Новий погляд Криворізька загальноосвітня школа №21

Випуск №3, листопад 2015 р.

Краса врятує світ

Осінь – це пора найчарівнішого конкурсу в нашій школі – «Міс Осінь», який проводився між 6-8 та 9-11 класами. Що не кажіть, а Україна здавна славиться красунями. Їм у всі віки були притаманні неповторна врода, світлий розум, працьовитість, багата фантазія. Жіноча врода здатна розтопити кригу в людських серцях, зробити їх більш добрими і чуйними, допомогти забути про будні, постійні проблеми і перенестися в якийсь інший світ, який буде дарувати тільки усмішку і любов. Дівчата – красуні нашої школи змагалися не тільки в красі, але й в ерудиції та мистецьких обдаруваннях. Претендентки на це незвичайне звання вразили глядачів своїми виступами, а енергія, яку вони випромінювали, передавалась глядачам, які активно підтримували конкурсанток оплесками та плакатами. Журі, як правило, складається з тих, хто по-справжньому цінує вроду і талант, бо оцінюється не лише зовнішність, а й розум та моральні якості дівчат.  Цьогоріч конкурсна програма поповнилась нововведеннями. Складнішим став інтелектуальний конкурс, де потрібно було дати відповідь на підступні питання, але всі впорались із завданням. Крім того, пропонувався кулінарний конкурс,де здібності старшокласниць просто вразили!

Роботи для журі було достатньо. Оцінювалися не лише дефіле, але й танцювальні номери, кумедні завдання, відповіді на неочікувані запитання, а також один із найцікавіших конкурсів – конкурс талантів. Родзинкою вечора став новий конкурс «Стиліст», у якому претендентки мали змогу проявити креативність, підібравши для моделі одяг з газет та зробивши їй зачіску. Вітаємо чарівних красунь і бажаємо не втрачати надії, вірити в казку про Осінь-чарівницю, і всі бажання обов’язково здійсняться.

Волкова Валерія, 6-А клас

День гідності та свободи

З метою гідного відзначення у 2015 році річниць початку доленосних для України подій Помаранчевої революції та Революції Гідності, віддання належної шани громадянському подвигу, вшанування патріотизму і мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей, відстояли національні

інтереси і європейський вибір нашої держави,20 листопада в нашій школі була проведена Єдина виховна година, присвячена «Дню гідності та свободи» 21 листопада українці вийшли на акції протесту проти незгоди із зміною зовнішнього курсу та відмови від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Цей час став поворотною точкою відліку в історії держави. Мільйони українців вийшли на майдани по всій країні відстоювати свій вибір і демократичні європейські цінності. Майдан став символом колосальної енергії та консолідації суспільства, мужності та патріотизму, віри та ____________________________________________________________________1

сподівань на якісні зміни в державі. Сьогодні вшановуємо мужність Героїв Небесної Сотні та захисників на сході України, які заплатили найвищу ціну за свободу – власне життя. Цей день знаменує не лише перемогу громадян над  владним режимом, але й те, що кожен з нас є творцем історії та змін. Щоденні дії – це цеглини, які допомагають збудувати спільний дім під назвою «Україна».

Окороков Герман, 6-А клас

Засвіти ліхтарик толерантності

За даними деяких дослідників людство за всю історію існування жило в мирі лише 30 років. Отже історія людства є історією воєнних конфліктів. Що і чому не дає людям мирно співіснувати? Проаналізувавши, можна дійти висновку, що в багатьох життєвих ситуаціях людям не вистачає саме терпимості одне до одного, а іншими словами – толерантності. У наш час у світі поширюється рух за толерантність, бо вона є необхідною умовою розвитку демократичної держави, умовою миру і злагоди.

У нашій школі з 16.11 по 20.11 пройшов «Тиждень толерантності»,у ході якого був проведений конкурс малюнків серед учнів 6-11класів,проведені тести на визначення рівня толерантності серед школярів.

Поняття «толерантність» є синонімом слова «терпимість», саме так воно зву-чить латиною. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну перевагу, а то й зіткнення безпосередніх інтересів. У різних людей – різні погляди на життя, працю, кохання.

Толерантне ставлення людини Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,Переріже нитку перешкод.

Толерантне ставлення до всьогоЗбереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу,Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,Свої мрії пензлем намалюй.

Освіти життя яскравим сонцем,Толерантний всесвіт побудуй.

Мово моя рідна!

Мово моя рідна, українська мово, Солов’їна пісня, неньки колискова… Ніжна і ласкава, сонячна й чарівна, 

Ти звучиш повсюди, мово моя рідна.

Уже стало доброю традицією у листопаді проводити заходи, присвячені Дню української писемності та мови і вшануванню пам’яті Нестора Літописця.

___________________________________________________________________2

Відрадно, що предметний тиждень, присвячений Дню української писемності та мови, у Криворізькій загальноосвітній школі №21 вже став традиційним. І кожного року він відбувається якось особливо, по-новому. Була проведена урочиста лінійка,де були представлені гуморески у виконанні учнів школи,вірші,пісні,гра на бандурі.

Степанішена Анастасія, 6-Б клас

«Рух і час»

17 листопада наш шкільний прес-центр брав участь в районному турі міського фестивалю дитячих прес-центрів «Рух і час». Серед завдань для команд було створення «Візитки» команди,конкурс «Фотосушка», де потрібно було дібрати влучні коментарі до пропонованих фотографій, інтерв’ю та конкурс друкованих видань.

Ми отримали нагороду у номінації «Толерантний кореспондент»,тож вісловлюємо подяку нашому респонденту,вчителю фізики та астрономії Тур Людмилі Олександрівні за можливість проведення інтерв’ю.

Прес-центр школи

Патріотизм-це мода чи самосвідомість нації?

Це питання в даний момент стоїть дуже гостро. Але не всі знають значення цих, вже повсякденних слів. Будь-який тлумачний словник скаже, що патріотизм-це любов та відданість до Батьківщини, прагнення своїми діями служити її інтересам.

Я помітила, що стало модно бути «патріотом» і носити одяг та аксесуари синьо-жовтих кольорів, чіпляти картинки та наклейки з прапором або гербом України,ставити гімн замість гудків на телефон ,носити вінки,вишиванки та шаровари з приводу та без нього. Ще п’ять років тому не було такого ажіотажу. Так,були свята та конкурси,під час яких всі одягали національні костюми. Та тепер усі носять народний одяг у будні,нехтуючи елементарними правилами етикету. П’ять років тому в нашому місті майже не було вишиванок, але будучи в гостях на Івано-Франківщині , я помітила, що вишиванки є у всіх, але вдягають їх лише як святковий одяг, наприклад, до церкви,на весілля або на не менш важливі свята. Припустимо,що це новий стиль , який я просто не розумію.

Хочу також спитати,нащо ж ви всюди прилаштовуєте гімн своєї держави? Та чи всі ви його знаєте?! Гімн-це святиня,і до нього треба ставитись відповідним чином! Людина,почувши його, має стояти струнко та співати, поклавши руку на серце.

Але хто ж такі патріоти? Як на мене,це люди,які готові віддати життя за свою країну,але не за славу та гроші, а за покликом душі. Яскравим прикладом патріотизму для мене є п’ятірка Криворізьких підпільників з п’ятнадцятої школи:Груня Романова, Микола Решетняк, Анатолій Желтуха, Микола Ходич та Олексій Щербак. Дівчині було близько двадцяти років, в той час,як хлопцям близько шістнадцяти,як мені зараз. Вони були підпільниками у Другій Світовій Війні у Кривому Розі:перехоплювали повідомлення німців,роздавали листівки,визволяли в’язнів. За супротив німцям їх і розстріляли. Вони не заробляли на цьому,а будучи дітьми,намагались захистити свою країну. Ці діти не кричали на всю країну : «Я-патріот!», а робили те,що вважали правильним,те,що підказувало серце.

Але зараз усе змінилось:блюзнірство державних святинь,зневага уряду,який самі обрали;бажання жити добре,але нічого для цього не робити; зрада своїм словам та обіцянкам. Ті,що на Майдані кричали : «Ми-патріоти!», тепер затаїлись - ховаються від призиву,демонструючи своє боягузтво.

Дивлячись на людей навколо себе,помітила,що бути патріотом стало модно,але все це на показ -у душі порожньо… Я знаю людей,що дійсно були та є патріотами:вони поважали і поважають минуле нашої країни,її уряд;непомітно для інших допомагають полоненим ,хворим та тим людям,що цього потребують;намагаються зупинити цю війну,і роблять усе,щоб наша з вами Батьківщина відродилась і розквітла. Саме таких людей я вважаю патріотами!

Сімакова Ангеліна,10-А клас

___________________________________________________________________3