«Смерть Поета», «Смерть Поета», 1010 березня березня 1861 1861 р.р.

Усю творчість відомого австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875-1926) пронизано

алюзіями української культури, для нього живодайними були наші літописи і фольклор,

ікони і живопис, думи й пісні України наснажили слово Рільке мелодійністю, милозвучністю.

Впливала на нього поезія й особистість

Тараса Шевченка.

Тим не менше не одразу впадало в вічі, що така знаменна для слов’ян назва вірша як «Смерть

Поета» має пряме відношення до України, власне до Великого Кобзаря.

В рамках проекта В рамках проекта “Разом відкриваємо перлини рідного краю!”“Разом відкриваємо перлини рідного краю!”

МУЗЕЙНИЙ МАРКЕТИНГ.МУЗЕЙНИЙ МАРКЕТИНГ.

СПАДЩИНА Н.ОНАЦЬКОГО СПАДЩИНА Н.ОНАЦЬКОГО

в системі національно-в системі національно-патріотичного вихованняпатріотичного виховання

Der Tod des Dichters

Er lag. Sein aufgestelltes Antlitz war

Bleich und verweigernd in den steilen Kissen,

seitdem die Welt und diese von – ihr– Wissen,

von seinen Sinnen abgerissen,

zurueckfiel an das teilnahmslose Jahr.

Die, so ihn leben sahen, wussten nicht,

wie sehr er Eines war mit allem diesen;

denn Dieses: diese Tiefen, diese Wiesen

und diese Wasser waren sein Gesicht.

O sein Gesicht war diese ganze Weite,

die jetzt noch zu ihm will und um ihn wirbt;

und seine Maske,die nun bang verstirbt.

–

ist zart und offen wie die Innenseite

von einer Frucht, die an der Luft verdirbt.

Paris. 1906

«Смерть Поета»

Поет лежав. Його лице бліде

відчужено з подушки випиналось,

коли знання за світ оцей розсталось

з його єством і поверталось

у час, який байдуже далі йде.

Ті люди, що живим Поета знали,

не відали, яким Єдиним він

зі світом був: його лицем ставали

Ці води, гори, ниви цих долин.

О лик його – то весь безмежний світ

що марно горнеться до нього нині,

А машкара, що вкрила лик людині

–

вона чутлива й ніжна, наче плід,

приречений загинути у тлінні.

Париж, 1906

(Переклад Миколи Бажана)

В рамках проекта В рамках проекта “Разом відкриваємо перлини рідного краю!”“Разом відкриваємо перлини рідного краю!”

В рамках проекта В рамках проекта “Разом відкриваємо перлини рідного краю!”“Разом відкриваємо перлини рідного краю!”

МУЗЕЙНИЙ МАРКЕТИНГ.МУЗЕЙНИЙ МАРКЕТИНГ.

СПАДЩИНА Н.ОНАЦЬКОГО СПАДЩИНА Н.ОНАЦЬКОГО

в системі національно-в системі національно-патріотичного вихованняпатріотичного виховання«Смерть Поета»

Спершу не ймеш віри, що поет ХХ ст. Рільке, маючи так багато сучасних однодумців-поетів, удався саме до образу Кобзаря в цьому вірші. Та якщо уважно вдивитися у малюнок Василя Верещагіна «Шевченко на смертнім одрі. 1861», якого безперечно бачив Рільке під час подорожей Україною і Росією і ще в Петербурзі основу його інтересів становили першоджерела, що стосувалися переважно української історії та культури. Є й інші тлумачення «Смерті Поета», мовляв, Рільке тут мав на оці взагалі поета, творця, ба, більше – створив візію своєї майбутньої кончини. І тут якраз добре спрацьовує доказ од зворотного: як Рільке, великий безхатченко, не маючи власного дому й родини, міг уявити себе на одрі з подушками, з розніженим обличчям? Як уявити власну машкару смерті, коли навіть фантазія його була на цьому етапі творення (збірка поезій «Часослов», де поет уже ставив у центрі світу річ ‘Ding an sich’) вельми оречевлена, предметна?

Показово, що дослідники, які заперечували вплив образу Тараса Шевченка на цей вірш Рільке «сором’язливо» пропускають першу строфу, дуже промовисту щодо прототипу Тараса Щевченка: «Поет лежав. Його лице бліде Відчужено з подушки випиналось, Коли знання про світ оцей розсталось З його єством і поверталось У час, який байдуже далі йде…». А саме ці рядки разюче асоціюються з малюнком В.Верещагіна, де риси покійного Кобзаря відзначаються дивовижною ніжністю та гармонійністю, чого не подибуємо ні в одному з його численних прижиттєвих портретів. Життя не давало підстав для особливої переніженості чи розчуленості Тараса, особливо в часи заслання, та й у всі пізнішії літа…

МУЗЕЙНИЙ МАРКЕТИНГ.МУЗЕЙНИЙ МАРКЕТИНГ.

СПАДЩИНА Н.ОНАЦЬКОГО СПАДЩИНА Н.ОНАЦЬКОГО

в системі національно-в системі національно-патріотичного вихованняпатріотичного виховання«Смерть Поета»

Очевидячки Рільке знав ще й інші портрети Кобзаря (зокрема й рєпінський, де не може не вражати проникливий і воднораз суворий – аж до відчаю! – погляд), якась одвічна скорбота, що невідривно залягла в його всевидящих очах, шляхетних рисах.

То ж, на наш погляд, якраз про динаміку образу Кобзаря на малюнку Верещагіна йдеться у проникливім рільківськім слові, яке переливається найтоншими відтінками згасання могутнього Кобзаря.

Віщий Рільке відчув і нерозуміння Шевченка його близькими:

«не відали, яким Єдиним він

Зі світом був: його лицем ставали

Ці води, гори, ниви цих долин».

В рамках проекта В рамках проекта “Разом відкриваємо перлини рідного краю!”“Разом відкриваємо перлини рідного краю!”

«Смерть Поета» Як перекликаються ці рядки з «Заповітом» ще зовсім молодого Кобзаря – «Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути…». Як ці лани, і води не могли не прилинути до Кобзаря в його «остатнюю минуту», з якими він був єдиним. Та й друзі Поета одразу вирішили справедливо поховати його «серед степу широкого», що відтак і вчинили...

Віршем «Смерть Поета» Рільке відповів і на питання, чом Шевченко офірував перспективний малярський дар задля непевного шляху українського поета.

Тарас був єдиний з Україною, а студії у Карла Брюлова, а відтак у Європі одривали б його від занурення в українські думи, пісні та легенди.

(розвідку провів Пилип КИСЛИЦЯ)

Громадська організація «Центр розвитку території та соціального маркетингу «Триторія» запрошує об’єднатися навколо слова Кобзаря і звертається до громад 5-ти міст (Конотоп, Ромни, Лебедин, Кролевець, Глухів) -ПРИЄДНУЙТЕСЬ до створення «Алеї квіток міст Сумщини» на місті, де в м. Суми стояв перший пам’ятник Тарасу Шевченку видатного скульптора Івана Кавалерідзе.

В рамках проекта В рамках проекта “Разом відкриваємо перлини рідного краю!”“Разом відкриваємо перлини рідного краю!”

«Смерть Поета» Як перекликаються ці рядки з «Заповітом» ще зовсім молодого Кобзаря – «Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути…». Як ці лани, і води не могли не прилинути до Кобзаря в його «остатнюю минуту», з якими він був єдиним. Та й друзі Поета одразу вирішили справедливо поховати його «серед степу широкого», що відтак і вчинили...

Віршем «Смерть Поета» Рільке відповів і на питання, чом Шевченко офірував перспективний малярський дар задля непевного шляху українського поета.

Тарас був єдиний з Україною, а студії у Карла Брюлова, а відтак у Європі одривали б його від занурення в українські думи, пісні та легенди.

(розвідку провів Пилип КИСЛИЦЯ)

Громадська організація «Центр розвитку території та соціального маркетингу «Триторія» запрошує об’єднатися навколо слова Кобзаря і звертається до громад 5-ти міст (Конотоп, Ромни, Лебедин, Кролевець, Глухів) -ПРИЄДНУЙТЕСЬ до створення «Алеї квіток міст Сумщини» на місті, де в м. Суми стояв перший пам’ятник Тарасу Шевченку видатного скульптора Івана Кавалерідзе.

В рамках проекта В рамках проекта “Разом відкриваємо перлини рідного краю!”“Разом відкриваємо перлини рідного краю!”