Водянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №11Добропільської міської ради

Донецької області

Виховний простір освітнього закладу

як чинник формування життєтворчої особистості

«Толерантність та людяність – болюча актуальність сьогодення»

Підготувала заступник директора з ВР Злидніченко Марина Геннадіївна

2016

Студія «Виховний простір освітнього закладу як чинник

формування життєтворчої особистості»

С1

«Толерантність та людяність – болюча актуальність сьогодення»

С2

Мета заходу: Загострити увагу слухачів на проблемі толерантності в нашому

суспільстві, використовуючи історичні факти, афоризми видатних людей, показати певні рівні толерантної поведінки людини; розповісти про значення толерантності в житті людей та в демократичному суспільстві; засвоїти звички толерантної поведінки, розвивати вміння аналізувати, приймати рішення, вибирати правильну позицію; виховувати почуття взаємодопомоги та дружнього прийняття іншої людини; сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне спілкування та навичок толерантної поведінки.

Актуальність теми: Сьогодні гостро постає питання про нехтування учнями та молоддю

загальнолюдськими цінностями, порушення особистих прав людини, нетолерантне ставлення дітей одне до одного. Сьогодні дуже важливо зрозуміти необхідність толерантності в суспільстві. Трагічні приклади історії показують нагальну потребу в злагоді, добросусідстві, поваги до інших людей, їхніх думок.

1. В. Добрий день, шановна громадо! Я радо вітаю вас в нашій студії. Тож почнемо нашу роботу, яка пройде під гаслом «Толерантність та людяність – болюча актуальність сьогодення». І я пропоную переглянути відео - ролик, сюжет якого пов'язаний з нашою темою.

(перегляд відео – ролика «Висока ціна»)

- Як ви вважаєте, яким чином переглянутий вами матеріал, перегукується з проблемою, якої ми торкнемося сьогодні?

(відповідь аудиторії вправою «Мікрофон»)

С3

2. В. Тепер, коли ми навчилися літати по повітрю, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди.Це слова відомого класика драматургії ХХ століття Бернарда Шоу.

Ми часто чуємо слова: доброта, сердечність, людяність, милосердя. Ще з давніх часів благодійств були вони в традиціях нашого народу. Цілком природнім і закономірним вважається допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за беззахисного.

- Що людині потрібно для щастя ?(відповідь аудиторії вправою «Мікрофон»)

Висновок. Здоров’я , хороші друзі, щоб рідні довго жили. А ще потрібно, щоб поруч з ними були завжди добрі, чуйні люди . Є поміж нас багаті й бідні .Кому що треба, доля не пита .Та є дві речі всім нам необхідні :У світі мир, а в душах доброта .

С4

3. Милосердя і доброта - як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя і доброта втратили сьогодні свою цінність. Невже для того, щоб запалити вогонь доброти із наших сердець,

потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба у звичайному плині немає людей, які потребують допомоги? Все своє життя починаючи з дитинства, людина пізнає, що таке ,,добре” , а що таке ,, погано”. Одні вже в 12 -16 років знають, що за добро треба віддячувати добром, інші і в 30 – 40 років вимагають від оточуючих благ лише для себе, а самі нікому нічого не дають. А ще іноді доводиться чути, що доброта в наш час не в моді. Ні, це не так! Добрі, співчутливі люди були і будуть завжди потрібні.

Лікуймо наші зболені серця,Лікуймо наші душі зачерствілі ,Несемо правди непорочний стяг – І кривда в нашу долю не поцілить.

С5

В. Людське життя... неповторне і звичне, радісне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Людина найвища цінність на Землі, творець усіх земних благ. Усі люди мають недоліки хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості.

Один учений сказав: «Людина може обійтись без багатьох речей, але не без …

С6

- Як ви вважаєте, без чого не може обійтися людина?(іншої людини)»

(відповідь аудиторії вправою «Мікрофон»)

Висновок

Навіть на самоті вона подумки звертається до інших людей. Наприклад, коли приміряєш новий одяг або робиш зачіску, думаєш, що скажуть твої друзі, чи не вважатимуть вони тебе відсталим або «занадто» крутим. Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми.Тому в котрий раз ми звертаємосяя до проблеми толерантності та людяності.

Сьогодні ми, спілкуючись в нашій імпровізованій студії, з'ясуємо ще раз що таке толерантність, людяність, байдужість. Чи є це проблемою взагалі? І чи потрібно про це говорити сьогодні.

4. Вправа «Кошик яблук».

С7

Перед вами кошик з яблуками. Витягніть з нього по одному яблуку та уважно роздивіться його. Тепер я перемішую наші яблука. Ваша задача: знову відшукати своє яблуко і описати його.

- Чим вони схожі? Чим різняться?(відповідь аудиторії вправою «Мікрофон»)

Висновок. Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші - чорний або жовтий. Одні люди високі, інші - невисокі. Одні стрункі, інші – повні.

Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе. Тому виникали сварки, бійки, війни. Між людьми нема порозуміння, терпимості, любові. Хтось прагне слави, хтось заздрить успіхам інших і хоче довести, що він кращий, інший прагне помсти за свої невдачі.

С8

- Чи відомі вам історичні факти непорозуміння між людьми, що привели до конфліктів?

(відповідь аудиторії вправою «Мікрофон»)

Історичні факти такі:

С9

Стародавній світ – Троянська війна – після викрадення Єлени ахейці розпочали війну з троянцями, щоб повернути дружину своєму царю.

Середньовіччя – війни виникали на релігійній підставі. Хрестові походи підняли Європу на війну проти іновірців-мусульман, за визволення гробу Господнього в Єрусалимі і продовжувались майже 200 років. Ці походи забрали життя сотень тисяч людей та принесли колосальні збитки.

Друга світова війна – Гітлер вважав арійську расу кращу за інші. Основний план Гітлера полягав у тому, щоб встановити панування над усім світом, перетворивши населення інших країн на рабів. Для світу це стало трагедією й призвело до смерті десятки мільйонів людей.

Висновок. Виявляти толерантність – це означає визнавати те, що люди розрізняються за зовнішнім виглядом, положенням, інтересами, поведінкою й цінностям і володіють правом жити в світі, зберігаючи при цьому свою індивідуальність.

Якщо трошки замислитись то ми зрозуміємо,що ми запозичуємо у різних народів їх винаходи та ділимось своїми,так от Наші цифри – арабські. Наші букви – латинські. Наші мобільні –китайські. Наші автомобілі – японські. Наша кава – бразильська.

С10

На межі ХУІІІ-ХІХ століть у Франції жив такий собі Талейран Перігор. Він відрізнявся тим, що при різних урядах залишався незмінним міністром закордонних справ. Це була людина талановита в багатьох областях, але найбільше — в умінні враховувати настрої оточуючих, шанобливо до них ставитися і при цьому зберігати власні принципи, прагнути до того, щоб

керувати ситуацією, а не сліпо підкоряться обставинам. З ім'ям цієї людини і пов'язане поняття «толерантність».

Описати толерантність досить важко, можливо, через те, що в різних мовах вона визначається по-різному.

С11

В англійській мові толерантність — «готовність і здатність сприймати без протесту особистість».

У французькій — «повага свободи іншого, його способу мислення». В арабській — «прощення, поблажливість, співчуття, терпіння». У перській — «готовність до примирення». Український словник трактує це слово як «здатність сприймати без

агресії думки, які відрізняються від власних, а також — особливості поведінки та способу життя інших».

- Яке з поданих визначень толерантності вам зрозуміліше та ближче?Поясніть, чому?

Висновок. Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною. Знаєш, що ти – людина,Ти знаєш про це, чи ні?Усмішка твоя – єдинаОчі твої – одні.Більше тебе не буде,Завтра на цій землі.Інші ходитимуть люди,Інші кохатимуть люди −Добрі, ласкаві й злі.Сьогодні усе для тебе −Озера, гаї, степи.І жити спішити треба,Кохати спішити треба −Гляди ж не проспи!Бо ти на землі − людина,І, хочеш того чи ні,Усмішка твоя − єдина,Мука твоя − єдина,

Очі твої − одні.

5. Вправа «Біла ворона»

С12

Мета: продемонструвати психологічний стан людини, яка за певними ознаками відрізняється від решти.Учасники займають місця у колі спинами до центра.

Кожному учаснику прикріплюється аркуш паперу (аркуші — різних кольорів, по 5-6 кольорових аркушів одного кольору і лише один аркуш — білого). Білий аркуш кріпиться найбільш незалежному учню, сильному і авторитетному в класі,— для того щоб запобігти зворотного ефекту.

Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших, схожих на себе, причому підглядати не можна. Треба якось домовитися.

Після того як всі групи сформовані «за кольорами», ведучий підходить і бере за руку «самотнього білого».

Запитання до «самотнього білого»: Що ти відчув, коли зрозумів, що ти такий один і тобі немає пари? Чи потрапляв ти в подібну ситуацію в житті? Чи

схожі почуття ти переживав в тій ситуації?Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе:

• Якими були ваші відчуття, коли ви знайшли схожих на себе і сформували групу?• Як ви знайшли один одного?• Що ви відчуваєте стосовно самотнього учасника?• Чи хотіли б ви опинитися на його місці?• Чому?

Висновок. В житті часто доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!

6. Вправа «Товариський суд».

С13

Уявіть себе членом товариського суду. Яке толерантне рішення ви приймете по даній ситуації?

Мета: тренувати учасників вирішувати конфліктні ситуації за принципом толерантності.

1. У дитячому оздоровчому таборі проходила зміна для дітей-інвалідів «Повір у себе!». Поруч, у цьому ж таборі, відбувалися заняття школи для обдарованих дітей. Одну з «обдарованих» дівчаток батьки забрали з табору, висуваючи претензії керівництву табору за те, що дівчинка одержала психологічну травму, оскільки щодня бачила хворих дітей. Вони вимагали покарати винних, які не вжили заходів для того, щоб захистити групи дітей одну від іншої, і навіть не повідомили батьків про таке «небезпечне» сусідство.

- Яке рішення прийняв товариський суд?

С14

7. В. Дуже часто ми можемо почути від людей старшого віку, що раніше всі були більш довірливі та уважні, частіше допомагали одне одному, а тепер багатьох виховують так: покладайся тільки на себе, нічого для інших задарма не робіть, допоможеш іншому – відбереш у себе. Людям чомусь дуже бракує вміння співчувати, радіти чи переживати за ближніх, а не лише за себе… Сучасне покоління виростає під впливом усіх досягнень технічного прогресу (телевізор, комп’ютер, Інтернет тощо), воно огорнуте повною байдужістю до всього справжнього, щирого і справді вартого уваги: ми часто навіть не помічаємо краси неба, нової квітки на клумбі, приємного подиху теплого вітру… Все реальне ми підмінюємо віртуальним, чимось неіснуючим, а це часто дуже болісно відбивається на наших стосунках навіть з найріднішими для нас людьми. І, на жаль, це схвалюється оточуючими. Яким чином? Ми спробуємо це з’ясувати, познайомившись з наступним матеріалом.

(перегляд ролика «Про людяність») ??? СТОП А вони СТОП

Висновок.До категорії сучасних соціальних проблем не часто відносимо таку рису

суспільства, як байдужість. Рідко можемо почути чи прочитати щось про неї взагалі як про проблему. Люди стали байдужими вже і до самої байдужості… То чи справді це проблема лише нашого часу, та й чи взагалі це проблема?..  У будь-якому разі байдужість присутня, а щоб її подолати, найперше треба почати про неї говорити…

- Як ви думаєте, в чому причина байдужості?

Мабуть, кожному подобаються люди уважні, турботливі, здатні допомогти і словом, і ділом.

- Тоді виникає запитання, звідки взагалі береться байдужість до всіх і до всього: до близьких, до колег, до своєї справи та й до самого життя?.. 

 Напевно, джерелом цієї байдужості є той маленький вогник егоїзму в серці кожної людини, який поступово розгорається, а потім власне «Я» стає понад усе..

- Та чи справді це проблема лише нашого часу?..(Висловлювання учасників)

Мабуть, ні. Егоїсти були завжди; й навіть найпорядніша людина може згадати якісь моменти свого минулого, за які їй потім було соромно. Очевидно, що така байдужість існувала завжди. Проте егоїстами не народжуються, а ними стають, зокрема, у процесі неправильного виховання.

С15

- Чому, коли однокласник хворіє вже цілий місяць, його ніхто не провідає, не поцікавиться, як він себе почуває, і що з ним? (Висловлювання учасників)

Висновок. Саме з такої маленької байдужості починається байдужість велика, більш серйозна, яка переростає у холодний, бездушний розрахунок у стосунках з будь-якою людиною, у бажання вбачати в усьому джерело матеріальних благ. Послухайте, будь ласка уривок твору:«Немає нічого гіршого від байдужості. А знаєш, чому? Бо після неї настає порожнеча... Просто немає продовження, немає ЗАВТРА, немає ДАЛІ, зрештою, немає СКОРО... Байдужість завжди переростає у НІЩО... В таке невимовно болюче і велике, що немає жодного слова на світі, жодного поняття, щоб описати той біль, той смуток і небажання жити, яке оте НІЩО породжує...»

8. Ведучий: Про добро, толерантність, людяність можна говорити багато, бо є на світі небайдужі люди, душі яких іще не зачерствіли. В сучасному світі толерантність має бути моделлю взаємовідносин між людьми, народами, країнами, вона має сприяти єдності людства, взаємин та залежності всіх від кожного і кожного від всіх. Добро не можна побачити, але його можна відчути. Відчути в добрих вчинках до природи, словах, обіймах, в очах та усмішці людей. Кожна людина сама вирішує, яким чином дарувати добро.

Наша робота добігає кінця. І мені хотілося б побажати усім: Хай територією толерантності стане наша країна, наш регіон, наше місто, наші школи, і ми самі. Та на згадку про нашу зустріч дозвольте поділитися з вами простим рецептом непростої страви на кожний день в новому навчальному році.

С16

Беремо новий день і добре очищаємо його від заздрості, ненависті, жадібності, впертості, егоїзму, байдужості і прикростей. Додаємо три повні ложки оптимізму, велику пригорщу віри, ложку терпіння, кілька зерен терпимості і щіпку ввічливості і порядності по відношенню до оточуючих.Суміш, що вийшла, зверху повністю заливаємо любов’ю.Тепер, коли страва готова, прикрашаємо її пелюстками квітів доброти і уваги.Пропонуємо подавати щоденно з гарніром теплих слів та сердечних посмішок.Дякую за увагу!С17Скарбничка порад-     Будьте готові до того, що всі люди різні – не кращі і не гірші, а просто різні;-     Навчіться сприймати людей такими, якими вони є, не намагайтеся змінити в них те, що нам не подобається;-     Цінуйте в кожній людині особистість і поважайте її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з найми;-     Зберігайте «своє обличчя», знайдіть себе і за будь-яких обставин залишайтеся самими собою.