Кам’янець – Подільський БНРЦ

Загальношкільний виховний захід

Вихователь: Серафімович О.М.

Україна – наш спільний дім.

Мета: розвивати громадянські якості особистості: патріотизм,

громадянську свідомість і самосвідомість; виховувати в учнів любов до

Батьківщини, українського народу, державної мови, розуміння того, що від

сумлінної праці і навчання кожного, від усвідомлення себе часткою

українського народу залежить майбутнє і сучасне держави; розвивати

мовлення дітей, пам'ять, логічне мислення.

Обладнання: державна та національна символіка (Герб, Прапор, Гімн

України; Конституція України; рушники, коровай, гілочка верби, грона

калини, колосся пшениці, український вінок); символічні «стебла» пшениці

та символічні «зернята».

Словник: патріотизм, Герб, Гімн, Прапор, президент.

Хід заходу.

1. Вступна частина.

- Добрий день, дорогі друзі. 22 січня

наша країна відзначає День соборності. Отже,

мова сьогодні піде про нашу Батьківщину.

- Як називається наша країна? Якими

ще словами можна описати Україну?

- Що являється найбільшим

багатством нашої країни?(Загадка про хліб)

Вихователь: хліб – наше багатство. Саме тому символами нашого

заходу будуть сніп пшениці, вирощений на полях нашої рідної землі та

запашний коровай, випестуваний руками майстрів – пекарів.

(Хліб-сіль на рушнику та сніп колосків займають почесне місце у залі)

2. Основна частина.

Виступ учнів:

Україна – земля моя рідна,

Щедрі ниви, безмежні поля.

Ми зовемо тебе – земле хлібна,

Ти найкраща моя сторона.

Колосяться на ниві пшениця і

жито,

І везуть у комори зерно золоте.

Паляниці рум’яні, духмяні,

великі,

Нам до столу матуся тепер принесе.

Будем з хлібом, а значить -

Ми будем багаті.

Будем жити щасливо

І в будні, і в свято.

Країна чудова – степи і карпати,

Зелені сади біля кожної хати.

Як символ верба і квітуча калина

Вкраїну люблю – це моя Батьківщина

Тут чистеє небо і сонце в зеніті,

Зерно золотаве і грона налиті.

Тут слово правдиве і мова єдина

Тебе я люблю, ти моя Україна!

Вихователь: сьогодні ми з

вами «виростимо» символічні

колоски, які допоможуть нам

розкрити сутність нашої країни і

нашого життя для неї.

(На папері намальовані стебла

пшениці. На стеблі прорізані

отвори для зерняток).

Колосок «Ознаки держави».

Зернята: Герб, Прапор, Гімн, Президент, Конституція, мова)

- Що є основним Законом нашої країни?

Головний Закон нашої держави - Конституція.(Показую документ, слайд…)

- Коли була прийнята Конституція України?

- Що записано в Конституції?

Виступ учнів:

Права ми маємо усі такі:

На працю і на відпочинок,

Навчатись в школі можем ми,

Та слід нам думати про кожен вчинок.

Так, справді, адже маємо

крім прав

Обов’язки, що в Конституції

зазначені.

Трудитись так, щоб ти

корисним став

Своїй державі, матінці

Вітчизні.

Любити Батьківщину ми повинні

І бути справжніми для неї патріотами.

Батькам допомагати, рости сильними

І все робити це тільки з охотою.

(До колоска прикріплюється Конституція)

Вихователь:

- Як ви думаєте, що ще є ознакою держави?

- Чим країни відрізняються одна від одної?

Давайте пригадаємо все, що ми знаємо про державні символи.

Виступ учнів:

Як птах золотий, в переливах,

На прапорі грає, горить.

Це знак наш, це фабрики й ниви,

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря...

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність, –

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби...

Це юність, це клич покоління,

Що йдуть крізь життєву грозу,

Це слава твоя, Україно, –

Золотий непокірний Тризуб.

Вихователь:

- Герб – це символ чого?

- Що саме зображено на гербі?

- На якому тлі зображено тризуб?

- Скільки років нашому гербу?

(до колоска прикріплюється герб)

Виступ учнів:

Прапор - це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм :

Синє – небо, жовте – жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки є народом

українським в Україні.

Вихователь:

- Що символізує жовтий колір на

нашому прапорі?

- А що означає блакитний?

- Коли святкують День прапора?

(до колоска прикріплюється

прапор)

Виступ учнів:

Гімн України – це пісня держави,

В ньому лунають не просто слова –

Це наша історія, віра і слава,

Мрії і прагнення, наша душа.

Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка й міста –

Це клич один з мільйона голосів.

Вихователь:

- Хто автор Державного гімну України?

- Хто композитор?

- Як слухають гімн?

(слухання гімну України)

(до колоска прикріплюється гімн)

Ознакою держави є її

мова.

- Якою в Україні є

державна мова?

Виступ учнів:

Багато держав є, людей і мов

різних

Та кожному мила одна лиш

єдина

Найкраща з усіх, то є рідна

країна,

Мені ж наймиліша – моя Україна.

Наша мова калинова

І ласкава, і медова,

І багата, і не бідна

От що мова наша рідна

І в родині, і у школі

На заводі і у полі

Пречудово, пречудово –

Розцвітай же рідне слово!(до колоска прикріплюється напис «мова»)

Вихователь:

- А хто є першою особою в державі?

- На кому лежить відповідальність за все, що відбувається в країні?

Учень:

Країна наша має президента –

Людину, що за все відповідає

Турбується про нашу Україну,

Про наш добробут і навчання дбає.

(до колоска прикріплюється портрет президента)

Вихователь: от ми і «виростили» 1 - й колосок.

2 - колосок називається «Національні символи та обереги».

Діти, назвіть національні символи України.(Відповіді дітей).

Звісно, таких символів є багато. Сьогодні ми пригадаємо про деякі з них.

Виступ учнів:

Верба живуча всюди проростає.

Про те, що життя вічне, сповіщає,

Красу символізує, є святою.

І той здоровий, кого б’ють вербою

На вербний тиждень, перед

Великоднем,

Говорять, силу нам дає Господню.

Калина – символ щастя та краси,

Кохання вірного, що вічне на землі.

Весільний коровай нею

квітчають,

Оселю в свята завжди

прикрашають,

Калина і годує, і лікує,

Тож кожен нею з задоволенням

смакує.

Вінок український – це символ надії,

Кохання і молодості, світлої мрії.

Багато квіточок до нього вплітають,

І всі вони певне призначення мають.

Виходить учениця з хлібом на вишитому рушнику.

Вихователь: хліб і рушник – одвічні символи України. Хліб – сіль на

вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу.

Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало єдність, злагоду, глибоку

пошану. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час.

Виступ учнів:

Щедрим сонечком, ясним нині

Хліб лежить на новій скатертині.

Був він змелений і протришений

У діжі старенькій замішаний.

На тривогах, на нашій щирості

Він настояний і розчинений

Надихайтесь запахом хлібним,

Щоб він пахнув нам полем

рідним.

(До колоска прикріплюються

народні символи)

Вихователь:

Діти, якщо ми не згадали про якийсь

народний символ, то напишіть на

зернятках і прикріпіть до нашого

колоска.

3 –й колосок називається «Я і Україна».

- Яким є наш внесок у розбудову України?

- Які наші першочергові завдання на сучасному етапі?

- Напишіть на зернятках, що ми повинні робити для того, щоб

наша країна стала кращою, багатшою, сильнішою?

(Діти записують свої міркування під музику)

Вихователь: Впевнена, що ваші відповіді щирі. Давайте пригадаємо про

ваші завдання та обов’язки перед Україною.

Спробуємо заповнити наш колосок зернятками вашого вкладу до

процвітання України.

Виступ учнів:

З малої зернини зростає хлібина.

З малої дитини – доросла людина.

Ми діти твої, дорога Україно,

Зернятка малі колосистої ниви.

Земля моя мила – моя Україна!

Я тут народилась і тут я живу.

Для тебе я вчуся, знання здобуваю,

Бо я тебе дуже люблю.

Що можу я зараз для тебе зробити?

Чим можу я тобі допомогти?

Мабуть, головніше тепер – це учитись,

Щоб у майбутньому не підвести.

Хтось стане учителем, хтось космонавтом,

Усі ми колись оберемо свій шлях.

Та все починається з рідної парти,

У школі для злету беремо ми старт.

(Прикріплюється до колоска зернятко з написом «навчання)

Виступ учнів:

Праця посильна завжди корисна

Це пам’ятати повинні усі.

Мамі і татові я допоможу,

Бабусям, дідусям, сусідам моїм.

Картоплю зібрати,

Водиці принести,

Сходити по хліб в магазин…

Хіба це так важко?

Ні! Це ж бо так легко!

А допомога приємна усім.

(До колоска прикріплюється зернятко «праця»)

Виступ учнів:

Моя Україна – ліси і діброви,

І річка, що манить, на сонці блищить.

Поля і горбочки, струмки і ставочки…

Без цього усього не можна прожить.

Тож треба не тільки усе це любити,

Сміятися сонцю, краплинки ловити,

А слід берегти це багатство природне,

Не завдавати ні болю, ні шкоди.

(Прикріплюється зернятко «Охорона

природи»)

Виступ учнів:

Колосок до колоска –

Вийшла нива чимала.

Та пшениця в нас незвична –

повна наших знань вона.

Про країну – Україну,

Нашу рідну Батьківщину,

Яку треба нам любити,

Шанувати та цінити.

3. Заключна частина.

Вихователь: Ось і закінчили ми вирощування наших незвичайних

колосків. Але на цьому не можна зупинятися. Адже Україна наша така

велика, красива, багата на хороших людей, має багатовічні традиції. Нам

слід вивчати її історію, знати сучасне і бути його активними творцями.

Кожен із нас може зробити свій внесок у становлення Української

держави. Пам’ятайте про це.