1

ВСТУП

Формування дитячої особистості відбувається за участі педагогів, що є

не менш важливою, ніж батьківська. Від особистого світогляду педагогів,

способу життя та власного прикладу залежить майбутнє підростаючого

покоління. Школа – це місце, де дитина проводить значну частину часу. Тому

саме школа під час взаємодії із сім’єю має великі можливості в здійсненні

ряду заходів із питань збереження здоров’я.

Соціально-економічні труднощі, які переживає наша держава сьогодні,

протиріччя розвитку нашого суспільства гостро вплинули на навчальний

заклад. Учні втрачають інтерес до навчання, у них погіршується поведінка,

знижується антидевіантний імунітет. Відхилення від морально-етичних,

правових, гігієнічних, екологічних, психологічних норм життєдіяльності та

життєтворчості особистості вимагає від школи застосування запобіжної

системи виховання (превентивне), яке забезпечить реалізацію заходів,

спрямованих на попередження та подолання відхилень у поведінці школярів і

запобігання розвитку різних форм їх асоціальності, у тому числі й шкідливих

звичок.

Виховати в учнів відповідальне ставлення до власного здоров’я в

профілактичній співпраці класного керівника і батьків – нагальна потреба

сучасного освітньо-виховного простору.

Дане видання допоможе класним керівникам визначити орієнтири в

напрямі формування в школярів та їх батьків мотивації на здоровий спосіб

життя.

2

Розділ 1.

Методичні рекомендації

класним керівникам щодо профілактики шкідливих звичок

в учнівському середовищі

Тюпа А. І., методист

лабораторії виховної роботи

та захисту прав дитини МОІППО

Швидкоплинні зміни суспільних процесів в Україні

породили низку негативних явищ, що позначаються на дітях та учнівській

молоді. Уживання алкоголю, наркотиків, тютюну і пов’язані з цим явищем

соціальні дезадаптації й дезінтеграції особистості є однією з найсерйозніших

проблем суспільства останнього десятиліття. Тривала політично-економічна

та соціально-культурна криза не тільки загострила, а й якісно змінила

проблему адиктивної поведінки молоді. Сьогодні спостерігається тенденція

зниження віку підлітків, які вживають психоактивні речовини; зростання

доступності алкогольних і тютюнових виробів; розширення спектру

вживаних речовин, що мають руйнівний вплив на здоров’я молодого

покоління.

Статистика останніх років свідчить про те, що Україна посідає 8-ме

місце у світі за вживанням алкоголю одинадцятирічними дітьми, 16-те −

тринадцятирічними і 20-те − п’ятнадцятирічними. Кожнен п’ятий підліток

уживає алкоголь раз на тиждень, кожнен десятий − 2-3 рази на тиждень.

Шосте місце у світі Україна посідає за станом тютюнопаління

одинадцятирічних, 8-ме − тринадцятирічних, і 3-тє − п’ятнадцятирічних.

Викликають тривогу сільські школярі: кількість споживачів наркотиків

серед них за останні 5 років зросла у 2,3 рази. Частина молоді, яка споживає

наркотичні речовини, становить: у школах − 3,9 %; у професійно-технічних

училищах − 1,2 %, у вищих навчальних закладах − 0,5 %.

3

Саме тому одним із стратегічних завдань національної освіти є

виховання відповідального ставлення молоді до власного здоров’я та

здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної й суспільної цінності,

формування здоров’язбережувальної компетентності дітей та учнівського

загалу.

Важливою складовою виховної роботи в загальноосвітніх навчальних

закладах є превентивна освіта, що охоплює комплекс важливих проблем

сучасної педагогіки – профілактику шкідливих звичок, ризикованої та

девіантної поведінки, правопорушень серед неповнолітніх, утвердження

здорового способу життя, соціально-правовий захист дітей і молоді тощо.

Змістове наповнення превентивного виховання відповідно до сучасних вимог

передбачає формування системи ціннісного ставлення особистості до самої

себе, соціального та природного оточення.

Слова великого педагога В. О. Сухомлинського: «Зміцнити здоров’я

людини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступала в юність кволою і

млявою, – це означає дати їй всю повноту життєвих радощів» мають стати

аксіомою діяльності кожного педагога.

Із метою посилення факторів захисту, вважаємо за необхідне провести

відповідні за віком профілактичні заняття для дітей та учнівської молоді.

Інформація про вплив шкідливих звичок на здоров’я учня має бути

об’єктивною, не зводитися до залякування, оскільки останнє, створюючи

атмосферу таємничості та загадковості навколо тютюну, алкоголю,

наркотиків, призводить до протилежних результатів, викликає в учнів

бажання пізнати цю таємницю на власному досвіді.

Власний приклад, спокійна і ділова розмова з учнями про шкоду

тютюнопаління, уживання алкоголю та наркотиків знімає хвилюючий

емоційний стан учнів, дає змогу їм самостійно зробити правильний вибір

стосовно шкідливих звичок.

Особливу увагу класному керівникові слід акцентувати на тому, що

здоров’я кожної людини залежить від багатьох факторів (спадковість,

4

довкілля, комплекс медичних заходів), але головним чином здоров’я

обумовлюється поведінкою самої людини, її способом життя.

Варто також залучити до співпраці консультативні пункти «Довіри»,

батьків, які допомогли б в організації та проведенні заходів, спрямованих на

формування навичок здорового способу життя, та розповсюдженні

тематичних інформаційних матеріалів (плакатів, буклетів, стіннівок тощо).

Учнів необхідно залучати до самостійної роботи щодо підбору

матеріалів до тем: «Алкоголь і нещасні випадки», «Алкоголь і

захворювання», «Алкоголь і наркотики», «Тютюн та його дія на органи

людського організму», «Здорові звички – здоровий спосіб життя»,

«Актуальні проблеми сучасної української молоді», «Здоров’я – це модно», а

також до підбору прикладів із реального життя про негативний вплив

алкоголю, наркотиків на стан здоров’я людини, за якими учні складають

таблиці, плакати.

Класному керівникові під час проведення превентивних заходів

рекомендуємо використовувати інноваційні (інтерактивні) форми та методи

роботи: вправи, ігри, дискусії, бесіди, тренінги, круглі столи, виховні години,

медичний турнір, усний журнал, спортивне свято, акцію, ток-шоу, зустрічі з

фахівцями, молодіжну денс-акцію. Також можна запропонувати учням

дискусію зі своїми товаришами «Залежність здоров’я від способу життя»,

обгрунтувати прикладами із власного досвіду батьків, друзів, літератури чи

кінофільмів.

Із усього розмаїття традиційних і нетрадиційних заходів (уроків)

доцільно виокремити урок, присвячений Всесвітньому Дню здоров’я, який

відзначається 07 квітня. Його мета – орієнтація учнівської молоді на

пріоритетність вічних загальнолюдських цінностей життя і здоров’я;

мотивацію ведення здорового способу життя як необхідної умови

саморозвитку, самовдосконалення та самозбереження в сучасному світі;

запоруки успішної самореалізації кожного учня в повсякденному та

майбутньому дорослому житті. У ході уроку необхідно розглянути державні

5

заходи, спрямовані на поліпшення стану здоров’я населення і, зокрема,

учнівської молоді.

Витоки уявлень про здоров’я криються в глибині віків і тому учням

можна розповісти про історію розвитку вчення про здоров’я, згадавши

В. О. Сухомлинського як основоположника науки та практики про здоров’я,

зупинитися на особливостях здоров’я українського народу, етнічних

чинниках і українських традиціях культури здоров’я.

Проблему формування навичок здорового способу життя рекомендуємо

вирішувати в співпраці з органами учнівського самоврядування. Основний

принцип співпраці полягає в тому, що учні з великою довірою ставляться до

тієї інформації, яку одержують від своїх однолітків, а ще більше – до тієї

інформації, яку несуть старші друзі, батьки.

Для подолання негативних тенденцій, що відмічаються в стані здоров’я

дітей, виховання свідомого ставлення до власного здоров’я та здоров’я

кожної людини як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних

навичок, засад здорового способу життя, зміцнення фізичного та психічного

здоров’я дитини необхідно, щоб вирішення цих проблем стало пріоритетним

напрямом не тільки в системі освіти, а й у сімейному вихованні. Надання

батькам спеціальних знань, формування в них навичок спілкування з цих

питань, залучення батьків до проведення превентивної роботи – важливі

фактори взаємодії педагогів та батьків у вихованні здорової особистості.

Однією зі складових взаємодії є тематичні батьківські збори –

ефективна форма спілкування з батьками, що можуть бути проведені як у

кожному класі окремо, так і для кількох паралельних класів одночасно.

Головною метою проведення такого зібрання є організація співпраці

між батьками, класним керівником і психологічною службою в

превентивній діяльності.

Залежно від теми й очікуваних результатів, батьківські збори можуть

бути:

- інформаційними, коли метою є надання необхідної інформації;

6

- навчальними, коли представник цільової групи має можливість

придбати практичні навички;

- корекційними, коли ставиться мета змінити поведінку учасників

цільової групи.

Визначивши мету батьківських зборів, намагайтеся оцінити реальність її

досягнення. Це важливий момент у роботі класного керівника. Якщо цілі

нереальні – немає й можливості отримати запланований результат. Це

призводить до розчарування педагогів і батьків у якості запропонованої

превентивної роботи. Про значущість превентивної роботи та роль батьків у

профілактиці шкідливих звичок необхідно розповідати, у першу чергу, тим

батькам, які ніколи не приходять на збори. Якщо батьки неблагополучних

дітей ніколи не приходять на збори, не ставте нереальної мети – донести цю

інформацію в першу чергу до них. Зосередьтеся на тих, хто хочуть запобігти

курінню, алкоголізму та наркоманії у своїй родині, але не знають, як це

зробити.

Від рівня поставлених завдань залежить і складність їх досягнення. Так,

наприклад, наскільки необхідна інформація буде надана батькам, залежить

тільки від зусиль класного керівника. У цьому випадку, задля досягнення

мети, класний керівник повинен знайти або підготувати необхідну

інформацію, продумати, у який спосіб вона буде передана та запропонована

батькам (лекція, тренінг, рольова гра, групова робота тощо). Цю роботу

може провести сам класний керівник або в співпраці зі шкільним

психологом, запрошеним лікарем.

У рамках батьківських зборів є можливість донести не тільки

необхідну інформацію щодо формування навичок здорового способу

життя, але й застосувати її під час формування практичних навичок,

використовуючи такі інтерактивні форми та методи роботи з

батьками, як:

• батьківські збори «Спрямування виховного впливу сім’ї на

профілактику соціальної поведінки дітей»;

• валеологічний всеобуч для батьків «Азбука здоров’я дітей»;

7

• ігри-подорожі «Про себе треба знати, про себе треба дбати»;

• круглі столи «Проблеми дитячої наркоманії, токсикоманії і

алкоголізму: реалії та перспективи»;

• практикуми для батьків «Запитуєте – відповідаємо»;

• спортивні змагання «Естафета сімейного здоров’я»;

• телефони довіри «Відверта розмова»;

• факультет здоров’я для батьків «Мудрість поміркованості − золоте

правило здорового способу життя»;

• школа матері «Берегиня»;

• клуб молодої сім’ї;

• свято сім’ї в школі тощо.

Важливість інформування батьків відносно профілактики шкідливих

звичок полягає також у тому, що згодом ними усвідомлюється необхідність

підтримки діяльності школи в цьому напрямі, спільної відповідальності за

подальші вчинки своїх дітей та розуміння, що співпраця між батьками та

школою створює в підлітка потрібні стійкі установки на відмову від

подальшого вживання алкоголю, тютюну і формує негативне ставлення до

експериментування з цими речовинами.

Кожен класний керівник повинен тісно співпрацювати з: управлінням у

справах сім’ї та молоді; управлінням охорони здоров’я; управлінням юстиції,

службою у справах дітей, кримінальною міліцією у справах дітей.

Продовжуючи цю тему, звертаємо увагу на те, значну роль у проведенні

профілактичних заходів відіграють інформаційно-просвітницькі програми.

Ураховуючи значимість цієї проблеми, Миколаївським обласним інститутом

післядипломної педагогічної освіти здійснюється навчально-методичний та

інформаційний супроводи інформаційно-просвітницької протиалкогольної

програми «Сімейна розмова» для учнів 7–8 класів (рекомендовано Науково-

методичною радою Міністерства освіти і науки України (протокол від

06.06.2011 № 2). Основна ідея програми – виховати в учнів відповідальне

ставлення до власного здоров’я в профілактичній співпраці з батьками. У

8

основі інформаційно-просвітницької протиалкогольної програми «Сімейна

розмова» лежать принципи охоплення сімей із дітьми підліткового віку і

розвиток навичок батьків у таких сферах, як: зменшення ризиків появи

алкогольних та інших проблем у дитини та підвищення сімейного захисту від

них; поліпшення стосунків між батьками та дітьми, включаючи вміння

слухати, ефективно спілкуватися і вирішувати проблеми; забезпечення

свідомої дисципліни та підпорядковування сімейним правилам;

спостереження за поведінкою і діяльністю дітей у підлітковий період.

Особливістю впровадження програми для батьків є те, що вона допомагає їм

усвідомити, що головна роль у профілактиці проблем, пов’язаних із

уживанням алкоголю, належить не тільки школі, лікарям або державі, а й

батькам!

На сьогодні географія реалізації програми поширилася в різні куточки

Миколаївщини (упроваджуєтьтся у 138 загальноосвітніх навчальних

закладах області (6 745 учнів)).

Із метою методичної підтримки реалізації інформаційно-просвітницької

протиалкогольної програми «Сімейна розмова» діє сайт «Сімейна розмова на

Миколаївщині» (https://sites.google.com/site/simejnarozmova/), який

наповнений інформаційно-освітнім контентом (соціальна реклама,

відеоматеріали з досвіду роботи працівників психологічної служби, відео-

ролики виступів агітбригад учнів 7–8-х класів).

Однією з найбільш ефективних методик навчання здорового способу

життя і безпечної поведінки в сучасному світі є методика освіти на засадах

розвитку життєвих навичок (здоров’язбережувальних компетентностей), яка

враховує психологічні та вікові особливості учнівської молоді, особистісний

досвід і стиль спілкування дитини, забезпечуючи при цьому розвиток не

тільки знань, а й особистих ставлень, навичок і намірів щодо здорового

способу життя. Ця методика покладена в основу освітньої превентивної

програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді

України щодо здорового способу життя». Програма складається з 6 модулів,

що спрямовані на здобуття знань щодо захисту прав на збереження та

9

розвиток здоров’я згідно з міжнародним і вітчизняним законодавством. За

програмою підготовлені підлітки-інструктори, які проводять роз’яснювальну

роботу щодо попередженню негативних звичок в однолітків.

Отже, навчання дітей та учнівської молоді за вищезазначеними

програмами сприяє розумінню ними переваг здорового способу життя,

стимулює до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції,

допомагає молоді у визначенні шляхів своєї позитивної соціалізації, відмови

від шкідливих звичок, негативної поведінки та здобутті знань, умінь та

навичок здорового способу життя, і, відповідно, потребує здійснення

подальшої превентивної роботи педагогічними працівниками області.

Добре здоров’я та якісна освіта є тим фундаментом, який забезпечує

дитині продуктивне та якісне життя. Тому надзвичайно важливим завданням

освіти Миколаївської області є формування позитивної мотивації на

здоровий спосіб життя. Так, із 2009 року в навчальних закладах області

реалізується сучасна модель навчального закладу – Школи сприяння

здоров’ю. Пріоритетним напрямом діяльності в зазначених закладах є:

збереження та зміцнення здоров’я своїх учнів і вихованців, формування

культури здоров’я, позитивної мотивації щодо навичок здорового способу

життя, превентивного виховання, забезпечення умов для всебічного розвитку

духовно розвиненої, національно свідомої, фізично і психічно здорової,

творчої особистості, оздоровлення середовища життя дитини.

На жаль, ще не всі райони області приєдналися до всеукраїнського

руху щодо розбудови навчальних закладів, що сприяють здоров’ю. Тому

запрошуємо педагогічні колективи навчальних закладів Миколаївщини

приєднатися до всеукраїнського руху щодо розбудови своєї школи, що

сприяє здоров’ю, до співтворчості та підготовки до участі в третьому

обласному конкурсі-захисті сучасної моделі навчального закладу «Школа

сприяння здоров’ю – 2016».

Слід зазначити, що зміст рекомендацій розрахований на те, щоб

використання їх не завершилось одним уроком, позакласним заходом,

10

проектом, програмою, а знайшло продовження в подальшій

здоров’язбережувальній діяльності педагогів.

Розділ 2. Сценарії

Здоров’я – найцінніший скарб

(Заняття-тренінг для учнів початкових класів та їх батьків)

Мета і завдання: поглибити знання дітей та їх батьків про здоров’я;

формувати у дітей навички безпечної поведінки та свідоме ставлення до

здоров’я; виховувати бажання вести здоровий спосіб життя.

Обладнання: плакат з правилами роботи у групі, символічний пісочний

годинник, дощечки для письма, різної форми осінні листочки, завдання для

роботи в групах.

(Діти сидять на стільчиках у колі, батьки навколо них у другому колі).

Хід заняття

1. Вступне слово.

2. Привітання. Метод «Коло».

Вчитель. Перед початком роботи давайте привітаємося. Станьте батьки

у пару зі своєю дитиною.

Повторюйте слова вірша разом із рухами за мною:

«Щиросердно привітаєм в цьому класі нас усіх.

В парах дружно покружляєм, не шкодуємо ніг своїх.

Три плескання, три притопи.

Присідання і підскок.

Посміхнулись, привітались

І почнемо наш урок».

3. Ознайомлення з правилами тренінгу.

11

Вчитель. Діти, давайте пригадаємо правила, якими ми користуємося на

наших заняттях. Я вам буду правило демонструвати, а ви його будете

називати.

(Вчитель презентує правила тренінгу на слайді чи плакаті, а учні разом

або по черзі зачитують: працювати дружно, правило піднятої руки, говорити

по черзі, поважати один одного тощо).

А для батьків будуть діяти дещо інші правила (написані на картках і

розміщені на дошці), зокрема:

Приходити вчасно. Не запізнюватись на тренінг.

Вимкнути мобільні телефони. Нічого не повинно заважати проведенню

тренінгу.

Правило «Тут і зараз». Всі проблеми та негаразди треба залишити за

межами тренінгу, а «тут і зараз» бути позитивними у висловлюваннях і

ставленні до інших.

Правило «Піднятої руки». Якщо хтось з учасників тренінгу хоче щось

додати чи розповісти, то необхідно підняти руку.

Говорити коротко, по черзі. Бажаючим говорити, важливо дбати про

можливість бути почутим.

Не критикувати. Наша зустріч – це діалог. Кожна точка зору – це

особиста реальність, вона базується на власному досвіді.

Бути толерантними. Відноситися з повагою до ідей, думок, почуттів,

віку, статі, національності, релігійних віросповідань учасників тренінгу.

Добровільність. Брати участь у тренінгу за бажанням, без спонукання

збоку тренерів або членів групи.

Конфіденційність. Особиста інформація не обговорюється і не

виноситься за коло тренінгу.

12

Прочитайте правила. Чи всі вони Вам зрозумілі?

Чи Ви їх приймаєте?

4. Очікування.

Вчитель. Давайте, шановні батьки, дізнаємося ваші очікування від

сьогоднішнього заняття? У вас є кружечки, на яких ви вдома написали своє

ставлення до здоров’я та здорового способу життя. Ці кружечки стануть

символічними пісчинками, які ми розмістимо у верхній частині намальованого

пісочного годинника. А пройде час і, можливо, ваші пісчинки потраплять

вниз, виконавши своє призначення, і ми досягнемо мети заняття.

5. Робота у групах.

Вчитель. Щоб дізнатися тему заняття, необхідно виконати завдання.

Для батьків. По колу ви передаватимете дощечки для письма, смужки

паперу і маркери. Вам потрібно на смужці написати одним словом те, що, на

вашу думку, найважливіше для вашої дитини. Смужку залишаєте у себе.

Для дітей. А ми з вами, діти, зараз перевіримо, чи вмієте ви берегти

таємниці. У мене є чарівна скринька, зазирнувши до неї, ви зможете побачити

найголовнішу людину на Землі. Спочатку ми нікому про це не будемо

розповідати. Домовились?

(Діти по черзі дивляться у чарівну скриньку, де розміщене звичайне

дзеркало).

Тепер, коли всі зазирнули до чарівної скриньки, я дозволю вам відкрити

наш секрет.

Кого ви побачили?

То хто ж найголовніша людина на Землі?

Так, кожен з вас – головний, важливий, особливий і неповторний.

Кожну людину потрібно любити, цінувати і оберігати. А особливо дорогі ви –

своїм батькам.

13

А тепер давайте послухаємо, що ж наші батьки обрали найважливішим

для вас.

Приклади відповідей: освіта, здоров’я, любов, їжа, житло, друзі, знання,

родина, одяг, життя, повага тощо.

(Відповіді батьків розподіляють на магнітній дошці на дві групи).

Вчитель. Подумайте, чому Ваші побажання розділені на дві групи?

Отже, біля однієї групи слів ми прикріплюємо малюнок мішечка з

грошима, біля іншої – зображення рук людини, що символізують власні

можливості людини проектувати своє життя, робити вибір («Все у твоїх

руках»).

6. Оголошення теми та мети заняття.

Вчитель. Сьогодні ми з вами зібралися для того, щоб обговорити

важливість ролі здоров’я у житті кожної людини. Здоров’я – безцінний дар,

який так легко втратити та, найчастіше, неможливо повернути.

Інформаційна довідка.

Для батьків цікавою і корисною буде зустріч із лікарем-педіатром, який

виступить із міні-лекцією та відповість на їх запитання.

Можна запропонувати батькам переглянути презентацію, відеоролик

про здоровий спосіб життя.

7. Робота в групах.

Вчитель. Діти, для продовження роботи нам потрібно об’єднатися у

чотири групи. Незабаром чарівниця-осінь розфарбує все у яскраві кольори. Я

приготувала для вас чудові осінні листочки, візьміть із коробочки той

листочок, який вам найбільше подобається.

(Із скриньки діти витягують кольорові картинки (стікери, листочки,

цукерки) та об’єднуються у чотири групи).

14

Завдання. Кожна група має картку із зображенням обличчя людини і

підготовлені силуети носа, очей, ротика (у різних емоційних станах). Вам

потрібно, працюючи разом, наклеїти все це на силует обличчя.

Проаналізуйте, яка людина у вас вийшла – здорова чи хвора, весела чи

сумна? На яку людину ви б хотіли бути схожі? Чому?

8. Зміна діяльності груп. Вправа «Стежина здоров’я».

Вчитель. Шановні батьки, станьте групами біля своїх дітей. Тепер ви

утворили робочі групи.

(Тепер батьки працюватимуть у групах, а діти сідають у загальне

коло).

Завдання для батьків. Необхідно визначити причини захворювань та

погіршення стану здоров’я.

Завдання для дітей «Стежина здоров’я». Ми з вами, діти, спробуємо

викласти «стежину здоров’я». Чи буде вона довгою – залежить від вас. Для

того, щоб прокласти хоча б один слід до здоров’я необхідно пригадати

правила здорового способу життя. Відповіді позначимо на листках у формі

сліду дитячої ноги і ними викладемо «стежину здоров’я».

(Очікувані відповіді: вмиватися, чистити зуби, займатися спортом,

їсти корисну їжу, гратися на свіжому повітрі тощо).

9. Перевірка роботи батьків.

Що із того, що ви назвали залежить від самої людини?

На що ми можемо впливати?

Як бачите, багато чого залежить від нас самих. То який же висновок

можна зробити? (Наше здоров’я – у наших руках).

10. Гра «Обіцянки».

15

Вчитель. Давайте зараз зробимо ще один крок до здорового способу

життя. Сядьмо батьки й діти обличчям один до одного і пообіцяємо, що кожен

з вас буде робити тільки те, що буде на користь здоров’ю.

(Обіцянки: чистити зуби, робити зарядку, бігати вранці, добре

харчуватися тощо).

Пам’ятайте, обіцянка обов’язково повинна виконуватися!

Час нашого заняття швидко пролетів, тож необхідно підбивати

підсумки.

11. Перевірка очікувань батьків.

Чиї сподівання справдились? Чиї ні?

Чиї пісчинки можна перемістити вниз? (Слово батькам).

12. Оцінка уроку дітьми.

Вчитель.

Діти, а вам сподобалося наше заняття?

У різних кутках класу ви бачите на малюнках наших чарівних

«Пухнастиків» (казкові персонажі, які відображають емоційний стан,

настрій дитини).

Станьте біля того «Пухнастика», настрій якого відповідає вашому.

Поясніть, чому у вас такий настрій?

Дякую батькам і дітям за роботу. На згадку про урок всі батьки

отримують пам’ятку «Як берегти здоров’я дитини».

16

Наркотики і статистика

(батьківські збори)

Завдання зборів

1. Ознайомити батьків з інформацією і статистикою щодо наркоманії.

2. Переконати батьків у необхідності активного обговорення цієї

проблеми в родині.

Підтеми для обговорення

1.Статистичні дані про проблему наркоманії.

2.Симптоми і небезпеки хвороби.

3. Шляхи вирішення проблеми.

До батьківських зборів класний керівник проводить аналіз заходів,

що були організовані в класі чи в школі щодо проблеми. Психолог

проводить з учнями тестування.

Тест «Незакінчена пропозиція»

1. Наркотики – це...

2. Наркоман – це...

3. У моїй родині ставлення до наркотиків таке...

4. Мої друзі ставляться до наркотиків...

5. Я вважаю, що наркотики потрібно...

6. Наркотик дасть можливість...

7. Наркотик не дає можливості...

8. Якби я був(ла) наркоманом(кою), то я б застосовував(ла) наркотики,

коли мені…

Прочитайте, будь ласка, ці твердження і вкажіть, згодні ви з ними чи ні:

1. Більшість наркотиків не викликають серйозних ускладнень здоров’я,

якщо вони вживаються в помірних кількостях.

17

2.Наркомани іноді чинять жорстокі кримінальні злочини, про які

згодом не пам’ятають.

3. Уживання маріхуани не викликає в людини інтересу до будь-якої

діяльності та всіх занять, які приваблювали раніше.

4. Навіть одноразове застосування кокаїну може викликати смерть.

5. У кожній дозі маріхуани містяться невідомі отруйні речовини.

6. Щоразу, коли людина

знаходиться в стані наркотичного сп’яніння, відбувається руйнування

клітин мозку, які потім не відновлюються.

7. Після вжиття наркотиків людина відчуває потребу в більшій дозі

препарату для одержання того самого ефекту.

8. Від інфікованої голки неможливо заразитися СНІДом.

9. Алкоголь – це наркотик, що стимулює центральну нервову систему і дає

змогу відчути волю і прилив енергії.

10. Наркотичні ліки, що виписують лікарі, можуть бути небезпечні й

викликати серйозні ускладнення здоров’я, якщо їх уживати довго та в

неправильних дозах.

До проведення батьківських зборів діти пишуть твори-роздуми «Якщо

мені запропонують наркотик...» Їх аналіз проводиться наприкінці зборів.

Вступне слово вчителя

Чи можна цю тему залишити поза увагою? Звісно, ні. Ви чудово знаєте

про ганебність цього явища І ні в якому разі не хочете, щоб ваша родина

була його учасником.

На жаль, в Україні є безліч селищ і містечок, де панує «епідемія»

наркотиків.

18

Наркоманія – це захворювання, яке обумовлене залежністю від

наркотичних речовин. Розвиваючись, наркотична залежність послідовно

проходить кілька стадій: соціальну, психічну, фізичну.

Наркоманія – це важка хвороба психіки і всього організму, яка без

лікування веде до деградації особистості, повної інвалідизації і передчасної

смерті. Однак до цього захворювання, на відміну від інших, людина себе

призводить сама, стаючи заложником власної дурості і необережності.

Наркоманія ніколи не приходить у відвертій подобі зла – вона завжди

маскується під добро. Ніхто не скаже відкрито: «Стань наркоманом», просто

запропонують: «Спробуй разок». А це фактично одне й те саме. Людина

поза своєю волею залучається до наркотичного виру і стає рабом пристрасті.

Мабуть, не даремно кажуть, що гірша з недуг – це бути прив’язаним до своєї

недуги. Тому необхідно назавжди запам’ятати, що найбільша небезпека

полягає саме в першому прийомі наркотику, в першому шприці!

Найсумніше те, що найбільші жертви наркоманії – це молодь.

Наркомани, як правило, не вмирають природною смертю у старості . Вони

не доживають навіть до зрілості, вмираючи в молодому і рідше – у

середньому віці. Хоча б як організм не чинив опір постійній інтоксикації,

але майже ніхто з наркоманів не доживає до 40 років. Якою б здоровою не

була б спадковість, її можна зруйнувати, якщо вести спосіб життя, що не в

згоді з розумом. Усі генетичні запаси вичерпуються до 30 років, а іноді

раніше, і людина перетворюється на руїну.

Смерть ходить за наркоманами по п’ятах. Вона може настати в будь-

який момент – від випадкового передозування, серцевої недостатності,

зараження крові, від нещасних випадків, частих у стані наркотичного

сп’яніння, або від виснаження організму, самогубства. Згідно із

статистикою, від інфекційних захворювань вмирають 30 % наркоманів,

приблизно стільки ж – від самогубств, 40 % припадає на інші випадки.

Типова смерть наркомана – передозування наркотику. Багато хто з них не

знає величини дози, що вводиться, а більшість не здатні її визначити.

19

У разі вживання наркотиків зявляється необхідність постійно

збільшувати дози. Переносимість же наркотиків не у всіх однакова, тому

кожна людина що залучилася до них, ніколи не може бути упевненою, що

нова доза звичного наркотику не виявиться смертельною. Життя наркомана

– це нескінчений, безглуздий біг у пошуках грошей і отримання кайфу.

Найчастіше умовою поширення наркотиків серед учнів є

знайомство з наркотично залежними.

Основні причини вживання наркотиків:

• цікавість;

• вплив друзів і знайомих;

• приємні відчуття;

• бажання уникнути проблем.

Ось така сумна статистика.

А тепер пропоную вам поділитися на п’ять груп і грунтовно

відповісти кожній групі на одне запитання.

Запитання батькам

1. Чи говорите ви зі своєю дитиною про наркоманію, чи обходите цю

проблему?

2. Як ви говорите про наркоманію і у яких ситуаціях?

3. Чи вважаєте ви: вашу дитину можна легко схилити до вживання

наркотиків?

Якщо так – то чому? Якщо ні – чому?

4. Як ви вважаєте, які заходи потрібно вживати в родині, щоб уберегти

дитину від наркоманії?

5. Які поради ви б запропонували батькам, щоб запобігти лиху?

Психолог дає кожному з батьків пам’ятку:

Небезпеки, пов’язані з уживанням наркотиків.

Фізичні ознаки людини, що вживає наркотичні речовини:

блідість; нездоровий вигляд;

сонливість, апатія;

20

відчутна втрата ваги;

підвищена чутливість до дотику, болю, світла;

запаморочення;

нежить; кашель;

шлунково-кишкові порушення;

надмірне вживання солодощів;

дуже звужені або розширені зіниці; почервонілі очі, зуди;

надмірне потовиділення; «гусяча шкіра»;

гнійні нариви на кінцівках;

жовтяниця; тремор; запалення печінки.

Особливості поведінки наркоманів

дуже повільне мовлення;

раптова зміна кола друзів;

неврівноваженість;

різке зниження працездатності;

відмова від попередніх захоплень;

зневажливе ставлення до особистої гігієни;

користування одягом з довгими рукавами для того, щоб приховати

місця ін’єкцій;

вигляд п’яної людини без характерного запаху алкоголю.

Передозування наркотичної залежності призводить до:

втрати свідомості й навіть смерті;

аварії в стані наркотичного сп’яніння;

звикання, фізичної і психічної залежності;

розгубленості, плаксивості, галюцинацій;

емоційного збудження і неадекватної поведінки;

провалів в пам’яті;

запаморочення і нудоти після вживання;

миттєвої смерті (кокаїн);

СНІДу й інших захворювань унаслідок користування одним шприцом;

21

ліні, утрати прагнень (маріхуана);

уроджених дефектів у дітей;

емоційного й фізичного порушень.

Вироблення у дитини негативного ставлення

до куріння та пияцтва

(Матеріали до виступу на батьківських зборах)

Заборонений плід солодкий, це знає кожен. Діти в цьому сенсі

«грішники» вдвічі. Вони допитливіші за нас, дорослих. Тому потрібно не

забороняти куріння та вживання алкоголю, а пояснювати, переконувати

простою, зрозумілою мовою, чому куріння та вживання алкоголю небажане

для всіх людей взагалі та зовсім неприпустиме для слабкого організму

дитини.

Мораль дітей така: в дитячому віці для них закон – думка батьків, для

молодших школярів – думка вчителя, для підлітків – думка товаришів.

Ось чому ефективно переконувати дітей у тому віці. Коли батьки і

вчителі для них – закон, надалі ефективність таких бесід та лекцій буває

мінімальною: підлітків, наприклад, зовсім не лякає «вбитий нікотином кінь» і

тисячі шкідливих речовин, що містяться в сигаретах. Вони чудово знають

про це і… курять. Тому в підлітковому віці доречним буде вплив на курців

його однолітків через ділові ігри, тренінгові заняття, де підлітки мають змогу

поспілкуватись одне з одним, висловити свою думку, а педагог має

скеровувати їх у вірному напрямку.

Рефлекси, набуті в ранньому дитинстві, які підтримуються в

майбутньому, залишаються на все життя.

Цей науково обґрунтований факт можуть використати як вчителі,

вихователі, так і батьки для боротьби з курінням та пияцтвом.

І. Бесіда з дитиною в сім’ї, в якій цієї шкідливої звички немає ні в кого

з її членів.

Заняття з дитиною з вироблення в неї негативного ставлення до куріння

зводиться до вироблення негативного рефлексу, і чим раніше ми почнемо

виробляти цей рефлекс, тим міцнішим та дієвішим він буде. Гуляючи з 2-

річним малюком, доступною для його віку мовою слід розказати, вказуючи

на курця, що куріння – погана звичка дорослого та підлітка: «Дядя курить, це

22

погано, він захворіє…». Говорити з дитиною потрібно емоційно,

переконливо, наголошуючи на словах «хворий», «погано».

Бажано бесідувати про шкідливість куріння кілька разів на місяць,

підтримуючи у дитини негативний рефлекс. У 3 роки бесіда з нею може бути

приблизно така: «Коли цей дядя, який курить, ще навчався в школі, йому

погані хлопці дали сигарету, він закурив, швидко звик і не може відвикнути.

Це погано, у дяді буде слабке здоров’я...»

У 4 роки вже слід розказати дитині, що куріння – шкідлива звичка, від

якої дуже складно відвикнути: це – хвороба, від якої дуже складно вилікува-

тись: «Шкода дядю: він не житиме довго. А наш тато – молодець, він сильний,

вольовий, тому не курить і буде здоровим...». Три- чотирирічні діти після

таких бесід ставлять безліч запитань: чому дядя робить погано, чому його

не можуть вилікувати. Під час відповідей на ці запитання ви ще раз

підкреслите, що лікарі, на жаль, не можуть вилікувати дядь і тьоть, які

курять, а тому їм і доводиться робити «погано» – курити. Якби цим дядям і

тьотям розказували, коли вони були маленькими, що куріння – це хвороба, від

якої складно вилікуватись, то, можливо, вони не набули б цієї шкідливої звички.

Кожного разу під час бесіди підкреслюйте: краще не починати курити. Після

бесіди для збереження емоційної рівноваги дитини переведіть розмову на щось

приємніше: завжди навколо вас літають зграйки горобців, ось і розкажіть

малюку, які корисні, трудолюбиві наші горобці, поспостерігайте разом за їх

поведінкою, погодуйте їх, а вони заспівають вам.

Не забувайте періодично підкріплювати негативний рефлекс, слід

детальніше розкрити йому тему про шкідливість куріння та його наслідки.

Коли вік дитини наблизиться до шкільного (5–6 років), потрібно

сказати їй (не забувайте про дівчаток!), що потяг до куріння у різних людей

неоднаковий, дітям із сімей, де курять батьки, курили їхні діди, достатньо

«попробувати» покурити 1–2 рази, і вони вже стануть курцями, звикнуть,

«захворіють», а дітям із сімей, у яких ніхто не курить і не курив, можна попробу-

вати 2–3 рази, і потім вони звикнуть до куріння.

Чому потрібно говорити їм це? Справа в тому, що як би ми не

переконували, не говорили з дитиною про шкідливість куріння, бажання

попробувати у дітей велике, і багато хто з них робить це.

Підлітки, які курять, 10–12-річні курці нерідко є для дітей прикладом

дорослості, а самі курці цього віку вважають себе майже героями. Тому, коли

проходите з дитиною повз таких «героїв», потрібно сказати їй: «Поглянь:

вони курять, вважають себе героями, а насправді вони слабаки – попробували

курити і, не маючи сили волі, стали наркоманами, хворими…»

Скільки заперечень чуєш у відповідь: «Ні, Володя найсильніший, він усіх

б’є...». І треба бути підготовленим, вміти переконати дитину в протилежному.

23

II. Для дітей, у сім’ях яких курять один або обидва батьки, бесіди про

шкідливість куріння повинні бути частішими, наполегливішими,

переконливішими.

Якщо в таких сім’ях не розпочати з раннього віку виробляти у дитини

негативний рефлекс до куріння, вона з віком обов’язково куритиме, бо бесіди

на цю тему в старшому віці марні. Ви повинні бути переконані й знати, що все

те, про що ви говорите, – істина. А якщо це не так, то діти відчують у вашій

розмові фальш, невпевненість у сказаному, і тоді бесіди з дитиною будуть

марними.

Батьки, які палять, під час розповіді про шкідливість куріння повинні

вказувати на себе, розказуючи правду про те, як почали курити, як «захворіли»,

а тепер не можуть позбутись цієї звички.

Мама, яка не курить, бесідуючи з дитиною і вказуючи при цьому на

батька-курця, може сказати малюку: «Мені шкода тата, він хворий і може довго не

прожити...».

Уявляю, як протестують у душі курці, почувши: «хворий», «довго не

прожити» і висувають свій довід на користь «невинності» куріння: «Той курив

все життя і прожив 80 років». Можливо, але хіба неможливо припустити й інше:

якби він не курив, то прожив би не 80 років, а значно більше – 100, а може й

120 років, людина може жити стільки. Чому таке можливо? Ми так влаштовані,

що в статевій клітині, в ДНК, закодовано всі основні ознаки людини: колір

очей, властивості характеру, конституційна особливість організму, довголіття,

музичні здібності і т.д. Скільки у нас таких генів? Сотні тисяч. Кожній людині

властиве щось своє – багато залежить від її спадковості. Але людина здатна

навмисно шкодити собі – пити, курити. Ці шкідливі фактори не минають для

потомства безслідно: вони «відкладаються» в генетичній, імунологічній пам’яті

організму і, як правило, дитина вже народжується схильною до пияцтва та

куріння.

Вироблення умовного рефлексу проти алкоголізму потрібно починати

також з раннього віку. Коли зустрічаєте п’яного, бесідуйте з дитиною: «Як

соромно, що люди іноді втрачають людське обличчя...»

Це – біда, це – хвороба, і маленька людина, якщо звернути на це її увагу, не

тільки зрозуміє це лихо, а й на все життя запам’ятає, що ніколи людині не

можна бути в такому стані, і за умови закріплення рефлексу (навіть якщо в сім’ї

п’є батько) у майбутньому буде позитивний ефект. Не можна недооцінювати

можливості три- чотирирічної особистості!

Методи, принципи і тактика вироблення негативного рефлексу до

пияцтва такі самі, як у виробленні негативного рефлексу до куріння.

24

Неправильна мода, великий інтерес дітей до всього таємничого та

забороненого, легка доступність тютюнової продукції навіть для дітей

дошкільного віку – ось три кити, на яких тримається дитяче та юнацьке куріння.

І хоча в нашій країні заборонено продаж цигарок та папірос непов-

нолітнім, їм не складно роздобути «куриво». Тому боротьбу з курінням та

пияцтвом потрібно вести постійно та не покладаючи рук – забагато бід вони

приносять суспільству, забираючи здоров'я як дорослих, так і дітей.

Притча

Колись давно у стародавньому Китаї жив дуже розумний, але дуже

пихатий Мандарин. Якось пройшов цією країною розголос, що неподалік від

кордону з'явився чернець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той розголос і

до Мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця

найрозумнішою людиною на світі!? І захотів обдурити його: «Я візьму в руки

метелика, сховаю його за спиною і запитаю у ченця, що в мене в руках – живе

чи мертве. І якщо він скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо мертве –

випущу його...». Запросив Мандарин ченця до себе в палац. У пишній залі

зібралось багато людей, усім хотілось подивитись двобій найрозумніших

людей на світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною

метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинились – і

до зали зайшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина,

привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І

тоді, зло всміхаючись, мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в

руках – живе чи мертве?». Мудрець трохи поміркував, усміхнувся і відповів: «Все

в твоїх руках».

Отже, все у ваших руках!

25

Додатки

Додаток 1

Інформаційне повідомлення «Батьківська турбота та сімейний захист»

Городищенко Т.Л., вчитель основ

здоров'я Миколаївської гімназії № 2

Миколаївської міської ради

Батькам варто:

Розмовляти з дитиною. У кожної людини є потреба говорити з тими, хто її

оточує, та слухати, що вони говорять. Це необхідно і дітям, і батькам. Якщо

спілкування не відбувається, наростає непорозуміння, і ми віддаляємося один

від одного. Тоді наша дитина задовольняє потребу у спілкуванні та увазі за

межами родини. А це великий ризик того, що таке спілкування виявиться

деструктивним для неї.

Вислуховувати її. Здатність слухати — ключ до ефективного спілкування. Це

не так просто, як може здатися на перший погляд. Якщо людина уміє слухати,

видно, що їй цікаво, вона прагне зрозуміти, що їй говорять, вона прагне

дізнатися про відчуття, про погляди своєї дитини, не вступаючи з нею в

суперечку. Наша дитина хоче, щоб її слухали, а значить вона вимагає поваги

до себе. Якщо дитина помітить, що ми байдужі, вона знайде когось, хто

вислухає її та висловить їй свою повагу, але, наприклад, вживаючи при цьому

алкогольний напій чи марихуану.

Розповідати дитині про себе. Дітям часто важко уявити, що ми теж були

молодими. Треба не боятися говорити дитині про своє дитинство, молодість,

про власні помилки. Але це не привід для повчальних історій на кшталт:

"Коли я був у твоєму віці...". Якщо ми можемо поділитися з дитиною своїми

невдачами, проблемами, вона швидше побачить в нас не тільки батьків, але й

26

друзів, з яким можна поділитися своїми переживаннями. Задовольнити

потребу дитини у самовдосконаленні можна привчаючи її до думки, що

проблеми можна обговорювати.

Вміти поставити себе на місце дитини. Дитині часто здається, що з тими

проблемами, з якими їй довелося зіткнутися, ніхто раніше не стикався. Добре,

якщо у неї не буде сумнівів, що ми розуміємо, що з нею відбувається. Зовсім

не обов'язково мати на все готову відповідь або повчальну історію. Треба

лише подивитися на світ її очима, пригадати, як, можливо, наші батьки

критикували нашу зачіску, музичні захоплення, які вони не розділяли з нами, і

пригадати, що ми при цьому відчували. Варто дати дитині зрозуміти, що ми її

розуміємо.

Бути поряд. Ми, звичайно, не зможемо завжди бути разом. Ми працюємо, нам

потрібно відпочивати, і діти розуміють це. Але важливо, щоб дитина знала, що

у нас для неї завжди знайдеться час, щоб поговорити, разом відпочити, або

просто побути поруч. Таким чином, ми задовольняємо потребу дитини в

ніжності, любові та увазі.

Бути твердими та послідовними. Твердість — не означає прояв агресії та

беззаперечного підпорядкування. Це означає, що дітям відомі наші погляди на

життя. Важливо ставите перед дитиною вимоги, які вона може виконати.

Якщо ми послідовні, то дитина ніколи не зможе дорікнути нам, що ми

вчинили нечесно. Вона знатиме, чого від нас чекати.

Намагатися підтримувати самостійність дитини. Важливо проводити час з

дитиною і розмовляти з нею. Але не менш важливо задовольняти потребу

дитини у свободі та незалежності. Вона буде менш схильна до вживання

психоактивних речовин, якщо буде мати можливість самостійно знаходити

вихід із складної ситуації, вирішувати куди піти навчатися, з ким зустрічатися

та чим захоплюватися. В даному випадку ми виступаємо лише у якості

27

«страховки».

Спілкуватися з друзями своєї дитини. У більшості випадків перші спроби

наркотичної речовини відбувається під впливом друзів. Необхідно

переконатися в тому, що ми знаємо, з ким дружить наша дитина, спілкуватися

з її друзями. Хай вони приходять до дому. Ми повинні знати, де вони

збираються.

Пам’ятати про унікальність своєї дитини. У кожної людини є сильні та

слабкі сторони. У кожної дитини є здібності, навіть якщо здається, що це не

так. Треба допомогти дитині повірити в себе, знайти те, що у неї виходить

найкраще. Якщо вона повірить, що на щось здатна в житті, то спрямує зусилля

на досягнення своїх цілей. Задоволення потреби щодо реалізації власного

потенціалу дитини допоможе значно знизити ризик появи алкогольних та

наркотичних проблем

Прийоми ефективного спілкування батьків із власною дитиною

Відкласти справи заради розмови з дитиною:

Під час спілкування з дитиною не варто займатися іншими справами. Дитина

може подумати, що вона для вас не така цікава, як, наприклад, комп’ютер.

Розмова на рівні зросту дитини:

Під час розмови надзвичайно важливо знаходитися на рівні дитини, наприклад

сісти разом на диван або дорослому присісти. Це необхідно для встановлення

зорового та емоційного контакту.

«Відображене вислуховування»:

демонструйте дитині, що чуєте її (наприклад, словами «угу», «так», «а далі»,

«що -що»...)

дозвольте дитині проявити власні почуття

доведіть дитині, що правильно зрозуміли її повідомлення

28

Мова тіла:

Уважно слідкуйте за «мовою тіла» дитини, яка підкаже, як почувається

дитина, розмовляючи з вами.

Підтримка та похвала:

Прояви підтримки можуть бути не тільки на словах, але й у вигляді усмішки,

обіймів, погляду тощо.

Тон голосу:

Обирайте правильний тон голосу, розмовляючи на делікатні інтимні для

дитини, теми. Емоційне включення:

Під час розмови проявляйте власні почуття щодо теми, яку ви обговорюєте.

Робіть паузу:

Під час розмови дайте можливість дитині подумати, просто помовчати, не

вимагайте негайної відповіді.

Що не варто побити батькам під час спілкування зі своєю дитиною

• Ігнорувати («Почекай, не до тебе зараз...»);

• Віддавати накази («Замовкни! Негайно зроби це!...»);

• Погрожувати («Ще раз це повториться, я тебе...»);

• Читати мораль, повчати («Ти повинен...»);

• Давати відразу готові рішення («А ти зроби ось так... А я в твої роки....»);

• Критикувати, ображати («Знову зробив все не так... Незграба, плакса,

дубина...»);

• Наводити свої здогадки («Я знаю, що все це через... Мабуть, знов ти...»);

• Проводити розслідування («Де був,... з ким,... що робили,... чого

мовчиш...»);

• Залякувати під час бесіди;

• Нагадувати минулі провини;

• Наводити у приклад інших дітей;

• Говорити, що це погано, не пояснюючи чому;

29

• Вести монолог, а не діалог.

Ефективне спілкування із підлітком

Фахівці виділяють п'ять найпоширеніших характеристик ролі батьків у

проблемних ситуаціях:

• «слідчий» — тільки запитання

• «священик» — тільки повчання та поради

• «прокурор» — тільки звинувачення

• «директор» — тільки накази та вказівки

• «психолог» — веде діалог, виявляє бажання вислухати, спокійний, говорить

тільки те, що сам відчуває, бачить і хотів би змінити, бажає почути, що хотів

би підліток.

Теми для спілкування з дитиною:

Що робить людину унікальною.

Що таке дружба.?

Що таке повага?

Яким чином можна завоювати повагу друзів?

Чи можна розважатися без алкоголю, наркотиків, сигарет?

Які проблеми можуть виникнути, якщо почати вживати наркотики, алкоголь,

почати курити?

Хто для тебе є кумирами і чому?

Що означає мати власний погляд на щось? Чи важливо це?

Що для тебе означають гроші?

Що для тебе є «цінність»?

Які методи допомагають тобі покращити настрій?

30

Розмова про алкоголь

Під час спілкування з дитиною варто:

• запитати спочатку чи знає дитина, що таке алкоголь

• розказати дитині чому ви вживаєте (не вживаєте) алкоголь

• в доступній для дитини формі пояснити чому алкоголь - це небезпечна

речовина для дитини

• володіти достовірною інформацією

• вести діалог, а не повчати

• дати можливість дитині самій поміркувати над тим, що вживання алкоголю

небезпечне

• запропонувати альтернативу, а не критикувати спосіб життя та світогляд

дитини

• переглянути родинні правила щодо вживання алкоголю, можливо, щось

змінити, але обов’язково показати дитині, що правила в родині виконуються

(якщо їх досі немає, встановити)

Якщо ви не знаєте як відповісти дитині на задане нею питання, варто

сказати:

«Я не знаю про,., але якщо знаєш ти, мені було б цікаво послухати... Давай

дізнаємось про це разом... А як ти вважаєш?., тощо».

Коли починати говорити про алкоголь?

Про алкоголь можна розмовляти з дитиною, починаючи з 5-ти річного

віку. Із 9 років варто детально розповідати про наслідки вживання алкоголю,

про альтернативні способи проведення вільного часу, про справжню дружбу,

шляхи завоювання поваги, способи подолання неприємних емоцій та почуттів

без вживання алкоголю.

31

Додаток 2

Факти, що змушують говорити про профілактику шкідливих звичок

(на основі матеріалів програми «Інформаційно-освітня протиалкогольна

програма «Сімейна розмова» для учнів 7 класів та їх батьків»)

1. Більшість молоді починають вживати алкоголь ще до повноліття.

2. Протягом останніх 30 днів перед опитуванням алкоголь вживали 62%

хлопців та 61% дівчат віком 15-16 років.

3. 16% опитаних учнів мали перший досвід споживання пива у 9 років. У

цьому ж віці 12% учнів перший раз спробували вино та 4% учнів скуштували

міцні алкогольні напої.

4. Перша спроба вживання міцних алкогольних напоїв для 17% опитаних

відбулася у 15 років. Найбільший відсоток першого вживання пива припадає в

середньому на 13-14 років.

5. Стан сп'яніння у віці 15 років відчули – 20%учнів; в 14 років – 12% учнів, а

у віці до 9 років – 2% учнів.

6. 7,9% учнівської молоді вживали марихуану 1-2 рази впродовж життя, а 0,8%

– вживали 40 і більше разів.

7. У віці до 9 років марихуану або гашиш вперше спробували 1,3% хлопців та

0,4% дівчат.

8. Мотиви спробувати наркотичну: цікавість – 7% хлопців,4% дівчата;

надлишок вільного часу – 2% хлопців та 1% дівчат; не бажання виділятися з

компанії – 1,7% хлопців та 0,7% дівчат.

Згідно з опитуванням*, проведеним Gfk у різних країнах світу, батьки та

друзі є найвпливовішими чинниками впливу на рішення молоді віком 15-17

років щодо споживання алкоголю.

Згідно з результатами опитування в країнах ЄС найефективнішими

методами зниження зловживання алкоголю є проведення освітніх заходів

32

Хибна позиція батьків:

Зарано про це говорити.

Це справа вчителів та лікарі.

З моєю дитиною це ніколи не станеться, тому що…

У кожній родині складається визначена, але не завжди усвідомлена нею

система вихованн. Основні труднощі у спілкуванні, конфлікти виникають

через батьківський контроль за поведінкою, навчанням дитини , вибором

друзів тощо. Найнесприятливішим ситуації для розвитку дитини – жорсткий

тотальний контроль при авторитарному вихованні або майже повна

відсутність контролшю, коли дитина лишається сама з собою, бездоглядна.

Саме в результаті панування авторитарного та дозволеного стилів виховання є

гарантією серцозних невдач у формуванні здорової особистості.

33

«Мозаїка стилів батьківського виховання»

Додаток 3

Інформаційне повідомлення

«Профілактика – обов’язкова співпраця педагогів і

батьків»

Учнів потрібно ознайомити з деяким мінімумом соціально – психологічних

знань загартовування волі з орієнтацією на гідні приклади, слід формувати в

них правильну самооцінку.

Групу, що орієнтується на вжиток алкоголю, слід роз’єднати.

Засоби покарання мають бути обґрунтованими і справедливими.

Авторитарний Здатність задовольняти

потреби дитини - низька. Рівень вимог до дитини -

високий

Авторитетний Здатність задовольняти

потреби дитини - висока. Рівень вимог до дитини -

високий

Індиферентний Здатність задовольняти

потреби дитини - низька. Рівень вимог до дитини -

низький

Дозволений

Здатність задовольняти потреби дитини - висока. Рівень вимог до дитини -

низький

Типологія батьківських

позицій

34

Проблема наркотиків і токсикоманія

Як правило, перший прийом наркотиків стається під впливом більш

досвідчених наркоманів або в компанії. Тільки в поодиноких випадках

людина починає пробувати наркотики за особистої ініціативи. Це в основному

підлітки з акцентуацією особистості,які найчастіше дізнаються про наркотики

від наркоманів.

Знання проявів наркоманії, зокрема наркотичного сп’яніння, може

допомогти батькам вчасно помітити,що дитина почала вживати наркотики.

Дуже часто батьки навіть не підозрюють про це,хоча й помічають,що син або

дочка приходять додому в незвичайному стані – схвильованими,надмірно

активними,або в них блищать очі,порушена координація руху і дикція,а

загалом нагадує алкогольне сп’яніння,але при цьому запаху спиртного немає.

Батьки заспокоюються,вважаючи,що все гаразд,дитина не пила спиртного.

Нерідко батьки дізнаються,що підліток регулярно вживає наркотики,тільки

коли він потрапляє до психічної лікарні або вчиняє злочин,щоб добути

наркотики чи для їх придбання.

Чималі труднощі полягають у тому,що особи,схильні до вживання

наркотичних засобів,виявляють надзвичайну винахідливість, щоб приховувати

своє зловживання.

Серед підлітків популярне зловживання багатьма засобами побутової хімії:

вдихання парів розчинників,лаків,фарб,бензину,деяких сортів

клею,об’єднаних у групу інгаляторів.

За міжнародною класифікацією, всі наркотики й речовини наркотичної

групи поділяються на такі групи:

1. Препарати опію.

2. Снотворні й седативні засоби.

3. Кокаїн.

4. Препарати індійських конопель.

5. Психостимулятори.

6. Галюциногени.

35

Зараз найпопулярнішим наркотиком є препарат групи опіатів – героїн, на

другому місці – кокаїн, потім первитин та ефедрин, але «мода» мінлива, і

через декілька років може бути інша картина поширення наркоманій і

токсикоманій.

Ось деякі ознаки, що змусять батьків та педагогів

насторожитись:

1. Втрата інтересу до старих уподобань.

2. Зниження успішності, прогули занять.

3. Часті, різкі й непередбачувані зміни настрою.

4. Самоізоляція в сім’ї: дитина уникає батьків, по телефону відповідає нишком,

уникає участі в сімейних справах, відмовляється брати участь у сімейних

святах.

5. Скритість, прагнення до самотності. Втрата ентузіазму, байдужість. Ознаки,

які мають не тільки насторожити, вони свідчать про те, що є підстави бити

тривогу.

6. Зникнення із будинку грошей, цінностей.

7. Зростаюча облудність, хитрість, спритність.

8. Зміни апетиту і, незалежно від того, що це зміни, втрата апетиту або навпаки,

його різке підвищення. Але дитина однаково худне.

9. Неохайність. Відмова від ранкового туалету. Незацікавленість у зміні вбрання.

Можуть з’явитися татуювання і малюнки на руках.

10. Зовнішній вигляд нездорової людини – блідість, набряки. Почервоніння очей,

наліт на язику.

11. Безсоння, швидка втомлюваність, що змінюється раптовою бадьорістю.

12. Сліди ін’єкцій – маленькі червоні крапки на венах.

13. Часті синці, порізи, опіки від сигарет на венах рук, які підлітки не можуть

пояснити.

14. Надмірно розширені або звужені зіниці очей.

15. Наявність шприців, голок, закопчених ложок або посуду, невідомих вам

пігулок, порошків, трав, особливо коли це все сховано в затишні місця.

36

16. Нічна відсутність.

Поради щодо встановлення довіри між підлітком і батьками

в кризовий для них період:

1. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він

вам не байдужий і ви готові зрозуміти й прийняти його; не перебивайте, не

виявляйте свого страху, ставтеся до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Спробуйте переконати його, що

даний стан тимчасовий і швидко мине. Виявіть співчуття й покажіть , що ви

поділяєте й розумієте його почуття.

3. Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка.

4. Упевнено спілкуйтеся з підлітком. Саме це допоможе йому повірити в його

сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодити.

5. У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які

сприятимуть контакту: розумію, співчуваю, звичайно, хочу

допомогти.

6. У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен

іншим і унікальний, як особистість. Кожна людина, незалежно

від віку,прагне дати позитивну оцінку своїй поведінці, переживає потребу в

похвалі.

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку.

Вмійте слухати, довіряти й викликати довіру в нього.

8. Звертайтеся по допомогу, консультацію до спеціаліста, якщо вас щось

насторожило в поведінці підлітка.

Форми прояву порушень поведінки та виникнення шкідливих звичок

Найпоширенішою формою є рухова загальмованість. Виявляється вона в

непосидючості, надмірній рухливості, що пов’язано з нездатністю до

зосередження. Результат низька успішність.

37

Своєрідною формою протесту на образи дорослих можуть бути втечі з

дому. Це характерно переважно для хлопчиків віком від 7 до 13 – 16

років. Мотиви: страх перед покаранням,раптова зміна настрою,

імпульсивне виникнення незборимого бажання.

А от страхи можуть бути не тривалими – 10-12 хвилин та

тривалими – приступи від 1 до 1,5 місяця. Діти стають дратівливими,

плаксивими.

Страх перед своєю фізичною неповноцінністю пов’язаний із необґрунтованою

впевненістю у наявністю в себе певного фізичного недоліку. Найчастіше

виявляється у підлітковому віці у дівчат. Вони знаходять дефекти обличчя,

недоліки фігури.

Заїкання проявляється в момент емоційного напруження й викликає страх

мови. Діти характеризуються дратівливістю, образливістю, схильні до

пригнічу вального настрою, усамітнення. Їм необхідне відчуття підтримки та

любові.

Мотивами розладу апетиту є бажання схуднути, звернути на себе увагу,

реакція на розлуку з рідними.

Фантазування є характерним для всіх вікових груп, але, якщо воно

затяжне, то призводить до зниження інтелектуальної діяльності.

А паталогічні захоплення характеризуються одержимістю або надмірно

інтенсивним характером, незвичністю, супроводжуються затратами часу і сил.

Усе інше відходить на задній план.

Тютюнопаління – одна з найпоширеніших шкідливих звичок.

У середньому та старшому віці підлітки інколи не приховують від

батьків своєї паталогічної звички і палять у їхній присутності не зважаючи на

заборону. В цьому виявляється бажання звільнитися від

опіки й контролю з боку старших. Поступово шкідлива

звичка перетворюється на залежність.

Зловживання алкоголем, ранній алкоголізм.

Прилучення до алкоголю відбувається переважно в

святкові дні

38

Під час першого вживання алкоголю більшість підлітків відчуває огиду або

байдужість і тільки близько 24% - задоволення.

Подальше вживання алкоголю залежить від ставлення до нього близьких

людей, зокрема батьків. У сім’ях в яких батьки не зловживають алкоголем,

середній вік прилучення до спиртних напоїв – 12-15 років, у неблагополучних

сім’ях – 9 – 12 років. Тобто алкогольні установки батьки передають своїм

дітям. Перші стереотипи поведінки дитина отримує від батьків, копіюючи їх,

вважаючи все те, що роблять батьки правильним.

Раннє систематичне вживання алкоголю призводить до алкогольної

залежності.

За даними фахівців, серед основних чинників, що впливають на

поширення шкідливих звичок, такі:

навколишнє середовище – 20 – 25%,

спадковість 15 – 20%.

спосіб життя – 60 %,

Отже, необхідна профілактична робота (різні форми і методи) щодо

попередження залежностей, яка має розпочинатися у молодшому

підлітковому віці.

Існує багато форм роботи щодо профілактики шкідливих звичок, але

найефективнішими, є наступні:

огляд відеороликів з наступним обговоренням;

групові дискусії «Що я можу вдіяти?»;

проективний твір «Лист своєму однолітку, який вживає…»;

фантазії на тему «Фільм про моє життя»;

вправа «Конверт SOS».

39

Додаток 4

Моя дитина

Анкета 1 (підкреслите відповідь)

1. Яка музика подобається моїй дитині?

o класична

o рок

o поп-музика

o джаз

o не слухає музику

o не знаю

2. Що любить читати моя дитина?

o наукову літературу

o художні твори

o журнали, газети

o інтернет-сторінки

o не читає взагалі

o не знаю

3. Що любить робити у вільний час моя дитина?

o грати за комп’ютером

o проводити час з родиною

o проводити час з друзями

o дивитися телевізор, відео

o займатися спортом

o займатися творчістю

o інше_____________________

o не знаю

40

Анкета 2 (запишіть відповідь)

Яка улюблена страва у моєї дитини?__________________________________

Які улюблені кольори у моєї дитини?_________________________________

Які телепередачі любить дивитися моя дитина?_________________________

Про що мріє моя дитина?____________________________________________

Що найбільше засмучує мою дитину?__________________________________

Коли моя дитина відчуває себе невпевнено? ____________________________

Прізвище, ім’я____________________________________________________

Анкета 1 (підкресли відповідь)

Я Мої батьки

1. Яка музика подобається мені?

o класична

o рок

o поп-музика

o джаз

o не слухаю музику

o не знаю

1. Яка музика подобається ________?

o класична

o рок

o поп-музика

o джаз

o не слухає музику

o не знаю

2. Що я люблю читати?

o наукову літературу

o художні твори

o журнали, газети

o інтернет-сторінки

o не читаю взагалі

o не знаю

o

2. Що любить читати _____________?

o наукову літературу

o художні твори

o журнали, газети

o інтернет-сторінки

o не читає взагалі

o не знаю

41

3. Що я люблю робити у вільний час?

o грати за комп'ютером

o проводити час з родиною

o проводити час з друзями

o дивитися телевізор, відео

o займатися спортом

o займатися творчістю

o інше_____________________

o не знаю

3. Що любить робити у вільний час

___________?

o грати за комп'ютером

o проводити час з родиною

o проводити час з друзями

o дивитися телевізор, відео

o займатися спортом

o займатися творчістю

o інше_____________________

o не знаю

Анкета 2 (запиши відповідь)

Я Мої батьки

Твоя улюблена страва

Яка улюблена страва у_____________

Мої улюблені кольори

Які улюблені кольори у ___________

Які телепередачі ти любиш дивитися?

Які телепередачі любить дивитися

__________?

Моя мрія

Про що мріє ____________?

Що тебе засмучує

найбільше?________________________________________________________

___________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Коли ти відчуваєш себе невпевнено?

__________________________________________________________________

42

Додаток 5

Програма «Сімейна розмова»

Заняття №1 для батьків

Фактори ризику появи у дитини проблем з алкоголем

Анкета для самоперевірки «Фактор ризику».Інструкція: будь ласка, відмітьте

свої відповіді на запропоновані нижче запитання позначкою +.

Рекомендація:чим більше відповідей «так» Ви відмітили, тим більший ризик

появи проблем з алкоголем у Вашої дитини. Тому варто звернути увагу на ці

питання і змінити власну поведінку.

Анкета для самоперевірки «Фактор ризику».Інструкція: будь ласка, відмітьте

свої відповіді на запропоновані нижче запитанняпозначкою +.

№ Твердження Так Ні

1 Чи є у Вашій родині проблеми з алкоголем?

2 Чи проявляє Ваша дитина агресію стосовно інших дітей чи

дорослих?

3 Чи залучаєте Ви дитину до вживання алкоголю?

4 Чи залучаєте Ви дитину до використання атрибутів

вживання алкоголю (спробувати вино чи пиво, купити

спиртне, цигарки, «чокання» келихами, виготовлення

домашнього вина, наливки, самогону тощо)?

5 Чи проявляє дитина байдужість до шкільного життя?

6 Чи проявляє дитина байдужість до навчання?

№ Твердження Так Ні

1 Чи є у Вашій родині чіткі правила щодо вживання

алкоголю?

2 Чи є у Вашій сім’ї чітка система прийнятих винагород та

покарань щодо поведінки дитини?

3 Чи цікавитеся Ви шкільним життям своєї дитини?

43

Рекомендація: чим більше відповідей «так» Ви дали, тим менший ризик

проблем з алкоголем у Вашої дитини. Якщо Ви відмітили більше відповідей з

позначкою «ні», варто звернути увагу на ці питання і змінити власну

поведінку.

Додаток 6

Інформаційне повідомлення «Особливості дітей підліткового віку»

Ранній підлітковий вік дитини складний і для батьків, оскільки діти знаходять

свою особисту незалежність в опорі батькам. У сім'ї підліток починає прагнути до

самотності, ізоляції, відкидає спроби батьків «лізти в душу», уникає навіть дотиків.

Підліток будує мережу власних відносин та прагне до групи однолітків. Думка

групи стає найважливішим мірилом. Саме у групі тепер він вчиться поділяти групові

норми, опановує нові соціальні ролі та майстерність спілкування. Вірність друзям

стає основною цінністю його особистості. Заради друзів він може навіть

обманювати, і ця брехня - для збереження спокою батьків, яких він любить. Заради

того, щоб бути прийнятим групою, підліток може, цілком усвідомлюючи небезпечні

наслідки, чинити «якусі» - наприклад, пити пиво, курити марихуану, пробувати

екстазі, заспокоюючи себе поширеними міфами, що «травичка - не наркотик», «один

раз спробувати - це безпечно». Для того, щоб виглядати дорослим, він може

відчайдушно демонструвати одноліткам не найкраще «доросле» - палити і вживати

алкоголь. Цікавість до зміни свого тіла, до можливостей свого організму також може

підштовхнути підлітка до небезпечних експериментів з алкоголем. Підлітковий вік -

це вік пошуку відповіді на питання: який я, що я можу? Це вік гострої потреби

звільнитися від опіки батьків, тому протистояння батьків лише погіршує ситуацію.

4 Чи бувають друзі Вашої дитини у Вас вдома?

5 Чи маєте Ви за правило святкувати маленькі перемоги чи

здобутки Вашої дитини та інших членів Вашої сім’ї?

6 Чи обговорюєте Ви з дитиною причини її невдач та

можливі шляхи подолання проблем?

44

Основні фактори ризику появи проблем з алкоголем

СОЦІАЛЬНІ: Проблеми з алкоголем і наркотиками у близьких родичів

Наявність проблем з алкоголем у близьких родичів підвищує ризик появи

проблем з алкоголем або наркотиками у дитини. Передусім це зумовлено тим, що

батьки або інші родичі несвідомо, власною поведінкою і ставленням до вживання

алкоголю або наркотиків формують так званий «сценарій поведінки» дитини в

майбутньому.

Проблеми організації та управління сім'єю

Щоб правильно поводитися, дітям потрібно мати чітку та зрозумілу

інформацію-інструкцію від батьків про прийнятну та неприйнятну поведінку. Дітей

необхідно навчити основних вмінь і навичок, а також забезпечити змістовною

підтримкою та винагородою за добру поведінку так само, як і змістовним, але

справедливим покаранням за поведінку неприйнятну. Якщо батьки не докладають

зусиль до нагляду за поведінкою дитини, тоді будь-яка система винагород і покарань

для дитини стає менш значимою. Такі діти ризикують мати проблеми з алкоголем.

Залучення до використання атрибутів вживання алкоголю

Поведінка батьків та їхнє ставлення до алкоголю впливає на поведінку та

ставлення до цього їхніх дітей. Особливо коли батьки залучають дітей до своїх

справ, пов'язаних із вживанням алкоголю. Наприклад, прохання принести пиво,

купити алкоголь, підпалити цигарку, змішати коктейль. Такі діти бачать себе

майбутніми користувачами цих речей. Прихильне ставлення до вживання алкоголю,

батьківський дозвіл на помірне споживання алкоголю дітьми, навіть під наглядом,

робить для дітей це абсолютно звичайною справою.

Друзі, які вживають наркотики або алкоголь

Це сильний фактор ризику вживання алкоголю та наркотиків, особливо у

підлітковому віці. Він може визначати поведінку навіть за відсутності інших

факторів.

Деструктивний стиль виховання

Надмірний контроль або повна його відсутність, жорстоке поводження,

відсутність ефективного спілкування з дитиною або потурання усім її примхам

значно збільшують ризик вживання алкоголю та наркотиків.

45

Ігнорування потреб дитини батьками

Незадоволення таких потреб, як увага, повага, спілкування може спонукати

дитину до пошуку можливості задовольнити ці потреби поза родиною, наприклад у

колі друзів, які вживають алкоголь чи наркотики.

Наявність «зайвих грошей»

Ризик вживання алкоголю чи наркотиків збільшує наявність у підлітка

чималенької суми кишенькових грошей за умови, якщо батьки не спілкуються з

дитиною на тему, «що таке гроші, яка їм ціна, наслідки витрат, вміння користуватися

грошима тощо».

ОСОБИСТІСНІ:

Рання антисоціальна поведінка дитини

Цей фактор притаманний дітям, які з дитячого садка до 1 -2 класу школи

мали випадки агресивного реагування на події, особливо коли це поєднується

з відчуженістю та сором'язливістю. Майже 40%таких дітей схильні до

правопорушень або вживання алкоголю/наркотиків. Зовсім не обов'язково, що

це станеться, але якщо нічого не робити, ризик збільшується.

Академічне відставання у середній школі

Академічне відставання може бути спричинене різними факторами:

дитині нудно в школі, відсутній інтерес до навчання, бракує зв'язку між

учителем та учнем. Діти, які не встигають з навчанням у 4-6 класах, мають

більший ризик вживання алкоголю та наркотиків.

Відсутність зв'язку зі школою

Учні 4-7 класів, які втратили інтерес до школи та навчання, більше

ризикують мати проблеми з алкоголем/наркотиками.

Відчуженість, схильність до бунтарства

Деякі діти сповідують щодо школи чи домівки позицію «мені все одно».

Такі діти не прив'язані до родини чи соціальної установи і тому більш схильні

до впливу однолітків, які вживають алкоголь чи наркотики.

Ранній досвід першого вживання алкоголю

46

Фактом є те, що невживання алкоголю до 18 років значно знижує ризик

появи проблем. Дитячий організм не здатний справлятися з алкоголем,

внаслідок чого можуть з'явитися проблеми з фізичним та психічним розвитком

дитини. Ранній досвід вживання алкоголю та наркотиків значно підвищує

ризик появи хімічної залежності.

Наявність хибних уявлень про вживання алкоголю та наркотиків

Ризик вживання алкоголю та наркотиків тісно пов'язаний із наявністю

певних міфів або хибних уявлень про наслідки їх вживання. Наприклад, «один

разок спробую, не сподобається - більше не буду» або «пиво - не алкоголь,

можна пити скільки хочеш».

Проблеми у спілкуванні

Як правило, проблеми у спілкуванні пов'язані із невпевненістю в собі,

сором'язливістю, невмінням відстоювати власні позиції. Відсутність корисних

життєвих навичок та вмінь збільшує ризик вживання алкоголю та наркотиків.

Нещасливе кохання

Деструктивний стиль виховання

Надмірний контроль або повна його відсутність, жорстоке поводження,

відсутність ефективного спілкування з дитиною або потурання усім її примхам

значно збільшують ризик вживання алкоголю та наркотиків.

Ігнорування потреб дитини батьками

Незадоволення таких потреб, як увага, повага, спілкування може спонукати

дитину до пошуку можливості задовольнити ці потреби поза родиною, наприклад у

колі друзів, які вживають алкоголь чи наркотики.

Наявність «зайвих грошей»

Ризик вживання алкоголю чи наркотиків збільшує наявність у підлітка

чималенької суми кишенькових грошей за умови, якщо батьки не спілкуються з

дитиною на тему, «що таке гроші, яка їм ціна, наслідки витрат, вміння користуватися

грошима тощо».

Старший підлітковий вік - це, як правило, вік першого кохання, першого

розчарування. Відсутність навичок самоконтролю, критичного мислення,

самоповаги збільшує ризик вживання алкоголю та наркотиків.

47

Профілактична підказка: ФАКТОРИ РИЗИКУ впливають на ПОЯВУ

ПРОБЛЕМ З АЛКОГОЛЕМ у дитини. Важливо ПОМІЧАТИ ці фактори та

намагатися їх ЗМЕНШИТИ за рахунок РОЗВИТКУ факторів ЗАХИСТУ.

Сімейний захист – це перш за все, ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ З

ДИТИНОЮ.

Завдання:

- Порахуйте, скільки часу в день Ви приділяєте своїй дитині, окрім часу на

годування та перевірку домашнього завдання, зафіксуйте для себе свою

відповідь - ______________________________________________

- Виконайте разом з дитиною: пограйте у гру «Хто більше?» Завдання:

придумати причини НЕВЖИВАННЯ алкогольних напоїв підлітками та

записати їх у таблицю. Виграє той, хто останній назве причину. Якщо виграє

дитина, батьки виконують її бажання. Якщо виграють батьки, дитина виконує

їх бажання (бажання озвучуються ДО ПОЧАТКУ ВИКОНАННЯ ВПРАВИ).

Ім’я дитини - Ім’я одного з батьків -

48

Додаток 7

Програма «Сімейна розмова»

Заняття № 2 для батьків

Стиль виховання як фактор ризику або захисту

від появи у дитини проблем з алкоголем

Анкета для самоперевірки А «Наскільки добре я знаю свою дитину».

Інструкція: будь ласка, підкресліть обрані Вами варіанти відповіді на

запропоновані питання. Відповідей може бути кілька.

Яка музика подобається

моїй дитині?

Що любить читати моя

дитина?

Що любить робити моя

дитина у вільний час?

класична науково літературу грати за комп’ютером

рок художні твори проводити час з родиною

поп журнали, газети проводити час з друзями

джаз Інтернет-сторінки дивитися телевізор, відео

не слухає музику не читає взагалі займатися спортом

не знаю не знаю займатися творчістю

інше

не знаю

Рекомендація: Якщо Ви не знаєте відповідей на порушені питання ,варто

поспостерігати за дитиною, більше часу проводити з нею, і головне,

спілкуватися у формі діалогу.

Типологія батьківських позицій

У кожній родині об'єктивно складається певна, далеко не завжди

усвідомлена система виховання. Основні складнощі у спілкуванні, конфлікти

виникають через батьківський контроль за поведінкою, навчанням дитини,

вибором друзів тощо. Крайні, найнесприятливіші для розвитку дитини

випадки - жорсткий, тотальний контроль при авторитарному вихованні або ж

49

майже повна відсутність контролю, коли дитина лишається сама по собі,

бездоглядна.

Що притаманне для Вас? Здатність задовольняти

потреби дитини

Рівень вимог до дитини

Авторитарний низька високий

Авторитетний висока високий

Індиферентний

(байдужий)

низька низький

Дозволений висока низький

АВТОРИТАРНИЙ

Батьки, зрозуміло, можуть і мусять висувати вимоги до своєї дитини,

виходячи з цілей виховання, норм моралі, конкретних ситуацій, в яких

необхідно приймати педагогічно й етично виправдані рішення. Проте ті з них,

хто віддає перевагу наказам та насильству, стикаються з опором дитини, яка

відповідає на тиск, примус, погрози своїми контрзаходами - лицемірством,

обманом, спалахами грубості, а іноді відвертою ненавистю. Але навіть якщо

опір зломити, разом з ним виявляються зломленими і багато цінних якостей

особистості: самостійність, відчуття власної гідності, ініціативність, віра в

себе і свої можливості. Безоглядна авторитарність батьків, ігнорування

інтересів і думок дитини, систематичне позбавлення права голосу під час

вирішення питань, що безпосередньо стосуються дитини, є гарантією

серйозних невдач у формуванні здорової особистості.

ДОЗВОЛЕНИЙ

Це система відносин, за якої батьки, забезпечуючи задоволення всіх

потреб дитини, захищають її від будь-яких турбот, зусиль і труднощів, беручи

їх на себе. Питання про активне формування особистості відходить на другий

план. Батьки, по суті, блокують процес серйозної підготовки їхніх дітей до

зіткнення з реальністю за порогом рідного дому. Саме ці діти виявляються

непристосованими до життя в колективі. За даними психологічних

спостережень, саме ця категорія підлітків має найбільше число зривів у

50

перехідному віці. Якраз ці діти, яким, здавалося б, немає на що скаржитися,

починають повставати проти надмірної батьківської опіки. Якщо диктат

передбачає насильство, наказ, жорсткий авторитаризм, то опіка - турботу,

відгородження від труднощів. Проте результат багато в чому співпадає: у

дітей відсутні самостійність, ініціатива, впевненість, вони так чи інакше

усунені від розв'язання життєвих проблем.

ІНДИФЕРЕНТНИЙ (БАЙДУЖИЙ)

Така позиція характеризується низьким рівнем вимогливості та слабкою

реакцією на запити і потреби джини, натомість перевага надається іншим

справам. Часто таких дітей виховують дідусі та бабусі, і це в кращому

випадку. Нерідко такі діти знаходять «небайдужих» до них друзів у компанії,

де вживаються алкоголь та наркотики.

АВТОРИТЕТНИЙ

Демократія передбачає співпрацю усіх членів родини. Для дитини

встановлені правила, рамки, межі. Батьки послідовні щодо своїх вимог та

контролю. Потреби дитини важливіші, ніж суворе дотримання правил. Дитина

в такій сім'ї має можливість відчути себе особистістю, яка має право на власну

думку, на самостійні рішення, які поважають. Дитину в такій сім'ї цінують,

розуміють та люблять. Все це значно зменшує ризик появи проблем з

алкоголем та інших проблем у дитини.

Завдання:

Пограйте з дитиною у гру «Мій день». Оберіть один день, бажано вихідний, і

запропонуйте дитині виступити в ролі батьків та розпланувати день за

власним бажанням. Але за однієї умови: все, що дитина пропонує, має бути

безпечним для її здоров’я та здоров’я батьків. Тому кожен пункт плану має

обговорюватися на предмет дотримання вказаної умови. Якщо така гра

сподобається і дитині, і Вам, Ви зможете це повторити разом, коли завгодно.

51

Додаток 8

Програма «Сімейна розмова»

Заняття № 3 для батьків

Причини вживання алкоголю підлітками

Анкета для самоперевірки «Причини вживання алкоголю

підлітками». Інструкція: будь ласка, відмітьте свої відповіді на

запропоновані нижче запитання позначкою +.

№ Питання:

Чи знає Ваша дитина:

Так Ні Не

знаю

1 Чому дорослі люди вживають алкогольні напої?

2 Чому деякі дорослі люди не вживають алкогольні напої

взагалі?

3 Чому Ви вживаєте/не вживаєте алкогольні напої?

4 Чому дітям та підліткам не можна вживати алкогольні

напої?

5 Чи вміє Ваша дитина розрізняти поняття «міф» і «факт»?

Рекомендація: якщо Ви відмітили відповіді «ні» або «не знаю», варто

поговорити з дитиною на порушені теми.

Мотиви вживання алкоголю підлітками

Імітація. Дитина або підліток вчиться, наслідуючи старших. Отже, якщо

вона бачить перед собою дорослого, який курить або вживає алкоголь, їй

хочеться зробити те саме. Це стосується вживання і наркотику, і великих доз

спиртного. Наслідуючи дорослих, підліток або дитина може думати: «Я хочу

вирости таким, як мій тато», «Я хочу робити все, що робить моя улюблена

поп-зірка», «Я хочу бути таким, як друг мого старшого брата».

Належність до групи. Людина - істота соціальна. Вона чекає, що її

прийме група, до якої вона хоче належати. Люди тягнуться до себе подібних, і

52

це особливо важливо в підлітковому віці, коли з'являється відчуття власного

«Я». Ось про що може думати підліток: «Кожен, кого я знаю, вживає

алкоголь!», «Я хочу залишитися в цій групі і, якщо вони вживають алкоголь, я

робитиму те саме». Потреба бути дорослим. Дорослі мають деякі переваги.

Дорослим дозволено те, чого не можна дітям (наприклад, пити алкогольні

напої), дорослі мають іншу шкалу відносин. Іноді дорослі поводяться з

підлітками, як з малими дітьми, і водночас чекають від них дорослої

поведінки. Не дивно, що підлітки хочуть здаватися дорослими. Дехто вважає,

що вживання алкоголю зробить їх досвідченішими в житті. Підліток може

думати: «Я достатньо зрілий, щоб приймати рішення!», «Я вже виріс і можу

пити - я сам подбаю про себе!».

Цікавість. Наркотики та алкоголь оточені ореолом таємничості, яка

підсилює цікавість. Цікавість - це важлива якість для навчання, її треба

заохочувати. Але цікавість до наркотиків та алкоголю заохочувати, природно,

не слід. Підліток міг би сказати: «Це дуже цікаво та інтригуюче! Чому вони

мене зупиняють?».

Дослідження своїх можливостей. Підлітковий вік - час визначення

своїх можливостей, на що людина здатна. Підлітки запитують себе: «Що я

можу зробити?» Вони досліджують свої можливості та можливості інших.

Дехто хоче знати межі і рамки батьківської любові і турботи. Підліток може

сказати: «Я хочу бути самостійним», «Я зможу зупинитися, коли захочу».

Низьке почуття власної гідності. Деякі діти/підлітки невисокої думки

про себе і хочуть дізнатися думку про себе інших. Вживання алкоголю

підвищує зарозумілість. Низьке почуття власної гідності викликає такі думки:

«Я не такий привабливий, як мої друзі».

Втеча від дійсності. Дехто з дітей/підлітків має бажання втекти від

дійсності. Дехто опиняється у складних умовах: їх ображають в сім'ї,

принижують, б'ють, пригнічують. Інші приховують свої проблеми, наприклад,

нещасливе кохання, невідповідність можливостей батьківським очікуванням,

загальну незадоволеність життям. Все це провокує втечу від дійсності.

Підліток може думати: «Я не зможу витримати цього!».

53

Нудьга та потреба в збудженні. Часто підліток просто не володіє

достатнім арсеналом знань стосовно ефективних та безпечних способів

підвищення настрою. Бажаючи змінити емоційний стан, дитина/підліток може

думати: «Немає чим зайнятися, нудно, треба випити пива, і стане веселіше».

Наслідування моди, бажання бути особливим. Хочеться відповідати моді,

але водночас й відрізнятися від інших. Підліток може думати: «Я молодий і

відрізняюся від інших!», «У мого покоління інші правила життя, треба все

спробувати, поки молодий!».

Нестача потрібної інформації, недовіра до інформації. Є багато

неточної і перебільшеної інформації про наркотики та алкоголь. Не дивно, що

молодь дуже критично ставиться до такої інформації. Брак потрібної

інформації, недовіра до неї породжує думки: «Дорослі нічого не знають»,

«Вони мені брешуть, щоб я не міг проводити час, як хочу!»

Невразливість, ризик. Часто діти/підлітки не мають досвіду в тих речах,

які роблять. Іноді вони не знають своїх слабких сторін, вразливих місць і

йдуть на ризик. Підліток може вважати: «Я дуже розумний, тому не треба

турбуватися!», «Зі мною нічого не трапиться!»

Завдання

- Поспостерігайте за дитиною. Чи проявляються у неї якісь з вищезазначених

ознак?. Намагайтеся більше розмовляти з дитиною, щоб вчасно помітити

зміни та зробити відповідні висновки.

- Можна повторити завдання разом з дітьми з заняття №1 «Хто більше?», але

звернути увагу на свої власні причини НЕВЖИВАННЯ алкогольних напоїв.

54

Глосарій

Абстиненція (похмільний синдром або синдром відміни) – стан, що

виникаєпри різкому припиненні або зменшенні дози психоактивних речовин,

від якихособа має залежність. Супроводжується комплексом болісних

психологічних і

фізичних розладів різного ступеня прояву.

Алкоголь – це рідина без кольору, з характерним запахом та смаком,

легкозаймиста з температурою кипіння 78,3°. Використовується як розчинник,

антифриз,дезінфікуючий засіб, моторне пальне, для приготування алкогольних

(спиртних)напоїв та лікувальних засобів.

Алкогольна політика – це діяльність органів державної та місцевої

влади,державного і місцевого управління, спрямована на контроль та

регуляціювиробництва, розповсюдження алкоголю, профілактику чи

зменшення негативних бнаслідків його вживання.

Алкогольний напій – продукти, одержані шляхом спиртового

бродінняцукровомістких матеріалів або виготовлення на основі харчових

спиртів з вмістомпонад 8,5 відсотків етилового спирту. Натуральними

способами отриманняалкогольних напоїв є ферментація: виноградного соку

(вино) фруктових соків(сидр), солоду (пиво). “Чистий” алкоголь високої

концентрації (горілка, віскі таін.) може виготовлятися із злаків (ячмінь,

пшениця, рис та ін.) і овочів (картопля,цукровий буряк та ін.).

Альтернатива – необхідність вибору одного з двох чи декількох

можливих рішень, напрямків тощо, які взаємно виключають одне одного;

варіант протилежного судження, рішення, можливості за принципом “або –

або”.

Аналіз – розкладання (уявне або реальне) об’єкта чи явища на елементи

дляподальшого вивчення.

Виховання – планомірний та цілеспрямований вплив на свідомість і

поведінкулюдини з метою формування певних установок, понять, принципів,

цінніснихорієнтацій, що забезпечує умови для її розвитку, підготовку до

громадськогожиття і праці.

55

Відповідальність – категорія етики, що відображає соціальне і морально-

правове бставлення особистості до суспільства, окремих осіб, людства в

цілому, до самоїсебе. Це покладений на когось або взятий на себе обов’язок

відповідати за певнуділянку роботи, справу, дії, вчинки, слова.

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується

в організмілюдини і призводить до повної втрати його захисних сил та

розвитку СНІДу.

Внутрішньовенні ін’єкції наркотиків – засіб введення наркотиків через

судини задопомогою шприца. Один з основних шляхів поширення ВІЛ,

гепатитів тощо.

Групова динаміка – це розвиток або рух групи в часі, обумовлений

взаємодією івзаєминами членів групи, а також зовнішнім впливом на групу.

Динамічна вправа (вправа-розминка) – інтерактивний метод роботи з

групою,спрямований на активізацію психічних процесів, зокрема уваги та

мислення.

Дискримінація – обмеження або позбавлення прав окремих груп

населення заприкметами расової або національної приналежності, соціального

походження,політичних поглядів, статі тощо.

Дискусія – інтерактивний метод роботи з групою, що надає можливість

учасникамгрупової роботи висловити свою думку з того або іншого питання

на підставісвоїх знань і попереднього досвіду, а також розширити, поглибити

його, а в рядівипадків і змінити на протилежне.

Дружба – приязні стосунки між людьми, які ґрунтуються на взаємній

повазі,симпатії та відданості.

Духовне здоров’я людини – визначається багатством духовного світу

особистості, знанням і сприйняттям духовної культури (цінностей освіти,

науки,культури, мистецтва, релігії, моралі, етики тощо), включає рівень

свідомості,особливості світогляду, життєвої самоідентифікації, ставлення до

сенсу життя,оцінку власних здібностей і можливостей, їх реалізації відповідно

до індивідуальної ментальності.

56

Емоції – психічне відображення у формі безпосереднього

пристрасногопереживання змісту життєвих явищ і ситуацій, обумовлених

ставленням додійсності, до особистого і навколишнього життя.

Емпатія (грец.Empatheia – співпереживання) – це пізнання людиною

внутрішнього світу інших людей, їх думок і відчуттів, співпереживання і

співчуття повідношенню до інших людей.

Життєва позиція – внутрішня установка, обумовлена моральними і

психологічними якостями особистості, яка відображає її суб’єктивне

ставлення до суспільства. Це узагальнена система поглядів особистості на своє

місце і роль у житті,життєдіяльності суспільства, принципів соціально

значущої поведінки. Це основний показник особистісного розвитку індивіда.

Життєві навички – здатність до адаптивної та позитивної поведінки, що

дозволяє індивідууму ефективно справлятися з потребами та проблемами

повсякденного життя. Зокрема, це група психологічних знань та

міжособистісних навичок, котрі допомагають людям приймати поінформовані

рішення, вирішуватипроблеми, критично та творчо мислити, продуктивно

спілкуватися, будувати здорові стосунки, перейматися почуттями інших

людей, управляти своїм життям уздоровий та продуктивний спосіб.

Залежність алкогольна – захворювання, що розвивається в наслідок

тривалого зловживання алкогольними напоями.

Залежність наркотична – захворювання, що викликається

систематичнимвживанням наркотиків.

Залежність психологічна – зміна поведінки людини, коли вона починає

епізодичночи регулярно вживати психоактивні речовини. Це непереборне

бажання відчутизмінений стан.

Залежність фізична – непереборна фізична потреба у вживанні

психоактивнихречовин, відсутність яких стає причиною фізичних розладів.

Настає за наявностіпсихологічної залежності.

Залежність хімічна – непереборний потяг до вживання психоактивних

речовин.Спричиняє фізичні та психічні розлади.

57

Засоби масової інформації – радіо, телебачення, друковані видання,

Інтернет.

Захоплення – інтерес до кого-небудь або чого-небудь, який

супроводжуєтьсязначним емоційним підйомом.

Здоров’я людини – стан повного фізичного, духовного і соціального

добробутулюдини, а не лише відсутність у неї хвороб та інших вад.

Здоровий спосіб життя – усвідомлене, активне ставлення до власного

здоров’я,акумулювання певних позитивних або нейтралізація негативних

факторів, зовнішніх і внутрішніх; спосіб життєдіяльності людини, метою

якого є формування, збереження і зміцнення здоров’я. До основних складових

здорового способу життя належать: рівень культури суспільства й особи;

місце здоров’я середпотреб людини; мотивації збереження і зміцнення

здоров’я; установка на довгездорове життя; навчання засобам збереження і

зміцнення здоров’я.

Зловживання психоактивною речовиною – процес формування

хімічноїзалежності як результат поступового збільшення дози психоактивної

речовини.Наслідком звикання є психологічна та фізична залежність.

Знання – сукупність відомостей з будь-якої галузі, набутих у процесі

навчання,дослідження тощо; пізнання дійсності в окремих її проявах і в

цілому.

Знання корисні – передбачають розуміння особою світу і фактів

життєдіяльностіна основі володіння певної інформації, що спрямована на

збереження її здоров’ята життя.

Небезпечні знання – передбачають розуміння особою світу і фактів

життєдіяльності на основі володіння певної інформації, що несе в собі ризик

для її здоров’ята життя.

Інтерактивні методи навчання – це спеціальна форма організації

пізнавальноїта комунікативної діяльності, в якій людина, що навчається,

залучається догрупового процесу та має можливість не тільки засвоювати

тематичний матеріал,а й висловлюватися з приводу того, що вона розуміє,

відчуває, знає, думає повідношенню до групової діяльності.

58

Компетентність – психосоціальна якість, яка означає силу і

впевненість,що виходить із почуття власної успішності й корисності, які

дають людиніусвідомлення своєї спроможності ефективно взаємодіяти з

оточенням.

Компетентність соціальна – це загальна здатність, основана на

знаннях,досвіді, цінностях, схильностях, які здобуті завдяки навчанню та

дозволяютьлюдині встановлювати зв’язки між знаннями та життєвою

соціальною ситуацією,знаходити шляхи для вирішення тієї чи іншої проблеми.

Кохання – почуття глибокої сердечної прихильності до іншої особи;

високийступінь емоційного позитивного ставлення, яке виділяє об’єкт з-поміж

інших таставить його у центр власних життєвих потреб та інтересів.

Метод “зворотного зв’язку” – це персональні висловлювання з приводу

якоїсь дії,ситуації або явища. Людина говорить тільки про свої відчуття,

думки, враження.Мета зворотного зв’язку – навчити учасників давати корисні

коментарі, а такожадекватно сприймати коментарі інших учасників.

Метод “мозкового штурму” – інтерактивний метод роботи з групою,

засібшвидкого залучення всіх членів групи до роботи на основі вільного

висловленнясвоїх думок з питання, що розглядається.

Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, який

характеризуєтьсяузагальненим і опосередкованим відображенням дійсності

(аналіз, синтез,узагальнення і т. ін.).

Мислення критичне – мислення, спрямоване на оптимальне

використанняотриманих раніше знань, вмінь і навичок та використання

певних стратегій,які підвищують вірогідність отримання бажаного результату

або вирішенняпроблем.

Мотив – це усвідомлювана причина, що лежить в основі вибору дій та

вчинківособистості.

Наркотик (наркотична речовина) (вiд грец. narcotico – зацiпенiлiсть) –

включе до Переліку наркотичних засобів психотропних речовин i прекурсорів

– речовина бьприродного чи синтетичного походження, препарат чи матеріал

(в т.ч. рослина).Перелік розробляється Програмою з контролю наркотиків

59

ООН i затверджуєтьсяКабінетом Мiнiстрiв України. Наркотик може

використовуватись легально(медичний препарат) і нелегально (як засіб

“побутової психофармакології”).

Настрій – загальний емоційний стан, який протягом певного проміжку

часузабарвлює переживання й діяльність людини і виступає в якості

позитивного чинегативного емоційного фону її психічного життя.

Наслідок – результат, який випливає з попередньої діяльності.

Наслідування – це особлива форма поведінки дитини, яка полягає у

відтвореннінею рухів, дій, мовлення і вчинків інших людей. Наслідування

може здійснюватисяяк мимовільно, так і довільно, як усвідомлено, так і

несвідомо.

Небезпека – ситуація загрози здоров’ю чи життю людини. Це явища,

процеси, якіможуть завдати руйнівного впливу або нанести моральної,

матеріальної, фізичноїшкоди людині чи навколишньому середовищу.

Невербальний спосіб – це спосіб певної діяльності, що застосовується

завідсутності слів, лише за допомогою міміки, жестів та рухів.

Невпевнена позиція – позиція людини, коли вона нехтує власними

правами таінтересами за рахунок задоволення інтересів іншої людини.

Опортуністичні хвороби (від англ. “opportunity” – зручний випадок,

сприятлива можливість) – це захворювання, які використовують для свого

розвиткуслабкість імунної системи людини, яка живе з ВІЛ, і виступають

показ ником длядіагностики СНІДу (наприклад, туберкульоз, менінгіт,

пневмонія, рак).

Особистісний захист – сукупність певних життєвих навичок та вмінь

(ефективнеспілкування, протистояння тиску, впевненість, самоконтроль

тощо), які допомагають людині ефективно діяти в ситуації ризику або

небезпеки.

Поведінка агресивна – поведінка, за якої людина демонструє силу та

перевагу повідношенню до інших людей, зневажання їх прав та інтересів.

60

Поведінка асертивна – поведінка, за якої людина виражає свої думки,

переконання та почуття прямо та відкрито, поважаючи права та інтереси

інших людей.

Поведінка безпечна – це поведінка людини, яка виключає негативні

наслідки їїдіяльності.

Поведінка відповідальна – поведінка, що базується на почутті

відповідальності,власної гідності особистості, впевненості у собі і водночас

включає турботливе татолерантне ставлення до інших.

Поведінка пасивна – поведінка людини, яка характеризується

безініціативністю, відсутністю критичного аналізу, підпорядкуванням

вимогам інших людей.

Послуга – це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх,

медичних, реабілітаційних та інших заходів, що використовуються для

розв’язання соціальних проблем людини, яка отримує послуги, зокрема

шляхом формування унеї активної позиції та вміння самостійно долати

складні життєві обставини.

Профілактика вторинна – раннє виявлення i активне лікування людей,

які вживають наркотики та зловживають алкоголем. ВООЗ визначає вторинну

профілактику як роботу з особами, які зловживають психоактивними

речовинами, але щене мають залежності, а також як комплекс заходів з

якнайширшого інформуваннятакого контингенту людей, їхнього найближчого

оточення, а також контингентівризику.

Профілактика ВІЛ-інфікування – це комплекс дій, спрямованих на

широку

групу людей, які передбачають формування таких поведінкових навичок,

якізменшують уразливість індивідуумів в умовах епідемії.

Профілактика первинна (протинаркотична) – це комплекс дій,

спрямованихна попередження немедичного вживання наркотиків будь-якою

особою.

61

Профілактика первинна (протиалкогольна) – це комплекс дій,

спрямованих напопередження вживання алкогольних напоїв дітьми та

підлітками.

Профілактика третинна – профілактичні дії, спрямовані на лікування,

адаптаціюучасників подій до вже існуючої проблеми; допомога особам, що

мають залежністьвід психоактивних речовин (алкоголь, наркотики) у

лікувальних закладах.

Профілактичне втручання (у світовій практиці – “профілактична

інтервенція”) –це дія, спрямована на певну групу людей з метою

профілактичного інформуваннята навчання за досить короткий проміжок часу

(від 5 до 40 хв.).

Психічне здоров’я людини – характеризується особливостями психічних

процесів, властивостей мислення, характеру, психоемоційного типу

(збудженість, емоційність, чутливість, потреби, мотиви, стимули, установки,

цілі, уявлення, почуттятощо), які зумовлюють силу і швидкість реакцій на

ситуації, рівень стресу тощо.

Психоактивні речовини – будь-які природні або синтетичні речовини

таматеріали, класифіковані в міжнародних конвенціях як такі, що

становлятьнебезпеку для здоров’я населення у разі немедичного вживання та

зловживанняними, і віднесені до зазначеної категорії Комітетом з контролю за

наркотикамипри Міністерстві охорони здоров’я України.

Повага – позитивне ставлення до людини з боку оточення, що

ґрунтується на

визнанні її чеснот.

Поведінка – сукупність вчинків, дій. Це реакція організму на будь-яке

подразнення або вплив ззовні.

Потреби – складові життєдіяльності, необхідні для функціонування і

розвиткуорганізму, людської особистості, соціальної групи, суспільства в

цілому;спонукальна причина діяльності (потреби поділяються на матеріальні –

потребив одязі, їжі, помешканні, теплі тощо, духовні – потреби в спілкуванні,

набуттізнань, творчості, самореалізації тощо, соціальні – потреби людини в

62

медичномуобслуговуванні, у вихованні дітей, у вільному часі, відпочинку, в

гідних умовахпраці і навчання).

Почуття – емоційні переживання людини, в яких відбивається ставлення

індивідадо певних предметів чи процесів навколишнього світу.

Похвала – це висловлене схвалення вчинків, поведінки і діяльності

людини.

Право – сукупність загальноприйнятих норм, встановлених або

санкціонованихдержавою, що надають можливість людині здійснювати певну

діяльність тареалізуватись як особистість.

Прийняття рішення – послідовність дій, які ведуть до досягнення

мети,наприклад розв’язання проблеми, вирішення складної ситуації.

Проблемна ситуація – ситуація, для подолання якої потрібно знайти і

застосувати нові знання чи способи дій.

Реабілітація– це комплекс медико-соціальних, психологічних заходів,

спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених

психічних функцій, станів, особистісного і соціально-трудового статусів

хворих.

Рефлексія – це процес пізнання людиною внутрішніх психічних актів та

станів.Це не просто знання про себе, а й виявлення того, як інші знають та

розуміютьтебе, а саме, твої особистісні особливості, емоційні реакції та

когнітивні (пов’язанііз пізнанням) уявлення.

Рішення – дія, до якої людина вирішила вдатися після обміркування

ситуації, зякої потрібно знайти вихід.

Рішення відповідальне – продуманий намір, що передбачає дії, які

мають бутивиконані, та особисту відповідальність за їх наслідки.

Ризик – ситуативна характеристика діяльності, що полягає у

невизначеності їїрезультату і можливих несприятливих наслідках у випадку

невдачі.

Родина – група людей, що складається з батьків, дітей, онуків і

близькихродичів.

63

Рольова гра – це невеличка п’єса, яка відображає моделі життєвих

ситуацій.Рольові ігри сприяють кращому розумінню цих ситуацій.

Самоконтроль – контроль, що здійснюється людиною щодо власних дій

та емоцій.Самоконтроль виражається в усвідомленні та оцінці власних дій,

психічних

процесів і станів, у вмінні оцінювати правильність своїх слів, вчинків у

процесідіяльності та вчасно змінювати їх відповідно до ситуації.

Самооцінка – оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей

тамісця серед інших людей; важливий регулятор поведінки, від якого

залежатьвзаємостосунки людини з навколишнім світом, її критичність,

вимогливість досебе, ставлення до своїх успіхів та невдач. Разом з тим

самооцінка впливає наефективність діяльності та подальший розвиток

особистості.

Самоповага – повага до самого себе, визнання власних чеснот;

позитивнийобраз самого себе, який включає сприйняття себе і почуття

особистої гідності, якіґрунтуються на погляді на себе з позицій щирої і

безумовної любові; розвиваєтьсязавдяки відчуттю причетності,

компетентності і здатності цінувати себе.

Сім’я– група людей, що можуть проживати разом. Складається з

чоловіка, жінки та дітей, згуртованих спільною діяльністю, інтересами,

взаємопідтримкою тавзаємотурботою.

Сімейні традиції – історично складений і переданий із покоління в

поколіннядосвід суспільного життя, норми поведінки, смаки.

Сімейні цінності – фундаментальні сімейні блага, які забезпечують

функціонування і розвиток сім’ї.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, викликана ВІЛ.

“Синдром” – низка ознак (симптомів), що вказують на наявність якоїсь

хвороби чистану. “Набутого” – такого, що з’явився протягом життя, а не від

народження.“Імунного” – стосується імунної системи, яка забезпечує захист

людини від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу. “Дефіцит” –

64

відсутність чого-небудь, уданому випадку захисної реакції імунної системи

людини на наявність в організмішкідливих бактерій.

Соціальне здоров’я людини – характеризується рівнем соціалізації

особистості, ставленням до норм і правил, прийнятих у суспільстві,

соціальними зв’язкамиз людьми і соціальними інститутами, набутим

соціальним статусом та прагненням до його підвищення в межах діючих

законів і моральних традицій, джерелами і рівнем доходів і витрат тощо.

Спілкування – процес обміну інформацією. Це складний багатоплановий

процесустановлення та розвитку контактів між людьми, який породжується

потребами вспільній діяльності, містить у собі обмін інформацією, вироблення

єдиної стратегії взаємодії, сприйняття та розуміння партнера у спілкуванні.

Спосіб життя – це спосіб взаємодії людини із середовищем, яке її оточує,

її поведінка, яка обумовлена особистісною позицією щодо власного життя та

здоров’я.Спосіб життя включає три категорії: рівень життя, якість життя і

стиль життя.Стиль життя людини впливає на її здоров’я та залежить від неї

самої.

Ставлення – це власні нахили, уподобання, а також суб’єктивні оцінки,

що схиляють особу діяти чи реагувати у передбачуваний спосіб.

Ставлення відповідальне – характер ставлення до людей, суспільства,

навколишнього середовища тощо, який базується на усвідомленні власних

обов’язківі власної відповідальності.

Стигматизація – це процес знецінювання людей, які мають алкогольну

чи наркотичну залежність або живуть з ВІЛ/СНІДом. Стигматизація може

проявлятисячерез образливі висловлювання, прояв агресії тощо.

Стигматизація та дискримінація можуть породжувати самостигматизацію

(знецінення людиною власноїособистості).

Стратегія “зменшення шкоди” – це мінімізація наслідків вживання

психоактивних речовин як для самого споживача, так і для суспільства в

цілому.

Стрес – особливий стан фізичного й психічного напруження, що виникає

у відповідь на різноманітні екстремальні впливи навколишнього середовища.

65

Соціальний тиск – дія, спрямована на кого-небудь з метою нав’язування

власних ідей, стилів поведінки; насилля над волею. Це соціальна сила (інші

люди,реклама), що впливає на свідомість людини.

Стилі батьківства – образ дій батьків, який характеризується певними

прийомами виховання і спілкування з дитиною. Розрізняють авторитарний,

авторитетний,ліберальний та індиферентний стилі батьківства.

Супервізія – це надання професійної допомоги спеціалісту або закладу,

яка спрямована на роботу з професійними труднощами, аналізу недоліків та

удосконалення організації роботи.

Тренінг – це інтерактивна форма групової роботи, яка забезпечує активну

участьі творчу взаємодію учасників групи між собою та з ведучим.

Фактор – умова, чинник, рушійна сила, причина будь-якого процесу чи

явища.

Фактор ризику – це умова, яка підвищує ризик появи негативних

наслідків у випадку потрапляння людини в ситуацію, пов’язану із ризиком для

її здоров’я та життя.

Фактор захисту – це умова, яка зменшує ризик появи негативних

наслідків увипадку потрапляння людини в ситуацію, пов’язану із ризиком для

її здоров’я тажиття.

Фізичне здоров’я людини – характеризується особливостями

анатомічної будовитіла, рівнем фізичного розвитку органів і систем організму,

якості фізіологічнихфункцій у різних умовах довкілля під час спокою та руху.

Усвідомлене батьківство – відповідальна взаємодія батьків (чи осіб, які

їх замінюють) між собою, іншими членами сім’ї, включаючи дітей,

результатом якої єстворення найбільш сприятливих умов для повноцінного

розвитку дитини на всіхетапах її життя.

Хибне уявлення – це певні твердження людей щодо конкретної ситуації,

дії, речовини та наслідків її вживання тощо, що є міфом, тобто вигадкою, яка

не маєреального підтвердження щодо свого існування.

ЮНІСЕФ – Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) – є єдиним агентством

ОрганізаціїОб’єднаних Націй, діяльність якого спрямована виключно на

66

забезпечення інтересів дітей. Основним завданням Дитячого фонду ООН є

захист прав дітей в усьому світі, допомога у забезпеченні їх основних потреб

та розширення можливостей для реалізації потенціалу дітей і підлітків в усіх

країнах світу. Створений напершій сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1946

році ЮНІСЕФ має повноваженнясприяти координації зусиль урядових,

недержавних та комерційних організаційвсіх країн світу задля створення

всесвітнього руху з метою забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей.

За діяльність щодо покращення становища дітейв усьому світі ЮНІСЕФ було

відзначено Нобелівською премією миру за 1965 рік.У 1997 році ЮНІСЕФ

відкрив постійне представництво в Україні. ЮНІСЕФ здійснює свою

допомогу через підтримку ініціатив, які пропонуються як

державнимиорганами, так і громадськими організаціями. ЮНІСЕФ

співпрацює з Міністерством України у справах сім’ї, дітей та молоді,

Міністерством охорони здоров’я, Міністерством освіти і науки, Міністерством

внутрішніх справ, Державним комітетом статистики, іншими урядовими та

громадськими організаціями.

67

Список використаних джерел

1. Адамович В. Г. Правове і превентивне виховання учнів / В. Г.

Адамович // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 4. – С. 147–149.

2. Антонюк Л. В. Формування здоров’язбережувального середовища в

навчальному закладі / Л. В. Антонюк // Основи здоров’я. – 2014. – № 4.

– С. 6–9.

3. Бабаніна І. Формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я:

досвід роботи / І. Бабаніна // Початкова школа. – 2014. – № 1. – С. 60–

61.

4. Бабаян Ю. О. Формування здорового способу життя учнів засобами

здоров’язбережувальних технологій / Ю. О. Бабаян, К. Ф. Нор //

Педагогічний альманах. – 2012. – Випуск 13. – С. 17-21.

5. Білориха О. М. Формування в учнів уміння зберігати здоров’я / О. М.

Білориха // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2013. – № 1. – С.

7–9.

6. Беденко-Зваридчук О. Відповідальність батьків за збереження життя та

здоров’я дитини / О. Беденко-Зваридчук // Довідник класного

керівника. – 2012. – № 4. – С. 39–44.

7. Бережна Т. Створення здорового середовища навчального закладу як

шлях збереження і зміцнення здоров'я учнів / Т. Бережна // Рідна

школа. – 2012. – № 1–2. – С. 44–47.

8. Беленець І. Сучасна молодь проти шкідливих звичок. Позакласне

заняття з превентивного виховання школярів / І. Беленець // Шкільний

світ. – 2009. – № 34. – С. 16

9. Божко М. І. Виховний вплив як профілактика проявів агресивності у

дітей / М. І. Божко // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2012. –

№ 5. – С. 5–10.

10. Взаємодія загальноосвітніх навчальних закладів та правоохоронних

органів у вирішенні проблем попередження жорстокості та насильства

серед учнівської молоді: методичний посібник / Укладач Т. Й. Гусь. –

Херсон: РІПО, 2009. – 74 с.

68

11. Демчук Л. В. Використання інноваційних технологій в роботі з

формування засад здорового способу життя [Текст] / Л. В. Демчук //

Психологічна газета. – 2009. – № 4 (124).

12. Захаренко С. Педагогіка конкретної мети як провідний виховний

метод у системі превентивного виховання О. А. Захаренка

/ С. Захаренко // Рідна школа. – 2011. – № 1–2. – С. 18–22.

13. Калошин В. Ф. Вчитель шукає підхід до батьків «важких» учнів

(практичні поради молодому вчителю) / В. Ф. Калошин // Виховна

робота в школі. – 2008. – № 8. – С. 2–5.

14. Колесник А. І. Організація превентивного виховання в сучасній школі

/ А. І. Колесник // Педагогічна майстерня. – 2012. – № 11. – С. 31– 42.

15. Никитюк Л. Превентивне виховання в системі виховної роботи //

Директор школи. – 2009. – № 3. – С. 88–96.

16. Олійник Н. В. Бачити в кожній дитині особистість / Н. В. Олійник //

Педагогічна майстерня. – 2013. – № 5. – С. 23–32.

17. Рикова В. Ю. Превентивне виховання підлітків в умовах Школи

повного року навчання [Електронний ресурс]. / В. Ю. Рикова – Режим

доступу:

http://www.psyh.kiev.ua/Рикова_В.Ю._Превентивне_виховання_підлітків

_в_умовах_Школи_повного_року_навчання.

18. Превентивне виховання [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://cppsr.at.ua/index/preventivne_vikhovannja/0-23.

69

Миколаївський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія виховної роботи та захисту прав дитини

Порадник класного керівника з питань профілактики шкідливих

звичок

Літературний редактор:

Комп’ютерна верстка: Погорєлова Л. В.

Папір офсетний. Друк на різографі

Формат 60х84/16

Умовно-друкованих арк. –

Обліково-видавничих арк. –

Гарнітура шкільна

Тираж 35 екз.

Замовлення №

Адреса редакції:

вул. Адміральська, 4-а,

м. Миколаїв, 54001

тел./факс 37-85-89

http://www.moippo.mk.ua,

e-mail: metodvyh@rambler.ru