ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАRТЕСяt

СТЯХАНОВ[UЬ Орrаи Броварськоrо райоииоrо ком:ітету Комуиlстичиоl партіl УкраІии та районноі Ради депутатІв трудищих

КиІвськоі оБJlасті

РІк видаин. ХІХ

.N! 103(1396)

НЕДlnЯ

26 СЕРПНЯ

1966 р.

Ціна]5 коп.

Відзна чаючи Ден ь ш а х тар я, гіРНИКI1

Україаи широко розгорнули соціалістичне

змагання за успішне ви ко нан н Я пл а ну

видобутку вугілля в 1956 році. Багато шахт уже дали країні тисячі тонн надпланового

палива.

Свято радянських шахтарів Сьогодні трудящі Н:lIІІОЇ r-paї­

НИ відзначають День шахтаря -тра,l;иційне свято радянських

гірників, одного з передових за­гонів славного робітничого К.lасу нзшої Батьківщини. '

Лід керівництвом Комуністич­ної паР'I'ії, зусиллями радян­

ських гірпиків і всього нашого

народу в СРСР створено по­тужну і високорозвинуту ву­

гі.1ЬНУ промисловість, що є од­нією 3 провідних галузей народ­

ного господарства. Бурхливий розвиток соціалістичної економі­ки ВИ&.'ІИкав до життя нові ву­

Іільні райони. Коли в дореволю­ційній Росії основною палив ною базою був Донбас, то тепер ВУ­І'ілля, цей, за висловом В. І. Леніна, хліб промисловості, ви­,l;обувається в Караганді і Кузба­сі, на Далекому Сході і Крайній Півночі, у Підмосков'ї та інших

, місцях. Виникли нові вугільні райони і на Україні. В 1955 ро­ці шахтарі дап краіні 391 иіль­іеи тони ВУrї.Iл& - иаіає в 14 раз бi.u.mє, ніж BQOOYВ3JIOCb в 1913 році.

нових типів комбаіінів і Нііван- Кіровоградом, Львівсько-Волинсь­тажувальних машин, що дасть ке, і в районах Правобережжя. змогу набагато розширити меха- Ві,l;значаючи День шахтаря, нізацію видобування і транспор- гірники Украіни широко роз­тування вугі.'lЛЯ. Поряд з цим горнули соціалістичне змагання здійснюється механізація ряду за успішне виконання плану ви­інших робіт як у шахтах, так і добутку вугі.'l.1Я 1956 року. Ва­на поверхні. гато шахт уже дали країні тися­

Радянська держава виявляє чі тонн надпланового палива.

велике піклування про поліп- Проте С.'Іід сказати, що в ціло­шення побу'гових умов гірників. му Міністерство ВУІ'ільної про-3а роки п'ятої п'ятирічки для мисловості УРСР не ВИКОhd.'lO них було споруджено будинків піврічного плану вуглевидобут-

1І0ві вцпощuьні завдання площею більш як 6 мільйонів ку. Інтереси розвитку народно­пotтаuєиі пере.. ра,tЯнськими квадратних метрів, понад 2,5 ти- го господарства, інтереси країни ІПахтаряп І ЖQЄЕтивах ХХ з'їз- сичі шкіл, клубів, лікарень, ди- вимагають швидко подолати від-А' КИРС по шостому п'итиріч- тячих заuаяів. ставання вугі.'ІЬНОЇ промисловос-коку ПJlаиу. В 1960 році наиі- Великий вклад у розвиток ті, добитися різкого підвищення чавться IІЦОб)'ТИ 593 lIiJIьйони вугільної промисловості вносять продуктивності праці гірників, жони BYri&u. ВиСОКIDIИ темпами гірники Донбасу. В останньому систематичного виконання пда­розвиват,,"ЬCJI вугільна про- році шостої п'ятирічки вони по- нових завдань кожною дільни­КIe.Jt)Bieть у СЩИИХ районах винні дати країні на 77 мільйо- цею, кожною шахтою і трестом, Ераіии, "е зоєереАжено }J;O 75 нів тонн вугілля більше, ніж у всією вугільною промисловістю пропеитів усіх наявних в СРСР 1955 році. Для розв'язання республіки. запасів вуri.пu. цього ;завдання на зак.1ИК пар- 3апалювані історичними рі-

Партія і ур... приділяють ве- тії і уряду в Донбас поїхали шеннями ХХ з'їзду КПРС, ра­дику увагу да.1ЬШОМУ оснащенню десятки тисяч молодих патріотів, дянські шахтарі докладуть всіх шахт новою, }J;осконалішою тех- сповнених рішимості виконати сил і творчої енергії, щоб ус піш­нікою, покликаною підвищити будь-яке завдання Батьківщини. но перетворити в життя величні ПРО,l;уктивніс'гь праці гірників, 3а останній час на Украіні завдання шостої п'ятирічки, вне­полегшити їх працю. В цьому шви,l;ко розвивається також ви- суть свій гідний вклад у всена­році машинобу,l;івники }J;a,l;YTb добування палива в таких PO}l;O- PO,l;HY справу будівництва кому­для вугільної проиисловості ряд вищах, як Олександрійське під нізму.

============~~ * .. ============= Він буде шахтарем, як старший брат

Мов стрічка, польова стежииа Поїхати у вугільний Донбас. Зникає n синій далині. Вже й мати каже: «Ідь, як хочеш, Васю, Чудовий день. Дванадцята година. Лиш там не забувай про нас:.. Дзвенять пісні пташині голосні. Коли Василь екзамени закінчив По цій стежині хлопець .йде, й до рук йому вручили атестат, -у лівііі - чемодан, у правііі - капелюх. Він до райкому комсомолу двічі Здається, сонце це його веде Ходив, щоб у життя путівку взять. І золотить на підборідді пух. І от він йде простоволоСИіі, у сОсобис'rіil справі:. з атестатом У лівій - чемодан, у правій ,- капелюх. Лежить ііого путівка на Донбас. Гаряче сонце щедро полилося, Одержав він листа від брата, Позолотило на лиці небритий пух, Де сказано: сВасюню, приїжджай до нас. Мов стрічка, польова стежина у нас нову вже шахту збудували, Зникає десь у синій далині. Вугілля тоннами сипнули на-гора. Чудовlt;1 день. Дванадцята година, Криштали темні всюди заблнща.1И, Василь іде, всміхається мені. й тобі побачить їх пора. Чи встигне він на поїзд? Встигне! Пробач, що я пишу так мало, До брата у Донбас поїде працювать. Але прошу тебе - не підведн. Горднтнсь мати буде своїм сином -Ну, до побачення. Твііі брат Михайло. Він буде шахтарем, як старший брат, Обов'язково, Васю, приїзди:.. П. Кузьмеико, Він прочитав листа і вирішив відразу с, Вигурівщина. член ВЛКСМ.

------------.~.~ .. ~ .. ~--.~.------------СпектаRJIЬ, приеW(llений еторІччю з двя на.родження Івана Франsа 24 серпня в Киівськоху Дер- них кінців Ра,l;ЯНСЬКОГО Союзу, Одександру Могіорош іприбра

жавному ОРАена Леніна акаде- зарубіжні· гості, що прибули на з ниии група румунських спе­мічноиу українському Араиатич- святкування сторіччя 3 )l;НЯ на- ціалістів сільського госпо,.арства. ному театрі імені Івана Франка РО}J;ження І. Франка. Спектакль проііrnов 3 великим відбувся ювілейний спектаКJ1Ь - В ложі театру перебували гос- }"спіхом.. була постаВJIена безсмертна п'в- тюючі в Києві Перший секретар На спектак.lі б)".lИ присутні са великого письменника «Укра- товариші М. С. Гречуха, П. Т. ,.ене щастя». В залі театру серед ЦК Румунської Робітничої пар- Ка.lьченко, О. І. Кириченко, ЧИСJlенних ГЛЯ,l;ачів -- члени тії тов. Георгіу-Деж, Перший за- М. В. Подгорний, М. Д. Бубнов­респуБJlіканського УРЯ,l;ового юві- ступник ГОJlОВИ Ра,l;И Міністрів ський, С. В. Червоненко. ,JIєіиоro Комітету, Аелегаціі з різ- ру_уисыtїi ПаРОАНОЇ РеспубліJtи (РАТАУ)

у Раді Міністрів СРСР у зв'язку з відновленням БУ,1J;івництва пам'ятника В. І. Леніну

- ПаJ1ацу Рад, будівництво якого було припинене в 194,1 ро­ці - на початку Ведикої Вітчизняної Війни, і, враховуючи, що наявнии проект Палацу Рад був складениіі майже 20 років тому, Рада Міністрів СРСР ПРИЙНЯ_'1а постанову про провеження Всесоюзного конкурсу на найкращий проект пам'ятника В. У. Леніну - Падацу Рад.

!tOHK)"pC проводиться з метою створення проеи}' пам·ятниБ.3 В. І. Леніну -- Падацу Pa}J;, близького і зрозуиілого наРОАові своєю архітектурою, зручного для перебування в ньому великоі кількості людей. При цьому мається на увазі, що за останнііі час в нашій країні значно підвищились вимоги.,І;о архітектури і будівництва, зросли висококваліфіковані кадри архітекторів, інженерів і будівельників, нагрома}J;жено великий досві,l; будів­ництва, застосовуються нові матеріали, конструкції та інженер­не устаткування.

Палац Рад, споруджуваний у столиці нашої Батьківщивт: -Москві, як пам'ятник великому засновникові Ра,l;ЯНСЬКОЇ держа­ви і Комуністичної партії Радянського Союзу В. І. Jlеніну, ПРI1-зна чається )l,ЛЯ прове,l;ення сесій і засі.в;ань Верховноі Ра.в;и СРСР і Верховної Ра,l;И РРФСР, дЛЯ хонгресів, з'іЗ,1J;ів, зборів, карц, ,l;ля проведення святкувань та інших масових політичних і КУJlЬ­'І'урних заХО}J;ів.

Пам'ятник В. І. Jlеніну -- Палац Рад повинен бути вцаТКИI( архіте&'гурним твором, вирішении в ,l;усі блаrоро,l;НОЇ простоти,

як монументальна споруда, що повністю вцповідає вис"кик принципам ра,l;янської соціалістичної КУJlЬТУРИ.

Рада Міністрів Союзу РСР постановила: 1. ПропеСТJI ВсеСОЮЗНИll відкритий конкурс на найltращий

проект пам'ятника В. І. Леніну - Палацу Ра,l; у МОСЕві. ПОРЯ" з прове,l;енням відкритого конкурсу, пр()вести закритий

конкурс, доручивши виконати 15-20 проектів пам'ятки" В. І. Леніну - Палацу Рад визначним архітекторам і скульп­торам.

2. 3атвеР}J;ИТИ програиу і уиови конкурсу на найкращий проект пам'ятника В. І. Леніну - Палацу Pa,l;.

3а найкращі проекти пам'ятника В. І. Леніну -- Палацу Рц з числа поданих на Всесоюзний ві}J;КРИТИЙ конкурс встановити такі премії:

першу премію

дві другі преміІ

три треті премії

десять заохочувальних

по

- по

100.000 карбованціJl, 50.000 карбованЦі., 25.000 карбоваиців,

премій - ІІО 10.000 карбованців. 3. Покласти на Державний KOJ(iTeT Ра ... Міністрів СРСР в

справах БУ}J;івництва і Спілку архітекторів СРСР прове,(енва конкурсу на найкращий ароект ПО'ятника В. І. lеніну - Па­.lацу Pa,l;. Встановити строк оголошення конкурсу - 25 серпня 1956 р., строк ПО,l;ання проекту ва конкурс - 25 IIIТOro 1957 р.

4. Доручити Державноиу комітетові Ради Міністрів СРСР в справах будівництва ПОАати пропозиції рекомендації щодо ІJе.lультатів конкурсу }J;o 1 кві'fНЯ 1957 р.

(ТАРС) . .... ., Ростовська ООJlасть виконава ОJl8И ПI'О8аготIIВIЬ

Rо.'lГОСПИ і радгоспи Ростов­

ської області достроково викона­

.1И державнии план хлібозаготі­

ведь. 3а П.1аном вони повинні

здати 54,3 мі.lьЙ()на ПУ}J;ів х.lіба,

на 24 серпня здано і ПРО,J;аиg державі 58 мі.'lьАонів ПУ,J;ів.

Хлібороби області взяяв 30-

бов'язання ще ,l;O,l;aTItOBO З,J;ати і продати державі не меНІІІ ЯЕ 7 мільйонів Пу,l;ів зерна.

-------Останні вісті з колгоспів

Копгосп ім. Сталіна. Викорис, товуючн кожну сприятливу годи­

ну, добре організували роботу молотильних 6ригад машиністи Дмитро Костюк та Іван Рак. Всі колгоспники сумлінно виконують свої обов'язки, дві молотарки «МК-IIОО» працюють безвідмов, но, При нормі 12 тонн бригади намолочують по 15-16 тонн зер­на. Вже обмолотнли овес з 200 гектарів. Ще день,два, і робота буде закінчена.

А. Костюк. с. Русанів.

* * * Колгосп Ім. Ворошилова. Вчо-ра колгоспники третьої і четвер­тої рільничнх брнгад заповннли ще одну облицьоваму траншею зеленою масою. Вико-вівсяну су­міш подрібнЮ€мо на силосорізці та сДКУ-I,2:..

С. Матусов, С. Троєщина.

Колгосп ім. Леніиа. День у день нарощує темпи осінньої сів­

би тракторна бригада H~ 11 Б06-рицької МТС, щО обслужує ар· тіль. Серед механізаторів широко розгорнулося соціалістичне зма­гання за високиіі виробіТОК. За останні дні наіівищих показників добився тракторист М, Бігун, При нормі 34 гектари він сіє по 40 гектарів жита.

с. Плоске.

* • М. жур •• е ....

* БОбрик. Безперебійно достав­

ляють овочі та картоплю на пе­реаалку для відправки киянам, колгоспи ім. Сталіна, с. Бобрик. ім. Маленкова, с. Світильне, імені Леиіна, с. Жердова, та ряд ін­ших. За останні Дliі артілі ДОС1'а· вили близько 100 тонн картоплі овочів.

M.~

2

До 100-річчя з дня народження І. Франка

СТАХАНОВЕЦЬ Нqlnя, 26 серПИЯ 1956 рону.

В РЯДІ БОРЦІВ Я ЙШОВ ВОГОНЬ ,(1.41 Р 1 " 1.С1. "ПОєДIIОК" 1883 JII)

* * * * * Безсмертна слава Відзначення ювілейних днів

----+-----Завтра - сторіччя з дня на ·

родження Івана Яковича Фр~н. ка. Як всенародне свято вІД· значається цей славниlА ІОві· лей. Ім'я великого Каменяра по праву поетавлено в ряд.у

найвидатніших історичних ДІ­ячів, що відстоювали народні інтереси, бnролися проти екс-

плуататорів. . Цій меті Іван Франко від­

дав всі свої духовні сили, весь свій талант. Ще за життя письменника називали «тита­

ном праці». І справді, викли­кає поднв різносторонщсть творчого обдарування геніаль­ного сина українського народу. Він - видатний дослідник лі­тератур різних . народів, істо­рик~ .. екоиомkт, фольклорист, етнограф , мовознавець. Иого перу · належить близько 7 ти­сяч наукових статей .

У велиЧезній літературній спадщині lJисьменника особли­ве місце займають художні твори. Повіс11і і оповідання, по­еми і ·лірика І. Франка увій­шли в зо'nотifй фонд культури радянСького народу: захоплю­ю-rь читачів · своєю правдивіс­тю.ГЛJlбиною відображення життя.

В' нашій районній бібліотеці є більше ста екземплярів тво­рів Франка. Зараз вони майже всі на руках у читачів. Наші відвідувачі охоче приЙма.ІЦІ участь у бесідах про письмен­ника, в організаціі читацької конференції, в художньому оформленні виставки і бібліо­течного плакату «До сторіччя з дня народжения І. Я. Фран­ка». На багатьох таких і по­дібних, здавалося б будениих фактах, переконуєшся, як доб­ре зиає і глибоко вшановує народ пам'ять про великого письменника.

І . Фраико не дожив до тих днів, коли було повалено цар­ське самодержавство. Проте

•

він був передВіСНИКОМ народ· ження нового суспільства, віль· ного від експлуатації дюдини людиною.

Перечитуючи в ці дні твори письменника, бачиш, наскідь~и глибоко розумів він закони Іс­торичного розвитку. ·Мене осо­бливо порадувало, коЛІ. я впер­

ше дізналася, що великиJi Ка­меняр друкувався в журн'tлах

«Нове слово:. і «ЖИТТЯ» -там, де активно співробіТИИ· чав В. І . Ленін.

Наскільки бдизько стояв І. Франко до російського реводюціЙНО-ВИ~ВОЛЬНО~О p~xy, свідчать матt>Рlади, ЗІбраНІ у збірнику «Висловлювання Іва­на Франка про російську лі­тературу:.. Цей зб!рник, пок~: заний на виставЦІ в наШIИ

бібліотеці, привертає особливу увагу читачів . «Народ Московський, - пи­

сав великий Каменяр в 1889 році, - витворив життя ду­ховне, дітературне і наукове, котре також тисячним потоком

Іщливає і на Україну». Ці слова І . Франко написав

тоді, коли царська Росія була «тюрмою народів:. . Письмен­ник вказував: «Розуміється держава Московська, її жан­дарми та чиновники і їх гніт на всяку свобідНУ думку-од­не діло; а дітература росій­ська з Гоголями, Бєлінськими, Тургенєвими, Добролюбовими, Писарєвими, Некрасовими­зовсім інше діло:..

Девізом І. Франка, як і всіх передових росі!йських і укра· їнських діячів, тієї похмурої епохи було: «Не ридать, а добувать, хоч синам, як не собі кращу долю в боротьбі». Саме за це і вшановують

глибоко . трудящі сдавну роко­вину великого письменника .

г. І(асич,

Бровари. бібліотекар.

*.======

Дрогобицька

оБJlасть. Літе-раурво-.. е .. о­'lальвиR .. у­ІІІ І"и. Фра­.к •• Сlмl •• ке носить його

І .. · •.

(Пресклlwе

РАТАУ).

Ведикиrї український письменник, революціо­нер·демократ, учений і громадськи~ діяч

Іван Якович Франко. ------Слово до Наменяра у клін тобі, низький уклін, Від всіх народів світу. Ти генієм своїм р;орогу освітив, Туманнии мороком покриту. Ти йшов вперед шляхом тернистим, Скликаючи ,1;0 бою трударів. Ти вірив в ранок променистий, Хоч сам до нього не ДОЖИВ. Ш, ти ДОЖИf\, слова твої живуть, Із краю в край лунає голос твій, Слова 'І'ВОЇ із нами ПОРУЧ йдуть І далі йтимуть у глибінь віків. 3 нами идуть бійці народні, Славні ДЇ'l'И сина коваля' Тобі хвалу співа сьогодні, у ся країни Ра,. земля.

с. Погреби.

В. Гринько, студентка.

Он с нами

ЛітературНИіівечір СтаршокласнИlШ нашої шко­

ли виріШЮІИ провести літера­турний вечір «Великий Каме­няр». При допомозі вчительк.и літератури Н. Упир вони ДІ­брали 3 творів І. Франка хо­роші уривки р;ляхудожнього

читання. Ва вечір БУдУТЬ за­проwгиi учні :МОЛО,l;ших 1\,18-

! сів і батьки. І. Нtponb,

с. Літки. учитель.

До знаменної дати в вa.mоп uy6i В&е більше

'fВ&П .. еиь спеціальний ВJDIf6 стівиоі «.liтературної lазет8». IpїJI перцовоі, тут всі Jtо.lО1ВИ заihurri віктори­ИОJ>-ППaJШJDlll про творчість І. Франка. JЩcуll1tИ rpи бу­,l;уть пі,l;вцені після урочисто­

го вечора, присвяченого па­

м'яті великого письменника.

В бібліотеці облаАнано хоро­ший монтаж. Зроблено це ру-ками читачів.

г. НРИШИИ, завідуючий бібліотекою

с. Княжичі.

в ці дні в Жердовl Ві,l;значаючи 100-річний

ювелій з ,l;НЯ наРОАженняви­Аатного революційного пись­менника-,І;емократа, вченого і громар;ського Аіяча Івана Яковича Франка, ,l;рама-тичний гурток сільського

клубу постаВI!В п'єсу «БУ,l;ка М 27». Член сільського лек­торія учитель М. ДіАан про­читав у КJIубі лекцію про життєвий і творчий шдях

письменНИJta.

В бібліотеці влаштована .

Бесіда 3 дітьми Ще в 1877 році І. Фраю:о

говорив про основниіі :Іміст своєї діяльності:

Бажав я для скованих воді, . Для скривджених кращої

долі.

. Великий письменник з на­

Аією р;ивився в маіібутнє, ві­рив у щастя «приидешніх по­

волінь» . Він багато СИ.ІИ від­Аав вихованню молоді, дітей . Вому належать відомі сло~: «Лка молодь, таке і blaiHjYf­нв народУ».

І СЬilГО,l;ні наші діти охоче перечитують твори великого

письменника. Цими днями в районній бібліотеці для дітей і юнацтва відкрилася вистав­

ка «Франко - дітям». БіБJIі­отекар А. 3ацепіна зробила огляд виставленої тут літера­тури. Діти обмінялися вра­женШІМИ про казку І. Франка «JIис Микита». СЬОГОАні о 12 ГОАині заплановано провести літературний ранок, присвяче­ний великому письменнику.

11. 3аrинайnо, завідуюча бібліотекою.

виставка творів І. Франка т(\ 11

Л помню, как Нагуевичи ВЗЯЛil, плакат. Актив бібліотеки і Где памятник писателю стоит! КJIубу ПРОВОАИТЬ з колгоспни- І Дрогобицька область. 200-На ОТШЛИфованном, гранито~ п'Ьедестаде ками в полі і на тваринниць- літкій дуб на ОКQJIиці села Франко - мислитель на восток гля~ит. КИХ фермах бесіди, голосні Івана Франка, пІд яким дю-Тогда МЬІ подошли к подножью, читання віршів і опові,l;ань бив відпочнвати ведикий С любовью воз.10ЖИЛИ все цвеТЬІ. український письменник

письменника. І Я Франко Радист из Фрунзе, врач из 3апорожья, .. . Тан"иlст из Грузии и лет чик из ЧИТЬІ . І. Швачко, (Прескліше РАТАУ) .

... учитель. Фото М. НаЧинкіна. Скакою вдохновенной красотою ••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

І Фото Д. Му-

IІlрчука.

•••••••••••••••••• 4 •• ' •••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Любовь к Отчизне он сум:ел воспеть! : Франко читали МЬІ в затишье боя, : щастя t вов всіх». буває народам нове, справедливе Учились побеждать нщ:частье, смерть.: Іван Франко один 3 і щаслllВe життя.

СЛАВНИЙ СИН УКРАlНСЬНОГО НАРОДУ; ДващаТlt CЬOMoro cepIlНJl про­

гресивне лщство віАзначає 100-річчя з ,l;НЯ нзрор;ження · великого українського письменника, ви­Аатного вченого і громар;ського ,J;іяча, пристрасно го пропаган-щта революціЙНО-Аеиократич-них іАей - Івана Яковича Франка.

ДЛЯ ТРУАЯЩИХ України ця ,J;a­та особливо раАісна і знаменна. ВоЗЗ'ЄАнаний в вАиній соціалі­етичній державі, наш нарор; з любов'ю, горр;істю і В,І;ячністю 3Г.a~yє тих свои синів, які само­відана боролися За його права, за волю і щастя. Почесне місце сере,); . них займав Іван Франко.

З мадих літ Франкові ,J;OBeJlO­

ся віАЧУТИ безправність і ПЇАНе­вільне становище pi,J;НOro :ааро­АУ. І він, сповнений нетлінної любові,J;О ТРУАЯЩОГО ЛЮАУ і не­вгасимої ненависті АО його во­рогів, піАніс голос протест}' про­ти експлуататорів, розгорнув бурхливу літературну і громад­сько-політичну р;іяльність.

І. Франко чіТItо визначив свої цейні позJЩii:

Бажав я АЛЯ скованих * * * перших у вітчизняній волі, Нар; МИРНЬІми просторами родныи,' літературі проголосив

Для скривджених На новостроііках, где зажглись огни, «героєм наших ,l;нів» ро-кращої долі С J1юбовью вспом:инает его имя бітника. Вого борислав-

І рівного права для Народ моей родной странЬІ. ські оповідання, повіс-всіх... А. Нозnов, ті «Борислав смієть-

У славнозвісній пое- Бровари. робітник . ся» і «Боа констріктор», мі «Наймит», в повіс- ••••••••••••••••••••••• ••••••••••••••••••• •• такі поезії, як ' «Ду_ ті «Боа констрік- ми пролетарія», ввор;ять тор», В РЯАі оповір;ань і віршів оддає своє серце». В цьому - в літературу пре,l;ставників най-І. Франко суворо заСУАИВ со- значущість і цінність творів революційнішого класу - робіт-ціальний і національний гніт, Івана Франка . ників.

Треба вказати, що І. Франко був обізнаний 3 творами К. Мар& са і Ф. EнI'CJlbca. Він переКJIаn­окремі РОЗАіли з «Капіталу» і «Анти-Дюрінга», популяризував сере,.; ТРУАЯЩИХ Галичини рево­люційні ідеї марксизму.

Заслуги І . Франка перед укра-їнськии народом і світовою куль­турою не можна . переоцінити. Поет, прозаїк, драматург, пере­кладач, літературознавець, фоль-капіталістичне поневолення. Він Австро-угорська, польська і Гірку долю сільського трудів-

Й • клорист, знавець рідного і світо-затаврував фальшиви паТРІ0- українська буржуазно-націона- ника письменник показав у тво-- - б .- -- іІ' . С вого мистецтва, науки, він ли-тизм YKpaIНcЬKol уржуазн, 11 лістична і &лерикальна реакція, рах «. ІСИ 1 пасовиська», « ам

хижість і підступність, показав, відчуваючи у Франкові грізну собі винен», «Добрий заробок», шив ПЇс..1Я себе творчу спадщи-б І . ну, бібліографічний список якої що вона так само езсоромно ви- силу, окричала його крамольни- « СТОРІЯ кожуха», В ЦИКJIах пое-

. 'й П Д Б . налічув близько 10 тисяч назв. зискує трудящих, ЯК і «ЧУЖІ» ком, небезпечним бунтаре~1 і на- ЗІ -« О селах», «о раЗl-. . .- б· Вів саиовіw"ано боровся за З,J;ійс-експлуататори, що УСІ цІ со'- магалася зломити письменника Лll» та агатьох ІНШИХ. """"

ціальні п'явки, нассавmися хоч жорстокістю переслідувань. Він В творах з сільськоro мі- нення суспільного іАеалу, за со-. . . ціальне і національне ВИ8ВОJlен-1,1;0 нелюдських РОЗМІРІВ, мо- багато раз СИ,J;ів по тюрмах, 10- сыігоo життя, В току числі і в жуть навіть пальцем не кивнути ,l;ив важкими етапами шляхами тих, які присвячено інтеліген- н.я трур;ящпх. ,l;ля добра тої нації, якої соками пір; конвоєм жандармів, стояв пе- ції (<<Основи суспільнос'rі», «дЛJІ Вічною БУАе пам'ять про наситилися. М. Коцюбинський, ред судом, але не скорився. Нав- домашнього огнища», «Перехрес- Франка, незгасною бу,l;е любов високо оцінюючи творчість паки, Франко набував щораз ні стежки»), яскраво виявляють- трур;ящих,І;О гордого орла нашої Франка, говорив: «У нього нема більшого революційного гарту. ся революційно-р;емократичиі літератури, мужнього Каменяра шовінізму; люАи діляться на Ава Сповнений незламної віри в на- ' ідеї письменника-борця. У своє­табори: на кривр;ників, проти РОА, він кликав сіяти «в головах му невмирущому «Гімні» він яких він гострить, як меч, своє думи вольнії... в ГРУАЯХ сміли- урочисто оспівав СИJlУ і велич с.в:ово, і поJtрщжеип, пп він . вість до великоro бою за Аобро, вічного реВО.lllщіонера, що цо-

- борця, революціонера, BipHO~

1'0 сина українського наРОАУ.

Юрій lІеnьиич,",

Нqf"8, 26 серПНІ 1958 року. СТАХАновець

До кІнця господарського року в тваринництвІ заJlИШИJlОСЯ 35 Анlв. Тільки те слово міцне, що підкріплено ділом

* * .& * * у мииулому номері газети еСтахановець» на­друкованІ .. атерIJi"'И про те, ак ко.пгоспи зони БРО"РСЬ1(оі МТС виконують взатl зооов'а3aJlна по пІднесенню продуктивностІ громадського тва­ринництва, Нас цІкавить стан справ по колгоспах зони Бобрицької МТС, яка змагається з Бровар­ською.

Дані оператнвного зведеННlI, що вміщуємо ниж­

че, показують, що хоч колгоспи 30НИ Бобрицької

МТС ведуть перед у соціалісТИЧНОМУ змаганні з

:;олго(:пами ЗОНИ Броварської МТС, але І тут РАД

артІлей ще відстає у виконаннІ взятих зобов'я­

зань. Не повинно бути жодного колгоспу, якиil

слово свое не підкріплює конкретними ділами. Колгосп ім. Щорса, с. Княжичі.

К. Лисенко, доярка.

ОПЕРАТИВНІ ДАНІ про надІй молока, виробництво свинини І яЙценосн.lсть птицІ по колгоспах зони МТС за 10 мІсяцІв І 20 днІв господарського року в твармнницт_1

3060в'IЗ'Н-Нl.lовно

30БОВ'IЗ8В-О .. еР.ІВО 388,1:8ВН.

молока 8 кг ИІ о .. ерж.- сакиив. на о .. ерЖl11l О .. еРЖ8НО в. надоНн И' корову ТИ свииини 100 ГІ ориоl lІець вІ ..

ІІЄЦЬ иl .. Назви сіл колгоспів MOJ!OKI в кг

8а 10 мІс.· иа 100 га землІ 38 10 курки-

ориоf зеМ- несучки за КУРКИ-Н8 корову цlв 120 лі в цнт мlСllців І 20 10 міс.цl. несучкн

за рІк Анів аl рік "нlв 8 цит. і 20 .. вІв

Русанів, ім. Сталіна зооо 2771 45 26,5 66 92 Лnоске. ім. Леніна зооо :l54б 35 16,3 74 70 Jfiтки. і\4. КаліЮll1 ЗООО 2541 45 27,4 81 107 СвіТИЛhне, ім. Маленкова 2600 2347 30 14.6 83 44 Мокрець, ім. Ь у ;lbOHHOfO 2600 2202 зо 182 74 5(\

Рожни, «Більшовик» 2500 2258 45 22:6 91 73 Бобрик, ім. Сталіна 2500 2150 28 22,5 74 108 Кулаженці, С30РЯ» 2200 1926 25 19,2 83 40 Семиполки, ім. Леніна 2100 1923 30 7,9 66 З8 Богданівка, ім Андрєєва 2000 1784 25 12,2 8З 20 Рудня, ім. Кагановича 2000 1514 20 9,1 66 30 Жердова, ім. Леніна 2000 1723 25 18,0 83 4б 3зворичі, ім. Кірова 1800 1499 25 12,3 83 17 Калита, ім. Сталіна 1500 1439 25 11,7 8,'З 37

По БобрицьJdй МТС 2500 2105 ЗО 15,9 83 62 .... .... ... СI .. _о пшеницю І .вто

Осіння сівба нинішнього року мав багато особливостей і труд-нощів, які вимагають на-пруження сил, умілої орга-нізаціі справи, самовідданої праці, Урахувавши все це, I(J( почап ГD-?JВ&ТИeJI АО неї 33-

здuегідь, CLlUJ(п&в агротех­нічних і оprмiWCiЬп аахці., же ВИЗН&'IDJI, по .. ппопере~ ницх р!)зJdщyвa,.. авто і пmє­

ПИЦЮ; де paвillle ПO!td6во орав і хто саме Q8IIt.UIПJEe ЦID ~. В П.1аві 8U3aJ11 ,..... етрохв ПDчапу і заJ;bPleаll.l ..мі .. їн­шої ..... • пп .Ji.u,вJrIп брllJЧU аПЄIІIIJУ черГJ еіпи.

Таке lLIaQuВJIЯ ....... рі ре­зуn.тап. 3раЗ.У, JI.& тіJlЬЦ звіль­ІІПИС.І 1LI0щі, що ВJl3Взчені пі,J; вЗlПfllПУ, поча.ли орати, До почат­ку сівби підготували 120 гекта­рів чорного пару, 200 гектарів

WlОЩ ~JЩ рааиік ярu. U:Ора;!ІИ понад 180 гектарів, ,l;е зібрали

кормовий люпин на зелений корм трактора «ДТ-54» М. Артемієв ,l;ля ху.в;оби і на силос та інші та І. Баглай, через день почне сі­кудьтури . Зараз збираємо горох .іТИ Tp3KTOPIJCT е. Іванушкін.

і греЧКу,)lilощі з-під яких підуть Розраховуємо посіяти 400 гекта­під озимину. рів пшениці і стільки ж жита у визначені строки почали сів- до 10 вересня. Ддя цього у нас

бу. За 4 ,l;ні трактористи М. Мос- є всі :.ІОЖ;Іивості, і ко.1ГОСПНИКИ JWIeH&O, М. Ромаиок, І. Конах та та ме.18Ніоотори повністю їх ви­С.Костюк Пі)СЇ.іЛИ близько 180 користають.

геЕтарів, у ТQMY ЧИCJIїl00 гєктз- Одночасно з завершенИJUf оран­рів пшениці. Сорт ПQlениці «бі- ки під озимину ПОСИJlЮЄМО під­лоцерківсьи.а.-37» на коаен гек-тар висівавQ по 170 кі.1ограиів. н~ття зябу. На цій роботі. зайня-НаeiJпц l81fA11ЦЇiHe, пprrpуєне ТІ 2 трактори «ХТЗ», ЯКІ у бо­reкcQ.lop&llllL 81 ПpalUO, 'tpaK- І розні ціду доІі}", та інші )Іашини. 'l'tJ)1ItП перe8lCOНJJ)'Пt ворп. у. O,l;HaJt 2 «Беларусі» не можемо ЦLOJlJ значна заслуга і сівачів використати в нічний час на ора­Н . .ІJreеи&, І. ШУJlЬfИ, Г. Топіхи нці, оскільки ,l;дя них невистачає та В. Кукси, акі СУМJlіЩІО вико- дизе,lЬНОГО мастида. Декілька ра­ВУІОТЬ свої обов'язп, КOJlгоспни- зів . їздиди за ним в МТС, але і кіа If. lepeуо т&l_ Іорвмо, що там немає. безперебійно п.ідвозять насіння Г. Заїка, до машин.

llоз.ав.чора вивели., цосівний аг­регат з 3 сівалок на причеіІі

секретар парторганізаціі.

Колгосп ім. Маленкова,

с. Світильне.

Всю озимину-перехресним способом Біл,Ьш успішно, ніж торік, ці. Насіння ,J;обре протруєне. реться за те, що.б завершити

УПОР3.llася з ранніми ltолоск.ови- ПраВАа, ВОНИ зроБИJІИ б значно осінню сівбу у кращі агротех­ки В колгоспі ім. ЩОрса, с, Квя- більше, але наш бр_гаяир т. Фе- нічні С'троп, cвoєqacHo підroту­жичі, наШа тракториа брJП'~. Цьому сприяло те, що па знач-

доренко чомусь розпорядивея 33- вати зяб під ярий клин наступ­

иііі площі ~ібрали иіб роздіJI.[,- мі сть 3 причепити до трактора 2 ного року. ним ~посоі\о". 3араз lt()('иlll.О греч- сіВaJIКИ. С. Миронець,

об.1їковець тракторної

бригади Ng І

Броварської МТС.

І'У. Itо.баЙвср П . Jlисенко і тpaF.- ПОСИJIивши темпи пі,J;ГОТОВКИ торист 1. Пе'грен&о, що ПРIЩЮЄ грунту і усунувши не,J;О.lіки на «Вв.JIapyci», JlaфетноlO жат- перших ,l;нів сівби, бригажа 00-

'3

г=====~=====* *========== Учні допомагають колгоспу

багато учнів під час ЛІТНІХ канікул працює в погребському колгоспі ім. Кірова. Серед НИХ і учениuя УІІ І класу . Фросина Бруєнко.

Н а з нім к у: ученнця Ф. Бруенко за з~иранням капусти для Відправки княнам. Фото М. Горбатенка.

Краще ПіКJlуватися про механізаторів, що працюють в ПОJlі

Починаючи з ранньої весни, барилець, щоб можна будо їх по­добросовісно тру.в;яться тракто- ставити 3 водою на тракторах, ристи нашої бригади на пмях о,цнаlt обіцянка залишилася обі­колгоспу ім .. Хрущова, с. Требу- цянкою. хів. Відомо, які несприятливі Пі,l; час жнив бригадир т. Сом ПОГО,l;ні умови склалися цього звертався . до прq,влшня Требухів­року. Пізня ь{;сн .. затри.мала хід ського сільського споживчого то­польових робіт, і тракториста~ вариства з проханням, щоб хоч

довелося по,цвоювати зусидля, декілька разів організува.'lИ тор­щоб своєчасно і якісно посіяти гівлю у поді цигарками, ситро)! ярі та посадитУ. ·картоп.'lЮ. В та- та іншими товарами першої не­ких же умовах провели жнива, обхі,цюсті, але кооператори мах­але, незважаючк на це, УРОЖJИ нули на цю справу РУ&ОЮ. · зібрали добре. Треба сказати і за .медичних

Непогано БРИl'&,І;а підготува- працівників. Соромно хай їм бу-лаr,я ,1;0 осіlІНЬОЇ сівби, яку по- де, що не знають дороги в поле . чали з 25 серпня. Під озимину .А їх допомога під час жнив бу­виорали 370 гектарів грунту, з :ла дуже потрібаа. Сподіваємось яки! 210 люпинового пару, де в найближчий час зустріти їх в посіємо пшеницю. Одночасно бригаді, у поді. Вони ж і підк:!­оремо на зяб. Осінню сівбу трак- жуть правлінню КОJlГОСПУ про тористи зобов'язалися закінчити необхідність забезпе'ilуватимеха­в кращі агротехнічні строки, Ю;- нізаторів, чим потрібно, в тому найраніше підготувати ГРУНТ числі і бочоночками з чистою ВО­під ярий клин. ДОЮ,а кооператорам, - щоб во-

Але обідно ы�х:шізаторам,' що ни доставдяли товаРl1 і не ті:н.­н.едостатньо ще дбаЮ1'Ь про їх ки .в;рібні, а, можщlВО, і чоботи, побутові умови. У нас в подьово- які так зараз потрібні, КОЛJl на­му таборі є два вагончики. І ступає осінь. вони більш-менш задоводьняють І так, на жаль, не тільки у нас. В одному - розташована нас. Взяти, наприкдад, сусї,l;НЮ lQ'ХИjJ-СТОJIова, В другому - :&раси.lівську артіль · Їм. Ж~ано­червоний куток, де механізатори ва. Там ще гірте, ніж у нас збираються, щоб почитати свіжу дбають про за,доволсння кудьтур­газету, журнал, поговорити. Про- но-побутових потреб механізато­те в иічlDtЙ час ВЦПОllИТИ в ньо- рі'. му не можна, бо ні матрасів тут, Настає осінь. Великий обсяг ні простирадд. робіт · мають виконати механіза-Працюєш у поді за декідька тори. Ніяк не можна д~пустити,

кі.іометрів від табору чи села і щоб лю,ци працювали в полі і не захочеш напитися, особливо в мади ,це погрітися, просушити

спеку, а ніде. Мусиш залишати одежу, САtачно поїсти і ві,J;ПОЧИ­роботу 1 ити, щоб утамувати ти. спрагу. Ще весною правління колгоспу lІообіцяло придбати де­Ki.'lbKa маJlеньких бочоночків або

М. ОКСlОта. обліковеuь тракторної

бригади Ng 2. )\')ІО ЩI)JI.НCf КОСЯТЬ по 15-18. __________________________________________________ _

гектарів. Поlt.'1:1 .. ено у В3.t&и 50 гектарів гречки, а вся ВОlІа буде скошена за 3-4 дні.

О,J;норазово з збиранням хліба ми про,цумали, як сі.атюrемо ози­!оІину. Раніше планували з 700 І'ектарів жита і пшениці посіяти перехресним способом 250. По­lЩJ;ИВШИСЬ між собою, правління RОJlГОСПУ і механізатори виріши­ли :на всій площі посіяти озими­ну тільки перехресllO. Це, зви­чаЙНО, .J;ещо збільшить обсяг ро­біт і разом з тим зростуть затра­

ІИ, aJle ми виграємо на врожаєві.

Сіяти озимину почаJl.И. і 'пер­шd Аевь 1Р,rurориC'l' В, 3аглин­сьJtИЙ та сівачі І. МосItаленJtо і Г. Оле&сеВRО перехресJlИ.l( спосо­б8)( посі.IИ 10 гектарів пшени-

Колючі рядки По lІатерlа.аІ стІнгазеТІ

"Прапор 1(0_уВIЗ_у"

До ре,l;колегїї Нa,J;ійшов лист. Коротенький, але цікавий і }'щіпливиЙ. Він скидається c&Q­ріше на оголошення, ніж ,l;опис.

А в тім, сужіть с&хі, от він пере,l; вашими очима: «Шановні това­риші! Чи не чули, Ку,l;И ПО.J;івся сьогодні бригажир тракторної бриг:u;и т. СмоловИJt М.? ЦіІИЙ жень його ШУКaJIИ --- не могли знайти. Звернулися було ,1;0 прав-діння колгоспу, але там сказали, що ТУ,l;и він не вхожий. З того часу, як став бригажиром трак­торної бригци, не був ні разу присутній на засіАзниі праВJIі.~

ня аРТІJlI. Такою майже ж таєм­ничою «невловимою» особою є і помічник брига,l;Ира т. Денисен­ко В. І же іх шукати? Ajже ми хOТЇJlи з ники поговорить на важливу тему: про зміцнення зв'язку між механізаторами 1і.О.'ІГОСПНИltами» .

• • * ШОфери Моця М. і Юрченко М. знають, що чим бїJI.ьше взяти на машину зерна і чим швидше йо­го відвезти, тик скоріше зроста­

ти.е вантажообіг. І що ж вихо­дить? А те, що, яlt-то кажуть, збаночо& ,1;0 часу воду носить --­обривз6ТЬСЯ вухо і все розJl.И­вається. Отак і тут - шофери перестара.1(ВCJI. Не СТaJlИ ІІавіть

lIJIIЦItIQ ... ися, :в: не СИПJlетьи

зерно через борт, чи можна їхать Еомунівської ДОДОМ}" за рекордно швидко 110 дорозі з вибоїнами, чи короткий строк.

ні? * * * І що ж? Які наслідки? Дуже Якщо поспитати у людей, кого

по~riтні! НаС,lіди.ш 110 всій дорозі. найрідше можна бачити на &0.1-* * * госпних подях, то вони відразу

ж дадуть відповідь: об·їждчиків.

Хто ж це такі? Це два колгосп­ники - ТТ. КОЗе:І і Панович. А що коди в них запитати, чому

вони рідкі гості на полях? TO,l;i можна буть впевненим, про­дунає відповідь: «У нас така робота».

Щр ж, може і!: правда-

Літній день, lIахне ябдуками

і осінню. Робота кипить, дІОДИ

бачать, що нарешті треба-таки закінчити скиртуваТR сіно. Бригада працює на смву, тут і бригадир Г. Пучок ПРИСУТНIИ.

Все, як треба. Та ненадовго. О третій годині Г. Пучку раптом закорті.'10 додому, йому на лузі

ті.'lЬІШ в тому РQзумінні, що їхня покаЗaJIОСЯ занадто скучно, хоч

.1ю,цеЙ тут і багато. І от бригадир робота несумлінна. Григорій П}'чок чимдуж поспішає\ Колгосп ім. Калініна. ~~oмy. lажуть, що прибіг ВЦ с. Літки.

4 СТАХАНОВЄЦЬ н •• ія .. , 26 сарАн .. 1956 року.

Міжнародний ОГЛЯД ~=========* *===========

На JlОНАонські. КОlференцlТ І cye~ ••• , Оlтааа'

виявом колоніалізму в трохи пі,J;­HOll.leHii формі».

матеріали gОНференції, ВКJlюча­ючи як американські, так і ін­.в;іЙсь&і пропозиції. Таким чином, на Jощонській конференції взя­ла гору розумна точка зору.

IfПo-рай~ Коротко про ваЖJlиве ЗОВСЇ)( іишвй п~хі,l;,І;О роз­

Бinmе TII&RII трив&.l& lов- В'Ж3ання питания запропонував ЖОВСЬЁа ЕОВфереВЦЇJ(, па ООroво- fipe,l;ставвик Iн,l;їi. Визнаючи рЮ83Jlа ПИТ&IUUI про СуецькиІ Суец иеві,l;'вмною частиною Єгип­каJWI. ту, я&ий ЗАіlснюв свов право на Першd перїо,l; її роботи був управління каналом, іщійська

СваВОJlЯ аахlАнонllеЦЬКИI Вl8сте.

присмчевий заг&JIЬНО)(У обміио- пропозиція пере,l;бачав створен- 3ахі,l;ноні)(ецькі власті заборо· ві ,I;J1(&8П, я&d виоив позв- ня міжнаро,l;НОГО Jtонсультатив- нили Комуністичну партію Ні­цП ,l;е.ІегаціЙ в освовному питав- ного органу, який б, преАСТав- меччини, оголосивши її «воро­ні-хто повинев упр&ВJlJlТИ СТ- JUПI інтереси краін, що користу- жою &онституції». ець&в &8Н&.1ІО)(. Дцегаціи СРСР ються цп ВО,l;ИИJI ш.uxо)(. Ін- До цього акту сваволі вже Аавно ВИC.lовв.в:ась за повве визнаВВІ ,l;їlська пропозиція пере,l;бачає готувались правлячі кола 3ахід.­заковип прав вгипетсЬЕОі J;epaa- таЕОа врегу.пования суецького ної Німеччини, які стали на вв на ВOJIО,I;ЇIUUI ї упpauiиu п- JlИТанu на новій ЕОнференції, шлях переозброєння країни і Н&.ІОІІ. ЦJl справеАЖИВ& точu зо- в я&ій би взяв участь і Єгипет. піАГОТОВКИ нової війни. Комуні­ру БУJlа щтри)(ана РЦО)( ївmп Я& вказав .11:. Т. ШеIilllов, «на стична партія Німеччини, вира­учасників кОНференціі. Проти- JJ;YMKY ра~янської делегації про- жаючи інтереси всього німецько­леану позицію заЙИЯJlИ Аелега- позиції УРЯ)l;У ІН)І;ії ві)l;повідають го наРОАУ, рішуче Qиступала про­цП Англії, Франції і США, я&і інтересам справи». ІН)І;ійську ти планів ві)l;РО)l;ження німецької наполягають на створенні між- пропозицію піД'l'римали делегації воєнної )rашини. Щ'об розчисти-наРОАНОГО органу, в руки якого Цейлону та Ін;r;онезії. ти собі шлях до переозброєння І і повинен перейти Суецький ка- Після оголошення америltан- 3aXi)l;~Oї Німеччини, її вл~сті нал. ської -та індійської пропозицій оргаНlзували су)!; наА компартlЄIО.

Після закінчення загального пере;r; КОНференцією постало пи- ~азу ж після оголошення про обміну думками КОНференція при- тання про шляхи завершення рішення СУАУ по всій 3ахідній ступила )1;0 визначення поло- роботи. 3а умовами процедури, Німеччині почався РОЗГНУЗАаний жень, які б ,І;&ЛИ змогу виробити прийнятими на самому початку поліцейський терор не тільки прийняту основу Аля вреГУ.1lю- КОНференцїї вона не може ухва- проти організацій і органів пре­вання суецького питаННJI. При лювати рішень по суті обговорю- си компартії, але й проти ба га­цьому виявились Ава зоасім різ- ваного питання. Нехтуючи цією тьох інших Аемо&ратичних' орга­них п~хо.в;и. А.ериканська ,l;еле- умовою, захі,J;ні )l;ержави намага.- нізаціЙ. гaцiJ: запропонувала, щоб управ- лись 22 серпня нав'язати кон- Дії захі)l;нонімецьких правля­ління Суецьки)( каналом було Ференції рішення про пере)l;ачу чих кіл ВИКЛИUJIи величезну пере,!;ане )(іжнаро,!;но.у органу. Єгиптові американських пропози- хвилю обурення в обох частинах Інакше кажучи, США пропону- цій JI& рекомещацію всівї &он- Німеччини та інших країнах. ють, щоб Суецьким KaHaJlO)( роз- Ференції. Цей маневр зустрів рі. Миролюбна грома.в;ськість всіх порцжався не Єгипет, по тери- шучу віАсіч з боку )l;елегаЦlИ країн розціllJDe рimеина: боииеь­торії JI&Oro прохо.в;ить цей ВО,l;- СРСР, Іщіі і Цейлону. ких властей ик акт грубої ева­вий шлях, а іиші країни та іх На заuючно)(у засі,l;анні кон- ВОJlі, що нічи)( не Вl'!;Рlзняеться преАставипи. «ТаЕа пропозиція, ференції 23 серпня піс.1lЯ все- ві,!; Аій Гітлера, і вимагає негай­- заявив МІШСТР за&ор,l;ОНИП бічного обміну ,l;у)(ка.и було ного поновлення компартії в її справ СРСР Д. Т. Шепілов, - в вирішено поitати Єгиптові всі правах. Н. Чиrир.

Протести в Західній Німеччині проти заборони КПН БЕРJlІН, 24. (ТАРС). Грома,!;- ВАасться шляхом заборони і при- нії. Інша фраикфуртськз газета

CbltiCТb Фе,в;еративної Республіки Аушення знищити такий рух, як «Абещпост» характеризув ,l;ЇЇ Німеччини ПРО,l;оваув протесту- комуністичний». захі.в;нонімецької ПО.llіцїї як «ти-вати проти незаконної заборони Широку хвилю протесту ви- пові АЛЯ тота.'lітарної .в;ержави». КПИ ззхі,l;нонімецькими власти- кли&ав арешт поліцейськи_и ор- 3а lIові,в;оuення)( газети «Бер­П. Вхазуючи на анти,в;емокра- ганами землі Нижня Саксонія ,!;е- лінер цейтунг», група виборців, тичиий характер заборони КПН, путата лаНАтагу цівї землі ко_у-бурzуазна газета «Ді цейт» , яка ІІіста Гейнца Цmерпе. Газета які ГОJlосува.lИ на виборах ,1;0 вихо,!;ить В Гамбургу", пише: «Де- «ФраНКфуртер РУНАшау» розці- БУН,І;естагу за капд~атів УРЯАО­_ократичиа Аержава, яка приду- нює дії нижньосаксонської по- вої партії ХДС, надіслала канц­шув політичні рухи шляхом сва- ліції як ПОР1'"ІПення Аержавно- лерові ААенауеру лист, в якому волі і поліцейських засобів, су- правових принципів і нечувану рішуче ВИСЛОВJІЮЄТЬСЯ проти пе-перечить своїй суті. Нам не образу лаНАтагу Нижньої Caltco- реслі,в;ування КПН.

За Аосягнуті виробничі успіхи у АРУГОМУ кварталі 1956 року Київське обласне ВИАавництво преміюваЛ0 гру­

пу робітників і аАміністратив­но-технічних працівників ра­йонної itpYKapHi. Серед Bi,J;­значених передовики соціаліс­тичного змагання верстальник

т. ГОJlоненко І. Ф., itpYKapi тт. Лембриков М. А., Горохів­ський М. О., складач т. Доп­гий М. А.

М. ТОп0чинський.

•• f спішно готуються гуртки

ХУ)l;ОЖНЬОЇ саМОАіяльності 3а­

зимського. uубу Ао моло;r;іж­

ного фестивалю, який відбу­

Аеться в жовтні по всіх селах

району. Танцювальна група

і хоровий гурток розучують

нові танці, пісні.

О. Кирій.

• • Броварський будкомбінат

ві,l;вантажив на ст. Джанкой, Кримської області, виготовле­ний у ЦЬО)(У місяці новий комплект ОQла,l;нання Аля еле­ватора. Через Аекїлька itHiB та&ож БУАУТЬ віАвантажені на місце призначення спе­ціальні мости )l;ЛJl наванта­ження і розвантаження зерна на баржі.

11. 6асов.

На березі Десни.

• • Повернувся з Москви се-

кретар комсомольської органі­заціі рожнівськоro колгоспу

«Бі.'ІЬШОВИК» ВаСИіІЬ Лисенко, ЯКИЙ в СК.'Іаді де.'Іегації МО.10-Аі КИЇВЩИНIf. перевіряв хід соціалістичного змагання між комсомольськими організація­ми Московської і КИЇВСЬКОЇ областей, вивчав передовий Аосвід роботи російських дру­

зів. На наступних КОМСОМО,1Ь­

СЬКИХ зборах М. Лисенко зві­туватиме про поїздку в зоре­

носну столицю, колгоспи і ра;r;госпи ПідмоскОВ'я.

Г. ПищаЙ.

• • Почесне замовлення О,l;ер-

жав Броварський ливарно­прокатний заВОА - в поряд­ку кооперування буде виго­

товляти 100 тисяч кр\шоlt )l;ЛЯ КУКУРУі\зосівалок нової конструкції. Перші зразки Ае­талей з ливарного цеху вже надійшли на контрольну пе-ревірку. М. Пурик.

•• Завершено БУАівництво мо-

ста через залізничну станцію біля Броварів. 3 вводом його в експлуатацію автогужевий транспорт з)(оже безперервно

рухатися, не чекаючи

ПРОЇАе пОїЗА. поки

Р. Шевчук.

Фотоетюд М. Горбатенка.

~~.

БесІди на природничо-наукові теми можна буде спостерігатн всю лена до площинн руху п·ід кутом ніч у піВfенній частині неба. як 65 градусів. Внаслідок цього на дуже яскраве червонувате СВІТИ- Марсі, ак і на Землі, відбуваєть­ло. "ся зміна порн року. Зміну сезо·

Внаслідок велнкої розрідже· ності і сухості атмосфери на Марсі відбуваються різкі добові коливания температури. Вдень поблизу екватора температура

підвищується до плюс 30 граду· сів, а вночі знижується до мінус 40-50 градусів. У полярних об· ластях температура доходить до

мінус 90 градусів.

Велике ПРОТИСТОЯННЯ Марса Протягом двох,трьох місяців до нів легко помітити при спосте­

і Землею змінюється в межах і пkля протистояння створюють- реженні за полярними шапками. від 56 до 400 мільЙон.ів кіломет- ся спрнятливі умови для спосте· Якщо в тій чи іншій півкулі Мар­рів. реження цієї планети. В телескоп са почннається зима, !о розмір

Перше, ніж говорити про про­твстоання Марса, з'ясуємо, що являє собою ця планета і які особливосТі її руху. Марс " і ще вісім іншнх великих планет обер· таються HaBKo,lo Сонця. За даль· ністю їх відстані від Сонця вони розтаШОВ.1ні в такому І10рЯДКУ: Меркурій, Венера, Земля. Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон.

Найбільший науковий Інтерес

внклнкає Марс - одна з най ·

блнжчих до нас планет. Своєю природою він багато в чому схо­жнй З Землею, і є припущення, що на Марсі існує органічне жнття.

Середня віддаль Марса від Сонця блнзько 228 мілЬі!онів кі­лометрів. діаметр цІєї планети 6.780 кілометрів - майже в два рази менший від діаметра Землі. Марс робить навколо Сонця одии оберт за 681 'земиих діб, а Зем­ля робить повниА оберт за 365 діб. Оскільки Земля рухаєтьCJI навколо Сонця швидше, ніж Марс, вона кожного разу наздо­ганяє його в новому місці шляху. ~ртаються вони навколо Сонця не по колах, а по еліпсах. Вна­слідок цього віддаль між Марсом

Через кожні 780 діб Марс, на поверхні Марса можна помі- полярної шапки збільшується. Земля і Сонце займають таке титн світлі області оранжово, Колн настає весна, полярна шап· взаємне положення в просторі, жовтого кольору. Вонн займають ка тане і зменшується в своїх що опиняються на одній прямій. близько 80 процен11ЇВ усієї по- розмірах, а до кінця літа вона Причому земля розташовується верхні планети і умовно нази· майже повністю зннкає. між Сонцем і Марсом. Інакше ваються материками. Деякі вчені Зміну" порн року на Марсі мож, кажучи, Марс і Сонце видио з вважають, що ці території своєю на також спостерігати на його Землі в протнлежннх напрямах. природою нагадують пустині иа поверхні по темних плямах, які Тому таке взаємне положення нашіJ\ Землі. На поверхні Мар· періоднчно змінюють своє забарв" трьох небесннх тіл і називають са спостерігаються також темні лення . Взимку ці плями мають протистоянням Марса. Під час плями зеленуватого і голубувато. сіруват"й колір, а влітку - си­протистоянь віддаль між Мар- го відтінків. Іх дуже умовно на- иьо-зеленуватиЙ. До кінця' літа сом і Землею скорочується в знвають морямн й озерами. Вони вони набувають жовтуватого і середньому до 78" мілЬnонів кі· відрізняються від наших морів бурого відтінку, а блнжче до зи­лометрів . і озер тим, що не мають скільки- ми - корнчневого тону. Є при· Через кожннх 15-17 років небудь значних скупчень води. Є пущення, що ця зміна забарвлен­

Марс одиочасно знаходиться і в припущення, що моря й озера ня поверхні Марса зв'язана з протистоянні і в положенні най· Марса являють собою зволожені наявністю рослинності на ньому. більшої блнзості до Сонця, а районн, в якнх може розвнва- РослннН'ість, що, як гадають, тут значить і до Землі. Такі проти· тись рослинність. У полярних може бутн, О)j{иває весною і лі­стояння Марса називаються ве- областях Марса спостерігаються том і в'яне з наближенням осе· ликнми. Під час великих проти- утворення білого кольору, які ні і зими. стоянь віддаль між Марсом і прийнято називати полярнимн І Атмосфера Марса дуже розрід· Землею скорочується до 55-58 шапками. Вважають, що ці шап- жена . Своєю розрідженістю вона мільйонів кілометрів. ки скл~да~ься з тонкого шару нагадує seMHY атмосферу на ви·

До спостереження наступного великого спостереження Марса ра · дянсьКі астрономи готуються вже кілька років . Астрономічна рада Академії наук СРСР розробила спеціальну програму спостере­

жень Марса. Передбачається дос. лідження хімічного складу атмос' ферн, температурних умов, ре­

лЬЄфу поверхні, спектральної відбнвної здатності окремих об· ластей планети, що, за деякими прнпущеннями, иібито ВКРlІті рослинністю. Хоч Марс і є однією з най·

ближчих до нас планет, наука все ж має дуже мало відомостеп про Фізико-хімічні умови на ньо· му. Тому вчені досі не мають єднної думкн про наявність жит· тя на Марсі. Спостереження Марса під час наступного вели· кого протистояння наблизять нас до розв'язання цього дуже важ· ливого питання.

Г. АрIcТО8.

Найближче велнке протнстоян· кригн І СНІгу. Є навіть прнпу- со,; 15-18 кілометрів. Хімічний ня Марса відбудеться в цьому щ~ння, що на Марсі існують склад атмосфери Марса остаточ, році 10 вересня. Марс наблизнть. ЯКІсь каналн. но ще не встановлено. Зокрема, ся до Землі на віддаль 56 з по- Марс робнть однн оберт навко· досі ще не розв'язано питання, ловиною мільйонів кілометрів. У ло своєї осі за 24 годнни 37 хвн- чн містить вона кисень і водяну Редактор першій половнні вересня його лнн 22 секунди. його вісь нахи- пару. С. ПОГРЕБІНСЬКИR.

Aдp~ редаюиі: с. Б~ро--ва-р-и-,~К~R7ї~---0~і~~~-аСТ~f,-в-у-л.~К~И~і~вс~ьк--а,~1t~17З8~.---------------------------------------

З811_ 3247-2~