ГРУДЕНЬ-СІЧЕНЬ,2017

НОВИЙ ПОГЛЯДКРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №21

Обережно,ожеледиця!

Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає, і дорога робиться така слизька, як каток. Тому треба її посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде та йде і вона знову слизька. А машинам треба все одно їхати, їх заносить на поворотах та так сильно, що вона може крутитися навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. Як каже народна мудрість: «Береженого і Бог береже». А це означає, що не можна бігти і ковзатися по тротуару, а тим більше по проїжджій частині. Адже взимку, коли на дорозі слизько, машину неможливо раптово зупинити, гальмівний шлях на слизькій дорозі збільшується вдвічі, а то й більше разів. Ви — пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважним на дорозі. Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.1.Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб ненароком не виїхати на проїжджу частину, бо це небезпечно.2.Не ходіть дуже близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування.3.При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машин, або тільки тоді, як транспортні засоби вже зупинилися.4.Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспорту, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.5. Не катайтеся на ковзанах по тротуару, а тим більше по проїжджій частині — це дуже небезпечно. А є ще й такі «герої», що чіпляються ключками за машини, щоб прокататися «з вітерцем». Не робіть цього ніколи! Машина може загальмувати і такий «герой» вдариться лобом з усього маху в машину. На дорозі можуть бути виїмки, частина дороги може не бути покрита льодом. Кататися треба на катку, там спеціально очищені від зайвих предметів майданчики, які заливають водою, тому поверхня там рівненька, гладенька, по ній добре кататися.

Зимова дорога криє в

небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

Волкова В.7-А клас

Новорічні свята - чарівні. Тому у стінах нашої школи пройшли традиційні святкування дня Святого Миколая та новорічна розважально-конкурсна програма «Посміхніться,вам це до лиця»,організовані педагогом організатором та заступником директора з виховної роботи Наталією Василівною.Саме у переддні Нового року ми всі знову починаємо вірити в казку, сподіваємося на щасливі зміни і, затамувавши подих, загадуємо бажання. А щоб ці бажання справдилися, учням нашої школи потрібно було підготувати казкову атмосферу - прикрасити новорічну ялинку, актову залу сніжинками, гірляндами та іграшками. Саме новорічна ялинка – найголовніший атрибут Нового року. Новорічні свята - це чудовий спосіб проявити свої акторські здібності. Діти порадували присутніх чудовими віршами, веселими піснями та танцями .

День Соборності України - свято , що відзначається щороку в день проголошення возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в1919 році. Офіційно в Україні День Соборності

відзначається з 1999 року. 22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал , яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою.

А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель. Так трапилось, що на протязі багатьох століть історичного розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині. На період першої світової війни вся Наддніпрянщина належала Росії, а Західна Україна – Угорщині. Але одним з наслідків першої світової війни був розвал двох найбільших імперій Європи: Російської та Австро-Угорської. На колишніх теренах імперій розпочалося державне відродження України. У березні 1917 р. У Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. Було обрано Центральну Раду, першого президента Михайла Грушевського,

проголошення створення Української Народної Республіки (УНР), а ІV Універсалом від 22січня 1918 року було проголошено незалежність України. Вже 1 грудня 1919 р. У Фастові було підписано угоду про об’єднання ЗУНР і УНР. 4 січня 1919 р. У Станіславі УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав. А 22 січня 1919 р. У Києві на площі святої Софії відбулос урочисте проголошення злуки ЗУНР з УНР. Під час урочистостей представник Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний Універсал. „...Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. ЗУНР і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є одна незалежна Українська Народна Республіка, віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і на щастя робочого люду”.Таким чином, рівно через рік після проголошення незалежності України, відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності.

Мандригель А.7-Б кл

Клянемось вам, ровесники-герої,На вашу кров, на славно вічні Крути

Нам чину вашого і жертви пресвятоїНіде, ніколи не забути!

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення

набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш із назвою «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник.