Управління освіти і науки Виконавчого комітету Бориспільської міської Ради Міський методичний кабінет

Комплексний підхід докорекції вад вимови у дошкільників з

з ФФН та НЗНМ

Логопед дошкільного навчального закладу

«Теремок» Мацкевич Є.В.

Формування мовленнєвої готовності дошкільників із ФФН та НЗНМ до школи

- головне завдання логопеда дошкільного закладу.

Мова невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх

людських знань. Добре розвинене мовлення забезпечує успішне навчання дітей у

школі.

Згідно з концепцією лінгвістичної підготовки дітей до школи, розробленою Є.Ф.

Собатович «Концепція загально-мовленнєвої підготовки дітей до навчання в

школі»./Дефектологія.- 1997. -№ 1 \.,її основними завданнями є сформовані лексико-

граматичні навички мовлення, уміння оперувати морфологічними одиницями мови,

підготовка дітей до опанування писемного мовлення.

Аналіз шкільної успішності свідчить про недостатній рівень готовності дітей ізФФН

та НЗНМ до засвоєння принципів писання та читання.

Вони припускаються під час письма значної кількості орфографічних помилок, що

набувають під час письма значної кількості орфографічних помилок, що набувають

характеру стійких дизорфографій. У зв’язку з цим виникає необхідність у

підготовці дітей з ФФН та НЗНМ до засвоєння фонетично – морфологічного

принципу в дошкільному віці на практичному рівні опановування мовленнєвої

діяльності.

Звичайно в цьому віці сформувати орфографічні навички повною мірою

практично не можливо, однак при відповідному корекційно-попереджувальному

навчанні дитина може оволодіти окремими вербальними діями і операціями з

мовленнєвими одиницями, що входять до її структури.

Це значною мірою забезпечить її готовність до правопису в школі.

Отже велике значення для засвоєння норм правопису має ступінь сформованості

всіх сторін мовлення. Грамотне з погляду орфографії письмо та осмислене читання

формується на базі засвоєних практичних мовних знань з фонетики, лексики і

граматики.

Тому перед логопедом дошкільного закладу стоїть завдання скорегувати мовні

недоліки у дітей з ФФН та НЗНМ в комплексі.

Основні методи та принципи корекції вад вимови у дітей.

Логопед починає свою роботу з глибокого і всебічного,разом з вихователями,

вивчення своїх підопічних,налагоджує дружні взаємини з ними, знімає напруження,

привертає до себе увагу батьків, встановлює з ними контакти. До складу

логопедичної групи, з якої працює логопед, входять дошкільнята з ФФНМ та

загальним недорозвиненням мови, тобто недорозвиненням лексичної і фонетичної

граматичної будови мови. Слух і інтелект у них нормальний. Тому навчання має бути

розвиваючим, треба паралельно працювати над збагаченням, уточненням словника,

формування граматичного боку мовлення, психічних процесів: уваги, пам”яті,

мислення.

Починаємо роботу із старшої групи.

Для мовлення цих дітей характерна незавершеність формування звуків,які

різняться тонкими артикуляційними або акустичними ознаками,процесу фонетичного

сприймання, бідністю словника і аграматизмами.

На початку роботи відзначається велика кількість звуків неправильно

вимовлених і вжитих, чимало дітей не можуть вимовляти багатоскладові слова і зі

збігом приголосних, переставляють склади,мають побутову розмовну мову.

Зазначені недоліки зумовлюють ускладнення та слабку орієнтацію у звуковому

аналізі мовлення, які є основою навчання читання і письма.

Виходячи з даних всебічних обстеження вихованців, проводиться корекційне

навчання, формуються паралельно всі мовні системи (фонетика, лексика, граматична

будова), а водночас психічні процеси. У навчанні грамоти важливу роль відіграє

сформованість у дитини вміння робити звуко-буквенний аналіз слів. Значна увага

приділяється розвитку аналітично-синтетичної діяльності. Оскільки навчити грамоті

без цього неможливо. Поділила дітей на групи. Здійснила індивідуально-

диференційований підхід до дітей – основний напрям у праці логопеда.

По-перше, це дає змогу ставити перед дітьми завдання, виконання яких

посильні для них, це запобігає стресовим ситуаціям, активізує мислення, надає

впевненості в собі, добирати завдання і керувати розумовим розвитком. По-друге,

індивідуальна робота допомагає краще враховувати можливості дітей, давати

завдання з поступовим ускладненням, а також давати домашні завдання на вихідні.

У своїх індивідуальних зошитах( з малюнками) діти виконують завдання з

загально-розвиваючих тем лексики, графічні диктанти, зафарбування трафаретів

букв, вивчення жартівливих скоромовок, чистомовок, прислів’їв, вправи дефектів

звукомови. Головний принцип – від простого до складного.

Майже вся наочність передбачає ігровий момент. Логічні завдання логопед з

друкованих видань, книжок – картинок, журналів,художньої літератури. Так, у грі

«Знайди звук» закріплюються знання про певний звук, який вивчається за

програмою, формується увага, фонематичний слух. Це може бути коротенький вірш,

загадка-забавлянка, жартівливі скоромовки.

На початковому етапі в старшій групі застосовую гру- наслідування: співаємо

пісеньки «водички», «комарика», «очерета» та інші.Виховують звукову культуру

мовлення, розвивають фонетичний слух завдання такого зразка «Добери слово на

відповідний звук», «Піймай звук»,«Склади речення», в якому всі слова

починаються ,наприклад , звуком «М» («Мама миє Милу милом»), «Назви кінець

слова», «Хто швидше знайде предмет» - слова-назви починаються відповідним

звуком. Логопед використовує реальні об’єкти або предметні малюнки, дібрані за

змістом завдань. Для активації аналітико-синтетичної діяльності дітей серед

малюнків або предметів можуть бути і такі, у назвах яких звуки відсутні .У

вихованні правильної вимови звуків, їх корекції, за основну береться наочний

приклад вимова логопедом окремих звуків і показ їх артикуляції, а потім – зоровий

контроль дитиною рухів свого артикуляційного апарату за допомогою великого

дзеркала

або індивідуального дзеркальця. Передбачається попередній розвиток і зміцнення

всіх частин артикуляційного апарата, координування його роботи з органами дихання

і голосотворення.

Для цього проводяться спеціальні вправи для губ і язика («Смачне варення»,

«Конячки», «Гойдалка»,»Горішки» та інші), підкріплюючи їх відповідними

сюжетними малюнками.

Застосовування ігрових прийомів, які ґрунтуються на наочності, полегшує

процес формування правильного дихання, зацікавлює дітей. Щоб викликати і

закріпити правильну звуковимову Євгенія Василівна вдається до картинок-символів,

предметних картинок на автоматизацію і диференціацію звуків, лото на закріплення

звуків, ігор «Квітка-семицвітка»,»Веселий поїзд», тощо, ставлячи різну мету на

різних етапах навчання.

Так, на першому етапі, коли починається підготовка до окремих звуків у складі

слова, дається завдання: «відірвати» у квітки-семицвітки пелюстки пелюстки із

зображенням предметів, у назвах яких є певний звук (скажімо «Р») .потім діти

підводяться до найпростішої форми аналізу виділення звука на початку, в кінці, в

середині слова: пропонується «відірвати» пелюстки, де у назвах предметів звук

перебуває у цих положеннях. У навчанні звуково-буквенного аналізу з умовної

зображувальної наочності найширше застосовується набори умовних позначень

(фішки на позначення голосних, твердих та м’яких приголосних звуків, звукової

лінійки індивідуальні та велику для фронтального показу логопедом). Дитина,

спостерігаючи за вимовою цих звуків дорослим, одноліткам і нею самою ( за

допомогою логопедичних дзеркалець) доходить висновку , що голосні звуки можна

позначати просто кружечком («чарівні» звуки, бо легко виходить з рота, їх ніщо не

затримує – ні зуби, ні губи, ні язик, їх можна співати, тягнути.)

В грі «Будиночок веселих звуків» - діти легко класифікують звукі,

узгоджуючи символ-фішку звука і власне промовлення.

Спостерігаючи за вимовою інших звуків діти доходять доходять висновку,

що приголосні варто вже позначати іншим символом – рисочкою ( це підказує

положення губ під час їх вимови), і що при вимові м’яких приголосних повітря з

рота потрапляє на ще більші перешкоди, а тому їх доцільно позначати двома

рисочками. Це все застосовується при індивідуальній практичній роботі.

Такі самі картинки-фішки, але більшого формату – у логопеда. Робота з ними

забирає не багато часу, проте дає вичерпну інформацію про рівень засвоєння

програмного матеріалу,формує у дітей елементарні навички навчальної діяльності –

сприймання завдання, його виконання, контролю і самоконтролю. Часом логопед

«помиляться», наполягає на тому, що названий звук саме такий, а не інакший. Цей

прийом активізує знання дитини, починається процес доведення, виправлення

помилки логопеда.

Провідними в цей час навчання грамоти є гра «З м’ячем”, з «Чарівною

скринькою», «теремком», «живими звуками».

На другому етапі навчання використовуються символи- смужки різної

довжини на позначення речення, слів, складів),олівці, крейду для графічного

зображення , каси букв і складів, набірні полотна. Особливе значення приділяється

використанню схем, таблиць, кросвордів, ребусів, які передбачають одночасне

закріплення вимови певного звука, букви, визначення позиції у слові, а також

кількості і послідовності звуків, букв.

При поділі слів на склади застосовуються ігри: «Заблукали», «Знайди слову

будинок», «Квітка-семицвітка», «Веселий поїзд», «Відгадай слово», «Поділи слово».

Добираючи картинки до дидактичних ігор, логопед прагне об’єднувати іх однією

лексичною темою. Скажімо використовуючи словник за темою «Посуд», підбирає

картинки, у яких є звук «С»: сковорода, склянка, миска, салатниця, сільниця,

каструля та інші. Закріпленню сприяє промовлення дітьми потішок, чистомовок,

скоромовок, загадок, віршів тощо.

Гра «Новосілля» готує дітей до розв’язання кросвордів.Лялька Даша переїздить у

новий дім на машині. За опорними предметами картинками і схемами слів діти

відгадують хто і що їде в машині. Послідовність при розв’язанні кросворду визначає

логопед,починаючи з найкоротшого слова.

Діти, зіставляючи назви предметів, зображених на опорних картинках

(кіт,шафа,ліжко) зі схемами слів і визначаючи послідовність звуків у назвах,

відгадують слова кросворду і заповнюють порожні клітинки, або ставлять картинки.

Як ускладнення, пропонується за готовими схемами слів, заповненими

умовними позначеннями голосних і приголосних звуків, сказати, які дерева ростуть

біля будинку або назвати імена мешканців (Вітя, Даша,Наташа).

Застосування умовних форм наочності збагачує пізнання, розвиває

уяву,здатність абстрагувати, узагальнювати,стимулює активність дитини.

Збагачення словника (пасивного і активного) дошкільнят-логопатів,розширення

знань,розвиток логічного мислення,формування часових і просторових

уявлень,граматичної будови мовлення здійснюється на основі ознайомлення з

навколишньою дійсністю шляхом розчленування навчального матеріалу на окремі

лексичні теми: «Сім’я, “Транспорт»,»Весна» (пори року), «Свійськи тварини» та

інші. Вони відповідають програмі виховання в дитячому садку,зміст їх розширюється

на різних вікових етапах з дотриманням принципів від простого до складного, від

конкретного до абстрактного, від аналізу до синтезу. Зазначені принципи зберігають

свою силу і при застосуванні наочності, значну частину якої складають натуральні

предмети, картинки та картини, таблиці,дібрані з урахуванням тематичної єдності

при поданні нових, закріплені наявних знань і в роботі над словником та

граматичною будовою мовлення.

Ілюстративний матеріал збирається поступово. Одні і ті самі картинки

використовуються у колекційному навчанні дітей різного віку, беручі до уваги

завдання, які ставляться на даному етапі роботи.

Широке застосування дидактичного розвивального матеріалу з

диференційованим підходом до кожної дитини значно підвищує ефективність

корекційного навчання. Використовується на різних етапах заняття: під час

пояснювання нового матеріалу,закріплення вивченого, перевірки знань дітей.

Активність дитини на логопедичних заняттях – необхідна передумова загального

мовного розвитку. Підвищенню її запобіганню втомлюваності на заняттях сприяє

своєчасна зміна діяльності: це рухова, розумова, мовна; що сприяє розвитку

психічних процесів: уяви, уваги,пам’яті, дозволяє швидко привертати увагу на різні

форми роботи. Формувати інтерес до навчання,допитливість, активізувати розумову

діяльність дошкільнят-логопатів допомагають іграшкові персонажі улюблених казок:

“Незнайко».,

«Петрушка», клоун Рома,дідусь Лісовичок, настільний театр,пальчиковий театр –

вони показують, ставлять запитання і хвалять дітей. Так, разом з Незнайком

складають слова, додають недостаючий звук. Дідусь Лісовик радіє правильним

відповідям дітей, дякує за допомогу. Разом з логопедом навчають «Незнайка».

Незнайко на вухо логопеду називає той чи інший предмет, а логопед мовби повторює

сказане слово,інтонує закінчення. Потім йде перехід до показу предметів за

інструкцією. Спочатку завдання виконує Незнайко, він допускає помилкові відповіді.

Діти повинні виправити його; пояснити правильне завдання. Завдання таки,як :

«Дивись, не помились, «Хто швидше і краще» та інші.

Для розвитку вміння уважно слухати, розвивати слухову уяву, утримувати в

пам’яті інструкцію логопеда і діяти за нею проводяться словесні і графічні

диктанти.

Етапи корекційно-виховної роботи із дошкільниками з вадами мовлення.

Процеси мислення і мовлення нерозривно пов’язані між собою. Рівень

оволодіння мовленням – показник розумових здібностей і загально психічного стану

дитини.Правильне читання значною мірою залежить від зорового сприймання, чіткої

вимови звуків, правильного дихання, словникового запасу, уважності до звуко-

буквенного складу слова.

Навчаючи дитину письму, недостатньо розвивати її руку та механічну пам’ять,

пропонуючи багаторазово повторювати готові зразки. Треба насамперед, задіювати

мислення малюка, тобто починаючи з аналізу того шляху, який має пройти рука

дошкільняти у процесі написання елементів літери, а не з відтворення самого руху,

використовуючи вправи на розвиток прийомів логічного мислення. Письмо

дошкільняти – це перехід від ігрового відтворення графічних форм до використання

графічних знаків ( букв), як елементів мови. Читання і письмо – складові

психофізичні процеси, складана інтелектуальна діяльність. Серед порушень існують:

фонематичні, оптичні, мне стичні і семантичні. При володінні основами читання

передує розвиток у дітей фонематичного слуху, навчанні її звуковому аналізу та

злитному читанню на наступному етапі.

Ознайомленню дітей з практичними навичками злитного читання передує

етап засвоєння звукової системи мови, вироблення інтересу до свідомого і активного

виконання звукового аналізу слів. Дотримання принципу наочності є необхідною

умовою засвоєння вмінь і навичок.

З набуттям знань про звуки, вмінням графічно позначати їх за допомогою

фішок, діти-логопати можуть без особливих зусиль здійснити перехід до позначення

звуків на письмі літерами. Діти, залюбки зустрічатимуться зі своїми давніми

знайомими фішками-чоловічками.

Ці зустрічі допомагають зробити перехід малят до літер більш цікавим та плавним.

Навчання читанню тісно пов’язане з удосконаленням навичок сприймання усного

мовлення, яке взаємообумовлене потребою слухати. З відчуття та сприймання

починається процес пізнання. Почуття подиву збуджує в дитині інтерес, активність,

бажання більше дізнатися.

Потреба зумовлює дію і малюк починає діяти, включається в розумові

операції. Відбувається процес мислення та пізнання. Не здогадуючись, що

навчаються,діти, бавлячись, граючи, спостерігаючи за довкіллям, набувають знань.

Проведення занять навчання з читання в ігровій формі, перенесення акценту на

гру, а не на процес читання, допомагає зняти емоційні переживання та напруження в

різі невдачі і підсилює задоволення та радість від виконаної роботи. Оскільки

мислення в дошкільнят наочно-образне, то і використовується наочно-образний

матеріал.

Головна мета вивчення рідної (української) мови в період навчання грамоти –

формування навичок читання та письма на основі засвоєння фонетико-

фонематичного принципу української мови.

Розвивальне навчання насамперед спрямовується на засвоєння дітьми

принципів читання і письма. Засвоївши поняття, дитина починає діяти свідомо.

Розвивальне навчання дає змогу засвоїти поняття для того, щоб воно з самого

початку забезпечувало участь дитини у навчальному процесі, не як об’єкта, а як

свідомого суб’єкта процесу.

Перший етап роботи (дозвуковий) – словниковий, підготовчий. Перш ніж

аналізувати звукову структуру слова, необхідно виділити його і осмислити як

значущу однини цю мови.

В цей час ознайомлюємо дітей із словом, для чого потрібна мова, для чого

потрібні слова. На цьому етапі важливо: збагачувати словник дітей (слово- назва

предмету, слова – «помічники», слово – дія, слово- ознаки),

Вдосконалювати звуковимову, використовуючи різноманітну наочність. Адже,

перш ніж перейти до звукового аналізу слів, дитині потрібно знати їх значення, вміти

правильно вимовляти, розвивати фонематичний слух.

Наприклад: ліс, ліс, лис,ліс; суп-зуб.

Для розвитку фонематичного слуху корисні вправи: «Зміни значення слова»:

замо'к - за'мок, на бе'резі – на бере'зі: а також графічні диктанти.

Використовуються такі ігри:

1. «Впізнай своє ім’я»: вистукується ритм слова – діти відповідають.

2. «Рибалочка» (на уважність) – збагачення словникового запасу:

Навмисно робиться помилка, загублене слово.

Ігри: «Розділіть слова на тематичні групи , «Дерева зла і добра», «Знайди зайве

серед запропонованих слів-назв малюків», Добери пару»: Хто це робить? - лікар –

лікує, вчитель -… і тд., «Складовий аукціон»: знайди слово, склади слово.

Для дітей-логопатів найважливішим є запам’ятовування звуків, а не літер.

Літера – один з початкових знаків грамоти, писемності, з літер будуються склади,

слова. Літера включає форму, величину. Просторові відношення знаку чи його

елементу, кількість подібних елементів. Основа – це звук. Літери – це ознаки для

писемного позначення звуків мови.

Потрібно розвивати увагу, просторове сприймання, графічні вміння.

Для цього використовуються індивідуальні картки для літер і таки ігри:

«Розкажи про літеру за схемою», «Передрукуй (або надрукуй) своє ім’я”,

«Будинок зі «своїх» літер», «Встав літеру замість крапки», «Вигадай речення, в

якому є ці слова», «Розфарбуй предмети, у назві яких є звук «А». Усі вправи, які

спрямовані на корекційну роботу, мають бути цікавими, дотепними, проводитись

в ігровій формі. Гра – основна діяльність, яка викликає у дітей інтерес,

захоплення.

Під час виконання завдань треба стежити, щоб дитина читала вголос склади

(а не літери, з яких вони складаються) правильно і швидко.

Дуже важливо, щоб весь час дитину супроводжували позитивні емоції.

Логопед хвалить малят за їхні успіхи, висловлюючи радість з цього.

Слова для звукового аналізу добираються у вигляді загадок, предметних та

сюжетних малюнків.

При навчанні звукового аналізу створюються умови, що діти зрозуміли, що

слово, як і будь-яка річ зроблена з якогось матеріалу:

будинок – з цегли, сукня – з тканини, зошит – з паперу; А з чого зроблені слова?

Діти спостерігають за роботою губ, зубів, язика та інше і доходять висновку, що

слова складаються зі звуків, звуки потрібні, щоб розмовляти, утворювати слова, за

допомогою яких ми можемо висловлювати свої думки.

Третій етап - буквенний. Перетворюється звукова модель на буквенну. Попередня

робота підготовлює дітей до опанування навичок читання і письма. На цьому етапі

звуковий (фонемний) аналіз слів має перетворитися на аналіз на звукобуквенний.

Логопед Євгенія Василівна, пояснює, що звуки ми чуємо і промовляємо, вони

живуть в царстві того, що ми чуємо. А букви ми бачимо, і живуть вони в царстві,

що ми бачимо. Основною метою на даному етапі є оволодіння навичками

поскладового читання з обов’язковим усвідомленням прочитанного. Для того,

щоб досягти цієї мети, вводяться елементи розвивального навчання, а саме:

1) Формуються у дітей уявлення про знакову будову букви: вірші про букву,

графіка, на що зхожа літера, розфарбування її, вирізання.

2) Визначення «роботи» голосних букв.

3) Визначення «роботи» приголосних букв.

4) Формується у дітей механізм читання.

5) Формується у дітей механізм письма.

Виробленню правильного читання допомагає система завдань:

1) Скоромовки, прислів’я, лічилки, вірші (контролюється чітка вимова окремих

звуків).

2) Словникова робота: утворення нових слів, слів-«родичів», доповнення речень,

визначення спільного звуку або якими відрізняються («зайве слово»).

Корекційна робота з дітьми, що мають різні рівні пізнавальної активності.

Розвиваючи мову дитини, не можна випускати і паралельний розвиток

пізнавальної активності. Розумове виховання дітей передбачає формування в них

активного пізнавального ставлення до навколишнього світу, здатність довільно

регулювати свою пізнавальну діяльність, вміти орієнтуватись у різноманітних

явищах та предметах.

Усе це сприяє створенню внутрішніх передумов, які забезпечують

продуктивність розумової діяльності дошкільнят, здатність дітей творчо

застосовувати знання для розв’язання практичних завдань.

Дорослий має спрямувати пізнавальну активність дітей на конкретні предмети

та явища.

Для встановлення рівня пізнавальної діяльності використовується тест

«Картинка», його суть полягає в тому, що дитині пропонують картинку, на який

зображено кілька персонажів у дії без ознак причини того, що відбувається.

Ось картинка – кажемо дитині і даємо змогу розглянути зображення – розкажи,

що ти на ній бачиш.

Діти з високим рівнем пізнавальної активності самостійно виділяють для себе

пізнавальне завдання та здійснюють цілеспрямований пошук,установлюючи

причинно-наслідкові зв’язки та відношення. Вони висувають кілька можливих

варіантів, обґрунтовують, оцінюють події, активно розв’язують можливі конфлікти,

намагаються з’ясувати причини того, що трапилось, шляхи виходу із ситуації, легко

відтворюють хід подій у минулому та передбачають, як вони складуться в

майбутньому.

Діти з середнім рівнем активності розуміють характер зображених подій, але не

вміють установити їх причини, виражають своє ставлення не до самої ситуації, а

тільки до окремих персонажів, виділяють лише одну причину того, що трапилось,

вважають її єдиною, ставлять багато запитань замість самостійного пошуку

відповідей.

Діти з низьким рівнем пізнавальної діяльності обмежуються переліком

зображених персонажів або без установлення залежності чи зв’язку між ними.

Вагаються у визначенні причини подій.

Кожний рівень пізнавальної діяльності зумовлений своїми причинами, тож і

робота з дітьми відповідно потребує різних видів взаємодії з ними дорослих

(логопеда, батьків, вихователів).

Допитливість і пізнання неподільні і супроводжуються гамою глибоких і

різноманітних переживань.

Велику увагу логопед приділяє повноцінному розвитку особистості дитини. В

центрі уваги – індивідуальність дитини, повага до неї.

Своє завдання логопед бачить в допомозі дитині бути щасливою.

А це особливо важливо для дітей з низькою самооцінкою. Тому дитину доцільно

ставити в ситуацію успіху. Це надихатиме її, підтримуватиме віру у власні сили.

Дитині потрібно дати те, що їй буде потрібно конкретно в житті; не тільки так

звану «готовність до школи», а навчати науки і мистецтва життя.

Взаємозв’язок роботи логопеда, вихователів, батьків – основа успіху корекції

вад вимови.

Дитина повинна вчитися бути сильною, самостійною, але і бути впевненою, що

вона не одна, що поруч завжди дорослі, батьки, колектив педагогів.

Коли логопед перший раз проводить батьківські збори, вона завжди говорить,

що ми єдине ціле:діти, логопед, батьки, вихователі, якщо тільки порушиться , хоч

один зв’язок із цього ланцюжка – дитина не отримує повноцінного виховання і

навчання, хороших наслідків колективної роботи у подоланні вад вимови.

Пояснює важливість і своєчасність корекції мовних дефектів. Різні діти, різні батьки і

тому логопед намагається бесідами, наочним прикладом переконати батьків –

максимум уваги дитині, щоб не упустити той дорогоцінний час старшої групи.

Намагається, щоб це був переконливий , діалогічний метод спілкування. Для цього

крім бесід показує практично, готує консультації, більше працює індивідуально.

Ніколи не дає оцінку: “Ваша оцінка слаба».Намагається працювати так, щоб батьки

були спокійні, впевнені, що для їх дитини зроблять усе, щоб вона почувала себе

щасливою і повноцінною.

Консультація для вихователів, логопедів «Взаємозв’язок у роботі логопеда

та вихователів логопедичної групи.”

Вирішити мовні проблеми дітей можливо тільки при грамотній праці вихователя

логопедичної групи під керівництвом логопеда. Вихователь дошкільного закладу

для дітей з порушенням мови крім загально навчальних завдань виконує і ряд

корекційних, які спрямовані на усунення сенсорної, волевої інтелектуальної

недостатності,зумовленої особливостями мовного дефекту. Таким сином складається

сприятлива основа для розвитку компенсаційних можливостей дитини, яке в кінці

сприяє оволодінню мови.

Необхідність своєчасного вирішення таких проблем, як компенсація мовних

дефектів, соціальна адаптація дітей зумовлюється тим, що діти з мовними

проблемами повинні оволодіти всіма видами діяльності, які зумовлені програмою

дитячого садка, щоб піти в школу підготовленими до навчальної діяльності.

Основні завдання вихователя в області розвитку мови;

- розширення і активізація мовного запасу дітей на основі розширення уявлень про

оточуюче;

- розвиток здібностей використовувати набуті знання зв’язної мови в

різних видах спілкування;

- автоматизація у вільній самостійній мові дітей навичок правильної

вимови звуків, граматичного оформлення мови згідно програми

логопедичних занять.

- В завдання вихователя входить повсякденний контроль за мовною діяльністю дітей

на кожному етапі колекційного процесу: він слідкує за мовною активністю,

правильним використанням поставлених звуків, відпрацьованих граматичних форм

і т.д.; у випадках необхідності тактовно виправляє мову дитини.

- Мова вихователя повинна бути зразком: чіткою, зрозумілою, інтонаційною.

Тема: Інтегроване заняття з розвитку зв’язного мовлення на тему

«В гостях у казки»

Мета: закріпити у дітей знання про склад мови (речення, слово, склад, звук), вміння

користуватись термінами.

Удосконалювати навички звукового та складового аналізу слів, читання слів за

першим звуком, придумування складів на певний звук, слів із цим складом, речень.

Розвивати зв’язне мовлення, доказове мовлення, фонематичні процеси: слух,

увагу,пам’ять.

Розвивати у дітей логічне мислення за допомогою методів ТРВЗ, знаходити засоби

розв’язання проблеми, вміння аналізувати ситуацію.

Збагачувати словниковий запас, навчати висловлювати свою думку.

Виховувати почуття дружби, взаємодопомоги, виховувати любов і бережне

ставлення до природи.

Обладнання:

Іграшки: їжак,багатоніжка, білочка,будинок,дикі тварини,птахи,площинні

зображення, горішки, лебеді,пиріжки, фрукти,друковані слова, олівці, папір, фішки.

- Діти, як ви думаєте, вірно зробила мама, що відпустила дівчинку одну до

бабусі в друге село? Чому? Яка небезпека може її підстерігати? Як ви думаєте, хто їй

може допомогти і як?

Ми будемо справжніми друзями і не залишимо Червону Шапочку одну.

Коли нас багато, ми сильні і нам нічого не страшно і я буду разом з вами. Іти треба

через ліс. А що таке ліс?

«Лісова Галявина».

Хтось нас уже чекає. Звідки вони дізнались, що ми тут будемо?

Напевно «лісове радіо» - так це сорока, яка все знає і всім про це розказує.

Це – «Їжачок – хитрячок».Він дуже розумний і тому він вчитель лісових мешканців.

Це його учні. Він хоче навчити їх лісової грамоти.

Що це він їм показує? Так, це фішки. Що позначають ці фішки? А з чого

складається мова людини (речення,слова,звуки). Гра «що я сказала». Візьміть

тварину чи пташку,назвіть словом, придумайте речення з цим словом.

(Вибірково-визначають кількість слів у реченні)

Нам підготувала одна красуня лісова свої подарунки, а хто це, ви повинні відгадати!

В неї очі мов горішки

Кожушанка хутряна

Довгий хвіст і куці вушка,

Спритні ланки

У дуплі живе вона?

А чому ви думаєте, що це білочка? Гра «горішки від білочки».

Логопед називає звук, а дитина відбиває балочкою на зображених на горішках символах.

Тепер у нас з’явився ще один друг.

Хід заняття:

Логопед:

- До нас завітали гості.

Привітаємось.

- А хто такі гості?

- А як ви думаєте гості це добре, чи погано?

- Так, гості, це завжди друзі, яким ми раді.

Сьогодні це мої друзі – логопеди.

- А хто такий логопед?

Логопед: Якщо перед вами будуть три дороги:

Перша дорога – дуже небезпечна

Друга – якщо підеш – заблукаєш.

Третя, яка веде в казку?

-Добре, що ви знайшли правильний вибір. Підемо в казку.

- А ось і персонаж цієї казки.

- Пригадали? А чому ви думаєте, що це червона шапочка?

Пригадаємо короткий зміст.

- А, що це в неї в такому гарному кошику?

- Може відгадаємо, що вона несе для своєї хворої бабусі, як ви думаєте? Давайте

понюхаємо спочатку, а потім будемо діставати по одному предмету і називати

(апельсин, лимон,банан).Діти достають із закритими очима, на дотик, запах –

впізнають, називають, чітко вимовляють звуки. А ще тут є пиріжки. Так смачно

пахнуть. Хочете взнати яка в них начинка? (натуральні пиріжки та площинні

зображення). На зворотній стороні написані слова: сир,яйце, рис, яйце,

капуста,горох, яблуко, м’ясо,гриби,вишні.(Дифернційований підхід).

Гра «Допоможи Багатоніжці».

Яка красива комаха.

Чого багато в цієї комахи?

Як ми можемо назвати комаху, в якої багато ніжок?

БАГАТОНІЖКА. Вона не може рухатися. Що це в неї на ніжки почиплялось?

Ми звільнемо її ніжки, виконавши завдання.

Це букви. Назвіть букву, придумайте склад з цією буквою про менших, бо ми

сильніше.

Зайчик: По лісочку бігла мишка

У торбинці несла книжку,

Об пеньочок зачепилась

І торбинку загубила.

Ту торбинку я знайшов

І до вас її приніс.

Логопед: тут написано, що нашої допомоги чекають птахи на озері, які не можуть

не літати, ні плавати. Вони зачаровані. А хочете знати хто їх зачарував?

Завдання: потрібно прочитати слово за першим звуком

Фрукти A Екскаватор Е Яблуко Я

Поспішаємо на допомогу ! Ось це озеро. Як називають цих птахів? ЛЕБЕДІ.

Вони зачаровані словами. Ці слова потрібно поділити на склади (предметні

шапочки) і кожному лебедю, які під номерами 1,2,3, - віддати ці шапочки. Якщо

буде слово 4 склади, то до самого великого лебедя.

Всім ми допомагали, були справжніми друзями. А тепер пограємось в гру «як я сам

себе врятую».

Думайте швидко і відповідайте:

Якщо вдома я побачу вогонь…….

- Незнайомець дзвонить тобі в квартиру, ати сам вдома…..

- Якщо ти заблукав в Києві, до кого потрібно звернутись в першу чергу?

- Взяв без дозволу ножа і порізав руку, сам,вдома.

Які номери телефонів потрібно знати кожній людині, дитині?

А чи знаєте ви свою адресу?

А ось і будинок бабусі. Вона нас чекає і приготувала свою мудру гру, яка називаються

«Чому?”.

Логопед: - Чому приходить лікар?

- Чому не можна дратувати собаку?

- Чому потрібно любити маму?

- Чому дитині не можна гратись із вогнем?

Бабуся нам дякує і говорить, що ми справжні друзі!!!

Давайте бабусі надрукуємо наші імена, щоб вона і Червона Шапочка завжди нас

пам’ятали. За те, що ми такі розумні, добрі – бабуся почастує нас гостинцями.