1
ПРОЗОРІСТЬ ЗАКУПІВЕЛЬ через запровадження електронних торгів та моніторингу ПРОФЕСІЙНІСТЬ ЗАКУПІВЕЛЬНИКІВ через запровадження системи навчання та роз`яснень КОНКУРЕНТНІСТЬ ТОРГІВ через повернення довіри бізнесу та просування нової системи закупівель ПАСПОРТ: РЕФОРМА ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ К і н ц е в а м е т а КІНЦЕВА МЕТА: Найкраща у Європі система державних / публічних закупівель, яка забезпечить ефективне витрачання державних коштів та якій довіряють С т р а т е г і ч н і ц і л і О п е р а ц і й н і ц і л і 1.1. Поетапний перехід на електронні торги 1.2. Створення BI-модулю (статистик а та аналітика) 1.3. Створення системи зовнішнього моніторингу та оцінки ризиків 1.1.4. Методологіч на допомога державним органам та установам у переході на електронні торги 1.1.3. Законодавче забезпеченн я переходу на електронні торги та прийняття підзаконних актів 1.2.3. Розподіл ліцензій на користуван ня професійни м модулем аналітики 1.3.4. Визначення типів користувач ів та необхідног о їм функціонал у 1.1.2. Забезпеченн я необхідного рівня захищеності та пропускної стабільност і електронної системи (ДСТЗІ) 1.2.2. Створення публічного та професійно го модулю аналітики 1.3.3. Розробка та тестування системи зовнішнього моніторингу 1.1.1. Створення єдиної електронної системи 1.2.1. Визначення елементів публічного та професійно го модулю аналітики 1.3.2. Визначення елементів та функціонал у системи зовнішньог о моніторинг у 2.1. Запроваджен ня ефективної системи оскаржень 2.2. Проактивне залучення постачальни ків на торги 2.3. Спрощення доступу бізнесу до участі в державних закупівлях 2.1.4. Розробка модулю електронног о оскарження та інтеграція його в електронну систему публічних закупівель 2.2.3. Створення та розповсюдж ення роздаткови х та промо- матеріалів по спеціально створених або партнерськ их каналах комунікаці ї 2.1.3. Погодження концепції електронног о оскарження з АМКУ 2.3.3. Інтеграція електронної системи з існуючими реєстрами 2.1.2. Розробка концепції електронног о оскарження 2.2.2. Організаці я спеціальни х заходів та участь у партнерськ их events 2.2.1. Розробка стратегії комунікації з потенційним и постачальни ками 2.3.2. Внесення дерегуляцій них норм до чинного законодавст ва 3.1. Запроваджен- ня e- learning & e-testing з подальшою добровільною сертифікаціє ю закупівельни -ків 3.2. Створення проактивн ої системи роз'яснен ь 3.3. Створення типових специфіка- цій 3.2.2. Створення онлайн- бази знань для закупівел ьників та постачаль ників 3.1.4. Запуск обраної моделі добровільної сертифікації 3.2.1. Створення концепції нової системи роз’яснен ь 4.2.3. Семінари та навчання 3.1.1. Вибір партнера для створення онлайн-курсу та визначення змісту такого курсу 3.2.3. Запровадж ення нової системи роз’яснен ь на базі Деп-ту З а в д а н н я р е ф о р м и 1 2 3 3.3.2. Визначення партнерськ их організаці й (професійн і асоціації виробників тощо) для створення специфікац ій 1.2.4. Навчання для усіх типів користувач ів 1.3.5. Навчання для усіх типів користувач ів 3.1.2. Запуск онлайн-курсу та розповсюджен ня інформації про це 3.1.3. Вивчення міжнародного досвіду щодо сертифікації закупівельни ків та вибір найбільш прийнятної моделі 3.3.1. Визначення переліку товарів, щодо яких можливо створення типових специфікац ій СУЧАСНІСТЬ ТА ВИЗНАННЯ через міжнародну співпрацю 4 4.1. Приєднання до WTO GPA 4.2. Впровадження моделі ProZorro для закупівель в рамках WTO GPA 4.1.3. Активна участь у роботі Комітету WTO 4.2.4. Show cases та їх супровід 4.1.2. Ратифікаці я ВРУ 3.3.3. Створення та оприлюднен ня типових специфікац ій на постійній основі 3.4. Створення центральних закупівельни х організацій (ЦЗО) 3.4.4. Масштабуванн я створеної моделі ЦЗО на всю країну 3.4.3. Аналіз пілотного проекту та Нормативне врегулювання ЦЗО в законі та підзаконних актах 3.4.1. Вивчення міжнародного досвіду, вибір моделі створення та функціонуван ня ЦЗО 3.4.2. Запровадженн я пілотного проекту на рівні регіону чи великого закупівельни ка 4.1.1. Отримати погодження на Комітеті WTO 4.2.2. Організаці я роботи (офіс, фінансуван ня, партнери) 4.2.1. Feasibilit y study та параметри пілотного проекту (країни, товари) 2.1.1. Розробка та реалізація концепції оскарження в допорогових закупівлях (існуюче ProZorro) 2.3.1. Аналіз та фідбек щодо роботи майданчиків з користувача ми, методологіч на та інша допомога 1.3.1. Створення професійно го порталу для розміщення системи зовнішньог о моніторинг у НАЙКРАЩА КОМАНДА РЕФОРМИ через постійний розвиток і навчання 5 5.1. Запуск системи HRM за загальними принципами 5.2. Запуск програми системного навчання 5.1.1. Baseline визначенн я інтересів цілей та приорітет ів по кожному працівник у 5.1.2. Спільне проговорю -вання цілей та цінностей , постановк а особистих цілей на квартал 5.1.3. Агрегація даних та формаліза ція політики HRM 5.2.1. Розробка програми, пошук спікерів, створення syllabus 5.2.2. Створення офісу програми, залучення фінансува н-ня 5.2.3. Масштабув ання на інших чиновникі в

Карта цілей реформи публічних закупівель

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Карта цілей реформи публічних закупівель

ПРОЗОРІСТЬ ЗАКУПІВЕЛЬчерез запровадження електронних торгів

та моніторингу

ПРОФЕСІЙНІСТЬ ЗАКУПІВЕЛЬНИКІВчерез запровадження

системи навчання та роз`яснень

КОНКУРЕНТНІСТЬ ТОРГІВчерез повернення довіри бізнесу

та просування нової системи закупівель

ПАСПОРТ: РЕФОРМА ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Кінцева м

ета

КІНЦЕВА МЕТА:Найкраща у Європі система державних / публічних закупівель, яка

забезпечить ефективне витрачання державних коштів та якій довіряють

Стратегічні цілі

Операційні цілі

1.1. Поетапний перехід на електронні

торги

1.2. Створення BI-модулю (статистик

а та аналітика)

1.3.Створення

системи зовнішнього моніторингу

та оцінки ризиків

1.1.4.Методологічна

допомога державним органам та установам у переході на електронні

торги

1.1.3.Законодавче забезпечення переходу на електронні

торги та прийняття

підзаконних актів

1.2.3.Розподіл

ліцензій на користування професійним

модулем аналітики

1.3.4.Визначення

типів користувачів

та необхідного їм функціоналу

1.1.2.Забезпечення необхідного

рівня захищеності та

пропускної стабільності електронної

системи (ДСТЗІ)

1.2.2.Створення

публічного та професійного

модулю аналітики

1.3.3.Розробка та тестування

системи зовнішнього моніторингу

1.1.1.Створення

єдиної електронної

системи

1.2.1.Визначення елементів

публічного та професійного

модулю аналітики

1.3.2.Визначення елементів та функціоналу

системи зовнішнього моніторингу

2.1.Запровадже

ння ефективної

системи оскаржень

2.2.Проактивне залучення

постачальників на торги

2.3.Спрощення

доступу бізнесу до

участі в державних закупівлях

2.1.4.Розробка модулю

електронного оскарження та інтеграція його в електронну

систему публічних закупівель

2.2.3.Створення та

розповсюдження роздаткових

та промо-матеріалів по

спеціально створених або партнерських

каналах комунікації

2.1.3.Погодження

концепції електронного оскарження з

АМКУ

2.3.3.Інтеграція

електронної системи з

існуючими реєстрами

2.1.2.Розробка концепції

електронного оскарження

2.2.2.Організація спеціальних

заходів та участь у

партнерських events

2.2.1.Розробка стратегії

комунікації з потенційними постачальника

ми

2.3.2.Внесення

дерегуляційних норм до чинного

законодавства

3.1. Запроваджен-ня e-learning &

e-testing з подальшою

добровільною сертифікацією закупівельни-

ків

3.2.Створення проактивної системи роз'яснень

3.3.Створення

типових специфіка-

цій

3.2.2.Створення

онлайн-бази знань для

закупівельників та

постачальників

3.1.4.Запуск обраної

моделі добровільної сертифікації

3.2.1.Створення концепції

нової системи

роз’яснень

4.2.3.Семінари та

навчання

3.1.1.Вибір партнера для створення

онлайн-курсу та визначення

змісту такого курсу

3.2.3.Запроваджен

ня нової системи

роз’яснень на базі Деп-

ту

Завдання реформ

и

1 2 3

3.3.2.Визначення

партнерських організацій (професійні

асоціації виробників тощо) для створення

специфікацій

1.2.4.Навчання для

усіх типів користувачів

1.3.5.Навчання для

усіх типів користувачів

3.1.2.Запуск онлайн-

курсу та розповсюдження інформації про

це

3.1.3.Вивчення

міжнародного досвіду щодо сертифікації

закупівельників та вибір

найбільш прийнятної

моделі

3.3.1.Визначення

переліку товарів, щодо яких можливо

створення типових

специфікацій

СУЧАСНІСТЬ ТА ВИЗНАННЯчерез міжнародну

співпрацю4

4.1.Приєднання до WTO GPA

4.2.Впровадженн

я моделі ProZorro для закупівель в рамках WTO

GPA

4.1.3.Активна

участь у роботі Комітету WTO

4.2.4.Show cases та

їх супровід

4.1.2.Ратифікація

ВРУ

3.3.3.Створення та

оприлюднення типових

специфікацій на постійній основі

3.4.Створення

центральних закупівельних організацій

(ЦЗО)

3.4.4.Масштабування

створеної моделі ЦЗО на всю країну

3.4.3.Аналіз пілотного

проекту та Нормативне

врегулювання ЦЗО в законі та

підзаконних актах

3.4.1.Вивчення

міжнародного досвіду, вибір

моделі створення та

функціонування ЦЗО

3.4.2.Запровадження

пілотного проекту на рівні

регіону чи великого

закупівельника

4.1.1.Отримати

погодження на Комітеті WTO

4.2.2.Організація

роботи (офіс, фінансування,

партнери)

4.2.1.Feasibility study та

параметри пілотного проекту (країни, товари)

2.1.1.Розробка та реалізація концепції

оскарження в допорогових

закупівлях (існуюче ProZorro)

2.3.1.Аналіз та фідбек

щодо роботи майданчиків з

користувачами, методологічна

та інша допомога

1.3.1.Створення

професійного порталу для розміщення

системи зовнішнього моніторингу

НАЙКРАЩА КОМАНДА РЕФОРМИ

через постійний розвиток і навчання

5

5.1.Запуск

системи HRM за

загальними принципами

5.2.Запуск

програми системного навчання

5.1.1.Baseline

визначення інтересів цілей та

приорітетів по кожному працівнику

5.1.2.Спільне

проговорю-вання цілей

та цінностей, постановка особистих цілей на квартал

5.1.3.Агрегація даних та

формалізація політики

HRM

5.2.1.Розробка програми,

пошук спікерів,

створення syllabus

5.2.2.Створення

офісу програми, залучення

фінансуван-ня

5.2.3.Масштабування на інших чиновників