2

3

ЗМІСТ

Вступ 4

1 Загальні положення 5

2 Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання

ОНАЗ ім. О.С. Попова 6

3 Структура дистанційного курсу та зміст його окремих елементів 9

3.1 Анотація курсу 11

3.2 Загальна інформація про курс 11

3.3 Методичні рекомендації щодо використання веб-ресурсів

курсу, послідовності виконання, особливостей контролю 11

3.4 Робоча навчальна програма дистанційного курсу 13

3.5 Підручник (навчальний посібник, конспект лекцій) 13

3.6 Консультації 14

3.7 Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи

студентів 14

3.8 Практичні (семінарські, лабораторні) роботи 15

3.9 Курсові (контрольні) роботи та методичні рекомендації щодо

їх написання та захисту 15

3.10 Тестові завдання для перевірки знань з дисципліни 16

3.11 Глосарій 16

3.12 Список рекомендованої літератури 16

3.13 Автори дистанційного курсу 17

4 Вимоги до технічного оформлення та розгортання навчально-

методичних матеріалів 17

4.1 Підготовка змістової частини дистанційного курсу 17

4.2 Вимоги до підготовки тестів 18

4.3 Порядок розгортання навчально-методичних матеріалів

дистанційного курсу у системі Moodle ОНАЗ 19

Перелік посилань 20

4

ВСТУП

Розвиток науково-технічного прогресу має наслідком еволюційні, а в

окремі часи і революційні зміни у технологіях виробництва, рівні та способі

життя соціуму. Сфера освіти також еволюціонує. З’являються нові форми

освіти, наприклад, дистанційне навчання.

Дистанційне навчання — це сукупність сучасних технологій, що

забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою

використання інформаційно-комунікаційних технологій від тих, хто навчає, до

тих, хто навчається [1].

Дистанційне навчання сьогодні набуває значної популярності внаслідок

спрощення доступу до навчально-методичних матеріалів, економії часу,

прозорості навчального процесу. Можна знайти багато переваг як очного, так і

дистанційного навчання, але не підлягає сумніву факт визнання дистанційної

освіти та усвідомлення її великого значення та попиту в усьому світі.

Ці рекомендації складені на основі [1 — 6] і містять вимоги

до складу навчально-методичних матеріалів, їх структури при підготовці

та створенні дистанційних курсів. Головна їх мета — допомогти викладачам у

розробці дистанційних курсів, а також уніфікувати їх форму і зміст в Одеській

національній академії зв’язку ім. О.С. Попова (ОНАЗ ім. О.С. Попова).

Дотримання цих рекомендацій дозволяє зробити структуру курсів більш

зрозумілою для студентів та суттєво полегшує процедуру внутрішньої і

зовнішньої сертифікації дистанційних курсів.

Відповідно до [1] і [2] під дистанційним навчанням розуміється

індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів

пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за

опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників

навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на

базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних

технологій.

Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом

застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для

підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» та

«магістр» відповідно до державних стандартів освіти.

Методичні рекомендації призначені для всіх учасників навчального

процесу в Академії, що використовують технології дистанційного навчання і

можуть бути корисними викладачам, аспірантам та іншим співробітникам

Академії, які беруть участь у розробці дистанційних курсів.

5

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до [2] терміни і поняття дистанційного навчання вживаються

у таких значеннях:

Дистанційна форма навчання — форма організації навчального

процесу у закладах освіти, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та

передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка

про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень.

Технології дистанційного навчання — комплекс освітніх технологій,

включаючи психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні, що надають

можливість реалізувати процес дистанційного навчання у навчальних закладах

та наукових установах.

Психолого-педагогічні технології дистанційного навчання — система

засобів, прийомів, кроків, послідовне здійснення яких забезпечує виконання

завдань навчання, виховання і розвитку особистості.

Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання —

технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів

(електронних ресурсів) навчальних дисциплін (програм), а також забезпечення

організації і супроводу навчального процесу за допомогою спеціалізованого

програмного забезпечення та засобів інформаційно-комунікаційного зв'язку, у

тому числі мережі Інтернет.

Веб-середовище дистанційного навчання — системно організована

сукупність веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), програмного

забезпечення управління веб-ресурсами, засобів взаємодії суб’єктів

дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням.

Веб-ресурси навчальних дисциплін (програм), у тому числі

дистанційні курси — систематизоване зібрання інформації та засобів

навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних

дисциплін (програм), яке доступне через Інтернет (локальну мережу) за

допомогою веб-браузера та/або інших доступних користувачеві програмних

засобів.

Система управління дистанційним навчанням — програмне

забезпечення, що призначене для організації навчального процесу та контролю

за навчанням через Інтернет та/або локальну мережу.

Система управління веб-ресурсами навчальних дисциплін (програм) — програмне забезпечення для створення, збереження, накопичення та

передачі веб-ресурсів, а також для забезпечення авторизованого доступу

суб’єктів дистанційного навчання до цих веб-ресурсів.

Суб’єкти дистанційного навчання — особи, які навчаються (учень,

вихованець, студент, слухач), та особи, які забезпечують навчальний процес за

дистанційною формою навчання (педагогічні та науково-педагогічні

працівники, методисти тощо).

Синхронний режим — взаємодія між суб’єктами дистанційного

навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі

дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі тощо).

6

Асинхронний режим — взаємодія між суб’єктами дистанційного

навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі,

застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо.

2 ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ОНАЗ ім. О.С. ПОПОВА

Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання ОНАЗ

ім. О.С. Попова об’єднують у собі структуру, що показана на рис. 1.

Moodle

ОНАЗ

Контент

Вебінар

Інші ресурси

навчального

призначення

Пакети

тестових

завдань

Адміністратор

Moodle

Викладач

Студенти

Співробітники

дирекції ННІ

ЛекціїПрактичні

заняття

Лабораторні

заняття

Відео- та аудіо записи

лекцій, семінарів тощо

Рисунок 1

Структура, що показана на рис. 1, дозволяє за допомогою єдиної

платформи інформаційно-комунікаційної технології об’єднати в єдину систему

та забезпечити взаємодію всіх суб’єктів дистанційного навчання.

Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання значною

мірою використовують веб-ресурси навчальних дисциплін, які можуть містити:

- методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання

завдань, особливостей контролю тощо;

7

- документи планування навчального процесу (навчальні програми,

навчально-тематичні плани, розклади занять);

- відео- та аудіозаписи лекцій, семінарів тощо;

- мультимедійні лекційні матеріали;

- термінологічні словники;

- практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

- віртуальні лабораторні роботи із методичними рекомендаціями щодо їх

виконання;

- віртуальні тренажери із методичними рекомендаціями щодо їх

використання;

- пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування

з автоматизованою перевіркою результатів, тестування з перевіркою

викладачем;

- ділові ігри із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

- електронні бібліотеки чи посилання на них;

- бібліографії;

- дистанційний курс, що об’єднує зазначені вище веб-ресурси навчальної

дисципліни (програми) єдиним педагогічним сценарієм;

- інші ресурси навчального призначення.

Отже, центральним компонентом навчальної дисципліни у дистанційному

навчанні є дистанційний курс. Кожен курс повинен мати:

- якісне інформаційне наповнення;

- структуру навчально-методичних матеріалів;

- логіку вивчення навчального курсу;

- чіткий графік виконання студентами навчального плану;

- критерії, засоби і системи контролю та оцінювання;

- налагоджену систему взаємодії студента і викладача.

Веб-ресурси навчальних дисциплін в Академії розміщуються на

навчальному порталі і знаходяться під керуванням системи дистанційного

навчання (СДН) Moodle.

Викладач має змогу самостійно створювати дистанційні курси та

редагувати їх за необхідності. Студент може дистанційно, через Інтернет (у

разі, якщо він зареєстрований у системі Moodle ОНАЗ) ознайомитися з

навчальним матеріалом, отримати завдання, надати результати, пройти

контроль знань (тестування).

Доступ до ресурсів навчального порталу Moodle ОНАЗ персоніфікований.

Логін та пароль доступу студенти отримують у співробітника дирекції ННІ, а

той — в адміністратора серверу. Науково-педагогічні працівники проходять

реєстрацію в системі самостійно.

Кожний суб’єкт ДН має доступ лише до тих дистанційних курсів, на яких

він зареєстрований для участі у навчальному процесі. Реєстрація студентів на

дистанційному курсі здійснюється адміністратором системи Moodle ОНАЗ

спільно з працівником дирекції ННІ та викладачем цього курсу. По закінченні

навчання за програмою дисципліни адміністратор системи Moodle ОНАЗ

8

спільно з працівником дирекції ННІ та викладачем відраховує студентів з числа

його учасників.

Дистанційні курси можуть бути використані як засоби навчання для

студентів денної, заочної, дистанційної форм навчання на всіх етапах

навчальної діяльності студентів під час вивчення відповідних дисциплін.

Відповідно до нормативних актів МОН України навчальний процес за

дистанційною формою навчання здійснюється у таких формах: самостійна

робота, навчальні заняття, практична підготовка, контрольні заходи. Основною

формою організації навчального процесу за дистанційною формою є самостійна

робота.

Основними видами навчальних занять за дистанційною формою

навчання є: лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття,

консультації та інші. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між

суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, шо проводяться

дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової

інформації у синхронному або асинхронному режимі.

Самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу

передбачає використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які

студенти отримують через Інтернет. Вимоги щодо самостійного вивчення

навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навчальною

програмою дисципліни, методичними вказівками, інструкціями і завданнями,

що містяться у дистанційному курсі.

Лекція, консультація, семінар проводяться зі студентами дистанційно у

синхронному або асинхронному режимі відповідно до навчального плану. В

асинхронному режимі студенти можуть отримувати конспект лекцій з

текстовою та графічною інформацією або аудіовізуальний запис лекційного

матеріалу. У синхронному режимі (режимі реального часу) може

використовуватися текстовий чат та вебінари.

Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних (контрольних)

робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні

завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається

робочою програмою навчальної дисципліни. Результати виконання можуть

бути представлені (завантажені) у СДН.

Лабораторне заняття проводиться очно у спеціально обладнаних

навчальних лабораторіях або дистанційно з використанням відповідних

віртуальних тренажерів і лабораторій.

До інших видів навчальних занять при здійсненні навчального процесу

можуть відноситись ділові ігри, виконання проектів у групах тощо. Ці види

навчальних занять можуть проводитись очно або дистанційно у синхронному

або асинхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної

дисципліни.

Практична підготовка студентів, які навчаються за дистанційною формою

навчання, проводиться за окремо затвердженою навчальним закладом

програмою.

9

Контроль знань у дистанційних курсах передбачає такі контрольні

заходи:

- вхідний контроль;

- проміжний (тематичний, модульний) контроль;

- підсумковий контроль;

- самоконтроль;

- інший контроль, що визначається робочою програмою навчальної

дисципліни (дистанційного курсу).

Усі контрольні заходи визначаються робочим навчальним планом

дисципліни і можуть здійснюватися дистанційно з використанням можливостей

інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеоконференцзв'язку за

умови забезпечення аутентифікацїї того, хто навчається, або очно. Основною

формою дистанційних контрольних заходів є тестування із автоматизованою

перевіркою результатів та тестування з перевіркою викладачем.

3 СТРУКТУРА ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ ТА ЗМІСТ ЙОГО

ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Дистанційний курс повинен відповідати вимогам галузевих

стандартів щодо змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки,

діючим в Академії регламентуючим документам щодо розробки навчально-

методичних матеріалів, навчальним планам. Для уніфікації вимог до веб-

ресурсу (дистанційного курсу) в Академії визначається наявність у складі

курсів наступних структурних елементів навчально-методичного та

дидактичного забезпечення:

- Анотація.

- Загальна інформація про курс (вступ).

- Методичні рекомендації щодо використання веб-ресурсів курсу,

послідовності виконання, особливостей контролю.

- Робоча програма.

- Підручник (навчальний посібник, конспект лекцій).

- Консультації.

- Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів.

- Практичні (лабораторні) роботи.

- Курсова робота та методичні рекомендації щодо її написання та захисту

(якщо передбачено навчальним планом).

- Тестові завдання для перевірки знань з дисципліни.

- Глосарій.

- Список рекомендованої літератури.

- Автори змістовної частини дистанційного курсу.

Замість файлів з підручниками та методичними рекомендаціями

можна розмістити гіперпосилання на такі в електронній бібліотеці Академії.

10

Окремі елементи дистанційного курсу можуть бути не включеними до

навчально-методичних матеріалів дистанційного курсу, якщо вони не

передбачені навчальним планом (наприклад, курсові роботи та методичні

рекомендації щодо їх написання та захисту).

Для реалізації вищевказаних структурних елементів у системі

Moodle ОНАЗ викладачі можуть використовувати рекомендовані далі засоби, а

також додаткові ресурси та види діяльності системи Moodle, які можуть

зробити навчання студентів більш змістовним, корисним та привабливим у

відповідності до методичного досвіду кафедри.

При компонуванні елементів у дистанційному курсі варто дотримуватися

структури, зображеної на рис. 2.

Назва курсу, анонс

Загальна інформація про курс

Модуль (тема) 1

Модуль (тема) N

Підсумкова атестація

Автори змістовної частини.

Новини (форум).

Методичні рекомендації щодо

використання веб-ресурсів курсу, графік

послідовності виконання, особливостей

контролю.

Робоча навчальна програма.

Підручник (навчальний посібник, конспект

лекцій).

Консультації (чат, вебінар).

Курсові роботи (завдання, методичні

вказівки).

Глосарій.

Список рекомендованої літератури. Теоретичний

навчальний матеріал

Структурований електронний конспект

лекцій (електронний посібник)

Файли (веб-сторінки, посилання)

документів

Мультимедійні презентації

Аудіо- відео- матеріали

Вебінар Самостійна робота

Практичні

(лабораторні,

семінарські) роботи

Модульний

контроль

Індивідуальні завдання, критерії

оцінювання та форма подання результатів.

Методичні вказівки.

Варіанти завдань, критерії оцінювання та

форма подання результатів.

Методичні вказівки.

Контрольні питання, типові завдання.

Тести для самоконтролю.

Контрольний тест.

Контрольні питання, типові завдання.

Тести для самоконтролю.

Контрольний тест.

Рисунок 2

11

Під час створення матеріалів для дистанційного навчання слід

враховувати не тільки зміст, методику але й оформлення.

3.1 Анотація курсу

Анотація — невеликий за розміром матеріал, який презентує курс. В

ньому повинні бути висвітлені такі питання: повна назва курсу, коротка

характеристика курсу, перелік тем, шо розглядаються у курсі. За анотацією

студент вирішує, наскільки корисним буде йому матеріал курсу, які знання він

отримає та як у майбутньому він зможе їх використати.

Обов'язковим елементом анотації має бути інформація про статус курсу: у

розробці, апробація, завершений.

Анотація готується у довільній формі. Основою анотації може бути

навчальна програма дисципліни. Анотація курсу у СДН Moodle задається у

параметрах курсу у відповідному полі. До анотації курсу мають входити такі

елементи:

- назва дисципліни;

- статус (у розробці, апробація, діючий (відпрацьований));

- автори;

- мета викладання;

- основні завдання курсу;

- знання;

- вміння;

- володіння.

3.2 Загальна інформація про курс

Загальна інформація про курс (вступ) — окрема секція курсу з

коротким довільним описом та інформаційним матеріалом щодо дисципліни,

яка розкриває перелік елементів цього курсу та особливості його опанування.

Така секція у курсах Moodle розміщуються першою. Саме в цій секції

рекомендується розмістити частину структурних елементів навчально-

методичного та дидактичного забезпечення дистанційного навчання.

3.3 Методичні рекомендації щодо використання веб-ресурсів

курсу, послідовності виконання, особливостей контролю

Дані методичні рекомендації повинні містити загальну інформацію, яка

допоможе студентам ефективно використовувати веб-ресурси курсу у цілому.

Тут можна вказати особливості користування елементами курсу. Обов'язково

слід вказати календарний навчальний план дисципліни (графік) вивчення

дистанційного курсу та критерії оцінювання (розподіл балів, які отримують

студенти).

12

Що стосується детальних методичних вказівок щодо організації

самостійної роботи, лабораторних, курсових робіт, то їх краще вказувати у

відповідних елементах курсу.

Календарний навчальний план дисципліни (графік) вивчення

дистанційного курсу розробляється на основі робочої навчальної програми

дистанційного курсу. Календарний план повинен визначати методичну

послідовність вивчення тем, розподіл навчальних годин за видами занять,

форми проведення контролю, а також види занять та контролю і їх тривалість,

які проводяться викладачем. План-графік вивчення курсу складається з

переліку заходів (видів занять), які реалізують безпосередньо навчальний

процес з дисципліни. Для кожного заходу призначаються терміни проведення,

можливість оцінки й інші параметри.

Система дистанційного навчання має свій функціональний контроль

плану вивчення курсу. У СДН Moodle викладач може встановити формати

курсу: Формат-календар для планування навчання за чіткими календарними

датами, або Формат-структура для планування за тематичними секціями, де

за умовчанням кожна тема відповідає одному тижню навчання. У момент

початку занять з такого календарного плану для кожної групи або окремого

студента створюється навчально-тематичний план з конкретними датами,

проставленими відносно моменту початку занять. У зв’язку з цим викладач

повинен чітко визначити термін вивчення курсу в цілому, терміни вивчення

окремих тем курсу, а також терміни передбачених видів навчальних занять та

проведення консультацій.

Загальна тривалість навчання з дисципліни (курсу) визначається

затвердженим в установленому порядку робочим навчальним планом

дисципліни для дистанційної форми навчання. Вона не може бути меншою, ніж

за денною формою за спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних

рівнів.

Обсяг часу роботи викладачів та види занять для дистанційної форми

навчання повинні відповідати установленим навчальним планом з конкретної

спеціальності. Види робіт, види звітності, методи контролю, розподіл балів, які

отримують студенти, повинні виповідати робочій навчальній програмі

дистанційного курсу.

Критерії оцінювання (розподіл балів, які отримують студенти)

визначаються для забезпечення прозорості навчання. Важливою є інформація

про оцінювання видів робіт, тобто студент повинен чітко знати, за що і скільки

балів він може отримати.

Система дистанційного навчання Moodle має засоби автоматизованого

оцінювання, формування та показу журналу оцінок. Тому відповідно до

встановленого розподілу балів викладач повинен встановити оцінки у

налаштуваннях елементів дистанційного курсу (тести, завдання, лекції).

13

3.4 Робоча навчальна програма дистанційного курсу

Робоча навчальна програма є обов'язковим елементом організації

дистанційного курсу і повинна розроблятися відповідно до діючих

нормативних положень МОН України та Академії. Студент повинен мати змогу

побачити, чим керується викладач у дистанційному курсі при подачі матеріалу,

постановці завдань, оцінюванні знань.

Робочу навчальну програму варто розташовувати у секції із загальною

інформацією про курс у вигляді різних ресурсів: файл для скачування, web-

сторінка чи посилання на сторінку де ця програма розташована.

3.5 Підручник (навчальний посібник, конспект лекцій)

Даний елемент дистанційного курсу є основним змістовим модулем

дисципліни, який розкриває теоретичний та практичний зміст кожної теми за

всіма питаннями, що входять до неї відповідно до програми навчання.

Основний зміст кожної теми має бути викладений коротко й доступно,

починаючи з теоретичної частини, визначень, прикладів, таблиць, схем,

діаграм, рисунків із подальшим переходом до рекомендацій викладача щодо

засвоєння матеріалу дистанційного курсу, висновків за темою. Крім того,

доцільно також пропонувати студенту додатковий матеріал, який може

включати:

- термінологічний словник ключових понять (категорій) із визначенням їх

сутності;

- нормативні документи або фрагменти з них, які необхідні в процесі

вивчення теми;

- довідкову інформацію (таблиці, формули, діаграми, ілюстрації до

теоретичних викладок);

- приклади з господарської діяльності вітчизняних та зарубіжних

телекомунікаційних компаній;

- питання для самоконтролю засвоєння матеріалу теми;

- додаткову літературу для поглибленого вивчення.

Для цього елементу дистанційного курсу рекомендується

використовувати підручники із дисципліни або навчальні посібники за всіма

темами програми, які видані викладачами академії.

Якщо у дистанційному курсі використовуються підручники, які

охоплюють всі теми дисципліни, то їх краще розмістити у секції із загальною

інформацією про курс у вигляді ресурсів типу файл або посилання на

відповідний ресурс в електронній бібліотеці Академії або в мережі Інтернет.

Якщо підручники охоплюють окремі теми, то їх аналогічним чином краще

розмістити у відповідних секціях дистанційного курсу.

За відсутності підручників або навчальних посібників у

дистанційному курсі може бути застосований конспект лекцій, який видано в

Академії.

14

Для представлення теоретичного матеріалу у відповідних секціях (темах)

дистанційного курсу краще розміщувати електронні конспекти лекцій. Вони

можуть містити:

- структуровані електронні матеріали, зміст яких відображає логіку

навчання за курсом і надає студенту теоретичні відомості з теми у

повному обсязі. Цей елемент курсу також може містити тестові питання,

за допомогою яких здійснюється контроль засвоєння матеріалу;

- мультимедійні презентації лекцій;

- додаткові електронні навчальні матеріали: флеш-ролики: аудіо- і відео-

матеріали; довідкові та нормативні документи (форми, шаблони,

стандарти, нормативні акти, закони тощо).

По кожній темі (розділу) та з дистанційного курсу в цілому повинні

даватися висновки. Висновки повинні бути надані у стислій формі,

окреслювати коло вивченої інформації та показувати можливість застосування

набутих знань у практичній діяльності.

3.6 Консультації

Консультації необхідні для спілкування студентів з викладачем, для

обміну досвідом з іншими студентами. Для консультацій характерні чітко

визначений час початку, тривалість та періодичність. Для організації

консультацій у режимі реального часу у системі дистанційного навчання

використовується спеціальний вид діяльності — Чат. Також може

використовуватися обмін повідомленнями та вид діяльності — Форум. Для

консультацій у режимі он-лайн з аудіо- і відеоспілкуванням,

обміном даними, демонстрацією робочого столу та віддаленим керуванням

найкраще підійдуть вебінари.

3.7 Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи

студентів

Значна частина навчальних годин при вивченні кожної дисципліни

відводиться на самостійне опрацювання. У матеріалах дистанційного курсу

необхідно розмістити додатковий теоретичний матеріал, завдання для

самостійного виконання та методичний матеріал, який забезпечить його якісне

виконання студентами. Завдання формулюється у такій формі: текст завдання,

форма подання результатів виконання, критерії оцінювання, термін виконання,

список додаткових друкованих та Інтернет-джерел.

Індивідуальні завдання у дистанційному курсі Moodle розміщуються у

вигляді виду діяльності Завдання. Свої результати виконання студент може

надати безпосередньо у цьому виді діяльності письмово або надіслати файлом.

Викладач оцінює надіслані на сервер відповіді та надсилає студентам коментарі

з приводу результатів виконаного завдання.

Методичні рекомендації до самостійної роботи, видані автором або

іншими викладачами ОНАЗ, у дистанційному курсі можуть розміщуватися у

15

секціях відповідних тем у вигляді ресурсів типу файл або посилання на

відповідний ресурс в електронній бібліотеці Академії.

За відсутності виданих методичних рекомендацій автор готує методичний

матеріал та розміщує його в курсі у вигляді ресурсів типу файл, веб-сторінка,

або посилання на веб-сторінку.

3.8 Практичні (семінарські, лабораторні) роботи

У матеріалах дистанційного курсу обов'язково має бути перелік

практичних (лабораторних, семінарських) робіт у вигляді окремих ресурсів. До

кожної роботи потрібно сформулювати мету та завдання, які забезпечують

формування вмінь та навичок, необхідних для засвоєння теми, надати

методичні рекомендації з їх виконання, форму надання результатів виконаної

роботи, критерії оцінювання кожної роботи, список індивідуальних завдань,

завдань для виконання у парах та групами.

Лабораторні роботи, для виконання яких необхідно спеціальне

обладнання та реальні об’єкти, виконуються в аудиторних умовах, про що

зазначається при формулюванні завдання.

Формулювання практичних (семінарських, лабораторних) робіт у системі

Moodle рекомендується розміщувати у розділі виду діяльності Завдання.

Список варіантів індивідуальних завдань рекомендується розміщувати у

структурно-підлеглих ресурсах папка, файл або веб-сторінка.

Навчально-методичні матеріали, допоміжні матеріали (таблиці, схеми,

норми та інше), до яких студенти можуть звертатися при виконанні завдання,

потрібно оформляти у вигляді: веб-сторінки, посилань на файли різних

форматів.

Результат виконання лабораторної (практичної) роботи студенти можуть

надсилати викладачеві в електронній формі до навчального порталу, подавати у

паперовому вигляді або усно. Після перевірки та оцінювання виконаних

завдань, викладач має виставити бали в електронний журнал дистанційного

курсу.

3.9 Курсові (контрольні) роботи та методичні рекомендації щодо їх

написання та захисту

Цей елемент повинен складатися із двох частин: переліку варіантів

(рекомендованих тем) курсових (контрольних) робіт та методичних

рекомендацій до їх виконання.

У методичних рекомендаціях доцільно спрямувати увагу студента на

вимоги до змісту теоретичної та розрахунково-аналітичної частин, наявність

пропозицій та висновків, навести приблизний план роботи по одному із

варіантів, а також правила оформлення роботи, порядок направлення

викладачу, систему захисту та оцінювання роботи.

Курсові (контрольні) роботи та методичні рекомендації до їх

виконання можна розмістити у дистанційному курсі у вигляді ресурсів типу

16

файл або веб-посилання на відповідний ресурс у електронній бібліотеці

академії.

3.10 Тестові завдання для перевірки знань з дисципліни

Тести мають своєю метою перевірку (самоперевірку) ефективності

засвоєння матеріалу. Тести можуть відрізнятися цільовим призначенням для:

самоконтролю, перевірки поточних знань, підсумкового контролю. Виходячи з

цього, тести розробляються з окремих тем (модулів) та з дисципліни в цілому.

При підготовці тестів, які будуть використовуватися у СДН Moodle, слід

продумати та визначити для кожного тесту такі атрибути і параметри:

- тип тесту (для самоконтролю, вхідного, проміжного, підсумкового

контролю);

- види питань у тесті (вірно/невірно, одинарний або множинний вибір

правильних відповідей, зіставлення визначень і варіантів відповідей,

числова відповідь, коротка відповідь з введенням з клавіатури та інші);

- максимальна кількість балів за увесь тест;

- бальна оцінка за кожну вірну відповідь;

- прохідний бал;

- режим видачі питань студенту (вибіркові або усі питання з

запропонованих);

- відведений час для тестування;

- кількість спроб.

Для роботи з тестами система Moodle має спеціальний вид діяльності —

Тест. Тести можуть створюватися у самій системі, або імпортуватися з

спеціального структурованого текстового файла.

3.11 Глосарій

Глосарій включає перелік термінів, ключових понять (категорій)

дистанційного курсу з визначенням їх сутності. При викладанні змісту термінів

та базових понять повинна бути лаконічна за формою та чітка за змістом

інформація. Терміни надаються в алфавітному порядку. Глосарій у

дистанційному курсі розміщується у розділі виду діяльності — Глосарій.

3.12 Список рекомендованої літератури

Список рекомендованої літератури включає у себе базову,

допоміжну літературу та інформаційні ресурси. Тому у дистанційному курсі

можна навести список із робочої навчальної програми з збереженням

оформлення і наповнення у вигляді ресурсів файл або веб-сторінка і розьістити

у секції із загальною інформацією про дистанційний курс. За можливості у цих

ресурсах літературні джерела слід зробити гіперпосиланнями на відповідні

ресурси в електронній бібліотеці Академії або мережі Інтернет.

17

Список рекомендованої літератури в повному обсязі наводиться

тільки один раз (за виключенням робочої навчальної програми) і готується як

окремий елемент дистанційного курсу. В інших елементах, за необхідності,

наводяться тільки посилання на номер літературного джерела з цього списку.

3.13 Автори дистанційного курсу

Дистанційний курс з дисципліни є навчально-методичним виданням. У

зв’язку з цим заключний елемент «Автори» повинен містити перелік авторів,

які брали участь у створенні дистанційного курсу. До них відносяться автори

змістовної частини курсу та автори дизайну і програмування. Список авторів

готується кафедрами з вказівкою авторства по кожному елементу, а також з

наданням інформації про наукові ступені та вчені звання авторів.

4. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТА РОЗГОРТАННЯ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

4.1 Підготовка змістової частини дистанційного курсу

Навчально-методичні матеріали для створення дистанційних курсів

повинні включатися кафедрами в план навчально-методичних видань

навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання та проходити всі

процедури видання навчально-методичної літератури (авторська підготовка,

редагування, затвердження, видання), які передбачені діючими в Академії

регламентними документами з цього питання.

Підготовка та технічне оформлення змістової частини дистанційного

курсу має проходити з дотриманням даних рекомендацій.

Змістова частина дистанційного курсу готується у структурованому

вигляді. Це значить, що кожний структурний елемент курсу створюється в

окремому файлі. Імена файлів повинні відповідати їх змісту і писатися малими

латинськими символами.

Електронний конспект лекцій, який планується розміщувати у

дистанційному курсі повинен мати чіткий поділ за темами, що розглядаються у

відповідній лекції. Якщо у лекції (або окремому питанні) передбачається

короткий тест для контролю засвоєння матеріалу, то цей тест надається у кінці

відповідного матеріалу разом із характеристикою:

- видом тестового питання;

- правильною відповіддю;

- критеріями оцінювання;

- тощо.

Під час оформлення навчально-методичних матеріалів слід

дотримуватися вимог та рекомендацій з підготовки до друку методичних

видань в Академії.

18

Файли можуть надаватися у різних форматах: PDF, Power Point, Open

Office, Microsoft Word, Microsoft Excel.

Рисунки можуть бути представлені в різних графічних форматах,

наприклад, .jpeg, .gif, .png та інших.

Для аудіо- відео рекомендується використовувати такі формати:

- .mp3 - MPEG Audio Stream, Layer ІІІ;

- .flv - Flash-віео;

- .f4v - Flash-відео;

- .swf- файл анімації Macromedia Flash (Adobe, Inc.);

- .ogg - HTML 5 аудіо;

- .acc - HTML 5 аудіо;

- .webm - HTML 5 відео;

- .m4v - HTML 5 відео;

- .ogv - HTML 5 відео;

- тощо.

Для демонстрацій аудіо- відео та проведення вебінарів рекомендовано

використовувати сервіси YouTube.

За необхідності застосування більш складних інформаційних

технологій (озвучення лекційного матеріалу, використання кольорових

рисунків та слайдів, доповнення фрагментами кіно- та телефільмами)

приймаються окремі проектні рішення, які узгоджуються між автором курсу,

дизайнером та адміністратором (ІТ-спеціалістом) СДН Moodle ОНАЗ.

4.2 Вимоги до підготовки тестів

Контроль знань студентів для перевірки рівня засвоєння навчального

матеріалу та спонукання до регулярної роботи проводиться протягом усього

навчання за допомогою комп’ютерних тестів. Завдання для тестів, їх апробацію

та частоту тестування визначає кафедра.

Перевірка та оцінювання відповідей на контрольні тести здійснюється

автоматично системою дистанційного навчання, або викладачем.

До кожного тесту автори повинні підготувати картку тесту у вигляді

документа Microsoft Word, де вказати характеристики:

- тип тесту (для самоконтролю, вхідного, проміжного, підсумкового

контролю);

- максимальну кількість балів за увесь тест;

- прохідний бал;

- відведений час для тестування;

- кількість спроб.

Кожне тестове питання у СДН Moodle має свій параметр максимальної

кількості балів за правильність відповіді. Рекомендується приводити у

відповідність сумарну максимальну кількість балів за питання, що включені у

тест, з максимальною кількістю балів за увесь тест.

У багатьох видах тестових питань правильність кожного варіанта

відповіді задається і розраховується як відсоток від максимальної кількості

19

балів за питання: від 0% за неправильну відповідь до 100% за повністю

правильну.

Тести можуть готуватися як у СДН Moodle, так і у текстовому

процесорі Microsoft Word, однак на розгляд кафедри подаються у файлі

формату txt (звичайний текстовий файл) з кодуванням UTF-S. Це зумовлено

тим, що правильно підготовлений файл може використовуватися для швидкого

імпорту тестів у СДН Moodle.

4.3 Порядок розгортання навчально-методичних матеріалів

дистанційного курсу у системі Moodle ОНАЗ

Відповідальність за структуру, повноту та інформаційний зміст

дистанційного курсу несуть кафедра та автори курсу. Відповідно розгляд

навчально-методичних матеріалів дистанційного курсу проводиться на

методичному семінарі кафедри.

Для подачі навчально-методичних матеріалів до розгляду та

затвердження кафедрою, автор (автори) готують їх у структурованому

електронному вигляді. Після розгляду дистанційного курсу на методичному

семінарі кафедри у відповідному протоколі семінару фіксується затвердження

курсу, що розглядається, та рекомендація щодо його розміщення у СДН Moodle

ОНАЗ у статусі «у розробці».

Далі підготовлені навчально-методичні матеріали повинні бути

розгорнуті у системі ДН Moodle ОНАЗ. Процес розгортання навчально-

методичних матеріалів у системі ДН Moodle ОНАЗ повинні проводити автор

(автори) дистанційного курсу у співпраці з адміністратором СДН Moodle

ОНАЗ. Після завантаження та розгорнення дистанційного курсу його

(дистанційний курс) розглядає відповідна експертна комісія, яка створюється та

затверджується Методичною радою ОНАЗ ім. О.С. Попова. У разі позитивного

рішення експертної комісії дистанційний курс отримує внутрішню

сертифікацію і переводиться у статус «апробації».

У статусі «апробації» з дистанційним курсом працюють студенти

дистанційної форми навчання (навчаються), автор (автори), відповідальні

викладачі від кафедр, спеціалісти відділу (сектору) дистанційного навчання.

Проходить процес відпрацювання (апробації) курсу. В разі потреби вносяться

необхідні зміни або доповнення в окремі елементи інформаційних матеріалів

курсу. Якщо у процесі відпрацювання (апробації) курсу протягом навчального

року не виявлено суттєвих неточностей, то курс переходить у статус «діючий

(відпрацьований)». Діючий (відпрацьований) дистанційний курс у процесі

свого розвитку може змінюватись, доповнюватись різними матеріалами

(текстовими, аудіо, відео, анімаціями, рисунками та інше).

20

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Дистанційне навчання [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%

B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BD

%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

2. НАКАЗ МОН № 466 Про затвердження Положення про дистанційне

навчання від 25.03.13 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13

3. НАКАЗ МОН №1518 Про затвердження Вимог до вищих навчальних

закладів та закладів післядипломної освіти, наукових, освітньо —

наукових установ, що надають освітні послуги за дистанційною

формою навчання з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців за

акредитованими напрямами і спеціальностями. [Електронний ресурс].

— Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1857-13

4. Дистанційні курси. Методичні рекомендації щодо підготовки веб-

ресурсу дисциплін при організації навчального процесу за

дистанційною формою / Укл. Новомлинець О.О., Дрозд О.П. —

Чернігів: ЧНТУ. 2013. — 32 с.

5. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і

правила оформлення. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://sumdu.edu.ua/images/stories/scientific_inf/research/dstu_3008-95.pdf

6. Анисимов A.M. Работа в системе дистанционного обучения Moodle.

Учебное пособие. 2-е изд. испр. и дополн. — Харьков. ХНАГХ. 2009. —

292 с.