Виклад матеріалу за модульно – розвивальною

системою навчання.Установчо – мотиваційний

міні-модуль

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, бо

вона не що інше, як жива схованка людського духу, його багата

скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки,

розум, досвід, почування (Панас Мирний).

Фонетика ( від грецького phonetikos – звуковий) — це

розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови та

різноманітні звукові зміни, які відбуваються в мовленнєвому

потоці.

Залежно від завдань дослідження Залежно від завдань дослідження звукової будови мови фонетику поділяють звукової будови мови фонетику поділяють на:на:

описову описову (вивчає всі наявні в конкретній (вивчає всі наявні в конкретній мові звукові одиниці, закономірності їх мові звукові одиниці, закономірності їх уживання, звукові чергування та ін. уживання, звукові чергування та ін. особливості мови певного періоду);особливості мови певного періоду);

історичнуісторичну (з'ясовує шляхи формування (з'ясовує шляхи формування звукового боку мови з найдавнішого часу звукового боку мови з найдавнішого часу її існування, вивчає виникнення та занепад її існування, вивчає виникнення та занепад звуків, еволюцію окремих звукових явищ звуків, еволюцію окремих звукових явищ тощо).тощо).

У мові є У мові є основні звуки, основні звуки, т. зв. т. зв. звукові звукові типи (еталони), типи (еталони), які відіграють які відіграють важливу роль у творенні, важливу роль у творенні, розпізнаванні й розрізненні слів, та розпізнаванні й розрізненні слів, та різновиди основних звуків, їхні різновиди основних звуків, їхні варіанти. Такі звукові типи варіанти. Такі звукові типи дослідники назвали дослідники назвали фонемамифонемами..

Фонема Фонема — це найменша звукова — це найменша звукова одиниця, здатна розрізняти слова та одиниця, здатна розрізняти слова та їхні форми.їхні форми.

що вчення про фонему виникло в другій половині XIX

ст. Його основоположником був

І. О. Бодуен де Куртене (1845-1929 рр.) — російський і

польський мовознавець. У XX ст. фонетична будова мови

перебувала в центрі наукових зацікавлень багатьох

лінгвістів.

Весела граматикаВесела граматика Любі діти!Любі діти! Сьогодні ми розпочинаємо вивчати Сьогодні ми розпочинаємо вивчати

правила української мови. Але на сторінки правила української мови. Але на сторінки «Веселих картинок» можуть потрапити «Веселих картинок» можуть потрапити тільки сміх і дива. Тому й наша граматика тільки сміх і дива. Тому й наша граматика стала веселою. Учити такі правила – стала веселою. Учити такі правила – суцільне задоволення!суцільне задоволення!

Згідно законам наукиЗгідно законам науки У мові ми маємоУ мові ми маємо Букви та звуки.Букви та звуки. Як же їх швиденько розрізнити?Як же їх швиденько розрізнити? ЗвукиЗвуки – – чуємо чуємо і і можем говоритиможем говорити.. Ну, а Ну, а буквибукви – не складніше: – не складніше: Око Око бачитьбачить – рука – рука пишепише..

Фонологічна система сучасної Фонологічна система сучасної української мови міститьукраїнської мови містить

3838 фонем фонем

66 голосних голосних 3232 приголосних приголосних

ГолосніГолосні Це звуки, під час Це звуки, під час

вимови яких вимови яких струмінь повітря струмінь повітря не потрапляє на не потрапляє на перешкоди в перешкоди в ротовій ротовій порожнині, вони порожнині, вони утворені утворені за за допомогою допомогою голосу.голосу.

ПриголосніПриголосні Це звуки Це звуки

мовлення, які мовлення, які складаються складаються з з голосу і шуму голосу і шуму або тільки або тільки шуму.шуму.

((проспівуються)проспівуються)

ЦІКАВА ГРАМАТИКАЦІКАВА ГРАМАТИКА

УУ зоомагазині на полиці, в клітці, зоомагазині на полиці, в клітці, ІІван набачив опис мудрості папуги.ван набачив опис мудрості папуги. ««А А вміє цей пернатий розмовляти?»вміє цей пернатий розмовляти?» ««ИИч, як воно, - сказав папуга, - пояснювать я ч, як воно, - сказав папуга, - пояснювать я

мушу кожній цяці:мушу кожній цяці: ООт, вмію говорити, безперечно, т, вмію говорити, безперечно, ЕЕй, а чи вміє хоч хтось із вас літати?»й, а чи вміє хоч хтось із вас літати?» Кожен рядок починається на літеру, що Кожен рядок починається на літеру, що

позначає голосний звук.позначає голосний звук. Порахуй скільки голосних в українській мові.Порахуй скільки голосних в українській мові.

П о д і л я ю т ь с я н а…..П о д і л я ю т ь с я н а….. ТвердіТверді [Д, Т, З, С, Ц ,ДЗ,Л,Н,Р,].[Д, Т, З, С, Ц ,ДЗ,Л,Н,Р,]. Нетверді - МНетверді - М’’якіякі [Д,[Д,// Т,/ З,/ С, /Ц /,ДЗ,/Л,/Н,/Р,/]. Т,/ З,/ С, /Ц /,ДЗ,/Л,/Н,/Р,/].

Діти! Насправді нетвердих Діти! Насправді нетвердих звуків не існує!звуків не існує!

Існують ті, після яких стоять Існують ті, після яких стоять “ “ гарячі”гарячі” букви букви

Букви, що передають мБукви, що передають м’’якість якість приголосних на письміприголосних на письмі

ММ’’які Помякі Пом’’якшеніякшені[ /] [ [ /] [ ’’]]

[ [ Й Й ]- завжди]- завжди мм’’якийякий

ГлухГлухі( 9)і( 9) Дзвінкі ( всі інші)Дзвінкі ( всі інші)[[ДЗ,Б,Д,З,Ж,ДЖ,ДЗ,Б,Д,З,Ж,ДЖ, ҐҐ,Г,Г].].

Мнемонічні засоби :Мнемонічні засоби :

1) 1) дзвінкі:дзвінкі: ббуудде е ггоожже е ггеедздзю у ю у джджааззі;і;

2) 2) глухі:глухі: у уссе е цце е ккааффе « е « ПтПтаахх і і ччаашша»а»

Мнемонічні засоби :Мнемонічні засоби :

( ІІ варіант для запам’ятовування глухих приголосних)

«Цап хоче фісташки»…«Цап хоче фісташки»…

Такі у тварини панські замашки!Такі у тварини панські замашки!Втім, задуми у нього не лихі.Втім, задуми у нього не лихі.Просто звуки він зібрав глухі.Просто звуки він зібрав глухі. У першому реченні віршика зібралися У першому реченні віршика зібралися

всі глухі приголосні: [Ц, П, Х, Ч, Ф, С, Т, всі глухі приголосні: [Ц, П, Х, Ч, Ф, С, Т, Ш, К].Ш, К].

Всі інші приголосні – дзвінкі.Всі інші приголосні – дзвінкі.

3) Зубні :3) Зубні :ДзДзир: «ир: «ДДе е тти и зз’ї’їсси и цці і ллиинни?» и?»

( Дзир – це ім’я кота)( Дзир – це ім’я кота)

Два хитрі коти мурчали біля Два хитрі коти мурчали біля стіни:стіни:

««ДДе е тти и з’з’їїсси и цці і ллиинни?»и?»Та не про їжу коти розмовлялиТа не про їжу коти розмовлялиПросто правило вони повторяли.Просто правило вони повторяли.

( ІІ варіант для запам’ятовування сонорних приголосних - ми винили рій )

4)

Губні:Губні:

««ММаавпвпа а ББууфф»»

4)

За характером звучання приголосні За характером звучання приголосні поділяються на дві групи:поділяються на дві групи:

Шиплячі Шиплячі

“ “ ЩЩЕ Е ЇЇЖДЖЖДЖУ”У”

• Свистячі Свистячі “ “ СЦСЦЕ ЇЕ ЇЗДЗЗДЗУ”У”( ( дитяча мовадитяча мова ) )

Парні приголосніПарні приголосніТари-бари! Тари-бари!Тари-бари! Тари-бари!Букви дружно стали в пари.Букви дружно стали в пари.Позначають вони звукиПозначають вони звукиІ тримаються за руки.І тримаються за руки.Звуки дружать ось такі:Звуки дружать ось такі:В ряд стоять В ряд стоять дзвінкі дзвінкі й й глухі.глухі.Всього шістнадцять їх таких.Всього шістнадцять їх таких.ПарнимиПарними назвали їх. назвали їх. Щоб усі порахувать ,Щоб усі порахувать ,Треба цапа нам згадать .Треба цапа нам згадать . [Ц, П, Х, Ч, Ф, С, Т, Ш, К][Ц, П, Х, Ч, Ф, С, Т, Ш, К]

Поросятку мили рильцеПоросятку мили рильце Санітари Санітари ДЗ ДЗ і і Ц.Ц. Їдуть на море у купеЇдуть на море у купе Невтомні туристи Невтомні туристи ББ і і П.П. Сміються діти: «Ха-ха-ха!»Сміються діти: «Ха-ха-ха!» Це їх лоскочуть Це їх лоскочуть ГГ і і Х.Х. Сонце весело пече -Сонце весело пече - Засмагають Засмагають ДЖДЖ і і Ч.Ч.

Чекають на станції експресЧекають на станції експрес Хороші друзі – Хороші друзі – ЗЗ і і С.С. Полюбляють каратеПолюбляють карате Дружні букви Дружні букви ДД і і Т.Т. Радіє Петрика душаРадіє Петрика душа Красиво написав він Красиво написав він ЖЖ і і Ш.Ш. Ледве втекли від індикаЛедве втекли від індика Червоні букви Червоні букви ҐҐ і і К.К.- Який приголосний із речення про цапа не - Який приголосний із речення про цапа не

має пари?має пари?

Подовжені звукиПодовжені звуки

1.Уподібнення : розсунути[ро1.Уподібнення : розсунути[рос:с:унути, унути, с:с:унути]. унути]. Збіг кінцевих і початкових літер у слові:Збіг кінцевих і початкових літер у слові: ( ( ооббббити,осіити,осінннній, воій, возззз’’єднанняєднання ). ).Історично виниклі та закріплені в мові подвоєння : Історично виниклі та закріплені в мові подвоєння :

сусуддддя, зная, знаннння, гіля, гіллля.я.

Зауважте !Зауважте !

В іншомовних словах В іншомовних словах власних власних назвахназвах подовження відбувається подовження відбувається ((Беладонна),Беладонна), а в а в загальних загальних – ні – ні ( ( самітсаміт).).

• СЛОВА З ПОДВОЄНИМИ ЛІТЕРАМИ В житті бувають чудеса!Із мови у мову мандрують слова.Підручники їх іншомовними звуть.Як з написанням їхнім нам буть? У деяких з них по 2 букви (тих самих!) стоїть. Треба про це трішки поговорить. Якщо слово з великої букви напишемо, То 2 літери обов’язково залишимо. Як з букви малої слово почати, То лише 1 літеру варто писати. З Марокко професор кросівки надів, Пропелер завів, над шосе пролетів,

Зі сміхом сипнув навкруги конфеті,А дітям цукерок роздав асорті.Як гарно про хобі в суботу згадать,Коли на роботу можна не поспішать.У нашого класу є своє хобі.Любимо піцу – хоч кричи «пробі ! »Апетит у нас до неї гарний.Папараці скажуть: «Ірреальний ! »Та їхніх фото ми не боїмося,Навіть коли від пуза наїмося. Виділені слова у цьому віршику -

іншомовні.

Склад…Склад…

Це найменша одиниця мовлення.Це найменша одиниця мовлення. Це один голосний звук або декілька звуків Це один голосний звук або декілька звуків

у слові, які в процесі мовлення у слові, які в процесі мовлення вимовляються за допомогою єдиного вимовляються за допомогою єдиного поштовху повітря.поштовху повітря.

Склади бувають:Склади бувають: Відкриті Відкриті ( завершуються голосним звуком) ( завершуються голосним звуком)

ма – мама – ма ; ; ЗакритіЗакриті ( завершуються приголосним ( завершуються приголосним

звуком) звуком) відвід - ро. - ро.

НаголосНаголос Це виділення одного зі складів слова за Це виділення одного зі складів слова за

допомогою додаткового посилення голосу.допомогою додаткового посилення голосу.

ЗАУВАЖТЕ!ЗАУВАЖТЕ!Слова, у якихСлова, у яких особливо часто спостерігаєтьсяособливо часто спостерігаєтьсяпорушення акцентуаційних норм:порушення акцентуаційних норм:

АрАраахіс,хіс, каталкаталоог,г, партпартеер,р, кіломкіломеетр,тр, ппоодруга ,виддруга ,видаання,ння, квартквартаал,л, предмпредмеет, вимт, вимоова,ва, коркориисний,сний, прприиятель, вимятель, вимоога,га, котркотриий, псевдонй, псевдоніім, вм, виипадок,падок,

кропкропиива,ва, рреемінь ,вирмінь ,вираазний, зний, лапк лапкии ,р ,реешетшетоо ,в ,віірші,легкрші,легкиий,й,

різнрізноовид,вітчвид,вітчиим,м, медикаммедикамеент,нт,рукрукоопис,докумпис,докумеент,нт, металметалуургія,ргія, терезтерези,и,

ддооньканька ,монол,монолоог,г, товсттовстиий,й,дочкдочкаа ,н,нааспіхспіх ,сер,сереедина,дина,дрдроовава,нен,ненаавидіти,симетрвидіти,симетріія,я,жаджадааний,ний, ненненаависть,ствисть,стаатуя,туя,живживоопис,новпис,новиий,старй,стараанний,нний,завдзавдаання,ння,обіцобіцяянка, обрнка, обрууч,ч,украукраїїнський,покнський,покаазний,зний,

ззаагадка,ознгадка,ознаака,урочка,урочиистий,стий,ззааголовок,одинголовок,одинаадцять, дцять, оолень,лень,фартфартуух,зх,заалоза,фенлоза,феноомен,ім'мен,ім'яя,,запитзапитаання, цемння, цемеент,отнт,отааман,ман,

черговчерговиий,фй,фоольга,вигнльга,вигнаання,ння,іікло,кло,перпереепис,суднпис,судноо,пр,прииятель,серятель,серее--

дина,руслдина,руслоо,фахов,фаховиий,й,жалюзжалюзіі,бюле-,бюле-ттеень,ведмеднь,ведмедииця,свця,свеердло,віршоврдло,віршовиий,й,ццеентнер,псевдоннтнер,псевдоніім,ветеринм,ветеринаарія,рія,

ннаадлишок,промдлишок,промііжок,мержок,мереежа, жа, контрактконтрактоовий пересвий пересіічний, чний, громадгромадяянин, симетрнин, симетріія, піцеря, піцеріія, я, довдовіідник, фдник, фоортзац, пртзац, піідлітковий, длітковий, дробовдробовиий, некролй, некролоог, кг, каамбала, мбала, путпутаасу, сільськогосподсу, сільськогосподаарський, рський, ппоомилка ( милка ( алеале - помилк - помилкии))

Зауважте!Зауважте! У складних словах наголос падає на У складних словах наголос падає на

сполучний голосний сполучний голосний ( чорн( чорноозем, зем, чорнчорноослив).слив).

З числівниками З числівниками 22,,33, , 44 - наголос - наголос подвійнийподвійний( дві п( дві поомилкмилкии).).

Фонетичний запис.Фонетичний запис. Фонетичний запис ( транскрипція ) передає Фонетичний запис ( транскрипція ) передає

на письмі точну вимову звуків з тими на письмі точну вимову звуків з тими змінами, яких звук зазнає у процесі змінами, яких звук зазнає у процесі мовлення. Для транскрибування тексту мовлення. Для транскрибування тексту використовують літери алфавіту й використовують літери алфавіту й додаткові позначки.додаткові позначки.

Основні правила й позначки Основні правила й позначки транскрипції такі:транскрипції такі:

1. У транскрипції немає великих літер, усі слова пишуться з 1. У транскрипції немає великих літер, усі слова пишуться з малої літери.малої літери.

Текст чи слово, що транскрибується, береться у квадратні дужки .Текст чи слово, що транскрибується, береться у квадратні дужки . [ / ] — скісна рисочка над голосним або після нього позначає [ / ] — скісна рисочка над голосним або після нього позначає

наголос: (наголос: (головголоваа], [], [лліітератера], [], [ддуумкамка].]. 4.4. [ [ ‘‘ ] — менша скісна рисочка вгорі після приголосного ] — менша скісна рисочка вгорі після приголосного

позначає м'якість попереднього приголосного: позначає м'якість попереднього приголосного: [ден'], [т'ін'], [н'іс], [ден'], [т'ін'], [н'іс], [л'іто].[л'іто].

5. Кожен звук треба позначати одним окремим знаком (літерою), і 5. Кожен звук треба позначати одним окремим знаком (літерою), і кожна літера має позначатися тільки одним звуком. Тому в кожна літера має позначатися тільки одним звуком. Тому в транскрипції немає йотованих букв транскрипції немає йотованих букв я, ю, є, їя, ю, є, ї, , і літери і літери щщ, , які які позначають два звуки позначають два звуки [йа, йу, йе, йі, шч]:[йа, йу, йе, йі, шч]: яма — [йама], юність — яма — [йама], юність — [йун'іс'т'], єдність — [йед'н'іс'т'], їжак — [йіжа'к], щастя — [йун'іс'т'], єдність — [йед'н'іс'т'], їжак — [йіжа'к], щастя — [шчас'т'а].[шчас'т'а].

6.6. Знак [' ] після приголосних передає Знак [' ] після приголосних передає напівпом'якшення: [напівпом'якшення: [в' ітерв' ітер],[],[ж ' інкаж ' інка].].

77.На позначення довготи звука вживається .На позначення довготи звука вживається двокрапка [:]: [двокрапка [:]: [жит:'ажит:'а], [], [знан:'а],знан:'а], [ [розр ' іс‘:арозр ' іс‘:а].].

8.Для позначення злитої вимови африкатів [дз, 8.Для позначення злитої вимови африкатів [дз, дж] використовується дужка вгорі над дж] використовується дужка вгорі над

літерами: [літерами: [дзв'інокдзв'інок], [], [джм'іл'].джм'іл']. 9.[е, и ] — маленькі літери збоку вгорі вказують, 9.[е, и ] — маленькі літери збоку вгорі вказують,

до якого звука наближається звучання: [до якого звука наближається звучання: [се лосе ло], [], [че че рвонірвоні], [], [ви шневави шнева].].

и е

и и е

Я, Ю, Є пишуться:Я, Ю, Є пишуться:

а)а) На початку слова й після голосного На початку слова й після голосного для позначення звукосполучень для позначення звукосполучень й + а, й + й + а, й + у, й + е:у, й + е: якість, знаю,якість, знаю, твоє,твоє, а також після а також після й й у слові у слові війя (війю, на війі).війя (війю, на війі).

б)б) Після приголосного для позначення Після приголосного для позначення сполучення м'якого приголосного з сполучення м'якого приголосного з а, у, а, у, є:є: ряд, люди, останнє.ряд, люди, останнє.

Я такий же, як знак розділовий,Я такий же, як знак розділовий, І відомий шкільній дітворі.І відомий шкільній дітворі. Та в словах української мовиТа в словах української мови Я пишусь не внизу, а вгорі.Я пишусь не внизу, а вгорі. Спробуй лиш написати «ім’я» - Спробуй лиш написати «ім’я» - Зразу стану потрібним і я.Зразу стану потрібним і я.

йо, ьойо, ьо

ЙО ЙО пишеться для позначення звукосполучення пишеться для позначення звукосполучення й й + о:+ о:

а)а) На початку слова й після голосного: На початку слова й після голосного: його, його, йому, привілейований,район.йому, привілейований,район.

б)б) Після приголосного, переважно на початку Після приголосного, переважно на початку складу: складу: батальйон,бульйон, вйокати, Воробйов, батальйон,бульйон, вйокати, Воробйов, курйоз, мільйон, серйозний, Соловйов.курйоз, мільйон, серйозний, Соловйов.ЬО ЬО пишеться після приголосного для позначення пишеться після приголосного для позначення м'якості приголосного перед м'якості приголосного перед оо: : всього, Ковальов, всього, Ковальов, Линьов, льон, сьогодні, сьомий,трьох, цього.Линьов, льон, сьогодні, сьомий,трьох, цього.

Чергування У - ВЧергування У - В В українській мові чергуються як В українській мові чергуються як

прийменники прийменники у, в,у, в, так і префікси так і префікси у-, в-у-, в- у у словах, якщо це не змінює значення словах, якщо це не змінює значення слова.слова.

УУ вживається вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: а) між приголосними: а) між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел ;Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел ; б) на початку речення перед приголосним: б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають У присмерку літають

ластівки так низьколастівки так низько (Д. Павличко); (Д. Павличко); Увійшли до хати; У лісі Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами ;стояв гамір, пахло квітами ;

в) незалежно від закінчення попереднього слова перед в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними наступними в, ф,в, ф, а також перед сполученнями літер а також перед сполученнями літер -льв-, -св-, --льв-, -св-, -тв-, -хв-ітв-, -хв-і под.: под.: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у водуводу (Приказка); (Приказка); Велике значення у формуванні характеру має Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга ;самовиховання; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга ;

г)після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з г)після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: приголосним: Стоїть на видноколі мати — у неї вчись.Стоїть на видноколі мати — у неї вчись. Це було... Це було... у Києві; До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села.у Києві; До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села.

ВВ уживається уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:для того, щоб уникнути збігу голосних: а)а) між голосними: між голосними: У нього в очах засвітилась У нього в очах засвітилась

відрадавідрада (Панас Мирний); (Панас Мирний); Була в Одесі; Була в Одесі; Прочитала в оголошенні ;Прочитала в оголошенні ;

б)б) на початку речення перед голосними: на початку речення перед голосними: В очах його світилася надія; В Антарктиді В очах його світилася надія; В Антарктиді

працюють наукові експедиції ;працюють наукові експедиції ; в)в) після голосного перед більшістю після голосного перед більшістю

приголосних (крім приголосних (крім в, ф, -льв-,-св-, -хв-в, ф, -льв-,-св-, -хв- і под.): і под.): Пішла в садок вишневийПішла в садок вишневий (Т. Шевченко); (Т. Шевченко); ЛюдиЛюдиврозкид розляглися в травіврозкид розляглися в траві (К. Гордієнко).(К. Гордієнко).

УУ — — ВВ не чергуються: не чергуються:

а)а) уу словах, що вживаються тільки з словах, що вживаються тільки з в в або або тільки з тільки з уу: : вдача, вклад,вправа, вступ вдача, вклад,вправа, вступ (і (і удача, удача, уклад, управа, уступуклад, управа, уступ — з іншими значення-— з іншими значення-

ми); ми); увага, ударник, узбережжя, указ, умова,увага, ударник, узбережжя, указ, умова, а а також у похідних утвореннях: також у похідних утвореннях: вступний, владар, вступний, владар, уважність, ударницький,уважність, ударницький,умовнийумовний та ін.та ін.

б)б) У власних іменах і в словах іншомовного У власних іменах і в словах іншомовного походження: походження: Вдовенко,Врубель, Владивосток; Вдовенко,Врубель, Владивосток; Угорщина, Удовиченко, Урал, Угорщина, Удовиченко, Урал, увертюра,ультиматум, утопіяувертюра,ультиматум, утопія та ін.та ін.

Чергування І - ЙЧергування І - Й

Сполучник Сполучник і і та початковий ненаголошений та початковий ненаголошений іі в ряді в ряді випадків чергуються з випадків чергуються з й й у тих же позиціях, що й у тих же позиціях, що й у — в.у — в.

І І вживається,вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:для вимови:

а) після приголосного або паузи, що на письмі а) після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком: приголосним звуком: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сніяк у сні (Д. Павличко); (Д. Павличко); Вірю в пам'ять і серце людськеВірю в пам'ять і серце людське (Б. (Б. Олійник);Олійник);

б) на початку реченняб) на початку речення: : // долом геть собі село понад водою долом геть собі село понад водою простяглосьпростяглось (Т. Шевченко).(Т. Шевченко).

ЙЙ уживається уживається

щоб уникнути збігу голосних:щоб уникнути збігу голосних: а)а) Між голосними: Між голосними: У садку співали Ольга й У садку співали Ольга й

Андрій; Оце й уся вродаАндрій; Оце й уся врода (Панас Мирний); (Панас Мирний); Квітували вишні й одцвіталиКвітували вишні й одцвітали (Ф. Малицький).(Ф. Малицький).

б)б) Після голосного перед приголосним:Після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малогоНавчає баєчка великого й малого (Л. Глібов); (Л. Глібов);

І — Й не чергуються:І — Й не чергуються:

а)а) при зіставленні понять: при зіставленні понять: Дні і ночі; батьки Дні і ночі; батьки і діти; війна і мир.і діти; війна і мир.

б)б) Перед словом, що починається на Перед словом, що починається на й, є, ї, й, є, ї, ю, я:ю, я: Ольга і Йосип Ольга і Йосип — — друзі;друзі;

І раптом людська тінь майнула. Куди, для І раптом людська тінь майнула. Куди, для чого, хто і як?чого, хто і як? (М. Рильський)(М. Рильський)

в)в) Після паузи: Після паузи: Щось такеє бачить око, і Щось такеє бачить око, і серце жде чогосьсерце жде чогось (Т. Шевченко).(Т. Шевченко).

Використана літератураВикористана література Бібліотечка « Дивослова» № 9, 2010.Бібліотечка « Дивослова» № 9, 2010. Новий довідник: Українська мова та література.- К.: Новий довідник: Українська мова та література.- К.:

ТОВ « Казка» , 2005.- 864 с.ТОВ « Казка» , 2005.- 864 с. Українська мова та література.Комплексний довідник: Українська мова та література.Комплексний довідник:

2-ге вид., зі змінами./ укладачі 2-ге вид., зі змінами./ укладачі Марченко А.С.,Марченко О.Д. та ін.- Харків: ФОП Марченко А.С.,Марченко О.Д. та ін.- Харків: ФОП

Співак В.Л. 2010.- 704 с.Співак В.Л. 2010.- 704 с. Українська мова. Практичний довідник ./ укладач Українська мова. Практичний довідник ./ укладач

Попко О.Г. .- Харків: ФОП Співак В.Л. 2009.- 404 с.Попко О.Г. .- Харків: ФОП Співак В.Л. 2009.- 404 с. ( А також досвід роботи Вдовенко Людмили Іллівни)( А також досвід роботи Вдовенко Людмили Іллівни)

Створила вчитель - методист

Лукашівського НВК Ратушна Наталія

Миколаївна