ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИПЕТРО ПОРОШЕНКООфіційне інтернет­представництво

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ240/2016

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України"

Відповідно до статті 107 Конституції України, частини другої статті 2 ЗаконуУкраїни "Про основи національної безпеки України" постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України" (додається).

2. Схвалити Стратегічний оборонний бюлетень України (додається).

3. Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення та внесення вустановленому порядку законопроектів та програмних документів, спрямованихна реалізацію положень Стратегічного оборонного бюлетеня України.

4. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 29 грудня2012 року 771 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від29 грудня 2012 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України".

5. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Радинаціональної безпеки і оборони України.

6. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України П.ПОРОШЕНКО

6 червня 2016 року

Введено в діюУказом Президента України

від 6 червня 2016 року 240/2016

РІШЕННЯ

Ради національної безпеки і оборони України

від 20 травня 2016 року

Про Стратегічний оборонний бюлетень України

Розглянувши внесений Міністром оборони України на розгляд Радинаціональної безпеки і оборони України проект Стратегічного оборонногобюлетеня України, розроблений Міністерством оборони України зарезультатами оборонного огляду, проведеного в рамках комплексного оглядусектору безпеки і оборони України, Рада національної безпеки і оборони Українивирішила:

1. Подати Президентові України на схвалення Стратегічний оборонний бюлетеньУкраїни.

2. Запропонувати Президентові України визнати таким, що втратив чинність,Указ Президента України від 29 грудня 2012 року 771 "Про рішення Радинаціональної безпеки і оборони України від 29 грудня 2012 року "ПроСтратегічний оборонний бюлетень України".

Секретар Ради національної безпеки і оборони України О.ТУРЧИНОВ

Введено в діюУказом Президента України

від 6 червня 2016 року 240/2016

СТРАТЕГІЧНИЙ ОБОРОННИЙ БЮЛЕТЕНЬ УКРАЇНИ

Вступ

Особливості проведення оборонної реформи в Україні обумовлені складноювоєнно­політичною, оперативно­стратегічною та економічною ситуацією, якасклалася внаслідок збройної агресії Росії проти України, окупації РосійськоюФедерацією частини суверенної території України – Автономної РеспублікиКрим та міста Севастополя. На частині території Донецької та Луганськоїобластей триває інспірований та підтриманий Кремлем збройний конфлікт,який несе значну загрозу переростання у відкрите збройне протистояння міжУкраїною та Російською Федерацією.

Проведена в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони оцінкастану воєнної безпеки держави, а також набутий досвід участі Збройних СилУкраїни у антитерористичній операції виявили низку проблем функціонування

сил оборони в умовах існуючих та потенційних загроз, зокрема:

відсутність чіткого розподілу відповідальності за формування та застосуваннясил оборони, що негативно позначається на здатності керівництва державиздійснювати ефективне управління у сфері оборони;

відсутність об'єднаного керівництва силами оборони, яке здійснювалося бвідповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами – членами НАТО;

надмірність обсягів та неактуальність нормативно­правової бази у сферіоборони;

наявність корупційних проявів у системі забезпечення військ (сил), що знижуєспроможності сил оборони щодо виконання покладених завдань;

низька ефективність системи оперативного (бойового) управління, зв'язку,розвідки та спостереження;

неспроможність ефективно реагувати на зростаючу кількість та потужністькібератак та протистояти кіберзлочинності;

недосконалість процедур оборонного планування, їх недостатня узгодженість збюджетним процесом, недосконалість механізмів програмного управлінняоборонними ресурсами;

невідповідність потужностей виробництва потребам оборонного замовлення,критичне фізичне і моральне зношення основних виробничих фондів;

недостатні оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони;

відсутність ефективної об'єднаної системи логістики, яка здатна підтримуватироботу всіх складових сил оборони;

критично низький рівень оперативних запасів матеріально­технічних засобів;

відсутність автоматизованої системи управління у сфері матеріально­технічногозабезпечення;

низька ефективність системи медичного забезпечення сил оборони;

невідповідність існуючої військової інфраструктури експлуатаційним вимогам,необхідність запровадження системи управління інфраструктурними проектамивідповідно до євроатлантичних принципів і стандартів;

проблеми комплектування сил оборони особовим складом у ході частковоїмобілізації, необхідність підвищення професійного рівня персоналу силоборони, потреба у створенні достатнього військового резерву;

незавершеність переходу на контрактний принцип комплектування здотриманням прийнятих в НАТО принципів кадрової політики.

Ураховуючи зазначені проблеми, оборонна реформа має відповідати актуальнимпотребам оборони України, сприяти зміцненню спроможностей сил оборони,підвищенню їх готовності до виконання завдань за призначенням та участі упроведенні спільних бойових дій (операцій) з підрозділами НАТО.

Стратегічний оборонний бюлетень слугуватиме дорожньою картою оборонноїреформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах і принципах, якимикеруються держави – члени НАТО.

Здійснення оборонної реформи сприятиме:

вивченню та впровадженню найкращих світових практик і власного досвідуфункціонування органів військового управління та виконання військами(силами) завдань з кризового реагування;

раціональному використанню кадрового потенціалу, сформованого за рахунокособового складу, який має бойовий досвід, набутий під час участі уконтртерористичних операціях, а також професійно підготовленого у військовихнавчальних закладах держав – членів НАТО та ЄС;

ефективному використанню міжнародної матеріально­технічної допомоги, утому числі отриманої від Сполучених Штатів Америки, держав – членів НАТО таЄвропейського Союзу, а також Трастових фондів НАТО, створених відповідно доположень Хартії про особливе партнерство між Україною та ОрганізацієюПівнічно­Атлантичного договору на підтримку суверенітету, незалежності татериторіальної цілісності України;

тіснішій співпраці з НАТО, упровадженню стандартів Альянсу в усіх сферахвійськової діяльності та досягненню критеріїв, необхідних для набуття членствав Організації Північноатлантичного договору, в тому числі шляхом отриманнябезпосередньої допомоги від іноземних експертів (радників) з питань оборони;

консультативно­дорадчій, інформаційній та фінансовій підтримці сил оборони збоку громадянського суспільства та волонтерських рухів України.

I. Основні положення

1.1. Стратегічний оборонний бюлетень України (далі – Стратегічний бюлетень) єдокументом оборонного планування, який розроблено за результатамиоборонного огляду з метою визначення основних напрямів реалізації воєнноїполітики України та розвитку сил оборони до кінця 2020 року.

Напрями розвитку сил оборони після 2020 року будуть визначені за

результатами наступного оборонного огляду.

1.2. Правову основу Стратегічного бюлетеня складають Конституція України тазакони України, Стратегія національної безпеки України, затверджена УказомПрезидента України від 26 травня 2015 року 287, Воєнна доктрина України,затверджена Указом Президента України від 24 вересня 2015 року 555, таКонцепція розвитку сектору безпеки і оборони України, затверджена УказомПрезидента України від 14 березня 2016 року 92, а також міжнароднідоговори України, згода на обов'язковість виконання яких надана ВерховноюРадою України.

1.3. Стратегічний бюлетень спрямований на забезпечення практичної реалізаціїположень Воєнної доктрини України та Концепції розвитку сектору безпеки іоборони України, визначає стратегічні й оперативні цілі оборонної реформи таочікувані результати їх досягнення з урахуванням актуальних воєнно­політичних загроз та викликів.

1.4. Стратегічний бюлетень визначає шляхи досягнення цілей оборонноїреформи, зокрема щодо збільшення спроможностей сил оборони до рівня, щодасть змогу забезпечити виконання завдань оборони держави і відновлення їїтериторіальної цілісності, активну участь у реалізації Спільної безпекової іоборонної політики Європейського Союзу та активне співробітництво з НАТО здосягненням критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства вОрганізації Північноатлантичного договору.

1.5. На основі Стратегічного бюлетеня розробляються та реалізуються:

Державна програма розвитку Збройних Сил України, державні програмирозвитку інших складових сил оборони в частині залучення їх до виконаннязавдань оборони держави, які є підставою для розроблення відповідних планівутримання та розвитку складових сил оборони;

державні цільові оборонні програми, спрямовані на створення нових тамодернізацію існуючих систем, комплексів і зразків озброєння та військовоїтехніки, будівництво важливих військових об'єктів, розв'язання інших проблем усфері оборони.

1.6. Стратегічний бюлетень підготовлено Комітетом реформ Міністерстваоборони України та Збройних Сил України за участю центральних органіввиконавчої влади, наукових установ, громадських організацій держави,вітчизняних та іноземних експертів (радників) з питань оборони, у тому числіекспертів Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформивисокого рівня та представників Офісу зв'язку НАТО в Україні.

1.7. Визначення термінів, що використовуються у Стратегічному бюлетені,

надано у Додатку 2.

II. Система управління силами оборони

2.1. Принцип об'єднаного керівництва силами оборони ґрунтується наКонституції України та законах України, відповідає державній політиці щододотримання норм міжнародного права та національним інтересам України,визначається Стратегією національної безпеки України, Воєнною доктриноюУкраїни, Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України та іншиминормативно­правовими актами України, що регулюють відносини у сферінаціональної безпеки. Передбачається здійснити адаптацію національногозаконодавства у сфері національної безпеки до євроатлантичних норм тастандартів.

2.2. В умовах інтенсивних демократичних, соціальних, державно­правовихперетворень, що відбуваються наразі в Україні, суттєво зростає політичнавідповідальність влади перед народом щодо забезпечення обороноздатностідержави.

Для узгодження з євроатлантичними нормами Україна посилить міжвідомчукоординацію у сфері національної безпеки і оборони, координаціюрозвідувальної діяльності, взаємодію з питань моніторингу та оцінкиобстановки, удосконалить систему управління та зв'язку, забезпечить розвитоксистеми кібернетичного захисту та стратегічних комунікацій.

У системі органів державної влади Верховна Рада України відіграє важливу роль,приймаючи своєчасні рішення, спрямовані на забезпечення обороноздатностідержави. Президент України посідає особливе місце та відіграє вирішальну рольу питаннях зовнішньої політики, національної безпеки та оборони країни,забезпечення державної незалежності, територіальної цілісності України,дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

2.3. Відповідно до Конституції України Верховна Рада України маєповноваження щодо оголошення за поданням Президента України стану війни іукладення миру, схвалення рішення Президента України про використанняЗбройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресіїпроти України. Верховна Рада України має повноваження за поданнямПрезидента України призначати Міністра оборони України та звільняти його зпосади. Верховна Рада України наділена повноваженнями затверджуватизагальну структуру та чисельність Збройних Сил України, Служби безпекиУкраїни, інших утворених відповідно до законів України військових формувань,а також визначати їхні функції; схвалювати рішення про надання військовоїдопомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил Українидо іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на

територію України. Відповідно до євроатлантичних стандартів Українапосилюватиме цивільний демократичний контроль над Збройними СиламиУкраїни та іншими складовими сил оборони за рахунок підвищення прозоростіта цілісності оборонного планування й управління ресурсами, що дасть змогуВерховній Раді України більш ефективно реалізовувати свої повноваження усфері оборони.

2.4. Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних СилУкраїни. Уповноважений відповідно до Конституції України здійснюватикерівництво у сфері національної безпеки і оборони, глава держави здійснюєстратегічне керівництво силами оборони України, зокрема через Радунаціональної безпеки і оборони України та Міністра оборони України, який єчленом Ради національної безпеки і оборони України.

2.5. Рада національної безпеки і оборони України відповідальна за координаціюта контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки іоборони.

2.6. Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет та економічнусамостійність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави,виконання Конституції та законів України, актів Президента України. КабінетМіністрів України здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності танаціональної безпеки України, боєздатності та оснащення Збройних СилУкраїни та інших утворених відповідно до законів України військовихформувань.

Кабінет Міністрів України має визначити центральний орган виконавчої влади,відповідальний за формування та забезпечення реалізації державної військово­промислової політики, а також здійснювати загальне керівництво під часпроведення оборонного огляду та оглядів системи мобілізаційної підготовки імобілізації в Україні та оборонно­промислового комплексу.

Відповідно до найкращих світових практик в оборонно­промисловому комплексіповинно бути впроваджено механізм державно­приватного партнерства. Дляузгодження з євроатлантичними нормами Україна повинна покращитикоординацію та імплементацію державних, державних цільових обороннихпрограм та річних національних програм співробітництва Україна – НАТО.

Відповідно до євроатлантичних норм та стандартів Кабінет Міністрів Україниповинен підвищити ефективність керівництва оборонно­промисловимкомплексом України.

2.7. Міністр оборони України підпорядковуватиметься Президенту України –Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України, буде підзвітним

Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

Міністр оборони України є членом Ради національної безпеки і оборони Українита очолює Міністерство оборони України – центральний орган виконавчоївлади, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Міністр оборони України забезпечуватиме ефективний демократичнийцивільний контроль над Збройними Силами України.

Він обійматиме найвищу цивільну посаду в Міністерстві оборони України тавідповідатиме за формування політики держави у сфері оборони, обороннепланування, програмний та ресурсний менеджмент, у тому числі контроль заефективним та належним використанням оборонних ресурсів, всебічнимзабезпеченням життєдіяльності, функціонуванням, розвитком та застосуваннямЗбройних Сил України.

Для узгодження з євроатлантичними нормами та стандартами до кінця 2018року Україна посилить цивільний контроль над Збройними Силами Україничерез Міністра оборони України та Міністерство оборони України, в тому числішляхом призначення цивільних Міністра оборони України, його заступників таДержавного секретаря Міністерства оборони України.

2.8. Планується до 2020 року ввести окремі посади "ГоловнокомандувачЗбройних Сил України" та "Начальник Генерального штабу Збройних СилУкраїни", які на цей час об'єднані. Це може відбутися раніше за умови зниженнярівня воєнної загрози національній безпеці України (завершення в Україніособливого періоду).

Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України єнайвищою військовою посадовою особою в державі, підпорядкованоюПрезиденту України та Міністру оборони України. Через Генеральний штабЗбройних Сил України він здійснює управління Збройними Силами України такоординацію і контроль за виконанням завдань у сфері оборони органамивиконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони умежах, визначених законами України і нормативно­правовими актамиПрезидента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України зпитань застосування сил оборони доповідатиме Президенту України –Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України та Міністру оборониУкраїни. Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних СилУкраїни є головним військовим дорадником Президента України, Радинаціональної безпеки і оборони України та Міністра оборони України. Вінпідзвітний Президенту України та Міністру оборони України за досягнення

воєнно­стратегічних цілей у сфері оборони військовими силами і засобами, атакож підтримання спроможностей цих сил і засобів до застосування.

2.9. Перспективна система керівництва силами оборони буде побудована нановому розподілі завдань, функцій, повноважень, відповідальності тапідзвітності у сфері оборони та відповідатиме принципам керівництваобороною, прийнятим у державах – членах НАТО.

Відповідно до євроатлантичних норм і стандартів до 2018 року буде виключенодублювання функцій Міністерства оборони України та Генерального штабуЗбройних Сил України, встановлено чіткий розподіл повноважень тавідповідальності між ними. Це забезпечить відокремлення функції формуваннядержавної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферіоборони і військового будівництва від функції її реалізації, а також здійсненнябільш дієвого та ефективного керівництва з боку Міністерства оборони Українипроцесами формування державної політики та планування.

2.10. Нові підходи щодо більш ефективного керівництва та координаціївиконання завдань у сфері оборони будуть реалізовані шляхом підвищення до2018 року функціональної сумісності відповідних департаментів Міністерстваоборони України та управлінь Генерального штабу Збройних Сил України,запровадження до 2019 року системи комплектування на ротаційній основіМіністерства оборони України військовослужбовцями, які представлятимутьГенеральний штаб Збройних Сил України, та Генерального штабу Збройних СилУкраїни – цивільними державними службовцями, які представлятимутьМіністерство оборони України.

До 2020 року будуть відокремлені функції формування, підготовки та розвиткувійськ (сил), які покладатимуться на Генеральний штаб і командування видів(окремих родів військ) Збройних Сил України, від функцій застосуванняпереданих у підпорядкування військ (сил), які здійснюватиме Об'єднанийоперативний штаб Збройних Сил України.

Крім того, у перспективі планується інтегрувати Генеральний штаб ЗбройнихСил України в Міністерство оборони України.

2.11. Головнокомандувач Збройних Сил України буде найвищою військовоюпосадовою особою, підпорядкованою Президенту України та Міністру оборониУкраїни. На нього покладатиметься вся повнота повноважень щодо управлінняЗбройними Силами України. Він відповідатиме за готовність до виконанняпокладених завдань, управління застосуванням Збройних Сил України тапереданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони.

З 2020 року або раніше Головнокомандувач Збройних Сил України

доповідатиме безпосередньо Міністру оборони України з питань повсякденноїдіяльності Збройних Сил України та ведення поточних операцій Збройних СилУкраїни та переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових силоборони. У разі введення воєнного чи надзвичайного стану ГоловнокомандувачЗбройних Сил України та Міністр оборони України доповідатимуть з цих питаньПрезиденту України.

2.12. Начальник Генерального штабу Збройних Сил Українипідпорядковуватиметься Головнокомандувачу Збройних Сил України тавідповідатиме за виконання завдань і функцій, покладених на Генеральнийштаб Збройних Сил України, у тому числі щодо визначення вимог доспроможностей сил оборони, потреб у ресурсах, необхідних для належноговиконання завдань Збройними Силами України та іншими складовими силоборони, стратегічного планування застосування та розвитку Збройних СилУкраїни, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення.

Генеральний штаб Збройних Сил України буде головним військовим органом зпланування оборони держави, стратегічного планування застосування ЗбройнихСил України та визначених сил і засобів інших складових сил оборони,координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони органамивиконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони умежах, визначених законами України і нормативно­правовими актамиПрезидента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.Генеральний штаб Збройних Сил України в особливий період є робочиморганом Ставки Верховного Головнокомандувача і виконує функціїстратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими складовими силоборони.

2.13. Командувач об'єднаних сил підпорядковуватиметься ГоловнокомандувачуЗбройних Сил України та здійснюватиме через Об'єднаний оперативний штабЗбройних Сил України планування застосування та безпосереднє управлінняоб'єднаними силами і засобами Збройних Сил України, які передані у йогопідпорядкування, та інших складових сил оборони, а також українськиминаціональними контингентами і персоналом, які беруть участь у міжнароднихопераціях з підтримання миру і безпеки.

2.14. Командувачі видів (окремих родів військ) Збройних Сил Українипідпорядковуватимуться Головнокомандувачу Збройних Сил України тавідповідатимуть за розвиток підпорядкованих їм військ (сил), їхнє технічнеоснащення та всебічне забезпечення, підготовку та готовність до виконанняпокладених завдань, управління ними під час проведення видових операцій(силами та засобами відповідного виду або окремого роду військ).

2.15. Керівники органів управління інших складових сил оборони братимутьучасть у плануванні оборони держави та визначенні вимог до спроможностейсил оборони, погоджуватимуть з Генеральним штабом Збройних Сил Українипрограми і плани розвитку відповідних складових сил оборони, їх технічногооснащення, підготовки, всебічного забезпечення та виконання завдань зоборони держави, а також здійснюватимуть управління застосуваннямпідпорядкованих сил і засобів. Відповідно до євроатлантичних норм будепосилено міжвідомчу координацію та поєднання спроможностей сил оборонидля підвищення ефективності їх застосування та заощадження ресурсів.

III. Механізм імплементації оборонної реформи

3.1. Імплементація реформ протягом тривалого часу була викликом для Українита пов'язана із багатьма помилками у минулі роки. Тому особлива увагаприділяється саме створенню спеціального механізму імплементації, якийскладається з таких елементів.

Рамковий механізм управління оборонною реформою базується на оцінці станудосягнення конкретних показників, у зв'язку з чим очікувані результатипроведення реформ структуровані у Стратегічному бюлетені у вигляді ієрархіїцілей. Єдина всеосяжна мета оборонної реформи розподілена на п'ятьстратегічних цілей, імплементація яких є необхідною та достатньою умовою дляїї досягнення. Кожна стратегічна ціль, у свою чергу, розподілена на декількаоперативних цілей, імплементація яких є необхідною та достатньою умовою длядосягнення цієї стратегічної цілі.

3.2. Єдиною всеосяжною метою оборонної реформи є розвиток відповідно доєвроатлантичних норм та критеріїв членства в НАТО спроможностейМіністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових силоборони, необхідних для адекватного реагування на загрози національнійбезпеці у воєнній сфері, захисту України, її суверенітету, територіальноїцілісності та непорушності (недоторканності) кордонів, підтримкиміжнародного миру та безпеки.

3.3. Організаційний механізм упровадження оборонної реформи

Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції Україниє координаційним і контрольним органом з питань національної безпеки іоборони при Президентові України.

Відповідно до цього Рада національної безпеки і оборони України здійснюєзагальний моніторинг ефективності заходів з упровадження оборонної реформи.

Національна рада реформ як спеціальний консультативно­дорадчий орган приПрезидентові України забезпечує координацію заходів стратегічного

планування, впровадження в Україні єдиної державної політики реформ та їхреалізації.

Забезпечення координації, моніторинг та оцінка оборонної реформиздійснюється Комітетом реформ Міністерства оборони України та Збройних СилУкраїни (далі – Комітет реформ) під головуванням Міністра оборони України.До складу Комітету реформ включаються представники Міністерства оборониУкраїни, інших центральних органів виконавчої влади, Збройних Сил України,інших складових сил оборони, радники від держав – членів НАТО, народнідепутати України, волонтери та представники організацій громадянськогосуспільства. Спеціально призначений для імплементації Стратегічного бюлетеняКомітет реформ має відповідну структуру, що складається з п'яти підкомітетів,кожен з яких очолюється посадовою особою, особисто відповідальною тапідзвітною за успішну та вчасну імплементацію відповідної стратегічної цілі.Комітет реформ звітує особисто Міністру оборони України щодо досягнень тапроблемних питань у ході виконання заходів реформування. Періодичність таперелік питань звітування будуть визначені встановленим порядком. Комітетреформ забезпечує Міністра оборони України необхідними матеріалами дляінформування Національної ради реформ щодо стану впровадження обороннихреформ та визначення необхідних заходів у рамках міжвідомчої взаємодії длязабезпечення реалізації розпочатих ініціатив з реформування.

Через робочі групи кожний підкомітет Комітету реформ здійснюватимевичерпний аналіз можливих варіантів досягнення визначених стратегічнихцілей, ураховуючи обмеження, стримуючі фактори, передбачення тарекомендації керівництва. У робочих групах здійснюються відкриті та прозоріобговорення за результатами оцінки проведення заходів оборонної реформи тавизначаються директивні вказівки щодо підготовки пропозицій стосовновнесення необхідних змін до: а) національної нормативно­правової бази; б)організаційних структур, їх повноважень та підзвітності; в) системименеджменту та керівництва; г) доктринальних документів, формування військ(сил) та їх застосування; ґ) підготовки військ (сил); д) ресурсів; е) особовогоскладу; є) інфраструктури; ж) взаємосумісності; з) вимог щодо спроможностейта їх розвитку.

Результати зазначених оцінок використовуються для розробки Державноїпрограми розвитку Збройних Сил України до 2020 року, а також іншихдержавних та державних цільових оборонних програм. Передбачаєтьсявпровадити систему програмного менеджменту для спільної координації таузгодженості всіх програм складових сил оборони.

Комітет реформ тісно співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питаньнаціональної безпеки і оборони, Апаратом Ради національної безпеки і оборони

України, відповідними урядовими комітетами щодо моніторингу процесуреформування та оцінки стану його імплементації, а також розробленнязаконодавчої та нормативно­правової бази, необхідної для такої імплементації.

Кожен підкомітет Комітету реформ здійснюватиме через свої робочі групикоординацію, моніторинг та оцінку імплементації визначених оперативнихцілей.

Комітет реформ відіграватиме ключову роль у забезпеченні координації (тауточненні потреб) отримання міжнародної допомоги на підтримку виконаннязаходів оборонної реформи України відповідно до цілей та завдань, визначенихСтратегічним бюлетенем. Міжнародна спільнота держав­донорівзаохочуватиметься до узгодження програм допомоги з пріоритетами,визначеними у Стратегічному бюлетені, та встановлення тісних робочихконтактів з відповідними підкомітетами та робочими групами.

3.4. Юридичне забезпечення заходів реформування

Для забезпечення проведення оборонної реформи в Україні, поступовогонарощування оперативних спроможностей Збройних Сил України, іншихскладових сил оборони, впровадження стандартів НАТО та більш раціональноговикористання оборонних ресурсів передбачається внести зміни до законівУкраїни та інших нормативно­правових актів за такими напрямами:

законодавче врегулювання повноважень та порядку здійснення керівництвасилами оборони Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України таГоловнокомандувачем Збройних Сил України, а також створення тафункціонування Ставки Верховного Головнокомандувача з урахуваннямпринципів, прийнятих у державах – членах НАТО;

уточнення основних функцій та завдань Міністерства оборони України,Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших складових силоборони на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях;

перегляд та доповнення положень законодавства України у сфері оборони,ураховуючи нові форми і способи ведення операцій (бойових, спеціальних дій),удосконалення питань організації та ведення територіальної оборони України,створення та підготовки військового резерву;

унормування змін щодо вдосконалення організаційних структур сил оборони таоптимізації кількості особового складу, включаючи зміни загальної структуриЗбройних Сил України з урахуванням створення Сил спеціальних операцій таВисокомобільних десантних військ;

законодавче та нормативно­правове врегулювання питань функціонування

системи управління силами оборони;

внесення змін до військової термінології відповідно до норм та стандартів НАТО;

законодавче врегулювання процедур стандартизації та приведення їх увідповідність із вимогами держав – членів НАТО;

розвиток законодавства, за яким буде приведено у відповідність курси і ступені,здобуті українськими військовослужбовцями в західних військових установахабо в навчальних закладах держав – членів НАТО, із курсами і ступенямиукраїнської системи військової освіти;

законодавче врегулювання змін у процедурах проведення державних закупівельу сфері оборони;

нормативно­правове врегулювання питань системи матеріально­технічногозабезпечення сил оборони з урахуванням євроатлантичного досвіду;

внесення змін до нормативно­правових актів щодо обсягів та порядкуутримання оперативних запасів;

нормативно­правове врегулювання та створення системи медичногозабезпечення військ (сил) з урахуванням євроатлантичного досвіду, у тому числізапровадження надання ефективної та кваліфікованої медичної допомоги,медичної реабілітації та оздоровлення військовослужбовців, удосконаленняпроцедур замовлення і постачання медичного майна та медичної техніки;

удосконалення нормативно­правової бази щодо посилення демократичногоцивільного контролю над сектором безпеки і оборони України за принципами,які впроваджено у державах – членах НАТО;

удосконалення законодавства щодо функціонування системи оборонногопланування як складової системи планування у секторі безпеки і оборони, що, усвою чергу, є складовою національної системи державного прогнозування тастратегічного планування;

зменшення кількості концептуальних, програмних і планувальних документівщодо розвитку сил оборони, удосконалення порядку їх затвердженнякерівництвом держави та забезпечення оперативності щодо внесеннянеобхідних змін;

розроблення нормативно­правових актів, спрямованих на підвищенняефективності реалізації військово­технічної політики, подальшого розвиткуоборонно­промислового комплексу та довгострокових стратегічних документів,що спрямовані на розвиток озброєння та військової техніки для сил оборони;

удосконалення нормативно­правових актів у сфері мобілізаційної підготовки тамобілізації в державі з урахуванням набутого досвіду проведення заходівчасткової мобілізації;

перегляд критеріїв щодо віднесення до відомостей, що становлять державнутаємницю, закупівлі продукції оборонного призначення;

розроблення нових та внесення змін до чинних законів, інших нормативно­правових актів у сферах телекомунікацій, користування радіочастотнимресурсом України, спеціальних інформаційно­телекомунікаційних систем,криптографічного та технічного захисту інформації, безпеки державнихелектронних інформаційних ресурсів та протидії технічним розвідкам;

удосконалення законодавства з питань протидії корупції, посилення соціальногозахисту військовослужбовців і членів їх сімей, підтримання необхідного рівнясоціальних стандартів військової служби та служби у військовому резерві;

урегулювання на законодавчому рівні питань організації душпастирської службиу Збройних Силах України та інших військових формуваннях України.

Додатково передбачається, що під час впровадження заходів оборонної реформибудуть за необхідності вноситися зміни до інших законів, нормативно­правовихактів та концептуальних документів.

3.5. Сприятливі та негативні фактори

Реалізації завдань оборонної реформи сприятимуть такі фактори:

вивчення та впровадження досвіду функціонування органів військовогоуправління та виконання завдань військами (силами) під час реагування накризові ситуації;

використання кадрового потенціалу персоналу, який має бойовий досвід участі вантитерористичній операції та фахову підготовку у військових навчальнихзакладах країн – членів НАТО та ЄС;

підтримка суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України з бокуСША, держав – членів НАТО, Європейського Союзу;

поглиблена співпраця з державами – членами НАТО, впровадження стандартівНАТО в усі сфери військової діяльності та досягнення критеріїв, необхідних длянабуття членства;

консультативно­дорадча, інформаційна та матеріальна підтримка сил оборони збоку держав­партнерів, міжнародних організацій, волонтерського руху тагромадських організацій.

На проведення оборонної реформи можуть вплинути такі негативні фактори:

оборонна реформа здійснюється в умовах незавершеного збройного конфлікту всхідних регіонах держави, тимчасової окупації Російською Федерацією частинитериторії України та складної соціально­економічної ситуації, обумовленоївтратою частини промислового потенціалу України. Реформу необхідновпроваджувати таким чином, щоб мінімізувати можливий негативний вплив набойову готовність та спроможності сил оборони;

дублювання та застарілість нормативно­правової бази у сфері оборони танеефективні концептуальні підходи у сфері оборонного планування;

внесення необхідних змін до нормативно­правових актів у сфері оборони єскладним процесом, що потребує тривалого часу для реалізації;

неможливість оборонно­промислового комплексу забезпечити у повному обсязізадоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань усучасному озброєнні та військовій техніці, ускладнений та тривалий процесзакупівлі у країнах ЄС та США сировини, матеріалів, комплектувальних виробівдля виробництва озброєння та військової техніки;

низька культура управління та значний час підготовки необхідних фахівців;

складний процес викоренення корупції в системі державних закупівель вінтересах оборони.

У разі загострення збройного конфлікту та ускладнення соціально­економічноїситуації в державі обсяги фінансування заходів розвитку сил оборони, строкивиконання основних завдань щодо досягнення стратегічних цілей оборонноїреформи можуть бути уточнені.

3.6. Ресурсне забезпечення

Упровадження реформ є складним та високовитратним процесом. Однакдосягнення визначених цілей реформ допоможе забезпечити найбільшефективне та раціональне використання наявних ресурсів для захисту громадянта території України. Заходи, спрямовані на досягнення цілей оборонноїреформи, повинні забезпечуватися у межах видатків, визначених ЗакономУкраїни про Державний бюджет України на відповідний рік, а також можутьфінансуватися додатково за рахунок благодійних внесків фізичних таюридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та з іншихджерел, не заборонених законодавством.

Положеннями Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктриниУкраїни передбачено щорічно спрямовувати на бюджетне фінансування секторубезпеки і оборони не менше 5 відсотків запланованого обсягу валового

внутрішнього продукту, у тому числі на оборону – не менше 3 відсотківзапланованого обсягу валового внутрішнього продукту. Обсяг фінансування міжскладовими сил оборони визначається Законом про Державний бюджет Українина відповідний рік залежно від їх функцій, завдань та відповідальності у сферібезпеки і оборони.

IV. Мета та стратегічні цілі оборонної реформи

4.1. Метою проведення оборонної реформи в Україні є набуття та підтриманнясилами оборони необхідного рівня бойової готовності і здатності до виконаннязавдань оборони держави (оборонних спроможностей), ефективного реагуванняна виникаючі воєнні загрози й воєнно­політичні виклики національній безпеці,підвищення рівня оперативної сумісності Збройних Сил України та іншихвійськових формувань з підрозділами збройних сил держав – членів НАТО та ЄСдо виконання спільних завдань в міжнародних операціях із підтримання миру ібезпеки.

4.2. Досягнення визначеної мети оборонної реформи здійснюватиметься зурахуванням актуальних та прогнозованих ресурсних обмежень шляхомімплементації розподілених відповідно до пріоритетності таких стратегічнихцілей:

перша – об'єднане керівництво силами оборони, що здійснюється відповідно допринципів і стандартів, прийнятих державами – членами НАТО;

друга – ефективна політика, системи планування і управління ресурсами всекторі оборони з використанням сучасних євроатлантичних підходів;

третя – оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони, необхідні длягарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави, підтримання миру таміжнародної безпеки;

четверта – об'єднана система логістики і система медичного забезпечення,здатні надати підтримку всім компонентам сил оборони;

п'ята – професіоналізація сил оборони та створення необхідного військовогорезерву.

Управління оборонною реформою та контроль за виконанням її практичнихзаходів здійснюватиметься на основі програмно­цільового методу та зурахуванням пріоритетності визначеної у Стратегічному бюлетені ієрархії цілей.

4.3. Очікуваним результатом оборонної реформи є створення за принципами тастандартами, прийнятими в державах – членах НАТО, ефективних, мобільних,оснащених сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою силоборони зразка 2020 року, здатних гарантовано забезпечити оборону держави та

адекватно і гнучко реагувати на воєнні загрози національній безпеці України,раціонально використовуючи при цьому наявний потенціал (спроможності) таресурси держави.

V. Шляхи досягнення стратегічних цілей

На підставі положень Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктриниУкраїни та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони Українивищезазначені стратегічні цілі будуть реалізовані шляхом виконання такихцілей.

Стратегічна ціль 1. Об'єднане керівництво силами оборони, що здійснюєтьсявідповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами – членами НАТО

Очікуваний результат: створено систему управління силами оборони на основінового розподілу повноважень, функцій, завдань, обов'язків і відповідальності усфері оборони, що відповідає принципам, прийнятим у державах – членахНАТО.

Оперативна ціль 1.1. Демократичний цивільний контроль над силами оборони,що здійснюється за рахунок підвищення ефективності діяльності Міністерстваоборони України та посилення зв'язків з Верховною Радою України ігромадянським суспільством

Очікуваний результат: ефективна організація Міністерства оборони України таГенерального штабу Збройних Сил України, структурована відповідно донайкращих практик держав Альянсу, що забезпечує отримання максимальногоефекту від використання ресурсів та виконання завдань оборони, передбаченихнаціональними стратегічними оборонними планами. Крім того, прийнятаоновлена ієрархічна структура управління має відповідати принципамдемократичного цивільного контролю у сфері оборони та за збройними силами,що дасть змогу налагодити всеохоплюючий процес ефективного співробітництвата координації між усіма ланками та суб'єктами системи безпеки і оборони.

Підсилення демократичного цивільного контролю над силами оборони дастьзмогу вибудувати перспективну систему керівництва, основану на новомурозподілі повноважень, функцій, завдань, яка відповідатиме прийнятим удержавах – членах НАТО принципам.

Оперативна ціль 1.2. Удосконалення системи управління силами оборони

Очікуваний результат: створено відповідно до євроатлантичних стандартівефективну систему управління, що дає змогу проявляти ініціативу і надає більшусамостійність керівникам органів управління сил оборони усіх рівнів у прийняттіуправлінських рішень, удосконалено координацію між складовими сил оборони

та впроваджено механізм, що забезпечує їх консолідований розвиток, досягнутонеобхідні оперативні спроможності для забезпечення оборони держави.

Оперативна ціль 1.3. Удосконалення системи військового керівництва силамиоборони шляхом розмежування питань формування та підготовки військ (сил)від їх застосування

Очікуваний результат: унормовано функції, завдання та повноваженняпосадових осіб на стратегічному і оперативному рівнях та запровадженоорганізаційну структуру органів управління сил оборони, прийняту в державах –членах НАТО.

Оперативна ціль 1.4. Створення ефективної системи оперативного (бойового)управління, зв'язку, розвідки та спостереження (C4ISR)

Очікуваний результат: створено національну телекомунікаційну мережу,модернізовано та переведено на сучасні цифрові технології системиспеціального зв'язку, відомчі інформаційно­комунікаційні мережі та системизв'язку пунктів управління органів державної влади, а також створеноавтоматизовану систему C4ISR складових сил оборони, яка відповідаєстандартам, доктринам і рекомендаціям НАТО, забезпечено її інтеграцію всистему управління оборонними ресурсами.

Оперативна ціль 1.5. Удосконалення системи кібербезпеки та захисту інформації

Очікуваний результат: створено в Міністерстві оборони України, іншихскладових сектору оборони підрозділи з кіберзахисту, протидії технічнимрозвідкам, впровадження заходів із захисту інформації відповідно до вимогнормативно­правових актів України та з урахуванням стандартів НАТО іISO/IEC.

Оперативна ціль 1.6. Підвищення ефективності існуючих антикорупційнихорганів та незалежних контролюючих інституцій з метою зменшеннякорупційних ризиків у діяльності сил оборони

Очікуваний результат: упроваджено єдині процеси та правила, що сприяютькультурі несприйняття корупції і високому рівню державного управліннявідповідно до міжнародних стандартів, та створено єдину систему в Міністерствіоборони України і Збройних Силах України з виховання доброчесності.

Оперативна ціль 1.7. Становлення та розбудова спроможностей сил оборони усфері стратегічних комунікацій як частини загальнодержавної та міжвідомчоїсистеми стратегічних комунікацій, спрямованих на підтримку формування тареалізації політики у сфері безпеки і оборони України, а також досягнення цілейоборони держави

Очікуваний результат: створено комунікаційні спроможності на стратегічному,оперативному та тактичному рівнях, що забезпечують інтеграції та підтримкистратегічними комунікаціями на усіх рівнях планування та впровадженняполітики у сфері безпеки і оборони.

Стратегічна ціль 2. Ефективна політика, системи планування і управлінняресурсами в секторі оборони з використанням сучасних євроатлантичнихпідходів.

Розвиток системи оборонного планування як складової національної системипланування у секторі безпеки і оборони забезпечуватиме чіткий розподілвідповідальності органів державного управління щодо функцій планування врамках визначених повноважень, а також впровадження сучасних методів, щовикористовуються Альянсом для посилення власних оборонних спроможностей,зокрема, застосування принципу всебічного підходу до оборони (ComprehensiveApproach for Defence), методів планування на основі спроможностей (CapabilitiesBased Planning), здійснення цілеспрямованої підготовки до виконання завданьза призначенням (Mission Oriented Training), матеріально­технічногозабезпечення потреб оборони держави.

Упровадження ефективних моделей планування в секторі оборони тадержавного резервування забезпечуватиме реалізм у досягненні визначенихцілей реформи шляхом встановлення чітких пріоритетів та визначення завдань іїх координації з існуючою ресурсною базою, зводячи до мінімуму ризики,пов'язані з корупцією та втратами.

Очікуваний результат: процеси формування політики, планування та управлінняресурсами узгоджені з євроатлантичними принципами та забезпечуютьстворення адекватно тренованих, оснащених та забезпечених сил оборони,здатних ефективно виконувати завдання, визначені стратегічними документамизабезпечення національної безпеки України, здійснювати оборону України табрати участь у міжнародних миротворчих операціях із підтримання миру табезпеки шляхом розвитку необхідних спроможностей у рамках визначенихресурсів.

Досягнення цієї стратегічної цілі здійснюватиметься шляхом реалізації такихоперативних цілей:

Оперативна ціль 2.1. Впровадження процесу оборонного планування у сферіоборони відповідно до євроатлантичних принципів та підходів

Очікуваний результат: надається консультативно­дорадча допомога експертамидержав – членів НАТО та Європейського Союзу щодо оборонного та бюджетногопланування.

Систему планування у сфері оборони узгоджено з державною системоюпрогнозування та стратегічного планування.

Опрацьовано та затверджено керівні вказівки щодо здійснення довгостроковогооборонного планування.

Оперативна ціль 2.2. Створення інтегрованої системи управління ризиками якскладової системи оборонного планування

Очікуваний результат: створено інтегровану систему управління ризиками, яканадасть змогу уникнути стратегічних помилок, які можуть призвести до значнихвтрат у майбутньому (перевитрат фінансових ресурсів, неефективноговикористання економічного потенціалу держави тощо), забезпечить підтримкупроцесу прийняття рішень на довгострокову, середньострокову такороткострокову перспективи, дозволить підвищити якість проведенняоборонного планування складових сил оборони, підготовку відповіднихдокументів оборонного планування, сприятиме формуванню необхіднихоперативних (бойових, спеціальних) спроможностей складових сил оборони, якізабезпечуватимуть гарантування воєнної безпеки і оборони держави.

Оперативна ціль 2.3. Впровадження планування розвитку спроможностей силоборони

Очікуваний результат: планування розвитку спроможностей сил оборони даєзмогу систематизувати процедури та документи оборонного планування,підвищити якість розробки і складання оборонного бюджету України; створені звикористанням досвіду держав Альянсу механізми контролю за досягненнямвизначених спроможностей сил оборони.

Оперативна ціль 2.4. Впровадження в бюджетну політику у сфері оборониєвроатлантичних принципів та підходів щодо бюджетного планування

Очікуваний результат: бюджетне планування у сфері оборони узгоджено зплануванням соціально­економічного розвитку держави та плануванням усекторі безпеки і оборони, впроваджено відповідно до найкращих практикдержав – членів НАТО раціональний розподіл видатків на забезпеченняутримання військ (сил), оперативні потреби та бойову підготовку, розвиток тазакупівлю озброєння та військової і спеціальної техніки.

Оперативна ціль 2.5. Створення інтегрованої системи закупівель у Міністерствіоборони України

Очікуваний результат: упроваджено систему закупівель відповідно до принципіві підходів, що застосовуються європейськими державами та державами –членами НАТО, система електронних закупівель діє для всіх публічних

закупівель, при цьому забезпечено її відкритість та прозорість.

Відповідно до рекомендацій Корпорації RAND та аналізу розбіжностей НАТОвідбувся поступовий перехід закупівель звичайних озброєнь через державнеоборонне замовлення до сфери публічних закупівель. Створено єдинийпідрозділ, відповідальний за забезпечення Збройних Сил України(супроводження всього життєвого циклу предметів постачання від закупівлі доутилізації або реалізації як надлишкового майна).

Запроваджено систему делегування повноважень (на укладання договорів зрозподілом на фінансові рівні) та персоналізації відповідальності зазабезпечення шляхом впровадження інституту уповноважених осіб замовникавідповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Запроваджено систему міжвідомчих інтегрованих проектних груп, які на чолі зуповноваженими особами будуть відповідати за закупівлю різних груп предметівпостачання.

Створено на базі чотирьох територіальних оперативних командуваньЦентралізовані закупівельні організації відповідно до Закону України "Пропублічні закупівлі", що проводять закупівлі для військових частин відповідногокомандування.

Міністерство оборони України приєдналося до всіх послуг та Партнерств АгенціїНАТО з підтримки та постачання.

Оперативна ціль 2.6. Удосконалення механізму формування та виконаннядержавного оборонного замовлення

Очікуваний результат: забезпечено формування державного оборонногозамовлення на трирічний період з можливістю щорічного коригування йогопоказників, запроваджено новітні технології виробництва військової техніки,створено замкнені цикли розроблення і виробництва основних видів озброєння,військової і спеціальної техніки, досягнуто повної незалежності виробництва відпоставок обладнання, комплектуючих та матеріалів із Російської Федерації.

Оперативна ціль 2.7. Запровадження системи управління інфраструктурою та їїрозвитком

Очікуваний результат: оновлена система управління військовоюінфраструктурою та її розвиток дають змогу створити автономні військові бази,що відповідають визначеним оперативним потребам, підрозділи сил оборонизабезпечені малогабаритними і малопомітними польовими модулями.

Оперативна ціль 2.8. Позбавлення Міністерства оборони України невластивихйому функцій

Очікуваний результат: Міністерство оборони України в установленому порядкупозбавлено невластивих йому функцій, у тому числі з управління державнимикомпаніями за винятком тих, які виконують найбільш важливі функції в секторіоборони.

Стратегічна ціль 3. Оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони,необхідні для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави,підтримання миру та міжнародної безпеки

Очікуваний результат: спільні спроможності сил оборони забезпечують надійнувідсіч збройній агресії, дають змогу ефективно реагувати на загрозинаціональній безпеці у воєнній сфері, забезпечують оборону України, захист їїсуверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, відповідаютьєвроатлантичним стандартам та критеріям, необхідним для набуття членства вНАТО, забезпечують здатність сил оборони брати участь у підтриманні миру таміжнародної безпеки.

Набуття силами оборони необхідних оперативних (бойових, спеціальних)спроможностей буде здійснюватися шляхом досягнення наступних оперативнихцілей у порядку пріоритетності.

Оперативна ціль 3.1. Удосконалення доктринальних документів з підготовки тазастосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони,запровадження їх спільної підготовки та досягнення оперативної сумісності зізбройними силами держав – членів НАТО і ЄС

Очікуваний результат: доктринальні документи з підготовки та застосуванняЗбройних Сил України та інших складових сил оборони приведені увідповідність із сучасними стандартами з урахуванням досвідуантитерористичної операції та принципів, прийнятих в державах – членах НАТОі ЄС. Підготовка Збройних Сил України та інших складових сил оборониорганізована та здійснюється за єдиним замислом і планом та під єдинимкерівництвом. Національна система перевірок (сертифікації) та оцінкиготовності військ (сил) до виконання покладених завдань адаптована достандартів НАТО. Продовжується розвиток навчально­матеріальної бази зурахуванням потреб Збройних Сил України та інших складових сил оборони.

Оперативна ціль 3.2. Оптимізація організаційних структур і складу сил оборони,розподіл бойового складу Збройних Сил України мирного часу за строкамиготовності до виконання покладених завдань

Очікуваний результат: законодавчо визначено загальну структуру та уточненоосновні функції Збройних Сил України та інших складових сил оборони зурахуванням досвіду їх спільного застосування та створення нових окремих родів

військ (Сил спеціальних операцій та Високомобільних десантних військ).Оптимізовано та уніфіковано організаційно­штатну структуру і чисельністьорганів управління, військових частин, військових навчальних закладів, установта організацій Збройних Сил України, інших складових сил оборони. Бойовийсклад Збройних Сил України мирного часу розподілений за строками готовностідо виконання завдань за призначенням, з урахуванням оперативних вимог таресурсних можливостей держави щодо їх забезпечення.

Оперативна ціль 3.3. Уніфікація основних зразків озброєння та спеціальноїтехніки, відновлення справності, модернізація та закупівля нових зразків дляЗбройних Сил України та інших складових сил оборони

Очікуваний результат: розроблено та впроваджено національні стандарти(технічні регламенти) озброєння і спеціальної техніки для всіх складових силоборони. Основні зразки озброєння та спеціальної техніки приведені увідповідність із стандартами держав – членів НАТО. Відновлюється справність(ремонт, продовження ресурсу і строку служби) та модернізуються зразкиозброєння та спеціальної техніки, здійснюється розробка і закупівля новихзразків відповідно до потреб сил оборони та виділених ресурсів.

Оперативна ціль 3.4. Створення Сил спеціальних операцій як окремого родувійськ за стандартами НАТО

Очікуваний результат: відповідно до завдань, прийнятих у силах спеціальнихоперацій держав – членів НАТО, визначено та нормативно врегульовано основнізавдання, принципи застосування та функціонування Сил спеціальних операційЗбройних Сили України (далі – ССпО), створено їх систему управління.Командуванню ССпО підпорядковані визначені військові частини видівЗбройних Сил України. Запроваджено формування, оснащення та підготовкуССпО, створено їх центр підготовки, здійснено відбір кандидатів такомплектування підрозділів ССпО. Організаційно­штатну структуру ССпОоптимізовано з метою досягнення критеріїв, прийнятих у НАТО, унормованопитання створення взаємосумісних з НАТО структур, призначених длявиконання окремих завдань.

Оперативна ціль 3.5. Створення ефективної системи воєнної розвідки зурахуванням принципів і стандартів НАТО

Очікуваний результат: структура та чисельність органів управління, частин тапідрозділів розвідки Збройних Сил України оптимізовані, посилені їхспроможності для здобування розвідувальної інформації та проведенняспеціальних заходів в інтересах застосування Збройних Сил України та іншихскладових сил оборони. Досягнуто взаємосумісність з іноземними партнерами тасистемами розвідки складових сил оборони з урахуванням принципів і

стандартів НАТО. Процеси збору і обробки розвідувальної інформаціїавтоматизовані та створено об'єднану систему управління розвідки на всіх рівняхз урахуванням принципів і стандартів НАТО.

Оперативна ціль 3.6. Відродження військово­морського потенціалу держави

Очікуваний результат: військово­морські спроможності України підвищено дорівня, достатнього для забезпечення оборони морського узбережжя Чорного іАзовського морів, забезпечення недоторканності державного кордону таохорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, атакож забезпечення участі у міжнародних (спільних) операціях під проводомНАТО і ЄС. Продовжується розвиток інфраструктури базування Військово­Морських Сил Збройних Сил України.

Оперативна ціль 3.7. Реформування Військової служби правопорядку у ЗбройнихСилах України у Військову поліцію

Очікуваний результат: законодавчо визначено питання реформуванняВійськової служби правопорядку у Збройних Силах України у Військову поліцію,загальну структуру та її основні функції з наданням права здійснювати досудоверозслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями Збройних СилУкраїни проти встановленого порядку несення військової служби, та прававедення оперативно­розшукової діяльності. Спроможності Військової поліціїнарощені, а її організаційна структура оптимізована відповідно до новоїструктури Збройних Сил України.

Стратегічна ціль 4. Об'єднана система логістики і система медичногозабезпечення здатні надати підтримку всім компонентам сил оборони

Реформування всієї системи матеріально­технічного забезпечення ЗбройнихСил України буде здійснюватися з урахуванням потреб інших складових силоборони.

Очікуваний результат: створено єдину ефективну систему логістики сил оборонивідповідно до керівних положень, стандартів та інструкцій НАТО з логістики,забезпечено управління логістичним забезпеченням сил оборони, матеріально­технічні запаси, які утримуються відповідно до норм, що забезпечуютьвиконання завдань за призначенням у мирний час та воєнний час (особливийперіод).

Досягнення цієї стратегічної цілі буде здійснюватися шляхом реалізації такихоперативних цілей:

Оперативна ціль 4.1. Удосконалення логістичного забезпечення сил оборони

Очікуваний результат: створено єдину ефективну систему логістики і постачання

сил оборони як у мирний час, так і в особливий період, запроваджено сучаснісистеми і технології всебічного забезпечення військ (сил), автоматизованопроцеси управління та обліку озброєння і військової техніки, військово­технічного майна, ракет і боєприпасів та матеріально­технічних засобів згідно ізЗавданням 1.4.8.

Упроваджено J­структуру органів військового управління відповідно достандартів НАТО, що відповідають за логістичне забезпечення Збройних СилУкраїни. При створенні такої структури розмежовуються стратегічні таоперативні функції логістичного забезпечення органів військового управління, атакож упроваджується система класів постачання НАТО.

Оперативна ціль 4.2. Побудова системи медичного забезпечення для наданняналежної медичної підтримки всім завданням сил оборони

Очікуваний результат: створено систему медичного забезпечення, спроможнунадавати відповідну медичну підтримку всім завданням, що стоять перед силамиоборони України, яка функціонує відповідно до стандартів НАТО, і здатнуробити внесок у функціонально сумісні медичні можливості для спільних місій зНАТО. Досягнуто необхідних спроможностей щодо розшуку поранених, їхмедичної евакуації та надання необхідної допомоги і лікування. У діяльністьвійськово­медичних служб упроваджено сучасні технології надання медичноїдопомоги і лікування поранених відповідно до стандартів медичної допомоги,клінічних протоколів та інших галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я.Унормовано питання використання можливостей системи охорони здоров'я удержаві щодо надання медичної допомоги, лікування і медичної реабілітаціїпоранених у рамках єдиного медичного простору, створено систему медичноїреабілітації, яка забезпечує відновлення фізичних, психологічних і соціальнихфункцій для повернення до виконання обов'язків військової служби абосоціальну та трудову адаптацію. Удосконалено систему підготовки таперепідготовки військово­медичних кадрів для сил оборони та запровадженовійськово­медичну підготовку, яка забезпечить ефективне навчання стандартамнадання медичної допомоги при бойовій травмі (патології). Створено медичнуінформаційну систему складових сил оборони, що охоплює всі етапи медичноїевакуації та процеси управління потоками пацієнтів, відповідає стандартам,доктринам та рекомендаціям НАТО. Досягнута Ціль партнерства Україна –НАТО G5404 "Реформування системи медичного забезпечення".

Стратегічна ціль 5. Професіоналізація сил оборони та створення необхідноговійськового резерву

Професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву єнеобхідною умовою для формування кадрового потенціалу Збройних Сил

України та інших складових сил оборони, комплектування їх підготовленим тамотивованим особовим складом, створення, утримання та розгортаннястратегічного резерву Збройних Сил України.

Очікуваний результат: сформовано необхідний кадровий потенціал ЗбройнихСил України та інших складових сил оборони професійно підготовленими, звисокими морально­діловими якостями військовослужбовцями, здатнимиякісно вирішувати складні військово­професійні завдання у мирний час таособливий період;

сили оборони укомплектовані підготовленим та мотивованим особовимскладом;

створено, утримується та готовий до розгортання стратегічний резерв ЗбройнихСил України, здатний здійснювати наступальні (контрнаступальні) дії,посилювати угруповання військ (сил) на загрозливих напрямах, забезпечуватиротацію військ (сил), їх поповнення та заміну на випадок втрати боєздатності.

Досягнення цієї стратегічної цілі буде здійснюватися шляхом реалізації такихоперативних цілей:

Оперативна ціль 5.1. Розвиток соціально­гуманітарного забезпечення персоналу

Очікуваний результат: ментальність (образ мислення) особового складубазується на основі європейських цінностей. Рівень матеріального та інших видівзабезпечення військовослужбовців приведено у відповідність з умовамипроходження служби (відповідно визначених законодавством обмежень прав ісвобод, існуючих ризиків життю та здоров'ю, соціально­побутових умов). Службавійськового духовенства здійснюється на багатоконфесійній основі

Оперативна ціль 5.2. Удосконалення системи військової освіти та підготовкикадрів

Очікуваний результат: система військової освіти набула практичногоспрямування навчання, впроваджено в навчальний процес передові методикипідготовки збройних сил держав – членів НАТО, а також технологіїдистанційного навчання, військові навчальні заклади забезпечені сучасними іперспективними зразками озброєння та військової техніки, тренажерами танавчально­тренувальними комплексами.

Оперативна ціль 5.3. Реформування системи мобілізації та створеннявійськового резерву

Очікуваний результат: державна система мобілізації та мобілізаційноїпідготовки діє на основі базових європейських підходів. Сформовано військовийрезерв людських ресурсів з урахуванням набутого досвіду у створенні

військового оперативного резерву першої черги, створено Єдиний державнийреєстр військовозобов'язаних для забезпечення військового обліку громадянУкраїни, забезпечено ефективне функціонування системи підготовки резервістівта військовозобов'язаних, створено на базі військових комісаріатів територіальніцентри комплектування та соціальної підтримки.

Оперативна ціль 5.4. Створення сучасної системи кадрового менеджменту

Очікуваний результат: впроваджено раціональне співвідношення категорійособового складу сил оборони, створено ефективну систему управління кар'єроювійськовослужбовців, забезпечено прозору та доброчесну систему добору,розстановки та призначення особового складу на посади.

Матриця досягнення стратегічних та оперативних цілей і виконання основнихзавдань оборонної реформи додається (Додаток 1). Міністр оборони України запогодженням із Секретарем Ради національної безпеки і оборони Україниперіодично, але не рідше ніж раз на рік, вносить пропозиції щодо актуалізаціїзавдань, передбачених у Матриці.

VI. Заключна частина (прикінцеві положення)

Україна продовжує протистояти збройній агресії проти неї з боку РосійськоїФедерації, що розпочалася незаконною анексією Автономної Республіки Крим таміста Севастополя, які були, є і завжди будуть невід'ємною частиною територіїУкраїни.

За таких умов реформовані відповідно до сучасних вимог інтегровані силиоборони є ключовим фактором забезпечення незалежності нашої держави таобов'язковою умовою і запорукою її економічного розвитку та процвітання вєдиній сім'ї європейських народів.

Заходи оборонної реформи, що визначені у цьому документі, спрямовані напідтримку реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна – 2020" тазабезпечують досягнення визначених мети та цілей, які полягають увпровадженні в Україні європейських стандартів життя та вихід України напровідні позиції у світі.

Ці реформи передбачають набуття сектором оборони повних оперативнихспроможностей, що дасть змогу гарантовано забезпечити воєнну безпекудержави та створити умови для сталого розвитку нації.

За підсумками реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна – 2020" будездійснено перегляд досягнутого прогресу в оборонній реформі та оновлено цілі йзавдання щодо її продовження, які знайдуть своє відображення у новій редакціїСтратегічного оборонного бюлетеня України.

Глава Адміністрації Президента України Б.ЛОЖКІН

Додаток 2. Глосарій ­ pdf ­ 171.07 kb

Додаток 1. Матриця досягнення стратегічних цілей і виконанняосновних завдань оборонної реформи ­ pdf ­ 610.23 kb