Upload
doantram
View
216
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ОХОРОНА ПРАЦІ 0 ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІУТРИМАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА.
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ (УСТАТКУВАННЯ) ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ. ОПЕРАТИВНА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДОКУМЕНТАЦІЯ*
М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві, Т. ПОХІТУН, начальник служби охорони праці комунального підприємства
з утримання житлового господарства Дніпровського району м. Києва
Повний перелік оперативної документації з експлуатації електроустановок напругою до 1000 В розглянуто в статті «Все про опосвідчення електроустановок спо
живачів» («Охорона праці і соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві», № 12, 2006 р.), а з експлуатації технологічних транспортних засобів — «Охоро на праці і соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві», № 3, 4, 2007 р.
Позачерговий технічний огляд об'єктів (устаткування) підвищеної небезпеки повинен проводитись у разі наявності пошкоджень (несправностей), пов'язаних із загрозою порушення вимог безпечної експлуатації, після проведення капітального ремонту (реконструкції) та на вимогу представників контролюючих органів.
Необхідно зазначити, що перелік оперативної експлуатаційної документації окремих галузевих нормативних документів не узгоджується між собою, тому кількість, форма і зміст оперативних документів не завжди є однозначними, а підхід до їх опрацювання може бути суб'єктивним.
Наведемо характерний приклад. Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00- 1.30-01) вимагається наявність журналів (формально до 9 одиниць) довільної форми для обліку результатів огляду і випробування засобів виробництва: обліку результатів вимірювань та випробувань електрообладнання верстата (п. 4.1.30); обліку результатів огляду та випробування пневмоінструменту (п. 5.5.19); огляду та вимірювання сталевих канатів, якими оснащені вантажопідйомні механізми (п. 6.5.18); обліку результатів огляду та випробування рукавів газового зварювання (п. 8.3.37); обліку результатів перевірки на щільність запобіжного затвору ацетиленового генератора (п. 8.3.51); обліку результатів перевірки різаків, пальників, редукторів газозварювальної (газорізальної) апаратури (пп. 8.3.69, 8.3.72); обліку результатів випробування ацетилено- та кисневопроводів на міцність та щільність (п. 8.3.90); обліку результатів огляду та випробування бачків для гасу (п. 8.4.4); обліку результатів перевірки паяльних ламп (п. 8.6.9). Разом з тим більшістю міжгалузевих нормативних документів допускається реєстрація результатів огляду та випробування в паспортах устаткування або складання відповідних актів.
* Закінчення. Початок див. у № 5, 6, 2007 р.
Такими ж неоднозначними щодо оперативних документів є вимоги правил, які встановлюють технічну експлуатацію інженерних мереж (наприклад, облік результатів технічного огляду та випробувань, виявлених дефектів (несправностей) інженерних мереж можуть бути оформлені в акті, паспорті, дефектній відомості, журналі дефектів, ремонтному журналі, оперативному журналі, змінному журналі та інших журналах обліку).
На думку автора, настав час розробити міжгалузевий нормативний документ (наприклад, на зразок ГОСТ 2.601— 95), який уніфікував би назви та форми оперативної документації і встановив би єдиний порядок обліку результатів технічного огляду, перевірки та випробувань об'єктів (устаткування) підвищеної небезпеки. Невжиття відповідних заходів призведе до багаторазового збільшення кількості експлуатаційної документації (наприклад, загальна кількість оперативних журналів технічних служб головних спеціалістів підприємств будівельної галузі сягає понад ЗО одиниць), гальмуватиме ефективність практичної роботи служб головних спеціалістів та створення ефективних систем управління охороною праці на підприємствах.
Існують специфічні види робіт підвищеної небезпеки, перед початком виконання яких необхідно оформлювати наряд-допуск. Повний перелік цих робіт наведено в додатку 12 до НАОП 9.0.00-1.04-90. Чинне законодавство про охорону праці передбачає використання до 12 форм нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки, хоча доцільно мати єдину форму наряду-допуску (детальніше див. статтю «Потрібен єдиний зразок документа» («Охорона праці», № 4, 2005 р.). На думку автора, у разі використання в межах виробничої діяльності підприємства більше двох видів форм нарядів-допусків доцільно розробити Положення про порядок видачі наряду-допуску, яким визначити не більше двох базових форм (наприклад, наряди-допуски за формами додатку 4 до НПАОП 45.2-7.02-80 та додатку 4 до НПАОП 40.1-1.21-98).
Необхідно зазначити, що у 2006 р. видавництво ТОВ «Основа» випустило збірник інструкцій (серія «Бібліотечка працівника житлово-комунального господарства»). Цей збірник надасть методичну допомогу фахівцям з питань охорони праці, оскільки містить інструкції для базових виробничих процесів підприємства УЖГ.
34 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007
ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Додаток 2Роз'яснення деяких базових термінів охорони праці
(не визначених ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення»)
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються: відносною вологістю понад 75% (але менше повного насичення 100%) та струмопровідним пилом; струмопровідною підлогою ; високою температурою (протягом доби температура перевищує 35°С); можливістю одночасного доторкання людини до неструмопровідних частин електроустановки та металоконструкцій, що мають контакт з землею (характерно для робіт у важкодоступному та замкненому просторі). Особливо небезпечне приміщення характеризується наявністю відносної вологості до 100%, хімічно активного або органічного середовища , що пошкоджує ізоляцію, а також одночасної дії двох або більше умов підвищеної небезпеки (п. 1.1.13 Правил улаштування електроустановок, 1987 р.).
Замкнений простір — простір , обмежений поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що перешкоджають вільному і швидкому руху через них працівників та обмежують вільний повітрообмін. Важкодоступний простір — простір , в якому через малі розміри ускладнюється виконання робіт, а природний повітрообмін недостатній (п. 6.7.31 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об 'єктів житлово -комунального господарства, Н П АО П 45.2.-1.02-90).
Роботи на висоті — роботи , які виконуються на відстані по вертикалі 1,3 м і більше від робочої поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, за наявності похилої робочої поверхні, на відстані менше ніж 2 м від межі перепаду по вертикалі та за відсутності огородженої захисним нормативним огородженням непохилої робочої поверхні (роз'яснення див. у журналі «О хорона праці», № 4, 2004 р.).
Зона з постійно діючими небезпечними факторами — зона біля неізольованих струмопровідних частин електроустановок; біля неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше; в місцях, де є шкідливі речовини в концентраціях, що перевищують гранично до пустимі норми (п. 2.3 Н П АО П 45.2-7.02-80).
Зона з потенційно діючими небезпечними факторами — зона біля будівель, що будуються; місце, над яким виконується монтаж (демонтаж) конструкцій або устаткування; зона переміщення машин, устаткування або їх частин, робочих органів; місце, над яким виконується переміщення вантажів вантажопідйомними механізмами (п. 2.4 Н П АО П 45.2-7.02-80).
Межа балансової належності (інженерної мережі) — місце (точка, лінія) розділення елементів інженерної мережі між власниками ділянок (елементів) інженерної мережі за ознаками права власності або повного господарського підпорядкування.
Межа експлуатаційної відповідальності (інженерної мережі) — місце (точка, лінія) розділу інженерної мережі між виконавцем послуг з постачання та споживачем за ознаками договірних зобов 'язань щодо експлуатації ділянок (елементів) інженерної мережі. За відсутності договірних зобов 'язань межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
Технологічний транспортний засіб — транспортний засіб переривчастої та безперервної дії, який є елементом технологічної системи і використовується для переміщення сировини (матеріалів), що обробляються , або продуктів їх переробки і відходів виробництва. До технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично -дорожній мережі загального користування, належать великотоннажні та інші технологічні автомобілі, гусеничні та колісні трактори , у тому числі з навісним обладнанням , інші машини і механізми на їхньому шасі, автотракторні причіпи і напівпричіпи, причіпні механізми, скрепери самохідні і причіпні, вантажопідйомні та інші машини на спеціальному самохідному шасі, самохідна дорожньо -будівельна техніка, навантажувачі всіх типів, авто - та електрокари , електровізки тощо (п. 2 Н П АО П 0.00-1.37-04).
Додаток ЗПерелік відповідальних осіб, які організовують безпечну експлуатацію
об'єктів (устаткування) підвищеної небезпеки№ Відповідальна особа Нормативний акт,з/п що встановлює вимоги***
1 2 3
1 Керівник служби охорони праці2 Особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства
(енергетик)*; обслуговуючий електротехнічний персонал (електрик)3 Особа, відповідальна за безпечну організацію експлуатації ліфтів*;
особа, відповідальна за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів (допускається суміщення обов'язків); особа, відповідальна за справний стан ліфтів (електромеханік)**
4 Особа, відповідальна за організацію роботи систем водопостачання та каналізаційних мереж*; обслуговуючий персонал (слюсар-сантехнік)
5 Особа, відповідальна за технічний стан і безпечну експлуатацію об'єктів газового господарства (димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій у будівлі, побутових газових приладів і апаратів)*
6 Особа, відповідальна за нагляд за технічним станом та експлуатацією посудин, що працюють під тиском*; особа, відповідальна за справний стан та безпечну роботу посудин, що працюють під тиском (обслуговуючий персонал)**
7 Особа, відповідальна за справний стан і безпечну (економічну) експлуатацію теллогосподарства (тепловикористовуючих установок та теплових мереж)*; обслуговуючий персонал (слюсар-сантехнік)**
8 Особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію котлів*; обслуговуючий персонал (оператор котельні або теплового пункту)**
9 Особа, відповідальна за нагляд за утриманням та безпечною експлуатацію підйомників (вантажопідйомних механізмів); особа, відповідальна за безпечну експлуатацію вантажопідйомних механізмів (допускається суміщення обов'язків); особа, відповідальна за безпечне проведення робіт та справний стан підйомників (вантажопідйомних механізмів, знімних вантажозахоплюеальних пристроїв і тари) — обслуговуючий персонал (машиніст, стропальник)**
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 35
[2.6, п. 1•1]7.2.1, п. 2.1.3]7.2.4, п. 5.1.3]6.1.1, п. 14.2]
7.1.4, п 7.1.5, 15.3.2]
[7.3.2, л 4.2.1, 4.5.2]
7.4.4, п 7.1.1, 7.1.5]
[7.4.7, п 5.2.5, 6.3.74, 7.7.33]
[7.4.6, п 9.1.1; 7.4.9, п. 15.2, 15.8]
[6.1.2, п 6.4.2; 6.1.4, п. 10.4.1]
ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ
1
10 Керівник служби спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель (споруд)*; [4.7, п. 2.21, 2.23] особи, відповідальні за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт виробничихбудівель (споруд)
11 Особа, відповідальна за організацію експлуатації технологічних транспортних засобів (механік) *; [3.5, п. 11; 6.2.5, п. 6.7] особа, відповідальна за технічний стан та експлуатацією технологічних транспортних засобів(водій, машиніст)**
роби.* Відповідально особа визначається з числа інженерно-технічних працівників, визначається також заступник на випадок відпустки, відрядження або хво-
** Допускається обслуговування об'єктів (устаткування) підвищеної небезпеки за договором із спеціалізованою організацією, яка має право на виконання видів цих робіт.
*** Нормативний акт див. у додатку 1 (N8 5, 6, 2007 р.).
Вимоги щодо експлуатаційного випробування засобів виробництва та захисту (крім електрообладнання)
Додаток 4
N8 Найменування засобів виробництва Профілактичний Технічний Нормативний Назва документа, в якомуз/п огляд (ПО) огляд (ТО) документ, реєструються результати огляду,
якии встановлює випробуваннявимоги**** (нормативні посилання)
1 Запобіжний пояс Перед роботою2 Страхувальний канат (мотузка) Перед роботою3 Домкрат Перед роботою4 Переносна драбина Перед роботою
• дерев'яна• металева
5 Вантажозахоплювальний пристрій: Перед роботою• кліщі та інший захват• стропи• тара*
6 Засоби підмощування (поміст, риштовання) Перед роботою
7 Індивідуальна балонна установка Перед роботою (балон ацетиленовий для виробничихпотреб):• технічне обслуговування при плюсовій температурі зовнішнього повітря
• технічне обслуговування при мінусовій температурі зовнішнього повітря
• поточний ремонт• перевірка на герметичність
8 Ручний пневматичний інструмент Перед роботою
9 Манометр пневматичних та гідравлічних Перед роботою систем, контрольно-вимірювальнихпристроїв і автоматики
10 Ацетиленовий (газозварювальний) апарат: Перед роботою;• перевірка редуктора на герметичність Через кожніта гідравлічне випробування рукавів 2 години роботи тиском 1,25 робочого тиску перевірка рівня
• перевірка різака (горілки) водина газонепроникність та горіння в запобіжному
• перевірка запобіжного затвора затворі на герметичність на робочому тиску
• перевірка запобіжного затворана герметичність на найбільшому тиску
• перевірка міцності запобіжного затвору тиском 6 МПа (60 кг/см2)
• очистка і промивка11 Технологічний транспортний засіб, що Перед роботою
не підлягає експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування
1 раз на 6 місяців 1 раз на 6 місяців 1 раз на рік
1 раз на 6 місяців 1 раз на рік
1 раз на місяць 1 раз на місяць 1 раз на 10 днів 1 раз на місяць
1 раз на 3 місяці
1 раз на місяць
1 раз на рік1 раз на 5 років1 раз на 6 місяців
1 раз на рік(допускаєтьсяперевірка1 раз на 6 місяцівконтрольнимманометром)
1 раз на 3 місяці
1 раз на місяць
1 раз на 7 днів
1 раз на 6 місяців
1 раз на рік
2 рази на місяць 1 раз на рік
[4.10, п. 7.2.55] [4.10, п. 7.2.55] [4.10, п. 6.6.3][4.10, п. 7.1.35, 7.1.43]
[4.10, п. 4.1.26,6.1.9]
Акт випробування Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв
[4.10, п. 7.2.18]
7.4.4, п. 10.2.10] 4.9, п. 6.7.159] 7.3.2, п. 4.9.14,
4.9.16, 4.9.18]
[4.9, п. 2.7.133] [4.10, п. 5.5.19] [7.4.4, п. 4.12.4, 5.3.11]
[4.9, п. 6.7.186, 6.7.200, 6.7.208, 6.7.211,6.7.216]
[4.10, п. 8.3.37, 8.3.51]
Журнал приймання та огляду риштовань та помосту Клеймо на балоні (Журнал випробувань спеціалізованої організації) [7.4.4, п. 10.2.8, 10.2.13]
Журнал**[4.9, п. 2.7.133] Акт випробування [7.4.4, п. 5.3.11]
Журнал***[4.9, п. 6.7.186, 6.7.200, 6.7.211][4.10, п. 8.3.37, 8.3.51]
[6.2.2, п. 5; 13] Акт технічного огляду (паспорт або формуляр) [додаток 1,6.2.2]
* Згідно з п. 10.3.24 НПАОП 0.00-1.03-02 передбачено один журнал для обліку результатів періодичного огляду тари і знімних вантажозахоплюваль- них пристроїв (форму журналу не наведено), а згідно з НПАОП 0.00-1.30-01 передбачено два окремі журнали: Журнал періодичного огляду тари (додаток 1) і Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв (додаток 5). З урахуванням того, що форма Журналу періодичного огляду тари є частковим варіантом Журналу обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв, автором прийнято рішення (з метою зменшення кількості журналів) використовувати єдиний журнал — Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів, пристроїв і тари.
** Оскільки форма журналу відсутня, рекомендується оформлення в Журналі обліку, перевірок та випробувань електроінструменту та допоміжного обладнання до нього [додаток 4; 4.10].
*** Оскільки форма журналу відсутня, рекомендується оформлення акта; автори пропонують винести на загальний розгляд питання щодо форми Журналу для обліку устаткування газозварювального апарата.
**** Нормативний акт див. у додатку 1 (N8 5, 6, 2007 р.).
36 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007
МЕДИЦИНА ПРАЦІПРОДОВЖУЄМО ТЕМУ
ш м ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА:
У слов 'янському санаторії «Ювілейний»(Донецька область) відбулася IX Міжнародна конференція фізіологів. Авторитетний форум пройшов у рамках спільної наукової діяльності МОЗ , АМН,Інституту фізіологіїімені О. Богомольця НАН Україниі Донецького медуніверситету.Серед делегатів —представники біофаку МДУімені Ломоносова (Москва),Львівського медичногоуніверситетуімені Данила Галицького,біологи з Татарськогогуманітарно-педагогічногоуніверситету (Казань),вчені з Інституту фізіологіїНАН Білорусіта Білоруського держуніверситету, Інституту фізіології імені І. П. Павлова РАН (Санкт-Петербург),Інституту теоретичної та експериментальної біофізики РАН (м . Пущино), Дніпропетровської медичної академії,Донецького національного університету,НАН Вірменії та інших центрів медичної науки.Вчені обговорили питання вивчення центральної нервової системи та мозку людини, їх адаптаційних можливостей. Слов'янський санаторій обрано місцем проведення конференції' тому, що тут накопичено безцінний досвід втілення в життя наукових розробок і реабілітації хворих, у тому числі — потерпілих на виробництві.
На території12 сільських рад Підволочиського району Тернопільської області зберігається 8700 кг невпізнаних, 8775 кг непридатних і 7070 кг заборонених до використання пестицидів. Приміщення, де зберігаються зазначені отрутохімікати, не відповідають санітарним нормам і правилам. У районі виникла реальна загроза здоров'ю та життю сільськогосподарських працівників.
а ОБХІДНЕУ статті 5 Закону «Про охорону праці» зазначено: до вико-
нання робіт підвищеної небезпеки та тих , що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності вис-новку психофізіологічної експертизи .У статті О. Пашкова — лікаря з гігієни праці ЗАТ «За-
порізький залізорудний комбінат» (№ 3, 2007 р .) порушено проблему про невизначеність на сьогоднішній день питань, пов’язаних з реалізацією ст . 5 Закону, у чинній законодавчій базі.Оскільки поняття «психофізіологічна експертиза» від-
носно нове не тільки для роботодавців, а й для фахівців з г і-гієни та охорони праці, є потреба у висвітленні деяких ас-пектів цього питання , які можуть зацікавити читачів журналу .
1. Х то визначає контин ген т осіб , які підлягають психоф ізіологічній експертизі?
Контингент осіб , які підлягають пси хоф із іо ло г ічн ій експер тиз і (ПФЕ ), визначає суб 'єкт господарської діяльності на підставі Закону «П ро охорону праці» та спільного наказу М ін істерства охорони здоров 'я Укра їни і Державного ком іте ту Укра їни по нагляду за охороною праці від 23.09.94 р. № 263/121 (із змінами і допов неннями , внесеними наказом М О З і Держнаглядохоронпрац і від 06.06.95 р. № 102/85) «П ро затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному добо р і»; наказу Держнаглядохорон праці Укра їни від 26.01.2005 р. N 0 15 «Про затвердження Переліку робіт з підвищеною небезпекою»); паспортів (атестації) робочих місць (висновків відповідно до наказу М О З від 27.12.2001 р. № 528 «П р о затвердження Гігієнічної класиф ікації праці за показниками шкідливості та небезпечності фак тор ів виробничого сер е до вища ...»), відомчих нормативних актів.
Перелік роб іт підвищеної небезпеки, що потребую ть психофізіологічно ї експертизи працівників, узгоджується з територіальним органом з нагляду за охороною праці.
2. Хто має проводити психофізіологічну експертизу?
У постанові Кабінету Міністрів від 10.10.2001 р. ІЧе 1320 зазначено: «Розробити і впровадити в рамках Нац іонально ї програми поліпшення стану безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища на 2001— 2005 роки «Єдину систему професійного психофізіологічного добору спеціалістів , що зайняті на роботах із високим рівнем техногенної небезпеки та підвищеним ризиком ». Координація заходів Нац іонально ї програми покладена на Держ гірпромна - гляд. Постанова Кабінету М іністр ів від 11.03.2004 р. № 315 «П р о підсумки соц іально -еконо - мічного розвитку України у 2003 році та хід виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів Ук ра їни » передбачає прийняття нормативно -правових актів , що регламентують діяльність системи психоф із іологічно ї експертизи працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою . А н а логічне завдання передбачене Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів , всеукраїнськими об 'єд наннями організацій робо тодав ців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб 'єднан нями на 2004— 2005 роки.
Згідно з наказом Державного комітету України з нагляду за охо роною праці від 04.05.2005 р. № 75 «П ро створення Центру психофізіологічно ї експертизи працівників для виконання роб іт підвищеної небезпеки» у складі Головного навчально -методичного центру Держ гірпромнагляду створено зазначений Центр психоф із іоло гічної експертизи та розгорнуто мережу його регіональних відділів, об 'єднаних у систему профес ій ного психоф ізіологічного добор у працівників (далі — СППФ Д ). Проведення психоф із іо ло г ічно ї екс -
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 37
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
пертизи є основним їх призна ченням. Реалізац ію функцій цієї Системи вже забезпечують створені регіональн і відділи пси хо ф із іо ло гічно ї експертизи (у том у числі: при Українському НДІ промислової медицини, Донецькому НДІ медико -екологічних проблем Донбасу , Харківському НДі гігієни праці та профзахворювань , у виробничих об 'єднаннях з великою чисельністю працівників, всього — 21). У відділах працюють підготовлені л ікар і-психоф із іологи та психологи (фахівці з психоф ізіології). Усі підрозділи С П П Ф Д працюють за єдиними методичними критеріями , використовую ть єдиний Програмний тестовий комплекс та формалізовану документацію (протоколи та висновки психоф ізіологічної експертизи).
3. Порядок проведення психоф ізіологічної експертизи та ї ї періодичність.
Існуюча сьогодні нормативно - правова база чітко визначає необхідність проведення психофіз іологічно ї експертизи працівників при прийомі на роботу , хоча і потребує подальшого впорядкування, вдосконалення та розширення.
Нині розроблено проект П о рядку проведення психофізіологічної експертизи (далі — Порядок), який містить зразки Висновку психоф ізіологічно ї експертизи та інших документів , прийнятих у СП ПФ Д . Проект Порядку сьогодні проходить процедуру узгодження та затвердження.
Опрацьовано і подано на розгляд пропозиц ії щодо внесення змін до деяких статей КЗпП України стосовно психоф із іологічно ї експертизи працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.
Проводиться робота щодо відпрацювання питання періодичності проведення психофізіологічної експертизи вже працюючих працівників, яке сьогодні ще не вирішено . Потреб ує нормативного закріплення процедура відсторонення від роботи працюючих працівників за висновком психофізіологічної експертизи та їх повторного допуску до роботи тощо . На сьогодні порядок проведення експертизи та зразки документів затверджені внутрішніми наказами.
4. Хто несе відповідальність за висновок психоф ізіологічно ї експертизи?
Фахівці Центру психоф із іоло гічної експертизи працівників для виконання роб іт підвищеної небезпеки та його регіональних від
ділів несуть відповідальність за науково -методичну об гр ун това ність та достов ірн ість своїх експертних висновків. До затвер дження Порядку висновки психоф із іо ло гічно ї експертизи мають рекомендаційний характер .
5. Які критерії професійної придатності?
Спільний наказ М О З та Держ - наглядохоронпраці від 23.09.94 р. № 263/121 (із змінами і допов неннями, внесеними спільним наказом М О З і Держнаглядохорон - праці від 06.06.95 р. № 102/85) «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному добор і», визначає перелік професійно важливих якостей (ПВЯ), сту пінь розвитку яких у працівника повинен відповідати вимогам конкретного виду робіт. Наказ М ОЗ від 04.04.2006 р. № 197 «П ро за твердження Методичних вказівок щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій , машин і уста ткування » (п.1.3) визначає психофізіологічні критер ії для психоф ізіологічного добору операторів .
Критерії для фахівців інших видів роб іт розроблені під час виконання на замовлення Держнагляд - охоронпрац і у 2000— 2003 рр. науково -досл ідно ї роботи «Р о з робка системи професійного психоф ізіологічного добору спеціалістів, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою ».
Під час психофізіологічної експертизи визначається рівень розвитку у працівника таких ПВЯ : увага , пам 'ять, орієнтація у про сторі, стійкість до монотонії, швидкість реагування та інших, необхідних для надійної роботи в напружених і небезпечних умовах. Рівень розвитку якостей представлено у Висновку психофізіологічної експертизи у вигляді Т -оцінок : мінімальне значення — 25, максимальне — 75. Чим вища оцінка , тим краще розвинена якість.
6. Форми висновку психофізіоло гічно ї експертизи працівників (ПФЕ).
За результатами цієї експертизи видається один із висновків:
Рекомендується без застере -жень (група ПФЕ 1). Працівники, які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями пов- ною мірою відповідають профе сійним вимогам до конкретно ї діяльності та можуть бути допущені до виконання роб іт підвищеної небезпеки.
Рекомендується (група ПФЕ 2). Працівники , які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психоф ізіологічними якостями в цілому відповідають професійним вимогам до конкретної діяльності та можуть бути до пущені до виконання роб іт підвищеної небезпеки.
Рекомендується із застережен-нями (група ПФЕ 3). Працівники , які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями мінімально відповідають професійним вимогам до конкретної діяльності та можуть бути допущені до виконання роб іт підвищеної небезпеки з обмеженнями (визначаються індивідуально лікарем -психофізіо - логом залежно від виду роб іт і конкретних умов професійно ї діяльності).
Не рекомендується (група ПФЕ 4). Працівники , які отримали даний висновок, за своїми професійно важливими психоф ізіологічними якостями не відповідають профе сійним вимогам конкретно ї діяльності.
Нагадаємо , що сьогодні висновок носить рекомендаційний характер .
7. Чому саме зараз поста ло питання про необхідність впровадження психофізіологічної експертизи?
На підставі проведених у розвинених країнах досліджень було зроб лено важливий висновок про те , що людський фактор і врахування його на виробництві — це насамперед стратегічна лан ка і життєво необхідна умова ус піху в складних умовах сучасного ринку. Один з основних принципів сучасно го менеджменту людських ресурсів — це посилення уваги до лю дського фактора на виробництві та ставлення до нього як до визначальногої Звідси випливає потреба щодо впровадження соц іально спрямованої державної політики в галузі медико- психологічного добор у та психоф ізіологічної експертизи в системі охорони праці. Це зумовлюється конкретними соц іальними , еко номічними, екологічними , виробничими та політичними процесами, що відбуваються в державі. Зокрема :
демократизацією суспільства , що супроводжується ускладнен ням виробничих відносин;
новими процесами виробництва, що пов 'язано з науково -тех нічним прогресом та активним входженням України до світового співтовариства ;
38 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
підвищенням вимог суспільства до рівня забезпечення безпечних умов праці та надійності працівника;
критичною демографічною ситуацією , через що, з одного боку, зменшується кількість працюючих молодого віку, а з іншого — різко підвищується кількість літніх людей, які вимушені продовжувати тр удо ву діяльність (у том у числі — за своювати її нові види) навіть після втрати певного рівня професійно важливих якостей;
низьким загальним рівнем здоров 'я населення , що спричинено незадов ільною економ іч ною та екологічною ситуацією , а це призводить до зменшення кількості осіб , які можуть працю вати в напружених та небезпечних умовах.
Становлення такого напряму, як психоф ізіологічна експертиза , зумовлено завданнями щодо за безпечення безпеки праці (у всіх її аспектах) та професійної надійності, збереження здоров 'я і тр удо вого довголіття працюючих. Психофізіологічний добір і психофізіологічна експертиза є складовою частиною інтегрального комплексу первинної психогігієни, психопрофілактики і формування психоло г ії безпеки під час виконання роб іт підвищеної небезпеки, спрямованого на зниження рівня авар ійності, травматизму та проф - захворюваності. Готовність будь - коли негайно включитись до діяльності, здатність діяти організовано і цілеспрямовано в складних і не
безпечних умовах, в умовах деф іциту часу і відсутності чіткого алго ритму дій, підвищеного рівня матер іально ї та морально ї відповідальності притаманні далеко не кожній людині. Світовий досв ід свідчить , що в «критичних» про фесіях здатн і працювати не всі лю ди , які отримали в ідповідну кваліфікацію та освіту. Надійність в небезпечній ситуац ії не визначається тільки стажем , знаннями працівника або його палким ба жанням . Важливим є чинник відпов ідності психоф із іологічних якостей (стан пам 'яті, уваги , швидкість реакц ії, ор ієнтац ія у простор і тощо ) вимогам конкретно ї профес ійно ї діяльності пра цівника, визнаного під час медичного огляду придатним за станом здоров 'я до цієї діяльності.
Ступ інь доцільності проведення психоф ізіологічного професійного до бор у та психоф із іологіч ної експертизи залежить від різних факторів , серед яких найважливішими є:
соц іальне значення професійної діяльності;
ступінь складності професійної діяльності та небезпечність умов праці;
кількість та якість (освіта , здо ров 'я , умови життя , професійна придатність) трудових ресурсів ;
обмеженість часу на професійне навчання;
зростання вартості професій ної підготовки;
ПРОДОВЖУЄМО ТЕМУ
зростання ц іни м ож л и в о ї п о -милки роб іт ника (небезпека для здоров 'я і життя самого робітника та оточуючих людей , завдання матер іа льно ї та морально ї шкоди , пошкодження устаткування , аварії з техногенними екологічними наслідками тощо);
необхідність подовження п р о -фесійного довголіття працівника.
За оцінками провідних експертів , ключову роль в управлінні сучасним світом все більше відіграють вихідці зі стр уктур кадрового менеджменту (персоналознавці), які є наріжним каменем визначення наукової концепції управління діяльністю людини . А це потребує впровадження системи психоло гічного та психоф ізіологічного те стування профес ійно важливих якостей працівників і передусім тих , хто виконує роботи підвищено ї небезпеки . П отр іб ен та кож розвиток професійного консультування молоді та професійного добор у тощо . Загалом в Україн і з цього питання є більше бажано го, ніж необхідного , але необхід не не те , чого сьогодн і ба га то , необхідне те — чому належить майбутнє . Давайте працювати на майбутнє .
В . М А С Л Ю К , конд. мед. наук, начальник , О . К А Л А Ч Е В И Ч ,провідний фахівець (Центр психофі-зіологічної експертизи Головного навчально-методичного центру Держ- гірпромнагляду України)
ІНФОРМАЦІЯ
ПОТРІБЕН ПОСТІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я ШАХТАРЮ
Здоров'я людини — категорія безцінна. Проте існує потреба в тому, щоб її вимірювали. На сьогодні професійне здоров'я державі обходиться щороку в 3 млрд. грн.
Основний потік соціальних виплат спрямований у вугільну промисловість. Це природно, оскільки найбільші ризики розвитку захворювань, пов'язаних з трудовою діяльністю, існують у вугільній галузі.
Серед гірників найбільш високий рівень професійної патології відмічається у вибійників, зайнятих на вийманні вугілля відбійними молотками. Щороку у 17% вибійників формуються нові випадки профзахворювань. У гірників очисного вибою та прохідників ці рівні менші у 3— 4 рази.
Відсутність системи постійного контролю умов праці та стану здоров'я шахтарів — те, що прийнято називати системою соціально-гігієнічного моніторингу, і підготовлених з цих питань спеціалістів на шахтах не дає змоги адміністрації вугільних шахт оперативно одержувати об єктивну
V________________________________________________
оцінку та прогнозувати вплив умов праці на захворюваність шахтарів у режимі реального часу, обгрунтовувати та вживати ефективних заходів щодо її профілактики.
У 2006 р. постановою Кабінету Міністрів № 182 відповідним міністерствам і відомствам було доручено організувати соціально-гігієнічний моніторинг як систему аналізу, оцінки та прогнозування стану здоров'я працівників ри- зиконебезпечних галузей, виявлення причин відповідальних зв'язків між станом їхнього здоров'я та впливом на нього виробничих факторів. Там перераховані основні завдання моніторингу, основні шляхи їх вирішення, поставлено завдання розробити передові технології обміну інформацією. Цю роботу Міністерство охорони здоров'я доручило виконувати нашому інституту. Ми повністю готові запропонувати таку технологію, яка не потребуватиме від вугільної промисловості жодної гривні додаткових капіталовкладень.
З виступу заступника директора з наукової роботи ДП «НДІ МЕП» Г . П Е Р Е Д Е Р ІЯ на ювілейній науково- практичній нараді-семінарі з безпеки праці у вугільній про -мисловості (Ялта, червень 2007 р.)
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 39
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ
Токарю ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» К. стало погано біля ввімкненого верстата і він миттєво втратив свідомість. Але, дякувати Богу, упав не на частини, які оберта-лися. ..Цей випадок трапився кілька років тому. І, як пізніше з ’ясува-
лося, у робітника стався напад епілепсіі. Йому під час медичного огляду якимось чином вдалося приховати факт захворювання. Втім, виробничники могли б згадати не один подібний випадок.
« м и ь к и »ДАЄ ПСИХ ІАТР
Масштабність проблем психічних порушень і розладів іноді недооцінюється. Між тим у Європі
частка населення з серйозними психічними розладами становить від 1 до 6% від загальної кількості людей.
Відповідно до затвердженого ВООЗ плану дій щодо охорони психічного здоров'я пропонуються шляхи і методи здійснення та посилення комплексних стратегій охорони психічного здоров'я в країнах Європи. Серед них, зокрема, розробка заходів з охорони і зміцнення психічного здоров'я на робочих місцях шляхом оцінки ризиків, управління стресовими та психосоціальними факторами. І у вирішенні визначених завдань, на наш погляд, помітну роль може відіграти проведення періодичних профілактичних оглядів. Держава з цього приводу вже має свою позицію. 27.09.2000 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1465 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і Переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих». Згадану постанову прийнято на виконання ст. 9 Закону «Про психіатричну допомогу».
На підставі вищезгаданих документів Міністерством охорони здоров'я було видано наказ від 17.01.2002 р. № 12 та затверджено Інструкцію про проведення обов 'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів. У постанові та згаданій інструкції зазначено, що обов'язкові попередні і періодичні огляди проводяться на умовах госпрозрахунку за рахунок коштів замов
ників. Останніми можуть виступати юридичні та фізичні особи. При цьому відвідувачам, які пройшли огляд, видається квитанція про оплату послуг.
Метою проведення психіатричних оглядів є визначення здатності особи забезпечувати види діяльності чи надавати послуги, виконання яких пов'язане з певними вимогами до стану психічного здоров'я. Обов'язковий попередній огляд проводиться перед влаштуванням на роботу, а періодичний — у процесі діяльності.
Періодичність проведення психіатричних оглядів визначена Переліком медичних психіатричних протипоказань, які стосуються виконання певних видів робіт. Цей перелік затверджено згаданою постановою Кабінету Міністрів № 1465. І проходити такі огляди — обов'язок кожного працівника. На це вказують ст. 46,169 Кодексу законів про працю та ст. 17 Закону «Про охорону праці». Якщо працівник відмовляється або ухиляється від проходження передбачених законодавством медичних оглядів, то роботодавець має право відсторонити його від роботи.
На території області перелік установ, які мають право проводити психіатричні огляди, встановлює головне управління охорони здоров 'я облдержадміністрації. Сертифікована довідка видається тільки спеціалізованим психіатричним закладом, який має у своєму складі лікарсько-консультативну комісію (J1KK) для вирішення питань про придатність осіб виконувати певні види робіт.
У Дніпропетровську на базі міської лікарні № 14 відділення психіатричних оглядів працює вже чотири роки. Протягом цього періоду оглянуто 115 131 особу, при цьому виявлено 792 особи, які мають протипоказання до виконан
ня певних видів робіт. Скажімо, працювати на механічному обладнанні не можуть 97 осіб, на висоті (монтажники, верхолази) — 112, на будівництві — 120, водіями — 141, операторами газових котелень — 52. На посадах, пов'язаних з можливим застосуванням зброї, — 118, обслуговувати електроустановки — 152 особи.
Персонал міської лікарні № 14 плідно співпрацює з ВАТ «Дніпроенер- го», «Дніпропетровський завод прокатних валків», «Дніпрошина», «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну», «Дніпрогаз», КП «Дніпропетровський електротранспорт» та іншими підприємствами. На жаль, зовсім інше розуміння необхідності проходження психіатричних оглядів у керівників ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» і «Дніпропетровський трубопрокатний завод». На останньому, до речі, 16 січня 2006 р. стався нещасний випадок, причини якого безпосередньо пов'язані з темою нашої статті.
Хотілося б надіятися, що дніпропетровські підприємства легкої і харчово? промисловості, сфери обслуговування, заклади освіти та медичні установи переглянули своє ставлення до питань проведення психіатричних оглядів. Адже мова йде про найдорожче — життя людини.
Проведення психіатричних оглядів на виробництві відповідає вимогам законодавства і спрямоване на захист здоров'я людини. Звичайно, якщо дивитися на ці речі з державницької позиції.
Н . В И Ш Н Е В С Ь К А , головний лікар Дніпропетровської міської лікарні No 14, канд. мед. наук
Ф ото Л . Б Е З У Г Л О Г О
40 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007
ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА
ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЯКІСНЕ ПРОВЕДЕННЯ П РОФ ІЛ АКТИЧНИХ
> ЗА Х О Д ІВЗгідно з планом -граф іком , зат вердженим наказом М ін і -
стерства п ра ц і та соц іально ї пол іт и ки , та наказом Д ерж - г ірпромнагляду робочою групою Д ерж г ірпром нагляду прове -дено ц ільову перев ірку роботи виконавчо ї д и р е кц ії Фонду со -ціального ст рахування від нещ асних випадк ів на виробниц -т ві та проф ес ійних захворювань У кр а їн и (дал і — Фонд ) та ї ї робочих органів за пер іод д ія л ьно ст і з к в іт н я 2006 р. по травень 2007 р. Метою ї ї була перевірка проведення проф і-л а кт и ч н и х заход ів , сп рям овани х на усунення ш к ід л и в и х і небезпечних виробни чи х ф акт ор ів , запоб ігання нещ асним випадкам на виробницт в і та інш им випадкам загрози здо -ров 'ю заст рахованих прац івни к ів .
Коротшім р я д ж ш
Голова Луганської облдержадміністрації О . Антипов і голова облради В. Голенко в урочистій обстановці вручили ключі від нових автомобілів • Славута» 20 інвалідам внаслідок трудового каліцтва. Всього їх в області близько 65 тис., у тому числі 560 тих, хто має потребу у подібному транспорті. Передача автотранспорту людям, які втратили своє здоров'я на виробництві, почалася у 2007 р. З початку року автомобілі з ручним управлінням вже отримали понад 100 інвалідів. Найближчими місяцями планується передати їм ще 200 автомобілів.
З кожним роком на Дніпропетровщині зростає частка участі інвалідів у суспільній трудовій діяльності. Якщо у 2005 р . згідно зі ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємствах області працювало 25 812 інвалідів, то у 2006 р .— вже 26 696. Тільки за перше півріччя 2007 р. кількість працюючих інвалідів зросла на 580 осіб.Протягом трьох останніх років збільшилась і кількість підприємств з працівниками- інвалідами. Проте багато підприємств ще не виконують 4-відсотковий норматив участі інвалідів у виробничій діяльності і сплачують штрафи: у 2005 р. ця сума становила 7,9 млн. грн., у 2006 р .— 10,4, а у першому півріччі 2007 р .— 13,5 млн. грн.
У Львові у червні відкрився навчальний комплекс Міжрегіонального центру соціальної, професійної та медичної реабілітації інвалідів. У ньому проводитиметься професійна підготовка та перепідготовка осіб з обмеженими можливостями за 18 професіями, фізична і психологічна реабілітація інвалідів із Львівської, Волинської, Рівненської та Тернопільськоїобластей.
З метою здійснення цільової перевірки обласними теруправління- ми Держгірпромнагляду було
створено відповідні комісії. У результаті проведеної роботи було встановлено, що управління та відділення виконавчої дирекції Фонду у 2006 р. посилили роботу з пропаганди безпечних умов праці. Страхувальникам надано 54 033 консультації з питань охорони праці та страхування від нещасних випадків, проведено 1350 семінарів, 2734 наради, 765 засідань круглих столів, 190 конкурсів, підготовлено 2020 публікацій в друкованих ЗМІ, 1068 виступів по радіо та телебаченню. Робочі органи взяли участь в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці на 3005 підприємствах, у роботі комісій з питань охорони праці на 3742 підприємствах, у розробці 4030 нормативних актів, 3174 комплексних заходів з охорони праці підприємств, розповсюдили 125 560 нормативних актів, журналів, плакатів, пам'яток то що.
Під час цільової перевірки встановлено, що більшістю робочих органів Фонду виконано заходи щодо усунення недоліків, виявлених під час попередньої перевірки. Разом з тим відмічено, що деякі робочі органи не виконали в повному обсязі зазначені заходи. У Закарпатській області залишаються не вирішеними до кінця
питання здійснення дієвого контролю за виконанням заходів про усунення причин нещасних випадків, відмічених в актах за формою Н -1. У Вінницькій області не вирішено питання щодо посилення контролю за виконанням заходів, рекомендованих роботодавцям експертами за актами розслідування нещасних випадків за формами Н-1, Н-5, НПВ. В управлінні Києва взагалі відсутні дані про вжиті заходи за результатами попередньої перевірки. Управління у Севастополі не надало комісії матеріалів, які свідчили б про розробку заходів щодо усунення порушень, виявлених під час попередньої перевірки.
Протягом 2006 р. дирекцією Фонду на базі Державного інституту підготовки кадрів промисловості Міністерства промислової політики проведено первинне навчання 110 страхових експертів з охорони праці (далі — експерти) та посадових осіб, на яких покладено виконання обов'язків експертів, і періодичне навчання 237 осіб. Однак питання щодо навчання експертів залишається відкритим у Тростянецькому, Ямпільському, Моги- лів-Подільському відділеннях Вінницької області; Менському відділенні Чернігівської області. Не пройшли навчання експерти у Дунаєвецькому, Білогірському, Летичівському, Сла - вутському відділеннях та у м. Кам'ян-
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 41
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ці-Подільському Хмельницької області; у Виноградівському, Мукачівському, Іршавському відділеннях Закарпатської області. В Одеській області не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці начальники 11 відділень та експерти у відділеннях Одеси (Приморському та Су - воровському) і Саратському; у відділенні Нікополя Дніпропетровської області. В Донецькій області у зв'язку13 закінченням трирічного терміну дії посвідчень повинні пройти навчання14 експертів. Експерти відділення у Сімферополі допускаються до роботи без проходження навчання.
У 2007 р. заплановані чергове навчання та перевірка знань відповідної категорії спеціалістів Фонду.
В ході цільової перевірки встано-влено, що управління та відділення Фонду на недостатньому рівні прово -дять роботу щодо виконання профі-лактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві і професійним захворюванням, викли-каних умовами праці.
В усіх областях управління виконавчої дирекції Фонду фінансують навчання спеціалістів, відповідальних за охорону праці на підприємствах. У 2006 р. за рахунок Фонду первинне навчання з питань охорони праці пройшли 1182 особи, підвищили кваліфікацію 14 747 осіб.
Кошторисом дирекції Фонду на 2006 р. передбачалось фінансування
заходів регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в обсязі 3,85 млн. гри. Програмою робіт Фонду на 2006 р.( затвердженою постановою правління, передбачалось виконання плану фінансування вказаних заходів. Як показав аналіз плану, у ньому взагалі не передбачалось фінансування відповідних заходів. Слід зазначити, що і у 2007 р. дирекцією
Фонду не розпочато фінансування жодної із галузевих і регіональних програм.
Одним із напрямів проведення профілактичних заходів є участь експертів у розробці законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці. В той же час управліннями та відділеннями Фонду роботу з підприємствами у Краснодонському, Перевальскому, Попаснянському, Станично-Луганському, Сватівсько- му, Апчевському, Кіровському, Лиси- чанському, Первомайському, Рубі- жанському, Стахановському відділеннях Луганської області у цьому напрямі послаблено або вона взагалі не ведеться. У Вінницькій, Сумській областях участь експертів у розробці нормативно-правових актів обмежено розглядом та наданням пропозицій щодо внесення змін до Закону «Про загальнообов 'язкове державне соціальне страхування...» і Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
У більшості управлінь та відділень Фонду участь експертів у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві забезпечено на 100%. Проте в деяких випадках інформація про роботу експертів у комісіях не відповідає дійсності. Так, в управлінні Фонду у м. Києві у 2006 р. зареєстровано 1258 випадків виробничого травматизму, але при цьому експерти взяли участь у роботі 1278 комісій з розслідування нещасних ви-
падків, що на 20 випадків більше, ніж повідомлень.
Робота страхових експертів у комісіях з розслідування нещасних випадків та профзахворювань у Чернівецькій області проводиться не на належному рівні. Наприклад, експерт з охорони праці П. Локовей обслуговує три адміністративні райони (Новосе- лицький, Герцаївський та Глибоцький), які розташовані на значній відстані
один від одного. Перевірка показала, що наявна штатна чисельність екс-пертів у більшості робочих органів не дає змоги забезпечити в повному об -сязі реалізацію пріоритетності постав-лених законодавством перед Ф он -дом завдань щодо проведення профі-лактичних заходів.
У 21 з 54 відділень Донецької області штатними розписами передбачено всього по одному експерту, а в 10 відділеннях, де загальна кількість страхувальників становить 5— 7 тисяч, страхові експерти штатними розписами взагалі не передбачені.
Недостатньо контролюється виконання заходів, запропонованих комісіями з розслідування нещасних випадків, у відділеннях Долинського, Но- воукраїнського, Маловисківського районів, м. Олександрії Кіровоградської області, у відділеннях Виж- ницького, Путильського та Сторожи- нецького районів Чернівецької області.
У відділеннях Запорізької області виявлено відсутність підписів експертів в актах за формами Н-5, Н-1 матеріалів спеціального розслідування.
За проведеним аналізом актів, складених комісіями підприємств з розслідування нещасних випадків за участі експертів, є випадки, коли експерти фактично не беруть участі в розслідуванні, а підписують готові акти. У більшості актів, складених впродовж чотирьох місяців 2007 р., безпідставно визначається вина самого потерпілого працівника в тому, що він був неуважний, з посиланням на робочу інструкцію. Цим самим дійсні причини нещасного випадку відходять на другий план або нівелюються зовсім.
Виявлені випадки перевищення представниками відділень своїх повноважень. Наприклад , відділення Запоріжжя не здійснює виплати травмованій на виробництві В. Назаровій. При цьому відмова мотивується тим, що випадок не може вважатися страховим. І це за наявності акта за формою Н -1.
У Києві позиція деяких експертів під час роботи комісій зі спеціального розслідування суперечить вимогам Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків.
У Рівненській області при розслі
Страхові експерти рідко надсилають в органи Держгірпромнагляду подання про застосування адміністративних стягнень до посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про призупинення робіт, що становлять загрозу здоров'ю або життю працівників.
42 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
дуванні нещасних випадків комісіями підприємств за участю експертів є випадки необгрунтованого звинувачення потерпілих, неправильно вказуються причини нещасних випадків.
Виникають спірні питання щодо тлумачення причин та обставин нещасного випадку, а також вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що призводить до затримання прийняття остаточного рішення.
У 2006 р. у виконавчій дирекц ії Фонду зареєстровано 1 037 183під- приємства-страхувальники. Штатна чисельність страхових експертів ста-новила 529 осіб. У середньому на од-ного експерта припадало 1960 під-приємств. Середня кількість підпри-ємств, які були перевірені в 2006 р. одним страховим експертом впро -довж одного місяця, становить 5,1.
Експерти не завжди виконують графіки запланованих перевірок. Так, експерту Сарненського відділення
Рівненської області на IV квартал 2006 р. було заплановано проведення перевірок на 16 підприємствах, а фактично перевірено лише чотири.
Відповідно до наданої управлінням Фонду м. Києва інформації протягом 2006 р. експерти не брали участі в роботі комісій підприємств, деякі експерти взагалі не проводили перевірку стану профілактичної роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці, під час перевірки не виявили жодного порушення, не вносили власникам підприємств подання, але при цьому складено 118 протоколів про адміністративні правопорушення. Такий стан справ і у відділеннях Фонду в Київській області.
Зміст подань свідчить, що кваліфікаційний рівень страхових експертів дуже різний. У одних поданнях переважна кількість зазначених порушень стосується інструкцій з охорони праці, колективних договорів, питань щодо медичних оглядів, атестації робочих
місць за умовами праці. В інших порушуються питання тільки суто технічні.
У відділеннях Рівненської області подання, складені за результатами перевірок підприємств, вручаються не першим керівникам підприємств; у більшості подань неправильно викладається суть порушень, подання складаються по шаблону, без урахування специфіки підприємства. Окремі подання складаються шляхом переписування приписів інспекторів Держгір- промнагляду.
Акти перевірок підприємств у Кіровоградській, Запорізькій областях мають переважно загальний характер.
У відділеннях м. Ялти (АР Крим), Чу- тівського та Котелевського районів Полтавської області окремі подання також містять вимоги, які стосуються лише організаційних питань з охорони праці. Такі ж зауваження містяться і в актах перевірки управлінь та від
ділень Закарпатської, Вінницької, Хмельницької, Дніпропетровської областей.
Експерти не завжди вимагають від керівників підприємств повідомлення про усунення порушень. Такі факти виявлені в переважній більшості областей. Особливо важливими в цьому питанні мають бути контроль та вплив з боку експертів на ті підприємства, де трапляються нещасні випадки через одні і ті ж причини, що є одним із основних завдань проведення профілактичної роботи.
Експерти не в повному обсязі використовують права в частині направлення до теруправлінь Держгірпром- нагляду подань щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а та кож про заборону подальшої роботи на робочих місцях, дільницях і в цехах, робота на яких становить загрозу здоров'ю або життю працівників.
ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА
З початку діяльності Фонду не подано жодного подання до теруправ- ління Держгірпромнагляду експертами Сарненського, Млинівського, Го- щанського та Кузнецовського відділень у Рівненській області. Послаблено роботу в цьому напрямі в управліннях і відділеннях Фонду у Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій областях, Севастополі.
Комісії територіальних органів Держгірпромнагляду направили акти перевірок обласним управлінням виконавчої дирекції Фонду для вжиття відповідних заходів і усунення недоліків.
За результатами цільової перевірки виконавчій дирекції Фонду запропоновано:
розробити та надати до Держгірпромнагляду план заходів щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки, та недопущення їх у подальшому;
удосконалити нормативно-право- ву базу щодо реалізації статей 22 та 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в тому числі щодо якісного оформлення звітів страховими експертами з охорони праці;
забезпечити дієвий контроль за реалізацією робочими органами Фонду заходів щодо профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
вжити заходів для забезпечення своєчасного та у повному обсязі використання коштів щорічних бюджетів Фонду за статтею «Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань»;
привести документи, що регламентують діяльність виконавчої дирекції Фонду, у відповідність із Законом «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов 'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 р. №717-У .
Підготовлено за матеріалами цільової перевірки
Фінансування заходів регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища планами дирекції на 2006 р. не передбачалося.
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 43
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Щ О КО ЇМО !
А 1 U 1 IVUAHПОКЛАДЕ КРАЙ БЕЗЗАКОННЮ НА МІСЦЯХ?У своїх публікаціях на сторінках журналу «Охорона пра-
ці» автору не раз доводилося розповідати про бюрократич-ну тяганину з боку роботодавців та представників деяких державних установ, зокрема санітарно-епідеміологічних служб, під час документального оформлення зв’язку профе-сійного захворювання з умовами праці, проведення розсліду-вання причин виникнення ушкоджень здоров’я працівників. Оскільки в окремих регіонах міцно вкоренився правовий нігі-лізм і процвітає беззаконня, до цих питань доводиться по-вертатись знову і знову, аби підтримати потерпілих, захис-тити їхні права, адже, виявляється, судових рішень для цього замало. Доведені до відчаю «роботяги» на місцях аж стогнуть від несправедливості та свавілля роботодавців.А тепер про це більш детально.
Понад 15 років тому М. Кухар був прийнятий на роботу вантажником у ТОВ «Хмельницький комбі
нат хлібопродуктів». «Спочатку в мене був 8-годинний робочий день,— розповів він у листі до редакції журналу «Охорона праці».— А починаючи з квітня 1998 р. мене та моїх колег перевели на 12-годинний графік роботи, причому — без нашої згоди. До того ж збільшили мінімально-обов'язкову норму виробітку з 25 т (на одного вантажника за зміну) до 37,5 т. Крім того, в нас було проведено скорочення штатів. Були такі робочі зміни, що мені та моїм колегам доводилося переносити по 70— 100 т вантажу за зміну — в 10 разів більше, ніж передбачено відповідними нормами. Що стосується перерв, то вони внутрішнім трудовим розпорядком не були передбачені: ми навіть не мали перерви на обід. Щоб зекономити на оплаті нашої нелегкої праці, керівництво товариства всупереч вимогам ст. 100 Кодексу законів про працю України не нараховувало доплати за роботу у важких та шкідливих умовах.
Ледве витримуючи фізичні навантаження, я вирішив, було, звільнитись з роботи, але потім передумав, бо хто ж тоді буде годувати сім'ю? До того ж керівництво товариства якраз виділило мені путівку в санаторій. Як
раз там тамтешні лікарі виявили в мене захворювання поперекового відділу хребта. Характерно, що до цього, в ході проведення періодичних медичних оглядів, незважаючи на скарги, мене визнавали цілком здоровим. Л ікування, яке я отримав у санаторії, вистачило буквально на кілька місяців. Після цього протягом 2005 р. я двічі стаціонарно лікувався в міській лікарні. Щоб хоч трохи полегшити умови праці, я разом зі своїми колегами по роботі звертався за допомогою до галузевої профспілки, місцевих органів влади, проте після цього вони кращими не стали.
У січні 2006 р. я був обстежений у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені Пирогова, де в мене було виявлено грижі хребта. Оскільки за висновком лікарської консультаційної комісії (ЛКК) Хмельницької міської поліклініки N0 1 важка фізична праця мені була протипоказана, я попросив керівництво товариства надати мені більш легку роботу. Але після цього мене було звільнено з роботи за станом здоров'я відповідно до п. 40 ст. 2 КЗпП.
Отак зі мною обійшлися в товаристві. Спочатку витиснули з мене всі соки, а потім, коли я вже не зміг по12 год таскати на собі та складати в штабелі висотою 2,6 м 50-кілограмо- ві мішки з крупою,— вигнали мене з
роботи, як недбайливий господар немічного пса (добре, що хоч не добили). Така ж доля спіткала і двох моїх колег: М. Сємцова та В. Сємцова (батька й сина), яким за висновками ЛКК також була протипоказана важка фізична праця.
Ще задовго до звільнення я звернувся з приводу свого захворювання до обласного профпатолога. Той зробив відповідний запит у міську сан- епідстанцію з тим, щоб ця установа надала інформаційну довідку про умови праці на моєму робочому місці. Але зробити це тамтешні працівники зразу не змогли, бо роботодавець спочатку не хотів давати їм необхідні дані про мою роботу. Він зробив це лише місяців через два, як не більше. Коли міська санепідстанція сяк-так склала інформаційну довідку про умови праці, я поїхав до Києва, в Інститут медицини праці АМН України. І хоча у цьому документі не були відображені всі навантаження, яким я піддавався, після обстеження столичними спеціалістами моє захворювання було пов'язане з професійною діяльністю.
25.05.2006 р. повідомлення про виявлене в мене професійне захворювання за формою П-3 було направлене в міську санепідстанцію м. Хмельницького, до робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд), а також керівництву ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів». У міській санепідстанції та робочому органі Фонду 29.05.2006 р. отримали цей документ, а ось що стосується товариства, то керівництво повідомило, що воно його в очі не бачило і взагалі, мовляв, не знає, про що йдеться.
09.06.2006 р. міська санепідстанція надіслала лист головному лікарю клініки професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України про те, що у ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» повідомлення за формою П -3 не надійшло. Тоді столичний медичний заклад надіслав його повторно. Але й після цього голова правління товариства О . З а їр ський заявив, що ніякого документа він не отримував (?!)
08.08.2006 р. я сам поїхав до Києва, взяв у клініці виписане на моє прохання горезвісне повідомлення,
44 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
привіз його в Хмельницький і з головпоштамту рекомендованим листом надіслав у товариство. 29.08.2006 р. звернувся з листом до голови правління товариства, в якому запитав його, чому не проводиться розслідування причин мого професійного захворювання, адже за Законом це необхідно зробити протягом 10 діб після надходження повідомлення. О с кільки відповіді на своє запитання не отримав, то довелося найняти адвоката і звернутись до суду...»
Далі, розповівши про судові перипетії, автор листа попросив посприяти йому у проведенні розслідування причин професійного захворювання, оскільки без акта за формою П-4, що складається в таких випадках, робочий орган Фонду не буде здійснювати передбачених законодавством від- шкодувань, пов'язаних з професійним захворюванням.
Не знаю як кому, а мені особисто було дуже гірко і болісно читати цього, сповненого відчаю, листа роботящої людини. Упродовж півтора десятка років чоловік віддавав свої сили підприємству, а коли від непосильної праці почав здавати позиції, то замість подяки та відповідного соціального захисту його було принижено та викинуто на вулицю. На превеликий жаль, він зараз не один такий. І все це через бездушність та черствість нових господарів життя, які наживаються за рахунок праці простих і чесних людей, маючи їх за нізащо. Для багатьох нинішніх роботодавців немає нічого святого, вони ладні загнати людину в гроб, аби тільки мати від цього зиск. Але ж рано чи пізно доведеться
відповідати за свої неблаговидні вчинки — всі ж бо під Богом ходимо! Настане час, і Він спитає, чому кривдив ближнього...
Але повернімось до суті справи. Оскільки, як вже було сказано вище, керівництво товариства і далі затягувало організацію розслідування професійного захворювання, тим самим приховуючи його від обліку, М. Кухар звернувся за допомогою до правосуддя. Проте у судовому засіданні представник ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів», як слід було очікувати, позов потерпілого не визнав, посилаючись на те, що, мовляв, ніякого повідомлення про професійне захворювання М. Кухара на адресу відповідача не надходило, і ніяких доказів, що це було не так, у позивача немає. Але, як з'ясувалося у судовому засіданні, це твердження, м'яко кажучи, не відповідало дійсності. Тоді
27.01.2007 р. міськрайонний суд зобов'язав керівництво товариства провести розслідування причин виникнення в позивача професійного захворювання у встановлений законодавством термін та за його результатами скласти акт за формою П-4.
Проте представник відповідача не був би ним, якби зразу визнав прийняте судом першої інстанції рішення законним. На двох з половиною сторінках він підготував апеляційну скаргу до апеляційного суду, в якій із завзяттям, гідним кращого застосування, намагався переконати суд вищої інстанції в тому, що чорне є білим, а біле — чорним, а точніше, що керівництво ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» є чесним і порядним, то -
ді як позивач М. Кухар — його антиподом, який «під час дослідження доказів у судовому засіданні недобросовісно скористався належними йому процесуальними правами, ухилявся від об'єктивного дослідження всіх обставин справи...» Незважаючи на вітійство представника скаржника, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду зуміла розібратись, образно кажучи, де зерно, а де полова. Відтак, констатувавши, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, задовольняючи вимоги потерпілого, відхилила апеляційну скаргу товариства та залишила рішення міськрайонного суду без змін.
Автору цієї статті вже не раз доводилося спостерігати, як в судових засіданнях, незважаючи на всю очевидність правоти позивачів — потерпілих на виробництві, представники відповідачів (а, це як правило, успішні та
вишколені юристи) без найменшого докору совісті намагалися виставити своїх опонентів пройдисвітами, обсміяти чи познущатись з бідолашних за недоладно сказане ними слово. Все це робилось задля того, щоб збити їх з пантелику, цим самим сплутати їхні думки та відбити бажання відстоювати свої інтереси. Таке непорядне діяння чванькуватих адвокатів завжди викликало в мене відразу, бо ж хіба можна глумитися над простими людьми, які стали жертвами недбальства бездушних роботодавців? Схоже відчуття оволоділо автором, коли він ознайомився зі змістом вищезгаданої апеляційної скарги. Її, з усього видно, готував правник, який не в ладах із власною совістю. У цьому доку
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007 45
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
менті скалічену й обездолену людину, яка чесно і сумлінно виконувала свої обов'язки, працювала на економіку України, він намагається виставити авантюристом, який хоче від відповідача, аби той зробив для нього щось незаконне. Скільки ж «гривеників» за цю «творчість» обіцяв заплатити йому його патрон? Безплатно ж такі речі не робляться...
Жертвою беззаконня став і колега М. Кухаря — М. Сємцов. 23 роки він відпрацював у ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів». За сумлінне виконання своїх трудових обов'язків неодноразово отримував від керівництва подяки та грошові премії. Його фотографія була на Дошці пошани. Та коли через непосильну працю йому 06.03.2007р. підтвердили наявність професійного захворювання, то його причини на підприємстві теж не розслідували. Натомість посадовці, які відповідно до п. 82 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві повинні здійснювати контроль за документальним оформленням такого ушкодження здоров'я, лише почали розводити руками, мовляв, а що ми зробимо — подавайте до суду. А чи є сенс звертатись до правосуддя, якщо його рішення не виконуються?
Розраховувати на те, що публікаціями в журналі «Охорона праці» та інших виданнях вдасться повернути роботодавців обличчям до Закону та людей, не доводиться. Це мали б зробити свого часу владні структури, профспілки, народні обранці, які часто виступають з високих трибун у ролі захисників інтересів простого люду. Але, на превеликий жаль, відповідні установи та державні мужі в таких випадках часто, як кажуть, ховаються за ширмою. Так їм спокійніше жити: менше клопоту, та й від роботодавців іноді щось може перепасти. А з бідного роботяги що візьмеш — хіба що аналізи. Та й ті, найімовірніше, погані.
Відчуваючи свою безкарність за ігнорування вимог Закону та знущання над потерпілими, окремі роботодавці так розперезалися і так далеко зайшли, що перестали навіть зважати на рішення місцевих судів. Але з Фемідою, взагалі-то, гратися в котика та мишку — справа ризикована, можна нарватися на серйозні неприємності. І якщо, незважаючи на це, хтось дозволяє собі такі вольності, то, зна
чить, впевнений, що чиясь всемогутня рука в разі чого відведе їх.
До речі, цікаво було б знати, на чию підтримку розраховує роботодавець в даному випадку? Це запитання далеко не риторичне, адже28.11.2006 р., якраз у розпал описаної бюрократичної тяганини, голова правління ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» О . Загурський був удостоєний почесного звання «Заслужений працівник промисловості України». Хто ж представив його до цієї високої нагороди, хто погоджував і з ким цю кандидатуру? Невже обласна держадміністрація? (Наскільки автору відомо, жодна державна наглядова установа і, зокрема, са- нітарно-епідеміологічна служба на це своєї згоди не давали). Але ж там не могли не знати про конфлікт у трудовому колективі та про те, що його керівник — затятий порушник Закону, оскільки скарга з приводу нестерпних умов праці туди свого часу надсилалась. До речі, подання роботодавців- порушників на звання «Заслуженого працівника...» на Хмельниччині вже стало традицією. І про це неодноразово йшлося в публікаціях журналу «Охорона праці».
Усієї цієї тяганини можна було б уникнути, якби законотворці в п. 76 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві не поклали організацію розслідування причин виникнення професійного захворювання та призначення відповідної комісії на роботодавця. Справа в тому, що цим самим вони створили передумови для бюрократичної тяганини з його боку. Адже з десяти підприємств недержавних форм власності обов 'язково знайдеться три-чотири таких, що будуть «квасити справу», як це робить керівництво ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів», щоб приховати дійсний стан речей і тим самим зберегти реноме благополучного роботодавця. То ж чи варто було, розробляючи проект зазначеного нормативно- правового акта, у питаннях організації розслідування причин професійного захворювання покладатися на того, хто його допустив? Як на мене, то роботодавець взагалі не має морального права не те що організовувати розслідування, а навіть входити до складу комісії. Що ж до формування такого колегіального органу, то це
повинно бути прерогативою санітар- но-епідеміологічної служби.
Факти бюрократичної тяганини, пов'язаної з вирішенням питань щодо наявності у колишніх працівників професійних захворювань, невиконанням у цьому зв'язку рішення суду у Хмельницькому мали місце і раніше. Про це йшлося в публікаціях «Солодка каторга, або Звідки береться байдужість до людей?», «Повторний розгляд скарги вважаю недоцільним», «Словоблудство, або Коли милосердя не в пошані», «Кругова порука», «Буде світло в кінці тунелюї» (журнал «Охорона праці», № 5,8,2004 р.; № 4, 2005 р.; № 3, 9, 2006 р.). До слова буде сказано, описана в перерахованих матеріалах тяганина триває й досі. І це все тому, що міська санітарно-епідеміологічна служба не виконує рішення суду про внесення змін до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці колишньої працівниці одного із закритих акціонерних то вариств обласного центру.
Ось такі порядки на Хмельниччині щодо додержання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів. Скільки вони ще триватимуть — невідомо, оскільки ніхто з чиновників цим питанням особливо не переймається.
* * *
Поки цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що керівництво ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» нарешті створило комісію з розслідування причин професійних захворювань, пОро які тут йшлося. (Це, звичайно, похвально, але хто ж буде нести відповідальність за тривале знущання над Законом та людьми?) Але і після цього крапки над «і» остаточно не були поставлені, оскільки, незважаючи на наявні на робочих місцях вантажників шкідливі (важкі) умови праці, що призвели до ушкоджень їхнього здоров'я, вищезгадані комісії в складених актах розслідування професійних захворювань не вказали прізвищ посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці. Отже, потурання порушникам Закону триває.
Василь С О П І Л Ь Н Я К ,наш власкор
На знімку:стоп -кадри : М . Кухар за роботою .
Фото з архіву М . К У Х А Р А
46 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2007