Подготовила:Студентка М-139 группыТернова Анастасия

Сенс життяСенс життя

ПЛАНПоняття про сенс життяФактори,що впливають на уявлення про сенс життяФілософське бачення пробемиІрраціоналізм та сенс життяЕкзістенціоналізм та його визначення сенсу життяНігілістські погляди на сенс життяПозитивіські погляди на сенс життяПрагматичний підхід до бачення проблеми сенсу життяТочка зору трансгуманізмуРелігійні підходи та теорії бачення сенсу життя

Сенс життя, сенс буття — філософська та духовна проблема, що має відношення до 

визначення мети існування, призначення людства, людини як біологічного виду, одне з 

основних світоглядних понять, що має величезне значення для духовно-морального 

становлення особистості.

ПОНЯТТЯ ПРО СЕНС ЖИТТЯ

Уявлення про сенс життя складаються в

процесі діяльності людей і залежать від:

їх соціального становища,  змісту розв’язаних проблем,  способу життя,  світорозуміння,  конкретної історичної ситуації. 

У сприятливих умовах людина може

бачити сенс свого життя в

досягненні щастя і благополуччя; у

ворожому середовищі існування, життя

може втратити для неї свою цінність і

сенс.

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА УЯВЛЕННЯ ПРО СЕНС ЖИТТЯ

Піддаючи теоретичному аналізу масової свідомості уявлення про сенс життя, багато філософів виходили з визнання якоїсь незмінної «людської природи», конструюючи на цій основі ідеал людини, в досягненні якого і вбачався сенс життя, основне призначення людської діяльності. Великі філософи — такі, як Сократ, Платон, Декарт, Спіноза, Діоген та багато інших — мали чіткі уявлення про те, яке життя «найкраще» (а, отже, й найбільш осмислене) і, як правило, асоціювали сенс життя з поняттям блага.

ФІЛОСОФСЬКЕ БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Німецький філософ XIX століття Артур Шопенгауер визначив життя людини як

прояв світової волі : людям здається, що вони вчиняють за власним бажанням, але

насправді ними рухає чужа воля. За Шопенгауером, життя — це пекло, в якому

дурень женеться за насолодами і приходить до розчарування, а мудрець, навпаки,

намагається уникати бід через самообмеження — мудра людина

усвідомлює неминучість лиха, а тому вгамовує свої пристрасті і обмежує своїх

бажання. Життя людини, за Шопенгауером, — це постійна боротьба зі смертю, невпинне страждання, причому

всі зусилля звільнитися від страждань призводять лише до того, що одне

страждання замінюється іншим, тоді як задоволення основних життєвих потреб

обертається тільки пересиченням і нудьгою

БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ З БОКУ ІРРАЦИІОНАЛИСТІВ

БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ З БОКУ ЕКЗІСТЕНЦІАНАЛІСТВ

Проблемі вибору сенсу життя

присвячені роботи філософів-

екзистенціалістів XX століття —Альбера

Камю, Жан-Поль Сартра, Мартіна

Хайдеггера, Карла Ясперса.

Екзистенціалісти розглядають стан

«вкинутості» в існування до і в контексті

будь-яких інших концепцій чи ідей,

якими люди володіють, або визначень

самих себе, які вони створюють. життя

сповнене абсурду і людина повинна

створювати свої власні цінності в

байдужому світі.

НІГІЛІСТСЬКІ ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМУ

Ф.Ніцше вважав, що сенсом життя є підготовка Землі до появи надлюдини: «Людина — це линва, натягнута між мавпою і надлюдиною», — що має певні спільні риси з думкою трансгуманістів про постлюдину, людину майбутнього.

Нігілізм заперечує вимоги знання і правди, і досліджує сенс існування без пізнаваною істини. У ньому можна знайти силу і причину для прославлення в різних і унікальних областях людських відносин, які він досліджує. З нігілістичної точки зору, першоджерелом моральних цінностей є індивід, а не культура або інша раціональна або об'єктивна підстава.

ПОЗИТИВІСЬКІ ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМУ

Позитивісти вважали ,що речі в особистому житті можуть мати сенс, але саме життя не має жодного сенсу відмінного від цих речей. У цьому контексті говориться, що чиєсь персональне життя має сенс у формі подій, що трапляються протягом усього цього життя, і результатів цього життя в термінах досягнень, спадщини, сім'ї і т. д. Але говорити, що саме життя має сенс, означає неправильно застосовувати мову, тому що будь-яке зауваження про важливість або значення доречно лише «в» житті.

ПРАГМАТИЧНИЙ ПІДХІД ДО БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ СЕНСУ ЖИТТЯ

Філософи-прагматики вважають, що замість пошуків істини про життя ми повинні шукати корисне розуміння

життя. Вільям Джеймс стверджував, що істина може

бути створена, але не знайдена. Таким чином, сенс життя — це віра в ціль життя,

яка не суперечить чиєму-небудь досвіду змістовного

життя.

ТОЧКА ЗОРУ ТРАНСГУМАНІЗМУТрансгуманізм висуває гіпотезу, що людина повинна шукати поліпшення людської раси як цілого. Але він йде далі гуманізму, підкреслюючи, що людина також повинна активно вдосконалювати тіло, використовуючи технології, для того щоб подолати всі біологічні обмеження (смертність, фізичні вади та ін.) Спочатку це означало, що людина повинна стати кіборгом, але з появою біоінженерії відкриваються інші варіанти розвитку. Таким чином, основна мета трансгуманізму — це розвиток людини у так звану «постлюдину», спадкоємця людини розумної

РЕЛІГІЙНІ ПІДХОДИ ТА ТЕОРІЇ БАЧЕННЯ СЕНСУ ЖИТТЯ

Релігія бачить сенс життя у вічному житті в Бозі, іменованому інакше спасінням. Це означає, по-перше, переконання в тому, що Бог є, і що Він є не тільки джерелом буття, а й самим буттям, в Якому лише можливе благо буття всього існуючого, можливе повноцінне осягнення Істини і пізнання створеного світу в його сутності. По-друге, – передбачає розуміння, що справжнє (земне) життя є не самодостатньою цінністю, але необхідною умовою, минущою формою буття особистості для досягнення нею досконалого життя в Бозі.

«В житті в буквальному сенсі — сенсу немає! Але якщо розглядати життя як гру, то сенс відразу з'являється, — тому що в грі присутні: інтерес, азарт, передчуття виграшу і майбутніх всіляких подій»

Сергій Ердле, «Філософський діамант»

Дякую за увагу!Дякую за увагу!