Автор: У лісі біля озера,велика не мала,

Така собі гарнесенька, хатиночка була.

На лапках на курячих, вона собі стояла,

Анфасом або профілем ,гостей всіх зустрічала.

І мешкала в хатині , красуня лісова,

Бабусенька – Ягуся, як квіточка цвіла.

Бабуся-Яга: Яка ж я все ж красива, гламурна, чепурна,

Ой страх! Яка я мила,тендітна, чарівна!

І все мені так личить, я справді як модель,

Ось чобітки від «Гуччі», а сукня від «Шанель»!

То я піду на озеро і подружок навідаю,

Піявочок- красунечек , я ввечері провідаю!

А зараз відпочину, бо кажуть треба спати!

Щоб завжди бути свіжою і гарно виглядати!

Автор : Пішла собі Ягуся, а озеро гуде,

Родина Ковбасенків на озеро іде!

Мама: Ось тут нам буде зручно, травичка, озерце...

Синок і доця: А що у нас поісти?

Мама: Ковбаска і сальце!

Пакетик з огірками, пакетик з буряками,

Пакуночок для тата, пакуночок для мами!

Для діточок торбинка. На голову хустинка,

Здається, все на місці, тепер вже можна сісти!

Автор: Родина Ковбасенків сидить, відпочиває,

А все сміття й пакети до озера кидає!

До вечора зібрались й додому поспішили!

А по собі, Ой лишенько!

Весь бруд й сміття лишили!

(Зявляються п’явочки)

1 П’явочка: Як жахливо! От біда!

Яка забруднена вода!

2 П’явочка: Наше озеро просторе, Завжди чисте і прозоре!

Забруднили лихі люди,

Що тепер із нами буде?

3 П’явочка: Там бутилка, тут кульочок,

Ось зелений огірочок!

4 П’явочка: Ще лушпиння від насіння.

Шмат паперу і стакан,

5 П’явочка: Бите скло, яке жахіття,

Не домівка , а капкан!

1 П’явочка: Що ж, Піявочки- сестриці,

Чистої нема водиці,

В нашім озері сміття

І нема нам вороття!

2 П’явочка: Треба дім новий шукати

І річками мандрувати.

3 П’явочка: Гірко що настав той час,

Що нема домівки в нас!

(П’явки зникають)

Автор: А Ягуся вже поспавши

Потягнулась добре, вставши.

Освіжила макіяж.

Й поспішила у вояж!

(Пісенька бабусі)

Бабуся-Яга: Караул! Кошмар! Біда!

Чом така брудна вода?

Ну, а це що за медузи?

Фу! Такі слизькі й голопузі!...

( Роздивляється)

«Мама Міа», це ж пакети:

«Ковбаса», «Бекон», «Конфети»…

І П’явочок немає,

Та хіба ж таке буває?!

Хто зробив це накажу,

Люди перейшли межу!

Буду всіх, щоб наказати Я на жаб перетворяти!

Чари- мари напускаю,

Всіх на жаб перетворяю!

Кумки. Кумки, кваки- квак!

Скреке-ке-ке- куд-ку дак!

Ой не так не куд кудак,

А бре ке-ке Ке-ке квак!

Автор: В ту ж хвилину Ковбасенки.

Перетворення зазнали!

Були –люди,Стали- жабки!

Ви б тепер їх не впізнали!

Мама: Ква, кВа, кВа,я мама жабка,

Замість рук у мене лапки!

Батько: Ква,Ква,Ква, я Батько Жаб,

Ні не Жаб ,а Жабопап!

Доця: Ква,кВа,кВа, я жабка доця!

Син: Ква.ква,кВа, а я синок!

Вся сім’я: - Ква, ква, кВа, що з нами сталось,

Це для всіх людей урок!

Бабуся-Яга: Бережіть наш світ чудесний,

Наші річки і поля,

Бо на всіх нас, дім єдиний,

Наша матінка Земля

3-А клас