#15 Chernigivshchina Agrarna/Чернігівщина Аграрна

15, 2010

Сьогодні в номері:

Віцепрем’єрміністр України з питань АПК Віктор СЛАУТА:

«Чернігівщина на правильному шляху»

Про жито замовлю слово…

Бібліотечка аграрія

Мікробні препарати у технологіях вирощування озимих культур

«Гарячі» жнива 2010

АГРАРНА МОЗАЇКА

Н. Дерев’янко

Н. Дерев’янко

Н.М. Буняк

5

8

11

29

31

33

В.В. Волкогон,О.В. Надкернична,А.М. Москаленко,Л.М. Токмакова

м. Чернігів, вул. Шевченка, 97, 14027тел./факс 04622 / 3-20-75, 3-17-49 моб.тел. (050) 074-75-22, (098) 932-87-71

ІСГМ НААН України

• Державна реєстрація біопрепаратів• Гарантована якість розробника і виробника• Диференційна система знижок• Інокулянти адаптовані до грунтово-кліматичних умов України• Науково-виробничий супровід

Застосування біопрепаратів

щороку зростає в усіх

регіонах України і досягло

352 тис. гектарних порцій,

використаних в 21 області

БІОПРЕПАРАТИдля обробки насіння озимих культур і силосування зелених кормів

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ Національної академії аграрних наук України

ДІАЗОБАКТЕРИН для озимого жита

ПОЛІМІКСОБАКТЕРИН для озимої пшениці

АЛЬБОБАКТЕРИН для озимого ріпаку

ДІАЗОФІТдля озимої пшениці

СИЛОСНА ЗАКВАСКАдля силосування зелених кормів

Громадська організація «Чернігівська обласна

сільськогосподарська дорадча служба»

• агротехнічні заходи, які регулюють баланс поживних речовин у землеробстві

• ресурсозберігаючі технології вирощування картоплі і кукурудзи

• рекомендації з використання вітчизняних екологобезпечних добрив „Агрофоска” і „Екоплант”

• технологія одержання і внесення органо-мінеральних добрив

• малозатратні технології з максимальною біологізацією вирощування ріпаку

• енергозберігаюча система основного обробітку грунту

• біологізовані сівозміни для дерново-підзолистих грунтів Полісся

• екологічно безпечні ресурсозберігаючі технології вирощування озимих та ярих зернових культур із застосуванням стимуляторів росту, біопрепаратів

• визначення впливу різних типів сівозміни при різних системах удобрення на агрохімічні та агроекологічні властивості грунтів і продуктивність культур у сівозмінах

• рекомендації з поверхневого поліпшення природних кормових угідь заплави р. Десна

• рекомендації зі створення та організації використання культурних і сіяних пасовищ

• зелений конвеєр тривалістю 180-190 днів для умов поліської і лісостепової зон області

• технології вирощування багаторічних трав у польових і кормових сівозмінах

• технології утримування ремонтних телиць у приміщенні на глибокій підстилці з годівлею в „їдальні”

• систему збалансованої за деталізованими нормами годівлі м'ясної худоби з використанням преміксів

• оптимальний раціон годівлі телиць 6-12-місячного віку

• технологічна карта вирощування ремонтних телиць у двох варіантах з плановим надоєм до 3000 кг і 3500-4500 кг молока на корову за рік та кінцевою живою масою телиць 375 і 410 кг

• маловитратна ресурсозберігаюча технологія ведення галузі м'ясного скотарства

• використання в годівлі свиней нетрадиційних кормових культур, як додаткового джерела біологічно активних речовин

• проведення аналізу діяльності машинно-тракторних станцій, створених у Чернігівській області

• розробка зональних нормативів потреби в техніці та витрат пально-мастильних матеріалів для виробництва прогнозованих обсягів сільськогосподарської продукції

• пропозиції з оптимізації регіональної та господарської спеціалізації на основі кластерного підходу з метою удосконалення системи управління агропромисловим виробництвом та розвитку сільських територій регіону

• науковий супровід викупу майнових сертифікатів окремими господарствами області

• пропозиції з ефективного виробництва сільсько-господарської продукції в аграрних формуваннях і підвищення економічної ефективності ведення фермерських та особистих господарств населення шляхом їх кооперування та інтеграції у виробництві, переробці і реалізації продукції

• районовані та перспективні сорти озимих і ярих культур, льону-довгунця, картоплі, зернобобових, кормових та овочевих культур

• надання допомоги у проведенні маркетингових та патентно-кон'юнктурних досліджень

Віцепрем’єрміністр України з питань АПК Віктор СЛАУТА: «Чернігівщина на правильному шляху»

В нинішньому році якість зерна в Україні буде значно вищою, ніж торік – саме на цьому наголосив під час свого перебуван-ня на Чернігівщині Віктор СЛАУТА. І при цьому він повністю спростував чутки, що українці їстимуть хліб, вироблений з фуражного зерна, бо, мовляв, урожай значно нижчий. За сло-вами віце-прем’єр-міністра, для споживання державі необхідно 6 мільйонів тонн продовольчого зерна, а його вже зібрано у 5 разів більше. І жнива, між іншим, тривають. Щодо загального валу зернових (з урахуванням кукурудзи), то він, за прогноза-ми, перевищить 42 мільйони тонн. Для порівняння – в минуло-му році цей показник становив 46 мільйонів.Перебуваючи в області, Віктор СЛАУТА цікавився агропро-

мисловим потенціалом нашого регіону, зокрема ознайомився з роботою лабораторії оцінки якості зерна товариства «Млибор», побував на полях Чернігівської індустріальної молочної компа-нії, науково-виробничого об’єднання «Чернігівеліткартопля» та сільгосппідприємства «Віра», що в Городнянському районі. Підбиваючи підсумки своєї робочої поїздки на Чернігівщину, Віктор СЛАУТА зауважив: «Я був приємно вражений тим, що і чернігівські аграрії, і керівництво області адаптуються до су-часних умов господарювання, шукають нові шляхи розвитку галузі і правильно визначають пріоритети».Про головні завдання, які ставить перед собою уряд стосовно

реформування агропромислового комплексу, проблеми та пер-спективи сільськогосподарської галузі України і, зокрема Чер-нігівщини, — в інтерв’ю з Віктором СЛАУТОЮ.

Кор.:- Вікторе Андрійовичу, чому саме Чернігівщину Ви обрали для своєї робочої поїздки і яке враження справи-ли на Вас наші аграрії?

Слаута:- Ми повинні (аграрний блок уряду) сформувати дієву програму ре-формування і розвитку аграрного сек-тора. Ця Програма повинна вписатися в Програму дій Президента «Україна для людей». Друге – ми обов’язково осучаснимо державну Програму роз-витку агропромислового комплексу, що була ухвалена в 2007 році урядом Януковича і яка розрахована включно до 2015 року. Також нам необхідно відпрацювати Закон «Про основні за-сади державної аграрної політики», що діє з 1 січня 2005 року. Саме на ньому базуються всі відносини в аграрному секторі. Якраз Чернігівщина, ця пів-нічна зона, і апробується як складова.

5№15, серпень

НАШІ ІНТЕРВ’Ю

Тому що ми в усіх програмах хочемо повернутися до зонального підходу. Тобто, кожна галузь повинна зональ-ність свою мати, як це колись у дідів-прадідів було: чим традиційно віками займались на цій землі люди, що тут найліпше росте, яка продукція в цих кліматичних умовах може дати най-більший ефект. І ще одне – відновлення тісного зв’язку науки з виробництвом. Давайте хоча б за 20 років новітньої України, і особливо за останні 10, по-дивимося, що робиться в світі стосов-но природно-кліматичних умов. Про-аналізувавши це, робимо висновок, що у нас уже класичні строки посіву озимих і ярих культур змінилися. За даними Гідрометцентру, сума ефектив-них температур за перше півріччя що на півдні, що в центрі, що на півночі, що на заході держави – однакова. Тож ми робимо запит до науки — який ареал повинен бути гібридів, сортів, щоб ті культури, які найбільший ефект дають, можливо підходили до тієї зони, в якій вони взагалі не висівались. І я приємно був вражений, що чернігівські сільгоспвиробники, спеціалісти, керів-ники не сиділи на місці. Я побачив на Чернігівщині хороші гібриди соняшни-ку. Я дізнався, що тут більше 200 тисяч гектарів кукурудзи зернової посіяно. І кукурудза непогана навіть в цьому році

стоїть. Люпин прекрасний. Це ж сиде-рати. У такі часи відновлюється до цієї культури інтерес.

Ми готуємо всі ці програми рефор-маторські, можливо, давно забуті. Вони мають бути адаптовані до сучас-них ринкових умов. Зараз докорінно змінився світовий ринок. З’явилась по-треба в біодизелі, біоетанолі, відновлю-вальній енергетиці. Тому нам є з чим виходити до своїх зарубіжних партне-рів. Протягом серпня ми відпрацюємо всі підходи, в тому числі і складову аграрного сектора в Податковому ко-дексі, в Бюджетному кодексі, державна підтримка якою повинна бути і яким галузям. Куди держава повинна спря-мувати оту гривню, щоб «затягнула» і інвестиції, і кредитний ресурс. Одна гривенька із бідного поки що бюджету.

Кор.:- А якими будуть ціни на зерно в нинішньому році і взагалі – якої ситуа-ції слід очікувати на зерновому ринку?

Слаута:- Прогнози були різні. Ми по ринку зерна одразу збирались на пів-дні, коли там тільки-но розпочались жнива. Це було в Одеській області, коли аграрії почали збирати озимий ячмінь. На той час стартові ціни були досить низькими. Але зараз ситуація змінилась. Враховуючи те, що, напри-клад, у сусідній Росії півтора десятка

регіонів просто перетворились на пус-телю, європейські країни навпаки за-ливало дощами, без хліба залишились також Австралія і країни Америки, світовий ринок відреагував відповід-ним чином. Ціни стрімко стрибнули вгору, переробляються ф’ючерсні контракти. Тому не дивно, що в Україні вартість зерна значно зросла прак-тично вдвічі у порівнянні з тим, що ми мали на початок жнив. Аграрний фонд нині переглянув свої ціни, і у нас буде мінімальна ціна, приміром, про-довольчої пшениці 3-ого класу 1300 гривень за тонну. Аграрний фонд по-винен виступити в якості державного оператора, бо необхідно 2-3 мільйони тонн зерна вилучити з ринку, щоб за-безпечити хлібом українців. Але Укра-їна при цьому, за прогнозами, зможе експортувати близько 18 мільйонів тонн збіжжя, з урахуванням зернової кукурудзи. Звичайно, нинішній рік для наших хліборобів дуже складний. На-приклад, у Харківській області цього-річ практично 70% озимини загинуло під льодяною кіркою (а там озиминою було засіяно близько 500 тисяч гекта-рів). Більш того, вони ті площі (60%) засіяли ячменем, який у результаті по-сухи майже весь загинув. У сусідній з вами Полтавській області також через кірку загинуло 55% озимого клину. А

6 Чернігівщина аграрна


ячмінь, звичайно, не дасть тієї урожай-ності, що озимина. Тим більше, ми ба-чимо, що нинішній рік – не ячмінний. Тому зниження валового виробництва зерна є (якщо торік ми мали 46 міль-йонів тонн у вже доробленому зерні, то цього року поки що прогнозуємо зібрати 42 мільйони). Приблизно на 20% зменшиться виробництво ранніх колосових. Але наші сільгоспвиробни-ки в нинішньому році засіяли понад 2 мільйони 700 тисяч гектарів кукуру-дзою на зерно – таких площ Україна ще не знала за всю свою історію. І стан кукурудзи сьогодні дарує надію на високий врожай, тому очікуємо зібра-ти близько 12 мільйонів тонн зерна. Сподіваємось, це компенсує втрати на хлібних полях, і загальний вал збіжжя буде добротним. Таким чином, держа-ва збереже свій експортний потенціал, зможе забезпечити себе продовольчим зерном і паралельно розвиватиме кор-мовиробництво.

На сьогодні перед нами постає інше завдання – успішно закласти основу під майбутній урожай 2011-ого року. На часі – посівна. Доведеться чимало зусиль докласти, аби Україна 10 міль-йонів гектарів озимих, у тому числі й озимого ріпаку, засіяла вчасно і у по-вному обсязі.

Кор.:- Враховуючи те, що зерно зна-чно подорожчало, це у свою чергу впли-не на збільшення вартості основних продуктів харчування. Чи держава здатна буде врегулювати всі ці момен-ти?

Слаута:- Зрозуміло, держава буде врегульовувати ці питання. З одного боку – для того, хто виробляє зерно, це ціна нормальна. Вона перекриє якоюсь мірою його затрати. Але з іншого боку – як відреагують люди на підвищення цін? Це ж стосується не лише хліба. Адже за умови здорожчання фураж-ного зерна відповідно збільшується і вартість виробленої на його базі тва-ринницької продукції. А у нас населен-ня не настільки має високі пенсії і за-робітні плати. Всьому є межа. Отут для влади і буде питання – як же врегулю-вати, щоб і сільгоспвиробник мав рен-табельність для подальшого розвитку, і щоб роздрібні ціни хоча б на основні види продовольства не сягнули за-хмарних висот? Ми подумаємо, як це зробити. Зокрема, стосовно хліба. У нас є 2,5 мільйона тонн перехідних за-лишків продовольчого зерна пшениці.

А воно, відповідно, має не таку ціну, як зараз. Будемо відслідковувати ситуацію на ринках, у торговельній мережі. Щоб при оптових закупівлях ціна нормаль-на була, щоб рівень рентабельності не «зашкалював», і торговельна надбавка повинна буди в розумних межах. Не думаю, що буде якесь значне подорож-чання, і ми витримаємо цей тиск.

Кор.:- Разом з тим наша Чернігів-щина славиться не своїми хлібами, а насамперед – здобутками у галузі

тваринництва. Ми, зокрема, серед лідерів в Україні і за кількістю ВРХ, і за поголів’ям корів, у нас працює най-більше сучасних доїльних зал. Хотілося б знати, яку державну підтримку тва-ринницька галузь отримуватиме?

Слаута:- Ми повинні мати на увазі – кращої підтримки немає, як підтримка на вироблену якісну продукцію. Це однаково стосується виробництва мо-лока і м’яса. Зі мною згодні і ті ваші ке-рівники господарств, з якими вдалося поспілкуватись. Другий напрямок пе-редбачає оновлення основних фондів для тваринництва, особливо для ВРХ, і особливо для корів, через агролізинг. І далі працюватиме програма по 30-від-сотковому здешевленню техніки, але ми будемо її ще більше насичувати фінансово. Ми також відновили інно-ваційно-інвестиційні агентства, куди будуть надходити бізнес-проекти. Якщо проект передбачає виробництво якісної продукції, створення робо-чих місць, уряд буде здешевлювати і сам проект (наприклад з будівництва тваринницького комплексу), і 100-від-сотково компенсувати підприємству

кредитні ставки. Крім того, розгляда-тиметься можливість так званих «по-даткових канікул». Тобто, інвестор не сплачуватиме жодних податків, доки не завершиться будівництво і на повну потужність не запрацює виробництво. Оцей комплекс програм ми опрацьову-ємо і вже, починаючи з 2011-ого року, будемо активно втілювати у життя. Тому Чернігівщина – на правильному шляху.

Розмову вела Н. Дерев’янко.



Про жито замовлю слово…

«З любові й дум тужаво сходить жито,З ненависті – кукіль і лобода, Коли вже жито є, то будем жити, Бо нам, мільйонам, що одна біда?»

О. Нестеренко «Джерело життя»

Житній хліб хоч і має значну кало-рійність, високопоживний (в одному кілограмі – 2481,2 калорій), однак він, окрім сили, дарує й молодість. 550 грамів житнього хліба цілком достатньо для людини, аби забезпе-чити повністю залізом і фосфором, на 40 % кальцієм. Ненасичені жир-ні кислоти, які містяться у зернах жита, здатні розчиняти холестерин у кровоносній системі людини. Тому, щоб здужати, а то й попередити атеросклероз, лікарі часто рекомен-дують людям старшого й похилого

віку вживати житній хліб. Приємний смак і запах, цінні кулінарні ознаки не дають залежуватися житнім бу-ханцям на прилавку. Очевидно, ще й тому, що випікається їх небагато. Частіше житнє борошно хлібопеки домішують у більших чи менших об-сягах до пшеничного в залежності від сортів хліба. Зокрема, у складі популярного «Українського» його від 20 до 80 %.

Добра засвоюваність жита і худо-бою у вигляді концентратів, висівок, кормового борошна, які містять 11-

12 % білка. А якщо додати, що озиме жито – найперший ранньовесняний зелений корм для великої рогатої ху-доби, коментарів з приводу, напевне, достатньо. Хоч похвалу на користь жита можна продовжувати й продо-вжувати ще цілою низкою практич-них застосувань, зокрема й соломи.

На жаль, при тому, що жито, як основний злак для харчування, було популярним серед хліборобів світу ще до нашої ери, шанувалося слов’янами і практично рятувало від голоду, у наш «ситий» і прак-

Н.М.Буняк, директор Носівської СДС,

кандидат економічних наук Чернігівського інституту

АПВ НААН України

Напевне, недарма слова «життя» і «жито» мають спільний корінь. Тому й уявити людство без цієї культурної рослини непросто, хоч вона вважається другим важливим після пшениці злаком. Загальновідома характеристика продовольчої цінності жита визначається значним вмістом у зерні білків (12,8 %) та вуглеводів (69,1 %). Повноцінні білки плюс незамінні в людському організмі амінокислоти (лізин, аргінін тощо), велика кількість легкозасвоюваних вуглеводів і цілої низки важливих вітамінів (А, В

1, В

2, В

3, В

6, РР, С) дають підстави

стверджувати: якщо пшениця – королева, то жито – таки король.


ЛАБОРАТОРІЯ РОСЛИННИЦТВА

тичний час недооцінюється, як того заслуговує ця культура. Бере гору прагматизм сільгоспвиробників, які віддають перевагу більш ліквідним культурам, не враховуючи цілого ряду обставин, зокрема й природ-них умов, характерних для Полісся України.

Аграрникам зрозуміло, що 500-700 тисяч гектарів під житом далеко не достатньо для потреб народного гос-подарства нашої держави. Очевидно, ціновий фактор – одна з причин, що знижується інтерес у збільшенні посівів під житом, увага до якого в багатьох країнах Європи, в Америці, Канаді залишає українців значно по-заду.

Зрештою, навіщо оглядатися на далеких сусідів і, тим більше , заоке-анських. Найближчі до нас білоруси, без перебільшення, б’ють рекорди практично на неугіддях, яких з ліса-ми у Білорусі – половина площі. То-рік аграрії сусідньої держави зібрали по 39,6 центнера зерна з гектара. Житній тил, очевидно, теж має істот-ний вплив на тваринницьку галузь, яка з кожним роком, нарощуючи по-

тужності, виходить на нові рубежі. Так, уже тепер Білорусь перша серед країн СНД з виробництва молока на душу населення і п’ята в світі – на кожного жителя виробляється 360 літрів молока, що дозволяє експорту-вати 2,5 мільйона тонн, в значному обсязі в нашу країну.

Втім, варто повернутися до наших чорноземів, що займають більше 30 відсотків усіх світових запасів, і надто бідних поліських ґрунтів, які значною мірою ще не використову-ються, заростають бур’янами і заліс-нюються. Звичайно, шкода в той час буває ніжинським хлібопекам, які славляться своєю продукцією, що у тих же сусідів білорусів доводиться закупляти житнє борошно.

Сучасний рівень технологій, ви-соко інтенсивні сорти дозволяють вирощувати рекордні врожаї зер-нових, зокрема й високоякісного жита. На жаль, наразі не так багато господарств в нинішніх економічних умовах можуть дозволити собі таку розкіш – придбати новітню техніку, достатню кількість пестицидів, до-брив. Науковці Носівської селекцій-

но-дослідної станції довгий час пра-цюють у цьому важливому напрямку – підвищення врожайності зернових культур, пропонуючи хліборобам нові сорти та синтетики, які здатні за різних умов вирощування, при різному технологічному забезпеченні давати максимальну віддачу, окупо-вуючи врожаєм понесені витрати.

Не можу не назвати батька носів-ських сортів жита, селекціонера-генетика цієї правічної культури, професора Національного аграрного університету і вченого-практика, який успішно продовжує вітчизняну і світову еволюцію вдосконалення жита – Віктора Варфоломійовича Скорика. На рахунку вченого, зокре-ма, світовий рекорд 1998 року, коли виведений ним сорт жита Струна дав небачену до цього врожайність – 11,8 тонни з гектара. Селекціоновані Скориком 9 сортів жита внесені до Державного реєстру сортів рослин України. В доробку селекціонера і його колег ціла низка нових сортів, синтетиків та гібридів, які рекомен-довані для поширення в Україні.



Сьогодні Носівська СДС пропо-нує сільгоспвиробникам насіння сортів озимого жита з потенційною врожайністю 8,0-10,0 тонн з гекта-ра та високими хлібопекарськими властивостями: Боротьба, Воля, До-зор, Синтетик 38, Хлібне, а також сорт озимого тритикале Славетне. Варто звернути увагу на їхні харак-теристики.

Озиме жито БОРОТЬБАСинтетик, внесений до Державного

реєстру сортів рослин України в 1993 році для зон Полісся, Лісостепу та Степу. Середньостиглий, висота рос-лин 115-133 см, маса 1000 зерен 42 г. Зимостійкість хороша, стійкість до вилягання, осипання та посухи ви-сока. Стійкість до хвороб задовільна. Врожайність до 9,9 тонни з гектара. Вміст білка 10-11 %. Напрямок вико-ристання – зерновий. Хлібопекарські якості – високі.

ВОЛЯСинтетик, внесений до Державного

реєстру сортів рослин України в 1996 році для Поліської зони. Сорт серед-ньостиглий, висота рослин 114 см. Морозостійкість висока, зимостій-кість 4,8 бала. Стійкість до виляган-ня, осипання та посухи висока. Стій-кість до хвороб вища від середньої. Урожайність сорту більше 8 тонн з гектара. Маса 1000 зерен 45,4 г. Вміст білка 11-12 %. Напрямок викорис-тання – зерновий. Хлібопекарські якості – високі.

ДОЗОРСинтетик, внесений до Державного

реєстру сортів рослин України у 2005 році. Середньостиглий, висота рос-лин до 110 см. Стійкий до вилягання, грибкових захворювань і проростан-ня на пні. Крупнозерний. Маса 1000 зерен до 50 г. Врожайність до 9,6 тон-ни з гектара. Число падіння більше 230. Хлібопекарські якості - відмінні.

СИНТЕТИК 38Синтетик, внесений до Державного

реєстру сортів рослин України у 2006 році. Короткостеблий, висота до 100-110 см. Вирівняний, середньости-глий. Озерненість при нормальних погодних умовах більше 90 %. Стій-кий до вилягання, снігової плісняви, грибкових хвороб і проростання на

пні. Крупність зерна перевищує 50 г. Урожайність висока – до 10 тонн з гектара. Число падіння більше 235. Хлібопекарські якості - відмінні.

ХЛІБНЕСинтетик, внесений до Реєстру

сортів рослин України у 2007 році. Короткостеблий, висота рослин до 100-110 см. Вирівняний. Озерненість колосу більше 90 %. Середньости-глий. Стійкий до вилягання, сні-гової плісняви, грибкових хвороб і проростання на пні. Кущистість підвищена. Маса 1000 зерен до 50 г. Врожайність висока – до 9,8 тонни з гектара. Число падіння більше 220. Хлібопекарські якості - відмінні.

ЗАБАВАСинтетик, перспективний на 2011

рік. Висота рослин 105-110 см. Озер-неність 92 %. Стійкий проти борош-нистої роси, бурої іржі, снігової пліс-няви. Маса 1000 зерен до 50 г. Число падіння 280-300. Хлібопекарські якості - відмінні.

Озиме тритикале СЛАВЕТНЕСорт занесений до Державного ре-

єстру сортів рослин України у 2004 році. Кущ розлогий, відрізняється від інших сортів слабким розвитком наземної вегетативної маси восени і більш пізнім початком активного відростання весною. Уповільненість росту рослин в осінній період обу-мовлює його високу морозостій-кість.

Стебло висотою 100-115 см, без воскового нальоту, товсте, міцне. Колос білий, веретеноподібний, се-редньої довжини, щільний. Зернівка червона, напіввидовженої форми, середньої величини. Маса 1000 зерен 50-55 г. Стійкий проти ураження пе-роноспорозом. Врожайність 60 ц/га. За якістю зерна сорт відповідає ви-могам сортів зернового напрямку.

Носівська селекційнодослідна станція готова до співробітництва із зацікавленими діловими партнерамиНаша адреса і телефони:с. Дослідне, вул. Миру,1Носівський районЧернігівська областьТел. (04642) 2-16-71,2-19-36E-mail: [email protected]



Бібліотечка аграрія

На допомогу успішному агровиробнику Чернігівщини

Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської ОДА (Максак А.М., Колесников М.І., Мілютенко Т.Б.)

Чернігівський інститут АПВ НААН України (Іванько А.В., кандидат економічних наук, Єгоров О.В., кандидат с/г наук, Харченко В.Я., кандидат с/г наук)

Обласний центр Держсортекспертизи (Клочко А.А.)

Обласний проектно-технологічний центр «Облдержродючість» (Мельник А.І., кандидат с/г наук)

Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області (Атрощенко Л.М.)

Чернігівська обласна державна насіннєва інспекція (Кекух В.Ф.)

(Матеріал містить інформацію з питань підвищення ефективності роботи на зерновому полі Чернігівщини, зокрема озимому, які напрацьовані спеціалістами головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації спільно з науковими працівниками Чернігівського інституту АПВ НААН України, керівниками та спеціалістами обласних служб, що працюють в агропромисловому комплексі; обласний реєстр виробників насіння та садивного матеріалу, які занесені до Державного реєстру виробників в 2010 році).

Чернігів- 2010


ВступЗа підсумками роботи минулого року товарови-

робникам області в галузі рослинництва вдалося виробити 65,8% валової продукції агропромисло-вого комплексу. Значиму частину як по ролі, так і по питомій вазі в продукції поля Чернігівщини займають зернові культури, що в структурі посівів мають дещо більше 60%.

Два попередні роки для хліборобів області були успішними, адже вдалося перетнути двохмільйон-ні рубежі виробництва зернових та зернобобових культур: 2008 рік – 2 млн. 161 тис. т, 2009 рік – 2 млн. 49 тис. т. Завдання нинішнього року в зерно-вій галузі - закріпити досягнутий рівень та ціле-спрямовано працювати в напрямку динамічного нарощування потенціалу хлібної ниви, виконуючи програму розвитку зернового господарства Чер-нігівщини, забезпечуючи продовольчу безпеку та стабільно виробляючи фураж для тварин.

Проте 2010 рік за комплексом погодних та агро-екологічних чинників у поліській та лісостеповій частині області є надзвичайно своєрідним, що створює велику строкатість у рівнях родючості окремих полів та особливостях їх агротехнічного стану. Все це потребує від агровиробників обмір-кованого творчого підходу до питань структури посівних площ зернових культур, в т. ч. озимини, та підготовки до сівби з урахуванням специфіки кожного поля.

А успіх доброго урожаю, загальновідомо, забез-печується дотриманням оптимальної структури посівних площ, правильним розміщенням культур і сортів по кращих та задовільних попередниках, своєчасним і високоякісним основним та перед-посівним обробітком грунту, сівбою в оптимальні строки насінням сортів, найбільш пристосованих до зони.

І. Роль сорту у формуванні стабільних та високих урожаїв зерна за результатами експертизи сортів рослин по Чернігівській області

Селекційним досягненням у рослинництві є новий сорт, створений селекціонером у результаті науково-практичної діяльності. Згідно із Закона-ми України „Про охорону прав на сорти рослин”, „Про насіння і садивний матеріал” ринковий обіг насіння та садивного матеріалу можливий лише для тих сортів, які внесені до Державного реєстру. Отже, державна науково-технічна експертиза сорту та його реєстрація є головними чинниками фор-мування сортових національних ресурсів країни, основою сучасного насінництва і товарного вироб-ництва в галузі рослинництва.

Подана інформація знайомить виробників на-сіння і товарної продукції з рекомендаціями щодо сортименту сортів, які пропонуються для поши-рення в умовах Чернігівської області (див. таблиці на стор. 19-26).

№ п/п

Назва підприємства

ПІБ керівника

Контактний телефон

Категорія/культура

Назва сорту

Обсяги вироб-ництва насіння т/тис.шт.

Бахмацький район (8-235)

1.

ТОВ “СП “Агродім”, м. Бахмач

Давиденко Валерій

Миколайович2-15-33

репродукційне

озима пшениця

Вінничанка 120

Золотоко-лоса

120

Поліська 90 120

Богдана 70

Фаворитка 50

ярий ячмінь Гося 100

конюшина Агрос 12 1

2. ТОВ “Крапив’янське”, с. Кропивне

Салій Григорій Петрович

4-62-16, 4-62-17


озима пшениця Поліська 90 100

3.

ПСП “Пісківське”, с. Піски

Колоша Валерій Петрович

44-45-17

елітне

ярий ячмінь Кангу 400


озима пшеницяІлліас 200


ярий ячмінь Кангу 1000

4. ТОВ “Агрофірма ім. Шевченка”, с. Григорівка

Бідний Григорій Іванович

4-74-42, 067-6569009


озима пшениця Ілліас 40

озиме жито Пікассо 50

Бобровицький район (8-232)

1. ПП “Агропрогрес”, с.

Горбачі

Шумейко Михайло Якович

3-43-43, 2-56-03


озима пшениця Фаворитка 25

ярий ячмінь Аскольд 100

2.ЗАТ

“Рудьківське”, с. Рудьківка

Марченко Володимир Іванович

2-56-77, 3-84-10



ярий ячміньАскольд 10

Цезар 20

3.

ТОВ “Козацьке”, с. Козацьке

Чубовський Сергій

Миколайович

3-36-32, 3-34-46


яра пшениця Рання 93 30

овесЧернігів-ський 27

30

4. ТОВ “Земля і Воля”, м. Бобровиця

Яковишин Леонід

Григорович2-15-71


кукурудза Еліта 800

Борзнянський район (8-253)

1.

ДП “ДГ “Іванівка” Чернігівського інституту АПВ НААН, с. Іванівка

Столярук Анатолій Мусійович

3-40-55, 2-67-43, 2-67-35, 067-8929943

оригінальне


Аналог 30

Столична 60

Василина 60

яра пшеницяКраса По-лісся

15

озиме жито Синтетик 38 30

ярий ячміньВаріант 30

Гося 30

овесНептун 25

Чернігів-ський 28

25

гречка Антарія 5

просо Омріяне 2

елітне


Василина 100


Столична 180


100



Гося 100

овесНептун 75Чернігів-ський 28

75



ІІ. Обласний реєстр виробників насіння та садивного матеріалу в 2010 році


БІБЛІОТЕЧКА АГРАРІЯ

2.

ДП “Агроінвест”, м. Борзна

Іваній Іван

Григорович

2-17-47, 2-17-45


овесПарламент-ський

50


50

Варвинський район (8-236)

1.

ТОВ “Прогрес”, с. Гнідинці

Бойко Микола Іванович

2-13-17


овес Нептун 100


Гося 150

2.СТОВ “Дружба-Нова”, с. Озеряни

Гайдай Сергій Анатолійович

2-11-73 2-12-46


озима пшеницяКосоч 250

Царівна 140

Городнянський район (8-245)

1.СФГ “Лавр”, с. Макишин

Лавров Валерій Францович

4-62-97


картопляНевська 100

Поляна 50

Козелецький район (8-246)

1.

Чернігівський інститут АПВ

НААН, с. Прогрес

Іванько Анатолій Васильович

3-63-10 3-63-33, 067-9695752


картопля

Слов’янка 10

Фантазія 25

Серпанок 10

озиме жито Боротьба 5



Придеснян-ська напів-карликова

4

Монотип 5

овес


5


2

Нептун 5

Зірковий 5

Парламент-ський

5


люпин

Гарант 3

Либідь 1

Козелецький 0,5

Чернігівець 7

Щедрий 50 5

Прогресив-ний

5

Круглик 5

Пелікан 5

льон-довгунецьЧарівний 1

Глінум 1

елітне

картопля


Фантазія 30

Серпанок 30

озиме житоБоротьба 50

Синтетик 38 50



Крижинка 20

Подолянка 30

Монотип 15

овес


50

Нептун 50

Зірковий 50


10


5


люпинГарант 10


ярий ячміньСоборний 15

Варіант 5

грястиця збірна

Київська рання 1

1

Муравка 1

Наталка 1

2.

ДП ДГ “Прогрес” Чернігівського інституту АПВ НААН, с. Прогрес

в.о. директора Тонха Геннадій Євгенович

3-63-10, 3-63-33,




яр пшениця Рання 93 6

овес


12

Нептун 20

Зірковий 50Чернігів-ський 27

10


10

люпин


Гарант 20

Щедрий 50 5

Прогресивний 3

елітне

Картопля Невська 30

озима пшениця Крижинка 100



Синтетик 38 100


ярий ячмінь Варіант 40

Носівський 21 40


150

Нептун 150

Зірковий 50

люпин Чернігівець 20

Гарант 20

Коропський район (8-256)

1.

ТОВ “Черешеньки”, смт Короп

Шкурко Світлана Львівна

2-15-06, 2-11-12


картопля

Зоряна 50

Невська 50

Нагорода 50Світанок Київський

50

Придеснянська 60

Радич 40

Повінь 60

Серпанок 50Сувенір Чер-нігівський

50

Луговська 25

елітне

картопля

Зоряна 200

Невська 250Світанок Київський

100

Повінь 150Придеснян-ська

100

Серпанок 150

Нагорода 150


картопля

Зоряна 150Придеснян-ська

100

Аріель 50

Рів»єра 50

Єроу 50

Санте 120

Невська 300Світанок Київський

200

Радич 50



Крижинка 600Золотоко-лоса

300




500



люпин Пелікан 70

конюшина Поліс 25

люцерна Ярославна 10



2.

СВК “Правда”, с. Атюша

Прилепа Микола Петрович

2-35-73, 2-35-66


картопля

Невська 70

Серпанок 30


Явір 40

Тирас 10

Левада 20

Карлик-04 30

елітне

картопля

Невська 100

Серпанок 30


Явір 20

3.

ФГ “Білі Роси”, смт Понорниця

(Кобизький Юрій

Петрович)

3-12-70, 097-7543499


картопля

Невська 300

Тирас 150


Левада 100

Серпанок 50

елітне


Тирас 150

4.

ФСГ “Золотий Пармен”, с. Риботин

Мисник Микола Ілліч

2-16-82, 050-4651080


смородинаСофіївська 3

Черешнева 3

яблуняАскольда 10

Едера 10

Корюківський район (8-257)

1.

ПСП “Злагода”, с. Наумівка

Топтун Віталій Степанович

2-44-43


картопля

Невська 142

Явір 20

Тетерів 47


Віринея 21

Левада 13

Серпанок 10

Зов 18

Придеснян-ська

3

Водограй 30

Забава 12

елітне

картопля

Невська 310

Явір 5

Водограй 90


6


Зов 12

Тетерів 150

2.ПСП “Червоний маяк”, смт Холми

Самойленко Віктор Іванович

2-32-52, 2-36-53



50


3.

СТОВ “ОЛСТАС - льон”, м. Чернігів

Котенко Станіслав Іванович

65-18-11


люпин Пелікан 50

Оз. пшениця Олеся 40

яра вика Білоцерк. 96 30

Куликівський район (8-243)

1. ПП “Вимал -Агро”, с. Виблі

Пилипенко Микола Віталійович

2-31-11, 2-31-51


картопля Невська 220

2.

СФГ “Колос”, смт Куликівка

Труш Віктор

Владиславович

2-22-63, 2-15-74, 050-3839040

елітне

жито Синтетик 38 180


тимофіївка лучна Витава 4

стоколос безостий

Всеслав 8

костриця лучна Діброва 2

яре тритикале Вікторія 200

Менський район (8-244)

1.ТОВ “Агроре-сурс-2006”, с. Киселівка

Саада Макфуд4-29-15, 4-29-17



Тетерів 50

2.

СК “Авангард”, м. Мена

Прищепа Володимир Федорович

2-14-13, 2-13-48


картопля

Серпанок 60

Левада 30

Явір 50

Невська 120

Тирас 40

елітне

картопля

Тирас 20

Явір 20

Левада 20

Серпанок 40

Невська 300

3.

ТОВ “ІАС Лтд”, м. Мена

Юхименко Сергій

Володими-рович

3-06-71, 10-17-65


картопля

Серпанок 50

Поляна 100

Обрій 20

Фантазія 50

елітне

картопля


Поляна 100

Обрій 30

Фантазія 50

4.

ФГ “Бутенко”, с. Дягова

(Бутенко Олексій Іванович)

4-37-35, 4-37-34


картопля

Невська 65


Тирас 75

Багряна 10

Левада 50

елітне

картопля

Невська 75

Рівєра 30

Тирас 75

Ероу 50


Пікассо 50

Левада 50

Ніжинський район (8-231)

1.

Дослідна станція “Маяк” Інституту овочівництва і баштанництва НААН, с. Крути

Кривець Дмитро Олегович

6-94-39, 067-4610578

елітне

Васильки справжні

Сяйво 0,02

Рутан 0,01

Перекотиполе 0,01

індау посівний Знахар 0,01

нігела Іволга 0,02

салат

Золотий Шар 0,05

Годар 0,02

Сніжинка 0,05

Дивограй 0,02

Шар Малиновий 0,01

селера Рома 0,01

петрушка Стихія 0,02

цибуляМаяк 0,02

Заграва 0,02

чабер Остер 0,02

гірчиця салатна Зорянка 0,01

Крес-салат Мереживо 0,08

огірки Джекон F 1 0,1

баміяСопілка 0,1

Діброва 0,1

горох овочевийЛанковий 0,3

Спадок 0,3

шпинат Красень Полісся 0,8


Крес-салат Мереживо 0,08

шпинат Красень Полісся 0,08

васильки справжні

Перекотиполе 0,1

Рутан 0,05

гірчиця салатна Зорянка 0,04

індау посівний Знахар 0,06

горох овочевийСпадок 0,3

Ланковий 0,3

огірки Джекон F 1 0,1

чабер Остер 0,02



2.

СВК ім. С.О. Прядка, с. Перемога

Коровай Микола

Михайлович

6-35-21, 6-35-31


вика яраБілоцерк. 10

50



Іліас 150

Поліська 90

150

Смуглянка 150

озиме жито Пікассо 250

ярий ячміньКсанаду 500

Соборний 200

Носівський район (8-242)

1.

ДП «ДГ Носівської селекційно-дослідної станції», с. Дослідне

Буняк Наталія Миколаївна

2-19-36, 2-16-71, 097-5935086


яра пшеницяКраса Полісся

15


ячмінь ярий Гося 20

овес

Деснянський 50

Нептун 50

Райдужний 50

елітне



100

Сонечко 100

озиме житоБоротьба 100

Синтетик 38

100

озиме тритикале Славетне 100


яра пшеницяКраса Полісся

150

ярий ячмінь

Варіант 150

Носівський 21

50

Гося 50

овес


Нептун 25


горох Девіз 100


конюшина черв. Агрос 12 8


озима пшеницяСонечко 50


100




50




50

Гося 50

Варіант 50

овес

Нептун 50



конюшина лучна Агрос 12 3


вика яраБілоцерків-ська 10

80


2.

Носівська СДС Чернігівського інституту АПВ НААН, с. Дослідне


2-19-36, 2-16-71, 097-5935086


озиме жито

Боротьба 4Синтетик 38

3

Дозор 30

Забава 4


яра пшениця Краса Полісся 16


Носівський 21 6,3

Варіант 14,4

Гося 88

Козацький 16


2.

Носівська СДС Чернігівського інституту АПВ НААН, с. Дослідне


2-19-36, 2-16-71, 097-5935086

овес

Райдужний 29,1

Ранньостиглий 1

Нептун 11


Парламентський 27

Славутич 12

Скарб України 16

Закат 10

Чернігівський 28 11

Чернігівський 27 15

Зірковий 16

конюшина черв.

Атлас 0,4

Арос 12 1,1

Фалкон 3,6

люцерна посівна

Владислава 0,3

Анді 0,8

Алія 0,3

цибуля городня Господиня 0,02

елітне

озиме жито Забава 40


огіркиЕтап 0,02

Ера 0,02

овес



Парламентський 35

Славутич 5

Зірковий 15


вика яра Білоцерк. 10 24,2

цибуля ріпчаста

Господиня 0,01

Грандіна 0,05

Буран 0,08



Золотоколоса 40

На талка 4

Сонечко 35

3

ЗАТ “Нива”, с. Коломийцівка

Супрун Григорій Іванович

2-56-37, 2-16-44, 067-4600118

елітне

горох Глянс 50


Сонечко 150

Аналог 85

Артеміда 50


Бенефіс 30

соя

Устя 20

Анжеліка 20

Легенда 20

Ворскла 20

гречкаОранта 20

Антарія 20


ячмінь ярий Мальтазія 250





Вінничанка 50

Зимоярка 50

Іліас 70

Золотоколоса 50

Смуглянка 50

яра пшениця Краса Полісся 30

ярий ячміньМальтазія 750

Кангу 750

4.

ТОВ “Колорит - Агро”

Кебкал Олександр Григорович

2-74-09

елітне


Русія 164

НС 124/01 92

НС 100/01 82



Русія 372

НС 124/01 294

НС 100/01 98

озимий ріпак Анна 138



Прилуцький район (8-237)

1.

ДП «ДГ Прилуцької дослідної

станції НААН», Прилуцький район

Арутін Володимир Олексан-дрович

2-70-36

елітне

горохДевіз 28

Глянс 59

М»ята

Сімферо-польська

200

Удайчанка 400

Прилуцька 6 200Українська перцева

100

2.

ДП ДГ “Івківці” Чернігівського інституту АПВ НААН, с. Івківці

Піщенко Володимир Петрович

6-22-45, 050-4432471

елітне



Крижинка 300

Столична 50

Веста 100


яра пшениця

Рання 93 150

Краса По-лісся

100

Струна Ми-ронівська

50

просо Київське 87 100

вика яра

Білоцерків-ська 96

200

Ярослава 50

ярий ячміньПерсей 150


200

гречкаУкраїнка 200

Антарія 50

овес


250



Парламен-ський

200

Нептун 200

3.

Прилуцька дослідна

станція НААН, м. Прилуки

Журавський Ігор

Михайлович

7-01-18, 7-03-33, 096-2215567


м’ята ментольнаСімферополь-ська 200

75

м’ята перцева

Удайчанка 150

Українська перцева

150

Прилуцька 6 150

м’ята карвонна

Прилуцька карвонна

75

Діана 75

м’ята ліналоольна Оксамитова 75

елітне

озима пшениця Смуглянка 150


гірчицяТалісман 200

Мрія 200

конюшина Полтавська 75 10

люцерна Полтавчанка 40

смородина

Ювілейна Копаня

150

Софіївська 600

Санюта 150

Оріана 50

4.

ПТМП “П.Г. Внештранс”, с. Голубівка

Піщенко Олег Володими-рович

6-22-45


гречка Українка 10

овес




50


просо Київське 87 10

яра пшеницяКраса Полісся 25

Рання 93 25

ярий ячмінь Носівський 21 50

5.ТОВ “Агрікор-Холдинг”, с. Красляни

Петренко Сергій

Миколайович

7-14-05, 7-14-29, 067-4610301



250

озима пшениця Смуглянка 200

6. ТОВ “Прилуцький хлібодар”, м. Прилуки

Супруненко Микола Іванович

5-00-45, 5-03-09


озима пшеницяВолошкова 150

Колос Миро-нівщини

150

Ріпкинський район (8-241)

1.

СФГ “Крокус”, с. Вербичі

Герасенко Володимир Григорович

4-65-23


гречкаСумчанка 50

Слобожанка 50


озиме житоІнтенсивне

95100


Семенівський район (8-259)

1.

АСФГ “Промінь”, с. Іванівка

Птуха Анатолій Олексійович

2-43-17, 068-

3551006, 066-2981128


тимофіївка лучна Витава 4пажитиця

багатоквіткова вестервольдська

Ореол 20

стоколос безостий

Всеслав 10

конюшина червона

Анітра 5

райграс Обрій 15

2.ПСП

“Дружба”, с. Радомка

Марахонько Іван

Миколайович2-57-44



264

озиме житоІнтенсивне

95405

3. ПП “Чорний Ріг”, с. Чорний Ріг

Михайленко Олександр Васильович

2-52-17репродукційне

озима пшениця Столична 39

1 2 3 4 5 6 7

Сосницький район (8-255)

1. ФГ “Деметра-Агро”, смт Сосниця

Васюта Володимир Михайлович

02.04.1945репродукційне

картопля Невська 950

2.

ТОВ “Прогрес”, с. Авдіївка

Лазаренко Григорій Іванович

2-61-35


картопля

Невська 100

Серпанок 60


Фантазія 150

Тирас 10

Жиран 40

Карлик 04 40

елітне

картопля

Невська 250

Серпанок 60



Талалаївський район (8-234)

1. ТОВ «Агрофірма “Обрій”, с. Харкове

Фесак Василь Петрович

02.11.2018



жито Синтетик 38 40

Чернігівський район

1.

ДП «ДГ “Чернігівське”, с. Ягідне

Саченко Олександр

Костянтинович

69-63-42, 69-71-19, 69-71-16, 69-71-15, 067-4606041


смородина

Володимир-ська

0,3

Черешнева 0,9

суницяФестивальна ромашка

120

яблуняАскольда 0,8

Папіровка 0,4

2.

ЗАТ НВО “Чернігівеліт- картопля”, смт Седнів

Шкурко Ігор

Вікторович

68-28-35, 69-70-51, 050-3137049




картопля

Аріель 125

Астерікс 125

Джаерла 125

Ероу 125

Латона 125

Невська 330

Рів’єра 125

Санте 225



3. ТОВ “Чернігівська індустріальна молочна компанія”

Ясинський Анатолій Юліанович

5-81-54, 2-20-65, 067-4623292




4.

ЗАТ НВО “Чернігівеліт- картопля”, смт Седнів

Шкурко Ігор Вікторович

68-28-35, 69-70-51, 050-3137049


картопля

Невська 640

Світанок Київський

50


125

Чернігівська рання

6


Зоряна 47

Пекуровська 3

Повінь 150

Фантазія 4


Сувенір Чер-нігівський

10

Нагорода 40

Кобза 20

Косень 95 280

Радич 100

Доброчин 45

Забава 5

Тирас 4


Сіверянка 10

елітне

овесНептун 100


170



500

Крижинка 180

Колумбія 25





ярий ячмінь Сонцедар 21

картопля

Невська 900


Придеснян-ський

85

Чернігівська рання

14

Зоряна 378

Повінь 85


Нагорода 200

Сувенір Чер-нігівський

100

Доброчин 15

Косень 95 310

Радич 105

5.

ВАТ “Чернігівське племпідприєм-

ство”, с. Довжик

Ланько Віктор

Олексійович65-14-93


гірчиця біла Кароліна 15

Конюши-на лучна Анітра 2

костриця лучна Діброва 5

Пожитниця багаторічна

Обрій 5

Пожитниця однорічна

Ореол 5

Тимофіїв-ка лучна Витава 5

10.

Інститут сільськогоспо-дарської

мікробіології НААН

Волкогон Віталій

Васильович

3-17-49, 3-21-57, 050-4650474


картопля

Невська 8000

Карлик 2000

Жиран 2000

Тирас 1000

Тетерів 1000

Дубравка 1000

6.

ПП “Левона - Агро”, смт Седнів

Левицький Василь

Гаврилович

69-70-14, 097-0773092


картопля

Невська 200


100

Радич 80

Тирас 10

Карлик 04 15

Доброчин 20

Косень 95 30

елітне

картопля

Невська 200


100

Радич 100

Доброчин 30

Косень 95 40


Карлик 04 15

Тирас 10


100

7.

ТОВ ім. Тищенка, с. Ковпита

Кужіль Микола Михайлович

68-63-43, 68-63-35, 093-7005072


картопля


20


20

Водограй 20

Невська 10

Поляна 10

Серпанок 15

Явір 15

елітне

картопля


20


70

Водограй 30

Поляна 10

Серпанок 15

Явір 15

Невська 10

8.ФГ

“Полковниця”, с. Підгірне

Ганжа Микола Миколайович

067-7907889



Тетерів 100

9.

ТОВ “Новий шлях”, с. Піски

Андросенко Володимир Миколайович

68-74-43, 68-74-40, 067-7907889


картопля

Серпанок 50

Фантазія 70

Невська 100

Повінь 20


Явір 20

Тетерів 20

елітне

картопля


Фантазія 70

Невська 100

Повінь 20

Явір 20

Тетерів 100





50



ІІІ. Роль попередників, обробітку ґрунту та строків сівби в забезпеченні одержання високих врожаїв озимих культур

Попередники. Продуктивність озимих культур

обумовлена насамперед успадкова-ними біологічними особливостями їх сортів і якістю насіннєвого матеріалу.

Проте величина врожаю і його якість значною мірою залежать та-кож від умов вирощування, завдяки яким створюються реальні передумо-ви для реалізації генетичного потен-ціалу насіння.

Найбільш сприятливі умови для вирощування високоякісного зерна озимих, особливо озимої пшениці, в умовах нашої області можна забез-печити шляхом правильного підбору попередника і раціонального обро-бітку грунту.

Правильний підбір попередника дає змогу без додаткових витрат ко-штів покращити фітосанітарний стан посівів, підвищити продуктивність сільськогосподарських культур, за-безпечивши при цьому відтворення родючості ґрунтів і охорону навко-лишнього середовища.

Розміщення озимих, особливо пше-ниці, після стерньових попередників значно збільшує ймовірність зрос-тання забур’яненості посівів та вра-ження рослин хворобами і шкідника-ми, тим самим викликає необхідність збільшення затрат на боротьбу з ними та знижує рентабельність ви-робництва.

За даними ряду вчених, при роз-міщенні озимої пшениці у повторних посівах її урожайність зменшується у 2-3,5 раза порівняно з вирощуванням її у дво- та чотирипільних сівозмінах.

Озима пшениця, як показують результати наукових досліджень і практика кращих господарств, із усіх зернових культур є найбільш чутли-вою до попередників. ЇЇ продуктив-ність в залежності від попередників може змінюватись у 2 і більше разів. Так, у дослідженнях Чернігівського інституту АПВ НААН у середньому за 5 років урожай озимої пшениці на фоні без добрив після конюшини ста-новив близько 28 ц/га, а після вівса в два рази менше - 14,5 ц/га, на фоні внесення N

60P

60K

100 її врожайність

відповідно підвищувалась і станови-ла 34,7 і 29,2 ц/га.

Конюшина як попередник озимої

пшениці практично рівноцінна вне-сенню мінеральних добрив у дозі N

60P

60K

100 після вівса. При розміщенні

пшениці після стерньових попере-дників її врожайність різко знижу-ється. Найменшу продуктивність озимої пшениці у наших досліджен-нях як на фоні мінеральних добрив, так і без них отримано у повторних посівах (8,0-17,6 ц/га).

Менш чутливим до попередників є озиме жито. Разом з тим, у дослі-дженнях Чернігівського інституту АПВ його врожай після вівса без внесення добрив становив 24 ц/га, а після люпину на силос його урожай-ність підвищилась більше ніж у 2 рази і становила 52 ц/га. У середньо-му за 2008-2009 рр. після люпину на фоні без добрив отримано урожай-ність жита близько 39 ц/га, на фоні внесення N

60P

40K

100 – до 50,0 ц/га.

Отже, сіяти озиму пшеницю і жито слід по попередниках, після яких у ґрунті створюються сприятливі умови для своєчасної появи сходів та росту і розвитку рослин. Ними є зайняті пари – конюшиною, бобово-злаковими сумішками, люпином на зелений корм і силос, кукурудзою на зелений корм. Серед непарових попе-редників кращими є кукурудза на си-лос і гречка. Зайняті пари в структурі попередників озимих мають стано-вити близько 70%. Саме ці площі слід відводити під їх посіви за інтенсив-ними технологіями із застосуванням відповідного комплексу агротехніч-них та агрохімічних заходів.

У структурі зернових озима пше-ниця і жито мають становити 50-60 %. На кращих ґрунтах Полісся та в Лісостепу перевагу слід від-давати озимій пшениці, а на легких ґрунтах – озимому житу. Питому вагу жита в структурі озимого клину в господарствах поліської зони слід мати як мінімум 40 відсотків.

Слід підкреслити, що в оцінці по-передників важливе значення має час звільнення ними поля, тому вирішальне значення високої ефек-тивності належить своєчасному збиранню їх урожаю. Запізнення з проведенням цього заходу набагато зменшує їх агротехнічну роль. Ко-жен втрачений день із збиранням попередника, а значить і запізнення початку підготовки ґрунту під озимі, негативно впливає на якість обро-бітку і врожайність озимих культур. Грунт швидко втрачає вологу, значно ущільнюється, заростає бур’янами,

погіршуються його фізичні власти-вості, знижуються біологічні про-цеси, пов’язані з нагромадженням поживних речовин. Цей негативний вплив тим значніший, чим більший період між збиранням попередника і початком підготовки ґрунту під ози-мину.Обробіток ґрунту. У вирішенні долі врожаю озимих

культур важлива роль належить об-робітку грунту. Раціональний обробі-ток грунту відкриває значні резерви не тільки в збільшенні виробництва зерна, але й сприяє заощадженню енергоресурсів.

Головним завданням обробітку ґрунту є забезпечення нагромаджен-ня вологи і поживних речовин до початку сівби озимини, боротьба з бур’янами та створення необхідних умов для розвитку рослин та успіш-ної їх перезимівлі.

Досить часто в умовах області ймовірність випадання оптимальної кількості опадів у період сівби ози-мих зернових культур є незначною, що вимагає звернути особливу увагу на збереження і накопичення про-дуктивної вологи у їх допосівний період. Незалежно від способу під-готовки ґрунту обробіток повинен мати вологозберігаючий напрямок, а після сівби необхідно практикувати прикочування посівів.

Сучасне технічне забезпечення більшості господарств області до-зволяє обробіток ґрунту під озимі культури проводити шляхом оранки або поверхневим дисковим спосо-бом. Безумовно, це високозатратні заходи і, в першу чергу, оранка, але без обробітку поки що не обійтись. Оранка плугами з передплужниками (на 20-22 см) в агрегаті з котками має бути основним способом підготовки ґрунту після багаторічних трав та на задернілих ґрунтах і сильно ущільне-них полях. Загальною і обов’язковою вимогою при цьому має бути прове-дення лущення дисковими знаряддя-ми та проведення оранки не пізніше як за місяць до оптимальних строків сівби озимих. Завчасно зорані поля в міру потреби обробляються борона-ми або культиваторами з боронами для знищення бур’янів і збереження грунтової вологи.

Передпосівний обробіток на зора-них площах краще проводити комбі-нованими агрегатами як зарубіжно-го, так і вітчизняного виробництва.

За посушливих умов роздільне



Сорти

Реєстра-

ція Заявник

Зона

Продук-

тивність

Стиглість

Зимостій-

кість

Стійкість до:

Якість

Сортотип

посухи

виляган-

ня

осипан-

ня

хвороби

Крижинка * 2002 МІП ЛП 9 сс 8-9 5 5 7-9 5 цін ср

Подолянка * 2003 ІФРГ, МІП СЛП 9 ср 7-8 7-8 7-8 7-9 7 слн ср

Колумбія * 2003 ІФРГ, МІП СЛП 9 рс 5-6 5 7-9 7-9 7-9 слн нк

Смуглянка 2004 ІФРГ, МІП СЛП 9 ср 6 7-9 9 7-9 7-9 слн нк

Переяславка 2004 ІФРГ, МІП СЛП 7-9 ср 7-8 7 7-9 9 7-9 слн нк

Фаворитка 2005 ІФРГ ЛП 8 сс 7 7 8-9 8-9 8-9 цін ср

Либідь * 2006 ІФРГ СЛП 7-9 сс 7-9 7-8 7-9 7-9 7 слн ср

Золотоколоса * 2006 ІФРГ СЛП 9 сс 7 7 8-9 9 7-9 цін нкЗемлячка одеська *

2006 ЗАТ ”Селена” СЛ 7-9 ср 7-8 8-9 8-9 8-9 7-8 цін ср

Писанка * 2006 СГІ СЛ 7-9 ср 7-8 8-9 7-8 8-9 7-9 слн срДонський сюрприз

2006 Росія СЛ 7 рс 7-9 7-9 8-9 8-9 7-9 слн нк

Шестопалівка * 2007 ПП „Бор” СЛ 8-9 рс 8 8 8-9 8-9 7 слн ср

Скарбниця * 2007 СГІ СЛ 7-9 ср 8 7-8 8-9 8-9 7 слн ср

Тітона * 2008 ПП „Бор” СЛП 8-9 ср 8 8 8 8-9 7-8 слн ср

Богиня * 2008 Донецьк.ІАПВ СЛ 8 ср 8 7-8 9 8-9 7-8 слн нк

Ювілейна 100 2008 Краснод.НДІСГ СЛ 8-9 рс 8 8 8 8 7-8 слн нк

Косовиця * 2008 СГІ СЛ 8-9 ср 8-9 8 8-9 8-9 7-8 слн ср

Трипільська * 2008 ФГ „Теософ” СЛП 8-9 сс 8 8 8-9 8-9 7-8 слн ср

Ассоль * 2008 ТОВ ”Степова” С 8 ср 8-9 8 9 9 7-8 слн ср

Царівна * 2008 БЦ СДС ЛП 8 ср 8-9 8 8-9 8 7-8 слн. нк

Волошкова * 2008 МІП ЛП 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 цін ср

Паляниця * 2008 Луган.ІАПВ СЛ 8-9 ср 8 8 9 8-9 7-8 цін нкКолос Миронівщини *

2008 МІП ЛП 8 сс 8 8 8-9 8 7-8 цін ср

Калинова * 2008 МІП ЛП 8 сс 7-8 7-8 8 8-9 7 цін ср

Аналог 2008 ННЦ „ІЗ” Л 8 рс 7-8 8 8 8 7-8 слн нк

Турунчук * 2008 СГІ С 8-9 ср 8 8 8 8 7-8 слн ср

Ясно гірка 2009 ІФРГ СЛП 9 сс 8 8 8 8 7-8 слн ср

Почаївка 2009 ІФРГ СЛП 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 слн ср

Пам”яті Ремесла 2009 ІФРГ, Арт.СДС СЛП 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 слн ср

Солоха 2009 ІФРГ СЛП 8-9 сс 8 8 8 8 7-8 цін ср

Бунчук * 2009 СГІ С 8-9 ср 8 8 8 8 7-8 слн нк

ПерспективніПридеснянська н.к.

2010 Носівська СДС ЛП 8 сс 8 8 8 8 7-8 цін нк

ПШЕНИЦЯ М’ЯКА ОЗИМА

ПШЕНИЦЯ М’ЯКА ЯРА

Сорти

Реєстра-

ція Заявник

Зона

Продук-

тивність

Якість

Група сти-

глості Стійкість до:

посухи

виля-

гання

оси-

пання

хвороб

Рання 93 1996 ІЗ ЛП 7 цін ср 5 7 7-9 7

Краса Полісся * 2003 НСДС П 7 цін сс 5 7-9 7-9 7

Елегія Мирон.* 2004 МІП ЛП 7-9 слн сс 7 7 7-9 7

Трізо * 2004 Німеч. ЛП 7-9 цін сс 7 7-9 7-9 7-9

Венера 2005 Югосл. Л 7 цін ср 7 9 8 8

Срібнянка * 2006 „А-І” Л 7-8 ф сс 7-8 8-9 8-9 7-9

Аранка * 2007 „Тирас” СЛП 7-9 слн сс 7-8 8-9 8 7

Сюїта * 2007 МІП ЛП 7-8 слн сс 8-9 6-8 8-9 7

Стависька * 2007 НАУ ЛП 7-8 цін сс 8 7-8 8-9 7

Торчинська * 2008 ФГ”Родень” ЛП 8-9 цін ср 8-9 8 8-9 7-8

Струна миронів.* 2008 МІП ЛП 8 цін ср 8 8 8 7-8

Тюбалт * 2008 Німеччина СЛП 8 цін ср 8 8 8 8

Гренні 2009 Німеччина П 8-9 цін сс 8 8 8 7

Кокса 2009 Польща Л 8 цін сс 8 8 8 7-8

Гвадалуп 2009 Франція Л 8 цін сс 8 8 8 7-8

Рассвет 2009 Білорусь СЛП 8-9 цін сс 8 8 8 8

Характеристика сортів рослин,які пропонуються для вирощування в умовах Чернігівської області

(господарськоцінні ознаки подані за 9бальною шкалою, * запатентовані сорти)



Сорти

Реєстрація

Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Стиглість

Зимостій-

кість


посухи

виляган-

ня

осипання

хвороб

Боротьба 1993 ЧІАПВ СЛП 7 сс 7 7 5 5 5

Інтенсивне 95 1999 ІЗ П 7 сс 7 7 5 7 5

Харківське 98 1999 ІР СЛП 7 сс 7 7 5 7 5

Інтенсивне 99 * 2002 ІЗ ЛП 7 сс 7 7 5 5 5

Хасто * 2002 ІР Л 9 сс 7 7 7 7 5

Ірина * 2004 ВІАПВ ЛП 8 сс 8 8 7 8 8

Дозор * 2005 Носів. СДС ЛП 7 сс 7 7 8 7 8

Синтетик 38 * 2006 Носів. СДС СЛП 8 сс 8 7 7 7 7

Хлібне * 2007 Носів. СДС СЛП 7 сс 7 7 7 7 7

Сіверське * 2007 ННЦ „ІЗ” СЛП 7 сс 8 7 5 5 7

Слобожанець Ф1 * 2008 ІР СЛ 7 сс 8 8 7 8 8

Пікассо * 2009 Німеччина ЛП 8 сс 8 8 7 7 7

Перспективні

Забава 2010 Носів. СДС СЛП 8 сс 8 8 7 7 7

ЖИТО ОЗИМЕ

ОВЕС ЯРИЙ

СортиРеєстрація

Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Стиглість

Зимостій-

кість


посухи

виляган-

ня

осипан-

ня

хвороб

Чернігівський 27 1990 ЧІАПВ СП 7 фж сс 7-9 7-9 7-9 5-7

Чернігівський 28 1996 ЧІАПВ СЛП 7-9 скліт сс 7 7 7 5

Деснянський 1998 НСДС ЛП 5-7 фж сс 5-7 5-7 5-7 5-7

Славутич 2000 ІАБ П 7 фж ср 5 5-7 5-7 5-7

Ранньостиглий 2000 ІАБ П 7 цін рс 5-7 5-7 5-7 5-7

Райдужний 2001 НСДС П 5-7 фж сс 5-7 7-9 7-9 5-7

Нептун 2005 НСДС П 7-9 фж сс 5-7 5-7 7-9 5-7

Самуель * 2007 „М-С” Л 7-8 цін сс 7-9 7-9 7-9 7-9

Соломон * 2007 „М-С” Л 7-8 цін сс 7-9 7-9 7-9 7-9

Аркан 2007 ІЗТЗР Л 7-8 фж ср 7-9 7-9 7-9 7-9

Зірковий * 2008 Нос.СДС СП 8 фж сс 7-9 7-9 7-9 7-9

Парламентський * 2009 Нос.СДС ЛП 8-9 фж ср 7-9 7-9 7-9 7-9

Закат 2009 Нос.СДС СЛП 8 зер сс 7-9 7-9 7-9 7-9

ГОРОХ

Сорт, запатентований Р

еєст-

рація

Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Стиг-лість

Посухо

стій-

кість

Вилягання

Осипання

Хвороби

Якість

Явор 2005 Югославія ЛП 7-9 СР 5-7 7-9 7-9 5-7 фж

Камертон * 2005 ІР ЛП 7 СС 5-7 5-7 5-7 5-7 фж

Готівський 2006 Чехія СЛ 7-9 СС 5-7 5-7 5-7 7 фж

Конто * 2006 Німеччина Л 5-7 СС 5 7 7 5-7 фж

Камелот * 2006 ПП”Тирас” ЛП 5-7 СС 5 7 7 5-7 фж

Ріалто * 2006 ТОВ „Верас” Л 5-7 СС 5-7 5-7 5-7 7 фж

Світ 2006 СГІ П 5-7 СС 7 7 5-7 5-7 фж

Девіз * 2007 ІР СП 7-8 СС 7-8 5-7 7-9 5-7 фж

Ефектний * 2007 ІР ЛП 7 СС 5-7 5 5-7 5-7 фж

Аргус * 2007 ТОВ-Степова ЛП 7-8 СС 7-8 7-8 7-9 5-7 фж

Глянс * 2008 ІР СЛ 7-8 СС 5-7 5-8 5-8 5-7 зерн

Царевич * 2008 ІР ЛП 7 СП 5-7 5-7 7-9 5-7 цін

ЧБЛ 5 * 2009 ІР СЛП 7-8 СС 5-7 5-7 7-9 5-7 фж

Чек бек * 2009 ІР СЛП 7-8 СС 5-7 5-7 7-9 5-7 фж

Терно 2009 Чехія СЛП 7-8 СС 7 5-7 7-9 5-7 зерн

проведення механічних операцій, спрямо-ваних на додаткове кришіння, вирівнюван-ня та ущільнення грунту, призводить до зниження якості його обробітку, затримки строків сівби, втрати вологи та збільшення виробничих витрат.

В умовах гострої нестачі грунтової вологи, а також після пізно зібраних попередників доцільно проводити безполицевий поверх-невий обробіток грунту. Такий обробіток проводять за допомогою дискових, плос-корізних та комбінованих агрегатів. При цьому незалежно від попередника, глибини обробітку і знарядь обробітку обов’язковим є негайне доведення поля до стану посівної придатності.

Перевагою безполицевого обробітку є ско-рочення витрат робочого часу, строків вико-нання робіт та заощадження пального.Строки сівби. На одержання оптимальної густоти сте-

блостою і подальший ріст та розвиток ози-мих культур суттєвий вплив мають строки сівби. Саме від них залежить інтенсивність осіннього, найбільш продуктивного, кущен-ня рослин, їх загартованість до несприят-ливих умов зимівлі. При запізненні з сівбою скорочується період осіннього кущення, погіршуються умови проходження цього процесу, бо у вересні озимі починають ку-щитися на 15–20 день, а в жовтні – на 50-60 день. До припинення вегетації в більшості випадків рослини пізніх строків сівби не встигають розкущитися, і основний про-цес кущення переноситься на весну в менш сприятливі умови (довший день, підвищені температури), що призводить до зниження продуктивності рослин на 20-30 %. Най-більш високу продуктивність і зимостійкість мають рослини озимої пшениці і жита, які входять у зиму у віці 55-60 днів.



ТРИТИКАЛЕ ОЗИМЕ

Сорти


Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Стиглість

Зимостіість Стійкість до:

посухи

виляган-

ня

осипан-

ня

хвороб

Амфідиплоїд 52 2000 ІР ЛП 9 СС 7 5 5 7-9 7-9

Амфідиплоїд 256 2001 ІР СЛ 9 СС 7 7-9 7-9 7-9 7-9

Ладне* 2002 ІР ЛП 9 СС 7 7-9 7-9 7-9 7-9

Славетне 2004 Носів.СДС ЛП 9 СС 7 7 7 7 7-9

Гарне * 2004 ІР ЛП 9 СС 7 7 7 7 7-9

Алкід 2006 ВНІС СЛП 7-8 СС 8-9 8-9 7-8 8-9 8-9

Ратне * 2007 ІР СЛП 8-9 СС 9 8 7-8 8-9 8

Валентин 90 2008 КНДІСГ ЛП 8 СР 8-9 8-9 8-9 8-9 8-9

Раритет * 2008 ІР ЛП 8 СР 8 8 8 8-9 8-9

Інтерес * 2008 „НЛ” СЛП 8 СР 8-9 8 8 8-9 8-9

Дон 2009 КНДІСГ СЛП 8 СР 7 8 9 9 9

ДАУ 5 * 2009 ДАЕУ СЛП 8 СР 8 7 9 9 9


Заяв-ник З

она

Продуктив-

ність

Стиглість

Зимостій-

кість


посухи

виляган-

ня

осипан-

ня

хвороб

Аскольд 2001 МІП П 5-7 пв сс 5 5-7 5-7 5-7

Гетьман * 2001 СГІ ЛП 7 пв сс 5-7 5-7 7-9 5-7

Оболонь * 2001 СГІ ПЛ 7-9 пв сп 5-7 5-7 7-9 5-7

Носівський 21 * 2002 НСДС Л 7 пв ср 5-7 7-9 7-9 5

Вакула * 2003 СГІ СЛП 7-9 пв сс 7-9 7-9 7-9 5-7

Данута * 2003 Чехія СЛП 7-9 пв сс 7-9 7-9 7-9 5-7

Соборний * 2004 МІП П 7 пв сс 5-7 5-7 7-9 5-7

Аннабель * 2004 Чехія П 7-9 пв сс 5-7 7-9 7-9 5-7

Варіант * 2004 НСДС П 5-7 зер сс 5-7 5-7 7-9 5-7

Геліос * 2006 „Селена” СЛП 7-9 пв сс 7-9 7-9 9 5-7

Етикет * 2006 ІР ЛП 7-9 пв сс 5-7 5-7 5-7 7

Лофант * 2006 ВДСДС ЛП 5-7 пв сс 5-7 5-7 7 5-7

Жозефін* 2006 Франція ЛП 7-9 пв сс 7-9 7-9 7-9 5-7

Мальз * 2007 Чехія ЛП 7-9 пв сс 7-9 7-9 7-9 7-9

Юкатан * 2007 МІП Л 7-9 пв сс 7-9 7-9 7-9 7-9

Сонцедар * 2007 МІП ЛП 7-9 пв сп 7-9 5-7 7-9 5-7

Себастьян * 2008 Данія ЛП 7-8 пв сс 7 7 9 5-7

Маурітія * 2008 Німеч. П 7 пв сс 7 7-9 7-9 7

Виклик* 2008 ІР ЛП 7 пв ср 7 7 7 5-7

Гося * 2009 Нос.СДС ЛП 8-9 пв сс 7-8 7-8 7-8 7

Бейос 2009 Угорщ. П 8 пв сп 7 9 9 7

Стратус 2009 Польща Л 8-9 пв сс 7-8 8 8 7

Белана 2009 Німеч. СЛП 8-9 пв сс 7 7 7 7

Марте 2009 Німеч. СЛП 8 зер сп 8 7 7 7

Кончіта 2010 Німеч. П 8-9 пв пс 8 8 8 7-8Джей Бі Мальтазія

2010 Німеч. СЛП 8 пв сс 7 7 7 7

Хадар 2010 МІП С 8 зер сс 7 7 7 7

ЯЧМІНЬ ЯРИЙ

ТРИТИКАЛЕ ЯРЕ

Сорти


Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Стиглість

Зимостій-

кість


посухи

виляган-

ня

осипан-

ня

хвороб

Арсенал 2002 ”Сорт” П 7 зерн сс 7 7-9 7 7-9

Вікторія 2003 НСДС П 7 зерн сс 7 7 7 7-9

Соловей харків.* 2006 ІР СЛП 7-8 зерн сс 8-9 8-9 8-9 7-9

Всеволод 2009 ІФРГ ЛП 7-8 зерн ср 8-9 8-9 8-9 7-9

В останні роки середньодобові темпера-тури повітря в період сівби озимих переви-щували багаторічні показники на 0,8-2,60 С. Припинення вегетації озимих культур восе-ни наставало на 10-15 днів пізніше звичайно-го. Сума ефективних температур за період з 1 вересня до припинення вегетації зростала з 3370 до 397-4420. Це призводило до того, що посіви ранніх строків сівби надмірно кущи-лися і переростали, а пізніх, навпаки, мали оптимальний коефіцієнт кущення і висоту рослин. Перерослі посіви переважно по-шкоджувалися шкідниками і хворобами. Але найбільша шкода від надмірного загущення посівів полягала в тому, що такі посіви не-продуктивно використовують поживу і во-логу.

Оптимально розкущені посіви при віднов-ленні вегетації навесні мають 900-1000 шт/м2 стебел, а загущені посіви містять до 2000 ш/м2, а то і більше. До збирання врожаю, незалежно від кількості сформованих, за-лишається не більше 500-600 продуктивних стебел. Решта відмирає або утворює підгін та підсід. Таким чином у загущених посівах може бути у 2-3 рази більше непродуктивних стебел, ніж продуктивних. Поживні речови-ни і волога, які були використані непродук-тивними стеблами, не можуть повторно ви-користатися продуктивними для утворення зерна. Отже, в надмірно загущених посівах створюються значно гірші умови для реаліза-ції потенційних можливостей культури, ніж з оптимальною густотою.

Ще 20 років тому вважалося, що оптималь-ними строками сівби в поліській зоні Черні-гівської області для озимої пшениці є період з 25 серпня по 10 вересня, а озимого жита - з 1 по 10 вересня. Зміна кліматичних умов у бік потепління змусила внести корективи у строки сівби.

Дослідження, проведені в Чернігівському інституті АПВ НААН з 1990 року, стверджу-



ГРЕЧКА

Сорт


Заявник

Зона

Продук-

тивність

Стиглість

Посухос-

тійкість

Вилягання

Оси-

пання

Хвороби

Якість

Українка 1997 ІЗ СЛП 7 СС 7 7 7 5 цін

Роксолана 2000 ПДАТУ П 7 СР 7 7 7 5 Х

Антарія 2002 ТОВ „Антарія” СЛП 7 СР 7 7 7 5 Х

Слобожанка 2004 СІАПВ СЛП 8 СС 8 8 8 8 цін

Єлена 2005 ПДАТУ ЛП 7 СС 7-8 7 7 7 Х

Ювілейна 100 * 2008 Сумськ.ІАПВ П 7 СС 7 7 7 8 Х

Ярославна 2010 П 7 СР 7 7 7 8 зерн

КУКУРУДЗА

Сорт


Заявник

Зона

Продук-

тивність

Стиглість

Холодос-

тійкість

Посухо-

стійкість

Виля-

гання

Хвороби

Якість

Ерлі Стар 2003 Франція ЛП 9 РС 7 7 7 7 зерн

ПР 39 Г 32 2003 Піонер СЛП 9 РС 8 8 9 9 зерн

Еден Стар 2003 Франція ЛП 9 СР 7 7 7 7 зерн

ПР39Н72 (Сандріна) 2003 Піонер Л 9 СР 9 7 7 7

Наутилус 2003 НАУ ЛП 7 СР 5 7 7 7 зерн

Маїс 226 МВ 2004 „Маїс” СЛП 7 СР 7 9 9 9 зерн

Богун 2004 ІФРГ СЛП 7 СР 7 7 7 9 зерн

Олдхем 2004 Франція ЛП 7 СР 7 9 9 9 зерн

Тарас 2004 ІФРГ Л 7 СР 7 8 9 9 зерн

Поліський 177 МВ 2004 ІФРГ СЛП 7 РС 7 9 9 9 зерн

Зорень 2004 ІФРГ СЛП 7 РС 7 9 9 9 зерн

Рональдіс 2004 Франція ЛП 7 РС 7 9 9 9 зерн

Случ СВ 2005 ІЗ СЛП 9 РС 9 9 9 9 зерн

Білозірський 295 СВ 2005 „Смілянське” СЛП 9 СР 9 9 9 9 зерн

Жавір 290 МВ 2005 „Маїс” СЛП 9 СР 9 9 9 9 зерн

Мучо 2005 Франція СЛП 9 СР 9 9 9 9 зерн

Канада 2005 Франція СЛП 9 СР 9 9 9 9 зерн

Матеус 2006 Німеччина СЛП 9 рс 7-9 9 9 7-9 зерн

Остер СВ 2006 ННЦІЗ ЛП 7-9 рс 7-8 9 9 7-9 зерн

Аробас 2006 Франція СЛП 9 ср 9 7-9 9 9 зерн

Газель 2006 Франція СЛП 9 ср 7-9 7-9 9 9 зерн

Дельфін 2006 Франція СЛП 9 ср 7-9 8 7-9 7-9 зерн

П”ятихатський 270СВ 2006 ІЗН СЛП 9 ср 7-9 8 9 7-9 зерн

Заліщицький 191 СВ 2007 ІЗН ЛП 9 рс 9 8 9 9 зерн

Буг СВ 2007 ННЦІЗ Л 7-8 рс 7 8 9 7-8 зерн

Колізей 2007 „Агро- центр” ЛП 8-9 рс 9 9 9 8 зерн

Товтрянський 188 СВ 2007 ІЗГ ЛП 8-9 рс 8 9 9 8 зерн

Ушицький 167 СВ 2007 ІЗГ СЛ 9 рс 8 8 8 8 зерн

Яринин 176 СВ 2007 Росава ЛП 9 рс 8 8 8 9 зерн

Авіас 277 СВ 2007 ІЗГ СЛП 9 ср 9 9 9 9 зерн

Базальт 270 ВС 2007 „Агро-центр” ЛП 9 ср 9 9 9 9 зерн

Еміліо 2007 Німеч. СЛП 9 ср 9 9 9 9 зерн

Корсунський 297 МВ 2007 ІФРГ СЛП 9 ср 9 9 9 9 зерн

Лелека МВ 2007 ІР ЛП 8 ср 8 8 8 8 зерн

Любава 279 МВ 2007 ІР Л 9 ср 9 9 9 9 зерн

ПР39Т45 2007 Австрія СЛ 9 ср 9 8 9 9 зерн

Суботівський 190 СВ 2008 ІФРГ СЛП 8 рс 8 8 8 9 зерн

МАС 24А 2008 Франція Л 9 ср 8 8 9 9 зерн

Пустоварівський 280 СВ 2008 ТОВ”А-Колос” Л 8-9 ср 8 8 8 9 зерн

Переяславський 230 СВ 2008 ІФРГ СЛП 7-9 ср 8 8 9 9 знрн

Кліфтон 2009 Німеччина СП 8 рс 8 8 8 8 зерн

Неріса 2009 Франція СЛ 8 рс 8 8 8 9 зерн

ЕС Макіла 2010 Франція

ЕС Марко 2010 Франція

ють, що в поліській зоні Чернігівської області оптимальні строки сівби ози-мої пшениці припадають на період з 1 по 15 вересня, допустимі – до 25 верес-ня; для озимого жита, відповідно – з 5 по 20 вересня і допустимі до 30 верес-ня; для озимого тритикале – з 10 по 25 вересня, допустимі – до 5 жовтня. В Лі-состепу строки сівби озимих зернових культур доцільно зміщувати на 5 днів вперед, тобто в бік більш пізніх.

ІV. Система удобрення озимих культур

Особливості росту і розвитку сіль-ськогосподарських культур залежно від генетичних та біологічних характе-ристик зумовлюють різне відношення їх до рівня родючості ґрунту. Забез-печення оптимального живлення рос-лин шляхом науково обґрунтованого застосування добрив дозволяє одержа-ти 50-60% приросту урожаю. З метою підвищення окупності та економічної ефективності добрив дуже важливо використовувати їх залежно від потре-би рослин як загалом, так і протягом періоду їх вегетації, в поживних речо-винах і вмісту елементів живлення в ґрунті.Озима пшениця.Озима пшениця належить до куль-

тур з високими вимогами до родючості ґрунту. Це пояснюється невисокою здатністю її кореневої системи до за-своєння поживних речовин з важко-розчинних сполук. Винос елементів живлення озимою пшеницею залежить насамперед від рівня її урожайності, внесення добрив та вмісту елементів живлення в ґрунті.

Найвищі врожаї озима пшени-ця формує на добре окультурених, середньозв`язаних родючих ґрунтах з вмістом рухомих фосфатів не менше 180 мг/кг ґрунту, обмінним калієм



РІПАК ЯРИЙ


Заявник

Зона

Продуктив-

ність


посухи

виляган-

ня

осипан-

ня

хвороб

з низьким вмістом ерукової кислоти та глюкозинолатів (тіоглюкозидів) - 00

Болеро 2001 Німеччина П 7-9 7 9 9 7

Байкал * 2001 Німеччина ЛП 7-9 9 9 9 9

Ліга 2001 ІФІАПВ П 5-7 5 7 7 7

Форте 2001 Німеччина Л 7-9 7 9 9 7

Терра * 2001 Німеччина СЛП 9 9 9 9 9

Сієста Ф1 * 2002 Німеччина СЛП 7-9 9 9 9 9

Лужок 2003 ІФІАПВ СЛП 5-7 7 7 9 9

Марія 2003 Німеччина СП 7-9 7-9 7-9 9 9

Кліфф * 2003 Німеччина СЛП 9 9 9 9 9

Оксамит 2003 ТОВ «РАПСОДІЯ» СП 5-7 7 9 9 9

Добробут 2004 ВНІС ПЛ 7 9 9 7-9 9

ВНІС 100 2004 ВНІС ПЛ 7 7-9 9 9 9

Аіра 2005 Вінницька СДС СЛП 9 9 9 9 9

Магнат 2005 ІЗ СЛП 8 9 8 9 9

Абіліті * 2006 Німеччина ЛП 6 8 8 9 9

Сріблястий 1 * 2007 НАУ СЛП 8-9 8 8 8 9

Сіріус * 2008 НАУ ЛП 6 7 9 9 9

Юра * 2008 Франція Л 7 7 9 8 8

Хантер * 2009 Німеччина Л 7 7 8 8 8

Антоціан 2009 НАУ Л 7 8 8 8 8

Зоня КЛ 2010 Німеччина Л 7 8 8 8 8

Сальса КЛ 2010 Німеччина Л 7 8 8 8 8

РІПАК ОЗИМИЙ

Сорти


Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Зимостій-

кість


посухи

виляган-

ня

осипан-

ня

хвороб

з низьким вмістом ерукової кислоти та глюкозинолатів (тіоглюкозидів) - 00

Дангал 2001 ІФІАПВ ЛП 7 6 6 5 5 7

Лібеа * 2001 Німеччина П 7 7 7 7 6 7

Ліраджет 2001 Німеччина П 7 7 7 6 6 7

Еліт (РПС 1983) 2002 Франція СЛП 7 7 7 7 7 7

Оділа 2002 Чехія Л 7 8 7 6 6 7

Ранок Поділля 2002 Вінницька СДС ЛП 7 8 6 6 7 7

Чорний велетень

2002 Вінницька СДС ЛП 7 7 6 7 7 7

Кронос * 2003 Німеччина СЛП 9 9 7 7 7 7

Надія 2003 НАУ СЛП 7 6 6 6 6 7

Дембо 2005 Ів.-Фр.ІАПВ СЛП 9 8 8 8 9 8

НПЦ 9800 * 2005 Німеччина СЛП 9 9 9 9 9 9

Ландар 2005 НАУ СЛП 9 8 8 8 8 9

Антарія 2006 Вінницька СДС СЛП 7 9 9 8 8 8

Таурус * 2007 Німеччина ЛП 8-9 8 8 9 8 8

Вектра * 2007 Німеччина ЛП 8-9 8 8 8 8 9

Анна 2007 ІОК ЛП 8-9 8 8 8.7 8 8

Аліот * 2007 НАУ СЛП 7-9 8 8 8 8 9

Нельсон 2008 Франція ЛП 8 8 7 7 8 8

Декатлон 2008 Нідерланди Л 8 8 8 8 7 8

ПР 46 В 10 2009 Австрія СЛ 8-9 8 7 9 5-7 8

Опава 2009 Чехія Л 8-9 8 7 9 5-7 8

Оксана 2009 Чехія Л 8-9 8 7 9 5-7 8

Екзекютів 2009 Швейцарія Л 8 8 7 9 5-7 8

Старт 2009 Франція С 8 8 7 9 5-7 8

ЕС Артіст 2010 Франція ЛП 8 8 7 9 6 8

Емблем 2010 Франція ЛП 8 8 7 9 6 8

– 150 мг/кг, з нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Визначити площі з найближчими до цих показників ґрунтами дозволяють відповідні агрохі-мічні картограми.

Потреба озимої пшениці в окремих елементах живлення по фазах розвитку неоднакова. У живлен-ні цієї культури виділяють два критичних періоди, коли споживається невелика кількість елементу живлення, але нестача його має непоправні негатив-ні наслідки для рівня майбутнього урожаю.

Перший критичний період в живленні озимої пшениці спостерігається від появи сходів до почат-ку перезимівлі. В цей період рослини мають бути забезпечені помірним азотним живленням і підви-щеним фосфорно-калійним. Достатнє фосфорне живлення підсилює розвиток кореневої системи, підвищує енергію кущення, разом з калієм збільшує синтез вуглеводів, що сприяє кращій перезимівлі рослин.

У другий (ранньовесняний) критичний період рослини озимої пшениці найбільш чутливі до азот-ного живлення.

Період максимального споживання азоту та фосфору продовжується від весняного кущіння до початку колосіння. В цей період озима пшениця по-глинає 75-78% азоту, 73-76% фосфору від загальної кількості. Надходження калію в рослини озимої пшениці найінтенсивніше відбувається в перший період її вегетації.

При управлінні азотним живленням слід врахо-вувати, що нестача азоту в ранньовесняний період призводить до зниження урожаю, в період наливан-ня зерна – до зниження його якості внаслідок низь-кого нагромадження білка.

Виходячи з біологічних особливостей живлення озимої пшениці і розробляється план її удобрення. Встановлено, що на формування 1 ц зерна озимої пшениці витрачається в зоні Полісся 3 кг азоту, 1,7 кг фосфору і 1,9 кг калію, в зоні Лісостепу, відповід-но, – 2,8, 1,8 і 2,0 кг. Ці нормативи використовують-ся при розрахунку доз добрив на плановий урожай. Отже, при середній забезпеченості ґрунту пожив-ними речовинами для формування 50 ц/га зерна необхідно внести 140-150 кг азоту, 85-90 кг фосфору і 95-100 кг калію. В залежності від вмісту елементів живлення в ґрунті ці дози доцільно корегувати, ко-ристуючись агрохімічними картограмами та відпо-відними поправочними коефіцієнтами.

Розробляючи план удобрення озимої пшениці, перш за все враховують попередника, який зумов-лює як поживний режим, так і режим вологості ґрунту. Після багаторічних бобових трав, зернобо-бових культур, що удобрювались органічними до-бривами, внесення азотних добрив до посіву не пе-редбачається. Натомість фосфорні і калійні добрива вносять в розрахованих дозах, за виключенням тієї їх кількості, яка вноситься при посіві в рядки.

Після інших попередників доцільно в основне удо-брення вносити і азотні добрива в дозах 30-40 кг/га.

Озима пшениця добре реагує на безпосереднє внесення органічних добрив в нормі 25-30 т/га або торфогнойових компостів, виготовлених у співвід-ношенні 1:1.



ПРОСО

СортРеєстрація

Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Стиглість

Посухос-

тійкість

Вилягання

Осипання

Хвороби

Якість

Миронівське 51 1978 МІП СЛП 7 сп 7 7 7 5 цін

Харківське 57 1987 ІР СЛП 7 сп 7 7 7 5 цін

Київське 87 1991 ІЗ СЛП 7 ср 7 5 7 5 цін

Слобожанське 2001 ІР ЛП 7 сс 7 5 7 5 цін

Золотисте 2003 ВПСДС Л 7 ср 7 7 7 7 цін

Новокиївське 01 2004 ІЗ ЛП 8 сс 8 8 7 8 зерн

Омріяне * 2005 ІЗ СЛП 7 ср 8 8 8 8 цін

Полтавське золотисте*

2005 МДАТ ЛП 7 ср 8 7 8 7 цін

Золушка* 2006 МДАТ ЛП 7 рс 7 7 7 7 цін

Олітан 2008 ВПСДС СП 8 сс 8 7 8 8 х

Ювілейне 2009 ІР П 7 сс 9 7 7 9 х

ЛЬОН-ДОВГУНЕЦЬ

Сорт


Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Група сти-

глості


по

сухи

вил

я-га

нн

яо

сип

а-н

ня

хво

ро

б

Чарівний 1996 ІЛК ЛП 5 сс 6 6 7 5

Рушничок 2000 ІЗ ЛП 7 рс 5 7 7 5

Каменяр 2003 ІЗТЗРУ П 7 ср 6 7 7 5

Глінум * 2004 ІЛК ЛП 7-9 ср 7 8 8 7-9

Світанок 2004 ІСГП ЛП 7-9 ср 7 8 8 7-9

Глазур * 2005 ІЛК П 8 рс 7 8 8 8

Вручий 2007 ІЗ П 8 рс 7 8 8 8

Батист * 2007 ІЗ П 7 рс 7 8 8 8

Глобус * 2008 ІЛК П 7 рс 7 8 8 8

БУРЯК ЦУКРОВИЙ

Сорт


Заявник

Зона

Продуктив-

ність

Викорис-

тання

Стійкість до

хвороб

Якість

Український ЧС 72

2001 ІЦБ Л 8 уц 5-7 сц

Лєнора (КВС 7134 УА)

2002 Німеччина СЛП 9 уц 5-7 сц

Світ 2002 Бельгія ЛП 8 уц 5-7 сц

Ворскла 2003 ІЦБ ЛП 9 уц 7 сц

Аббатіса 2003 ВНІС СЛП 9 уц 5-7 сц

Пірат 2003 Німеччина ЛП 8 уц 5-7 сц

Максим 2004 ІЦБ СЛП 9 уц 7-8 вц

Сара 2004 Югославія СЛП 9 ц 8 вц

Джорджина 2004 Німеччина СЛП 9 уц 7-8 вц

Євгенія 2005 Німеччина СЛП 9 уц 7-9 сц

Крокодил 2005 Бельгія СЛП 9 ур 7-9 сц

Орегон 2005 США СЛП 9 уц 6-9 сц

Ахат 2006 Німеччина СЛП 9 ц 6-9 сц

Авторитетний 2006 ВНІС СЛП 9 уц 6-9 сц

Галілео 2006 США СЛП 9 уц 6-9 сц

Доброслава 2006 УНК СЛП 9 цу 6-9 сц

Лавінія 2006 Німеччина СЛП 9 уц 6-9 сц

Мілан 2006 Німеччина СЛ 9 уц 5-9 сц

Борута 2007 Швеція СЛП 9 у 6-7 сц

Бакара 2007 Бельгія СЛП 8 уц 5--7 сц

Казино 2007 Німеччина СЛП 8 у 8 сц

Кармеліта 2007 Німеччина СЛП 9 уц 6-7 вц

Каньйон 2007 Бельгія СЛП 9 уц 7-8 вц

Золеа 2008 Німеччина СЛП 8 уц 6-8 сц

Леонарда 2008 Німеччина СЛП 9 уц 6-7 сц

Віктор 2009 Німеччина ЛП 8 уц 6-8 сц

Альоша КВС 2009 Німеччина ЛП 8 уц 6-8 сц

Іріс 2009 Бельгія ЛП 8 уц 6-8 сц

Сілента 2010 Швейцарія ЛП 8 уц 7 сц

Ельдорадо 2010 Бельгія ЛП 8 уц 7 сц

Пітон 2010 Швейцарія ЛП 8 уц 7 сц

Койот 2010 Бельгія ЛП 8 уц 7 сц

За будь-яких умов обов`язковим заходом є внесення повного або азотно-фосфор-ного добрива в рядки в дозах по 10-15 кг/га кожного елементу. При рядковому удобренні найбільше значення має фосфор, який сприяє кращому роз-витку кореневої системи та підсилює надходження азоту.

Обов`язковим заходом весняного догляду за посівами озимих є під-живлення їх азотом.

З метою стимуляції кущення і від-новлення пошкоджених рослин в першу чергу слід підживити малороз-винені та зріджені посіви в дозі 30-40 кг азоту на 1 гектар. Цей захід слід провести після сходження талих вод. Затримка терміну підживлення зни-жує урожайність до 20-30 відсотків.

Добре розкущені, перерослі посіви доцільно заборонувати легкими чи середніми боронами, які дещо прорі-дять рослини та зруйнують ґрунтову кірку. Підживити такі рослини до-

цільно при виході їх у трубку в дозах 45-50 кг/га. Важливо пам`ятати, що передчасне підживлення перерослих посівів загрожує не тільки загущен-ням їх і подальшим виляганням, але і значним розвитком хвороб, особливо борошнистої роси, а також можли-вим відмиранням стебел кущення в умовах весняної посухи.

Віддачу азотних добрив можна зна-чно підвищити, якщо при проведенні весняного підживлення озимини використовувати агрохімічні карто-грами. Вони допоможуть визначити поля, на яких ще залишилися на-громаджені запаси фосфору і ка-лію. Внесення на таких полях азоту збалансовує режим живлення рос-лин, внаслідок чого приріст урожаю збільшується в 2-3 рази. За наявності азотних добрив на таких площах дози



Сорти


Заявник

Зона

Продуктив

ність

Напрям ви-

користання

Стиг лість

Зимостій

кість


посухи

вилягання

осипання

хвороб

якість

Вика яра

Білоцерківська 96 2001 БЦ ДСС ЛП 9 корм сс - 5 5 5 7СП”А вбіл

Аріадна 2003 Він.ДСГДС ЛП 9 корм сс - 7 5 7 7 сбіл

Білоцерківська 10 2003 БЦ ДСС ЛП 7 корм сс - 7 5 7 7 сбіл

Ярослава * 2006 БЦ ДСС ЛП 7-9 корм сс - 7 5 7 7 вбіл

Світлана 2006 Він.ДСГДС ЛП 7-9 корм сс - 7-9 5 7 7 вбіл

Ірина * 2007 Він.ДСГДС СЛП 7-9 корм сс - 5 7-9 7-9 7-9 вбіл

Євгена * 2008 БЦ СДС СЛП 8 корм. сс - 7 5 8 8 вбіл

Люпин білий

Гарант 1998 ЧІАПВ ЛП 7 корм сс - 7 5 7 7 сбіл

Либідь 2002 ЧІАПВ ЛП 7-9 корм сс - 7 7 7 7 сбіл

Туман 2002 ІЗ ЛП 7 корм сс - 7 7-9 9 5 сбіл

Вересневий 2003 ІЗ ЛП 7-9 корм сс - 7 5 7 7 вбіл

Серпневий * 2006 ІЗ ЛП 7 корм сс - 7 7-9 7 5 вбіл

Макарівський * 2008 ІЗ ЛП 8 корм сс - 9 9 9 7 вбіл

Щедрий 50 * 2009 Чернігів.ІАПВ П 9 корм сс - 8 8 8 5 вбіл

Люпин жовтий

Чернігівець 2001 ЧІАПВ ЛП 5 корм сс - 7-9 7 7 7 сбіл

Обрій 2002 ІЗ ЛП 5 корм сс - 9 7 9 7 вбіл

Бурштин 2004 ІЗ ЛП 7 корм сс - 7 9 7-9 7 вбіл

Круглик 2005 ІЗ ЛП 7-9 корм сс - 7 7-9 7-9 7 вбіл

Прогресивний * 2009 Чернігів.ІАПВ П 8 корм сс - 8 8 8 5 Вбіл

Люпин вузьколистий

Зірковий * 2005 ІЗ ЛП 7-9 сд скс - 7 7-9 7 7 сбіл

Пелікан * 2008 ІЗ ЛП 7 корм рс - 8 9 8 7 сбіл

Фламінго * 2008 Перишкура ЛП 7 рс - 7 9 8 7 сбіл

Каріна 2005 КДС ІЗ ЛП 7 ск сс 8 8 8 7 5 вбіл

Витава 2006 ІК П 7 ск, лп сс 8 7 8 7 7 вкліт

Пасічнянська 2009 Прикарп. НУ Л 7-9 ск, лп сс 8 8 8 7 7 вкліт

Пірнівчанка 2009 КДС ІЗ П 7-8 ск, лп сс 8 8 8 7 7 вкліт

Пажитниця багаторічна

Геркулес 2000 ІЗТЗРУ П 7 ск, лп сп 5 5 5 5 7 скліт

Обрій 2001 ІК Л 7 ск, лп сс 5 7 7 7 7 скліт

Лета 2002 КДС ІЗ ЛП 7 лп, озл рс 5 9 7 5 7 вкліт

Андріана 80 2003 КДС ІЗ СЛП 7 лп, озл сс 8 7 7 7 7 скліт

Пажитниця багатоквіткова

Жайвір 2003 ІЗТЗРУ П 7 ск сс 7 7 7 7 7 сбіл

Лагідна 2009 ІЗ П 7-8 ск сс 7-8 7 7 7 7 сбіл

Грястиця збірна

Лідакта 2000 Німеччина ЛП 9 ск, лп сп 5 7 7 7 7 вкліт

Муравка 2001 КДС ІЗ ЛП 8 лп, ск сп 7 9 7 7 7 вкліт

Олешка 14 2001 ІЗПРУ СЛП 7 ск сс 7 7 7 7 5 вкліт

Наталка 2005 КДС ІЗ ЛП 7 ск сс 7 5 7 7 5 вкліт

Українка 2009 ІЗ ПР КДС ІЗ П 8 ск сс 7-8 7 8 7 8 вкліт

Інгулка 17 * 2009 ІЗ ПРУ П 8 ск сс 7 7 7 7 7 вкліт

Костриця лучна

Літава 2001 КДС ІЗ ЛП 7 ск, лп рс 5 7 7 7 7 скліт

Сіверянка 2005 КДС ІЗ ЛП 8 ск сс 7 5 8 7 7 вкліт

Діброва 2007 ІК ЛП 8 ск, лп сс 7 8 7 7 8 вкліт

Катріна 2009 КДС ІЗ Л 9 ск, лп сс 7 7 7 7 8 вкліт

Костриця очеретяна

Садівничанка 1998 СІАПВ ЛП 9 ск, лп сс 7 7 7 7 7 вкліт

Людмила 2001 ІК Л 7 ск, лп рс 5 5 7 7 7 вкліт

Ода 2003 ІК ЛП 7 ск, лп сп 7 7 7 7 7 скліт

Смерічка 2003 ПК ФІЗТЗРУ ЛП 8 ск сс 7 7 7 7 7 вкліт

КОРМОВІ КУЛЬТУРИ

азоту можна збільшити до 50-60 кг/га.

Крім значного приросту урожаю, цей захід забезпе-чить також підвищення вміс-ту білка на 0,8-1,2 відсотка, клейковини – на 4,4-8,7 від-сотка, що важливо для під-вищення якості зерна озимої пшениці.

Внесення азотних добрив на вологий грунт сприяє роз-чиненню туків і швидшому надходженню їх у коренев-місний шар. Це дозволяє зменшити втрати від звітрю-вання азоту, які можуть до-сягати 30 відсотків.

Термін підживлення і дозу азоту на кожному конкрет-ному полі уточнюють за до-помогою методу тканинної діагностики. Методичні вказівки та необхідний для цього розчин дифеніламіну можна одержати в обласному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції або в районних агрохіміків.

Весняне підживлення ози-мих азотом є найбільш ефек-тивним способом застосу-вання мінеральних добрив. В дослідах центру «Облдержро-дючість», що проводились на полях сільськогосподарських підприємств за традиційною технологією, за рахунок азот-ного підживлення в дозі 35 кг/га поживних речовин при-рости урожаю зерна озимої



КАРТОПЛЯ

Сорти


Заявник

Зона

Про дук-

тив- ність

Напрям

викорис-

тання

Стійкість до:Вміст крох-малю

Колір

посухи

хвороб

шкірки

м’якуша

Ранньостиглі

Велокс 2001 Німеччина ПС 7 стл 5 5 скр Ж Ж

Серпанок * 2001 ІК СП 5 стл 5 5 скр РОЖ КР

Беллароса * 2003 Німеччина ЛП 9 стл 7 9 вкр Ч Ж

Розалінд * 2004 Німеччина СЛП 9 стл 9 9 вкр Ч Ж

Агаве * 2004 Німеччина П 9 стл 9 9 вкр Ж Ж

Моллі* 2004 Німеччина П 9 стл 7 7 вкр Ж Ж

Тирас 2004 Поліс. ДС СЛП 9 стл 9 9 вкр Р Б

Мелодія * 2005 ІК СЛП 8 стл 7 7 вкр Р КР

Подолянка* 2006 ІК ЛП 9 стл 7 8 скр Ж СЖ

Ліщина 2006 ІК СЛП 7 стл 7 7 вкр Ж СЖ

Аграрна 2006 СНАУ СЛП 7 стл 7 7 скр Ж Б

Нагорода* 2007 „ЧЕК” ЛП 8 стл 7 7 вкр Ж Ж

Рів”єра* 2007 Нідерланди СЛП 9 стл 7 7 скр Ж КР

Скарбниця* 2008 ІК ЛП 7 стл 5 5 скр Ж Ж

Ероу 2009 Нідерланди ЛП 9 стл 7 7 скр Б КР

Бонус 2009 Німеччина П 7 стл 7 7 скр Б Ж

Овація 2009 Польща ЛП 8-9 стл 7 7 скр Б Ж

Вимір 2010 Поліс.ДС П 7 стл 7 7 скр

Глазурна 2010 ІК П 7 стл 7 7 скр

Середньоранні

Дубравка 2001 Поліс. ДС П 5 стл 5 5 скр Р Б

Сатіна 2001 Німеччина П 5 стл 5 5 скр Ж Ж

Солара* 2001 Німеччина ПС 9 стл 5 5 вкр Ж Ж

Поляна * 2002 ІК СЛП 7 стл 5 5 скр Р КР

Дара 2004 Поліс. ДС СЛП 8 стл 7 8 скр Б Б

Забава* 2004 ІК СЛ 8 стл 9 9 вкр Р Б

Делікат* 2004 Німеччина П 9 стл 9 9 вкр Ж Ж

Малинська біла 2005 Поліс.ДС Л 8 стл 7 7 вкр Б Б

Довіра * 2007 ІК П 8 стл 7 7 скр Ч Б

Аріель 2007 ІК СЛП 7 стл 7 7 скр Ж Ж

Звіздаль* 2008 Поліс.ДС П 7 стл 5 7 скр Р Ж

Оберіг* 2008 ІК ЛП 7 стл 7 7 скр Р ЖСувенір

Чернігівськ.*2009 „ЧЕК” П 7 стл 7 8 скр Б КР

Фінка 2009 Німеччина П 7 стл 7 8 скр Б ЖДублінська ювілейна

2010 ЛДАУ ЛП 8 стл 7 7 скр Б Б

Гала 2010 Німеччина ЛП 8 стл 7 7 скр

Фазан 2010 Німеччина ЛП 7 стл 7 7 вкр

Середньостиглі

Явір * 2000 ІК СП 7 стл 5 9 вкр Ж КР

Чернігівська 98 2002 НВО „ЧЕК” ЛП 7 стл 5 9 вкр Б Б

Зоряна * 2004 НВО „ЧЕК” СЛП 8 стл 8 7 вкр Б Б

Надійна * 2006 ІК СЛП 9 стл 7 7 скр Р КР

Курода * 2008 Нідерланди ЛП 8 стл 7 8 скр Ч Ж

Тайфун 2008 Польща П 8 стл 7 7 вкр Ж Ж

Мелоді 2008 Німеччина П 7 стл 7 7 скр Ж Ж

Вернісаж* 2009 ІК ЛП 7 стл 7 8 вкр Р Ж

Рампель* 2009 Польща ЛП 8 стл 7 8 вкр Р Б

Мандрівниця 2010 ІК ЛП 7 стл 7 7 вкр

Євростач 2010 Німеччина ЛП 7-8 стл 7 7 вкр

Середньопізні

Тетерів 2002 Поліс. ДС СЛП 9 стл 7 9 вкр Р Б

Оксамит 99 2002 ІЗТЗРУ СЛП 9 стл 7 9 вкр Р Б

Червона рута 2005 ІК СЛ 8 стл 7 9 вкр Ч Б

Промінь * 2006 ІК СЛ 7 стл 7 9 вкр Ч КР

Міранда 2009 Німеччина П 7 стл 7 8 вкр Б Ж

Курас 2010 Нідерланди П 8 стл 7 7 вкр

пшениці на 1 гектарі становили 5,5-7,3 центнера, озимого жита – 4,8-8,2 центнера. Один кілограм азоту сприяв формуванню 14-23 кілограм зерна.

Для створення оптимальних умов формування зерна пшениці з висо-ким вмістом білка і сирої клейкови-ни доцільно проводити у фазі коло-сіння позакореневе підживлення посівів пшениці водним розчином карбаміду (сечовини). Вміст білка і клейковини в зерні від цього заходу може збільшитись відповідно на 1-2,5 і 2-4% з одночасним поліпшен-ням якості клейковини.

Озиме житоОзиме жито має добре розвинену

кореневу систему, здатну засвоюва-ти поживні речовини з важкодос-тупних сполук, менш чутливе до ре-акції ґрунтового розчину, надає пе-ревагу легким за гранулометричним складом, добре аерованим ґрунтам.

Озиме жито найкраще росте при наявності в орному шарі рухомих фосфатів 100-150 мг/кг, обмінного калію 120-160 мг/кг. І хоч воно пе-реносить підвищену кислотність ґрунту, але позитивно реагує на вап-нування сильно- і середньокислих ґрунтів.

Дози мінеральних добрив роз-раховують на запланований рівень урожаю з використанням норма-тивів витрат поживних речовин, враховуючи вміст у ґрунті елементів живлення, особливості попередни-ка, час внесення органічних добрив у сівозміні.

Встановлено, що на формування 1 ц зерна озиме жито витрачає азоту і фосфору по 2,2 кг, калію – 2,1 кг. Розраховані дози добрив корегують



за допомогою коефіцієнтів з ураху-ванням вмісту елементів живлення в ґрунті, який встановлюють за агрохі-мічними картограмами. При середній забезпеченості ґрунту поживними речовинами дози фосфорних і ка-лійних добрив в основне внесення становлять по 50-60 кг/га. Після гір-ших попередників або в пізні строки сівби під передпосівну культивацію доцільно внести азотні добрива по 20-30 кг/га.

Обов`язковим заходом системи удобрення озимого жита має бути внесення при сівбі в рядки фосфор-ного добрива – 10-15 кг/га або ж комплексного добрива N

10P

10K

10.

Перше азотне підживлення необ-хідно проводити навесні після повно-го сходження снігу і талих вод в дозі 30-35 кг/га. Решту загальної норми азотних добрив слід внести в друге підживлення у фазі виходу рослин в трубку.

Азотне підживлення у фазі ку-щення впливає перш за все на щіль-ність стеблостою (число пагонів), у фазі трубкування – на число зерен в колосі.

Для удобрення озимого жита у зв`язку з високою здатністю його засвоювати мінеральні речовини з важкорозчинних сполук можна вно-сити під оранку навіть напіврозчинні і важкорозчинні фосфорні добрива – фосфатшлак, преципітат, фосфорит-не борошно.

Особливості живлення та удобрен-ня озимого ріпаку

Забезпечення поживними речо-винами є визначальним фактором доброго розвитку рослин ріпаку та його продуктивності. Найбільш при-датними для цієї рослини вважають ґрунти з вмістом гумусу не менше 1%, кислотністю рН у межах 5,8-6,5, за-безпеченістю фосфором не менше 80 мг/кг, калієм – 140 мг/кг.

Для утворення 1 ц насіння ріпак виносить з ґрунту: азоту – 5-6,2 кг, фосфору – 2,4-3,4, калію – 4-6, кальцію – 6-7, магнію – 0,5-0,8, сір-ки – 1,5-2, бору – 0,05-0,1 кг. Близько 15-25% поживи ріпак використовує з ґрунтових запасів, а решту потрібно вносити у вигляді органічних та міне-ральних добрив.

Для правильного і раціонального внесення мінеральних добрив до-цільно визначити вміст поживних речовин у ґрунті за агрохімічними картограмами або даними ґрунтової діагностики.

Оптимальна норма мінеральних добрив під ріпак – N

120-180P

90K

120 кг на

1 га. На ґрунтах з високою родючістю азотні добрива з осені краще не вно-сити, щоб уникнути переростання рослин; до 80% загального обсягу азоту вносять навесні по таломерзло-му ґрунті. Решту розрахованої дози азоту вносять у фазі появи великих бруньок, через 4-6 тижнів після пер-шого підживлення. На низькородю-чих ґрунтах восени під ріпак вносять не більше 25% (25-30 кг/га) азоту від його сумарної потреби.

Фосфорні та калійні добрива вно-сять під основний чи передпосівний обробіток ґрунту.

Через значну потребу також в мезо- і мікроелементах ріпак добре реагує на внесення гною. Органічні добрива в дозі 25-50 т/га вносять під попере-дник, оскільки безпосереднє внесен-ня гною під ріпак спричиняє нерівно-мірність розвитку рослин.

На сильнокислих ґрунтах ріпак пригнічує ріст і розвиток кореневої системи. Вапнування ґрунту сприяє підвищенню урожайності насіння ріпаку на 20-25%. Внаслідок цього аг-розаходу грунт поповнюється іонами кальцію, які, з одного боку, служать для живлення рослин, а з іншого – виявляють лужну дію.

Рослини ріпаку потребують, як елемента живлення, значної кількості сірки, що суттєво впливає на їх ріст, урожайність та якість продукції. Для одержання 30-35 ц/га насіння ріпак використовує не менше 50 кг сірки. Він добре засвоює сірку з гною, суперфосфату, сульфату амо-нію. Якщо в системні удобрення цих агрохімікатів немає, то запаси сірки поповнюють внесенням навесні гіпсу в кількості 150-200 кг/га або викорис-танням для підживлення сульфату амонію – 120 кг/га.

Важливим елементом живлення для ріпаку є магній. Внесення магнієвих добрив підвищує врожайність на-сіння ріпаку на 3,0-3,5 ц/га і сприяє збільшенню вмісту сирого протеїну. Середня забезпеченість ґрунту магні-єм дає змогу одержати додатково 2,0-2,5 ц/га насіння. При вмісті в ґрунті менше ніж 1 мг магнію на 100 г недо-бір урожаю може сягати 20%. В якості магнієвих добрив використовують доломіт, магнійамоній фосфат, томас-шлак, борно-магнієве добриво та ін.

Для збалансованого живлення рослин ріпаку, крім макроелемен-тів, необхідні також мікроелементи.

Ріпак дуже добре реагує на внесення бору, молібдену і марганцю. Внесення відповідних мікроелементів ефектив-не на ґрунтах, де вміст бору менший 0,3 мг/кг, молібдену – менше 0,15 мг/кг. Для осіннього внесення викорис-товують борний суперфосфат (вміст бору 0,2-0,5%), для позакореневого підживлення - борну кислоту (17% В) і боракс (11% В). З молібденових до-брив використовують для внесення в грунт 1-5 кг/га молібдату амонію, який містить 52% молібдену. Засто-совують також молібдат амонію-на-трію (35% Mo) або молібденізований суперфосфат (0,1-0,2% Mo). Для по-закореневого підживлення на 1 гек-тар витрачають 100-200 г молібдату амонію.

Потреба рослин ріпаку в марганці найбільше спостерігається на ґрунтах з нейтральною і лужною реакцією. Підживлення рослин марганцем здійснюють позакоренево однопро-центним водним розчином сульфату марганцю в дозі до 5 кг/га.

Для забезпечення вищої економіч-ної ефективності мікродобрива до-цільно вносити позакоренево разом з обробкою посівів пестицидами, ви-користовуючи на гектар по 200-300 л розчину.

V. Прогноз розвитку, поширення шкідників і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2010 року

Фітосанітарний стан озимих куль-тур восени поточного року багато в чому залежатиме від агрокліматич-них умов вегетації. Основним завдан-ням в цей період буде формування оптимальної густоти та зимостійкості рослин озимих зернових культур та ріпаку під урожай 2011 року.

Шкідливі організми спроможні зі-грати негативну роль в посівах ран-ніх строків сівби за теплої, затяжної осінньої вегетації. Так, повсюди по-сіви озимих зернових культур заселя-тимуть і пошкоджуватимуть злакові мухи, зокрема шведська, із сисних комах найпоширенішими будуть зла-кові попелиці і цикадки.

Шведські мухи за пошкодження сходів у ранні строки онтогенезу озимих зернових призводять до руй-нування конусу наростання стебла, що спричиняє відмирання стебла. Шкідлива дія попелиць зумовлена ви-смоктуванням поживних речовин з



рослин, що пригнічує їх ріст і розви-ток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. Головне – попелиці переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості.

В поточному році на зернових ко-лосових культурах мали розвиток септоріоз, сажкові, ржавчинні захво-рювання, борошниста роса, значна частина збудників яких перебуває на рослинних рештках у природі, в насінні і залишається джерелом ін-фекції.

Щоб запобігти втратам, необхідно більш ретельно підходити до техно-логії вирощування сільгоспрослин, дотримуватись сівозмін і обов’язково проводити протруювання посівного матеріалу. Але для більш ефектив-ного використання протруйників слід визначити склад збудників у насінні, за їх результатами можна вибрати потрібний оздоровчий препарат. Уражене комплексом збудників кондиційне насіння краще обробити перед сівбою системними протруювачами, а саме: Вінцит Форте - 1-1,25 л/т, Кінто Дуо - 2-2,5 л/т, Дивіденд Стар - 1 л/т, Максим Стар -1-1,5 л/т, Юнта Квадро 1,5-1,6 л/т, Ла-мардор 0,15-0,2 л/т, Гаучо 0,25-0,5 кг/т. Цих норм обов’язково слід дотримуватися. Зменшення їх веде до суттєвого зниження і втрати ефективності протруювачів.

В останні роки через спро-щення технології вирощування сільськогосподарських культур поширилися підгризаючі совки (озима й оклична), які в осінній період у фазі динаміки зростан-ня чисельності за сприятливих агрокліматичних умов можуть завдавати значної шкоди посівам озимих культур.

Знищення бур’янів і квітучих рос-лин на полях та поблизу полів, при-значених під посів озимини, погіршує умови живлення метеликів і знижує їхню плодючість.

Також загибелі яєць, гусені та ля-лечок совок сприяють оранка стерні, культивація пару, інші прийоми об-робітку ґрунту.

Осередки високої чисельності гу-сениць совок в озимій пшениці - 2-3 і більше екз./м2 - знешкоджують інсектицидами: карате зеон, мк.с., 0,3л/га, штефесин, к.е., 0,2-0,5л/га, арриво,к.е.,0,24-0,32л/га, інші за регламентами існуючих технологій.

Більш ефективні суміші фосфорор-ганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг сечовини на гектар та проведення обприскувань у вечірні години, коли гусінь харчується на рослинах.

За умови теплої осені, достатньої зволоженості повітря найбільш ймо-вірний розвиток борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, ко-реневих гнилей.

За 1% інтенсивності ураження бо-рошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% септоріозом та іншими хворобами для оздоровлення рослин застосовують фунгіциди: альто супер 0,4-0,5 л/га, дерозал, імпакт 0,5 л/га, міраж, імпакт Т 0,5-1 л/га, тілт, ті рекс 0,5 л/га, фолікур 0,5-1 л/га та інші.

Повсюди сходам озимого ріпаку за сприятливих погодних умов (тепло, посушливо) завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, білани, попелиці, пильщики, підгризаючі і листогризу-чі совки, грунтові шкідники, мишо-подібні гризуни.

Тепла, дощова погода сприятиме ймовірному розвитку і розповсю-дженню альтернаріозу, фомозу, перо-носпорозу, гнилей та інших хвороб на ріпаку.

У фазі сходів озимий ріпак, за на-явності 3-5 блішок на м2, рослини об-прискують брейком, м.е. 0,05-0,07 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га.

У фазі утворення розетки озимого ріпаку за наявності пильщика і лис-тоїда – 3 екз.; капустяного білана і совки – 2 гусениці на м2, хрестоцвітих клопів та інших посіви обприскують децисом профі, в.г., 0,07 л/га, бульдо-ком, к.е., 0,3 л/га, ф’юрі 0,1 л/га.

За появи ознак несправжньої бо-рошнистої роси, альтернаріозу, гни-лей, септоріозу рослини оздоровлю-ють ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га, фіталом, в.р.к., 2-3 л/га. У фазі 4-5 листків культури посіви оздоровлюють за наявності інфекції альтернаріозу, фомозу, цилін-дроспоріозу і ін. та для стримування росту листя і підвищення стійкості рослин до екстремальних погодних умов такими фунгіцидами: фортеця,

к.е., 1 л/га, містик, к.е., оріус, в.е., 0,5-0,75 л/га, тілт, к.е., 0,5 л\Га.

Для запобігання переростанню та покращення перезимівлі ви-користовують: карамбу, в.р., 0,75-1,25 л/га, фолікур, к.е., 0,5-0,75 л/га.

Повсюди очікується розмно-ження мишоподібних гризу-нів. Розплодившись у посівах багаторічних трав, незораних і неорних земель, вони мігрувати-муть в озимину і завдаватимуть шкоди посівам озимих культур.

Регулювання чисельності ми-шоподібних гризунів здійсню-ється, насамперед, через про-філактичні агротехнічні заходи: знищення бур’янів, збирання врожаю без втрат, вчасна та якіс-на зяблева оранка, які позбавля-ють гризунів корму та надійного сховища. Знищення гризунів проводять передусім у місцях резервації, для недопущення розселення їх у посіви сільгосп-культур.

За наявності 3-5 і більше жи-лих колоній на гектарі необхідно застосовувати отруєні зернові, інші принади і роденфос, бродисан А, бак-тородентицид по 3 г в нору, шторм, 0,005% воскові брикети, 0,7-1,5 кг/га, ратрон, гранульована принада – 3 г в нору, інші. Озимину захищають від мишоподібних гризунів до випадання снігу.

Мета захисту озимих зернових і рі-паку полягає в обмеженні чисельнос-ті шкідливих організмів до економіч-но і господарсько невідчутних рівнів. Хімічні обробки слід проводити із суворим дотриманням технологій і техніки безпеки.



Мікробні препарати у технологіях вирощування озимих культур

В.В. Волкогон, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, О.В. Надкернична, доктор біологічних наук, професор, А.М. Москаленко, кандидат економічних наук, Л.М. Токмакова, кандидат сільськогосподарських наук, Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН України

Застосування в аграрних технологіях новітніх мікробних препаратів забезпечує насичення кореневих сфер культурних рослин агрономічно цінними мікроорганізмами, що позитивно позначається на процесах засвоєння поживних речовин та урожайності сільськогосподарських культур.

У сучасному землеробстві слід особливо виділити такий елемент вирощування сільськогосподарських культур як застосування мікробних препаратів. Встановлення напри-кінці ХХ ст. наукового факту прижиттєвого масованого спрямування рослинами фотоасимілятів у прикореневу зону (35 - 50 % від усього асимільованого в ході процесу фотосинтезу вуглецю) для підтримки життєдіяльності мікроорганізмів, привернув увагу науковців і, особливо, з позицій переважного використання продуктів фото-синтезу агрономічно корисною мікрофлорою. Оскільки органічні речовини в кореневій зоні культурних рослин можуть споживати не лише корисні бактерії та мікро-скопічні гриби, але й патогенні мікроорганізми, виникла ідея забезпечення рослин селекціонованою, активною, необхідною для росту і розвитку рослинного організму мікрофлорою “у потрібній кількості, в потрібне місце, у потрібний час”. “Відібрати” у представників шкідливих мі-кроорганізмів вуглець (і, відповідно, енергію для розвитку) виявилося можливим за умови передпосівної бактеризації. Протягом останніх 30 років в Україні, як і в багатьох інших державах, проведено дослідження з пошуку активних шта-мів мікроорганізмів, технологій виготовлення мікробних препаратів та ефективних способів їх застосування з метою корекції складу мікрофлори ризосфери рослин та оптиміза-ції продуктивного процесу сільськогосподарських культур.

Для озимих культур в Інституті сільськогосподарської мікробіології НААН та Південній дослідній станції інсти-туту створено препарати Діазофіт і Поліміксобактерин (для пшениці озимої), Діазобактерин (для жита озимого), Аль-бобактерин (для ріпаку озимого).

Препарати випробувано в численних польових та ви-робничих дослідах, які засвідчили їх високу ефективність. Як правило, приріст урожайності зерна пшениці від засто-сування Діазофіту (препарат на основі азотфіксувальних бактерій) становить від 3 до 9 ц / га (табл. 1). Важливим є те, що інокуляція допомагає активізувати азотасиміляторні ферменти у рослинах, що сприяє додатковому синтезу білка в зерні. У зв’язку з цим продукція, одержана при застосу-

ванні Діазофіту, завжди є вищого класу у порівнянні з уро-жаєм, отриманим з не бактеризованої пшениці.

Порівняльна оцінка впливу мінерального азоту та Діазофіту на урожайність озимої пшениці, польові досліди Одеської ДСГДС

Ефективним на озимій пшениці є Поліміксобактерин - препарат, функціональною основою якого є фосфатмобі-лізівна бактерія Paenybacillus polymyxa КВ. Крім мобілізації фосфатів ґрунту, бактерія є активним продуцентом фітогор-монів, тому препарат можна вважати ростостимулюючим.

За даними Миронівського інституту пшениці НААН, за-стосування Поліміксобактерину забезпечує суттєве збіль-шення урожайності культури (рис.).

Варіанти досліду

Урожайність за роками, ц/га Приріст, ц/га

1996 1997 1998 1999 Середнє

Контроль 35,7 55,1 33,3 40,2 41,1 -

N30

37,4 54,8 35,4 44,7 43,1 2,0

N60 37,6 56,3 35,6 47,1 44,1 3,0

N90

37,7 61,2 33,9 46,0 44,7 3,7

Діазофіт 40,0 64,2 33,0 43,7 45,2 4,1

Таб. 1

Рис.

80

75

70

65

60

55

00

55

00

55

00

55контроль інокуляція

64,7

77,2

НІР05 5,5 ц/га

+12,5 ц/га

+19,3%

Урожайність, ц/га

55 55

Вплив Поліміксобактерину на урожайність пшениці озимої сорту Миронівська 61 (Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла НААН)


НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

У дослідах Полтавського інституту агропромислового виробництва УААН використання Поліміксобактерину для передпосівної обробки насіння пшениці озимої сорту Селянка сприяло одержан-ню від 5 до 9,5 ц / га додаткового уро-жаю зерна в залежності від агрофону.

Результати виробничих досліджень Рівненської державної сільськогоспо-дарської дослідної станції свідчать, що на чорноземі неглибокому слабогумусо-ваному бактеризація насіння пшениці озимої сорту Подолянка Поліміксобак-терином підвищувала урожайність на 7,6 ц / га (15,5 %).

Застосування Поліміксобактерину в технологіях вирощування зернових культур сприяє покращенню якості про-дукції. Зокрема, вміст протеїну в зерні збільшується на 2-3 %.

“Родзинкою” Поліміксобактерину є стійкість бактерій до отрутохімікатів, що дозволяє застосовувати препарат у поєднанні з пестицидами і навіть в од-ній баковій суміші. При цьому бактери-зацію з протруєнням можна проводити завчасно, оскільки бактеріальні спори без доступу води тривалий час зберіга-ють життєздатність на насінні.

Подібним до Поліміксобактерину є також мікробний препарат Альбобак-терин. Біологічний агент препарату стійкий до дії пестицидів, що дозволяє успішно поєднувати процедуру бактери-зації з протруюванням насіння. Засто-сування Альбобактерину в технологіях вирощування ріпаку озимого дозволяє суттєво підвищити урожайність куль-тури, збільшити збір олії. Прикладом ефективності препарату можуть бути наведені в табл. 2 результати.

За даними Львівського обласного дер-жавного проектно-технологічного цен-тру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість», засто-сування Альбобактерину в технологіях вирощування ріпаку змінює в насінні співвідношення ненасичених жирних кислот, що забезпечує покращення якості продукції.

Активно впливає на продуктивний процес такої сільськогосподарської культури як жито озиме мікробний

препарат Діазобактерин, створений на основі азотфіксувальних бактерій роду азоспірилум. Бактерії, що складають основу препарату, виділені з природ-ного біоценозу, безпечні для людей і тварин, не забруднюють навколишнє середовище.

Результати багаторічних польових і виробничих дослідів, проведених у Чернігівській та Житомирській об-ластях, показали високу ефективність Діазобактерину як засобу поліпшення азотного живлення жита озимого та підвищення урожайності культури. При його застосуванні врожайність жита підвищувалась у середньому на 2,3-7,1ц/га (10,0-25,0%).

При інокуляції насіння жита озимого Діазобактерином суттєво підвищується активність фіксації атмосферного азоту в кореневій зоні культури. Так, про-дуктивність процесу азотфіксації при застосуванні Діазобактерину зростає в 2,5-6,8 раза.

Переважну більшість мікробних пре-паратів можна за-стосовувати як без внесення мінераль-них добрив, так і по фону мінерального азоту. Більше того, при використанні фізіологічно опти-мальної для рослин кількості добрив

ефективність бактеризації є найвищою, що можна прослідкувати за результата-ми табл. 3. Так, у варіанті без викорис-тання добрив і з внесенням тільки P

90K

90

застосування Діазобактерину дало змогу підвищити активність процесу фіксації молекулярного азоту в кореневій зоні рослин жита у 1,8-3 раза, при цьому уро-жайність зерна підвищилася на 5,1-5,8 ц / га (11,8-12,2 %). Найефективнішою бактеризація була по фону N

90P

90K

90 з

роздрібним внесенням мінерального

азоту (перед посівом - 30, відновлення вегетації — 30, вихід у трубку – 30 кг / га). У цьому випадку урожайність зерна збільшилась на 9,6 ц / га, або на 20 %.

Збільшення вмісту білкового і небіл-кового азоту в зерні озимого жита під впливом Діазобактерину пояснюється тим, що поряд з азотфіксувальною функцією бактерії є також продуцен-тами біологічно активних сполук, під впливом яких посилюється ріст коренів, збільшується їх біомаса, поглинальна здатність, а зрештою, і ступінь засвоєн-ня мінерального азоту.

За узагальненими даними, застосу-вання мікробних препаратів дозволяє зменшувати внесення азотних добрив на 30-50 %, фосфорних – 30-40 %. Це обумовлено не лише активізацією про-цесу азотфіксації. Насамперед, бактери-зовані рослини інтенсивно розвивають кореневу систему, що сприяє зростанню поглинальної здатності коріння. Внаслі-док цього збільшується ступінь засвоєн-ня діючої речовини з добрив і зменшу-ються непродуктивні втрати поживних речовин.

Крім впливу препаратів на ступінь засвоєння елементів живлення, слід від-значити також і їх позитивну дію на ви-живання рослин в екстремальних умо-вах, наприклад, при посухах та низьких температурах. Безперечно, застосування мікробних препаратів не є панацеєю у вирішенні питання перезимівлі, але кращий розвиток інокульованих рос-лин, зокрема, більш розвинена коренева система та вищий рівень цукрі, певною мірою покращує ситуацію.

Розроблені препарати недорогі, тех-нологічні, нешкідливі для людини та на-вколишнього середовища.Примітка: препарати Поліміксобак-

терин, Діазобактерин, Альбобактерин зареєстровані в Україні. Діазофіт зна-ходиться на стадії передреєстраційних експертиз.

Варіанти досліду

Урожайність Олійність Збір олії

ц/гаПриріст

%При-ріст, %

ц/гаПриріст

ц/га % ц/га %

Без обробки 22,0 – – 40,02 – 8,80 – –

Альбобактерин 30,0 8,0 36,4 40,87 2,1 12,26 3,46 39,3

Таб. 2

Вплив біопрепаратів на врожайність насіння ріпаку, олійність та збір олії

Варіанти дослідуУрожай-ність, ц / га

Загаль-ний азот,

%

Білковий азот, %

Активність азот-фіксації, мкг азо-ту / м2 за годину

Без добрив, без інокуляції 4,34 не визн. не визн. 143

Інокуляція Діазобактерином 4,92 не визн. не визн. 260

P90K90 (фон) 4,76 1,07 0,85 116

Фон + інокуляція 5,27 1,58 1,23 346

Фон + N45 5,14 1,21 0,76 159

Фон + N45 + інокуляція 5,60 1,21 1,04 318

Фон + N90 4,78 1,51 0,74 178

Фон + N90 + інокуляція 5,74 1,78 1,48 285

Вплив Діазобактерину на урожайність та вміст азоту в зерні жита озимого сорту Верхнячське 32

Таб. 3


НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

«Гарячі» жнива 2010Чернігівщина жнивує, і в нинішньому році нашим аграріям доводиться у прямому розумінні «вести свої одвічні битви за урожай». А все – через примхи погоди. Надмірна спека і відсутність у грунті вологи змусила хліборобів розпочати жнива на півтора-два тижні раніше, ніж зазвичай. І саме з цих причин сільгоспвиробники вимушені значно скоротити терміни збирання хлібів, аби не зазнати ще більших втрат, ніж ті, що вже спрогнозовані. Втім — слово фахівцю. Про особливості цьогорічних жнив розповідає начальник відділу виробництва і маркетингу продукції рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна МІЛЮТЕНКО.

— Це правда, що жнива цього року дуже складні, надзвичайно складні. По-перше, розпочались вони завчасно. На півдні області почали молотити озиму пшеницю, яка не сформувала до-статньо повноцінний урожай. Ці хліба попідгорали. Протягом всього періоду вегетації склалася така ситуація, що опадів не було. А саме, наявність їх за чотири місяці цього року – лише 64% до кількості вологи, що випала торік за цей же період, і 58% — до середньо-річного показника за період з 1944 до 2009 років. Щодо несформованого зер-на, то, за даними насіннєвої інспекції, перші аналізи насіння говорять про те, що маса 1000 насінин пшениці сьогодні коливається в межах від 32 до 44 грамів, і в середньому становить 38 грамів. А 1000 зернин жита важить 25-40 грамів, і в середньому – 33 грами. Це надзвичай-но мало. Якісним насіння вважається тоді, коли 1000 насінин має масу від 40 грамів і вище. Були роки, коли наші пшениці мали вагу і 48 грамів, і 50 гра-мів. А сьогодні ми, звичайно, цього не маємо.— Всі ці дані свідчать про те, що

Чернігівщині загрожує недобір уро-жаю…

— Це правда. І це буде своєрідним моральним ударом для людей, які пра-цювали у полі, і навіть для нас, держав-них службовців, які ведуть моніторинг і співпрацюють з аграріями стосовно розрахунків очікуваного виробництва зерна. Звичайно, перші прогнози, які подали районні управління, прогно-зи, які ми робили спільно з нашими метеорологами, підтверджували, що Чернігівщина знову матиме вал зерна в межах двох мільйонів тонн, як це було протягом попередніх двох років. Усі підстави для цього були, зокрема стосовно внесення мінеральних до-брив і застосування засобів захисту та передових агротехнологій. Щодо міндобрив, то в цьому році під урожай ярих культур було внесено по 87,2 кг на га діючої речовини проти 6,4 кг ми-нулого року, тобто в 1,4 раза більше. І якби волога, яка ніколи нашу область не лімітувала, у цьому році не стала лі-мітуючим фактором, то ми б, звичайно, мали знову той рівень урожаю, що був у нас протягом 2008-2009 років. Та сьо-

годні ми бачимо, що намолоти значно нижчі, ніж у попередні роки. Пшениця дає в середньому по області 23 цнт/га, а максимально 27 цнт/га (Носівський ра-йон). Натомість торік середньобласний показник був 36 цнт/га. А на окремих ділянках 60, 70 і вище. І якщо торішні жнива ми розпочинали з обмолоту пшениць, потім переходили на жито, то в цьому році молотимо одночасно всі культури – і ярі, і озимі. У полі сьогодні є зерно, вологість якого 11% при стан-дарті 14%.


НА ЧАСІ

— З одного боку добре, що досушу-вати не потрібно, а з іншого, треба максимально швидко проводити збирання з використанням великої кількості комбайнів, щоб у якомога стисліше терміни зібрати хліб…

— І техніка, звичайно, тут лімітуючий фактор. Я слідкую за темпами збиран-ня, то ми вийшли на показник 20 тисяч гектарів за день. Показник досить ви-сокий, але не той, який повинен бути за нинішніх спекотних умов.

Чернігівщина – область специфічна в плані природних умов – Полісся, Лісо-степ і перехідна зона. І ми звикли, що основний хліб формується на пів-дні регіону. А оскільки саме пів-день області першим і найбільше постраждав від посухи, то рівні урожайності, звичайно, не такі, які очікувались. Та все одно за-лишаються попереду райони, які ми називаємо «хлібними». Це Бахмач, Бобровиця, Прилуки, Носівка, де рівень урожайності ранніх зернових і зернобобових культур сягає 26 цнт/га. Непогані врожаї у хліборобів Талалаїв-ського та Ніжинського районів. Волога і на додачу технології, що почали з’являтись на пів-ночі області, дозволяють також збирати хороший урожай. Серед північних районів найкращі по-казники в господарствах Чернігівського і Щорського районів. Зауважу: там, де є технології і до виробництва зерна підходять творчо та науково, оцей при-родний нокаут, який отримали селяни, переноситься набагато легше, м’якіше, і сільськогосподарські культури віддячу-ють врожаями.— Незважаючи на те, що і технології

впроваджуються новітні, але якщо погода, так би мовити, отаку «свиню

підклала», то все одно нікуди не ді-нешся: хоч більше, ніж десь, збираєш, але не те, на що очікував. Відтак, що можна сказати про собівартість цього-річного зерна?

— Попередні оцінки песимістичні – дороге зерно буде. А особливо у тих, хто вкладав технології. Але воно могло б бути набагато дорожчим, якби техно-логій не було. Звичайно, дешево там, де нічого не вкладають і, відповідно, нічо-го не отримують. Нуль на нуль майже виходять у своїх показниках і в своїй роботі. Щодо собівартості зерна, то на сьогодні можу сказати, що вона буде

не менше як 80-90 копійок за кілограм. Якщо в минулому році ми отримали валовий збір продовольчого зерна пшениці і жита 776 тисяч тонн, то в нинішньому прогнозується 600 тисяч тонн. Ось на стільки буде зменшення.

— Сьогодні активно проходить фор-мування регіональних ресурсів зерна. А вже потім мова йтиме про його продаж. Тому що забезпечити продовольчу без-пеку населення області, держави – це

обов’язок хлібороба в першу чергу. За-куповує сьогодні зерно і Аграрний фонд активно, і підприємства Держкомрезер-ву. Так що, насамперед – забезпечення хлібної безпеки, а потім уже можна отримувати виручку від реалізації збіжжя і спрямовувати її на розвиток господарств. — Тобто, Чернігівщина у будь-якому

випадку буде з хлібом…— Обов’язково. Хліба менше, але

він — якісний. Оскільки продовольча проблема у світі сьогодні стоїть дуже гостро, і зокрема у наших сусідів ро-сіян, то вони, мабуть, в першу чергу

звернуться до нас і приїдуть на Чер-нігівщину за якісним продовольчим зерном. Протягом останніх тижнів на міжнародному ринку вартість зерна, як продовольчого, так і фу-ражного, зросла на 20%. А най-більший приріст прогнозується на вересень місяць – до 35%. І сьогодні для Чернігівщини є шанс реалізува-ти вирощене зерно і отримати від-повідні кошти. На перспективу цей шанс також залишається, оскільки, враховуючи світову ситуацію з про-довольством, для наших аграріїв відкриваються нові ринки збуту ви-робленої продукції. Нам потрібно лише не зупинятись, а нарощувати обсяги виробництва. На сьогодні ми вирощуємо достатньо зерна і для

забезпечення власних потреб, і для реалізації. Тож, за великим рахунком, області є де себе знаходити не лише на внутрішньому ринку, а навіть у світовому масштабі. Але, вирощуючи врожаї, хліборобам необхідно також дбати про землю і примножувати ро-дючість грунтів, які сьогодні годують нас, а завтра годуватимуть наших дітей та онуків.

Надія Дерев’янко.

Втім зменшення валового виробництва

зерна має піти на користь селянам,

адже чим його менше, тим дорожче

воно коштує. Ось тільки чи зможуть

аграрії скористатись ситуацією?

А раптом, враховуючи недобір

продовольчого зерна в Україні, будуть

введені квоти на його продаж за

межі держави, як це вже було кілька

років тому? У виграші знову можуть

опинитися крупні зернотрейдери і аж

ніяк не сільгоспвиробники. Крім того, не

слід забувати про продовольчу безпеку

як області, так і країни в цілому,

наголошує Тетяна МІЛЮТЕНКО.


НА ЧАСІ

БОРГИ. А ХТО ЗА НИМИ?Протягом липня більше ніж на

750 тисяч гривень зменшилась за-боргованість із заробітної плати в аграрному секторі області. Повністю розрахувалися зі своїми працівника-ми найбільші підприємства-боржни-ки Менського району – «Зернятко» (518,1 тис. грн.) та «Інтерагросисте-ма» (156,1 тис грн.). Частково (на 87 тис. грн., або на 62 відсотки) також скоротився борг СВК «Миколаїв-ський» того ж Менського району. На сьогодні тут винні людям понад 52 тисячі гривень. Тривожною залиша-ється ситуація в державному підпри-ємстві «ДГ «Прогрес»» Козелецького району. Заборгованість із заробітної плати тут сягнула 742,8 тисячі гри-вень, що становить близько 40% об-ласного боргу.

В цілому протягом півроку забор-гованість мали 13 підприємств (6%) у 9 районах на загальну суму 1мільйон 870 тисяч гривень, а частка забор-гованості сільського господарства в загальнообласному показнику про-тягом шести місяців знизилася з 9 до

7,7%. За темпами погашення Черні-гівщина займає 16 місце в Україні.

По економічно активних сільсько-господарських підприємствах облас-ті заборгованість із заробітної плати на 1 серпня склала 1мільйон 118 ти-сяч гривень. Загалом вона знизилась на 40%.

Разом з тим у сільгоспформуван-нях 13 районів області (Бахмацько-го, Бобровицького, Борзнянського, Варвинського, Городнянського, Ічнянського, Куликівського, Носів-ського, Ріпкинського, Прилуцького, Срібнянського, Талалаївського та Щорського) заробітна плата виплачу-валась вчасно.

СПЕКОТНЕ ЛІТО 2010ОГО, АБО «ГАРЯЧІ» БИТВИ ЗА УРОЖАЙ

В умовах нинішньої спеки чернігів-ські аграрії роблять усе можливе,щоб зібрати достатній урожай зернових культур.

З поправками на погодні умови в нинішньому році прогнозується уро-

жай, що дорівнює середньостатис-тичному збору за останні 5 років. Ще восени, під час посівної, сільгосп-виробники передбачали отримати понад 2 мільйони тонн збіжжя, як це було у попередні два роки. Втім пого-да суттєво відкоригувала їхні плани: 15% озимого клину загинуло під льо-дяною кіркою, а потім над посівами «попрацювала» посуха. Зокрема, за даними Чернігівського Гідрометцен-тру, протягом березня-липня кіль-кість опадів на території області ста-новила трохи більше половини від середньостатистичного показника за цей період. Це один з найнижчих рівнів опадів за весь післявоєнний період. Також у липні зафіксовано найвищу за останні 60 років темпе-ратуру повітря. Відтак на окремих площах передчасно припинилась вегетація рослин, розпочалося їх за-сихання, висипання зерна і т.і. Втім, фахівці сподіваються, що частково компенсувати втрати озимих і ярих колосових культур зможе кукурудза на зерно: її валовий збір очікується в межах мільйона тонн.



АГРАРІЇ ЧЕРНІГІВЩИНИ АКТИВНО ОНОВЛЮЮТЬ МАШИННОТРАКТОРНИЙ ПАРК

З початку року чернігівські хлі-бороби закупили сільськогосподар-ської техніки майже в чотири рази більше, ніж за відповідний період торік, витративши на це 147 мільйо-нів гривень. Найбільше нової техніки з’явилось у господарствах Бобро-вицького району, які вклали у неї 40 мільйонів гривень. Серед лідерів закупівель також аграрії Бахмаць-кого (22 млн. грн.), Прилуцького (15 млн. грн.) та Срібнянського (13 млн. грн.) районів. Перевагу сільгоспви-робники надавали тракторам, ком-байнам і посівній техніці. Крім того, зросла популярність оприскувачів. Переважна кількість придбаних технічних засобів – закордонного виробництва. Зокрема, найбільшим

попитом користуються комбайни «Клаас», «Джон Дір» і «Кейс». У за-рубіжній техніці сільгоспвиробників найбільше приваблює якість і новітні технології. Вона оснащена не тільки супутниковими системами навігації та кондиціонерами, а й сучасним програмним забезпеченням. Напри-клад, зернозбиральний комбайн при молотьбі одразу видає оперативну інформацію, як-то врожайність, во-логість зерна і його втрати, кількість обмолоченої площі за день чи за весь період жнив.

СІЛЬСЬКА МОЛОДЬ – ОБИРАЄ!

Абітурієнти аграрних вузів, що жи-вуть у сільських населених пунктах області, отримали в нинішньому році 722 направлення для вступу та без-коштовного навчання за державним замовленням. З них 525 студентів

навчатимуться в шести вузах 3-4-ого рівня акредитації, а саме в Ніжин-ському агротехнічному інституті, Білоцерківському аграрному універ-ситеті, Харківському та Сумському національних аграрних університе-тах. Решта майбутніх спеціалістів здобуватимуть знання в профільних технікумах та коледжах (1-2-ий рі-вень акредитації), яких на Чернігів-щині шість.

Найбільше цьогоріч держава за-мовляє інженерних професій («Про-цеси, машини та обладнання АПК» або «Енергетика та електротехнічні системи в АПК»). Традиційно багато направлень на споконвічні аграрні спеціальності – агроном, зоотехнік та ветеринар.Серед родзинок ниніш-ньої вступної кампанії – квоти на навчання за спеціальностями «Водні біоресурси та аквакультура». Багато майбутніх студентів надають перева-гу спеціальності «Облік та аудит».



науково-популярний журнал

СЕРПЕНЬ 2010 р. №15

Головний редакторА.В.Іванько

Заступник головного редактора Л.М. Дідух

Редактор Н.М. Дерев'янко

Редакційна колегія: М.І. Колесников

І.В. Гриник А.М. Москаленко

А.Г. Бардаков В.В. Волкогон

О.М. БердніковН.М. Буняк

А.І. Мельник О.Ю. Локоть В.В. Скорик

М.М. Назаренко М.О. Сардак

В.Я. Харченко О.О. Данилевський

І.М. Вірьовка

Комп'ютерна верстка та дизайн

Є.О.Насінник

При передруку посилання на "Чернігівщину аграрну" обов'язкове.

За достовірність інформації та реклами відповідають автори та рекламодавці. Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи думки автора. Рукописи не рецензуються і не повертаються.

Журнал зареєстровано 7 вересня 2006р. Чернігівським обласним управлінням юстиції.Свідоцтво про державну реєстрацію: серія ЧГ №352-09.

Засновник: Чернігівський інститут агропромислового виробництва НААН України.

Друкується за рішенням вченої ради чернігівського інституту АПВ НААН України та Ради Центру наукового забезпечення Чернігівської області.

Адреса редакції: 17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, вул. Гедройца, 4Чернігівський інститут АПВ НААН Українител.: (04646) 3-63-10, 3-63-33

Якщо у Вас є що запропонувати сільгосптоварвиробнику області, тоді ця

сторінка для Вас!

Видруковано у ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф»16610, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 109А

Передплатний індекс «Чернігівщина аграрної» — 96225

Documents

#15 Chernigivshchina Agrarna/Чернігівщина Аграрна