ВІТАЄМО З НОВИМ 2017 РОКОМ!

№ 2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 року

Міська інформаційно-аналітична, художньо-публіцистина газета

Офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради

Доброта - мова, якою німі можуть говорити і яку глухі можуть чути.

Шановні читачі, медичні працівники!

Щиро вітаємо вас з Новим 2017 роком і Різдвом Христовим!

Настав час для приємних домашніх клопотів, новоріч-них свічок та інтригуючого відчуття свята, що настає. Озираючись, ми завжди згадуємо найприємніші моменти року, що йде, погане забувається і хочеться думати лише про хороше. Новий рік, зазвичай, пов’язують з надіями на краще. Тож нехай останні дні високосного року заберуть із собою у минуле усе те, що не хочеться брати у Новий Рік!

Хай Різдвяні свята подарують, ВАМ, казку і надію на вдачу, щастя, усмішки і найсвітліші дні у наступаючому 2017 році. А все добре і приємне, усе те, що радувало ВАС у

році, що йде, знайде продовження у році, що настає!Здавна говорили: Як зустрінеш Новий Рік, так його і

проживеш. Ми щиро ВАМ бажаємо зустріти Новий 2017 рік в атмосфері родинного щастя, статку, любові та злагоді!

Бажаємо вам міцного здоров’я, здійснення усіх задумів і планів, благополуччя вашим рідним і близьким, друзям! Залишайтеся разом з нашим колективом у 2017 році, бо певні, що наша міцна дружба і взаєморозуміння ще ніколи не підводили. Миру нам усім, злагоди та добробуту!

Адміністрація, профспілковий комітет госпіталю

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

2

КОЛОНКА РЕДАКТОРА

Шановні читачі!Щиро вітаю вас зі Святом Святого

Миколая, наступаючим Новим 2017 роком і Різдвом Христовим!

Але не можна не згадати про по-зитивні події 2016 року:

- Створено Центр реабілітації учасників антитерористичної опера-ції та ветеранів війни, на 30 місць (за станом на 20 грудня вже проліковано 831 учасник з АТО стаціонарно і ам-булаторно).

- Збільшено видатки на медика-менти і харчування до рівня вимог Постанови Кабінету Міністрів Украї-ни.

- Впроваджено систему управ-ління якістю, отримано сертифікат відповідності системи управління якістю вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001:2009.

- Здійснено реорганізацію роботи кадрів і ліжкового фонду згідно вимог сучасності.

- У рамках реалізації Україн-сько-Литовського проекту в Полтав-ській області «Допомога областям Східної України шляхом реформу-вання сектору психосоціальної ре-абілітації», а також у межах затвер-дженого штатного розпису нами створена спеціалізована мульти-дисциплінарна команда. Проведено навчання членів цієї команди у Києві на курсах Френка П’юселіка, у Литві (Вільнюський Центр психічного здо-ров’я).

- Замінено: вентиляцію харчобло-ку і лабораторії; труби системи водо-постачання; старі вікна на пластикові у лікувальному корпусі; частково зро-блено ремонт покрівлі.

- Відновлено випуск газети «Тур-бота».

- Продовжено роботу курсів з на-дання допомоги різним верствам на-селення.

- Покращив роботу Народний університет здоров’я «Будьмо мило-сердні!».

- Отримано гуманітарних ванта-жів на суму 2 443 481 гривень. Чи-мало з отриманого було передано до міських та обласних закладів охоро-ни здоров’я.

Госпіталь не окрема ланка у ме-дичній галузі, а один з головних під-розділів, де надається спеціалізо-вана допомога ветеранам війни та воїнам з АТО.

На сьогодні не визначено у дер-

жаві хто конкретно

буде відповідати за організацію лі-кувального процесу ветеранів війни, здійснювати постійний контроль за їх здоров’ям.

Наприклад, ветеранами війни у містах Кременчук, Горішні Плавні опі-куються лікарі первинної ланки. Пер-винний рівень – сімейні лікарі. Саме вони взяли на себе піклування про ветеранів війни і прирівняних до них категорій пацієнтів, воїнів молодого віку, які служили в АТО, розподіл пу-тівок до відділень нашого госпіталю тощо.

Юридично первинна ланка ство-рена і у районах області. Але через «кадровий голод», - неукомплектова-ність сімейними лікарями у районах: Кременчуцькому, Козельщансько-му, Кобеляцькому, Хорольському, Миргородському, Семенівському, Глобинському, відповідальними за обслуговування ветеранів війни є лі-карі вторинної ланки тобто лікарі цен-тральних районних лікарень, які зов-сім не наближені до пацієнта і, через це, не завжди у повній мірі володіють ситуацією, що складається.

Саме упорядкуванням цих питань ми і маємо займатися упродовж пер-ших місяців року, що настає.

У нашому закладі є ще чимало роботи щодо доукомплектування но-вітнім сучасним медичним обладнан-ням. Ми маємо постійно вдосконалю-вати свої знання щодо впровадження сучасних технологій, використання ефективних медикаментів, впрова-дження нових дієт. У нашому су-часному госпіталі нині необхідно не лише дотримуватися належного сані-тарного стану усіх відділень і служб, а й покращувати його, забезпечуючи своєчасне прання і прасування білиз-ни, замінювати зношений інвентар новим тощо.

Ми переконані у тому, що все за-плановане нам вдасться зробити.

Щиро вітаю усіх вас і ваші роди-ни з наступаючим Новим 2017 роком і Різдвом Христовим! Бажаю, щоб у ваших родинах були злагода і статок, а у нашій країні запанував мир!

Микола ЛИТВИНЕНКО, головний редактор

НА ПОРОЗІ - РІК ВОГНЯНОГО ПІВНЯ

Існує кілька легенд, що пояснюють причини, за якими кожен рік Східного гороскопу названий ім’ям тварини. 2017 рік - рік Вогняного Півня!

Півень - це глава великої родини! Він завжди прагне мати саме велику родину. Сумно лише те, що Півень може мати не одну кохану курочку!

Півень має багато дітей (курчат). Уважно стежить за порядком у своєму курнику. Цілий день працює, щоб добути їжу. А погляньте яка у нього хода, гордовито піднята голова! А оперення - пір’їнка до пір’їнки! Завжди готовий до захисту своєї родини і території, яку має. У запалі захисту своїх кордонів використовує всю свою практичність і консервативність, і б’ється до перемоги, якою складною вона б не була! Озброєний гострим дзьобом, гострими кігтями і шпорами. Поруч із ним завжди слід бути насторожі!

Рік Вогняного Півня 2017 обіцяє бути дуже неспокійним. Вогненний знак будь-якої тварини означає, що все буде «занадто». Плюси і мінуси будуть зі знаком нескінченності. Люди, народжені під знаком Вогняного півня, отримують мінуси «без дна» і плюси «вище даху»! Завдання батьків і самого Півня впоратися із мінусами і розрахувати сили на освоєння плюсів.

Сфери діяльності Вогняного Півня: успішні організатори вищої ланки: головні лікарі, директори, бізнесмени, кадрові військові кращі організатори у великому колективі. Лікарі, діяльність яких по- в’язана з хірургією, активними мето-дами лікування. Вчителі, викладачі широкого профілю.

Про що варто задуматися людині, народженій у рік Вог-няного Півня?

(Початок. Продовження на с. 3)

3

СВЯТА

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

Про увагу до думки оточуючих, про моногамію у сімейному житті, про здатність зберігати розумний світ без конфліктів і воєн будь-якого масштабу, про правильне ставлення до власного здоров’я.

Про що варто задуматися людям, які опинилися поряд з Вогненним Півнем?

Про те, щоб підтримувати Пів-ня у всіх його добрих справах, пік-луватися про його здоров’я. Бути готовими разом з ним відстоювати його власну думку все життя. Якщо ви тонкий дипломат - з Півнем ужитися зможете!

Як зустріти 2017 рік, щоб Вогненний Півень на весь рік став вашим другом?

Для початку слід серйозно за-думатися над новорічним вбранням. Яскравий, дорогий і модний наряд має сподобатися Півню. В одязі має бути червоний, помаранчевий або жовтий колір. Не забувайте про акуратність і підтягнутість. Кожна деталь повинна бути на своєму мі-сці! Півень обов’язково оцінить ре-тельно підібрані курочками золоті прикраси.

Абсолютно виключені в одязі та аксесуарах будь-які натяки на хижаків. Вони - вороги Півня.

Зустрічати Новий Рік краще у великій компанії рідних і близьких.

Подарунки мають бути корис-ними, але не дуже дорогими. Півень не схвалює зайві витрати.

Знаючи непростий характер Вог-няного Півня, намагайтеся цього року тримати себе в шорах (в руках), не ображати марно оточуючих.

2017 рік надає великі мож-ливості для самореалізації. Важливо правильно розрахувати сили і не завдати шкоди здоров’ю у процесі освоєння цих можливостей.

У 2017 році очікуються важ-ливі зміни у житті усієї Землі, можливо погіршення взаємин між країнами, боротьба окремих держав за панування у світі. Загалом, цей рік може стати ареною «півнячих» боїв між країнами.

Залишається сподіватися, що і людині і всьому світу вдасться впоратися із собою, і 2017 рік стане «вогненним» тільки за назвою у Східному гороскопі.

(Продовження. Початок на с. 2)

ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Шостого грудня професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приу-рочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили Укра-їни». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

Не зважаючи на виниклі еконо-мічні та інші труднощі, що випали на долю нової незалежної української держави з розпадом Радянського Союзу, діючому складу українських військових вдалося не лише зберегти високий професіоналізм, боєготов-ність і хороші армійські традиції, але і стати однією з найсучасніших і бо-єздатних армій на пострадянському просторі.

На сьогоднішній день сили україн-ських миротворців широко затребува-ні всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можли-вості, і про довіру до професійної під-

готовки військовослужбовців Зброй-них Сил України.

До складу української армії вхо-дять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, Сухопутними вій-ськами.

До структури Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромо-більні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони.

До структури Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ра-кетні та радіотехнічні війська.

Доблесть і честь солдатів і офіце-рів - у цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбов-ці зберегли усе це і примножили.

Український воїн - надійний захис-ник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність да-леко не порожній звук.

У цей День редакція газети, спів-робітники госпіталю приєднуємося до щирих привітань на адресу наших славних військовослужбовців, вете-ранів і новобранців, солдатів і офіце-рів, генералів і адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій і тактичній підготовці, надій-них тилів, кохання і всіх земних благ!

Божих благословень Вам і Вашим родинам!

Зі святом, вас, шановні захисники України!

КРЕМЕНЧУЦЬКА МІСЬКА НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ

У грудні у читальній залі міської дитячої бібліотеки ім. Івана Торубари відбулося засідання Міського осеред-ку Національної спілки журналістів України. Голова осередку Володимир Шевченко презентував спілчанам тритомне науково-історичне видання у п’яти книгах: «Полтавська губер-нія: Коротка історія у контексті історії Руси-України: Видатні особистості», «Полтавська губернія: Казки і леген-ди»; «Полтавська губернія: Козацькі пісні», присвячене відзначенню у 2017 році 80-річчя Полтавської області.

Спілчани підбили підсумки робо-ти за минулий рік, прийняли рішення стосовно заснування міської журна-лістської премії ім. Вадима Бойка та міської письменницької премії ім. Ан-дрія Головка. Готується до друку ен-циклопедичне видання «Кременчуць-ка спілка журналістів України: минуле і сьогодення».

Спілчани вирішили зібрати і пода-рувати свої видання Комунальному закладу «Кременчуцька міська цен-тралізована бібліотечна система для дітей» ім. І. Ф. Торубари для постійно діючої виставки «Видання митців Кре-менчуччини».

Вікторія ВОЛОШИНА, секретар

Кременчуцької НСЖУ

НА ПОРОЗІ - РІК ВОГНЯНОГО ПІВНЯ

4

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

СВЯТА

ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підпи-саний Президентом 10 листопада 2006 року.

У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня обрано для вшановування учасників ліквідації.

Справа у тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня у газеті «Прав-да» було надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуа-тацію комплекс захисних споруд.

Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем лік-відатора.

У 1986 р., тридцять років тому, вперше учасники ліквідації зібралися разом, щоб від-значити свою першу перемогу.

У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували засну-вати в українському календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливі-ша з яких - недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов’язана й інша - проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно називаються ліквідаторами, вони отримали відповідні посвідчення, а з 1992 р. всім іншим видавали лише «корочки» постраждалих від чорнобильської катастрофи.

Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більша частка пред-

ставляли тодішню Українську РСР. Можливо, Україна стане автором доброго почину, і День ліквідатора з’явиться в Білорусі та інших країнах.

10 грудня увесь світ відзначає Міжнародний День захи-сту прав людини. Саме цього дня Генеральна Асамблея Ор-ганізації Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.

Загальна декларація прав людини - видатний документ в історії людства. Цим документом закріплено, що права люди-ни – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Процес формування прав людини пройшов довгий шлях свого розвитку, тісно пов’язаний з історією розвитку суспільства. Загальною декларацією прав людини започат-ковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

До створення цього універсального документу не існува-ло ефективного і дієвого механізму захисту основоположних і невід’ємних прав людини. Особливо гострим постало пи-тання захисту прав людини після Другої світової війни. Увесь

світ тоді об’єднався заради однієї спільної мети – створення єдиної міжнародної системи захисту прав людини.У Преамбулі Загальної декларації прав людини Генеральна Асамблея зазначила, що «проголошує цю Загальну декларацію прав

людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожен орган суспіль-ства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією».

Ще одним міжнародним актом, покликаним гарантувати захист прав людини, є Конвенція про захист прав людини і основопо-ложних свобод.

Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і осново-положних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне і ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.

Конвенція не лише спрямована на захист широкого спектра громадянських і політичних прав, а запровадила ефективний меха-нізм забезпечення прав особи, що зокрема передбачає право на індивідуальне звернення за захистом порушених прав.

Сьогодні Україна, як і увесь світ, зіткнулась із особливою жорстокістю і неповагою до прав людини. Окупація Російською Федера-цією території Автономної Республіки Крим, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованій території України АР

Крим, агресія Російської Федерації на сході України, численні терористичні акти і військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і основоположних свобод. Тому, як ніколи, суспільство має згуртуватись для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі.

5

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ НЕВРОЛОГА

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ІНВАЛІДІВ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ

Н е в р о л о г і я - один з найваж-ливіших розділів сучасної медици-ни, який займа-ється комплек-сом специфічних з а х в о р ю в а н ь центральної та п е р и ф е р и ч н о ї нервової системи людини.

Неврологія не лише вивчає симп-томатику захворю-вань, основні меха-нізми розвитку, але і визначає способи і методики діагнос-тування, профілак-тики і лікування захворювань невро-логічного характеру.

Часто доводить-ся чути, що всі хво-роби від нервів. Але живий організм схильний до втоми залежно від розу-мових і фізичних навантажень, а емо-ції та неврологічні реакції можуть ви-никати у будь-який момент. І якщо на нервову систему не звертати уваги, може виникнути низка проблем, що розвиваються в ге-ометричній прогре-сії. Тому, мабуть, найпоширеніші за-хворювання - невро-логічні. Вони охо-плюють переважну більшість людей, оскільки немає жод-ної людини в світі, яку б хоч раз у житті не турбував м’язо-вий біль, запаморо-чення і безсоння.

Саме неврологи рятують від таких захворювань, як мі-грень, невралгія, головний біль, ра-дикуліт, люмбаго, остеохондроз, ішіас, дистонія, депресія тощо.

У 1992 році Г е н е р а л ь н а Асамблея ООН ого-лосила 3 грудня Між-народним днем інва-лідів. Мета, заради якої цей день був про-голошений, - дотри-

мання прав людини і участь інвалідів у житті суспільства. Ця мета була поставлена у Всесвіт-ній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю в 1982 році і названа Десятиліттям інвалідів.

Проведення Міжнародного дня інвалідів спрямовано на привернення уваги до проблем інвалідів, захист їх гідності, прав і благополуч-чя, на переваги, які отримує суспільство від уча-сті інвалідів у політичному, соціальному, еконо-

мічному і культурному житті. В Україні проведення цього дня встановлене

Указом Президента, починаючи з 1993 року. У 2005 році був ухвалений закон «Про реа-

білітацію інвалідів в Україні», яким визначені основні принципи створення правових, соціаль-но-економічних, організаційних умов для функ-ціонування системи підтримки фізичного, пси-хічного і соціального благополуччя інвалідів.

Цей день не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. Міжнародний день інвалідів - день підбиття підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного стано-вища людей з особливими потребами в суспіль-стві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.

З часів гріхопадіння в історії людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ. Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само здавалося б нескінченну низку віроломних кровопролить, в яких так досягло успіху наше людство і спробувати виділити якісь ще події, які запопадливо під-кошували наші з вами життя, то безсумнівно ми зупинимося на жахливих і вкрай жорстоких епідеміях смертельних для людини хвороб. Одна з останніх епідемій нашої сучасності була названа чу-мою ХХ століття - синдром набутого імунного дефіциту, скорочено - СНІД.

Не зважаючи на досягнення прогресивної науки, на превели-кий жаль, змушені констатувати, що вона ще далеко не закінчена. Її масштаб, цинічність і підступність, досі не може залишити бай-дужим жодної більш-менш розсудливої людини.

Офіційна статистика поширення СНІДу змушує нас відчувати глибоку тривогу. З часів вияв-лення і виділення цієї хвороби в окрему категорію минуло багато часу. За опублікованими у 2007-му році даними цей вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, потім далі по всьому світу. Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встанов-лені цілком виразно вже в 1985-му році - через кров, і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексу-альної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію.

На рахунку цієї хвороби безліч мільйонів людських життів, щорічно до їх числа додається ще і ще. Цей рахунок вже давно не на нашу користь. Завдяки численним дослідженням, вченим і медикам вдалося хоча б якось медикаментозно приборкати її активність у людському тілі, але до-рожнеча цих методів і лікарських препаратів дає значний карт бланш її розвитку та поширенню. Факти вперто свідчать, що навіть численні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемі-єю ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам залишити цю епідемію у минулому. У відсотковому відношенні ця хвороба характерна переважно для основних груп ризику.

Завдяки злагодженості методів і роботи медичних установ вдалося знизити показник розпов-сюдження і захворюваності ВІЛ-інфекцією і СНІДом через лікарські заклади, проте він і досі зали-шається досить високим: від 0,22 до 1,1%% від загального числа заражених.

Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, ще в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітника з питань громадської інформації, що працю-вали у Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом . Ця ідея була підтримана. Дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом була встановлена - 1 грудня і вперше від-значена в 1988-му році. Символ боротьби зі СНІДом - червона стрічка, без неї зараз не відбуваєть-ся жодна акція.

Сподіваємося, що одного дня можна буде сказати - зі СНІДом покінчено! Висловлюємо почут-тя глибокого співчуття усім, хто втратив своїх близьких і друзів від цієї віроломної хвороби. Бажаємо підбадьорення і надії всім, хто переносить цю хворобу на собі - залишатися в живих! Життя не відвернулося від Вас, воно лише нагадало про себе ...

СВЯТА

6

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

ПОРАДИ ЛІКАРЯ

ВІЗЬМІТЬ СВОЮ ПЕЧІНКУ ПІД ЗАХИСТОлександр ОШУРКО,

заступник начальника госпіталю з медичних питань

Ще з уроків анатомії, яку вивчали у школі, кожен має пам’ятати, що печінка відповідає за багато процесів, що відбу-ваються у людському організмі, головна з них – дезінтоксикація речовин, що над-ходять ззовні.Трапляється, що іноді ситу-ація стає настільки складною, що людину може урятувати лише пересадка печінки, а це надзвичайно складно!

Які лікарські препарати особли-во небезпечні для печінки?

Кожен, хто відкривав коробочку зі щойно придбаними ліками, знає, що там міститься інструкція, але не завжди її чи-тають. А потрібно! У будь-якій інструкції до препарату є розділ «Побічні дії», де вказуються можливі небажані впливи на органи, у тому числі й печінку.

Кожна людина має розуміти, що аб-солютно безпечних ліків не існує! І якщо в інструкції до препарату нічого не напи-сано про гепатоксичні реакції, це не озна-чає, що їх немає зовсім. Пильність і уваж-ність потрібна при прийомі навіть зовсім начебто нешкідливих пігулок.

Напр., лише минулого року 11 препа-ратів було відкликано з фармацевтично-го ринку через гепатоксичність! Цьому є просте пояснення: у клінічних досліджен-нях беруть участь сотні бажаючих, а на останніх – тисячі пацієнтів. Коли препа-рат виходить на ринок, його починають приймати сотні тисяч і навіть мільйони хворих. І чим їх стає більше, тим більша вірогідність прояву небажаних ефектів. Але і тоді більшість препаратів залиша-ють і не відкликають з ринку. В інструкції до препаратів вносять відповідні зміни, де вказують побічні впливи на різні органи людини.

Ураження печінки трапляється у 1,4% усіх пацієнтів, які вже припиняють отри-мувати лікувальну терапію. Тобто побіч-ний ефект виявляється не одразу.

Французькими науковцями-медика-ми було проведено доволі цікаве дослі-дження і у підсумку вийшло, що істина кількість пацієнтів, які постраждали від ураження печінки ліками, у 16 разів біль-ше офіційних даних.

В Україні такі дослідження прово-дяться вкрай рідко і лише у відповідь на численні скарги.

Обережність, перш за всеЯкі препарати частіш за все призво-

дять до ураження печінки ліками?У США і Великій Британії до 50%

випадків гострої печінкової недостатно-сті спричиняє парацетамол. Небезпечна доза – більше ніж 4 г. на добу (у стандарт-ній пігулці – 0,5 г.).

Не жаліють печінку і протизапальні засоби, якими частенько зловживають пацієнти, які страждають на болі та ура-

ження суглобів. Страж-дає печінка і від ан-тибіотиків. Саме тому дуже важливо притри-

муватися курсу і дозування, призначених сімейним лікарем. Розумна людина має повністю виключити самолікування!

Ураження ліками спричиняють про-титуберкульозні і протипухлинні препа-рати, але їх відмінити аж ніяк не можна.

Довіряємо, але перевіряємоНебезпечні для печінки перериван-

ня і повторне призначення ліків. І лікар, і пацієнт повинні звернути увагу на ін-струкцію – настороженість слід виявити, якщо є вказівка на те, що ці ліки мають перевагу – печінковий метаболізм, тобто препарат у більшій мірі переробляється у печінці. Але ж потрібно обов’язково завж-ди дотримуватися призначеної дози пре-парату і тривалості прийому ліків.

Перед призначенням будь-яких ліків сімейний лікар зобов’язаний врахувати, який пацієнт перед ним. Тобто, лікар має досконало знати ваш анамнез і не призна-чати ліки, які можуть спричинити заго-стрення вже існуючої хронічної хвороби.

Частіш за все ураження печінки лі-ками трапляється у жінок – 70%. Печін-ка найбільш уразлива у людей похилого віку. Ліки наносять важкий удар по печін-ці, якщо у людини наявні кілька хвороб одночасно. Напр., при призначенні мен-ше 6 різних ліків ризик побічних ефектів може складати 5%, при прийомі 15 - вже до 40%. Здавалось, який лікар призна-чить одразу 15 препаратів? Але частенько буває, що пацієнт під наглядом у кількох спеціалістів, кожен з яких призначає ліки за своїм профілем.

Друга не менш важлива обставина. Частіш за все лікарське ураження печінки розвивається вже після завершення ліку-вальної терапії, причому діапазон очіку-вання проблеми – від 5 до 90 днів, а іноді й року.

При виписці будь-якого препарату лі-кар має запитати у пацієнта:

- Які ліки він приймав раніше?- Які ліки приймає зараз?- Чи не було алергічних реакцій на

певний препарат?На превеликий жаль, це відбувається

не завжди. Але пацієнт, який піклується про власне здоров’я повинен сам нага-дати лікареві якими препаратами його лікували, який був ефект, які алергічні реакції має! Перед призначенням серйоз-них препаратів лікареві слід враховувати генетичні особливості пацієнта. Сьогодні у клініках багатьох країн Європи перед призначенням ліків роблять генетичний аналіз.

Сімейний лікар повинен знати, який рівень гепатоксичності, низький чи висо-кий мають ліки. Ці вказівки мають бути в інструкції. Якщо засіб потенційно токсич-ний для печінки, лікар повинен обов’яз-ково спостерігати за перебігом терапії, увесь час контролювати біохімічні показ-ники, призначаючи пацієнту відповідні аналізи. І за появи сигналів тривоги по-винен вчасно і вірно діяти: відмінити пре-парат, призначити йому заміну або ж до-дати ліки-прикриття, а додатково призна-чити підтримуючу терапію для лікування

і профілактики лікарського гепатиту.Не слід надто захоплюватися

травамиОкремої розмови заслуговують біоло-

гічно-активні добавки та фітопрепарати. Чомусь склалося враження, що рослинні лікарські засоби – безпечні. Це зовсім не так!

По-перше, вони дуже часто мають ба-гатокомпонентний склад, а отже не зовсім зрозуміло, яким чином інгредієнти будуть взаємодіяти між собою, не кажучи вже про те, що біодобавка або фітопрепарат зрідка приймаються поодиноко і можуть не поєднуватися з іншими ліками.

По-друге, загроза криється у тому, що засіб не зареєстрований як ліки, а отже, не було проведено усіх фаз клінічних до-сліджень. Адже від створення справжніх ліків до появи їх в аптеках минає 10-15 ро-ків. А у біодобавок і фітопрепаратів спро-щена процедура реєстрації – і відповідно наслідки прийому ніким не вивчалися, а отже ризик побічних ефектів доволі висо-кий.

Відмовляємося від міцних напо-їв і анаболіків

Зловживання спиртним лише поси-лює токсичне навантаження деяких пре-паратів, особливо парацетамолу. Справа у тому, що ці ліки і алкоголь переробля-ються однією ферментною системою у печінці. У результаті у тих, хто регулярно вживає алкоголь, навіть невелике пере-вищення дози парацетамолу може при-звести до важкого ураження печінки.

Анаболіки теж спричиняють важкі ураження печінки. Людина жовтіє, з’яв-ляється болісний свербіж шкіри, бо по-рушується формування жовчі та її відтік і вона надходить у кров. Траплялося, що у деяких спортсменів, які приймали анабо-ліки з метою нарощування м’язів, але усе завершувалося печінковою недостатністю і їм потрібна була термінова транспланта-ція печінки.

Не приймайте надмірно вітаміниУ зв’язку з економічною ситуацією,

що склалася в Україні, чимало людей, які не можуть забезпечити ні собі, ні родині нормальне і збалансоване харчування, приймають вітаміни у великій кількості, вважаючи їх нешкідливими.

Але, напр., вітамін Е у великих до-зах може спричинити ураження печінки. Найбільш небезпечне поєднання вітамі-нів А і Е, яке іноді призначають космето-логи для поліпшення кольору обличчя, що насправді закінчується погіршення загального стану людини.

Найкраще усі вітаміни отримувати з продуктів, які вживаєте.

Бажаємо усім бути здоровими!

7

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

ПОРАДИ ЛІКАРЯ

ДІАГНОЗ «ІЗОЛЬОВАНИЙ ДІАСТОЛІЧНИЙ ТИСК» СВІДЧИТЬ ПРО СЕРЙОЗНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

Майже завжди діастолічний ізольований тиск через відсутність скарг і наявних ознак хвороби вияв-ляється випадково під час планових медичних обстежень, при відвіду-ваннях поліклінічного відділення, під час стаціонарного лікування з приводу іншого захворювання тощо.

Причому, через відсутність симптомів, мало хто з пацієнтів на-сторожується, припускаючи, що не-безпеку можна очікувати лише від верхнього високого тиску. Частень-ко трапляється так, що пацієнт кіль-ка днів поспіль вимірюючи артері-альний тиск (АТ), за порадою своїх рідних, близьких, колег по роботі починає приймати гіпотензивні препарати, що знижують АТ. У ре-зультаті такого необдуманого само-лікування різко знижується верхній тиск, показники якого були в нормі. Високий нижній тиск дуже небез-печний, бо серце постійно перебу-ває у напрузі, не розслабляється, а в результаті порушується кровотік у серцевому м’язі! З часом відбува-ються структурні зміни стінок кро-воносних судин, вони стають більш жорсткими, порушується їх проник-ність. Через деякий час патологічні зміни прогресують, стають незво-ротними і призводять до змін у сер-цевому м’язі та утворенню тромбів.

Основні причини виник-нення високого нижнього тис-ку

Високий ізольований нижній тиск, як правило, є наслідком пев-ного іншого захворювання: нирок, ендокринних органів (гіпо- або гі-пертиреоз), гіпофізу і наднирників, при утворенні пухлини і наявності пороку серця.

Припустимо, що в організмі тривалий час є запальний процес у тканинах нирок. Він призводить до хронічної ниркової недостатності, виявити яку можна тільки за умови неодноразових лабораторних дослі-джень сечі. Саме у цей момент слід насторожитися у зв’язку з наявніс-тю високого нижнього тиску! Для детального вивчення процесів, що відбуваються в організмі людини, пацієнт повинен здійснити обсте-ження із застосуванням біохімічних аналізів крові, сечі, дослідженням гормонального фону, обстеженням нирок, ендокринних органів тощо.

Лікування високого ниж-нього тиску

Діагноз «ізольований діастоліч-ний тиск» свідчить про серйозне захворювання, яке потребує втру-чання багатьох фахівців. Саме тому, якщо, Ви, розпочали консерватив-не лікування у поліклініці, за уз-годженням з сімейним лікарем, як додаткове лікування можна вико-ристати рецепти народної медици-ни наведені далі. Медикаментозне лікування успішно доповнюється прийомом седативних і гіпотензив-них лікарських трав – півонії, вале-ріани, пустинника, що сприятливо впливають на ендокринну і серце-во-судинну системи за допомогою викиду гормонів і ліквідації стресо-вого напруження.

Пустирник володіє легкою діу-ретичною властивістю і збільшує силу (не кількість!) серцевих скоро-чень. Дві столові ложки сировини залийте двома склянками окропу і дайте настоятися 15-20 хв. Пийте у 3-4 прийоми удень і перед сном.

Ще зі слов’янських часів відомі сприятливі властивості валеріани, а тому вона рекомендується при за-хворюваннях щитоподібної залози, вона послаблює збудливість, обу-мовлену її гіперфункцією. Увечорі у термос залийте столову ложку ко-ренів валеріани склянкою окропу. Вранці, прокинувшись, процідіть настій і приймайте його по столовій ложці після вживання їжі 3-4 рази на добу. Увага: приймати препарати валеріани більше ніж 1,5-2 місяці поспіль не рекомендується!

Хороший седативний ефект за-безпечує півонія. Проваріть 5 хв. столову ложку півонії у склянці ок-

ропу, процідіть. Приймайте по сто-ловій ложці до вживання їжі тричі на день. Можна приймати аптеч-ний настій півонії тричі на добу по чайній ложечці. Тривалість ліку-вання – один місяць. При високому нижньому тиску, спровокованим захворюванням нирок, надзвичай-но ефективні сечогінні трави і чаї. Подрібніть і змішайте по одній сто-ловій ложці шавлію і звіробою, дві столові ложки душиці і п’ять сто-лових ложок пустирника. Залийте двома склянками окропу дві столо-ві ложки суміші трав і настоюйте 20 хв. Пийте тричі на добу по пів склянки за 20 хв. до початку прийо-му їжі. Другий збір має таку ж дію.

Змішайте, попередньо подріб-нивши, по 1 столовій ложці трави буркуна, м’яти перцевої і грициків, дві столові ложки коренів солодки і 4 столових ложки трави сушениці. Порядок приготування і прийому аналогічний попередньому рецепту.

Кожні два місяці трав’яні збори чергуйте. Пам’ятайте, що лікуван-ня травами тривале, але ефективне на відміну від лікування хімічними препаратами.

Дуже корисний напій, приготов-лений з соку брусниці, що має не лише заспокійливі властивості, а й

сечогінну дію. У пів склянки соку брусниці влийте півтори склянки прокип’яченої води і додайте ложку меду. Випийте усе за 3-4 прийоми після вживання їжі.

Кожному пацієнту з високим нижнім тиском, як і будь-якому ін-шому гіпертоніку, слід пам’ятати наступне: хвороби, які б вони не були, завше посилюють: надмірна вага тіла, паління сигарет, цига-рок, тютюну, надмірне вживання солі, часті стреси.

Бажаємо усім здоров’я!

Людмила ЛОБАНОВСЬКА, «Заслужений лікар України»

8

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

ЦЕНТР ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

І БУВ ДЕНЬ, І БУЛА НІЧ…Валентина ОСАДЧА,

практичний психологХто з нас не чув про солдатське без-

соння, про кошмари, які сняться воїну з певною періодичністю або стихійно. Це чимось схоже на паралельне життя сол-дата у двох різних світах: з тими, хто був з ними поруч і, на його очах загинув, або сьогодні знаходиться на війні, і з іншими, які тут удома, у теплій оселі, у колі роди-ни… колись такі рідні та близькі, а сьогод-ні такі далекі та чомусь незрозумілі.

Вдень, коли рутина справ, проблем, фізичний біль загострень хронічних за-хворювань беруть у полон твоє тіло, душа відпочиває. Але, що робити вночі, коли вся родина спить, а в оселі тихо, і тільки ледь чутно, як час-від-часу, гуркотить ста-рий холодильник, нагадуючи про себе?..

Сон не приходить, а голову роздира-ють тисячі усіляких думок…

Можна слухати музику, чи просто ле-жати, а можна сісти за комп’ютер і спілку-ватися з такими ж, як ти, або продовжува-ти воювати тільки вже не з автоматом на плечах, а з клавіатурою на столі.

Ще є проміжний час – вечір. Але сол-дат розучився його проводити так, як це було колись, але на нього чекає сім’я…

Варіантів мало: або вживати алко-голь, або лаятися, або і пити, і лаятися…

Але є ще є діти, їхні уроки, докори дружини, і сумні очі батька, його стриво-жений погляд…

Волонтери допомагають нам, Центру реабілітації, або як ми звикли говорити мультидисциплінарній команді, з при-дбанням білетів-запрошень до Палацу культури на: вистави, концерти, цікаві вечори. І кожного разу обов’язково хтось із членів нашої команди супроводжують своїх підопічних, колишніх воїнів з АТО.

Вони приходять з дружинами, діть-ми, інколи з мамами. Ми спостерігаємо за ними, радіємо кожній усмішці дружин і матерів, а дитячі позитивні емоції – то для нас вже преміальні бонуси.

Наші соціальні працівники, психоло-ги щодня і частенько й уночі з тривогою дивляться на зелененькі кружечки-маяч-ки в Інтернет-мережі, де під знайомими аватарками текстівки - діалоги, які ведуть солдати у відкритому доступі. Вони навіть створили свою групу у Фейсбуці усіх тих, хто проходить реабілітацію у госпіталі…

Але настає ранок – з’являються нові ідеї в роботі, швидко відбуваються зміни у дорожніх картах, вже є теми, які будуть обговорюватися на індивідуальних і гру-пових заняттях…

Світ інформації змінюється надто швидко, але ми щомиті вчимося і увесь час перебудовуємо свою роботу «по ходу» за день, а інколи і за ніч. І, мабуть, саме у цьому є одна з особливостей і специфіка роботи нашої команди психологічної та

соціальної реабілітації госпіталю.

…Коли солдат повертається, це не

означає, що він уже вдома. Найбільший виклик для українських психологів це те, що солдати не хочуть говорити з пси-хологами, особливо коли у них після пе-ребування в АТО - алко-, а інколи і нар-ко- залежність. У нашому регіоні поки що відсутня культура спілкування як із капе-ланом, так і з психотерапевтом чи психо-логом. Але хочемо ми цього чи ні, але десь глибинно повсякчас ставимо запитання: як вилікуватися від війни? Яким чином «приспати» спогади війни? Як припини-ти сприймати вихлоп з машини за вибух чи посвист кулі?..

Для нашої дружньої команди надзви-чайно принципово навчати хлопців гідно-сті і взаєморозумінню з дружинами, щоб між ними все було ладком, стриманості з дітьми, коли ті голосно чомусь радіють, з батьками, з друзями і знайомили, коли ті задають болючі питання. Ми з усіх сил намагаємося дати їм основний посил – ти не хворий, у тебе нормальна реакція на ненормальну ситуацію, що знижує, а інколи навіть повністю прибирає рівень страху. Ми розуміємо, що і сім’я також має зрозуміти – звідти повернувся воїн тілом, а ще треба чимало часу на те, щоб повернути і його душу, і серце. Саме тому ми не полишаємо солдата і родину сам на сам. Ми намагаємося бути майже завжди поруч, що вчасно «зняти напругу непоро-зуміння».

Не кожен розуміє, що коли у солда-та є посттравматичний стрес, він просто виключає себе із соціуму, а, тим часом, суспільство, не бажаючи розуміти, що ста-лося там, на війні, з солдатською душею і психікою, не приймає його таким, яким він став не з власної волі чи забаганки, суспільство у відповідь на його «поведін-ку» теж виключає його. І, погодьтесь, ро-зумні люди, це взаємовиключення дуже небезпечне для всіх.

Мультидисциплінарна команда госпі-талю, яка багато місяців поспіль працює з воїнами АТО, запрошує до співпраці ро-дини бійців, волонтерів, громадських ак-тивістів і просто небайдужих людей. Ми дуже потрібні їм, а вони – нам. Нам до-помагають волонтери, які приносять «по дзвінку» вкрай необхідні ліки, але лікува-ти слід і душу, а тут ліками не зарадиш.

Чи доводилося вам спостерігати таку картину: жила собі родина, як то кажуть, жили-не тужили, мала свої правила і закони, свої традиції і пріоритети, аж раптом - раз, і хтось із дітей одружився. Можливо, комусь на біду, а комусь на щастя. Бо велика, уже розширена роди-на, починає перебудову устрою, порядків, законів, а інколи і перепланування стін і перегородок, адже жити їм доведеться разом. І тільки від них самих залежить як саме. Бо хтось просинається раніше, а хтось вечеряє пізніше, хтось любить гучну музику, а комусь треба запросити друзів, коли у бабусі нестерпно болить голова чи ниють суглоби. Щасливе життя такої сім’ї, звичайно ж, в першу чергу, залежить від батька – голови родини, але не тільки.

Сивого волосся у нього буде менше, якщо усі, від малого до старого, будуть брати активну участь у цій перебудові, прагнутимуть подати руку, а якщо треба, то і підставити плече один одному. Адже мета у всіх одна – щасливе життя і про-довження роду.

Але батько, як диригент великого оркестру, відчуває будь-яку фальшиву ноту, швидко підказує і власним прикла-дом показує, як слід виправляти помил-ки.

Те ж саме відбулося і у нашій госпі-тальній родині.

Життя внесло свої корективи – на базі нашого лікувального закладу було засновано, організовано і відкрито нове відділення - Центр психологічної та со-ціальної реабілітації.

І прийшли до нас воїни з АТО, у біль-шості випадків щойно з передової, а та-кож нові спеціалісти, яких раніше ніко-ли у госпіталі не було. Усім спершу було надзвичайно важко: і старожилам, бо їхній розмірений режим роботи зламали і змінили, і солдатам, які продовжували воювати з усім світом, а інколи навіть із самим собою, і Центру реабілітації – на-шій мультидисциплінарній команді, яка відчувала себе свого роду «перекладача-ми» між двома світами – світом тих, хто повернувся із пекла війни, і тих, хто про ту війну знає лише з новин телебачення та розмов.

Психологам, психотерапевту, соці-альним працівникам по ходу роботи до-велося багато вчитися. Під час роботи, бо роботу з воїнами ніхто не відміняв і, якщо один чи два члени команди на тиждень від’їхали на навчання, а таке відбувається майже щомісяця, вся вели-ка родина госпіталю швидко підхоплює «прапор» і ретельно виконує роботу, яка фактично їх не стосується.

Можливо, по великому рахунку, не всі розуміють, що там за заходи прово-дяться з воїнами з АТО, але всі чітко і вчасно, часто без зайвих слів, подають руку, а інколи і стають спина до спини, щоб якісно і завше в унісон безупинно тривав надзвичайно важливий процес реабілітації.

Досвід, який ми отримуємо під час навчань, фахівці ніколи не запроваджу-ють наосліп: спершу апробують, потім підлаштовують під свій регіон і можли-вості, обговорюють і виводять свій ал-горитм. І тоді годинник Центру працює справно.

Чи не найбільший генератор ідей – начальник госпіталю. Це батько цієї великої родини, яку називають «госпі-таль», голова, яка все знає, все бачить, але підтримує тільки розумні починан-ня. Він зумів створити такий колектив, який зміг не лише об’єднатися, прилаш-туватися до нових умов, але й стати вели-кою і важливою опорою усієї маленької мультидисциплінарної команди.

9

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

РОБОТА МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМАНДИ

Аліна БАЗАЛЕВСЬКА, практичний психолог

Наша мультидисциплінарна ко-манда Центру реабілітації щодня шукає нові зв’язки і можливості для того, щоб наші пацієнти, солдати з АТО, закінчивши процес реабіліта-ції та лікування у нас, могли продов-жити реабілітацію в інших закла-дах України і не тільки. І вже нині можна сказати, що у цьому питанні ми досягли певних поки що невели-ких успіхів. Нині ми співпрацюємо з Державною установою «Інститу-том медицини праці» Національної Академії медичних наук України, де створено Центр медико-психо-логічної реабілітації, вже один з наших колишніх пацієнтів перебу-ває там на реабілітації та лікуванні. Завдячуючи нашим колегам із Лит-ви, уклали угоду і вже відправили одного з учасників АТО до Литви у спеціалізований військово-реабі-літаційний центр «Друскінінкая». Ми з перших днів роботи Центру реабілітації у тісній співпраці з Українським державним медико-со-ціальним центром ветеранів війни у Циблях. Багато наших пацієнтів вже пройшли там подальшу реабіліта-цію та лікування.

З перших днів відкриття Центру реабілітації нас підтримують наші друзі - кременчуцькі волонтери, які відвідують солдат у госпіталі. Саме за їх безпосередньої допомоги наші пацієнти отримують необхідні ліки зарубіжного виробництва, а також мають можливість лікуватися іпо-терапією. Іпотерапія - це ніщо інше, як форма лікувальної фізкультури (ЛФК), де як інструментом реабілі-тації виступає кінь, процес верхової їзди і фізичні вправи, що викону-ються людиною під час верхової їзди. У процесі верхової їзди у коли-шніх воїнів у роботу включаються всі основні групи м’язів тіла. Це від-бувається на рефлекторному рівні, оскільки сидячи на коні, рухаючись разом з ним, пацієнт інстинктивно прагне зберегти рівновагу, щоб не впасти з коня і тим самим спонукає до активної роботи як здорові, так і

уражені м’язи, навіть, не помічаючи цього. Під впливом фізичних вправ відбувається посилення функції ве-гетативної системи.

Крім того, наші друзі-волонтери сприяють проведенню для пацієнтів Центру реабілітації екскурсій вихід-ного дня і ми дуже вдячні усім, хто допомагає нам у цій нелегкій роботі.

Володимир СКРИПКА, фахівець з реабілітації

Співпраця нашої мультидисци-плінарної команди Центру реабілі-тації з прибалтійськими колегами не була марною, у результаті нині ми застосовуємо такий метод соціаль-но-фізичної адаптації, як ерготера-пія. Ерготерапія – це не просто від-новлення втрачених рухових функ-цій, а можливість заново адаптувати пацієнта до нормального життя, допомогти йому досягти максималь-ної самостійності і незалежності у побуті. За допомогою ерготерапії покращуються не лише рухові, а й когнітивні та емоційні можливості.

Ерготерапію проводить інструктор Анатолій Парафіло, учасник АТО, інвалід війни І групи, що є додатко-вим психологічним фактором для бійців. З результатами ерготерапія ознайомилися кременчужан і гості міста під час проведення благодій-ної Виставки-ярмарку, який наша мультидисциплінарна команда вла-штувала у дні святкування Дня міста та річниці визволення Кременчука від фашистських загарбників.

З жовтня цього року ми маємо можливість проводити заняття з гідрокінезіотерапії на базі басейну «Нептун». Гідрокінезіотерапія - високоефективний метод лікування пацієнтів, що надає змогу суттєво покращити результати процедур. Завдяки цьому методу в рази змен-шується тривалість періоду непра-цездатності, а чи не головне - з’яв-ляється можливість попередження розвитку процесу інвалідності. Тому

пацієнти із задоволенням відвіду-ють заняття у плавальному басейні кілька разів на тиждень. Втіленню в життя цього методу реабілітації нам сприяла кафедра фізичного вихо-вання Кременчуцького Національ-ного класичного університету ім. Михайла Остроградського.

Інна ПУГАЧ, соціальний працівник

Людина, яка побувала на війні, вже ніколи не повернеться додому такою, як була раніше. І головне її завдання під час реабілітації не ста-ти такими, як усі ми, а залишитися самим собою і знайти шлях до себе, до своєї душі.

Саме для роботи з нашими вої-нами-захисниками і задля їх соці-альної адаптації у мирному житті, у Кременчуцькому госпіталі для вете-ранів війни була створена команда однодумців – Центр реабілітації.

Мобільність, ентузіазм, ціле-спрямованість – це перші слова, що спадають на думку при спробі оха-рактеризувати цю команду. Її пра-цівникам треба бути одночасно не лише фізично, а й подумки, у бага-тьох місцях одночасно. Їм слід мо-ментально приймати рішення і бра-ти на себе велику відповідальність. Воно обов’язково має бути ефек-тивним у командній роботі. Їм слід негайно відсікати усе зайве. А чи не головне - треба володіти комуніка-тивними здібностями і вмінням ви-слуховувати, навіть тоді, коли часу обмаль і ти поспішаєш.

Щодо напрямків роботи, то ко-жен напрям, кожен новий проект - немов дитина, яку народив і ростиш. Адже усе робили разом, командою і практично, і фактично - з нуля. Сьо-годні вже можна говорити про певні позитивні напрацювання, що заслу-говують на увагу.

По-перше, це звичайно, робота психологів. З бійцями щодня прово-дяться психотерапевтичні заняття, психологічні тестування, мета яких – виявити симптоми при посттрав-матичних порушеннях і навчити лю-дину їх долати, побачити проблему солдата дещо під іншим кутом зору і скорегувати своє і його ставлення до неї. За психологічними заняттями ніколи не забуваємо і про фізичне самопочуття. Адже, фізична актив-ність завжди допомагала привести у порядок думки.

(Початок. Продо-вження на с. 10)

10

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

РОБОТА МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМАНДИ

По-друге, двічі на тиждень наші військові мають змогу плавати у басейні. І це позитивний результат співпраці з кафедрою фізичної куль-тури Кременчуцького Національно-го класичного університету ім. Ми-хайла Остроградського.

По-третє, кожного дня – у тренажерному залі госпіталю під наглядом фізичного реабілітолога, який допомагає програму індивіду-альних тренувань скласти, і обов’яз-ково проконтролює її виконання.

По-четверте, ще один напря-мок реабілітації, який завжди на-лаштовує на позитив і нікого він не залишає байдужим – це іпотера-пія. Іпотерапія (від грецького слова «гіппос» — кінь) — метод лікування, заснований на взаємодії людини зі спеціально навченим конем, адап-тованим до можливостей хворого в опануванні верхової їзди. А по про-стому іпотерапія — це зняття стре-су і пережитих у складних ситуаціях

негативних емоцій за допомогою коней. Про сприятливий вплив верхової їзди

на хворих і поранених свідчать ще записи у працях античних медиків і лікарів Середньовіччя. Нині цей ме-тод для військовослужбовців дуже активно використовують у багатьох розвинених країнах світу, при чому, на державному рівні.

У нашому госпіталі, за можливо-сті, заняття з іпотерапії відвідують і діти з родин військових. Звичайно, на будь-якому тренуванні бійців су-проводжує психолог або соціальний працівник госпіталю.

По-п’яте, -арт-терапія за-няття у гончарній майстерні. Унікальність цих занять у тому, що бійці не лише «виплескують» свої складні і важкі переживання у глину чи на папір, а додатково набувають нових здібностей. Практично кож-ного разу від новачків чути:

- Я цього ніколи не робив…У мене не вийде… Я не вмію...

І скільки задоволення, скільки позитивних емоцій, скільки радості в очах, коли його власний виріб вже на виході!

Колишні бійці роблять це впер-ше, отримуючи новий позитивний досвід в УЖЕ іншому своєму житті (після повернення з війни). Це над-звичайно важливо.

По-шосте, особливою методи-

кою реабілітації вважається і ерго-терапія – спеціальний комплекс вправ, спрямований на тренування мілкої моторики та відновлення сис-теми координації рухів. Метод ерго-терапії вважається досить ефектив-ним в реабілітації бійців з травмами опорно-рухового апарату.

У процесі соціальної адаптації військових дуже важлива підтримка рідних, усієї родини. Тому для родин бійців АТО проводяться консуль-тації, спільні заняття з арт-терапії, малювання. Іноді слід згадати, що таке спілкування у мирному житті, а трапляється, що іноді треба цьому навчатися заново.

Команда Центру для обміну ко-рисною інформацією з бійцями АТО та їх родинами, створила власну сторінку у Фейсбуці, таким чином, об’єднала групу колишніх пацієнтів Кременчуцького обласного госпіта-лю. На сторінках Фейсбуку можна ознайомитися з правовою інформа-цією для військових, з напрямками соціальної реабілітації, які вико-ристовуються у роботі нашої коман-ди, знайти поради психологів.

(Продовження. Початок на с. 9)

11

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ ТА ГРВІ ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

БЕСІДА ЛІКАРЯ СВЯТА

Володимир САЛАШНИЙ,лікар-терапевт

З настанням холодів все більше людей звертається до лікарів з ознаками застуди, яка частіше спричиняється різноманітними вірусами. Симптоми, що викликаються цими збудниками дуже схожі, тому вірусні захворювання дихальної системи були об’єднані в групу гострих респіраторних вірусних захворювань (ГРВІ).

Особливе місце серед ГРВІ належить грипу. Грип справедливо називають королем інфекцій, беручи до уваги його повсюдне поширення, щорічні спалахи, епідемії, негатив-ні соціально-економічні наслідки, несприятливий вплив на конкретну людину і суспіль-ство в цілому. Все це робить актуальним проведення своєчасних профілактичних заходів спрямованих на запобігання поширення інфекції і проникнення її в організм людини. На даний час основними засобами профілактики ГРВІ є вакцинація, застосування про-тивірусних препаратів, проведення режимних заходів.

Прогнозується, що епідемічний сезон грипу та ГРВІ в Україні у 2016-2017 рр. харак-теризуватиметься помірною інтенсивністю, а епідемічний процес матиме хвильовий характер: перша хвиля підвищення захворюваності можлива наприкінці грудня, друга очікується наприкінці лютого - на початку березня наступного року, тому вакцинуватись ще не пізно. Необхідно пам’ятати, що вакцинація від грипу не захищає від інших респі-раторних вірусних і бактеріальних інфекцій.

Досить простим і ефективним методом профілактики ГРВІ залишається дотриман-ня рекомендацій по підвищенню стійкості організму до інфекцій, а також профілактики можливих імунних порушень.

У харчовий раціон слід включати не менше 50% рослинної їжі у сирому вигляді (ка-пуста кольорова, білокачанна, морква, буряк, часник, цибуля, шпинат, хрін, помідори, яблука, гарбуз, смородина). Необхідно звести до мінімуму споживання рафінованих та термічно оброблених продуктів. У раціоні мають бути бобові, горіхи, що виконують роль природних імуномодуляторів. М’ясні та молочні продукти вживати не більше 2-3 разів на тиждень. Перевагу необхідно надавати морепродуктам і нежирним сортам м’яса (куря-тині, яловичині). При цьому важливу роль відіграють рослинні масла, що містять полі-ненасичені жирні кислоти – оливкове, горіхове, риб’ячий жир. Рекомендують пити до 2 літрів рідини на день, вживати вітамінні напої: відвари з шипшини, калини, сухофруктів, морси, чай з лимоном та імбиром. Необхідно виключити з раціону харчування солодощі, продукти з великою кількістю вуглеводів, консервантів, жирів. Дотримуйтесь здорового способу життя, що передбачає повноцінний сон (не менше 7-8 годин на добу). У сезон за-студ слід обмежити важкі силові тренування, бо вони знижують імунітет; рекомендована зарядка з обов’язковими елементами дихальної гімнастики.

Значно знизити ризик захворюваності на ГРВІ можна здійснюючи такі заходи:

Уникайте близького контакту з людьми, в яких є нежить, кашель, ознаки підвищеної температури тіла. Уникайте великих скупчень людей, особливо у закритих приміщен-нях. Для запобігання розповсюдження інфекції слід, по можливості, захистити хворого від контактів з оточуючими. Для того, щоб зменшити виділення вірусів при чханні, мож-на використовувати маску, одягаючи її на хворого. Для того, щоб маска виконувала свою захисну функцію, необхідно, щоб вона закривала і рот, і ніс. Всупереч поширеній думці, маска, одягнута на здорову людину, не виконує роль фільтра, що затримує віруси (для цього вона недостатньо герметична), а запобігає випадковому контакту рук людини з ро-том і носом, знижуючи ризик контактного шляху передачі інфекції. Уникайте висихання слизових оболонок носа, постійно закапуйте сольові розчини. Можна приготувати роз-чин самостійно (1 ч. л. звичайної солі на 1 літр прокип’яченої води) або купити в аптеці фізіологічний розчин, або готові сольові розчини для введення у носові ходи.

Застосовувати їх слід відповідно до інструкції, бо надмірне їх використання може призвести до змивання секреторних захисних імуноглобулінів зі слизових оболонок. Для зволоження повітря у приміщенні необхідно використовувати зволожувачі повітря.

У період епідемії грипу перед виходом з дому змазуйте порожнину носа мазями з віфероном або оксоліном. Підійдуть і звичайні бальзами проти простуди або вазелін, рослина олія. Щоб знизити ризик вдихання заражених часточок пилу слід провітрювати приміщення (але уникати протягів) і робити вологе прибирання 3-4 рази на добу. З цією ж метою можна робити кварцування (опромінення ультрафіолетовою лампою) повітря у приміщеннях. Важливо пам’ятати, що під час цієї процедури людина не повинна пе-ребувати у кімнаті та в жодному разі не дивитися на кварцову лампу, оскільки це може спричинити серйозне ушкодження сітківки ока, і навіть сліпоту.

Окрім основного повітряно-краплинного шляху, інфекція передається контактним шляхом, тому слід уникати рукостискань, скоротити до мінімуму перебування у громад-ському транспорті. Необхідно уникати торкання руками очей, носа і рота, як можна ча-стіше мити руки з милом, що знижує імовірність захворіти на 40%.

Використовуючи всі наведені методи, можна значно знизити ризик захворювання на ГРВІ.

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і молять-ся до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом зга-дують всі свої добрі і злі вчинки, зважу-ють: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов’язково знайдуть під подуш-кою подарунок, а неслухняні – пру-тик. Ця різочка є своєрідним попере-дженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. В ніч на 19 грудня до кожної дитини прихо-дить Святий Миколай і кладе під подуш-ку подарунки.

В сучасні часи з’явилась добра тради-ція – саме у день святого Миколая опіку-ватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Народні традиції на МиколаяКолись господарі у цей день варили

різдвяне темне пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися, а по обіді запрягали найкращі коні в «козирки» і з піснями, веселими вигуками їздили навколо села – «бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!»

На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступ-ному році забезпечити врожай на жито і плоди. На Київщині хазяїн, при-йшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з гру-дочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, при-мовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

Святий Миколай опікується во-їнами, водіями і мандрівниками, допо-магає бідним у скруті, вважається покро-вителем дітей та студентів, моряків, тор-говців та лучників. В народних переказах святий Миколай боронить людей пе-ред стихійним лихом, а найбільше на воді. Одеські рибалки у своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, ри-балки завжди брали з собою образ свято-го чудотворця.

12

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД ІНФАРКТУ?

Запорука успіху у лікуванні – комплексний підхід. Один «чарів-ний» апарат, точно так, як і одна пі-гулка, не можуть вилікувати захворю-вання, що формувалося роками.

Дехто з наших постійних читачів газети запитують:

- Чи правда, що у Європі ішемічна хвороба серця лікується без опера-цій?

- Як захистити себе від інфарк-ту, якщо в наявності вже є ате-росклероз (бляшки на судинах,) але лягати на операційний стіл не гото-вий?

Сьогодні сучасні технології ліку-вання дозволяють лікувати ішемічну хворобу серця, значно покращити якість життя людини без операцій.

Натомість, щоб зрозуміти як саме лікується ішемічна хвороба серця, слід розуміти, що це таке.

Причина ішемії – кисневе голодування серцевого м’язу! Вона прихована у стані судин: на них відкладається холестерин, а через це просвіт судини звужується і серце за-безпечується кров’ю з кожним днем, з кожною годиною, з кожною хвили-ною все гірше і гірше.

Ця хвороба може розвиватися досить тривалий час і відносно непо-мітно і найбільший ризик у даному випадку – загроза інфаркту. Якщо холестеринова бляшка зруйнується, вона може закупорити судину, що живить серце, - стається інфаркт міо-карду.

Хірургічне лікуванняНайрозповсюдженіша схема

лікування ішемічної хвороби у на-ступному: допоки ситуацію можна тримати під контролем, лікар при-значає медикаменти (для зниження рівня холестерину, поліпшення жив-лення серця тощо). Але, якщо судини

серйозно уражені, лікар може прийняти рі-

шення про хірургіч-не лікування. Напр.,

стентування або шунтування. Під час стентування у судину вста-новлюється стент (сітчастий каркас), що розширяє просвіт судини. Шун-тування – більш складна операція: «будівництво обвідного каналу», до-даткових судин в обхід уражених.

У будь-якому випадку хірургічна операція – це ситуація, що загрожує життю пацієнта. Особливо у випад-ках, коли пацієнт має похилий вік і в нього чимало супутніх захворювань.

Чи можна обійтись без опе-рації?

У багатьох випадках – так! Але іс-нують ситуації, коли беззастережно потрібне хірургічне втручання. І все ж таки, у більшості відсотків випадків операції можна уникнути.

Лікування без операціїЧисленні дослідження науков-

ців-кардіологів підтверджують, що ми можемо безпечно і ефективно впливати на серце, поліпшуючи кро-вопостачання міокарду – всупереч ішемічній хворобі. А чим краще серце живиться кров’ю, тим воно сильніше, і тим довше житиме людина. Для лі-кувального впливу на серце розробле-на низка апаратних процедур.

Наведемо кілька прикладів:Зовнішня синхронізована

контрпульсація. На ноги і живіт людини одягають манжети, що у певному ритмі скорочуються: їхнє стиснення синхронізовано з серце-биттям. На систолі (скорочення серця) манжети не чинять тиск, а на діастолі (розслаблення серцевого м’яза) – стискаються. Що це дає? Наше серце постачається кров’ю на діастолі – у момент розслаблення. І манжети, здавлюючи ноги і живіт у цей момент, нагнітають кров до серця під високим тиском. Таким чином, поліпшується постачання кров’ю тієї ланки серця, що най-більше ушкоджена, відкривається капілярна сітка (судини, що, зазви-чай, закриті) і активізується ріст нових судин серця. Нові судини – це, по суті, те ж саме «шунтування»: «будівництво обвідного каналу», додаткових судин в обхід уражених судин, лише з тією різницею, що це відбувається природним шляхом, без хірургічного втручання.

М’язова контрпульсація – електростимулятор надсилає ім-пульс на м’язи тіла, спричиняючи їх короткочасне скорочення. За три-валістю воно пропорційне розмірне тривалості діастоли (розслаблен-ня). А ритмічне скорочення м’язів – це і скорочення капілярів, що про-

штовхують кров до серця. За ра-хунок цього посилюється місцевий, системний кровотік – поліпшуєть-ся здоров’я серця і усієї кровоносної системи. Ця процедура признача-ється тим, у кого існують проти-показання до синхронізованої кон-трпульсації: вона також створює ефект «шунтування» без операції – у комплексі з іншими процедурами.

Ударно-хвильова терапія серця – вплив на серцевий м’яз (мі-окард) за допомогою ультразвуку. У результаті ішемії деякі ділянки міокарду слабшають, перестають працювати на повну силу. А до того ж, якщо людина перенесла інфаркт, то частина м’яза може, у прямому сенсі слова загинути. Точковий уль-тразвуковий вплив навантажує цю ділянку під контролем УЗІ, не наван-тажуючи усе серце цілком, запускає роботу м’яза, стимулюючи ріст нових судин. Дослідження доводять, що відновити роботу постраждало-го серцевого м’яза ніколи не пізно, а ефективна гармонічна робота усьо-го серця – це додаткові роки життя людини.

Дозована нормобарична гі-поксична стимуляція – це при-родній метод тренування серця і су-дин. Можливо, хтось чув, що спортс-мени-олімпійці для нарощування сили і витривалості тренуються в умовах гіпоксії – нестачі кисню. Тре-нування високо у горах змушує наше тіло адаптуватися до умов нестачі кисню і розрідженості повітря. Саме за рахунок цього досягаються кращі результати. Процедура гіпоксичної стимуляції забезпечує аналогічний ефект: серце і судини починають адаптуватися до роботи в умовах обмеженої кількості кисню – тіль-ки відбувається це у максимально комфортних умовах лікарні чи кліні-ки, під контролем фахівців. Сучасна апаратура німецького виробництва з біологічним зворотним зв’язком дозволяє підібрати ідеальне адап-тивне навантаження. У відповідь на зниження надходження кисню до тканин збільшується кількість ка-пілярів у серці, головному мозку, ле-генях і печінці, підвищується киснева ємність крові – серце стає сильні-шим, а судини більш еластичнішими.

Мезодіенцифальна модуля-ція (МДМ) – найсучасніша мето-дика. Її сутність у тому, що слабкі електричні розряди специфічним чином впливають на роботу голов-ного мозку. У результаті головний

ПОРАДИ ЛІКАРЯ

(Початок. Продовження на с. 13)

Сергій ФІЛОНЕНКО, лікар-кардіолог

13

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

АНЕВРИЗМА АОРТИ

БЕСІДА ЛІКАРЯ

Щороку майже 50 000 пацієн-там у світі ставлять діагноз «ане-вризма аорти». При цьому, існу-ють інші види такої патології, що не менше розповсюджені і небез-печні для життя.

Сама по собі аневризма – це випинання стінки артерії, у деяких випадках – вени, через її витон-чення або надмірне розтягнення. Наслідком цього стає так званий аневризматичний мішок, що здав-лює прилеглі тканини. При цьому, вона може бути як вродженою, так і набутою. Головною проблемою патології стає те, що вона зовсім аж ніяк себе не виявляє до певного часу. А найгірше те, що нерідко ця ситуація завершується розривом аневризми, що частіш за все завер-шується летальним результатом.

Які види цієї патології існу-ють? Що спричиняє такі пато-логії? Хто з пацієнтів перебуває у групі ризику?

Різновиди аневризмиГоворячи про аневризму, ча-

стіш за все лікарі мають на увазі аневризму судин мозку. Різ-них видів цієї патології існує чи-мало, але першою слід назвати аневризму судин мозку. Тут можуть відзначатися як поодинокі дефекти, так і множинні, що при-родньо, лише обтяжує ситуацію. Такі новоутворення довго можуть аж ніяк себе не виявляти, але у міру зростання нерідко дають не-специфічні симптоми. Розпізнати наявність такої проблеми можна за: порушенням зору; появою га-люцинацій; порушенням коорди-нації і рівноваги тіла; відмові од-нієї з кінцівок; порушенням мови; головними болями. Пов’язане це з тим, що аневризма здавлює ткани-ни і мозкові структури. Через те, що вона забирає на себе частину

крові, у людини можуть проявля-тися неврологічні розлади і навіть інсульт. При розриві судини 50% пацієнтів гине від крововиливу.

Аневризма черевного відді-лу аорти – це дефект, що вражає найкрупнішу судину в організмі людини. Стінки його дуже щільні і легко можуть розшаровуватися на складові. За наявності такої про-блеми людина буде страждати від: печії; болю у грудях; пульсації в області шлунка; похолодання ніг.

При розриві такої аневриз-ми відзначається гострий біль у животі, блювота. Якщо ж кров занадто швидко витікає, то вже за кілька хвилин людина відчує неприємні поколювання у ногах. Ускладненням у такому випадку може стати інсульт.

Аневризма периферичних судин стає причиною підвищено-го тромбоутворення. Тромб може відірватися від стінки аневризми і переміститися у судини життєво важливих органів: серця, мозку, легень, нирок. Симптоми прояву різняться від місця локалізації де-фекту.

Аневризма серця, як пра-вило, стає наслідком інфаркту та інших проблем серця. Пов’язане це з тим, що стінка серця, пере-живши таке сильне навантаження, не витримує тиску. Внаслідок чого вона починає розтягуватися. На наявність такої проблеми вказу-ють: слабкість; набряки; застій мокротиння у легенях; задишка; прискорене серцебиття.

Недооцінювати цю патологію не можна. Напр., лише у США щороку від цього дефекту поми-рає стільки ж людей, скільки й від СНІДу: майже 24 000.

Набута аневризма частенько лікарями вважається захворюван-ням людей похилого віку. Але сьо-годні і молоді люди схильні до ане-вризми. Але у них вона частенько розвивається через травми, отри-мані в автомобільних аваріях або ж під час занять екстремальним спортом.

Можливі ускладненняГоловна небезпека аневризми

ховається у тому, що вона може ро-зірватися будь-якої миті. Через не-надання вчасної ме-дичної допомоги, адже крововилив відбувається над-

мозок починає виробляти біопептиди – речовини, що позитивно впливають на роботу серця і призводять до росту но-вих судин. Акуратно і направлено впли-ваючи на роботу мозку фахівці мають можливість «налаштувати» адаптивну систему організму: у результаті поліп-шується якість роботи органів і тканин, що мають відхилення від норми або ура-жених патологічним процесом.

Комплексне лікування за допомо-гою цих та інших апаратних процедур у поєднанні з грамотно підібраним медика-ментозним супроводом дозволяє віднови-ти здоров’я серця, підвищити еластичність судин, стабілізувати атеросклеротичні бляшки.

Таким чином, атеросклероз перестає бути загрозою і ви зможете природним шляхом, без операції повернутися до здо-рового життя.

Запорука успіху у лікуванні – комплек-сний підхід. Один «чарівний» апарат, одна пігулка, не можуть вилікувати захворюван-ня, що формувалося роками. Щоб лікуван-ня дало результат, воно має відбуватися комплексно, призначатися індивідуально і вестися під контролем спеціалістів кардіо-логічного фаху.

Кардіохірурги, кардіологи, неврологи, спеціалісти з лікування аритмії та інші лі-карі, які постійно вивчають новітні техно-логії безопераційного лікування, оцінюють їх ефективність і впроваджують у практи-ку, регулярно спілкуються з колегами з Євросоюзу, навчаються у кращих кардіо-клініках Європи і США. Сьогодні у лікарів найпотужніші, ефективні і безпечні світові технології лікування, завдячуючи яким в Україні можна лікувати людей без опера-цій, відновлюючи їх здоров’я швидко, без-печно і ефективно.

Бажаємо усім міцного здоров’я!

(Продовження. Початок на с. 12)

(Початок. Продовження на с. 14)

Наталя ХОТЬКО, лікар-кардіолог

ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД ІНФАРКТУ?

14

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

ПОРАДИ

звичайно швидко, часто це завершу-ється тим, що пацієнт гине. Але іноді буває, що після розриву аорти ство-рюються такі ускладнення, що будуть у подальшому надзвичайно серйоз-ними. Так, при розриві аорти можуть відзначати ушкодження центральної нервової системи (ЦНС), може роз-винутись геморагічний інсульт. Крім того, слід розуміти, що аневризма не-рідко рецидивує. Через те, що вона не дає ніяких симптомів, у більшості ви-падків рецидив стається неочікувано. Частіш за все при рецидивах відбува-ється крововилив у мозок.

Як виявити аневризму?Діагностування аневризми – один

з найважливіших пунктів профілак-тики. Тим більш, що часто вона ви-являється зовсім випадково. Одним з найбільш інформативних варіантів вважається комп’ютерна томографія (КТ), що надає можливість точно і детально побачити наявність про-блеми. Також застосовується ангіо-графія: дослідження за допомогою контрасту. Це дозволяє більш точно визначити наявність проблеми, роз-міри і локалізацію аневризми. Тра-пляється, що використовують маг-нітно-резонансну томографію (МРТ).Корекція ситуації, що склалася

Лікування завжди підбирається індивідуально! Напр., якщо дефект невеликий, сімейний лікар може ре-комендувати нагляд і відстеження ризиків. Крім того, тим, у кого діа-гностована аневризма, призначають щадне харчування, повністю виклю-чаючи жирні продукти, доводить-ся також повністю відмовитися від будь-якого алкоголю і паління.

Ще один варіант корекції ситуації – кліпсування. У цьому випадку паці-єнту на ніжку аневризми накладають кліпсу з металу, яка обмежує ріст де-фекту і заважає розриву.

Заміна хірургічного втручання – ендоваскулярна оклюзія. Цей ва-ріант вважається новим, адже вико-ристовується спеціальний катетер. У ньому розміщають металічні спіралі, що заповнюють аневризму, внаслі-док чого, кров не давить на стінки судин.

Шановні пацієнти! Ігнорувати таку патологію не варто. Ліпше вчас-но обстежуватися і зберігати шанс зберегти своє здоров’я надовго!Бажаємо вам міцного здоров’я!

АНЕВРИЗМА АОРТИ

(Продовження. Початок на с. 13) ЧОГО НОГИ МЕРЗНУТЬ?Тетяна ФОСТІЙ, старша медична сестра неврологічного відділення

На превеликий жаль, холодні ноги – частий супутник людей похилого віку. Чого ж вони мерзнуть?

Головний винуватець холодних стоп – вік. З роками процеси в організмі уповільнюються, в результаті чого порушується циркуляція крові, особливо у маленьких і тоненьких судинах і капілярах. У першу чергу страждають від-далені частини тіла – кисті рук, стопи. Саме вони дуже схильні до мерзляку-ватості: підшкірно-жирової клітковини, що допомагає зберігати тепло, у цих місцях мало. Але не варто до холодних ніг ставитися легковажно. Адже крім віку у такому стані можуть бути й інші причини.

Атеросклероз - якщо судини забиті холестериновими бляшками, кров погано надходить у деякі частини тіла.

Гіпотериоз - якщо функція щитоподібної залози знижена, до похолодан-ня у кінцівках приєднуються постійна слабкість, запаморочення, прискорене серцебиття, сонливість, набряки.

Залізодефіцитна анемія - при цій недузі супутниками холодних ніг стають крихкі нігті, тьмяне волосся, блідість шкіри, почуття стомленості.

Порушення у роботі серця - якщо серце не має можливості працювати на повну силу, йому важко розганяти кров по усьому тілу. У цьому випадку льодяні стопи поєднуються із задишкою, гіпертонією, болями у грудях.

Цукровий діабет - це захворювання призводить до того,що судини ста-ють тонкими і крихкими, забиваються тромбами.

Варикозне розширення вен - при цьому захворюванню ноги не лише мерзнуть, а й болять, набрякають.

Вегето-судинна дистонія - у цьому випадку судини не здатні швидко реагувати на зміни зовнішніх умов – капіляри дуже повільно звужуються і розширюються. У результаті чого може виникнути спазм, похолодання стоп і рук. Це лише найбільше розповсюджені причини холодних кінцівок. А тому, маючи такий стан здоров’я, бажано звернутися до сімейного лікаря і обстежи-тись: перевірити роботу щитоподібної залози; оцінити стан серця і судин; здати біохімічний аналіз крові.

Якщо похолодання ніг пов’язане з якимось захворюванням, лікувати спер-шу доведеться саме ту хворобу. Якщо ж лікар не виявить ніяких порушень у роботі організму, можна зігрівати стопи підручними методами.

Що допоможе? Щоб налагодити кровообіг у кінцівках, доведеться по-старатися. Відмовитися від паління, адже нікотин звужує судини, спри-чиняє їх спазм, погіршує кровотік. Особливо шкідливі сигарети тим, у кого є схильність до тромбозів. Більше гуляйте на свіжому повітрі, займай-тесь ранковою гімнастикою, спортом. Коли людина рухається, тканини зба-гачуються киснем, кровоносні судини зміцнюються, а кров біжить по венам і артеріям набагато швидше. Не забувайте про правильне харчування. Для зміцнення суди необхідні: калій, вітамін С, залізо, рутин. Для того, щоб знизити рівень шкідливого холестерину у крові і захистити себе від судин-них бляшок, вживайте якомога більше овочів і фруктів, жирну рибу.Робіть процедури для закалювання. Особливо корисний контрастний душ або ванночки для ніг. Тільки врахуйте, що ця процедура протипоказана при ва-рикозному розширенні вен. Відвідини бані, сауни. Це гарне тренування для судин. Але слід пам’ятати тим, хто хворіє на серцево-судинні захворюван-ня, гіпертонію, варикозною хворобою паритися не можна категорично! Не слід гнатися за сильним жаром, оптимальна температура у парилці має бути не вище 60° С. Позбавтесь поганої звички закидати ногу на ногу – така поза швидко спричиняє застій крові, частіше змінюйте положення свого тіла, якщо сидите. Регулярно робіть масаж ніг за допомогою жорсткої щітки, рушника або ж просто інтенсивно розтирайте стопи руками. Одягайтесь по погоді. Якщо ноги мерзнуть, не терпіть, ліпше одягніть вовняні шкарпетки або тепле взуття.

Гімнастика проти холодних ніг: сядьте на стілець, витягніть ноги і руки перед собою і потрясіть стопами і кистями упродовж 1-2 хв. ляжте на живіт, зігніть ноги у колінах і розслабтесь. Побовтайте ними у повітрі. Час від часу стопи повинні торкатися сідниць. Сядьте на стілець, поставте праву ступ-ню на ліву. Поступово піднімайте ліву ступню, долаючи опір правої. Зробіть 8-10 разів. Теж саме повторіть, поставивши ліву ступню на праву, поступово піднімаючи праву ступню, долаючи опір лівої.

15

В Італії Новий Рік – свято менш важливе, ніж Різдво, а тому він дещо втрачається на тлі різдвяних традицій, але все ж святкується. Останній день старого року називається Сан Сільвестро. Цього дня вшановують данину пам’яті першому Папі християнської церкви (IV ст. н.е.). Вхідні двері до осель, офісів, будівель прикрашають вінками з гілочок омели (проти пожеж, чаклунства і невдачі). У новорічну ніч прийнято ставити на стіл «котекіно» (cotechino) – рулет зі свинячої ковбаси, яку довго відварюють, і чечевицю (lenticchie). Чечевиця обіцяє тим, хто її скуштує, фінансове благополуччя, а різні сухофрукти – фініки, родзинки, урюк – сприятимуть вдачі. На солодке їдять «пандоро» - величезну паску з родзинками і цукатами. У новорічну ніч одягають червону нижню білизну – це має принести вдачу у наступаючому Новому Році. На площах влаштовуються гуляння з піснями і танками. За десять секунд до Нового Року величезні монітори (телевізори) транслюють по усьому місту електронний годинник. Починається зворотний відлік – потім усі цокаються, кричать «чін! чін!» (cin cin!) і цілуються. В Неаполі з вікон викидають старі меблі, посуд, одяг. Бережіть голови!

В Іспанії новорічні традиції де в чому схожі з італійськими. Під час бою годинника на Пуерта дель Соль у Мадриді потрібно встигнути з’їсти дванадцять виноградинок, щоб у Новому Році був статок у всьому. Солодкі новорічні ласощі – цукрові пончики «buñuelos». Іспанці люблять їсти ягня і креветки. Тут також прийнято одягати червону нижню білизну і підкладати банкноти у черевики. Існує ще один ритуал – класти золотий перстень у бокал з шампанським. У момент, коли настає Новий Рік усі цокаються і тричі кричать:

- Уверх, униз, у центр і всередину!«Arriba, abajo, alcentroypa’ dentro!». Шампанське випивають залпом до денця!

У Греції 31 грудня – день поминання Святого Василія – Агіос Васіліас, якого вшановують за доброту по ставленню до бідняків і обездолених. Св. Василій дарує дітям дарунки. Цього дня печуть спеціальний пиріг «Вассилопітта». Туди кладуть монетку, і того кому вона дістанеться, буде увесь Новий Рік супроводжувати вдача. Коли гість входить до хати, він повинен розломити гранат і кинути його на підлогу – чим більше зерняток висиплеться, тим більше вдачі буде у господарів оселі у Новому Році. Греки дуже люблять їсти солодке: «курабідес» - сухофрукти і «меломакарона» - печиво з начинкою з яблучного сиропу. Усе це вони їдять, наспівуючи «каланта» - традиційні пісні.

У Великій Британії напередодні Нового Року насолоджуються індичкою, фаршированою каштанами, а також різдвяним пудингом, у який кладуть срібні монетки. Англійці люблять також пограти у різні ігри. Наприклад, виловити голою рукою сухофрукт з миски з палаючим лікером,

або ж стрибнути у коло з тридцяти палаючих свічок, не потушивши жодної. Особливо спритні змагаються у поїданні підвішеного на нитці яблука без допомоги рук. Під бій годинника Біг Бена настає Новий Рік!

У Франції 31 грудня – день Святого Сильвестра. Свято зустрічають у родинному колі або ж з друзями. Пригощають фуа-гра і прикрашають оселю гілками омели. 1 січня – це День Дурня, французькою – День Риби (Poisson d’Avril), який згодом почали відзначати 1 квітня

У 1564 році Карл ІХ заснував святкування, тим самим затвердив, що той, хто не святкує Новий Рік – дурень! У ці дні у кондитерських можна побачити багато шоколадних рибок.

У Німеччині влаштовують маскарад. Новорічний тост виголошують за бокалом Feuerzangenbowle. Цей напій символізує рівність і братерство у студентських товариствах. Він готується з червоного вина, кориці, гвоздики, апельсинових кірок і рому. Обпалює все всередині! Знайомі, друзі і родичі пригощаються. горіхами і сухофруктами. Протестанти їдять солоного оселедця. Дуже цікава новорічна традиція – Das Bleigießen, - гадання на розтопленому свинцю. У миску з холодною водою капають розжареним свинцем, і, якщо формою він буде нагадувати шар, це принесе вдачу.

В Японії у новорічну ніч вклоняються Тосігамі – божеству року, що настає, займаючись домашніми справами і прибиранням. Святкування триває з 31 грудня по 3 січня і називається «о-сьогацу». Під час свят просять божеств потурбуватися про майбутній врожай і вітають духів пращурів. Вхідні двері оселі прикрашають вінками з соснових і бамбукових гілок - «кадомацу» і соломою - (шиме-казари). Японці не наряджають ялинку – у них є деревце моті, прикрашене кульками рожевого, жовтого і зеленого кольорів - «мотибана». Кульки роблять з рису, розфарбовують і нанизують на гілля. Японці - естети! Вони пишуть і малюють «ньонгадзе» – вітальні листівки. Класичними листівками, написаними тушшю, надається велике значення. Навіть у школах вчаться оформляти вітальні листівки під час спеціальних уроків. На листівках прийнято зображувати тварину – символ року, що настає. Японці обожнюють дарувати дарунки - «о-сейбо». Подарунки, що даруються в кінці року всім-всім-всім: начальникам, товаришам по службі, дітям, клієнтам магазинів тощо. «Тосідама» - «скарб року» - за прадавнім звичаєм батьки дарують дітям гроші або цінні дарунки у каліграфічно прикрашених конвертах. З настанням півночі дзвони буддистських храмів дзвонять 108 разів. Буддисти вважають, що у людини є шість вад: жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість, пожадливість. Кожен з них має вісімнадцять різних відтінків – 108 згубних пристрастей. Кожен з цих ударів дзвону виганяє одну з пристрастей, що затьмарюють життя людини.

У Китаї Новий Рік – це свято Весни. Святкують його у відповідності до місячного календаря, а тому дата може варіювати. Період з 21 січня по 19 люте. Святкування тривають п’ятнадцять днів і закінчуються знаменитим Святом Ліхтариків - національним святом, який відзначають з 180 року до н.е., коли імператором було обрано вихідця з династії Хан, а сталося це 15 січня. Під час святкувань всі одягаються в червоне. Цей колір сприяє удачі, а також відганяє міфологічне чудовисько Нянь, яке раз на рік виходить зі свого лігва, щоб поїдати людей. Для того, щоб налякати його, потрібно як слід пошуміти, тому китайці влаштовують шумливі феєрверки, танцюють і співають, а потім проходять урочистою ходою, несучи маску лева, що ототожнює Нянь.

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

ПОРАДИ ДО НОВОГО РОКУ

НОВОРІЧНІ ТРАДИЦІЇ У РІЗНИХ КРАЇНАХ

«ТУРБОТА»офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів

війни» Полтавської обласної радиВидається з серпня 2001 року

Засновник і видавець:КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни»

Полтавської обласної ради Свідоцтво про реєстрацію

ПЛ № 411 від 03 липня 2001 рокуВіддруковано у редакції газети

«Турбота».Підписано у світ: 05.12.2016

Наклад: 1500 прим.

Головний редакторМикола Литвиненко

Літературний редакторВолодимир ШевченкоКомп’ютерна верстка

Ігор СалімовФотокореспондент Тамара Лихванчук

Газету зверстано у видавничому центрі газети «Турбота»

Адреса редакції: вул. Ігоря Сердюка, 23/1, м. Кременчук, Полтавська обл., Україна,

39600Телефон фахівця зі зв’язків із громадськістю –

78-27-54

Відповідальність за правильність ф а к т і в , ц и т а т , в л а с н и х і м е н , г е о г р а ф і ч н и х н а з в , і н ш и х відомостей несуть автори публікацій.Р у к о п и с и і ф о т о н е рецензуються і не повертаються.Редакція може не поділяти точку зору автора. Редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати надані для публікації матеріали.При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове.В і д п о в і д а л ь н і с т ь з а з м і с т і достовірність рекламних та інших о г о л о ш е н ь н е с е р е к л а м о д а в е ц ь .

ТУРБОТА №2 (100) 6 ГРУДНЯ 2016 РОКУ

САЛАТ «ВЕНЕЦІЯ» Інгредієнти: 400 г. курячої

грудки, 300 г. шампіньйонів, 200 г. чорносливу, 200 г. твердого сиру, 2-3 картоплі, 2-3 яйця, 1 огірок, майонез для заправки.

Приготування: відварити до готовності курячу грудку, яйця і кар-топлю. Чорнослив залити окропом на 15 хв. шампіньйони обсмажити на олійці.

У розйомну форму викласти ша-рами спочатку, порізаний середні-ми шматочками чорнослив. Затим відварену курячу грудку, порізану шматочками. Шар майонезу. Потім покласти картоплю, нарізану куби-ками і накрити шаром майонезу. За-тим покласти шар смажених грибів

(майонезу після грибів не потрібно!). Потім покласти шар тертих на міл-ку тертушку яєць і накрити шаром майонезу. Наступний шар – сир, на-тертий на крупній тертушці. На верх салату натерти огірок на середнього розміру тертушці або можна нарізати тоненькими кільцями. Прикрашайте салат за своїм смаком.

САЛАТ «ПЕРЛИНА»Інгредієнти: 200 г. не дуже со-

лоної сьомги, 40-50 г. оливок, 60 г. твердого сиру, 5 курячих яєць, 1 яйце перепелине, 1 апельсин, 1-2 ст. ложки червоної ікри, майонез, сіль, зелена цибуля.

Приготування: зварити круто яйця, відділити жовтки від білка і на-терти на середній тертушці. Сьомгу нарізати маленькими шматочками. Апельсин очистити від шкірки і воло-кон і порізати кубиками. Сир натерти на мілку тертушку. Оливки нарізати кільцями.

Салат викладати слід шарами: половина білків, змішаних з майо-незом, жовточки, солимо, перчимо за смаком і трішки змазуємо майо-незом, викладаємо половину сьомги і змащуємо майонезом, розкладає-мо оливки і сьомгу, що залишилася, викладаємо сир і трішки змащуємо майонезом, розкладаємо апельсин, а зверху – білки, змішані з майонезом, що залишилися.

Салат прикрашаємо ікрою, олив-ками, а в центрі кладемо половинку перепелиного яйця. Готовий салат ставимо до холодильника, попе-редньо загорнувши його харчовою плівкою, хай він настоюється кілька годин.

РИБНИЙ САЛАТ-ТОРТІнгредієнти: 500 г. солоної

сьомги, 4 варених яйця, 4-5 ст. ложок відвареного рису, 1 упаковка крабо-вих паличок.

Для крему: 100 г. сиру «Філадель-фія», 4 ст. ложки сметани, 4 ст. лож-ки майонезу, 8 г. желатину.

Для прикрашання: зелень, черво-на ікра.

Приготування: жовтки, білки, крабові палички натерти на міленьку тертушку в окремий посуд.

Форму застелити целофановою плівкою. Рибу нарізати полосами, ви-класти на дно і стінки форми. Затим викласти шарами: рис, яйця, крабові палички, промазуючи кремом. Ста-вимо салат-торт до холодильника на ніч. Вранці дістаємо, накриваємо зверху салатницею (тарілкою) і пере-вертаємо, знімаємо плівку.

Прикрашаємо зеленню, черво-ною ікрою.

СМАЧНОГО!

САЛАТИ НА ВАШ НОВОРІЧНИЙ СТІЛ

Лідія ПАТАЛАХ, дієтична сестра