Відділ освіти Добропільської міської ради

Розвиток наочно-образного мислення

на уроках історії

Методи роботи над творами художньої літератури:

1. Художньо-літературне ілюстрування 2. Аналіз уривків 3. Розповідь учителя на основі зачитаного чи переказаного

уривку 4. Метод посилання на твір. 5. Комбінований метод

Які зображення випадають із загального фоторяду (йдеться про знімки «Ж» та «М» - це художні зображення)? Чому? Чим вони відрізняються від інших?Яким побачив Хрущова художник Жуковський? («Ж») Які емоції у вас викликає фото? Чому? Якими художніми засобами це досягається?Чим відрізняється фото «І»? Чому? З якими обставинами це пов’язано?Спробуйте відтворити обставини, за яких зроблено інші фотознімки. Якими епітетами ви характеризували б емоційний стан персонажа?Поясніть, яку думку, ідею закладено в надгробок Хрущова скульптором Е.Неізвєстним. Як ви вважаєте, вона пов’язана з рисами Хрущова як людини, чи як політика?Які емоції у вас викликає М.Хрущов – переважно позитивні чи переважно негативні? Обґрунтуйте свою відповідь.

А Б В Г Д

Е Ж І К Л М

Методичний прийом “Фоторяд”

Карикатура – своєрідний документ свого часу, в якому автори часто підкреслюють типові риси певних історичних та суспільних явищ; розкривають їх політичну природу;

змальовують (часто з негативного боку) образ політичного діяча.

Використання плакатів, карикатур, реклам

Чи був об’єктивним художник, створюючи карикатуру?

Які ідеї автор втілив у малюнку?

Чиї інтереси вони відображали?

Чи відповідають ці ідеї даним інших джерел з історії Першої світової війни?

Як інформація, отримана під час аналізу карикатури, співвідноситься з іншими історичними джерелами?

Завдання для учнів

Методичний прийом: «Мовчазна дискусія»

Використовується на етапі актуалізації знань, на всіх типах урокуДозволяє залучити до роботи всіх учнівЗабезпечує незалежність судженьСприяє розвитку образного мислення,розвитку творчих здібностей учнівСприяє підвищенню інтересу до предмету

Этапы «молчаливой дискуссии»

Поділ на групи по 4-5 чоловікУчитель дає ключові слова, вислови, уривки з документів, карту, картину та ін.Написання на аркушах асоціацій по даній темі ( слова, малюнки, питання, знаки зв'язку та ін)Обговорення намальованого і написаного в групіПідведення підсумків роботи у вигляді презентації одного з учнів

Етапи перегляду відеоматеріалів Опис

• зверніть увагу, які об'єкти потрапили на передній план, а які залитися на другому;

• що робили, чим займалися люди, які пофапили в об'єктив кінокамери? • якщо центральною фігурою сюжету є відомий історичний діяч, спробуйте

описати його зовнішність. Зверніть увагу на рухи, вираз його обличчя; • які деталі перегляну того сюжету найбільше вам запам'яталися? Чому?

Інтерпретація: • з історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відеосюжет? На підставі чого ви зробили такий висновок? • до якого періоду можна віднести зняті кадри? Обфунтуйте свої міркування; • чи змінилося ваше уявлення про історичні події після перегляду відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому? • що нового ви дізналися про історичні події, які були відомі вам з вивченого матеріалу?

Висновки та узагальнення: • сформулюйте висновок, якого ви дійшли після роботи з відеосюжетом

Методичний прийом: озвучування кадрів «німого кіно»

Попередньо добре вивчається дана тема

Учні переглядають фільм

У найбільш значущому за сюжетом уривку фільму вимикається звук Учні повинні представити і виконати те, що говорять герої фільму Цей прийом допомагає емоційно уявити характер і ситуацію, в якій опинився цей герой, вжитися в його образ

Можливості уроку культурологічного аналізу

– розкриває особливості художньої свідомості певної епохи

– актуалізує знання учнів з курсу історії про суспільні процеси та історичні реалії доби, що знайшли відбиток у творчості митця;

– дає можливість отримати фонові знання про країну, де народився і творив письменник, її традиції, побут, звичаї, що допоможе учням глибше зрозуміти політичні,соціальні економічні процеси в суспільсві;

– показує особливості етнопсихології народу, визначивши своєрідне й загальнолюдське, а також національну специфіку світосприйняття автора;