні з іншими (в тому числі і з дорослими). Почуття власної гідності, своєї

особистої ваги та значимості дає дитині впевненість у собі, можливість прояви

своєї індивідуальності. Тому перше знайомство і подальше спілкування

педагога та вихованців повинно відбуватися в окремій кімнаті, в тісному колі,

де столи та стільці розставлені так, щоб кожен міг бачити очі всіх інших

гуртківців та керівника, відчути себе рівноправним членом колективу. (Група

при цьому розбивається на підгрупи в 6-10 чоловік, заняття в кожній підгрупі

ведуться окремо). Перша умова спілкування – доброзичливість, поважливе

ставлення до думки дитини.

Знайомство з екранною продукцією слід розпочати з демонстрації дитячих

фільмів, зокрема анімаційних, та їх обговорення. За допомогою мультфільмів

можна допомогти дитині самоусвідомити своє місце в соціумі, сім’ї, колективі.

Наприклад, фільм «Мама для мамонтеняти» дає уявлення про сторони світу та

про сімейні взаємовідносини. За допомогою запитань: «А де ти живеш, на

Півночі чи на Півдні?», «А як звати твою маму? Ким вона доводиться твоїй

бабусі? А ким доводишся бабусі ти?», - можна допомогти дитині

самовизначитись. Герої фільму можуть підштовхнути дитину до

9

самовдосконалення, наприклад бережного ставлення до речей (фільм

«Мийдодір»), тощо.

Далі вводяться поняття «добро» і «зло» на екрані, позитивний та негативний

герой. Діти підводяться до критичного сприйняття побаченого на екрані. При

цьому розмова розпочинається з речей відомих і зрозумілих дітям у побуті.

Наприклад, говоримо про котика та мишку, про те хто кого повинен боятися.

Потім згадуємо, що є і летючі миші, які мають крила та вміють літати. В якості

дидактичного матеріалу використовуємо статичні картинки (наприклад, скачані

з Інтернету). Далі переглядаємо мультфільм «День народження кота

Леопольда» та обговорюємо його героїв. Виявляється, кіт – добрий, а миші –

злі. Згадуємо про летючих мишей і переглядаємо фільм «Бетмен». Головний

герой у нас теж виявляється позитивним, оскільки він бореться зі злом.

Порівнюємо Леопольда та Бетмена – хто з них кращий. І діти погоджуються,

все ж таки – Леопольд. Бо він нікого не вбиває, а намагається перевиховати

підлих мишей.

З засобами та «мовою» кіно (наявність «картинки», звуку та руху) теж

знайомимося на конкретному прикладі. Для цього обираємо казку В. Катаєва

«Цветик-семицветик» (на українську мову не перекладаємо, оскільки дітям і

так зрозумілий її зміст). Спочатку керівник читає друкований текст в книжці і

просить вихованців уявити як виглядала дівчинка Женя та що вона чула в місті

і в лісі. З’являється кілька образів – діти бачать героїню кожен по-своєму.

Порівнюємо їх з ілюстраціями казки. Далі вмикається фрагмент радіопередачі,

діти вже чують голоси героїв та інтершуми оточуючого середовища. До тексту

та «картинки» додається звук, що сприяє підсиленню емоційного впливу на

вихованців. Потім вмикається анімаційна версія казки, діти бачать мальованих

героїв мультфільму в русі та аналізують їхні дії та вчинки. Після цього

вихованцям пропонується екранізація цієї ж казки, що максимально наближає

твір до реального життя. Ігровий фільм найлегше сприймається дітьми,

оскільки він відповідає середовищу, в якому вони живуть. Та якщо знову

10

запропонувати їм описати (або намалювати) головну героїню – вона вже буде

дуже схожою на побачену ними на екрані. Отже, кіно, полегшуючи сприймання

інформації, одночасно «вимикає» уяву та фантазію – невід’ємні складові творчо

обдарованої дитини. Це легко можна відновити, якщо запропонувати дітям

створити свого героя. Виховне значення такої роботи можна наочно

продемонструвати, запропонувавши дітям написати на окремих пелюстках свої

бажання, а потім відмовитися від них на користь тих, кому вони більш потрібні.

Згідно даними Національного союзу сімейних асоціацій (Росія)

«неповнолітні діти проводять щорічно 1400 (!) годин, контактуючи з

різноманітними екранними медіа, тоді як на спілкування з батьками йде в

середньому 154 години. В той же час відомо, що в Росії в середньому батьки

розмовляють зі своїми дітьми всього біля 30 – 40 хвилин на день» [6].

А В. А. Сухомлинський говорив: «Роки спостереження за духовним

розвитком вихованців протягом довгих років від молодшого віку до зрілості

переконали мене в тому, що стихійний неорганізований вплив на дітей кіно,

радіо, телебачення не сприяє, а скоріше шкодить правильному естетичному

вихованню».

Отже, екранною медіаосвітою треба займатись з дітьми якомога раніше, ще

з дошкільнятами.

ІІ етап - виявлення і розвиток аналітичних та творчих здібностей,

критичного мислення вихованців у процесі опанування знань і практичних

умінь при створенні закінченої відеопродукції. Цей етап відповідає основному

рівню навчальної програми . Тематичний план додається (додаток 2).

На першому етапі виховання дітей аудіовізуальними методами

використовуються також і окремі елементи активізації колективної творчості,

що знаходять свій розвиток при подальшому навчанні.

Креативні способи освоєння основ медіапедагогіки при

колективній творчості добре описані, зокрема, А. Федоровим, доктором

11

педагогічних наук, професором, президентом Асоціації кіноосвіти та

медіапедагогіки Росії [7].

Не повторюючи його розробок, додамо кілька власних рекомендацій.

Активізувати увагу, спостережливість, логічне мислення можна за

допомогою комбінації відчуттів органів сприйняття. Робимо це у формі гри, в

невимушеній обстановці. Учбову групу поділяємо на підгрупи: «рукощупи»,

«вухослухи», «окозори», «носонюхи» та «аналітики». «Рукощупам»,

«вухослухам» та «носонюхам» зав’язуємо очі та по черзі даємо якийсь

предмет, пропонуючи описати його по відчуттям на дотик, слух та запах. Потім

«окозори» описують його візуально, а «аналітики» (що теж предмет не бачать)

намагаються його впізнати.

Пробудженню творчих задатків, розвитку творчого уявлення, формуванню

власного досвіду дітей приділяється особлива увага педагога. Для цього

широко використовуються різні методи активізації творчого процесу (МАТП),

відомі, наприклад, в винахідництві та адаптовані для роботи з дітьми. Так,

наприклад, «брейнстормінг», або «мозковий штурм» - відомий метод

колективного рішення винахідницьких задач в галузі техніки. Та з його

допомогою можна спробувати вирішити будь-які конфліктні ситуації (в тому

числі соціального, психологічного, літературного плану, тощо). Застосування

«мозкового штурму» в роботі дитячої телестудії привело до безлічі творчих

знахідок як художньо-естетичного, так і технічного плану.

Інший відомий метод активізації творчого процесу – «Синектика», або

«Метод аналогій та асоціацій». Виділяємо для себе «пряму аналогію» (хто та

що схожий), «особисту аналогію», або «емпатію» (акторське перевтілення),

«фантастичну аналогію» (вигадані нереальні герої), «символічну аналогію»

(вибір назви) та «метод асоціацій», або «логічний ланцюжок». Різноманітні

форми побудови логічного ланцюжка (продовжити асоціативний ряд, логічно

пов’язати два випадкових слова, скласти вірші за римованими словами, тощо)

12

вкрай необхідні для роботи юних сценаристів та тележурналістів. Не завадить

їм і «метод контрольних запитань», до якого входять: «відповідь у запитанні»,

«провокаційні запитання», «психологічні провокації». Втім, використовуючи

цей метод завжди треба пам’ятати про журналістську етику, щоб не поставити

свого співрозмовника у незручне становище. До перерахованих методів слід

віднести і суту журналістські прийоми: «зміна точки зору», «зниження або

підвищення пафосу», «незвичайний поворот», «ефект підсилення», «парадокс»,

«загадка», «натяк», «гіпербола», «метафора», тощо.

Розвитку логічного мислення та уяви допомагають колективні ігри,

наприклад, «Бум-бум». Це смішне словосполучення означає якийсь загальний

признак, притаманний учасникам гри (наприклад, колір очей), що треба

відгадати. «Метод непрямих запитань», що розвиває аналітичне мислення,

полягає у впізнанні «героя» по дотичним прикметам. «Показуха» розвиває

акторські здібності, а «зіпсований телефон» - вигадливість та уяву.

Використання різних МАТП доцільно використовувати на початку кожного

заняття – це активізує творчий потенціал та налаштовує дітей на діяльність.

ІІІ етап – індивідуальна робота над створенням закінчених відео робіт,

відповідає вищому рівню навчання. Тематичний план додається (додаток 3).

На цьому етапі гуртківці використовують весь здобутий на попередніх

етапах досвід та поглиблюють попередньо набуті знання. Вони вже знайомі з

екранною культурою, знають основні прийоми кінотворчості, дотримуються

журналістської етики, мають уявлення про сценарій, драматургію та

режисерсько-операторську роботу, у них вже є певний досвід у створенні міні-

фільмів. Їхнє завдання – створення оригінальних робіт, здатних конкурувати з

кращими зразками дитячого кіно. Одних знань тут замало – треба зуміти

утримати увагу глядача протягом всього перегляду, до останніх титрів зберегти

його зацікавленість.

13

«Саме зацікавленість, як відмічають психо-фізичні дослідження, позитивно

впливає на всі фізичні процеси і функції: сприйняття, увагу, пам’ять, мислення,

волю». [8].

Отже, здатний зацікавити глядача фільм (відеоробота) надовго залишиться у

нього в пам’яті, примусить його замислитись над проблемою, порушеною

автором. Та такі фільми здатні створити тільки по-справжньому творчі

особистості.

Головна передумова творчості – наявність конфлікту (або штучне його

створення). В суспільстві – це політичні протистояння, в сім’ї – проблема

батьки-діти, в побуті – бажання та можливості, в винахідництві – наявність

технічних протиріч. І методи усунення цих конфліктів однаково діють у всіх

сферах, вони універсальні. Усунення конфлікту – рушійна сила творчості.

Існує ціла наука винахідництва – теорія вирішення винахідницьких задач,

«алгоритм винаходу», «вепольний аналіз», тощо. Альтшулер, Осборн, Аріст -

всесвітньо відомі теоретики винахідництва. Та, як відомо, навчити творчості (як

і таланту) неможливо. Можна тільки її пробудити, створити умови для її

розвитку. І краще, щоб сталося це якомога раніше, бажано в дитячому віці.

Ми вже говорили про універсальність творчого процесу. То ж не будемо

знову «винаходити велосипед». Вже давно проаналізовано і систематизовано

методи усунення технічних протиріч, так звані евристичні прийоми. Можна

просто спробувати використати їх і для усунення будь-яких конфліктних

ситуацій (в тому числі і в дитячій кінотворчості). Не будемо механічно

переносити їх, спробуємо підійти до цього творчо – об’єднаємо, узагальнимо,

адаптуємо. Залишимо всього 15 і назвемо їх «Принципами усунення

конфліктних ситуацій» (ПУКС):

1. Принцип переходу в інше вимірювання.

2. Принцип асиметрії, антиваги, дисгармонії.

3. «Дешева недовговічність замість дорогої довговічності».

14

4. Принцип універсальності.

5. Принцип копіювання.

6. Принцип попереднього напруження.

7. «Перетворити шкоду на користь».

8. Принцип «підставленої подушки».

9. Принцип «навпаки».

10. Принцип динамічності, або «проскоку».

11. Принцип самообслуговування.

12. Принцип об’єднання, або «матрьошки».

13. Принцип однорідності.

14. Принцип безперервності корисної дії.

15. Принцип дроблення, місцевої якості, відкидання та регенерації частин.

Дидактичний матеріал додається (додаток 4).

Дітям зовсім не обов’язково знати назви цих принципів – вони

придумають свої назви. Наприклад, принцип копіювання вони назвуть

ксероксом, а принцип безперервної корисної дії – бабусею і таке подібне. На

перших порах ми навіть про них не говоритимемо, ми просто зобразимо їх у

вигляді добре знайомих картинок і повісимо у видному місті – нехай діють на

підсвідомість..

Та використовуватимемо ми їх обов’язково. Для переконливості варто

сказати – всі фільми дитячої телестудії «РАКУРС», що стали переможцями на

Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах, було створено з використанням

цих принципів.

Слід зауважити, що пропоновані методи активізації творчого процесу

(МАТП) та принципи усунення конфліктних ситуацій (ПУКС)

використовуються не тільки у сценаріях фільмів, а й в організації самого

творчого процесу. Таблиця додається (додаток 5).

15

ІV етап – масова робота в галузі екранної культури, популяризація

відеопродукції дитячої студії та кращих зразків вітчизняного та світового кіно,

розширення глядацької аудиторія в місті та поза його межами.

В результаті багаторічної роботи дитячої телестудії «РАКУРС» в її активі

накопичилось кілька десятків відеоробіт, що мають навчальне, розвиваюче та

виховне значення. З метою донесення їх медіатексту до зацікавленої аудиторії,

при дитячій студії організовано постійно діючий «Кінозал», відвідувачами

якого можуть бути як діти, так і дорослі. Робота «Кінозалу» передбачає не

тільки перегляди фільмів, а й їх обговорення, диспути на теми, висвітлені на

екрані. Перелік пропонованих для перегляду фільмів із зазначенням тем,

хронометражу та анотацій додається (додаток 6).

Крім того, дитяча телестудія «РАКУРС» має свою сторінку в мережі

Інтернет, що дозволяє значно розширити потенційну глядацьку аудиторію.

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пропонована методична розробка рекомендується в першу чергу для

використання в гуртках, пов’язаних з екранною творчістю (медіаосвіта, кіно,-

відео, телетворчість). Матеріал може виявитись цікавим та корисним і для

інших гуртків позашкільних закладів як технічного, так і художньо-естетичного

спрямування. Її елементи можуть бути використані на уроках медіаосвіти та

естетичного виховання в загальноосвітніх школах та інших навчальних

закладах.

16

ВИСНОВОК

Актуальність проблеми медіаосвіти потребує комплексного її вирішення.

Залучення дітей до знайомства з елементами екранної культури та орієнтація їх

у медіапросторі повинні розпочинатися ще у дошкільному віці та

поширюватися на всі вікові категорії. Застосування інноваційних технологій

виводить навчальний процес на якісно новий рівень. Це дозволяє створювати

конкурентноспроможні дитячі відеороботи, здатні перемагати на

Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах. Робота та досягнення дитячої

телестудії «РАКУРС», де була апробована пропонована методична розробка її

керівника, ілюструються у додатку (додаток 7).

17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про позашкільну освіту»

2. Програма гуртка «Медіа культура»/Програми для творчих об’єднань

позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, соціально-

реабілітаційний напрямок. Суми. ТОВ Видавництво «АНТЕЙ», 2005

3. Програма творчого об’єднання «Дитяче телебачення» /Програми для

творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів,

соціально-реабілітаційний напрямок. Суми. ТОВ Видавництво «АНТЕЙ»,

2005

4. Авторская программа Е. В. Куценко «Программа занятий по основам

аудиовизуальной культуры для начальной школы». «Союз кинематографистов

Крыма»

5. Г. Солдатенко. Використання методів активізації творчого процесу та

евристичних прийомів для виявлення і розвитку творчих здібностей дітей/Кіно

і діти. – Випуск 2. – Збірка методичних матеріалів. – Дніпропетровськ: обл.

ДЮК «Веснянка»: «Інновація», 2006. – с.4-18

6. Челышева, И.В. Медиаобразование для родителей: освоение семейной

медиаграмотности [Текст] / И.В. Челышева. – Таганрог: Изд-во ТТИ ЮФУ,

2008. – 184с. ISBN 978-5-8327-0258-2.

7. Федоров А. В. Медіаосвіта: творчі завдання для школярів//Відкритий урок:

розробки, технології, досвід. 2010. №1

8. Герасимов О. О. Методична розробка «Впровадження науково-

дослідницької та винахідницької діяльності в навчальний процес гуртків

технічної творчості». Ладижинський міжшкільний навчально-виробничий

центр «Спадщина» (Вінницька область)

18

9. Кіно і діти (збірка методичних матеріалів з досвіду роботи). Випуск 1.

„Бібліотечка Веснянки”. м. Дніпропетровськ, 2003

10. Сивоконь Е. Если вы любите мультипликацию. Из творческого опыта

режисера. Киев, «Мистецтво», 1985

11. Красный Ю. Е., Курдюкова Л. И.Мультфильм руками детей: Кн. Для

учителя. – М.: Просвещение, 1990

12. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. М.,

Просвещение, 1991

13 . Антонова В. Кино – юным. – М.1985

14. Голдовская М. Человек крупным планом. – М.: «Искусство», 1970

15. Булышкин Д. Любительский кинофильм: от замысла до экрана. М.,

Искусство, 1990.

16. Вайсфельд И. Азбука кино, сб., М., 1990

19

ДОДАТОК 1

Початковий рівень

(перший рік навчання)

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№

з/п Розділ, тема

Кількість годин

Теоре-

тичних

Прак-

тичних

Усьо-

го

1 2 3 4 5

Вступ. Екскурс в «Відео Світ». Інструктаж з ТБ. 2 2

Розділ 1. Самоусвідомлення, визначення місця

дитини в соціумі.

1.1 Організаційні питання. Визначення напрямків роботи.

Загальне знайомство з групою 4 6 10

1.2 Знайомство з кожною дитиною через її

самоусвідомлення 6 6 12

1.3 «Добро» і «зло» на екрані. Аналіз ситуацій і вчинків. 6 3 9

1.4 Поняття «герой фільму». Я – герой. Репетиція та

зйомка постановочних сцен. 2 4 6

Розділ 2. Країна Мультляндія

2.1 Поняття про анімацію як різновид кінотворчості 4 4

2.2 Знайомство з технічними засобами, необхідними для

створення рухомих картинок та їх відображення на

екрані

5 5

2.3 Вибір та створення мальованих героїв 6 4 10

2.4 Створення міні - «мультика» 8 8

Розділ 3. Ігрове кіно. Постановочні сцени

3.1 «Кінопроби» – перший досвід роботи перед

об’єктивом відеокамери 4 14 18

20

3.2 «Подивись на себе збоку» – аналіз відзнятого

матеріалу 2 4 6

3.3 Створення ігрового міні-фільму 10 11 21

Розділ 4. Створення дитячого відео фільму за

правилами драматургії

4.1 Підготовка до зйомки 4 4

4.2 Зйомка окремих сцен 25 25

4.3 Перегляд та аналіз змонтованого фільму 2 2

4.4 Зустріч з батьками, демонстрація фільму 2 2

Разом 45 99 144

Другий рік навчання


№



Теоре-

тичних

Прак-

тичних

Усьо-

го

1 2 3 4 5

Вступ. Визначення напрямків роботи. Інструктаж з ТБ 6 6

Розділ 1. Методи активізації творчого процесу.

Виявлення і розвиток творчих здібностей.

1.1 Творча спостережливість, фантазія й уявлення. 6 12 18

1.2 Логіка мислення. Побудова логічного ланцюжка 6 6 12

1.3 Хід образного мислення 5 10 15

1.4 Вправи на творчу пам’ять 4 8 12

Розділ 2. Дія на екрані

2.1 Почуття ритму. Темпо-ритмічна побудова дії 8 4 12

2.2 «Проба пера» – сценарна майстерність: «маленькі 7 8 15

21

шедеври»

2.3 Створення міні-фільму 9 12 21

Розділ 3. Кіновиробництво

3.1 Знайомство з професіями на ТБ 13 10 23

3.2 Телевипробування: я – ведучий, я- оператор, я –

освітлювач тощо 2 6 8

3.3 Підсумкове заняття 2 2

Разом 66 78 144

ДОДАТОК 2

ОСНОВНИЙ РІВЕНЬ



№



Теоре-

тичних

Прак-

тичних

Усьо-

го

1 2 3 4 5

1 Вступ. Інструктаж по ТБ. 2 2

Розділ 1. Основні поняття в галузі екранних мистецтв

1.1 Синтетична природа екранних образів. Віхи

історичного шляху. 2 2

1.2 Етичні критерії роботи ЗМІ. Моральні норми

поведінки. Відповідальність в роботі. 5 5 10

1.3 Види аудіо-візуальної продукції. Екранні засоби

інформації – кінематограф, ТБ, відео, Інтернет. 6 6

Розділ 2. Методи активізації творчого процесу

2.1 Розвиток уваги, логічного мислення, артистичних та

журналістських даних 10 10

22

2.2 Медіо освіта та кінопропаганда. Патріотичне,

естетичне, моральне виховання засобами екранних

мистецтв

76 76

Розділ 3. Основи тележурналістики

3.1 Специфіка мови телебачення 3 3

3.2 Багатофункціональність ТБ 3 3

3.3 Види телевізійної творчості 4 11 15

Розділ 4. Кіно як вид мистецтва

4.1 Уявлення про кіно творчість 6 6

4.2 Поняття про сценарій. Основи драматургії при

написанні сценарію 4 6 10

4.3 «Малі форми» ігрового кіно (реклама, кліп). 4 5 9

4.4 Специфіка мультиплікації 4 5 9

4.5 Ігрове кіно. Робота над створенням готових відео

робіт (ігрового фільму) 4 13 17

4.6 Неігрове кіно. Робота над документальним фільмом. 4 32 36

5 Підсумкове заняття 2 2

Разом 53 163 216

Другий рік навчання


№



Теоре -

тичних

Прак-

тичних

Усьо-

го

1 2 3 4 5

1 Вступ. Інструктаж по ТБ. 2 2

Розділ 1. Основні поняття в галузі екранних мистецтв

23

1.1 Синтетична природа екранних образів. Віхи

історичного шляху (повторення). 2 2

1.2 Етичні критерії роботи ЗМІ. Моральні норми

поведінки. Відповідальність в роботі (поглиблене

вивчення).

5 15 20

1.3 Види аудіо- візуальної продукції. Екранні засоби

інформації – кінематограф, ТБ, відео, Інтернет. 4 6 10

Розділ 2. Методи активізації творчого процесу

(розширено)

2.1 Розвиток уваги, логічного мислення, артистичних та

журналістських даних 38 38

2.2 Медіо- освіта та кінопропаганда. Патріотичне,

естетичне, моральне виховання засобами екранних

мистецтв

18 18

Розділ 3. Основи тележурналістики (поглиблене

вивчення)

3.1 Специфіка мови телебачення 3 3

3.2 Багатофункціональність ТБ 3 3

3.3 Види телетворчості 3 3

3.4 Телепрограма. Види та жанри. 3 15 18

Розділ 4. Кіно як вид мистецтва

4.1 Уявлення про кіно творчість (повторення) 3 3

4.2 Поняття про сценарій. Основи драматургії при

написанні сценарію (поглиблено) 6 14 20

4.3 «Малі форми» ігрового кіно (реклама, кліп). 4 5 9

4.4 Специфіка мультиплікації 2 10 12

4.5 Ігрове кіно. Робота над створенням готових відео робіт

(ігрового фільму) 2 15 17

4.6 Неігрове кіно. Робота над документальним фільмом 2 34 36

24

5 Підсумкове заняття 2 2

Разом 44 172 216

ДОДАТОК 3

ВИЩИЙ РІВЕНЬ



№



Теоре-

тичних

Прак-

тичних

Усьо-

го

1 2 3 4 5

1 Вступ. Інструктаж по ТБ. Професійна етика

працівників ЗМІ. 3 3

2 Індивідуальність авторського стилю 3 3

3 Драматургічна побудова сценарію 12 12

4 Сценарна майстерність 12 12

5 Побудова і динаміка дії: темпо-ритмічна

побудова 42 42

6 Монтаж як мистецтво. Види монтажу 6 6

7 Акторська майстерність. Робота перед

об’єктивом. 27 27

8 Дикторська майстерність. Робота з мікрофоном 21 21

9 Озвучення відеоряду. Робота зі звуком 27 27

10 Оформлення готової відео роботи 21 21

11 Пошук «хроніки» та додаткових кадрів 42 42

Разом 12 194 216

25

ДОДАТОК 4

Дидактичний матеріал (ілюстрації ПУКС)

1.Принцип переходу в інше вимірювання

2. Принцип асиметрії, антиваги, дисгармонії

3. «Дешева недовговічність замість дорогої довговічності»

26

4. Принцип універсальності

5. Принцип копіювання

6. Принцип попереднього напруження

27

7. «Перетворити шкоду на користь»

8. Принцип «підставленої подушки»

9. Принцип «навпаки»

28

10. Принцип динамічності, або «проскоку»

11. Принцип самообслуговування

12. Принцип об’єднання, або «матрьошки»

29

13. Принцип однорідності

14. Принцип безперервності корисної дії

15.Принцип дроблення, місцевої якості,

відкидання та регенерації частин

30

ДОДАТОК 5

Використання МАТП та ПУКС в організації творчого процесу

31

ДОДАТОК 6

Фільми виховного та пізнавального значення, створені

дитячою телестудією «РАКУРС» комунального закладу

«Верхньодніпровський Палац дитячої та юнацької творчості»

Тема Назва Анотація Хроно-

метраж

Пр

им

ітк

и

1.Знайомство

з кіно

творчістю та

роботою

дитячої

телестудії

«РАКУРС»

«Візитка»

Коротка розповідь про

роботу студії

4 хв.

«Реконструкція»

(док. фільм)

Розповідь про «піонера»

українського кіно Д.

Сахненка та реконструкція

його роботи «Запорозька Січ»

15 хв.

«Невже нам вже?..»

Екскурс в історію роботи

студії

цикл робіт,

тривалістю

до 10 хв.

2.Патріотич

-не

виховання

«Верхньодніпровськ:

пам’ять і пам’ятники»


Про пам’ятники міста та

пов’язані з ними події

15 хв.

«Баба Люба»


Розповідь про долю солдата,

що загинув під час ВВВ, та

несподіване продовження

цієї історії

15 хв.

фрагмент фільму

5 хв.

«Двічі вбитий, тричі

похований»


Про події ВВВ під час

визволення

Верхньодніпровського

району восени 1943 року та

про три поховання одного

солдата

15 хв.

«Країна доброти»


Про історію роботи


ПДЮТ

15 хв.

32

«Зайшло сонце за

віконце»


Про втрачені традиції

будівництва українських

глиняних хат

9 хв.

«Мій рідний край»


Про історичні, археологічні,

етнографічні, природні

пам’ятки нашого району

10 хв.

«Під звуки вічно

молодого вальсу»


Про розвиток освіти в

Україні на прикладі історії

СШ №1

15 хв.

«Життя довжиною в

епоху» (док. фільм)

Життєвий шлях В. В.

Щербицького

15 хв.

«Танці Білого Старця»


Пошуки можливих шляхів

занесення на наші землі

маски страхітливого

божества Тібетської релігії

Бон По

15 хв.

«Мотря»


Про кохану жінку гетьмана

Мазепи та про пошуки її

могили на окраїнах

Верхньодніпровська

15 хв.

«Ищите женщину»


Несподіваний поворот в

історії французької графині

де Ламот-Валуа, героїні

роману О. Дюма «Ожерелье

королевы»

15 хв.

«Казка про

Старого та

Річку» (док.

фільм)

Розповідь про краєзнавця з

с. Дніпровокам’янки В. А.

Сідака та про збереження

пам’яті про речі, що

втрачаються назавжди

10 хв.

33

3.Естетичне

виховання

«Красою повниться

душа» (док. фільм)

Про роботу гуртків


ПДЮТ

15 хв.

носій

VHS

«Зів’яле листя»


Про кохання в житті поета-

революціонера Івана Франка

15 хв.

«Фестиваль

позашкільних

закладів»

(телепрограма)

Знайомство з роботою

позашкільних закладів


району

15 хв.

«Х-tawon»

(програма)

Про музичні захоплення

молоді міста

15 хв.

Жінки-

поети

Верхньодн

іпров-

щини

«Єдина мить»


Життєве кредо Марії

Дубини, с.

Дніпровокам’янка

15 хв.

«Життя замало»


Про творчі захоплення

Галини Солдатенко,

м. Верхньодніпровськ

19 хв.

«Вікторія»


Життєстверджуюча позиція

мужньої жінки – художниці

та поетеси Вікторії

Савельєвої, сел. Дніпровське

15 хв.

«Де ти бродиш, моя

доле?» (док. фільм)

Пам’яті поетеси Марії

Бондаренко,

м. Верхньодніпровськ

18 хв.

4.Пріори-

тети

цінностей

(загально

людські

якості)

«Окраєць на окраїні»


Про ціну хліба та страхіття

голодомору

10 хв.

«Ку-ку-рі-ку!»

(ігровий фільм)

Про екологічні проблеми

сьогодення

4 хв.

«Ку-ку»


Життя за хвилинку

1 хв.

«Папа»


Про самотність динини в

сучасному світі при живих

батьках

4 хв.

34

«Марлен

Матус:

вспышки

памяти» (док.

фільм)

Про художнього керівника

кіноцентру «Веснянка» -

цікаву творчу людину, що в

будь-які часи не втрачала

своєї індивідуальності

15 хв.

«И дал мне

волшебник...» (док.

фільм)

Про К. Г. Емеретлі -

незвичайну людину, що

стояла біля витоків дитячої

мультиплікації в Україні

15 хв.

«Не 12 стульев»

(програма)

Про чистоту мови та про

сучасний «сленг»

15 хв.

«Гра» («Бібіка»)

(експериментальний

фільм)

Про становлення

особистості і залежність

людини від колективної

думки

6 хв.

«Паралельні світи»

(документальний

фільм)

Про сучасні субкультури

(Емо)

15 хв.

4.Фільми для

дошкільнят та

молодших

школярів

«АВС» (ігровий)

Про права дитини

3 хв.

«Фокус-покус»

(ігровий)

Про бережне відношення до

речей

4 хв.

«У бабусинім

садочку»

(анімаційний фільм)

Про природу та побут

рідного краю та про

повноцінність життя

3 хв.

«3х4» (ігровий)

Про наполегливість в роботі

1 хв.

«Бибика» (кліп)

Про збереження дитячої

індивідуальності

3 хв.

«Есть контакт!»

(ігровий)

Про пріоритети захоплень

сучасних дітей

1 хв.

« Моя сім’я»

(ігровий)

Відношення дітей до членів

своєї родини

4 хв.

4.Фільми,

рекомендова-

ні для

«Верхньодніпровськ:

пам’ять і

пам’ятники»;

35

обов’язкового

перегляду

«Мій рідний край»;

«Баба Люба»;

«Двічі вбитий, тричі

похований»;

«Єдина мить»;

«Вікторія»;

«Окраєць на

окраїні»;

«Папа»

36

ДОДАТОК 7

РОБОТА ДИТЯЧОЇ ТЕЛЕСТІДІЇ «РАКУРС»

ТА ЇЇ ТВОРЧІ ДОСЯГНЕННЯ

1. Робочі моменти

У творчому процесі

Операторська робота

Робота з мікрофоном

37

2. Краєзнавча робота

Біля козацького хреста

Зустріч з Марією Дубиною

«До джерел»

38

3. Музей студії «РАКУРС»

Експонати музею

39

4. Участь у фестивалях та конкурсах

Міжнародний фестиваль «Кришталеві джерела»

Перша «червона доріжка»

Наші перемоги

40

5. Цікаві зустрічі

Актор Олексій Колісник

Актор Володимир Талашко

Телеведуча та композитор Алла Мігай

41

6. Кращі випускники студії «РАКУРС»

Даша Перебийніс – тележурналіст каналу СТБ (Україна)

Катя Темченко – оператор (Росія) Ігор Щербаков – режисер-аматор (США)

Ірина Рибас – тележурналіст (Франція)

42

7. Масова робота («кінозал»)

Учасники кінолекторію в студії «РАКУРС»

Презентація фільму «Вікторія» в сел. Дніпровському

«І старі, і малі...» (глядачі кінозалу)

43

8. Творчі здобутки керівника студії «РАКУРС» Г.М.Солдатенко

44

9. ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ВИКОРИСТАННЯМ

ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОБОТИ СТУДІЇ

«ПРИЧИНА»... (використання МАТП та ПУКС)

ТА «НАСЛІДКИ» (результати роботи)

45

Documents

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО МОРАЛЬНО ЕТИЧНОГО …osvita-verh.dp.ua/files/2015/Soldatenko.pdf · педагогічне звання «керівник