МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР

УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ

ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ»

«Розвиток науково-пізнавальної активності дітей та учнівської

молоді засобами еколого-натуралістичної роботи»

Збірник матеріалів Всеукраїнського семінару заступників директорів центрів еколого-

натуралістичної творчості учнівської молоді

20-22 травня 2015 року

Чернівці «Місто»

2015

2

УДК 373.5.015.31:502.1 ББК 74.200.514 Я 431

Р 64

Рекомендовано до друку засіданням кафедри методики позакласної та позашкільної роботи Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України (Протокол № 2 від 22.04.2015), обласним методичним об’єднанням комунального закладу "Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді" (Протокол № 1 від 09.04.2015.).

Укладач: Т.Н.Чебан, заступник директора з виховної роботи

комунального закладу “Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді”

Відповідальний за випуск: Л.Ю.Головченко, директор комунального закладу “Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді”.

Р 64 «Розвиток науково-пізнавальної активності дітей та учнівської

молоді засобами еколого-натуралістичної роботи»: збірник статей / [В.В. Вербицький, А.О. Адамович, Н.П. Александрова та ін.]; Комунальний заклад “Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді”. – Чернівці: «Місто», 2015. – 144 с.

У збірнику представлені тези учасників Всеукраїнського

семінару заступників директорів центрів еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді на тему «Розвиток науково-пізнавальної активності дітей та учнівської молоді засобами еколого-натуралістичної роботи».

Збірник носить практичний характер, рекомендований для використання педагогами-позашкільниками, вчителями, учнями та вихованцями загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, викладачами і студентами вищих навчальних закладів.

Матеріали збірника відтворено з авторських оригіналів, поданих

до оргкомітету. Відповідальність за грамотність, автентичність цитат, достовірність фактів та посилань несуть автори методичних розробок.

© Головченко Л.Ю., Чебан Т.Н., 2015 © ВІЦ «Місто», 2015

3

ЗМІСТ

Вербицький В.В. Навчально-виховний модуль для вихованців закладів позашкільної освіти «Людина на Землі» 6 Адамович А.О. Виховання майбутніх науковців засобами еколого-натуралістичної роботи в позашкільних навчальних закладах 13 Александрова Н.П. Работа по формированию творческого педагога – основа развития творческой активности воспитанников 19 Бондар Л.М., Власик Н.Ф. Роль інтерактивних технологій у розвитку пізнавальних інтересів учнів 23 Гайкова Н.М. Формування дослідницьких компетентностей вихованців у профільному навчально-оздоровчому таборі 29 Григор’єва О.В. Виховний потенціал екологічної освіти 33 Дьяченко В. В. Значення системи науково-пізнавальної активності учнівської молоді 37 Жук О.Г. Лекторій «Природа – наш дім» - дієвий засіб екологічного виховання молодших школярів 42 Інденко Т. В. Форми навчальної науково- пізнавальної діяльсті в позашкільному еколого-натуралістичному закладі 48 Коротка Т.О. Спілкування з природою на заняттях Гуртка «Природа і фантазія» як засіб розвитку пізнавальної активності вихованців 51

4

Кошіль М.І. Виховання екологічної культури засобами народознавства 56 Кузьмінська В.В., Хлус Л.М. формування творчої активності вихованців Чернівецького ОЦЕНТУМ у процесі пошукової та науково-дослідної діяльності 60 Кухарська Т.А. розвиток науково-пізнавальної активності вихованців Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді 65 Майборода І.О. Позашкільна еколого-просвітницька діяльність в сучасному освітньому просторі 71 Міхайлиця І.В. Розвиток науково-пізнавальної активності юннатів Хмельниччини формами еколого-краєзнавчої та дослідницько-експериментальної роботи 78 Морозова Т.В. Науково-дослідницька діяльність дітей та учнівської молоді як необхідна складова екологічної освіти 84 Нікітчук З.М. Реалізація проблеми біологізації освітнього простору у позашкільному навчальному закладі через науково-пізнавальну діяльність 91 Павлюк С. Ю. Гра – активна форма пізнання навколишньої дійсності 96 Попова І. О. Розвиток науково-пізнавальної активності дітей та учнівської молоді засобами еколого-натуралістичної роботи 100 Руденко О.М. Роль еколого-натуралістичної позашкільної освіти у формування єдиного освітнього простору 104

5

Сусахіна Л.В. Формування навичок дослідницької діяльності вихованців 108 Сутяга О.С. Гра-квест як форма навчання та розвитку пізнавальної активності учнівської молоді в еколого-натуралістичній роботі 114 Тимків В. В. Умови розвитку пізнавальної активності дітей на гурткових заняттях еколого-натуралістичного профілю 120 Фарбатюк О.С. експертна оцінка діяльності педагога позашкільного навчального закладу 127 Чебан Т.Н. Розвиток пізнавальної активності вихованців об’єднання «Школа еколідера» комунального закладу "Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді" засобами еколого- натуралістичної роботи 132 Шубчинський В.Д. Значення соціальних мереж для розвитку і самореалізації молоді у своїй еколого- натуралістичній діяльності 136 Химчак Г.Т. Формування творчої активності вихованців позашкільних навчальних закладів 141

6

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ МОДУЛЬ ДЛЯ ВИХОВАНЦІВ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

«ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ»

Володимир Валентинович Вербицький, доктор педагогічних наук, професор

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської

молоді МОН України На сьогодні одним з найбільш актуальних завдань

позашкільної освіти є формування життєвих компетенцій молоді, що може бути досягнуто лише за умов безперервності освіти в межах сталого розвитку, міждисциплінарного підходу, активної взаємодії педагога й учня, творчого навчання з використанням наявного індивідуального досвіду.

Завданнями Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ столітті, Концепції екологічної освіти України передбачено формування екологічно доцільної поведінки школярів. Освіта в інтересах сталого розвитку не дорівнює екологічній освіті й не є переорієнтацією будь-якої однієї сфери освіти. Вона повинна бути комплексною та висвітлювати всі сфери життя людини, а саме: економіку, соціум, науку, природокористування та інше. А найголовніше, така освіта повинна стати доступною, якісною, наукоємкою та здійснюватися протягом усього життя. Таке спрямування освіти сприятиме формуванню сучасного екологічно свідомого суспільства, нових позицій, цінностей, світогляду людини, підвищить економічну життєздатність країни.

Діючі навчальні програми учнівських об’єднань для позашкільної освіти базуються, передусім, на загальнонаукових знаннях, але знання, які формують в школярів здатність приймати життєво важливі рішення у найближчому до них оточенні та діяти повсякдень, в них фактично відсутні.

Навчально-виховний модуль «Людина на Землі» є обов’язковим компонентом навчальної програми учнівських об’єднань будь-якого напряму навчання.

Програма побудована на основі авторських матеріалів та основних положень Конвенцій Ріо. При складанні програми

7

враховано зміни в природному та соціальному середовищі як в Україні, так і світі в цілому протягом останнього десятиріччя, використано новітні розробки вчених різних напрямів наукової думки, економістів, педагогів, психологів, досвід природоохоронних громадських організацій державного та міжнародного рівня, зміни в законодавстві України та світу. Програма складена з урахуванням змісту освітніх галузей «Природознавство», «Математика», «Технології», «Здоров'я і фізична культура» Державних стандартів початкової та базової і повної загальної середньої освіти та вимог Закону України «Про позашкільну освіту». Реалізація змістовної частини модуля здійснюється за допомогою концептуальних засад одного з напрямів гуманістичної педагогіки педагогіки «емпауермент» (з англ. еmpowerment –надання людині мотивації й натхнення до дії).

Основні принципи емпауермент-педагогіки: створення умов для формування впевненості у власних

силах і можливостях та відповідальності за результати навчання; прийняття учнями рішень щодо власного стилю життя і їх

виконання; забезпечення психологічного комфорту учнів під час

навчання як за допомогою спеціальних прийомів, так і через доступність змісту навчання (за принципом вибору кожною дитиною тих кроків, які вона хоче і може здійснити);

створення умов для появи в учнів ентузіазму і почуття задоволення від групової й індивідуальної роботи та її результатів, що досягається насамперед завдяки постійному позитивному (як за формою, так і за змістом) зворотному зв’язку.

Такий підхід дозволяє вихованцям встановити взаємозв’язок між теорією та практикою, ідеями стійкого розвитку та з їхніми власними уявленнями щодо майбутнього та зробити свідомий вибір особистого стилю життя. Кожна тема розкривається на матеріалі як інших країн, так і місцевому, опрацьовуються учнями індивідуально на практиці (виконання вдома спеціальних дослідницьких завдань та проектів), обов’язково обговорюються в малій групі та всією учнівською групою. Робота над темами пов’язана з прийняттям кожним вихованцем самостійного рішення щодо власного способу життя.

8

Навчальні заняття побудовані з урахуванням психолого-педагогічних особливостей віку вихованців.

Методологічною основою модулю є діяльнісний підхід у навчанні. Під час навчання вихованці через науково-творчу діяльність отримують можливість сформувати власний спосіб життя та систему цінностей.

На практиці дієвим виявляється кардинально інший підхід. Щоб пояснити його суть, варто детальніше розглянути процес людської діяльності як такий.

Першим в людини виникає занепокоєння щодо якоїсь проблеми. Вона прагне отримати інформацію про шляхи її розв’язання, шукає та знаходить її, приймає рішення і діє відповідно до нього. Часто результат породжує мотивацію до нового циклу діяльності. Ця модель може бути представлена у вигляді спіралі, коли кожен цикл певної мірою повторює попередній за такою схемою: інформація – знання – зміна ставлення – зміна цінностей – зміна поведінки (дії).

Отже, людська діяльність завжди починається з виникнення мотиву у вигляді інтересу, хвилювання, усвідомлення потреби тощо. Такий мотив може виникати як у процесі діяльності, так і під час осмислення її результатів. Проте зазвичай людина активізується лише тоді, коли бачить результат або вірить у нього. Тому, коли дитина розуміє, що вона може ефективно (результативно) діяти, вона відчуває занепокоєння (мотив), шукає інформацію, а потім і втілює задумане.

У педагогічному процесі під час викладання модуля педагог може використовувати цю модель та стимулювати науково-творчу діяльність учнів, використавши такі способи:

1) допомога учням у формулюванні намірів; 2) постановка запитань; 3) надання зворотного зв’язку. Побудований на зазначених вище засадах навчально-

виховний модуль «Людина на Землі» покликаний допомогти вихованцям не тільки уявляти своє бажане майбутнє, а й активно його наближати. Таким чином, вихованці діють не через страх перед наслідками екологічних проблем, а через бажання жити в кращому світі.

9

Бажання й надалі піклуватися про довкілля виникає на основі інформації про значення власних дій та оцінку результатів.

Керівник гуртка виступає в ролі наставника та вступає у відносини з учнями по типу «суб’єкт-суб’єкт». Він лише створює умови для безпечного і ефективного процесу навчання. Стиль спілкування на заняттях повинен бути демократичний. Важливий момент в діяльності керівника гуртка на занятті – не оцінювати особисті зміни вихованців, а уважно слухати. Він повинен власним прикладом показувати модель поведінки, орієнтованої на стійкий розвиток.

Таким чином, концептуальні засади курсу, засновані на педагогіці «емпауермент», показують що діяльність з’являється за умови наявності простого та цікавого завдання, що «запрошує» вихованця до діяльності, мотивує його, а також визиває занепокоєння (мотивацію). Занепокоєння стимулює пошук інформації та постановку запитань, а як наслідок вихованець отримує знання. Знання переходять в діяльність через участь вихованця в різних проектах та реалізації задумів.

За такою схемою побудована кожна тема модуля. Основним способом залучення вихованців до діяльності є завдання-індикатори із самостійного дослідження вихованцем власного стилю життя, аналіз наявного досвіду за допомогою запитань або дій, запропонованих у навчально-методичних матеріалах модуля. Результати такого контролю ініціює дискусію, обговорення, є способом входження вихованців в тему.

Основне питання, на яке відповідають вихованець в результаті такого самодослідження, – Яким є мій власний вплив на навколишнє середовище?

Таким чином, можна виділити алгоритм самостійного дослідження вихованців у різних розділах модуля:

1) завдання-індикатори; 2) осмислення проблеми (чому це є проблемою для мене,

мого оточення); 3) збір інформації щодо проблеми та існуючих у світі

способів її розв'язання; 4) визначення цілей (чого хочу досягти); 5) формування намірів та плану дій; 6) реалізація плану;

10

7) перевірка результатів, оцінка; 8) плани на майбутнє. Мета модуля - сприяти формуванню у вихованців

розуміння необхідності забезпечити сталий розвиток себе, своєї родини, громади, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя, сталих, екологічно доцільних звичок і способу повсякденного життя.

Завдання модулю: - засвоєння вихованцями знань про сталий розвиток та

шляхи його досягнення, усвідомлення ними необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища;

- формування у них внутрішньої мотивації до екологічно доцільної діяльності, розумного споживання природних ресурсів, здорового способу життя, розвиток ставлення до екологічних проблем як до особистісно важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, а також здатності і бажання діяти, свідомо обираючи дії та вчинки для стійкого розвитку;

- формування у вихованцях моделей поведінки та дій, що відповідають потребам сталого розвитку.

Модуль має сприяти розвиткові у вихованців умінь та навичок:

- на матеріалі, пов’язаному із питаннями навколишнього середовища - міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, брати участь в дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватись в малих та великих групах;

- засвоїти способи самостійного отримання та обробки різнобічної інформації з різних джерел;

- проводити самостійні дослідження та реалізовувати проекти щодо використання та ресурсозбереження у сім’ї, громаді, місті, селі, регіоні, країні в цілому;

- активно слухати, брати участь у роботі малої групи та відповідати за результати спільної діяльності, організовувати роботу малої групи (студії).

Провідними методами організації навчально-пізнавальної діяльності вихованців є:

- дискусії та обговорення;

11

- групові проекти; - розв’язання проблем; - мозковий штурм; - робота в групах; - анкети; - аналіз аргументів «за» і «проти»; - навчальні ігри; - ситуативне моделювання; - дослідження.

ПРОЕКТ ПРОГРАМИ Навчально-виховного модуля «Людина на Землі»

Вступ. Використання наукових знань для розуміння та

рішення проблем охорони навколишнього середовища. Оцінка інформації Наука та ціннісний підхід Тема І. Екосистема та порядок її функціонування. Заняття 1. Екосистема – що це таке? (Визначення та

приклади екосистем. Структура екосистеми. Екосистема та континенти)

Заняття 2. Екосистеми: як вони функціонують? (Елементи, життя, організація та енергія. Принципи функціонування екосистем. Зв'язок з життям людини)

Заняття 3. Екосистеми: чому вони стійкі? Чому змінюються? (Головне рівновага. Зв'язок з життям людини.)

Заняття 4. Екосистеми: адаптація та вимирання. (Як види змінюються та адаптуються? Що перешкоджає видам змінюватися? Зв'язок з життя людини)

Тема ІІ. Населення. Заняття 5. Проблема народонаселення, масштаби, аспекти,

причини (Масштаби та аспекти проблеми народонаселення. Демографічний вибух.)

Заняття 6. Рішення проблеми народонаселення (Покращення добробуту людини. Зниження народжуваності. Дії, які Ви можете зробити.)

12

Тема ІІІ. Грунт, вода та сільське господарство. Заняття 7. Грунт та ґрунтова екосистема (Рослини та грунт.

Тварини та грунт. Втрата грунту.) Заняття 8. Вода, коло обіг води та водяне господарство

(Вода, Колообіг води. Залежність людини від коло обігу води та його вплив на цей процес)

Тема ІV. Забруднення. Заняття 9. Забруднення води каналізаційними стоками

(Небезпека неочищених стічних вод. Збір та очистка стічних вод. Система очистки стічних вод на полях зрошення).

Заняття 10. Ядохімікати та забруднення ґрунтових вод (Джерела забруднення ґрунтових вод. Ядохімікати, їх небезпека. Знезараження ядовитих відходів та контроль за ними)

Заняття 11. Атмосферне зараження та боротьба з ним Заняття 12. Кислотні опади, парниковий ефект та

руйнування озонового екрану. Заняття 13. Ризик та економіка забруднення. Тема V. Шкідники та боротьба з ними. Заняття 14. Проблема пестицидів. Заняття 15. Природні методи боротьби зі шкідниками Тема VІ. Ресурси: біота, відходи, енергія та земля. Заняття 16. Біота. Біологічні ресурси. Заняття 17. Переробка відходів у ресурси. Заняття 18. Енергетичні ресурси та енергетичні проблеми. Заняття 19. Ядерна енергія, вугілля та синтетичне волокно. Заняття 20. Спосіб життя людини, землекористування та їх

дія на навколишнє середовище. Тема VІІ. Клімат. Заняття 21. Зміни клімату. Заняття 22. Діяльність людини та зміни клімату Тема VІІІ. Відновлювальні ресурси. Заняття 23. Сонце та інші відновлювальні ресурси. Заняття 24. Власна електростанція: за та проти. Заняття 25. Екологічне будівництво. Таким чином, головними складовими елементами

методики викладання навчально-виховного модулю «Людина на Землі» є самопізнання, самонавчання вихованців через наукову діяльність, прийняття ними самостійних рішень у повсякденному

13

житті, навчання дорослих, виконання дій у напрямі сталого розвитку.

Очевидно, що впровадження освіти для стійкого розвитку потребує нових педагогічних моделей, нової педагогічної культури та мислення, нового педагогічного змісту, нових навчальних програм для учнівської молоді.

Література

1. Програма дій “Порядок денний на 21 століття”/ Пер. з англ..: ВГО “Україна. Порядок денний на 21 століття”. К.: Інтелсфера, 2000. – 360 с. 2. Концепція екологічної освіти України // Інформаційний вісник НМЦ вищої освіти МОН України. – 2002. - №9. – С. 50-61. 3. Основи еколого-натуралістичної освіти / науково-методичний посібник (за редакцією В.В.Вербицького). - К., 2005. – 490 с. 4. Марушевський Г.Б. Етика збалансованого розвитку. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2008. – 440 с.

ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ НАУКОВЦІВ ЗАСОБАМИ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ РОБОТИ В ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Анатолій Олександрович Адамович

Житомирський обласний центр еколого-натуралістичної

творчості учнівської молоді Житомирської обласної ради

Освіта нашого століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвивальна, культуро-творча домінанта, виховання освіченої відповідальної особистості, яка здатна до саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Мала академія наук України – це один із кроків до прогресу в майбутньому, це перша спроба реалізувати себе як людину, здатну мислити.

14

Дослідні роботи є особистісно-зорієнтованою моделлю навчання. Виконання роботи відбувається в ключі вимог до наукового дослідження і потребує обґрунтування актуальності обраної теми, постановки мети і завдань, вибору конкретних методів під час дослідження, формулювання висновків [З ].

Схильність школярів до дослідницької діяльності є індивідуальною, а відтак, напрямки та рівні її організації в сучасних навчальних закладах є різними (ознайомлювальний, навчально-дослідницький та власне дослідницький). Це відповідає інтересам, базовій підготовці, віковим особливостям учнів, організаційно-технологічним можливостям її забезпечення в регіонах. міжнародних та всеукраїнських конкурсів і програм дослідницького спрямування [2, 11-14].

Формування та розвиток творчих здібностей молодших школярів ґрунтується на конструктивній взаємодії загальноосвітніх, позашкільних та вищих навчальних закладів.

Співпраця навчальних закладів систем загальної середньої позашкільної та вищої освіти створює підґрунтя для функціонування інтегративної за сутністю освітньої системи «Мала академія наук України», основним завданням якої є розширення поля креативності та розвитку творчої особистості, забезпечуючи їй такі умови:

- наявність свободи вибору напрямку дослідницької діяльності;

- можливість самостійного визначення інтенсивності навчально-творчої роботи;

- наявність позитивних зразків наукової та пошуково-дослідницької діяльності;

- відповідність навчальної та науково-методичної бази; - системність взаємодії між суб'єктами навчально-

виховного процесу; психолого-педагогічний супровід. Систематизована та цілеспрямована пошуково-

дослідницька діяльність сприяє не лише підвищенню успішності учнів у загальноосвітній школі, а й формуванню їх наукового світогляду та креативної культури, професійної орієнтації та допрофесійній підготовці, розвитку творчих здібностей, творчої самореалізації за обраним напрямком навчально-творчої діяльності [1,34-36].

15

Контингентом слухачів територіальних відділень та закладів МАН України є:

- талановита учнівська молодь, що вже виявила себе у творчих конкурсах дослідницького спрямування, предметних олімпіадах, учнівських конференціях, виставках науково-технічної творчості тощо;

- обдаровані діти, які під час навчання в школі чи позашкільному закладі виявили свою схильність до певних видів навчально-творчої діяльності, мають відмінні оцінки з обраних базових предметів та певні успіхи у творчих конкурсах, виставках науково-технічної творчості тощо;

- здібні діти, які мають хороші успіхи в навчанні з обраних напрямів, виявляють постійний інтерес до навчально-дослідницької роботи.

Зміст освітньо-розвиваючої та виховної роботи в системі МАН України спрямований на загальний розвиток особистості, надання учням необхідного обсягу знань з базових дисциплін, формування науково-методологічної бази для проведення пошуково-дослідницької роботи за індивідуальною тематикою та її захисту під час Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт учнів - членів МАН України. Слід зазначити, що програмна база розроблена не лише для колективних, але й для індивідуальних форм роботи зі слухачами. Програми роботи наукових секцій, профільних гуртків, інших учнівських творчих об'єднань передбачають чергування групових та індивідуальних занять (як правило, у пропорції 4:1). У програмах наукових секцій, що працюють за очно-заочною формою на базі позашкільних навчальних закладів обласного підпорядкування, лекції, навчально-практичні заняття, групові та індивідуальні консультації в сесійний період чергуються з індивідуальними навчально-практичними заняттями та консультаціями, самостійною творчою діяльністю в міжсесійний період [1, 158-159].

У сучасній системі «Мала академія наук України» робота кожного учнівського творчого об'єднання - наукової секції, гуртка, клубу, учнівської лабораторії спрямована на формування та розвиток творчих здібностей особистості. У процесі пошуково-дослідницької діяльності старшокласникам надається можливість значно розширити обсяг своїх знань, набути певних умінь та навичок, що виходять за межі традиційних освітніх програм. Це, відповідно, допомагає їм знайти своє

16

місце в соціумі, зробити усвідомлений вибір не лише напрямку та теми дослідницької роботи, але й майбутньої професійної діяльності, зокрема наукової.

Звичайно, всі роботи юних науковців були б неможливі, якби не наполеглива праця їх педагогічних керівників. Саме вони надають першу наукову допомогу своїм вихованцям у формулюванні гіпотез, обґрунтуванні методів досліджень, здійсненні висновків у проведених експериментах. Вся діяльність педагогічного колективу Житомирського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді спрямована на пошук нових форм і методів роботи з дітьми, формуванні умов для розкриття творчого потенціалу обдарованих учнів, всебічному сприянню наукової та дослідницької роботі [2]. Роль викладача у здійсненні проектної діяльності вихованців центру полягає, насамперед, в рекомендації учням займатися проектною діяльністю, допомоги у виборі теми, напрямки, визначенні мети роботи. Викладач вчить працювати з літературою, здійснювати дослідження, моделювати процес, аналізувати, робити висновки, проводити експеримент, грамотно оформляти результати дослідження, вчить підготувати захист проекту та презентацію роботи і найголовніше довести до кінця розпочату справу. Тому всі роботи вихованців ЖОЦЕНТУМ виконані на високому науковому рівні, вихованці мають відповідну теоретичну підготовку з базових дисциплін. Як наслідок цього наукові роботи вихованців ЖОЦЕНТУМ мають високі результати як на обласних етапах МАН, так і на Всеукраїнському рівні.

2012 рік 1. Янович Ольга Олегівна, учениця 11 кл. Житомирської

міської гуманітарної гімназії №23, член гуртка «Юні зоологи». Тема роботи «Біоценотичні зв’язки в системі «Гірчак-перлівницеві» в умовах загальної деградації прісноводних малакоценозів України». Педагогічний керівник: Адамович А.А., заступник директора ЖОЦЕНТУМ, Макарчук А.В., вчитель біології, вчитель вищої категорії Житомирської міської гуманітарної гімназії №23. Науковий керівник: Стадниченко А.П., доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри зоології ЖДУ ім. І. Франка. Результат - І місце в обласному етапі, І місце на Всеукраїнському етапі.

17

2. Демидова Маргарита Валентинівна, учениця 11 кл. Житомирської ЗОШ I-III ст. №30, член гуртка «Юні екологи». Тема роботи «Поширення і біологія розмноження грака (Corvus frugilegus) в р. Житомирі». Педагогічний керівник: Грищук Т. В., завідуюча інструктивно-методичним відділом ЖОЦЕНТУМ, Федоренко А.А., вчитель біології, вчитель вищої категорії, вчитель-методист Житомирської загальноосвітньої школи I-III ступенів №30. Науковий керівник: Мельниченко Р.К., кандидат біологічних наук, доцент ЖДУ ім. І. Франка. Результат - І місце в обласному етапі, ІІІ місце на Всеукраїнському етапі.

3. Подзюбанчук Ілля Олександрович, учень 11 кл. Житомирського екологічного ліцею №24, член гуртка «Юні медики». Тема роботи «Вплив інтенсивності розвитку планктонних водоростей у водосховищах на показники питної води». Педагогічний керівник: Шевчук С.І., керівник гуртків ЖОЦЕНТУМ. Науковий керівник: Аристархова Е.А., кандидат біологічних наук, доцент ЖНАЕУ. Результат - ІІ місце в обласному етапі.

2014 рік 1. Клименко Олександра Миколаївна, учениця 11 кл.

Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №19, член гуртка «Юні екологи». Тема роботи «Вивчення можливостей використання природних адсорбентів в конструкціях для очищення стічних вод в приватному секторі». Педагогічний керівник: Адамович А.А., заступник директора ЖОЦЕНТУМ, Ващук Є.В., вчитель біології та хімії загальноосвітньої школи I-III ступенів №19 м. Житомира. Науковий керівник: Кратюк А.Л., кандидат біологічних наук, доцент ЖНАЕУ. Результат - І місце в обласному етапі, учасник Всеукраїнського етапу.

2015 рік 1. Лохмачова Аліса Ігорівна, учениця 11 кл. загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст. №30 м. Житомира, член гуртка «Любителі домашніх тварин». Тема роботи «Консортивні зв’язки птахів дубових насаджень околиць м. Житомира». Педагогічний керівник: Адамович А.А., заступник директора ЖОЦЕНТУМ, Федоренко А. О., вчитель біології, вчитель-методист загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 м. Житомира. Науковий керівник: Климчук О.О., кандидат сільськогосподарських

18

наук, доцент ЖНАЕУ. Результат - І місце в обласному етапі, подана заявка для участі у Всеукраїнському етапі.

2. Залізко Поліна Валеріївна, учениця 10 кл. загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №19 м. Житомира, член гуртка «Любителі домашніх тварин». Тема роботи «Порівняння мотиваційно-ціннісного компоненту у структури особистості у дітей з різними видами обдарованості». Педагогічний керівник: Адамович А.А., заступник директора ЖОЦЕНТУМ, Ващук Є.В., вчитель біології та хімії загальноосвітньої школи I-III ступенів №19 м. Житомира. Науковий керівник: Антонова О.Є., професор, доктор педагогічних наук ЖДУ ім. І.Франка. Результат - ІІ місце в області.

Отже, можна зробити висновок, що пошукова робота в МАН – невичерпне джерело творчості, де нові методики і підходи до засвоєння обраного предмета відкривають нові горизонти науки і нові імена майбутніх вчених, політиків, підприємців [3].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Вербицький В.В. Формування практичного розуму

цілеспрямованого учня (з досвіду сталого розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти). - К.: Деміург, 2002. - 232 с.

2. Дослідницька робота школярів з біології: Навчально-методичний посібник / За аг. Ред.. к. б. н. С. П. Панченка, Л. В. Тихенко. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. - 368 с

3. Науково-методичний журнал «Біологія» .№28 (220). Жовтень 2008р. Ліновицька Г. А. МАН - крок у майбутнє.

4. Пустовіт Г. П., Тихенко Л. В. Позашкільна освіта: дидактичні основи методів навчально-виховної роботи: Монографія. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. - Кн. 2. - 272 с.

5. Житомирський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді : [Электронный ресурс] //Національний еколого-натуралістичний центр. URL: http://nenc.gov.ua/657.html. (Дата звертання: 31.08.2014).

6. Пронюк Н.П. Організація роботи Малої академії наук / Рідна школа - №6 – 2000. – с.72-73.

19

РАБОТА ПО ФОРМИРОВАНИЮ ТВОРЧЕСКОГО ПЕДАГОГА – ОСНОВА РАЗВИТИЯ ТВОРЧЕСКОЙ

АКТИВНОСТИ ВОСПИТАННИКОВ

Надежда Павловна Александрова

Донецкий областной эколого-натуралистический центр

« Педагог!...Его образ живет в сердцерядом с самыми дорогими нам образами матери и отца, а иногда в этом сердце занимают первое место.» Сергей Михалков

Происходящие в настоящее время изменения в общественной жизни требуют развития новых способов образования, педагогических технологий, имеющих дело с индивидуальным развитием личности, творческой инициативой, навыка самостоятельного продвижения в информационных полях, формирования у обучающихся универсального умения ставить и решать задачи для разрешения возникающих проблем - профессиональной деятельности, самоопределения в повседневной жизни. Поэтому своей основной задачей мы считаем: помощь педагогу в подготовке творческого воспитанника, умеющего: - гибко адаптироваться в меняющихся жизненных ситуациях, уметь самостоятельно приобретать необходимые знания, умело применять их на практике; - грамотно работать с информацией, делать необходимые обобщения, выводы, устанавливать закономерности, анализировать; - самостоятельно критически мыслить, уметь видеть возникающие проблемы, быть способным выдвигать новые идеи, творчески мыслить; - самостоятельно работать над развитием собственной нравственности, интеллекта, культурного уровня;

20

- быть коммуникабельным, контактным в различных социальных группах, уметь работать сообща в разных областях, легко выходить из любых конфликтных ситуациях. Т.е. работать над развитием научно-познавательной активности учащихся, занимающихся в кружках эколого-натуралистического центра. Прежде всего мы определились с педагогическими технологиями, способствующими развитию познавательной активности наших воспитанников. Это и интерактивное обучение, и использование информаци онно-компьютерных технологий, и применение методики ТРИЗ (технология решения изобретательских задач), но прежде всего – это подготовка творческого педагога – руководителя кружка или творческого объедиения. И в этом, как нам кажется, и состоит новизна нашей работы - ибо только творческая личность может воспитать творческую личность. Методическое объединение руководителей кружков и творческих объединений, работающее в нашем центре, ориентирует коллег на развитие творческих способностей воспитанников, что в свою очередь дает возможность вовремя увидеть, разглядеть способности ребенка, обратить на них внимание и понять, какие способности нуждаются в поддержке и развитии, помочь в профессиональном самоопределении. Создаваемая при этом каждым педагогом своя система работы по развитию творческих способностей учащихся, ориентирует их на проявление интереса к самостоятельной интеллектуальной деятельности, потребность в собственных исследованиях процессов и явлений, стремление к доказательности решаемых задач, упорство в достижении интеллектуальных умений, потребность в активной творческой деятельности. Большое значение для формирования интереса к участию в творческой интеллектуальной деятельности учащихся имеет демонстрация примера людей, которые сумели проявить себя, достигли определенных результатов в творческой интеллектуальной деятельности. Именно поэтому в нашем регионе так популярны заочные ( для всех желающих учащихся) и очные (для кружковцев) конференции, посвященные жизни и

21

деятельности выдающихся ученых, исследователей, экспериментаторов – Д.И. Менделеева, М.В. Ломоносова Н.И. Вавилова, В.И.Граффа и др.Популярны и проблемные занятия, и занятия-игры, - экскурсии, - дискуссии, - исследования, -путешествия, - творческие отчеты, -проекты,- экспедиции. Что же касается работы с педагогами, то тема МО: «От компетентностного педагога к компетентностному ученику» выбрана не случайно – она призвана решить следующие задачи: - формировать у педагогов навыки проектно-исследовательской деятельности, - развивать навыки информационно-коммуникативной деятельности, - обобщить и представить имеющегося педагогического опыта через проведение открытых уроков, мероприятий, участие в семинарах, взаимопосещение уроков, участие в конкурсах педагогического мастерства, - создать методическую копилку МО, - продолжить работу по созданию портфолио учителя, - освоить и внедрить в педагогическую практику современные здоровьесберегающие педагогические технологии, в том числе информационно-коммуникационные, интенсифицирующие процесс обучения. Цели воспитания творческого педагога были посвящены и проведенные семинары: - «Профессиональный стандарт руководителя творческого объединения»; - « Технология проблемного обучения»; - «Праздник успеха» - семинар по профилактике профессионального выгорания; - «Управление творчеством воспитанника на основе диагностики». С целью решения поставленной задачи, мы проводим тренинги: « От мечты к успеху», « Чудеса своими руками»; круглые столы: « Если ты-мастер – мастера создай», « Слагаемые мастерства»; на себе апробируем и совнршенствуем инновационные технологии. Педагоги нашего центра уверены, что в творческой деятельности решаются поисково-творческие задачи с целью развития способностей ребенка. Поэтому, если в процессе учебной деятельности формируется умение учиться, то в рамках

22

творческой деятельности ( на занятиях кружка) формируется общая способность искать и находить новые решения, необычные способы достижения требуемого результата, новые подходы к рассмотрению предлагаемой ситуации. Главная цель развития творческих способностей - воспитание подлинно творческой свободной личности. И для решения этой цели мы определили следующие задачи: — формировать у детей способности самостоятельно мыслить, добывать и применять знания; — развивать познавательную, исследовательскую и творческую деятельность; — находить нестандартные решения любых возникающих проблем; — воспитывать интерес к участию в творческой деятельности. И как результат развития научно-познавательной активности наших воспитанников – призовые места на Всеукраинских конкурсах: « Юный зоолог», «Юный селекционер-генетик», « Энергия и среда», « Юный дослиднык» и др. Таким образом подготовка творческого педагога способствует осуществлению процесса формирования научно-познавательной активности подростков в рамках внешкольного образования еколого-натуралистического направления должно стать основой для осознанного выбора учащимися, под руководством педагога, продуктивного варианта самостоятельной научно-познавательной деятельности, обеспечивающей развитие общих интеллектуальных, коммуникативных и практических компетенций, позволяющих разрабатывать процедуры решения широкого спектра возникающих проблем и решению вопросов профессиональной ориентации воспитанников. ЛИТЕРАТУРА 1. Зебзеева В.А. Теория и методика экологического образования детей. М.Т.Ц.Сфера, 2009. 2. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе: Учеб. пособие для студентов пед. Институтов. – М.: Просвещение, 1999. 3. Щукина Г.И. Педагогические проблеми формирования познавательных интересов учащихся - М., Педагогіка, 1988.

23

4. Шамова Т. И. Активизация учения школьников. - М.: Педагогика, 1998.

РОЛЬ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ

ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ

Леся Миколаївна Бондар Наталія Федорівна Власик

Комунальний заклад ,,Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради

Екологічна освіта та виховання спрямовані на формування особистості, яка у повсякденному житті дотримуватиметься норм екологічно грамотної поведінки та підтримуватиме практичні дії державних установ та приватних осіб щодо захисту довкілля. Виховання почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, бережливого ставлення до навколишнього середовища, розширення екологічних знань, культури повинні стати рисою характеру кожної людини і це повинно закладатись у якісно новому, цілісному підході до виховання особистості в єдиному процесі безперервної освіти.

Екологічна освіта має бути безперервною і охоплює екологічне виховання та навчання від дошкільного віку, екологічної підготовки в школі, а також вивчення екології на охорони довкілля в закладах освіти І, II, III та IV рівня акредитації.

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті першочерговими завданнями є формування у дітей і молоді цілісної наукової картини світу, сучасного світогляду, творчих здібностей і здатності до самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; підготовка людей високої освіченості і моралі, здатних до творчої праці; створення необхідних умов для розвитку обдарованих дітей; екологічне виховання.

Виховання у людей дбайливого ставлення до природи має починатись з дитячих років - найбільш активного періоду формування світогляду людини, характеру, звичок, ставлення до навколишнього світу. Таке ставлення формуватиметься, якщо поєднувати інтелектуальну та практичну діяльність молоді,

24

прищеплюючи їй уміння виконувати певну практичну роботу з вивчення, збереження та відтворення конкретних природних об'єктів.

Важливу роль у формуванні екологічної освіти належить позашкільним навчальним закладам, які плідно співпрацюють як зі шкільними закладами, так і з громадськими екологічними організаціями. Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.  

Комунальний заклад „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради — позашкільний навчальний заклад еколого-натуралістичного напрямку роботи, складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формує вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації, інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдаровань та стану здоров’я вихованців, учнів і слухачів. 

Соціальні, політичні, економічні проблеми сучасності породжують великі труднощі у вихованні підростаючого покоління. У дітей та молоді спостерігається відсутність потреби у здоровому способі життя, інтересу до праці та будь-якої корисної діяльності, низький рівень інтелектуального та духовного розвитку, прогресують психічні захворювання, шкідливі звички, агресія та жорстокість. Максимально обмежити негативний вплив на дитину, формування ціннісних ставлень до природи, до праці, забезпечення умов для розвитку творчої особистості та її самореалізації – головна мета діяльності комунального закладу ,,Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради.

Педагогічний колектив реалізує основні завдання профільного позашкільного закладу еколого-натуралістичного спрямування, а саме: забезпечує надання основ екологічної освіти

25

та виховання, створює належні умови для самовизначення, саморозвитку та самореалізації вихованців засобами еколого-натуралістичної діяльності. Свобода і можливість вибору занять позитивно впливають на здатність дитини до організації подальшого життя, допомагають у базовій професійній підготовці.

Станція юних натуралістів дає змогу дітям задовольняти потреби в якісній екологічній освіті в змістовному дозвіллі. Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно, потрібно негайно розвивати їх пізнавальні можливості та творчі здібності.

Щоб керувати процесом формування і розвитку здібностей учнів, треба знати актуальні і потенціальні їх рівні. Водночас виникає проблема: якими повинні бути умови середовища, щоб кожен школяр міг розвинути свої творчі нахили й перетворити їх у творчі досягнення. Високий рівень успішності не завжди поєднується з високим рівнем творчої обдарованості. У зв’язку з цим потрібно намагатися створити сприятливі умови для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності. Позашкільний заклад дає таку можливість. 

Нині важливу роль у розвитку пізнавальних інтересів учнів відіграють інтерактивні технології навчання. Важливо створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове.

Досягти цього можна за умови постійної активної взаємодії керівника гуртків та учнів, що дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивність навчання передбачає активізацію навчальних можливостей учня під час навчання замість переказування готової інформації. Заняття, на яких використовуються інтерактивні технології, дають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, навички і зразки поведінки. Вони захоплюють учнів, пробуджують учнівський інтерес, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість вихованців значною мірою залежить від умінь і стилю роботи вчителя.

26

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури гурткового заняття. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:

1. Мотивація. 2. Оголошення, представлення теми та очікуваних

навчальних результатів. 3. Надання необхідної інформації. 4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття. 5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів заняттяю Під час проведення заняття застосовують парну і групову

роботу (в малих та великих групах). Це спонукає учнів висловлювати свої думки, формує вміння переконувати, вести дискусію.

Педагог виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей, створює атмосферу співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя учнівського колективу, а також значної кількості часу для підготовки, як учнів, так і педагога.

Варто починати з поступового використання цих технологій. Краще старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені „ігри”. Спочатку слід використовувати прості інтерактивні технології: роботу в парах, малих групах, мозковий штурм, акваріум тощо. Коли у керівника гуртків і у вихованців з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не забиратиме багато часу.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в гуртку, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій ми пропонуємо:

27

- дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; - відібрати для заняття такі інтерактивні вправи, які б дали учням „ключ" до засвоєння тем; - під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони виконували його серйозно; - на одному занятті можна використовувати одну (максимум - дві) інтерактивні вправи, а не цілий калейдоскоп.

В комунальному закладі „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради в організації навчання діє принцип поступовості, від найнижчого (початковий) до найвищого рівнів. Тобто, здобуті знання та навички в гуртках початкового рівня можна використовувати на заняттях в гуртках основного, а потім, аналогічно, і вищого рівня. Не можна сказати, що один із рівнів навчання є визначальним чи головним у формуванні особистості дитини, виявленні її здібностей. Кожен рівень є важливою складовою формування розумного, вихованого, цілеспрямованого вихованця, починаючи від початкового і закінчуючи вищим.

Гуртки початкового рівня навчання враховують творчу потребу дітей через дві площини навчання: ігрову діяльність та пробудженні та розвитку інтересу до пізнання.

Отримані знання, вміння та навички в гуртках основного рівня можна застосовувати на за заняттях основного рівня. Третій (вищий) рівень охоплює учнів, слухачів, які на попередніх етапах допрофесійної позашкільної освіти уже самовизначились у подальшому допрофесійному навчанні і у відповідності із своїми нахилами і потребами зорієнтуватися на певні професії. Вищий рівень навчання формує перехід від практичної роботи цілеспрямованих учнів до аналізу і узагальнень, а також передбачає:

- дотримання принципу науковості, системності дослідництва та принципу зв’язку навчання з життям;

- наукові товариства, клубні об’єднання, які сприяють розвитку здібностей, формуванню особистості;

- використання інноваційних технологій, проведення моніторингових досліджень;

- надання учням можливості самостійно проводити науково-дослідницькі роботи і захищати їх на практиці.

28

Методи продуктивного навчання кардинально відрізняються від традиційних, оскільки в їх основі лежать заняття студійного та індивідуального типів на основі особистих інтересів.

Одним із часто використовуваних інтерактивних способів навчання в останній час є метод проектів. Здобуття позитивного результату навчання може бути досягнуте за рахунок проектування процесу освіти. При створенні проектної моделі по формуванню розвиваючого середовища для учнів, саме педагогом задаються форми і умови дослідницької діяльності. В основі методу проектів є його практична спрямованість на результат, який обов’язково має бути таким, щоб можна було побачити, осмислити, реально застосувати на практиці.

Отже, метою позашкільних закладів є не лише надання вихованцям певної суми знань, але й розвиток їхнього інтелекту і творчих здібностей, необхідних для майбутніх фахівців, сприяння духовному самовдосконаленню вихованців, професійній орієнтації та підготовці до практичної діяльності. Для ефективного навчання важливі всі рівні пізнання та види і типи дидактичних форм і методів навчання. Головне, щоб вони давали задоволення від процесу навчання вихованцям і приносили результат. Список літератури: 1. Вербицький В. В. Формування практичного розуму цілеспрямованого учня (з досвіду сталого розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти). – К.: Деміур. 2001. – 304 с. 2. Вербицький В.В. Формування практичного розуму цілеспрямованого учня (з досвіду сталого розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти)– К.: Деміур, 2002. – 230с. 3. Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи. Збірник наукових праць. – Вип. 3. – К.: Знання, 2000. – 519 с. 4. Марушевський Г.Б., Мельничук В.П. Збереження біорізноманіття і створення екомережі: Інформаційний довідник. – К., 2008.-168с.

29

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ У ПРОФІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНО-

ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОРІ Наталія Миколаївна Гайкова

Комунальний заклад Сумської обласної ради – обласний

центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю

Суспільство на сучасному етапі розвитку потребує високоосвічених, творчих особистостей, здатних застосовувати і вдосконалювати свої знання в процесі діяльності, виконувати соціальні ролі, вміти здійснювати вибір, адекватно оцінюючи своє місце у суспільстві. Тому формувати у підростаючого покоління екологічну компетентність нині важливіше, ніж відтворювати знищені або зруйновані компоненти природних комплексів. «Спостерігаючи явища та картини природи, дитина оволодіває формами й процесами мислення, збагачується поняттями, кожне з яких сповнюється реальним змістом причинно-наслідкових зв’язків, помічених гострим зором допитливого спостерігача» – писав видатний український педагог-гуманіст Василь Сухомлинський [2].

Отже, перед закладами освіти постають завдання спрямувати навчально-виховний процес на посилення його практичної спрямованості, засвоєння підростаючим поколінням системи компетентностей, яких вимагає сучасне суспільство. Формування у вихованців дослідницьких компетентностей значною мірою зумовлюється характером і результативністю їх навчально-творчої діяльності в учнівських об’єднаннях, де створено відповідні психолого-педагогічні, матеріально-технічні та організаційно-технологічні умови.

Вимогам сучасності відповідають активні форми навчання – пошукові, дослідницькі, проективні, які включають моніторинг явищ природи, обробку отриманих даних і використання їх у навчальному процесі. При вивченні біологічних дисциплін варто вносити елементи дослідницької та практичної роботи, а отримані знання можуть бути використані в оформленні екологічних стежок, при проведенні екскурсій; участі у практичних

30

природоохоронних заходах; учнівських конференціях, конкурсних заходах. Однією з найбільш ефективних форм організації дослідницької роботи у позанавчальний час є діяльність профільних навчально-оздоровчих таборів.

Основними завданнями навчально-оздоровчої роботи в таборі є: - органічне поєднання навчально-творчої, дозвіллєвої та

оздоровчої діяльності вихованців; - формування екологічної компетентності вихованців

(діяльнісний компонент); - розширення досвіду практичної пошуково-дослідницької та

природоохоронної діяльності вихованців. В умовах функціонування профільного навчально-

оздоровчого табору серед основних вимог до організації пошуково-дослідницької діяльності слід виокремити такі: виникнення у вихованців потреби в набутті нових знань про навколишній світ; спонукання вихованців до формулювання нових ідей та уявлень, висунення власних пропозицій, альтернативних пояснень; надання вихованцям можливості досліджувати власні пропозиції у комфортних умовах, обговорювати їх у малих групах, застосовувати нові уявлення до широкого кола явищ, ситуацій з метою оцінювання їх прикладного значення; заохочення та розвиток критичного мислення вихованців [4].

При плануванні практичної природоохоронної, дослідницької роботи, суспільно-корисної праці слід ураховувати отримані знання та рівень сформованості вмінь і навичок юннатів під час занять у творчих учнівських об’єднаннях, вимоги навчально-виховних програм гуртків щодо проведення літніх фенологічних спостережень, природоохоронних, моніторингових заходів; фахову підготовку педагогічного складу, наявність необхідної літератури, інвентарю, приладів тощо.

З метою обміну досвідом, генерування нових ідей, щорічно для педагогів, які залучаються до роботи у профільному таборі, варто проводити семінари - практикуми. Програмами цих заходів передбачити творчі зустрічі з науково-педагогічними працівниками, представниками громадських екологічних організацій; ознайомлення з методиками планування дослідницької роботи з дітьми у профільному оздоровчому таборі,

31

організації колективних творчих справ, самоврядування, інноваційними технологіями виховної роботи; проведення стажувань, майстер-класів з питань використання інтерактивних, здоров’язбережувальних технологій тощо [1, 3].

Дослідження, спостереження в природі, практична природоохоронна робота має різне спрямування і різні форми реалізації. У роботі табору використовуються короткотривалі гурткові заняття, тематичні або комплексні екскурсії, заняття екологічного відеолекторію, трудові акції, ігри, вікторини, конкурси малюнків і плакатів, практична природоохоронна робота в рамках акцій, операцій, конкурсів еколого-натуралістичного спрямування тощо.

Під час проведення екскурсій, експедицій, занять у «зелених аудиторіях» юннати отримують конкретні знання про різноманітні види рослин і тварин, явища і взаємопов’язані між собою компоненти живої природи, засвоюють навички поведінки в довкіллі, оволодівають методиками польових досліджень. Вони набувають досвід власної творчої діяльності з екології, розв’язання творчих завдань, здатності виявляти творчу ініціативу, що значною мірою сприяє формуванню ціннісних компетентностей особистості. За наслідками роботи у природних умовах створюються та презентуються саморобні наочні посібники: тематичні колекції, гербарії, постери, стінні газети, листівки тощо. Навчально-виховні можливості «аудиторій під відкритим небом» значно зростають у літній період, бо саме в цей час різноманітність рослинного й тваринного світу представлена найповніше.

Дослідницька робота в таборі також проводиться в теплиці, парниках, у відділках навчально-дослідної земельної ділянки, у квітково-декоративному комплексі. Тематика дослідів передбачає вивчення ефективних способів вегетативного розмноження, впливу абіотичних чинників на ріст та розвиток рослин різних екологічних груп, сортовивчення тощо.

У підсумку таких видів активної навчально-творчої діяльності відбувається формування й розвиток складових дослідницької компетентності, що у подальшому житті вихованця забезпечить здійснення ним природо-відповідної діяльності:

32

- пізнавальної: поглиблення загальних та спеціальних знань з різних галузей біології та екології; усвідомлення закономірних зв’язків і відносин, факторів явищ, що спостерігаються; формування системи знань з основ дослідницької діяльності з обраних напрямів, здатності до швидкого осмислення та ефективного застосування досвіду інших; - практичної: уміння та навички дослідницької діяльності з обраних напрямів, творчої взаємодії в дослідницькій групі, самостійної навчально-дослідницької діяльності; уміння доцільного використання спеціального обладнання, презентації матеріалів та результатів дослідження; - творчої: збагачення досвіду навчально-дослідницької колективної та індивідуальної діяльності, взаємодії у системі «людина - природа»; розвиток особистісних характеристик (гнучкість мислення, чітко визначена власна позиція, бачення перспектив діяльності, здатність до самоорганізації та самоконтролю, емоційне ставлення до обраної навчально-творчої діяльності); - соціальної: уміння та навички спілкування (обговорення, ведення дискусії); лідерської діяльності (уміння визначати завдання колективної діяльності, її планування; коректність у взаємостосунках, ефективність у вирішенні конфліктів тощо); формування основ культури наукового дослідження; готовність до застосування матеріалів та результатів дослідження для здійснення соціально важливих справ (виконання замовлень наукових організацій, практична природоохоронна та валеологічна діяльність тощо). Список літератури 1. Тихенко Л.В., Бабич В.Г., Доценко Т.М. І знову літо! Організація літніх оздоровчих таборів та навчання дітей – лідерів: Методичний посібник. – Біла Церква, 2009. 2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти томах. – К.: Рад. школа. – 1976-1977. – Т. 1-5. 3. Організація та проведення екологічних таборів: Методичні рекомендації. – Суми, 2002. – 40 с.

33

4. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в процесі пошуково-дослідницької діяльності в позашкільному навчально-виховному просторі: компетентнісний підхід, еколого-натуралістичний аспект: методичний посібник/ упоряд.: Л.М. Бондар, Н.В. Перепелиця, Н.Ю. Сидоренко; за заг. ред. Л.В. Тихенко; – Суми: Університетська книга, 2010. – 608 с.

ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Олена Володимирівна Григор’єва

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

Першочергове значення екологічної науки для виживання людства незаперечне. Проте, глибоке наукове усвідомлення та практичне застосування екологічних знань кожним членом суспільства ще дуже далеке від потреб сталого розвитку. Серед усіх суспільних інститутів саме освіта несе найбільшу відповідальність за екологічну освіту та виховання усіх верств населення. Прищепити екологічний світогляд та образ дій – от одна з провідних цілей сучасної освіти.

Українська освіта сьогодні переживає кризу парадигми. На запитання «Що є вашою метою в школі?» вчителі дружно відповідають «Навчити, передати знання». Проте, найпростіші розмірковування над швидкістю розвитку сучасної науки, результатами науково-технічного прогресу, швидкістю глобальних змін в суспільствах усіх країн світу, і перед усім України спричиняє розуміння хибності такої мети, яка вже багато десятиліть є незмінною для українського вчителя. Цілі та завдання сучасної освіти мають постійно змінюватись, вдосконалюватись відповідно до об’єктивного розвитку суспільства, науки, техніки і навіть створювати випереджальні умови для загального прогресу людства. До цілей сучасної освіти на наш погляд може входити створення умов для формування здорової (психологічно, фізично та соціально) особистості, здатної забезпечити виживання та постійний розвиток людства. Шляхи та методи такого виживання,

34

а також принципи функціонування здорової особистості лежать в основі екологічної науки.

Отже, метою нашої роботи є розкриття виховного потенціалу екологічної освіти.

За визначенням «екологія» - це наука про взаємодію живих організмів між собою та навколишнім середовищем, а також про особливості структури та функціонування надорганізменних систем за дії природних та антропогенних факторів.

У цьому визначенні містяться усі елементи потрібні сучасній людині для особистісного становлення та розвитку: - побудова системи власної освіти з метою формування цілісної картини світу; - розуміння суспільних відносин як основи для виживання та розвитку; - принципи функціонування екосистем, внутрішні та зовнішні фактори впливу; - адаптація до середовища, як основа для розвитку соціальної адаптації та пошуку власного місця в суспільстві; - здійснення свого життя на принципах природо-відповідності; - етики та естетики зовнішнього та внутрішнього світу; - загальних закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків, незворотності та невідворотності наслідків кожної дії та вчинку.

Основою виховної діяльності як в родині так і в освітній установі повинна бути визнана суб’єктність дитини у цьому процесі. Нажаль, положення сучасної педагогічної науки дуже повільно стають частиною практичної діяльності вчителя. Пояснення положення про суб’єктність дитини в процесі виховання викликають опір та відкидання з боку педагогів, адже це спричиняє практично повний переворот у свідомості вчителя. Прийняття цього факту змінює задачу педагога зі здійснення впливу щодо формування особистості та поведінки дитини на формування умов розвитку особистості, спонукання дитини до вибору найбільш здорових цінностей, шляхів та методів досягнення цілей, поведінки загалом. Незважаючи на малу ефективність традиційних стереотипних форм виховання, прийнятих у нашому суспільстві, ми не готові змінювати себе. У цих умовах годі прагнути змінити інших.

35

В опитуваннях вчителі Чернівецької області найефективнішими методами виховання називають бесіду та пояснення. Приклад значущого дорослого та власний досвід значно рідше зустрічаються у відповідях на запитання анкет. Проте, реальна ситуація є протилежною.

Приклад як найефективніший виховний фактор заслуговує окремого дослідження. У нашій роботі важливим є розуміння великого значення створення дослідного майданчика для отримання життєвого досвіду дитиною у безпечному середовищі навчального закладу. У просторі, який створюється педагогами, дитина повинна мати можливість перевірити себе, свої можливості, задатки, схильності, розпочати формування здібностей, відпрацювати різні соціальні ролі та позиції, випробувати свій характер, обрати найадаптивніші форми та методи поведінки, сформувати ціннісні орієнтації та оцінити можливості їх реалізації, опанувати гендерні ролі та навчитися правил взаємодії осіб різних статей.

Створення такого середовища має бути свідомим. Воно має бути цілісним, узгодженим, компенсуючим, достатнім, природним, буферизуючим, усвідомленим, приймаючим, природовідповідним, моделюючим життя у повному обсязі.

Отже, виховання не може бути відірваним від навчання, передачі знань, а навпаки, засновуватись на ньому та витікати з нього. Саме знання про закони існування Всесвіту мають стати основою для побудови здорової особистості.

Важливо розуміти, що визначально важливим є спосіб побудови наукової картини світу. Розірвані, фрагментарні, односторонні знання не здатні стати підмурком формування здорової особистості. Не бачачи загальної картини світу у всіх його взаємозв’язках геніальний фізик може створювати зброю. Дуже важливо показати дитині зв’язок природничих та гуманітарних наук, етичної та естетичної складової світу, духовних та матеріальних принципів організації суспільного життя та окремої людини. На нашу думку екологічна освіти має найбільший потенціал у створенні такого виховного середовища.

Відповідно до свого визначення екологія має найбільші потужності для формування міжпредметних зв’язків, що дає можливість послідовно формувати цілісний погляд на

36

функціонування Всесвіту. Екологічні підходи найширше використовують принципи взаємозв’язку та причинно-наслідкових зв’язків усіх явищ природи, суспільства та особистості. В просторі сучасної екології формується усе більше межевих наукових галузей: екологія свідомості, екологія пізнання, екологія стосунків, економічна екологія тощо.

Природоохоронна діяльність, до якої із задоволенням залучаються діти, дає наочний приклад функціонування законів природи та антропогенного впливу, відчуття особистої належності до природи, дає можливість на власному досвіді зрозуміти закони життя.

Отже, екологічна освіта має великий виховний потенціал. Упровадження принципів екологічної освіти у виховання дітей в освітніх закладах потребує уваги науковців та педагогів-практиків. Достатній та ефективний спосіб системної екологізації навчально-виховного процесу потребує експериментальної розробки та апробації.

Використана література 1. Федоряк М. М. Основи екології / М. М. Федряк, Г.

Г. Москалик. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – С.9. 2. Григор’єва О. В. Проектування управління

навчальним закладом за принципами екологічної освіти // Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області: матеріали регіональної наук.-практ. конф. (Чернівці, 22 березня 2012 р.) – С. 119-124. – Режим доступа: http://ippobuk.cv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=33:2012-12-28-08-39-54&catid=202:2012-12-28-08-31-57&Itemid=261 (19.02.2013). – Назва з екрана.

3. Іванченко А. В. Екологічна освіта – важливий чинник формування особистості старшокласника // Режим доступа: http://studentam.net.ua/content/view/7322/97/(9.04.2015). – Назва з екрана.

37

ЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ НАУКОВО ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Дьяченко Валентина Вікторівна

Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної

освіти та виховання, еколого-натуралістичний підрозділ. Педагогічний колектив еколого-натуралістичного

підрозділу Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання працює над створенням системи пошуку та організації роботи з творчо обдарованою молоддю, починаючи з початкових класів. Цьому сприяє як вивчення досвіду організації роботи творчих об'єднань підрозділу та позашкільних закладів освіти області, так і організація та проведення інтелектуальних масових заходів зі школярами області.

Вивчено цікавий досвід організації навчально-виховного процесу керівника гуртків Будинку дитячої творчості Татарбунарського району Пахольчук О. С. Вона працює за розробленою нею навчальною програмою «Перші уроки з метеорології» (учні 3-4 класів). До програми керівник гуртків підготувала та використовує у роботі навчально-методичний комплект, який є методичним забезпеченням навчально-виховного процесу гуртка. До нього входять: навчальна програма, навчальні посібники для учнів «Абетка синоптика», «Метеорологічні прилади – помічники людини» та зошитів для учнів гуртка; програма літньої навчально-польової практики, «Щоденник літньої польової практики» та «Робочі картки до практичних робіт» для проведення практичних робіт під час літньої навчально-польової практики; програма виховної роботи гуртків «Нове покоління»; література для учнів та матеріали щодо організації роботи з батьківською громадою. Така система роботи керівника гуртків, що повністю забезпечує навчально-виховний процес, його завершення - літня навчально-польова практика з захистом дослідницьких робіт, дає змогу педагогу разом зі своїми гуртківцями щорічно показувати кращі результати роботи під час участі у інтелектуальних заходах. Юні метеорологи кожного року беруть участь та посідають призові місця в обласному етапі

38

Всеукраїнського конкурсу дослідницько-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник».

Навчально-польові практики являються популярною формою роботи в Одеській області вже протягом 30 років, але для юннатів молодшого шкільного віку вони проводяться тільки протягом останніх 10 років. Юннати гуртка «Екологічний буквар «Веселка» (керівник Дьяченко В.В.), учні 1-3 класів починаючи з першого року навчання беруть участь у навчально-польових практиках, вивчають природу не тільки рідного краю, а й України. Навчально-польові практики проводились в Одеській області, на Бойківщині, у національному природному парку «Сколівські бескиди», у національному природному парку «Гуцульщина», на заповідних територіях Криму. Організація навчально-польових практик дає можливість учням великих міст не тільки познайомитись, а й вивчити різноманіття біоценозів України, зустрілись з науковцями, познайомились з роботою наукових лабораторій та залучитись до дослідницької роботи.

Завдяки творчій співпраці педагогічного колективу Ізмаїльської СЮН з Одеським зоопарком у 1997 році створено міні зоопарк. Юннати всіх гуртків станції знаходять цікаві напрями дослідницької роботи, проводять систематичні спостереження за життям та поведінкою та доглядають за 60 видами тварин (біля 300 голів). База міні-зоопарку використовується для проведення занять та написання науково-дослідних робіт юннатами, учнями-членами МАН міста, організації пізнавальних, виховних та оглядових екскурсій для усіх бажаючих, жителів, гостей міста й ближчих районів.

У Центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді міста Іллічівська створено Музей живої природи у 2004 році. Робота музею спрямована по напрямках: екологічний, природоохоронний, науково-дослідний, профорієнтаційний, культурно-просвітницький. До його складу увійшли: міні зоопарк, акваріумна та зимовий сад. Музей є базою для проведення екскурсій та тематичних занять для гуртківців та школярів міста.

На базі музею проводяться досліди, лабораторні та практичні заняття, за зоологотваринницьким та генетико-селекційний напрямами. Юннати вчаться вести щоденники спостережень та готують дослідницькі роботи, які щорічно

39

представляються на обласний конкурс-захист наукових робіт «Молодь досліджує світ».

Керівники гуртків Одеського ЕНЦ «Афаліна» навчають вихованців догляду за тваринами, які живуть у одному з кращих куточків живої природи. Спілкування та систематичний догляд за тваринами і рослинами, проведення спостережень і дослідів привчають дітей до самостійності, підвищують відповідальність, прищеплюють любов до природи. За допомогою використання натуральних об’єктів куточку живої природи гуртківці ЕНЦ «Афаліна» навчаються проводити елементарні досліди, експерименти, навчаються виявляти взаємовплив компонентів природи, робити висновки, спостерігати за поведінкою тварин.

У рамках роботи ЕНЦ «Афаліна» багато років проводиться «Ековсеобуч». Ця робота розрахована на охоплення великої кількості дітей різних вікових категорій. Основними завданнями «Ековсеобуча» є створення системи пошуку зацікавлених дітей та залучення їх до особистістно значущих соціокультурних цінностей, потреб, якими не забезпечує система базової освіти.

Педагоги позашкільних закладів освіти Одеської області протягом багатьох років широко використовують мережу Інтернет у пропаганді еколого-натуралістичної позашкільної освіти. Так, у 2005 році запрацював сайт еколого-натуралістичного підрозділу Одеського обласного гуманітарного Центру, на якому було розміщено декілька сторінок цікавих учням: «Запрошуємо до нас» – учні та їх батьки можуть познайомитись з розкладом занять та відповісти на питання батьків; «Екологічні акції та свята» – у яких заходах у поточному році можуть взяти участь учні; «Майбутнім науковцям» – інформація щодо участі школярів у конкурсах МАН України, «Юний дослідник» та «Молодь досліджує світ» (обласний етап всеукраїнських інтелектуальних конкурсів); «Спробуй свої сили» - вікторина «Таємниці Чорного моря»; «Бібліотека юнната» та «Корисні сайти».

З 2009 року працює сайт КПНЗ «Одеській ЕНЦ «Афаліна», а з 2012 року створені сторінки центру в соціальній мережі «ВКонтакте». Для вихованців гуртків «Юні акваріумісти» «Одеського ЕНЦ «Афаліна» була створена група https://vk.com/club_fishka. В цій групі представлена найактуальніша інформація для дітей: розклад занять, контакти

40

керівників, заплановані заходи, інформація щодо проведених заходів, бібліотека та фотоальбом. Для популяризації діяльності гуртків «Юні акваріумісти», новинна стрічка групи синхронізована з сайтом КПНЗ ОЕНЦ «Афаліна».

Сторінка клубу інтелектуальних ігор «МАГИСТР» ЕНЦ «Афаліна», містить розклад роботи клубу, інформацію щодо запланованих та проведених заходів.

На початку 2014-2015 навчального року в КПНЗ ОЕНЦ «Афаліна» запустився новий проект «Екоклас», який схожий на факультатив еколого-натуралістичної спрямованості в рамках гуртків для екологічного активу шкіл Суворовського району. Першими учасниками стали учні ОНВК № 49 і ОСШ №40. Цей проект має публічну сторінку https://vk.com/eco_class. На ній, крім подібної актуальної інформації описаної раніше, розміщується соціальний паспорт учасників проекту, завдання для участі в різних конкурсах, рекомендації щодо участі, рекомендована література і посилання на ресурси. Публічна сторінка дозволила додати елемент дистанційного навчання. У гуртківців з'явилася можливість отримувати консультацію, обмінюватися думками, коригувати свої рішення в режимі групових повідомлень офф-лайн та он-лайн. Команда «Перлина» в цьому режимі виграла заочний етап Всеукраїнського конкурсу «Турнір юних натуралістів» та посіла ІІ місце на очному конкурсі.

Починаючи з 2011 року еколого-натуралістичний підрозділ розпочав співпрацю з доцентом кафедри ботаніки Одеського національного університету Немерцаловим В.В. Протягом 2011-2012 навчального року творчо перероблено програму гуртка «Юний науковець» за для включення до неї елементів дистанційної освіти. Набір слухачів до гуртка проводиться як безпосередньо через заклади освіти так і через відкриту групу в соціальній мережі «ВКонтакті» (http://vk.com/) та «Фейсбук». У групі, у реальному часі відбувається розміщення текстових матеріалів лекційних та практичних занять, у вигляді електронних текстів, відео-матеріалів, аудіоматеріалів, схем та таблиць. У ході роботи було проаналізовано та додано до ресурсної бази групи (http://vk.com/club59586132) різноманітні технічні засоби дистанційного навчання: відео-уроки (http://interneturok.ru/ua), інтерактивні підручники (http://www.ebio.ru/), навчальні екологічні

41

ігри, дистанційні лабораторії (на зразок дистанційної лабораторії МАН). У межах роботи гуртка регулярно проводяться очно-дистанційні відео та аудіо конференції за допомогою безкоштовної програми Скайп (Skype) та можливостей соціальної мережі «ВКонткті».

Алгоритм проведення занять складається з теоретичних, практичних, дистанційних практичних та індивідуальних консультацій. Особливістю навчального процесу навчальної програми є використання Інтернет комунікації для активізації пізнавального інтересу вихованців до дослідницької діяльності у сфері природничих наук. Так учням надаються завдання, через участь у веб-форумі, скап-конференціях, або конференціях гул плюс. Слухачі гуртка «Юний науковець» беруть участь у інтерактивному обговорюванні та взаємооцінці робіт, виступаючи опонентами і рецензентами дослідницьких проектів своїх колег по гуртку.

Щорічно слухачі гуртка «Юний науковець з елементами дистанційного навчання» беруть участь у профільних інтелектуальних конкурсах, де займають призові місця. Підсумком роботи гуртка у очно-дистанційному режимі у 2014 році є підготовлені слухачами 9 досліджень еколого-натуралістичної тематики, з них 4 науково-дослідних робіт пройшли відбір на другий етап конкурсу-захисту науково-дослідних робіт МАН, одна робота відзначена на міській екологічній олімпіаді, 4 роботи відзначені на обласному конкурсі «Молодь досліджує світ».

На сторінці «Юний учёный» в мережі «ВКонтакті» є інформація для «Для учителей и методистов» яка допомагає організації роботи з творче обдарованою молоддю.

На обласному рівні створена система масових заходів, направлена на активізацію та розвиток науково пізнавальної активності дітей та учнівської молоді. Щорічно проводяться обласний етап Всеукраїнського конкурсу дослідницько-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник», обласний етап Всеукраїнського конкурсу винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напрямку (вікова категорія 12-15 років), обласний відкритий турнір юних біологів (у підготовці завдань біотурніру беруть участь викладачі ВНЗузів та кращі педагоги позашкільних навчальних закладів),

42

обласний екологічний відкритий чемпіонат «Що? Де? Коли?», та фінальний етап гри «Брейн-ринг».

Організація системи роботи як у навчально-виховному процесі гуртків, так і у організації та проведені масових заходів, використання інноваційних, сучасних технологій створюють простір для розвитку науково-пізнавальної активності учнівської молоді.

ЛЕКТОРІЙ «ПРИРОДА – НАШ ДІМ» ДІЄВИЙ ЗАСІБ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Олена Георгіївна Жук

КЗ «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної

творчості учнівської молоді» Проблема екологічної освіти і виховання є надзвичайно

актуальною в наш час. Суспільству сьогодні потрібні виховані, грамотні та культурні в екологічному відношенні люди. У зв’язку з цим виникає необхідність модернізації, оновлення всієї навчально-виховної роботи в освітніх установах і зокрема в позашкіллі, яка дозволила б виховувати і навчати нове покоління людей, здатних до раціонального природокористування, до гармонізації взаємовідношень із навколишнім середовищем.

Теоретико-методологічним та практичним основам екологічної освіти і виховання присвятили свої праці С. Алексєєв, А. Захлєбний, І. Звєрєв, І. Суравегінa Н. Пустовіт та ін. Найвагоміший вклад у становлення та формування екологічного напряму в педагогіці вніс А.Н. Захлєбний Ним було сформульовано основоположні принципи екологічної освіти та виховання: взаємозвязок глобального, національного та краєзнавчого підходів; принцип співпраці; принцип прогностичності; принцип міждисциплінарності; принцип єдності теорії і практики; принцип безперервності; єдності інтелектуального й емоційного сприймання навколишньої дійсності у практичній діяльності по її збереженню, догляду за нею і поліпшенню її якісного та кількісного складу. Дещо по-іншому підходять до розвязання цієї проблеми С.М. Глазачов С.Е.Петров Для них характерне ототожнення термінів

43

«природоохоронне виховання» і «екологічне виховання», що спрямовує процес екологічного виховання переважно на охорону природного середовища існування людини [3, 5].

Та успіх екологічного виховання значною мірою залежить від урахування ряду педагогічних вимог. При реалізації вимог екологічного виховання необхідний комплекс таких методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам ¢яті дітей глибокий слід, обов¢язково впливало б на почуття і свідомість.

У психолого-педагогічній літературі обґрунтовані загальні положення щодо процесів сприймання і засвоєння учнями знань, виховання дітей певного віку. Психологи відзначають, що на різних етапах свого життя школярі по- різному усвідомлюють і сприймають природне навколишнє середовище. Крім того, кожному учневі притаманні певні психологічні особливості пізнавальної діяльності, емоційного життя, волі, характеру, поведінки [2].

Неабиякі можливості для екологічного виховання відкриває початкова школа, бо саме тут закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для екологічного виховання. Дітям молодшого шкільного віку властиво унікальна єдність знань і переживань, які дозволяють говорити про можливості формування у них надійних основ відповідального ставлення до природи.

Низка наукових праць присвячені екологічному вихованню учнів молодшого шкільного віку. Зокрема, Л. П. Салєєва, М. Н. Сарибеков розробили методичні підходи до виховання в учнів початкових класів бережливого ставлення до природи в процесі навчання. Алексєєв С.В, Л.В. Симонова, Є.А. Гриньова обґрунтували педагогічні умови, які націлюють на формування і розвиток у шестирічних учнів екологічних знань [6].

Молодшим школярам властиві: пластичність психіки; допитливість; щирість і безпосередність, чуйність і довірливість; підвищена сприятливість до виховних впливів; щедра емоційність; захоплення ігровою діяльністю; потяг до самостійності й самоутвердження власного “Я”; конкретність й образність мислення. Сприймання молодших школярів характеризується:

44

нетривалістю, неорганізованістю, гостротою і свіжістю, надзвичайною цікавістю. За висловом видатного педагога К.Д. Ушинського «Дитина мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі".

Усе вищезазначене враховується у КЗ ЧОЦЕНТУМ при роботі з школярами молодшого шкільного віку. Саме для них розроблена програма еколекторію «Природа - наш дім» (автор Головченко Л.Ю. ).

Таку назву ця форма екологічного навчання і виховання отримала через те, що залучає до систематичного роботи значно більшу кількість дітей, чим традиційний гурток, відкриває для них загадковий, незбагненний і прекрасний світ природи і можливість вибрати для подальшого поглибленного вивчення в профільних гуртках цікаву їм тему чи напрям.

Рекомендована програма розрахована на 18 занять упродовж навчального року. Кожне заняття є завершальним логічним блоком і проводиться за графіком у чотирьох паралельних групах. Саме це дало змогу щорічно залучати до гурткової роботи понад 300 учнів молодших класів загальноосвітніх закладів м.Чернівці.

Діти не тільки знайомляться з рослинним та тваринним світом краю, але й вчаться як себе правильно поводити в природі, що можна практично зробити для охорони природи. Учні отримують необхідні знання, наприклад, як екологічно грамотно підгодовувати зимуючих птахів, збирати гриби, ягоди, лікарські рослини тощо.

Незважаючи на те, що молодші школярі звичайно не знають досить глибоко промислового та сільськогосподарського виробництва, не можуть судити в повній мірі про фізичне та хімічне забруднення довкілля. окремі вкраплення таких знань подаються у темах «Нешкідливе і шкідливе повітря», «Біль Землі», «Відходи та їх використання». При вивченні теми «Яка річка краща всіх» діти дізнаються про вплив людської діяльності людини на чистоту водойм і заходів щодо їх захисту.

Методика проведення занять гнучка й різноманітна і передбачає, що навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості

45

інформацією, яку діти неспроможні належним чином сприйняти. Використовується комплекс таких методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам’яті дітей глибокий слід, обов’язково впливало б на почуття і свідомість.

Планування роботи еколекторію складене так, щоб бесіда з дітьми тривала не більше 8-10 хв. і кожна наступна частина бесіди несла цікавішу, ніж попередня, інформацію. Бесіда переходить в казку чи тематичну гру, поєднуючись з демонстрацією слайдів, відеофільмів, практичною роботою – виготовлення саморобок чи малюнків, які відображали б власне бачення дітьми теми або вражень від екскурсії.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно – рольові ігри. Ігри в робінзонів під час вивчення теми «З кошиком у ліс», лісових жителів (заняття «Ліс і його дари»), мандрівників ( заняття «В царсті Еко»), гра «Павутинка» (заняття «Дім в якому ми живем»), дають можливість кожній дитині оволодіти конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі, прийти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань.

Дуже цікавими є ігри - подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Дім в якому ми живем", можна провести цікаву "подорож" планетою, яка є домівкою кожної людини, незалежно від раси, місця проживання.

Під час вивчення теми «Ліс і його дари» проводиться гра «Лісова експедиція». На початку перед тим, як мандрувати діти пригадують правила поводження в лісі а потім «рушають» у захоплюючу подорож зупинками «Узлісся», «Лісова галявина», «Лісові мешканці», «Дарунки лісу», «Загадкова», на яких виконують ряд завдань, розгадують загадки, відгадують ребуси тощо. Під час «подорожі» використовуються: картки з назвами зупинок., малюнки, таблиці, гербарні зразки, ілюстрації тварин та рослин, «Червона книга», фотографії, матеріали для дидактичних ігор, кошик з дарами лісу, комплекти малюнків для динамічного моделювання, ілюстративний матеріал, контури тварин, роздавальні картки. Подача матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір.

46

Підсумкове заняття «У царстві «Еко» теж проводиться у вигляді подорожі країною, в кожному місті якої юннати беруть участь у вікторинах, іграх, виконують практичні завдання (назви міст вибираються з урахуванням вивченого матеріалу).

Визначаючи методичні засади екологічного виховання та способи його подальшого удосконалення, є необхідність спрямування цього процесу на розвиток особистісної позиції школярів, зокрема екологічної відповідальності у ставленні до людей, до себе, до матеріальних, природних і духовних цінностей. В. Вербицький зазначає, що у процесі екологічного виховання у школярів дуже важливо враховувати виховання національної свідомості, етнічно- екологічних аспектів природних особливостей рідного краю [4].

Виходячи з цього під час проведення занять широко використовуються методи екологічного виховання засобами народних традицій, які дають учням: елементарні екологічні знання; дохідливо пояснюють взаємозв’язки компонентів системи “ людина – суспільство – природа”; можливість усвідомленого розуміння дітьми естетичної цінності природи; можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному ставленні до природи.

Народознавство, краєзнавство, вивчення традицій природокористування знайшли своє відображення в усіх заняттях лекторію «Природа – наш дім». Програмою передбачена окрема тема «Без верби і калини, нема України» мета якої: ознайомити учнів з народними символами України; розширити і поглибити знання учнів з фольклору, зокрема про рослини – символи України, навчити дітей використовувати набуті ними знання та збагатити новою інформацією; формувати у учнів вміння висловлювати власні думки; виховувати бережливе ставлення, повагу до рослин-символів України, любов до духовної скарбниці українського народу – фольклору; виховувати почуття причетності до прадавньої культури нашого народу; розвивати мислення, уяву, вміння узагальнювати .

Значне місце в програмі «Природа – наш дім» відводиться проведенню екскурсій в природу, основними завданнями яких є розвиток уміння спостерігати явища навколишнього світу; збагачення життєвого досвіду; нагромадження конкретного

47

природничого матеріалу як основи розвитку абстрактного мислення; розвиток уміння в побудові гіпотез і самостійних висновків; розширення пізнавальних інтересів; спонукання до творчості засобами слова, розвиток уяви і фантазії.

Важливою умовою формування творчого мислення через природу є організація спостережень, що дає змогу розвивати здатність молодшого школяра до знаходження невідомого у відомому, незвичайного у звичайному, до постановки запитань, які фіксують невідоме, виступають як ланка народження проблеми, як етап з якого починається розгортання мислительного пошуку.

Отже вважаємо, що організована таким чином робота лекторію «Природа-наш дім» допомагає інтелектуальному, духовному розвитку особистості дитини, її творчій самореалізації та набуттю нею екологічної культури.

Література: 1.Алексєєв С.В., Симонова Л.В. Ідея цілісності в системі

екологічної освіти молодших школярів / / Початкова школа. 1999. № 1. С.19-22.

2.Бех І. Д. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні / І. Д. Бех [та ін.] // Книга класного керівника : довідково-методичне видання / С. В. Кириленко, Н. І. Косарева. – Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 288-326.

3. Ващенко Н.І. З досвіду екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. - 1990. - №8. - С. 40-44.].

4. Вербицький В. В. Розвиток позашкільної еколого – натуралістичної освіти в Україні ( 1925 – 2000 рр.) : автореф. дис. на ступінь д-ра наук / В. В. Вербицький – К., 2004. – 48 с.

5. Глазачев С.Н., Козлова О.Н. Экологическая культура. – М., 1997. – С. 15.

6. Гриньова Є.О. Завдання екологічного змісту в курсі природознавства // Початкова школа. – 1990. – №7. – С. 46–47

7. В. Друзь // Хрестоматія з методики виховання особистості: настільна робоча книга : в 3 т. – Київ, 2010. – Т. 2. – С. 229-292. 3. Концепція неперервної екологічної освіти в Україні // Інформаційний збірник МО України. – 1995. – № 4. – С. 3-25.

48

8. Захлєбний А. Н. Про форми організації екологічної освіти і виховання школярів / А. Н. Захлєбний // Біологія в школі, – № 3. – 1987. – М. : Педагогіка, – С. 67 – 69.

ФОРМИ НАВЧАЛЬНОЇ НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЕКОЛОГО-

НАТУРАЛІСТИЧНОМУ ЗАКЛАДІ

Тетяна Вікторівна Інденко

Запорізький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Оновлення системи освіти держави, перехід до профільного навчання перед¬бачає підвищення якості теоретичної підготовки учнів, їх активності, самостійності у набутті знань, розвиток професійної спрямованості та формування компетент¬ної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями і є професіоналом, а й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосову¬ючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність.

Формування науково-пізнавального інтересу – результат і необхідна умова позашкільної еколого-натуралістичної освіти. Важливими умовами виховання пізнавального інтересу є: розуміння дитиною змісту і значення матеріалу, що вивчається; емоційна привабливість навчання, наявність оптимальної системи пізнавальних завдань. Оволодіваючи знаннями, учні розв’язують пізнавальні завдання різної складності. Вони вчаться аналізувати, систематизувати, узагальнювати інформацію.

Сьогодні активне залучення учнів до науково-дослідницької діяльності - вимога часу. Дослідництво, як різновид навчальної науково-пізнавальної діяльності, є важливим стимулюючим фактором розвитку творчої активності школярів, ефективним засобом навчально-виховної роботи позашкільних навчальних закладів. Тому актуальним для педагогів є формування в учнів позитивної мотивації до науково-пізнавальної та самостійної пошуково-дослідницької діяльності, залучення їх до роботи в гуртках, наукових секціях МАН.

49

Для розвитку науково-пізнавальної активності вихованців у процесі навчання в Запорізькому обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді застосовуються різні форми роботи з учнями: заняття в гуртках, розв’язування пізнавальних завдань та проблемних ситуацій, творчі самостійні роботи, екскурсії, проведення науково-практичних конференцій, диспутів, наукових читань, розроблення та реалізація проектів, навчальних польових практик, робота на НДЗД, організація практичних занять в лабораторіях вузів, залучення до участі у Міжнародних, Всеукраїнських, обласних природничих, екологічних конкурсах та акціях, участь у віртуальних дослідницьких змаганнях та конкурсах.

Залежно від використання згаданих форм і методів організації пошукової та науково-дослідницької діяльності у вихованців гуртків поетапно відбуваються якісні особистісні зміни, що забезпечують:

- прискорений розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, формування високого рівня творчої активності та індивідуального стилю науково-пізнавальної діяльності;

- становлення дослідницької стратегії пізнавальної діяльності, складного комплексу пошуково-дослідницьких та комунікативних умінь і навичок;

- оволодіння навичками особистісного самовизначення. Розв’язання означених задач успішно здійснюється за

рахунок сис¬темної, цілеспрямованої організації науково-пізнавальної та дослідницької роботи обдарованих учнів на базі вищих навчальних закладів.

Так, ЗОЦЕНТУМ організована робота гуртків на базі Запорізького Національного університету: «Основи біології», «Генетики», «Основи фізіології рослин» та індивідуальна робота з учнівською молоддю.

В ЗОЦЕНТУМ працює наукове товариство учнів «Інтелект». З метою формування позитивної мотивації вихованців до науково-пізнавальної діяльності дослідницького спрямування члени НТУ закладу протягом трьох років залучаються до реалізації проекту «Ліки під ногами»: на колекційній ділянці лікарських рослин НДЗД проводяться досліди з інтродукції корисних дикорослих рослин – рослин радіопротекторної дії, освоюються

50

технології їх вирощування; гуртківці співпрацюють з кафедрою ботаніки і генетики рослин Запорізького національного університету. За завданням вчених юні генетики разом зі студентами на селекційно-генетичній ділянці Центру декілька років досліджують вплив хімічних мутагенів на генетичну мінливість у софлору та тагетесу, виявляють частоту та спектр індукованої мінливості, створюють колекції гібридів рослин з цінними господарськими або декоративними ознаками, відбирають цінні форми для подальшої генетико-селекційної роботи. Викладачі ВНЗ надають учням допомогу з вибору тематики наукових робіт, методики проведення досліджень. Члени НТУ – активні ініціатори проведення інтелектуальних заходів, тижнів здоров’я, біології, фестивалів науки тощо. Свої творчі здобутки члени НТУ «Інтелект» висвітлюють на конкурсах науково-дослідницьких робіт, на науково-практичних конференціях Центру «В гармонії з природою» , «Світ природи – невичерпне джерело знань та здоров’я».

З метою пошуку, підтримки та залучення обдарованої учнівської молоді до наукових досліджень з біології, екології, аграрних наук в ЗОЦЕНТУМ працює також очна-заочна школа МАН. Мета школи – залучення молоді до експериментальної та науково-дослідницької роботи, розвиток пізнавальних здібностей, надання додаткових знань та методичної допомоги у написанні учнівських робіт та участі у конкурсі МАН, сприяння вибору майбутньої професії. В школі навчається понад 100 старшокласників, щорічно надається учням та їх керівникам понад 300 консультацій по методикам проведення експериментів, вибору тем.

Для виявлення обдарованої молоді, підвищення рівня її екологічної свідомості та залучення до дослідницької роботи щорічно Центром проводиться обласний заочний конкурс наукових рефератів щороку різної тематики: «Малі річки Запорізької області», та «Ліси для нащадків», «Комахи Запорізької області», «Малопоширені культури, технології їх вирощування», «Рослини радіопротекторної та антиоксидантної дії», «Біоіндикація стану довкілля», «Біологічний захист рослин», «Небезпечні рослини і здоров’я людини», «Небезпечні тварини і здоров’я людини», «Декоративні тварини куточка живої природи.

51

Як показує практика проведення конкурсу наукових рефератів, максимальне використання здобутих теоретичних знань, отриманих під час участі у конкурсі, сприяє розвитку науково-пізнавального інтересу вихованців та допомозі потенційним учасникам конкурсу МАН у визначенні тематики наукового пошуку.

Багаторічний досвід навчально - виховної діяльності в позашкільних закладах еколого-натуралістичного спрямування підтверджують величезну їх роль і неабиякі можливості у розвитку в школярів та учнівської молоді науково-пізнавальних здібностей з питань біології, екології і сільського господарства в практичних і наукових аспектах дослідницької діяльності. Література: 1.Бугай О. В., Кириченко В. Т. Залучення школярів до науково – дослідницької роботи з біології. Робота з обдарованими учнями. – Харків. Видавнича група « Основа», 2006 рік. 2. Бухлова Наталія. Як навчити учня вчитися. - Київ. «Шкільний світ», 2007 рік . 3. Задніпряний Г. О. Науково – дослідній роботі – належну увагу. – Науково – методичний журнал «Біологія», жовтень №29 (185), 2007 рік. 4.Корнєєв В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів // Рідна школа. – 1993. - № 5-6. – с.46-48 5. Майборода В. М. Виховання в учнів інтересу до навчання. – К., 1994. – с. 10-17. 6.Савин А.П. Формирование интереса старшеклассников к научно-познавательной деятельности. Автореф. дисс. канд. пед.наук/ Красноярский пед. ин-т Красноярск, 1993.-20с. СПІЛКУВАННЯ З ПРИРОДОЮ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА

«ПРИРОДА І ФАНТАЗІЯ» ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ВИХОВАНЦІВ

Тетяна Олександрівна Коротка

Комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної

творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради

52

Особливий акцент сучасної педагогіки зроблено на розвиток творчого потенціалу дитини, інтересу до навчання, формування бажання і вміння вчитися.

Сприятливі умови для пізнавальної активності учнів створюються на заняттях гуртків позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування.

Що ж таке пізнавальна активність? Науковці стверджують, що з психологічної точки зору

пізнавальна активність – це міра розумового зусилля, спрямована на задоволення пізнавальних інтересів індивіда. Як педагогічне явище, пізнавальна активність є показником, основним фактором, передумовою всебічного розвитку дитини.

Як зазначає психолог і педагог Л.В. Занков, «всебічний розвиток, духовне багатство не може бути досягнуто з примусу. Справжнє духовне багатство складається тоді, коли людина сама тягнеться до знань, до науки, до мистецтва».

З огляду на це, за висловлюванням доктора педагогічних наук Т.І. Сущенко, «система позашкільного виховання в ідеалі покликана забезпечити кожній дитині можливість у вільний час всебічно розвинути власні здібності, сприяє задоволенню різнобічних інтересів, стимулює розвиток творчої обдарованості й індивідуальності, залучає дитину до загальнолюдської гуманітарної культури, має яскраво виражену власну специфіку впливу, що дає їй певні переваги перед іншими засобами виховання. Це, передусім, добровільність участі дітей у позашкільній роботі; диференціація її за інтересами і спрямованістю на певний тип діяльності; постановка конкретних практичних завдань перед кожним вихованцем; оволодіння знаннями і вміннями в індивідуальному темпі тощо».

Якщо дитина живе в атмосфері творчості, вона вчиться мріяти, фантазувати, бути індивідуальністю, творчою у всьому, що робить.

Чималі ресурси у розвитку пізнавальної активності учнів містить у собі творчість через використання природного матеріалу.

Так, зокрема, в гуртку «Природа і фантазія» для молодшого та середнього шкільного віку поєднання інтелектуальної та моторної діяльності створює атмосферу осмисленої праці.

53

Практично впроваджуючи программу гуртка в навчально-виховний процес, переконуюсь, що творчість через використання природного матеріалу в значній мірі впливає на створення атмосфери зацікавленості дітей у вивченні природничих дисциплін, і, одночасно, здійснює виховання дбайливого, бережного ставлення до природи, формування перших трудових навичок.

Дари природи виступають не просто матеріалом для праці, але і засобом наочності, дидактичним матеріалом.

Робота з природним матеріалом сприяє розвитку художньої інтуїції, чутливості до довершеної форми, формуванню здатності конструювати образ, відчуття гармонійності деталей, критичності, гнучкості та оригінальності мислення, пізнавальної самостійності та активності, прищепленню художнього смаку, розвитку творчих здібностей, уяви.

Поробки з природного матеріалу у великій мірі задовольняють допитливість дітей.

Наші заняття в гуртку - це «подорожі в світ праці», в якій завжди є новизна, творчий пошук, можливість досягати більш досконалих результатів.

Великий вплив здійснює праця з природним матеріалом на розумовий розвиток. Діти вчаться не лише копіювати зразок, запропонований дорослим, але й самостійно аналізувати його структуру, способи виготовлення. Найвище оцінюються ті поробки, які виготовлені за власним задумом.

Така творчість сприяє розвитку особистості дитини, вихованню її характеру. Не так легко зробити іграшку, її виготовлення потребує певних вольових зусиль. Дитина вчиться встановлювати причини невдач, контролювати і оцінювати результати власної діяльності.

Відомо, що розвиває те навчання, яке засноване на активності, самостійності та ініціативі учнів.

Науковцями доведено, що виникнення пізнавальної активності залежить в першу чергу від рівня розвитку дитини, його досвіду, знань, того грунту, яка живить інтерес, а з іншого боку, від способу подачі матеріалу.

Сутність розвитку особистості дитини полягає в якісній зміні діяльності.

54

У гуртку «Природа і фантазія» ці зміни відбуваються шляхом ускладнення цілей, завдань, предметних дій, операційної та мотиваційної сторін діяльності, а також завдяки змінам в діяльності самої дитини, яка набуваючи досвід, стає більш активною і самостійною.

Якісні зміни діяльності виявляються в характері, способах її організації. Відбувається рух діяльності з відтворюючо-репродуктивної до пошуково-творчої.

Об’єктивна оцінка дитячих робіт є важливим засобом впливу. Визначаються найбільш вдалі роботи. Але, якщо у дітей не одержалась іграшка, а дитина старалась, то її праця не залишається без уваги. Старанність дітей всіляко підтримується, адже дитина має повірити в свої сили. До оцінки результатів праці заохочуються і діти. Створюються умови за яких діти бачуть досягнення товаришів, їхню старанність. Робота з дітьми будується на основі залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізації спілкування, успіху, здатності почувати себе вільними на випадок невдачі, мати право на невдачу. На заняттях не допускається будь-який примус, побоювання і страх, навпаки, всіляко підтримується розвитк незалежної думки.

Перед виготовленням іграшок проводиться підготовча робота: це -теоретичні заняття по ознайомленню з тим чи іншим об’єктом природи, організовуються екскурсії в природу, музеї.

Це - спостереження за сезонними явищами природи, знайомство з рослинним і тваринним світом рідного краю і збір природного матеріалу для поробок. Спостерігаючи творіння живої природи, діти вчаться її краси і гармонії. Екскурсії до виставкових салонів дають змогу не лише знайомитись з творами місцевих художників, й а формувати основи естетичного сприйняття.

Діти із задоволенням розглядають готові роботи, виконані не тільки художниками-професіоналами, а й їхніми ровесниками – кожен прагне навчитись робити такі ж іграшки чи аплікації, а якщо пофантазувати, то й придумати щось своє.

Організовуються виставки робіт дітей: "Свято квітів", "Йде весна", "Зимова фантазія", "До природи – з любов’ю".

Велику роль у підготовчому етапі роботи відіграє знайомство з працею дорослих, різними професіями. У дитини, яка

55

бачить, як працюють її батьки, інші дорослі, виникає природне бажання також зробити щось корисне для інших, дати людям радість своєю працею (наприклад, зробити подарунок мамі, бабусі до 8-го березня, змайструвати іграшки для малюків, панно для класної кімнати).

Велике значення у даній роботі належить використанню творів художньої літератури. Як джерело творчості, вони діють на розум і почуття дитини, збагачують їх, сприяють розвиткові емоційної сфери.

Твори про природу з яскравим змалюванням оточуючих явищ збуджують дитячу думку, уяву, виховують художній смак, естетичні почуття, любов до рідної природи. Велике значення в даній роботі відводиться ігровим прийомам. На заняттях влаштовуються «майстерні добрих справ», куточки Самодєлкіна, майстерні Діда Мороза, де діти виконують «замовлення», як в справжньому цеху. Діти особливо здатні переймати досвід один від одного, тому організовуються дитячі конкурси «Умілі руки», «Природа – майстерним рукам», що також дає стимул для розвитку пізнавальної активності учнів. Організовуються колективні практичні роботи (в парах, групах), де формується вміння розподіляти обов′язки між партнерами, бачити труднощі товаришів, надавати їм допомогу, аналізувати результати не лише власної роботи, але й колективної праці.

У своїй діяльності слідую спадщині видатного вітчизняного педагога В.О. Сухомлинського. Велика роль у системі педагога приділяється природі, як об’єкту пізнання, сфері активної діяльності. В книзі «Серце віддаю дітям» Василь Олександрович говорить: «Тут, в природі, вічне джерело дитячого розуму». «Діти роблять багато відкриттів спостерігаючи за природою, виявляється, кожна комаха має свої улюблені квіти, шукає свій нектар, деякі рослини при похолоданні стулюються, змінюється навіть їхнє забарвлення тощо. У пильному погляді на явища природи зливаються в органічній єдності образ, емоція, слово, виникають різні питання, збуджується інтерес, бажання пізнати якомога більше».

Це злиття Сухомлинський називав активністю мислення. «Дитина, яка прийшла до школи, стане допитливою, старанною до

56

навчання лише тоді, коли мислить, їй притаманна жива думка, що загострює розум».

Отже, створення активної пізнавальної атмосфери, безпосереднє спілкування з природою прискорює розвиток розумових здібностей, збуджує допитливість, бажання пізнавати, адже суспільству майбутнього потрібні самостійні, ініціативні особистості, люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою.

ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЗАСОБАМИ

НАРОДОЗНАВСТВА

Марія Іванівна Кошіль

КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Нині настали сприятливі умови для подолання духовного занепаду нашого суспільства, відродження та розвитку національної культури. Сучасному учневі не завадить відчути таємничу принадність та обожнювання сил природи, яке і тепер живе в наших піснях, казках, приказках, загадках, заклинаннях, примовках. Художнє мислення народу яскраво викарбуване в мові. Назви дерев, квітів, явищ природи — то могутня образна інформація, що накопичувалась нашими пращурами впродовж віків і в такий спосіб передавалась нашим нащадкам. Варто згадати українську народну ботаніку, оповиту релігійно-міфічним серпанком. Вона є свідченням естетичного ставлення наших предків до світу рослин. Народні вірування, звичаї, свята календарно-обрядового циклу відкривають перед школярами цілий світ, у якому панує глибоке відчуття краси та екологічності мислення українців. Проблема дбайливого, господарського ставлення до природи, охорони навколишнього середовища стає на сьогодні дедалі актуальнішою. Від успішного здійснення екологічної освіти, формування нового екологічного мислення на основі народознавства великою мірою залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей, та зрештою, майбутнє нашої держави.

57

Наші предки до Природи, тобто, до сонця, місяця, землі, води, рослин, тварин ставились, як до живого організму. Вони з ними розмовляли, просили їх про певні блага, освячували, приносили їм жертви, влаштовували на їх честь свята. Світло і темрява — споконвічно хвилювали людину. З давніх-давен наш народ уважно придивлявся до життя природи і помічав дивовижну залежність її розвитку від небесних світил. Зійшло сонечко — ожила земля, розплющили очі квіти, заспівали пташки. Ніч прийшла — все притихло, заспокоїлось, наче стомилось. Людина і природа всім своїм існуванням залежать від сонця. Без нього немає на землі життя. В українській народній поезії сонце називають святим, чистим, праведним, Божим оком. Серед назв рослинного і тваринного світу можна зустріти такі, що утворились під впливом сонячного знаку. Наприклад, гарна городня рослина дістала назву «соняшник», адже її ясно-жовта квітка так схожа на небесне світило. Маленьку комашку з жовтогарячими крильцями народ ласкаво називає «сонечко». Глибоко шанують у народі і нічні світила. Молодшим братом сонця назвали наші предки місяць. Вважалось, що він справляє неабиякий вплив на людей, на рослин. Таємничою силою наділяв народ у своїх віруваннях молодший місяць (молодик, новий). При його появі кожний, хто вперше його побачить, повинен був обернутися до нього обличчям, перехреститися або ж прочитати молитву. На молодика намагались не починати роботу, наприклад, сівбу. Навпаки, лікарські рослини і трави, зібрані під час молодого місяця, вважались особливо цілющими. Людині споконвічно хотілось бачити у природі не ворога, а друга. Земля... Народ ніколи не уявляв свого життя без землі. Та й хіба може бути інакше? Адже дерево або ж квітка гинуть, якщо їх вирвати з грунту. Так і людина. Її душа в’яне, засихає, втративши зв’язок із рідним краєм. Споконвічно люди вважали землю матір’ю. Вона завжди зігріє, нагодує своєю щедрістю, підтримає і захистить у лиху годину. Все від землі — вважали наші предки. Своїм життям і добробутом людина зобов’язана передусім їй. Українці дуже любили і шанували батьківський край. Вони пишались своєю рідною землею. Мабуть, тому в народі завжди

58

існував звичай — брати грудочку землі на спомин у далекі краї. У такий спосіб люди прагнули зберегти зв’язок із могутньою силою, що породила і благословила їх на життя. Стародавні українці свято вірили в те, що земля жива. Вона дихає, родить, втомлюється, іноді хворіє. Люди ставились до землі, як до живої істоти, що відчуває і ласку, і біль. Найміцнішою у наших предків вважалась клятва землею. Праця на землі завжди була святим обов’язком людини. Українці ніколи не уявляли власного щастя без щасливої, дбайливо обробленої ниви чи городу. Людина завжди поважала землю, яка, в свою чергу, оберігала і плекала людське життя. Так було колись і так має бути завжди. Земля — це не тільки родючий грунт. Вона є щедрою домівкою, яку ми повинні оберігати і шанувати. Незалежно від того, якого кольору земля у нас під ногами, ми любимо її. Адже все — гори і долини, поля і пустелі — це наша планета, а ми її діти — земляни. Мільярди років земля оберігає життя людей у Всесвіті і водночас потребує нашої поваги, любові, дбайливого ставлення і захисту. Так само і вода. Без води життя гине — в’яне квітка, страждає звір, змовкає пташина. Все живе на землі потребує води. Кожна її крапля є дорогоцінним даром природи. Вода напуває землю, а земля годує людину. Серед наших предків існувало справжнє водопоклоніння. Обожнювалось все — море, озеро, річка, джерело, криничка. Народ поважав воду як святу стихію, від якої залежало його щастя і добробут. В уяві стародавніх людей вода була старшою за все інше на землі — дерева, рослини, тварини. Шанобливе ставлення наших предків до води виявилось і в обрядах її освячення, які відбувалися під час Водохреща і Стрітення. Йорданська і стрітенська вода вважалась цілющою — її пили, нею змащували хворі місця, вмивалися, купалися в ній. За стародавнім віруванням це додавало людям здоров'я і вроди. Поважливе ставлення до криниць підштовхувало наших предків до їх освячення — над ними світили свічки, ставили хрести, образи, каплички. Споконвічно шанують в Україні, дерева і квіти. Наші предки обожнювали квіти, вважаючи що цей досконалий витвір природи даровано людям від Бога. Із сивої давнини прийшов до нас гарний звичай плести вінки і прикрашатись ними під час різних народних свят. Найпочесніше місце в українській хаті завжди відводилось

59

освяченим рослинам. Багатовікові уявлення українців про красу рідної природи знайшли своє відображення у багатьох чудових зразках народної творчості, почесне місце серед яких займають українські вишиванки, що є своєрідним символом і візитною карткою нашої Батьківщини. Вишиванка, як дзеркало відбиває красу землі. У вишиванці можна закодувати найпотаємніші думки і сподівання: любов, сум, надію, віру, чекання. Багато секретів приховує вишиванка і відкриває їх не всім і не відразу. Мова її виробів стає зрозумілою лише тим, хто закохано і поважливо ставиться до природи. Вишиванка — то духовне коріння нашого народу, художнє втілення його тісного зв’язку з красою рідної землі. Спираючись на здобутки минувшини і нагромаджуючи зерна кращого досвіду, ведучи пошук нових форм роботи з гуртківцями, Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді ставить собі за кінцеву мету сформувати всебічно розвинену людину з високим рівнем національної духовності, екологічної та природоохоронної культури. Охоплюючи дітей ще з молодшого віку цікавими заняттями, практичними корисними справами, педагоги дарують їм радість пізнавального спілкування з природою, розвивають допитливість, інтерес до знань, до минулого нашого народу, звичаїв та традицій. Зібраний матеріал, накопичений українським народом протягом тисячоліть, з успіхом використовується в пропаганді охорони природи і екологічної культури наших школярів через гурткову роботу та масові заходи, а саме: народні свята та забави (зимового, весняного, літнього та осіннього циклів); тематичні вечори та ранки; вечори-зустрічі; вечори-спомини; історичні години; усні журнали; бесіди; творчі години; походи та екскурси.

60

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ВИХОВАНЦІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ОЦЕНТУМ У ПРОЦЕСІ ПОШУКОВОЇ

ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Валентина Василівна Кузьмінська

Лариса Миколаївна Хлус

Комунальний заклад Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Згідно «Стратегії ЄЕК ООН освіти для збалансованого

розвитку», розробленої Комітетом з екологічної політики Європейської економічної комісії ООН та прийнятої у Вільнюсі у 2005 році, освіта «…виступає й однією з передумов для досягнення збалансованого розвитку і найважливішим інструментом ефективного управління, обгрунтованого прийняття рішень і розвитку демократії» [6].

У сучасних умовах розвитку України перебудова системи освіти – винятково необхідний процес. Школа і позашкільні заклади перебувають на етапі переходу до нового розуміння завдань, проблем, використання нових методів і підходів у навчально-виховному процесі [5]. Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики є активізація пізнавальної діяльності учнів, адже від неї залежить ефективність навчання: свідоме і міцне здобуття знань, перетворення знань у переконання, розвиток інтересу до навчальної діяльності, самостійність думки й реалізації практичних умінь та навичок учнів.

Пізнавальна активність дитини – це її внутрішня готовність до подальшої участі у процесі оволодіння знаннями, уміннями і навичками та виявлення самостійності й творчого підходу до виконання навчальних завдань [4].

Надійний спосіб пізнання кожною дитиною своїх творчих можливостей, розвитку інтелектуальних здібностей, формування індивідуального стилю пізнавальної діяльності, а досить часто – і професійного самовизначення – пошукові, науково-дослідні та експериментально-освітні проекти.

61

Пошуково-дослідницька діяльність є найбільш ефективною ланкою у переході від навчальної діяльності до науково-дослідної, тому що містить у собі майже всі компоненти наукового пошуку та створення нового продукту з ознаками дослідницької роботи, що базується на здобутих раніше знаннях, та розвиває навички і уміння для подальшої наукової діяльності [2].

В експериментально-дослідницькій діяльності дитина виступає як своєрідний дослідник, який самостійно впливає різними способами на навколишні явища і предмети для ефективнішого їх пізнання і опанування [3]. Під час експериментальної діяльності створюються ситуації, які учень розв’язує за допомогою досліду і, аналізуючи, робить висновок, самостійно пізнаючи той або інший закон чи явище. Головне завдання педагога – підтримати і розвинути у дитини інтерес до досліджень, відкриттів, створити необхідні для цього умови [1].

Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді є справжньою творчою лабораторією для дітей та юнацтва. Тут створені оптимальні організаційно-педагогічні та дидактичні умови для наукових досліджень творчо-обдарованих і талановитих дітей.

Основними формами залучення вихованців Центру до пошукової та науково-дослідницької діяльності є:

- участь в гуртках: «Акваріумісти», «Юні бджолярі», «Любителі домашніх тварин», «Юні екологи», «Біоетика», «Господарочка», Школі еколідера «Шкільна екологічна ініціатива», виїзній очно-заочній біологічній школі та інших;

- індивідуальна та групова робота вихованців над пошуковими, науково-дослідними проектами, які надалі беруть участь у конкурсах та науково-освітніх проектах, таких як «Інтел-Еко Україна», «Globe», «Енергія і середовище», «Юний дослідник», «Вчимося заповідувати», «Птах року», «Юний генетик і селекціонер». «Ліси для нащадків», «Біощит», «Дослідницький марафон» тощо;

- обласний збір юних аграрників, садівників, зоологів, тваринників, квітникарів та фітодизайнерів, обласний екологічний конгрес «Живи, Земле!», обласний зліт юних лісівників та інші;

62

- обласні виставки: «Щедрість рідної землі», «Ходить гарбуз по городу», досягнень юних лісівників, Новорічно-різдвяних композицій, квіткових композицій, голубів та декоративної птиці тощо;

- літня інтелектуальна школа «Десять кроків у природу»; літня екологічна зміна в позашкільному оздоровчо-виховному закладі «Лунка»;

- розробка та реалізація природоохоронних проектів «Лебідь», «Добро дитячих сердець», «Джерело», «По сторінках Червоної книги Буковини», «Первоцвіти», «Врятуємо птаха» та інші;

- екскурсії по екологічній стежині Центру, в природу, ботанічний сад Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; національні природні парки «Вижницький» та «Хотинський» тощо;

- робота на навчально-дослідній земельні й ділянці, пасіці, в куточку живої природи, голубнику та пташнику.

Серед чинників стимулювання пізнавального інтересу вихованців Чернівецького ОЦЕНТУМ неабияку роль відіграють власноруч виконані досліди, спостереження, проведені на навчально-дослідній земельній ділянці, в процесі яких успішно реалізується принцип зв’язку навчання з життям, розвивається ініціатива, самостійність, інтерес юннатів до різних галузей сільськогосподарського виробництва.

Навчально-дослідницька та експериментальна робота на навчально-дослідній земельній ділянці Центру здійснюється із застосуванням проблемно-пошукового методу. Ця педагогічна технологія передбачає діяльнісність, співпрацю вихованців та педагогів, актуалізацію суб’єктивної позиції дитини у педагогічному процесі, взаємозв’язок педагогічного процесу з навколишнім світом.

Дослідництво в гуртковій роботі на навчально-дослідній земельній ділянці дозволяє реалізувати низку найважливіших положень, відкриває нові можливості у програмуванні навчального процесу, сприяє розвитку інтелектуальної ініціативи вихованців, створенню передумов для розвитку наукового світогляду, допомагає прищеплювати перші основи пошукової роботи, дає можливість озброювати вихованців глибокими

63

професійними знаннями, уміннями і навичками, виховує високу культуру праці, свідому трудову дисципліну, допомагає успішному виконанню профорієнтаційної роботи.

Керівники гуртків у своїй роботі використовують сутність творчого процесу, різні методи та активні форми навчальної та експериментальної діяльності для розвитку творчої особистості, сприяння трудовому вихованню підростаючого покоління. Тематика дослідницьких робіт складається з урахуванням специфіки реформування агропромислового комплексу України.

В умовах ринкової економіки все більшої актуальності набуває сортовивчення сільськогосподарських культур. Вивчення сортів і гібридів на навчально-дослідних земельних ділянках дозволить рекомендувати місцевому товаровиробникові використовувати кращі сорти, гібриди, які за основними показниками відповідають показникам світового рівня. Враховуючи цей аспект, вихованці гуртків Чернівецького ОЦЕНТУМ у відділі овочевих культур проводять змістовну дослідницьку роботу щодо апробації нових сортів буряка столового, моркви столової, цибулі, перцю, баклажанів, вивчають оптимальні строки сівби, вплив добрив на урожай рослин, продуктивність овочевих культур в умовах Чернівецької області.

Різноманітну експериментальну діяльність здійснюють юннати Центру у відділі квітково-декоративних рослин, в якому нараховується понад 30 декоративно-квітучих кущів, 60 видів багаторічників, 43 види однорічників. Колекція деревних порід в дендрарії Центру нараховує близько 90 видів дерев і кущів, більшість з яких – цінні декоративні інтродуценти, завезені в Європу з різних куточків планети. Це справжня зелена лабораторія для проведення дослідницької і практичної роботи. Щороку тут проводиться багато дослідів по вивченню і акліматизації нових сортів квітково-декоративних рослин та можливостей використання їх у внутрішньому і зовнішньому озелененні. Юннати мають добрі результати з вегетативного розмноження декоративних кущових форм та деяких хвойних і вічнозелених рослин. Постійна багаторічна дослідницько-експериментаторська діяльність вихованців Центру дозволила накопичити цінний досвід вирощування з насіння різних квітково-декоративних рослин, із урахованням особливостей окремих видів і створенням для них

64

відповідних умов, вигонки квітково-декоративних рослин (тюльпанів, крокусів, гіацинтів).

У 2005 році юними дослідниками Чернівецького ОЦЕНТУМ, у відділі квітково-декоративних рослин, створено «садок запахів», що є живою лабораторією, в якій діти вчаться сприймати природу органами чуттів, знімати стрес. Рослини, висаджені тут, завдяки ефірним маслам, створюють умови для релаксації і покращення настрою. Тут діти знайомляться з різноманітністю пахучих рослин і вчаться їх розпізнавати, вивчають та досліджують різні частини рослин, в яких зустрічаються ефірні масла, знайомляться з біологічною функцією запахів, вчаться описувати запахи і орієнтуватись по них. В «садку запахів» поряд з квітковими рослинами ростуть пряні, ефіро-олійні, ягідні та овочеві культури. Колекція постійно поповнюється новими видами рослин.

Дослідницькі уміння гуртківців формуються на основі особистого досвіду навчально-дослідницької діяльності, співпраці дослідника і керівника, спільної діяльності двох суб’єктів над дослідним об’єктом. В основі цих умінь лежить концепція навчання через управління розумовою діяльністю учнів, згідно якої для засвоєння знань учень повинен «бачити» («відчувати») їх користь, а щоб нові дії засвоювались, він має «бачити» їх успішність. Саме тому педагоги Чернівецького ОЦЕНТУМ шукають такі методи педагогічного впливу, які б підтримували і розвивали інтерес до дослідництва, виробляли у вихованців уміння вести спостереження за піддослідними рослинами. Педагоги ставлять перед собою завдання не лише навчити дітей вирощувати різні рослини, а й виховувати майбутніх творчих працівників, дослідників, пропагандистів усього нового, передового, прогресивного.

Дослідницька робота на навчально-дослідній земельній ділянці Центру є початковою ланкою в розвитку творчих здібностей учнів, основою для науково-дослідницьких робіт старшокласників, надає цільової спрямованості роботі вихованців учнівських творчих об’єднань, допомагає у виборі професії й подальшому навчанні у коледжах та вузах.

65

Список використаної літератури 1. Березюк О. С. Наукові дослідження школярів як

одна із форм роботи з обдарованою молоддю / О.С. Березюк // Розвиток дослідницьких здібностей обдарованих дітей та молоді. – Житомир: ІОД, 2011. – 400 с.

2. Микитюк О. М., Соловйов В.О., Васильєва С. О. Наукові дослідження школярів: Навчально-методичний посібник / під ред. І.Ф. Прокопенка. – Харків: ХДПУ ім. Г. Сковороди, 2003. – 80 с.

3. Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник / Укл. Ю.О. Туранов, В.І. Уруський. – Тернопіль: АСТОН, 2001. – 140 с.

4. Трубачов С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів / С. Трубачов // Рідна школа. – 2001.– №1. – 42 с.

5. Концепція державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки // Освіта України. – 2006. – № 48 (741). – 30 червня. – С. 1-3.

6. Стратегія ЄЕК ООН освіти для збалансованого розвитку / Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. – Серія «Екологічна освіта та виховання». – 2014. – липень, № 7 (127). – 36 с.

РОЗВИТОК НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ВИХОВАНЦІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБЛАСНОГО

ЦЕНТРУ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Кухарська Тетяна Анатоліївна

Тернопільський обласний центр еколого-натуралістичної

творчості учнівської молоді

Плинність нашого життя потребує змін у системі сучасної освіти. Сьогодні актуальним є питання формування творчої, всебічно розвинутої особистості, здатної адаптуватися до сучасних умов. Для цього потрібно бути людиною з глибокими знаннями,

66

вмінням працювати у нестандартних умовах, знаходити вихід із різноманітних ситуацій.

Соціальне замовлення контролює зміст роботи навчальних закладів, в тому числі й позашкільних. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від педагога до учня перестає бути основним завданням навчального процесу. Вчені-дослідники вважають, що в центрі уваги сучасного освітнього процесу має стати питання розвитку особистості дитини, її творчих здібностей, інтересу до навчання, формування бажання і вміння вчитися.

Особливо гостро постає питання ефективного використання поряд із традиційними, нестандартних, новітніх технологій, форм і методів навчання та виховання, метою яких є формування і розвиток пізнавальної активності вихованців.

Метою роботи педагогів Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді є навчання і виховання всебічно розвинутої творчої особистості, що володіє вмінням вчитись, навчатись і працювати в сучасних ринкових умовах.

Пізнавальна активність – специфічна властивість особистості школяра, спрямована на активне набуття знань в інтересах суспільства.

На сьогодні розроблено чимало технологій розвитку пізнавальної активності дитини. Деякі з них є проблемними щодо використання в процесі вивчення шкільної програми. Тому саме особливості роботи позашкільного закладу дають можливість повноцінно впроваджувати окремі технології, методи і форми роботи.

Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності є гра, як технологія навчання.

В. Сухомлинський писав: «В грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань».

67

Гра – одна із найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. Разом із навчанням, працею, вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання та навчання, що дає змогу повніше враховувати, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку, розвитку пізнавальної активності.

Це відносно самостійна діяльність дітей і дорослих, що забезпечує потребу людей у відпочинку, розвагах, пізнанні, в розвитку духовних і фізичних сил. Для гри характерне яскраве виявлення емоцій, творчих здібностей, ініціативи. Позитивні емоції можуть спонукати учасників до високого ступеня активності і до творчого підходу у розв'язанні тих чи інших ігрових завдань.

Гра є ефективним засобом розвитку пізнавальних активності вихованців, оскільки здатна реалізувати триєдину мету навчального процесу – навчальну, виховну та розвиваючу, впливає на розвиток психічних та психологічних процесів, задовольняє інтереси дітей (пізнавальні, соціальні), виступає як засіб соціальної адаптації, розвиває пізнавальну активність та здібності.

Цікавим з точки зору розвитку пізнавальної активності є тренінг –форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і з педагогом.

Тренінг є ретельно спланованим процесом надання чи поповнення знань, відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів і переконань.

Тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь і за своєю сутністю є формою передавання інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові заняття охоплюють весь потенціал вихованців: рівень та обсяг їх видів компетентностей, самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії і, як форма педагогічного впливу, передусім передбачає використання активних методів групової роботи.

Найголовніше те, що така робота близька вихованцям старшого віку, адже саме в цьому віці розширюється коло

68

соціальних ролей особистості, формується ціннісне ставлення до дійсності, постає питання самовдосконалення, ідентифікації власного «Я», спілкування не заради задоволення, а з метою саморозвитку.

Дієвою технологією роботи педагогів позашкільного навчального закладу є проектна технологія.

Основна цінність проектної технології навчання полягає в тому, що вона орієнтує вихованців на створення певного матеріального або інтелектуального продукту, а не на просте вивчення певної теми. На шляху до мети гуртківці мають актуалізувати або здобути нові необхідні знання, виконувати індивідуально чи в групах пізнавальну, дослідницьку, конструкторську та іншу роботу.

Навчальний проект – це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників, спрямовану на отримання освітньої продукції за певний період – від одного заняття до декількох місяців чи років.

Проекти можуть бути ігрові, дослідницькі, творчі, інформаційні, практично-орієнтовані та інші. Для використання в роботі педагога еколого-натуралістичного позашкільного навчального закладу найбільш доцільним є дослідницький проект - розроблений план досліджень, пошуків, розробок, спрямованих на вирішення актуальних теоретичних і практичних завдань, що мають народногосподарське, соціально-культурне, політичне значення. У дослідницьких проектах наводять науково обґрунтовані технічні, економічні чи технологічні (інноваційні) рішення. Такі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета та об’єкта дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продумування методики, у тому числі експериментальних методів обробки результатів.

Вперше роботи над проектом педагоги Тернопільського ЦЕНТУМ розпочали у 2007 року з довготривалого дослідницького проекту «Впровадження органічного землеробства в шкільне агробіологічне дослідництво» (2007-2017 р.).

Метою проекту є вивчення методики впровадження органічного землеробства в шкільне агробіологічне дослідництво,

69

покращення основних показників стану здоров’я населення, охорона довкілля, забезпечення раціонального використання і відтворення ґрунтів та інших природних ресурсів.

В рамках проекту проведено семінари за участю науковців Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, Закса Райнера – віце-президента асоціації біодинамічного землеробства «Жива земля - Швейцарія», фермерів області. На запрошення наукового керівника проекту професора Валентини Підліснюк педагоги закладу взяли участь у тренінгах «Представлення коду ФАО для громадськості», «Органічне землеробство» та «Програма з моніторингу забруднень на рівні громади» (м. Київ).

Вихованці ТОЦЕНТУМ, члени трудового аграрного об’єднання «Органік», проводять дослідницьку роботу з питань застосування бобових в органічному землеробстві, оздоровлення рослин пробіотиками, ролі сівозміни в органічному землеробстві, алелопатії у рослин. На сьогодні закладена ділянка площею 0,05 га за методом «теплих грядок Розума», в основі яких лежить створення дренажних каналів та використання органічних решток для подальшого живлення рослин.

Така діяльність дає можливість педагогам формувати особистість, яка здатна самостійно проводити дослідження, аналізувати отримані результати, робити відповідні висновки, а також проводити допрофесійну орієнтацію учнівської молоді на агробіологічні професії.

Ще один довготривалий проект «Біопаливні культури, їх біологія та особливості вирощування» (2012 р. – 2020р.).

Метою даного проекту є привернення уваги до проблем пошуку альтернативних видів палива на прикладі біопаливних культур, вивчення їх біологічних характеристик та особливостей вирощування залежно від ґрунтово-кліматичних умов Тернопільської області, розвиток у вихованців початкових експериментально-дослідницьких навичок та закладання на території Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської колекції біопаливних культур.

70

На сьогодні триває практично-діяльнісний етап проекту. Педагоги та вихованці Центру взяли участь і провели ряд заходів. Члени екологічного загону «EcoLife» під керівництвом педагога Шум’як Н.Р. вивчили питання щодо впровадження біоенергетики в світі загалом та в Україні зокрема, опрацювали ряд літературних джерел і наукових праць з даної тематики; вихованці гуртка «Основи екологічних знань» створили каталог біопаливних культур.

Члени загону «EcoLife» здійснюють інформаційно-просвітницьку роботу: проводять анкетування з питань використання біопалива як альтернативного виду енергії серед учнів шкіл, студентів Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка та жителів міста, виступають в ЗМІ з повідомленням щодо використання біопаливних культур як альтернативного джерела енергії.

Проміжні результати роботи над проектом педагоги представляли на Педагогічній конференції з освіти в галузі енергозбереження та пом’якшення наслідків глобальної зміни клімату в рамках Міжнародного шкільного проекту з використання ресурсів та енергії SPARE з доповіддю на тему «Енергетичні рослини, біологія та перспективи вирощування» (Шум’як Н.Р.) та взяли участь в обласному конкурсі енергозбереження та енергоефективності (Герц І.І.).

На навчально-дослідній земельній ділянці Тернопільського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді закладено колекцію біоенергетичних культур і у 2014 році було проведено дослідницькі роботи «Вплив строків та глибини садіння ризомів на продуктивність біомаси Miscanthus giganteus» та «Оцінка впливу регуляторів росту рослин на приживаність та морфометричні показники Miscanthus giganteus».

Науковим керівником вищезгаданих проектів є професор Університету Матея Бела (Словаччина) Валентина Підліснюк.

У 2014 році в Центрі розпочато роботу над довготривалими проектами «Екологічна освіта та виховання для дітей з особливими потребами» та «Національно-патріотичне виховання школярів засобами еколого-натуралістичної творчості».

71

Використання проектної технології в у педагогічній діяльності – це показник високої кваліфікації і прогресивної діяльності педагога, спрямованості на творчий розвиток учнів та учнівського самоврядування, і підготовку їх до дорослого життя в суспільстві.

Використання таких прогресивних педагогічних технологій створює умови для активного навчання, формування творчої особистості, здатної працювати в умовах сучасного суспільства.

ПОЗАШКІЛЬНА ЕКОЛОГО-ПРОСВІТНИЦЬКА

ДІЯЛЬНІСТЬ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Інна Олександрівна Майборода

Комунальний заклад освіти „Дніпропетровський обласний

еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді”

Необхідність відповідності сучасному рівню розвитку освіти вимагає від кожного позашкільного навчального закладу, зокрема обласного рівня, як організатора і куратора діяльності мережі профільних навчальних закладів в містах і районах, впровадження в його роботу інноваційних форм і методів, перспективних педагогічних, інформаційно-комунікаційних технологій, змістовного методичного забезпечення, яке допомагає підняти рівень діяльності закладів на новий, більш вищий освітній щабель.

Відповідно до сучасних освітніх вимог, з урахуванням єдиної методичної проблеми закладу „Створення єдиного еколого - просвітницького простору через розбудову та системну діяльність інформаційно-методичного стаціонару”, колективом Дніпропетровського обласного еколого-натуралістичного центру дітей та учнівської молоді приділяється постійна увага розвитку еколого - просвітницької роботи , в першу чергу серед дітей, учнівської молоді, педагогічного активу закладів освіти області та батьківської громадськості.

72

Основні форми організації просвітницької діяльності закладу

Назва заходів Зміст заходівУчасть в

освітянських виставках

презентація основних напрямів роботи закладу на освітянських форумах регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів

Організація тематичних виставок

виставки творчих робіт вихованців, педагогів закладу, залучених осіб

Проведення батьківських лекторіїв

впровадження елементів виховної роботи, інтеграція родинного і суспільного виховання, психолого-педагогічні тренінги, бесіди

Робота відео-лекторію

„Екологія ХХІ століття”

огляд і обговорення відеофільмів екологічної, валеологічної, громадянської тематики тощо

Оформлення стендів

висвітлення та постійне оновлення інформації про проведення знаменних дат сьогодення, екологічних, народознавчих заходів тощо

Виготовлення екологічних листівок

пропаганда екологічних знань серед різних верств населення, формування екологічної та природоохоронної культури

Виготовлення буклетів

висвітлення інформації про окремі напрями та загальну діяльність закладу, роботу профільних творчих учнівських об’єднань, участь у масових еколого-натуралістичних заходах

Видання науково-

методичних посібників, збірників

впровадження безперервної екологічної освіти в навчально-виховний процес закладів освіти, розповсюдження передового педагогічного досвіду в галузі екологічної освіти і виховання, підтримка творчих педагогів, популяризація педагогічних здобутків

Видання плакатів

ознайомлення педагогічної, учнівської, екологічної громадськості з основними

73

напрямами діяльності закладу, видатними постатями регіону в галузі біології та екології, презентація масових еколого - природоохоронних заходів з юннатами

Виготовлення банерів

висвітлення інформації про діяльність закладу з екологічної та природоохоронної роботи, сільського та лісового господарства, дослідництва за завданнями вчених, прикладної натуралістичної творчості тощо

Виготовлення тематичних планшетів

висвітлення інформації про проведення акцій, конкурсів, проектів еколого-натуралістичного спрямування за участю вихованців ДОЕНЦ, про роботу профільних гуртків

Організація роботи

учнівського самоврядування

діяльність дитячо - юнацької організації „Острів щастя”, залучення дітей до процесу організації, управління, аналізу власної практичної діяльності у творчій цікавій формі, мотивування до соціально значущої дії, виховування особистості на засадах вчинкової діяльності

Проведення екскурсій

ознайомлення вихованців з основними об’єктами історико-культурної, історичної спадщини на території регіону, окремими природними об’єктами та територіями, в тому числі природоохоронними

Організація і проведення

масових заходів з вихованцями

проведення екологічних, природоохоронних, науково-дослідницьких, патріотичних, трудових акцій, операцій, конкурсів для різних вікових категорій дітей

Проведення комплексних експедицій

ознайомлення вихованців з основними історико-культурними, природно-заповідними об’єктами на території провідних заповідників України, національних природних парків та природних територій, придатних для заповідання

Проведення тематичних

проведення тижнів екологічних, правових, валеологічних знань для вихованців закладу

74

тижнів Проведення польових практик

ознайомлення вихованців з флористично-фауністичним різноманіттям окремих природних об’єктів та певних природних територій регіону та України

Проведення науково-

просвітницьких практик

ознайомлення вихованців з роботою державних та громадських організацій екологічного спрямування, діяльністю провідних ПНЗ України, музейною справою в галузі екології, історії, краєзнавства тощо

Висвітлення роботи закладу

у ЗМІ

участь у тематичних відео- та радіо передачах, друк в періодичних та фахових виданнях

З метою проведення широкої еколого - просвітницької діяльності, впровадження та розповсюдження передового педагогічного досвіду в галузі екологічної освіти і виховання, забезпечення сучасного рівня методичної і навчальної роботи, накопичення матеріалів за напрямками діяльності в ДОЕНЦ ще в середині 90-х років був створений музейно-видовищний інформаційно-оглядовий комплекс, методична модель співпраці закладу з різними організаціями та установами, основним структурним підрозділом якого є інформаційно-методичний стаціонар (ІМС). Тут зібрана інформація про стан екологічної роботи в області, методичні матеріали, створена відеотека. До складу стаціонару входять екологічна вітальня та екологічний відео лекторій.

В рамках роботи ІМС в екологічній вітальні закладу щорічно організуються і проводяться тематичні виставки найкращих робіт педагогів закладу, вихованців, залучених осіб. Виставки відвідують гуртківці ДОЕНЦ, педагогічна та батьківська громадськість, представники екологічних громадських організацій, з яким тісно співпрацює заклад. Так, щорічно проводяться виставки робіт переможців обласного конкурсу „На кращого юного майстра народних ремесел” за традиційними для Степового Придніпров’я напрямами: декоративний (петриківський) розпис, різьблення та художня обробка дерева, писанкарство, народна вишивка, вироби з лози та соломи, обласних конкурсів з

75

благоустрою та озеленення, екологічних акцій, проектів, конкурсів та виставки, присвячені знаменним датам: Дню пам’яті жертв Голодомору, Дню народження Т.Г.Шевченка, річницям створення Дніпропетровської області, Дню пам’яті Небесної сотні тощо.

У вітальні проводяться також виховні бесіди, конкурси, позакласні тематичні години, виставки, зустрічі з цікавими людьми, масові заходи, що спрямовані на попередження дитячої бездоглядності та злочинності.

Велика роль в цій роботі належить також екологічному відеолекторію „Екологія ХХІ століття”, у відеотеці якого використовуються понад 100 відеофільмів екологічної та природоохоронної тематики. У відео лекторії діти мають можливість переглянути тематичні фільми, взяти участь у їх обговоренні та висловити свою особисту думку стосовно тієї чи іншої екологічної проблеми. В ДОЕНЦ практикуються також виїзні відео лекторії, які дозволяють охопити цим наочним сучасним видом екологічного просвітництва дітей всіх вікових категорій з різних куточків області.

Потреби сьогодення вимагають тісніше інтегрувати родинне і суспільне виховання, зберегти пріоритет родинного виховання, активніше залучати родини до участі в навчально-виховному процесі закладу. З цією метою в ДОЕНЦ проводяться: батьківські збори, лекторії, консультації, „круглі столи”, тренінги, вікторини, дні відкритих дверей, застосовуються засоби наочної пропаганди (інформаційні бюлетені, батьківські куточки, тематичні стенди, фотовиставки та виставки творчих робіт вихованців). Батьки юннатів залучаються також до організації і проведення дозвілля в закладі під час походів, екскурсій.

Традиційними є в закладі Дні відкритих дверей, які проводяться щорічно на початку кожного навчального року і ставлять за мету широку пропаганду різних напрямів навчально-виховної роботи, привернення уваги дітей, учнівської молоді, батьків та екологічної громадськості до екологічних проблем сучасності та діяльності еколого-натуралістичних закладів щодо підвищення рівня екологічної свідомості та іміджу позашкільної екологічної освіти.

Заздалегідь для участі в заході запрошується преса, напередодні в радіоефірі виходить рекламна об’ява про

76

проведення Дня відкритих дверей. Для реклами гурткової роботи ДОЕНЦ був виданий яскравий плакат про гурткову мережу закладу з переліком основних гуртків. При відвіданні навчальних закладів з метою набору вихованців керівники гуртків розповсюджують ці плакати в закладах освіти міста. Під час проведення методичних виїздів в міста та райони області примірники плакату також передаються адміністраціям базових шкіл.

Адміністрацією Центру готується та затверджується план проведення Дня відкритих дверей із залученням до цього заходу всіх співробітників, територія прикрашається кольоровими папірцями та кульками. Сам захід проводиться у вигляді театралізованої вистави, яку готують вихованці еколого - естетичної студії, першого дзвоника та посвяти в юннати школярів-початківців з врученням дипломів та символічного „золотого ключика” від закладу. В цей день кожен керівник гуртка презентує відвідувачам напрями діяльності своїх гуртків, навчальні кабінети та всі структурні підрозділи закладу. Для дітей та батьків працює відео лекторій з оглядом фільмів екологічного спрямування.

Щорічно в рамках обласної комплексної програми організації літніх наукових практик та комплексних екологічних експедицій „Вивчаємо заповідні території України”, яка розроблена ДОЕНЦ, для кращих вихованців ПНЗ області, переможців обласних, всеукраїнських та міжнародних масових заходів, учнів обласної хіміко - біологічної заочної школи проводяться в літній період змістовні комплексні еколого - краєзнавчі експедиції, польові та науково-просвітницькі практики як на території Дніпропетровської області, так і за її межами. Переважна більшість цих заходів проходить на базі провідних заповідників України, з якими обласним ЕНЦ укладені угоди про співробітництво, та на базі Запорізького дитячого ботанічного саду, Нікітського ботанічного саду НАН України, Миколаївського зоопарку, Андріївського біологічного стаціонару Дніпропетровського національного університету.

Кілька років тому за проханнями вчителів природничих дисциплін загальноосвітніх навчальних закладів, вихователів дошкільних установ, методистів та керівників гуртка

77

позашкільних профільних закладів освіти за сприяння фахівців заповідної, природоохоронної справи, науковців вищих навчальних закладів, екологічної громадськості була започаткована серія плакатів „На допомогу керівнику гуртка та вчителю біології”, в яких розкривається досвід роботи в галузі позашкільної екологічної освіти і виховання. Цей напрямок видавничої діяльності закладу виявився дуже вдалим і актуальним. Плакатна продукція, видана ДОЕНЦ, розповсюджується серед закладів освіти області і є додатковим сучасним наочним методичним матеріалом для організації позашкільної та позакласної роботи з учнями та вихованцями з біології, екології, дослідництва, виконує важливу інформаційно-просвітницьку функцію, а також сприяє розвитку нової екологічної свідомості дітей та молоді та підвищенню рівня екологічних знань.

Не можна оминути увагою і навчально-методичні посібники „Екологічна абетка Придніпров’я” та „Екологічна абетка для дітей”, які є методичною „родзинкою” закладу.

У посібнику „Екологічна абетка Придніпров’я”, розрахованому на дітей середнього шкільного віку, учнівську молодь та студентів, вчителів природничих навчальних дисциплін, керівників гуртка та методистів ПНЗ, викладено багаторічну працю колективу ДОЕНЦ, наукових працівників вищих навчальних закладів, екологічних діячів регіону щодо дослідження скарбів природної спадщини Придніпров’я. Відразу після виходу видання „Екологічна абетка Придніпров’я” попало у список „навчальних екологічних бестселерів” і стало настільною книгою для педагогів-екологів області та учнівської молоді, яка цікавиться питаннями екології та природоохоронної діяльності.

В 90-роках минулого століття колектив ДОЕНЦ впровадив тоді ще інноваційну форму роботи в освітній структурі області – співпрацю з дошкільними навчальними закладами по залученню вихованців до гурткової роботи еколого-натуралістичного напряму з метою надання маленьким юннатам початкових знань з біології та екології, прищеплення навичок проведення перших досліджень та спостережень в природі, формування екологічної свідомості та культури. Досвід роботи колективу з дошкільними установами сприяв розробці та виданню навчально-методичного посібника „Екологічна абетка для дітей” для дошкільнят та учнів молодшого

78

шкільного віку, який був розповсюджений серед навчальних закладів області та отримав високу позитивну оцінку при апробації його в навчально-виховному процесі освітніх установ. Цей посібник по праву вважається методичним „ноу-хау” організації.

Постійними напрямами еколого - просвітницької діяльності закладу є робота з засобами масової інформації, виступи по телебаченню, радіо, в пресі. В репортажах, передачах регіональних каналів телебачення висвітлюється інформація про основні напрями діяльності та масові заходи ДОЕНЦ.

У форматі даної статті описані тільки основні напрями еколого - просвітницької діяльності ДОЕНЦ. В умовах модернізації сучасної системи освіти вони вимагають постійного розвитку, оновлення, видозміни, але залишаються суттєвим засобом розвитку професійної компетентності педагогічних працівників, підвищення ефективності та результативності навчально-виховного процесу, а в цілому - важливим елементом створення позитивного іміджу закладу.

РОЗВИТОК НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЮННАТІВ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ ФОРМАМИ ЕКОЛОГО-

КРАЄЗНАВЧОЇ ТА ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ

Інна Валеріївна Міхайлиця

Хмельницький обласний еколого-натуралістичний центр

учнівської молоді

Позашкільна освіта є складовою системи неперервної освіти, основна мета якої забезпечити створення сприятливих умов для творчого, інтелектуального, науково-пізнавального, духовного та фізичного розвитку кожного вихованця, підготовка підлітків до життя, задоволення їх освітніх потреб шляхом залучення до науково-пізнавальної, пошукової і дослідницько-експериментальної еколого-натуралістичної роботи.

Особлива увага в Хмельницькому ОЕНЦУМ приділяється підтримці обдарованої учнівської молоді, залученню її до практичної науково-дослідницької роботи за завданням науковців,

79

природничо-краєзнавчої, природоохоронної, природозаповідної, дослідницько-експериментальної роботи та участі в діяльності наукових осередків Малої академії наук, обласних дитячих науково-практичних конференціях, науково-освітніх проектах, програмах, виставках, конкурсах, зльотах і зборах. Тематику робіт Хмельницький ОЕНЦУМ розробляє спільно з науковцями і рекомендує її для використання школярам та юннатам навчальних закладів області.

Спільно з педагогами-ентузіастами юннатівської роботи на базі кращих навчальних закладів області щорічно за кошти обласного бюджету організовуються профільні гуртки для обдарованих школярів-любителів природи рідного краю, які під керівництвом педагогів-ентузіастів юннатівського руху плідно проводять дослідницько-експериментальну та природничо-краєзнавчу роботу за завданнями науковців і успішно презентують свої здобутки під час регіональних, всеукраїнських та міжнародних еколого-натуралістичних конкурсів.

Педагоги обласного ЕНЦУМ, працюючи за спільним з НАПН України науково-педагогічним проектом «Позашкільна освіта - науково-методичне забезпечення екологічної освіти і виховання та формування екологічної культури учнівської молоді», організували і провели два регіональних еколого-краєзнавчих конкурси «Ріки Хмельниччини» та «Гриби Хмельниччини», у яких взяли активну участь школярі області із своїми педагогами. Вони вивчали, досліджували, описували і фотографували краєвиди місцевих річок й шапкових грибів свого краю і надсилали на конкурс цікаві бувальщини, місцеві перекази, легенди про ріки та гриби, змістовні замітки, що і знайшло своє відображення у навчальних посібниках природничо-краєзнавчого змісту з однойменними назвами, які надруковано і безоплатно передано усім навчальним закладам області для учнівської молоді та педагогів.

Щорічно під час проведення заходів Всеукраїнської акції «День юного натураліста» Хмельницький обласний ЕНЦУМ організовує обласну дитячу науково-практичну конференцію з метою залучення обдарованих учнів до проведення експериментально-дослідницької роботи з різних напрямків екології, біології, сільського і лісового господарства та підтримки їх творчої діяльності, підвищення ефективності і якості введення

80

дитячої дослідницько-натуралістичної та науково-пізнавальної роботи, розвитку й удосконалення співпраці педагогічних працівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів з науковцями.

Яскравим прикладом введення, дослідження та презентування дитячої науково-пізнавальної і дослідницько-експериментальної роботи є здобутки вихованки гуртка юннатів Христини Ганзюк, переможниці ряду науково-дослідних конкурсів:

- ІІІ місце і медаль Міжнародного конкурсу GENIUS Olympiad - 2012 у місті Освего (штат Нью-Йорк, США);

- І місце в Національному етапі міжнародного Балтійського науково-інженерного конкурсу в м. Києві;

- ІІІ місце і Диплом - у фінальному етапі міжнародного Балтійського науково-інженерного конкурсу в м. Санкт-Петербурзі (Російська федерація);

- І місце в очному етапі Всеукраїнського конкурсу «Intel-Eko Україна-2013», національного етапу міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2013;

- ІІ місце і медаль у фіналі Міжнародного конкурсу I-SWEEEP 2013 (International Sustainable World (Energy, Engineering, & Environment) Project Olympiad);

- І місце в онлайн конференції захисту наукових робіт Колумбійського університету (Мексика).

Проведення таких конференцій засвідчує важливість і потребу кваліфікованої підтримки обдарованих школярів нашого краю, задоволення їх прагнення виконувати творчі експериментально-дослідницькі роботи під керівництвом науковців та досвідчених фахівців народного господарства, здобувати нові якісні знання, навички і уміння та отримувати серед своїх ровесників, однодумців і дорослих визнання результатів своєї індивідуальної творчої дослідницько-експериментальної та науково-пізнавальної діяльності, яка у майбутньому зможе відіграти для них вирішальну роль у вірному виборі професії.

Для реалізації цих завдань і пропагування юннатівських форм роботи серед учнівської молоді, ХОЕНЦУМ щорічно проводить обласний збір юних натуралістів Хмельниччини, в

81

якому беруть участь дитячі делегації з усіх 20 районів і 6 міст області, кращі освітяни та представники науки, екологів і аграрного сектору народного господарства. Поряд зі своїми підопічними, у заході приймають участь десятки педагогів-ентузіастів юннатівського руху, які уважно спостерігають за ходом конкурсів-захистів і аналізують їх, з цікавістю знайомляться зі здобутками своїх колег та творчістю їх вихованців, обмінюються досвідом і обговорюють проблеми та перспективи еколого-натуралістичної роботи на наступні роки.

Упевнений захист юними натуралістами власних дослідницько-експериментальних робіт під час конкурсів обласного збору в секціях юних зоологів, ботаніків та гідрології показав високий рівень підготовки усіх учасників збору, їх прагнення пізнавати нове, ретельно вивчати і досліджувати навколишнє природне середовище, вчитись презентувати і аргументовано захищати отримані результати творчої праці, індивідуальних досліджень та експериментів. Виконавці кращих науково-пізнавальних і дослідницько-експериментальних робіт нагородженні грамотами та цінними подарунками, а їх педагоги-наставники Говорун В.Д., Ганзюк А.Я., Зведенюк М.А., Новак В.О., Нагурна О.В., Подущак А.В., Юрченко М.В., Левко Л.А. нагороджені грамотами Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА за досягнуті успіхи у проведенні дослідницько-експериментальної роботи з школярами, вагомий особистий внесок у розвитку еколого-натуралістичної роботи і формування природоохоронної культури учнівської молоді та активну участь у проведенні обласного збору юннатів Хмельниччини.

На базі Хмельницького ОЕНЦУМ працює самостійна філія Хмельницького територіального відділення МАН. Науково-дослідницька робота в закладі розпочинається з пошуку обдарованих дітей. Відбір кандидатів в члени МАН здійснюється обов’язково у тісній співпраці вчителями базового навчального закладу, керівниками гуртків юннатів та обдарованих вихованців закладу шляхом проведення розв’язання логічних задач з предметів біологічного та сільськогосподарського напрямку, тестування, самостійної підготовки юннатами доповідей або наукових рефератів із улюбленого предмету. Все це допомагає

82

визначити інтелект дитини, її логічне мислення, спроможність до аналізу і вміння використовувати теоретичні знання.

Дослідницько-експериментальна робота школярів сприяє значному розвитку сфери мислення, потреби пізнання нового, а це в свою чергу переростає в інтерес, який спонукає особистість до самостійної пошукової діяльності, збагачуючи її емоційну сферу та творчі можливості.

Висвітлення результатів дослідницьких робіт на дитячих науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях членів МАН дає змогу старшокласникам залучитися до діяльності вищої школи, підсилює їхню зацікавленість у здобутті освіти, допомагає багатьом довести юнацьке захоплення до логічного завершення - вибору майбутньої професії та визначення свого покликання в житті.

На рахунку слухачів та дійсних членів МАН - десятки цікавих науково-дослідницьких робіт з біології, екології, хімії, сільського та лісового господарства, які виконані на високому професійному рівні і мають прикладний характер.

Декілька років поспіль Хмельницький обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді посідає чільне місце у рейтингу переможців ІІ-го етапу конкурсу-захисту наукових дослідницько-експериментальних робіт серед обласних позашкільних закладів (див. табл.):

Рейтинг участі юннатів ХОЕНЦУМ у ІІ-му етапі конкурсу-захисту наукових дослідницько-експериментальних робіт самостійної філії

МАН

2010-2011 рр 2011-2012 рр 2012-2013 рр10 учасників у І

етапі 11 учасників у І

етапі12 учасників у І

етапі5 учасників у ІІ

етапі 6 учасників у ІІ

етапі7 учасників у ІІ

етапі3 призери 3 призери 5 призерів

Одне ІІ місце Два ІІ місця Одне ІІ місцеДва ІІІ місця Одне ІІІ місце Чотири ІІІ місця

83

2013-2014 рр 2014-2015 рр11 учасників у І етапі 14 учасників у І етапі6 учасників у ІІ етапі 10 учасників у ІІ етапі

3 призери 5 призерівОдне ІІ місце Одне І місцеДва ІІІ місця Одне ІІ місце

Три ІІІ-х місця

Науково-дослідницька робота учнівської молоді - елемент науково-пізнавальної діяльності в системі позашкільної освіти, що закономірно сприяє інтелектуальному і психологічному зростанню дитини, розвитку її власної творчості, розширює дитячий світогляд, створює можливості для особистого саморозвитку та самореалізації, збуджує інтерес і стимулює пізнавальну активність юних натуралістів у вивченні проблем навколишнього середовища, сприяє закріпленню набутих практичних знань, умінь та навичок, формує екологічну культуру і природоощадливе виховання.

Хмельницький ОЕНЦУМ в 2010-2015 роках представляв на Всеукраїнських та міжнародних освітянських виставках результати науково-пізнавальної роботи формами дитячої дослідницько-експериментальної діяльності, здобутки науково-педагогічної співпраці, інноваційної діяльності та два власні навчальні посібники природничо-краєзнавчого змісту для шкіл області, у підготовці яких брали участь школярі і юннати, що високо оцінили науковці НАПН України. За здобутки цього напрямку роботи заклад неодноразово нагороджувався різноманітними дипломами, грамотами, почесними відзнаками, а у 2015 році натуралісти Хмельниччини отримали від Міністерства освіти і науки та Національної академіії педагогічних наук України золоту медаль і спеціальний диплом VІ Міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасні заклади освіти - 2015».

Завдяки плідній науково-педагогічній праці педагогів та здобуткам науково-пізнавальної діяльності формами природничо-краєзнавчої і дослідницько-експериментальної роботи юннатів закладу, шкіл і позашкільників області, Хмельницький ОЕНЦУМ з 2009 року в числі кращих профільних закладів України щорічно

84

приймав активну участь у Всеукраїнському відкритому Рейтинзі якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників» та нагороджувався дипломами лауреата, а в 2012 та 2014 році ХОЕНЦУМ на конкурсній основі ставав абсолютним переможцем фіналу Рейтингу і був нагороджений почесною відзнакою та Дипломом «Флагман позашкільної освіти України».

Юні натуралісти Хмельниччини за підсумками участі в природничо-краєзнавчій, природоохоронній, дослідницько-експериментальній діяльності і різноманітних еколого-натуралістичних заходах міжнародного та всеукраїнського рівнів у 2014 році здобули 24 перших місця і 1 гран-прі, 19 других місць, 39 третіх місць і отримали в нагороду від їх організаторів 109 Грамот, 44 Дипломи, 63 Листи подяки та ряд цінних подарунків.

Високі рейтингові результати науково-пізнавальної діяльності формами дитячої еколого-натуралістичної творчості, отримані натуралістами Хмельниччини, яскраво свідчать про самовіддану працю педагогів-ентузіастів і ефективність праці педагогічних та дитячих колективів регіону, наполегливе прагнення зберігати традиції і примножувати їх новими формами та досягненнями юннатівської роботи, спрямованої на всебічний розвиток кожного юного індивідуума, цілеспрямоване здобування неповнолітніми нових якісних знань про довкілля і усвідомлений захист ними природних багатств Хмельниччини для сьогоднішнього та наступних поколінь.

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ

ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Тетяна Василівна Морозова

Чернівецький національний університет імені Юрія

Федьковича Одним із пріоритетних напрямів навчання в сучасній школі

є вдосконалення екологічної освіти й виховання, формування екологічної культури школярів. Сучасні тенденції розвитку національної системи освіти потребують виховання особистості, здатної не тільки до репродуктивної діяльності, але й до прийняття

85

нестандартних рішень, зорієнтованої на постійне самовдосконалення та саморозвиток, тобто творчої, активної, не ординарно мислячої особистості. Проблема раннього виявлення і розвитку обдарованих учнів – найважливіша у сфері освіти.

Одним із провідних орієнтирів української освіти і виховання є врахування здібностей, cхильностей та інтересів школярів у процесі пізнання, що визначено Законами України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту». Стає необхідним створення сприятливих умов для творчої діяльності дітей, які б допомагали їм самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації, формували потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу. Інтерес до пізнання навколишнього середовища виступає своєрідним епіцентром розвитку учня, його пізнавальної самостійності, формування позитивного ставлення до результатів власної праці. Пізнавальний інтерес постійно впливає на поведінку людини, на її духовну і розумову сфери, інтелектуальні, морально-етичні і комунікативні якості, тому він забезпечує виховання творчої особистості. Інтереси людини до пізнання дійсності виявляють суттєвий вплив на особистість, вони тісно пов'язані з увагою, пам'яттю, мисленням, емоціями, волею і сприяють творчій самореалізації і духовному самовдосконаленню людини. Мета дослідження – обґрунтування ефективності форм, методів і прийомів формування пізнавальних інтересів учнів у процесі позакласної роботи.

В Україні позакласна еколого-натуралістична робота реалізується через куточки живої природи, шкільні гуртки, шкільні лісництва, екологічні стежки та ін. Однак, однією з проблем екологічної освіти є її недостатня ефективність. Часто проведена еколого-натуралістична робота мало відповідає вимогам часу, витраченим педагогічним зусиллям. Все це спостерігається, незважаючи на широкий спектр напрямів еколого-натуралістичної роботи, наявність науково-методичної літератури, підвищення рівня екологічної освіти педагогічних кадрів. Можливо причиною недостатньої ефективності позакласної еколого-натуралістичної роботи може бути неврахування мотивів, які визначають вчинки школярів, неточно сформульовані конкретні завдання еколого-натуралістичної роботи.

86

Оновлення системи освіти України значною мірою пов’язане з розробкою та впровадженням у педагогічну практику ефективних технологій розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, формування її пізнавальної та творчої активності. Особливо актуальною є проблема реорганізації форм та методів роботи з учнями, оскільки саме шкільний вік характеризується активним розвитком пізнавальних і творчих здібностей, становленням наукового світогляду, особистісним самовизначенням дитини.

Дослідницька діяльність стала об’єктом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема, на необхідності організації дослідницької діяльності учнів неодноразово наголошували О.С. Березюк, В.В. Русова, А.В. Семенова, Г.С. Цехмістрова. Сутність та структуру дослідницьких здібностей досліджували С.П. Балашова, В. М. Дружинін, Н.І. Поліхун, О.І. Савенков та інші вчені. Теоретичні основи дослідницької діяльності учнів досліджували О.Є. Антонова, В.Н. Андрєєв, А. Деметроу, В.М. Дружиніна, Н.М. Зверева, Г.Г. Колінець, Н.Г. Недодатко, А.Н. Подьдякова, Н.І. Поліхун, О.І. Савенков, В.М. Шейко, О.І. Щербаков.

Дослідницька діяльність – вибіркова спрямованість особистості, що звернена до певної галузі пізнання [4]. О.І. Савенков [7] дослідницьку діяльність характеризує як особливий вид інтелектуально-творчої діяльності, що породжується в результаті функціонування механізмів пошукової активності і побудований на основі дослідницької поведінки, аналізі та оцінці одержаних результатів та прогнозуванні своїх подальших дій.

Разом із загальноосвітніми навчальними закладами, гімназіями та ліцеями, пошуковою та науково-дослідницькою діяльністю учнів активно опікуються позашкільні навчальні заклади, що є справжніми творчими лабораторіями для дітей та учнівської молоді. Гуртки, творчі об’єднання науково-технічного, дослідницько-експериментального, гуманітарного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, художньо-естетичного та інших напрямів позашкільної освіти створюють оптимальні організаційно-педагогічні та дидактичні умови для наукових досліджень творчо обдарованих і талановитих дітей. На думку В.В. Вербицького [1], еколого-натуралістична робота

87

забезпечує вихованців, учнів і слухачів глибокими знаннями про навколишнє середовище, виховує екологічну пильність, сприяє набуттю навичок і досвіду розв’язання екологічних проблем, залучає їх до практичної природоохоронної роботи, збереження навколишнього середовища.

До традиційних форм навчально-пізнавального характеру належать ботанічні й зоологічні екскурсії, сезонні спостереження за життям природи й діяльністю людини, вивчення взаємозв'язків живої й неживої природи. Крім них, протягом багатьох десятиліть у школах з успіхом проводяться біологічні заходи природоохоронної тематики, такі як: "День птахів", "День Землі", котрі супроводжуються масовим виходом дітей у парки, сквери, на береги водойм, відвідуванням унікальних природних об'єктів. Великий інтерес у школярів викликають також науково-пізнавальні заходи, наприклад, виїзні наукові конференції, зустрічі з ученими, які працюють у наукових установах. У різних формах позакласної роботи учні не тільки проявляють свої індивідуальні особливості, але і вчаться жити в колективі, тобто співпрацювати один з одним, піклуватися про своїх товаришів, ставити себе на місце іншої людини тощо.

Індивідуальна позакласна еколого-натуралістична робота по суті є різновидом домашніх і позаурочних робіт. Вона полягає в добровільному виконанні епізодичних завдань зі спостереження за сезонними явищами в природі, проведення дослідів у куточку живої природи, вдома або на пришкільній навчально-дослідній ділянці. Ця форма роботи дозволяє безпосередньо взаємодіяти з учнем, у результаті чого вчитель створює умови для подальшого розвитку учня, залучає його до різних видів роботи: читання, проведення фенологічних спостережень, постановки дослідів та ін. Групова еколого-натуралістична робота передбачає тісний контакт невеликої кількості учнів, об’єднаних спільними інтересами або виконанням завдання. Масова еколого-натуралістична робота у позакласний час охоплює учнів кількох класів або всієї школи. Основною її метою є поширення натуралістичних знань серед якомога більшої кількості школярів.

Позашкільна освіта, відповідно до суспільного замовлення та освітньої політики держави, створює психолого-педагогічні умови для повноцінного творчого, інтелектуального, духовного

88

розвитку особистості; підвищення її мотивації до пізнання і творчості; задоволення освітніх потреб особистості на основі її залучення до свідомої та систематичної творчої діяльності, зокрема пошукової, дослідницької та експериментальної [3].

Пошукові, науково-дослідницькі та експериментальні освітні проекти, у яких беруть участь учні та вихованці позашкільних навчальних закладів, – надійний спосіб пізнання кожним своїх творчих можливостей, розвитку інтелектуальних здібностей, формування індивідуального стилю пізнавальної діяльності, а досить часто – і професійного самовизначення. Здобуті учнями знання під час безпосереднього вивчення природи у процесі спостережень, екскурсій, постановки дослідів, гурткової роботи та інших активних дій з об’єктами вивчення є більш зрозумілими, переконливими, а тому запам’ятовуються міцніше, на відміну від знань, отриманих з підручників чи ілюстрованих матеріалів. Крім того, в ході дослідницької натуралістичної роботи вчитель забезпечує не лише пізнання, але й всебічне виховання учнів засобами природи − естетичне, гігієнічне, трудове, моральне тощо. Варто зазначити, що в учнів при цьому формуються перші елементарні навички дослідницької роботи, вміння працювати з бодай нескладними, але реальними приладами та обладнанням, розвивається пізнавальний інтерес і формується така цінна якість особистості, як спостережливість.

Виокремлюють такі рівні мотивації дослідницько-пошукової діяльності учнів: споглядальний (учнів приваблюють лише яскраві факти і ефектні досліди); споглядально-діяльний (учні цікавляться розв’язанням нескладних дослідницьких завдань, пояснюванням спостережуваних явищ і фактів, встановленням причинно-наслідкових зв’язків між ними); діяльний (характеризується однаковим ступенем інтересу, бажання і прагнення учнів до дослідницької і репродуктивної діяльності); діяльнісно-дослідницький (перевага у школярів інтересу, бажання і прагнення до дослідницької діяльності); дослідницький (інтерес до дослідницької діяльності є визначальним). Навчально-дослідницька діяльність учня – суб’єктивне відкриття нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних знань і вмінь, уведення їх до особистісно-пізнавального простору.

89

Серед принципів організації навчально-дослідницької діяльності виокремлюють: інтегральність − об’єднання і взаємовплив навчальної і дослідницької діяльності учнів, взаємозалежність досвіду виконуваного дослідження і навчальних результатів; неперервність – довготривалість процесів навчання і виховання; міжпредметні зв’язки – дослідження потребує широкої ерудиції у різних галузях знань [5]. Н.О. Падун [6] зазначає, що впровадження у навчальний процес системи навчально-дослідницьких завдань доцільно здійснювати поетапно, і виділяє такі етапи: підготовчий (ознайомлення з технологіями дослідження, методами, зразками дій); формування навчально-дослідницьких умінь (мотивація, ознайомлення зі змістом і структурою навчально-дослідницьких умінь та їх значення, навчання виконання окремих дій і формування вміння в цілому, застосування вмінь на конкретних вправах), удосконалення умінь (застосування вмінь у нових умовах), оцінка досягнутих результатів (висновки, перевірка гіпотез, рефлексія). Г.В. Джевага [2] розробив рекомендації стосовно використання дослідницького методу навчання для розвитку творчих здібностей та здійснення професійного самовизначення учнів загальноосвітніх шкіл.

Отже, основна мета позакласної еколого-натуралістичної роботи учнів полягає в оволодінні особистістю: знаннями про навколишнє середовище, формування екологічної культури, виховання екологічної пильності, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної діяльності; інтелектуальними уміннями (виявлення, систематизація, узагальнення, аналіз, обґрунтування, прогнозування, моделювання, застосування тощо); екологічними цінностями (незаперечну й універсальну цінність природи та її об’єктів, збереження їхнього життя та життя людини, цінність спілкування з природою, її об’єктами тощо); практичними навичками з охорони природи. Головними завданнями позакласної еколого-натуралістичної роботи учнівської молоді є формування: екологічної свідомості (оволодіння, поглиблення знань, навичок з основ природничих, аграрних та лісогосподарських наук; практична природоохоронна робота біологічного спрямування; формування дослідницьких знань, умінь учнів та залучення їх до науково-дослідної, експериментальної, конструкторської та інших

90

видів роботи; надання конкретних порад, як співпрацювати з природою, оберігати і примножувати її багатства); екологічних почуттів (формування та розвиток відчуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища на місцевому, а в подальшому – на регіональному та глобальному рівнях; вироблення умінь приймати власні відповідальні рішення з охорони природного середовища й відповідно діяти; формування бажання і вміння захищати і берегти єдність екосистеми Землі); екологічної діяльності (самореалізація і розвиток природних схильностей та інтересів, індивідуальних здібностей учнівської молоді; сприяння оволодінню пізнавальної і практичної еколого-натуралістичної діяльності; здійснення інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи; організація дозвілля підростаючого покоління) [8].

Дослідницький підхід потребує попередньої підготовки учнів. Вони повинні оволодіти знаннями та набути умінь працювати з об’єктами і приладами, виконувати лабораторні операції, проводити спостереження, робити висновки й узагальнення, висувати гіпотези і складати плани дослідницької перевірки. Роботу з підготовки учнів до дослідницької діяльності потрібно проводити систематично, під час уроків і в позаурочний час. Вибір форм і методів організації пошукової та дослідницької діяльності вихованців творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів досить великий і завжди залишає альтернативу учасникам навчального процесу (як педагогам, так і дітям), враховуючи специфіку навчального курсу, особисті уподобання, інтереси та здібності. Основними формами залучення вихованців комплексних і профільних позашкільних навчальних закладів до пошукової та науково-дослідницької діяльності є: участь у роботі МАН України, наукових гуртках, товариствах, секціях, клубах, школах юних дослідників; індивідуальна та групова робота над пошуково-дослідницькими проектами; участь у науково-практичних конференціях, семінарах, конкурсах-виставках дослідницьких робіт, самоосвітня діяльність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Вербицький В.В. Юннатівський рух в Україні / В.

В. Вербицький. − К.: Деміур, 2001. – 304 с.

91

2. Джевага Г.В. Дослідництво як педагогічний засіб розвитку творчих здібностей та професійного самовизначення учнів сільських шкіл / Г.В. Джевага. – Педагогічний альманах. −2010. – Випуск 6. – С. 15 – 19.

3. Ковбасенко Л.І. Організаційно-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу / Л.І. Ковбасенко // Шкільний світ. – 2003. - № 22-24. – С.2-6

4. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у дітей / Г.С. Костюк. – К.: Рад. школа, 1978. – 128 с.

5. Костюкова Н. К. Научно-исследовательская работа учащихся / Н.К. Костюкова // Математика в школе. – 1999. − № 5.

6. Падун Н. О. Навчально-дослідна діяльність як засіб формування дослідницьких умінь учнів / Падун Н. О. // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2012. – С. 90 – 93.

7. Савенков А.И. Детская одаренность: развитие средствами искусства / А.И. Савенков. – М.: Педагогическое общество России, 1999. – 220 с.

8. Сорочинська О.А. Організація позакласної екологоло-натуралістичної роботи учнів основної школи / О.А. Сорочинська // Вісник Житомирського державного університету. – Вип. 66. Педагогічні науки. – 2012. – С.189-193.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ БІОЛОГІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ

ЗАКЛАДІ ЧЕРЕЗ НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ Зоя Миколаївна Нікітчук

Волинський обласний еколого-натуралістичний центр

У сучасній науці ствердилася думка, що стиль людського мислення стосовно навколишнього природного середовища можна змінити лише шляхом підвищення рівня екологічної компетентності суспільства. Як відомо, провідна роль у цьому процесі належить закладам позашкільної освіти.

92

Формування біологічної освіченості підростаючого покоління як важливої складової проблеми формування екологічної компетентності особистості є однією з науково-методичних проблем, над якою працює педагогічний колектив Волинського обласного еколого-натуралістичного центру. Створена у закладі система біологічної освіти ґрунтується на тісній взаємодії з дошкільними, загальноосвітніми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами області. Так, у дошкільних навчальних закладах міста формуються початкові знання малюків про природу, навколишній світ; у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих закладах здійснюється базова робота щодо формування біологічної та екологічної компетентності школярів. Навчально-виховна діяльність Волинського обласного еколого-натуралістичного центру спрямована на інтеграцію профільних та природничих знань, умінь та навичок школярів; створення умов, сприятливих для їх активного застосування у навчально-творчій та практичній еколого-натуралістичній діяльності. Особливістю впровадженої системи біологічної освіти у закладі є організація практичної природоохоронної та просвітницької діяльності через науково-пізнавальну творчість. Впродовж навчального року вихованцями та педагогами реалізується низка проектів щодо збереження та відновлення рослинних угрупувань області. Традиційними стали природоохоронні акції: «Ялинка», «Допоможи пернатому другу», «Увага! Первоцвіти» тощо, обласні етапи всеукраїнських конкурсів учнівських робіт «Птах року», «Юний дослідник», «Зелений паросток майбутнього», «Юний селекціонер і генетик». Належне місце в системі біологічної освіти закладу відведено організації дослідницької роботи вихованців на навчально-дослідній земельній ділянці, навчальних лабораторіях, дендропарку, живому кутку, акваріумній залі, екологічній стежці «Материнка». Діти вчаться користуватися спеціальним обладнанням, виконувати спостереження і фіксувати їх, проводити досліди, відшукувати потрібну інформацію, встановлювати причини явища, здійснювати аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, вимірювання. У процесі дослідницької роботи учні набувають умінь спостерігати, класифікувати об’єкти,

93

встановлювати послідовність, одержувати інформацію слухаючи, пишучи, читаючи, оглядаючи, презентуючи, оперувати нестандартними (рухи, кроки) і стандартними (хвилини, метри) одиницями вимірювання, робити висновки, передбачати, припускати.

Слід зазначити, що специфіка системи біологічної освіти у закладі визначається її спрямованістю на формування загальних навчальних умінь вихованців у контексті концепції розумового розвитку особистості.

Створена в закладі система біологічної освіти має інтегративний характер. Так, співпраця з Східноєвропейським університетом ім. Лесі Українки забезпечує можливість розширення практичної складової через роботу обласної заочної школи, виробничої практики для студентів.

Співпраця педагогічного колективу установи з Волинським інститутом агропромислового виробництва, дослідної станції національного наукового центру поліської філії Українського інституту агрохімії і грунтознавства ім. Соколовського, головним управлінням лісового господарства, обласним управлінням екології та природних ресурсів сприяє розширенню позашкільного навчально-виховного простору та підвищення його соціалізуючої ролі, що забезпечує можливість проведення занять і виховних заходів на базі місцевих природних об’єктів; урізноманітнення форм організаційної, просвітницької та природоохоронної роботи органів учнівського самоуправління; розширення можливостей еколого-краєзнавчої та навчально-оздоровчої діяльності закладу. Позашкільна освіта екологізована більш повніше, ніж шкільна. Адже тут є змога подати інформацію широким колом засобів та форм. Під час навчання у класі та при застосуванні інтеграційного методу екологізації вчитель обмежений необхідністю розповісти учням в першу чергу основний матеріал уроку, а тоді експериментувати, досліджувати, вести пошукову роботу. У позашкіллі педагог не обмежений жорсткою програмою і має змогу планувати свою діяльність таким чином, щоб були застосовані різні засоби подачі інформації.

94

Однією з форм роботи є екологічна стежка (в області нараховується 240 ). Вона ілюструє певні природоохоронні проблеми, допомагає вивчити окремі угрупування рослин і тварин. Екскурсії екологічною стежкою у супроводі досвідчених фахівців мають надзвичайно важливе значення у формуванні екологічної свідомості. Великий педагог В.О. Сухомлинський зазначав, що радість праці неможлива без відчуття краси і тут краса не тільки та, яку отримує дитина, а , насамперед та, яку вона сама створює. Адже, працюючи, діти переживають радість творення, без якого неможливо викликати бажання трудитися, приносити користь іншим!

Навчити молодь працювати на землі, готувати її до продуктивної праці у сільськогосподарському виробництві – головна мета трудових аграрних об’єднань, яких в області 80. Понад 3 600 юнаків і дівчат об’єднані у ланки рослинників, овочівників, садоводів, механізаторів обробляють 273,08 га землі, випробовують нові сорти провідних сільськогосподарських культур, займаються дослідницькою діяльністю, здобувають основи агротехнічних знань. Цікава пошукова робота практикується на навчально-дослідних земельних ділянках (їх в області 470). Тут можна провести дослід майже з будь-якої екологічної теми, починаючи з вивчення впливу факторів середовища та екологічних законів і закінчуючи створенням і вивченням популяції, біоценозів та екосистем. Залученню старшокласників до дослідно-експериментальної роботи сприяє збір учасників екологічних експедицій, походів, польових практик. У природі молодь навчається екологічної грамотності, вивчає негативний вплив порушень екологічного балансу на живу природу. Юні науковці ведуть дослідницьку роботу в національних парках, заповідниках, заказниках, лісництвах. Учасники експедиції, виявляючи випадки брутального ставлення до багатств землі, спрямовують свою роботу на повернення до життя всього природного надбання рідного краю. Вихованці беруть участь в очищенні та благоустрої занедбаних джерел, струмків, малих річок, лісів, проводять роботу з висадження полезахисних смуг, рекультивації використаних земель, можливому відновленню окремих видів флори і фауни,

95

відтворюють типові волинські ландшафти, створюють екологічні карти свого села, міста, району. Сьогодення потребує від людини активності, творчості, ініціативності, а тому формування дослідницького стилю у підростаючого покоління на сучасному етапі розвитку суспільства є однією із першочергових потреб. Особливого значення педагоги Центру надають інтелектуальним змаганням, які є навчальним розвивальним заходом, що вирізняється змістом (проблемність, творчі завдання) та методами активізації творчого потенціалу. Інтелектуальні змагання є складовою готовності вихованців до дослідницької діяльності, процедурою виявлення потенційних можливостей, оскільки в інших видах діяльності можуть не виявитися і не реалізуватися. Основними інтелектуальними змаганнями є: турніри, брейн-ринги, олімпіади, інтелектуальні марафони. Крім зазначеного, важливим у контексті формування системи біологічної освіти закладу є застосування інноваційних за змістом, формами і методами наскрізних програм. Річний цикл проведення натуралістичних заходів на природній місцевості, занять «під блакитним небом» (за методиками В. Сухомлинського), сезонних природоохоронних заходів активна співпраця з лікувально-профілактичними та оздоровчими заходами сприяє розширенню поля навчально-творчої пізнавальної діяльності вихованців, надає їх позашкільній діяльності особистісної та соціальної значущості. Подальше вдосконалення системи біологічної освіти закладу педагогічний колектив вбачає у впровадженні сучасних здоров’язберігауючих технологій; розширенні екскурсійно-оздоровчої діяльності; упровадженні валеологічних блоків до навчально-виховних програм; розширенні дослідницької роботи вихованців на навчально-дослідній земельній ділянці закладу та природній місцевості рідного краю.

96

ГРА – АКТИВНА ФОРМА ПІЗНАННЯ НАВКОЛИШНЬОЇ ДІЙСНОСТІ

Павлюк Світлана Юріївна

Вінницька обласна станція юних натуралістів Складовими еколого-природничої компетентності дітей є

знання та уявлення про природу, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до її компонентів, обізнаність із правилами природокористування та їх дотримання, тобто відповідна діяльність і поведінка у природі. Формування еколого-природничої компетентності не може відбуватися окремо від загального розвитку дитини: ці два аспекти формування особистості молодшого школяра взаємопов’язані і взаємообумовлені.

Не випадково, формування знань і уявлень про об’єкти та явища природи, їхні зв’язки з навколишнім середовищем, людину як частину природи й наслідки її діяльності відзначено першими в переліку компонентів еколого-природознавчої компетентності молодших школярів. Екологічні знання та уявлення виступають основою екологічної свідомості, необхідною умовою для вироблення ставлення особистості до навколишнього світу.

Психологічні дослідження О. Леонтьєва, О. Запорожця, Д. Ельконіна, А. Люблінської та інших показали, що грі притаманні риси, характерні для будь-якої діяльності.

Гра – активна форма пізнання навколишньої дійсності. Різноманітність її форм вводить дитину в коло реальних життєвих явищ. Дитина пізнає якості і властивості предметів, їх призначення, способи використання, засвоює зв’язки і відносини між людьми, правила і норми поведінки, пізнає саму себе, свої можливості і здібності. Дослідження даної проблеми (О. Усова, Р. Жуковська, Т. Макарова, П. Саморукова та інші) показали, що місце гри у пізнанні світу інше, ніж праці і навчання. У ній здійснюється практичне дійове освоєння раніше одержаних знань. Інтерес дитини до тієї чи іншої гри поступово вичерпується в міру засвоєння знань і умінь, що її складають, тому вона розвивається, з’являються нові сюжети, ролі. Гра – діяльність свідома і

97

цілеспрямована. У кожній грі є значуща для дитини ціль. Навіть найпростіша гра – дія з предметами, спрямована на якусь мету. Чим менша дитина, тим більший наслідувальний характер мають ігрові дії. Поступово рівень усвідомлення зростає. Щоб досягти мети, дитина відбирає необхідні засоби, здійснює певні дії та вчинки, вступає у різноманітні стосунки з товаришами. Діти домовляються про тему і зміст гри, розподіляють ролі, повною мірою планують свою діяльність. Усе це свідчить про її цілеспрямованість, свідомий характер.

Крім загальних рис, гра має специфічні функції, зумовлені психологічними особливостями цього виду діяльності, характерними саме для неї.

Гра – це вільна, самостійна діяльність, що здійснюється за особливою ініціативою дитини, де значною мірою реалізується бажання виявити свій задум, по-своєму діяти, змінювати реальне життя. Гра вільна від обов’язків перед дорослими. Вона являє собою своєрідний прояв самодіяльності та самостійності. Граючи, дитина виходить із власних безпосередніх потреб та інтересів, на що вказував видатний психолог О.Запорожець. Воля і самостійність дитини виявляється у виборі гри чи її змісту; у добровільності об'єднання з кимось для гри; у вільному входженні в гру і виході з неї.

Одна з особливостей гри – наявність творчої основи. Вона завжди пов'язана з ініціативою, вигадкою, кмітливістю. У дослідженні О. Усової, Р. Жуковської відзначено, що у цьому процесі активно працює уява дитини, емоції, почуття. Прояви ініціативи і творчості різноманітні. В одних іграх творчість пов'язана з побудовою сюжету і вибором змісту, ролі, в інших виявляється у виборі способів дії, в їх варіативності (хованки, ігри у доміно, м’яч, тощо). Багато ігор вимагають уміння погоджувати дії партнерів, виходячи з цього, швидко змінювати тактику своєї поведінки чи способи дій (рольові, рухливі ігри). Як зазначає В. Аванесова, значна творча гра – робота відбувається і в дидактичних іграх, які мають на меті розвиток пізнавальної активності, допитливості, швидкості розумових дій, ініціативи у прийманні рішень.

98

Творчий елемент завжди глибоко індивідуалізований, він є носієм індивідуальності кожного гравця, тому гра є засобом розвитку творчості, формування здібності дітей.

Важлива риса творчої гри – її емоційна насиченість. Більшість дослідників відзначають силу і природність почуттів, які переживає дитина і які пов’язані з виконуваними ролями: турбота, ніжність «матері», відповідальність «лікаря», справедливість «вихователя», тощо. У колективних іграх виявляються дружба, товариськість, взаємна відповідальність. Дитині приносить задоволення досягнення результату, подолання труднощів. У більшості ігор мають місце елементи емоції.

Важлива частина розробки проблеми теорії гри – її виховні можливості та педагогічна цінність.

Вихідні положення зарубіжних теорій щодо походження суті, значення гри для дитини поширюються і на проблему використання її як засобу розвитку дитини молодшого шкільного віку. Сучасні теорії «ігротерапії», методологічною основою яких є фрейдизм, вважаються цінними на тій підставі, що доводять, що за допомогою гри нормалізуються стосунки дитини з навколишньою дійсністю. Гра знімає негативізм, ліквідує егоїзм, вередування, тощо. Дійсно, гра «покращує природу дитини», як стверджують представники цієї течії. Разом з тим, слід шукати значні можливості гри як засобу виховання, а не просто «втілення» небажаних проявів поведінки дитини.

Дослідження виховних можливостей гри йде двома різними напрямками: визначення можливостей гри як форми організації життя дітей та вивчення місця гри у педагогічному процесі. Саме ці найважливіші проблеми дають можливість педагогам ефективно використовувати гру як засіб виховання, правильно здійснювати педагогічне керівництво.

Проблема гри як форми організації життя дітей розроблена у дослідженнях О. Усової. Розглядаючи етап розвитку ігрового колективу, вона встановила наявність реальних стосунків, тобто таких, що існують між людьми, які виховуються в одному колективі та ігрових, які регламентуються змістом гри. Педагог також вказала на можливість виникнення якостей, необхідних дитині для входження до ігрового колективу: встановлення зв'язків

99

з дітьми, що граються, підпорядкування своїх дій ролям, контроль і виконання правил гри, тощо.

В імперичній психології при дослідженні гри, так як і при аналізі інших видів діяльності в цьому, господарював функціонально-аналітичний підхід. При цьому гра досліджувалась як проявлення вже досить зрілої психічної діяльності. Одні досліджували гру (Ушинський К.Д., Дж. Селлі, Бюллер К.) як проявлення уяви або фантазії, другі (Сікорський А.І., Дж. Дюї) пов’язували гру із розвитком мислення.

Отже, у сучасній педагогіці гра розглядається як вид діяльності дитини, в якій поєднуються риси, характерні для будь-якої соціальної діяльності (цілеспрямованість, усвідомленість, активна участь) та специфічні, притаманні лише грі (свобода і самостійність, самоорганізація дітей, наявність творчої основи, обов'язкове почуття радості й задоволення). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Бібік, Н. М. Я і Україна в 1 класі: Книжка для вчителя

[Текст] / Н. М. Бібік, Н. Н.Коваль. – К. : Ґенеза, 2008. – 124 с. 2. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні //

Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 63-64. 3. Козлова О. А. Роль современных дидактических игр в

развитии познавательных интересов и способностей младших школьников // Начальная школа. – 2004. – № 4. – С. 24-28.

4. Копосов П. Місце начальної гри у методичній системі

сучасної дидактики // Рідна школа. – 2000. – № 11. – С. 65-66.

100

РОЗВИТОК НАУКОВО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ ЕКОЛОГО-

НАТУРАЛІСТИЧНОЇ РОБОТИ

Попова Інна Олександрівна

Миколаївський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді

Позашкільна освіта на сьогодні є однією з найбільш

динамічних освітніх систем: постійно поновлюється її зміст, методи і форми роботи з дітьми та учнівською молоддю. Такі зміни обумовлені своєрідністю позашкільної освіти – унікальної галузі освіти – та відбуваються на вимогу часу. Оскільки діти приходять у позашкільний навчальний заклад виключно за власним бажанням, педагогам закладів слід постійно вивчати потреби підростаючого покоління, шукати і використовувати у своїй роботі, крім класичних, нові нестандартні форми та методи.

Науково-пізнавальна активіність учнівської молоді вивчалася вітчизняними і зарубіжними вченими – В.Алфімовим, О.Губенком, Л.Ковбасенко, О.Микитюком, В.Моляко, І.Нікітіною, В.Паламарчуком, О.Савенковою, А.Сологубом та іншими. Названі автори аналізують науково-дослідницькі вміння особистості, моделюють педагогічні умови їх формування, модернізують традиційні форми та методи дослідницької роботи, пропонують власні навчальні програми дослідницької діяльності. Вивченням діяльності позашкільних навчальних закладів у формуванні творчої особистості, розвитку її творчої активності займаються В.Вербицький, Л.Ковбасенко, Г.Пустовіт, А.Сиротенко, В.Мачуський, Т.Сущенко.

Метою позашкільної освіти відповідно до суспільного замовлення та освітньої політики держави є створення психолого-педагогічних умов для повноцінного творчого, інтелектуального, духовного розвитку особистості; підвищення її мотивації до пізнання і творчості; задоволення освітніх потреб творчої особистості на основі її залучення до свідомої та систематичної творчої діяльності, зокрема пошукової, дослідницької та експериментальної.

101

Для освітнього процесу Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді визначальними є наступні принципи навчання та виховання, що максимально сприяють розвитку науково-пізнавальної активності вихованців та їх залученню до пошукової і дослідницько-експериментальної роботи:

- активність – активна роль дитини в ході засвоєння знань, умінь та навичок, їх повноцінна та ефективна реалізація на практиці, включення вихованця у безперервний процес самотворення;

- науковість – тісний зв’язок і взаємодія навчального курсу з наукою, що відбувається на основі ознайомлення дітей з об’єктивними науковими фактами, проблемами, закономірностями і забезпечує формування наукового світогляду;

- індивідуальний підхід – оптимальні умови для ефективного навчання і практичної творчої діяльності кожної дитини в ході організації фронтальних і групових форм гурткової роботи з урахуванням вікових особливостей;

- поєднання інтелектуальної і практичної діяльності – здобуті вихованцями теоретичні знання трансформуються у внутрішні стимули, підґрунтя для нових можливостей пізнання , що вимагає великих інтелектуальних зусиль і відкриває широкі перспективи для саморозвитку та самовдосконалення;

- єдність свідомості та поведінки – формування свідомості дитини у процесі її практичної діяльності, основою якої є оволодіння соціальним досвідом поведінки і свідоме утвердження себе як непересічної творчої особистості;

- суб’єкт-суб’єктна взаємодія – рівноправне партнерство, співробітництво та співтворчість між педагогом і вихованцем у процесі навчальної діяльності;

Аналіз діяльності гуртків Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді дає підстави стверджувати, що навчальний процес у них характеризується елементами пошукової та дослідницької роботи, які стимулюють розвиток навчально-пізнавальної активності.

Педагогічний колектив Миколаївського ОЕНЦУМ активно використовує різноманітні форми та методи навчання з метою

102

поглибленого вивчення програмного матеріалу та урізноманітнення навчальної діяльності вихованців, а саме:

- активізацією навчання за допомогою проблемних, дослідницьких методів з поступовою передачею обдарованим і талановитим вихованцям ініціативи в організації групової або самостійної творчої діяльності ;

- творчою взаємодією педагога і вихованців, що сприяє вільному вибору ними форм і засобів творчої діяльності, творчій винахідливості, розкутості, домінуванню власної пошукової або дослідницької практики над репродуктивним засвоєнням знань, умінь та навичок;

- індивідуалізацією освітнього процесу в контексті особистісно зорієнтованого підходу, що сприяє створенню умов для розвитку специфічних особистісних функцій вихованців як суб’єктів творчого освітнього процесу відповідно до власних уподобань та пізнавальних запитів.

Основними формами розвитку науково-пізнавальної активності вихованців Миколаївського ОЕНЦУМ є:

- проектна діяльність на заняттях гуртків та під час проведення екскурсій, польових практик (проекти «Птахи Миколаївщини», «Найкраще подвір’я», «Птах року», «Будинки для птахів», «Первоцвіти Миколаївщини», «Рослини Червоної книги», «Зелена аптека», «Мій рідний край – моя земля», «Юннати Миколаївщини» тощо.)

- участь в роботі МАН України, наукових гуртках, секціях, творчих лабораторіях;

- щорічні науково-практичні конференції за участю гуртківців Миколаївського ОЕНЦУМ та студентів Миколаївського національного університету, Миколаївського аграрного університету, семінари, зльоти юних натуралістів, юних лісівників, щорічні міські наукові екологічні читання, конкурси-виставки пошукових та дослідницьких робіт, форум юних психологів, диспути;

- навчальні екскурсії, експедиції до заповідних територій, дослідницькі маршрути, польові практики, зелені олімпіади;

- робота сезонних наукових шкіл, оздоровчих таборів в канікулярний час;

- самоосвітня діяльність.

103

Отже, ми можемо зробити висновок, що в результаті активної взаємодії педагогів та вихованців Миколаївського ОЕНЦУМ та в процесі систематичного залучення вихованців гуртків до пошукової, дослідницької та експериментальної діяльності засобами еколого-натуралістичної освіти відбувається розвиток їх здібностей та науково-пізнавальної активності, а саме:

- переважає позитивна мотивація навчально-виховної діяльності, усвідомлення значення потреб, мотивів, цілей як провідних у розвитку та життєдіяльності;

- відбувається розвиток таких рис характеру, як цілеспрямованість, ініціативність, допитливість, самостійність, вимогливість, наполегливість, винахідливість, оригінальність, організованість, працелюбність;

- відбувається розвиток якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, інтуїції, уваги, пам’яті, вміння розв’язувати життєві задачі, розробляти творчі проекти;

- формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні, самооцінці, прагненні до самореалізації та самовдосконалення;

- триває постійне зростання потенціалу науково-пізнавальної діяльності – бажання систематично здобувати нові знання, вміння, навички, творчо їх використовувати, досліджувати, експериментувати;

- формування у вихованців життєвих компетенцій, які допомогли б їм бути конкурентноздатними в суспільстві з ринковою економікою, вміти планувати стратегію особистого життя, орієнтуватись у системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, уміти виробити життєву концепцію, визначити своє життєве кредо і свій стиль життя.

104

РОЛЬ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ ЄДИНОГО ОСВІТНЬОГО

ПРОСТОРУ

Олена Михайлівна Руденко

Комунальний заклад «Чернігівська обласна станція юних натуралістів»

Позашкільна освіта є складовою частиною і важливою ланкою в системі освіти і виховання дітей, підлітків та учнівської молоді. Вона здійснюється переважно позашкільними установами і проводиться у вільний від навчання час з метою розвитку інтересів і здібностей особистості, задоволення її потреб у пізнанні, спілкуванні, практичної діяльності, відновлення сил і зміцнення здоров'я. На сьогодні спостерігається підвищення попиту дітей та їх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та виховання.

Своєрідність позашкільної освіти полягає в тому, що вона створює органічне поєднання видів дозвілля (відпочинок, розвага, свято, творчість) з різними формами освітньої діяльності і, як наслідок, скорочує простір девіантної поведінки, вирішуючи проблему зайнятості дітей, тим самим, створюючи своєрідний соціально-освітній простір. Дитина прагне з користю реалізувати свій вільний час. Саме тому вона приходить до позашкільного навчального закладу.

Виховання в кожній дитині людяності, доброти, громадянськості, патріотизму, творчого ставлення до праці, дбайливого ставлення до всього живого, екологічного мислення - ось провідні цінності, якими керується педагогічний колектив і якими насичена навчально-виховна система комунального закладу «Чернігівська обласна станція юних натуралістів».

Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в її повсякденному житті. Ми черпаємо зі скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода.

105

Тому завдання еколого-натуралістичних позашкільних навчальних закладів сформувати мислення та екологічну культуру кожного учня, навчити молоде покоління жити за законами природи, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру кожної людини.

Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.

Заклади еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти, зокрема, сприяють реалізації цілей екологічного виховання юного покоління, формуванню всебічно розвиненої особистості. Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи.

Основні завдання еколого-натуралістичної позашкільної освіти та виховання реалізується через роботу гуртків, творчих об'єднань.

Творче об'єднання дає можливість дитині глибше осягнути досвід людства. Через екскурсії, ігри, зустрічі з науковцями, цікавими людьми, виставки, бесіди, участь у масових еколого-натуралістичних заходах відбувається залучення юного покоління до екологічної діяльності.

Під час занять у гуртках відбувається формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища. Це дає можливість дитині більше дізнатися про Землю, на якій він живе, ім'я якої - Батьківщина. А любов до рідного краю - це основа, на якій може здійснюватися не лише бережливе ставлення до всього живого, а й зростання духовної культури всього суспільства.

Дитині завжди цікаво дізнатися нове. Їй не просто потрібні знання, але й участь у тій чи іншій вподобаній справі. Тому головною умовою успішного формування в дітей екологічної

106

культури є вміння поєднання навчального матеріалу екологічного змісту із практичною діяльністю дітей у природному середовищі, куточку живої природи, на навчально-дослідній земельній ділянці. Знання про природу спонукають дітей бережливо ставитися до неї.

Добрі справи і їх вчинки підкріплюються усвідомленням правильності і необхідності такої поведінки з метою охорони навколишнього середовища. Проте дбайливе ставлення до природи неможливо сформувати тільки із знань. Праця у природі є виявом активної турботи про неї. Велика роль знань, отриманих на заняттях у формуванні трудових навичок і умінь. Знаючи потреби рослин та тварин, у тому, що це - живі організми, про які треба дбати, дитина прагнутиме опанувати й різні способи догляду за ними. Доглядаючи за рослинами і тваринами, вона піклується про природу. А отже, йде активний процес пізнання та застосування отриманих знань. Розуміння дітьми необхідності створення тих чи інших сприятливих умов, засновані на знаннях і підкріплені трудовими навичками і вміннями, створює основу для справжньої любові до природи. Трудові навички та вміння, набуті у дитинстві, не руйнуються — надалі вони вдосконалюються, перетворюючись на складніші види праці.

Екскурсії, екологічні подорожі, зльоти, змагання, екологічні ігри спонукають учнів замислитися над тим, що людині необхідно знати про своє середовище життя, як вона може набути знання про нього. Дитина починає осмислювати зв’язки в довкіллі, «засвоює» закономірності збереження стосовно перетворень речовин, набуває умінь і навичок проводити спостереження за об’єктами і явищами живої неживої і природи. Така форма занять забезпечує усвідомлення себе (дитини) частиною природи та можливість постійного спілкування з нею; набуття навичок і досвіду вирішення екологічних проблем та передбачення можливих наслідків власної природоперетворюючої діяльності.

Залученню учнівської молоді до практичної природоохоронної роботи, екологічної діяльності зі збереженням навколишнього середовища сприяє участь юннатів у природоохоронних акціях: «День Землі», «День Довкілля», «До чистих джерел», «Ліси для нащадків», «Годівничка», «Птах року», до участі в суспільно корисних, соціально значущих екологічних

107

акціях: «Зробимо Україну чистою», «Майбутнє лісу у твоїх руках», «Садимо дерева - відроджуємо Землю» та інших.

Юннати залучаються до участі у екологічних операціях: «Ялинка», «Синичка», «Береза», «Первоцвіти», «Зелена аптека», «Джерело». Щороку на станції проводяться натуралістичні свята: «День зимуючих птахів», «День зустрічі птахів», «Свято врожаю», проводиться робота відеотеки «Екологія – ХХІ століття».

Юннати залучаються до участі у обласних, Всеукраїнських та Міжнародних масових еколого-натуралістичних заходах з учнівською та студентською молоддю.

Практична спрямованість занять у позашкільному навчальному закладі передбачає також набуття учнями певних допрофесійних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.

Задоволення освітніх потреб вихованців у Чернігівській обласній станції юних натуралістів відбувається і шляхом залучення до науково-дослідної, пошукової діяльності, дає можливість поширення наукових знань та їх перетворення в інструмент творчого освоєння світу.

Акцентується увага на формуванні рис людини-дослідника, яка, на відміну від спостерігача, здатна змінювати ситуацію для одержання запланованого результату і брати на себе відповідальність за нього. Отримані знання й уміння юннатам пропонується використати в практиці. Здійснюється це через практичну, дослідницьку та суспільно-корисну роботу на навчально-дослідній земельній ділянці станції, організовується літня польова практика вихованців. Через моделювання, спостереження, дослідження, що проводяться на заняттях гуртків, куточку живої природи станції та серед природи, юннати набувають компетентності дослідника.

Робота над екологічними проектами виховує в юних натуралістів дбайливе, гуманне ставлення до природи, бажання охороняти і примножувати її багатство і красу. А через послідовне застосування найбільш загальних зв’язків у природі між об’єктами довкілля вихованці набувають знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища.

108

Таким чином шкільна діяльність учня і той час, яким він володіє поза школою, дають можливість дитині самореалізуватися, і тут одне доповнює інше. Адже від того, як буде організовано позаурочний час дитини, багато в чому, можливо, буде залежати і те, ким стануть юні громадяни нашої країни, яке місце у дорослому житті для себе знайдуть. Дозвіллєвий простір значить багато в житті дитини, тому що сприяє всебічному розвитку здібностей та обдарувань особистості. Діти, пізнаючи навколишній світ, серйозно замислюються не тільки про вибір свого життєвого шляху, але й цілеспрямовано і свідомо формують свій характер, свій світогляд. І в цьому пізнавальному процесі велике значення, безумовно, має позашкільна освіта,

Виховання, навчання та формування у дітей здібностей розуміти й любити світ довкола себе і дбайливо ставитися до нього - одне із важливих питань діяльності творчих об'єднань комунального закладу «Чернігівська обласна станція юних натуралістів».

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАНЦІВ

Людмила Володимирівна Сусахіна

Полтавський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді

Протягом періоду навчання у загальноосвітньому та позашкільному навчальних закладах дитина проходить кілька важливих етапів формування як особистості, становлення та розвитку професійних навичок.

За цей період формуються: – ключові життєві цінності й орієнтири; – бачення свого майбутнього, зокрема професійного, своєї

ролі у суспільстві; – певний освітній рівень – база для подальшого

професійного розвитку і реалізації своїх здібностей у майбутньому;

109

– комунікативні навички та напрями інтеграції у соціум. Однією із найважливіших проблем навчання є те, як

зацікавити дітей до навчання і як спонукати їх до постійного розвитку.

Педагогічною наукою доведено, а практикою підтверджено, що в розвитку й закріпленні пізнавальної зацікавленості дітей природничими науками ключову роль відіграє позашкільна робота. Вона надає можливості враховувати індивідуальні особливості вихованців, їхні інтереси, нахили, які нерідко переростають у професійні інтереси; виявити творчі здібності дитини й допомогти їх розвинути.

Творчо-пошукову і науково-дослідну роботу як одну з форм роботи з вихованцями для розвитку їх творчого потенціалу складно переоцінити. Адже окрім формування професійної компетенції, цей вид роботи є досить потужним інструментом для розвитку особистості. Він дає змогу дітям здобути новий досвід, розвинути комунікативні навички а також подолати психологічний бар’єр взаємодії з аудиторією, розвиває цілу низку важливих рис. Практика засвідчує, що діти, які пишуть науково-дослідницькі роботи не один рік, досягають кращих результатів, а рівень науковості їх робіт зростає.

Формування дослідницької компетентності – нагальна потреба, викликана запитами нового часу та суспільства. Дослідницькі компетентності різноманітні та багатогранні. Нині завдання позашкільної освіти полягає у тому, щоб практично з кожного вихованця зробити дослідника, адже саме такі учні здатні продовжувати навчання протягом усього життя.

Заохочення дітей до науково-дослідницької діяльності дає змогу створити сприятливі умови для їхньої самоосвіти та професійної орієнтації. Активізуючи мисленнєву діяльність, дослідництво сприяє розкриттю особистісних рис вихованця та розвитку його емоційної сфери. Сучасні знання про інтелектуальні можливості дітей дають підстави припускати, що кожен учень володіє відносно невикористаними можливостями до навчання.

Сучасний учень потребує такого навчання, що забезпечувало б розвиток творчого мислення, самостійності й активності в навчальній діяльності, уміння набувати нових для себе знань, а не заучувати чужі висновки, слова і думки. Завдання

110

педагога – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості вихованця, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

Саме педагог створює атмосферу, що може надихати вихованця або руйнувати його впевненість у собі, заохочувати чи пригнічувати інтереси. Щоб створити позитивну атмосферу, можна використовувати наступні творчі методи:

– стимулювання бажання учнів працювати самостійно; – заохочення до роботи над проектами, запропонованими

самими учнями; – формування переконання в учнів, що педагог є їхнім

однодумцем; – заохочення до максимальної захопленості у спільній

діяльності; – виключення будь-якого тиску на дітей, створення

розкутої атмосфери; – надання дитині свободи вибору галузі застосування своїх

здібностей. Працюючи над розвитком творчої особистості вихованця

позашкільного навчального закладу, педагог має працювати в першу чергу над розвитком власних компетентностей:

- опановувати технології менеджменту і маркетингу; - уміло використовувати досягнення вітчизняної та

зарубіжної педагогіки; - мати активну громадянську позицію, ініціативність; - перспективно планувати самоосвіту; - прагнути до самовдосконалення та самовиховання; - уміти педагогічно передбачати та прогнозувати

результат; - самостійно розробляти теорії й апробувати педагогічні

інновації; - вміти створювати ситуації успіху під час навчально-

виховного процесу; - переходити від авторитарної педагогіки до особистісно

зорієнтованої.

111

Колективом Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ведеться цілеспрямована багаторічна робота щодо формування дослідницьких навичок вихованців.

Схильність до дослідництва є у кожної дитини, адже діти за своєю природою допитливі «чомучки», педагогові потрібно лише вчасно помітити, підтримати та спрямувати діяльність вихованця у потрібному напрямку.

Для успішної реалізації поставлених завдань насамперед ми створили необхідну матеріальну базу: навчально-дослідну земельну ділянку, що включає відкритий і закритий ґрунт, садок, лабораторію квітництва й овочівництва, зоолого-тваринницьку базу, навчальну пасіку, лабораторію зоології; заклали три екологічні стежки, де можуть працювати діти різних вікових категорій; створили оздоровчий заклад для обдарованих дітей – обласний дитячо-юнацький оздоровчий табір «Еколог», де щороку може відпочивати та вдосконалювати свої знання на практиці понад 500 юних дослідників і 125 дітей пільгових категорій.

По-друге, довгий час займалися ретельним підбором педагогічних кадрів. На даний час маємо молодий, творчий, згуртований колектив, який весь час знаходиться в пошуку нових форм, методів, рішень поставлених задач. Серед нас доктор наук, чотири кандидати наук, Заслужений працівник освіти України, п’ять Відмінників освіти України.

Першою сходинкою, що об’єднує майже всі види практично-дослідної діяльності гуртківців, є проведення фенологічних спостережень. Саме з організації фенологічних спостережень і розпочинаємо вивчення природничих дисциплін у гуртках. Засвоєння таких понять фенології як об’єкти спостереження, сезонні явища, фенологічні фази, міжфазовий період та ін. закладає потужний фундамент подальшої творчої науково-дослідницької роботи дітей.

Особливу увагу приділяємо підбору нетрадиційних форм роботи, які спонукають вихованців займатися дослідництвом:

- перспективною, на наш погляд, формою організації дослідницької діяльності вихованців гуртків є розроблення та реалізація проектів. Під час організації та виконання проекту

112

педагог допомагає учням у пошуку джерел інформації, координує весь процес дослідження, заохочує до неперервного руху вперед;

- навчання в обласній очно-заочній біологічній школі, де працюють секції біології та хімії;

- участь у польовій екологічній практиці на природоохоронних територіях Полтавщини;

- участь в обласній екологічній експедиції по основних ріках Полтавської області;

- дослідження біорізноманіття під час екскурсій екологічними стежками.

Гуртки вищого рівня у нашому закладі об’єднані в обласну очно-заочну біологічну школу, де старшокласники у вихідні та канікулярні дні оволодівають програмами «Знавці ботаніки», «Прикладна зоологія», «Систематика і екологія тварин», «Основи фізіології людини», «Основи біології», «Знавці неорганічної хімії», «Знавці органічної хімії», розроблені керівниками цих творчих учнівських об’єднань. Навчальні програми побудовані таким чином, що слухачі школи під час навчання поглиблено вивчають теоретичний курс біології та хімії, залучаються до роботи над проектами, займаються науково-дослідницькою роботою в лабораторіях Полтавських вищих навчальних закладів.

А влітку слухачі очно-заочної біологічної школи залучаються до ефективної форми організації дослідницької роботи – літньої навчально-польової практики, яка має не тільки навчальне, а й велике виховне значення. Ми проводимо 20-денну польову екологічну практику на території геологічної пам’ятки природи Бутова гора (Шишацький район Полтавської області), яка характеризується унікальними біогеоценозами і ландшафтами, має історико-культурну цінність. Одне із основних завдань, яке ми розв’язуємо під час проведення практики – актуалізація теоретичних знань, які здобуті під час навчання в обласній очно-заочній біологічній школі.

Перебування у наметовому таборі, участь у практичних дослідженнях у природі допомагає молоді зрозуміти, що нові знання здобуваються великою працею і потребують значних зусиль. У дітей формуються якості, основою яких є об’єктивність, чесність, наукова етика, нездатність до порушення законів природи.

113

Продовженням цілеспрямованої роботи з формування дослідницьких компетентностей вихованців гуртків вищого рівня нашого закладу є їх залучення до екологічних експедицій. Нами щорічно, вже 18 років поспіль, проводиться обласна екологічна експедиція «Чиста хвиля», яку ми проводимо у формі 10-денного байдаркового походу по основних ріках та водосховищах Полтавської області. Протягом цих років нами обстежено території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: ландшафтні заказники («Короленкова дача», «Лучківський», «Сулинський»), загальнозоологічні та орнітологічні заказники («Руський Орчик», «Святилівський»), ботанічну пам’ятку природи «Парасоцький ліс»; території регіональних ландшафтних парків («Диканський», «Нижньоворсклянський»), ландшафтні заказники місцевого значення («Усть-Липянка», «Маячківський», «Заможнянський»), ботанічні заказники місцевого значення («Глибочанський», «Кут», «Манжеліївський»), гідрологічний заказник місцевого значення «Шедієво», заповідну зону місцевого значення – територію гори «Пивиха», острови «Галицький» і «Петренки, проектований ландшафтний заказник «Міські Млини», геологічну пам’ятку природи «Бутова гора».

Під час експедиції відбувається систематична і цілеспрямована екскурсійна діяльність, направлена на індивідуальне та колективне виконання циклу фенологічних, ентомологічних, екологічних, ботанічних, зоологічних, орнітологічних, гідрологічних завдань. При виборі маршруту експедиції враховується максимально можлива різноманітність природних комплексів.

Окрім наукових досліджень, діти проводять очищення місць стоянки від побутового сміття, обладнують куточки туристичного відпочинку, займаються пропагандою природоохоронних знань серед відпочиваючих, мисливців і рибалок, місцевого населення, на особистому прикладі показують, як потрібно оберігати навколишнє середовище.

Отже, така систематична робота, що проводиться комплексно, дає позитивні результати: вихованці, починаючи з роботи в гуртках початкового рівня і завершуючи навчанням у творчих учнівських об’єднаннях вищого рівня в повною мірою

114

оволодівають навичками дослідницької діяльності, вчаться мислити і робити висновки із проробленої роботи.

Використані джерела 1. Дослідницька робота школярів з біології: Навчально-

методичний посібник / За заг. ред. к.б.н. С.М.Панченка, Л.В.Тихенко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 368 с.

2. Стародубцева В. Профорієнтаційна робота і розвиток творчих здібностей учнів у позаурочний час / В.Стародубцева // Біологія. Позакласна робота. – 2015 р. – № 2(14).

ГРА-КВЕСТ ЯК ФОРМА НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНВСЬКОЇ МОЛОДІ В

ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНІЙ РОБОТІ

Олександр Станіславович Сутяга

Комунальний заклад «Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»

Одна з вимог сучасної позашкільної еколого-

натуралістичної освіти полягає в урізноманітненні і цікавості навчально-виховного процесу для вихованців. Тому в своєму педагогічному арсеналі керівник гуртка весь час повинен знаходити щось нове для заохочення вихованців до пошуків потрібної інформації, читання книжок, якісного опрацювання та засвоєння нових знань. На допомогу може прийти й така форма роботи, як квест, що набула популярності в багатьох сферах діяльності людини.

Квест (від англійського guest – «пошук»), або пригодницька гра (adventure game) це різновид активних інтелектуально-логічних, спортивно-інтелектульних ігор, синонім активного відпочинку та розвитку. Сьогодні квест вважають головним конкурентом комп’ютерних ігор у боротьбі за час молоді. Це ігрова форма групового виконання завдань, яка має тривалу історію розвитку, багато можливих варіантів використання і чимало позитивних моментів. Мета гри – «розшифрувати» певне місце на обумовленій території (скажімо, у природі, на вулицях

115

міста, шкільному, позашкільному подвір’ї чи в музейній залі, природничих кабінетах), виконати на цьому місці певні дії або одержати підказку (інструкцію, код) до виконання наступного завдання. Таким чином, квест – це відгадування непростих і несподіваних загадок (завдань), а тоді, відповідно, виконання загаданого. Це захоплива, драйвова екстремально-інтелектуальна гра, яка передбачає застосування як фізичних (гравці постійно в русі), так і розумових зусиль, знань, кмітливості, артистичності, вияву командного духу тощо, яка об’єднує елементи ігор «Що? Де? Коли?» з інтригою стівенсонівського «Острова скарбів».

В ідеальному варіанті квест – це командна гра, для якої потрібна сильна координація дій усіх гравців. Існує два варіанти організації гри. Складніший: кожна команда поділяється на дві частини: так звані штаб і екіпаж. Штаб – це аналітичний центр команди, що об’єднує основні уми команди. Його завдання – розгадати підступні запитання, завдання від організаторів і скерувати екіпаж у правильне місце на пошук наступного коду. Простіший: аналітики й виконавці виступають єдиним фронтом, тобто у складі команди.

У квесторів (учасників квесту) гра розвиває активність, амбіційність, комунікабельність і креативність. Гра триває, поки всі завдання не буде виконано.

Отже, основна мета гри-квесту як форми навчання і пізнання – швидке і якісне виконання певних завдань з метою досягнення кінцевої цілі, у результаті спільної діяльності керівника гуртків та вихованців.

Гру-квест можна використовувати при проведенні занять у гуртку на вивчення нової теми (поетапно складений структурований матеріал у вигляді тверджень, з яких випливають запитання, завдання, що підводять дитину до нового твердження), закріплення вивченого матеріалу (підступні запитання, завдання, які дають відповідь та підказку до наступного етапу), спортивно-інтелектуальну хвилинку (рухлива квест-гра для відпочинку дітей під час перерви) тощо.

Особливими і дієвими є квест-ігри під час проведення екскурсії, що спонукає дитину у формі гри дізнаватись нову інформацію та закріплення знань про об’єкти екскурсійних

116

досліджень (парк, музей, місто, природнє середовище тощо) виконуючи різноманітні поетапні завдання.

Перевагами використання формату квесту в проведенні занять, екскурсій, масових заходів є вирішення багатьох педагогічних, виховних та навчальних завдань еколого-натуралістичного спрямування, а саме:

• залучає до активної пізнавальної діяльності кожного вихованця окремо і всіх разом, тим самим оптимізуючи певний етап навчально-виховного процесу у гуртку;

• реалізує навчання через самостійну діяльність вихованця, що має характер особливого виду практики, пошукової роботи, у процесі якої засвоюється значно більше інформації;

• забезпечує вільну діяльність, що дає можливість вибору, самовираження і саморозвитку для гуртківців;

• приводить до певного результату, чим стимулює вихованця до досягнення мети (перемоги) та до усвідомлення шляху досягнення бажаного;

• урівнює команди або окремих гуртківців на початку (немає поганих і гарних, а є тільки гравці);

• дозволяє гуртківцям дізнатися один одного в умовах необхідності прийняття швидких і адекватних рішень;

• виявляє приховані якості вихованців, як-то прихованих лідерів, інтелектуалів; уподобання, здібності та звички дітей;

• дозволяє вихованцям гуртків краще познайомитися і поглибити знання еколого-натуралістичного напрямку, так як всі сценарії носять тематичний характер і прив’язані до природничої науки та культури;

• результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здібностей, витримки, умінь і характеру;

• інтерактивні етапи дозволяють спільно пережити емоційні сплески, що психологічно зближує учасників події;

• інтелектуальні етапи дозволяють розвинути ерудицію і виявити спритність гуртківців;

• забезпечує трансформацію безосібного процесу навчання у дії особистісного значення;

• уможливлює змагальність – невід’ємну частину гри – привабливу для вихованців гуртків, адже задоволення, одержане

117

від гри, створює комфортний стан, викликає масу позитивних емоцій і радісних спогадів, сприяє розвитку комунікативних якостей і підсилює бажання вивчати теоретичний матеріал гуртка.

Для вихованців гуртків гра-квест буде приємна можливість відчути себе шукачами скарбів, продемонструвати свої знання, виявити спритність, кмітливість і наполегливість.

Пропоную Вашій увазі, з досвіду проведення для гуртківців середнього шкільного віку КЗ ЧОЦЕНТУМ, гру-квест «Екологічний експрес» за тематикою «Ми за енергозбереження!». Метою якого є сприяння формуванню у вихованців уявлення про енергозберігаючі технології, розуміння ними необхідності бережливого ставлення до використання енергоносіїв; розвиванню навичок роботи із різними джерелами інформації, уміння формулювати думку про способи економного використання електричної та теплової енергії, розвитку комунікативних навичок під час роботи у команді та виховання активної життєвої позиції, почуття власної причетності до загальної справи, зокрема до проблем енергозбереження.

Хід гри проходить за наступними етапами. І. Організаційний етап – підготовка станцій («Природнича»,

«Розрахункова», «Експериментальна», «Літературна», «Депо»). На кожній станції команді надаються завдання, які виконуються протягом (5 хвилин). Після проходження 4 етапів команди збираються в актовій залі – станція «Депо». Члени журі підраховують загальну кількість отриманих балів і визначають переможця гри.

ІІ. Старт – мотивація. Слово начальника «Екологічного експресу»: Україна – багата на ресурси країна. Це стосується водних ресурсів, запасів кам’яного вугілля. Проте, газу на Україні – лише 11% від потреб господарства, а нафти – 8%. Тому електроенергія виробляється в основному з використанням енергії води та від спалення кам’яного вугілля. Проте, гідроелектростанції – екологічно не бездоганні підприємства. Використання атомної енергії є найбільш перспективним. У європейських країнах 80% електричної енергії виробляється саме на атомних електростанціях.

Чи знаєте ви, як виробляється тепло, яке поступає у квартири, до шкіл, садочків, нашого Центру?. Міські котельні

118

працюють на газу. Газ увесь час дорожчає, тож постає нагальна потреба – економії. Ще одна проблема – електрична енергія.

Обов’язково наголошує на проблеми економного використання електричної та теплової енергії і на безпосередню участь вихованців гуртків в їх вирішенні.

Станція «Природнича» - начальник станції пропонує завдання, наприклад:

Чому квіти рослин, які цвітуть ранньою весною, в основному мають фіолетове або бузкове забарвлення?

Це дозволяє їм поглинати більше сонячної енергії. Коефіцієнт поглинання сонячного випромінювання для цих квітів складає близько 0,8, в той час, як наприклад для зеленої поверхні цей коефіцієнт складає близько 0,4-0,5.

Станція «Розрахункова» – начальник станції розповідає про важливість збереження води та пропонує завдання, наприклад:

Завдання №1. Під час намилювання рук з крана намарно витікає приблизно 15 л води. Для зменшення подібного марнотратства необхідно частіше закручувати кран, що дозволить заощаджувати до 70% води. Розрахуйте кількість зекономленої води. (10,5 літрів).

Завдання №2. Уявіть, скільки зекономлять учні вашого класу, гуртка.

(10,5 х кількість учнів, вихованців). Станція «Експериментальна» – начальник станції

розповідає про енергію та пропонує дослід: На руйнування хімічних зв’язків потрібна енергія, а під час

утворення нових зв’язків енергія вивільнюється. Проведемо дослідження з магнієвою стрічкою. 2Mg + O2 = 2 MgO

Після досліду дітям пояснюється, що магній горить сліпучим полум’ям. Фотографи, до появи сучасних (електричних) фотоспалахів, використовували саме цей метод під час фотозйомки (спалення магнію, який миттєвоспалахував).

При цьому відбувається перегрупування атомів Магнію та Оксигену з утворенням магній оксиду (білий порошок), що супроводжується виділенням теплоти і світла (сліпуче полум’я).

Станція «Літературна» – начальник станції розповідає про важливість енергозбереження і пропонує уривки літературних творів.

119

Заощаджувати енергію можуть навіть герої літературних творів. Це ви зрозумієте, якщо правильно виконаєте завдання.

Завдання №1. Прочитайте уривок: «Вранці того дня ретельно попорав свою планету. Дбайливо

прочистив два вулкани. Два вулкани в нього діяли. На них було дуже зручно розігрівати сніданок. А ще він мав один погаслий вулкан, але сказав він собі, мало що може статися! Отож він прочистив і згаслий вулкан. Добре прочищені вулкани горять тихо і рівно, без виверження.»

Питання: 1. Назвати назву твору. 2. Назвати героя. 3. Назвати автора. 4. Який вид альтернативної енергії використовував герой? 5. Назвіть відомі вам альтернативні види енергії.

Відповідь. «Маленький принц»; Маленький принц; Антуан де Сент-Екзюпері; енергія вулканів; енергія вулканів, припливів і відпливів, хвиль води, сонячна, вітрова, гейзерна тощо.

ІІІ. Підсумковий етап – станція «Депо» Усі команди збираються на станції «Депо» (актова зала). Учасникам пропонується намалювати плакат-звернення

«П’ять хвилин слави» до учнівської молоді з закликом приєднатися до енергозбереження.

Начальник «Екологічного експресу» звертається до команд з промовою про важливість енергозбереження у житті людей.

Члени журі підраховують отримані бали у маршрутних листах. Переможці у номінаціях отримують призи.

Список використаної літератури: 1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології:

навчальний посібник. — К.: Академвидав, 2004. — 352 с. 2. Стаття І.А. Романової «Інтелектуальна гра в

навчально-виховному процесі» http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ped/2008_34/17.htm

3. Стаття О.В. Дудар, викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти і виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка http://ippo.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1778&Itemid=58

120

4. Інтернет ресурс http://oblturcentr.ks.ua/forum/48-metodichna-robota/342-ekologichnij-kvest.html

5. Посібник для вчителя «Зелений пакет»/Регіональний екологічний центр для Центральної та Східної Європи, Київ: ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2010. www.greenpack.in.ua/

УМОВИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ НА ГУРТКОВИХ ЗАНЯТТЯХ ЕКОЛОГО-

НАТУРАЛІСТИЧНОГО ПРОФІЛЮ

Валентина Василівна Тимків

Івано-Франківський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді

Самостійність голови учня – єдина міцна підстава всякого плідного навчання

Ушинський К. Пізнавальний інтерес – найважливіша ознака особи, яка

складається в процесі життєдіяльності людини, формується в соціальних умовах її існування і жодним чином не є властивим людині від народження.

Пізнавальний інтерес стимулює пізнавальну активність учнів і тим самим спрямовує розвиток розумової, психічної та соціальної сфери особистості, створює умови для формування творчої навчальної діяльності учнів.

Урок має один недолік: він спресований в часі і не допускає відволікань, навіть коли діти гостро цікавляться цим питанням. Інша справа – гурткове заняття, в якому керівник гуртка не пов'язаний жорсткими тимчасовими і плановими мірками. Кожному вчителю-предметнику добре відомо, що дає позашкільна робота, і який величезний потенціал в ній закладено.

Пізнавальна активність є показником якості навчально-пізнавальної діяльності, спрямованості на ефективне опанування знань та способів діяльності.

121

Постановка задачі. Проблема створення умов, які ефективно впливають на формування пізнавальної активності дітей шкільного віку, займає одне з найважливіших місць в психолого-педагогічних дослідженнях. При цьому така проблема не нова, вона розроблялась у різні періоди розвитку педагогіки, однак на сучасному етапі потребує переосмислення у зв'язку зі зміною пріоритетів у системі освіти.

Елементи новизни. Основними завданнями для реалізації проблеми вважаємо:

1. Підвищення якості та рівня знань учнів шляхом організації позакласних занять екології, біології, індивідуальних консультацій для учнів.

2. Залучення школярів до науково-дослідної роботи (дослідницька робота в гуртках, обласний конкурс «Юний дослідник», обласний дитячий екологічний конгрес «Живи, Земле!»).

3. Підвищення інтересу до предмета шляхом проведення тематичних екскурсій до: лісівничо еколого-просвітницького центру «Діброва», музеїв природи, ботанічних садів, заказників, заповідників, національних парків.

4. Участь учнів у екологічних акціях, конкурсах (акції: “Годівничка”, «Ліси для нащадків», «Дослідницький марафон», «Плекаємо сад», «Юний селекціонер», «Птах року», екологічні проекти, дитячі науково-практичні конференції «Перші сходинки до науки»”, роботі на екологічних стежках та в куточках живої природи, НДЗД та інші).

5. Виховання в учнів культури “екологічного” мислення (комплексні міжгурткові заходи: «За життя без сміття», «Палітра лісу», «Чисте місто», «Майстерня з чистоти довкілля» тощо ).

6. Розвиток творчого мислення, формування пізнавального інтересу до біології через індивідуальні творчі домашні завдання: підготовка цікавих доповідей, рефератів, повідомлень, елементів презентації до певних тем, майстер класи.

Педагог повинен проводити кожне заняття так, щоб сприяти становленню пізнавальних інтересів учнів, набуттю ними навичок самостійного поповнення знань. Основою цього є: формування предметної компетентності; розвиток пізнавальної активності й самостійності; формування інформаційної культури;

122

розвиток мислення; розвиток творчих здібностей; формування комунікативної компетентності; створення психологічно комфортного середовища; формування рефлексивних якостей; різноманітність навчальної діяльності.

У методиці організації навчання школярів велике значення має проблемне навчання. Залежно від змісту учбового матеріалу, психологічно-вікових особливостей учнів – виділяють різні способи створення проблемної ситуації:

1. Спосіб аналогій. 2. Індуктивний, аналітико-синтетичний спосіб. 3. Відшукання причин, що обумовлюють те або інше

явище, що вивчається, на основі виконаних дослідів, аналізу матеріалу, що вивчається.

4. Висунення проблемного питання. 5. Повідомлення парадоксального факту, висунення гіпотез,

припущень. 6. Створення проблемної ситуації на основі вислову

вченого. 7. Повідомлення протилежних точок зору на один і той же

факт. 8. У міру розвитку учнів може застосовуватися і такий

спосіб проблемного навчання, коли учням пропонується самим знайти у висловлюваному вчителем матеріалі пізнавальну проблему, чітко сформулювати її і аргументувати її рішення.

Постановка задач в процесі навчання підвищує активність школярів. В практиці роботи використовуються наступні типи задач:

а) Задачі на відтворення наявних знань. Задача 1. Клітини шкірки листа прозорі, безбарвні. Яке

значення в житті рослини має така особливість їх будови? Задача 2. Чому слимаки в спекотні дні ховаються під

камінням, листям, а в сиру погоду їх можна побачити повзучими по землі або на рослинах.

б) Задачі, сприяючі розвитку логічного мислення. Задача 1. Весною на НДЗД посіяли насіння спаржі. З них

виросла тільки одна рослина, решта насіння не зійшла. На наступний рік спаржа розрослася, на кожному її пагоні утворилися

123

квітки, але плодів не було. В подальші роки спостерігалося таке ж явище.

Яке припущення ви можете зробити по описаному випадку?

в) Задачі на розпізнавання натуральних об'єктів. Задача 1. Розглянемо під мікроскопом препарат

рослинної тканини. Визначте, яка це тканина. Вкажіть ознаки, по яких ви визначили вид тканини, вкажіть місцеположення цієї тканини в рослині.

г) Задачі на формування умінь висувати і доводити гіпотези.

Задача 1. Помічено, що поміщені в акваріум п'явки перед грозою або снігопадом виповзають з води і присмоктують до скла над її поверхнею. В ясну сонячну погоду вони звичайно знаходяться на дні водоймища або плавають в товщі води.

– Запропонуйте максимальне число гіпотез, що пояснюють це явище.

– Які з них здаються най вірогіднішими? Задача 2. Лишайники на стовбурах дерев не рідкість. Вони

використовують дерево просто як місце поселення, тобто це «квартиранти». А ось на деревах у великих містах лишайників не зустрінеш. Запропонуйте свої гіпотези, що пояснюють дане явище.

д) Задачі, які сприяють розвитку дослідницьких навиків. Задача 1. Земноводні можуть розрізняти забарвлення

предметів, кольорів. Особливо вони чутливі до фіолетової частини спектру.

– Якими дослідами можна підтвердити цю реакцію амфібій?

– Які досліди ви могли б запропонувати по вивченню цього явища?

е) Задачі, що допомагають встановлювати зв'язок теоретичних знань з практичними.

Задача 1. Коли беруть кров з вен передпліччя, лікар накладає джгут на плече. Пацієнт стискає і розтискав кисть руки, при цьому вени набухають і стають чітко позначеними. Як це можна пояснити?

ж) Задачі, пов'язані з самоспостереженням.

124

Задача 1. Зміряйте своє зростання вранці, як тільки встанете, і увечері, перед сном. Порівняйте ці величини. Поясніть причини зміни зростання протягом дня.

Задача 2. Доведіть, що видимі судини на тильній стороні руки – це вени.

з) Задачі, що містять нову для учнів інформацію. Задача 1. Кажани чемпіони по непостійності температури

тіла. Амплітуда зміни температури – 33°! Коли звір летить, температура буває біля 40°, а взимку вона знижується до 7,5°. Влітку серце скорочується у них 420 разів на хвилину, а в сплячці – всього 8 разів. Яке значення мають ці біологічні явища в житті кажанів?

Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

Зацікавленість учня – ось головна умова добровільного та масової участі в роботі. Якщо кожен учень знайде собі заняття до душі, то педагогу не доведеться закликати його до активності і свідомості.

Учня треба захопити, тоді не буде необхідності зазивати його або наказувати. Отже, при плануванні позашкільних заходів необхідно враховувати інтереси всіх учнів без винятку.

У пошуках форм роботи педагог виходить із змісту: відбирає оптимальні засоби, які б найкращим чином несли на собі навантаження зовнішнього оформлення ідеї. Дитина ж від форми йде до змісту. Вона сприймає зовнішнє, просуваючись до суті, захоплюється формою. Багаторічна практика виробила і відшліфувала ряд традиційних форм. До таких традиційних форм відносяться: конкурси, олімпіади, змагання, вечори відпочинку і т.д.

Будь-яка добре продумана і теоретично обгрунтована система проведення позакласної роботи виявляється не результативною, якщо в її конкретному втіленні не будуть враховані умови, що змінюються в житті колективу і окремих її членів і інші фактори.

Особливо слід виділити гру, як змагальну форму роботи. Гра дає можливість не тільки вдосконалювати, але і

125

здобувати нові знання, тому що прагнення виграти змушує думати, згадувати вже пройдене і запам'ятовувати все нове, що зустрічається в грі.

Кожна з змагальних форм роботи може мати кілька видів. У будь-якому конкретному випадку педагогу слід продумати зміст матеріалів і тему, враховувати рівні знань та індивідуальні особливості школярів.

Захоплюючі заходи дозволяють залучати у позакласну роботу навіть пасивних учнів.

Висновки. Процес позакласної роботи повинен стати процесом колективної учнівської праці під керівництвом керівників гуртків, з чіткою системою його організації, спрямованої на виконання планів вивчення програм предмета.

Активізація пізнавальної діяльності учнів – це процес, спрямований на мобілізацію вчителем інтелектуальних, морально-вольових та фізичних зусиль учнів для досягнення конкретної мети навчання, виховання та розвитку, на подолання пасивності школярів, стимулювання їх пізнавальної активності, використання оптимальних форм і методів навчання.

Результати теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури дають підстави стверджувати, що існує багато засобів активізації пізнавальної діяльності учнів із біології, проте роль позакласної роботи в цьому процесі мало висвітлена і до кінця не з’ясована. Тому, на сьогодні виникла нагальна потреба у впровадженні ефективних форм і видів позакласної роботи, які б сприяли активізації пізнавальної діяльності школярів. Серед них ми виділили тижні і декади біології, екскурсії у природу, гурткові заняття та індивідуальну роботу з учнями, теоретично обґрунтувавши їх ефективність. Позакласна робота з біології має великі можливості для активізації пізнавальної діяльності учнів, проте вони залишаються нереалізованими через недостатню увагу до неї та відсутність ґрунтовних методичних рекомендації до її проведення.

Результативність проведення позакласної роботи з біології значною мірою залежить від методичної підготовки вчителя.

126

Список використаних джерел 1. Беркібліт М.Б., Глаголев С.М., Голубева М.В. та ін.;

«Біологія в питаннях і відповідях: 6–11 клас: Учбове видання.»; М. – Харків, 2004 р.;

2. Вашуленко М.С. Нові підходи до шкільної освіти // Педагогічна газета. 2000.

3. Грицай Н. Б. Позакласна робота з біології: реалії сьогодення // Нова педагогічна думка. – 2005. – №1. – С. 107-109.

4. Грицай Н. Б. Позакласна робота з біології // Біологія і хімія в школі. – 2005. – № 6. – С. 28-31.

5. Грицай Н. Б. Форми та види позакласної роботи з біології в сучасній загальноосвітній школі // Нова педагогічна думка. – 2005. – № 3. – С. 86-89.

6. Грицай Н. Б. Активізація пізнавальної діяльності учнів під час масової позакласної роботи з біології // Наукові записки. Серія „Психологія і педагогіка”. – Острог: Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2007. – Вип. 8. – С. 93-103.

7. Грицай Н. Б. Методика позакласної роботи з біології: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів. – Рівне: МЕГУ ім. академіка Степана Дем’янчука, 2005. – 108 с.

8. Грицай Н. Б. Тижні екології в системі екологічного виховання школярів // Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Умань, 22-23 березня 2007 р. – К.: Наук. світ, 2007. – С. 97-98.

9.Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення школярів до навчання. // Рідна школа. – 1999. - № 9

10. Гуцкалюк Л., Вербицька З. Ігрові технології навчання на уроках біології. – Тернопіль-Харків: видавництво «Ранок», 2009. – с. 128.

11. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – с. 176.

12. Кучер Л.А. Розвиток життєвих компетентностей на уроках біології. – Тернопіль – Харків, видавництво «Ранок», 2010. – с. 160.

13. Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. — К., 1985. - с. 63

127

14. Педагогічна майстерня вчителя біології / Х.: Вид. група «Основа», 2007. –с. 144

15. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. – К.: Освіта, 1992. – с.160

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Олена Сергіївна Фарбатюк

Чернівецький міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Позашкільна освіта — це складна соціально-педагогічна система, яка покликана формувати інтелектуальну, творчу та ініціативну особистість, здатну жити і творити в принципово нових умовах, забезпечити прогрес розвитку суспільства, вивести країну на рівень світової цивілізації. Загальновідомо, що головною умовою результативності будь-якої діяльності є професіоналізм її виконавців. Отже, високий рівень професійної майстерності педагогів є дуже важливим фактором для ефективного навчання вихованців та успішного проходження атестації. Саме це обумовлює необхідність детального вивчення сутності професійної майстерності педагога та її складових.

У нашому міському центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Чернівецької міської ради з метою підвищення ефективності його розвитку та забезпечення науково-дослідного підходу в управлінні навчально-виховним процесом, використовується кваліметричний метод. У даному випадку оцінюється не стільки процес, скільки якість та результативність діяльності педагогів, їхнє творче зростання у ході вирішення науково-методичної проблеми закладу.

Безперечною перевагою даного методу при проведенні діагностики є те, що він дозволяє оцінити основні сторони професійної майстерності педагога та виявити його слабкі ланки. Це допомагає розробити конкретну систему заходів щодо підвищення рівня готовності керівника гуртка до педагогічної діяльності та дає змогу підготуватись до атестації.

128

Адже, відомо, що кваліметрична модель оцінювання професійної компетентності педагога, як правило, використовується під час атестації педагогів шкіл та позашкільних навчальних закладів. Але в роботі позашкілля цей метод мало застосовується на практиці.

Для об`єктивного визначення якісного оцінювання педагогів кваліметричним методом використовують експертну оцінку.

Поняття "Експертна оцінка діяльності педагога" досліджували Т.Г. Браже, В.Н. Введенський, Т.Х. Гильмєєва, А.К. Марков, Г.В. Мухамедзянова, А.Н. Новіков, В.І. Пуцов, В.А. Сластьонін, Л.Л. Хоружа та ін. Відповідно їх напрацювань основними підходами вивчення професійної діяльності педагогів є наступні:

1. Репродуктивний – вміє переказати іншим те, що знає сам;

2. Адаптивний – вміє пристосувати своє повідомлення до аудиторії;

3. Локально-моделюючий – володіє формуванням системи знань, умінь і навичок;

4. Системно-моделюючий – володіє стратегіями перетворення свого предмета в засіб формування творчої особистості, здатної до саморозвитку;

5. Кваліметричний (з латин. "квалі" – якість та древньогрецьк. "метріо" – вимірювати) передбачає кількісний підхід до опису якостей предметів чи процесів.

У нашому закладі ми почали реалізовувати кваліметричну модель через використання кваліметричного методу та показників експертного оцінювання компетентності педагогів.

Для створення моделі необхідно зібрати потрібні матеріали, для чого використовують певний інструментарій: тести та анкети професійної компетентності, а також розробку портфоліо педагогів.

В роботі МЦЕНТУМ тестування та анкетування керівників гуртків проводиться систематично 2-3 рази на рік, що дає змогу отримати зворотну інформацію, яка важлива в між атестаційний період. Педагогами закладу розпочато формування особистого портфоліо, яке демонструє рівень професіоналізму керівника

129

гуртка та вміння вирішувати завдання своєї професійної діяльності та саморозвитку.

Щоб створити кваліметричну модель, в нашому закладі була створена експертна група, учасниками якої стали завідуюча екологічно - природничим відділом Катан Н.В., завідуюча організаційно-масовим відділом Комарницька О.М. та методист Фарбатюк О.С.

Експертною групою були визначені пріоритетні показники, за якими оцінювався професійний рівень педагогів закладу: підвищення кваліфікаційного рівня (участь в МО, проходження курсів), участь у конкурсах, ведення документації, підтримка традицій, соціальна активність. Ці показники експерти проранжували, т.б. колегіально визначили вагомість кожного показника за 3-бальною шкалою. Шкала вагомості може варіюватись – чим більше показників, тим вищий бал (3, 5, 10, 12 і т.д.). Ранжирування показало перспективний рівень професійної компетентності педагогів нашого закладу.

Також, учасниками експертизи була встановлена ціна показників – 3 бали. Ця величина являється сталою, а шкала ціни може змінюватись в залежності від вагомості. Але не варто обирати дуже високі бали тому, що вихідні значення будуть також великими, а це незручно для обчислювання.

Добуток вагомості кожного показника на ціну дає нам інтегральну оцінку - таблиця 1.

Таблиця 1. № з/п ПОКАЗНИКИ ВАГОМІСТЬ (0-3бали) ЦІНА (3бали) ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА 1. Підвищення кваліфікаційного рівня 2 3

6 2. Участь у конкурсах 3 3 9 3. Ведення документації 2 3 6 4. Підтримка традицій 1 3 3 5. Соціальна активність 2 3 6 Всього: 30

130

Для визначення рівня оцінки педагогічної компетентності, експертами були використані рівні, які зазвичай застосовують в школі для оцінювання – низький, середній, достатній та високий.

У нашій моделі ми обчислили суму інтегральних оцінок та отримали загальну інтегральну оцінку, яка склала 30 балів. Щоб створити власну шкалу оцінювання ми ділимо загальну інтегральну оцінку на кількість визначених рівнів – 4: 30/4=7,5 балів. Отже, ми отримали власну шкалу оцінювання, яку ми представили у такому вигляді:

Низький рівень 0 -7,5 Середній рівень 7,5 - 15 Достатній рівень 15 - 22,5 Вищий рівень 22,5 – 30 Для того, щоб оцінити реальний рівень професійної

компетентності педагогів нашого закладу, необхідно зробити наступний крок - визначити реальну оцінку. Цей цикл наші експерти виконували наступним чином:

1. Кожен учасник експертної групи визначав власну вагомість показників.

2. Отримані дані множили на ціну показників (наприклад, 2×3+1×3+3×3+1×3+1×3=6+3+9+3+3=24).

3. Цей цикл повторювали 3 рази. 4. Підрахувавши суму 3-ох циклів та розділивши її на

кількість циклів учасники отримали власну середню реальну оцінку.

Ці данні ми представляємо в таблиці 2: Таблиця 2. Експерти 1 цикл 2 цикл 3 цикл Сума Реальна

оцінка Катан Н.В. 21 21 22 64 21 Комарницька О.М. 24 22 26 72 24 Фарбатюк О.С. 18 20 20 72 19 Наступним кроком є визначення суми реальних оцінок, яку

ми ділимо на кількість учасників експертизи. Ця залежність буде виглядати так: 64/3=21.

Ця вихідна величина підставляється до власної шкали оцінювання. Таким чином, ми побачили, що в нашому закладі професійний рівень педагогів знаходиться на достатньому рівні.

131

Але, щоб порівняти і перспективний рівень, і реальний, і минулорічний, ми пропонуємо зробити такий графік.

Виходячи з того, що рівень кваліфікації педагогів нашого закладу не на вищому рівні, рекомендується направити керівників гуртків на курси підвищення кваліфікації та розпочати роботу «Школи молодого педагога», що дасть змогу нашим керівникам гуртків в майбутньому гідно пройти атестацію.

Використання кваліметричної моделі дозволить навчитись обґрунтовувати сильні та слабкі сторони в діяльності педагогів, визначати проблеми у здійсненні навчально-виховного процесу та відповідно до них коригувати педагогічну діяльність керівників гуртків, самостійно визначати шляхи підвищення якості роботи, що дасть змогу покращити рівень закладу в цілому.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Андрущенко В.П. Модернізація педагогічної освіти

України в контексті Болонського процесу // Вища освіта України. - 2004. - № 1. - С. 5-9.

2. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики. - К. : “К.І.С.”, 2004. - С. 47-52.

3. Боднар О.С. Теоретичні засади вимірювання і проблеми шкал оцінок. – К.: Шк.світ, 2007. – 128 с.

4. Введенский В.Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога. // Педагогика. - 2003. - № 10. - С.51-55.

5. Введенський В.Н. Моделювання професійної компетентності педагога // Педагогіка. - 2003.- № 10. - С. 51-55.

6. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991. - 480 с.

7. Заніна Л.В., Меньшикова Н.П. Основи педагогічної майстерності / Серія "Підручники, навчальні посібники". - Ростов-на-Дону.: Фенікс, 2003 - 288 с.

8. Компетентність педагога як важлива умова його професійної діяльності : Методичний посібник / Н.Н. Мурована. - Севастополь: Рибзст, 2006. - 24 с.

132

9. Олійник В.В., Даниленко Л.І. Професійне зростання педагогічних працівників: організаційно - педагогічний аспект // Методист. - 2003. - № 3.- С. 2 -5.

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ВИХОВАНЦІВ ОБ’ЄДНАННЯ «ШКОЛА ЕКОЛІДЕРА» КОМУНАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ» ЗАСОБАМИ ЕКОЛОГО- НАТУРАЛІСТИЧНОЇ РОБОТИ

Тетяна Никодимівна Чебан

Комунальний заклад «Чернівецький обласний центр

еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»

Сьогодні з - поміж важливих завдань, що постають перед системою позашкільної освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання у вихованців позашкільних навчальних закладів. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності.

Пізнавальна активність є основою практично будь-якої діяльності, в тому числі, й навчальної. Для педагога не є секретом, що низький її рівень стає на перешкоді ефективної організації освітнього процесу, зокрема, і в позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування. Як показує практика, знання, отримані в готовому вигляді, як правило, викликають труднощі учнів у їх застосуванні при поясненні спостережуваних явищ і вирішення конкретних завдань. У такому випадку можна говорити про формалізм у навчанні, у засвоєнні знань, свідченням якого є відрив завчених учнями теоретичних положень від уміння застосувати їх на практиці. Пізнавальна активність сприяє інтелектуальному розвитку дитини, що передбачає не тільки потребу у вирішенні завдань пізнавального характеру, але й необхідність практичного застосовування отриманих знань.

133

Пізнавальна активність не дозволяє вихованцеві гуртка «топтатися» на місці, бути залежним, чекати, поки хтось допоможе, покаже, вирішить за нього. Вона «штовхає» дитину до певних самостійних дій: запитати, відшукати певну інформацію, прочитати, написати, зробити. Недарма активні діти відзначаються і більшою самостійністю як у розв’язанні навчальних завдань, так і у життєвих ситуаціях. Успішність юнната у його навчальній діяльності також багато в чому залежить від рівня пізнавальної активності. Адже діти, які мають достатньо високий рівень розвитку пізнавальної активності, прагнуть до знань, і, як правило, гарно навчаються.

Розвиток пізнавальної активності – один із основних напрямків у навчально-виховному процесі в об’єднанні «Школа еколідера» комунального закладу "Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді".

Особлива увага на заняттях об’єднання «Школа еколідера» комунального закладу "Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді" приділяється формуванню таких умінь як: міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, самостійно обробляти інформацію з різних джерел, проводили дослідження та проводити експерименти щодо використання та ресурсозбереження у сім’ї, місті, селі.

Діти беруть участь у дискусіях, роботі в групах, відповідають за результати спільної діяльності групи.

На заняттях гуртка використовуються активні та інтерактивні форми, методи проведення:

- дискусії та обговорення; - розв’язання проблем; - мозковий штурм; - робота в групах; - інтерв’ю; - анкети; - аналіз аргументів „за” і „проти”; - навчальні ігри; - робота на місцевості (екскурсії); - виставки.

134

Так, наприклад, під час проведення тренінгу «За життя без сміття» вихованці досліджували кількість відходів у власній родині, а потім планували дії, спрямовані на їх зменшення. Це дає можливість не залишати сміття під час екскурсій у природу, виїзних заходів.

Під час вивчення теми «Абіотичні фактори. Вода.» вихованці знаходять і розповідають про проблеми людства пов’язані з водою, складають пам’ятку дій для збереження води. Досліджують витрати води у власній родині, планують свої дії щодо заощадження води у власному житті. Це дає можливість раціональніше ставитись до використання води.

В об’єднанні «Школа еколідера» викладачі під час занять намагаються сформувати в дітей переконання в необхідності збереження довкілля, формування у дітей цілісної картини світу.

Вивчаючи тему «Охорона навколишнього середовища як потреба особистості і суспільства», вихованці приймають рішення, які корисні для себе особисто і для планети. Вони створили і записали обіцянку собі і планеті.

На заняттях застосовуються такі методи та прийоми навчання: створення проблемних ситуацій, діалогічні форми навчання, проектна діяльність, рольові ігри, екскурсії, аналіз життєвих ситуацій, звернення до особистого досвіду дітей, тестування, робота в групах.

В результаті проходження дітьми одного року навчання в об’єднанні «Школа еколідера» комунального закладу "Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді" у вихованців формується чітке поняття про новий стиль життя, індивідуальний внесок у справу збереження ресурсів, вміння визначити бажані зміни у способі життя сім’ї та її окремих членів. Тому логічним є сподівання, що незабаром маленькі еколідери розпочнуть однаково навчатися для сталого розвитку нашої країни: будувати гарні стосунки, слухати і чути одне одного, допомагати і дякувати за допомогу; ощадливо ставитись до ресурсів — води, електроенергії, газу, паперу тощо; берегти природу і взагалі бути дбайливими господарями.

Стратегія педагога, що створює активну пізнавальну атмосферу, полягає не тільки у використанні нових технологій навчання, але і в переорієнтації свідомості вихованця: учіння із

135

щоденного примусового обов’язку має стати частиною пізнання дитиною дивовижного навколишнього світу.

Використана література: 1. Бібік, Н. М. Я і Україна в 1 класі: Книжка для

вчителя [Текст] / Н. М. Бібік, Н. Н.Коваль. – К. : Ґенеза, 2008. – 124с.

2. Занков Л. В. Розвиток школярів в процесі навчання. – М., 1967.

3. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку. К.: Інтелсфера, 2001. – 312 с.

4. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 63-64.

5. Козлова О. А. Роль современных дидактических игр в развитии познавательных интересов и способностей младших школьников // Начальная школа. – 2004. – № 4. – С. 24-28.

6. Копосов П. Місце начальної гри у методичній системі сучасної дидактики // Рідна школа. – 2000. – № 11. – С. 65-66.

7. Пустовіт Н.А. Особистісно орієнтовані технології екологічного виховання підлітків // Наукові записки. Серія: педагогіка і психологія. – Випуск 5. – Вінниця: РВВ ДП "Державна картографічна фабрика", 2001.

8. Стокгольмська декларація про навколишнє середовище від 16.06.1972р.

9. Стегній О.Г. Екологічний рух в Україні: соціологічний аналіз. – К.: Вид. дім "КМ Академія", 2001. – 243 с.

10. http://domogospodarstvo.esd.org.ua/ 11. http://www.slideshare.net/ 12. http://dea.gov.ua/chapter/ 13. http://www.slideshare.net/nbokajchuk/ 14. http://osvita.ua/school/lessons_summary/

136

ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ДЛЯ РОЗВИТКУ І САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ У СВОЇЙ ЕКОЛОГО-

НАТУРАЛІСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Василь Дмитрович Шубчинський

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр.

Постановка проблеми. Впровадження інформаційних технологій в освіту суттєво вплинуло на систему засобів навчання. Формування єдиного інформаційного простору, що охоплюватиме всі аспекти навчальної діяльності учнів та забезпечення цілісності процесу є комплексною задачею. Відповідно, для забезпечення належного рівня гнучкості роботи і швидкого реагування на зміни тенденцій в інформаційній галузі, потрібно своєчасно впроваджувати ефективні сучасні технології. Важливим критерієм, що допомагає оцінити рівень ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, є можливість постійно розвиватися, отримувати й аналізувати інформацію, адаптуватися до зовнішніх умов.

Сьогодні соціальні мережі є найбільш популярними у молоді і відкривають нові можливості для спілкування. Віртуальний світ дозволяє дітям реалізувати цілу низку базових потреб: ігри, розваги, саморозвиток та самореалізація, виховання сміливості, вміння долати перешкоди. Тому соціальні мережі є досить гнучким інструментом для створення навчального та інформаційного середовища, яке б могло самостійно розвиватися. Саме добровільне наповнення інформацією соціальних мереж користувачами є базовими основами процесу передачі та отримання інформації. Нажаль, у сучасній системі освіти, соціальні сервіси ще не знайшли широкого застосування, оскільки це вимагає переосмислення вимог як до методів і форм організації навчання, так і до ролі викладача, його професійної підготовки.

Мета статті полягає у тому, щоб проаналізувати переваги сучасних Інтернет технологій та сформувати перспективи створення і впровадження у навчальний процес соціальних мереж.

Проблема використання мережевих інформаційно-комунікаційних технологій з метою збагачення навчальної

137

діяльності розглядалась в численних роботах зарубіжних науковців і педагогів-практиків, серед яких слід згадати публікації Ларрі Розенстока, Грега Батлера, Джона Вест-Бернхема, Стюарта Болла, Уенді Баттіно, Дена Баклі, Клейтона Карнса, Майкла Фердіка, Крістін Хамільтон. Сучасний стан інтеграції можливостей мережевих ресурсів і сервісів у світову педагогічну практику досліджений такими вітчизняними вченими, як В. Ю. Биков і Н. В. Морзе.

Аналіз наукових досліджень показує, що розвиток мережевих технологій знаходиться на етапі розробки методичної бази для ефективного їх використання в навчальному процесі. Соціальні мережі, як засіб навчання, можуть забезпечити підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Серед причин, що стримують використання ІКТ у системі позашкільної освіти, у першу чергу, вчителі називають «організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп'ютерного обладнання». Проте використання соціальних мереж зорієнтоване саме на організацію самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Соціальні мережі - це окремі Web-сайти, які дозволяють створювати власні сторінки, спільноти, розміщувати фото, аудіо- та відеоматеріали, обмінюватися миттєвими повідомленнями та слідкувати за оновленнями на сторінках друзів. Соціальні мережі досить швидко стали популярними у молоді, бо відкривають нові можливості для самореалізації та вільного спілкування. У віртуальному просторі діти та підлітки прагнуть дізнатися щось цікаве і корисне, розслабитися та абстрагуватися від власних психологічних проблем. Інтернет дає можливість дітям реалізувати цілу низку базових потреб: спілкування, ігри, розваги, саморозвиток та самореалізація, виховання особистісних якостей, пошук цікавої та корисної інформації. Отже, діти та підлітки в Інтернеті спілкуються, навчаються, розвиваються та розважаються.

Саме навчання є одним із засобів еколого-натуралістичної роботи для активізації пізнавальної діяльності учнів де акцент робиться на соціалізацію, наближення її до користувачів, на об'єднання молоді спільними ідеями. Це зближує мережні комунікації із соціальними (реальними), які конкретизуються у

138

народженні та реалізації екологічних проектів. Отже соціальна мережа – це соціальна структура, яка складається з вузлів, пов'язаних між собою одним або декількома способами за допомогою соціальних взаємин (прикладами вузлів можуть бути окремі люди, групи людей або співтовариства). У звичайному значенні цього слова соціальна мережа – це співтовариство людей, пов'язаних спільними інтересами, спільною справою або якимись іншими причинами для безпосереднього спілкування.

У соціальних мережах кожний користувач може виступати одночасно в декількох ролях.

Виділяють чотири базові ролі з відповідними функціями: слухач (учень, студент) – функції навчання; викладач (керівник гуртка, тренер, інструктор) – функції

проведення навчання, керування навчальними елементами, процесом навчання з окремого курсу, функції формування звітності;

навчальний адміністратор (директор та його заступники, керівники відділів, методисти,керівники гуртків тощо) – функції керування навчальним процесом і налаштування його об’єктів, керування персоналом і призначенням учителів, слухачів, функції формування звітності;

технічний адміністратор – технічний супровід функцій системи, операції з користувачами і базою даних, налаштування властивостей системи. Більшість сучасних дистанційних систем навчання

спираються на використання зазначених чотирьох ролей. Навчальні соціальні мережі фактично стирають цей бар’єр.

Слухач може і виступає в ролі інструктора, наповнюючи базу даних і приймаючи активну участь в переробці і оптимізації навчального матеріалу. Роль навчального та технічного адміністратора виконує сама спільнота, регулюючи правила встановлені в мережі та організовуючи спільну роботу над проблемами які вимагають негайного вирішення. Причому тут використовується принцип «систем що самоорганізовуються», тобто контролерами являються самі учасники соціальної мережі. Таким чином це середовище, яке повністю відповідає вимогам повномасштабної системи розвитку науково-пізнавальної

139

активності дітей та учнівської молоді, що інтегрує в собі управління навчальним матеріалом, діяльністю учнів, розробкою інформаційного змісту (навчальний план, авторські матеріали), механізм доставки методичних матеріалів, довідників, словників, тестування та зворотній зв’язок, а також засоби для моніторингу та збору статистики роботи учнів.

Використання саме соціальної мережі, як засобу еколого-натуралістичної роботи, дозволяє повністю реалізовувати все різноманіття мультимедійного контенту, дає можливість постійно підтримувати зв’язок між її користувачами.

В соціальній мережі учень є не просто користувачем, а співавтором, що спонукає його критично оцінювати викладений матеріал, розвивати логічне мислення. Тобто учень одночасно виступає в ролі користувача, автора, редактора та рецензента.

В процесі роботи одночасно із співпрацею користувачів системи виникає «здорова» конкуренція, яка носить не кількісний, а саме якісний характер. Тобто користувачі намагаються як найкраще представити свій вклад в мережу та мінімізувати кількість критичних оцінок з боку інших користувачів. Це сприяє зменшенню в системі неякісної та недостовірної інформації.

Ще одним важливим аспектом є добровільне наповнення системи, самими користувачами тобто немає примусу з боку вчителя, зникає навіть потреба в кураторі, який би забезпечував розвиток мережі, вчитель лише оцінює активність учасників в процесі створення матеріалів та їх обговорення.

Таким чином, вчителю необхідно врахувати наступні ключові аспекти формування компетенцій і навичок роботи учнів в соціальній мережі, а саме:

1. Педагог зобов’язаний чітко зрозуміти для себе, що саме повинен отримати кожен учасник. Вчитель не може поставити перед собою занадто узагальнену мету. Він повинен навчити, показати, сформувати стійку мотивацію. Якщо мета конкретна і позитивна, вона буде реалістичною.

2. Лояльне ставлення до помилок. До них необхідно ставитися як до життєвої реалії. Адже у чутливої та емоційної людини, особливо підлітка, ці помилки можуть перерости у великі проблеми. Людина починає витрачати величезну кількість енергії

140

та часу на хвилювання та переживання через допущені помилки, не рухаючись до самої мети.

3. Необхідно вчити дітей жити реальним життям, а не віртуальним. Корисно акцентувати увагу учнів на тому, що соціальна мережа є лише засобом, а не самою метою.

Активність учасників соціальної мережі відрізняється від активності людини, яка слухає лекцію або читає книгу. Приймаючи активну участь учні заохочуються до оволодіння матеріалом різними способами. Особливо ефективними є ті форми організації діяльності, які дозволяють усім членам групи брати в них участь одночасно.

Основним чинником, який виокремлює соціальні мережі, є партнерська робота. Дотримання принципу партнерської роботи створює в мережі атмосферу довіри, що дозволяє вільно мислити, не соромлячись можливих помилок. Ці засади тісно пов’язані з принципом творчої, дослідницької позиції учасників мережі. Послідовна реалізація вищеназваних принципів – одна з умов ефективної роботи в соціальній мережі. Саме це робить її інноваційно-відмінною від інших засобів самостійного навчання.

Ефективність використання соціальних мереж залежить від вдалого поєднання різноманітних методів: обговорення у групі, моделювання із наступним аналізом, дискусії, складання схеми-плану. Переваги активного навчання полягають у тому, що вони стимулюють співробітництво, а не змагання. Людина починає краще сприймати інших, у неї підвищується почуття власної гідності, розвивається розуміння потреб інших, толерантність.

Позитивна мотивація до роботи можлива лише за умови врахування особливостей цільової аудиторії та закріплення змісту програми інтерактивними методами.

Соціальні мережі, як засіб для організації самостійної роботи еколого-натуралістичного напряму, є досить потужним інструментом, тому що основною метою природничо-наукових дисциплін, як науки, є моделювання предметів та явищ світу, та за допомогою аналізу даних моделей визначити закономірності і взаємозв’язки. Сучасні мультимедійні технології забезпечують можливість реалізації педагогічних цілей які ставляться в процесі навчання, проте головною метою вчителя-методиста залишається вдале компонування розмаїття засобів для досягнення найкращого

141

ефекту. Саме соціальні мережі дають змогу «оживити» набір інформації та перетворити процес пізнання світу в захоплююче заняття. Тобто соціальні мережі мають дуже вагомий мотиваційний компонент.

Висновки. Роботою в соціальних мережах досягається не тільки освітня, але й розвиваюча мета. Учні засвоюють не лише самі знання, але й той спосіб, за допомогою якого навчальну проблему можна вирішити, створюють власний освітній продукт. Навчання саме передбачає розвиток особистості. Його результатом стає розвиток пізнавальних здібностей, формування узагальнених засобів навчальної діяльності учнівської молоді.

Використання в навчальному процесі соціальних мереж може сприяти освоєнню таких важливих навичок, як критичне мислення та колективна творчість.

Соціальні мережі відкривають необмежені горизонти для застосування їх у педагогічній діяльності, а саме:

- використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів;

- самостійне створення мережевого навчального змісту; - освоєння інформаційних концепцій, знань і навичок; - управління та спостереження за діяльністю учасників

мережевої спільноти та ін.

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ВИХОВАНЦІВ ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДІВ

Химчак Галина Тимофіївна Комунальний заклад «Кіровоградський обласний центр

еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з

головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку і підтримки талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

142

Уся позашкільна виховна робота спрямована на розвиток творчої особистості, її ініціативи з урахуванням потреб і здібностей. Внаслідок саме такої організації діяльності дітей в позашкільному закладі виникає можливість зацікавити їх творчістю, спонукати їхнє прагнення щодо набуття необхідних прийомів та засобів, які визначають нестандартність, оригінальність при вирішенні проблемних ситуацій тощо.

Розвиток творчої активності вихованців позашкільних навчальних закладів зумовлений соціальною потребою в розвитку освітньої системи як складової соціально-економічної та політичної розбудови держави.

Творчий розвиток особистості відбувається через навчання, підготовку особистості до життя. Риси творчої особистості найбільш ефективно формуються в процесі дослідництва, від якого залежить активність, самостійність, розвиток фантазії, уявлень, потреба пошуку нової інформації, фактів порівнянь, відкриттів, розвивається науково-дослідний підхід до вирішення проблем.

Гуртки, творчі об’єднання еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти створюють оптимальні організаційно-педагогічні та дидактичні умови для наукових досліджень учнів. Для освітнього процесу таких позашкільних навчальних закладів визначальними є наступні принципи навчання та виховання, що максимально сприяють залученню гуртківців до дослідницько-експериментальної роботи: науковість, активність, індивідуальний підхід, синтез інтелектуальної і практичної діяльності, єдність свідомості та поведінки, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, оптимальний вибір змісту форм, методів та засобів навчання відповідно до освітніх запитів, інтересів і можливостей вихованців тощо.

Вибір форм і методів організації дослідницької діяльності вихованців творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів досить великий і завжди залишає альтернативу учасникам навчального процесу, враховуючи специфіку навчального курсу, особисті уподобання, інтереси та здібності. Основними формами залучення вихованців комунального закладу «Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» до науково-дослідницької діяльності є: профільні гуртки, клуби, наукові товариства учнів, секції Малої академії наук,

143

комплексні експедиції, літні табори, польові навчальні практикуми, масові заходи.

Обласний позашкільний заклад забезпечує становлення творчої особистості, виховує майбутніх дослідників, майбутніх науковців. Творча особистість – це людина, котрій притаманні певні якості, здібності, особливості психічних процесів, завдяки яким її діяльність відзначається новизною, неповторністю, оригінальністю. Для неї потреба у творчості є життєвою необхідністю, а творчий стиль діяльності – найбільш характерний.

Розвиток індивідуальних здібностей та нахилів в обласному позашкільному закладі реалізовується через гурткову роботу та індивідуальну працю з учнем. Тільки там, де керівник зумів викликати у гуртківців почуття любові до праці в своєму гуртку, яскраво розвиваються їхні здібності й нахили.

У своїй діяльності керівники гуртків Центру використовують принципи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми: повага до бажання учнів працювати самостійно; вміння утримуватись в процесі творчої діяльності; надання дитині свободи вибору галузі застосування своїх здібностей, методів досягнення мети; індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня; заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учнями; виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери; схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі з метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності; підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей; надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників; добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів; терпиме ставлення до можливого безладдя; заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності; переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.

Педагогічний колектив обласного центру намагається використовувати різні форми і методи роботи з гуртківцями. Нам допомагає, зокрема, застосування нетрадиційних форм навчання і виховання, таких наприклад, як польова екологічна практика (дослідницька робота на навчально-дослідній ділянці ОЦЕНТУМ),

144

навчальна екологічна стежка, екологічні ігри й подорожі, КВК тощо. Досвід переконує, що нетрадиційні форми роботи справляють великий емоційний вплив на психологію дитини, сприяють не тільки вихованню в учнів любові до природи, а й спонукають до необхідності її охороняти, збагачують новими знаннями.

Риси творчої особистості найбільш ефективно формуються в процесі трудової і дослідницької діяльності, від якої залежить активність, самостійність учня, розвиток його фантазії, уявлення, потреба пошуку нової інформації, фактів, порівнянь, відкриттів, розвивається науково-дослідницький підхід до вирішення проблем сільськогосподарського спрямування, відбувається систематичне здобуття нових знань з певної галузі, вміння їх творчо використовувати, набуття учнями певних допрофесійних умінь і навичок, орієнтація на трудову діяльність у ринкових умовах.

Юннати, які відвідують Центр, мають змогу проводити цікаві досліди з овочевими та зерновими культурами за завданнями науковців Кіровоградського інституту агропромислового виробництва УААН, в ході екскурсій та походів ознайомлюватися з різноманітним рослинним і тваринним світом рідного краю, виявляти приклади негативного ставлення до природи, особисто вживати практичних заходів щодо поліпшення екологічної ситуації в регіоні, зустрічатися з цікавими людьми і просто відпочивати.

Ефективною формою роботи щодо розвитку творчої особистості є залучення учнівської молоді до участі в обласному конкурсі екологічних проектів, під час якого учні набувають досвіду науково-практичної та експериментальної роботи, презентують власні теоретичні й практичні розробки щодо вирішення екологічних проблем рідного краю.

На підставі вищезазначеного можна стверджувати, що в процесі систематичного залучення вихованців гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів до пошукової, дослідницької та експериментальної діяльності відбувається розвиток їхніх творчих здібностей та творчої активності: домінує позитивна мотивація творчої діяльності; відбувається розвиток творчих рис характеру (цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості,

145

наполегливості, винахідливості, оригінальності, організованості, працелюбності); відбувається розвиток творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, творчої уяви, фантазії, інтуїції, уваги, пам’яті, вміння розв’язувати життєві задачі, розробляти творчі проекти; формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні, самооцінці, самоорганізації, прагненні до самореалізації та самовдосконалення; триває постійне зростання потенціалу творчої діяльності – бажання систематично здобувати нові знання, набувати вміння, навички, творчо їх використовувати, досліджувати, експериментувати.

146

Наукове видання

«Розвиток науково-пізнавальної активності дітей та учнівської молоді засобами еколого-натуралістичної роботи»

Збірник матеріалів Всеукраїнського семінару

заступників директорів центрів еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Відповідальна за випуск Головченко Л. Ю.

Технічний редактор Петрушко В. Й. Верстка Чебан Т. Н.

Підписано до друку 22.04.2015. Формат 60х84/16. Гарнітура Times. Папір офсетний. Друк офсетний.

Умовн.друк.арк. 8.49. Обл.-вид.арк. 6,85. Тираж 50.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів

книжкової продукції серія ДК № 617 від 2.10.2001 року

Видавничо-інформаційний центр «Місто» Україна, 58022 м. Чернівці, вул. Головна, 173А;

тел.: (0372) 58 53 11, 58 53 12

Надруковано у ВІЦ «Місто»