Усі Уроки - kovtunenko.at.uakovtunenko.at.ua/_ld/1/150__-5_-_-_-.pdfÕÕÕÕÕÕ 2006 Усі Уроки до кУрсУ «ВстУп до історії України» 5

ÕÕÕÕÕÕ2006

Усі Уроки до кУрсУ «ВстУп

до історії України» 5 клас

Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua

Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

У 74 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас. — Õ.:

ÕÕÕ. ÕÕупа «ÕÕ ÕÕ ÕÕ», 2006. — 208 Õ.

ISBN 966-333-372-3.Як зробити урок цікавим і змістовним? Як сформувати в учнів стійкий інтерес

до вивчення історії? На ці та багато інших питань, що постають сьогодні перед учи-телем, спробували дати відповідь автори цього посібника. Увазі читачів пропонують-ся усі уроки до курсу «Вступ до історії України» для 5 класу загальноосвітніх шкіл. Вони створені з використанням сучасних освітніх технологій і повністю відповідають Програмі з історії 12-річної школи.

Посібник розрахований на вчителів, методистів, студентів педагогічних ВНЗів.

ÁÁÁ 74.266.3

ББК 74.266.3 У 74

ISBN 966-333-372-3

© В. О. Мисан, Н. М. Морозова, Н. І. Харківська, упорядкування, 2006

© ÕÕÕ «ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ “ÕÕÕÕÕÕ”», 2006

При написанні посібника були використані матеріали Бондар Н. Є., Зікратій В. В.,

Муленко З. М., Мисана В. О., Морозової Н. М., Таранченко Н. В., Харківської Н. І.

Зміст

ОсОблИвОсті Організації навчальнОї діяльнОсті з істОрії у 5 Класі сучаснОї загальнООсвітньОї шКОлИ ..........................................................5

Календарне планування урОКів ................................................................. 58

тема 1. знайОмствО з істОрією .................................................................. 68Урок 2. Джерела знань ........................................................................................68Урок 3. Розкажи мені, монетко! .........................................................................72Урок 4. Таємні символи ......................................................................................76Урок 5. Географічні назви та імена людей в історичній науці ..........................80Урок 6. Повторювально-узагальнюючий урок за темою «Знайомство з історією» ......................................................................85

Варіант 1 ..........................................................................................................85Варіант 2 ..........................................................................................................88

Урок 7. Тематичне оцінювання за темою «Знайомство з історією» ..................90

тема 2. Княжа русь-уКраїна .......................................................................... 94Урок 8. Держава з центром у Києві. Перші князі ..............................................94Урок 9. Розквіт Київської Русі ............................................................................96Урок 10. Скрутні часи Київської держави ..........................................................99Урок 11. Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі ......... 101Урок 12. Культура Русі-України. Свідки минулого .......................................... 104

Варіант 1 ........................................................................................................ 104Варіант 2. Урок-екскурсія «По стародавньому Києву» ................................................. 107

Урок 13. У складі Литви та Польщі .................................................................. 113Урок 14. Повторювально-узагальнюючий урок за темою «Княжа Русь-Україна» ...................................................................................... 116Урок 15. Тематичне оцінювання за темою «Княжа Русь-Україна» ................. 120

тема 3. КОзацьКа уКраїна ............................................................................. 122Урок 16. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі .................. 122

Варіант 1.......................................................................................................... 122Варіант 2 ......................................................................................................... 127

Урок 17. Козаки у боротьбі проти татарських завойовників ........................... 132Урок 18. Визвольна війна українського народу(1648–1657 рр.) ..................... 137Урок 19. Українська держава — Гетьманщина ................................................. 143Урок 20. Проектне дослідження за картиною І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» .............................................. 147Урок 21. Культурне та церковне життя ............................................................. 149

4 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас

Урок 22. Повторювально-узагальнюючий урок за темою «Козацька Україна» ................................................................... 153Урок 23. Тематичне оцінювання за темою «Козацька Україна» ...................... 157

тема 4. уКраїна в ХіХ–ХХ ст. .......................................................................... 163Урок 24. Початок національного відродження ................................................ 163Урок 25. Зростання національно-культурного руху в Україні ......................... 167Урок 26. Україна в боротьбі за державність ..................................................... 172Урок 27. Встановлення більшовицької влади в Україні .................................. 175Урок 28. Україна в полум’ї війни ...................................................................... 178Урок 29. Україна в 50–80-х рр. ХХ ст................................................................ 182Урок 30. Незалежна Україна ............................................................................. 186Урок 31. Повторювально-узагальнюючий урок за темою «Україна у ХІХ–ХХ ст.» .................................................................................... 188

тема 5. уКраїна сучасна ............................................................................... 193Урок 32. Україна сучасна .................................................................................. 193Урок 33. Підсумковий урок «Прийди до серця, Україно!» ............................................................................ 198

особлиВості органіЗації наВчальної діяльності З історії У 5 класі сУчасної ЗагальноосВітньої школи

організація навчання історії в 5 класі

Запитання «Як і чого вчити п’ятикласників?» завжди поставатиме пе-ред учителем історії, коли в тижневому навчальному навантаженні він ма-тиме години в 5 класі. Якщо врахувати, що хтось вже давно не працював із цією віковою категорією школярів або ж вперше прийшов до школи і ли-ше розпочинає свій педагогічний шлях, то відповідь на це запитання на-буває особливого значення. Перш за все потрібно знати, що в 5 класі су-часної школи вивчається пропедевтичний курс історії «Вступ до історії». Цей курс є складовою інваріативної частини навчального плану і виклада-ється як обов’язкова дисципліна. Навчальним планом та програмою на вивчення цього курсу передбачена 1 тижнева година (35 годин на рік).

Учителі, які не перший рік працюють у п’ятому класі, стверджують, що такої кількості годин замало для успішного опанування курсу. У зв’яз-ку з цим постає питання: «Чи можна на цей курс виділити додаткові годи-ни і читати його в більшому обсязі?». Стверджувальної однозначної від-повіді на це запитання бути не може. Якщо адміністрація школи за клопотанням і детальним обґрунтуванням учителя історії виділить до по-чатку навчального року додаткові години, то зазначена проблема здобуде успішного вирішення. Такий варіант цілком можливий за рахунок годин шкільного компонента. Розподіл годин варіативної частини навчального плану здійснюється керівництвом школи й оформляється відповідним наказом навчального закладу. Однак учителю можуть і відмовити. В тако-му випадку педагог змушений буде планувати курс у тому обсязі, який передбачений навчальним планом та програмою.

За якою програмою організовують навчання історії в 5 класі?Навчання історії в 5 класі здійснюється за програмою для загально-

освітніх навчальних закладів (12-річна школа) «Вступ до історії». Ця про-грама з’явилася у 2005 році. Інші програми або ж редакції програм попе-редніх років учитель історії використовувати не може. Він не повинен користуватися і старим тематично-календарним плануванням, укладе-ним на основі редакцій програм попередніх років.


Новою програмою «Вступ до історії» започатковано ті зміни у викла-данні історії, які будуть реалізовуватися вже у 12-річній школі.

Яка мета пропедевтичного курсу історії?

Згідно з програмою, основною метою курсу «Вступ до історії» є під-готовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, засвоєн-ня знань у наступних класах через формування початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, еле-ментарних умінь з історії; поглиблення загальних дидактичних умінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшо-му; сприяння захопленню минулим України [1, С. 6].

Які завдання курсу «Вступ до історії»?

У коментарі до програми визначені й основні завдання курсу:• формувати початкові знання та елементарні уявлення про життя лю-

дей у минулі часи та про історію як науку, зокрема: про історичний час, історичний простір, історичний розвиток;

• знайомити учнів у найзагальніших рисах з методами історичного до-слідження та найважливішими поняттями історичної науки (історія, історичні джерела, хронологія тощо);

• формувати уявлення про розмаїття історичних джерел та про науки, пов’язані з історією, а саме: археологію, геральдику, нумізматику, то-поніміку тощо;

• розвивати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання знати про нього більше;

• формувати початкові уміння критичного аналізу історичних фактів та джерел [2, С. 3].

За якими принципами укладений зміст програми курсу?

Зміст програми сформований на основі тематичного, хронологічного та частково краєзнавчого і біографічного принципів. Це означає, що на-вчальний матеріал у програмі укладений за темами. Їх всього п’ять: «Зна-йомство з історією»; «Княжа Русь-Україна»; «Козацька Україна»; «Украї-на в ХІХ–ХХ століттях»; «Україна сучасна». Всі події курсу подаються у хронологічній послідовності. У курсі передбачені також теми з історич-ного краєзнавства. «Олюднення» історії здійснюється за рахунок знайом-ства з відомими історичними діячами, діяльністю соціальних груп, що проживали у різні історичні періоди.

7Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі

У чому особливості структури програми курсу?

Структура програми 2005 року, на відміну від попередніх програм пропедевтичних курсів історії, має ряд особливостей. Так, у новій про-грамі відповідно до конкретного змісту тем розроблені державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки. Наприклад, зміст «Ознайомлен-ня учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої іс-торії» передбачає реалізацію конкретних державних вимог: користува-тися підручником (орієнтуватися в його структурі, користуватися мето-дичним апаратом тощо); застосовувати поняття «історія». Якщо ці вимоги конкретизувати детальніше, з точки зору формування знань і вмінь, то це означає, що, вивчивши вищезгаданий зміст, учень повинен знати:• курс історії в 5 класі вивчається за підручником «Вступ до історії

України»;• структуру підручника і його основні елементи (параграф, ліхтарик,

рубрики методичного апарату тощо та функції, які вони виконують);• спосіб організації навчальної діяльності за підручником — як потріб-

но організувати роботу з матеріалами підручника (у формі загальних рекомендацій);

• зміст понять «історія», «всесвітня історія», «історія України».Учень повинен уміти:

• називати, показувати, знаходити структурні елементи підручника: параграф, ліхтарик (частина параграфа), словник, запитання і зав-дання, ілюстрації тощо;

• використовувати методичний апарат підручника при виконанні завдань;

• пояснювати зміст понять «історія», «всесвітня історія», «історія Укра-їни» та використовувати їх у розповіді, тлумачити усно й письмово.

Що передбачає зміст курсу «Вступ до історії»?

У коментарі до програми курсу вказується також, що передбачає зміст пропедевтичного курсу в цілому:• ознайомлення на рівні уявлень з поняттями «історичні джерела», «іс-

торичний час» та одиницями його вимірювання, формування почат-кових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій у часі, про співвідношення року зі століттям;

• ознайомлення з історичною картою та формування елементарних практичних навичок з нею;


• ознайомлення з найважливішими подіями з історії України та найви-датнішими історичними особами;

• формування початкових уявлень про розвиток культури та найви-значніші культурні надбання українського народу [2].

Яких компетенцій повинні набути п’ятикласники упродовж навчального року?За допомогою змісту курсу упродовж навчального року школярі по-

винні набути певних компетенцій. У програмі навчальні компетенції по-даються на двох рівнях:а) узагальнюючому (коментар до програми),б) тематичному (за змістом конкретних тем).

Узагальнюючий рівень компетенцій передбачає:• свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його

основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний істо-ричні тексти; вичленовувати історичну інформацію з історичного оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому йдеться, виділяти головні та другорядні події, відрізняти історичні та вигадані постаті, справжні історичні та вигадані факти); знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька за-питань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті слова-історизми та тлумачити їх на основі тексту;

• на елементарному рівні отримувати певну інформацію, що міститься в історичних джерелах, робити найпростіші висновки, узагальнення;

• на основі тексту стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати про неї на основі тексту, вміти давати розгорнуту (повну) відповідь на історичне запитання (за текстом);

• позначати на стрічці часу запропоновані вчителем дати подій, спів-відносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідов-ність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення;

• визначати належність зображених на історичних ілюстраціях пам’я-ток, портретів історичних діячів до певних епох;

• орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній тери-торію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село) [2].

У чому специфіка набуття компетенцій?Процес набуття компетенцій має свою специфіку. Одні з них вдо-

сконалюються на основі вже набутих, а інші лише формуються. Напри-клад, п’ятикласники повинні свідомо читати адаптований історичний


текст, переказувати його основний зміст. Після початкової школи учні вже вміють читати текст і переказувати його зміст. Однак адаптований історичний текст має свою специфіку. Для такого тексту характерні іс-торичні факти, події, хронологія, історичні поняття і терміни тощо. Отже, у п’ятому класі учень повинен навчитися читати не звичайний текст, а текст, який прийнято називати історичним. Уміння читати іс-торичний текст передбачає не лише його механічне відтворення, але й розуміння прочитаного, що складається з історичних фактів, подій, хронології, понять тощо.

Учитель історії повинен добре знати перелік тих компетенцій, якими повинні оволодіти учні упродовж навчального року. Знання переліку компетенцій обумовлено перш за все тим, що, укладаючи план-конспект уроку і визначаючи розвиваючу мету, учитель повинен планувати, яку зі згаданих компетенцій він буде формувати, розвивати, вдосконалювати, закріплювати тощо. Запропонований у програмі перелік компетенцій до-поможе кожному педагогу якісно формувати систему умінь, які в подаль-шому стануть основою навчання історії в 6–12 класах.

Для учителів, які працюють у п’ятому класі вперше, ми пропонуємо укласти таблицю «Формування навчальних компетенцій школяра», де у вертикальному рядку слід подати перелік навчальних компетенцій, а в горизонтальному рядку — номери уроків. Ця таблиця допоможе пла-нувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Уклавши таку таблицю, учитель за допомогою історичного матеріалу, який опановуватимуть учні, плануватиме розвиток тих чи інших компе-тенцій. Окрім того, таблиця дозволить дотримуватися певного балансу у набутті компетенцій, коригувати процес формування історичних умінь і набуття навичок.

Які особливості в розподілі навчального часу згідно з програмою курсу?Плануючи роботу за новою програмою, учитель повинен звернути

увагу на розподіл загальної кількості годин. У програмі курсу зазначена сумарна кількість годин на кожну тему. До цієї кількості годин входить час на вивчення нового навчального матеріалу, уроки узагальнення і тематич-ного оцінювання. Наприклад, на тему «Знайомство з історією» виділено 7 годин, з яких упродовж 5 уроків учні вивчатимуть, закріплюватимуть, повторюватимуть матеріали теми, упродовж уроку — здійснюватимуть узагальнення та систематизацію навчального матеріалу, упродовж остан-нього заняття — здійснюватимуть тематичне оцінювання.

На які особливості звертають увагу укладачі програми в організації навчально-виховного процесу з історії у 5 класі?


У коментарі до програми звертається увага на особливості організації навчально-виховного процесу з історії у 5 класі [2, С. 4–5]. Учителям іс-торії варто пам’ятати наступне:• форми і методи роботи слід узгоджувати з віковими особливостями

школярів;• на уроках віддавати перевагу розвивальним прийомам;• уникати лекцій, конспектувань, рефератів, фронтальних зрізів

знань;• використовувати активні методи навчання, ігрові прийоми, створю-

вати ігрові ситуації;• роботу з підручником чергувати з розповіддю учителя, роботою у зо-

шиті;• не перетворювати уроки історії на читання й переказування тексту

підручника;• не ускладнювати виклад додатковою інформацією;• організовувати бесіду навколо питань, що вивчаються за темою;• дотримуватися етапності в навчанні, наприклад, бесіда — читання,

читання — бесіда;• у бесіді використовувати елементи міркування, запитання учителя

і відповіді учнів, логічні задачі та їх розв’язок;• викладати курс образно, емоційно;• враховувати особистий досвід п’ятикласника;• урізноманітнювати форми самостійної роботи учнів;• повторювати й закріплювати вивчене на уроці;• враховувати вік дітей при формуванні умінь, тлумаченні історичних

понять; дотримуватися наступності у формуванні умінь.

Як за програмою укласти календарно-тематичне планування курсу?Оскільки програма з пропедевтичного курсу історії є державним до-

кументом, що визначає зміст шкільної історії і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки, то лише на її основі може здійснюватися календарно-тематичне планування курсу.

Календарно-тематичне планування курсу — визначення тем уроків, розподіл годин за темами і зазначення часу проведення уроків історії. Ка-лендарно-тематичне планування складається з трьох елементів: тема уро-ку, кількість годин, час проведення уроку (день, місяць, рік).

Календарно-тематичне планування курсу здійснюється учителем ін-дивідуально. Воно може бути різним для 5 класів однієї паралелі. Незва-жаючи на те, що програмою виділяється однакова кількість годин на ви-вчення тем, учитель може регулювати навчальний час за рахунок зменшення або збільшення годин за певних умов. Наприклад, адміні-


страція школи виділяє додаткові години на курс: в такому разі п’ятиклас-ники здатні опрацювати більший обсяг матеріалу; можна використати інноваційні технології навчання, де викладання навчального матеріалу здійснюється блоками або за допомогою опорних конспектів тощо. Фак-торів, які впливатимуть на календарно-тематичне планування, може бу-ти багато. І вчитель повинен усі їх врахувати.

Чи можуть учителі використовувати в роботі тематично-календарне планування, що друкується у фахових педагогічних часописах і тиражу-ється видавництвами у вигляді брошур? Якщо це календарно-тематичне планування укладено згідно з державною програмою і враховує специфі-ку роботи учителя у 5 класі, то його можна використовувати. Зразком та-кого планування є публікація в часописі «Історія в школах України» № 3 за 2005 р. [3, С. 6]. Учителю залишиться лише проставити дати проведен-ня уроків (Див. додаток 1).

Однак вищезгадане календарно-тематичне планування не враховує задекларованих програмою тем з історичного краєзнавства. Вони фак-тично опинилися поза межами навчального часу, оскільки не були вклю-чені до календарно-тематичного плану. Що робити в такому випадку? Вирішити цю проблему можна двома шляхами. Першій: за рахунок ущільнення матеріалу теми вивільнити хоча б одну годину з навчального часу на історичне краєзнавство. В такому випадку уроку узагальнення за темою передуватиме урок з історії рідного краю. Можливий інший варі-ант, що ґрунтується на рівномірному розподілі краєзнавчого матеріалу за уроками теми. Як на наш погляд, він є більш оптимальним і прийнятним у роботі. Однак, щоб його використовувати, потрібно заздалегідь плану-вати краєзнавчий матеріал і рівномірно розподілити його за темами уро-ків там, де це можливо і необхідно (Див. додаток 2).

Варто також пам’ятати, що календарно-тематичне планування здій-снюється двічі на рік. Перший раз — на початку нового навчального року (на перший семестр). Вдруге — перед початком другого семестру. На-вчальна програма календаризується лише тоді, коли є постійний розклад уроків. Як правило методисти не радять укладати календарно-тематич-ний план на весь навчальний рік, оскільки у другому семестрі змінюється загальна кількість годин з окремих дисциплін, що призводить і до суттє-вих змін у розкладі уроків.

За якими підручниками вивчається курс «Вступ до історії»?Пропедевтичний курс історії забезпечений двома навчальними кни-

гами, які рекомендовані Міністерством освіти та науки України за ре-зультатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 5-го класу 12-річної


школи. У 2005–2006 н. р. п’ятикласники України отримали комплект на-вчальної літератури, до якого увійшли підручники: • Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза,

2005. — 200 с.; • Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — 184 с.

На що потрібно звернути увагу учителям історії, які рекомендувати-муть учням підручник В. Власова та О. Данилевської «Вступ до історії України»?

Підручник «Вступ до історії України» (В. Власова, О. Данилевської) поєднує науково-популярний виклад навчального матеріалу з художньо-образним. Останнє досягається за рахунок історичних оповідань, які є своєрідною стилізацією історичних джерел.

Навчальні матеріали у підручнику укладені за темами, які відповідають програмі: «Знайомство з історією»; «Княжа Русь-Україна»; «Україна ко-зацька»; «Україна в ХІХ–ХХ ст.»; «Україна сучасна». Кожна з тем склада-ється з параграфів-блоків. У темі їх стільки, скільки годин передбачено на вивчення та опрацювання теоретичного матеріалу. До цієї кількості не вхо-дять години, які виділені на уроки узагальнення та тематичну атестацію.

Структурні елементи кожного параграфа дозволяють реалізувати на-вчальні, розвивальні та виховні завдання курсу. Кожен із параграфів роз-починається із вступної статті, де подана найважливіша історична інфор-мація за темою параграфа. Наприклад, у параграфі 3 «Пам’ятки минулого» учні отримують відомості про археологію, археологічну розвідку, прове-дення археологічних розкопок, дослідження та збереження знайдених речей, музейну справу [4, С. 17–19].

Важливою складовою параграфа є історичне оповідання. Тексти опо-відань (на це звертають увагу автори підручника) — своєрідна стилізація історичних джерел, що посилює розвивально-пропедевтичний ефект, який вони викликають [2, С. 5]. Основу кожного оповідання склали іс-торичні факти, події з елементами вигадки. Вигадкою є окремі деталі оповідання. Наприклад, оповідання «Золотосяйна Скіфія» розпочина-ється з опису подорожі двох братів, один з яких взяв в дорогу книгу Б. Мо-золевського «Скіфський степ» [4, С. 25–27]. Автори підручника вважа-ють, що такий підхід допоможе школярам не лише занурюватися в епоху, але й розвивати художньо-образне мислення. Вони радять у процесі ро-боти з текстами оповідань скеровувати зусилля школярів на виокремлен-ня історичної інформації [2, С. 5].

Вступну статтю та історичне оповідання доповнюють рубрики «Жива історія», «Допитливим», «Люди і долі». Кожна з цих рубрик покликана виконувати ту чи іншу функцію. Так, рубрика «Жива історія» взаємо-


пов’язана з історичним оповіданням. Вона зустрічається перед кожним історичним оповіданням і є своєрідним поясненням до тексту оповіда-ння. Окрім того, до цієї рубрики входять настановче запитання, історич-не оповідання, ілюстрації, завдання.

Декілька разів в окремих параграфах зустрічається рубрика «Люди і долі». Вона присвячена долям окремих історичних діячів і подана у фор-мі біографічних довідок [4, С. 10, 102, 150, 158, 165].

Рубрика «Допитливим» знайомить школярів з історичними цікавин-ками, загадками та таємницями, які ще остаточно не з’ясовані або недо-статньо досліджені істориками.

Як на наш погляд, інформаційний блок, який складається зі вступної статті, історичного оповідання, рубрик «Жива історія», «Допитливим», «Люди і долі», переобтяжений фактичним матеріалом. П’ятикласникам пропонується текст для читання, що містить не менше 5–6 сторінок. Це варто враховувати учителям, які працюють у тих класах, де діти володіють низькою технікою читання.

Структурним елементом начально-методичного апарату підручника є система запитань і завдань. Запитання і завдання мають свою специфі-ку і навіть окремі рубрики: «Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання», «Перевірте, про що дізналися й чого навчилися», «Працюйте з датами та подіями», «Працюйте з історичною картою», «Працюйте з іс-торичними джерелами». Загальний алгоритм роботи із запитаннями та завданнями можна вибудувати у такий спосіб. Частина запитань і завдань укладена за текстом вступної статті. Вони дозволять організувати роботу з цією частиною параграфа. Настановче запитання та окрема серія запи-тань і завдань підібрана до рубрики «Жива історія». Окремим узагальню-ючим блоком подані запитання і завдання в рубриці «Перевірте, про що дізналися й чого навчилися». Окрім того, в параграфі зустрічаються за-питання і завдання до фрагментів історичних джерел у рубриці «Працюй-те з історичними джерелами».

Підручник В. Власова та О. Данилевської добре проілюстрований. У ньому використані різноманітні ілюстративні матеріали: портрети іс-торичних діячів, репродукції художніх полотен, фотоматеріали, зобра-ження архітектурних пам’яток та предметів матеріальної культури. Цей перелік можна було б продовжити. Жанрова різноманітність ілюстратив-ного матеріалу сприятиме художньо-образному сприйняттю тексту і вчи-тиме школярів працювати з візуальними джерелами: аналізувати їх, отри-мувати інформацію, зіставляти з текстовими джерелами тощо.

Складовою навчально-методичного апарату підручника є словник та історичні карти. Хоча в структурі параграфа автори не виділили окремої руб-рики «Словник», однак її можна зустріти на полях підручника. Тлумачення


понять, термінів дозволить не лише поповнити словниковий запас шко-лярів, але й опрацьовувати їх, читаючи текст.

До підручника В. Власова та О. Данилевської підібрано 12 історичних карт. Робота з історичними картами сприятиме розвитку просторової уяви школярів і допоможе їм відстежувати події, що відбувалися на пев-ній території. До кожної карти підібрані завдання.

Окремим структурним елементом підручника є система завдань «Під-готуйтеся до уроку тематичного оцінювання». Як на наш погляд, запро-поновані завдання можна використати для уроків узагальнення або ж те-матичної атестації. Завдання не згруповані за рівнями, але це не означає, що вони всі однакові. Учителі зустрінуть тут завдання на тлумачення тер-мінів і понять, хронологію, укладання плану, розповіді, відтворення іс-торичного змісту тощо.

Оскільки автори підручника підібрали досить велику кількість на-вчального матеріалу, про що свідчать рубрики та структурні елементи па-раграфів, то на це, в першу чергу, мають звернути увагу вчителі, які пра-цюватимуть з цією книгою. Плануючи роботу в п’ятому класі, враховуючи рівень працездатності та можливості школярів цього віку, слід зосере-джувати увагу на тому матеріалі, який є більш важливим і потребує опра-цювання під керівництвом учителя. Частину матеріалів можна пропону-вати учням для самостійної роботи або для домашнього виконання. У тих класах, де учні не спроможні сприймати великі обсяги матеріалу, варто відмовитися від ідеї опрацювання параграфа від «А до Я» і зосередити увагу лише на ключових проблемах теми.

Радимо звернути увагу на вступну частину тексту підручника [4, С. 5–6]. У ній автори подають чимало рекомендацій, які учні повинні засвоїти на першому уроці, щоб полегшити роботу з цією книгою упродовж навчаль-ного року.

На що потрібно звернути увагу, працюючи з підручником В. Мисана «Вступ до історії України»?

Серед підручників, які пройшли конкурсний відбір і рекомендовані Міністерством освіти й науки України, є також книга В. Мисана «Вступ до історії України». Основу цієї книги склало третє видання «Оповідань з історії України», що вийшли друком у київському видавництві «Ґенеза» в 2003 р. [5]. Разом із тим, нове видання (2005) суттєво відрізняється від попереднього як за своїм змістом, так і навчально-методичним апаратом. Воно повністю відповідає новій програмі з історичної пропедевтики [6].

Новий підручник «Вступ до історії України», як зазначалося в одному з номерів часопису «Історія в школах України», поєднує в собі як тради-ційні, так й інноваційні елементи навчальної книги [2, С. 5]. Матеріал


укладений за тематичним принципом у 5 розділах: «Що вивчає і як пи-шеться історія»; «Подорож у давні часи»; «Козацька Україна»; «Україна в ІХ–ХХ століттях»; «Україна сучасна». У кожному з розділів рівно стіль-ки параграфів (оповідань), скільки відведено навчальних годин програ-мою на його вивчення.

Структурними елементами майже всіх параграфів згаданого підруч-ника є: історичне оповідання, словник, рубрики «Цікаво знати», «Пра-цюємо з історичним джерелом», «Запитання» , «Завдання» та всіх п’яти розділів «Готуємося до тематичної атестації». Кожен із вищезгаданих еле-ментів виконує ту чи іншу функцію. Так, історичне оповідання забезпе-чує школярів інформацією, що подається у певній послідовності і ділить-ся на окремі частини (ліхтарики). В окремих параграфах відсутній такий поділ, а якщо він і є, то немає назв частин (ліхтариків). Подібна ситуація створена для виконання завдань творчого характеру: поділити оповіда-ння на частини, підібрати назви до кожної з них або ж скласти план до однієї з частин оповідання [6, С. 22, 55, 61, 113, 135, 151].

Інформаційну функцію виконують також тлумачний словник та руб-рика «Цікаво знати». Перший дозволяє зрозуміти окремі маловідомі, рід-ковживані для п’ятикласників терміни, поняття, назви. Зауважимо, що тлумачення подаються або в самому тексті оповідання, або в кінці пара-графа. Рубрика ж сприяє розширенню інформаційного світогляду шко-лярів цікавими відомостями за темою параграфа, формуванню інтересу до історії як нової шкільної дисципліни. Інформаційну функцію частко-во виконує рубрика «Працюємо з історичним джерелом». Детальніше на матеріалах цієї рубрики та особливостях організації навчальної діяльнос-ті зупинимося дещо пізніше. «Запитання» й «Завдання» допоможуть ор-ганізувати роботу за текстом історичних оповідань, писемними джерела-ми, ілюстраціями, картами.

Матеріали рубрики «Готуємося до тематичної атестації» укладені з метою систематизації та узагальнення вивченого матеріалу. Їх можна використати для уроків контролю (тематичної атестації). Вони згрупова-ні у певні тематичні блоки, які дозволяють повторити хронологію, основ-ні історичні події, поняття та терміни, пригадати відомих діячів, назви літературних та історичних творів, дати короткі відповіді на запитання репродуктивного та творчого характеру.

Завершується підручник хронологічною таблицею «Найважливіші події в історії України». Варто пам’ятати, що це не є обов’язковим пере-ліком дат для запам’ятовування учнями. Це найважливіші події, що були викладені в курсі, на яких упродовж року акцентували увагу учні, вони можуть використовуватися і для повторення, і як зразок для укладання хронологічної таблиці.


Зупинимося на окремих особливостях організації навчальної діяль-ності за підручником. Кожен із параграфів 2–5 розділів починається з ключового запитання. Що це за запитання, яку функцію воно виконує у тексті оповідання зокрема і в темі уроку взагалі, яке його смислове на-вантаження? Поява ключового запитання перед текстом історичного оповідання не є випадковою. Свого часу в радянській історичній дидак-тиці вже здійснювалася спроба використати подібний методичний при-йом [7]. Однак за своїм змістом він був дещо іншим. Таке запитання ста-вилося виключно для пригадування того, що вивчалося на попередніх уроках, або ж того, що було засвоєно раніше і потребувало відтворення як базових знань для майбутньої роботи.

Аналізуючи зауваження вчителів стосовно шкільних підручників іс-торії, ми звернули увагу на ті, що стосуються інформаційного переванта-ження навчального матеріалу. Не вперше автори підручників прагнуть розвантажити історичний зміст підручника і максимально його скороти-ти. Однак ці бажання не завжди можуть бути реалізованими, оскільки автори підручників «прив’язані» до навчальної програми. Саме навчаль-на програма визначає зміст майбутнього параграфа, вона тримає автора в певних інформаційних межах, за які він не може вийти. Отже, чим біль-ше історичних положень у програмі, тим товстішою буде навчальна кни-га, тим більше інформації отримуватиме учень. Останнім часом цієї ін-формації у шкільних підручниках з історії є забагато, і вона не стільки допомагає, скільки шкодить процесу пізнання.

Вихід із цієї ситуації вбачаємо у зосередженні уваги на основному, ключовому матеріалі параграфа. У зв’язку з цим до кожного параграфа нового підручника передбачено ключове запитання. Воно дозволить зо-середити увагу учня лише на тому матеріалі, який є найбільш важливим. У параграфі 7 «Володарі Київської держави» ключове запитання постав-лене у такий спосіб: «Якими справами запам’яталися володарі Київської держави?» [6, С. 43] Отже, працюючи з текстом цього параграфа, учитель повинен зосередити увагу учнів на здобутках князів родини Києвичів та Олега, про яких згадується в тексті. Такий підхід зменшує обсяг обов’яз-кової для запам’ятовування інформації, змінюються акценти стосовно тих чи інших видів діяльності, зникає потреба зубрити дати, заучувати зайвий матеріал, який рано чи пізно «вилетить» із голови. Орієнтовно (з точки зору педагогічного прогнозування) за вищезгаданим параграфом учні повинні дати відповідь на поставлене запитання у такий спосіб: «Ки-євичі запам’яталися нам як перша княжа родина, яка заснувала місто Ки-їв. За князя Олега силою й хитрістю були приєднані до Київської держави нові землі. Територія її зросла. Тут будувалися нові міста. Князь Олег вів


війни. Він здійснив похід на Константинополь і примусив візантійського імператора сплачувати Києву та іншим руським містам данину».

Ключове запитання не лише дозволить зосередити увагу учнів на головному, але й сприятиме творчій організації роботи з історичним змістом, оскільки вчить шукати відповідь, аналізувати, відбирати й гру-пувати матеріал, порівнювати, оцінювати події та діячів тощо. Наприклад, параграф 13 «Наша слава не вмре не загине» — Чим життя козаків від-різнялося від життя інших верств населення? [6, С. 81]; параграф 14 «Ге-роїчні походи» — Чому козаки виступили на захист українського на-роду? [6, С. 86]; параграф 15 «Богдан Хмельницький» — Чому Богдан Хмельницький належить до найвидатніших постатей в історії України? [6, С. 91]; параграф 18 «Спогад про Україну» — Якими запам’яталися українці чужинцям? [6, С. 107]; параграф 20 «Початок змін» — Які зміни відбувалися на українських землях у кінці ХVIII — в першій половині ХІХ століття? [6, С. 123] та ін.

Ключові запитання — обов’язковий елемент проблемно-пошукового навчання. Кожного разу, вивчаючи нову тему, учень розумітиме, що від нього вимагається, на що має бути спрямована його діяльність, зосере-джена увага, що потрібно виділити і не пропустити, що є найбільш важ-ливим і значущим. Досвід використання ключових запитань лише фор-мується в сучасній українській історичній дидактиці.

Окремо слід зупинитися на організації роботи з текстовими джере-лами, які зустрічаються в рубриці «Працюємо з історичним джерелом». Готуючи нове видання підручника, ми дещо вагалися пропонувати п’ятикласникам новий вид діяльності, що пов’язаний з текстовими джерелами. Разом з тим апробація учителями третього видання «Опо-відань з історії України», до яких увійшли фрагменти текстових джерел, дала позитивні результати і підтвердила думку про те, що школярам такі завдання під силу. З’ясувалося, що учням набагато цікавіше працю-вати з текстовим джерелом, ніж адаптованим історичним текстом — ав-торською інтерпретацією. Окрім того, останнім часом ми стали свідка-ми досить активного використання текстових джерел на уроках історії як інформаційних носіїв, із якими можна організовувати навчальну діяльність і подавати не готові знання, а досліджувати їх, здобувати за допомогою тих чи інших прийомів. Прикладом організації такої роботи може бути навчальна книга-хрестоматія «Джерело» для п’ятикласни-ків [8].

Практика переконує, що чим раніше учні почнуть працювати з текс-товими джерелами, тим краще вони будуть підготовлені до критичного осмислення інформації, тим цікавішим буде для них процес пізнання іс-торичної дійсності. Враховуючи вік п’ятикласників, у підручнику підібрані


доступні фрагменти текстових джерел. Окремі з них підтверджують ін-формацію, що зустрічається в параграфі, і навіть поглиблюють її за раху-нок більш детального опису подій. Це дозволить школярам порівнювати авторську інтерпретацію події з первинним джерелом. Прикладом такого підходу може слугувати фрагмент літопису Нестора «Повість минулих літ», де описано похід Олега на Константинополь [6, С. 46–47]. У пара-графі 7 подається лише коротка інформація про похід Олега. В літопис-ному ж фрагменті зустрічаємо вже певну деталізацію походу, масштаб-ність штурму Константинополя, використання Олегом військових винаходів тощо. Такого ж типу джерела можна зустріти у параграфах 8, 9, 10. Дещо інший підхід використання тестових джерел застосовано у пара-графах 13, 14, 15 та ін. Тут текстове джерело є носієм додаткової інформа-ції, яка не фіксується у змісті історичного оповідання. У 13 параграфі — це опис козацької медицини, що подав Гійом Левассер Боплан [6, С. 85], у 14 параграфі — народна пісня «Ой на горі та женці жнуть» [6, С. 90], у параграфі 15 — фрагмент літопису Самійла Величка, де описана битва під Корсунем [6, С. 95–96].

Комплексне використання текстових джерел використано в парагра-фі 18 «Спогад про Україну» [6, С. 106–107]. Він укладений за допомогою фрагментів текстових джерел. Його основу склали спогади чужинців про українські землі та українців. Запитання до 4 блоків спогадів дозволять учням укласти власне оповідання, створити авторську інтерпретацію прочитаного. Вони не складні для п’ятикласників. Наприклад, «1. Яку версію походження назви України пропонує П. Шевальє? На підставі чо-го автор стверджує, що Україна — багатий край? 2. На що в описі Києва звертає увагу Боплан? 3. На які позитивні та негативні риси українців указують чужоземці в спогаді 2? 4. Як козаки ставилися до релігії? Чому у чужинців склалося про них враження як про людей віруючих? 5. Що можна сказати про гостинність українців? 6. Чому курені на Запоріжжі були завжди відчинені?» [6, С. 113].

Робота з текстовими джерелами може бути організована учителем як на самому уроці, якщо це дозволяє час, або ж запропонована учням як домашнє завдання. До всіх фрагментів текстових джерел одразу після них або ж у кінці параграфа (останнє стосується лише параграфа 18) пода-ються запитання. Щоб не переобтяжувати структуру параграфів фраг-ментами текстових джерел, вони розміщені лише у 15 параграфах з 29.

Особливу увагу учителів автори хотіли б звернути на дві рубрики на-вчально-методичного апарату підручника — «Запитання» і «Завдання». Рубрика «Запитання» складається з переліку запитань за текстом істо-ричного оповідання. Характер запитань ускладнюється поступово. У пер-ших параграфах це в основному запитання репродуктивного характеру,


які навчають учнів відтворювати інформацію, шукати відповідь на прості запитання. Наприклад: «Про що та про кого розповідає історія? Чому іс-ториків називають літописцями? [6, С. 15]; Хто такі археологи? Як архео-логи відшукують місця майбутніх розкопок? Які пам’ятки були знайдені у скіфських курганах?[6, С. 21]. З часом характер запитань змінюється, вони стають дещо складнішими, оскільки в учнів формуються вже певні уміння та навички роботи з історичним текстом. Однак це не означає, що всі запитання ускладнюються. Паралельно з більш складними запитан-нями залишаються і прості.

Рубрика «Завдання» може частково використовуватися як на уроці, так і у формі окремих домашніх завдань. Характер запропонованих за-вдань настільки різноманітний, що дозволяє учителю відпрацювати за-вдяки їм всі програмові вимоги щодо формування умінь і навичок. Тут є завдання-задачі із хронології, завдання на тлумачення понять, термінів, словосполучень. Окремий блок завдань стосується підготовки розпові-дей за планом на задану тему. Наприклад, «Складіть розповідь «Книжко-ва справа в Україні» за таким планом: а) найдавніші писемні пам’ятки в Україні; б) пергамент — матеріал для письма; в) з історії української книги; г) установи, що зберігають книги» [6, С. 25]; «Підготуйте розпо-відь про князя Данила за таким планом: а) важкий шлях до влади; б) роз-будова князем Данилом держави; в) відносини з монголами; г) Данило Галицький — король; г) час розчарувань» [6, С. 65]; «Використовуючи текст параграфа, ілюстрації, підготуйте розповідь на одну із запропоно-ваних тем: “Павло Полуботок”, “Руйнування Запорозької Січі”, “Остан-ній кошовий Січі”» [6, С. 107].

Чимало завдань пов’язані з розвитком просторових уявлень п’яти-класників, які формуються на основі організації роботи з історичною картою. Більшість із них можна виконати, скориставшись кольоровими картами, що розміщені на сторінках підручника [6, С. 35, 48, 59, 73, 88, 93, 147, 168].

Окрему групу складають творчі завдання: а) підібрати ілюстрації до фрагментів тексту; б) довести або спростувати ту чи іншу думку; в) за-вдання на порівняння й зіставлення; г) краєзнавчі (тематичні досліджен-ня з історії рідного краю); д) завдання на поділ історичного тексту (пара-графа) на частини та підбір заголовків до кожної з них; е) продов жити речення за початком; ж) обґрунтувати назву параграфа або ж запропону-вати власну; з) провести дослідження, використовуючи фрагменти пара-графа, текстові джерела, ілюстрації тощо. Усі ці завдання спрямовані не лише на формування певних умінь і навичок, що сприяють розвитку школяра, але й укладені у такий спосіб, щоб урізноманітнити навчальну діяльність, зробити її цікавою.


Оскільки загальнодержавний підручник не спроможний рівномірно подати історію регіонів, то учителям варто, починаючи з п’ятого класу, зосереджувати увагу школярів на історичному краєзнавстві у тих розді-лах, де це дозволяє зробити наявний матеріал. Завдання з історичного краєзнавства також включені до окремих параграфів. Вони зустрічаються в параграфах: 2 — «Довідайтеся, чи проводили археологічні розкопки на території або поблизу вашого поселення»[6, С. 21]; 5 — «Дізнайтеся, чи має ваше поселення власний герб. Коли він виник? Що означає? Яким був герб краю, до якого належить ваше поселення, в давнину? Як він роз-шифровується. Намалюйте герб вашої родини. Не забудьте, що він пови-нен мати обов’язкові елементи, про які йшлося в параграфі. Якщо за-вдання виявиться складним для виконання, попросіть допомоги у старших членів родини» [6, С. 33]; 6 — «Знайдіть на мапі область, ра-йон, до якого входить ваше поселення. Що означає назва поселення, де ви живете? Довідайтеся, чи змінювалася назва вашого поселення, райо-ну, області впродовж історичного розвитку» [6, С. 38]; 16 — «Дізнайтеся, чи відбувалися події Національно-визвольної війни 1648–1657 рр. на території вашого краю. Що ви про них знаєте?» [6, С. 102]; 19 — «Чи є у вашому краї (місті, селі, області) пам’ятки часів козаччини? Що ви про них знаєте?» [6, С. 118]; 26 — «Дізнайтеся, які події відбувалися на території вашого краю в роки Другої світової війни. Чи брав участь хтось із ваших родичів у війні? Чи зазнала ваша родина втрат? Підготуйте роз-повідь на тему “Наш край у роки війни”» [6, С. 156].

Для кращої організації сприйняття історичного змісту у текстах опо-відань виділені поняття, історико-географічні регіони, історичні персо-налії, хронологія, назви подій тощо.

Ілюстративні матеріали підручника укладені в такий спосіб, щоб по-глиблювати художньо-образне сприйняття історичного тексту. До окре-мих ілюстрацій підібрані завдання, які вчать школярів працювати з візу-альними джерелами. Художнє оформлення обкладинки підручника та п’яти розділів виконав відомий український художник, лауреат Держав-ної премії імені Т. Г. Шевченка — Сергій Якутович.

Якою навчально-методичною літературою забезпечений курс «Вступ до історії»?

Останніми роками ми стали свідками успішного вирішення пробле-ми забезпечення навчально-методичною літературою курсу «Вступ до іс-торії». Перелік видань періодично доповнюється і змінюється згідно з вимогами навчання історії в сучасній школі, методики викладання та


змісту курсу. За суб’єктами використання всю літературу можна поділити на дві категорії: а) навчально-методична література для учителя; б) навчально-методична література для учня.

Учитель історії, який викладає курс «Вступ до історії», повинен доб-ре знати літературу, яка рекомендована як йому, так і учням. Водночас не можна цього вимагати від учнів. Перелік навчально-методичної літера-тури для них має бути обмеженим, враховуючи при цьому її характер, зміст та якість. За цільовим призначенням та способом використання навчально-методичну літературу можна поділити на такі категорії: під-ручники, посібники, методичні посібники, плани-конспекти уроків, нормативно-довідкові матеріали для організації роботи вчителя, кален-дарно-тематичне планування, робочі зошити учня (зошити для тематич-ного оцінювання знань), історичні атласи та контурні карти, публікації в науково-методичній періодиці. Запропонована класифікація є умов-ною. Однак вона дозволяє систематизувати навчально-методичну літе-ратуру і формує уявлення про той перелік, який можна використовувати, працюючи з курсом.

ПідручникиРаніше ми вже аналізували підручники з курсу «Вступ до історії»,

тому робити це в цьому підрозділі немає потреби. Разом з тим учителі повинні обов’язково враховувати, що перелік підручників, які мають відповідний гриф і рекомендуються Міністерством освіти і науки Укра-їни, щорічно публікується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» або ж у часописі «Історія в школах України». Якщо в цьому переліку не зустрічаються підручники, які є в продажу і які не мають при цьому відповідного грифу, вони не підлягають ви-користанню. Учителі можуть користуватися ними як додатковою літе-ратурою, але ні в якому разі не рекомендувати їх учням як основну навчальну літературу.

ПосібникиОдним із різновидів навчальної літератури є посібники. До навчаль-

них посібників, як правило, належить та література, яка забезпечує курс певним обсягом інформації. Ця інформація може подаватися у вигляді авторської інтерпретації або ж фрагментів історичних джерел. За видови-ми ознаками посібники з пропедевтичного курсу можуть бути: посібни-ки, книги для читання, навчальні книги-хрестоматії, хрестоматії, крає-знавчі посібники тощо.


Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків: Навч. посіб. з історії України для 5-го кл. — К.: РВЦ «Проза», 1994. — 191 с.

Основу посібника склала видана у 1934 р. книга відомого українсько-го письменника Антона Лотоцького «Історія України для дітей». Книга складається з семи розділів: «Київське князівство»; «Галицько-Волинська держава»; «Козаччина»; «Україна в неволі»; «Українська держава. 1917–1920 роки»; «Україна в роки безправ’я. Боротьба за волю»; «Незалеж-ність». Матеріали кожного розділу укладені у формі окремих оповідань. Запитання і завдання подаються лише в кінці розділів. Кожне оповідання проілюстроване. Серед домінуючих ілюстрації — портрети історичних ді-ячів. У посібнику подано ряд додатків: «Запам’ятайте! (перелік найваж-ливіших дат)»; «Порядок українських гетьманів (перелік українських гетьманів за М. Грушевським)»; «Тлумачний словник».

Хоткевич Г. М. Історія України: Для мол. та серед. шк. віку. — К.: Ве-селка, 1992. — 228 с.

Це видання можна використовувати як книгу для читання або ж при підготовці до уроків історії. Книга складається з п’яти розділів: «До збу-дування Київської держави»; «Київська держава»; «Окремі князівства на Русі»; «Галицький княжий період»; «Литовсько-Польський період». Істо-ричні події описані до 1596 року. В кінці посібника подано чотири мапи. Є також і декілька кольорових ілюстрацій із зображеннями відомих діячів часів Київської Русі.

Мисан В. О. Джерело: Навч. книга-хрестоматія з почат. курсу історії України для 5-го кл. серед. шк. — К.: Ґенеза, 1997. — 72 с.

Навчальна книга-хрестоматія укладена на основі текстових джерел. Всі джерела подані у 4-х розділах: «Найдавніші писемні згадки про Укра-їну, її природу та народ»; «За літописним рядком»; «Часи козацькі»; «У пам’яті останнього століття». У кожному із розділів подаються фраг-менти текстових джерел. До кожного джерела автором укладені біогра-фічні довідки, коментарі, тлумачний словник та запитання і завдання. Серед запропонованих джерел фрагменти праць: Геродота, Гіппократа, Прокопія Кесарійського, Маврикія, Нестора, Самійла Величка, Григорія Граб’янки, Гійома Левассера де Боплана, П’єра Шевальє, Жана Блюза, Жана-Бенуа Шерера та інших.

Мій Ужгород. Історія. Географія. Культура: Підруч. для 5 кл. / Ф. Ф. Брецко, Н. Ф. Габчак, Л. П. Майор, С. Д. Федька, С. С. Фесенко, Ф. Ф. Шандор. — Ужгород, 2004. — 144 с.

Ця книга є одним із різновидів навчальної краєзнавчої літератури. Посібник укладений за тематичним принципом. Навчальний матеріал


подається у формі оповідань у чотирьох розділах: «Мандрівка в історичне минуле столиці Срібної Землі»; «Географія і природа нашого міста»; «Культурне і духовне життя міста»; «Видатні постаті, які творили історію міста». До кожного оповідання підібрані ілюстрації, запитання і завдан-ня, а до розділу — завдання «Перевірте себе!». В кінці посібника подаєть-ся ряд додатків: «Цікаво знати: для допитливих»; «Словник пояснень основних понять»; «Коротка хроніка подій (хронологічна таблиця)»; «Програма та календарно-тематичне планування курсу»; «Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів».

Методичні посібникиМетодичні посібники є тим різновидом навчально-методичної літе-

ратури, яка використовується, як правило, учителями. За своїм змістом вони можуть бути загальними і курсовими. Загальні посібники є універ-сальними, оскільки їх можна використовувати учителям для удоскона-лення методики викладання історії взагалі. Вони присвячені як загаль-ним засадам навчання історії, так і особливостям викладання окремих курсів, використання технологій навчання, засобів, методів, прийомів. Курсові навчально-методичні посібники мають конкретного адресата — учителів, що викладають курс «Вступ до історії» та працюють з такою ка-тегорією школярів, як п’ятикласники.

Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґе-неза, 2005. — 328 с.

Перший в Україні за часів незалежності посібник, у якому викладено основи теорії та методики навчання історії, міститься значна кількість принципово нових авторських положень щодо теорії навчання історії. Крім того, до посібника увійшло чимало методичних порад і прикладів. Щодо проведення уроків, використання методів, прийомів і технологій навчання. Посібник укладений за тематичним принципом, де кожна з тем розкриває певне коло питань сучасної методики навчання історії. Серед основних тем: «Методика навчання історії як педагогічна дисцип-ліна»; «Сучасні підходи до цілей та структури шкільних курсів історії»; «Зміст шкільної історичної освіти»; «Пізнавальні вміння як компонент змісту шкільної історичної освіти»; «Психолого-педагогічна характерис-тика пізнавальних можливостей учнів у навчанні»; «Діагностика пізна-вальних можливостей учнів у навчанні історії»; «Поняття про методи, прийоми і засоби навчання; шкільний підручник як найважливіший за-сіб навчання»; «Навчання за допомогою різних типів навчальних текстів; Наочність у навчанні історії»; «Технічні засоби навчання»; «Урок як осно-вна форма навчання історії»; «Форми організації навчального процесу»;


«Інтерактивне навчання історії»; «Способи перевірки оцінювання ре-зультатів навчання історії».

Посібник орієнтований на самостійне читання, засвоєння викладе-ного матеріалу в процесі навчання у вищій школі або в системі підвищен-ня кваліфікації учителів.

Нікітіна І. П., Нікітін Ю. О., Шеліхова В. В., Кожем’яка О. Л. Науко-во-дослідницька діяльність учнів. 5–11 класи. — Х.: Видавнича група «Основа», 2006. — 144 с.

Навчально-методичний посібник присвячений особливостям орга-нізації науково-дослідницької роботи в школі. Автори посібника роз-кривають етапи виховання юного дослідника, подають перелік пізна-вальних вмінь, які сприяють вихованню дослідника з урахуванням вікових особливостей школярів. У посібнику є рекомендації, щодо на-вчання учнів укладати план, конспект, готувати повідомлення, доповідь, есе тощо.

Плани-конспекти уроківДо цього різновиду навчально-методичної літератури належать ви-

дання, основу яких складають плани конспекти уроків з пропедевтично-го курсу історії. Як правило, всі видання такого типу укладені за певною схемою. Уроки подаються за темами. Структура кожного уроку включає: тему, мету, тип, обладнання, понятійний апарат, етапи тощо. Плани-кон-спекти певною мірою полегшують підготовку учителів до викладання курсу, оскільки вони пропонують вже готовий алгоритм дії. Однак такі конспекти уніфікують роботу учителя, оскільки не враховують індивіду-альних особливостей учнів, їхні інтелектуальні можливості тощо. До того ж, у багатьох виданнях зустрічається чимало помилок у визначенні типу уроку, не обґрунтованому розподілі навчального часу, у використанні ме-тодів і прийомів, які мають низьку результативність, в організації на-вчальної діяльності.

Гісем О. О., Мартинюк О. О. Історія України. 5 клас: Плани-кон-спектів уроків. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2002. — 192 с.

Пропоноване видання присвячене викладанню у 5 класі курсу історії України. Посібник складається зі вступної статті, орієнтовного тематич-ного планування, планів-конспектів 34 уроків, переліку рекомендованої літератури для учителя, що працює в 5 класі. Автори посібника пропо-нують змістовний систематизований матеріал, який допоможе викорис-тати різні методи та прийоми навчання, спрямує навчальну діяльність на досягнення мети конкретного уроку. Структура і зміст навчального мате-ріалу зумовлені сучасними методичними підходами до історичної освіти.


В роботі варто орієнтуватися на використання посібників видання 2005 р. та пізніше. До використання видань попередніх років слід ставитися кри-тично, оскільки вони не завжди відповідають навчальній програмі та ви-могам щодо викладання курсу.

Горохівський П. Історія України. 5 клас. Розробки уроків. — Терно-піль: Підручники і посібники, 2002. — 93 с.

Навчально-методичний посібник складається зі вступу та дещо спро-щених розробок уроків з пропедевтичного курсу історії України. Реко-мендації мають схематичний характер. В окремих конспектах уроків ав-тор використовує додаткові матеріали. В основному це фрагменти текстових джерел або інформація, яка урізноманітнить бесіду, учитель-ську розповідь в ході пояснення нового матеріалу. Завдання посібника — допомогти учителям формувати в учнів початкові уявлення про найваж-ливіші сторінки історії українського народу.

Нормативно-довідкові матеріали для організації роботи учителяДо цієї категорії навчально-методичної літератури належать норма-

тивно-правові акти, інструктивні листи, рекомендації щодо викладання курсу «Вступ до історії», організації історичної освіти та виховної роботи в загальноосвітній школі.

Книга вчителя історії, етики, основ правознавства: Довідково-мето-дичне видання / Упоряд. Р. І. Євтушенко, О. В. Галєгова. — Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005 — 224 с.

Книга містить ряд матеріалів, які зможуть використати вчителі пра-вознавства: «Закон України “Про загальну середню освіту”»; «Державний стандарт базової і повної середньої освіти»; «Проект концепції правової освіти у загальноосвітній 12-річній школі»; «Типові навчальні плани за-гальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи»; «Про затверджен-ня Положення про Всеукраїнські олімпіади з базових і спеціальних дис-циплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності»; «Про затвердження Положення про апробацію навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закла-дів»; «Про затвердження Положення про порядок організації та прове-дення апробації електронних засобів навчального призначення для за-гальноосвітніх навчальних закладів»; «Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів»; «Про затвер-дження Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихован-ців) у системі загальної середньої освіти»; «Критерії оцінювання навчаль-них досягнень учнів з історії» тощо.


Календарно-тематичне плануванняДо такого типу навчально-методичної літератури належать розробле-

ні окремими учителями-практиками, методистами календарно-тематич-ні плани згідно з рекомендованими Міністерством освіти і науки України навчальними програмами. Вони, як правило, подають розбивку змісту курсу за темами уроків на весь навчальний рік і згідно з тією кількістю годин, що передбачена програмою. Мета таких розробок — допомогти учителеві виважено спланувати уроки. Будь-яке календарно-тематичне планування, видрукуване типографським способом, має рекомендацій-ний характер і не є обов’язковим.

Букавин І. Я. Календарно-тематичне планування курсу «Вступ до іс-торії» в 5 класі. — Тернопіль: Астон, 2005. — 16 с.

Запропонований навчально-методичний посібник складено відпо-відно до навчальної програми із пропедевтичного курсу історії для за-гальноосвітніх закладів 12-річної школи. Паралельно із календарно-те-матичним плануванням подаються і теми програми, в яких розкривається зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки. Календарно-тематичне планування має рекомендаційний характер і може бути використано учителями при укладанні власного ка-лендарно-тематичного плану з курсу.

Робочі зошитиВ останні роки неабиякої популярності набули робочі зошити учня.

Робочий зошит — це різновид навчально-методичної літератури, яка роз-рахована в першу чергу на школярів. Перші робочі зошити з курсу в Укра-їні були розроблені у 1992 році [9]. Упродовж 1995–2000 рр. підготовка робочих зошитів до пропедевтичного курсу історії стала своєрідною тра-дицією [4; 9; 10]. Мета видань такого типу — допомогти учням в організа-ції навчально-пізнавальної діяльності з курсу. Система завдань передба-чає використання різних методичних прийомів, за допомогою яких учні могли успішно засвоїти термінологію теми, в ігровій формі перевірити знання фактичного матеріалу, виконати творчі завдання, опрацювати фрагменти текстових джерел, розв’язати або укласти задачі на історич-ний час тощо. Концепцію такого зошиту кожен із укладачів створює са-мостійно. Тут немає єдиних вимог і підходів. Так, наприклад, робочі зо-шити В. Мисана укладені згідно з окремими структурними елементами, які дозволяють опрацювати ту чи іншу тему. Спочатку учень читає істо-ричне оповідання. Потім він дає відповідь на запропоновані в зошиті за-питання і виконує завдання за текстом і темою уроку. Наступний етап — навчальна гра за темою — кросворд, чайнворд, ребус, головоломка тощо. До кожного уроку подається рекомендована література, а до розділу — пі-


дібрані завдання для тематичної атестації «Перевір себе сам». Завдання дозволяють здійснити контроль за рівнем навченості та сформованості умінь відповідно до кожної теми.

Дещо інша концепція реалізована в робочих зошитах В. Власова та О. Данилевської. Тут перевага віддається ігровій формі завдань, завдяки чому учні зможуть невимушено здобувати знання й набувати необхідних умінь. Мета такого зошита — уникнути надмірного навантаження і роз-вивати мислення та творчі здібності п’ятикласників. Реалізації поставле-ної мети допоможуть навчальні кросворди, мандрівки «хронологічними сходами», хронологічні задачі, ігри-змагання, укладання музейних ко-лекцій, робота в «реставраційній майстерні» тощо.

Останнім часом для п’ятикласників з’явилися зошити для виконан-ня практичних завдань і проведення практичної роботи [12]. Практична робота з історії у 5 класі є новим і важливим видом навчальної діяль-ності, однак вона здебільшого повинна мати епізодичний характер, оскільки програма на такі види навчальної діяльності часу не перед-бачає.

Окремий різновид робочих зошитів учня склали залікові зошити, або зошити для тематичного оцінювання знань. Їх поява обумовлена переходом на 12-бальну систему оцінювання та тематичний облік знань. Перші видання таких зошитів з’явилися на початку 2000-х років [13; 14; 15]. На початковому етапі укладачі цих зошитів подавали варіанти пись-мових завдань за темами курсу. Окремі з них можна було використати й для усної тематичної атестації. Завдання у зошитах спрямовані на перевірку уміння учнів читати й розуміти адаптований історичний текст, пізнавати визначення понять, імена історичних осіб, шукати місця по-дій, визначати історичний час, розуміти причини і наслідки певних історичних фактів.

Нове покоління зошитів для тематичної атестації суттєво відрізняєть-ся від своїх попередників [14; 16; 17; 18]. Практично всі зошити тепер зорі-єнтовані на проведення письмової атестації. Суттєво збільшена кількість варіантів завдань за однією темою. Частина завдань подається у вигляді тестів. Удосконалено завдання ІІІ та ІV рівнів. Для виконання цих за-вдань використовуються ілюстративні матеріали, фрагменти тестових джерел, моделюються історичні ситуації тощо. Серед завдань чимало й таких, які дозволяють перевірити сформованість просторових умінь (завдання за фрагментами контурних карт), знання фактів біографій окремих історичних осіб, як учні навчилися складати план розповіді на задану тему, описувати подію, складати розповідь про життя відомого іс-торичного діяча тощо.


В. Власов. Зошит. Вступ до історії України. 5 класа. — К.: Літера ЛТД, 2005. — 72 с.

Запропонований зошит з історії України належить до навчально-ме-тодичного комплексу курсу «Вступ до історії». 5 клас. Завдання в зошиті відповідають навчальній програмі для 12-річної школи (2005) та підруч-нику В. Власова, О. Данилевської «Вступ до історії України» (2005). Зо-шит можна використовувати на різних етапах уроку: в ході пояснення нового матеріалу, для закріплення й узагальнення, підбиття підсумків то-що. Запропоновані завдання дозволяють змоделювати різні ситуації, за допомогою яких учні «реставрують» пошкоджені історичні пам’ятки, да-ють їм оцінку, формують музейні колекції, коментують побачене і почуте, визначають належність історичних діячів, зображених на ілюстраціях, до певних епох тощо. Завдання в зошиті укладені відповідно до уроків. У кінці зошити є додатки, які учні використовують для виконання за-вдань типу: виріж малюнки і наклей їх у певному порядку.

Нартов В. В., Харківська Н. І. Вступ до історії. 5 клас: Практикум. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005. — 32 с.

Запропоноване видання дозволить організувати практичну роботу зі школярами за окремими темами курсу «Вступ до історії»: «Екскурсія до історичного музею»; «Екскурсія видатними архітектурними пам’ятками стародавнього Києва»; «Військове мистецтво запорізьких козаків очима іноземців»; «Чигирин — гетьманська столиця»; «Тарас Шевченко і Ми-хайло Грушевський — визначні постаті України»; «Україна в полум’ї Ве-ликої Віт чизняної війни». Завершує цей перелік підсумкова робота. Практичні зав дання мають епізодичний характер і можуть використову-ватися на окремих етапах уроку. Всі вони супроводжуються текстами, ма-люнками. В зошиті відведене місце для виконання поставлених завдань. Автори передбачили також завдання на контурній карті.

Баханов К. О. Вступ до історії. 5 клас: Заліковий зошит для тематич-ного оцінювання навчальних досягнень. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005. — 32 с.

Заліковий зошит підготовлений для проведення тематичного оціню-вання навчальних досягнень учнів 5 класу з курсу «Вступ до історії». Завдання в зошиті укладені відповідно до вимог чинної програми (2005 р.) і з урахуванням сучасних організаційно-методичних підходів. Зошит має уніфіковану структуру. Матеріали подані за чотирма тематичними бло-ками. Кожен блок включає чотири варіанти завдань відповідно до рівнів. Загальна кількість завдань у варіанті — 11. Завдання відрізняються різно-манітністю. Частина з них спрямована на перевірку теоретичного рівня засвоєння матеріалу, інші мають практичну спрямованість, дозволяють


виявити ступінь сформованості певної системи вмінь, що закладені в державних вимогах: вміння складати простий план, розповідати про історичну особу або подію, застосовувати знання у нестандартній ситу-ації, аналізувати ілюстративні матеріали, виконувати завдання на кон-турній карті.

Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. Вступ до історії: Зошит для тематичного оцінювання знань учнів. 5 клас. — Тернопіль: Навчаль-на книга — Богдан, 2006. — 56 с.

Зошит укладений для проведення письмової тематичної атестації. Навчальні матеріали подані за чотирма темами. У кожній із тем — 6 варі-антів завдань. Загальна кількість завдань у варіанті — 8. Всі завдання по-дані відповідно до чотирьох рівнів. Зміст завдань відповідає вимогам про-грами (2005) та чинним підручникам. Серед завдань І та ІІ рівнів переважають тестові з варіантами відповідей. Завдання ІІІ та ІV рівнів по-кликані перевірити теоретичні знання та практичні уміння: описати міс-цевість, подію; проаналізувати малюнок; переказати стисло зміст істо-ричного факту; виконати завдання на контурній карті; змоделювати просту ситуацію; скласти розповідь тощо.

Історичні атласи та контурні картиОсновним завданням цієї навчально-методичної літератури є фор-

мування у сучасних школярів просторових уявлень на уроках курсу. Історичні атласи, які з’явилися в кінці 90-х років минулого століття і на початку ХХІ ст., суттєво відрізняються від подібного виду навчально-методичної літератури радянських часів. По-перше, історичні атласи з курсу є повноколірними. По-друге, до кожної із мап в атласі підібра-ні ілюстративні матеріали, що полегшують сприйняття картографічної інформації і впливають на формування просторової уяви. За змістом і якістю ілюстративні матеріали є такими, що їх можна використовува-ти додатково, вивчаючи ту чи іншу тему уроку. По-третє, ряд атласів мають додаткові матеріали: хронологічні таблиці, перелік найважливіших подій і фактів тощо.

У державних вимогах до навчальної програми не передбачено форму-вання уміння п’ятикласників працювати з контурною картою. Це дозво-ляє стверджувати, що такий вид роботи, як виконання завдань на кон-турній карті, не є обов’язковим. Разом із тим у тих класах, де учні успішно виконують навчальну програму, вчасно справляються із завданнями уро-ку, можна практикувати виконання поодиноких завдань на контурній кар-ті. Сучасні контурні карти для 5 класу укладені за тематичним принципом. Наприклад, найдавніше минуле України; східні слов’яни; княжа Русь-Україна і т. ін. Кількість завдань за темою коливається в межах 2–3 завдань.


Окремі карти подають інформацію, яка допоможе зорієнтуватися учням при виконанні завдань.

Україна: Історичний атлас. 5 клас (Концепція атласу та авторське опрацювання мап — Ю. Лоза). — К.: Мапа, 2002. — 40 с.

Видання повноколірне. В атласі подано 35 історичних мап. До кожної із мап подаються умовні позначення, підібрані ілюстративні матеріали. Ілюстрації укладені за тематичним принципом. Наприклад, до мапи «Укра-їна у другій половині XVІІ ст.» подані портрет І. Виговського, печатка та герб І. Виговського, малюнок «Козаки гетьмана Івана Виговського пере-магають московську кінноту у битві під Конотопом». У кінці атласу видру-куваний перелік найважливіших історичних подій та список назв карт.

Контурні карти з історії України. 5 клас / Упорядник В. Данилен-ко. — К.: ТОВ «Видавництво «Мапа», 2006. — 15 с.

Контурні карти з історії України укладені за тематичним принципом. Учням пропонується 20 карт згідно з темами: «Найдавніше минуле Укра-їни»; «Східні слов’яни»; «Княжа Русь-Україна»; «Розквіт Київської Русі»; «Галицько-Волинська держава (перша половина ХІІІ ст.)»; «Русь-Україна за часів монголо-татарської навали»; «Українські землі у складі Литви та Польщі. Козацькі часи»; «Українська держава за гетьмана Богдана Хмель-ницького (1648–1657)»; «Україна у другій половині ХVІІ ст.»; «Україна у ХVІІІ ст.»; «Українські землі у другій половині ХІХ ст.»; «Україна. Від-новлення державності (1917–1920)»; «Україна у середині 1930-х рр.»; «Україна в Другій світовій війні»; «Україна незалежна». Загальна кількість завдань до кожної карти — не більше 2–3-х. На останній сторінці пода-ється коротка інформація про те, на що варто звертати, виконуючи за-вдання на карті.

Публікації в науково-методичній періодиціЦей різновид навчально-методичної літератури має свою специфіку.

Вона обумовлена певними особливостями. По-перше, друкується на сто-рінках науково-методичних часописів. По-друге, є оперативною, оскіль-ки досить швидко потрапляє до споживача — учителів. По-третє, є не великою за обсягом і специфічною за тематичними ознаками. Серед ча-сописів, які друкують наукові та навчально-методичні матеріали з курсу «Вступ до історії»: «Історія в школах України», «Історія в школі», «Доба», «Історія України», «Історія та правознавство». Окрім цього, матеріали з курсу публікують обласні педагогічні часописи, педагогічні газети тощо.

Найпослідовнішим часописом, що відстежує всі зміни у викладанні пропедевтичного курсу історії, є часопис «Історія в школах України». Практично у кожній із рубрик: «Суспільствознавча освіта: зміст, форми, методи»; «Методичні рекомендації»; «З творчої лабораторії вчителя»;


«Мій урок»; «Наука — вчителеві»; «Дидактична скарбниця вчителя»; «Матеріали до уроків», — можна ознайомитися із навчальними програ-мами, методичними рекомендаціями щодо проведення уроків, планами-конспектами уроків, порадами щодо календарно-тематичного плануван-ня тощо.

Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії». 5 клас // Історія в школах України. — 2005. — № 3. — С. 6.

У запропонованій публікації подається орієнтовне календарно-тема-тичне планування курсу відповідно до тем програми.

Мисан В. Характеристика уроку з пропедевтичного курсу історії України // Історія в школах України. — 2001. — № 1. — С. 26–31.

Вперше у сучасній методиці викладання пропедевтичних курсів зроб-лена спроба систематизувати уроки початкового курсу історії за типоло-гічними і видовими ознаками. Автор публікації досліджує проблему ти-пології уроків в радянській школі, пропонує класифікацію уроків з початкового курсу історії у 5 класі.

Урок — основна форма організації навчальної діяльності з історичної пропедевтики в сучасній українській школі

Чому проблема характеристики сучасного уроку з історичної пропедевтики залишається актуальною?Аналіз наукової і навчально-методичної літератури з історичної про-

педевтики, педагогічної практики переконує нас у тому, що окремі сучас-ні освітні проблеми знаходять досить швидке розв’язання, а інші так і за-лишаються ще не вирішеними. Причини останнього можуть бути різними, але, так чи інакше, всі вони пов’язані із особистісним факто-ром. Переглядаючи публікації в науково-методичних часописах, мето-дичних посібниках, ми звернули увагу на те, що значна частина науков-ців, учителів-практиків, як на наш погляд, ще не навчилися визначати тип і форму уроку з історії. Дидактична безграмотність окремих авторів тиражується десятками тисяч екземплярів. Її читають як і ті, хто має сформовані уявлення про типологію уроків із історії, так і ті, хто лише починає опановувати її основи. Уявімо, що одне із таких видань, напри-клад, «Конспекти уроків з історії. 5 клас: Методичний посібник для вчи-телів» [19] потрапляє до рук студента історичного факультету або ж моло-дого учителя, який щойно закінчив ВНЗ і розпочинає свою педагогічну діяльність. Укладачі методичного посібника потурбувалися, щоб його ко-ристувачі мали якнайменше проблем у підготовці до викладання пропе-девтичного курсу історії. Кожен із уроків укладений за певною схемою:


тема, мета, тип уроку, обладнання, поняття та уміння, повторення попе-редньої та вивчення нової теми, закріплення, домашнє завдання, реко-мендована література. У конспектах є чимало цікавих методичних при-йомів, форм роботи, варіантів уроків, які, поза сумнівом, можуть використовуватися учителями історії. Разом з тим запропонований по-сібник формує хибне уявлення про типологію сучасного уроку історії. Укладачі конспектів подають «зразки» 14 типів уроків! Щоб не бути голо-слівним, наведемо для прикладу цей перелік: вступний урок до курсу, урок засвоєння нових знань, урок засвоєння знань, урок засвоєння знань з паралельним закріпленням на оцінку, урок вивчення нового матеріалу, урок-мандрівка, урок пам’яті, урок-зустріч, урок–міні-конференція, урок-знайомство, урок творчого аналізу, комбінований, повторювально-узагальнювальний урок, урок змагання. Якщо ж проаналізувати всі ці «типи уроків» з точки зору сучасної історичної дидактики, то йдеться ли-ше про чотири основних типи уроків, які пропонують автори посібника: урок засвоєння нового навчального матеріалу, урок узагальнення та сис-тематизації знань, комбінований урок, урок контролю і корекції знань, умінь та навичок [20, С. 27; 21, С. 214].

Подібних прикладів можна навести багато. Ми не ставили за мету вишукувати педагогічні огріхи авторів та видавців (останні також мали б нести відповідальність за безграмотний продукт), які розповсюджу-ються останнім часом масовими тиражами. Ця педагогічна казуїстика стала лише поштовхом до аналізу вказаної проблеми. Очевидним є те, що проблема існує, про неї варто писати, говорити, врешті-решт, — ви-рішувати.

Останнім часом на допомогу учителям видруковано чимало конспек-тів уроків із початкового курсу історії у вигляді методичних рекоменда-цій. Ці посібники укладені за типовою схемою уроку, про яку згадувалося вище. Вони подають також інформацію з літописів, історичних праць, художніх творів, що допоможе учителям у підготовці до уроків. Не зайви-ми будуть і запропоновані варіанти розроблених конспектів. Щоб допо-могти учителям зацікавити дітей і поліпшити їхні навчальні досягнення з історії, автори пропонують різноманітні методичні прийоми: дослі-дження, прогноз, дискусія, мандрівка, турнір знань, опорні слова, інфор-маційно-розвивальні блоки, структурування тексту, лабораторні роботи, коментування ілюстрацій.

Оскільки основною формою навчання з історичної пропедевтики в школі залишається урок, то на сьогоднішній день є потреба у більш де-тальному його дослідженні. Упродовж 1990–2001 рр. ми провели, відвіда-ли й проаналізували 682 уроки пропедевтичного курсу історії України. Географія та перелік шкіл регіонів України, де здійснювалося спостере-


ження, апробація методів та прийомів, засобів навчання, в тому числі й навчально-методичного комплексу, надзвичайно широка. Однак домі-нуючим регіоном була Рівненщина (642 уроки). Учителі, що проводили ці уроки, належали до різних категорій (від студентів-практикантів ін-ститутів та університетів до майстрів-професіоналів: учителів-методис-тів, заслужених учителів України). Одне із завдань нашого тривалого спо-стереження стосувалося аналізу типів уроків початкового курсу історії України. Із загальної кількості переглянутих уроків у 137 (20 %) допущені суттєві помилки при визначені типу уроку.

Як проблема типології уроків історії вирішувалася в радянській школі ?Уперше класифікацією уроків з історії радянські дидактики зайняли-

ся в кінці 30-х років ХХ століття. Відомий ленінградський методист В. Бернадський в роботі «Методи викладання історії в старших класах» (1939) зробив спробу класифікувати уроки історії на основі домінуючого методу навчання. Однак до запропонованого переліку уроків за методом навчання він паралельно запровадив і уроки за дидактичною метою. Від цього класифікація втратила цілісність, оскільки в одному ряду опини-лися уроки за видовими та типологічними ознаками. Самостійними ти-пами уроку він назвав: шкільну лекцію, урок-розповідь, урок аналізу іс-торичного документа, урок з використанням художньої літератури, урок на основі доповідей учнів, урок читання і аналізу творів основоположни-ків марксизму, кіноурок, урок, проведений за матеріалами екскурсії, по-вторювально-узагальнюючі уроки [21]. На використання різних типів уроків історії у цей час звертала увагу відома методист І. Гіттіс [22]. У ро-боті «Початкове навчання історії: Нариси з методики викладання історії» (1940) вона виділяла тематично-повторювальні та повторювальні уроки за декількома темами [22, С. 213–220].

І все ж проблема типології уроків історії у довоєнні роки не стала предметом окремого дослідження радянських методистів. Лише після війни М. Зінов’єв у роботі «Основные вопросы методики преподавания истории» (1948 р.) та В. Карцов в «Очерках методики обучения истории СССР в VІІІ–Х классах» (1952 р.) вказали на типологію уроків, в основі якої була дидактична мета. М. Зінов’єв виділяв два типи уроку:1) вивчення нового матеріалу;2) повторення [23].

В. Карцов розрізняв чотири типи уроку:1) повідомлення нових знань;2) повторення та узагальнення вивченого;3) перевірки знань;4) змішаний — урок, що включає всі елементи навчання історії [25].


М. Зінов’єв вважав, що уроки вивчення нового матеріалу переважають у загальній палітрі уроків. Зовсім протилежної точки зору дотримувався В. Карцов. Він стверджував, що домінуючим типом уроку є змішаний.

У 50–60-ті роки ХХ ст. проблемі класифікації уроків історії присвя-тили свої роботи О. Вагін, П. Лейбенгруб, О. Стражев [26; 27; 28]. В осно-ву класифікації уроків за П. Лейбенгрубом покладені елементи процесу навчання, використання яких на уроці залежало від дидактичної мети [27, С. 160]. Він, як і В. Карцов, виділив чотири типи уроків:1) комбінований (об’єднаний) урок, що включає всі або кілька елемен-

тів процесу навчання;2) урок вивчення нового навчального матеріалу;3) повторювально-узагальнювальний урок;4) урок перевірки та обліку знань [27, С. 160–161]. На думку П. Лейбен-

груба, «кожний з указаних типів уроків включає в себе різноманітні уроки». Ці уроки він згрупував за двома критеріями:

а) згідно з дидактичною метою — вступний урок, урок формування склад-ного історичного поняття, урок розвитку певних умінь і навичок;

б) згідно з провідним методом — урок-розповідь, урок-лекція, урок-бе-сіда, урок самостійної роботи учнів з підручником, урок самостійної роботи учнів з історичним документом, кіноурок. Не відомо, з яких причин і за якою ознакою до цього переліку П. Лейбенгруб включив урок семінарського типу [27, С. 161, 174–176].

Дещо іншою була класифікація уроків, розроблена О. Вагіним, в ос-нову якої покладено декілька критеріїв: вікові пізнавальні можливості учнів, основні закономірності процесу навчання, конкретний зміст на-вчального матеріалу теми, домінуючий метод проведення уроку [26, С. 399–404]. Запропонована класифікація цікава тим, що у ній вперше реалізована ідея диференційованої типології уроків за роками навчання. Автор окремо виділяє типи уроків для 4–5-х класів:1) урок, що містить всі ланки процесу навчання;2) урок викладання матеріалу у формі розповіді;3) урок повторення;

Для 6–7-х класів:1) урок, що містить всі ланки процесу навчання;2) урок повідомлення нового матеріалу (розповідь, кіно, екскурсія);3) вступний урок;4) заключний урок;5) урок розбору;6) урок вироблення умінь і навичок;7) повторювально-узагальнювальний урок;


Для 8–10-х класів:1) вступний урок до теми;2) урок повідомлення нового матеріалу;3) урок розбору;4) заключний урок за темою;5) повторювальний урок;6) узагальнювальний урок;7) урок опитування;8) урок вироблення умінь і навичок;9) урок застосування знань;10) урок, що містить всі ланки процесу навчання [26, С. 403].

Понад 10 типів уроку було запропоновано ще одним методистом — О. Стражевим:1) комбінований урок звичайного типу;2) урок повідомлення у формі розповіді або шкільної лекції;3) урок-бесіда;4) повторювально-узагальнювальний урок;5) повторювально-обліковий урок у формі опитування;6) обліковий урок шляхом контрольної письмової роботи;7) урок роботи з джерелом — документально-дослідницький урок;8) кіноурок або урок з діапозитивами;9) урок-екскурсія;10) урок самостійної роботи учнів;11) урок з рефератами (повідомленнями) учнів [28, С. 188–189].

О. Стражев не вказує критеріїв, за допомогою яких укладена запро-понована типологія уроків. Він лише зазначає, що «вибір того або іншого типу уроку визначається залежно від методичних завдань, вікових особ-ливостей учнів і характеру навчального матеріалу» [28, С. 189]. Не важко здогадатися, що у запропонованій класифікації домінують два критерії — дидактична мета і домінуючий метод навчання.

Відомий український методист П. Козік, що досліджував викладання епізодичного курсу історії СРСР у 60-і роки ХХ ст. і підготував посібник «Методика вивчення історії в молодших класах» [29], виділив та охарак-теризував такі типи уроків:1) вступний;2) повідомлення нових знань;3) повторювально-узагальнювальний [29, С. 134].

Серед українських вчених, які вивчали історичну пропедевтику, П. Козік одним із перших започаткував розробку типології уроків до про-педевтичного курсу історії.


У 70–80-і роки ХХ ст. проблема типології уроків була не менш акту-альною, ніж у попередні роки. Її у різний спосіб намагалися розв’язати провідні методисти радянської школи: П. Гора, Н. Дайрі, Ю. Зотов, С. Іва-нов, І. Казанцев, М. Махмутов, Л. Мельник, В. Онищук, І. Чередов та інші [30; 31; 32; 33; 34; 35]. Саме в ці роки було запропоновано чимало підходів щодо класифікації уроків взагалі та уроків історії зокрема. Відо-мий український методист Л. Мельник пропонував дотримуватися кла-сифікації уроків, яку свого часу обґрунтував П. Лейбенгруб [34, С. 182–194]. У навчальних посібниках для вчителів історії та студентів історичних факультетів, що з’явилися в кінці 70-х та 80-х років ХХ ст. [36; 37], вказу-валося, що тип уроку визначається за допомогою дидактичної мети. Та-кий підхід дозволяв провідним радянським методистам зупинитися лише на чотирьох основних типах уроків історії:1) комбінованому;2) вивчення нового матеріалу;3) повторювально-узагальнювальному;4) перевірки та обліку знань [ 37, С. 221].

Серед класифікацій уроків, якими користувалися вчителі історії 80-х років ХХ ст., досить великої популярності набула класифікація В. Они щука [38]. Він так само пропонував за основу класифікації уроків обрати дидактичну мету і вважав, що така класифікація є найбільш зруч-ною для аналізу та планування уроків [38, С. 55–56]. Замість традиційних чотирьох типів уроків В. Онищук виділив шість:1) урок засвоєння нових знань;2) урок засвоєння навичок і вмінь;3) урок комплексного застосування знань, навичок і вмінь;4) урок узагальнення і систематизації знань;5) урок перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь;6) комбінований урок [38, С. 56]

Із такими здобутками радянські методисти підійшли до класифікації типів уроків у кінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття. При укладанні плану-конспекту учитель, як правило, обирав тип уроку і на основі його структури планував свою діяльність та роботу всього класу. В середині 80-х років ХХ ст. на сторінках педагогічної періодики з’явився ще один термін, який почали використовувати, аналізуючи уроки, — «не-стандартний урок». Очевидним було те, що йшлося не про тип уроку, а про його форму (вид). Проблема класифікації форм уроків не набула такої актуальності, як проблема класифікації типу уроків. В загальній ди-дактиці її досліджував М. Махмутов [33], а в історичній — О. Вагін [26].


Кожен із них намагався запропонувати більш-менш обґрунтовану класи-фікацію уроків за їх формою, однак жодна із них так і не прижилася у по-всякденній педагогічній практиці.

Як сучасна українська історична дидактика пропонує розв’язати проблему класифікації типів уроків?У сучасній українській історичній дидактиці проблема класифікації

типів уроків поки що не знайшла належного місця. За п’ятнадцять років існування української школи та шкільної історичної освіти ми фактично не маємо фундаментальних досліджень у цій царині. Подібне явище, як на наш погляд, обумовлено двома причинами:1) ця проблема не є актуальною, оскільки все, що можна було досліди-

ти, вже вивчено в радянські часи;2) сучасна українська школа ще не підготувала реального ґрунту для

проведення такого дослідження.

В сучасній науковій і навчально-методичній літературі ми можемо зу-стріти лише поодинокі публікації на предмет характеристики типології уроку історії. Обґрунтування класифікації типів і форм сучасних уроків із пропедевтичного курсу історії подає В. Мисан [20, С. 26–31; 39], а загаль-ну класифікацію типів уроків історії пропонують О. Пометун та Г. Фрей-ман у першому в Україні за часів незалежності посібнику «Методика на-вчання історії в школі» [21].

Автори «Методики навчання історії в школі» пропонують класифіку-вати типи уроків за дидактичною метою, оскільки вона є найважливішою складовою процесу навчання. Вони радять використовувати такі основні типи уроків історії:1) уроки засвоєння нового навчального матеріалу;2) уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;3) уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;4) уроки узагальнення та систематизації знань;5) уроки контролю й корекції знань, умінь та навичок;6) комбіновані уроки [21, С. 214].

У характеристиці типів уроків О. Пометун та Г. Фрейман детально аналізують структуру кожного уроку і подають методику їх проведення.

Чи можна вважати запропоновану О. Пометун та Г. Фрейманом ти-пологію уроків історії універсальною і взяти її за своєрідний зразок? За сучасних умов розвитку української шкільної історичної освіти на це питання ми поки що не можемо дати стверджувальної відповіді. З точ-ки зору основної дидактичної мети, ця класифікація дійсно є універ-сальною, оскільки вона максимально віддзеркалює всі типи завдань,


які може планувати учитель: вивчити, повторити, узагальнити, закріпи-ти, застосувати, засвоїти, систематизувати, сформувати, удосконалити, відкоригувати, проконтролювати тощо. Однак з точки зору умов реаліза-ції дидактичної мети цю класифікацію використовувати досить важко. Чому? Для відповіді на це запитання потрібно проаналізувати сучасну програму шкільних курсів історії [40]. Поки що вона залишається пере-обтяженою фактичним матеріалом і не дозволяє учителям майстерно ма-неврувати типологією уроків. Так, уроки узагальнення і систематизації знань передбачені лише в програмі для 5 класу [1, С. 6–8; 2, С. 3–5; 3, С. 6–7]. Їх практично неможливо спланувати у 6–11 класах, оскільки це не дозволяють зробити запропоновані програмою обсяги навчального матеріалу. Це ж саме можна сказати стосовно уроків корекції знань, фор-мування і вдосконалення умінь та навичок. Коригувати знання, уміння та навички можна лише тоді, коли є реальна картина (зріз) їхнього рівня. Здебільшого цей рівень ми отримуємо за результатами уроків контролю. Однак після уроків контролю (тематичної атестації) учителі починають вивчення нової теми, навіть якщо бачать, що учні чогось не засвоїли або засвоїли погано. Над ними постійно висить дамоклів меч — навчальна програма, яка до мінімуму скорочує використання різноманітних типів уроків у сучасній школі.

У першій половині 90-х років ХХ ст. в результаті проведеного нами пе-дагогічного спостереження, зміст якого полягав в аналізі відвіданих уроків історії, ми дійшли висновку, що домінуючим типом уроку був урок засвоєн-ня нового навчального матеріалу. Причиною подібного явища стала відсут-ність підручників з історії. Більшість учителів були змушені начитувати на-вчальний матеріал учням, оскільки останні не мали в достатній кількості для класу такого універсального засобу навчання, як підручник.

Наведені вище приклади дозволяють зробити висновок про те, що на застосування різних типів уроків історії досить серйозно впливають об’єк-тивні та суб’єктивні умови організації навчальної діяльності: обсяг програми, відсутність підручників, рівень теоретичної підготовки майбутнього учителя історії тощо. Все це, без сумніву, як зазначалося вище, звужує можливості використання різних типів уроків й обмежує, зрештою, навчальну діяльність школярів, яка здебільшого залежить від учителя, оскільки планування стра-тегії навчання залишається поки що за ним.

Якої типології уроків варто дотримуватися в умовах реформування шкільної історичної освіти?Умови організації навчальної діяльності дійсно суттєво впливають на

застосування різних типів уроків з історії. Оскільки в сучасній школі


практично неможливо використовувати весь спектр типів уроків, який пропонують О. Пометун та Г. Фрейман, то природно виникає потреба у використанні такої типології, яку можна було б пристосувати до умов реформування шкільної історичної освіти. Як на наш погляд, ця типоло-гія має бути дещо спрощеною.

За основу класифікації типів уроків історії ми пропонуємо взяти на-вчальну мету як один із найважливіших елементів дидактичної системи та механізм комбінування (поєднання) різних елементів дидактичної ме-ти. Це дозволить виділити такі основні типи уроків історії:1) урок вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок;2) урок перевірки знань, умінь та навичок (урок тематичної атестації);3) урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок;4) комбінований урок.

Не важко переконатися, що ми прагнули залишити той термінологіч-ний ряд, який виробила методична наука, і не руйнували те, що укоріни-лося в нашій свідомості і перетворилося на певну традицію. Такий підхід допомагає зберегти елементи традиційної типології уроків, що утверди-лася в попередні роки. Ми не включили до переліку уроки корекції та вдосконалення знань і умінь, оскільки вважаємо, що процес корекції та вдосконалення знань і умінь може відбуватися на кожному з вищезгада-них уроків, окрім перевірки знань, умінь та навичок. Зупинимося на ха-рактеристиці запропонованої типології уроків.

Як визначити дидактичну мету уроку?Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок ха-

рактеризується дидактичною метою, втіленою в завданнях: вивчити…; з’ясувати значення, причини…; навчити користуватися, аналізувати, зі-ставляти, робити висновки, порівнювати, складати план, укладати таб-лицю…; ознайомити з ...; повідомити, розповісти про...; дослідити...; простежити...; проаналізувати... тощо. Формулювання мети може бути різним, однак, врешті-решт, вона спрямована на вивчення чогось (визна-ченого змісту), опанування чогось (визначених умінь та навичок).

Для іншого уроку — перевірки знань, умінь та навичок характерною є мета, втілена в завданнях: перевірити, як учні засвоїли, запам’ятали, зрозуміли…; з’ясувати, як учні уміють використовувати знання, складати план, таблицю, добирати заголовки за текстом, користуватися картою, контурною картою, історичними джерелами, термінологією, фактичним матеріалом, хронологією, підручником, наочністю тощо.

Перевірка на уроках історії може здійснюватися різними способами. Це може бути усне (індивідуальне, фронтальне) опитування; виконання


письмових завдань у зошиті (письмові відповіді на запитання, тестові завдання, укладання хронологічних таблиць, планів, опис події, корот-ка характеристика історичних діячів, з’ясування причин, наслідків, тлумачення понять, термінів тощо); виконання завдань на контурній карті.

Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок. У ба-гатьох класифікаціях цей урок подається як повторювально-узагальню-вальний. Вітчизняні дидактики відносять його до простих уроків, для якого характерна одна дидактична мета. Насправді ж це не так. Уроки вказаного типу є складними за своєю структурою, оскільки узагальнен-ня і систематизація знань не можливі без повторення. Перш ніж здійс-нювати узагальнення і систематизацію, потрібно повторити вивчене. На цьому уроці вчать аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, робити висновки, систематизувати однорідні події, явища, факти тощо.

Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок визнача-ється метою, втіленою в завданнях: навчити учнів узагальнювати матері-ал, факти, події, вивчене; зрозуміти суть ...; простежити за змінами, шля-хом аналізу події …; систематизувати знання за темою, розділом, курсом, виділивши ..., звернувши увагу на ..., використовуючи ..., застосовуючи ...; розвивати уміння порівнювати, аналізувати, систематизувати, уза-гальнювати, виділяти, зіставляти, пояснювати …; використовуючи умін-ня та навички …, узагальнити …, систематизувати тощо.

Комбінований урок. Цей тип уроку детально описаний у науково-ме-тодичній літературі. За своєю структурою він є складним, оскільки на та-кому уроці можна вивчати новий матеріал, формувати уміння та навич-ки, перевіряти знання, уміння та навички, проводити систематизацію та узагальнення тощо. Для комбінованого уроку характерна комплексна мета, притаманна для окремих типів уроків, які ми вже згадували раніше. Наприклад, перевірити … і вивчити …; розкрити особливості … та систе-матизувати …; з’ясувати … й узагальнити …; перевірити … та відкоригува-ти … тощо. Характерною особливістю такого уроку є те, що його струк-турні елементи можуть поєднуватися і взаємодіяти. Так, узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок може здійснюватися в процесі перевірки. Вивчення нового матеріалу варто поєднувати із узагальнен-ням та систематизацією, а перевіряючи знання, уміння і навички, можна їх коригувати та вдосконалювати за допомогою тренувальних завдань, вправ тощо. У типологічному ряді до комбінованого уроку звертаються найчастіше, оскільки за рахунок поєднання різних завдань він є найбільш динамічним і універсальним.


Як визначити розвиваючу мету уроку?Розвиваюча мета уроку планується учителем так само, як і навчальна

(дидактична). Однак, якщо навчальна мета прямо залежить від типу уро-ку, то розвиваюча — від конкретних завдань, які передбачає реалізовува-ти учитель на уроці. Спланувати розвиваючу мету допоможе навчальна програма з пропедевтичного курсу історії — та її частина, де зафіксовані державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів [1, С. 6–8]. Саме тут перерахований широкий спектр питань, що стосуються розвит-ку особистості в процесі навчання історії. Основний акцент у розвиваю-чій меті ставиться на формуванні умінь і навичок.

При плануванні розвиваючої мети учитель повинен пам’ятати, що вона може мати декілька вимірів (рівнів) і розрізнятися за видами діяль-ності. Наприклад, формування умінь і навичок роботи з історичною кар-тою передбачає такі виміри (рівні) розвиваючої мети:а) початковий — навчити розрізняти умовні позначки на історичній

карті;б) достатній — використовувати умовні позначки для читання історич-

ної карти.

За видом діяльності ця мета пов’язана із формуванням просторового уявлення — організацією роботи з історичною картою. Інший приклад. Учитель планує розвивати уявлення про історичний час:а) навчити учнів креслити стрічку часу та позначати на ній запропоно-

вані дати;б) визначати тривалість подій, віддаленість від сьогодення, складати

елементарні хронологічні задачі.

Особливої уваги потребують ті види діяльності, з якими учні знайом-ляться вперше у 5 класі: робота з картою, відлік часу в історії, фіксація історичних фактів, характеристика історичних постатей та подій, скла-дання плану перебігу подій, моделювання ситуації, порівняння історич-них фактів і подій тощо. Надзвичайно важливим є те, як їх опанують діти, як зрозуміють той алгоритм дії, що запропонує учитель. Процес форму-вання умінь і навичок повинен бути поетапним. Ця етапність конкрети-зується в чітко визначеній розвиваючій меті. Наприклад:а) розвивати уміння працювати з історичною картою;б) удосконалювати уміння працювати з історичною картою;в) використовувати історичну карту для аналізу подій і т. ін.

Як уже вказувалося раніше, програма допоможе учителеві чітко ви-значити розвиваючу мету кожного уроку за окремо взятими темами. На-приклад, тема «Знайомство з історією» сприятиме формуванню в учнів


таких умінь і навичок: розрізняти умовні позначки на контурній карті; знаходити на карті відповіді на запитання учителя; креслити стрічку часу та позначати на ній запропоновані дати; співвідносити рік зі століттям; пояснювати, як відбувається відлік часу в історії; пояснювати, звідки іс-торики довідуються про минулі часи; пояснювати про давнє походження тризуба; пояснювати утворення етноніма «Україна»; свідомо читати адап-тований історичний текст; знаходити в тексті історичну інформацію; від-різняти художній та науково-популярний історичний текст [1, С. 6–7].

Укладаючи план-конспект уроку з курсу «Вступ до історії», учитель історії (перш за все це стосується того, хто лише починає свою трудову діяльність) повинен чітко визначати ті етапи, на яких здійснюватиметься реалізація розвиваючої мети (Див. уроки №№ 16, 17, 22, 23).

Чому кожен типу уроку характеризується власною структурою?Аналізуючи тип будь-якого уроку, ми не можемо залишити поза ува-

гою його структуру. Питання структури уроку пов’язане з його складови-ми елементами та їхньою взаємодією. Свого часу радянські дидактики звертали увагу на різну кількість структурних елементів того чи іншого типу уроку. Так, П. Лейбенгруб пропонував в основному від п’яти до трьох структурних ланок процесу навчання історії [27, С. 161–176]. О. Ва-гін звертав увагу на дев’ять структурних підрозділів уроку: організацій-ний момент; перевірка домашнього завдання; перехід до нового матеріа-лу (підготовка учнів до сприйняття нового); повідомлення нового матеріалу; розбір нового матеріалу (осмислення); закріплення вивчено-го; використання нових знань, умінь та навичок; домашнє завдання; формування відповідних умінь та навичок роботи з історичним матеріа-лом (упродовж всього уроку або на окремих його етапах) [26, С. 377].

Сучасні вітчизняні дидакти О. Пометун та Г. Фрейман виділяють де-сять структурних елементів уроку: організаційний момент; актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів, або підготовка школярів до сприй-няття нової теми; мотивація навчальної діяльності; оголошення, пред-ставлення теми та очікуваних навчальних результатів; вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття); осмислення нових знань і умінь; систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях; підбиття підсумків уроку; інструктаж з домашнього за-вдання; перевірка знань і умінь [21, С. 215–222]. Кожен із шести запро-понованих ними типів уроків має власну, характерну лише для нього структуру. Вищезгадані структурні елементи кожного типу уроку вибудо-вуються у своєрідний логічний ланцюжок. І це закономірно, оскільки дидактична мета кожного уроку є різною. Вона й диктує власну структу-ру, мета якої — реалізація основних завдань певного типу уроку.


Ми також дотримуємося думки про те, що кожен тип уроку повинен мати власну структуру. Однак цю структуру варто розглядати, на наш по-гляд, на двох рівнях.

Перший — рівень організації навчальної діяльностіВін є універсальним, характерним для уроків будь-якого типу і скла-

дається з трьох обов’язкових елементів (етапів):1) підготовчий;2) основний;3) заключний.

Всі ці елементи (етапи) взаємопозв’язані між собою і складають ціліс-ну структуру уроку.

Другий — рівень реалізації завдань на основі дидактичної метиЙого складовими можуть бути різноманітні елементи (етапи) навчан-

ня, яких вимагають конкретні завдання того чи іншого типу уроку. На-приклад:1) актуалізація опорних знань та умінь учнів;2) мотивація навчальної діяльності;3) оголошення теми; оголошення очікуваних результатів; постановка

навчальної проблеми;4) оголошення завдань;5) перевірка вивченого матеріалу;6) перевірка сформованості умінь;7) вивчення нового матеріалу; первинне сприйняття нового матеріалу;8) осмислення нового матеріалу;9) виконання тренувальних вправ для формування умінь та навичок;10) узагальнення навчального матеріалу;11) систематизація знань та умінь;12) підбиття підсумків; інструктаж домашнього завдання тощо.

Цей перелік можна продовжити. Він не може мати чітко визначеної кількості навіть у межах одного типу уроку. Кількісні показники мають властивість коливатися, оскільки вони залежать від ряду факторів: віко-вого, організаційного, інтелектуального тощо. Наприклад, урок перевір-ки знань, умінь та навичок може мати різну структуру на початку на-вчального року, коли учитель лише починає працювати з класом і пропонує учням тренувальні вправи або детальний інструктаж виконан-ня тих чи інших завдань, і в кінці року, коли учні вже володіють методи-кою виконання різного типу завдань. Урок вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок може вибудовувати не однакові логічні ланцюжки, оскільки завдання, а також інтелектуальні та вікові можливості


навчальних груп будуть різними. Подібний підхід зовсім «не вибиває ґрунту», на якому базується той чи інший тип уроку. Він лише перекон-ливо засвідчує, що структурні елементи будь-якого типу уроку не можуть обмежуватися чітко визначеними компонентами.

Проаналізувавши структури відвіданих уроків, ми виділили найха-рактерніші елементи з урахуванням часу на їх проведення.

Як розподілити навчальний час за етапами уроків?Розподіл часу за основними етапами уроків поки що залишається не

розв’язаною проблемою в історичній дидактиці. На сьогоднішній день ми не маємо досліджень, де були б обґрунтовані норми часу за етапами уроків або окремими видами навчальної діяльності. Спроби обґрунтува-ти часові межі окремих етапів уроку були зроблені ще в радянській школі. Так, в колективній праці радянських вчених та методистів «Методика обучения истории в средней школе» (1978) вказувалося, що на комбіно-ваному уроці на опитування варто виділяти 20–22 хвилини [36, С. 107]. Пояснення нового матеріалу триває 25–30 хв. [36, С. 111]. Пропонували-ся й інші варіанти вирішення часової проблеми. Якщо новий матеріал не складний, то його можна вивчати 10–18 хв.; перевіряти знання — 27–35 хв.; 5–7 хв. залишати для пояснення домашнього завдання [36, С. 113]. На уроках контролю усну перевірку знань рекомендували провести 35–40 хв., а письмову — 25–30 хв. [36, С. 114–116].

Радянський методист Г. В. Дружкова радила на комбінованому уроці виділяти 20 хв. на опитування, а 20–25 хв. — на пояснення нового мате-ріалу (в старших класах) [37, С. 229]. Дещо ґрунтовніше на проблемі роз-поділу часу на уроках історії зупинився відомий радянський дидактик О. І. Стражев. Він узагальнив практику дозування навчального часу учи-телями і дійшов висновку, що в основному на опитування вони виділя-ють 10 хвилин, на розповідь — 25–30 хв., на закріплення та інструктаж домашнього завдання — 5–10 хв. [28, С. 184]. О. І. Стражев указував, що проблема часу повинна вирішуватися індивідуально кожним учителем. Залежно від важливості того чи іншого етапу учитель може збільшувати або зменшувати навчальний час, але при цьому не виходити за рамки встановленого уроку — 45 хв. [28, С. 184–185]. Окремі рекомендації щодо планування тих чи інших етапів уроку або видів діяльності давали О. О. Вагін та П. С. Лейбенгруб [26; 27].

У результаті спостереження і виходячи із власного педагогічного до-свіду, ми дійшли висновку, що на розподіл навчального часу на уроці іс-торії впливають ряд чинників:а) важливість того чи іншого етапу уроку або виду діяльності;б) чіткість спланованих етапів і видів діяльності;


в) рівень навченості і сформованості умінь учнів (як швидко учні мо-жуть виконувати ті чи інші завдання: прочитати текст, переказати, дати відповідь на запитання, проаналізувати ілюстрацію, виконати завдання на карті тощо);

г) використання певних методів, прийомів і засобів навчання;д) використання певного типу уроку тощо.

Це далеко не повний перелік всіх факторів. Можуть бути й інші. Кіль-кість чинників може зменшуватися або збільшуватися залежно від кон-кретних умов праці. В цілому ж розподіл навчального часу згідно з етапа-ми уроку варто здійснювати за принципом: до 1/3 часу (до 15 хвилин) планується на початковий і заключний етапи уроку (організація навчаль-ної діяльності, підготовка до уроку, підбиття підсумків, оголошення та інструктаж домашнього завдання, виставлення оцінок та мотивація), а 2/3 навчального часу (30 хвилин, а на уроці контролю за індивідуальни-ми друкованими завданнями, які не потребують додаткового інструкта-жу, — до 40 хв.) — на основні види діяльності (пояснення, опитування, контроль, узагальнення, систематизацію). Варто також пам’ятати, що планування часу на початковому етапі викладання пропедевтичного кур-су історії в 5 класі матиме певні труднощі. Ці труднощі, як правило, обу-мовлені несформованістю в учнів окремих умінь і навичок, звиканням до нового предмета і до особи учителя, його вимог, організаційних здібнос-тей тощо. Орієнтовне планування часу автор подає в конспектах уроків №№ 16, 17, 22, 23 даного видання.

Якою може бути структура вказаного типу уроку?І. Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.1. Підготовчий етап (5–10 хв.)

Основні складові цього етапу за видами діяльності:• організація робочого місця і роботи класу;• активізація розумової діяльності школярів шляхом фронтального

опитування, пригадування, відтворення матеріалу, який є базовим для вивчення нового;

• повторення вивченого з метою встановлення логічного взаємозв’язку з новим матеріалом; перевірка умінь (нагадування, тренувальні вправи).

2. Основний етап (25–30 хв.)Складові етапу:

• оголошення теми;• повідомлення завдань, очікуваних результатів;• мотивація навчальної діяльності;• сприйняття й осмислення учнями нового матеріалу;


• узагальнення й систематизація знань (може здійснюватися, як прави-ло, в процесі пояснення);

• формування умінь та навичок.

3. Заключний етап (5–10 хв.)Основні види діяльності:

• підбиття підсумків уроку;• оцінювання та мотивація;• фіксація найголовнішого з теми, що потребує осмислення, запам’я-

товування, розуміння;• інструктаж домашнього завдання.

ІІ. Урок перевірки знань, умінь та навичок (урок тематичної атестації)1. Підготовчий етап (5–10 хв.)

Складові етапу:• організація робочого місця і роботи класу;• оголошення теми і завдань уроку;• інструктаж за основними видами діяльності перевірки знань та

умінь;• мотивація запропонованих способів перевірки завдань;• колективне виконання тренувальних вправ з особливо складних за-

вдань (у разі необхідності).

2. Основний етап (30–35 хв.)Складові етапу:

• перевірка знань і умінь;• усне опитування, виконання письмових, тестових завдань, розв’язу-

вання історичних задач тощо.

3. Заключний етап (5–10 хв.)Основні види діяльності етапу:

• підбиття підсумків уроку;• оцінювання за результатами усного опитування;• оцінювання видів роботи, що підлягають взаємоперевірці;• інструктаж домашнього завдання.

ІІІ. Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок1. Підготовчий етап (5 хв.)

Складові етапу:• організація робочого місця і роботи класу;• оголошення теми, завдань уроку, способів діяльності; мотивація на-

вчальної діяльності.


2. Основний етап (30 хв.)Складові етапу:

• організація роботи з метою повторення вивченого;• систематизація вивченого за підготовленими завданнями;• узагальнення вивченого на рівні висновків, характерних рис, особли-

востей, укладання логічно-структурних схем, значення тощо.

3. Заключний етап (10 хв.)Складові етапу:

• підбиття підсумків уроку;• оцінювання та мотивація;• інструктаж домашнього завдання.

ІV. Комбінований урокВаріант А

1. Підготовчий етап (5 хв.)Складові етапу:

• організація робочого місця і роботи класу;• інформування про основні способи діяльності на уроці; активізація

розумової діяльності школярів.2.1. Перевірка вивченого (15 хв.)

Складові етапу:• повторення навчального матеріалу;• перевірка вивченого за допомогою завдань (колективних, індивіду-

альних, усних, письмових тощо);• оцінювання знань та вмінь, мотивація оцінок.2.2. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок (20 хв.)

Складові етапу:• оголошення нової теми, очікуваних результатів;• мотивація навчальної діяльності;• сприйняття та осмислення учнями навчального матеріалу; виконан-

ня тренувальних вправ;• розв’язування історичних задач; узагальнення й систематизація знань.


• підбиття підсумків уроку;• інструктаж домашнього завдання.

Варіант Б1. Підготовчий етап (5 хв.)

Складові етапу:• організація робочого місця і роботи класу;


• інформування про основні способи діяльності на уроці;• активізація розумової діяльності школярів.

2.1. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок (20 хв.)Складові етапу:

• оголошення нової теми, очікуваних результатів;• мотивація навчальної діяльності;• сприйняття й осмислення учнями навчального матеріалу; виконання

тренувальних вправ;• розв’язування історичних задач.

2.2. Систематизація та узагальнення знань, умінь (10 хв.)Складові етапу:

• повторення вивченого матеріалу; систематизація знань на рівні по-нять, історичних персоналій, явищ, подій, хронології тощо;

• виконання завдань із застосуванням отриманих знань, умінь;• узагальнення вивченого матеріалу на рівні висновків, положень, ло-

гічних ланцюжків, логічно-структурних схем тощо.



Варіант В1. Підготовчий етап (5 хв.)

Складові етапу:• організація робочого місця і роботи класу;• інформування про основні способи діяльності на уроці;• активізація розумової діяльності школярів.

2.1. Систематизація та узагальнення знань, умінь (10 хв.)Складові етапу:

• повторення вивченого матеріалу;• систематизація знань на рівні понять, історичних персоналій, явищ,

подій, хронології тощо;• виконання завдань із застосуванням отриманих знань, умінь;• узагальнення вивченого матеріалу на рівні висновків, положень, ло-

гічних ланцюжків, логічно-структурних схем тощо.

2.2. Перевірка знань та умінь (20 хв.)Складові етапу:

• перевірка знань і вмінь: усне опитування, виконання письмових, тес-тових завдань, розв’язування історичних задач тощо.




Послідовність етапів комбінованого уроку може бути різною, як і до-зування часу. Комбінований тип уроку передбачає будь-які етапи (ланки навчання), які визначаються дидактичною метою. Запропонований роз-поділ навчального часу за етапами уроку є орієнтовним. У науково-мето-дичній літературі зустрічаються різні підходи щодо розподілу навчально-го часу. Проведене нами спостереження уроків показало, що, як правило, у 90 % випадків основний етап уроку тривав 30–35 хв., що становить орі-єнтовно 2/3 (70 %) навчального часу. На підготовчий і заключний етапи уроку учителі залишали приблизно 1/3 (30 %) — 15 хв. Перерозподіл часу в основному здійснюється із урахуванням важливості того чи іншого ета-пу, конкретних умов уроку, наявності тих чи інших засобів навчання, під-готовленості учнів тощо.

Чому характеристика сучасного уроку історії за типологічними ознаками є неповною?Опрацьовуючи науково-методичну літературу, ми звернули увагу на

те, що поруч із терміном «тип уроку», дидактики вживають також «вид уроку» та «форма уроку». У процесі самоаналізу відвіданих уроків учителі досить часто визначали тип уроку, використовуючи словосполучення «урок проведений у формі...». Так природно постало питання про дослі-дження іншої характеристики уроку — його форми. О. Вагін вперше за-фіксував, що будь-який тип уроку може бути проведений у різній формі [26, С. 405–497]. Відомий український методист Л. Мельник у класифі-кації уроків користується терміном «види уроку» [34, С. 182]. П. Козік, аналізуючи повторювально-узагальнюючі уроки, пише про їхні різні ва-ріанти (екскурсії, перегляд діафільмів тощо) [29, С. 164].

В основу форми уроку О. Вагіним був покладений домінуючий метод навчання. І, хоча він не розробив універсальної класифікації уроків за їх формою, все ж спробував визначити для кожного типу уроку їх можливі форми [26, С. 405–407]. З точки зору аналізу форми уроку український ме-тодист Л. Мельник у запропонованій класифікації подав лише один урок-семінар [34, С. 192–194]. Інші уроки стосуються типологічного ряду.

Щоб позбутися подібної плутанини, пропонуємо поруч із терміном «тип уроку» запровадити дефініцію «форма уроку». Потреба у такій тер-мінології обумовлена в першу чергу розширенням характеристики уроку з історії. Новий термін також сприятиме систематизації нетрадиційних


(нестандартних) уроків, які з невідомих причин окремі вчителі та мето-дисти зараховують до типологічного ряду. У роботі І. Малафіїка «Урок в сучасній школі: питання теорії і практики» [41, С. 103–165] ми нараху-вали понад два десятки нетрадиційних уроків. Питанню нестандартних уроків з історії присвячено окремі роботи К. Баханова [42, С. 20–24]. Він розглядає нетрадиційний урок як одну із форм навчання і наводить при-клади найпоширеніших уроків з історії: інтегрований, міжпредметний, дослідницький, лабораторно-практичний, евристичний, рольова гра, те-атралізована вистава [42].

Форми уроку в методичній літературі з історії залишаються не дослі-дженими. Звідси й відсутня класифікація уроків історії за їх формою. Щоправда у загальній дидактиці більш-менш повну характеристику ви-дів уроку розробив М. Махмутов [33, С. 76–78]. Він вважав, що за основу характеристики уроку за видами (формою) варто взяти характер діяль-ності вчителя та учнів [33, С. 76].

Аналізуючи уроки історії, ми звернули увагу на те, що будь-яка мета уроку вимагає певних методів навчання. Методи навчання реалізуються у видах діяльності і засобах навчання. Отже, метод навчання і спосіб його реалізації визначить форму уроку (його вид). Використання методів на-вчання, їх діалектичне поєднання є основою для класифікації уроків за формою.

Уроки історії взагалі, як і уроки з історичної пропедевтики, пропо-нуємо класифікувати за формою, взявши за основу такі методи навчаль-ної діяльності: словесний, наочний, практичний, ігровий. Домінування на уроці одного чи кількох методів визначатимуть його форму. Орієнтов-на класифікація уроків за формою матиме такий вигляд.1. Словесні (словесний метод та його прийоми (бесіда, розповідь) на-

вчання визначають форму уроку): урок-розповідь, урок-бесіда, урок-сповідь, урок-спогад, урок — усний журнал, урок-залік тощо.

2. Наочні (переважає використання наочного та практичного методів навчання): урок-екскурсія, практично-лабораторний, урок-дослі-дження за першоджерелами, пам’ятками матеріальної культури, кі-ноурок, телеурок, відеоурок тощо.

3. Ігрові (домінуючий метод — навчальна гра): урок-турнір, урок-манд-рівка, урок-КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок-вистава, урок-вікто-рина, урок-суд тощо.

Якщо на уроці застосовуються декілька методів навчання, то форма уроку визначатиметься їхнім поєднанням.

4. Словесно-наочні: урок-бесіда з використанням практичних завдань за першоджерелами, урок-розповідь з використанням практично-лабо-


раторної роботи, урок-суд з елементами відеоуроку, урок-досліджен-ня з елементами розповіді тощо.

5. Урок-розповідь з елементами вистави, урок-вистава з елементами бе-сіди, урок – усний журнал з елементами навчальної гри тощо.

6. Наочно-ігрові: урок-гра з елементами екскурсії, урок-мандрівка з ви-користанням завдань за першоджерелами, урок-екскурсія з елемен-тами навчальної гри тощо.

Сучасні уроки історії за формою можна класифікувати і за їх індиві-дуальними назвами. На це звертає увагу, як вже згадувалось раніше, М. Малафіїк [41]. Наприклад, урок-вистава, урок «Що? Де? Коли?», урок-суд, урок-змагання, урок-гра, урок-мандрівка і т. ін. У такому ви-падку кількісні показники запропонованої класифікації неймовірно зростуть, оскільки вони не матимуть певної межі і відповідних структур-них елементів, що об’єднують їх за специфічними ознаками. Врешті-решт, учитель може використовувати будь-яку типологію і класифікацію уроків за їх формою, однак він повинен чітко розрізняти, де йдеться про тип уроку, а де про форму, і не підміняти ці поняття одне одним.

додаток 1Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії» в 5 класі*

№ уроку Дата Зміст навчального матеріалу

1 2 3

1 Вступ

Тема 1. Знайомство з історією (7 годин)

2 Історія як наука. Історичні джерела. Відлік часу в історії

3 Історія на карті. Пам’ятки найдавніших людей на терито-рії України

4 Археологія. Речові пам’ятки найдавніших землеробів та скотарів

5 Монети як важливі джерела історії. Герби як історичне джерело. Скіфські пам’ятки

6 Географічні назви в історичній науці. Давні слов’яни. Історико-географічні регіони України

7 Узагальнення

* Наведено за: Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії» в 5 класі // Історія в школах України. — 2005. — № 3. — С. 6.


1 2 3

8 Тематичне оцінювання

Тема 2. Княжа Русь-Україна (8 годин)

9 Перші князі Київської держави

10 Розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

11 Роздробленість Київської Русі. Монгольська навала

12 Галицько-Волинська держава

13 Культурне життя Русі-України

14 У складі Литви та Польщі



Тема 3. Козацька Україна (8 годин)

17 Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі

18 Доба козацьких героїчних походів. Гетьман П. Конаше-вич-Сагайдачний

19 Національно-визвольна війна під проводом гетьмана Богдана Хмельницького

20 Гетьманська Україна. Іван Мазепа

21 Ліквідація української козацької держави

22 Культурне життя козацької України



Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст. (8 годин)

25 Національне відродження в Україні в першій половині ХІХ ст. Т. Шевченко

26 Зростання українського руху в другій половині ХІХ ст. І. Франко

27 Видатні українці — провідники українського руху

28 Перша світова війна. Українська революція 1917–1920 рр.

29 Встановлення більшовицької влади в Україні. Голодомор 1932–1933 рр.


1 2 3

30 Україна в Другій світовій війні

31 Україна в 60–80-і рр. ХХ ст. Історія моєї родини


Тема 5. Україна сучасна (2 години)

33 Проголошення незалежності України. Україна сьогодні


35 Підсумкове узагальнення

додаток 2Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії» в 5 класі з урахуванням краєзнавчого компонента

№ уроку Дата Зміст навчального матеріалу

1 2 3

1 Вступ

Тема 1. Знайомство з історією (7 годин)

2 Історія як наука. Історичні джерела. Відлік часу в історії. Історичні джерела на території краю

3 Історія на карті. Пам’ятки найдавніших людей на території України. Історичні пам’ятки на території краю

4 Археологія. Речові пам’ятки найдавніших землеробів та скотарів. Археологічні розкопки на території краю

5 Монети як важливі джерела історії. Герби як історичне джерело. Герб міста (села), краю. Скіфські пам’ятки

6 Географічні назви в історичній науці. Давні слов’яни. По-селення давніх слов’ян на території краю. Історико-геогра-фічні регіони України

7 Урок узагальнення та систематизації знань і умінь


Тема 2. Княжа Русь-Україна (8 годин)

9 Перші князі Київської держави. Наш край в часи Київ-ської Русі


1 2 3

10 Розквіт Київської Русі. Володимир Великий та Ярослав Мудрий

11 Роздробленість Київської Русі. Монгольська навала

12 Галицько-Волинська держава

13 Культурне життя Русі-України. Пам’ятки культури часів Київської Русі на території краю

14 У складі Литви та Польщі. Наш край в XIV–XVI ст.



Тема 3. Козацька Україна (8 годин)

17 Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі

18 Доба козацьких героїчних походів. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний

19 Національно-визвольна війна під проводом гетьмана Бог-дана Хмельницького. Наш край в роки Національно-ви-звольної війни

20 Гетьманська Україна. Іван Мазепа

21 Ліквідація української козацької держави

22 Культурне життя козацької України. Пам’ятки культури козацької доби на території краю



Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст. (8 годин)

25 Національне відродження в Україні в першій половині ХІХ ст. Т. Шевченко. Наш край у першій половині ХІХ ст.

26 Зростання українського руху в другій половині ХІХ ст. І. Франко

27 Видатні українці — провідники українського руху

28 Перша світова війна. Українська революція 1917–1920 рр. Наш край у роки Першої світової війни та революції 1917–1920 рр.

29 Встановлення більшовицької влади в Україні. Голодомор 1932–1933 рр.


1 2 3

30 Україна в Другій світовій війні. Наш край у роки Другої світової війни

31 Україна в 60–80-і рр. ХХ ст.. Історія моєї родини


Тема 5. Україна сучасна (2 години)

33 Проголошення незалежності України. Україна сьогодні. Наш край у 90 роки ХХ — на початку ХХІ ст.


35 Урок підсумкового узагальнення та систематизації знань

література1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна

школа). Вступ до історії. 5 клас // Історія в школах України. — 2005. — № 1.2. Власов В., Євтушенко Р. Про вивчення навчального курсу «Вступ до історії»

у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів України в 2005–2005 н. р. // Історія в школах України. — 2005. — № 1.

3. Календарно-тематичне планування уроків курсу «Вступ до історії» в 5 класі // Історія в школах України. — 2005. — № 3.

4. Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. закладів. — К.: Ґенеза, 2005.

5. Мисан В. О. Оповідання з історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. закладів. — К.: Ґенеза, 2003. — 200 с.

6. Мисан В. О. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосв. навч. за-кладів. — К.: Ґенеза, 2005. — 184 с.

7. Коровкін Ф. П. Історія стародавнього світу: Підруч. для 5 кл. серед. шк. — К.: Рад. шк., 1988. — 254 с.

8. Мисан В. О. Джерело: [Навчальна книга-хрестоматія з початкового курсу іс-торії України для 5-го кл. серед. шк.] — К.: Ґенеза, 1997. — 72 с.

9. Мисан В. О. Зошит учня з навчального курсу «Оповідання з історії України та рідного краю». 5 клас. — Рівне, 1992. — 64 с.

10. Мисан В. О. Робочий зошит учня // Оповідання з історії України та рідного краю: Підруч. для 5-го кл. серед. шк. — К.: Ґенеза, 1995. — 64 с.

11. Мисан В. Робочий зошит з історії України учня 5 класу. — К.: Ґенеза, 1997. — 152 с.

12. Нартов В.В., Харківська Н. І. Вступ до історії. 5 клас: Практикум. — Х.: Вес-та: Вид-во «Ранок», 2005. — 32 с.

13. Ніраз Ю. В. Дидактичні матеріали для тематичної атестації з курсу «Вступ до історії України». 5 клас. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 48 с.


14. Гісем О., Мартинюк О. Історія України: Завдання для тематичного контролю знань. 5 клас. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. — 48 с.

15. Збруцький О. Т. Вступ до історії України: Завдання для тематичного оціню-вання навчальних досягнень учнів. 5 клас. — Рівне, 2003. — 27 с.

16. Баханов К. О. Вступ до історії. 5 клас: Заліковий зошит для тематичного оці-нювання навчальних досягнень. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005. — 32 с.

17. Спічак Г. О. Історія України (за підручником В. Власова): Тематична атеста-ція. — Костопіль, 2005. — 20 с.

18. Янчук О. І. Історія України (за підручником В. Мисана): Тематична атеста-ція. — Рівне, 2005. — 32 с.

19. Шашура Л. Я., Оршак О. Ю., Вівчарук Л. А. Конспекти уроків з історії. 5 клас: Методичний посібник для вчителів. — Тернопіль: Мандрівець, 2001. — 104 с.

20. Мисан В. Характеристика уроку з пропедевтичного курсу історії // Історія в школах України. — 2001. — № 1.

21. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґенеза, 2005.

22. Бернадский В. Н. Методы преподавания истории в старших классах. — Л.: Учпедгиз, 1939.

23. Гиттис И. В. Начальное обучение истории: Очерки по методике преподава-ния истории. — Л.: Учпедгиз, 1940. — 243 с.

24. Зиновьев М. А. Основные вопросы методики преподавания истории. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1948.

25. Карцов В. Г. Очерки методики обучения истории СССР в VIII–X класах. — М.: Учпедгиз, 1955. — 184 с.

26. Вагин А. А. Методика преподавания истории в средней школе. — М.: Про-свещение, 1968. — 431 с.

27. Лейбенгруб П. С. Дидактика уроку історії в середній школі. — К.: Радянська школа, 1968. — 187 с.

28. Стражев А. И. Методика преподавания истории. — М.: Просвещение, 1964. — 287 с.

29. Козік П. З. Методика викладання історії в молодших класах. — К.: Радянська школа, 1963. — 186 с.

30. Дидактика современной школы: Пособие для учителей. — К.: Радянська школа, 1987. — 351 с.

31. Зотов Ю. Б. Организация современного урока: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1984. — 144 с.

32. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе: Книга для учителей. — М.: Просвещение, 1977. — 240 с.

33. Махмутов М. И. Современный урок. — М.: Педагогика, 1985. — 184 с.34. Мельник Л. Г. Методика викладання історії в середній школі. — К.: Вища

школа, 1974. — 222 с.35. Чередов И. М. Формы учебной работы в средней школе: Книга для учите-

ля. — М.: Просвещение, 1988. — 160 с.36. Методика обучения истории в средней школе: пособие для учителей: В 2-х ч. —

Ч. 2. — М.: Просвещение, 1978. — 239 с.


37. Методика преподавания истории в средней школе: Учеб. пособие для студен-тов пед. ин-тов… — М.: Просвещение, 1986. — 272 с.

38. Онищук В. А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. — М.: Про-свещение, 1986. — 160 с.

39. Мисан В. О. Розвиток історичної пропедевтики в українській школі: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний пед. ун-т ім. М. Драгоманова. — Рів-не, 2003. — 248 с.

40. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Історія України. 5–11 кла-си. Всесвітня історія. 6–11 класи. — К.: Шкільний світ, 2001. — 87 с.

41. Малафіїк І. В. Урок в сучасній школі: питання теорії і практики. — Рівне, 1997.

42. Баханов К. У пошуках інноваційних технологій викладання історії // Історія в школах України. — 1996. — № 1.

Віктор Мисан

ка

ле

нд

ар

не

пл

ан

УВ

ан

ня

Ур

ок

іВ

(34

го

ди

ни

, 1

го

ди

на

на

ти

жд

ен

ь)

Номер уроку

ДатаТе

ма

урок

у П

рикл

ад

назв

и ур

оку

Ум

іння

Пон

яття

, тер

мін

иП

одії

, дат

иІс

тори

чні

діяч

і

Дид

акти

чне

забе

зпеч

ен-

ня у

року

12

34

56

78

9

Тем

а 1.

Зна

йом

ство

з іс

торі

єю (

7 го

дин,

у т

ому

числ

і 1 —

уро

к уз

агал

ьнен

ня, 1

— т

емат

ично

го о

ціню

ванн

я)

1Іс

торі

я —

н

аука

про

м

ин

уле

люд-

ства

У г

либ

вікі

вП

рац

юва

ти з

під

руч-

ни

ком

: орі

єнту

вати

-ся

в й

ого

стру

ктур

і,

кори

стув

ати

ся м

ето-

дичн

им

ап

арат

ом

тощ

о; з

асто

сову

вати

п

онят

тя «

істо

рія»

.К

ресл

ити

стр

ічку

ча

су т

а н

анос

ити

на

неї

дат

и; с

пів

відн

о-си

ти р

ік з

і сто

літт

ям

Пре

дмет

істо

рії,

іс

тори

чні д

жер

ела,

хр

онол

огія

, дат

а,

літо

числ

енн

я, е

ра,

рік,

сто

літт

я, т

ися

-чо

літт

я, л

інія

час

у,

істо

ричн

а ка

рта

М. Г

руш

ев-

ськи

й1.

С. 5

–17

;2.

С. 7

–15

;6.

С. 8

2;8.

С. 5

–7

2Іс

тори

чні

джер

ела

Дж

ерел

а зн

анн

яП

оясн

юва

ти, з

відк

и

істо

рики

дов

ідую

ться

п

ро м

ин

уле

Арх

еоло

гія,

арх

ео-

логі

чні р

озко

пки

, ре

чові

дж

ерел

а,

три

піл

ьці,

скі

фи

; п

исе

мн

і дж

ерел

а,

пал

еогр

афія

, дав

ні

кни

ги, а

рхів

и, м

у-зе

й, у

сні і

стор

ичн

і дж

ерел

а, м

іфол

огія

, ф

ольк

лор

III

тис.

до

н. е

. — п

оява

тр

ип

ільц

ів н

а те

рито

рії У

кра-

їни

. IV

ти

с. д

о

н. е

. — п

оява

п

исе

мн

ості

В. Х

вой

ка,

Б. М

озо-

левс

ьки

й

1. С

. 17–

22;

2. С

. 15–

22;

5. С

. 3, 9

;6.

С. 1

79;

8. С

. 5–

7

3М

онет

и я

к ва

жли

ві д

же-

рела

істо

рії

Роз

каж

и

мен

і,

мон

етко

Нум

ізм

ати

ка, с

кар-

би, к

ошто

внос

ті,

пек

тора

ль, г

рош

і,

Ан

тей

1. С

. 22–

23,

25–

28;

2. С

. 26–

29;

59Календарне планування уроків1

23

45

67

89

кун

и,

гри

вні,

ко-

пій

ки

5. С

. 9;

6. С

. 137

;8.

С. 7

–9

4Ге

рби

та

пе-

чатк

и в

істо

-ри

чній

нау

ці

Тає

мн

і си

мво

лиП

оясн

юва

ти п

охо-

джен

ня

три

зуба

Гера

льди

ка,

сф

ра-

гіст

ик

а, г

ерб

—

сим

вол

влад

и,

три

зуб

Вол

оди

ми

р В

ели

ки

й1.

С. 2

4–29

;2.

С. 3

0–33

;4.

С. 3

–6;

5. С

. 9;

6. С

. 50–

51;

8. С

. 7–

9

5Ге

огра

фіч

ні

наз

ви т

а ім

е-н

а лю

дей

в

істо

ричн

ій

нау

ці

Кра

пк

а н

а к

арті

Поя

сню

вати

про

да

вніс

ть е

тнон

іма

«Ук

раїн

а»

Етн

онім

и,

топ

оні-

ми

, гі

дрон

іми

, іс

-то

рик

о-ге

огра

фіч

ні

рай

они

Ук

раїн

и

Ки

й1.

С. 2

9–36

;2.

С. 3

3–38

;5.

С. 7

–9;

8. С

. 7–

9

6П

овто

рю-

валь

но-

уза-

галь

ню

ючи

й

урок

Сві

дом

о чи

тати

ад

апто

ван

ий

істо

-ри

чни

й т

екст

, зн

а-хо

дити

в н

ьом

у іс

то-

ричн

у ін

фор

мац

ію.

Від

різн

яти

худ

ожн

ій

та н

аук

ово-

поп

уляр

-н

ий

істо

ричн

ий

те

кст

.Зн

аход

ити

в т

екст

і ві

дпов

іді н

а за

пи

тан

-н

я

1. С

.36–

38;

2. С

. 39

7 Те

мат

ичн

е оц

іню

ван

ня

Тем

а 2.

Кня

жа

Рус

ь-У

краї

на (

8 го

дин,

у т

ому

числ

і 1 —

уро

к уз

агал

ьнен

ня,

1 —

тем

атич

ного

оці

нюва

ння)

8Д

ерж

ава

з

цен

тром

в

Ки

єві.

Пер

-ш

і кн

язі

Пер

ші

кн

язі

Ки

ївсь

кої

де

ржав

и

Зн

аход

ити

на

кар

ті

міс

ця

най

визн

ачн

і-ш

их

под

ій к

няж

ої

Ди

нас

тія,

Ки

єви

чі,

літо

пи

с, н

азва

«Р

усь»

, К

иїв

ськ

а де

ржав

а, В

ізан

тія,

882

р. —

при

хід

до в

лади

в

Ки

єві О

лега

;

Ки

й,

Щек

, Х

ори

в, Л

и-

бідь

, А

с-к

ольд

,

1. С

. 41–

46;

2. С

. 43–

47;

3. С

. 16–

21,

23–

26;

60 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас1

23

45

67

89

доби

, тер

ито

рії К

иїв

-сь

кої Р

усі

язи

чни

цтв

о, д

ру-

жи

на,

боя

ри, д

ани

-н

а, «

Пов

ість

ми

ну-

лих

літ»

945–

954

рр. —

кн

язю

ван

ня

Оль

ги,

972

р. —

заг

и-

бель

Свя

то-

слав

а

Дір

, Оле

г,

Оль

га,

Свя

то сл

ав

4. С

. 6–

7;7.

С. 1

2–16

, 19

–67

;8.

С. 1

3–18

9.Р

озкв

іт К

иїв

-сь

кої Р

усі

Мог

утн

я де

ржав

аВ

изн

ачат

и т

рива

ліст

ь п

одій

, від

дале

ніс

ть

від

сьог

оден

ня.

Наз

ива

ти н

айви

знач

-н

іші п

одії

та

най

ви-

датн

іши

х ді

ячів

кн

я-ж

ої д

оби

. З

а те

ксто

м р

озп

ові-

дати

про

істо

ричн

ого

діяч

а та

про

істо

рич-

ну

под

ію

Три

зуб,

імп

ерат

ор,

релі

гія,

хри

сти

ян-

ство

, дес

яти

на,

«Р

уськ

а п

равд

а»

988

р. —

хре

-щ

енн

я Р

усі,

10

19–

1054

рр.

—

пра

влін

ня

Яро

слав

а,

1036

р. —

роз

-гр

ом п

ечен

егів

Вол

оди

ми

р В

ели

кий

, Я

росл

ав

Муд

рий

1. С

. 46–

55;

2. С

. 48–

56;

3. С

. 27–

33;

4. С

. 7–

12;

5. С

. 8;

8. С

. 18–

22

10С

крут

ні ч

аси

К

иїв

сько

ї де

ржав

и

Ли

хо з

ем-

лі К

иїв

-сь

кої

Ви

бірк

ово

пер

еказ

у-ва

ти х

удож

ній

бел

е-тр

изо

ван

ий

тек

ст,

виби

раю

чи з

ньо

го

істо

ричн

у ін

фор

-м

ацію

.В

ідрі

знят

и в

сю

жет

і оп

овід

ань

спра

вжн

і іс

тори

чні ф

акти

та

пос

таті

від

ви

гада

ни

х

Усо

биц

і, р

озп

ад

держ

ави

, пол

овц

і,

шап

ка М

оном

аха,

та

таро

-мон

голи

, ха

н, я

рли

к, З

олот

а О

рда,

ярм

о

1113

р. —

при

-хі

д до

вла

ди

Вол

оди

ми

ра

Мон

омах

а;12

39 р

. — н

а-ва

ла т

атар

о-м

онго

лів;

1240

р. —

зах

оп-

лен

ня

Ки

єва

Вол

оди

ми

р М

оном

ах,

хан

Бат

ий

, во

євод

а Д

ми

тро

1. С

. 55–

62;

2. С

. 56–

62;

3. С

. 33–

34,

44;

5. С

. 10–

11;

6. С

. 110

–11

1;7.

С. 6

2–63

;8.

С. 2

6–30

11Га

лиц

ько-

Вол

ин

ська

де

ржав

а —

сп

адко

єми

ця

Ки

ївсь

кої Р

усі

Нащ

адок

К

иїв

сько

ї Р

усі

Зн

аход

ити

на

карт

і м

ісц

я н

айви

знач

ні-

ши

х п

одій

тер

ито

рії

Гали

цьк

о-В

оли

н-

сько

ї дер

жав

и

Зак

олот

боя

р,

Хол

м, Л

ьвів

, Зол

ота

Орд

а, т

атар

и, у

гор-

ці,

пол

яки

1199

р. —

утв

о-ре

нн

я Га

лиц

ь-ко

-Вол

ин

сько

ї де

ржав

и;

1205

–

Ром

ан

Мст

исл

аво-

вич,

Д

ани

ло

Ром

анов

ич,

Ю

рій

I

1. С

. 62–

68;

2. С

. 62–

66;

3. С

. 41–

43;

5. С

. 10–

11;

7. С

. 80–

84,

270–

272;


23

45

67

89

1264

рр.

— к

ня-

зюва

нн

я Д

ани

-ла

Ром

анов

ича

;12

56 р

. — п

ерш

а п

ись

мов

а зг

ад-

ка п

ро Л

ьвів

8. С

. 30–

32

12К

ульт

ура

Рус

і-У

краї

ни

С

відк

и

ми

нул

ого

Скл

адат

и п

рост

ий

п

лан

: від

окре

млю

ва-

ти в

тек

сті г

олов

не

й

дру

горя

дне.

Оц

іню

вати

інф

орм

а-ц

ію іс

тори

чни

х дж

е-ре

л

Цер

ква,

ікон

а, м

о-за

їка,

фре

ска,

пер

-га

мен

т, «

Пов

ість

м

ин

ули

х лі

т», Г

а-ли

цьк

о-В

оли

н-

ськи

й л

ітоп

ис,

арх

і-те

ктур

а, м

аляр

ство

, ік

она,

Соф

ія К

иїв

-сь

ка, З

олот

і вор

ота,

«Р

уськ

а п

равд

а»,

Ки

єво-

Печ

ерсь

кий

м

онас

тир

1036

р. —

буд

ів-

ни

цтв

о С

офій

-сь

кого

соб

ору;

10

51 р

. — з

а-сн

уван

ня

Ки

є-во

-Печ

ерсь

ко-

го м

онас

тиря

Нес

тор,

А

ліп

ій,

Ага

піт

1. С

. 68–

76;

2. С

. 66–

72;

3. С

. 67–

68;

70–

77;

8. С

. 22–

26

13Л

ито

вськ

о-ру

ська

де

ржав

а

У с

клад

і Л

итв

і та

Пол

ьщі

Вел

ике

кн

язів

ство

Л

ито

вськ

е, в

оєво

да,

нам

існ

ик,

род

ова

знат

ь, ш

ляхт

а, Л

ю-

блін

ська

ун

ія, к

ато-

лиц

изм

, Річ

Пос

по-

лита

Лю

барт

, О

льге

рд,

Кос

тян

тин

О

стро

зьки

й

1. С

. 77–

83;

2. С

. 72–

77;

5. С

. 12–

13;

8. С

. 33–

36

14П

овто

рю-

валь

но-

уза-

галь

ню

ючи

й

урок

1. С

84–

85;

2. С

. 77–

79

15Те

мат

ичн

е оц

іню

ван

ня


23

45

67

89

Тем

а 3.

Коз

ацьк

а У

краї

на (

8 го

дин,

у т

ому

числ

і 1 —

уро

к уз

агал

ьнен

ня, 1

— т

емат

ично

го о

ціню

ванн

я)

16В

ин

икн

енн

я ук

раїн

сько

го

коза

цтв

а та

З

апор

озьк

ої

Січ

і

Зар

о-дж

енн

я ко

зац

ької

ре

спуб

-лі

ки

Зн

аход

ити

на

карт

і м

ісц

я н

айви

знач

ні-

ши

х п

одій

доб

и, т

ери

-то

рію

Гет

ьман

щи

ни

.С

тави

ти з

апи

тан

ня

до іс

тори

чної

кар

ти

Коз

ак, у

ходн

ик,

зи

мів

ни

к, с

іч, Х

ор-

тиц

я, к

урін

ь, к

ош,

отам

ан, п

иса

р, с

уд-

дя, о

саву

л, г

етьм

ан,

клей

нод

и, б

улав

а,

бун

чук,

ста

рши

на,

ко

зак

Мам

ай

1489

р. —

пер

-ш

а п

ись

мов

а зг

адка

про

ко-

закі

в;15

56 р

. — з

а-сн

уван

ня

пер

-ш

ої с

ічі н

а Х

орти

ці

Д. В

иш

не-

вец

ьки

й1.

С. 8

9–97

;2.

С. 8

3–88

;3.

С. 7

9–83

;5.

С. 1

4–15

;6.

С. 6

4, 7

1,

76, 9

8–99

, 14

4, 1

67;

7. С

. 192

–19

3;8.

С. 3

6–40

17К

озак

и п

роти

ту

рец

ько-

тата

рськ

их

заво

йов

ни

ків

Доб

а ге

-ро

їчн

их

пох

одів

Ви

знач

ати

три

валі

сть

под

ій, с

клад

ати

еле

-м

ента

рні х

рон

олог

іч-

ні з

адач

і.Н

ази

вати

най

визн

ач-

ніш

і под

ії т

а н

айви

-да

тніш

их

діяч

ів к

о-за

цьк

ої д

оби

Яси

р, я

ни

чари

, ка

торг

а, К

афа,

ду-

ми

, коб

зар,

дж

ури

, ча

йка

, сул

тан

1478

р. —

по-

чато

к бе

зпе-

рерв

ни

х н

апа-

дів

тата

р н

а У

краї

ну;

1616

р. —

зру

й-

нув

анн

я К

афи

;16

21 р

. — Х

о-ти

нсь

ка б

итв

а

Пет

ро К

о-н

ашев

ич-

Саг

айда

ч-н

ий

, Гій

ом

Боп

лан

1. С

. 97–

102;

2. С

. 88–

93;

3. С

. 85–

86,

97;

6. С

. 203

, 17

6–17

7;7.

С. 9

1–92

, 11

1–12

0,

153–

162

;8.

С. 4

0–45

18Н

аціо

нал

ьно-

визв

ольн

а ві

йн

а ук

раїн

-сь

кого

нар

оду

сере

дин

и

ХV

ІІ с

т.

Під

пра

-п

ором

Б

огда

на

Хм

ель-

ни

цьк

ого

Нав

оди

ти п

рикл

ади

н

айві

дом

іши

х ку

ль-

турн

их

пам

’ято

к.С

тисл

о ха

ракт

ери

зу-

вати

істо

ричн

і пос

та-

ті, в

ико

рист

овую

чи

текс

т.В

исл

овлю

вати

ста

в-ле

нн

я до

под

ій т

а п

оста

тей

Нац

іон

альн

о-ви

-зв

ольн

а ві

йн

а, Г

еть-

ман

щи

на,

цар

, ге-

нер

альн

а ст

арш

ин

а,

нез

алеж

ніс

ть

1648

р. —

би

тви

п

ри Ж

овти

х В

одах

, біл

я К

орсу

ня;

1651

р. —

Бе-

рест

ецьк

а би

тва;

1654

р. —

укр

а-їн

сько

-мос

ков-

ськи

й д

огов

ір

Бог

дан

Х

мел

ь-н

иц

ьки

й,

Іван

Бог

ун,

Мак

сим

К

риво

ніс

1. С

. 102

–11

2;2.

С. 9

3–98

;3.

С. 1

25–

136;

4. С

. 13–

21;

5. С

. 16–

17;

6. С

. 38–

39,

108;

7. С

. 168

–17

2, 2

75–

278;

8. С

. 50–

52


23

45

67

89

19У

краї

нсь

ка

держ

ава

за

геть

ман

а

І. М

азеп

и

Геть

ман

-сь

ка

Укр

аїн

а

Роз

пов

ідат

и п

ро

кіль

ка (

на

вибі

р)

пам

’ято

к ко

зац

ької

до

би.

Док

ладн

о п

ерек

азу-

вати

нау

ково

-поп

у-ля

рни

й т

екст

, ви

бу-

дову

ючи

роз

горн

уту

відп

овід

ь н

а п

и-

тан

ня.

За

текс

том

скл

адат

и

пла

н п

ереб

ігу

под

ій

Пра

вобе

реж

жя,

Л

івоб

ереж

жя,

Пів

-н

ічн

а ві

йн

а, Б

ату-

рин

, ан

афем

а, г

еть-

ман

у в

игн

анн

і

1667

р. —

Ан

-др

усів

ське

пе-

рем

ир’

я;17

08 р

. — д

о-го

вір

між

Кар

-ло

м X

II т

а М

а-зе

пою

;17

09 р

. — П

ол-

тавс

ька

битв

а,

зруй

нув

анн

я Б

атур

ин

а та

З

апор

озьк

ої

Січ

і

Іван

Маз

е-п

а, П

етро

I,

Кар

л X

II

1. С

. 112

–11

8;2.

С. 9

8–10

4;3.

С. 1

50–

156;

5. С

. 22–

23;

8. С

. 55–

61

20Б

орот

ьба

укра

їнст

ва з

а ві

днов

лен

ня

держ

авн

их

пра

в У

краї

ни

Обм

е-ж

енн

я де

ржав

-н

их

пра

в У

краї

ни

Мод

елю

вати

бел

е-тр

изо

ван

у си

туац

ію,

змін

юю

чи о

собу

оп

о-ві

дача

, дод

аючи

но-

вих

геро

їв т

ощо.

Скл

адат

и с

ловн

ик

істо

ризм

ів, в

итл

ума-

чува

ти їх

з о

снов

ою

на

текс

т

Мал

орос

ійсь

ка

коле

гія,

дер

жав

ні

пра

ва, к

ріп

ацтв

о,

нак

азн

ий

гет

ьман

, М

алор

осія

, Сол

о-ве

цьк

ий

мон

асти

р

1725

р. —

см

ерть

П. П

о-лу

ботк

а;17

64 р

. — с

ка-

сува

нн

я ге

ть-

ман

ства

;17

75 р

. — з

руй

-н

уван

ня

Зап

о-ро

зько

ї Січ

і

Пав

ло П

о-лу

бото

к,

Дан

ило

А

пос

тол,

К

ири

ло

Роз

умов

-сь

кий

, Пет

-ро

Кал

ни

-ш

евсь

кий

, К

атер

ин

а II

1. С

.119

–12

5;2.

С. 1

04–

109;

3. С

. 98–

101;

5. С

. 23;

8. С

. 60–

61,

65–

67

21К

ульт

урн

е та

ц

ерко

вне

жи

ття

Кол

и

наб

ат

обер

та-

єтьс

я дз

вон

ом

Ви

знач

ати

нал

еж-

ніс

ть з

обра

жен

их

на

ілю

стра

ція

х іс

тори

ч-н

их

пам

’ято

к до

ко-

зац

ької

доб

и, п

орів

-н

юю

чи їх

з

поп

еред

ньо

ю е

пох

ою

Бра

тськ

і шко

ли,

Ки

ївсь

ка к

олег

ія,

ікон

оста

с, м

андр

ів-

ни

й ф

ілос

оф, у

кра-

їнсь

ке б

арок

о, к

о-за

цьк

і літ

опи

си,

верт

еп

1632

р. —

за-

снув

анн

я К

иє-

во-М

оги

лян

-сь

кого

кол

егіу

-м

у; 1

722–

17

94 р

р. —

рок

и

жи

ття

Г. С

ко-

воро

ди

Сам

ійло

В

ели

чко,

Гр

иго

рій

С

ково

рода

, П

етро

Мо-

гила

1. С

. 125

–13

1;2.

С. 1

09–

120;

8. С

. 67–

68


23

45

67

89

22П

овто

рю-

валь

но-

уза-

галь

ню

ючи

й

урок

Пор

івн

юва

ти

(за

зап

роп

онов

ани

ми

вч

ите

лем

лін

іям

и

пор

івн

янн

я) іс

тори

ч-н

і фак

ти т

а п

одії

.Д

оби

рати

при

клад

и

істо

ричн

их

джер

ел

з п

ам’я

ток

коза

цьк

ої

доби

1. С

. 132

–13

4;2.

С. 1

20–

120;

3. С

. 173

–17

8, 2

17–

219;

6. С

. 34–

35

23Те

мат

ичн

е оц

іню

ван

ня Те

ма

4. У

краї

на в

ХІХ

–Х

Х с

толі

ттях

(8

годи

н, у

том

у чи

слі 1

– у

рок

узаг

альн

ення

)

24П

очат

ок у

кра-

їнсь

кого

від

-ро

джен

ня

Укр

аїн

а н

а зл

амі

стол

іть

Наз

ива

ти н

айва

жли

-ві

ші п

одії

та

най

ви-

знач

ніш

і пос

таті

.В

иби

рати

(з

пер

е-лі

ку)

пов

’яза

ні п

одії

(ф

акти

).С

клад

ати

зап

ита

нн

я п

ро іс

тори

чні п

одії

та

пос

таті

.Д

іли

тися

вра

жен

ня-

ми

щод

о іс

тори

чни

х п

одій

та

пос

тате

й

Авс

тро-

Уго

рськ

а ім

пер

ія, Р

осій

ська

ім

пер

ія, н

аціо

нал

ь-н

е ві

дрод

жен

ня,

«Р

уськ

а тр

ійц

я»,

про

світ

ни

цтв

о,

Ки

рило

-Меф

одії

в-сь

ке б

ратс

тво

1798

р. —

на-

друк

ован

о п

о-ем

у І.

Кот

ля-

ревс

ьког

о «Е

неї

да»;

1830

–18

37 р

р. —

ді-

яльн

ість

«Р

усь-

кої т

рій

ці»

; 18

40 р

. — в

и-

дан

о «К

обза

р»

Т. Ш

евче

нка

Іван

Кот

-ля

ревс

ьки

й,

Мар

кіян

Ш

ашке

вич,

Ів

ан В

аги

-ле

вич,

Які

в Го

лова

ць-

кий

, Тар

ас

Шев

чен

ко,

Ми

хай

ло

Мак

си-

мов

ич

1. С

. 137

–14

5;2.

С. 1

25–

134;

5. С

. 24–

25;

8. С

. 69–

73

25З

рост

анн

я н

аціо

нал

ьно-

куль

турн

ого

руху

в У

краї

ні

Буд

ите

лі

Укр

аїн

иВ

изн

ачат

и іс

тори

чне

тло

в ху

дож

ніх

оп

о-ві

дан

нях

на

істо

рич-

ну

тем

ати

ку

Нац

іон

альн

е-ку

ль-

турн

е ж

итт

я, у

кра-

їнсь

кий

рух

, гро

ма-

да, у

каз,

пар

тія

1863

р. —

Вал

у-єв

ськи

й ц

ирк

у-ля

р;

60–

70 р

р.

XIX

ст.

— д

і-ял

ьніс

ть г

ром

ад

Вол

оди

ми

р А

нто

нов

ич,

Ів

ан Ф

ран

-ко

, Лес

я У

краї

нка

, М

иха

йло

Д

раго

ма-

нов

, Іва

н

Пул

юй

,

1. С

.145

–15

8;2.

С. 1

34–

142;

5. С

. 24–

25;

8. С

. 73–

75


23

45

67

89

Ага

тан

гел

Кри

м-

ськи

й, А

нд-

рій

Шеп

-ти

цьк

ий

, П

авло

Чу-

бин

ськи

й

26У

краї

на

в

боро

тьбі

за

держ

авн

ість

В л

ихо

-м

анц

і зм

ін

Дав

ати

пов

ну

відп

о-ві

дь н

а іс

тори

чне

пи

тан

ня

(за

текс

том

п

ідру

чни

ка);

нав

оди

-ти

при

клад

и у

част

і ро

дичі

в у

важ

ливи

х п

одія

х Х

Х с

т.

Пер

ша

світ

ова

вій

-н

а, С

ічов

і стр

ільц

і,

Цен

трал

ьна

Рад

а,

Укр

аїн

ська

Нар

одн

а Р

есп

ублі

ка, Г

ене-

раль

ни

й С

екре

тарі

-ат

, Зах

ідн

оукр

аїн

-сь

ка Н

арод

на

Рес

пуб

ліка

, Злу

ка

1914

–19

18 р

р. —

П

ерш

а св

ітов

а ві

йн

а; 1

917

р. —

ст

воре

нн

я Ц

ентр

альн

ої

Рад

и; 2

2 сі

чня

1919

р. —

Акт

З

луки

Ми

хай

ло

Груш

ев-

ськи

й, В

о-ло

дим

ир

Ви

нн

иче

н-

ко, С

им

он

Пет

люра

, П

авло

Ско

-ро

пад

ськи

й

1. С

. 159

–16

6;2.

С. 1

42–

146;

4. С

. 22–

254;

5. С

. 26–

27,

30–

31;

7. С

. 280

–28

3;8.

С. 7

7–78

27В

стан

овле

нн

я

біль

шов

иц

ь-ко

ї вла

ди н

а У

краї

ні

«Укр

аїн

а в

кай

да-

нах

....»

Вст

анов

люва

ти х

ро-

нол

огіч

ну

пос

лідо

в-н

ість

2–

3 іс

тори

чни

х п

одій

Біл

ьшов

ики

, УР

СР,

ре

пре

сії,

роз

селя

-н

юва

нн

я, к

олго

с-п

и, г

оло д

омор

1922

р. —

утв

о-ре

нн

я С

РС

Р,19

32–

1933

р. —

го

ло до

мор

в

Ук р

аїн

і

Вол

оди

ми

р Л

енін

, Й

оси

ф С

та-

лін

1. С

.166

–17

1;2.

С.1

47–

153;

5. С

. 32–

33

28У

краї

на

в

пол

ум’ї

ві

йн

и

(193

9–19

45)

Вон

и

здоб

ува-

ли П

ере-

мог

у

Дру

га с

віто

ва в

ій н

а,

Вел

ика

Віт

чизн

яна

вій

на,

рух

Оп

ору,

ок

упац

ія, к

онц

та-

бір,

тер

ор, п

арти

за-

ни

, ОУ

Н-У

ПА

, ка

піт

уляц

ія, м

едал

ь

1939

р. —

по-

чато

к Д

руго

ї св

ітов

ої в

ійн

и;

1941

–19

45 р

р. —

В

ели

ка В

ітчи

з-н

яна

вій

на;

19

44 р

. — з

віль

-н

енн

я У

краї

ни

ві

д ок

упац

ії;9

трав

ня

19

45 р

. — Д

ень

Пер

емог

и

Йос

иф

Ста

-лі

н, А

доль

ф

Гіт

лер,

Сте

-п

ан Б

анде

-ра

, Ром

ан

Шух

еви

ч,

Си

дор

Ков

-п

ак,

Оле

ксій

Ф

едор

ов

1. С

. 172

–17

9;2.

С. 1

54–

159;

4. С

. 26–

29;

5. С

. 34–

35;

8. С

. 81–

88


23

45

67

89

29У

краї

на

в 50

–80

рр.

ХХ

ст.

«Від

лига

», ш

істд

е-ся

тни

ки, п

раво

за-

хисн

ик,

в’я

зні с

ум-

лін

ня,

реп

ресі

ї,

довк

ілля

, АЕ

С,

реак

тор,

еко

логі

чна

ката

стро

фа

1954

р. —

при

-єд

нан

ня

Кри

му

до У

краї

ни

;19

85 р

. — з

аги

-бе

ль В

. Сту

са;

1986

р. —

Чор

-н

оби

льсь

ка

ката

стро

фа;

15

гру

дня

2000

р. —

за-

кри

ття

Чор

но-

биль

сько

ї АЕ

С

Ви

силь

С

им

онен

-ко

, Іва

н

Дзю

ба,

Лін

а К

ос-

тен

ко, В

а-си

ль С

тус

1. С

. 179

–18

6;2.

С. 1

59–

164;

8. С

. 90–

98

30Н

езал

ежн

а У

край

на

Укр

аїн

а су

часн

аП

оказ

уват

и н

а ка

рті

тери

торі

ю У

краї

ни

п

ісля

від

нов

лен

ня

її

нез

алеж

нос

ті

у 19

91 р

.В

стан

овлю

вати

хро

-н

олог

ічн

у п

ослі

дов-

ніс

ть п

рий

нят

тя н

ай-

важ

ливі

ши

х де

ржав

отво

рчи

х до

-ку

мен

тів

Реф

ерен

дум

, Пре

-зи

ден

т, К

онст

иту

-ц

ія, д

ерж

авн

а м

ова,

ді

асп

ора,

Пер

есоп

-н

иц

ьке

Єва

нге

ліє

24 с

ерп

ня

1991

р. —

Акт

п

рого

лош

енн

я н

езал

ежн

ості

У

краї

ни

; 28

чер

вня

1996

р. —

при

-й

нят

тя К

он-

сти

туц

ії

Укр

аїн

и

Лео

нід

К

равч

ук,

Лео

нід

Куч

-м

а,

Вік

тор

Ющ

енко

1. С

. 189

–19

6;2.

С. 1

69–

179;

5. С

. 36–

37;

8. С

. 98–

103

31П

овто

рюва

ль-

но-

узаг

аль-

ню

ючи

й у

рок

2. С

. 164

–16

5

Тем

а 5.

Укр

аїна

суч

асна

(2

годи

ни, у

том

у чи

слі 1

— т

емат

ично

го о

ціню

ванн

я до

тем

4 т

а 5)

32С

учас

на

Укр

а-їн

а в

Євр

опі

та с

віті

Укр

аїн

а —

св

ітов

а кр

аїн

а

Нав

одит

и пр

икла

ди зі

сф

ери

наук

и, с

порт

у,

куль

тури

, де

Укр

аїна

має

зд

обут

ки с

віто

вого

рів

ня

ЄС

, НА

ТО

Вік

тор

Ющ

енко

1. С

. 177

–18

1;4.

С. 3

0–31

33Те

мат

ичн

е оц

іню

ван

ня

34Р

езер

вний

уро

к

67Календарне планування уроків

література1. Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії України: Підручник для

5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ґенеза, 2006.2. Мисан В. О. Оповідання з історії України: Підручник для 5 класу загально-

освітніх навчальних закладів. – К.: Ґенеза, 2005.3. Слабошпицький М. Ф. З голосу нашої Кліо: Книга для читання. – К.: Маха-

он-Україна, 2000.4. Нартов В. В., Харківська Н. І. Вступ до історії. Практикум. – Х.: Ранок,

2005.5. Україна. Історичний атлас. 5 клас. – К.: Мапа ЛТД, 2000.6. Кучерук О. Ілюстрована енциклопедія історії України. Від найдавнішого часу

до кінця XVIII ст. – К.: Спалах ЛТД, 1998.7. Історія України в казках та легендах / Під ред. О. А. Волосевич. – Л.: Аверс,

2001.

Морозова Н. М.

тема 1. ЗнайомстВо З історією

УРоК 2. ДжеРела ЗНаНь

Мета уроку: познайомити учнів з історичними джерелами, їх видами; формувати хронологічні навички, описувати зображення, переповідати текст підручника.

Хід урОКу

і. актуалізація знань

1. Наведені одиниці виміру часу розташуйте у порядку збільшення: година, ера, місяць, день, рік, секунда, століття, хвилина, тиждень,

доба.

2. Співвіднесіть рік і століття:5 рік — … століття;1799 рік — … століття;1314 рік — … століття;44 рік — … століття;700 рік — … століття;789 рік — … століття;1501 рік — … століття;1900 рік — … століття.

3. Співвіднесіть рік та століття, з’єднавши їх стрілками:

V ст. до н. е. 1240 р.III ст. 78 р. до н. е.XIX ст. 645 р.XXI ст. 1582 р.XVI ст. 1861 р.I ст. до н. е. 435 р. до н. е.VII ст. 242 р.XIII ст. 2004 р.

іі. пояснення нового матеріалу

За допомогою методу «Мозковий штурм» діти висувають ідеї щодо того, як вони розуміють поняття «джерела», які учитель фіксує на дошці. Поняття записується в зошиті.

69Тема 1. Знайомство з історією

У ч и т е л ь. У людей завжди існувала потреба зберігати будь-які відо-мості, фіксувати важливі події. Люди здавна намагалися знайти спосіб передачі та збереження інформації. Яким чином люди це робили?

У ч н і. Вони висловлювали і записували все те, що для них важливо. Таким чином люди намагалися залишити по собі згадку.

У ч и т е л ь. А якими були ці згадки? У якій спосіб історики здатні за їх допомогою відновити картину минулого?

Як правило, діти перераховують величезну кількість предметів, вчи-телю лише залишається фіксувати їх відповіді на дошці.

У ч и т е л ь. Усе це вчені-історики називають історичними джерела-ми. Давайте спробуємо їх розділити на певні групи.

Діти разом з учителем роблять висновок про те, що історичні джерела діляться на речовинні, письмові та усні.

Самостійна робота в зошиті, нове поняття фіксується на дошціУ ч и т е л ь. Вивченням речовинних джерел займається дуже цікава

наука археологія.Учитель пропонує розглянути фотографію (С. 18 підручника В. Вла-

сова та О. Данилевської) та дати відповіді на питання:1. Опишіть, що ви бачите на фотографії.2. Чим займається людина, зображена на фотографії?

Учитель, щоб уточнити надані відповіді, пропонує прочитати уривок з тексту підручника, потім підбиває підсумок.3. Хто зображений на фотографії?4. Чим займається наука археологія?

Учитель звертає увагу дітей на портрет відомого українського архео-лога Вікентія Хвойки та коротко розповідає про його наукову діяльність.

Учитель коротко характеризує усні історичні джерела та зупиняється на письмових.

Історична подорожУ ч и т е л ь. Зараз, діти, ми з вами вирушимо у мандрівку в далеке ми-

нуле, щоб дізнатися про те, як виникла писемність.Першою нашою зупинкою буде «Первісний час». Познайомтеся з Таф-

фі. Вона розкаже вам дивовижну історію, яка «сталася» в первісні часи.Та ф ф і. Одного разу я пішла зі своїм батьком до річки, щоб наловити

коропів. Але тут нам не пощастило: у батька зламався спис. Я вирішила, що було добре б повідомити маму, щоб вона передала інший спис.

У цей час берегом йшов Незнайомець. На жаль, він не розумів нашої мови. Але я вирішила направити його до мами за списом з листом, в якому


намалювала те, що сталося. На шматку березової кори видряпала акуля-чим зубом такі малюнки: тато зі зламаним списом та Незнайомця з новим списом у руці. Щоб він не заблукав, я намалювала бобрів, повз яких він мав проходити. На останньому малюнку я зобразила маму зі списом в ру-ці. Я вважала, що на цих малюнках все зрозуміло. Проте Незнайомець «прочитав» ці малюнки зовсім по-іншому. Він подумав, що мій батько — вождь племені та що йому загрожує небезпека. «Якщо я не приведу плем’я цього великого вождя йому на допомогу, вороги, які підкрадаються з усіх боків, його вб’ють», — подумав він.

Коли лист потрапив до мами, вона подумала, що Незнайомець про-ткнув її чоловіка списом, зламав йому руку, налякав дівчинку і що ціла зграя злодіїв намагаються оточити мене і мого батька ззаду (вона також сприйняла бобрів за ворогів). Ох, і дісталося ж Незнайомцю від розлюче-них жінок нашого племені. А той не міг їм нічого пояснити, адже він не знав нашої мови. Виявляється, написати лист — це тільки половина спра-ви: треба ще й уміти його прочитати.

У ч и т е л ь. Наша друга зупинка — «Країна Перу. Південна Америка»1-й і н д і а н е ц ь. Наше вузликове письмо існувало ще тоді, коли

люди не уміли писати. Для вузликового письма треба мати товсту мотуз-ку. До неї прив’язували як китиці тоненькі різнокольорові шнурки різної довжини. На цих шнурках і зав’язувалися вузлики.

Чим ближче до товстої мотузки був вузлик, тим важливішим було по-відомлення.

Чорний вузол означав смерть, білий — срібло або мир, червоний — війну, жовтий — золото, зелений — хліб. Якщо вузол не був забарвлений, то це були цифри: прості вузли — десятки, подвійні — сотні, потрійні — тисячі.

Прочитати такий лист було непросто. Важливе значення мала товщи-на шнурків, і те, як зав’язаний вузол, які вузли поряд. Так само, як зараз дітей навчають абетці, так і перуанських дітей навчали колись вузликової грамоти — квипу.

2-й і н д і а н е ц ь. У нас існує більш простий спосіб передавати ін-формацію. Якщо одне плем’я збиралося оголосити війну, воно надсилало іншому спис, стрілу або томагавк. Будь-кому було зрозуміло, що цей по-дарунок пахне кров’ю. В разі, коли йшлося про мир, надсилали тютюн і трубку.

У ч и т е л ь. Трубка у індіанців завжди символізувала мир. Зібравшись на нараду, вожді союзних племен сідали навколо багаття. Один з них за-курював трубку і передавав її сусіду. В урочистій тиші люлька миру обхо-дила всіх по колу.


Га й а в а т а. Я дуже шкодував, що люди не можуть передати своїм на-щадкам те, що вони самі знають і вміють. На жаль, здобуті знання зника-ють і розчиняються в часі.

1-й і н д і а н е ц ь. Тоді Гайавата винайшов писемність. Ось що гово-рить про це легенда.

З мішка він вийняв фарби, Всіх кольорів він вийняв фарби І на гладкій на бересті Багато зробив таємних знаків, Чудових фігур і знаків; Всі вони зображали Наші думки, нашу мову.

Білий круг був відомий як життя, Чорний круг був відомий як смерть; Далі йшли зображення Неба, Зірок, Місяця і Сонця, Вод, лісів і гірських вершин, І всього, що населяє Землю разом з людиною.

У ч и т е л ь. Наша третя зупинка — «Київська Русь».Ч е н ц і К и р и л о і М е ф о д і й. За дорученням візантійського

імператора ми склали абетку, яка стала попередницею вашого сучасно-го алфавіту. Вона називається кирилиця. Частину букв ми узяли з грець-кої, а решту спеціально створили для передачі звуків слов’янської мови. А взагалі, першу абетку вигадали фінікійці, тож назви букв відповідали назві тих предметів, форму яких нагадували. Перша буква алфавіту — «алеф», друга — «бета» — звідси «алфавіт», ну, а у нас — «аз», «буки» — звідси й азбука.

Учитель дякує гостям і підбиває підсумок уроку.Що ж нового дізналися учні?

ііі. Закріплення знань

Бесіда за питаннями1. Що таке археологія?2. Яким чином давні речі стають надбанням археологів?3. Чому археологію можна назвати «наукою про биті горщики»?4. Яким чином люди зберігали свою історію?5. Яким чином люди намагалися зафіксувати інформацію про події, що

відбуваються?6. Чому був необхідний договір між тим, хто писав, і тим, хто читав?7. Як змінювалося «письмо»?8. Чи існували «речі, що говорять»?


іV. домашнє завдання

Опрацювати підручник Власова В., Данилевської О. Вступ до історії України (К., 2005) на С.17–22 та В. Мисана на С. 15–22.

У зошитах виконати такі завдання:• 1–3 бали. Написати листа сусідові по парті, використовуючи ма-

люнки.• 4–6 балів. З’ясувати, хто був засновником слов’янської абетки.• 7–9 балів. Існує легенда, що скіфи, які населяли у давнину південну

Україну, послали одного разу своїм ворогам замість листа птаха, ми-шу, жабу і п’ять стріл. Припустіть, про що мав повідомити цей «лист»? (Свої припущення або існуючу версію стисло зафіксуйте в зошиті).

• 10–12 балів. Презентуйте будь-який український міф, легенду, казки, обрядові пісні на вибір. Дайте відповідь, про які історичні відомості ви дізналися, прочитавши їх.

література1. Ильин М. Сто тысяч почему. — Л.: Детская литература, 1989.2. Лонгфело Г. Песнь о Гайавате.3. Киплинг Д. Р. Как было написано первое письмо.

УРоК 3. РоЗКажи МеНІ, МоНеТКо!

Мета: засвоїти зміст понять «нумізматика», «монета», «аверс», «ре-верс», «легенда», «гривна»; продовжити роботу з формування навичок індивідуальної та роботи в парах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Вид уроку: урок-вистава.

Хід урОКу


У ч и т е л ь. Сьогодні на наш урок ми запросили гостей. З одним з них ви уже знайомі. Це — Історик.

І с т о р и к. Я пропоную вам, діти, здійснити дивну подорож у минуле нашої країни. Ми, вчені, здатні відтворити картини минулого, яке дослі-джуємо.

У ч е н ь. Але ж минуле — це те, чого не існує! Як можна вивчати те, чого немає? Які ж науки цим займаються?

І с т о р и к. З однією з таких наук ви почали знайомство цього року. І це, зрозуміло, історія.

У ч и т е л ь. Знання, які ви отримали на уроках історії, вам стануть у пригоді, щоб відгадати, хто за професією гість нашого уроку.


Зараз ми будемо працювати з вами в парах. Ваша задача — якомога швидше розв’язати кросворд і назвати науку, якою займається наш гість.

Кросворд

1

2

3

4

5

6

7

8

Питання1. Від словесних історичних джерел. (Усні)2. Батько української історії. (Грушевський)3. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо.

(Міф)4. У давнину — щорічний запис найважливіших подій. (Літопис)5. Місце перебування муз. (Музей)6. Вид історичних джерел. (Писемні)7. Наука про давнину. (Археологія)8. Наука, що вивчає життя людей у минулому. (Історія)

іі. пояснення нового матеріалу

Вчитель записує на дошці нові слова, з якими учні познайомляться під час уроку-подорожі й визначення яких вони мають записати в зошиті.

— У виділеному стовпчику кросворду ви прочитали слово «Нумізмат».Н у м і з м а т. Так, учні, я займаюся дивною наукою — нумізматикою.

Нумізма у перекладі з латини означає «монета», тобто я вивчаю історію монет. У кожного з вас є кишенькові гроші. Пригадайте, які вони.

Д і т и. Паперові та металеві.Н у м і з м а т. Так, а от у давнину роль грошей виконували різні това-

ри — худоба, прикраси, цінні хутра, мішки із зерном. Про що ви можете дізнатися, роздивляючись монети і купюри?

Д і т и. На грошах є Ярослав Мудрий... Богдан Хмельницький... Герб України... А іноді навіть якась будівля.


І с т о р и к. Скажіть, а чи можемо ми, дивлячись на гроші, відновити картину минулого?

Д і т и. Так!... Ні!..М о н е т а. Я — Монета. Що ж означає моє ім’я? Монета — латинське

слово. У Стародавньому Римі воно вживалося у сполученні Juno Moneta як один з епітетів імені богині Юнони. Моnео означає «попереджаю, за-стерігаю». Згідно з легендою, богиня попередила римлян, що їм загрожує землетрус. На знак подяки вони спорудили на вершині Капітолію храм і присвятили його Юноні Монеті, тобто Юноні Застережниці.

У другій половині IV ст. до н. е. при храмі відкрилася перша в Римі грошова майстерня, де було почато виробництво литих мідних ассів пе-люсткоподібної форми. З часом і майстерню, і монетну справу, і власне металеві гроші почали у переносному розумінні називати монетою.

Н у м і з м а т. У монети є своя спеціальна мова, наприклад: монетний тип — стійка композиція елементів, що зображаються, аверс — лицьова сторона монети, реверс — зворотна сторона, легенда — напис на монеті.

У ч и т е л ь. У нас ще гості. Знайомтеся — житель стародавньої Лі-дії — держави в Малій Азії.

Л і д і є ц ь. Саме у нас та в Давній Греції вперше виникли монети. Це сталося близько 9 тисяч років тому. Монети виготовлялися зі сплаву сріб-ла і золота, який називали електрум. Монети Ольвії, грецького міста на північному березі Чорного моря, навіть відливали у вигляді дельфіна, який вважався покровителем міста. Ці гроші використовувалися на тери-торії нашої країни.

У к р а ї н е ц ь. Перші гроші в Україні з’явилися 2 600–2 500 років то-му назад. Ці монети належали грекам, їх виготовляли із бронзи і срібла. Основною монетою Київської Русі була гривня. Гривнею спочатку нази-вали шийний обруч — жіночу прикрасу, а з часом і розрахункову одини-цю. Вагова гривня — 204,7 г срібла, гривня кун — 54 г срібла. Існували й більш дрібні гроші: ногати, різани, вевериці. Ці гроші ви можете поба-чити в музеї та на С. 9 атласу.

Що ви бачите на цих монетах?Д і т и. Зображення святого, тризуб...Н у м і з м а т. Перші золоті та срібні гроші в Київській Русі почали

карбувати за Володимира Великого і називали їх златником і срібником.

Робота з текстом підручника Див. підручник В. Власова, О. Данилевської на С. 23.У ч и т е л ь. Зараз ми з вами дізнаємося, як же виготовляли монети

в Київській Русі. Давайте прочитаємо текст підручника на С. 23.Для кращого сприйняття міняйло видає учням картки з інформацією

про монети.


І с т о р и к. Скажіть, а як виготовлялися монети в Київській Русі?Діти відповідають на питання.

І с т о р и к. Ці монети ми можемо побачити в нашому історичному музеї. Але минав час, і монети змінювали свій вигляд.

У к р а ї н с ь к и й к у п е ц ь. Я — купець київський. Торгую скрізь! Ось у минулому 1725 році, за новим стилем, до Москви на торги їздив. Але ціни у них зависокі! На запаси їстівні: четверть житньої муки — 30 коп., пуд (16,4 кг) коров’ячого масла — 60 коп, віз сьомги — 10 крб. 25 алтин, одна голова цукру — 4 гривні, лимон — 1,5 коп. Шуба з овчи-ни — 30–40 коп., оксамитова шуба, підбита соболем, — 70 крб.

М і н я й л о. Гривні українські міняю на московські! У Москві гроші різні ходять! Перераховую на рублі, полтиники, напівполтиники, гривні, алтини. Дрібні гроші — копійка, деньга, півшеляга — 100 коп. або 200 грошей, або 400 півшеляга. Полтиник — 50 коп., або 100 грошей, або 200 півшеляга. Напівполтина — 25 коп., 50 грошей, 100 півшеляга. Грив-ня — 10 коп., 20 грошей, 40 півшеляга. Алтин — 3 коп., 6 грошей, 12 пів-шеляга. Підходь! З чистого срібла гроші!


Індивідуальна роботаУ ч и т е л ь. Щоб не заплутатися в монетах, дітям в школах обов’язко-

во давали спеціальні задачки. Давайте й ми розв’яжемо таку.М і н я й л о. Нумо, дітки, хто швидше!На ярмарок селянин привіз 2 пуди житньої муки, півпуда коров’ячо-

го масла, 5 курей, 150 яєць, 2 вівці. Продавши все, селянин купив двом своїм синам по сорочці по 10 копійок за кожну. Скільки грошей селянин привіз додому, якщо у 1601 р. 4 пуди муки коштували 3 гривеників, пуд коров’ячого масла — 6 гривеників, 1 курка — 1 копійка, 15 яєць — 2 гро ші, 1 вівця — 4 алтини.

У ч и т е л ь. Наші гості хочуть поставити вам питання:1. Що означає нумізматика?2. Чому виникли гроші? Для чого вони були потрібні?3. Що виконувало роль грошей до появи монет? (Наведіть приклади)4. Із чого була зроблена перша монета?5. Що таке гривня?6. Хто такі міняйли?


1. Опрацювати відповідний текст підручника Власова В., Данилевської О. на С. 22–23, 25–28; С. 26–29.


2. Картки від Міняйли і Монети.М і н я й л о. А ось вам завдання на наступний урок — встановіть спів-

відношення грошей:• 1 деньга =... півшеляга;• 1 копійка = ... гроша ... півшеляга;• 1 грош = ... копійки ... півшеляга ... грошів;• 1 алтин = ... копійки ... півшеляга ... грошенят;• 1 п’ятак = ... копійок ... півшеляга ... грошенят;• 1 гривеник = ... п’ятака ... копійок ... гроша;• 1 полтина = ... копійок ... гривеників;• 1 рубль = ... копійок ... гривеників ... полтиники.

М о н е т а. А я вам прислів’я і приповідки про себе принесла, тож на наступний урок вам необхідно вставити у них пропущені слова! Може, що нового дізнаєтесь.• Деньга ...(облік) любить, а хліб — міру.• Малий ... (золотник), та дорогий.• ...(Копійка) рубль зберігає.

УРоК 4. ТаєМНІ сиМВоли

Мета: дати уявлення про допоміжні історичні дисципліни — сфрагіс-тику та геральдику; знати походження державних сиволів України; роз-вивати навички працювати в навчальних групах, формувати толерантне ставлення учнів одне до одного; познайомити та сприяти засвоєнню по-нять і термінів: «геральдика», «сфрагістика», «герб», «прапор», «державні символи»; виховувати шанобливе ставлення до символів Української держави.

Тип уроку: комбінований, з елементами рольової гри.обладнання: зображення державних символів України: Державного

Прапора, Малого Державного Герба, княжого герба Володимира Велико-го, козацьких клейнодів; робочий листок із завданнями (див. Додаток).

Хід урОКу

і. організаційний момент уроку

іі. актуалізація знань учнів

Метод «Мікрофон»Учитель пропонує учням закінчити речення: «Історія України — це

наука, яка ...»?


Робота по групахРозбивши клас на 3 групи, учитель пропонує учням виконати завдан-

ня № 1 на робочому листку.Після виконання завдання, групи презентують результати одне одно-

му, обговорюючи помилки та неточності у відповідях.

ііі. мотивація пізнавальної діяльності учнів

«Мозковий штурм»У ч и т е л ь. Нам варто підготуватися до мандрівки у Королівство ми-

нулих часів. По-перше, ми маємо позначити, що ми всі є представника-ми Української держави, адже там ми можемо зустрітися з численними відвідувачами, туристами. Як же нам розрізнити, хто з присутніх є пред-ставником тієї чи іншої країни?

Робота в зошитіПідсумовуючи висловлювання учнів, підводить їх до розуміння слів

«державні символи», а також пропонує вибрати з наведеного вище списку завдання № 1 слова, які ілюструють це поняття. (Герб, прапор, печатка)

У ч и т е л ь. Сьогодні ми, відвідавши Королівство минулих часів, заві-таємо в гості до пані Сфрагістики і Геральдики, щоб вони нам розповіли про історію та роль печаток і гербів у житті держави та кожного із нас.

IV. організація пізнавальної діяльності учнів

Евристична бесідаУ ч и т е л ь. Згадайте, які існують документи, що посвідчують особу?

(Учні згадують свідоцтво про народження, паспорт.) А чому вони мають значення документа, наприклад, папірця, на якому написане ваше пріз-вище. Справжність будь-якого документа доводиться печаткою, яка за-свідчує його достовірність. Зараз ми вирушаємо з вами у подорож до Ко-ролівства минулих часів, де ми завітаємо до замку, який уже багато століть належить представникам найбільш старовинного роду Істориків — До-поміжним історичним дисциплінам, зокрема, ми побуваємо на прийомі у пані Сфрагістики та Геральдики.

Рольова граП а н і С ф р а г і с т и к а. Дозвольте представитись, я — пані Сфрагіс-

тика, ось довідка, завірена печаткою, що посвідчує мою особу. Я маю бу-ти дуже підозрілою, адже саме печатка робить звичайний папірець доку-ментом. Сфрагістика — це наука, що вивчає печатки (учні записують визначення у зошити).

Ще у давнину правителі, видаючи накази, скріплювали їх власною печаткою. Згодом вельможі ставили печатки на заклеєні конверти, аби


ніхто, окрім адресата, не міг прочитати листа. Для цього до розплавлено-го воску чи сургуча на конверті прикладали печатку. Її застиглий відбиток засвідчував недоторканність послання. З часом цю функцію стали вико-нувати поштові штемпелі.

А традиція завіряти документи печаткою збереглася й донині. Власні печатки мають геть усі організації та установи.

Печатки правителі в древності мали І ними укази свої завіряли. Я впевнено знаю: князівську печатку Собою прикрасив наш тризуб спочатку, А нині ми бачим його на гербі. Про все це сфрагісти розкажуть тобі.

У ч и т е л ь. Якщо запечатаний конверт пані Сфрагістикою лист ста-вить на меті приховати зміст лист, то герби, запропоновані пані Геральди-кою, навпаки, мають якомога більше розповісти про його власника.

П а н і Ге р а л ь д и к а. Мій родовід дуже давній. Геральдика — це на-ука, що досліджує герби (визначення учні записують у зошиті). Роботи у мене завжди багато. Адже всі прагнуть отримати власний герб: знатні роди, держави, міста, середньовічні цехи. Цей знак засвідчував прина-лежність тієї чи іншої речі, земель, знарядь праці певній людині. Зобра-ження герба ви можете побачити на грошових знаках, печатках, офіцій-них документах державних установах.

Герб, який, наприклад, ви бачили у середньовічних рицарів, мав фор-му щита певної форми, на якому вміщувався короткий вислів-девіз, що пояснював зображення. Кожний колір, рослина, тварина, зображені на ньому, містили певний зміст і ставили на меті розповісти якомога більше про історію роду, чим займався чи уславився його володар.

Завдання1. Прочитайте відповідний уривок у підручнику, де розповідається про

історію Державного Герба України, та намалюйте його на аркуші.2. Згадайте, що саме і чому зображено на гербі вашого міста. Спробуйте

також його намалювати на аркуші, указавши, з якого часу він існує, та напишіть, що сиволізують елементи, вміщені на ньому.

Золотий непокірний Тризуб, Як птах золотий, в переливах, На прапорі грає, горить. Це знак наш, це фабрики й ниви, Це символ, що будем ми жить. Це хліб наш, вугілля і цукор, Степи плодовиті, моря... Це в праці змозолені руки,


Що подвигом завжди горять. Це наша любов, наша мужність, – Вогняний порив боротьби, Це наша згуртованість дружня, Це пісня нової доби... Це юність, це клич покоління, Що йдуть крізь життєву грозу, Це слава, Україно, – Золотий непокірний Тризуб.

V. перевірка та закріплення одержаних знань

У ч и т е л ь. Дякуємо за розповідь нашим шановним гостям — пані Сфрагистиці та Геральдиці. Тож давайте звіримо наші карти мандрівки у Королівство минулих часів.

Учні виконують завдання № 3 на робочому листку.

Vі. домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника В. С. Власова, О. М. Данилевської, С. 24–29, В. О. Мисана, С. 30–33; у зошиті намалювати герб своєї роди-ни і написати девіз та коментар до нього.

додаток

Робочий листок до уроку № 4 «Таємні символи»

Завдання № 1Прочитайте перелік історичних джерел, розбийте їх відповідно на1-а г р у п а. Речові джерела.2-а г р у п а. Письмові джерела.3-я г р у п а. Усні джерела.

1. Рештки поховань.2. Літописи.3. Прапор.4. Міжнародні угоди.5. Герб.6. Архітектурні пам’ятки.7. Печатка.8. Народні пісні.9. Прислів’я.

Завдання № 21. Намалюйте Державний Герб України.2. Намалюйте герб вашого міста та прокоментуйте зображення на ньому.


Завдання № 3Співвіднесіть терміни та їхнє визначення.

1) Архелогія а) Наука, до досліджує герби

2) Топоніміка б) Наука, що досліджує походження географічних назв

3) Хронологія в) Наука, що досліджує історію виготовлення, використання монет

4) Історія г) Наука, що досліджує історію за матеріальними залишками життя і діяльності людей

5) Музей д) Установи, де зберігаються пам’ятки минулого людей

6) Нумізматика е) Наука, що досліджує способи обчислення часу

7) Сфрагістика ж) Наука, що вивчає життя і діяльність людей у минулому

8) Геральдика з) Наука, що досліджує печатки

Відповіді: 1 г; 2 б; 3 е; 4 ж; 5 д; 6 в; 7 з; 8 а.

УРоК 5. ГеоГРафІЧНІ НаЗВи Та ІМеНа люДей В ІсТоРиЧНІй НаУцІ

Мета: формування початкових уявлень про етноніміку та топоніміку; знайомство з історичною картою та формування елементарних практич-них навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення гео-графічних назв та імен людей в історичній науці; виховувати в учнів ін-терес до історії.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу й формування практичних умінь і навичок.

форма проведення: урок-екскурсія.обладнання: карта України, атласи для 5 класу з історії, контурні зо-

браження України, ребуси.

Хід урОКу

і. мотивація діяльності

Учні заздалегідь отримують завдання — знайти походження назв «Україна», «Галичина», «Волинь», «Правобережжя», «Слобожанщина».

У ч и т е л ь. До школи надійшов лист з архіву. (Читає.)Шановні друзі! Співробітники нашого архіву запрошують вас на уяв-

ну екскурсію за темою вашого уроку.Під час відвідання нашої установи ви ознайомитися з визначенням

нових для вас термінів «топоніміка» та «етноніміка», «карта», отримаєте початкові практичні навички роботи з історичною картою.


А також ви познайомитеся з етнографічними районами України, ді-знаєтеся про походження географічних назв рідного краю та міста Києва.

Бажаємо вам, щоб ця екскурсія принесла задоволення, а найголовні-ше — нових вам знань, які знадобляться в майбутньому.

Успіхів вам!

Підготовчий етап (інструктуємо учнів про хід та правила екскурсії).— Для організації роботи під час екскурсії нам потрібно пройти п’ять-

ма маршрутами, кожен з яких складається з окремих зупинок. Весь шлях ви повинні зафіксувати в зошитах. Допомагати мені будуть учні.

іі. основний етап

Завданням нашої екскурсії є дослідження географічних назв та імен людей в історичній науці.

Якщо всі готові, то починаємо працювати.

Назву першого маршруту прочитаємо, коли розв’яжемо ребус.

Перша зупинка маршруту — «Наука».

Історичне лото


(За допомогою словника учні мають правильно дібрати відповідне значення термінів і понять, уміщених на картках, де пропущено визна-чення слів «топоніміка» та «етноніміка».)

За допомогою «Тлумачного словника» з’ясовуємо значення нових слів:

— наука, що вивчає, досліджує походження назв народів.

— наука, що досліджує географічні назви.

У ч и т е л ь. Наш маршрут — «Історико-етнографічний», в процесі якого ми детальніше познайомимося з етнонімікою.

1. Що досліджує наука «етноні міка»?2. З попереднього уроку ми довідалися про давні назви східнослов’ян-

ських племен — предків українців. Назвіть їх. (Поляни, древляни, сіве-ряни, дреговичі.)

3. Звідки походили назви племен? (Від назв тієї місцевості, де вони жи-ли, або ж, навпаки, — назва народу давала назву землям, що їх населяє.)

4. Через деякий час всі племена стали називатися русичами, а земля — Русь.

5. Коли вперше було вжито слово «Україна» і що воно значить?6. Давайте на стрічці часу зазначимо дату першої згадки слова «Україна»?

Скільки років тому це було? (2004 р. — 1187 р.)7. На парті заготовлене контурне зображення. Це наша Батьківщина.

Давайте нанесемо контурне зображення України в зошит. На що схо-же воно? (На озеро, на хмаринку, на дерево тощо.)

І вербичка, і калина, І ставочок, і хмарина, Все це рідна Україна. Все це рідна Батьківщина.

— Прекрасна й велика Україна, територія її поділена на різні істори-ко-етнографічні регіони: Галичина, Волинь, Полісся, Слобожанщина, Правобережжя. Назви цих регіонів уживаються з давніх часів, кожна з них має свою історію, є втіленням історичного минулого українського народу. Про історію походження деяких з них повідомлять мої помічни-ки, а ви за допомогою картосхеми запишете їх у зошит.

Учні повідомляють про походження назв історико-географічних ре-гіонів.


— Назву зупинки ми прочитаємо, розв’язавши загадку.

Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води? Що це? (Карта)

Карта — це зменшене в багато разів зображення за допомогою умов-них знаків усієї земної кулі чи окремих її частинок.

— Сьогодні ми познайомимося з історичною картою.Карта дозволяє відтворювати минуле не лише в часі, а й у просторі.Відкрийте атлас на сторінці 4.Щоб зрозуміти карту, треба уважно ознайомитися з умовними познач-

ками:... — межі розселення східнослов’янських племен,... — де саме жили наші предки.Знайдіть р. Дніпро.Назвіть, які племена жили на території нашої області.Знайдіть племена, що жили на лівому та правому березі Дніпра.Карта є важливим джерелом для дослідження географічних назв —

топонімів.Наступна зупинка маршруту — «Загадкові імена».

1. Згадайте науку, яка досліджує географічні назви. (Топоніміка)Одні назви мають давнє походження й збереглися дотепер, інші зник-

ли, залишивши по собі легенди й перекази. Усі вони багато можуть по-відомити про минулі часи.

2. Давайте з’ясуємо історію походження назв міст нашої області за:• ознаками природи;• особливостями рельєфу, водних об’єктів;• видами рослин;• за іменами, прізвищами, заняттями людей.

(Учні працюють з додатковим матеріалом.)

3. Загадки• Йшла людина біля річки

І знайшла три суми. Річка назву получила, А за нею місто.

(Суми)


• Чарівна, граціозна птаха Неймовірної краси Пливла по озеру вночі, Як щось казкове, дивне, чарівне. Хто бачив цю красу хоч раз, Ніколи не забуде місто те.

(Лебедин)• Бідні коні притомились,

Не могли вже далі йти. Все топтали і топтали, А ноги не йшли.

(Конотоп)• Серед глухих лісів

Лежить в глухому місті Це місто історичної доби.

(Глухів)

• Великий білий килим Куди не глянь лежить, Стоять ромашки білі, На берегах ріки.

(Ромен)

• Назва міста, де про тебе звістка, Дуже просто — Йде від річки — Блакитної стрічки, Від притоки шостої Чарівної, тихої Десни.

(Шостка)

— Топоніміка — це мова Землі, а Земля є книга, де історія людства записується географічними назвами.

Красо моя ти, Сумщино, Сумщино, Куди не кинь — барвистих слів розмай: Ромен, Боромля, Липова Долина, Березів Яр, Лука, Зелений Гай... Так зберігає мова калинова На ґронах дивних свіжості росу, Щоб у майбутнє музикою слова Нести душі народної красу.

Під час останньої нашої зупинки на маршруті ми познайомимось з народним переказом про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, який дійшов до нас із глибини віків. Це — ... (легенда) .


• Назвіть легенди, які ви знаєте.• Легенда про походження якого міста вам уже відома? (Києва)

Легенду розповідає учень.Учитель повідомляє про Максима Берлинського.

ііі. Закріплення матеріалу

У ч и т е л ь. Ми закінчили нашу уявну екскурсію. Наостанок ми при-красимо наше дерево пізнання. Листочки — це відповіді на питання:1. Яка наука досліджує походження назв народів? (Етноніміка)2. Що вивчає наука топоніміка? (Походження географічних назв)3. Коли вперше згадується слово Україна? (У 1187 р.)4. В якому історико-етнографічному регіоні ми проживаємо? (Слобо-

жанщина)5. Що є важливим джерелом для вивчення топоніміки? (Карта)6. На честь кого було названо місто Київ?7. Про кого з видатних українських істориків ви довідалися?

УРоК 6. ПоВТоРюВальНо-УЗаГальНююЧий УРоК За ТеМою «ЗНайоМсТВо З ІсТоРІєю»

Варіант 1

Мета: узагальнити знання учнів з історії, усвідомити її значення в житті людини; розвивати вміння робити висновки; викликати в учнів інтерес до курсу історії України і бажання вивчати її.

обладнання: зразки історичних джерел, карта, портретні зображення видатних українських істориків.

Тип уроку: урок узагальнення.Вид уроку: урок-гра.

Хід урОКу

і. Узагальнення й систематизація знань учнів

Повторення значення історичних понять за допомогою гри «аукціон»Клас ділиться на команди. Кожна команда за даний час повинна на-

звати якнайбільше понять з теми «Історія».Орієнтовний перелік: «історія», «історичні джерела», «літописи», «ар-

хеологія», «музей», «геральдика», «сфрагістика», «нумізматика», «архів», «хронологія», «символіка», «топоніміка», «міфологія», «кочовики», «слов’яни», «трипільці», «скіфи», «пергамент», «палеографія», «гривня», «тризуб».


іі. історичні ігри

Гра «Чи знаєте ви?»1. Як називається ваш край?2. Як називається ваша держава?3. Яка найбільша річка України?4. Як називається рідне село?5. Які племена проживали в давнину на території краю?6. На яке свято прикрашають оселю зеленню?7. В яку ніч розквітає квітка папороті?8. Слухняні дітки отримують подарунки, а неслухняні — ...?9. На яке свято печуть спеціальні кулічі?10. Яке дерево служило матеріалом для письма?

Гра «Відтворіть минуле»Діти, використовуючи запропоновані слова, повинні розповісти про

життя і заняття племені.Глечик, кінська збруя, золота прикраса.

Гра «Хто?»1. Відкрив трипільську культуру?2. Написав «Історію України-Русі»?3. Знайшов золоту пектораль?4. Написав історію козацтва?

Гра «Рибки»Діти по черзі ловлять рибок з написаними датами й одразу дають від-

повідь.

Гра «Відгадай слово»1. Перше слово — число, друге — частина тіла людини, разом — символ

влади. (Тризуб)2. У природі — це початок річки, а в науці — це основа вивчення чогось.

(Джерело)3. Перше — скорочена назва імені чоловіка, друге — перша буква в ал-

фавіті, разом — можливість керувати іншими. (Влада)4. Ця наука розповість про минуле. (Історія)5. Тільки вона може зберегти все, що створено людиною, і передати ін-

шим поколінням. (Пам’ять, книга)6. Предмет для гри в більярд, а також ім’я князя. (Кий)

Гра «Зашифровані слова»1. Рештки кісток, уламки, щіточка, лопата — археологія.


2. Пагорб, місто, Кий — Київ.3. Поселення, землеробство, глиняна хата, мальована кераміка — три-

пільці.4. Кочовики, воїни, цариця, пектораль — скіфи.5. Море, місто Херсонес, корабель, — греки.6. Землеробство, віче, дружина, бог Перун — слов’яни.7. Монахи, пір’я, події, письмо, чорнило — літописи.

Гра «Німа карта»Учитель показує об’єкт на карті, а учні мають назвати його.

Гра «Тип історичного джерела»Учитель показує зразки історичних джерел, а діти визначають їх тип.

Гра «Історичний діяч»Учитель показує портретні зображення видатних українських істори-

ків, а діти називають їхні прізвища.

Гра «Назвіть історичні поняття, що закінчуються на “Я”»

Палеографія

«Я»

Хронологія

Історія

Археологія

Міфологія

Етнографія

Гра «З ким або з чим пов’язані ці слова?»а) Курган (скіфи),б) бук (Буковина),г) пороги (Запоріжжя),д) Трипілля (трипільські племена),е) дзвін (Звенигородка),ж) вільха (Вільховець).

Гра «Історична вікторина»а) Людина, що займається історією.б) Наука, що вивчає історію за речовими джерелами.в) Запис подій за роками.


г) Сфрагістика — ... .д) Речові джерела — ... .е) Види історичних джерел: ... .ж) Основними заняттями слов’ян були ... .з) Палеографія — ... .і) Предки українського народу — ... .к) Українські гроші — ... .л) Матеріал для письма в Україні — ... .

ііі. підбиття підсумків і виставлення оцінок


Намалюйте у зошиті зразки жител: первісної людини, греків, скіфів, слов’ян.

Варіант 2

Мета: розглянути обставини, які спонукали первісну людину вико-ристовувати вогонь, способи його видобутку й використання; визначити наслідки, які мало для подальшого розвитку людини відкриття вогню; сприяти розвитку усної й писемної мови, мисленню, пам’яті; прищеплю-вати учням інтерес до дослідницької діяльності; виховувати повагу до культури інших народів.

Тип уроку: урок поглиблення й узагальнення знань.форма уроку: самостійна робота у поєднанні з евристичною бесідою.епіграф уроку: «Вогонь — це пожива для людського мозку».

Хід урОКу

I. мотивація навчання, визначення задач уроку

У ч и т е л ь. Виходячи з набутих раніше знань, сьогодні ми з’ясуємо:1. Яким чином наші предки навчилися використовувати і здобувати во-

гонь?2. Яке значення в житті первісної людини мав вогонь?3. Коли вогонь може нести людям добро, а коли — зло.

У ч и т е л ь. Цей урок буде цікавий вам тим, що ви будете працювати групами, робити власні маленькі відкриття, писати невеличкі літературні твори і — слухати історію.

II. актуалізація опорних знань

«Історична розминка»1. Як називалися наші предки, які вже мали навички до праці?


2. Що спонукало людину розумну опанувати безліч нових занять?3. Чого навчилася первісна людина?4. Коли і як у людини прокинулася цікавість, що виявилася сильнішою

за страх?5. Чому цікавість подолала страх?

III. поглиблення та узагальнення знань

Евристичне дослідженняУчитель ставить питання, на яке учні намагаються дати відповідь са-

мостійно.• Як наш стародавній предок познайомився з вогнем?

Учні зачитують свої варіанти відповіді.

Бесіда з учнямиУ ч и т е л ь. Уявіть, що ви опинилися на безлюдному острові.

1. До яких би дій ви вдалися, щоб здобути собі вогонь?1. Як би ви зберігали вогонь?2. Як би ви намагалися використовувати вогонь?4. Що, на ваш погляд, змінилося в житті людині, коли вона опанувала

вогонь?5. Що розвинулося в людини з відкриттям вогню? (Мислення, мова, уява,

колективізм)

IV. Узагальнення отриманих знань

У ч и т е л ь. У вашому житті ви щодня зустрічаєтеся з поняттям «во-гонь». Наведіть, будь ласка, приклади вживання сучасною людиною сло-восполучень з цим словом.

Учні дають орієнтовні відповіді:а) вогонь житла;б) вогонь комину;в) вогонь кухні;г) вогонь плити;д) вогонь лампад;е) вогонь багать;ж) родинне вогнище;з) вогонь душі;і) вогонь серця.

Робота в групах1-а г р у п а. Визначити, яке зло може завдати людині вогонь.2-а г р у п а. Визначити, яке добро може принести людині вогонь.


Представники груп повідомляють про результати обговорення завдань у групах. Підсумовуючи, учитель наголошує, що відкриття вогню відігра-ло у подальшому розвитку первісної людини надзвичайно важливу роль.

V. підбиття підсумків уроку

1. Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?2. Чого ви сьогодні навчилися?

VI. домашнє завдання

Зробити малюнок «Використання вогню сучасною людиною». Під-готуватися до тематичної атестації.

УРоК 7. ТеМаТиЧНе оцІНюВаННЯ За ТеМою «ЗНайоМсТВо З ІсТоРІєю»

Мета: закріпити знання учнів, ви явити недоліки в знаннях, розвива-ти логічне мислення, допитливість, кмітливість, збудити інтерес до ново-го предмета — історії.

Тип уроку: повторювально-узагальнювальний. форма уроку: урок-подорож з елементами гри.обладнання: ребус, кросворд, портрети українських діячів, предмети-

лоти.Підготовча робота:

• клас ділиться на команди, учні обирають командирів, назву, готують маршрутний лист, емблему, пояснюють її;

• попереднє домашнє завдання: «Для чого потрібно вивчати історію?».

організаційний момент: система оцінювання проста: за кожну пра-вильну відповідь команда отримує жетон; перемагає команда, що збере найбільшу кількість жетонів; за правилами команда може надавати допо-могу товаришу; за порушення дисципліни знімається один жетон; капі-тани фіксують відповіді на маршрутному листі.

Хід урОКу

і. мотивація уроку

У ч и т е л ь. Сьогодні до школи надійшла телефонограма з туристич-ної фірми. Нам з вами запропоновано незвичайну подорож. Щоб отри-мати право нею скористатися, нам необхідно з’ясувати, куди саме ми вирушимо. Відповідь ми отримаємо, якщо правильно розв’яжемо ребус, внесений до маршрутного листа.


ліс тортВиконавши правильно завдання, діти називають маршрут, за яким

відбуватиметься подорож до країни під назвою «Історія».

іі. Виконання завдань

У ч и т е л ь. Подорожуючи країною «Історія», ми маємо добре орієн-туватися у часі, щоб мати змогу повернутися у наше, ХХІ ст. (Кожній з команд дається окреме завдання.)

1. Визначити століття.

1917 р. 1212 р. 1819 р. 808 р.

1754 р. 1615 р. 1999 р. 716 р.

1877 р. 1315 р. 1515 р. 51 р.

2. Коли починається:

16 ст. 7 ст.

11 ст. 1 ст.

21 ст. 10 ст.

3. Коли закінчилося:

14 ст. 5 ст.

19 ст. 7 ст.

9 ст. 20 ст.

Зупинка перша «археологічна»Фронтальне опитування учнів

• Що таке археологія? • Кого називають археологами? (Розповідь про працю археологів.) • Назвіть видатного українського археолога XIX століття? • Яке відкриття зробило його видатним? (Розповідь про В. Хвойка, який

відкрив трипільську археологічну культуру.) • Де знаходяться, зберігаються, вивчаються речові пам’ятки? • Які музеї є в нашому місті?

Зупинка друга «Палеографічна, або Таємниці слова»Бесіда з учнями

• Що вивчає палеографія?


• Які матеріали використовувалися у давнину для створення рукопис-них книжок?

• Які з них використовували давні слов’яни? • Історикам допомагає вивчати минуле усна народна творчість, до якої

відносимо...• Що таке міф? (Конкурс серед команд на знання міфів та легенд

слов’ян) • Як називаються установи, де зберігають, впорядковують писемні

пам’ятки?

Зупинка третя «Художній музей»У ч и т е л ь. Під час оформлення експозиції в нашому музеї загубили-

ся підписи до цих шести портретів, на яких зображені видатні діячі історії нашого народу. Співробітники музею дуже просили нас допомогти вста-новити прізвища цих дія чів за допомогою уривків з тексту екскурсії.1. За фахом — історик, але мав поетичний хист. Досліджував таємниці

і загадки українського степу. В 1971 р. знайшов скіфську пектораль, яка зробила його видатним? (Б. Мозолевський)

2. Літописець часів Київської Русі, що жив і працював при Києво-Пе-черському монастирі, автор «Повісті минулих літ». (Нестор)

3. Чех за походженням, все своє життя присвятив дослідженню історич-ного минулого українського народу. У кінці ХІХ ст. відкрив трипіль-ську археологічну культуру. (В. Хвойка)

4. Художник ХХ ст., малював плакати, створив ілюстрації до української абетки, до книги І. Кот ляревського «Енеїда», брав участь в оформлен-ні ескізів до українських грошей — гривень, автор Державного Герба доби Української Народної Республіки. (Г. Нарбут)

5. Історик, літературознавець, дослідник усної народної творчості, гро-мадський діяч. Його називають «батьком української історії». Очолю-вав Українську Центральну Раду. (М. Грушевський)

6. Освіту здобув у Київській академії, в історичну науку увійшов як ав-тор першої історії української столиці, автор «Короткого опису Киє-ва», «Історії міста Києва». (М. Берлинський)

Зупинка четверта «Геральдична»Бесіда з учнями

• Що таке герб? • Як і де зображувалися герби? • Як називається наука, що вивчає герби?• Що являє собою Державний Герб України? • Що зображено на гербі нашого міста?


Зупинка п’ята «Монетна»Бесіда з учнями

• Яка наука досліджує монети? • Чому монети є цінним історичним джерелом?

Зупинка шоста «Історичний аукціон»Предмети-лоти оцінюються в п’ять жетонів, кожна команда обирає

предмет-лот, розповідає про нього. (Монета, папірус, зображення герба тощо)

Зупинка сьома «Загадкова»Бесіда з учнями

• Що вивчає етноніміка?• До якої гілки європейського народу відносяться українці? • Як жили в давні часи слов’яни? • Які назви мали слов’янські племена, які проживали на сучасній тери-

торії України? • Що досліджує топоніміка? • Що ви знаєте про походження назви свого міста, регіону, села?

Зупинка восьма «ерудит» Команди якомога швидше мають розв’язати кросворд, вміщений

у маршрутному листі.

3

1 4 5 6

2

1. Запис подій за літами (роками). (Літопис)2. Давній кочовий народ, який проживав на території України, створив

свою державу. Своїх вождів ховали у великих курганах. (Скіфи)


3. Умовне позначення певної території, на якому нанесено назви гео-графічних об’єктів (річок, гір, міст та ін.). (Карта)

4. Це цінне історичне джерело, на якому зображували портрети волода-рів, державні символи і використовували для купівлі і продажу або накопичення. (Монета)

5. Головний елемент Державного Герба України. (Тризуб)6. У перекладі з грецької мови це слово означає «переказ», відтворює

уявлення давніх народів про світ та його будову. (Міф)

(Ключове слово — «Історія»)

ііі. Заключне слово вчителя

• Для чого потрібно знати історію?• Чого ви чекаєте від уроків історії?

IV. підбиття підсумків

Визначення переможців, ставляться відповідні оцінки.

V. домашнє завдання

Скласти ребус, кросворд на 5 запитань до розділу.

тема 2. княжа рУсь-Україна

УРоК 8. ДеРжаВа З цеНТРоМ У КиєВІ. ПеРшІ КНЯЗІ

Мета уроку: познайомити учнів з життям і діяльністю перших київських князів, створити їхні образні портрети, продовжити формування навичок самостійної та групової роботи, розвивати уміння чітко й логічно вислов-лювати свої думки, продовжити формування хронологічних навичок.

Тип уроку: систематизації та узагальнення з елементами засвоєння нових знань.

Вид уроку: створення історичного портрета.Випереджаюче завдання: учням заздалегідь пропонується прочитати

легенди та оповідання про перших київських князів. (Див. Історія Украї-ни в казках та легендах / Під ред. О. А. Волосевич. – Л.: Аверс, 2001. — С. 12–16; 19–37.)

Хід урОКу


• Назвіть імена київських князів, про яких ви читали в підручнику удома?

95Тема 2. Княжа Русь-Україна

Учні згадують імена перших київських князів, учитель записує їх на дошці в порядку їх правління. (Розвиток хронологічних умінь)

Учитель пропонує учням розповісти, що з прочитаного удома вони запам’ятали.

Коли всі відповіді прозвучали, учням дається завдання записати в зо-шитах імена київських князів в порядку їх правління.

іі. Вивчення нового навчального матеріалу

Самостійна робота з текстом підручника за методом «Критичного мислення» (С. 43–45 підручника В. Власова та О. Данилевської)Учитель пропонує дітям для систематизації та перевірки правильнос-

ті виконання хронологічного завдання прочитати текст підручника, роб-лячи олівцем примітки на полях: «+» — вже відома інформація та «–» — нова інформація.

Після прочитання тексту відбувається порівняння результатів хроно-логічного завдання і підбиття підсумків цього етапу уроку.

Учні: « Я дізнався ...».В результаті обговорення стає зрозумілим, яка інформація була для

учнів новою.Вчитель стисло розповідає про Нестора-літописця та його головну

працю «Повість минулих літ».

Практична роботаВиконується як у парі, так і в малій групі.Вчитель роздає учням картки з практичними завданнями (картки із

завданнями додаються).Після виконання практичної роботи вчитель вибірково перевіряє її

виконання, учні в разі необхідності вносять зауваження і зміни.

ііі. домашнє завданняОпрацювати матеріал підручників В. Власова та О. Данилевської на

С. 41–46; В. Мисана — на С. 43–47.

додатокЗавдання практичної роботи

1. Хто і за яких обставин міг виголосити наведені слова? Співвіднесіть наведені висловлювання з іменами князів (цифри), яким вони нале-жать (букви).

Що сказано? Ким, коли, кому, у зв’язку з чим?1 2

1) «Ви не князі і не князівського роду, а я князь»

а) Кияни князю Святославу


1 2

2) «Хай Київ буде матір’ю містам росій-ським»

б) Олег перед убивством Аскольда і Діра

3) «Якщо повадиться вовк до овець, то перетягне все стадо, якщо не уб’ють його, так і тут, якщо не уб’ємо його він нас всіх погубить»

в) Святослав, ідучи на ворога

4) «Ти, князь, чужої землі шукаєш і охо-роняєш, а свою покинув, тільки нас не забрали печеніги...»

г) Олег, захопивши владу в Києві

5) «Йду на ви...» д) Древляни про Ігоря, що вирішив зібрати повторну дань

Відповідь. 1 б, 2 г, 3 д, 4 а, 5 в.

2. Поєднайте стрілочками ім’я князя та факти його біографії.

1) Спалила місто Ікоростень а) Аскольд і Дір2) Був убитий деревлянами б) Олег3) Загинув у битві з печенігами в) Ігор4) Київські князі, попередники Олега г) Ольга5) Прибив щита на воротах Царьграда та прийняв смерть «від коня свого»

д) Кий, Щек і Хорив

6) Засновники міста Києва е) Святослав

Відповідь. 1 г, 2 в, 3 е, 4 а, 5 б, 6 д.

3. Хронологічна задача. (Наводиться за підручником: Власов В., Данилев-ська О. Вступ до історії України, 2005. — С. 45.)Щоб встановити мирні відносини з Візантією, княгиня Ольга здій-

снила подорож до Константинополя. На думку істориків, вона відбулася у 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імперато-ра, учасника цієї події Костянтина Багрянородного. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської княгині, вказавши не лише дати, коли це сталося, а й дні тижня, на які ті припали. Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до Константинополя. Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що на той час, коли загинув його батько князь Ігор, йому виповнилося 3 роки.

Відповідь. (957 — 945) + 3 = 15.

УРоК 9. РоЗКВІТ КиїВсьКої РУсІ

Мета: познайомити учнів з діяльністю Володимира Великого та Яро-слава Мудрого; сприяти формуванню власної позиції в системі мораль-


них цінностей, вміння працювати за алгоритмом «Характеристика істо-ричного діяча».

Тип уроку: засвоєння нових знань та формування нових умінь та на-вичок.

Вид уроку: практична робота на основі тексту підручника.Поняття і терміни: тризуб, імператор, релігія, християнство, десятина,

«Руська правда», «Повість минулих літ», реформа.основні дати та події:

• 988 р. — хрещення Русі;• 1019–1054 рр. — правління Ярослава Мудрого;• 1036 р. — розгром печенігів Ярославом Мудрим.

Постать в історії: Володимир Великий, Ярослав Мудрий.обладнання: підручник, атлас, зображення князів.

Хід урОКу

і. актуалізація опорних знань

Питання на повторення1. Коли і ким був заснований Київ?2. Розкажіть про княгиню Ольгу.3. Кого з князів називають завойовником та чому?4. Чому вчені вважають Нестора одним з перших професійних істо-

риків?

Вчитель оголошує тему уроку.

іі. Викладення нового навчального матеріалу

Учитель формулює поняття «реформа», яке учні записують у зошит.У ч и т е л ь. Починаючи з Х ст. Руська земля стає «відома й чута в усіх

кінцях землі». Найбільша заслуга в цьому князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Вони здійснили багато змін у державі.

Групова роботаВчитель пояснює умови роботи на уроці та нагадує про алгоритм ро-

боти в групі.

Алгоритм роботи в групі1. Кожен член групи має бути сумлінним щодо своїх товаришів та пра-

цювати в повну силу.2. Уважно, не перебиваючи, вислуховуйте кожного учня в групі, що від-

повідає.3. Говоріть коротко і ясно, щоб всі могли висловитися.


4. Підтримуйте один одного, незважаючи на розбіжності.5. Доки висуваються пропозиції — ніякої критики (всі пропозиції запису-

ються на листку, потім всі вони обговорюються).6. Дотримуйтеся правила діалогу — не перебивайте того, хто говорить.

Дайте йому можливість висловитися.7. Використовуйте під час обговорення такі слова: «Я вважаю...», «Мені

здається...», «Вибач, але на мою думку...».8. Під час роботи необхідно з повагою ставитися до товаришів: відкида-

ючи запропоновану ними ідею, робіть це ввічливо.9. Якщо нема бажаючих висловитися, діє правило: починає перший від

капітана групи за годинниковою стрілкою.10. Капітан встановлює розбіжності в думках, разом з усіма обирає

кращі.11. Виступати від імені групи почесно. Того, хто виступає, обирає та го-

тує група.

Вчитель заздалегідь роздає учням алгоритми до характеристики істо-ричного діяча. (Алгоритм подано з урахуванням віку учнів і теми уроку.)

Алгоритм до характеристики історичного діяча1. Назвіть час і місце правління князя. Які події вплинули на становлен-

ня його як особистості.2. Розкажіть про найкращі риси характеру князя. Визначте ступінь відпо-

відності особистих якостей задачам, які вирішував історичний діяч.3. Які зміни проводив в державі даний історичний діяч?4. У чому полягало значення діяльності даної історичної особи?5. Дайте власну оцінку історичної особи та її діяльності.

Постановка задачі на етапі вивчення нового матеріалуВчитель ставить задачу групам учнів, визначає час роботи.

1. Діяльність Володимира Великого.2. Діяльність Ярослава Мудрого.

Презентація підсумків роботи на етапі вивчення нового матеріалуКожна група презентує результати своєї роботи, учні заносять у зо-

шит основні положення доповідей.Якщо необхідно, вчитель коригує відповіді учнів.


Історичне фехтуванняУ ч и т е л ь. Тепер вам належить довести, що ви добре попрацювали

«слухачами». Даю завдання групам: скласти по 4 питання та поставити їх своїм товаришам.


IV. підбиття підсумків уроку

Учитель оцінює роботу груп, активність учнів, дотримання алгоритму «Характеристика історичного діяча».


Опрацювати матеріал підручника В. Власова, О. Данилевської на С. 46–55; В. Мисана — на С. 48–56.

УРоК 10. сКРУТНІ Часи КиїВсьКої ДеРжаВи

Мета: дати уявлення про події історії Київської Русі періоду роздроб-леності та встановлення панування монголо-татарів, діяльність князя Володимира Мономаха; розвивати навички орієнтації у часі, читання та переказу історичного тексту, знаходити логічні зв’язки між подіями.

Тип уроку: комбінований.обладнання: підручник В. Власова та О. Данилевської, історичний

атлас для 5-го класу; робочий листок із завданнями до уроку.

Хід урОКу

і. актуалізація знань учнів

орієнтуємося в часіУчитель розподіляє клас на два варіанти.

Завдання1-й в а р і а н т. У хронологічному порядку назвати імена князів, що

посідали київський престол протягом ІІ половини Х — І половини XI ст.2-й в а р і а н т. З наведених цифр доберіть найбільш видатні події

з історії Київської Русі Х–ХІ ст. Назвіть подію, що сталася цього року.1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 0.

Виконавши завдання, учні презентують свої варіанти відповідей.

іі. мотивація пізнавальної діяльності учнів

Будуємо історичний ланцюжокУ ч и т е л ь. На попередньому уроці ми з вами говорили про досяг-

нення Київської Русі Х — першої половини ХІ ст. Але вже через 15 років по смерті Ярослава Мудрого між його синами спалахнула війна за владу. Як, на ваш розсуд, чи існує зв’язок між цим фактом і темою нашого уроку?

Щоб дати відповідь на це питання, я попрошу вас виконати завдання № 1, подане на робочому листку.


ііі. основна частина уроку

У ч и т е л ь. Лише ненадовго вдалося князю Володимиру Мономаху (1113-1125) відновити спокій на землях Київської Русі та дати відсіч по-ловцям. Але не тільки успішною боротьбою з ворогом уславився цей князь. Прочитавши підручник на С. 59–62, ви зможете заповнити про-пуски у запропонованій вам таблиці. (У більш слабких класах це завдання можна дати учням виконати вдома.)

У ... р. посів престол у Києві

Написав літе-ратурний твір...

Припинив ... між князями

Володимир Мономах

Здійснив низку походів проти...

... міжнародний авторитет Русі

Передав владу сину...


Володимир Мономах воював з:а) візантійцями;б) печенігами;в) половцями;г) монголами?

У ч и т е л ь. Кого з числа народів, що вели війни з русичами, у цьому завданні було згадано вперше?

У 1223 р. половців заступили нові вороги, що прийшли з Азії, — монголи.

Робота з картою по групахУ ч и т е л ь. За атласом на С. 10–11 простежте шлях монгольських за-

войовників і позначте землі Південно-Західної Русі, підкорені ними: 1-а г р у п а. У 1239 р. 2-а г р у п а. У 1240 р. 3-я г р у п а. У 1241 р.

Про виконання завдання представники груп звітують біля карти, по-казуючи території завоювань. Решта учнів фіксують матеріал у зошиті.

ЗавданняВи маєте дібрати факти з числа запропонованих, щоб встановити, до

яких наслідків у житті Київської Русі призвела війна між синами Яросла-ва, проставивши відповідні номери в історичному ланцюжку.


1. Війна між синами та онуками Ярослава Мудрого за владу і землю.2. Розпад Київської Русі на окремі князівства, які не хотіли коритися

Києву.3. Посилення нападів половців.4. Послаблення військової могутності Київської Русі.5. Смерть Ярослава Мудрого.6. Занепад Київської Русі.


1. Опрацювати відповідний матеріал підіручника.2. «Повість минулих літ» закінчується 1113 р., тобто приходом до влади

в Києві Володимира Мономаха. Спробуйте продовжити літопис до 1125 р. в 5 реченнях і назвіть цей уривок.

3. Поміркуйте.Володимир Мономах залишив у спадщину літературний твір «По-

вчання дітям». Ось деякі з настанов, які заповідав Великий князь своїм дітям майже тисячу років тому.

«Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лі-нуйтеся, а за всім дивіться,... щоб не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого.

Лжі бережіться, і п’янства, бо в сьому душа погибає і тіло. Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, то що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не ми-нуть, не привітавши, добре слово йому подайте».

Які моральні принципи, викладені автором, не втратили свого зна-чення до наших днів?

УРоК 11. ГалицьКо-ВолиНсьКа ДеРжаВа — сПаДКоєМицЯ КиїВсьКої РУсІ

Мета: познайомити з історією «першого українського королівства», з постатями князів Романа Мстиславича та Данили Романовича; розви-вати навички роботи з історичною картою; удосконалювати хронологічні уміння, давати коротку характеристику історичному діячеві, визначати тривалість та послідовність подій, формувати пізнавальний інтерес учнів щодо вивчення історії, виховувати повагу до минулого власного народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.Види роботи з учнями: індивідуальна, групова.Поняття та терміни: бояри, Львів, Золота Орда, татари, угорці, поляки.


основні дати та події:• 1199 р. — утворення Галицько-Волинської держави;• 1205–1264 рр. — князювання Данила Романовича;• в 1256 р. — перша письмова згадка про Львів.

особистість в історії: Роман Мстиславович, Данило Романович.обладнання уроку: підручник «Вступ до історії України» В. Власова,

О. Данилевської або В. Мисана, атлас, зображення князів.

Хід урОКу

і. організаційний момент

іі. актуалізація знань

Робота учнів із завданнями на картках.

Картка № 1Розв’язавши кросворд, ви отримаєте назву документа, який видавав-

ся князям на підтвердження права на князювання.

1

2

3

4

5

Питання1. Залежність від Золотої Орди. (Ярмо)2. Військове знаряддя для руйнування мурів. (Таран)3. Кочовики, з якими вів боротьбу Володимир Мономах. (Половці)4. Ім’я хана, під проводом якого монголо-татарське військо захопило

Київ. (Батий)5. Місце, де сталася перша битва між русичами та монголами. (Калка)

Картка № 21. Що означає термін «роздробленість»?2. Назвіть відомі вам причини роздробленості Київської Русі.

Картка № 3Розв’яжіть хронологічну задачу.Під час розкопок на місці Десятинної церкви, зруйнованої під час

захоплення Києва монголо-татарами, було знайдено меч, щит, срібні


медальйони та ювелірні інструменти для виготовлення жіночих при-крас.1. Скільки часу ці речі пролежали в землі, якщо розкопки на місці Деся-

тинної церкви проводилися в ХХ ст.?2. В якому столітті сталася подія, про яку йдеться в завданні?3. Скільки років тому сталася ця подія?

ііі. Вивчення нового навчального матеріалу

Індивідуальна робота з текстом підручникаУчитель знайомить учнів з правилами роботи з текстом. На першому

етапі (читання вголос під керівництвом вчителя, вчитель обов’язково по-казує приклад такої роботи) учнів просять прочитати фрагмент тексту та дібрати найбільш відповідне слово, що характеризує цей навчальний текст.

На другому — охарактеризувати фрагмент тексту однією фразою.На третьому — знайти секрет, особливість, без якої даний фрагмент

тексту був би позбавлений значення.Слова, фрази та знайдений секрет записуються в зошит.Учитель пропонує дітям відкрити підручники на С. 62 та почати ро-

боту над текстом.По завершенні читання вчитель пропонує учням по черзі ознайомити

всіх з результатами роботи та разом з дітьми визначає того, хто найбільш точно та оригінально виконав завдання.

Текстова вікторинаУчитель пропонує учням об’єднатися в групи для проведення тексто-

вої вікторини. Для цього клас ділиться на групи та отримує завдання при-думати питання-загадку до кожного абзацу тексту.

Потім вчитель пропонує по черзі кожній з груп ставити питання-за-гадки одна одній. Задача тих, до кого звертаються, — відповісти на пи-тання та визначити, якого абзацу в тексті воно стосується.

іV. підбиття підсумків уроку

Учитель оцінює учнів з урахуванням активності на уроці, рівня засво-єння нового матеріалу, участі роботи в групі.


Опрацювати текст параграфа підручника В. Власова та О. Данилев-ської на С. 62–68; В. Мисана — на С. 62–66.


УРоК 12. КУльТУРа РУсІ-УКРаїНи. сВІДКи МиНУлоГо

Варіант 1

Мета: повторити, узагальнити та закріпити матеріал теми, поглибити знання з історії культури Київської Русі; формувати навички роботи в гру-пах, складати опис ілюстрації, працювати з додатковою літературою.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.форма уроку: урок-подорож.обладнання: портрети, пронумеровані картки, малюнок з кросвор-

дом, грамзапис «Плач Ярославни», слайди із зображенням Софійського собору; ілюстрація із зображенням слов’янського селища, плакати, на яких написані девіз уроку і кросворд, репродукція картини В. М. Васне-цова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями».

Хід урОКу

і. організаційна частина уроку

У ч и т е л ь. У кожного мандрівника є щоденник, куди він занотовує подорожні враження. Ваш зошит сьогодні перетвориться саме на такий путівничок, де вам належить записати маршрут нашої подорожі. Попли-вемо ми з вами на кораблі, який називається «Либідь».

іі. основна частина уроку

— У вас на партах лежать портрети, що відтворюють різний настрій лю-дей. Виберіть, яке з цих зображень відповідає вашому настрою, і покажіть мені та нашим гостям. Отже, ми вже вирушили у подорож, подолали багато миль, і наш корабель приплив до слов’янського селища (показати плакат).

Зупинка 1 — «слов’янське селище»— Але, щоб увійти до селища, потрібно пройти через фортецю (виві-

шує на дошці кросворд). Фортеця складається з п’яти башт. Ворота цих башт розкриються тоді, коли ви відгадаєте слова, приховані в кросворді. Я читатиму завдання і запропоную три варіанти відповіді. Вам потрібно вибрати правильний варіант і підняти картку з номером відповіді. Картки лежать у кожного на парті.

Завдання 1Щоб потрапити у першу башту, скажіть, як називалося зображення

або візерунчастий малюнок, зроблений з окремих, щільно укладених один до одного і закріплених будь-яким розчином шматочків кольорово-го скла або камінчиків.а) Фреска;


б) мозаїка;в) ікона.

Правильна відповідь — картка № 2 — «мозаїка».

Завдання 2Назвіть науку, яка досліджує життя людей у минулому.

а) Історія;б) етнографія;в) археологія.

Правильна відповідь — картка № 1 — «історія».

Завдання 3Як звали наших давніх предків, що жили понад півтори тисячі років

тому на території сучасної України?а) Половці;б) монголо-татари;в) слов’яни.

Правильна відповідь — картка № 3 — «слов’яни».

Завдання 4Як називалося військовий загін русичів на чолі із князем?

а) Рать;б) військо;в) дружина.

Правильна відповідь — картка № 3 — «дружина».

Завдання 5Вам залишилося виконати останнє завдання, щоб пройти через фор-

тецю. Назвіть ім’я князя Київській Русі, за часів якого була створена пер-ша збірка законів «Руська правда«, зведено Софійській собор.а) Ярослав;б) Аскольд;в) Ігор.

Правильна відповідь — картка № 1 — «князь Ярослав».

У ч и т е л ь. Оскільки наш корабель стоїть біля слов’янського селища, пригадайте, що ви знаєте про життя слов’ян. Для цього вам знадобиться підручник.

1-а г р у п а. У підручнику знайдіть слова, які характеризують муж-ність і сміливість слов’янських воїнів.

2-а г р у п а. У підручнику знайдіть слова, в яких говориться про хо-робрість князя Святослава.

Учні знаходять і зачитують потрібні уривки з тексту.


Зупинка 2 — «Давній Київ»У ч и т е л ь. Наша подорож продовжується. Наш корабель дістався

столиці Київської Русі — міста Києва. Тут ми познайомимося з культу-рою Київської Русі. Окрасою Києва були такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор, Золоті ворота, Успенський собор, ряд кам’я-них князівських теремів.

При Софійському соборі за часів Ярослава Мудрого було створено перше велике зібрання рукописних книг. На думку дослідників, бібліоте-ка налічувала 950 томів. На жаль, вона зникла безслідно. Учені вважають, що вона, очевидно, знаходиться в одному з нерозкритих підземель, яких в Києві чимало.

За часів Ярослава Мудрого при церквах і монастирях відкривалися школи, куди приймали на навчання малолітніх хлопчиків. А при Андріїв-ському монастирі в Києві діяла школа для дівчаток.

За часів Київської Русі набули поширення билини — поеми, присвя-чені важливим подіям, особливо боротьбі з ворогами. Серед них: «Ілля Муромець і Соловій-розбійник», «Добриня Микитович і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змій». Було написано багато літописів і творів — «Сло-во про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Ізборник» Святослава Ярославича, «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Сьогодні ви дізнаєтеся про два найзначніші твори тих років «Повість минулих літ» і «Слово о полку Ігоревім».

Розкажуть про них ваші однокласники, що отримали випереджальне завдання.

Двоє учнів розповідають про «Слово о полку Ігоревім».

У ч и т е л ь. А зараз ви послухаєте невеличкий уривок із цього тво-ру — «Плач Ярославни». Слухаючи грамзапис, уважно розгляньте вистав-ку малюнків, які ілюструють «Слово о полку Ігоревім».

По закінченні прослуховування запису учні складають опис за ма-люнками до «Слова».

Двоє учнів розповідають про «Повість минулих літ». Решта учнів, уважно розглянувши портрет Нестора-літописця, розповідають про те, як створювалися літописи.

У ч и т е л ь. Молодці, діти! Добре впоралися із завданням.Наші гості-старшокласники підготували для вас вірш «Песнь о Ве-

щем Олеге», написаний великим російським поетом О. С. Пушкіним.

Питання1. Хто такий Олег?2. У якому столітті правив Києвом?3. З ким воював?


— Зараз ви потрапите на екскурсію в Софійській собор. Допоможе нам у цьому викладач курсу світової художньої культури.

Показ слайдів і розповідь викладача.

Питання1. На честь якої події було збудовано Софії Київську?2. За часів якого князя?3. Які елементи використовувалися для оздоблення собору?4. Як ви думаєте, чому зображення Софії Київської вміщено на україн-

ській гривні?

— Наша подорож добігла кінця. Давайте перевіримо, наскільки уваж-но ви слухали. Відповідайте на такі питання;1. Хто був автором «Повісті минулих літ«? (Нестор)2. Яке місто було столицею Київської Русі за часів князювання Яросла-

ва Мудрого? (Київ)3. За часів якого князя була написана перша збірка законів «Руська

правда«? (Ярослава Мудрого)4. Який князь заснував місто Київ? (Кий)5. Хто був батьком Ярослава Мудрого? (Володимир)

У ч и т е л ь. Ви добре впоралися із завданням. А зараз покажіть мені і нашим гостям ваш настрій, вибравши відповідний портрет. Я бачу, ваш настрій значно покращився.

Дякую, що ви добре підготувалися до уроку, саме тому ми здійснили з вами надзвичайно цікаву подорож.

ііі. підбиття підсумків уроку

IV. домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.2. Давні греки склали список найвидатніших пам’яток архітектури та

мистецтва свого часу, які дістали назву «Сім чудес світу». Спробуйте скласти власний список «Сім чудес Київської Русі».

Варіант 2 УРоК-еКсКУРсІЯ «По сТаРоДаВНьоМУ КиєВУ»

Екскурсія починається біля Золотих воріт.

У ч и т е л ь. Шановні діти! Ми знаходимось біля Золотих воріт — голов-ного в’їзду в давній Київ. Зараз ми пройдемо крізь міську браму й опини-мось у місті Великого київського князя Ярослава Мудрого. Давайте зга-даємо, чому головні ворота міста мали назву «Золоті».


Відповіді учнів1. Золоті ворота були у столиці Візантії — Царгороді, а Київ вів з греками

суперництво, і, щоб показати велич свого міста, князь вирішив воро-та назвати Золотими.

2. Кажуть, що біля воріт завжди стояли князівські воїни і кожен, хто приїздив до міста, сплачував мито — кілька золотих монет.

3. Щоб запобігти ушкодженню стіни від ворожих стріл і каміння, ворота були захищені листами міді, яка на сонці яскраво випромінювала. Тож давні люди говорили: «Ідемо до золотих воріт».

У ч и т е л ь. Золоті ворота були символом могутності давнього Киє-ва — «матері руських міст». Жодного разу кочовики, які були біля Києва, не змогли оволодіти цим укріпленням. Без Золотих воріт місто навіть не уявлялось. Існує така давня легенда.

Одного разу підійшло до міста велике кочове військо. Оточило Київ. А в Києві був богатир Михайлик. Піднявся він на мур і пустив стрілу в та-тарський табір. Стріла влучила татарському хану прямо в казан. «Є великий воїн у цьому місті,— сказали татари — віддайте нам його кия ни, тоді не будемо чіпати місто».

Порадились городяни і вирішили віддати Михайлика татарам. Обра-зився лицар на городян, сів на коня і поїхав з міста. Не було кому захища-ти Київ, і вороги увірвались у місто. Але це тільки легенда.

Екскурсанти проходять крізь Золоті ворота й опиняються в місті Яро слава Мудрого.

У ч и т е л ь. Подивіться, будь ласка, на цю величну споруду. Вона у ви-соту була 12 м і завширшки сягала 6,5 м. Вліво та вправо йшли від воріт могутні вали, які оточували все місто. Самі ворота були викладені зі спе-ціальної цегли — плінфи, секрет виготовлення якої знали київські реміс-ники. Над воротами ви бачите храм Благовіщення із золотим куполом. Ця маленька церква виконувала також військову функцію — з неї київські дружинники вдивлялись у степ: чи не підходять до міста кочівники? А ми з вами продовжимо шлях по місту Ярослава Мудрого.

Екскурсанти прямують до Софіївської площі і зупиняються біля Софіївсько-го собору.

У ч и т е л ь. Ми з вами знаходимось на Софіївський площі. Це — іс-торичний центр міста Ярослава. Тут приймали іноземних послів, відбува-лось народне віче. На цьому місці, яке, за літописами, мало назву «поле внє града», відбулась історична битва Ярослава Мудрого з печенігами. Про це нам розповість один із учнів.

Р о з п о в і д ь у ч н я. 1036 р. підійшли до Києва печеніги — могутні кочовики. Їм назустріч вивів дружини князь Ярослав Мудрий. Варязькі


дружини князь поставив посередині, справа поставив свою дружину ки-ївську, а зліва — новгородців. Жорстокою була ця битва. Сам князь зазнав удару від печенізької шаблі, у ногу йому влучила стріла. У жорстокій бит-ві кияни перемогли печенігів, і ті перестали нападати на Русь. На знак перемоги Ярослав Мудрий звелів спорудити храм на честь святої Софії.

У ч и т е л ь. Софіївський собор став резиденцією київських князів і митрополита. Мозаїки і фрески собору зберегли для нас давні сторінки історії та культури нашого народу. Тут містилась велика бібліотека, яка нараховувала до тисячі книжок, існувала палітурна майстерня і школа, де навчались діти заможних киян. Софія була духовним центром давньої України-Русі та всього православного світу. В усі часи заморські гості по-спішали до давньої Софії, адже народна мудрість проголошувала: «Якщо ти був у Києві і не бачив святої Софії, то ти нічого не бачив». Давайте за-вітаємо до цієї величної святині.

Екскурсії по Софіївському собору та заповіднику проводять фахівці музею. Під час екскурсій учням пропонується звернути увагу на живо-писні шедеври Давньої Русі, мозаїки і фрески, давні графіки, саркофаг Ярослава Мудрого. Після огляду Софії екскурсія прямує до Михайлів-ського Златоверхого Собору.

У ч и т е л ь. Шановні учні! Ми зараз з вами знаходимось на території «міста князя Ізяслава». Його прикрашає велична споруда — Михайлів-ський Златоверхий Монастир. Собор носить назву на честь небесного воїна Михайла. Подивіться, будь ласка, на цю чудову споруду. Вона на-гадує нам космічний корабель, який готується до польоту. У 20–30-х рр. ХХ ст., тобто в часи панування тоталитаризму, багато перлин з нашої ду-ховної спадщини, було втрачено, а храм поруйновано. Не випадково тут розташовано пам’ятний знак жертвам сталінського голодомору 1932–1933 рр. Із проголошенням незалежності нашої держави відроджується і духовність народу, і наші духовні святині. На цій площі ми бачимо пам’ятник великим людям Київської Русі. Хто може їх назвати і розказа-ти, які сторінки української історії з ними пов’язані?

Учні називають: княгиню Ольгу, Андрія Первозванного, болгарських просві-тителів Кирила та Мефодія.

Учитель підбиває підсумки виступів учнів.

У ч и т е л ь. Дійсно, з ім’ям Андрія Первозванного пов’язаний початок історії нашого міста. Адже саме його послав на українські землі Господь нести боже слово. І, побачивши величні київські гори, Андрій благословив їх. На цьому місці і постав Київ. Справи Кирила та Мефодія нам добре ві-домі. Саме з їх іменами пов’язують появу перших азбук, які називалися


глаголиця та кирилиця. Про княгиню Ольгу мова особлива. Не випадко-во народ назвав її Великою, Мудрою, Святою. З уроків історії України, ви знаєте, чому. А мені хочеться сказати поетичними рядками про велику княгиню.

Княгине Ольго, ти в часах далеких До нас прийшла з болгарської землі. Як ті вовки чекали небезпеки, Яку ті чайки, жалілися жалі...

Та в Києві державною рукою Добро і лад ти швидко навела, І хрест засяяв зіркою святою, Яку ти в наше небо підняла!

Загомоніли гори і долини... І розпочався християнський вік, І ти сказала буде: «Буде Україна, Бо з нами Бог віднині і повік!»

Ярослав Паладій «Абетка з історії України»

У ч и т е л ь. Тепер з «міста князя Ізяслава» ми йдемо до «міста князя Володимира». Наш шлях — крізь ворота, туди, на давню гору, яка була політичним центром давнього Києва. Давайте згадаємо, що нам відомо про князя Володимира Святославича?

Учитель оцінює відповіді учнів і продовжує екскурсію до «міста Володимира».

У ч и т е л ь. У «місті Володимира» розташувався княжий палац, Деся-тинна церква, будинки дружинників і київської знаті, місця для торгових людей.

Про справи князя Володимира досить влучно сказав поет Юрій Шкру-меляк:

Звав тебе народ ласкавим, Називав теж «Сонцем Ясним», Бо зробив ти край великим, А свій люд — багатим, щасним. Ти зібрав всі руські землі Від Кавказу по Карпати І від моря аж по Волгу Став «Великий» панувати.

Запитання до учнів1. Чому народ називав князя Володимира «Красним Сонечком»?2. Яке значення мала для давнього Києва Десятинна церква? Чому вона

мала таку назву?


У ч и т е л ь. Під час Батиєвої навали останні захисники Києва відсту-пили до міста Володимира і дали бій кочовикам, захищаючи Десятинну церкву. Тут загинули останні захисники міста, а Київ був спустошений ординцями. Ця біда сталася в грудні 1240 р. Про ці трагічні події видатний український поет Володимир Сосюра писав:

До Дніпра збігає Київ Шумними садами. Шлях кривавий, шлях Батиїв Там десь, за віками... Скільки впало любих, милих, Не прийшло з походу, Як стікала кров по схилах У Дніпрову воду. Києве! Гули пожари! Морем клекотали... На валах твоїх татари Після бою спали. Шлях кривавий, шлях Батиїв Десь там за віками... До Дніпра збігає Київ Шумними садами.

А ми з вами йдемо до дніпровських круч милуватися краєвидами міс-та. Перед нами Поділ — один з найдавніших ремісничих і торгових центрів Києва. З давнього Подолу починався шлях для багатьох купців і торгових людей «із варяг в греки». До Балтії й Чорного моря везли купці вироби київських майстрів: посуд та прикраси, зброю та одяг, продукти харчуван-ня та сировину. Шлях цей був дуже небезпечний, адже часто кораблі до-водилось тягнути берегом, відбивати напади розбійників чи кочовиків, терпіти холод і спеку. З усіх куточків світу заморські гості поспішали до Києва. Купці з півночі везли хутра, арабські мореплавці — вишукані тка-нини і прянощі. Як зазначає літописець: «Київ був значний і чуваний в усіх куточках землі». Стародавні племена готів називали його Дніпровим містом, грецькі мандрівники — Сомбатом, араби знали його як «Куябу». Про велич столиці Давньої Русі свідчать такі цифри: в середині ХІІ ст. на-селення Києва складало 50 тис. осіб, Страсбурга — 20 тис., Лондона — 35 тис. Тільки Париж мав 100 тис. населення. Вчені довели, що саме на цих кручах над Подолом виник стародавній Київ. Поміркуйте, чому давні слов’яни обрали саме це місце над Дніпром.

Учитель підсумовує виступи учнів, які відзначають:• торгові шляхи;• наявність Дніпра;


• можливість займатись рибальством і полюванням;• важкодоступні для ворогів місця.

У ч и т е л ь. Подивіться на ці гори. Тут виникло давнє городище. Літо-писець Нестор у «Повісті минулих літ» сповіщає нам:

І було три брати. Одному ім’я Кий, Другому — Щек, А третьому — Хорив, І сестра їхня Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, А Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, А Хорив на третій горі, від нього прозвалася Хоревиця. І в ім’я брата свого старшого заклали городок І назвали його Київ...

Давайте згадаємо з уроків історії України, які ще існують версії щодо виникнення і заснування Києва.

Учитель підбиває підсумки виступів учнів. Зупиняється на варіанті про слов’янське походження давнього міста. Одному з учнів пропонуєть-ся продекламувати вірш Олександра Олеся «Початок Русі».

Де стоїть тепер наш Київ, Там була сама гора. Жив там перший Кий з Хоривом, Щек та Либідь — їх сестра,

Над самим Дніпром на горах, Огороджений з боків Ровом, мурами, волами, Київ виріс і розцвів.

На сторожі коло його, Наче батько, спав Дніпро, Наче батько сину ніс він З півдня й півночі добро.

І, здавалось, Україна Буде квітнути віки. І, здавалось, всі народи

Їй сплітатимуть вінки.

У ч и т е л ь. Буремні роки пронеслися над містом. А він і 1500-річним залишився таким же могутнім і молодим. Подивіться на лівий берег Дніпра, де постали сучасні будівлі. Як чудово поєднуються вони з його архітектур-ними пам’ятками. Там, де київські князі виводили дружини на смертель-ний двобій з кочовиками, потопають серед каштанів сучасні масиви.


Київ — місто минулого і сучасності, місто-герой і місто-трудівник, місто високої культури, науки, спорту й освіти. Сивина його століть, подих іс-торії відчуваються тут скрізь.

Я стільки чув похвальних слів про Київ, Такі захоплені чув голоси! І це — не чемності самої вияв, А лиш визнання справжньої краси!

Максим Рильський

Учитель підбиває підсумки екскурсії і пропонує учням удома написа-ти звіт про екскурсію, зазначивши в зошиті маршрут та основні архітек-турні пам’ятки давнього Києва.

УРоК 13. У сКлаДІ лиТВи Та ПольЩІ

Мета: дати уявлення про період перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського та Польщі; ознайомити з по-няттями і термінами «християни», «унія», «Річ Посполита», «католи-цизм», «православ’я», «уніати», «греко-католики»; розвивати хроноло-гічні навички, вміння працювати з картою.

Тип уроку: розвиток умінь і навичок.обладання: карта «Українські землі під владою Литви та Польщі», ро-

бочий лист до уроку.

Хід урОКу



Робота по групах1-а г р у п а. Виконує завдання № 1 робочого листа (див. додаток).2-а г р у п а. Виконує завдання № 2 робочого листа (див. додаток).3-я г р у п а. Виконує завдання № 3 робочого листа (див. додаток).

Виконавши завдання, групи звітують про результати роботи, які в ра-зі необхідності коригуються і коментуються вчителем. Бажано, щоб ви-ступ 3-ої групи супроводжувався показом на настінній карті країн-сусідів Галицько-Волинського князівства.


У ч и т е л ь. Як зазначили у своїй відповіді представники 1-ої групи, Галицько-Волинське князівство, проіснувавши 150 років, занепало. Хто ж надалі панував на українських землях, як склалася доля нашого народу у ті смутні часи, ми з’ясуємо на цьому уроці.


іV. основна частина уроку

Входження українських земель до складу Великого князівства литовськогоУ ч и т е л ь. Землі Галицько-Волинського князівства в середині ХІІІ ст.

були поділені між його найближчими сусідами.Вам належить виконати завдання № 4 у робочому листку (див. додаток).

Виконавши завдання, учні зазначають, що українськими землями за-володіли: Польща, Австрія, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство, Велике князівство Литовське.

У ч и т е л ь. Переважна більшість українських земель увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Порядок, що його встановили литвини на українських землях, визна-чався гаслом «Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо».

Метод «Мікрофон»У ч и т е л ь. Чому населення українських земель майже не чинило

опору литовським князям?По закінченні обговорення учитель пропонує знайти у підручнику

відповідний текст і порівняти його з думками, що їх висловили учні, на-голошує на тих моментах, що не прозвучали у виступах.

люблінська унія та її вплив на подальшу долю українських земельРобота із словникомУ ч и т е л ь. Водночас між Польщею та Великим князівством Литов-

ським у ХVІ ст. почався процес зближення, який завершився у 1569 р. проголошенням унії (союзу) й утворенням держави Речі Посполитої. Від-тоді переважна більшість українських земель перейшла під владу Польщі. Наступ польської влади на права українців призвів до посилення проти-стояння між ними.

До того ж, між поляками та українцями загострювалися відносини на релігійному ґрунті. І хоча обидва народи були християнами, тобто вірили в Ісуса Христа, та населення Польщі сповідувало католицизм (віроспо-відання, поширене в західній частині Європи), а переважна більшість українців — православ’я (віровчення, поширене у східній частині Євро-пи). Боротьба між католицькою та православною церквами ще більше посилило протистояння між двома народами. З метою поширення свого впливу католицьке духовенство за підтримки деяких православних свя-щеників уклали у Бресті унію, утворили об’єднану греко-католицьку (уніатську) церкву, яка зберігала православні обряди, але підпорядкову-валася Папі Римському. Діяльність православної церкви на території Речі Посполитої внаслідок укладення Брестської унії припинялася.


Учні самостійно опрацьовують відповідний текст підручника, зна-йомлячись із змінами, що сталися на українських землях після підпоряд-кування їх Польщі, та виконують завдання № 5 (див. додаток).

Виконавши завдання, учні обговорюють його і доходять висновку, що з переходом українських земель під владу Польщі становище українців почалося погіршуватися, що наслідком цього стало посилення опору на-шого народу.

V. підбиття підсумків уроку та оцінювання

Учитель вибірково перевіряє робочі листи учнів.


Прочитати відповідний матеріал у підручнику.Скласти 3 речення, використовуючи слова:

1. Українські землі, поділ, сусідні держави.2. Люблінська унія, Польща, Велике князівство Литовське.3. Брест, 1596 р., греко-католицька церква.

додатокРобочий лист до уроку «У складі литви та Польщі»Клас ... Прізвище учня ...

Завдання № 1У пропонованому тексті підкресліть правильну відповідь з числа на-

ведених у дужках.Після розпаду Київської Русі її славу перебрала (Золота Орда, Росто-

во-Суздальське князівство, Галицько-Волинська земля). Ця держава, що по-стала (1199 р., 1185 р., 1205 р.), проіснувала (50, 100, 150, 200) років. У її межах були об’єднані (два, декілька, більшість) руських князівств, розта-шованих на території України.

Завдання № 2З наведених подій позначити ті, що пов’язані з галицько-волинським

князем Романом Мстиславичем, буквою «Р», а ті, що з його сином Дани-лом Романовичем, — буквою «Д»:• 1199 р. — об’єднав Галич і Волинь у єдину державу.• 1205 р. — загинув під час походу до Польщі.• 1223 р. — брав участь у битві з монголами на річці Калці.• 1256 р. — заснував місто Львів.

Завдання № 3Користуючись картою, вміщеною в атласі або підручнику, підкрес-

літь ті держави та руські князівства, з якими межувало Галицько-Волин-ське князівство у середині ХІІІ ст.:


Велике князівство Литовське, Польща, Угорщина, Візантія, Золота Орда, Рязанська земля, Новгородська земля, Ростово-Суздальська земля.

Завдання № 4Користуючись картою атласу або підручника «Українські землі

у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського ХІV– друга половина XV ст.», позначте прямою лінією назви міст, що опинилися у складі Великого князівства Литовського, та прямою лінією ті, що потрапили під владу Польщі.

Житомир, Київ, Перемишль, Кам’янець, Біла Церква, Луцьк, Галич, Володимир, Канів.

Завдання № 5Позначте знаком «+» положення, що характеризують становище

українців під владою Польщі.• Становище українських селян та ремісників суттєво поліпшилося.• Помітно зросла кількість українських шкіл.• Відбувався процес закріпачення українського селянства.• Закривалися православні храми.• Українці брали активну участь у державному управлінні.• Насаджувався католицизм.• Зріс опір українців польському пануванню.

УРоК 14. ПоВТоРюВальНо-УЗаГальНююЧий УРоК За ТеМою«КНЯжа РУсь-УКРаїНа»

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з історії Київської Русі; продовжити формування навичок роботи з хронологією, розрізнен-ня історичних фактів.

обладнання: карта, О. Олесь «Княжа Україна», картки.Тип уроку: урок-узагальнення.Вид уроку: урок-гра.

Хід урОКу

і. Узагальнення й систематизація знань учнів

Гра «Чи знаєш ти?»Учитель вивішує на дошці картки з іменами князів та діячів культури

Київської Русі.• Збірник законів на Русі. («Руська правда», Ярослав Мудрий)• Релігія православних. (988 р., князь Володимир)• Український король. (1253 р., Данило Галицький)• Прибив щит на воротах Константинополя. (Князь Олег)


• Розгромив печенігів. (1037 р., Ярослав Мудрий)• Хрестив Русь. (988 р., князь Володимир)• Держава східних слов’ян. (Київська Русь)• Один із перших літописців. (Нестор)• Об’єднав Галичину і Волинь. (Роман Галицький)• Держава монголо-татар. (Золота Орда)• Спадкоємиця Київської Русі. (Галицько-Волинська держава)• Помер від власного коня. (Князь Олег)• Королева Франції. (Анна Ярославна)• Припинив чвари між князями. (Володимир Мономах)• «Тесть усієї Європи». (Ярослав Мудрий)• Збудував Десятинну церкву. (Володимир Великий)• Збудував Софіївський собор. (Ярослав Мудрий)

«Про кого йдеться?»• «Хай же матір’ю нам стане славний Київ навіки!» (Олег)• «Обвилась, уп’ялася в ногу! Скрикнув князь...» (Олег)• «Враз два дерева згинають і прив’язують його ...» (Ігор)• «І народ за серце й розум свого князя шанував: Красним Сонцем

України він його прозвав». (Володимир)• «Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лі-

нуйтеся, а за всім дивіться». (Володимир Мономах)• «О, тихіше за лихо ти, честь татарська». (Данило Галицький)• «Але мудрість... вся була в його ділах...» (Ярослав Мудрий)

Хронологічна граІз запропонованих цифр скласти дати і назвати подію, про яку йдеться.

а) 889 (988 р. — хрещення Русі);б) 1523 (1253 р. — коронування Данила Галицького);в) 2213 (1223 р. — битва русичів з монгольським військом на р. Калка);г) 0214 (1240 р. — захоплення монголами Києва);д) 9911 (1199 р. — утворення Галицько-Волинської держави);е) 0731 (1037 р. — розгром печенізького війська Ярославом Мудрим);ж) 4031 (1340 р. — кінець існування Галицько-Волинського князівства);з) 5010 (1051 р. — перша письмова згадка про Києво-Печерський монастир).

«Київські князі»Треба якомога швидше розташувати імена князів у хронологічній по-

слідовності. Олег — Ігор — Ольга — Святослав — Володимир Великий — Ярослав

Мудрий — Володимир Мономах.


«Заморочки з бочки»1. Приміщення для тварин, а в кочових племен — назва столиці. (Сарай)2. Жанр твору, а ціле слово — один із князів Галицько-Волинського

князівства. (Роман)3. В природі звір, а ціле слово — князь Галицько-Волинського князів-

ства. (Лев)4. Предмет для гри в більярд, а ціле слово — один з князів Київської Ру-

сі. (Кий)

«лото»Дати визначення словам:

• данина — ...,• християнство — ...,• міжусобиці — ...,• унія — ...,• братство — ...,• фреска — ...,• хан — ...,• орда — ...,• печеніги — ...,• таран — ...,• Річ Посполита — ... .

Заповніть пропуски• Пересопницьке ... .• «Слово ...».• «Повість ... ...».• «Повчання ...».• Галицько-Волинське ... .• «Руська ...».

«Уявна історична подорож»• Уявіть, що ви подорожуєте Київською Руссю XIII ст. (1240 р.). Свідка-

ми яких подій ви стали? Розкажіть про них.• Уявіть, що ви посол Візантії і прибули до Києва в 988 р. Який князь

вас прийняв? Що ви могли побачити і що вас вразило?

«Чи знаєш ти мистецтво?»Пропонуються зображення пам’яток культури. Учні мають назвати

пам’ятку, вказати місце її знаходження, призначення, розповісти історію створення.


«Богатирська застава»*

Як до стольного города, до Києва Та на тій дорозі, на широкій Застава стояла велика, Фортеця кам’яна мурована, Що ні вершник не міг проїхати, Ані хижий звір проскочити, Ані сокіл швидкий пролетіти не міг.

Хто першим візьме цю фортецю? (По вертикалі вписати відповіді на питання.)

1

2 4 7

3

5 6

1. Князь, який запровадив християнство на Русі. (Володимир)2. Ім’я князя, за часів якого було створено перший збірник законів на

Русі. (Ярослав)3. Галицько-волинський князь. (Данило)4. Започаткував книгодрукування в Україні. (Федоров)5. Дочка князя Ярослава Мудрого, королева Франції. (Анна)6. Столиця місто Київської Русі. (Київ)7. Припинив чвари між князями. (Мономах)

II. підсумок уроку

III. домашнє завдання

Повторити С. 41–85 за підручником В. Власова, О. Данилевської; С. 43–79 — за підручником В. Мисана, підготуватися до тематичного оцінювання.

* Використовуються матеріали підручника з історії В. Мисана, С. 76–77.


УРоК 15. ТеМаТиЧНе оцІНюВаННЯ За ТеМою «КНЯжа РУсь-УКРаїНа»

Мета: перевірити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, вміння його застосовувати, орієнтуватися в подіях, часі, знати найбільш видатних історичних діячів того часу, основні поняття і терміни теми.

Тип уроку: контролю та корекції знань.Вид уроку: урок-гра.обладнання: комплект кросвордів для кожного учня.

Хід урОКуУ ч и т е л ь. Сьогодні у нас з вами урок тематичного оцінювання за

темою 2 «Княжа Русь-Україна». Урок відбуватиметься у дещо не звичній формі, адже кожен з вас отримає комплект тематичних кросвордів.

ÊÊÊÊÊÊÊÊ

1. ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕ.2. ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ, ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ.3. ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕ.4. ÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕ ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ.5. ÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕ.6. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ.7. ÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ Õ ÕÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ.8. ÕÕÕÕÕÕÕÕ-ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ...9. ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ

ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ.10. ÕÕÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕÕÕÕ Õ ÕÕÕÕÕÕÕ-ÕÕÕÕÕ.11. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕ ÕÕÕ ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕ-

ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ.12. ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ, ÕÕ ÕÕÕÕ Õ 1223 Õ. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ Õ ÕÕÕÕÕÕÕÕ.13. ÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ-ÕÕÕÕÕ.14. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕÕ «ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕ».15. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ- ... ÕÕÕÕÕÕÕ.


16. ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ.

Відповідь1. ÕÕÕÕÕÕÕ. 2. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ. 3. ÕÕÕÕÕÕ. 4. ÕÕÕÕ. 5. ÕÕÕÕÕÕ. 6. ÕÕÕÕÕ.

7. ÕÕ ÕÕÕÕÕ. 8. ÕÕÕÕÕÕÕ. 9. ÕÕÕÕÕÕÕ. 10. ÕÕÕ. 11. ÕÕÕÕÕÕÕÕ. 12. ÕÕÕÕÕ. 13. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ. 14. ÕÕ ÕÕÕÕ. 15. ÕÕÕÕÕÕ. 16. ÕÕÕÕÕÕ.

ÊÊÊÊÊÊÊÊ Ê 5Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ ’ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ , Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ к а Õ Õ Õ Õ Õ Õ

ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ Õ ÕÕ ÕÕ.

1. ÕÕÕÕÕÕ ... .2. «ÕÕÕÕÕÕÕ ... ÕÕÕ».3. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ Õ ÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ.4. ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ, Õ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ.5. ÕÕÕÕ Õ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕ.6. ÕÕÕÕÕÕÕ Õ ÕÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕÕÕÕ.7. ÕÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ.8. ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ.9. ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ-ÕÕÕÕÕ — ÕÕÕÕÕÕ ...10. «... ÕÕÕÕÕÕ» — ÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ.11. ÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕÕÕ ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ.12. ÕÕÕÕÕ, ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ.

ВідповідьÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ.1. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ. 2. ÕÕÕÕÕÕÕ. 3. ÕÕÕÕÕÕÕ. 4. ÕÕÕÕÕÕÕÕ. 5. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ.

6. ÕÕÕÕÕ. 7. ÕÕÕÕÕÕ. 8. ÕÕÕÕÕ. 9. ÕÕÕÕ. 10. ÕÕÕÕÕÕ. 11. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ. 12. ÕÕÕÕÕ.


тема 3. коЗацька Україна

УРоК 16. ВиНиКНеННЯ УКРаїНсьКоГо КоЗацТВа Та ЗаПоРоЗьКої сІЧІ

Варіант 1

цілі:Навчальна:

• з’ясувати причини появи козацтва та Запорозької Січі (1);• ознайомити учнів з козацтвом, звичаями козацького товариства (2);• сформувати загальне уявлення про Запорозьку Січ як козацьку рес-

публіку (3);

розвиваюча:• знаходити на карті місце поселення козаків, розташування Запоро зь-

кої Січі (1);• складати хронологічні задачі (2);• називати місце, де виникла Запорозька Січ, основний понятійний

апарат теми, за допомогою якого характеризується козацтво, розкри-вається його суть (3);

• стисло характеризувати побут козаків, місце розселення (4);• складати план за історичним текстом (5);• розповідати за планом (6);• зіставляти зображення на ілюстраціях з описами в тексті (7);• давати відповідь на запитання (8);

виховна:• розвивати інтерес до історії власного народу (1);• вчити пам’ятати і поважати минуле, усвідомлювати, що без знання

і розуміння минулого немає майбутнього (2);• виховувати гордість за героїчні сторінки української історії (3).

обладнання уроку: Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 81–86; історична карта «Україна в XIV–XV ст.»; історичний атлас (5 клас); ілюстративні матеріали: портрет Дмитра Вишневецького, зображення січового майда-ну, козацькі клейноди, козацька зброя, козацька чайка; реквізит для ор-ганізації гри «П’ятикласники на Січі».

Тип урок: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.форма уроку: словесно-ігровий.

123Тема 3. Козацька Україна

Хід урОКу

Час Реалізація мети основні етапи уроку, види діяльності учителя та учнів1 2 3

5 хв. Навчальна: (2)Розвиваюча: (3)Виховна: (1, 2)

Підготовчий етапІ. організація робочого місця і роботи класуІІ. актуалізація знань учнівЗапитання для проведення бесіди:1. Що ви знаєте про українське козацтво?2. Хто такі козаки?3. Що ви знаєте (читали, чули) про козаків?4. Чи є зараз козаки?5. Чи перебувають козаки на службі у сучасному війську?

35 хв.3 хв.

основний етапІІІ. оголошення теми, завдань уроку, очікуваних резуль-татівУчні зможуть:• з’ясувати причини появи козацтва та виникнення Запорозької Січі;• ознайомитися з побутом, звичаями, традиціями за-порозького товариства;• дізнатися, коли і де виникла Запорозька Січ;• встановити, чому Запорозьку Січ називають респуб-лікою.

Учні навчаться:• знаходити на карті місце розселення козаків та роз-ташування Запорозької Січі;• складати хронологічні задачі;• використовувати термінологію теми в розповіді;• складати план за текстом;• розповідати за планом.

ІV. МотиваціяЗапитання для мотивації:1. З якою метою вивчається тема?2. Чи зможуть учні знання теми використати в подаль-шому?3. Можливо, не варто вивчати те, що відбувалося сотні років тому, а детальніше вивчати те, що відбувається сьогодні?

5 хв. Розвиваюча: (8)Виховна: (1, 3)

План пояснення нової теми1. Виникнення козацтва та Запорозької Січі.2. Організація життя на Січі.3. Побут, звичаї запорозьких козаків


1 2 3

Навчальна: (1)Розвиваюча: (1, 3)

Навчальна: (1)Виховна: (1, 2, 3)

V. схема пояснення нової темиПерше питання теми розкривається за допомогою роз-повіді учителя.В ході розповіді з’ясовуються значення термінів та назв: козак, Дике поле, Кримське ханство, татари, уходники, Запорозька Січ, гетьман.Учитель показує на карті, а діти відповідно знаходять в атласі або на карті в підручнику (С. 88):1) територію Дикого поля;2) територію Кримського ханства;3) місце розташування першої Січі.

Діти за допомогою учителя розкривають найважливіші причини виникнення козацтва та Запорозької Січі.

Орієнтовні відповіді1. Наявність вільних не заселених земель, які освоюва-ли уходники.2. Знущання польської знаті над українським народом, що спричинило масові втечі і пошук віддалених тери-торій, де можна було б почуватися в безпеці.3. Потреба в захисті південних кордонів від татарських набігів.

2 хв. Розвиваюча: (3, 7)

Робота з візуальними джерелами (ілюстраціями):1. Опис зовнішнього вигляду козака.2. Опис портрета Дмитра Вишневецького.3. Порівняння зовнішнього вигляду козаків та реміс-ників, селян, заможних людей (для порівняння можна використати ілюстрації на С. 68–69 та С. 80).

10 хв. Навчальна: (3)Розвиваюча: (3, 5, 6)

Друге питання теми учня з’ясовують в процесі індиві-дуальної роботи.

ЗавданняПрочитати третій розділ параграфа «Організація життя на Січі» (С. 81–83) та скласти план.Схема організації роботи на планом1. Учні самостійно читають запропонований розділ і розглядають ілюстрації.2. Кожен учень ділить розділ на частини й складає простий план.3. Окремі зразки планів учні зачитують або одночасно декілька записують на дошці


1 2 3

4. Запропоновані варіанти обговорюються, акценту-ється увага на найбільш вдалих пунктах плану;5. Складається загальний план.

Орієнтовний варіант плану викладання питання1. Козацька рада.2. Організація життя в козаків.3. Січовий майдан.4. Відзнаки (символи) козаків.

Укладання коротких розповідей і переказ згідно з планомЩоб діти виконали це завдання, варто завчасно (до уроку або в ході виконання учнями завдання) підготу-вати учням «підказки», які б допомогли прискорити відтворення змісту розділу згідно з планом.

Для переказування пунктів плану можливі варіанти підказок:Порядок денний козацької ради:1. З ким воювати?2. З ким укладати мирні угоди?3. Кого наділяти землю?4. Які розглянути судові справи?5. Розглянути кандидатури на посади козацької стар-шини.6. Кого обрати гетьманом?

Кіш — кошовий отаман — старшина: суддя, писар, осавул — курені.Розповідь про січовий майдан варто організувати з використанням ілюстрації на С. 82.На дошці прикріпити зображення (ілюстрації) булави, бунчука, гербової печатки, корогви тощо.

8 хв. Навчальна: (2)Розвиваюча: (4, 8)Виховна: (1)

Вивчення третього питання уроку здійснюється за ра-хунок моделювання ситуації та використання гри. Учитель завчасно до уроку готує трьох учнів, які вико-нуватимуть ролі: курінного отамана, осавула, козаць-кого лікаря. Появу цих учнів в класі можна озвучити фрагментом козацького маршу. Кожен із учнів готує коротку розповідь:а) про козацький побут, звичаї;б) про військове мистецтво козаків;в) про козацьку медицину (з використанням джерела на С. 85)


1 2 3

Коли учні представлятимуть свої теми, учитель пропо-нує іншим учням ставити запитання доповідачам і яко-мога більше дізнатися про особливості життя козаків.Після того, як діалог між «козаками» й учнями завершу-ється, учитель пропонує «козакам» влаштувати випробу-вання і «набрати» нове поповнення на Січ з учнів класу

7 хв. Навчальна: (1, 2, 3)Розвиваюча: (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8)Виховна: (1, 2, 3)

VІ. Узагальнення та систематизація знань і умінь Здійснюється за допомогою випробування. «Козаки» оголошують набір на Січ. Учні, які проходять випробу-вання (дають правильні відповіді на запитання, розв’язу-ють задачі, укладають розповіді за допомогою ілюстрацій тощо), отримують «перепустки» — зображення гербової печатки. Учень, що отримав не менше 5 (кількість може регулюватися залежно від часу, що відведений на цей етап, кількості учнів в класі тощо) таких зображень, за-писується до козацького реєстру й отримує прізвисько, наприклад, Розумний, Щедрий, Відважний тощо.Зразки завдань для випробування.1. Хто такі уходники?2. Хто такий козак?3. Хто міг бути козаком?4. Скільки років тому виникла перша Січ?5. У якому столітті проживав Дмитро Вишневецький?6. Покажи, де зображені: бунчук, булава, гербова пе-чатка, корогва.7. Дай характеристику козацькій чайці.8. Покажіть на карті територію Дикого поля, Дніпрові пороги, місце розташування Запорозької Січі. (Учитель може використати систему запитань і за-вдань, які наведені в підручнику на С. 85–86.)

5 хв. Розвиваюча: (3, 4, 8)Виховна: (1, 2, 3)

Заключний етапVII. Підбиття підсумків, оцюнювання1. Учитель пропонує учням дати стислу відповідь у формі переліку (характерних рис, ознак) на ключове запитання: Чим життя козаків відрізнялося від інших верств на-селення?2. Учитель оцінює роботу учнів на уроці. Виставляє оцінки (в разі потреби) і мотивує їх.

VІІІ. оголошення та інструктаж щодо домашнього завданняПрочитати параграф 13; дати відповідь на запитання в рубриці «Працюємо з історичним джерелом»; вико-нати усно завдання 5 (С. 86)


Варіант 2

Мета: створити в уявленні учнів образ козака-захисника рідної землі; з’ясувати причини виникнення козацтва, Запорозької Січі; познайомити з військовою майстерністю козаків, їх життям, розвивати творче уявлен-ня в учнів, уміння працювати з різноманітними джерелами, складати зв’язну оповідь; виховувати почуття гордості за свій народ, його героїчне минуле.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.обладнання: карта України, карта-схема «Виникнення українського

козацтва», ілюстрації, таблички з поняттями, роздавальний мате ріал, книжкова виставка.

Хід урОКу

і. організаційний момент

У ч и т е л ь. Вже продзвенів дзвінок, і почався урок, урок історії, урок про те, що було.

іі. актуалізація опорних знань

– Згадайте, діти, під владою якої держави опинилась більшість укра-їнських земель у XV ст.

Гори високі, широкі поля Під чиєю владою рідна земля? Праворуч – пан, ліворуч – шляхтич, Під поляком Україна плаче.

Як жилось українцям під владою поляків?У ч и т е л ь. Багато людей не бажали миритися зі страхітливим жит-

тям. Найсміливіші, найвідважніші втікали в необжиті степи півдня Укра-їни. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Виникнення українського козацтва. Запо розька Січ».

Діти, уявіть широкий, безкрайній степ, ковил, свіжий вільний вітер хилить високі трави до землі. Ми розпочинаємо подорож до південних степів України та дізнаємося, що відбувалося там наприкінці XV ст., як жили, воювали та боролись козаки.

Після розпаду Золотої Орди господарями Подніпров’я себе вважали татари. Їхня держава – Кримське ханство – розміщувалось на Кримсько-му півострові (розповідь супроводжується показом на карті). Звідси на українські землі татари здійс нювали свої грабіжницькі походи. Тому цей край назвали Диким полем, хоча землі тут були родючими та придатними


для землеробства. Але досить небезпечно було тут жити. Про Україну то-го часу ми дізнаємося з історичних джерел.

Робота з джерелами1 ряд – працює зі свідченнями мандрівника та археолога (див. дода-

ток 1);2 ряд – знайомиться з історичними піснями (див. додаток 2);3 ряд – знайомиться з народною піснею про засновника першої За-

порозької Січі (див. додаток 3).

Питання до першої групи• Як описують мандрівники, археологи українські землі?• Чому життя на території Дикого поля було небезпечним?• Які люди могли жити за таких умов?• Кого називали козаками?

Питання до другої групи• Що свідчить про трагічне становище українського народу в умовах

татарських набігів?

ЗавданняРозмістити таблички у логічній послідовності. Розмістивши правиль-

но таблички, ви побачите і зрозумієте, які фактори зумовили виникнен-ня козацтва.• Утворення Польсько-Литовської держави;• погіршення життя українського народу;• втеча українців у південні степи;• виникнення козацтва.

У ч и т е л ь. Отже, ми познайомились з початком історії українського козацтва. Наша подорож триває. Чим же займались козаки? На це питан-ня ви дасте відповідь після повідомлення.

Повідомлення учняКозаки, колишні селяни, прийшовши на південь України та поба-

чивши родючі землі, почали займатися землеробством. Вони орали зем-лю, вирощували різні зернові культури: пшеницю, ячмінь, просо. Земля була щедрою й давала гарні врожаї. Козаки зводили житло, займались рибальством, полюванням, бджільництвом, ремісництвом, торгівлею. Особливо приваблювали козаків багаті на рибу та дичину родючі землі за порогами Дніпра. Звідси й назва — Запоріжжя. Але постійна боротьба проти татар перетворювала хлібороба на воїна. Виходячи у поле, козак вимушений був брати із собою зброю.

А наша подорож продовжується, ми — за Дніпровськими порогами, про які уже згадувалось у повідом ленні.


Робота з картою-схемоюУ ч и т е л ь. Поріг — кам’яниста перешкода на річці, де вода, вдаряю-

чись об каміння, кипить, вирує. Місце за порогами Дніпра називали Запо-рожжям, а козаків — запорожцями.

За Дніпровськими порогами, За степами, за широкими Наші прадіди жили. Мали Січ козацьку сильную, Цінували долю вільную, Україну свою рідную, Як зіницю берегли.

Свої поселення, щоби захиститися від ворогів, козаки огороджували посіченими, порубленими дерев’яними колодами. Звідси й назва — Січ.

Запорозька Січ — фортеця, цент ральне укріплене поселення козаків, оточене земляним валом, сторожовими баштами.

У ч и т е л ь. Козаків у Січі не можна було захопити зненацька. Вони розробили чудову систему повідомлення, так звані «фігури».

Робота з підручником В. Власова, О. Данилевської (С. 106).• Що собою являли «фігури»?

• Кого приймали на Січ?

Орієнтовна відповідь учнівРитуал прийняття на Січ був дуже простим. У новачка питали, чи ві-

рує він в Бога. Потім козак мав пройти військову підготовку. Вра ховуючи певні особливості його зов нішності, мови, поведінки, він отри мував прізвисько. Звідси пішли такі дивні прізвища, які й досі носять козацькі нащадки: Перебийніс, Загубиколесо, Панібудьласка тощо. Наявні свід-чення, що справжнім козаком вважали того, хто пропливе по Дніп ру че-рез всі його пороги. Необхідність тримати Запорозьке військо у постій-ній бойовій готовності, постійна небезпека були причинами того, що під загрозою смерті на Січ не можна було проводити жінок.

У ч и т е л ь. А як голосували на Січі? Як вибирали головних? Про це ви дізнаєтеся з фізкультхвилинки.

Козаки голосували, Шапки догори кидали, (руки піднімаємо вгору) Кошового вибирали Мудрого і сильного, (руки до плеч) Козаченька вільного. (Руки на пояс і повороти)


Шапки високо летять, (руки вгору) Хлопці голосно галдять. Ну, а ми галдіть не будем, Все, що знаєм, не забудем. (Руки опускаємо)

У ч и т е л ь. Далі наша путь лежить на о. Хортиця. (Карта-схема) Тут у 1556 р. була створена перша Січ. А заснував її Дмитро Вишневецький (Байда), проте татари через рік зруйнували Січ. Багато походів здійснив Байда. Під час одного з походів був поранений та захоплений турками. Ту-рецький султан обіцяв зберегти Байді життя й одружити його з доч кою, якщо він прийме мусульманську віру та служитиме туркам.

Питання до третьої групи• Що свідчать про цю історію джерела?• Як народна історична пісня розповідає про Байду?• Чи збереглося ім’я Дмитра Виш невецького в пам’яті людей?• Що вас привертає в образі народного героя?

Повідомлення учняКозаки були прекрасними воїнами. Вони захищали українські землі

від набігів татар. Козацька зброя – це шабля та рушниця. Запорозьке вій-сько називалось кіш, воно було пішим та кінним. На чолі коша стояв гетьман, або кошовий отаман. Військо ділилось на полки на чолі з пол-ковниками, сотні очолювали сотники, десятки або курені – куренні ота-мани. Кожний полк мав окремий прапор зі своїм знаком. На одному був козак з рушницею, шаб лею, на інших – хрест, сонце, місяць або стріла.

Козаки влучно стріляли з пістолів та іншої зброї. Найбільшу майстер-ність виявляли під час оборони фортець, також добре воювали на морі на швидкісних кораблях, які називалися чайками. Козак міг кілька годин перебувати під водою, дихаючи крізь очеретяну трубочку.

ііі. Закріплення вивченого на уроці

У ч и т е л ь. У повідомленні були наведені нові слова. Давайте прига-даємо й закріпімо їх.

Кіш, курінь, отаман.• Що означають ці поняття?

• Які нові слова ви ще почули сьогодні? Що вони означають?Дике поле; козак; Запорозька Січ; кіш; курінь; отаман; чайка.Використовуючи їх, складіть коротке оповідання про козаків.

У ч и т е л ь. Історія козацтва цікава, захоплююча. Про славетних ко-заків написано багато книг. Деякі з них ви бачите на книжковій виставці. Козацтво існувало не тільки в Запорожжі на Дніпрі, а й на Дону, Кубані.


Традиції козацтва зберігаються й дотепер. Історія козацтва – частина на-шої великої історії.

IV. підсумки уроку


Вивчити § 22, цікаві факти, поняття. Скласти кросворд за темою «Ко-зацтво».

додаток 1

1. Свідчення литовського манд рівника Михайла Литвина, що писав про родючі землі та багаті звіром і птицею ліси та степи, про ріки, які «під час поповнен ня свіжою водою з джерел щорічно з початком березня на повнюються такою силою риби, що кинутий у річку спис стоїть прямо, ніби встромившись землю, — так густо збивається там риба».

2. Записки дослідника та археолога Блеза де Віженера.«Українська земля дуже добра, надзвичайно родюча, добре заселена

та була б ще багатолюднішою, якщо б не набіги татар...»

додаток 21. За річкою вогні горять.

Там татари полон ділять. Село наше запалили І багацтво розграбили. Стару неньку зарубали, А миленьку в полон взяли. А в долині бубни гудуть, Бо на заріз людей ведуть. Коло шиї аркан в’ється, А по ногах ланцюг б’ється.

2. Зажурилась Україна, Бо нічим прожити. Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Котрі молодії – У полон забрато. Як заняли, то й погнали До пана, до хана.

додаток 3

Народна пісня «Дмитро Байда-Вишневецький»А в містечку, славнім Берестечку Ей, п’є Байда мед та горілочку. Ей, п’є Байда та не день, не два,


Та не єдну нічку і не годиночку. Цар турецький к ньому присилає, Байду к собі підмовляє: – Ей, ти, Байдо, та славнесенький! Будь мені лицар та вірнесенький. Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Україночку! – Твоя, царю, віра проклятая, Твоя царівночка поганая. – Ей! – крикнув цар на свої гайдуки,– Візьміть Байду добре в руки, Візьміть Байду і зв’яжіте, На гак ребром зачепіте! То за це тебе, наш князю, Ввесь народ славить в піснях. Хто за рідний народ гине, Той живе й по сто віках!

УРоК 17. КоЗаКи У БоРоТьБІ ПРоТи ТаТаРсьКиХ ЗаВойоВНиКІВ

цілі: навчальна:

• закріпити вивчений на попередньому уроці матеріал (основні понят-тя, хронологія, історико-географічні назви, історичні діячі) (1);

• показати наслідки турецько-татарських набігів на українські зем-лі (2);

• з’ясувати, чому початок XVII ст. називають «добою героїчних похо-дів» (3);

• ознайомити учнів з діяльністю українського гетьмана П. Конашеви-ча-Сагайдачного (4);

розвиваюча:• знаходити на карті територію Кримського ханства, Кафу, Хотин, Ки-

їв (1);• складати хронологічні задачі (2);• називати основний понятійний апарат теми, тлумачити його (3);• підбирати факти для доведення тверджень (4);• давати відповідь на запитання (5); працювати в групах (6);

виховна:• виховувати інтерес до історії власного народу (1);• виховувати гордість за героїчні сторінки української історії (2);• оберігати пам’ятки історії та культури (3).


обладнання уроку:• Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт.

навч. закл. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 81–86;• історична карта «Україна в XIV–XV ст.»;• історичний атлас;• ілюстративні матеріали: портрет П. Конашевича-Сагайдачного, зо-

браження фортеці поблизу Хотина, малюнок «Козаки в морському поході»;

• картки для проведення роботи в групах.

Тип урок: комбінований.форма уроку: словесно-практичний.

Хід урОКу

Час Реалізація метиосновні етапи уроку, види діяльності учителя та

учнів

1 2 3

5 хв. Підготовчий етапІ. організація робочого місця і роботи класуЗапитання для проведення бесіди:• З якими труднощами зіткнулися учні при ви-конанні домашнього завдання?• Чи виконали учні домашнє завдання?• Що учні не виконали та чому?• Що було виконувати легко і цікаво?

35 хв.12 хв.

Навчальна: (1)Розвиваюча: (3, 4, 5, 6)Виховна: (1)

основний етапІІ. актуалізація опорних знаньФронтальне опитування (Термінологічна розминка)Дайте тлумачення: Дике поле, козак, Запорозька Січ, уходники, гетьман, Д. Вишневецький, Мала Хортиця, козацька рада, кошовий отаман, кіш, суддя, писар, осавул, курінь, православні, канце-лярія, клейноди, булава, бунчук, гербова печатка, корогва, посвята в козаки, козацька зброя, ко-зацькі чайки.(Фронтальне опитування здійснюється за допо-могою «ланцюжка»: учитель називає термін і пропонує розтлумачити учневі. Наступний тер-мін пояснює учень, що сидить поруч. Якщо він не може впоратися із завданням, учитель пропо-нує відповісти сусідові, що сидить позаду, і т. ін.)


1 2 3

Перевірка виконання домашнього завдання на С. 851. Наскільки правдивими є описані лікарські за-соби козаків?2. Чи можна ними лікувати всі хвороби?3. Чи можна наведені приклади козацької меди-цини назвати народним лікуванням? Чому?

Робота в парахУчні обговорюють проблему і готують відповідь на поставлене запитання. Одне й те саме завдан-ня можуть виконувати декілька пар.

Завдання № 1. З’ясуйте причини виникнення ко-зацтва.Завдання № 2. Як було організовано життя на Січі?Завдання № 3. Чи можна стверджувати, що коза-ки на Січі мали рівні права? Наведіть приклади.Завдання № 4.Чому за втрату зброї позбавляли козацького звання і виганяли із Січі?Завдання № 5. Чим життя козаків відрізнялося від життя інших верств населення?

Оцінювання навчальних досягнень учнівМотивація оцінювання.

23 хв.:

2 хв.

Навчальна:(2, 3, 4)Розвиваюча:(1, 2, 3, 4, 5)Виховна: (1, 2, 3)

ІІ. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичока. Оголошення теми, завдань

Запитання для мотивації• Яку роль в організації життя козаків відігравав гетьман?• Чи могли козаки організувати своє життя так, щоб не обирати гетьмана?• Яких відомих козацьких гетьманів знають учні?

Учні зможуть:• дізнатися, як козаки захищали українські землі;• зрозуміти, чому П. Сагайдачний залишився в пам’яті українського народу;• дізнатися, як за допомогою військового мисте-цтва можна досягти успіху;• тлумачити вислів «воювати не кількістю, а умінням»;• працювати в групах


1 2 3

Учні навчаться:• складати розповідь за темою;• тлумачити поняття;• аналізувати історичні події;• складати історичні задачі;• користуватися історичною картою;• працювати в групах, виконувати завдання ко-лективно.

План пояснення нової теми1. Кримське ханство.2. Походи козаків проти турків і татар.3. Військове мистецтво П. Сагайдачного.

4 хв.

5 хв.

Б. Схема роботи над новою темоюПояснення першого питання. Перше питання учитель пояснює учням, вико-ристовуючи історичну карту. Варто звернути ува-гу на те, як в Криму з’явилися татари. На великій карті можна показати стрілками розселення мон-голів після розпаду Орди. У процесі розповіді розкрити суть понять: Кримське ханство, татари, бусурмани, турецько-татарські набіги, галери.

Робота з підручником (С. 86–87, абзаци 1, 2, 3). Учитель пропонує учням прочитати текст і відпо-вісти на запитання:• Чому П. Сагайдачний вирішив організувати морські походи?• Як готувалися походи?• Якими були наслідки морських походів?• Скільки років тому відбувся похід козаків на Кафу? У якому столітті це було?

3 хв. Розповідь учителя про Хотинську війнуВ розповіді бажано використати портрет П. Са-гайдачного, біографічну довідку про П. Сагай-дачного, ілюстрацію «Хотинська фортеця».Аналізуючи Хотинську фортецю, краще викорис-тати бесіду. Запитання для бесіди:• Які будівлі називають фортецями?• Чи можна було швидко оволодіти такою фор-тецею, як Хотин?• Що ускладнювало її штурм?• Про що свідчить той факт, що Хотинська фор-теця вціліла і збереглася до наших днів?


1 2 3

5 хв.

2 хв.

Робота в групахУчитель об’єднує школярів у групи (в кожній групі — 4 учні).

Одне й те саме завдання можуть виконувати 2 і більше груп.Завдання для груп 1, 5. Доведіть, що П. Сагайдач-ний воював не кількістю, а вмінням.Завдання для груп 2, 6. Доведіть, що козацьке вій-сько було дисциплінованим і витривалим.Завдання для груп 3, 7. Доведіть, що козаки пова-жали і любили свого гетьмана.Завдання для груп 4, 8. Доведіть, що вислів «Жи-веш для народу — залишишся в пам’яті народу», можна вживати щодо П. Сагайдачного.

Організовуючи роботу в групах, учитель пропо-нує учням використати не лише розповідь, яку вони почули, але й матеріали параграфа (С. 87–90). Це дозволить розподілити рівномірно ролі в групах.

Узагальнення та систематизація вивченогоУзагальнення та систематизацію можна провести за допомогою «Запитань» (1, 2, 3, 4) та «Завдань» (1, 3) підручника (С. 91).

5 хв.3 хв.

Розвиваюча:(5)Виховна:(1, 2)

Заключний етапІІІ. Підбиття підсумків урокуУчитель підбиває підсумок уроку. Пропонує учням відповісти на ключове запитання параграфа:• Чому козаки виступили на захист українського народу?За допомогою бесіди з’ясовує: Що сподобалося на уроці? Яку роботу учні виконували із задово-ленням? Які труднощі виникали в процесі роботи (під час фронтального опитування, при роботі в парах, в групах тощо)?

2 хв. ІV. оголошення та інструктаж щодо домашнього завданняВиконати завдання 2, 4 (С. 91). Учитель звертає увагу учнів на те, що для виконання завдання 2 потрібно навести факти (підібрати докази), які свідчили б про П. Сагайдачного як мудрого геть-мана. Ці факти є в параграфі


УРоК 18. ВиЗВольНа ВІйНа УКРаїНсьКоГо НаРоДУ (1648–1657 рр.)

Мета уроку: показати перебіг основ них подій Визвольної війни укра-їнського народу 1648–1657 рр.; розкрити роль Богдана Хмельницького, дати учням початкові уявлення про державотворчий процес; сприяти розвитку логічного та критичного мислення у дітей, формувати навички роботи з історичними джерелами, а також спілкування в малих групах; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості та толе-рантності.

обладнання: карта «Визвольна вій на 1648–1657 рр.», лінія часу, папір для написання літопису (ватман А1), виставка літератури, робочі картки учнів, план-схема військових дій на підлозі, фігурки козаків, гетьмана Богдана Хмельницького, українських селян, татар, польського війська, московських бояр та царя, атласи.

основні дати: 1648 р., 1649 р., 1651 р., 1654 р., 1656 р., 1657 р. Тип уроку: урок здобуття нових знань. форма уроку: урок-гра.обладнання уроку: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України

(підруч. 5 кл.), атлас, робочі матеріали учня, план-схема битви, нанесена на підлогу, чисті листки.

Випереджальні завдання: учні мають підготувати повідомлення «Життя та діяльність Богдана Хмельницького» і «Переяславська рада 1654 року».

Хід урОКу

етап уроку Дії вчителя Дії учнів

1 2 3

І. Органі-заційний момент

Привітання. Перевірка санітарного ста-ну класу, присутності учнів

II. Вступ У ч и т е л ь. Сьогоднішній наш урок про-ходитиме у дещо не звичній для вас фор-мі — у формі гри, під час якої ми з вами попрацюємо в архівах, влаштуємо справж ні битви і, зреш тою, спробуємо написати власний літопис. Але гра наша буде не простою, а навчальною. Її тема: «Боротьба за волю. (Визвольна війна українського народу 1648–1657 рр.)»

Знайомляться з робо-чим картками. Один із учнів зачитує розділ «Після цього уроку ви зможете...» робочої картки вголос


1 2 3

Чому саме ця тема? Ми з вами вже ви-вчили, в якому становищі перебували українські землі у складі Речі Посполи-тої, про утиски українського народу, про козаків. Логічним продовженням цього ряду є боротьба за волю козацтва та решти на-селення, що вилилась у Визвольну війну. Отож, наша гра навчальна. І по її завер-шенні ми маємо чогось навчитися. Що саме, ви можете прочитати в робочих матеріалах, які є в кожного з вас (див. додаток). Зверніть увагу, що на картках зроблені спеціальні помилки, які ми ма-ємо віднайти в процесі роботи. Крім того, зверніть увагу на дошку. У вас є чистий листок для написання нашого власного літопису про події тих часів

III. Актуа-лізація опорних знань

— Починаємо нашу гру. Спочатку, щоб включитися в неї, нам потрібна пере-пустка. Нею стануть ваші знання. Ви поділені на п’ять груп. Керівники груп, підійдіть і витягніть номер питання, на яке має дати відповідь ваша група. Пере-лік питань наведено у робочих картках «Перепустка до гри» (див. додаток)

Керівник групи витягує номер питання. Група обговорює його і подає узгоджену відповідь

IV. Ви-вчення нового ма-теріалу

Учитель оголошує план уроку: 1. Передумови Визвольної війни 1648–1657 рр. 2. Перебіг подій 1648 р. Богдан Хмель-ницький. 3. Зборівський та Білоцерківський мир-ний договори. 4. Переяславська рада 1654 р. та події після неї

Учні в зошитах запису-ють число і тему уроку

1. Робота зі стрічкою часу

— Нам необхідно визначити хронологіч-ні рамки нашої теми, тобто роки, в меж-ах яких відбуваються події, які ми вивча-ємо. Учитель позначає дати 1648 і 1657 на стрічці часу, зображеній на дошці

Визначають хроноло-гічні рамки Визвольної війни і відзначають їх на стрічці часу у своїх зошитах


1 2 3

У ч и т е л ь. Всі спроби розв’язати наявні в І пол. XVII ст. проблеми зазнавали не-вдачі. Але в 1648 р. розпочалось нове по-встання. Незабаром воно переросло у Визвольну війну. Хто ж брав участь у цій війні? Чи весь український народ, чи лише якась його частина? І чому цю війну називають Визвольною? Як ви гадаєте, де ми можемо знайти від-повідь на ці запитання?Учитель повторює запитання

Пропонують свої варі-анти відповідей

2. Вико-нання завдання № 1 робочої картки

Узагальнює відповіді та зазначає, що в даному випадку джерелом інформації може стати наш підручник.Робить висновок про те, що Визвольна війна 1648–1657 рр. стала всенародною боротьбою за волю, основною причиною якої була важке становище і гноблення українців

Знайомляться із за-вданням № 1 із робочої картки і шукають від-повідь на нього в під-ручнику на С. 127

3. Вико-нання за-вдання № 2 робо-чої картки

Будь-яка справа не обходиться без ліде-ра. Ним у 1648 р., безперечно, став геть-ман Богдан Хмельницький.

Оцінює виступ учня, який підготував повідомлення про Б. Хмельницького. Узагальнює відповіді груп

Слухають повідомлен-ня про Богдана Хмель-ницького і виконують завдання № 2 робочої картки. Питання обговорюєть-ся в групах, презенту-ється узгоджена відпо-відь від кожної групи

4. Робота з атласом

Якими ж були безпосередні дії? За допо-могою атласа простежте шлях козацько-го війська в 1648 р. і місця найважливі-ших битв. Вчитель записує дати і назви битв у літо-пис і позначає їх на стрічці часу на дошці. Показує шлях козацького війська на на-стінній карті

Відкривають атласи на С. 16–17, називають події, записують їх у зошитах.

Знаходять в атласі істо-ричні місця — Суботів, Січ, Жовті Води, Кор-сунь, Пилявці — і від-значають їх прапорцями

5. Вико-нання завдання № 3 робочої картки

Прочитайте зміст завдання і спробуйте знайти спільне між двома малюнками на С. 125 підручника та на С. 17 атласа. Вчитель ілюструє події 1648 р., пересува-ючи фігурки на план-схемі військових дій, позначеній на підлозі

Виконують завдання № 3 робочої картки


1 2 3

6. Розпо-відь учителя

Розповідає про облогу Львова, про при-чини її зняття. (Хмельницький вчився у Львові; надзвичайна краса міста; по-ширення хвороб у таборі козаків; прихід зими). Позначення події на стрічці часу.Розповідь вчителя про похід до Замостя та урочистий в’їзд до Києва

Один з учнів записує дати та події в літопис на дошці.Учні заносять події, про які йдеться, у зошит на стрічку часу

7. Фізкульт-хвилинка

Описує події 25 грудня 1648 р., коли кия-ни урочисто вітали Б. Хмельницького

Уявляють себе кияна-ми, що очікують на приїзд Богдана Хмель-ницького: підстрибу-ють, тупцюють на міс-ці, після появи гетьмана плескають у долоні


Але польські магнати на цьому не заспо-коїлись. Вони прагнули повернути втра-чене. Розповідь про Збаразьку битву, Зборів-ський мирний договір. Ілюстрація подій на план-схемі. Відзначення події на стрічці часу на дошці

Заносять події на стріч-ку часу в зо шитах.Один з учнів записує дату та подію в літопис на дошці

9. Вико-нання завдань № 4–5

Пропонує учням виконати завдання № 4–5.На підставі учнівських висновків розпо-відає про Берестецьку битву та Білоцер-ківський договір 1651 р.Ілюстрація подій на план-схемі. Позна-чення подій на стрічці часу на дошці.

У козацькій державі під назвою «Військо Запоро зьке» склалося важке становище. З одного боку, ворожа Польща, з іншо-го, — ненадійний союзник — Кримське ханство. Тому необхідно знайти нових, більш надійних союзників. Ним, на дум-ку Б. Хмель ницького, мав стати москов-ський цар Олексій Михайлович

Виконують завдання 4–5 робочої картки. Роблять висновки.

Один із учнів записує дати та події в літопис на дошці.Запис у зошиті «Вій-сько Запорозьке – офі-ційна назва української держави середини XVII ст.»

10. Вико-нання за-вдання № 6 робочої картки

Повідомлення учня про Переяславську раду.Оцінювання учня, що підготував повідом лення

Виконання завдання № 6 робочої картки.Слухають повідомлення про Переяславську раду і готують по одному основ ному й одному резервному запитанню з теми повідомлення


1 2 3

Запис події в літопис і на стрічці часу на дошці

Позначають дату «1654 рік» на стрічці часу в зошиті.Гра у «павутинку»: пер-ша група ставить запи-тання з теми повідом-лення другій групі, друга — третій і так далі по колу


Надалі війна тривала з перемінним успі-хом. Зрештою, в 1656 р. Московська дер-жава і Річ Посполита уклали Віденське перемир’я, за яким українські землі були розділені між цими державами. Таким чином, два могутніх сусіди вирішили долю нашого народу, навіть не радячись з ним.Запис події в літопис і на лінії часу на дошці. — У 1657 р. Богдан Хмельницький поми-рає, і Визвольна війна закінчується, хоча боротьба й надалі триває. Про це ми бу-демо говорити вже на наступному уроці

Заносять подію на стрічку часу в зошитах

V. Підбиття підсумків

У ч и т е л ь. Наш літопис завершено. Ми його збережемо для наступних поколінь учнів. Отже, Богдан Хмельницький — національний герой України. Він здій-снив спробу захистити український на-род від іноземних поневолювачів та відновив в XVII ст. українську держав-ність.Пропонує учням дати відповіді на пи-тання:1. Ким став Богдан Хмельницький для України? 2. Які завдання стояли перед учасниками Визвольної війни?Побудуйте логічний ланцюжок.Київська Русь, Галицько-Волинська дер-жава, Литовсько-Руська держава, ... . Проводить узагальнюючу бесіду.Обґрунтовує та виставляє оцінки

Дають відповіді на пи-тання, будують логіч-ний ланцюжок.

Керівники учнівських груп аналізують роботу своїх груп


1 2 3

VІ. До-машнє завдання

Домашнє завдання вміщено у робочих картках, учитель коментує його

Розглядають домашнє завдання і в разі потреби став-лять питання вчителеві щодо його виконання

додатокРобочі матеріали учня на урок: «Боротьба за волю (Визвольна війна 1648–1657 рр.)»Після цього уроку ви зможете розповідати:

• про події Визвольної війни 1648–1657 рр.;• про видатного історичного діяча — гетьмана Богдана Хмельницького;

Пояснювати:• чому Богдана Хмельницького шанують в Україні, називають його

ім’ям міста та вулиці, його портрет вміщують на грошових купюрах;• як і чому українські землі потрапили в залежність від Московської

держави;

Набудете навичок:• роботи з картою та історичними джерелами;• навчання і спілкування в малих групах;

Сформуєте власне ставлення до історичних подій в Україні сер. XVII ст.

Перепустка до гри1. Хто такі козаки?2. Поясніть терміни «ополячення» та «окатоличення».3. Назвіть держави, до складу яких входили українські землі в XVII ст.4. В якому столітті та якій його частині (початок, середина, кінець) від-

бувалась Визвольна вій на 1648–1657 рр.?5. Назвіть причини козацько-селянських повстань І пол. XVII ст.

Завдання1. Дайте відповіді на питання: Хто брав участь у Визвольній війні? Чи

весь народ, чи лише його частина? Чому цю війну називають визволь-ною? (Відповіді шукай у підручнику на С.127.)

2. Прослухайте повідомлення про Богдана Хмельницького. Дайте від-повіді на запитання: Що спонукало Богдана Хмельницького розпо-чати боротьбу проти поляків?

3. Розгляньте малюнки на С. 125 вашого підручника і С. 17 в атласі. Що зображено на них? До якого часу ми можемо віднести зображені по-дії? Чому? Що спільного між цими двома малюнками?


4. Розв’яжіть історичну задачу.Під час розкопок у Берестечку вчені знайшли безліч предметів козаць-

кого побуту, козацькі шаблі, селянську зброю — вили, шапки, поламані во-зи, залишки коней, багато мечів та стріл з польськими написами. Як назива-ють вчених, що проводять розкопки? Про що свідчили ці знахідки?

5. Розгляньте малюнок. Чим він відрізняється від попередніх малюнків? Які можна зробити вис новки?

6. Кого б ви обрали союзником для України в середині XVII ст. (укажіть стрілкою на схемі). Чи збігся ваш вибір з вибором Богдана Хмель-ницького?

МОЛДОВА ШВЕЦІЯ

ВІйсьКо ЗаПоРоЗьКе

РІЧ ПОСПОЛИТА МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА ТУРЕЧЧИНА

домашнє завдання

Опрацювати за підручником С. 125–129, 131–135. Для додаткового читання — С. 129–131. Знай ти в художній літературі

вірш або уривок з нього про Богдана Хмельницького.

УРоК 19. УКРаїНсьКа ДеРжаВа — ГеТьМаНЩиНа

Мета: повторити й узагальнити знан ня учнів з теми «Українська ко-зацька держава — Гетьманщина»; підвищити пізнавальну активність учнів; розвивати вміння індивідуальної та групової роботи під час підго-товки до уроку і на уроці; виховувати інтерес до минулого, почуття патріо-тизму, національної гордості.


Тип уроку: повторювально-узагальнюючий (у формі гри «Щасливий випадок»).

обладнання: карта «Українські землі в XVI–XVII ст.; портрети гетьманів.

Хід урОКу

У ч и т е л ь. Я вітаю вас на історичній грі «Щасливий випадок», яка присвячена темі «Українська козацька держава — Гетьманщина». Право зу-стрітись із щасливим випадком виборюватимуть дві команди: 1 команда — ... та капітан ... , 2 команда — ... та капітан... . Звичайно, кожна команда мріє, щоб щасливий випадок трапився саме з нею, але, якщо вірити великому італійцеві Леонардо да Вінчі, «щастя дістанеться тому, хто багато працює».

Ось ці дві команди і будуть зараз вести боротьбу за перемогу.

1 геймУмови: кожна команда отримує по 4 запитання і повинна дати відпо-

відь через 30 секунд. Вартість кожного питання — 1 бал.

Запитання для першої команди1. Впізнай подію за планом (пропонується план Пилявецької битви).

2. Розташуйте події в хронологічній послідовності:а) Переяславська Рада;б) битва під Жовтими Водами;в) битва під Батогом;г) битва під Берестечком;д) Зборівська угода.

3. Впізнай подію за ілюстрацією («Переяславська Рада» М. Дере гус, С. Рєпін, В. Савенков).

4. Впізнай гетьмана (пропонується портрет І. Мазепи).

Запитання для другої команди1. Впізнай подію за планом (пропонується план Корсунської битви).2. Розташуйте події в хронологічній послідовності:а) битва під Батогом;б) Переяславська Рада;в) битва під Берестечком;г) Зборівська угода;д) битва під Жовтими Водами.

3. Впізнай подію за ілюстрацією («Урочистий в’їзд Б. Хмельниць кого в Київ» М. Самокиш).

4. Впізнай гетьмана (пропонується портрет Б. Хмельницького).


2 гейм. «Заморочки з бочки»

Умови: представники команд по черзі виймають маленькі бочечки із великої бочки і, згідно з номерами, отримують питання вартістю в 1 бал. Та команда, яка витягне щасливий випадок, отримає 3 бали, якщо дасть правильну відповідь на запитання.1. Символи гетьманської влади. (Булава, бунчук, корогва, печатка)2. Хто входив до війська Б. Хмельницького? (Запорожці, селяни, міщани,

реєстрові козаки)3. Яким був склад Генеральної старшини? (Обозний, суддя, писар, осавул)4. Як було поділено Україну за Анд русівською угодою? (Лівобережна

Україна відійшла до Росії, Правобережна — до Польщі.)5. Чому П. Дорошенко звернувся по допомогу до турецького султана?

(Не вірив Росії і Польщі)6. Де закінчили життя гетьмани Д. Многогрішний та І. Самойлович?

(У Сибіру)7. Поясніть походження назви Слобожанщина. (Слобода — віль не посе-

лення.)8. Що зробив гетьман І. Мазепа для розвитку української культури?9. Як ви гадаєте, чому російські царі руйнували Запорозьку Січ?10. Кому належать слова «усі вони від Хмельницького до Мазепи зрадни-

ки»? (Російському цареві Петру І)11. Якими були головні умови спілки України з Російською державою?12. Чому війна 1648–1654 рр. називається Національно-визвольною?13. Кому належать слова «Світ ловив мене, та не спіймав»? (Г. Сковороді)14. Поясніть значення прислів’я «Висипався хміль з міха і наробив ляхам

лиха».

3 гейм. «Ти — мені, я — тобі»

Умови: кожен із членів команди обирає собі суперника і ставить йому питання. Інші члени команди не мають права відповідати.

4 гейм. «Далі, далі...»

Умови: за 2 хвилини слід відповісти на найбільшу кількість питань. Працює вся команда; якщо відповіді немає, кажете слово «далі».

Запитання для першої команди1. Кошовий отаман, що писав листа турецькому султану. (І. Сірко)2. Письмове розпорядження гетьмана, яке повинен виконувати увесь

український народ. (Універсал)3. Хто гетьманував 22 роки? (І. Мазепа)


4. Коли була остаточно зруйнована Запорозька Січ? (У 1775 р.)5. Столиця гетьмана Б. Хмельни цького. (Чигирин)6. Гетьман, з ім’ям якого пов’яза на легенда про скарб. (П. Полу боток)7. Коли відбулася Андрусівська угода? (1667 р.)8. Відтинок часу в історії Лівобережної України від Андрусівської угоди

до кінця XVIII ст. (Гетьманщина)9. Угода, за якою Україна ввійшла до складу Московської держави. («Бе-

резневі статті»)10. Початок Визвольної війни. (1648 р.)11. Вільна людина, яка жила за рахунок воєнного промислу. (Козак)12. Коли з’явилась перша друкована книга на Україні? (1574 р.)13. Ляльковий театр. (Вертеп)14. Що таке троїсті музики? (Скрипка, сопілка, бубон)15. Як називали виконавців народних дум? (Кобзарі)16. Народні месники на за хід но українських землях. (Оп ришки)17. Гетьман, який очолив Національно-визвольну війну. (Б. Хмель ницький)18. Закінчіть прислів’я «Який пан, такий ... (жупан)».19. «Мандрівний філософ». (Г. Ско ворода)20. Український першодрукар. (І. Фе доров / Федорович)

Запитання для другої команди1. Останній кошовий отаман. (П. Калнишевський)2. Козацький воєначальник. (Геть ман)3. Гетьман, автор першої конституції України. (П. Орлик)4. Скасування Гетьманщини. (1763 р.)5. Столиця за гетьмана Мазепи. (Батурин)6. Гетьман, за якого з’явилась Малоросійська колегія. (І. Скоро-

падський)7. Запровадження кріпацтва. (1783 р.)8. Період в історії України, для якого характерні війни, боротьба геть-

манів за владу. (Руїна)9. За якою угодою Україну було поділено на 2 частини? (Андрусівською)10. Кінець Визвольної війни. (1654 р.)11. Козацький човен. (Чайка)12. Битва під Батогом.(1652 р.)13. Образ козака, якого зображували на народних картинах XVI–XVII ст.

(Мамай) 14. Будинок, де містилися виборчі міські власті. (Ратуша)15. Перший підручник з історії України. (Синопсис)16. Відомий керівник опришківського руху. (О. Довбуш)17. Останній гетьман України. (К. Розумовський)


18. Закінчіть речення «Пісня — душа ...» (народу).19. Автор літопису з історії козацької України. (С. Величко)20. Як називалася перша друкована книга на Україні? («Апостол»)

підбиття підсумків уроку

Оголошення оцінок.

УРоК 20. ПРоеКТНе ДослІДжеННЯ За КаРТиНою І. ю. РєПІНа «ЗаПоРожцІ ПишУТь лисТа ТУРецьКоМУ сУлТаНУ»

і етап

Запуск проекту зазвичай починається на уроці, але згодом перетво-рюється на позакласний вид роботи.

Мета проекту: учні мають дослідити картину І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»: шукати шляхи вирішення поставле-ної задачі, розвивати в учнів дослідницькі вміння (висування та побудова гіпотез, пошук шляхів вирішення проблем, збір інформації з різних дже-рел); сприяти підвищенню власної самооцінки: створити умови, щоб ко-жен учень усвідомив себе як людину компетентну; сприяти розвитку ко-мунікабельності та вміння співпрацювати в групі; розвивати креативне мислення дитини.

Вчитель пропонує виконати завдання та обговорити результат.

Завдання № 1Розглянути картину І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецько-

му султану».

Завдання № 2Записати 10 перших слів, які спали вам на думку.Як свідчить практика, діти працюють по-різному: спочатку пишуть,

потім обговорюють, промовляють, записують. Виникає багато питань. Діти зазвичай одразу висувають припущення, бо вони нічого не знають напевно.

Учитель організовує обговорення виконання завдань № 1 та № 2.1. Чи впевнені ви у тому, про що говорите?2. Чи можемо ми зараз дати відповіді на питання, що виникли у вас?

У ч и т е л ь. Давайте спробуємо сформулювати та записати ваші пи-тання в зошит. За своїм змістом запропоновані вами питання можна об’єднати в чотири групи:а) питання щодо події, про яку йдеться;б) питання, що стосуються часу події;


в) питання, що стосуються героїв картини;г) питання, що стосуються автора картини.

У ч и т е л ь. Отже питання поставлені. Зараз я пропоную вам обрати з них таке, на яке вам хотілося б отримати відповідь. Давайте визначимо-ся, хто яку тему обрав.

Учні відповідають, вчитель фіксує на дошці назви проектів, якщо необхідно, допомагає із визначенням назви теми.

Вчитель пропонує учням заповнити спеціально підготовлені карти проекту.

Карта проектуІ. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султану»Моя тема...Я хочу дізнатися про ...Де я можу знайти відповідь на свої питання: Інтернет, бібліотека, му-

зей, вчителі-фахівці.У результаті формуються групи, які працюватимуть над проблемою.

іі етап

Протягом півтора місяців діти шукають та опрацьовують матеріал. За цей час:1. Учитель історії провів серію уроків: «Запорозька Січ — козацька рес-

публіка», «Військове мистецтво козаків».2. Учитель, що викладає курс «Світова художня культура», провів уроки

«Наш земляк — І. Ю. Рєпін», «Художні образи картини “Запорожці пишуть листа турецькому султану”».

3. Учитель української мови і літератури опрацював з учнями питання «Особливості лексики листа запорожців турецькому султану» (упо-рядкування словника).

4. Учитель інформатики опанував з учнями «Power Point», підготував презентації.

5. Учні здійснили уроки-екскурсії — до Харківського художнього му-зею, Харківського історичного музею та музею І. Ю. Рєпіна в місті Чугуєві.

Раз на тиждень підбивалися підсумки роботи: обговорення того, хто чого дізнався, які джерела інформації використовував; шукали шляхи ви-рішення проблем, що виникали у процесі роботи над проектом.


ііі етап

Оформлення результатів проекту.

Вчитель проводить бесіду з учнями за планом:1. Що ми дізналися? Який шлях пройшли?2. Що нам належить зробити?

Складання плану презентації.План презентаціїКоли я вперше побачив картину І. Рєпіна, мене зацікавило ...Тема моєї (нашої) роботи ...Я (він) припустив, що ...За більш повною інформацією я (ми) звернувся ...Я (ми) дізнався ..., зрозумів, навчився.

Вироблення критеріїв оцінювання виконаної роботи.Лист оцінювання

Ім’я (група)Розкриття

темиЗрозуміло? цікаво?

Дизайн, оформлення

самостійність

іV етап. Захист проектів (урок-конференція)

План уроку1. Захист проектів.2. Оцінювання проектів.3. Підбиття підсумків роботи.

УРоК 21. КУльТУРНе Та цеРКоВНе жиТТЯ

Мета: познайомити учнів з історією гетьманської столиці, дати уяв-лення про діяльність Києво-Могилянського колегіуму; розвивати уміння працювати з картою, продовжити формування хронологічних навичок, застосовувати набуті знання, виступати перед аудиторією; виховувати повагу до культурних здобутків свого народу, прагнення збереження іс-торичних пам’яток.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу і формування умінь та на-вичок.

Вид уроку: урок-подорож.обладнання: історичний атлас, ілюстрації, картки для учнів.Підготовчий етап. За дві неділі до уроку вчитель дає завдання двом учням

підготувати повідомлення за темами «Чигирин — гетьманська столиця»


та «Історія Києво-Могилянської академії». В процесі підготовки учням надаються консультації, пропонується список додаткової літератури. Група учнів-асистентів шукають ілюстрації, виготовляють картки.

Хід урОКу


У ч и т е л ь. Щоб познайомитися із здобутками української культури нам необхідно здійснити подорож по різних містах української землі. У цій мандрівці нас супроводжуватимуть джура Андрій, школяр Іван.


У ч и т е л ь. Створення Богданом Хмельницьким в середині ХVІІ ст. держави Гетьманщини суттєво вплинуло на розвиток культури україн-ського народу. Щоб переконатися в цьому, ми спочатку завітаємо до сто-лиці держави Хмельницького.

Робота по картіВідкрийте в атласі карту «Українська держава за гетьмана Богдана

Хмельницького».1. Назвіть місто, де розміщалася столиця Гетьманщини часів Богдана

Хмельницького?2. Знайдіть це місто на карті.3. Назвіть держави, з якими межувала Гетьманщина за часів Богдана

Хмельницького.


Перша зупинка «Чигирин»

На дошці розміщуються: герб міста Чигирина ХVІІ ст., портрет Бог-дана Хмельницького, малюнки Т. Г. Шевченка «Іллінська церква в Субо-тові» та «Чигирин»

У ч и т е л ь. Нашим екскурсоводом по місту буде джура Андрій. Уваж-но послухайте розповідь, бо вам згодом треба буде відповісти на його пи-тання.

Д ж у р а А н д р і й. Чигирин розташувався вздовж річки Тясмин, притоки Дніпра. Вже на початку ХVІ ст. тут існував укріплений козаць-кий зимівник. Протягом ХVI — середини XVII ст. місто, розташоване в центрі козацьких земель, неодноразово потрапляло в центр селянських та козацьких заворушень. Італієць Павло Алепський, відвідавши Чиги-рин, писав, що цей «замок не має собі рівних на всю Козацьку землю


щодо свого простору та великих боліт, що кругом нього. Тим то він дуже сильний. Всередині його багато круч».

За Богдана Хмельницького, як тільки-но Чигирин набув статусу сто-лиці, населення його зросло до 50 тис. чоловік. Оточення гетьмана, слу-жилі люди, генеральна старшина з обслугою, ремісники, переважно зброярі, купці заполонили місто. Тут Богдан Хмельницький видав біль-шість своїх універсалів, тут же з пишністю приймав іноземних послів, за-прошуючи їх наприкінці «хліба їсти».

У вільні години гетьман наїжджав з друзями до свого маєтку Субото-ва, хутора неподалік Чигирина. У ці дні до Богданового двору, згадували односельці, зліталися голуби з усієї округи, а коли коли увечері гетьман з друзями починав співати, то річкою той спів було чути на декілька кіло-метрів. Тут же, в Суботові, в Іллінській церкві, спроектованій власноруч Богданом Хмельницьким, його й поховали у 1657 р. Зображення цієї спо-руди за малюнком Т. Г. Шевченка вміщено на сучасній п’ятигривневій купюрі.

Під час Чигиринських походів турецько-татарських військ у 70-х ро-ках ХVІІ ст. гетьманську столицю було зруйновано, а саму фортецю коза-ки підірвали, коли не стало сил її боронити.

Питання джури Андрія1. Чому на гербі Чигирина в середині ХVІІ ст. з’явилися стріли?2. Чому одна з вулиць міста отримала назву «Посольська»?

«Мозковий штурм»У ч и т е л ь. Серед оточення Богдана Хмельницького було багато до-

сить освічених людей, які здобули освіту у єдиному на той час вищому навчальному закладі у Східній Європі — Києво-Могилянському колегіу-мі. Тож вирушаємо до Києва.

А дорогою пропоную конкурс знавців української народної пісні й музики.Учні називають українські народні пісні. Той, хто останнім згадає на-

зву пісні, дістане заохочувальний бал і право першої відповіді на наступ-не питання. По закінченні змагання переможець відповідає на питання:1. Як називалися сліпі співці, що виконували українські народні пісні та

думи, акомпануючи собі на кобзі чи бандурі?

У ч и т е л ь. А тепер згадаємо назви українських народних інструмен-тів. Той, хто останнім назве український музичний інструмент, відповідає на питання:

2. З яких музичних інструментів складалися «троїсті музики»?Поки діти грають, на дошці кріпляться: зображення Києво-Моги-

лянського колегіуму та портрет Петра Могили.


Назустріч виступає школяр Іван.

Ш к о л я р І в а н. Ми з вами знаходимося на території Київського колегіуму. Він став першим вищим навчальним закладом на українських землях. Його заснування пов’язане з ім’ям архімандритом Києво-Печер-ської лаври.

Загадка-плутанкаІм’я засновника колегіуму ви дізнаєтеся, коли розв’яжете загадку,

в якій букви його імені та прізвища переплутані.ОПРЕТ ЛАМОГИ (Петро Могила)

З часом прізвище засновника увійшло до назви колегіуму — Києво-Могилянський.

Свою діяльність колегіум розпочав у вересні 1632 року. Навчання у ньому тривало 12 років, а кількість предметів, що тут вивчали студенти, сягала тридцяти. Значна увага тут приділялася вивченню мов: україн-ської, латини, грецької, польської, церковнослов’янській.

Викладачами тут працювали видатні українські науковці Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Григорій Кониський. Наприкінці ХVІІ ст. Києво-Могилянський колегіум дістав звання академії. Діяла академія до 1817 р.

Навчалися тут представники всіх верств населення: духовенства, ко-заків, української шляхти, міщан і селян. Тут здобували освіту видатний учений Михайло Ломоносов, український філософ Григорій Сковорода, майбутній гетьман Іван Самойлович.

1992 році академія відновила свою діяльність, і сьогодні вона пере-творилася на провідний навчальний заклад незалежної України.

Питання школяра Івана1. Скільки років діяв Києво-Могилянський колегіум, згодом — акаде-

мія? (175 років)2. Через скільки років Києво-Могилянська відновила свою діяльність

у незалежній Україні? (Через 175 років)

IV. Закріплення знань

Учні мають дати відповіді на поставлені питання, піднімаючи відпо-відно карти з написом «так» чи «ні».1. Столиця Гетьманщини часів Богдана Хмельницького перебувала

у Києві? (Ні)2. Богдан Хмельницький народився на хуторі Суботів? (Так)3. Архітектором Іллінської церкви був Богдан Хмельницький? (Так)


4. У Києво-Могилянському колегіумі могли навчатися лише представ-ники шляхти? (Ні)

5. Навчання у Києво-Могилянській академії тривало 10 років? (Ні)6. Богдан Хмільницький закінчив Києво-Могилянську академію? (Ні)

V. підбиття підсумків уроку


Опрацювати відповідний параграф підручника. Прочитавши уривок зі статуту братських шкіл (підручника В. Власова, О. Данилевської на С. 127), дайте відповідь, що спільного та чим відрізнялися правила брат-ської та вашої школи.

УРоК 22. ПоВТоРюВальНо-УЗаГальНююЧий УРоК За ТеМою «КоЗацьКа УКРаїНа»


• повторити та закріпити вивчене, набуті уміння й навички (1);• узагальнити та систематизувати навчальний матеріал за темою (2);• підготуватися до тематичної атестації (3);

розвиваюча:• удосконалювати уміння, набуті в процесі вивчення теми (1);• використовувати набуті знання та уміння для виконання завдань

уроку (2);виховна:

• відповідально ставитися до виконання завдань (1);• бути уважним, не відволікатися від основної роботи (2);• формувати в учнів розуміння того, що результативність роботи зале-

жить від зусиль, вкладених в неї, набутих знань та умінь (3);• вчити поважати надбання української історії (4);• оберігати пам’ятки історії та культури (5).

обладнання:• Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт.

навч. закл. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 81–86;• історична карта «Україна в XIV–XV ст.»;• історичний атлас (5 клас);• ілюстративні матеріали;• пакети наочних матеріалів для роботи в групах.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок.форма уроку: наочно-ігровий.


Хід урОКу

ЧасРеалізація

метиосновні етапи уроку, види діяльності учителя та учнів

1 2 3

5 хв. Розвиваю-ча (1)Виховна (1)

Підготовчий етапІ. організаційний моментНа цьому етапі учитель здійснює загальну організацію кла-су, оголошує тему, завдання уроку. Звертає увагу на ключові завдання: повторити вивчений матеріал, узагальнити й сис-тематизувати одержані знання, підготуватися до тематичної атестації.

ІІ. Мотивація• З якою метою потрібно повторювати вже вивчене?• Чому бібліотекар швидко знаходить книги, замовлені читачами?• З якою метою узагальнюють і систематизують знання?• Чи здатний людський мозок запам’ятати абсолютно всю інформацію, яку він отримує?• Яку інформацію, як правило, потрібно запам’ятовувати? Чому?

Учитель звертає увагу на особливості уроку. Особливість полягає в тому, що упродовж 45 хвилин учні створювати-муть музейну кімнату «Козацька Україна». У цій кімнаті має бути 5 виставок (експозицій): «Зародження козацтва та виникнення Січі»; «Сторінки козацької історії»; «Сини твої, Україно»; мапа «Козацькі часи», «Терези історії». Над створенням кожної експозиції працюватиме окрема група. У кожній групі необхідно чітко розподілити ролі: обрати екскурсовода (голову) зі своєї проблеми; визначити завдан-ня для кожного учасника групи. Група повинна представи-ти результати діяльності і провести екскурсію для всього класу за матеріалами своєї експозиції.

Учні зможуть:• повторити навчальний матеріал і підготуватися до тема-тичної атестації;• узагальнити та систематизувати навчальний матеріал;• удосконалити набуті уміння і навички.Учні навчаться:• використовувати знання та уміння в нестандартних ситу-аціях;• розподіляти доручення в процесі виконання групових завдань;• презентувати виконані завдання


1 2 3

30 хв.10–15 хв. під-го-товка екс-по-зицій

Навчальна (1, 2, 3)Розвиваю-ча (1, 2)Виховна (1, 2, 3, 4, 5)

основний етапІІІ. Виконання завданняОтримання завдань, інструктаж, виконання завдань групами• Які технічні проблеми потрібно вирішити для організації цього етапу уроку?

Учитель повинен поділити клас на 5 груп. Це можна зроби-ти безпосередньо в класі на уроці або попередньо і списки груп вивісити ще на перерві для ознайомлення. Доцільно в кабінеті підготувати місця, де учні виставлятимуть свої експозиції (це можуть бути окремі планшети, кріплення на стінах, відведене місце на дошці тощо). Експозиції можна розмістити і на партах. Для цього краще парти розставити по периметру класу у формі прямокутника, залишивши біля них стільці, щоб учні могли виконувати завдання в групах. Окрім того, для прискорення роботи учитель по-винен підготувати кожній групі пакет наочних матеріалів.

Завдання для групи № 1. Експозиція «Зародження козацтва та виникнення Січі».Використайте ілюстрації та укладіть розповідь за запропо-нованою темою.

Ілюстративні матеріалиПакет № 1. «Руйнування католиками православного хра-му»; «Татари ведуть українських полонених»; «Палають українські села внаслідок турецько-татарських набігів»; «Польська знать знущається над українськими селянами».

Пакет № 2. Зображення козака; козацька свита; шаровари; дніпровські пороги; січ — козацький табір; січовий майдан; Д. Вишневецький.

Пакет № 3. Булава; бунчук; гербова печатка; корогва; руш-ниця; мушкет; пістоль; сокира; спис; бойовий молот; кин-джал; шабля; гармата;човен-чайка.

Завдання для групи № 2. Експозиція «Сторінки козацької історії».Укладіть літопис подій згідно із запропонованими датами. Підберіть до цих подій ілюстрації.

Дати: 1556 р., 1616 р., 1621 р., 1759–1657 рр., 1648–1657 рр., 1654 р., 1709 р, 1750–1764 рр., 1775 р., 1722–1794 рр.


1 2 3

Ілюстрації: «Запорозька Січ»; «Козаки в морському похо-ді»; «Хотинська фортеця»; «Б. Хмельницький»; «Битва ко-заків під Жовтими Водами»; «Битва козаків під Корсунем»; «Битва козаків під Пилявцями»; «Рада в Переяславі»; «Пол-тавська битва»; «Смерть Б. Хмельницького»; «Іван Мазепа і Карл ХІІ»; «К. Розумовський»; «П. Калнишевський»; «Г. Сковорода».

Завдання для групи № 3. Експозиція «Сини твої, Україно».Підготуйте короткі розповіді про відомих історичних діячів козацьких часів: П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Мазепу, П. Полуботка, Г. Сковороду, С. Величка.

Завдання для групи № 4. Експозиція-мапа «Козацькі часи».На великій мапі відшукайте об’єкти: Хотин, Кримське хан-ство, Річ Посполиту; Московське царство; Дике поле, За-порозьку Січ, Пилявці, Суботів, Чигирин, Полтаву, Пере-яслав. Назви цих об’єктів надпишіть на прапорцях. Прикріпіть прапорці на мапі. Чим пам’ятні для нас ці об’єкти? Яка інформація пов’язана із цими назвами?

Завдання для групи № 5. Експозиція «Терези історії».Поділіть на дві групи запропонований перелік подій: 1) події, що сприяли утвердженню самостійності України; 2) події, що руйнували самостійність України.

Назву кожної із подій випишіть на окремому аркуші. Згідно з темами покладіть аркуші на шальки терезів. Що перева-жило? Чому? При відборі яких подій у групі виявилися різ-ні думки? Запропонуйте спірні питання вирішити класу під час презентації своєї роботи.

Перелік подій: виникнення козацтва; створення Запорозької Січі; турецько-татарські набіги; героїчні походи козаків; Хотинська війна; Національно-визвольна війна під прово-дом Б. Хмельницького; створення держави Війська Запо-розького; укладання українсько-московського договору 1654 р.; смерть Б. Хмельницького; боротьба за гетьманську булаву; період Руїни; діяльність І. Мазепи; діяльність П. Полуботка; ув’язнення П. Полуботка; відновлення Геть-манщини (1750); ліквідація Гетьманщини (1764 р.); зруйну-вання Запорозької Січі (1775); відкриття навчальних закла-дів; розвиток міст і сіл; спорудження архітектурних пам’яток; створення літописів; діяльність російського царя Петра І; політика польської знаті щодо українського народу


1 2 320–15 хв. на звіт груп

Розвиваю-ча: (1, 2)Виховна: (1, 2, 3)

Презентація учнівських робітНа цьому етапі потрібно чітко здійснити розподіл часу на пре-зентацію експозицій. Представлення груп повинні бути лако-нічними, послідовними, цікавими. Форма презентації повин-на нагадувати музейну екскурсію. «Екскурсоводам» варто запитувати, чи все було зрозумілим, чи не викликала розпо-відь якихось запитань тощо. Бажано, щоб учитель на цьому етапі не був спостерігачем, а заохочував дітей, стимулював їхню активність, ставив запитання як «екскурсант» тощо.

Розвиваю-ча: (1, 2)Виховна: (1, 3, 5)

Заключний етапIV. Підбиття підсумківЗ’ясувати, що найбільше сподобалося учням під час «екс-курсії», чиї експозиції і чому викликали інтерес, чого учні навчилися, що зрозуміли тощо.

V. оцінювання навчальних досягнень учнівМотивація оцінок.

VI. оголошення домашнього завдання. Інструктаж щодо його виконанняОзнайомитися з рубрикою «Готуємося до тематичної атес-тації» на С. 118 або в зошиті для тематичного оцінювання переглянути варіанти завдань

УРоК 23. ТеМаТиЧНе оцІНюВаННЯ За ТеМою «КоЗацьКа УКРаїНа»


• аналізувати завдання, розуміти їх суть, давати відповідь відповідно до поставлених завдань (1);

• вчити учнів раціонально використовувати час на виконання завдань різного рівня складності (2);

розвиваюча (визначається на основі завдань, які підібрані для прове-дення тематичної атестації), наприклад, (як можливий варіант):• визначати час вказаних подій (1);• визначати події, історичних осіб за стислими характеристиками (2);• стисло характеризувати історичні постаті, події (3);• добирати факти для пояснення тверджень (4);• моделювати ситуацію (5);

виховна:• відповідально ставитися до виконання завдань (1);• бути уважним, не відволікатися від основної роботи, не заважати ін-

шим (2);


• вчити учнів розуміти, що в основі оцінювання будь-якої праці лежить якісне виконання поставлених завдань (3).обладнання:

• Картки із завданнями;• Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. Зошит для тематичного

оцінювання знань учнів. 5 клас. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — С. 29–40;

• Баханов К. О. Вступ до історії. 5 клас: Заліковий зошит для тематич-ного оцінювання навчальних досягнень. — Х.: Вид-во «Ранок», 2005. — С. 17–24.Тип уроку: урок перевірки знань, умінь та навичок.форма уроку: наочний.

Хід урОКу

Час Реалізація мети основні етапи уроку, види діяльності учителя та учнів

1 2 3

1 хв. Підготовчий етапІ. організаційний моментНа цьому етапі учитель здійснює загальну організацію класу, спрямовану на виконання завдань тематичної атестації.

4 хв. Навчальна: (1, 2)Виховна: (1, 3)

ІІ. МотиваціяОголошується тема тематичної атестації; звертається увага на характер завдань; проводиться інструктаж або нагадується про особливості виконання тих чи інших завдань; звертається увага на систему оцінювання окремих завдань або ж всієї роботи в цілому; за потре-би проводяться тренувальні вправи (в такому разі час на підготовчий етап повинен бути збільшеним).

30 хв. Навчальна: (1, 2)Розвиваюча: (1, 2, 3, 4, 5)Виховна: (1, 2, 3)

основний етапІІІ. Виконання завдань тематичного оцінювання а. Варіанти завдань за робочим зошитом*

Варіант 1І рівень1. Один із найвдаліших морських походів козаків на Кафу під проводом Петра Сагайдачного відбувся:а) 1616 р.;б) 1620 р.;в) 1621 р.

* Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. Зошит для тематичного оцінювання знань учнів. 5 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – С. 29–40.


1 2 3

2. Територія Лівобережної України, що увійшла до складу Московської держави у XVII ст., називалася:а) Запорозькою Січчю;б) Гетьманщиною;в) Слобожанщиною.

3. Відомий козацький літописець, який залишив нам опис Національно-визвольної війни:а) Г. Сковорода;б) С. Величко;в) Г. Граб’янка.

ІІ рівень4. Визначити історичну особу за поданою характерис-тикою.а) Французький інженер, найнятий польським коро-лем, який збудував фортецю Кодак. Повернувшись на батьківщину, видав книжку «Опис України» і склав карти українських земель.б) Гетьман українських козаків. Йому належить видат-на роль у перемозі, здобутій козаками в Хотинській війні. Щоб захистити православну віру, він разом з усім Військом Запорозьким записався до Київського братства.в) Український православний князь, під керівництвом якого козаки, як вважають, збудували на острові Мала Хортиця першу Січ. Багато років життя присвятив бо-ротьбі проти турків і татар. Під час походу 1563 р. по-трапив у полон і був страчений турками. Його смерть оспівано в народній думі про козака Байду.

5. Якою була доля українців, захоплених у полон тур-ками і татарами?

ІІІ рівень6. Доберіть факти до твердження: гетьман І. Мазепа — будівничий української культури.7. Розкажіть про військове мистецтво козаків, склав-ши розповідь «Як козаки воювали».

IV рівень8. Уявіть собі, що на початку XVII ст. в будинку для подорожніх зустрілися польський, турецький та укра-їнський купці. До них звернувся спільний знайомий — венеціанський купець — і попросив пояснити, хто такі запорозькі козаки. Розкажіть, що кожен міг відповісти венеціанцеві


1 2 3

Варіант 2І рівень1. В якій із наведених груп слів указані виключно представники козацької старшини?а) Намісник, суддя, гетьман, осавул, обозний;б) кошовий отаман, суддя, писар, осавул, обозний;в) кошовий отаман, суддя, писар, осавул, обозний, воєвода.

2. Слово татарського походження, яке перекладається як «вільна, озброєна людина», — це:а) шляхтич;б) яничар;в) козак.3. Запорозьку Січ російський царизм ліквідував у:а) 1764 р.;б) 1775 р.;в) 1783 р.

ІІ рівень4. Кого «світ ловив, та не спіймав»?5. Поясніть значення наведених термінів, пов’язаних з виникненням українського козацтва.а) Дике Поле — … .б) Дніпровські пороги — … .в) Запоріжжя — … .

ІІІ рівень6. Використавши малюнок, складіть розповідь «Взяття Кафи запорозькими козаками».7. Розкажіть про утворення Запорозької Січі.

IV рівень8. Чому російський цар Петро І назвав І. Мазепу зрад-ником, а український народ вважав борцем за неза-лежність? Відповідь обґрунтуйте.Використовуючи вказані варіанти завдань, учителеві необхідно продумати шкалу оцінювання і довести її до відома учнів, щоб вчити їх формувати самооцінку та прогнозувати можливий результат


1 2 3

Б. Варіанти однотипних завдань

Варіант 1І рівень1. Початок Національно-визвольної війни під прово-дом Б. Хмельницького:а) 1620 р.;б) 1648 р.;в) 1709 р.

2. Хто із відомих історичних діячів України присвятив останні 25 років мандрівному життю?а) Г. Сковорода;б) Б. Хмельницький;в) І. Мазепа.

3. Люди, що заселяли Дике Поле, ловили рибу, полю-вали на звірів і птахів, збирали мед, випасали худобу:а) уходники;б) татари;в) отамани.

ІІ рівень4. Поясніть, що означає вислів «доба героїчних похо-дів».5. З якими історичними подіями пов’язане місто Пе-реяслав?6. Що відбувалося раніше: битва під Хотином чи Пол-тавська битва?7. Хто автор праці «Опис України»?

ІІІ рівень8. Назвіть причини виникнення українського козацтва.

IV рівень9. Доведіть, використовуючи факти, що гетьман І. Ма-зепа — український патріот.

Варіант 2І рівень1. Зруйнування за наказом Катерини ІІ Запорозької Січі сталося:а) 1616 р.;б) 1764 р.;в) 1775 р.

2. Хто був останнім гетьманом Запорозької Січі?а) П. Полуботок;б) П. Калнишевський;в) І. Мазепа


1 2 3

3. Козацький човен, за допомогою якого здійснюва-лись морські походи, виготовлений з липи або верби, називався:а) чайка;б) галера;в) фрегат.

ІІ рівень4. Поясніть, що означає словосполучення «турецько-татарські набіги».5. З якими історичними подіями пов’язане місто Хо-тин?6. Що було раніше — початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмель-ницького чи похід П. Сагайдачного на Кафу?7. Хто автор літопису «Сказання про війну козацьку з поляками...»?

5 хв.

ІІІ рівень8. Назвіть причини Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

IV рівень9. Доведіть, що козацькі часи — це героїчні часи Ук-раїни.

Шкала оцінюванняПравильно виконані завдання І і ІІ рівнів (1–7) оці-нюються в 1 бал кожне. Завдання ІІІ рівня (8) оціню-ється в 2 бали. Завдання ІV рівня (9) оцінюється в 3 бали.

Заключний етапIV. Підбиття підсумків урокуВчитель підбиває підсумок уроку. Звертає увагу на те, коли будуть оголошені результати тематичної атес-тації.

V. оголошення домашнього завдання, інструктаж щодо виконанняУ разі потреби учитель дає завдання класу на наступ-ний урок. Наприклад, дізнатися, які найважливіші події відбулися в Україні у ХІХ та ХХ століттях

163Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.

тема 4. Україна В ХіХ–ХХ ст.

УРоК 24. ПоЧаТоК НацІоНальНоГо ВІДРоДжеННЯ

Мета уроку: сформувати уявлення про національний рух в українських землях в першій половині ХІХ ст.; поглибити знання життя і творчості Т. Г. Шевченка, поглибити розуміння його ролі в історії нашого народу; вдосконалювати навички самостійної роботи з історичною інформацією, аналізу фактів і подій; продовжити формування уміння роботи з картою, таблицею, схемами, встановлювати логічні зв’язки; виховувати шанобли-ве ставлення до видатних представників українського народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичокобладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Під-

ручник для 5 кл. (2005 р.); історичний атлас; робочий лист із завданнями на урок для кожного учня.

Хід урОКу

і. організаційний етап уроку

іі. актуалізація знань, умінь та навичок учнів

Учні виконують завдання № 1 робочого листа.

У ч и т е л ь. Таким чином, кінець ХVIII ст. став часом остаточного за-непаду українського державного життя.

ііі. мотивація навчальної діяльності учнів

— Сьогодні ми з вами починаємо вивчення нової теми «Україна в ХІХ–ХХ століттях». На цьому уроці ми розглянемо, як впливало на роз-виток українських земель перебування під владою Російської та Австрій-ської імперій, з’ясуємо причини посилення українського національного руху в цей період, познайомимося з найбільш яскравими представника-ми українства, що започаткували національне відродження України в першій половині ХІХ ст.

Робота з картоюУ ч и т е л ь. Відкрийте карту в історичному атласі на С. 26 і дайте від-

повіді на наступні питання:1. Назвіть історико-географічні області (землі) України.2. У складі яких держав опинилися українські землі на початку ХІХ ст.?3. Які українські історико-географічні області (землі) опинилися в скла-

ді Російської імперії?4. Які українські історико-географічні області (землі) потрапили під

владу Австрійської імперії?


IV. Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок

Будителі України

Робота з текстом підручника і таблицеюУ ч и т е л ь. Щоб дізнатися про тих, хто започаткував процес україн-

ського національного відродження, ви прочитаєте текст у підручнику на С. 137– 138, після чого ви маєте заповнити пропуски в таблиці. (Завдання № 2 робочого листа)

життя і творчість Тараса шевченка

Робота зі схемоюУчні, прочитавши в підручнику матеріал про життя Т. Г. Шевченка

(С. 139–140) та використовуючи знання, одержані на уроках української літератури, виконують завдання № 3 робочого листа.

V. Закріплення знань

Учитель пропонує учням, використовуючи матеріал уроку, розв’язати кросворд «Національне відродження в Україні у XIX ст.». (Завдання № 4 робочого листа)


Опрацювати відповідний матеріал підручника. Дати, що наведено в матеріалі параграфа, нанесіть на стрічку часу.

додаток

Робочий лист до уроку 24 «Початок національного відродження»

Завдання № 1Співвіднесіть дати і факти.

1) 1722 р. а) Скасовано гетьманство

2) 1727 р. б) Початок гетьманування Д. Апостола

3) 1764 р. в) Зруйнування Запорозької Січі

4) 1775 р. г) Запровадження Малоросійської колегії

Відповіді: 1 г; 2 б; 3 а, 4 в.

Завдання № 2Заповніть пропуски у наведеній таблиці.


Представники національ-ного визвольного руху форми діяльності

1 Написав і видав у 1798 р. перший твір сучасною українською літературною мовою — поему «...» .

2 Маркіян ..., ... Вагилевич та Яків Головацький

Утворили просвітницьку організацію «Руська ...», визначною їх заслугою стало видання у 1836 р. народною мовою «... Дністрової»

3 Тарас ... У 1840 р. вийшла друком його поетична збірка «...», що стала взірцем поетичної творчості, пал-ким закликом до повалення чужоземного ярма

4 Кирило-... товариство Постало у 1846 р., ставило на меті звільнення українського народу від кріпацтва і духовного гніту. До його складу входив видатний україн-ський поет, автор поетичної збірки «Кобзар»

Завдання № 3Розташуйте наведені речення в логічній послідовності. Проставте

у ланцюжку номери речень у відповідному порядку.

1. Остаточне рішення будь-що стати художником визріло у нього в Ки-єві, куди він поїхав зі своїм паном. Тарас побував на Хрещатику, огля-нув Золоті ворота, Києво-Печерську лавру, собор Святої Софії, і від побаченого підліткові захопило дух.

2. У 1840 році окремою книжкою під назвою «Кобзар» вийшли Шевчен-кові поезії та поеми «Кобзар» став для України Великоднім святом.

3. Після викупу з кріпацтва Тараса було зараховано до Академії мис-тецтв. Він стає одним із найулюбленіших учнів видатного російсько-го художника Карла Брюллова.

4. По закінченні слідства на Шевченка було накладено аж чотири по-карання: заслання до Оренбурга безстрокове, заслання рядовим сол-датом, заборона писати і малювати.

5. Вшанування пам’яті великого Кобзаря в нашій країні стало щоріч-ним і всенародним. Йому відкрито пам’ятники в Києві, Каневі, Хар-кові, інших містах України. Могилу великого Тараса оголошено на-ціональним музеєм-заповідником, відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка...

6. 22 квітня 1838 р. Шевченко відчув себе щасливим, бо став вільною людиною: «Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь», – пи-сав Тарас до брата у листі.


7. У Києві Тарас Григорович вступив до Кирило-Мефодіївського брат-ства, таємної організації, що поширювала ідеї єдності усіх слов’ян-ських народів, виступала за ліквідацію кріпацтва, за національне ви-зволення українського народу.

8. Нарешті, в серпні 1857 року, Шевченка відпустили. Радісне почуття волі переповнило серце вчорашнього солдата-каторжанина.

9. Ніч минула в муках. Він уже не говорив, бо кожне слово коштувало йому неймовірних зусиль. А вдосвіта 10 березня 1861 року Тараса Гри-горовича Шевченка не стало.

10. Малий Тарас був хлопцем моторним, веселої вдачі і чутливий до вся-кого горя. Незмірно любив Шевченко народні пісні, переймав їх з першого разу і знав без ліку.Прочитайте текст складеного біографічного оповідання. Дайте йому

назву.

Завдання № 4Розв’яжіть кросворд «Національне відродження в Україні у XIX ст.».

1 2

1

2

3 3

По горизонталі:1. Автор, поеми «Енеїда» та п’єси «Наталка Полтавка».2. Вищий навчальний заклад, який був заснований у Харкові

у 1805 році.


3. Місто, в якому в 1834 році було відкрито університет Святого Воло-димира.

По вертикалі:1. Місто, яке стало колискою національного відродження України

у першій половині XIX ст.2. Видатний український, художник, автор широко відомої поетичної

збірки «Кобзар».3. Історико-географічна область в Україні, центром якої є місто Луцьк.

УРоК 25. ЗРосТаННЯ НацІоНальНо-КУльТУРНоГо РУХУ В УКРаїНІ

Мета: дати уявлення про стан українського національного руху в дру-гій половині ХІХ ст., діяльність громад, заходи російського уряду, спрямо-вані на придушення діяльності українських громадських організацій; формувати навички роботи з текстом підручника, вміння розрізняти, ана-лізувати, систематизувати історичну інформацію, складати характеристи-ки історичних постатей; виховувати шанобливе ставлення до подвиж-ницької діяльності діячів українського національно-визвольного руху.

Тип уроку: комбінований.обладнання: історичний атлас, підручник для 5 кл. «Вступ до історії

України» В. Власова, О. Данилевської; робочий лист учня.

Хід урОКу


іі. актуалізація опорних знань учнів

Назвіть постатьУ ч и т е л ь. За наведеним висловлюванням видатного українського

письменника Івана Франка встановіть, про кого йдеться.«Він був сином мужика і став володарем в царстві духу. Він був кріпа-

ком і став велетнем у царстві людської культури».

«Так» чи «ні»До наведених питань оберіть правильну відповідь «так» чи «ні».

1. Шевченко народився у 1805 р.? (Ні)2. Шевченко походив з родини селянина-кріпака? (Так)3. Першою поетичною збіркою Тараса Шевченка була «Русалка Дніст-

рова»? (Ні)4. Тараса Шевченка було заарештовано та засуджено за участь у діяль-

ності Кирило-Мефодіївського братства? (Так)


5. Тарас Шевченко помер у 1861 р.? (Так)6. Поет був похований у Києві? (Ні)

складаємо реченняКлас ділиться на три групи, кожна з яких складає речення зі словами:1-а г р у п а. Моринці, Черкащина, сім’я селянина-кріпака, наро-

дження.2-а г р у п а. Спільні зусилля, художник Іван Сошенко, Карл Брюл-

лов, Василь Жуковський, 1838 рік, кріпацтво, викуп, Шевченко.3-я г р у п а. Шевченко, подорож, Україна, малювання пам’яток ста-

ровини, запис народних пісень, збирання легенд та козацьких пісень.

У ч и т е л ь. Жорстоке покарання Тараса Шевченка та інших членів Кирило-Мефодіївського братства зупинило подальший розвиток україн-ського визвольного руху.


У ч и т е л ь. Та у другій половині ХІХ ст. український національно-ви-звольний рух знову активізувався і набув широкого розмаху. Письменни-ки, історики та національно свідомі українці вивчали історію, географію, етнографію України, друкували в журналах статті про сучасне та минуле свого народу, видавали книжки та навчали дітей українською мовою, пробуджували національну свідомість нашого народу. Царська влада Ро-сійської імперії була занепокоєна ситуацією, що склалася в Україні, і всі-ляко боролася проти всього українського: мови, культури, освіти, звича-їв.

іV. Вивчення нового матеріалу

Громадівський рухУ ч и т е л ь. Зростання національно-визвольного руху другої полови-

ни ХІХ ст. було тісно пов’язано з діяльністю громад.Громади — це українські громадські організації, що існували протя-

гом 60–80-х рр. ХІХ ст. в Наддніпрянській Україні і займалися культур-но-просвітницькою діяльністю. Пожвавлення національного руху серед українців викликало невдоволення з боку царського уряду, який вдався до жорстокого переслідування учасників громадівських організацій і за-борони українського слова. Щоб з’ясувати, за яких умов відбувалася ді-яльність представників громадівського руху, вам належить виконати за-вдання № 1 в робочому листку.

По закінченні виконання учитель обговорює з учнями обстановку, в якій громадам доводилося здійснювати свою діяльність.


Іван франко та леся Українка — видні діячі українського національного рухуУ ч и т е л ь. Визначну роль у національному русі другої половини ХІХ ст.

відіграли видатні українські митці та громадські діячі Іван Франко та Леся Українка. «Каменяр» та «Зоря України» — так охрестили їх сучасники.

Пригадайте, що ви вже знаєте про цих діячів з курсу української літе-ратури. Поезія, драматургія, література — це не все, чим вони уславилися. Як Іван Франко, так і Леся Українка активно займалися громадської ді-яльністю, борючись за українське слово, за свободу свого народу.

Робота в парахУ ч и т е л ь. Перший учень (А) читає текст у підручнику про Івана

Франка на С. 147–149, другий учень (Б) — про Лесю Українку на С. 154–156, де розповідається про їхні життя і діяльність. Використовуючи отри-ману інформацію, виконайте завдання № 2 в робочому листі відповідно «А» для першого і «Б» для другого учня

V. підбиття підсумку уроку

Учні продовжують роботу в парах і виконують завдання 3 робочого листа. По закінченні виконання завдання вчитель вибірково перевіряє ро-бочі листи учнів, якщо необхідно, коментує відповіді, виставляє оцінки.


Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти таблицю до параграфа 20, виписавши прізвища українських діячів, указавши галузь, в якій вони працювали.

додаток

Робочий лист до уроку 25 «Зростання національно-культурного руху в Україні»Завдання № 1Використовуючи наведені нижче історичні факти та події, розбийте

їх на групи, записавши їх номери у відповідну колонку.

факти, що свідчили про зростання українського національного руху

факти, що свідчили про посилення бо-ротьби царизму проти українського руху

1. Цар розпорядився про сувору заборону друкувати книжки україн-ською мовою.


2. Створення українських громад — організацій, які агітували за надан-ня права на самовизначення українців, виховували любов до України, видавали українські підручники, збирали українські пісні, прислів’я, легенди.

3. Вихід у світ журналу «Основа», який містив статті про історію України.4. Уряд заборонив друкувати дитячі книжки українською мовою.5. Публікація українськими вченими в журналі «Київська старовина»

цікавих досліджень про історію, географію, культуру українського народу.

6. Заборона друкувати твори російських письменників у перекладі укра-їнською мовою.

7. Заснування у 1890 році у Львові першої політичної партії.

Завдання № 2а. Складіть біографію Івана Франка, занесіть до ланцюжка номери фак-

тів його біографії, розташувавши їх у хронологічному порядку.

1. У 1913 році українці Львова відзначили сорокаріччя творчої діяль-ності Франка, на честь котрого згодом було випущено ювілейний збірник «Привіт Іванові Франкові», серед авторів якого була й Леся Українка.

2. Восени 1875 року молодий Франко став студентом Львівського уні-верситету, де почав вивчати філософію.

3. Іван Якович Франко народився в сім’ї коваля у селі Нагуєвичі Дрого-бицького повіту, що у Східній Галичині.

4. У 1885–1886 рр. Франко відвідав Київ, де познайомився з видатними діячами української культури: композитором Миколою Лисенком, письменниками Іваном Нечуєм-Левицьким та Михайлом Смотриць-ким.

5. Український народ свято береже пам’ять про Івана Франка. Його ім’я носять Львівський університет, оперний театр у Львові та драматич-ний театр у Києві, вулиці багатьох міст, обласний центр — Івано-Франківськ. У будинку, де жив письменник, створено музей.

6. Навчався Іван спочатку у сільській школі, згодом — у монастирській школі, після якої перейшов до Дрогобицької гімназії.

7. Активна громадська діяльність Франка була перервана у червні 1877 року арештом та ув’язненням до тюрми.


8. Серце Каменяра, як називали Івана Франка, зупинилося 28 травня 1916 року.

9. З 1881 року у Львові за найактивнішої участі письменника виходить журнал «Світ», у якому було надруковано його роман про важкі умови життя галицьких робітників «Борислав сміється».

Б. Складіть біографію Лесі Українки, занесіть до ланцюжка номери фактів його біографії, розташувавши їх у хронологічному порядку.

1. Першого вірша «Надія» юна поетка написала в 9-річному віці.2. У 1884 р. вперше видала свої поезії під псевдонімом Леся Українка.3. Створила понад 20 драматичних дворі, серед яких «Лісова пісня», на-

писана в 1911 р.4. 13 лютого 1871 року у відомої письменниці Олени Пілки народилася

донька , якій було дано ім’я Лариса.5. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.6. Через тяжку хворобу Леся навчалася удома, в селі Колодяжному (Во-

линська обл.) , але це не завадило їй досконало оволодіти російською, білоруською, польською, французькою, німецькою, італійською, грець-кою мовами, займалася перекладами класиків світової літератури.

7. Леся здійснила свою давню мрію і приїхала у 1894 р. в Софію до свого улюбленого дядька, який через переслідування російським урядом за свою громадську діяльність вимушений був жити за кордоном.

8. Померла Леся Українка на Кавказі на 42 році життя9. За декілька місяців до смерті тяжкохвора Леся Українка приїхала до

Єгипту.

Завдання № 3З наведених дат, слів, назв творів випишіть до таблиці номери тих, що

пов’язані з життям Івана Франка та Лесі Українки.

Іван франко (1856–1916) леся Українка (1871–1913)

1. Нагуєвичі. 2. «На крилах пісень». 3. 8400 творів. 4. Дрогобицька гімназія. 5. Олена Пчілка.6. Колодяжне.


7. «Каменяр». 8. Лариса Косач. 9. «Лис Микита». 10. Львів.11. «Лісова пісня». 12. «Фарбований лис».

УРоК 26. УКРаїНа В БоРоТьБІ За ДеРжаВНІсТь

Мета: дати уявлення про перебіг подій Першої світової війни на укра-їнських землях, про основні події Української революції; продовжити формування навичок роботи з картою, текстом підручника, історичним джерелом, систематизації фактів; розвивати вміння працювати з табли-цею; виховувати шанобливе ставлення до подій минулого свого народу, його видатних представників.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формувань умінь і навичок.обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Під-

ручник для 5 кл.; історичний атлас; роздавальний матеріал для учнів.

Хід урОКу



Учитель проводить фронтальне опитування учнів за матеріалами таб-лиці до параграфа 20 підручника В. Власова, О. Данилевської.

За наведеними фактами встановіть особу.1. Мовознавець, дослідник східних мов, людина, що опанувала впро-

довж життя понад 50 мов — ... (Агатангел Кримський).2. Брати Іван, Микола, Панас та їхня сестра Марія були творцями укра-

їнського професійного театру. (Тобілевичі)3. Династії українських меценатів, що вкладали гроші у збирання істо-

ричних реліквій, творів мистецтва, підтримували український театр, недільні школи, створювали музеї. (Симиренки, Яхненки, Терещенки, Ханенки)


У ч и т е л ь. Початок ХХ ст. позначився для українського народу кар-коломними змінами: Перша світова війна, боротьба за українську дер-жавність, перемога більшовицької влади. Як ці події вплинули на життя українців, що здобули і що втратили вони за цей час, — ось про що ми будемо говорити на цьому уроці.


IV. Вивчення нового матеріалу

Перша світова війна та Україна

Робота з картоюУчні працюють з картою «Україна. Відновлення державності (1917–

1920)» історичного атласа і дають відповіді на запитання.1. Які українські землі входили до складу Австро-Угорщини напередод-

ні та в роки Першої світової війни?2. Які українські землі входили до складу Російської імперії?3. У складі якої держави перебувала більшість українських земель?4. На яких українських землях відбувалися бойові дії Першої світової

війни?

Робота з історичним текстомПрочитайте наведений текст, дайте відповіді на питання після нього.«...чорне страховисько Першої світової війни роздерло, пошматува-

ло Україну-матір, розділений кордонами народ змушений був воювати в різних арміях за чужі інтереси — і плакали Карпати над сплюндрова-ними містами й селами, над покинутими нивами. Тож встала під прапор юнь і краса галицької землі, утворивши легіон Українських січових стрільців (усусів), пішла в бій за рідну землю, мріючи про вільну і об’єд-нану Україну...»1. У чому полягала трагедія України в роки Першої світової війни?2. З кого складалися загони січовиків?3. З якою метою було створено загони січових стрільців?

Проголошення Української центральної Ради

Після розповіді вчителя про утворення Центральної Ради учням про-понується вставити пропуски у запропонованих реченнях, користуючись текстом підручника на С. 159–160.

Перевірка та корекція знань учнів1. Революція в Україні розпочалася у ... році та завершилася наприкінці

... року (1914 р., 1917 р., 1918 р., 1920 р., 1924 р.).2. Українська Центральна Рада була утворена в ... (1914 р.; 1917 р.;

1919 р.).3. Українська Центральна Рада була утворена в місті ... (Вінниця, Львів,

Київ, Одеса, Харків).4. Українську Центральну Раду очолював ... (Володимир Винниченко,

Сергій Єфремов, Симон Петлюра, Михайло Грушевський).


Михайло сергійович Грушевський — голова центральної РадиСкладаємо характеристику історичної особиУчитель, познайомивши учнів з фактами життя і діяльності М. С. Гру-

шевського, пропонує вибрати із запропонованих фактів та подій ті, що відтворюють біографію Михайла Грушевського.

Професор історії; 1905 р.; викладач Московського університету; Пре-зидент Української Народної Республіки; Харків; навчання у Київському університеті; 1917 р.; Кишинів; Українські січові стрільці; Українська Центральна Рада.

Свій вибір поясніть усно.

Проголошення Західноукраїнської Народної РеспублікиУчитель інформує учнів про утворення ЗУНР та урочисте проголо-

шення Акту злуки між УНР та ЗУНР.

Упізнай подію за описом«Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної час-

тини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Віднині є єдина, незалежна Українська Народна Республіка».

V. Закріплення та систематизація знань

Робота зі словником1. Що означають скорочення?

УЦР — … УНР — … ЗУНР — …

2. Розкрийте зміст понять.Злука — …Соборність — …Універсал — …

Робота з таблицеюПриведіть у відповідність наведені дати та події.

1) 3–4 березня 1917 р. а) проголошення III Універсалу Центральної Ради2) 7 листопада 1917 р. б) утворення Української Центральної Ради3) 22 січня 1919 р. в) утворення у Львові Західноукраїнської Народної

Республіки (ЗУНР)4) 13 листопада 1918 р. г) об’єднання У НР і ЗУНР (Акт злуки українських

земель, або День соборності)

Відповіді: 1 б; 2 а; 3 г; 4 в.



Опрацювати параграф підручника, скласти хронологічну таблицю до нього.

УРоК 27. ВсТаНоВлеННЯ БІльшоВицьКої ВлаДи В УКРаїНІ

Мета: познайомити з подіями, що відбувалися в Україні у міжвоєн-ний період, звернувши особливу увагу на злочинний характер влади, яка організувала штучний голод і масову загибель мирного населення заради досягнення своїх цілей; познайомити з новими поняттями «СРСР», «УРСР», «індустріалізація», «колгосп», «голодомор»; розвивати уміння аналізувати історичну інформацію, аналізувати факти; виховувати не-примиренне ставлення до будь-якого насильства, зневаги до людської гідності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Під-

ручник для 5 кл.; історичний атлас; роздавальний матеріал для учнів.

Хід урОКу



Учитель проводить фронтальне опитування учнів за матеріалом до-машнього завдання.

До наведених дат доберіть відповідні події:• 1 серпня 1914 р. — … .• 3–4 березня 1917 р. — … .• 22 січня 1918 р. — … .• 13 листопада 1918 р. — … .• 22 січня 1919 р. — … .


Робота з картоюВідкривши карту в атласі «Україна між двома війнами», дати відповіді

на питання:1. Які українські землі на увійшли до складу Української Радянської Со-

ціалістичної Республіки?2. До складу яких держав потрапили українські землі після закінчення

Першої світової війни?3. У складі якої держави опинилася переважна більшість українських

земель?


4. Назвіть міста, де перебувала столиця УРСРа) з 1919 до 1934 року — у ...;б) з 1934 року — у ... .

У ч и т е л ь. Про те, як склалася доля українців у складі Союзу Радян-ських Соціалістичних Республік (СРСР), ми поговоримо на цьому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

Україна у складі сРсРУчитель знайомить учнів про події в українських землях після пере-

моги більшовицької радянської влади, про зміни, яких зазнало життя українців у складі СРСР. Засвоюються поняття «індустріалізація», «ко-лективізація», «колгосп», «куркуль».

Робота з поняттямиУчні визначають поняття за його визначенням.

• Переважний розвиток промисловості — … (індустріалізація).• Примусове створення колективних селянських господарств — … (ко-

лективізація).• Колективне селянське господарство — … (колгосп).• Заможний селянин-власник — … (куркуль).

ГолодоморРобота з картоюЗнайдіть на карті атласу регіони, що найбільше постраждали від голо-

домору в 1932–1933 роках, та з’ясуйте, чи потрапило ваше місто (село) до їх числа.

Учителю бажано використати краєзнавчий матеріал при розкритті цього питання.

Робота з художнім текстома. Не Батиєві баскаки,

А свої ж таки собаки В хату вдерлись і — давай! Хоч би брали з половини — Так забрали ж до зернини...

1. Чому «свої» виявилися гіршими за ворогів?2. Поясніть, чому цей твір був заборонений за радянських часів?

Б. Прочитайте довідку Державного політичного управління УРСР про голодування колгоспників (1933 р.). Дайте відповіді на запитання.«Голодуючі сім’ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани

і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, кар-


топляне лушпиння, стручку акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней. Випадків людоїдства зареєстро-вано 28. Більша частина сталася у 3-й декаді лютого і на початку березня. 19 випадків людоїдства припадає на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».1. Що вживали селяни під час голоду, щоб вижити?2. Які факти з прочитаного документа вас вразили найбільше?

В. Прочитайте уривок. Дайте відповіді на запитання.Хоч Вкраїна преврожайна — Препечальна в неї роль: Випікати коровая з тирси, дуба і тополь. Пусто в горщику сьогодні, В нім сокири не зварить.

1. Що їли селяни, щоб не померти з голоду?2. Поясніть, чому за радянських часів трагедія Олександра Зайвого «Го-

лод», уривок з якої наведено, була заборонена.

V. Закріплення знань

Тестування1. Голод 30-х років стався в Україні у:а) 1931–1932 рр.;б) 1932–1933 рр.;в) 1935–1936 рр.;г) 1937–1939 рр.

2. Голодомор стався через:а) примусове вилучення хліба в селян;б) тривалу посуху;в) небажання селян працювати.

3. Під час голодомору країною керував:а) Михайло Грушевський;б) Володимир Ленін;в) Йосиф Сталін.

4. Факти голодомору:а) були опубліковані у радянських газетах 30-х років;б) приховувалися від населення та світової громадськості.



Опрацювати відповідний параграф підручника. Використовуючи ма-люнок, вміщений в атласі на С. 33 «Колгоспники здають хліб державі», написати текст до нього, застосовуючи слова: радянська влада, вилучен-ня, селяни, приховування хліба, загроза голодної смерті, спустілі села, хлібороби.

УРоК 28. УКРаїНа В ПолУМ’ї ВІйНи

Мета: познайомити учнів з подіями Великої Вітчизняної війни, по-літикою загарбників на окупованих українських територіях, діяльністю руху Опору на території України; вдосконалювати навички роботи з кар-тою, таблицею, формувати уміння аналізувати історичні документи; ви-ховувати шанобливе ставлення до героїчного минулого свого народу, до пам’яток, що увічнюють подвиг їхній подвиг; формувати неприйняття будь-якого насильства над особою.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Під-

ручник для 5 кл.; історичний атлас, роздавальний матеріал.

Хід урОКу



Перевірка домашнього завданняУчні зачитують свої тексти до малюнка «Колгоспники здають хліб

державі».

Історичний диктант1. Наприкінці 1922 р. Україна увійшла до складу Союзу ... ... ... .2. У другій половині 20-х років СРСР проголосив курс на ..., тобто пере-

важний розвиток промисловості.3. Наприкінці 20-х років почалося насильницьке створення колектив-

них селянських господарств — ... .4. 1932–1933 рр. увійшли в історії українського народу як жахливі ро-

ки ... .


У ч и т е л ь. Але попереду на Україну чекали ще більш жорстокі ви-пробування — боротьба проти гітлерівських окупантів в роки Великої Віт-чизняної війни.


Ви отримали випереджальне завдання і мали з’ясувати, хто з ваших рідних брав участь у цій війні.

Підніміть руку, хто з ваших родичів загинув на фронті, в концтаборі, був вивезений на роботу до Німеччини, помер з голоду в роки окупації.

Тобто, практично кожну українську родину спіткало це лихо. Участь у боротьбі проти жорстокого ворога була справою кожного, тому ця війна дістала назву «Велика Вітчизняна». Тож сьогодні ми з вами по-знайомимося з основними подіями Великої Вітчизняної війни на тери-торії України.

іV. основна частина уроку

Робота по картіКористуючись картою в історичному атласі «Україна між двома світо-

вими війнами», назвіть:1. З якими радянськими республіками у складі СРСР та якими держава-

ми межувала Українська Радянська Соціалістична Республіка?2. Які з українських земель в кінці 30-х рр. ХХ ст. перебували за межами

УРСР?

Робота з таблицею за допомогою картиЗаповніть пропуски в таблиці, використовуючи інформацію карти.

Назви українських земельДержава, у складі якої

вони перебували

Підляшшя, Холмщина, Берестейщина, Волинь, Галичина, Лемківщина

Румунія

Пряшівщина, Закарпаття, Марморощина

(червень 1941 — липень 1942) Українська СРСР

Початок Другої світової війни

У ч и т е л ь. У серпні 1939 року нацистська Німеччина і більшовиць-кий Радянський Союз уклали угоду, в якій вони зафіксували свої праг-нення розподілити між собою території сусідніх держав. А вже 1 вересня 1939 року Німеччина здійснила напад на Польщу, захопивши територію цієї держави, а в Західну Білорусію та Галичини, а у 1940 р. до Буковини вступили радянські війська. Ці події започаткували найбільш криваву вій-ну ХХ століття — Другу світову.


окупація України НімеччиноюТа вже 22 червня 1941 року фашистська Німеччина, порушивши іс-

нуючу угоду, розпочала війну проти Радянського Союзу. Вона увійшла в історію СРСР як Велика Вітчизняна війна.

Робота з картоюУ ч и т е л ь. За допомогою карти на С. 34 «Наступ німецьких військ

(червень 1941 — липень 1942 р.) дайте відповідь на питання:1. Які міста України були окуповані німецькими загарбниками:а) до вересня 1941 р.б) до липня 1942 р.?

2. Коли окупанти захопили ваше місто (село)?3. Оборона якого міста в Україні тривала найдовше?

окупаційний режим в УкраїніРобота з історичними джереламиПрочитавши наведені уривки з документів, дайте відповіді на питання.1-а г р у п а. Опрацьовує документ «А».2-а г р у п а. Опрацьовує документ «Б».3-я г р у п а. Опрацьовує документ «В».

а. «Ніякої вільної України не існує. Ми звільнили Україну не для того, щоб зробити її щасливою, а щоб забезпечити для Німеччини життє-вий простір і постачання, якого потребує».

Б. «Передусім я сподіваюсь, що нам в результаті пощастить забезпечити на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона послу-жить постачальником тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам у майбутньому.»

В. «За планом головного управління безпеки [Німеччини] на територію Сибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому передбачається примусово переселити 65 % населення [України]».

Питання1. Як ставилися окупанти до ідеї створення незалежної України?2. Які плани щодо України мали фашистські загарбники?3. Яка доля чекала на українців в умовах окупації?

Після опрацювання документів учні дають відповідь на питання, по-ставлені до документів, і роблять висновок про політику, що її проводили загарбники на окупованих українських землях.

Рух опору в українських земляхУ ч и т е л ь. На окупованій території у відповідь на жорстокість гітле-

рівців розгорнулася боротьба проти ворога — рух Опору, основу якого


становили радянські партизани та повстанський рух, який невдовзі зор-ганізувався в Українську повстанську армію.

Робота з картоюВикористовуючи карту на С. 35 «Наступ радянських військ (1943–

1944)», дайте відповіді на питання:1. Назвіть регіон України, де була поширена діяльність радянського

партизанського руху?2. Назвіть області, через які проходив рейд партизанського з’єднання

Сидора Ковпака.3. Назвіть регіон, де була поширена діяльність Української повстанської

армії.

У ч и т е л ь. У 1943 р. в результаті наступу Радянської армії почалося звільнення території України від гітлерівців.

Звільнення України радянськими військами

Робота з картоюВикористовуючи карту на С. 35 «Наступ радянських військ (1943–

1944)», дайте відповіді на питання:1. Які області України були звільнені від окупації до вересня 1943 р.?2. Які області України були звільнені від окупації до грудня 1943?3. Коли остаточно було звільнено територію України від фашистських

загарбників?4. Коли було звільнено ваше місто (село)?

У ч и т е л ь. Звільнивши Україну, Радянська армія продовжила зни-щення ворога на території інших держав, окупованих Німеччиною. Ве-лика Вітчизняна війна завершилася капітуляцією німецьких військ. Від-тоді 9 травня відзначається як День Перемоги.

іV. Закріплення знань учнів

Тестування1. Друга світова війна розпочалася:а) 1 вересня 1939 р.;б) 22 червня 1941 р.;в) 22 липня 1942 р.

2. Другу світову війну розв’язала:а) Англія;б) Франція;в) Німеччина.


3. Велика Вітчизняна війна тривала:а) 1939–1945 рр.;б) 1941–1945 рр.;в) 1939–1941 рр.

4. Доповніть речення:а) 1 вересня 1939 р. розпочалася ...;б) 22 червня 1941 р. розпочалася ...;в) 28 жовтня 1944 р. завершилося ...;г) 9 травня 1945 р. було підписано ... .


Опрацювати відповідний параграф підручника. Використовуючи до-даткову літературу, спогади членів родини, зробити повідомлення за те-мою «Моє місто (село) в роки окупації».

УРоК 29. УКРаїНа В 50–80-Х РР. ХХ сТ.

Мета: дати уявлення про національний рух у 60-х роках ХХ ст., його характер, особливості; вдосконалювати навички роботи з текстом під-ручника, історичними джерелами, порівняння, розрізнення та оцінки іс-торичних фактів; продовжити формування умінь давати характеристики історичним постатям; виховувати неприйняття насильства у будь-якій формі, порушення прав особи, поваги до діяльності українського націо-нального руху.

Тип уроку: комбінований.обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Під-

ручник для 5 кл.; історичний атлас.

Хід урОКу



Робота з таблицею

1) 1 вересня 1939 р. а) Нападом Німеччини на СРСР розпочалася Велика ... війна

2) 22 червня 1941 р. б) У ході битви за Дніпро Війська 1-го Укра-їнського фронту під командуванням М. Вату-тіна звільнили місто ...

3) 11 липня — 26 вересня 1941 р. в) Оборона столиці України міста Києва три-вала ... дні


4) 6 листопада 1943 р. г) На честь закінчення Великої Вітчизняної війни в нашій країні встановлено свято — День ...

5) 28 жовтня 1944 р. д) Нападом Німеччини на Польщу розпоча-лася ... світова війна

6) 9 травня 1945 р. е) Вступивши у Закарпаття, радянські війська завершили звільнення території ... від гітле-рівських окупантів

Відповіді: 1д, Друга; 2 а, Вітчизняна; 3 в, 72; 4 б, Київ; 5 е, України; 6 г, Перемоги.

Робота з картоюКористуючись картою «Україна і Друга світова війна» на С. 34–35,

дайте відповіді на питання:1. Назвіть місця масового оточення радянських військ в 1941–1942 рр.2. Назвіть міста, що уславилися у 1941–1942 рр. героїчною обороною.3. Назвіть українські міста, що були нагороджені званням «Місто-герой».4. Назвіть місця, де протягом 1944 р. були оточені угруповання гітлерів-

ських військ.5. Назвіть райони дії радянських партизанів.6. Назвіть райони дії загонів Української повстанської армії.

Перевірка домашнього завданняУчитель надає слово учням і вони повідомляють про виконання до-

машнього завдання.

ііі. Вивчення нового матеріалу

шістдесятникиРобота з історичним текстомУ ч и т е л ь. Наш народ доклав чималих зусиль, щоб якомога швидше

відбудувати країну, налагодити мирне життя. Але єдине, чого не домігся народ-переможець, це свободи власне для себе, захисту своїх людських прав від зазіхань комуністичного режиму.

«У 60-і роки XX століття доводилося повертатися до таких проблем, які турбували українську інтелігенцію в 60-ті роки XIX століття, на по-чатку XX століття і в 1920-ті роки: захисту рідної мови і культури, їх по-пуляризації, відновленню національної історії, етнографії. Цього вимага-ла реальна ситуація в українській культурі...»1. Представники якої верстви населення очолили національний рух?2. Як ви думаєте, чому представники ці національного руху дістали на-

зву «шістдесятники»?


3. Прочитавши підручник на С. 181, наведіть факти, які спричинили появу руху шістдесятників.У ч и т е л ь. Пропонує учням прочитати текст підручника на С. 181–

182 і виконати завдання.

Робота з історичними фактамиПознайомтеся з історичними фактами і розподіліть їх, записавши но-

мери, відповідно:а) діяльність шістдесятників: ...;б) діяльність керівництва Радянського Союзу: ... .

1. На середину 60-х років XX століття українською мовою навчалося школярів значно менше, ніж російською.

2. У засобах масової інформації (газетах, журналах) з’явилися статті, в яких піддавалася критиці діяльність відомих шістдесятників — Ліни Костенко, Івана Драча, Леся Танюка.

3. У 1960 році в Києві виник Клуб творчої молоді за участю Івана Драча, Ліни Костенко та інших.

4. Навмисне звуження сфери вживання української мови у навчальних закладах, в пресі, телебаченні, значно зменшилася кількість творів українських митців в репертуарі театрів республіки.

5. Заснування низки літературно-просвітницьких клубів у Києві, Льво-ві, Одесі, Запорожжі, Дніпропетровську за участі молодої української інтелігенції з метою піднесення національної самосвідомості україн-ців, організації виставок молодих художників, творчого святкування ювілейних дат видатних українських діячів.

6. У серпні–вересні 1965 року були заарештовані відомі діячі культури України: літератор Іван Світличний, художник Опанас Заливаха, іс-торик Валентин Мороз.

7. Ліна Костенко видала збірки поезій «Мандрівка серця» та «Проміння землі», у яких звернулася до проблем духовності українського народу, переоцінки ряду подій історії України.

8. Зменшення випуску кількості україномовних газет і журналів.9. Щорічна організація членами Клубу творчої молоді вечорів пам’яті

Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.10. Ліна Костенко написала історичний роман у віршах «Маруся Чурай»,

в якому висвітлила події національно-визвольної боротьби україн-ського народу проти Польщі.

Відповідь: а) 2, 3, 5, 7, 9, 10; б) 1, 4, 6, 8.

Василь стусУчитель пропонує учням, використовуючи матеріал підручника на

С. 183–185, виконати завдання.


Складіть біографію поета-шістдесятника Василя Стуса, заповнивши хронологічний ланцюжок.

1. У 1972 р. разом з групою товаришів-однодумців Василя Степановича засудили до п’яти років ув’язнення в таборах суворого режиму та трьох років заслання за те, що він відкрито виступав на захист не-справедливо засуджених однодумців і гостро критикував керівництво СРСР.

2. Вихід у світ перших віршів у 1959 р., у яких автор виступив на захист ідей свободи, за утвердження високої моралі та самобутності мисте-цтва українського народу.

3. Василеві Стусу судилося померти в неволі, в таборі, на далекому та чужому українському серцю Уралі, в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року... Він повернувся до свого народу. Навіки.

4. Писати Василь почав рано, ще у шкільні роки. Як згадував сам поет, «в четвертому класі щось заримував про собаку. Справжня поезія на-родилася в старших класах, коли прийшла любов».

5. Вірші Василя Стуса заборонялися владою, а тому збірка «Зимові де-рева» вийшла друком за кордоном у 1970 р.

6. У грудні 1961 р. Стус влаштувався в одну зі шкіл міста Горлівки, що на Донбасі, вчителем української мови та літератури. Працювалося важ-ко, бо живої, рідної української мови діти не чули...

7. У серпні 1979 року поет повернувся із заслання до Києва, де його зу-стріли дружина, син, кілька рідних і знайомих.

8. 6 січня 1938 року, в селі Рахнівка, що на Вінниччині, народився хлоп-чик, «який не відав про той важкий шлях, що йому дарував Господь». Хлопчика назвали Василем.

9. Протягом 1954–1959 рр. Стус навчався в Донецькому педагогічному інституті, де постійно та наполегливо працював у бібліотеці, по-но-вому вивчав історію свого народу.

Відповідь: 8, 4, 9, 2, 6, 5, 1, 7, 3.

Трагедія ЧорнобиляДіти складають сенкан до слова «Чорнобиль».

IV. Закріплення знань

Учні розв’язують кросворд, використовуючи знання, отримані на уроці.


4 в

1 ш 2 с 3 с

5 к

1. Назва нового покоління борців за волю України, що складалося з представників інтеліґенції у 60-х роках XX ст.

2. Відомий український поет-шістдесятник, автор віршів «Салюти ми-ру» та «Грудочка землі».

3. Відомий український поет-шістдесятник, який зазнав переслідувань через твори, присвячені долі свого народу.

4. Ім’я поетів Симоненка та Стуса.5. Українська поетеса, самобутність якої втілилася в історичному рома-

ні «Маруся Чурай».


Опрацювати відповідний параграф підручника. Записати спогади од-ного з членів родини про Чорнобильську катастрофу.

УРоК 30. НеЗалежНа УКРаїНа

Мета: познайомити учнів з основними подіями, пов’язаними із про-голошенням незалежності України, першими кроками розбудови держави; формувати навички самостійної роботи з текстом підручника, роботи з іс-торичними фактами; розвивати інтерес до вивчення історії своєї держави.

Тип уроку: комбінований.


Хід урОКу


іі. актуалізація знань

Учні за бажанням виступають із спогадами членів своєї родини про Чорнобильську аварію.

ііі. мотивація навчальної діяльності

Учні відповідають на питання.1. На скільки областей було поділено територію України (16, 22, 24, 26)?

2. У 80-х роках ХХ ст.. Україна була:а) незалежною державою;б) республікою, що входила до складу Союзу Радянських Соціалістич-

них Республік;в) територією, що була поділена між різними державами.

3. Яку річницю своєї незалежності відзначила Україна цього року?

У ч и т е л ь. Отже, ви всі народилися після того, як Україна стала не-залежною. Про те, як вона здобула незалежність, про перші кроки в роз-будові нашої держави ми будемо говорити на цьому уроці.

іV. Вивчення нового навчального матеріалу

Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника, після чого учи-тель проводить з ними бесіду за питаннями.1. Коли Україна проголосила про свою незалежність?2. Наведені уривки текстів розташуйте у хронологічному порядку.а) проголошення Конституції України;б) проведення референдуму та обрання першого президента України;в) перемога Руслани Лижичко на конкурсі «Євробачення».г) обрання президентом Віктора Ющенко.

V. Закріплення знань учнів

ÊÊÊÊÊÊÊÊÕ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ ’ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ , Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ Õ

ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ.1. Другий пÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ.2. «... ÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ».3. ÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ.4. 24 ÕÕÕÕÕÕ — ÕÕÕÕ ... ÕÕÕÕÕÕÕ.


5. ÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ.6. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ.7. ÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕ.

ВідповідіÕÕÕÕÕÕÕ. 1. ÕÕÕÕÕ. 2. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ. 3. ÕÕÕÕÕÕ. 4. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ. 5. ÕÕÕÕ. 6. ÕÕ -

ÕÕÕÕÕÕÕÕ. 7. ÕÕÕÕÕÕÕ.


Опрацювати відповідний параграф підручника. Повторити матеріал теми «Україна в ХІХ–ХХ столітті».

УРоК 31. ПоВТоРюВальНо-УЗаГальНююЧий УРоК За ТеМою «УКРаїНа У ХІХ–ХХ сТ.»

Мета: узагальнити й поглибити знання учнів з теми; вдосконалити вміння працювати з додатковою літературою; виховувати повагу до бор-ців за права людини, гордість за героїчне минуле свого народу.

обладнання: карта, портретні зображення історичних діячів, картки.Тип уроку: урок повторення, узагальнення та систематизації знань

учнів.форма уроку: урок-гра.

Хід урОКу


Відбувається загальна організція класу, спрямована на виконання за-вдання тематичного оцінювання.

іі. мотивація навчальної діяльності

Учитель звертає увагу на характер завдань; проповодить інструктаж або нагадує про особливості виконання тих чи інших завдань; звертає


увагу на сиситему оцінювання окремих завдань або ж всієї роботи в ціло-му; за потреби проводить тренувальні вправи (в такому разі час на підго-товчий етап повинен бути збільшеним).


Гра «аукціон»Учні мають назвати якомога більше понять за певний час із певної

теми.

«Розминка»1. Як склалася доля козаків-запорожців?2. У складі яких держав опинилися українські землі наприкінці ХVІІІ ст.?3. Хто з народних месників захищав інтереси українських селян у ХІХ ст.?4. Чому І. Котляревського та Г. Квітку-Основ’яненка називають рятів-

никами української мови ?5. Кого називали «галицькими будителями»?6. Чому український народ з любов’ю та повагою згадує Т. Шевченка?7. Хто такі меценати ? Кого ви знаєте з українських меценатів ХІХ ст.?8. Що ви знаєте про Українську Центральну Раду?9. Що таке голодомор?10. Чому український народ повстав на боротьбу проти німецьких за-

гарбників?

«Історичне лото» До наведених дат учні мають дібрати відповідні події:

а) 1825 р.;б) 1840 р.;в) 1846 р.;г) 1914 р.;д) 1917 р.;е) 1918 р.;ж) 1932–1933 рр.;з) 1939 р.;і) 1941 р.;к) 1945 р.;л) 1986 р.

Про кого йдеться?Прочитавши наведені тексти, слід назвати ім’я історичного діяча, про

якого йдеться у ньому.


1. Мужній, незламний борець, народний месник. П’ять разів утікав з війська, заслання та каторги. (Устим Кармелюк)

2. Декабрист. Написав Програму Південного товариства «Руська Прав-да». (П. Пестель)

3. Навчався в духовній семінарії, працював домашнім учителем, напи-сав «Енеїду». (І. Котляревський)

4. Народився в сім’ї кріпака, поет, художник, родом з Черкащини. (Т. Шевченко)

5. Волинянка, поетеса, автор «Лісової пісні». (Леся Українка)6. Родом з Львівщини, письменник, «український каменяр». (І. Франко)7. Історик, голова Центральної Ради на Україні. (М. Грушевський)8. Навчався в Київському університеті, започаткував розвиток археоло-

гії, дослідник української історії. (В. Антонович)

«склади речення»Із слів, наведених по вертикалі, скласти речення.

1. Геноцид 2. Війна 3. Революція

ворог народу розруха цар

вирок смерть більшовики

знищення голод воля

4. Січові стрільці 5. Чорнобильська трагедія 6. Українська держава

Західна Україна атом Центральна Рада

воля пожежа Грушевський

добровольці реактор універсал

Історична плутанинаСпіввіднесіть твір та прізвища автора.

1) «Руська Правда» а) Тарас Шевченко 2) «Кобзар» б) Леся Українка 3) «Русалка Дністрова» в) Михайло Грушевський 4) «Лісова пісня» г) «Руська трійця» 5) «Енеїда» д) Ярослав Мудрий 6) Історія «України-Руси» е) Іван Котляревський 7) «Малоросійські оповідання» ж) Григорій Квітка-Основ’яненко

Відповіді: 1 д; 2 а; 3 г; 4 б; 5 е; 6 в; 7 ж.


КросвордПравильно вписавши слова по горизонталі, ви прочитаєте у виділе-

ному рядку по вертикалі назву держави.

1

2

3

4

5

6

7

1. Один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства. (Гулак)2. Автор «Енеїди». (Котляревський)3. Історик, голова Центральної Ради. (Грушевський)4. Народний месник. (Кармалюк)5. Незламна волинянка. (Українка)6. Поет-шістдесятник. (Симоненко)7. «Український каменяр». (Франко)

«ланцюжок»Перед вами ланцюжок цифр, з яких треба дібрати якомога більше дат,

указавши події, що сталися цього року. Виділені цифри становлять по-чаток кожної з дат.А. 1825403746;Б. 191739414445.

ПлутанинаУ наведених словах переплутані склади. Складіть слово і поясніть йо-

го значення. Виділені букви становлять початок кожного слова.щи пан на; па крі ки; це ме нат; ти пар зан; па оку ція; го кол спи; лю

рево ція; чо сі ві ці стріль.

З якого твору фраза?1. «Рабство повинне бути рішуче скасовано». («Руська Правда», П. Пес-

тель)2. «І на оновленій землі

Врага не буде супостата ...» («І мертвим, і живим...», Т. Шевченко)


3. «...і встане Україна з своєї могили, і знову озветься до всіх братів своїх слов’ян...» («Книга буття українського народу», М. Костомаров)

Заповніть пропуски в таблиці

Літературний гурток, створений у Львові у ХІХ ст.

Панщина

Українська організація ХІХ ст., названа на честь відомих слов’янських просвітителів

Світова війна

Український військовий добровільний підрозділ, створений на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.

Більшовики

Заходи державного примусу

Окупація

Російські офіцери з дворян, які прагнули скасувати кріпацтво у ХІХ ст.

За рядком підручника

Закінчіть речення, використовуючи текст підручника: Мисан В. Вступ до історії України. — К., 2006. — С.162–163.1. «Не з легенд та переказів увірвалося в наше життя це лячне слово — ...»

(Чорнобиль).2. «9 травня святкують як...» (День Перемоги).3. «Для народу України, як і для всіх громадян СРСР, ця війна стала...»

(Великою Вітчизняною).4. «До чорних сторінок української історії відноситься...» (голодомор).

іV. підсумок уроку

Учитель підводить підсумки уроку .


Підготуватися до тематичного оцінювання, повторити § 7, 12, 17, 22 за підручником В. Мисана.

193Тема 5. Україна сучасна

тема 5. Україна сУчасна

УРоК 32. УКРаїНа сУЧасНа

Мета уроку: підбити підсумки розвитку України протягом останніх 15 років відповідно до віку та набутих знань учнів, розглянувши основні етапи державотворення; збагатити, поглибити й закріпити учнівські знан-ня з історії України; розвивати історичне й логічне мислення учнів під час опрацювання історичних джерел; виховувати повагу й цікавість до мину-лого, національних і загальнолюдських цінностей, розвивати навич ки роботи в групі, доброзичливе ставлення до товаришів.

епіграф уроку: «На дні душі кожного мислячого й недурного українця спить Виговський, Дорошенко і Мазепа — й прокинеться, коли настане слушний час». (Микола Костомаров)

Тип уроку: комбінований.обладнання: підручник В. Власова та О. Данилевської, зошит з дру-

кованою основою В. Власова, Конституція України, Декларація про дер-жавний суверенітет України, прийнята Верховною Радою Української РСР (16 липня 1990 р.), «Акт проголошення незалежності України» (24 серпня 1991 року), адміністративна карта сучасної України, політич-на карта світу, картки та завдання учням, портрети визначних осіб, му-зичний центр із записами пісень українських композиторів.

основні поняття та терміни: «День незалежності України», «референ-дум», «Конституція України», «Верховна Рада», «державна мова»,»дер-жавні символи», «діаспора».

Хід урОКу


Враховуючи те, що даний урок є першим після тематичного оціню-вання з теми «Україна в ХІХ–ХХ ст.», його доцільно розпочати з повто-рення основних подій попередньої теми.

Вчитель ділить клас на п’ять груп по 5–6 школярів у кожній. Кожна з груп отримує окреме завдання знайти помилки в реченні. Учні мають виправити помилки і прочитати речення правильно, обґрунтувавши кожне виправлення.

1-а г р у п а. Великою справою «Руської трійці», до якої належав і Т. Г. Шевченко, став вихід у світ 1836 р. першої друкованої книжки жи-вою народною мовою — «Кобзаря».

2-а г р у п а. Найбільш відома пісня «Ще не вмерла Україна...» була гімном легіону Українських січових стрільців, що брав участь у Другій світовій війні на боці Росії.


3-я г р у п а. Доба Української Радянської Соціалістичної Республіки розпочалась у 30-х роках XX ст., коли люди добровільно об’єдналися в колгоспи, жили у достатку і відчутно знизився рівень смертності серед населення.

4-а г р у п а. Пам’ятними днями Великої Вітчизняної війни, коли схиляють голови перед визволителями, є події 1944 року: 28 жовтня — офіційний день визволення Києва і 9 травня — визволення від фашистів України.

5-а г р у п а. 60 найвидатніших будівельників Байкало-Амурської ма-гістралі та тих, хто піднімав цілину в степах України, дістали назву «шіст-десятники».

Учитель разом з учнями вислуховують речення з виправленим зміс-том та обґрунтування правильності змін. Виставляються та коментують-ся оцінки.

II. мотивація навчальної діяльності учнівЗвучить мелодія авторської пісні Тараса Петриненка «Україна» («Дороги ін-

шої не треба...»).

1-й у ч е н ьЩо сили дає твоїй пісні, поет, І віру в прийдешнє залізну, Що слово гострішим діє, як багнет? — Любов до своєї Вітчизни.

2-й у ч е н ьТак тяжко стискається серце твоє, Коли ти із нею нарізно... Що крила тобі у натхненні дає? — Любов до своєї Вітчизни.

3-й у ч е н ьПро все ти співаєш: про сльози і сміх, Про молодість, битвами грізну... Та що буде вічне у співах твоїх? — Любов до своєї Вітчизни.

(Володимир Сосюра)

У ч и т е л ь. Сьогодні ми перегорнемо останню сторінку підручника «Вступ до історії України» Це параграф 25, він називається «В Україні не-залежній...»

III. оголошення теми і очікуваних результатів

— Вже сьогодні ви є свідками більшості подій. Тож зараз йтиметься про життя вільної нашої держави, і ви будете брати участь у цій розмові, підготувавши свої повідомлення за отриманими на попередньому уроці завданнями.


іV. інтерактивна частина

«акваріум»Учні об’єднуються в групи по 5–6 чоловік, кожна з яких представляє

свою картку із завданнями, отриману на попередньому уроці. Орієнтов-ний перелік питань:1. Розпад СРСР. Незалежність України.2. Конституція України як Основний Закон держави. Державні симво-

ли України.3. Територія, населення та національний склад. Найбільші міста.4. Сучасна Україна в Європі та світі.5. Події осені–зими 2004 р. як свідчення єднання українського народу.

Через те, що учні отримали завдання заздалегідь, для організації гру-пою відповіді надається 2–3 хв. . Кожна з груп працює над представлен-ням свого повідомлення, обирає з-поміж себе доповідача, який дає ґрун-товну й чітку відповідь на завдання групи, а також учня, який буде доповнювати. Наступний дає уточнення і поправки. Ще один учень об-ґрунтовує висновки. І, нарешті, пропозиції п’ятого учня — нові поняття до скарбнички слів. Після цього одна із груп розміщується в центрі класу або на початку середнього ряду в класі й утворює своє маленьке коло. Час відповіді обмежено 4–5 хв.

Картка № 1Розпад СРСР. Незалежність України.За матеріалами підручника (С. 189) «Декларацією про державний су-

веренітет...», «Актом проголошення незалежності...» знайди відповідни-ки до дат, розміщених у хронологічній послідовності.

16 липня 1990 року Спроба державного перевороту в СРСР й усунення М. С. Горбачова від влади

19–21 серпня 1991 року Декларація про державний суверенітет

24 серпня 1991 року Всеукраїнський референдум й обрання Президентом України Л. М. Кравчука

1 грудня 1991 року Акт проголошення незалежності України

Який зв’язок між цими подіями?

До скарбнички слів• 24 серпня — День незалежності — свято українського народу.• Референдум — всенародне опитування способом голосування.

Перший учень повідомляє встановлену відповідність, другий — зв’язок між даними подіями, третій — можливі доповнення, зміни чи виправляє


неточності (рецензує відповіді), четвертий — висновки згідно із запитан-ням картки, п’ятий пропонує поняття «до скарбнички слів».

Картка № 2Конституція України як Основний Закон держави. Державні симво-

ли України.За С. 192–194 підручника, спираючись на одержані раніше знання та

статтю 20 Конституції, доповнити речення:• За Конституцією, главою держави є ... .• Закони ухвалює вищий законодавчий орган — ... .• Втілює закони в життя ... .• Найвищий судовий орган — ... .• Державний Прапор України являє собою ... .• Державний Герб України — це ... .• Авторами Гімну України є ... .• Державна мова в Україні — ... .

До скарбнички слів• Конституція — «устрій», Основний закон, який встановлює права та

обов’язки громадян.• Державна мова — мова державних установ, офіційна мова в державі.

Доповнення вчителя: розповідь про національну святиню — Пересоп-ницьке Євангеліє.

Картка № 3Територія, населення та національний склад, найбільші міста.За матеріалом підручника (С. 197) заповни пропуски. Робочий зошит:

завдання 11 даного уроку.України розташована в ... . З півдня наші землі омивають ... моря. На

півночі сусідом України є ..., на сході ... . На заході наша держава межує з ... . На території України нині ... області. До складу України входить та-кож ... . Столицею України є її найбільше місто, майже тримільйонний ... . Великими містами, кількість мешканців яких перевищує 1 млн, є ... .

В Україні живе понад ... млн осіб. Поряд із 37 млн українців в Україні мешкають ... і представники багатьох інших національностей.

Та всі разом ми — український народ, а земля України — наша Бать-ківщина.

До скарбнички слів• Київ — столиця України.

Один учень читає основний текст. Інший — ті слова, що вставлені. Третій працює з картою, показуючи географічні об’єкти, про які йдеться.


Четвертий підсумовує сказане — правильність та чіткість заповнення пропусків, орієнтування на карті. П’ятий учень пропонує поняття до «скарбнички слів».

Картка № 4Сучасна Україна в Європі та світі. За матеріалами підручника (С. 190–191) розкажи:

1. Хто з названих діячів творить історію сучасної України?2. Розкажи, що тобі відомо про них.3. В останньому рядку запиши прізвище ще одного відомого українця,

який, на твою думку, своїми досягненнями прославив Україну.а) Віктор Ющенко.б) Віталій та Володимир Клички.в) Михайло Грушевський.г) Богдан Хмельницький.д) Руслана Лижичко.е) Яна Клочкова.ж) Леся Українка.з) Тарас Шевченко.і) Андрій Шевченко.к) ...

До скарбнички слів• Президент — глава держави.

Картка № 5Події осені–зими 2004 року як свідчення єднання українського на-

роду.За свідченнями очевидців — батьків та їх друзів, матеріалами підруч-

ника, текстом підручника на С. 191 зробити висновок, що таке Помаран-чева революція. Коли Віктора Ющенка обрано Президентом України?

До скарбнички слів• Політичні події осені–зими 2004 року засвідчили, що всі разом ми

є українським народом і лише від нас залежить майбутнє нашої Бать-ківщини.

• Діаспора — у перекладі з грецької мови означає «розсіяння», перебу-вання певної частини народу поза межами країни його походження.

Доповнення вчителя. Розповідь про те, як вітала події Помаранчевої революції світова спільнота, поглиблення розуміння поняття «діаспора».

Метод «Мікрофон»Складіть по одному реченню про видатних осіб сучасної України,

свого краю, про події, які вважаєте найголовнішими.


Робота в парахПідготуйте відповідь на запитання «Як я розумію слова, що служать

епіграфом до уроку?»

V. підсумки та висновки уроку. оцінювання роботи учнівЗвучить запис музичного твору Т. Петриненка.

У ч и т е л ь. Майбутнє України залежить від кожного із нас.Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди.

(Володимир Сосюра)


Читати § 25. Відповідати усно на запитання до параграфа (С. 197).

УРоК 33. ПІДсУМКоВий УРоК «ПРийДи До сеРцЯ, УКРаїНо!»

Мета: узагальнити, закріпити знання, одержані учнями в процесі ви-вчення курсу «Вступ до історії України»; перевірити вміння застосувати здобуті знання, працювати з додатковою літературою, виступати перед аудиторією, працювати в групі, уважно ставитися до своїх товаришів.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.Вид уроку: урок-подорож.обладнання: державні сиволи України, портрети видатних україн-

ських діячів різних часів.

Хід урОКу


іі. мотивація діяльності учнів

У ч и т е л ь. Ми з вами завершили вивчення навчального курсу «Вступ до історії України», в процесі вивчення якого ви лише наблизилися до найдавнішої науки — історії. Протягом наступних семи років ми продо-вжимо її більш глибоке дослідження. Сьогоднішній урок — останній цьо-го навчального року. Тому пропоную провести його у незвичній формі — у вигляді подорожі сторінками історії України.


Зал прикрашається квітами, рушниками, портретами народних геро-їв різних часів, державними символами.


Сцена 1На сцену виходять два хлопчики.

1-й х л о п е ц ь. До мене сьогодні приїхав гість — мій дядько-вчений. Мама говорить, що він дуже дивний.

2-й х л о п е ц ь. Чому?1-й х л о п е ц ь. Він намагається проникнути у минуле. Так каже мати.2-й х л о п е ц ь. Як це?1-й х л о п е ц ь. Не знаю. Але із собою він привіз дивну річ. Хочеш

подивитися?2-й х л о п е ц ь. Ще б пак!Хлопці заглядають до куліси.

2-й х л о п е ц ь. Оце так дивна річ. Схожа на «Запорожець», тільки якісь дивні кнопки, як у комп’ютера. Давай понатискаємо.

Хлопці зникають. Звучить загадкова музика.

Сцена 2На сцену виходить дівчина-старшокласниця в українському костюмі.

Д і в ч и н а. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевною теплотою згадує, де вона народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри, брати. І, якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде наша велика держава Україна. Україна — це наша земля, рідний край з мальовничою природою, чарівною піснею, мудри-ми, талановитими людьми.

Виходить хлопець-старшокласник у національному костюмі.

Х л о п е ц ь. Україна — це історія народу, який протягом віків боровся за свою свободу і незалежність.

Д і в ч и н а. Поколінню, яке вступає в життя, присвячуємо.Х л о п е ц ь. Ми знаємо з тяжких, суперечливих розповідей про гірко-

ту переможного шляху. Тому повин ні хоча б подумки пройти цю дорогу. (Йде.)

На сцені з’являється князь та його дружина, які готуються до походу. Вибіга-ють 1-й та 2-й хлопці.

1-й х л о п е ц ь. Ой, де це ми?2-й х л о п е ц ь. Не знаю.

Князь Олег у Царгороді свій щит до воріт прибивав. На місці Москви ліс шумів і ведмеді блукали. За наші гріхи Бог монголо-татар наслав. І ми із героїв надовго холопами стали.

Звучить музика.


1-й в о ї н. У 12 столітті я був вбитий половецькою стрілою. 2-й в о ї н. У 13-му мене задушила ординська петля.3-й в о ї н. За конем в клубах пилу мене через 14-те протащили.

(Йдуть.)Звучить козацький марш.Виходить запорізьке військо.

Ге т ь м а нБув час, Запорожжя відважні сини Стамбул і Варшаву, і Відень лякали. Та гетьмани наші союзників нових знайшли, Й московські бояри надовго нас до рук прибрали.

1-й к о з а кМазепа Іван проти царського гніту повстав, Та внуки його двісті літ у церквах проклинали.

2-й к о з а кА тих, хто народ на століття в неволю продав, Героями нації в нас величали.

3-й к о з а кПівнічний сусід Запорозьку Січ руйнував, Коли козаки для царя Перекоп здобували. Григорій Потьомкін за пазухою камінь ховав. А наші діди його братом своїм називали. (Йдуть.)

Сцена 3На сцені представники інтеліґенції: пое ти, художники, учені.

П о е тПоети й художники наші в Європу ішли Своїми талантами світ дивувати.

Х у д о ж н и к Париж покорили і в Римі визнання знайшли. І лиш на Вкраїні імен їх не знали.

Йдуть. На сцені залишаються 1-й та 2-й хлопці.

1-й х л о п е ц ь. Оце так подорож!2-й х л о п е ц ь. Де ми тільки не були!Д і в ч и н а-в е д у ч а. Історія зберег ла приклади духовного та фізич-

ного нищення української нації.Виходять діти, одягнені у білі та чорні одежі.

1-й у ч е н ь. 1654 р.— Переяславська угода з Московією. Початок процесу «добровільно-примусового» приєднання до Москви українських земель.


2-й у ч е н ь 1709 р.— Полтавська битва. Зруйнування столиці Геть-манщини м. Батурина московськими військами під командуванням кня-зя О. Меншикова, які вирізали майже 6 тисяч мешканців столиці, пере-важно жінок і дітей. У травні Петро І видав наказ про страту на місці кожного спійманого запорожця. Початок руйнування Січі.

3-й у ч е н ь. 1775 р.— повне зруйнування Запорозької Січі за нака-зом Катерини ІІ.

4-й у ч е н ь. 1811 р.— закриття Києво-Могилянської академії.5-й у ч е н ь. 1847 р.— розгром російською владою Кирило-Мефоді-

євського братства — першої української громадської організації політич-ного спрямування.

6-й у ч е н ь. 1888 р.— Указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іме-нами.

7-й у ч е н ь. 1914 р.— заборона російською владою святкування на українських землях під Росією 100-річчя від народження Тараса Григоро-вича Шевченка.

Х л о п е ц ь - в е д у ч и й. І це далеко не повний перелік хронології ви-нищення українського народу.

Звучить «Реквієм» Моцарта.

Сцена 4На сцені засідання Центральної Ради.

1-й х л о п е ц ь. Не розумію, де це ми. Схоже на наш час, а за вікном постріли.

2-й х л о п е ц ь. Мені здається, що я десь бачив цих людей. Один із них схожий на М. Грушевського.

М. Гр у ш е в с ь к и й. Що це в нас за гості? Я дійсно Грушевський. А звідки ви?

1-й х л о п е ц ь. Ми учні 6-го класу і живемо у 2006 році.М. Гр у ш е в с ь к и й. Хлопці, здалеку вас занесло в наші бурхливі ча-

си. Ви знаєте, хто ми і що зараз відбувається?2-й х л о п е ц ь. Так, ми вчили. Ви намагаєтеся відродити та відстояти

українську державність.М. Гр у ш е в с ь к и й. Не забули нас. А що ж ви знаєте? Я був викла-

дачем університету і можу перевірити ваші знання.1-й х л о п е ц ь. Що ж, питайте, ми можемо навіть зв’язатися з на-

шими однокласниками, і вони нам допоможуть.М. Гр у ш е в с ь к и й. Ось мої запитання.


Експрес-вікторина, в якій беруть участь глядачі1. Що це за дата 4 березня 1917 р.? (Створення ЦР)2. Що таке УНР?3. Хто був першим президентом УНР?4. Хто такий Павло Скоропадський?5. Хто такий Симон Петлюра?

1-й х л о п е ц ь. Ми відповіли на питання, але хотілося б знати більше.М. Гр у ш е в с ь к и й. Ви зустрінетеся з людьми, яким були не байду-

же доля України. Вони самі про себе розкажуть.Х л о п е ц ь - с т а р ш о к л а с н и к. Я — Володимир Кирилович Вин-

ниченко. І майже ваш земляк, бо народився в селі Веселий Кут Єлиса-ветградського повіту Херсонської губернії (тепер Кіровоградська об-ласть). Все своє доросле життя проводив роботу серед селян та робітників, щоб викрити політику самодержавства в Україні. 3 березня 1917 р. під час Українського національного конгресу обраний заступником голови Української Центральної Ради, а згодом — заступником голови Малої Ради. У 1918 р. мене обрали головою Директорії УНР. Але не все так про-сто в політиці. Українська революція була придушена більшовицькими військами. І, не погоджуючись з більшовиками, я емігрував до Франції, де в основному займався літературною діяльністю. Я завжди прагнув бути самим собою, нікого не наслідувати. Я прагнув, щоб люди жили в гармонії, без війн і катастроф. Я важко працював, часто знав матері-альну скруту, жив далеко від рідної України, але творив для неї, для її майбутнього.

2-й х л о п е ц ь - с т а р ш о к л а с н и к. Я — Павло Скоропадський. Мій рід починається з Івана Скоропадського — українського гетьмана. Народився в 1873 р. в місті Вісбадені, що в Німеччині. Дитячі роки провів у місті Тростянець у родовому маєтку. Коли мені виповнилося 10, то з батьками переїхав до Моск ви. Потім у Петербурзі здобув вій-ськову освіту. Вчився дуже добре і як один з кращих учнів був обраний пажем імператриці Марії Федорівни. У 39 років я вже був генерал-ма-йором. Пройшов російсько-японську війну, нагороджений орденами Св. Анни, Станіслава, Володимира. А також був одним з найбагатших людей свого часу. Але престижна блискуча столична кар’єра не приваб-лювала мене. З початком Першої світової війни продовжую бойову кар’єру на фронтах Східної Прусії. Із падінням царизму у 1917 році корпус, в якому я слу жив, було перетворено в перший Український корпус, а я отримав чин Генерального отамана Вільного козацтва. А не-забаром мені довелося очолити українську державу. Я намагався про-вести ряд перетворень на зразок європейських держав. Але здійснити


свої мрії так і не довелося. Разом з відступаючими німецькими вій-ськами я залишив Київ. Бувши главою держави, я втратив всю свою власність, але залишив цілою державну казну, якою міг розпорядитися Петлюра.

3-й у ч е н ь - с т а р ш о к л а с н и к. Я — Симон Васильович Петлю-ра, народився 1879 р. у сім’ї полтавських міщан. Від батька я дістав не дуже поширене ім’я — Симон. Та й родоводом не міг пишатися. Але я часто чув захоплюючі розповіді про козацьке минуле. І вважав, що мої діди та прадіди славного козацького походження. Після Жовт-невого перевороту у Петрограді, проголошення радянської влади в Україні в грудні 1917 р. найсерйознішу небезпеку для свободи і не-залежності України вбачав у більшовиках, вів з ними непримиренну і рішучу боротьбу. Цій позиції я не зраджував ніколи. Як військовий я активізував діяльність щодо створення Збройних сил України. Я під-тримав австро-німецьку окупацію. За це мене вважали зрадником. Після гетьманського перевороту 1918 р. змушений був відійти від військових справ і став на чолі військ Директорії, а потім і очолив її. Про себе казати тяжко, тому скажу про свої справи словами коман-дира Січових стрільців Є. Коновальця: «С. В. Пет лю ра — людина кристально чесна, без корисна, доброї волі, великої віри й енергії. Правда, у нього не було потрібної підготовки щодо керівниц тва вій-ськовими й політичними справами Української Республіки, однак велика віра була тим чинником, який, незважаючи на невдачі, яких зазнала українська влада, об’ єд нував всіх в одну цілісність і дав змо-гу вести визвольну боротьбу на українській території більш ніж пів-року».

М. Гр у ш е в с ь к и й. Так, ми боролися і не змогли перемогти, але змог ли відродити ідею української державності.

1-й х л о п е ц ь. Так, і ця ідея відродилася, незважаючи на 70 років радянської влади.

Мій дід був хазяїном, землю любив і орав. І сіно косив день і ніч — поки зорі світали. А батько в колгоспі гнув спину і Бога благав, Щоб діти на землі не робили.

2-й х л о п е ц ьНе раз повертався я з дальніх доріг. Походив, політав, поїздив по світі багато, Та ніколи не сяду на отчий високий поріг, Бо в чорнобильській зоні стоїть батьківська хата.


Х л о п е ц ь - в е д у ч и йТак встань же з колін і державність свою відроди, верни свою мову; в Європу, як рівний, увійди, бо більше такої можливості не буде.

Звучить «Аве, Марія».

Д і в ч и н а - в е д у ч а. Ми віримо в тебе, рідна Вітчизно, і Бога блага-ємо тебе захистити.

Виходить дівчина в білому вбранні і читає молитву. Запалюються свічки.О Мати Божа, о райський цвіте. Тебе благають українські діти: Не дай в неволі нам пропадати, Вкраїну нашу верни нам, Мати, Де наші предки вмирають в ранах. Не дай нашим дітям жити в кайданах, Позволь зібрати жертв наших жнив. Вкраїну нашу верни нам, Діво.

список Використаної літератУри1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Все-

світня історія.5–12 класи. — К.: Ірпінь, 2005.2. Мокрогуз О. П., Єрмоленко А. О. Дидактичні ігри з історії. 7–9 класи. — Х.:

Вид. гр. «Основа», 2004.3. Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії України: Підручник для

5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Ґенеза, 2005.4. Мисан В. О. Оповідання з історії України. Підручник для 5 класу загально-

освітніх навчальних закладів. — К.: Ґенеза, 2005.5. Слабошпицький М. Ф. З голосу нашої Кліо: Книга для читання. — К.: Маха-

он-Україна, 2000.6. Нартов В. В., Харківська Н. І. Вступ до історії України. Практикум. — Х.: Ра-

нок, 2005.7. Україна. Історичний атлас. 5 клас. — К.: Мапа, ЛТД, 2000.8. Кучерук О. Ілюстрована енциклопедія історії України. Від найдавніших часів

до кінця ХVІІІ ст. — К.: Спалах ЛТД, 1998.9. Історія України в казках та легендах / Під ред. О. А. Волосевич. — Л.: Аверс,

2001.10. Татаринов М. В., Харківська Н. І. Вступ до історії України. Робочий зошит до

початкового курсу історії України. 5 клас. — Х.: Східнорегіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2000.

11. Якущенко О. А.Тематичне оцінювання за темою «Знайомство з історією» //Історія та правознавство. — 2005.— № 28.

12. Левітас Ф. Л. По стародавньому Києву. Урок-екскурсія для учнів 5–7 класів. Позакласні заходи з історії / Авт.-упорядн. Ф. Л. Левітас. — Х.: Вид. гр. «Основа», 2004.

13. Виборна С. О. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ. 5 клас //Історія та правознавство. — 2005.— № 32.

14. Сокальський В. В. Визвольна війна українського народу (1648–1657). 5 клас // Історія та правознавство. — 2006.— № 3.

15. Бугай Л. О. Українська держава — Гетьманщина. Історія України. 5 клас //Іс-торія та правознавство. — 2005.— № 30.

16. Відайко Г. В. Вірую. Прийди до серця, Україно. Тиждень історії та правознав-ства в школі / Упоряд. Н. І. Харківська. — Вип. 2. — Х.: Вид. гр. «Основа», 2005.

ÊÊÊÊÊÊÊÊÊ ÊÊÊÊÊÊÊ

Автори-упорядники МисаН Віктор олександрович

МоРоЗоВа Наталія Миколаївна ХаРКІВсьКа Наталія Іванівна

УсІ УРоКи До КУРсУ «ВсТУП До ІсТоРІї УКРаїНи». 5 клас

ÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ Ê. Ê. ÊÊÊÊÊÊÊÊÊÊÕÕÕÕÕÕÕÕ О. О. Івакін

ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ Ê. Ê. ÊÊÊÊÊÊÊÊÕÕÕÕÕÕÕÕ О. Ê. Журенко

ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕ ÕÕÕÕÕ 28.07.2006. ÕÕÕÕÕÕ 60×84/16. ÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ шÕÕÕÕÕÕ. ÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕÕÕÕ.

ÕÕ. ÕÕÕÕ. ÕÕÕ. 12,15. ÕÕÕÕÕÕÕÕÕÕ Õ 6-08/41-1.

Надруковано у друкарні ПП «Тріада+». Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15.

ÕÕÕ «ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕÕÕÕ “ÕÕÕÕÕÕ”». ÕÕÕÕÕÕÕÕÕ ÕÕ Õ 7434 ÕÕÕ 12.06.2003.

ÕÕÕÕÕÕÕ, 61001, ÕÕÕÕÕÕ, ÕÕÕ. Плеханівська, 66. ÕÕÕ.: (057) 731-96-33

Õ-mail: [email protected]

Documents

Усі Уроки - kovtunenko.at.uakovtunenko.at.ua/_ld/1/150__-5_-_-_-.pdfÕÕÕÕÕÕ 2006 Усі Уроки до кУрсУ «ВстУп до історії України» 5